ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 19:48

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку. Але існує й

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026

В Горова Леся
2026.04.09 12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.

Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Оксана Мазур - [ 2010.08.07 21:11 ]
    MY TORMENT AND MY BLISS
    Я хочу збурити спокій неба криком: Кохаю! –
    Чуєте, ви – глухії од тиші буденності?
    Я хочу показати серце, Ним-хмелем-трунком сповнене, –
    Бачите, ви - що осліпли від власної сірості?!
    Контур різкого профілю зіниці Мої
    Відбивають на палахкучого неба багрянці.
    Варвар! Я гідна жити отрутою уст Твоїх,
    Клянусь довжиною коси й шалом юного Сонця.
    Коли Я обіймами сплутана, – час – зайва формальність.
    Коли Ти раз в іноді вимучуєш: Кохаю, –
    Тоді десь на стадії збуреної крові
    Нашу рівність (не сумісність) усвідомлюю. Чекаю.
    Але коли Ти ідеш по паралелі – мимо – як сніг,
    Або байдужий, як «вчора» чи «коли-небудь»,
    Я питаю ніч, що важче: завданий біль чи омріяний гріх
    І чи маю Я цю мазохістичну потребу?
    Спитай чорноту ночі і Ти: Чи вартую Її для себе?

    Мені заважає Твоєї торішньої тінь…

    07.08.2010


    Рейтинги: Народний 6 (5.58) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (13)


  2. Михайло Десна - [ 2010.08.07 19:12 ]
    Футбольний марш (на відомий мотив)
    Зібрав футбол народ сюди
    для спільної мети.
    Коротка мить на роздуми,
    й на матч виходиш ти.
    Суперника вітаючи,
    на радість глядача
    з м"ячем поводься знаючи,
    працюй і без м"яча.
    Посвист судді!
    Вдалої гри!

    Характер свій во славу ти
    на полі прояви.
    Кураж спіймав - як правило,
    не викинь з голови.
    У мить скрутну без паніки
    футбол продемонструй -
    чисельним вболівальникам
    жадане подаруй.
    Посвист судді!
    Вдалої гри!
    7.08.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  3. Марина Єщенко - [ 2010.08.07 00:58 ]
    Малій
    Мала, а чого ти хотіла?
    Тебе роздягнули лише –
    І враз застогнало тіло,
    Коли опустились нижче
    Ті кляті бісівські руки,
    І сонце спеклося в грудях...
    Ховалась від поцілунків
    Й не знала, що далі буде...
    Та вечір скінчив молитву,
    І хтиво віддався ночі.
    Не вмієш, мала, любити,
    То, може, дружити схочеш???


    Рейтинги: Народний 5.42 (5.47) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (15)


  4. Сергій Руденко - [ 2010.08.07 00:35 ]
    Олімпійське свято.


    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    Припиняючи війни, усіх закликає до миру.
    Він у кожному серці куточок любові знайде,
    Щоб на кожнім обличчі засяяла посмішка щира!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Біль поразок і радість нестримна твоїх перемог
    Будуть міцно тримати трибуни в постійній напрузі.
    Адже ти для них зірка, кумир, ну і трішечки Бог,
    А для тебе вони – найщиріші і віддані друзі!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    І несе нам тепло, щоб за буднями не забували
    Імена олімпійців їх зоряний час і той день,
    Коли наші спортсмени виходили на п*єдестали.

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!



    Рейтинги: Народний -- (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  5. Софія Кримовська - [ 2010.08.06 22:42 ]
    ***
    У груші душа вразлива,
    світанками оповита.
    Болять їй суглоби в зливу,
    як дідові... Оковиту
    ковтає старий з розпуки,
    вдивляється у тумани...
    Гілляччя тремтить і руки...
    А очі сумні і п’яні...
    Всихає старенька груша,
    вростає у землю хата.
    А діда питання душить:
    для кого грушки збирати?
    06.08.2010р


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (15)


  6. Володимир Солодовніков - [ 2010.08.06 22:50 ]
    * * *
    Пелюсткові дощі-
    Біль моєї дущі,
    Не стиха у вечірнім садочку.
    Може щось і не так,
    Птах в неволі жебрак,
    Не складай свої крила, синочку.

    У весни ясени,
    Кольоровії сни.
    Звідки ж думи оці чорнобілі?
    Синку мій, сполох мрій
    Із дощами надій,
    І з очима дніпрової хвилі.

    Хай приходять громи,
    Не розтанемось ми,
    Як би хтось не хотів і не хоче.
    Хтось дарує псалми,
    Світом сяє з пітьми,
    Наша пісня нам вічність пророче.

    Пелюсткові дощі...


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (1)


  7. Тамара Шкіндер - [ 2010.08.06 17:17 ]
    Графоман
    Щось знову мене стало «діставати»…
    О-й-й, чую зараз напишу-у-у-…
    А перед тим, як справу розпочати
    Я словничок гарненько «потрушу».

    Дивлюся. Незнайомих слів багато,
    Немов фантасмагорія якась.
    Почну із «А» і буду в «ажитато».
    А вам про це все знати - просто зась…

    Ну а тепер «повело» на кохання.
    Ось тут уже напевно я утну
    Про всі бажання – перше і останнє..
    Не зійде місяць, виймемо луну.

    Яку я бачу власними вухАми,
    (Бо так іще ніхто не написав),
    І пролетить ворона поміж нами
    Та й розповість тобі, як я кохав…

    Два рази оком вистрілю у небо…
    І ніби рима є, і все гаразд.
    А як не має рими, то й не треба…
    Не можна ж поєднати все за раз.

    Мораль така: хто за перо береться,
    Хай зрозуміє, значать ЩО слова.
    Не все написане враз доторкнеться серця...
    Та лиш би не боліла голова.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (14)


  8. Віктор Цимбалюк - [ 2010.08.06 17:19 ]
    УКАЗ
    ...Двадцять другий Старець... Старець - перший...
    Попід носом - Золото: "УКАЗ"...
    Скарб моїх прозрінь, криниця звершень...
    Перст... Відлуння Голосу... Рука....

    ...Як же просто все... Стою, як дурень...
    У моїх руках - Триликий Змій...
    Небо і Земля, твердиня муру,
    Сонцем вигрітий в Душі притулок мій...

    ...Символічно: просинатись майже в сорок...
    Запис: "6 серпня, 7 годин..."
    "Меч двосічний вже відсік від світла морок..."
    "Мисліте..." "Добро..." Аз Єсмь - ЄДИН..."

    ...Двадцять друга Квітка... Квітка - перша...
    "Буки", "Ук", (щоб) "Відати" (про) "Аз"...
    Промінь-Перст, що вперся в мене вперше -
    Ключ від Брами... Золото... УкАз...

    Кумпала Вір, 06.08.2010 року,
    м. Хмельницький




    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  9. Юля Бро - [ 2010.08.06 16:07 ]
    мандрівка по воду (начерк)
    в нього із нею було тільки те, що за фактом,
    в неї із ним – майже все, на що здатна уява.
    двічі дзвонить поштар: шістдесят дев’ятий
    лист опускаючи в скриню…холоне кава…
    він вирина зненацька.. (із виру? з моря?..)
    мовчки знімає сорочку і тінь з порогу.
    тане у спеці в передчутті любові
    день… і вона довго-тепло-світло-волого
    дивиться, з губ забираючи по півслова,
    і виціловує пальці, приборкує втому.
    в тому і сенс, що позиція «просто поряд»
    найеротичніша із усіх, їм обом відомих.
    «хочу…» – вона промовляє, плямуючи тишу,
    і починає губами лічити хребці, а згодом
    Моцарт у вічності рондо для них допише
    і надішле до запиту музику, вечір, воду.



    2010


    Рейтинги: Народний 6 (5.55) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (21)


  10. Валерій Хмельницький - [ 2010.08.06 14:20 ]
    Орфей за п’ятдесят (апологія)
    поет за п’ятдесят – це bon vivant
    політик знаний у своїй державі
    з коханкою - в Берлін, Париж, Мілан
    і виглядає досить моложаво
    скоріше виняток та на загал
    не байдикує він і не ледачий
    і молодецький в ньому є запал
    з красунями в гламурних передачах
    рубці зажили від любовних ран
    а діти - бізнесмени у столиці
    і no problems – де світитись
    шикарна муза всілась на диван
    чотири збірки власних на столі
    життя буяє і проблем нема
    поет за п’ятдесят – це взагалі
    і зокрема


    06.08.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6) | "яСон Поеток Орфеям за тридцять"


  11. Наталія Крісман - [ 2010.08.06 14:11 ]
    ВІЙНА У ГРУЗІЇ
    Прислухаймось! Здається долина
    Здалека десь глухе відлуння грому.
    Та це не грім. Це справжня йде війна –
    Страшна, безжальна, ніби й незнайома…

    Здригнулось небо в зареві гармат,
    На Грузію дощем смертельним сіє.
    Цю землю полонив імперський кат,
    Його ім’я знайоме нам – Росія!

    Земля зросилась кровію синів,
    Обличчя матерів від сліз зчорніли,
    Тому що хтось в Московському Кремлі
    Вершити долю світу рветься сміло.

    Горять міста, людську довкола плоть
    Знівечено на шмаття «старшим братом».
    Та гордий і нескорений народ
    Навколішки не стане перед катом.

    Не піде до Росії на поклін,
    Землі батьків не здасть ані дещиці,
    Бо той, хто є Вітчизни вірний син,
    Піти й на смерть за неї не боїться.

    Ніхто не в змозі знищити народ –
    Єдиний, сильний духом, як грузини,
    Здолає він загарбників-заброд
    Й останній ворог Грузію покине!

    Та док земля грузинська ще горить,
    Охоплена імперськими вогнями –
    Ми мусимо Росію зупинить,
    Щоб ЦЕ колись не трапилося й з нами!
    серпень 2008р.

    Цей вірш неодноразово лунав на вічах м. Львова на знак підтримки Грузії у російсько-грузинській війні 2008р.

    *Російсько-грузинська війна́ 2008 року — збройний конфлікт між Грузією з одного боку та Росією і сепаратистськими угрупуваннями Південної Осетії та Абхазії з іншого. Війна розпочалася навколо збройного протистояння в Південній Осетії у серпні 2008 року. У військових діях проти Грузії, крім регулярних збройних сил Південної Осетії і Росії, брали участь ополченці з Росії і Абхазії. Сторони звинувачували одна одну у провокуванні бойових дій. У ніч на 8 серпня після обстрілів грузинських сіл, збройні сили Грузії заявили про намір «відновити конституційний лад» на території невизнаної республіки і в результаті боїв зайняли більшу частину Цхінвалі. Того ж дня Росія втрутилась у конфлікт на стороні південноосетинських сепаратистів та ввела війська, в тому числі танкові бригади, на територію Грузії, піддала бомбардуванню грузинські міста та військові об'єкти. Військові дії поширилися далеко за межі Південної Осетії на інші міста Грузії та Абхазію, де з'єднання абхазьких загонів та російських «добровольців» атакували позиції грузинських військ та захопили Кодорську ущелину. Після окупації частини Грузії російськими військами та етнічних чисток грузинських сіл навколо Південної Осетії за участі міжнародних посередників було досягнуто припинення вогню...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  12. Віктор Цимбалюк - [ 2010.08.06 11:04 ]
    КАМО ГРЯДЕШІ?
    ...Не завдавайте удару,
    У серце тому, хто - тут...
    У нього плаче гітара,
    Сповита ланцями пут...

    ...Жива душа - перелесник,
    І плоть жива - лісовик...
    Він прагне Пісню донести,
    Тому, хто чути не звик...

    ...Обравши роль менестреля,
    Прийнявши шлях кобзаря -
    Він переходить пустелі,
    Перетинає моря...

    ...Той, хто душею з народу,
    Свій біль вплітає у блюз:
    - Молітесь, родичі, ...Богу!..
    Слов`яни, я вас люблю...

    Примітка до назви:
    Вислів походить з євангельської легенди про зустріч Ісуса з апостолом Петром (Ісус запитав Петра: "Камо грядеші? – "Куди йдеш?"). Цитується іноді латинською мовою: quo vadis?
    То ж: КУДИ йдеш?...

    Кумпала Вір,
    04.08.2010 року, м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (8)


  13. Віктор Цимбалюк - [ 2010.08.06 11:17 ]
    Homo sapiens
    ...Сиджу, їм свого собаку...
    Пече...
    - Сплюнь через ліве плече!..

    - Що таке Істина?
    - Істина? Мабуть, це - Все...
    А часом здається, Істина - це ще Нічого...
    Від Одного - до Всіх...
    Або так: від Усіх - до Одного...

    - То що ж таке Істина?
    - О! Це - ще Ніщо...
    Але, ні... Істина, все таки - Щось...
    Ось!...

    ...Сиджу, їм свого собаку...
    Стираю зуби, гризу, так як ломаку...

    Кумпала Вір,
    05.08.2010 року, м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (3)


  14. Наталія Крісман - [ 2010.08.06 10:57 ]
    ВОСКРЕСАЙ!
    Воскресіння душі не залежить від віку,
    Ти живий, поки серце спроможне любити.
    Ще ніхто не знайшов нам від старості ліки,
    В інший спосіб ти спробуй себе відродити!

    А для цього - вдихни аромати світання,
    Свіжий вітер нехай твоє серце бентежить.
    І тоді ти відчуєш: прийшло вже кохання
    І збагнеш, що й тобі мить щаслива належить.

    Розчинися в промінні ласкавого сонця
    І на мріях крилатих полинь аж у небо.
    Лиш відкривши у душу всі навстіж віконця,
    Зрозумієш нарешті - воскреснути треба!

    Воскресай! І не бійся себе обпалити,
    Чи осліпнути в променях свого кохання.
    Бо не варто і дня без вогню цього жити
    І не вірити в щастя, що прийде з світанням!
    2003р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  15. Тамара Шкіндер - [ 2010.08.06 08:43 ]
    Мамина хустинка
    Старенька мати сина проводжала,
    Стояла і дивилася услід.
    Чи може щось забула, не сказала.
    Молила Бога, щоб зберіг від бід.

    Син озирнувсь, спинився на хвилинку…
    І в пам’яті зринатиме завжди
    Та мамина білесенька хустинка,
    Як оберіг від горя і біди.

    Він підійшов до матері, вклонився –
    Багато що хотілося сказать…
    Із сумом в рідні очі подивився,
    А на щоці – непрошена сльоза.

    Присіли, як годиться, на дорогу.
    Щоб добре повелося її сину.
    Й полинув він від рідного порогу,
    Як пташка в вирій у осінню днину…

    Вже груша похилилася старенька,
    А біля хати вишня розцвіла,
    Та може, то не вишенька біленька,
    А мамина хустиночка була...



    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (9)


  16. Ігор Рубцов - [ 2010.08.06 07:32 ]
    Смерть солдата
    Під сонцем жорстким умлівав як шашлик старовинний Герат.
    Бійці знемагали і долю лихую крізь зуби кляли.
    Сьогодні "гранчатка"* виставу дає для чужинців-солдат
    І шпарко підбріхують їй перегріті від люті стволи.

    -----

    Розірване тіло пронизує наскрізь жахаючий біль,
    Лошам переляканим чується серцебиття,
    А лікар і фельдшер чаклують над хлопцем блідим обопіль,
    Та вже покидає холонучу плоть по краплині життя.

    Мі-8 плямистий, звиваючи пороху вихор, завис.
    -"Носилки!.." Бійці із пораненим тим переходять на біг.
    Пілот на санбат обережно солдата поніс,
    Гвинтом нарізаючи неба гарячий пиріг.

    Уже й непомітно, як спину лоскоче солона ропа.
    Тривожне чекання, бо лік на секунди пішов відтепер.
    І я випадково, годин через вісім, відколи він впав
    Зачув краєм вуха:"А хлопець, сердега, у небі помер..."

    20 листопада 2007 року


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (16)


  17. Іван Гентош - [ 2010.08.05 23:34 ]
    пародія "КАЯТТЯ КУЗИНА""

    Воображал тебя в постели,
    Кузина, солнышко-душа.
    Мечты прозрачностью пестрели
    И в тесном рае шалаша -
    Концовки только не имели.
    И, словно лезвие ножа,
    Воткнулся я в нутро недели,
    Архив церковный вороша.

    Нам не стоять у аналоя…
    С рожденья род уже сроднил -
    И вымер весь во время злое
    Рекордно вырытых могил.
    Я предложу тебе такое:
    Продолжить род. Иль я не мил?


    Алексий ІІІ Потапов
    поезія "Сонет кузине от кузена"


    Пародія

    І наче випив небагато,
    Та на тобі – попутав біс!
    Так гарно починалось свято…
    Навіщо я до тебе ліз?

    В очах зненацька зарябіло,
    ПохІть в думках і каламуть.
    На простирадлі біло-біло…
    Чи то акації цвітуть?

    Спокушував на вушко стиха,
    В чім пропозиція моя?
    До біса всіх! Рідня – не лихо:
    Ну чим тобі не милий я?

    Буває – добивавсь завзято,
    А здавсь за декілька хвилин…
    Не патріарх, не імператор,
    А всього- нАвсього кузин.

    То все горілка винувата,
    Не винна ти, не в цьому суть…
    От наберУ, як взнає тато!
    А ще як дядьку донесуть!

    Інакше все здається нині…
    Я не спромігся – повезло!
    В кузини очі сині-сині…
    А в дядька чорні, як на зло…



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (37)


  18. Народна Творчість - [ 2010.08.05 22:44 ]
    Козак від'їжджає
    Козак від'їжджає Дівчинонька плаче
    Куди їдеш Козаче?
    Козаче-Соколе візьми мене із собою /
    На Вкраїну далеко/


    Що ж будеш робила Дівчинонько Мила
    На Вкраїні Далекій?
    Буду Хустку прати Сріблом-Злотом вишивати /
    Козаченьку Серденьку/

    Де ж ти будеш прала Дівчино Кохана
    На Вкраїні Далекій?
    На Крутій Горі тай на Синьому Морі/
    Козаченьку Серденьку/

    Де ж будеш сушила Дівчинонько Мила
    На Вкраїні Далекій?
    На Буйнім Вітрочку на Шовковому Шнурочку/
    Козаченьку Серденьку,

    Що ж ти будеш їла Дівчинонько Мила
    На Вкраїні Далекій.
    Сухарі з водою аби Милий із Тобою /
    На Вкраїні Далекій /

    Де ж ти будеш спала Дівчино Кохана
    На Вкраїні Далекій?
    В Степу під Вербою аби Милий із Тобою /
    На Вкраїні Далекій. /




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.67)
    Прокоментувати:


  19. Вікторія Афанасьєва - [ 2010.08.05 21:38 ]
    Авітамінози міста
    Авітамінози міста
    Дрібні міокарди держави
    Поклади, я сказала, на місце!
    Поверни туди, де взяв ти.

    Мітинг проти менінгіту
    Запалення Голови – ешафотом!
    Чому до нас тягне, наче магнітом,
    Всяку мерзоту?!


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  20. Вікторія Афанасьєва - [ 2010.08.05 21:57 ]
    В одному ритмі ти...
    Завжди і усюди у мене в одному ритмі ти –
    В амфібрахічно-ямбічному ритмі пульсу.
    І вірші мої до тебе – такі блакитні, неспритні –
    Дитячо-наївні, невмиті плоди твоєї спокуси.

    Я пишу до тебе з єдиним
    Стрибкоподібним калáтанням серця.
    Ти людина і я людина –
    Нам всім віршувати властиво – то навіщо сердитись?

    Не дивись – ти збиваєш мій вірш із ритму,
    А мене з думки, а думку мою – з ніг.
    Я вже давно вкоротила їм риму –
    Відколи мене ти приборкати зміг.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.29) | "Майстерень" 5.5 (5.25)
    Коментарі: (1)


  21. Олександр Заруба - [ 2010.08.05 19:08 ]
    На зміну портретів
    Нам знову треба двадцять п’ять портретів,
    Нових богів приймає Монпарнас.
    А піраміда із столів і табуретів
    Й висока стеля знов чекають нас.

    Не нагаями, але лиш варкалось,
    Міняти лики гонить помело.
    А що, скажіть, глобально помінялось
    З часів генсеків і політбюро?

    Геронтократів на олігархію
    Змінили, чи зламали лід?
    Чи буде знову чавить на олію
    Людей при будівництві пірамід?

    Партбонзи й боси з генералітету
    Втикати будуть, їм воно не лінь,
    Потребу мати двадцять п’ять портретів
    У голови майбутніх поколінь.

    І будуть знов маячить на екрані
    Із центру, зліва й з правої руки
    Політики й астрологи мунданні*,
    Прем’єр-міністри й інші мудаки.

    Молитись буду на вершині табурету
    Як інші – з міста, СМТ й села,
    Щоби від того мелькання портретів
    Не підломились ніжки у стола.

    Щоб не вернулось рабство та Руїна,
    Міцніло в дусі Воїнство Святе,
    Щоб «ще не вмерла наша Україна»
    Співали ми і вірили у те.

    22.03.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.44)
    Прокоментувати:


  22. Максим Едель - [ 2010.08.05 18:57 ]
    Я викреслив себе під Армстронга назавжди...
    Я викреслив себе під Армстронга назавжди
    із блюзу. І акорд – безсоння, не спочить.
    На сходах гвинтових хто стомлений казав – жди
    обличчям до вікна ? І зорі із печі –

    в долоні – сфера відьми. По оберту за рік
    я набирав тебе, немов твій телефон
    був способом єднання землі з водою рік,
    немов слова й мотив складали теплий фон .

    Закохана у день, у кілохвилі ночі,
    як диптих, – раз у раз. Так зорі із печі
    в обпечених руках, – і кілометри сном. Чи
    справді ти була ? Безсоння. Не спочить.

    2010


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  23. Оксана Мазур - [ 2010.08.05 17:04 ]
    А ДЕСЬ ОТАКА ))))
    Саламандрою звиватися в огні,
    Блискавицею сліпити в вишині, –
    Все це долею призначено мені –
    Навідмаш роздвоєній Оксані.
    Знаю добре свого двійника:
    Ідолопоклонниця, язичниця.
    Інша – кисть руки гнучка, тонка
    І очей прозориста самітниця.
    Любиш першу – то до крові, до вогню,
    Як цілує – то смертельний трунок!
    Херувими вибирають лиш рівню:
    Дотик крил голубки – поцілунок…
    Спис, перо, вино і божевілля.
    І очей наївна голубінь.
    Ніжність – приворотне моє зілля,
    Ум і серце – дальня далечінь.
    Ради іншого в огонь піду і воду,
    Ради себе страшно: обпечусь…
    Ще боюсь поганої погоди,
    А от ночі й чорта не боюсь!
    Як такою жити? Карти брешуть.
    Полюсність духовна і в яву.
    Руки коси довго-русі чешуть,
    Люблю чи ненавиджу – живу!
    Саламандрою згорнутись у вогні,
    Зіркою пройти у вишині
    Чи зів’янути ромашкою у сні –
    Непомирено роздвоєній мені?

    серпень 2010


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (8)


  24. Олександр Комаров - [ 2010.08.05 14:14 ]
    Иванина Василина. ...ничего не говори...
    Нашли на Цюрих частые дожди,
    Июль уходит, отцветают липы,
    Так терпко-нежным запахом налиты,
    Так как родные…
    В Цюрихе – дожди.
    Но всей душой ты ищешь теплоты –
    Глянь на поляне хлопцы утром косят,
    А ты венок цветов вплетаешь в косы –
    В холодном Цюрихе ты ищешь теплоты.
    В молчание уткнулся телефон,
    Невыносимый зной спалил Карпаты,
    Живую влагу в тишине ждала ты,
    Но в сне увязнул строгий телефон…
    Он равнодушен – зной или дожди,
    Приходит неминуемо погода…
    Утеху кто скажи тебе находит?
    В Карпатах зной, а в Цюрихе дожди.

    Чего тут ждать? Напрасны все слова.
    Меняла номер – обошла и долю.
    А может обманула. Приневолю
    Молчаньем сердце. Не нужны слова.

    5 серпня 2010 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.24) | "Майстерень" -- (5.12)
    Коментарі: (3) | "Василина Іванина не говори нічого"


  25. Тамара Шкіндер - [ 2010.08.05 14:18 ]
    Розкочегарив Липень свою піч...
    Розкочегарив Липень свою піч.
    Дівицю Спеку, запросивши на гостину.
    Гуляла мила пара день і ніч
    Без шансу відпочити, хоч годину.

    І хизувався липень-молодець -
    Серед всіх місяців він є найгарячішим.
    Та гульбищу тому прийшов кінець.
    Промовила Гроза: «Гальмуй, хутчіше!»

    Всеоживляюча на землю злива
    Цілющим дощиком, рясним і довгожданим,
    Геть стомлену природу окропила,
    Від пилу вимиваючи старанно.

    Озон вдихнувши, ожило все вмить,
    Солодкій парочці забракло тепер сили...
    Отож в повазі й шані треба жить,
    Щоб із гостини вас не попросили.

    2010 р.



    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (9)


  26. Наталія Крісман - [ 2010.08.05 13:38 ]
    Напівжити? - Ні! Краще вже вмерти...
    Що є гірше - напівполюбити?
    Напівправда насправді болить,
    Напівмрії розвіються в мить,
    Напівдобре душі не наситить.

    Напівщастям не тішся даремно,
    Напівзрадами серця не муч,
    Напівзла не візьмеш голіруч -
    НапівБога немає, напевно...

    Як тебе перервуть на півслові -
    Напіврадістю сум розженеш?
    Не загасиш сердечних пожеж
    Напівзливою напівлюбові!

    Як же бути напівмилосердним?
    Напівдружбою втішиться друг?
    Хай гартуються тіло і дух!
    Напівжити? - Ні! Краще вже вмерти...
    5.08.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (8)


  27. Володимир Солодовніков - [ 2010.08.05 08:31 ]
    * * *
    Похилили голівки
    Соняшники в полі,
    В"януть сонячні луки
    У моєї долі.

    На рядки тече блакить,
    Не чекаю милість,
    Доля-доленько болить,
    Знаю, що втомилась.

    Вереснева далечинь
    Стугонить дощами.
    Доля-доленько спочинь
    Під мінорні гами.

    Вийшло, доле, все нетак,
    Як того чекали,
    Від людей, як від собак,
    Іноді тікали.

    Похилили голівки
    Сояшники в полі...


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (2)


  28. Тамара Шкіндер - [ 2010.08.05 07:54 ]
    Пристрасть і Любов
    Десь і колись, в якомусь місці,
    Про що я хочу розповісти,
    Зустрілись Пристрасть із Любов”ю
    І ось таку повели мову.

    Сказала Пристрасть:
    - Ну ж бо, ну!
    Я тільки пальчиком кивну
    І без розбору, без докору
    В свої тенета затягну…

    - А я й промовити боюся…
    Бо враз… На нього я молюся!
    Бракує кисню, слів нема,
    Коли побачу, я – німа..

    - То все - дурниці, все – пусте…
    Ось бачиш – ложе золоте,
    Троянд покрите пелюстками…
    Шампан іскриться зірочками…

    - Хоч би на хвилечку зустрітись,
    Без слів у вічі подивитись.
    І просто знати, що Він є,
    Хоч може щастя й не моє.

    - Я – всемогутня, я – цариця,
    І зваба полум”ям іскриться,
    Бо почуттів миттєвий спалах
    Затьмарить все. Чи ж ти це знала?

    - Не знала. Щиро так кохаю!
    Це відчуття блаженства, раю,
    Що вже ніколи не мине,
    Якщо й полюбить не мене…

    Нагомонілися доволі…
    Та хто ж улюблениця долі?
    Хто ж з них – довершена була
    І повним щастям розцвіла?

    Мораль проста у кожнім слові:
    Не справжнє щастя – пристрасть без любові.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (11)


  29. Юрій Лазірко - [ 2010.08.05 05:45 ]
    Охота на глупца
    I
    Не к лицу – что без лица.
    Ролики рекламы – долли*,
    разукрашенные роли
    для охоты на глупца.
    Ведь удаву нужен кролик.
    Чем глупец сегодня болен?
    Расскажи-ка мне, овца.

    II
    Бьют куранты?
    Бей поклоны!
    Прейскурантом,
    цен законом,
    разрушая сон.
    Надувая ранг и славу,
    подымая визг шершавый
    пыжится пижон –
    выжатый лимон.
    Чувствует себя актёром,
    мелет чушь с гремучим вздором.
    Что связал – загнул.
    Всплеск оваций – градом, ядом
    смех и блеск, но не награды.
    Занавес плеснул отрадой,
    полоснул, заткнул.
    Вот и всё – кусает локти.
    Тише мыши только когти.

    III
    Тишина острит.
    Ей внимая, света гений
    сеет решетом сомнений
    взглядов попурри.
    Стриптизёрше, правде пьяной,
    заработать дал на данных,
    не скупясь на мат.
    По душе скупая толки,
    разбивая мысль по полкам
    шлялся компромат
    на царей, шутов и смердов,
    воевод, научных нердов,
    бунтарей, казённых крыс.
    Правда правдой… Что с неё?
    Бытиё сквозь питиё.
    Кризис жанра – не стриптиз.

    IV
    Голову вскружает бис
    если голова с уклоном.
    Ролики рекламы – клоны,
    клоуны и аль-капоны.
    Не лапша – а макароны,
    вешают – люби.
    Созревая, кошелёк
    жмёт и просится на ветер.
    То, что даром – то с приветом,
    инкубатор подоплёк.
    Пусть всю жизнь я буду псом,
    если это не охота.
    Ролики – как анекдоты
    с разукрашенным лицом.
    Не купись, не будь глупцом!

    4 Августа 2010

    *долли – от названия первой клонированной овцы


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (19)


  30. Юрій Лазірко - [ 2010.08.05 05:28 ]
    Разделяя с Донной Виски вирт
    Окна-пряники и окна-льды,
    по кредиту сладость, дрейф по блогу.
    Оставляя ссылки, как следы,
    открывался рамочно, по слогу.

    Отключаясь днями от сети,
    от себя себя вновь избавляя,
    за ушедшим по пятам идти
    не хотел, пароли забывая.

    Тишина ждала меня, как пёс,
    отгоняя кровь от мысли-миски.
    След с гусиной кожи, где мороз
    оборвал с висков остатки виски,

    занесло… за тридевять плевков,
    в рассыпную, трёхэтажным матом,
    территорией прокуренной совком,
    где зарыто всё и всё по блату.

    Где найти для буквы кузнеца,
    а для междусловья – дирижера,
    отливая пиксельно с лица
    маски сладкие и разговоры?

    Наловил внимания на ноль,
    вырезая кадры, тени, краски.
    Вот он принц – ночная моль,
    ритм для ртов, нажатий клавиш пляска.

    Нетный стих, за точкой – нет и ком.
    Ветер клавиш над безбожьем спама.
    В нём душа, как мегабайтный дом,
    с ящиком для сердца и рекламы.

    29 Июля 2010


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (4)


  31. Ярослав Чорногуз - [ 2010.08.05 04:38 ]
    РОНДЕЛЬ АХУЛІ


    Пан чорт вже умостився в космічному купе,
    Створінням Божим роздає пиндюлі.
    Прикрилось сонце хмарою й сопе,
    А грім щось розпердівся і хропе…

    Дрімав там вітер десь на канапе
    І вчадів, бідний, од громової пілюлі.
    Пан чорт вже умостився в космічному купе,
    Створінням Божим роздає пиндюлі.

    Жінок, дівчат він обзива на «пе»,*
    І в позу Рекса ставить у розгулі…
    Я в нього літописцем став Ахулі –
    Не до культури тут, знов культ КП.

    Пан чорт вже умостився в космічному купе.
    (АМba казлАМ єbbaA)

    29.07.2037 р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (8)


  32. Наталія Крісман - [ 2010.08.05 00:51 ]
    У середньовіччі...
    У Відьмину душу,
    Що рай свій шукає,
    Теплом всюдисущим
    Любов проникає...
    Віднині ти - вільна,
    Ти - не полонянка!
    Кохання всесильне -
    Згориш до останку
    На пристрасті ватрі,
    Де мрія іскриться,
    Вона того варта, -
    Тож, Відьмо, наситься!
    О, Боже, ти вільна,
    Хоч натовпу осуд
    Таких, як ти, сильних
    У жертву приносить...
    У середньовіччі
    Палили вас, Відьом.
    Так було одвічно -
    Від цього всі біди!

    У Відьмину душу,
    Що рай свій шукає,
    Вдивляюся дужче...
    Ти справжня - яка є?

    5.07.2010р.
    Моїй коханій Відьмочці (Оксані Мазур)



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  33. Тамара Шкіндер - [ 2010.08.05 00:36 ]
    Напівправдою слово не муч...
    Напівправдою слово не муч.
    Напівдомислом – що ж так буває.
    Мов канапки ті нашвидкоруч -
    То не любим, то палко кохаєм.

    Не жбурляй ти камінням в город,
    Де ще вчора так гарно родило,
    Бо за рогом - крутий поворот,
    І здолати вже буде несила.

    Бо забракне і часу, і слів,
    Й те, що поруч було – недосяжне.
    То чи варто ось так, поготів,
    Словом кидатись нерозважливо?

    Напівправдою слово не муч.
    Напівдомислом – що ж так буває.
    Бо канапки , що нашвидкоруч...
    Кожен сам вірний шлях обирає.

    ID


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (8)


  34. Оксана Мазур - [ 2010.08.04 23:17 ]
    ***
    А я божевільна…
    Бо ти того вартий…
    Я знов полонянка
    Сердечної варти.
    І що мені осуд,
    І людськії сміхи –
    Згорю без остатку
    У безумі втіхи.
    Бо я, Боже, вільна!
    Бо ти – того вартий!
    Отак добровільно
    Здаюся під варту.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (6)


  35. Віталій Білець - [ 2010.08.04 23:53 ]
    Сонце, де тільки небо
    Сонце, де тільки небо,
    Небо, де тільки зорі,
    Зорі, де тільки простір,
    Простір, де тільки чин.
    Сила проймає Всесвіт,
    Далеч пливе у морі
    Вічних і неоглядних,
    Але стійких причин.

    Можна в можливе впасти
    Мислями. Хватило б волі
    Серце злучити з дивом,
    З новим, старим знанням…
    Ранки киплять на листі,
    Болі земної долі
    Поять єство незріле
    Ніби живим данням…

    Очі… Що може погляд ?
    Роки… Їм ліку бракне.
    Думи… Яка безодня !
    Пісня, в ній тільки вись…
    Обрій над квітом травня
    Сіє пурпурні маки.
    Влившись в сю мить блаженства
    Духом Життю молись…

    Слухай медові дзвони
    Липи… Троянди подих
    Жовто-червоно-білий
    Випий. Довір судьбі
    Обрій свого натхнення…
    Час бо зове на подвиг
    Юність гарячосердну
    Встати навкір клятьбі.

    Тихо… Вже й ніч заснула,
    Спокій тече погостом,
    Спокій… Яка банальність !
    Жити сьогодні – гріх…
    Вмерти сьогодні – святість…
    Впавши тілесним зростом,
    Духом перестрибнути
    Долі земний поріг…


    Рейтинги: Народний 0 (5.43) | "Майстерень" 0 (5.45)
    Прокоментувати:


  36. Наталія Крісман - [ 2010.08.04 22:23 ]
    БОРИСЬ!
    Щомиті підіймаюсь духом ввись
    Над тими, хто у власному безсиллі,
    Зневірившись, шматує власні жили,
    Забувши життєствердний клич "Борись!".

    Здіймаюся над тими, хто ніяк
    Не випростає вгнуту в землю спину,
    Хто зір свій не підводить в небо синє
    І волю не стискає у кулак.

    Здіймаюся над тими, хто увесь
    Себе віддав в заручники облуди,
    Хто не по правді ближнього засудить,
    Забувши, що таке сумління й честь.

    Здіймаюся над тими, хто завжди
    Від зрад й лукавства має насолоду,
    Кому і доля власного народу
    Байдужа є у час лихих годин.

    Та скільки зможу - крильми затулю
    Я ближнього від скверни цього світу,
    Впиратимуся злу несамовито
    Й навік себе до Правди прикую.

    Ріка терпінь нехай мене несе,
    Хай на вустах - солоний присмак тУги...
    Я вірю в те, що доля шанс удруге
    Мені на щастя дасть, по при усе!

    Здіймаюся над світом й не боюсь,
    Що сил мені не вистачить для лету,
    Що світ мене не визнає Поетом,
    Що впавши вниз колись я розіб'юсь...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  37. Тамара Шкіндер - [ 2010.08.04 21:35 ]
    На поминках зрад поставлю свічку...
    На поминках зрад поставлю свічку,
    Помолюся за причетних, за живих.
    Зодягну вінок в прощальну стрічку,
    Сплетений з прив’ялої трави.

    Сплетений з образ і пересудів,
    Із квіток – недоспаних ночей.
    У бурхливій річці словоблуддя
    Хай пливе, куди вона тече.

    Ні не плачу, сльози то є розкіш -
    воля болю, схованім в мені.
    Та, коли великодушно простиш...
    Я давно уже не плачу, ні.

    Я не здамся і не розчинюся
    у гірко-солоній рідині.
    Буде важко – Богу помолюся.
    Я давно уже не плачу, ні.

    Я не плачу. Скиглити огидно.
    Виють пси, та все ж я на коні...
    Відмежую нице й непотрібне.
    Я давно уже не плачу, ні.



    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (2)


  38. Юлія Торговцева - [ 2010.08.04 20:59 ]
    Ти скажи мені, що повернешся
    Ти скажи мені, що повернешся,
    Я чекатиму вдень і вночі.
    Ти скажи мені, що повернешся,
    Знов писати я буду вірші.

    Ти скажи мені: "Я буду поруч
    І нікому тебе не віддам"
    Я давно тебе кличу на поміч,
    Нічиїм вже не вірю словам...

    Розквітають на полі вже трави,
    Сонце світить на землю з небес.
    Лиш тебе мені не вистачає,
    І немає довкола чудес.

    Я не буду нікого молити,
    Не побачать мого каяття.
    І якщо тебе поруч не буде -
    Не потрібне мені це життя.

    17.07.2010


    Рейтинги: Народний 4 (4) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  39. Софія Кримовська - [ 2010.08.04 20:14 ]
    Гадаю на лататті
    Гадаю на лататті у воді...
    Водянику мій сивий, ти в полоні
    у спеки та у мене. Володій –
    я простягаю серце на долоні...

    Люби мене, гойдай поміж осик,
    цілуй у білій піні водоспаду...
    Для тебе цей терпкий, солодкий сік
    і пісня, і душа, і ці принади...

    Тримай мене в обіймах водяних,
    мій легеню, мій порятунок синій...
    По вінця світлом, ласкою залий...
    і подаруй себе... а може... сина...
    04.08.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (24)


  40. Наталія Крісман - [ 2010.08.04 20:03 ]
    ВЖЕ НЕ ЛЯКАЮСЬ Я ДОЩІВ...
    Вже не лякаюсь я дощів!
    Тепер у серці - ні краплини,
    Бо віднайшла я Половину
    Своїй потомленій душі.

    Хай вічність всю "тепер" триває!
    Згортаю ніжність у клубок
    І кожен день, за кроком крок
    Любов'ю серце пеленаю...

    Застигну в спраглості хвилин,
    Себе Тобою напоївши,
    Вже не боюсь самотність тиші -
    В ній чути щастя мого плин!

    Вже не лякає крок в безодню -
    Я не одна вже, не одна!
    Пірну в кохання аж до дна -
    В душі вагань не маю жодних.

    Спиваю ніжності і ласки,
    Кохання - справді є святе....
    Спасибі Янголам за те,
    Що повернули мені щастя!
    4.07.2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  41. Оксана Мазур - [ 2010.08.04 18:13 ]
    КЛЮЧ ДО РАЮ?
    Ви засудили жорстко, без емоцій:
    За мою сповідь – отаке добро!
    Я похитнулась: півсекунди у півкроці,
    І вже плече обпечене тавром.
    Моя коса, розплетена на вітрі,
    Живе своїм окремішнім життям…
    Клепсидра полічила миті світлі –
    Вже морок пригортається дитям.
    О падре! Вироки – то ваша меса:
    Пекельний ключ до раю – у косі.
    Душа моя в озерах віч воскресла
    Й відбилася сльозою у росі.
    Не скажу: Mea culpa, не чекайте!
    Моя туга, мій біль – то МІЙ політ!
    Врожаї душ, вам відданих, збирайте.
    Я – лиш відлуння, вкраплене у світ…

    серпень 2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.58) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (10)


  42. Лорна Безвісна - [ 2010.08.04 18:50 ]
    Повз мене
    Я йду по дорозі, повз мене – машини
    Такі кольорові, однаково сірі днини.
    Ось смуга подвійна. Я вийду на неї
    Нехай хоч сигналять. Тут темно в тунелі.
    І знов тротуаром. По траурній плитці наліво
    А може направо. Мені все одно. Сиво.
    Тепло й мерзенно на шлях мій спускається ніч…
    Зі смутком у серці - крок у крок, пліч о пліч.
    Ліхтар на шляху – хоч трохи тепла душі.
    Кліпнувши двічі – погас. Хоч верещи!
    Можливо почують і визирнуть з кволих вікон,
    Попросять тихіше, і далі поринуть у сон.
    Картаті програми. Забутий двійковий код.
    Піду повз вітрину. Потертий світлодіод
    Ввімкнули в розетку – і світиться він, що живий.
    Мережу розірвано – і вже не потрібен такий.
    Так просто. Пролітають повз мене машини,
    А я проходжу обабіч, рахую забуті хвилини.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Ігор Рубцов - [ 2010.08.04 17:39 ]
    Дві битви за один політ
    Аеродром "Кабул". Весна.
    Хвилини відпочинку.
    Мулли молитва голосна
    Вривається в будинки.

    Службове рондо до кінця
    Вже добіга помалу.
    Нема ні звіра, ні ловця...
    Війни - як не бувало.

    Я так любив хвилини ці.
    У вишині - ні хмари.
    Ширяють тільки горобці,
    Та вертольотів пара.

    Та що-ж один так низько йде?..
    Неначе п"яний тоне.
    Його ведучий вже онде,-
    По смузі вітер гонить.

    І я примружився на мить:
    (О! Як же сонце сяє!)
    Та він... поранений летить.
    Шассі в нього немає.

    Турбін розстріляних виття,
    Машина вередує.
    Такий політ на все життя
    Кошмари гарантує.

    Пілоти, начебто, не з тих,
    Кого не любить небо.
    Двигун дотягне до своїх,
    Та ще ж і сісти треба.

    Вже майже скінчився політ,-
    Страшний вояж у гори,
    Тепер спирався вертоліт
    Лише на дві опори.

    Лягає зраненим бортом,
    Неначе спати буде.
    Не можна! Черконе гвинтом,-
    Розтрощить за секунди.

    Із пекла вирвався, вцілів,
    Не впав під лезо бритви.
    Тепер триває на землі
    За їх спасіння битва.

    Для когось - гори у красі,
    Комусь - весна столична,
    Комусь - життя на терези
    Покладено публічно.

    Несли усе: важке, тверде,
    Під "хворий" бік мостили.
    Готово! Більше не веде.
    Саджайте гвинтокрила.

    І знову тиша , і весна,
    Та горобці на лузі.
    Не вірилось, що йде війна,
    Та ось вона, на смузі.

    Мені, як свідкові, щемить,
    Хоч я там був стороннім:
    Саджали хлопці вертоліт
    На плечі і долоні.

    27 січня 2008 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (6)


  44. Максим Едель - [ 2010.08.04 15:16 ]
    Спека.спека.Жара.
    Спека. Спека. Жара.
    Всё повторять. На ра –
    Спутье – спутанные ветра.

    Где ты теперь? Одна
    Дверь открываешь на-
    Отмашь. Ты и она.

    Серпень – як ти. Вночі
    Густо луна мовчить .
    Золото, срібло , чи

    Всё это просто ток.
    Цифры дают виток
    Проводов, телефонный сток.

    Вычеркнув строчку - знак
    Тоже становится как
    Лишнее , или же брак.

    Плоскость, объем. И пусть
    Каждая новая грусть
    Не превратится в груз.

    2.08.10. - 4.08.10


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)


  45. Тамара Шкіндер - [ 2010.08.04 14:45 ]
    Не поміняю день на ніч....
    Не поміняю день на ніч
    І ніч на день - не поміняю,
    Не поєднаю протирічь -
    Хтось щиро любить, хтось – страждає.

    Не відмежуюся від зрад,
    Які фатально десь чатують
    На запізнілий зорепад.
    (Чого ж бо він тепер вартує?)

    Не доторкнуся до плеча,
    Не на моє - не зазіхаю.
    Я просто знаю, що ти – є!
    І просто – я тебе кохаю…



    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (2)


  46. Лорна Безвісна - [ 2010.08.04 13:02 ]
    ***
    Ты прости, если сможешь, любимый
    Тихий вздох мой о том, что смолчала.
    Эхо вспомнит – люблю… - да, гонимый
    Этой тайной, с конца до начала,
    Вечер стонет и крыльями машет,
    Пробуждая шторма и дожди.
    Я смолчала. Пусть эхо расскажет
    Просто сядь тут со мной, подожди.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  47. Віктор Цимбалюк - [ 2010.08.04 13:07 ]
    Перунів аркан
    ...Дощ перевіює вітер,
    Обрій вкриває гроза...
    В честь православного світу
    Плаче незрячий кобзар...

    - Тисячу років без Бога!
    Стогне Священна Гора...
    Втоплено плавні й пороги,
    Грім і вода, як з відра...

    ...Поміж струн
    Хороводить Перун...

    - Де ви, мої побратими?
    Вовк не піде у капкан...
    Ватра обкурена димом,
    Ніч і магічний аркан...

    - Душ у роду двадцять двоє...
    Прадід між ними - один...
    Хрест у петлі - ми з тобою,
    Краплі живої води...

    Поміж струн
    Помирає Перун...

    Дощ...

    Дощ...

    Сльози

    Внуком розгаданих рун...

    Примітки (для кращого розуміння суті написаного):
    - Аркан:
    1. Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин.
    2. Найменування карти ТАРО; розділяють старші ("козирі", 22 шт.) і молодші аркани.
    3. Героїчний чоловічий танець, здавна побутуючий на Гуцульщині.
    - Священна Гора: Старокиївська гора у м. Києві, на якій стояв, (а з недавніх пір, стоїть) кумир Перунові.

    Кумпала Вір,
    20 липня - 2 серпня 2010 року, м. Хмельницький



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (6)


  48. Лорна Безвісна - [ 2010.08.04 13:39 ]
    Тобі
    Ти полюбляєш чай із м’яти,
    Спокійний ненормальний, фрик.
    А я вже ладна поховати
    В твоїх очах свій тихий крик.
    Чи знаєш, скільки раз молила
    Аби пішов за мною? Вщент
    Твоя душа мою розбила
    З трьох сотень залишивши цент.
    Отруту обираєш знову
    Тобі це зовсім до снаги:
    Візьми, ось, палицю кленову,
    Чи просто так давай, з ноги!
    Жбурляй у серце камінь гострий,
    Ти не пошкодиш цим його
    Бо кремінь – камінь зовсім простий,
    А серця не шкода мого.
    Я не закохана, будь певен,
    Занадто вільна щоб іти
    На поводу в густий той терен
    Що примічаєш собі ти.
    Ти полюбляєш чай із м’яти
    І знаєш: все в твоїх руках,
    І аркуш цей, в руці зім’ятий
    І мої сльози на щоках



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  49. Віктор Цимбалюк - [ 2010.08.04 13:15 ]
    ВЕЛЕС
    ...Я - не "скотій бог",
    Я - Велес,
    Я - велю...
    Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
    Знак тобі я шлю вві сні, та ти не чуєш:
    "Я на Дереві Отця сиджу ошую...

    ...А одесну від Отця - мій брат Перун,
    Срібно-вогнекудро-златорун...
    А ще нижче за столом, увесь наш Рід...
    Всі добралися: хто вплав, хто вліт, хто вбрід..."

    ...Вранці за вікном - Суражий кінь,
    Ввечері, за піччю - довга тінь...
    То, у герці, Білобог і Чорнобог,
    На Калиновому мості б'ються вдвох...

    ...Правнуча моє, мене не бійсь...
    Я - не чорт, не дідько, я - не біс...
    Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
    ...Я - не "скотій бог",
    Я - Велес,
    Я - велю...

    ...Бачиш, коло мене сірий вовк?
    У його очах - твій пращур-волхв,
    Він в абетку давню вправно заховав,
    Ключ, який ти у дитинстві малював...

    ...Ти послухай свого серця, я - не мрець...
    На мені - волова шкіра, я ж - мудрець...
    Подивись вночі увись - горять Стожари...
    Квочка... Сім курчат... Волосожари...

    ...Чуєш, як дзюркоче джерело:
    "Буде... Є.... Усе, що вже було..."
    Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
    ...Я - не "скотій бог",
    Я - Велес,
    Я - велю...

    ...У моєму плузі - Дух-Ведмідь,
    Він - Господар всіх моїх угідь...
    В листі, у воді сховав я Віру...
    Ти знайди її, і я тобі дам ліру...

    ...Ось і зібрано врожай, і ти, як дідух,
    На коні у тридев'яте царство їдеш...
    Я відкрию тобі Браму на підмогу,
    Кінь несе тебе до нього, до Одного...

    ...За конем біжить собака, як вогонь,
    Я поставив берегти поріг його...
    Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
    ...Я - не "скотій бог",
    Я - Велес,
    Я - велю...

    ...Є у мене ще одне: чарівна корба -
    Раз крутнув, і підставляй найбільшу торбу...
    Хліб, худоба, різне збіжжя - череда,
    Довжелезна, ніби в Оха, борода....

    ...Закопай конячий череп під поріг,
    Я віддам тобі свій скарб - Достатку ріг...
    Не скидай мене у річку... Не скидай...
    Ти ж - онук мій... У Бояна запитай...

    ...Скільки літ я вже приходжу в твої сни,
    Хоч на Власія мене ти замінив...
    Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
    ...Я - не "скотій бог",
    Я - Велес,
    Я - велю...

    ...На Святвечір, під столом, для чогось ти,
    Починаєш, ніби тур чи віл, ревти...
    А чому, у серця свого запитай...
    Повертай, старий, додому, повертай...

    ...На "колядки" ти водитимеш козу...
    Я ж на санках подарунків привезу...
    Я - тобі так любий Дід Мороз...
    Дух казок, легенд, поезій, міфів, проз...

    ...Пошануй мене, онуче, в місяць лютий,
    Я - ті валянки, в які ти взимку взутий...
    Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
    ...Я - не "скотій бог",
    Я - Велес,
    Я - велю...

    ...Ще таке тобі скажу: я - твоя мудрість...
    Та Змія, якій варив ти з проса путрю...
    Та Змія, якій давав ти молоко,
    Он вона - згорнулася вінком...

    ...Є Надія в мене - пам'ять повернеться,
    І твоя Змія у Посох розгорнеться,
    І зіпрешся ти на нього і підеш,
    І в Дорозі цій ти Доленьку знайдеш...

    ...Ось і все... Мовчи, бо в хащах, у барліг,
    "Той, що відає весь мед", у сплячку ліг...
    Ну, а я...
    Я - Велес...
    Я - велю:
    Намалюй мене, онуче, намалюй!..

    Кумпала Вір, 03-04.08.2010 року,
    м. Хмельницький





    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.36)
    Коментарі: (8)


  50. Василь Степаненко - [ 2010.08.04 13:19 ]
    Твоє мовчання
    Твоє мовчання


    Твоє мовчання
    Болем у мені,
    Сльозою проростає,
    Але зовні
    Повік не вийде із моїх грудей!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)



  51. Сторінки: 1   ...   1282   1283   1284   1285   1286   1287   1288   1289   1290   ...   1816