Автори /
Літугрупування «Літавиці» (2008)
|
Автори
/ Ганна Осадко
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Лічилка про війну (Г.О.)
•
*** (Г.О.)
•
івано_яковичо_жовтень (Г.О.)
•
Листопад. Жiноче (Г.О.)
•
такі лапаті (Г.О.)
•
поза кадром (Г.О.)
•
Good morning, city (Г.О.)
•
жовта субмарина (Г.О.)
•
як виноградинка (Г.О.)
•
бабине лiто (Г.О.)
•
боягузка (Г.О.)
•
пір'ячко невагоме (Г.О.)
•
буцім яблуко перше (Г.О.)
•
екватор лiта (Г.О.)
•
над прiрвою у життi... (Г.О.)
•
Богові сняться флокси. (Г.О.)
•
Лолiта (Г.О.)
•
маха оголена. золотi лови. (Г.О.)
•
тополинi ворожiння (Г.О.)
•
вiха-вiхола (Г.О.)
•
нічна злива (Г.О.)
•
лiтнiй сон (Г.О.)
•
бузок (Г.О.)
•
четвер (Г.О.)
•
злива (Г.О.)
•
казочка про хепі-енд (Г.О.)
•
кіно на дві серії (Г.О.)
•
гробки (Г.О.)
•
весно-красна, прийди, ріднесенька (Г.О.)
•
операцiйна (Г.О.)
•
петеушники (Г.О.)
•
монтаж (Г.О.)
•
флейтистка (Г.О.)
•
бабусині капці (Г.О.)
•
Золота рибка (Г.О.)
•
щоденник (Г.О.)
•
Дзеркало (Г.О.)
•
київ_весна (Г.О.)
•
Сарматське море (Г.О.)
•
ЗАПАХИ (Г.О.)
•
Жмеринка (Г.О.)
•
7 березня (Г.О.)
•
Голос_спортивного_коментатора (Г.О.)
•
майже колискова (Г.О.)
•
жінка (Г.О.)
•
мій ангел (Г.О.)
•
позитивнi рекомендацii щодо того, як пережити лютий (Г.О.)
•
Речi, якi я люблю робити з тобою (Г.О.)
•
сад (Г.О.)
•
головний біль (Г.О.)
•
пост_святковий синдром (Г.О.)
•
як сива галька (Г.О.)
•
Щедрий вечiр (Г.О.)
•
на чернетці зими (Г.О.)
•
напередоднi Рiздва (Г.О.)
•
Ви ще дізнаєтесь про те... (Г.О.)
•
Колготки (Г.О.)
•
про Божий світ (Г.О.)
•
Аня_Мороз (Г.О.)
•
Дощ-снiг (Г.О.)
•
Для Оксани Куценко (Г.О.)
•
про мрію великооку (Г.О.)
•
Жіночий світ (Г.О.)
•
Робітничі квартали (Г.О.)
•
як сонце (Г.О.)
•
осінні мовчання (Г.О.)
•
осіння молитва (Г.О.)
•
Оленка та її золоті кролики (Г.О.)
•
Золоті геральдичні звірі (Г.О.)
•
дукачик на згадку (Г.О.)
•
банально про яблука (Г.О.)
•
вереснева малина (Г.О.)
•
Справи на осінь (Г.О.)
•
Далі буде (Г.О.)
•
Лавандрин (Г.О.)
•
і нічого (Г.О.)
•
снилося нині... (Г.О.)
•
літературщина (Г.О.)
•
дівчинка вже велика (Г.О.)
•
восьминога любов (Г.О.)
•
перші повернення (Г.О.)
•
колискова (Г.О.)
•
у плавнях... (Г.О.)
•
бути травою (Г.О.)
•
Місто (Г.О.)
•
Боженько_що_один_на_всіх (Г.О.)
•
кропива дводомна (Г.О.)
•
весняні посівання (Г.О.)
•
лютневі пейзажі (Г.О.)
•
Метелику-Жуане, не боїшся? (Г.О.)
•
гранатова любов (Г.О.)
•
з лавандою... (Г.О.)
•
перстень кинула в криницю (Г.О.)
•
ворожила-замовляла... (Г.О.)
•
вже (Г.О.)
•
Флотилія фантому (Г.О.)
•
п'ятий океан (Г.О.)
•
де горохи білі (Г.О.)
•
Хлопчик-Старий (Г.О.)
•
Для О.К. (Г.О.)
•
Тотальне безсоння (день 15) (Г.О.)
•
Осінні парки (Г.О.)
•
допоки зеленою тушшю (Г.О.)
•
без птахів_без листя_без трави (Г.О.)
•
Осінні акварелі - І (Г.О.)
•
Туман (Г.О.)
•
ниточка із Божого вишиття (Г.О.)
•
кольорові камінчики (Г.О.)
•
Іріт (Г.О.)
•
осінні алюзії (Г.О.)
•
осіннє замовляння (Г.О.)
•
до питання минучості життя (Г.О.)
•
Творення квазі-світу (Г.О.)
•
Море (Він_Вона_Воно) (Г.О.)
•
Буколіка Любові (Г.О.)
•
непрочитана жінка (Г.О.)
•
кілька слів про марність поезії (Г.О.)
•
*** (Г.О.)
•
Цитадель (Г.О.)
•
бісер (Г.О.)
•
жити просто (Г.О.)
•
на дзвоник у тиші (Г.О.)
•
Welcome, драконе! (Г.О.)
•
Портрет-пейзаж-портрет (Г.О.)
•
Вода і ковила (Г.О.)
•
Здрастуй, Любове (Г.О.)
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Як у дитячій лічилці –
Раз, два…
Раз, два…
Знаєш, та лярва вже і у сни приходить до мене…
Виганяє тебе з них – і хазяйнує, як собі хоче,
Виганяє тебе з них – і хазяйнує, як собі хоче,
Такий туман – убрід не перейти,
Півначерком – дерев дереворити,
Півначерком – дерев дереворити,
Земля вже відродила. Ані руш
В траві холодні тільця пізніх груш.
В траві холодні тільця пізніх груш.
Дні закороткі, буцім підстрижена власноруч гривка,
Ножиці тупі, пасма на кахелі, та й дідько із ними,
Ножиці тупі, пасма на кахелі, та й дідько із ними,
На цій зупинці автобус стоїть найдовше,
У водія ранковий перекур і кава у пластиковому стаканчику,
У водія ранковий перекур і кава у пластиковому стаканчику,
Ці традиційні – 7.00 - мої ранки –
Як задавнені ранки,
Як задавнені ранки,
Мала звичку в дитинстві – приміряти на себе чужі карколомні історії,
ніби мамині сукні, гарні та безнадійно завеликі,
ніби мамині сукні, гарні та безнадійно завеликі,
Сон-як-спогад,
сон_як_маленька ластівка попід стріхою,
сон_як_маленька ластівка попід стріхою,
...Літо – вжить – пролетіло,
Ніби хюндай повз безіменну станцію –
Ніби хюндай повз безіменну станцію –
Дивне бажання, іще з дитинства, коли довго їхала потягом із батьками –
вийти
вийти
Заховатись у цьому місті, як у плетеній рукавичці,
Де каміння дихає тепло, де у квітів – дівоча пам'ять,
Де каміння дихає тепло, де у квітів – дівоча пам'ять,
Не пам'ятаючи снів і доріг, знов народитися на світанку,
табула раса чи траса ранку легка, повітряна, невагома,
табула раса чи траса ранку легка, повітряна, невагома,
Літо витягує душу через соломинку,
Мучить надранок, на груди лягає перевертнем,
Мучить надранок, на груди лягає перевертнем,
Так буває. Такий собі час – ікс чи ігрек, може, інші літери алфабету,
Який перебути треба – як чуму, лютий місяць чи довгі, як лютий, місячні,
Який перебути треба – як чуму, лютий місяць чи довгі, як лютий, місячні,
За_в_мерти
в полуді цього спекотного полудня
в полуді цього спекотного полудня
- Ееее, мені би легеньке чтиво якесь... на літо…
- Ну то візьміть «Лоліту!»
- Ну то візьміть «Лоліту!»
...Як заходила в річку – груди світилися молоком,
Пипки, як писочки, пнулися вгору, до Місяця,
Пипки, як писочки, пнулися вгору, до Місяця,
Щороку, коли надходить пора тополиного пуху,
Навала білого_та_пухнастого,
Навала білого_та_пухнастого,
З думки на думку – аня_коза_дереза – стриб-скік,
Години-хвилини-роки – як колись не подав руки… –
Години-хвилини-роки – як колись не подав руки… –
Уночі була злива.
То небо кохалося із землею – навіжено, пажерливо, довго,
То небо кохалося із землею – навіжено, пажерливо, довго,
...плями сонця – немов ластовиння на спориші,
ластівки розрізають небо кравецькими ножицями,
ластівки розрізають небо кравецькими ножицями,
Лише не відводь очей, подивися на цей бузок
напередодні літа –
напередодні літа –
"Я помру в Парижі в четвер увечері".
Сесар Вальєхо
Сесар Вальєхо
Трах-тарах! –
Тидиш! –
Тидиш! –
– Пі-пі-пі, –
мишка така норушка, що най їй грець!
мишка така норушка, що най їй грець!
"Він повернувся" –
на цьому кадрі стихає музика, тло темніє,
на цьому кадрі стихає музика, тло темніє,
Старенький цвинт;рик за селом – буцімто кошичок Великодній,
Попорані гробки – як пасочки –
Попорані гробки – як пасочки –
Що не кажи, моя коліжаночко кароока,
Та весна-красна – така гормональна морока!
Та весна-красна – така гормональна морока!
– Не хвилюйтеся, все буде добре. З Богом, –
Санітарка у білому хвацько котить поперед себе залізну штукенцію,
Санітарка у білому хвацько котить поперед себе залізну штукенцію,
Обнімаю
вас,
вас,
«Зроби-но монтаж, Біллі!» -
Прошу у Бога,
Прошу у Бога,
Якось так історично склалося,
що у тих загумінках, звідки я родом, що в тій родині, звідки я кров'ю,
що у тих загумінках, звідки я родом, що в тій родині, звідки я кров'ю,
«Святий діду Миколаю,
принеси мені із раю:
принеси мені із раю:
Жила тихо і непомітно,
Тицялась німим писком
Тицялась німим писком
дорогі-любі кияни,
запрошую щиро на спільний творчий вечір Оксани Куценко і Ганни Осадко, який відбудеться уже сьогодні, 23 березня, о 18 годині у Будинку письменника (Банкова,2).
запрошую щиро на спільний творчий вечір Оксани Куценко і Ганни Осадко, який відбудеться уже сьогодні, 23 березня, о 18 годині у Будинку письменника (Банкова,2).
Погляну в люстро – чи нема, чи є
Обличчя в рамі? І лице чиє
Обличчя в рамі? І лице чиє
Замітають подоли спідниць
і Сирець, і Поділ,
і Сирець, і Поділ,
Знаєш, малий,
Усі ми живемо на дні сарматського моря,
Усі ми живемо на дні сарматського моря,
Завжди велася на запахи,
йшла за ними на полювання,
йшла за ними на полювання,
Містечко_в_пальтечку миршавім,
з пегасом на прапорі,
з пегасом на прапорі,
Ох, ті мухи,
мухи–набридухи,
мухи–набридухи,
Не забуду ніколи:
Як вовняна нитка Голосу_спортивного_коментатора
Як вовняна нитка Голосу_спортивного_коментатора
Хлопчик, якого не знала,
бо він народився у іншу еру...
бо він народився у іншу еру...
Говорила –
неначе ковил пестила:
неначе ковил пестила:
Мій ангел
Із дерев'яним гребінцем у руках –
Із дерев'яним гребінцем у руках –
У середині лютого, коли до весни як до неба рачки,
І мінус двадцять чотири, і вже дістало,
І мінус двадцять чотири, і вже дістало,
Наприклад:
...пити удвох глітвейн –
...пити удвох глітвейн –
Сплітались щовечора:
Пагони рук тяглися одне до одного
Пагони рук тяглися одне до одного
Біль такий головний, що у скроні гепає – в-і-д-ч-и-н-і-т-ь!
Ей, альо гараж! Позасинали там? Від-чи-няй-те!
Ей, альо гараж! Позасинали там? Від-чи-няй-те!
Дні_як_орда, всі на одне татарське лице,
З вищиром посмішки нетутешньої,
З вищиром посмішки нетутешньої,
...тонка галузка посеред снігів -
як зморшечка_чи_риска поміж брів,
як зморшечка_чи_риска поміж брів,
І знову зозулЕнька обліта
три сАди_три терЕми_три світлиці,
три сАди_три терЕми_три світлиці,
Де її знайти, скажи-но, точку оту,
крапку оту золоту
крапку оту золоту
...це так п-о-з-и-т-и-в-н-о:
зустрічати сніг, що падає за вікном,
зустрічати сніг, що падає за вікном,
...і Бог одарить (чи ударить) січнем,
немов дарунком (як мечем двосічним) –
немов дарунком (як мечем двосічним) –
Це ніколи не забувається –
Дитячі радянські колготки
Дитячі радянські колготки
Мені подобається думати, що просто зараз, у цей от час,
коли я клямцаю на клаві, чекаючи обідньої перерви,
коли я клямцаю на клаві, чекаючи обідньої перерви,
Коли Бога ще не було, а Ленін жив вічно,
коли комп'ютери були великими й нереальними,
коли комп'ютери були великими й нереальними,
Дощ-як-закоханість, дощ-як-криваве-танго,
що ритмом тамтамовим лупить у скроні,
що ритмом тамтамовим лупить у скроні,
І шато, як шатро, і нічні шепотіння, тінь
від руки чи від птахи, і трави густі, як коси…
від руки чи від птахи, і трави густі, як коси…
Білявий хлопчик зі сну –
Я з ним уже майже подружилася,
Я з ним уже майже подружилася,
Подивися на глобус.
Це - довічно-вагітний, це звично_жіночий округлий світ,
Це - довічно-вагітний, це звично_жіночий округлий світ,
Робітничі квартали
прокидаються найраніше:
прокидаються найраніше:
Середньовіччя - вічне. Як тоді,
Пливуть тумани сонні по воді,
Пливуть тумани сонні по воді,
Суха трава втомилася рости,
і навіть ти втомився, навіть ти,
і навіть ти втомився, навіть ти,
Квіти, що заплющують очі на ніч,
Бо втомилися,
Бо втомилися,
для Олени Артемчук
Золоті геральдичні звірі
з гобеленів зійшли –
з гобеленів зійшли –
Поплавці захололих качок на осінній воді.
Та вода заколише – і лише,
Та вода заколише – і лише,
Бережи їх усіх, Боже:
клени притишені, що за єдину морозяну ніч листя усе згубили,
клени притишені, що за єдину морозяну ніч листя усе згубили,
довга, заплутана,перемелена,
ніби гендерна проза Оксани Забужко:
ніби гендерна проза Оксани Забужко:
…збирати у пучечки полин, розтирати у пучках гірке-що-аж-сиве листя,
хоронити захололих метеликів, що Богові душі віддали
хоронити захололих метеликів, що Богові душі віддали
…у Місті_Кольору_Сепія,
в осені, що пахне кленами та корицею,
в осені, що пахне кленами та корицею,
18 вересня о 12.00, у Львові, у Конференц-залі Палацу Мистецтв - презентація поетично-кулінарного арт-буку "Лавандрин" Ганни Осадко та Олександри Шевченко (Ондо Лінде).
http://blog.i.ua/community/662/786001/
http://blog.i.ua/community/662/786001/
...сиділа якось на високій кручі,
дерева і каміння обіруч,
дерева і каміння обіруч,
...снилося нині –
розмова із Господом Богом.
розмова із Господом Богом.
Що ти побачиш, почувши:
«Старий і море?»
«Старий і море?»
Дівчинка_вже_велика:
цукерку за щокою ховає, любов у серці тамує,
цукерку за щокою ховає, любов у серці тамує,
Все немов у Шекспіра:
бо пожили так мало і болісно
бо пожили так мало і болісно
...її перші повернення –
з піонерського табору в червні, із моря в липні,
з піонерського табору в червні, із моря в липні,
...Милий хлопчику, спочинь-но, розчешу твої кучéрі,
поцілунки до вечері – то найкращий ліґумін,
поцілунки до вечері – то найкращий ліґумін,
…у плавнях – прохолода і туман,
вода – як роси... Рисочки аїру
вода – як роси... Рисочки аїру
Молода трава
головою пробила зимову землю –
головою пробила зимову землю –
Місто химерне,
де міми, жонглери, черниці;
де міми, жонглери, черниці;
...Боженько_що_один_на_всіх:
без дискримінації за статтю, віком, расою та віросповіданням –
без дискримінації за статтю, віком, расою та віросповіданням –
Росте
завжди самотою
завжди самотою
...кіт-вуркіт сидить на ґанку, миє вушка, миє щічки,
сонячні зайці стрибають з пучок пальців – раз-два-три,
сонячні зайці стрибають з пучок пальців – раз-два-три,
...тут небо – як розбавлений кефір
з полиці супермаркету:
з полиці супермаркету:
Він переміг Господаря, і Церкву,
і ярмарковий натовп, що волав
і ярмарковий натовп, що волав
…надвечір цвіт граната принесла в мої покої вірна Маріквіта:
вербовим прутиком - по глині...
заміси
заміси
перстень кинула в криницю:
перса тугою повиті,
перса тугою повиті,
...ворожила-замовляла, як мале дівчисько вперте: води-луки-тіло-руки, поєднайтесь в круговерті сну вабливого, щоб зранку не розплутати нікому...сонце знову ставить кому, і за коси витягає із намріяного раю, із придуманого дива...
За вікном – промерзла слива голо світиться від тиші, листя – покотом, і миші з поля, як з Єгипту, сунуть, морем-по стерні – до дому
За вікном – промерзла слива голо світиться від тиші, листя – покотом, і миші з поля, як з Єгипту, сунуть, морем-по стерні – до дому
...вже
павутиння в Ірій відлетіло,
павутиння в Ірій відлетіло,
наш п’яний корабель - флотилія фантому:
осінні авеню - погідлива ріка,
осінні авеню - погідлива ріка,
Маломовна дівчинка, що будує замок на березі океану –
зосереджено прикусує нижню губу, риючи фортечні рови,
зосереджено прикусує нижню губу, риючи фортечні рови,
Найперше – запах. Липоцвітна мла,
що мляво вигинає жовту спину,
що мляво вигинає жовту спину,
.. худорлявий хлопчик-горобчик великоокий
По снігу навпрошки...
Від підошов
Від підошов
Тотальне безсоння – два тижні – куку, зозулько,
Ще ніч перебути – не полем брести навскіс,
Ще ніч перебути – не полем брести навскіс,
Три шпарівні ґаздині – сиві парки
Прядуть куделю осені у парку
Прядуть куделю осені у парку
Колись вони були кругленькі й барвисті,
І вона напихала їх повен рот,
І вона напихала їх повен рот,
Торкаєшся мого обличчя, наче люстра у порожній залі –
Проводиш пальцями по гострих вигинах вилиць –
Проводиш пальцями по гострих вигинах вилиць –
замерзла лепеха у ноги босі,
лелеки відлетіли, легіт трав
лелеки відлетіли, легіт трав
...Білим кістяним гребенем чесатиму волосся осіннього туману,
...та стежка – загублена біла нитка –
…уже тиждень я відкладаю важливий телефонний дзвінок.
- Завтра, - кажу я собі,
- Завтра, - кажу я собі,
Ґвалтовна евакуація із міста гріха тривала.
Дівчата мишками наляканими носилися по хаті,
Дівчата мишками наляканими носилися по хаті,
…відьмацьке наслання: і берег, і місячний мул,
Що шворку слідів загубивши, торкнувся губами
Що шворку слідів загубивши, торкнувся губами
Сивим дощем недремним,
милий,
не життя минає. Ми минаємо неминуче –
не життя минає. Ми минаємо неминуче –
Знаєш, це наче взяти великий аркуш паперу,
Ручку і ґумку. Для початку - намалювати сферу.
Ручку і ґумку. Для початку - намалювати сферу.
Ти вже знаєш, що ця дорога тривала не ніч – завжди,
І несло мій плацкарт, і кидало аж до неба,
І несло мій плацкарт, і кидало аж до неба,
- Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: «Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?»
Втомишся, доки усе обійдеш – зали горішні, глухі оглухлі кути,
Перебереш, стоячи на драбинці – перші «у шкірі», у льоні – дальні,
Перебереш, стоячи на драбинці – перші «у шкірі», у льоні – дальні,
То бавлянка сенсів, то бовтанка слів і значень,
Безпритульно, як дощ на селі. Невилазна драгва.
На горищі товчеться куниця, а, може, ласка.
На горищі товчеться куниця, а, може, ласка.
…перше весняне сонце вихлюпується на сонний брук
охайних містечок Австрії,_Чехії_Швейцарії_тощо,
охайних містечок Австрії,_Чехії_Швейцарії_тощо,
Що ж тобі, любове моя, розказати?
За вікном півроку лежить скловата –
За вікном півроку лежить скловата –
Жити просто. Просто жити:
- не хочу –
Пов’язка на очі до темряви ласа,
Пов’язка на очі до темряви ласа,
Відпусти із цепу дракона – най летить на всі чотири вітри,
у свій теплий драконячий вирій – на канари там чи багами.
у свій теплий драконячий вирій – на канари там чи багами.
Вже води відійшли від берега, уже
вона відходить теж по ниточці алеї…
вона відходить теж по ниточці алеї…
Той пагорб ковилою переріс –
Дивись: правічний мурашиний ліс,
Дивись: правічний мурашиний ліс,
Вутле суденце – кораблик з кори,
в трюмі – олива і цина...
в трюмі – олива і цина...