ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей
і немає спокою ніде...
вишкіряє зуби інвазія
вичахлих теорій та ідей.
Пропадають безвісті герої,
гарпії готові на жнива,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 19:48

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку. Але існує й

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
когось хвилює власний бог
комусь реальніш слово пох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Горем Убит - [ 2010.05.25 14:24 ]
    Где ты была?
    Скажи где ты была,
    Месецов семь назад?
    С кем ты была,
    Месецов семь назад?
    Почему мы встретились так позно?
    И почему имено в етот час?
    Когда у меня всё нетак,
    Нетак как у людей,
    Ведь я убийца,
    Убийца любви,
    Убийца желания,
    Убийца мечты,
    Я очень много убил...
    Морально,физически,
    Я ето прошол,
    Я ето выдержал,
    Я устоял,
    И вот я стою,
    Вот он я,
    Смотри,
    Я, настоящий я,
    Сижу,
    Люблю,
    Пишу,
    Курю
    И пью,
    Прости, прощай я ухожу...


    Рейтинги: Народний 3 (3) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (5)


  2. Олександр Сочан - [ 2010.05.25 13:49 ]
    Все це пусте
    Не втямлю я без тлумача –
    У небі ворон, а не сокіл,
    І травень землю уквітчав
    Не квітами, а в парасольки.

    І темно наче восени,
    Стежинки мокрі і лискучі,
    В словах немає глибини –
    Волають клоуни тріскучі

    А дощ іде, і колос росте
    А вітер шепоче, що все це пусте.

    А дощ іде, і колос росте
    А вітер на вухо шепоче, що все це пусте.

    Із пагорбів вже сморід дме,
    Б’ють тих, хто ще не хоче зради.
    І знов почнеться те саме,
    Але у гіршому розкладі.

    І хмара суне з за Дніпра,
    Щось у важкі чоботі взуте,
    Безжальніше за бусурман,
    Щоб затоптати все здобуте.

    А дощ все йде, і колос росте
    І вітер шепоче, що все це пусте.

    А дощ все йде, і колос росте
    І вітер тихенько шепоче, що все це пусте.
    А тих, що «нас не подолать»
    Женуть в кошару, як баранів,
    А коротенький хижий тать
    Зухвало щириться з екранів.

    Васалів плеска по плечу,
    Примружившись мов хитрий крамар.
    Міркує, – Газом, як схочу,
    Я задушу їх і без камер.

    А дощ все йде, і колос росте
    А вітер шепоче, що все це пусте.

    А дощ все йде, і колос росте
    А вітер на вухо шепоче, що все це пусте.

    Поводирі як дитинча
    Все не складуть розбитий горщик,
    Із піхов витягти б меча
    Та тільки вилізе з піхов пшик.

    Тож поясню я вам, – Чому
    У сутінках і надвечір’ї,
    Хоч бачу хмари і пітьму,
    Я у веселий ранок вірю?

    Бо ж дощ іде, і колос росте
    А вітер шепоче, що все це пусте.

    Бо ж дощ іде, і колос росте
    І вітер тихенько шепоче, що все це пусте.


    Рейтинги: Народний -- (5.2) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  3. Діма Княжич - [ 2010.05.25 12:59 ]
    Романтизм
    Розстріляний зливами і кісточками вишень,
    Блукаю кутами Бермудів, не втраплю у свій Тибет.
    Душа – наче аркуш в чорнилі школярських віршів,
    Де ляпки в кінці троєлітер’я "Л", "Ю", "Б".

    А дір в парасольці – не злічено від стрілокпинів.
    Оце б відповісти, та лук вкорінився у глей.
    Натхнення жбурляє недогризки віршів у спину.
    Іду неоглядно у світ позаочний, але

    Не мисли суворо, бо категоричність – для ката.
    Причинно, фатально, а наслідок – твій слідок.
    Зоря вказівна розіп’ята хрестово на карті,
    Накресленій штрихами міфів, легенд і казок.

    Тому знов на гранях Бермудів я ковзаю спритно,
    Із вірою здійснення прощі у власний Тибет,
    Де "Л", "Ю" і "Б" споконвічніші всіх манускриптів,
    Де можна молитись казками й кохати. Тебе.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.23)
    Прокоментувати:


  4. Юлія Радченко - [ 2010.05.24 21:49 ]
    Было очень темно. Я забыла вернуться в субботу…
    Было очень темно. Я забыла вернуться в субботу…
    Презентация осени снова прошла под дождем…
    В силуэтах дворов – ощущался невидимый кто-то…
    С кем, как с солнцем, давно по будильнику рано встаем…


    Безнадежно влюбившись, грустили продрогшие скверы…
    От банальности листьев, впервые почувствовав дрожь…
    Я о главном забыла, разлуку восприняв на веру:
    Где ты, плечи расправив, на самом-то деле живешь…

    Под какими углами (и к берегу, и к гарнизону)
    Твой (воссозданный светом) высокий находится дом…
    Я банально молчу и куда-то иду по перрону
    Тех вокзалов и стран, где мы вместе давно не живем…
    2010 год


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  5. Анатолій Сазанський - [ 2010.05.24 21:16 ]
    Замість квітів побратимові (Миколі Щербаку)
    На сивих гонах Долю перейму
    Мою...ласкаву...
    Копитами обірвемо струну -
    Змію іржаву..

    У нетрях відрегочуть упирі..
    Стара гонитва.,
    І усміхнеться побратим вгорі -
    Лихий, мов бритва..

    Під серденько..встромилася..з Небес..
    Зоря кривава...
    Ти був розп"ятий вічність. Ти воскрес...
    Вкраїні.. Слава..!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Валерій Голуб - [ 2010.05.24 21:39 ]
    АнтиОда хрущеві.

    Речу тобі, гаспиде, оду крізь зуби,
    І ось я чому відірвався від справ:
    Про тебе, субстанціє мору і згуби,
    Шевченко писав. І Цибенко писав.

    Ти юнкерсом хижо над садом кружляєш,
    Скидаючи бомби сповільнених дій.
    Помітно й по пиці, що зле замишляєш,
    А ми дихлофосом зустрінем - не смій!

    І ти, очманівши від яду і цвіту,
    Прокуреним басом заводиш пісні,
    Коли я лаштуюсь шедеври творити…
    Геть, іроде! Киш! Як ти вгувся мені!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (5)


  7. Юля Бро - [ 2010.05.24 20:06 ]
    Дивлюсь на тебе. Марю...
    У місті - спека. Спекались рідні,
    Повідчиняли вікна й ходим голі.
    Думки повзуть повільно, рухи кволі,
    Оце тобі і "разом в вихідні".
    Зроби мені холодного мате,
    Додай у склянку вдвічі більше льоду.
    Ти - обережний, дмухаєш на воду,
    На віру не приймаєш геть святе.
    Тобі здається: я не там, не та...
    І навіть близькість буде в нас за планом.
    Дивлюсь на тебе. Марю тим баштаном,
    Який так радить Жінка Золота.

    _________________
    адреса баштану:
    http://maysterni.com/publication.php?id=13223


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.55) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (15)


  8. Вікторія Стукаленко - [ 2010.05.24 20:52 ]
    Передвечір’я
    Завіолончелив захід.
    Арфою озвався гай.
    Котрабасно-контрабасно
    дзвін церковний загукав.

    Засвітились тополино
    Зелен-свічі край доріг.
    Вітер дмухати втомився
    Тишком-нишком спати ліг.
    1999-2003


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  9. Мара Щира - [ 2010.05.24 19:12 ]
    Целуя стекло
    Залпом, не думая и залпом
    До дна, не оставляя ни глотка
    Не веря, не доверяя знакам
    Напиться и отсчитать два шага
    Упереться лбом о стекло
    В надежде, что от жара растает
    Забывая все былое добро
    Что в свободный полет не пускает
    За стеклом как витраж тротуар
    Словно небо лоскутным узором
    И струится колоннами пар
    Поднимаясь прозрачным укором
    На прощанье сказать не пришлось
    На последок напиться не сбылось
    Но забит уже на крепко гвоздь
    Все, что было теперь только – снилось…


    Рейтинги: Народний -- (5.21) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  10. Таня Петик - [ 2010.05.24 19:56 ]
    Радість
    У моє віконце сонечко сяє,
    З новим днем мене вітає.
    Із шовкових дібров,
    Шле природа любов.

    Враз - чую ранковий спів -
    Це пісня моїх солов'їв.
    Річка шепоче якісь таємниці...
    Їх земля заховає до своєї скарбниці.

    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Таня Петик - [ 2010.05.24 19:41 ]
    Сама
    Здається на світі важко жить,
    Буває у грудях щось болить...
    Невже це сум оточує народ?
    Невже не буде веселих нот?

    Запитань багато,
    у цій мелодії без дна.
    Ні це не сум оточує народ,
    ти просто - сама...

    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Таня Петик - [ 2010.05.24 19:25 ]
    Мова
    Якщо хочеш скарб знайти,
    Не треба далеко іти!
    Прислухайся до слова...
    Скарб - це рідна мова.

    Мова - це пісня твоєї душі
    Ти - українець!
    І хочеш того ти чи ні,
    Усе починається із слова.
    Ти ростеш і росте твоя мова...

    Люби Україну.
    Пам'ятай свою мову
    Від малу до загину!

    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  13. Адель Станіславська - [ 2010.05.24 18:23 ]
    З яких джерел народжуються сльози?
    З яких джерел народжуються сльози,
    коли душа задухою страждає,
    з яких вітрів розгулюються грози,
    як думка напівлеті застигає?

    З яких глибин зростає біль пекучий,
    як серце висихає помарніле,
    чим ріже скроні дивний звук скрипучий,
    як сліпо гляне око збайдужіле?

    Де поспішає серце у тривозі,
    коли свідомість топить одкровення,
    звідкіль приходять сили у знемозі,
    як родиться із відчаю смирення?

    ----------------
    Лиш час крокує тихо, невагомо,
    що тулить до небес серця незрячі,
    і подихом таємним, невідомим,
    з очей стирає краплі сліз гарячі.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (8)


  14. Артур Сіренко - [ 2010.05.24 16:13 ]
    Ковток вина
    * * *
    Забувши гіркоту марнотного життя,
    Спокійно споглядаючи цей тлін до забуття
    І осягнувши, що майбутнє – прах…
    Живі ми – так хвала тобі, Аллах!

    * * *
    Наш світ – то глек марноти і брехні.
    Життя з туману йде й проходить в самоті,
    І будні сірі краплями мов ртуть…
    Та є і радісні сторінки - рубаї Хайяма квітами ростуть!

    * * *
    Хто для скорботи двері відчинив
    Тому життя – пустеля хоч і повна див.
    Хто радість віднайшов в простих речах
    Тому життя яскраве дарував Аллах!

    * * *
    Нехай весь світ нудьга і Батьківщина – рідна чужина
    Від смутку я далекий доки келих є вина:
    Я радість віднайду в миттєвостях щоденних -
    Ковток вина, краса коханки – й де вона, журба?

    * * *
    Весняні квіти, подих вітру,
    Крапельки дощу і лісова луна -
    Все, все мені будило спогад про коханку
    Яка, нажаль, пішла у небуття…

    * * *
    Нехай обірве вітер білий цвіт,
    Нехай весни минає швидко міт
    В душі залишаться пісні які співав нам квітень.
    Нехай на п’ять хвилин – ми зачаруєм світ…

    * * *
    Весь світ – ніщо, даремні сподівання,
    Зів’януть квіти мрій – залишиться страждання
    Налий вина! У владі цього трунку
    Забудемо життя химерні візерунки…

    * * *
    Удвох з самотністю пів світу обійшов
    Наслухався віршів, і прози, і промов
    Нехай страждань я відшукав не в міру
    В горах я рай собі знайшов і віру…

    2010
    (фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  15. Оксана Пухонська - [ 2010.05.24 13:30 ]
    * * *
    Рана.
    Ранно вогне печаль на мойсейних скрижалях віку.
    Пророста до розп’яття останній не людський син.
    На вокзалах пустельних конають юні каліки
    Через надлишок теплий загноєної краси.

    Рано.
    Швидко підуть свіжим рейсом нові трамваї,
    І везтимуть в собі свіжий поспіх людських бажань.
    В завівтар’ї церков мертві лілії свіч згоряють,
    Дочекавшись, як ребра, слизького свого ножа.

    Ранок.
    З-поміж вій сивих хмар виростають розряди Бога.
    І рокочуть то громом, то болем, то боєм, то
    Виростають на головах ангелів мертві роги
    І скидають в тартар передчасно живих.
    Ніхто
    Не посміє піти,
    Не посміє зустріти світло
    Там, куди не доїдуть трамваї порожніх міст.
    Рана. Рано і ранок,
    І котрий рік,
    Но
    Мертві лілії свіч вже не пахнуть,
    Уже німі.


    Рейтинги: Народний 5.63 (5.49) | "Майстерень" 5.63 (5.49)
    Коментарі: (12)


  16. Кока Черкаський - [ 2010.05.24 10:37 ]
    Чорне і біле
    Біле –це не чорне,
    Чорне – це не біле,
    Ерос – це не порно,
    Пейджер-не мобіла.

    Чорне – це не біле,
    Біле-це не чорне,
    Пейджер-не мобіла,
    Ерос – це не порно.

    Пейджер-не мобіла,
    Ерос-це не порно,
    Чорне – це не біле,
    Біле – це не чорне.

    Ерос-це не порно!
    Пейджер-не мобіла!
    Чорне - то є чорне,
    А біле – то є біле!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (1)


  17. Артур Сіренко - [ 2010.05.24 01:21 ]
    Перевізник через річку буття
    (Низка неканонічних танка)

    * * *
    По річці пливли
    Не знали, що річки ім’я
    Лета. Не знали, що капітана
    Звали Харон. Весна.
    Пристань. Місто Тартар.

    * * *
    Світ виник не з вогню
    І не з води краплини
    І навіть не із слова
    Світ почався з сліз
    Прозорих як надія...

    * * *
    Повернувшись з країни
    Білих Хмар
    Помандрував у країну
    Синього неба
    Я втомився ходити по землі...

    * * *
    В цьому світі жорстокому
    Смуги світла і темряви -
    Зла и добра,
    Розуму та глупоти
    Як на шкірі дикого тигра...

    * * *
    Час не вміє чекати.
    Час навіть
    Існувати не вміє...
    У світі ілюзій
    Існує тільки мить оця...

    * * *
    Серед попелу надій
    Серед диму спогадів
    Я квіти шукав...
    Даремно. Марево
    Наш світ... Навколо порожнеча...

    * * *
    О, скільки трагедій
    Дарує нам подорож
    В світ віртуальний!
    Одісею мереж, павутин!
    Доплисти б як ти до Ітаки...

    * * *
    Весною - квіти
    Літом - зозуля
    Восени - місяць
    Зимою, що чиста й холодна
    Падав сніг...


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  18. Микола Руденко - [ 2010.05.24 00:20 ]
    Ходімо в райдугу, кохана...
    Ходімо в райдугу, кохана,
    Якщо зуміємо пройти.
    Відкриє далечінь незнана
    Для нас небачені світи.

    Озвучивши німотні далі,
    В чотири здружені руки
    На обрії, мов на роялі,
    Програємо живі казки.

    І забринять у небі звуки
    Відлунням на твою ходу.
    А я твої дитячі руки
    Візьму - й на сонце покладу.

    І оживе краплина кожна,
    І заспіває кожен птах,
    І затріпоче переможна
    Усмішка на твоїх вустах.


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.63)
    Прокоментувати:


  19. Микола Руденко - [ 2010.05.24 00:22 ]
    У зимовому лисі
    Я йшов зимовим лісом. Поміж тіней
    Мій зір до зблисків на снігу звикав.
    Сюрреаліст грудневий - мудрий іней
    В моїх очах ранкову казку ткав.

    У грудях серце билось до нестями, -
    Воно від мене вимагало звіт:
    Чи повністю своїми відчуттями
    Дано людині охопити світ?..

    Ти - тільки промінь, що, згустившись в соти.
    Відчув себе у творенні краси.
    То де ж ти взяв, що не живуть істоти,
    Для котрих ти невидимий єси?

    Природа марить світловими снами.
    І те, чого не бачиш нині ти, -
    В твоїм єстві, над нами й попід нами, -
    Тобою нерозгадані світи...

    Отак я думав...
    Лісова стежинка
    Вела туди, де іній казку ткав.
    Повільно опустилася сніжинка
    І трепетно лягла на мій рукав.

    І я до неї обізвався: хто ти?
    Куди прямуєш свій захмарний лет?..
    Ти є кістяк незримої істоти,
    Яку формує Ультрафіолет.

    У нього є свої таємні змови.
    Для нього зорі - намистин разок...
    Нехай тебе сюрреаліст зимовий
    Кладе на гілку, як живий мазок.



    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (1)


  20. Галина Фітель - [ 2010.05.23 23:27 ]
    Собака на сіні
    Маленька собака на сіні
    живе у великій людині.
    Сидить, не куса і не гавка,
    лиш тихо скавчить ця собака.
    Не просить ні їсти, ні спати.
    Щоночі приходить під хату
    і вперто шепоче на вухо:
    не дам, не дозволю, не слухай.
    Не хочу, не будеш, не пущу
    нічого ні в серце, ні в душу.
    Де взяти би кішечку сіру,
    щоб вигнати песика й сіно.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  21. Наталія Крісман - [ 2010.05.23 21:41 ]
    Одній рідній Душі
    Не ти кидАєш тінь в провалля,
    У нім - лиш тінь від самоти,
    Від дум твоїх, таких печальних,
    Яких зречешся завтра ти.

    Хоч сновидіння все ще хворі,
    Що виринають з-під склепінь
    Твоїх повік - нема повторень
    У цім сум'ятті потрясінь...

    Час дурощів, не раз взаємних,
    Повір вже, канув в небуття.
    Нехай бажання потаємні
    Розправлять крила для життя.

    І полетять у невідомість,
    Її не бійся - не згориш...
    А за відвагу Бог натомість
    Твоїй душі зішле дари!

    Впусти у сни свої, Чаклунко,
    Промінчик сонячний весни.
    Твої ж вуста - для поцілунків!
    Радій життю, коханням сни!!!
    23.05.2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  22. Мара Щира - [ 2010.05.23 17:42 ]
    Если ?
    Два глотка залпом и никакой изжоги,
    А ожоги лечатся энурезом
    Тут уже не нужно подмоги,
    Было сердце и нет? Заменят протезом.

    Хочется жить слаще?
    Вперед на кухню за сахарницей.
    Могла бы быть в тысячу раз краше,
    Но слыла развратницей.

    Надоели шаблоны, все чуда ждешь?
    Я тоже ждала, до полуночи
    Потом пришла и избила дрожь
    До чуда на полпути

    Можно, конечно, исправить все
    Писали мы ведь не набело
    Есть в запасе гусиное перо
    Что б контракт подписать намертво

    Можно еще забыть… и все.
    Одиночество тоже приемлемо
    Не делить на твое и мое.
    Кто запретил уходить безвременно?

    Даже если ушла в магазин за кефиром,
    Или за чаем скучающим томно
    И возвратилась холодным эфиром
    Переключающим DVD на порно


    Рейтинги: Народний -- (5.21) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8)


  23. Ярина Тимош - [ 2010.05.23 13:19 ]
    Сумна байка
    Як накрались шапками –
    фальшували душами,
    купували з лапками
    депутатів,
    тушами.

    Українцю ж голому –
    до горла ножакою.
    Та й відтяли голову.
    То ж не плач за шапкою.

    2010-05-19

    Ярина Тимош


    Рейтинги: Народний -- (5.3) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 5
    Коментарі: (8)


  24. Віктор Максимчук - [ 2010.05.23 12:41 ]
    ***
    ***
    Забуто «Так». Майже забуто «Ні».
    Лиш сутінки накриють день короткий.
    І сонячна вуаль вже на стіні.
    Та смак води стікає з губ солодких…

    22 травня 2010 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.3)
    Коментарі: (1)


  25. Артур Сіренко - [ 2010.05.23 02:24 ]
    Сумний танок
    (Низка неканонічних хокку)

    * * *
    Споглядаю меч.
    У цьому світі хиткому
    Немає нікому захисту...

    * * *
    Ноші свої намарно
    Люди несуть по дорозі життя
    Куди? Навіщо?

    * * *
    «Добре мати рідну хату
    Де навіть дим ласкавий».
    Думки волоцюги...

    * * *
    Всі конструкції хиткі
    Всі грані привидні
    Весь світ ілюзія...

    * * *
    У танку сумному
    Ми на неба пустелі.
    Прощавай, весна!

    * * *
    У темряві ночі
    Не сплять лише Місяця жриці -
    Поетеси...

    * * *
    Розчинюсь в ароматі
    Цих квітів старого саду
    Мене немає...

    * * *
    Напій, що дарує натхнення
    Чорний як ніч, як істина гіркий
    Він ніколи не втомлюється...

    * * *
    Споглядаючи чорну ніч
    Стиглу неначе черешня
    Зрозумів довершеність світу...

    * * *
    Двоє коханок -
    Злива і ніч. Гостина.
    Дивацтва весни.

    * * *
    Невже кохання
    Знову завітало в груди
    Старого гайдамаки?

    * * *
    Ворога прощав,
    Прощав своїй шаблі хиби
    Не навчився прощати себе...

    * * *
    Дивний пастух він -
    Цей вітер весняний.
    Жене стадо хмар...

    * * *
    У світ солодких марев
    Піти й не повернутись
    Так захотілося мені...

    * * *
    Чи то думки
    Чи то ластівок зграї...
    Все миттєво...

    2010
    (фото автора віршів)



    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  26. Артур Сіренко - [ 2010.05.23 02:35 ]
    Л. Луткова Ти русин! Мову свою пам'ятай! - Переклад.
    До тебе - пластика і знаки
    І космогонія часів
    І на полотнах прапорів
    І на важкому акінаку

    І геній твій, зачатий в бруді, в горі
    Обкурений, напоєний тавром...
    Ти слави і звитяг огром
    Живий! Налякані потвори

    Ти - Русин! Ти племен нащадок
    Де кожен боронив свій спадок
    І своєрідний і гостинний

    Ти - Русин! Мову свою пам'ятай!
    Щоби на закликів розмай
    Назустріч душі відкривались плинні.


    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  27. Юлія Радченко - [ 2010.05.22 22:12 ]
    Відчуття
    Не тиха радість. Й не нестерпний біль.
    Щось значно більше. Щось, мабуть, складніше.
    Недовгий вік. І несолона сіль.
    А над усим – лиш крик душі і тиша…

    Ні дня, ні ночі. Тільки зграя дум.
    Холодних – теплих. У крові й клітинах.
    Не насолода. Й не одвічний сум.
    Невпевненість. Якась чужа людина.

    Земля і небо – як одна душа.
    Не Матір Божа, не гріховна жінка…
    Один рядок надії – у віршах…
    Одна навік неділена сторінка…

    Проблемна суть… Забута глибина.
    Далекі горизонти й акварелі…
    Веселий біль… Замріяність сумна.
    Криваві сльози вечора на стелі…

    Солодкий гріх. Й нещире каяття.
    Чи то від щастя. Може, й від знемоги.
    А над усим – мить смерті і життя.
    Одна любов і лиш одна дорога...
    2002 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  28. Олеся Овчар - [ 2010.05.22 20:41 ]
    В компанії Любові і Весни
    Старенький столик на подвір’ю...
    А думка – в неба на краю...
    Це все – весна, в яку ще вірю...
    Це все весна, яку люблю...

    По вінця свіжості в бокалах,
    Із вітром п’ю на брудершафт,
    На денце дзенькається “мало!”.
    Налий-но, друже, ще стократ!

    Напій присмачує неждано
    Весна краплинами дощу.
    Я, грішна, думала – зів’яну...
    А тут - напою досхочу...

    Вже й тиха ніч навдивовижу
    Колише квітам світлі сни...
    А я ще трохи тут посиджу,
    Серед Любові і Весни.
    2010


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (11)


  29. Анатолій Сазанський - [ 2010.05.22 20:08 ]
    ZZZZZZZZZМ.П.ZZZZZZZZZ
    Мостить на лататті ліхтарі
    Вечір сонний..
    Парубком пишається вгорі
    Срібний сонях..

    Пісня над вербичками летить
    Пишнокрила..
    Ой..хутчій до серденька зайди
    Моя мила..

    Кинемо у хвилю гомінку
    Сині весла..
    Сплетемо в барвистому вінку
    Наші весни..

    Бачиш?ВІН до раю розчахнув
    Небо млисте..
    Я тебе у серденьку замкну..
    Ти.. Божиста...


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  30. Ніна Яворська - [ 2010.05.22 19:59 ]
    Ти - мій клон
    Розтікалась гарячим склом
    на асфальті твоїх фантазій,
    уявляла, що ти - мій клон,
    і живеш в закапелках азій.
    Проникала на твій балкон
    вересневим пісним туманом,
    уявляла, що ти - мій клон
    у футболці від лже-Армані.
    І хай кажуть, - таких мільйон -
    ще_майбутніх і вже_колишніх,
    та я знаю, що ти - мій клон
    із країни, де квітнуть вишні.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.28) | "Майстерень" -- (5.23)
    Коментарі: (4)


  31. Ніна Яворська - [ 2010.05.22 19:57 ]
    А все не так
    Ти думаєш, все так просто:
    "наган" і фальшивий паспорт,
    і Богом забутий острів,
    андроїд в лахмітті раста.
    Ти думаєш, все в ажурі:
    чутки не проникнуть в пресу.
    Та Воланд в блаженній шкурі
    ще встигне прийти на месу.
    Ти думаєш, все прекрасно:
    тирана - в довічний аут.
    Та тільки занадто часто
    не там і не в тих стріляють...


    12. 05. 2010 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.28) | "Майстерень" -- (5.23)
    Коментарі: (3)


  32. Ніна Яворська - [ 2010.05.22 19:26 ]
    Чи зростуться наші душі...
    А, якщо я вимкну світло,
    ти боятимешся неба?
    Рахуватимеш мурашок,
    що мандрують по спині?
    А, якщо я вмить зотлію,
    ти згадаєш місто Феба?
    Відшукаєш без підказок
    стежку поміж злих пісків?

    А, якщо я раптом схочу
    вмерти, знищивши паролі,
    зберігатимеш у сейфі
    чорно-білий мій портрет?
    А, якщо посеред ночі
    я віршами заговорю,
    вимкнеш фільм із Едді Мерфі,
    поки поряд я - поет?

    А, якщо свічки розставлю
    на подряпаній підлозі,
    чи зростуться наші душі
    в дитинча таємних сил?
    А, якщо в зелених Альпах
    ти мене знайти не зможеш,
    знай, що не доплив до суші
    мій кораблик без вітрил...


    12. 05. 2010 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.28) | "Майстерень" -- (5.23)
    Коментарі: (4)


  33. Андрей Мединский - [ 2010.05.22 18:01 ]
    Собака
    Я мечтал быть собакой, большой, шерстяной, лохматой,
    верным другом, отлично знающим как это делать,
    но тогда зодиак был залеплен зимой и ватой,
    и душа моя вниз человеческой полетела.

    И упала на снег, и осталась лежать до лета,
    а точнее в апреле, какой-то залетный аист,
    обнаружил меня и заставил бродить по свету,
    вот с тех пор я, как ветер, по этой земле скитаюсь.

    На беду воспитан этой белой залетной птицей,
    ни гнезда, ни земли, но с врожденной привычкой выси,
    я куда бы ни шел - оттуда мне не возвратиться,
    да и некуда, и потому не имеет смысла.

    А куда же идти? Если все обратить по кругу,
    то вернешься в точку, откуда все и начиналось,
    я пытался жить, я кому-то протягивал руку,
    а в ладонь прилетал плевок под названием жалость.

    В городке неизвестном меж ребрами двух империй,
    где правители спорят, чей карточный домик выше,
    я стучался в двери домов и трактиров, но двери
    были заперты, и мне навстречу никто не вышел.

    И бескрылостью, словно смирительною рубахой,
    я связал себя, чтобы случайно чего не сделать,
    я мечтал когда-то родиться лохматой собакой,
    но теперь уже и этого не хотелось.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (6)


  34. Зоряна Ель - [ 2010.05.22 16:16 ]
    ***вілла
    нема


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (11)


  35. Кока Черкаський - [ 2010.05.22 14:00 ]
    Кабздець
    До всіх нас непомітно,
    Неначе горобець,
    Крадеться неминучо-
    Неконтрольований кабздець.

    Історія нас учить,
    Що ми дурні й тупі,
    І всіх нас під-жи-дає
    Кабздець на букву "пі".

    Не встигне і пробігти
    По спИні морозець,
    А вже чека на тебе
    Твій персональний "бздець".

    Один лиш порятунок:
    Якщо уже ти мрець.
    Якщо ж живий - готуйся
    Зустріти свій кабздець.

    Кабздець буває різний,
    Та результат - один.
    Ти можеш лише вибрати
    Улюблений бензин,

    Ти можеш тілько вибрати
    Мотузку до лиця,
    Завод, де варять мило, чи
    Виробника стільця.

    Якщо ж ти будеш все життя
    Держатись молодця,-
    Ти зміниш - в кращім випадку-
    Лиш дату кабздеця.


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (6) | ""


  36. Віктор Цимбалюк - [ 2010.05.22 12:47 ]
    Пісня про двох вовків
    - У чому сенс життя? – пита внук діда…
    А дід онукові: - Мой-мой.. У боротьбі…
    Як вовча зграя вперто йде по сліду –
    Так двоє з них змагаються в тобі…

    …Не на життя – на смерть у герці б’ються,
    Переминаючи, як млин, твоє нутро…
    І у невпинному двобої не здаються,
    Один – суть Зло, а інший – суть Добро…

    …І доки ти живеш – триває бійка…
    Безкомпромісна січа, буря, вир…
    І лиш коли пересихає дійка,
    Душа твоя на Тому Світі має мир…

    …І внук спитався: - Ну, а хто ж з них переможе,
    У чоловіка, що під Сонцем ґаздував?...
    І дід сказав: - А той, якого він, дай Боже,
    Усе життя підігрівав і годував…

    …Роки пройдуть, і ти, мій сину, ставши дідом,
    Обмолотивши сніп тугий своїх років –
    Не позабудь, своєму внукові повідай,
    Прадавню казку про життя і двох вовків….

    Кумпала Вір, 19.05.2010 року,
    м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (4)


  37. Юлія Радченко - [ 2010.05.21 23:09 ]
    Щастило полю: роси замість сліз...
    Щастило полю: роси замість сліз.
    Тепер - лиш губи тріснуті. Похмуро
    Й повільно очі опускаю вниз -
    У мене, мабуть, теж температура…

    В саду гірлянди – теплі світлячки…
    На вигляд – справжня. Є одна загроза…
    Торкнувся хтось холодної руки,
    Але мене вже п’ятий рік морозить…

    Під берегами – річка жде дощів…
    Як я і поле. Рухається кволо…
    Бракує серцю випадкових див…
    Мабуть, там щось іще не охололо…
    2010 рік


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  38. Юлія БережкоКамінська - [ 2010.05.21 21:59 ]
    * * *
    Залиши мене для себе,
    Для світанків незабутніх:
    Буду я тобі за свято,
    Буду я тобі за будні.

    Буду я тобі за сонце,
    А опівночі – за місяць,
    За дощі, вітри, морози,
    За пустелі і криниці.

    Буду я тобі за Музу,
    За родзинку, щіпку солі.
    Залиши мене для себе:
    Буду я тобі за долю.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (1)


  39. Юрій Лазірко - [ 2010.05.21 19:21 ]
    Сонет XXIX
    Де груддя тіл, неначе листя пале,
    пропахло спокоєм і слави димом
    непевно сонце пробирає талим.
    Напевно Богові було би зимно

    скидати око, де війну приспали
    під пухом янгола нехерувими.
    Із того зимного в неперестале
    переливається душа незримо.

    Очима гострими – стрілою тиші,
    мов духом пороху із горла-дула,
    впивайтеся, смакуйте се безсилля

    і не питайтеся кого колише,
    кого багаття білопіре тулить,
    ледь оніміючи від божевілля.

    21 Травня 2010


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (14)


  40. Юрій Лазірко - [ 2010.05.21 19:58 ]
    Сонет XXVIII
    На прю багаті щастя постулати.
    Бої притихли. Схлипуючи збито,
    закутані у темряву кошлату,
    два табори розбилися спочити.

    Ворожа лінія масна і м`ята,
    розбіглася до ранку перешитись.
    В обіймах смерті засинає кляте
    і те, заради чого варто жити.

    Обачно час купився низькозорий.
    Як варту виставив – то ватру вигнав,
    аби вона язичницею стала,

    добралася жебрачкою на зорі.
    Се місце лінії займає стигма,
    де груддя тіл, неначе листя пале.

    20 Травня 2010


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (2)


  41. Юрій Лазірко - [ 2010.05.21 19:55 ]
    Кiннота
    Їли куряву і краяв стегна хлист.
    З мила, піною – виходила пегастість.
    У небите-ще – копито зодягли,
    на нестелене ненавчені упасти.

    Ніздрі й гриви обтесали вітру чуб.
    В серцевину заганяли шаблі хугу,
    від свинцевого рідішали дощу
    аж багряна повня розійшлася лугом.

    Потяглись самотньо, зношені сідлом.
    Порозхлюпували вершників і втому.
    Позникали, змиті місячним гало.
    Шкандибали злою вісткою додому.

    19 Травня 2010


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (2)


  42. Юлька Гриценко - [ 2010.05.21 19:28 ]
    Згадую
    У травні сніг буває часом,
    Кружляє тихо над життям.
    І серцю хочеться відразу
    Вернути втрачене.

    Та ми щасливі, хоч не разом,
    Плекаєм різні почуття,
    Сердечні рани ніжно змазав
    Бальзам пробачення.

    Іду весняним теплим парком,
    Ховаю погляд в небеса.
    Смертельний біль і знову жарко,
    Багаття спогадів.

    Дивлюсь на те, як стало гарно
    Навколо дихає краса.
    Кричу :”Вернись”, та бачу, марно,
    Та й ти нічого не сказав.
    Суцільні здогади.

    21.05.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.4) | "Майстерень" -- (5.32) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  43. Юлія БережкоКамінська - [ 2010.05.21 16:26 ]
    * * *
    В лігвищі,
    В кублі гадовім,
    Там,
    Де не бачить зрячий, -
    Сонце ясне вигадую, -
    Жовтогаряче.

    Там,
    Де слизьке і миршаве
    Точить язик і зуби, -
    Я огортаюся віршами,
    Музику шлю по трубах.

    Там, де кінчають зрадою,
    І починають нею ж, -
    Небо із тріском падає
    На
    Одвічну Помпею.

    Стати нічною тишею?
    Каменем?
    Гадом?
    Пилом?..
    Як же повільно більшають,
    Пір`ям беруться крила…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (3)


  44. Ніна Яворська - [ 2010.05.21 16:00 ]
    Двісті сорок віршів
    А мені до тебе, як до дельти Нілу -
    двісті сорок грізних, наче Сфінкс, хвилин,
    двісті сорок літрів синього чорнила,
    двісті сорок урвищ і ще п'ять мілин.
    А мені до тебе, як до Евересту -
    двісті сорок нервів, стиснутих в кулак,
    двісті сорок болів і дурних протестів,
    двісті сорок зморшок, лобових атак.
    А мені до тебе - двісті сорок віршів,
    що не тонуть в морі, не горять в вогні,
    двісті сорок довгих подорожей піших,
    двісті сорок перлів, схованих на дні...


    11. 05. 2010 р.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.28) | "Майстерень" 5.25 (5.23)
    Коментарі: (2)


  45. Ніна Яворська - [ 2010.05.21 16:50 ]
    Так, я самотня...
    Навхрест залатані вікна,
    спогади, зібгані в жмут.
    Бути самотньою звикла
    без панацей і отрут.
    Знову зриваю шпалери,
    вишиті бісером снів.
    Так, я самотня... Холера!
    Як же цей шторм знавіснів!
    Біс із ним... Гірше не буде...
    Совість, страхи - під замок.
    Завтра - круїз на Бермуди,
    і з парашутом стрибок...


    11. 05. 2010 р.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.28) | "Майстерень" 5.25 (5.23)
    Коментарі: (3)


  46. Ніна Яворська - [ 2010.05.21 16:54 ]
    Перелякані люди
    Перелякані люди давно не чекають Месію,
    довіряють данайцям, котрі їм дарунки приносять,
    від жорстокої правди впадають у стан амнезії,
    відчайдушно фарбують ледь-ледь посивіле волосся.
    Перелякані люди не звикли дивитися вгору,
    і читати уголос вірші, продиктовані серцем.
    І ніхто з них не гляне, що ж сховано в скриньці Пандори,
    не промовить ні слова супроти знущань Громовержця.
    Перелякані люди ховають "заначку" в матраці,
    а образи і сльози - в коробці з-під синього плаття.
    Перелякані люди не люблять яскравих паяців,
    і не вірять, що можна у снах кольорових літати.


    10. 05. 2010 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.28) | "Майстерень" -- (5.23)
    Коментарі: (6)


  47. Володимир Сірий - [ 2010.05.21 16:56 ]
    *-*-*
    Імперські задуми вождів,
    Неначе шило з мішковини,
    За неспокійних наших днів
    Вилазять духом сатанини.

    І зріє деспот у серцях,
    Що пив, як воду, кров мільйонів,
    І знов його на кумачах
    Несуть очільники червоні.

    Безглуздю відданий народ
    Укотре вірує в оману,
    І радо йде на ешафот,
    Хвалу співаючи тирану.
    05.05.2010р.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  48. Ірина Зелененька - [ 2010.05.21 16:18 ]
    ***
    Я утікаю ніччю у сади.
    Мені не треба теплої одежі.
    Віддайте струни, дримби і дощі.
    Візьміть пороги, береги і межі.
    Рятуйте листя, мокре від очей.
    Ночей багато - слів не вистачає.
    Це кругообіг. Це шалений біг.
    Це Білобог. І значить, він чекає.
    А зорі, зорі - вервиця небес.
    Душа жасмину котиться у поле.
    О доле-доле, доли - як хорти,
    дугою спини, лащаться із болем.
    А трави, трави - зойки поколінь.
    Біліє строго хусточка кульбаби.
    Учора вишня Либіддю була -
    і груші ще дзвеніли, як дараби.
    Учора все пригадувало сад:
    я не змогла у спогаді стояти.
    Я утікаю. Ніч мені - ріка.
    Стає на небо місяць, як на чати.

    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" -- (5.56)
    Коментарі: (6)


  49. Таля Рейн - [ 2010.05.21 15:48 ]
    .сни
    .глибокі сині небеса
    .торкаються твоїх долонь
    .сиди під столом сиди
    .сліди минулого сліди
    .рви папір рви

    .ти незахищена душа
    .і сліпить очі той вогонь
    .веди за руку веди
    .біди уникнути біди
    .спи сліпа спи

    .світанок променів іша
    .у серці терпкістю полонь
    .лети подалі лети
    .знайди ти істину знайди
    .сни згадай сни

    .


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (3)


  50. Григорій Слободський - [ 2010.05.21 15:53 ]
    ...
    Як вперше виїжджав із дому
    Покидаючи батьківський поріг.
    Вирушав у даль не знайому
    Матері вклонився до ніг.

    Попрощався з батьківською хатою
    І покину рідне село,
    Натхненний мрію багатою -
    Мріям збутись було не дано.

    Дороги- дороги стелились
    По чужих невідомих краях
    До рідного краю стелився
    Позаду залишений шлях.

    Тепер я свідомий в пригодах,
    Прийшлось би повторити, те що було
    Не покинув би батьківську хоту
    Не покину би рідне сел

    21 травня 2010 Слободський.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   1308   1309   1310   1311   1312   1313   1314   1315   1316   ...   1816