ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.03.01 05:15
Твоє лице в моїх долонях
Знайшло затишне укриття, -
Цілую губи, щоки, скроні
І не ховаю почуття.
Щоб ти відчула в кожнім слові,
Що струменять, як джерело, -
Моєї щирої любові
Непогамоване тепло.

Ярослав Чорногуз
2024.02.29 23:19
Світи, місяченьку,
Світи на діброву,
Нехай я перейду,

Іван Потьомкін
2024.02.29 21:57
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Дитячий сад, ти паузою стань
На їх зритмованій путі.
Найглибші очі – у дітей.
В них – цноти невичерпная криниця.
Долийте ж в свої кухлі, молоді,
Тепер лиш можете рідниться.

Євген Федчук
2024.02.29 19:17
Ішли Ісус з Петром якось по містах і селах.
В селі однім відпочити сіли над дорогу
На колоду, пожаліли утомлені ноги.
Аж іде повз чоловічок сумний, невеселий.
- Чому сумний? – пита Ісус. Той відповідає:
- Народилася у мене, нарешті дитина.
Треба йти

Олена Побийголод
2024.02.29 13:17
Із Володимира Войновича

Я був у краї, де правда вбита.
Там люди знагла втрачають житла.
Суворий клімат – зима без літа,
не вистачає тепла та світла.

Між днем та ніччю нема різниці,

Володимир Каразуб
2024.02.29 10:00
Дзеркала залишають твої відображення
В своїй пам’яті. Вони перетасовують їх як картяр,
Що ніколи не махлює і не зиркає на перстень сонця,
А твою присутність помічають коли ти
Недовіряєш власному віддзеркаленню,
Бо віра для них категорія віддзер

Світлана Пирогова
2024.02.29 08:47
Обличчя у весни дівоче, юне,
Усмішка загадкова на вустах.
І проростуть хвилясті в полі руни,
Пташиний затріпоче в небі змах.

Верба в сріблястих котиках лисніє,
Їх ніжно пестить радісна весна.
Підсніжники піднялися на ніжки,

Леся Горова
2024.02.29 08:35
Вітер гойдалку весняну розгойдав:
лютий шубу свою березню віддав -
тиснуть плечі й закороткий вже рукав,
сніг карманами розкис, повитікав!

Вгору! - сосен розгойдалося гілля!

А ворона себе гордо виставля -

Микола Соболь
2024.02.29 05:34
Ще ненароджене дитя
в утробі материнській вбили.
Спитати хочеться Творця,
чим воно світу завинило?
Ради чого російський кат
в живіт ножем ударив жінку?
І лоно розпоров булат.
А кат лише сміявся дзвінко.

Віктор Кучерук
2024.02.29 05:29
Хоча про сон це тільки спогад,
Але я знаю, що, на жаль,
Обмокла вранішня дорога
Віщує сльози і печаль.
Напевно, з любою розлука
Мене штовхне в далекий край,
Бо в сні ножа я брав у руку
І навпіл різав коровай.

Юрко Бужанин
2024.02.28 23:11
Я тобі віддам усе своє тепло,
Щоб від нього твоє серденько зігрілось,
Щоб кохати віддано воно могло
І ніколи більше, рідне, не боліло.

Підніму тебе я, люба, на руках
Віднесу туди, де вік панує спокій.
І де пройдемо

Іван Потьомкін
2024.02.28 22:28
Щонайвищий серед квітів,
Кому видно все на світі,
Підказав Будяк Барвінку
Взять Фіалочку за жінку.
Обмаль радощів у квітів,
Тож зраділи всі, мов діти,
І без зайвих там думок
Пустилися у танок.

Сергій Губерначук
2024.02.28 19:53
Так трапилось, що небо безцвітне,
що до сонця далека дорога в тупик,
що іскри від моїх копит
для всіх перехожих,
немов од салюту розвага.
Я виснаживсь
бігти
у безвість

Наталія Кравченко
2024.02.28 14:08
На світанку босими ногами Йшла до Бога Україна Та йшла тихо з молитвеним оберегом і йде далі… Одягнувши молитовний оберіг Та йшла просити в Бога сили і кращої долі, Вона ставши на коліна молилася днями і ночами… Як тільки побачила, Вона раптом вп

Світлана Пирогова
2024.02.28 11:10
Як цвіт кульбаби, буйний вітер нас розніс.
Не повернути весняних емоцій.
Це ніби йти сліпому у дрімучий ліс.
Невідомість висить на кожнім кроці.

Оте, що долею написано тобі
Не перепишеш, пізно вже писати.
І не веди з собою марно боротьби.

Володимир Каразуб
2024.02.28 10:00
Ніхто не знає звідки і по що
Приходять духи явлені бажанням
Щоб зодягнути у твої слова
Не обережних чи навмисних марень,
І повісти про вирок свій. Але
Не все у чім запевнюють актори
Вбираючи слова чужих видінь
Приймає дійсний полюбовний образ,

Микола Соболь
2024.02.28 09:18
Переддень великої спокуси,
ще не кожен усвідомив гріх,
вже хреста зготовили Ісусу,
завтра хай помре за нас усіх.

Юда ще рахує тетрадрахми
і мотузка не зійшлась в петлі,
у цноті стоять юдейські храми

Леся Горова
2024.02.28 08:57
О мить! І я в тобі колись розтану,
Та розіллюся сотнею струмків.
Вертаються травою води талі,
Просочуються в бруньки боязкі.

Ти вічна, мите! В плині трансформацій,
В постійному згасанніб - то не тлін!
Так хочеться віддатися сповна цій

Віктор Кучерук
2024.02.28 05:50
За минулим ні жалю, ні плачу,
Ні потішних пісень і думок, –
Тільки в сни, мов звідтіль передача,
Щось з’являється й мається строк.
Потім вмить забувається швидко,
Як усе незначуще в житті, –
І нічого знов довго не видко,
І ніщо не ятрить почуттів

Микола Соболь
2024.02.27 16:17
Полинути в загублені світи,
де пломеніє зорепадом небо,
за однорогом по траві піти,
він знає шлях, що приведе до тебе.
Ти мавкою живеш серед лісів
і крапель дощових збираєш перла.
У цій ніким небаченій красі,
гармати не роззявлять свої жерла.

Володимир Бойко
2024.02.27 12:49
Осяває свічка віртуальна
Слід від одлетілої душі,
А убивці, підлі і реальні –
Ось вони, втішаються в олжі.

О, які вони багатоликі –
І святі, і грішні, і страшні,
І цивілізовані і дикі,

Володимир Каразуб
2024.02.27 11:25
Чим далі «від» тим більше коло «до»,
І сторінки написані тендітним
Приємним почерком, немов хвиління сну
Де бриз гортає ніжним повіванням
Твій перший розділ і його останню
Главу життя, таку легку й солодку,
Що осторонь тримаєшся того,
Що змушує

Олена Побийголод
2024.02.27 11:10
Із Володимира Войновича

Ми вештались довго в проваллі,
щоб нібито вийти з імли;
шукали освітлені далі...
Потьмарені тільки знайшли.

Шукали й крамоли бацили,

Леся Горова
2024.02.27 09:25
Підкова місяця надкушеною висне,
Як слід коня, що відчеканив срібло,
Копитом вдарив, і зірками бризнув,
Аж водні брижі розійшлися дрібно.

На підморожених до ночі сніжних клаптях,
Залишених у тінях милосердно,
З копит спішать ще й блискітки накрапа

Світлана Пирогова
2024.02.27 07:54
Дізнатися б, а чи кохаєш ти мене?
Чи тільки позолоти сліпить блиск урочий?
А може, це колись, немов туман, мине,
Опустить осінь стомлено вологі очі.

Дізнатися б, а чи кохаєш ти мене?
Чи може, зваблення для тебе, ніби свято?
Тремтить щодня живий в

Віктор Кучерук
2024.02.27 05:42
Чимчикуючи з гостини
Заєць скибу ніс в торбині
І раптово біля лісу
Стрів чатуючого лиса,
Що з порожнім зовсім шлунком
Ждав такого подарунка,
Бо в засмученого зайця
Похапцем забрав окрайця...

Нінель Новікова
2024.02.26 15:18
ЙОСИП БРОДСЬКИЙ
Переклад із рос. мови
Нінель Новікова

І ВІЧНИЙ БІЙ…

І вічний бій.
Нам спокій тільки сниться.

Ольга Олеандра
2024.02.26 10:51
Вручає доля квіти. Із вогню.
Вогняні квіти на весь обшир неба.
І хочеться відмовитись – не треба!!!
Але дарунки долі – то святе.

Палає всесвіт. Вогненний букет
заповнює і смажить поле зору.
Розпалює супротив чи покору –

Юрій Гундарєв
2024.02.26 10:32
Сніг, ніби срібне рядно.
Один. Самота.
Біле, як ватман, вікно.
Один. Саме ти.

Весь світ замело…
Навіщо ж сюди прийшов?
Давати тепло.

Володимир Каразуб
2024.02.26 09:56
А справа в тім,
Що я і не приховував
Ні власний подив, ні холодних слів,
Ні пристрасті, що сходилась з іронією,
Ні те, що світ – один великий міф
З його бажанням діяти, як бачиш
Настільки хутко, щоб ніхто не зміг
Затямити його поточні риси,

Світлана Пирогова
2024.02.26 09:20
Зима. Глінтвейн. Скляні квадратики вікна.
Сплітає лютий макроме морозне.
Бузку засохлому наснилася весна,
Неначе хтось несе його з-за рогу,

А поки в фоліанті - пил і духота.
Хоч заглядає часом хуртовина,
Розлук далеких в'ється стигла глухота.

Леся Горова
2024.02.26 08:50
Всю ніч у вікно несподіваний дощ побивався.
Так гулко й настирно, що сон мій наляканий втік.
Здіймалися хвилями згадки, спліталися станси.
Було щось забуте, тремтливо-хвилююче в тім.

Як в деку кленову, бажаючу звук відродити,
Вдаряли краплини у скл

Микола Соболь
2024.02.26 06:42
Мовчить знесилена Вітчизна.
Знекровлений тече Дніпро.
Хто справить по загиблих тризну?
Якщо не ми, то вже ніхто.
Відмиють руки московити,
коли стече з багнетів кров
і стануть вчити нас любити,
і, що нацисти – полк «Азов».

Віктор Кучерук
2024.02.26 05:28
А навколо – ні сміху, ні крику,
Ні овацій, ні лаянь нема, -
Мов істоти глухі й без’язикі
Навмання поглядають сліпма.
Мов попереду зводяться тіні
Від нестерпно скрипучих стільців, –
Збайдужіло нове покоління
До творінь усіляких митців.

Олексій Могиленко
2024.02.25 20:35
Десять років чекаємо миру,
Але чуємо страшне:війна.
Ми в полоні новин із етеру
А в полоні хтось знову вмирав.
Щохвилини сивіють дружин
Сивину чорна хустка схова...
Не вернути вже брата чи сина,
Тата в діток забрала війна.

Микола Дудар
2024.02.25 20:05
Не смітять нотами… Лікують ними
В семи поборнім колі від недуг.
Є інколи й свої для цього рими
І кілька сот хвилиних вірних слуг…
А що вже там казати про ефектність,
Коли все оживає навкруги!?
Хоча й усі ми в цьому світі смертні,
Я б краще, як на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10

В Дольний Віктор Дольний
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Олена Побийголод - [ 2023.08.14 21:19 ]
    Ода Керівнику
    Ну, зізнайтесь уже, громадяни,
    що з усіх – вам найбільше усмак
    не обираний, а – богоданий
    Керівник презедента Єрмак.

    Хто у Раді згуртує «зелених»?
    Хто натхне головкома на бій?
    Хто звільняє у нас полонених? –
    Керівник презедента Андрій!

    Він і суддів вітає презентом,
    і послів посила́ за кордон,
    і розучить слова з презедентом,
    супроводить в ЄС та в ООН...

    Він гада́, що Сибір завоює,
    уявляє, що він – криголам;
    і не згадуйте вибори всує,
    бо тоді – накерує і там...

    А отой презедент України –
    сам у шоці, що досі не зник...
    Це – тому, що робити повинен
    тільки те, що́ звелів Керівник!

    (2023)


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  2. Сергій Губерначук - [ 2023.03.03 17:28 ]
    Дванадцятий Перґамент
    Час змінити гнів на милість
    і маніжитись весною.
    Божа слава розсурмилась
    над твоєю стороною.

    Не дивуйся – Пасха скоро,
    гусли дай своїм поетам.
    Запроси мене знадвору,
    напишу твого портрета.

    О, королю, добрий пане,
    український президенте,
    веселися разом з нами,
    йди під церкву на концерти!

    Тут свята́ вода ще зранку
    гріх фонтаново змиває.
    Дай народу обіцянку
    перед Богом, перед раєм.

    Перед тим, як розговітись,
    обіцяй не согрішити,
    вчись за кожного молитись,
    щоб для кожного прожити.

    Гусли дай своїм поетам,
    хліба дай своїм голодним.
    Ми минуле розсекретим
    під майбутнім святоводним.

    Ми радітимемо разом,
    тільки ти не схиб дороги,
    перейнявшись новим часом,
    свій народ веди до Бога.

    5 вересня 1995 р., Київ


    Рейтинги: Народний -- (5.76) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (1) | ""Перґаменти", стор. 59"


  3. Олена Побийголод - [ 2022.10.30 12:33 ]
    #хочпорегочемо
    Хто́ країну, як любу коханку,
    вбереже від нещасть багатьох?
    Це – наш красень, неголений зранку,
    #членограй, #боневтік, #янелох!

    На «Єдинім» – верзе кожний трутень
    (незалежний, повірте, украй):
    видатніший, ніж навіть сам Путін –
    #боневтік, #янелох, #членограй!

    Він читає виразно, як ребе,
    й напинається, наче індик...
    Тільки – хай щось не ляпне від себе
    #янелох, #членограй, #боневтік.

    (Жовтень 2022)


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  4. Олена Побийголод - [ 2022.10.15 09:47 ]
    Найвидатніші українці
    Найвидатніші українці
    усіх порід, усіх епох!..
    Дивіться, кожний поодинці
    достойний добрих слів кількох:

    один, кріпацький парубчина,
    подавсь колись у кобзарі;
    по слову іншого - невпинно
    трощать скалу каменярі;

    один - ввіпхав у московити
    козацтво все, бо був гордій;
    один - з-під них старався вийти,
    й тепер він - оперний злоді́й;

    один - довів, що ми - окремий,
    не помоскалений народ;
    іще один - створив проблеми,
    поклав бандерівцям завод;

    іще одна - сливе єдина
    між ними жінка, й це курьйоз;
    останній - в грі на піаніно
    доволі модний віртуоз.

    (Жовтень 2022)


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (2)


  5. Олена Побийголод - [ 2022.08.05 06:25 ]
    Великий Катерин
    Велика Катерина
    царицею була,
    і вдячна Україна
    їй пам’ятник звела.

    Вона ж бо розсувала
    Московії кордон,
    і, кажуть, заснувала
    Одесу та Херсон.

    Писала Україні
    укази про людей:
    «Хай жид (юдей) - віднині
    йменується єврей».

    Пройшла вогонь і воду,
    та й іспит мідних труб,
    й секрети мала зроду:
    таємний навіть шлюб!

    І в тому був сугубий
    та романтичний шик,
    що пан Потьомкін - любий
    секретний чоловік...

    Де й ділись ті владики!
    Вкраїна - повна змін:
    став до керма Великий
    Верховний Катерин.

    У нього - теж сугубий
    (аж європейський) шик,
    бо пан Єрмак - це любий
    секретний чоловік...

    Вирішує по-свійськи,
    який у кого вид:
    єврей ти український,
    чи закордонний жид.

    Все - з виглядом врочистим...
    До речі, про кордон:
    він московитським містом
    ізнов зробив Херсон.

    А де його провина -
    про те - ні пари з вуст!
    І вдячна Україна
    йому поставить бюст.

    Все - як у Катьки буде, -
    ну, знаєте, оте:
    і біцепси, і груди,
    й футболка з декольте...

    (Липень 2022)


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  6. Олена Побийголод - [ 2022.05.31 06:58 ]
    Від першої особи (суржик)
    Батько й мати мной гордяться,
    я ж бо должен тільки їм.
    А які прекрасні тексти
    я говорю ртом своїм!

    Ви пойміть, що не начасі
    бриться хлопцю на війні,
    бо потужна мужня дружба...
    Здогадались, чи ще ні?

    Отже, паніки не треба,
    потерпіть, як мужики!
    Українці, я ваш вирок!
    Всім пора на шашлички...



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  7. олександр квітень - [ 2020.03.15 22:18 ]
    Про боротьбу з коронавірусом , та сумного діда Миколу ..
    В підвалах Китайских виріс ,
    Мов кара з небес піднебесної ,
    Жахливий коронавірус ,
    Невидимий безтілесий ,

    " І треба ж така трясця матері ",
    Волали на гвалт з тривогою ,
    І генії і і аматори ,
    І просто спітнілі блогери .

    Шипіли ворожки мов смолоскип ,
    Пророцтво лихе збувається ,
    Покайтеся ж бо прийде грип ,
    Помруть всі хто не кається.

    І ось перші хворі , померлих тма ,
    Вакцини поки не знайдено ,
    Спасіння від того майже нема ,
    Писали на шпальтах сайтів .

    За мить пандемія пішла у зріст ,
    В жадобі коронавірусу ,
    І нагадали пезажі міст ,
    Картини апокаліпсису.

    Суцільна обробка парканів , споруд ,
    Сучасні медичні машини ,
    Нарешті весь прогресивний люд ,
    Сховався на карантини .

    Пливли лікарі мов у небуття ,
    В дебелих скафандрів коконах ,
    Щоб врятувати чиєсь життя ,
    У Римі , Ухані й Токіо..

    Й закляк світ мов під час чуми ,
    Запахло на біржах смаленим ,
    Й лишень дід Микола пішов до куми ,
    Хильнути на вечір чарочку..

    Прогрес не торкнувся його села ,
    Медпункт в тому році зтрощений,
    І старість вже до Миколи прийшла ,
    І чоботи в діда зношені .

    А в телеканалі якийсь чоловік ,
    Запевнив на на пресконференції ,
    Що прийде грип і буде гаплик ,
    Всім хто вже вийшов на пенсію ..

    Все камінь на душу , кінець життя ,
    Бо ж то був професор освічений,
    Сказав , значить скоро вже йти в небуття ,
    На зустріч з самою вічністю..

    Зітхнув тяжко горем розбитий дідусь ,
    З кишені дістав цигарочку ,
    Піду до куми перед смертю пройдусь ,
    Хильнути на вечір чарочку..

    Мораль у цій байці-гірка і сумна ,
    ЗЕвлада скажіть що ж ви творите ?
    В шаленому хайпі дістались до дна ,
    Невиліковно хворими ..

    Тупої сатири квартальні сини ,
    Де тести де апарати дихання .?.
    Чи ви тільки здатні дві ночі й три дні ,
    На телемостах базікати...

    Чи ви вже подумали грип нас минув ?
    Є певні логічні висновки ?
    А втім постривайте я ж зовсім забув
    Паяци не вміють мислити ..

    Зливать Україну в угоду Орді
    На це здатні наші Клоуни ..??
    Але ж пам'ятайте що бути біді
    І шлях на Ростов зготований....

    Олександр Квітень
    м.Мукачево...


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.29)
    Прокоментувати:


  8. Тетяна Роса - [ 2020.03.06 13:33 ]
    Бордель на зеленому полі
    Розкошують будяки
    на зеленім полі.
    Придивилися дядьки –
    нижче спини голі.

    Прикидається курай
    дядьком із портфелем.
    Скільки ліжок не міняй –
    а бордель борделем.

    Не сховає срамоти
    жодне піаніно,
    як за мозок маєш ти
    те, що нижче спини.

    До вподоби комашні
    мотилі - монархи.
    На тім полі всі дурні,
    навіть олігархи.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  9. Тетяна Роса - [ 2020.02.21 09:06 ]
    ***
    Сліпі не бачать: в нашім краї
    страшний не вірус із Китаю,
    бо більша є у нас загроза -
    зелена неміч вражає розум.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Тетяна Роса - [ 2020.02.08 21:38 ]
    2019р. Післявиборче…
    Будинки сірі. Сірі лиця. Сіризна
    уздовж узбіч дороги і життя. Бреде,
    а з-під коліс зневагою в обличчя бруд.
    Життя сміється й посилає сірих на…
    Провина в головах. Товче й питає де
    і як зміняли ви слова на блуд і фдуд.
    Облудлива й блудлива простота: за так,
    за сміх і кпини над собою продалась…
    Або купилася. Утім який резон
    шукати у полові сенс? Гуля лайдак
    на облизні від продажу. Мухва якась
    посіла трон. Вдає із себе еталон.
    Ти сам цього хотів. То їж, лайдаче, їж.
    Оцінюй смак своїх бажань. Лікуй горби
    труною. Пий зеленку, йод. Теши кілок
    собі на лобі. Не приймає світ платіж
    словами «пробі», «дайте», «хочу» чи «зроби».
    Ось і блукай, страждай - допоки вчиш урок:
    хоч як смішить екран – твої турботи ті ж.
    І лиш коли в народних слуг тріщать чуби -
    вони звіряють із народом владний крок.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. киянка Світлана - [ 2020.01.14 21:07 ]
    До свого брата
    В рай до Бога полетіли наші соколята
    Віддали життя жертовно, щоб позбутись ката
    Та й питаються у Бога:"Скажи Святий Отче,
    За що війна, смерть і сльози тим, хто миру хоче?
    Споконвічно землероби свій хліб споживали,
    На чужі сусідні землі ми не засіхали.
    Чому здавна чужі зайди над нами панують?
    Та ще й нам же дорікають, що не так шануєм.
    Не всі стали на коліна! Частина гордує!
    Того, хто в раби не хоче, не впав на коліна
    Чужий зайда "обендерить" стравить батька й сина.
    Між братами кине розбрат:"Нехай повоюють,
    Розберуться, хто більш винний." А зайда - грабує!
    Там, де розбрат між братами, ворог - переможе
    Ті, що стоять на колінах йому допоможуть.
    І поки нам всім бракує до свого пошани,
    Будем в злиднях доживати під чужинцем - паном,
    Для чужинців свою землю будем засівати
    Чужу "правду", чужу владу будем шанувати?
    Піднімайся з колін, брате, бо ти є - людина!
    І лиш тільки перед Богом ставай на коліна.
    Заживемо ми достойно тільки тоді, брате,
    Коли ми свого Моісея зможемо обрати.

    29.06.2015 рік киянка Світлана


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Ярослав Філософ - [ 2019.11.20 23:40 ]
    Патріо
    Як отрута
    те Патріо - коли
    йде воно від
    тих Нікчемних
    мертвих Душ


    І прив'язані
    Бариги - торгашня
    до віл палаців
    яхт і злата


    Вітчизна
    для таких чинуш
    міністрів , потаскух
    Борделю "Зрада" -

    Мальдіви , Кіпр ...

    Навіщо їм плекать
    Терпільну Україну
    її Освіту -

    "Гламур " їх - в Єль
    Навчання- Гарвард

    Хохлам - Совок !
    для Стада- буде
    мертва "школа"
    фабрики Совка


    Навіщо Медицину
    робити Надсучасну ?

    ( Тєрпіл - рабів - і так
    ще так багато !)

    І НеДоступна якість
    Феофаній

    - Ми за кордоном
    лічемо себе !"



    ЗМІ шльондрами
    "Свободи Слова" -
    належать Нам

    тому - як ту ману -
    Лапшу зжирайте !

    і Вірте - ми таки
    "Херої"
    ЗЕлені ,Сині ,
    Чорно -і червоні

    Ми Патріо !
    Такі вже патріоти!


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  13. Олена Побийголод - [ 2019.08.31 06:18 ]
    Попсово-попсована
    Коли була я Україна,
    в мені діди були здавен;
    тепер я - тріснута вітрина,
    в якій вмостився манекен.

    Мені ввіпхали манекена -
    і я перетворилась вмент:
    я марнославству стала сцена,
    де заправляє манекент.

    Керує манекенська влада
    на рівні манекенських вмінь,
    і я - така собі естрада,
    і мною скаче манекінь...

    (серпень 2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.46) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  14. Сергій Губерначук - [ 2019.08.23 12:20 ]
    Гімн Президенту України
    Коли кордони розривали Україну,
    єдиний розділяючи народ,
    з громади за́вжди піднімалася людина
    і рятувала від лихих негод.

    За нею йшли вперед, їй вірили, бо знали,
    що Україна в нас – на всіх одна,
    що той, якого люди більшістю обрали,
    встановить мир, і відійде війна!

    Чи то у княжий час, за ге́тьманства чи панства,
    чи то в роки імперій, орд чи рад –
    з народу за́вжди справжній лицар піднімався,
    щоб повернути незалежний лад.

    Нерідко гинули в борні святі герої,
    та нашу пам’ять не розбити вщент!
    І на фундаменті історії старої
    постав наш Український Президент!
    _______________________________
    Приспів:

    Президент України –
    наша гідність і слава!
    Перше слово країни
    і обличчя держави.

    Хай лунатиме за́вжди
    вільний голос людини!
    Є апостолом правди –
    Президент України!
    _______________________________

    Не раз останньою надію обирали,
    коли планета гинула в диму.
    Все ж, незалежність ми без воєн відстояли,
    свободу всю довіривши йому.

    Нас до майбутніх ер ведуть далекі гони
    по українських вистиглих житах.
    Йому вручив Господь ключі для охорони –
    тризубий герб і синьо-жовтий стяг!

    Бо доля нації робити і творити
    історію сьогодні й повсякчас,
    а Президент хай вознесе молитви
    за нашу Україну і за нас!
    _______________________________
    Приспів.

    12 вересня 1999 р., Богдани́


    Рейтинги: Народний -- (5.76) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати: | ""Усім тобі завдячую, любове...", стор. 288–289"


  15. Ігор Якименко - [ 2019.07.14 09:36 ]
    *****
    Експерименту ми одвічного країна,
    Яка застрягла, мов у пастці, у віках!
    То, стиснув зуби, вириваємось з руїни,
    То повертаємось до рідного ярма!
    І знов настав цей час, експериментів
    Народ над волею й свободою жада,
    Закінчуйте юначе дисидентство,
    Нехай країна наша процвіта!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  16. Ігор Деркач - [ 2019.04.18 08:27 ]
    Голос народу
    – Я є народ. І усім ґарантую,
    що ні за кого я не агітую.
    Порохнявію, бо нікуди йти,
    і зеленіти немає мети.

    Вухо народу туге і не чує:

    – О, мій народе, почуй мене! Sorry
    за наобіцяне і за офшори...
    Я недороблене маю робить*...
    Хто ще зеленого змія поборе?

    А за кулісами нація спить.

    Націю наче цунамі накрило,
    не помічає нечистої сили.
    Люди шанують кота у мішку.
    Хліб і видовища шпаги схрестили...

    Фейкає голови теле-ку-ку.

    – Я поважаю уже опонента
    і не вважаю його за агента...
    Кума і Юлю, буває, не хо*
    буду за Савіка, Надю й Міхо...

    – За Україну!!! – волають поети.

    Можна сміятись і плакати можна.
    Бені й ренати усе ще заможні,
    поки своє обирає кацап
    і атакує корито порожнє...

    Не вистачає обрубаних лап.

    Як же ся стало, що нашому Петі
    альтернатива – паяци і черті?
    Хто у дебатах парафії люб?
    Чом не блокуємо ботів Інету?

    Шоу шізи* атакує ютуб.

    Карма Росії витає над нами
    і обіймає вона пазурами...
    Це ми спимо!
                  Задовбали слова,
    що покарає усіх булава
    і наобіцяне не за горами...

    Розум народу дрімає, бува*.

    04/19



    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  17. олександр квітень - [ 2019.04.17 06:37 ]
    А ВОНИ ОБИРАЮТЬ КЛОУНА (ізбіратєлям ЗЄлєнського
    А ВОНИ ОБИРАЮТЬ КЛОУНА
    (ізбіратєлям ЗЄлєнського)

    Українська земля сплюндрована ,
    Пів-донбасу артою знесено ,
    А вони обирають клоуна,
    Бо їм неймовірно весело.

    Ллється воїнів з ран сукровиця ,
    А холопи з душею сірою,
    Завтра нам обирають клоуна,
    Бо сторіччями блазням вірили,

    Бо ж століттями в рабстві смажені,
    Та росли на полях совковості,
    Всім єством обирає ряжених,
    Дух кріпацтва в глухій свідомості ,

    Хата скраю з парканом підлості,
    А "ВІТЧИЗНА" звучить "ОТЄЧЄСТВО",
    Зранку молиться Богу ситості
    "ГРАЖДАНІН" України зречений.

    З окупантом брати навіки .
    "КЛЄВЫХ ПЕСЕН " мотив зіпсований ,
    Намугикує люд безликий,
    Щоби завтра обрати клоуна.....

    Знай не буде з Кремля прощення,
    Бо ж немає у нас майбутнього ,
    Аж допоки живе "НАСЄЛЄНІЄ",
    Громадянське суспільство з
    трутнями....

    Українська земля сплюндрована ,
    Пів-донбасу артою знесено ,
    А раби обирають клоуна,
    Бо ж рабам неймовірно весело.

    Олександр Квітень
    м . Мукачево


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.29) | "Майстерень" 5.5 (5.29)
    Коментарі: (3)


  18. Володимир Бойко - [ 2019.04.16 11:56 ]
    * * *
    Із пари лих найменше вибираєм,
    І жоден вибір не веде до раю.
    Якщо й судились райдужні путі –
    То, певно, не при нашому житті.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (6)


  19. Володимир Бойко - [ 2019.04.14 00:02 ]
    * * *
    Ні обіцянок, ні пробачень –
    Ну що б, здавалося, слова....
    Який «прикольний» Вова «парєнь»!
    Та це – інакше амплуа.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (6)


  20. Володимир Бойко - [ 2019.04.06 19:21 ]
    Претендентові
    Люби коханого себе,
    Інакше хто тебе полюбить,
    Нехай нічого не гребе –
    Ти мусиш мати шкуру грубу.

    Дерись крізь терни до зірок,
    Тут без нахабства неможливо,
    Бо у політику – ні крок
    Для м’якосердих і правдивих.

    Ти клнкурента утопи
    У ложці дьогтю. Краще – в бочці.
    Аби весь люд оторопів
    Від правдорубства правдоборця.

    Та все не списуй на заброд,
    Не поминай кацапа всує.
    Згадай окрадений народ –
    Він долі кращої вартує.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  21. Володимир Бойко - [ 2019.03.28 13:45 ]
    * * *
    Ніколи жоден президент
    Не дасть дарма тобі презент.
    І хочеш вір, а хоч не вір –
    Не безкоштовний жоден сир.

    То ж обирай, не обирай –
    Не матимеш одразу рай,
    Але і жити на землі
    Не варто в бруді та імлі.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  22. Валентина Філонич - [ 2019.03.24 21:22 ]
    Голос народу

    1. Ще не вмерла Украϊна!
    Ворогам нашім на диво,
    А в ній люди працьовиті,
    Та іще й талановиті;

    2. Голі, босі, та й голодні
    Від тарифів ще й холодні.
    İ нема нікому діла,
    Як народу накипіло.

    3. Депутатів в нас чорт ма,
    А в засіданнях нема.
    Все своϊ діла рішають, (Та хоч трохи совість мали,
    Наші грошики ховають. Через день би пропускали.)

    4. Чи вживають опіати
    Любі наші депутати?
    Враження таке у нас,
    Що під кайфом ви весь час.

    5. Дуже, дуже вас багато,
    Час вам Раду всім звільняти.
    Паразити, більшість з вас,
    Присмокталися до нас.

    6. “Дорогенькі” депутати,
    Покладіть своϊ мандати,
    Та від себе нас звільніть
    İ тихесенько ідіть.

    7. Це ми кажем не про всіх,
    Бо візьмем на душу гріх.
    Ми порядних поважаєм,-
    Плідноϊ праці ϊм бажаєм.


    8. Ну, а ті, що залишаться,
    Постарайтеся триматися;
    İ будуйте спільний Дім,
    Та не скуріться зовсім.

    9. Керівництво кострубате
    Геть не вміє керувати,
    Все рахує, що ми бидло,
    А себе йому не видно.

    10. Кабінет наш недолугий
    Марно робить всі потуги, -
    Економіку підняти –
    Треба світлий розум мати.

    11. Все, що можна, розікрали,
    Землю прихватизували,
    На бурштині нажилися,
    Хазяйнують в нашім лісі,

    12. Сміттям землю завалили,
    В річках воду отруїли,
    Весь наш газ попродавали,
    А нам дулю показали.

    13. Подивіться на дороги!!
    Ми на них ламаєм ноги.
    €вробляхів надурили ……..
    Та бо дай би ви здуріли!

    14. Все вам мало, мало, мало,
    Й досі срачка не напала.
    Про народ немає думки,
    З ним у вас своϊ рахунки.

    15. Ви не любите наш Дім,
    А лише себе у нім.
    Все в офшорах поховали,
    Міць держави зруйнували.

    16. В керівництві президент
    Найповніший імпотент.
    Весь цей час він бізнесує:
    Бізнес-план реалізує;

    17. Ну, крадеш ти, сука, гроші,
    Так вклади ж ϊх в щось хороше,
    Щоб було тобі і нам,
    Не якимсь там чужакам.

    18. Засирає людям мізки,
    Хоч кончина його близько, -
    Все базіка про €вропу,
    А веде нас прямо в жопу.

    19. “Бальзамінов” - сучий син,
    Залишайся ти один.
    Мрію він таку плекає,
    Тільки хто нас там чекає?!

    20. Щоб народ відволікати,
    Пішов Томос здобувати.
    ( Мабуть думає, єдріть,
    Що уже архімандрит).

    21. До того розпоясався:
    До душі уже добрався.
    Грязні лапи простягає,
    На святеє зазіхає.

    22. Хоче вимолить у Бога
    Хоч тряпчину у порога;
    Навіть ти про це не мрій, -
    Бо великий ти крадій.

    23. İ до арміϊ добрався,
    Там ні чим він не цурався, -
    İ ні що не проморгав -
    Всіх податками обклав.

    24. Та не там ти, президенте,
    Здобуваєш девіденти.
    Все одно, тобі - кінець!
    Хай тебе укусить ґедзь!

    25. Удав – Гройсман, твою мать,
    Показав, як керувать.
    Все тарифи піднімає,
    Сам кишені набиває.

    26. Що не вміє наладнати,
    Фонд валютний винуватий.
    İ хватає тільки мізків,
    Щоб з краϊни мати зиски.

    27. Він багато обіцявся,
    Та на цій посаді всрався.
    Лиш одне дає радіти,
    Що не буде вже смердіти.

    28. Нема гідності ніякоϊ:
    Як би, щоб він не балакав
    İ йому прийде кінець,
    А ганьба - цьому вінець.

    29. Блазень – Рева бреше нам,
    Що він пенсіϊ підняв.
    Ще й не мало у процентах (40%),
    А на ділі - 10 центів.


    30. Сидить пику наϊдає,
    А на нас на всіх чихає
    İ триндить весь час одне,
    Навіть оком не моргне.


    31. Фонд пенсійний мафіозний
    İ міністр там одіозний, -
    Обікрали всіх і вся,
    А з міністра, як з гуся.

    32. İ кого там захищають?
    Там здоров`я позбавляють!
    Ти прийшов туди здоровим,
    А вернувся дуже хворим.

    33. İ бажають тобі люди
    Всіх болячок і повсюди.
    Щоб у тебе так стояв,
    Як ти пенсіϊ підняв!

    34. Хто Супрун до нас привіз?
    Скориставшися безвіз?
    Не збагну цього ніяк:
    Чим взяла вона і як?

    35. Лікар – Смерть керує нами,
    Заганяє всіх до ями.
    Косить всіх підряд вона –
    Украϊнськая Чума.

    36. Привезла нам ТБЦ, -
    Гройсман дякує за це.
    Кір в державу привезла
    От і всі ϊϊ діла.


    37. Мафію ліквідувала
    İ сама же нею стала, -
    Хворь гуляє по краϊні,
    А вона керує й нині.

    38. İ вона краде потужно, -
    Нам таких уже не нужно.
    Ϊх хватає і своїх,
    На це скаржитися гріх.

    39. Ϊϊ двоє захищають,
    На посаді цій тримають.
    İ, можливо, що вона
    В долю цих двоϊх взяла.

    40. Очі людям замилила,
    Революцію зробила, -
    Все!, - пора нам гнать мітлой,
    Цей ходячий Геморой.

    41. Захистить народ краϊни
    Від Уляни – Скарлатини
    Може новий президент –
    Це не буде прецедент.

    42. Всі ви так накерували:
    Таргани всі повтікали, -
    İ ви хочете, щоб ми
    Другий шанс іще дали?!

    43. Ні, не діждете, падлюки,
    Не дамо вам козир в руки,
    Бо ми знаєм, що давно
    Ви – останнєє лайно.



    44. € порядні люди в нас;
    Покладаємось на вас.
    Беріть в руки Украϊну,
    Та кохайте, як дитину.

    45. Бо лише така любов
    З ями нас підніме знов –
    Мов не випивана чаша
    Украϊна люба наша.

    46. Як не знищують ϊϊ, -
    А вона все на коні.
    Слава нашій Украϊні,
    Бо вона існує й нині!


    м. Черкаси
    Валентина Філонич
    10.03.2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  23. Володимир Бойко - [ 2019.03.15 19:30 ]
    Мудра баба (байка)
    Ой, попутав діда біс –
    Дід в політику поліз,
    Користуючись моментом
    Навострився в президенти.

    Та зчинила рейвах баба:
    – Ти куди, старий незграбо?
    Ти ж не годний ні до чого,
    Подивіться на дурного!

    Схаменувсь немудрий дід,
    Та й не лізе, де не слід.
    _____

    Коб на всіх тих кандидатів
    Мудру бабу нацькувати.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (3)


  24. Ігор Деркач - [ 2019.02.21 21:06 ]
    Одна біда на всіх
    Що обирати? Вбийте – не пойму,
    що діється? Яке то євре-рило
    ще націю зі сцени не дурило,
    а ми іще не хлопали йому?

    І хлопаємо – іноді очима,
    долонями, і вухами інде,
    і нібито не знаємо причини,
    чому немає нашого ніде.

    І наче обираємо не здуру,
    і ніби не із п'яні до керма...
    А пролізають в урну ще до туру
    усі, по кому плакала тюрма.

    Але чому не націоналісти,
    а коміки і рашеські нацисти,
    що апріорі нації чужі,
    ідуть у ногу до казни і трону
    як сателіти п'ятої колони,
    яким байдужі наші рубежі?

    02/19


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  25. Олександр Олехо - [ 2019.02.05 16:15 ]
    * * *
    Продати голос, яко брех.
    Украсти щастя на копійку.
    А потім бідкатися: Ех,
    життя скотилося на двійку.
    І до, і після є резон,
    а мить вагання – то лукаве.
    Укотре дивлюсь ретро-сон,
    а там жага земної слави.
    А там жага людського «Я»,
    тотожність ситості і влади.
    До дідька лисого дурня,
    але шикуються в армади
    оті, що завше за народ,
    та проти луди і свавілля.
    Найбільша трута їх «чеснот» –
    зневіри лютої похмілля.

    Сичать, кусаються вужі.
    Не знають злагоди і миру.
    У чвані виросли мужі
    і разом вирили сокиру.
    І ми – штики у цій війні,
    мета якої топ-вершини.
    Спокусі важко мовить «ні»
    у час обідраної днини.

    Ми не раби… але раби –
    то наші давні побратими.
    Якби ми знали і могли,
    то не ховалися б за ними.
    А так зима і довгі сни,
    а ще ілюзії, омани…
    Обсіли обриси весни
    зими ядучої тумани.

    02.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (11)


  26. Володимир Бойко - [ 2019.01.12 20:48 ]
    Пахана пов'язали вранці (переклад з Олександра Галича)
    Пахана пов'язали вранці,
    Порішили всю охорону.
    Ні бельмеса він не второпав,
    Тільки трясся і воду пив
    Він витав у захмарних висях
    І катав по старих шаблонах
    І ніхто не прийшов на поміч,
    І ніхто його не любив.

    Це кумедним, либонь, здавалось,
    Як усе, що вважалось вічним,
    Пощезає неначе порох,
    Мов крижинка в чужій руці.
    Секретарша в стіну ридала
    І папери жбурляв зі столу
    Їх очільник на кокаїні,
    З білим бантом на піджаці.

    Генерал застрелився першим
    Як належиться генералу
    Він був завжди прямий, як шпала –
    Вірнопідданий ідіот.
    Заграницю чкурнули троє
    За зелені повідкуплялись,
    Чи пронюхали щось зарання
    Про майбутній переворот.

    А по вулиці йшли народи
    Майоріли у небі стяги
    Хтось нестямно кричав "Свобода"
    І котилась луна "Ура"
    І, як в давні часи, здавалось:
    Торжествують добро і правда!
    Торжествують добро і правда!
    Торжествують добро і пра...

    Президент на залізних нарах
    Не чекав свого адвоката.
    Погуляли добряче, годі –
    Відпочинем в сирій землі.
    Та все думав: «Наївні люди!
    Ви купилися знов на щастя!
    І побачите ви те щастя
    В білих тапочках на столі.

    Ох, наївні, наївні люди
    Як ведетеся ви на щастя!
    І побачите ви те щастя
    В білих тапочках на столі...»


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" 6 (5.67)
    Коментарі: (8)


  27. Ігор Шоха - [ 2018.12.23 12:57 ]
    Обранці Фортуни
    Не всі опиняються там, де судилось
    міняти історії хід,
    горіти у вогнищі, Богу на милість,
    ховати добро від сусід.

    Одному буває і на ешафоті
    не лячно іти за межу,
    а інший, дивись, у якому болоті
    присвоїв ідею чужу.

    В історію входять не ті, що виводять
    на вулиці юрмища мас
    за долю народу, за нас,
    а ті, що роками чаїлись на споді
    і раптом тузами у сальній колоді
    тасують і місце, і час.

    12.2018


    Рейтинги: Народний 0 (5.56) | "Майстерень" 0 (5.91)
    Коментарі: (2)


  28. Кілометр Рубемл Далекий - [ 2018.07.01 13:38 ]
    Інший погляд
    Тебе народжено, сповито нагодовано. ....
    Та до життя без кольорів не приготовлено. ...
    Робиш крок.... за ним ще крок. ....і з кожним разом відчуваєш, приємний чи болючий шок....
    Підбираються слова зсередини самі собою. ...
    Ти розумієш,тебе рве ! Ти хочеш проти "них" іти до бою. ...
    Та те , що помагає воювати ...тебе і може поховати. ...
    Останнє, з рук твоїх дітей , ні на секунду не вагаються забрати. ....
    Щоб стали ми одними з них , продавші душу за нулі.....
    Але якого чорта в середині треба мати,
    Щоб йти із ними ,- їм на поводі ....
    Один кадилом маше - прикриваючись Ісусом. ...
    Інший, пакує через гроші , чіпляючи на шию грузи. ..
    Третій посередник із зв'язками. ..
    Який за вигоду продасть і свою маму. ...
    Інший загубився вже давно. ...
    Вишкрябує своє ім'я глибоко - там де дно. ...
    І голову підняти не дають. ...
    Бо знають,небезпечний, розуміє в чому суть. .
    .......................


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Сергій Булат - [ 2017.09.17 19:27 ]
    День Незалежності
    Ходили строєм, пісні грали
    І люд про зраду гелготів.
    Стояли скромно ніби і не крали
    Владні жакети, й диктор торохтів.

    Спека і пекло, і яке вже свято?
    Країну треба гуртом боронить
    Війна іде і нехай буде проклято
    Все що у народу на шиї сидить.

    Продати душі ви договорились
    Прожити так, не знаючи біди.
    Але мабуть собі ви все таки наснились -
    Злякались, хоч край світу йди.

    Тече ще кров. Забули блазні?
    Руїна навколо - тут не благодать.
    А ви ж як свині у старенькій лазні
    Без приводу аби лиш жерти дать.

    Біжать години без упину
    Народ все мучиться і потихеньку мре.
    І на свою до крові стерту спину
    Царя нового вже скоро обере.

    Пани не бачать, знать не хочуть.
    Їм би лиш день і ще один мільйон
    Сорочку з люду тихесенько торочать,
    Був би лиш він і грошей полігон.

    Скільки вам треба? Тихо. Мало?
    Не дати людям хліба і води -
    На тирсу. А самі лиш сало
    Нажерли, накрали. Ще обгороди!

    Всього не занесеш, не вкрадеш.
    І не втечеш, себе лиш звеселя.
    І коли ти мертвим впадеш
    Прийме одного матінка земля.

    Пануйте мирно, не вбивайте люду.
    Подумайте про фронтових братів
    Вони ж бо недопустять бруду -
    Здадуть народу вгодованих катів.

    Слова, слова, а було би діло
    Щоб кожен думав так і ще отак робив.
    Тоді можна сказати сміло,
    Що слово в справу ти сам перетворив.

    Пісні співайте і спини гніте
    Прийде вам знову благодать.
    Крихти вам кинуть, згинуть діти
    Так треба - "вік волі-щастя не видать".

    Прокиньтеся, кайдани ви порвіте -
    Біжать собаки і вже рвуть кордон.
    Самі себе у праці й долі ви знайдіте,
    Щоб там не правив царський мікрофон.

    Пройдуть роки і Незалежність стане
    Тим самим що всі дружно берегли.
    Збудована, але сукно багряне -
    Під жовтим й синім діти полягли.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Ніна Виноградська - [ 2017.01.16 19:24 ]
    Не впадемо
    Давали знак народу небеса,
    Щоб зрозуміли, хто прийшов до влади.
    Солдат упав! – то впала міць, краса,
    Держави, що кров’янилась від зради.

    Упав солдат, коли цей президент
    Прийшов до влади, став на перші сходи…
    З вінком у нас колись був прецедент,
    Де Бог означив зрадника народу.

    Що втік з країни, де стріляв людей,
    Де в засвіти пішла Небесна сотня…
    Немає миру, тисячі смертей,
    Війна і бідність вчора і сьогодні.

    Глава держави, обраний ураз
    Народом, що в обіцянки повірив,
    У щирість так очікуваних фраз,
    Що приведуть до перемоги, миру.

    У нас три роки вже іде війна,
    Сини убиті, сироти і вдови…
    І бреше влада, обкрада вона,
    Вдягла народу бідності окови.

    В своїй державі люд, як емігрант,
    З країни влада створює руїну.
    Упав солдат… Впаде і окупант.
    Та не впаде ніколи Україна!
    16.01.17


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (3)


  31. Ігор Шоха - [ 2016.11.15 16:36 ]
    Головному архітектору олігархату
    Даруйте мені, Президенте,
    що я не із того почав,
    не ті виділяю акценти
    у ролі слуги й опонента
    народу, який Вас «обрав».
    Від імені цього народу,
    як і на Майдані, стою
    за волю його і свободу,
    і за …незалежність мою.
    І це означає сьогодні,
    що як і тоді, не за Вас
    ішли у єдиній колоні
    герої небесної сотні
    у пафосний діями час.

    Немає у мене акцизу
    із хмизу багаття сім’ї,
    але запитаю її, –
    а де ото голуб ваш сизий
    ховає маєтки свої?
    А, може, далекі офшори
    це наша надія одна –
    корупція нас не поборе,
    аж поки триває війна?
    А, може, усе було всує,
    що нині ніхто не рятує
    і не розуміє ніхто, –
    чому воно не атакує,
    придумане Вами АТО?
    Якщо попадає у точку
    оця рокіровка ідей,
    чи це не війна у розстрочку
    із тисячами смертей?
    Якщо у народу є право
    на те, що Закон ухвалив,
    то де на ахметок управа?
    Чому я годую державу –
    цей онкологічний нарив?
    Очікуєте компліменти?
    Та їх може бути і сто,
    та лише із того моменту,
    коли не вмирає ...ніхто,
    за те, аби Ви панували
    із того моменту, як ми
    за волю не душі поклали,
    а шанс – називатись людьми.
    Ми ще повоюємо, доки
    узріємо води мутні,
    куди довоєнні потоки
    стікають у руки одні.
    Ці руки нічого не брали! –
    ми чули уже і не раз.
    Вони лиш медалі чіпляли
    та ще приголубили Вас.
    І Ви не упали із неба,
    навіяні, як на духу,
    і трактора навіть не треба,
    аби осягти, – ху із ху.

    Ми раді і пресі, і Раді,
    що Вам не дає одкоша,
    що братія Ваша при владі
    дорізує нас без ножа.
    Усе обіцяють, хороші.
    А Ви їм на це, – ні-гу-гу.
    А уряд міняє на гроші –
    калоші на босу ногу́.
    Нехай канцелярія пише,
    аби годували її.
    На ладан ще мало хто дише –
    шість арів дають врожаї.
    І маємо кожному чину
    за гроші у банці на смерть
    не зайві – свої! – два аршини
    від імені лєрок і петь.

    Усі «найбідніші» – до каси!
    Немає ату або вет.
    І Ви їм готові щоразу
    подвоїти ще – на буфет.
    Гуляють мільярди де-юре
    та все у кишені одні.
    У друга і п'яниці Юри
    нема індульгенцій шпані.
    Бо ви не за мир, а за дружбу
    великих злодіїв-братів,
    то маєте дяку за службу
    і піт – на чолі ворогів.

    А ми – наче із підворітні…
    А ви – у параді лампас
    формуєте клани елітні,
    і клоуни є про запас.
    Субсидії ллються рікою
    і в уряді – повний атас!
    З протягнутою рукою
    протягнемо й ноги за вас.
    Бо нації мало що треба,
    коли основного нема.
    А треба, підемо на небо.
    Однаково буде зима.
    Нічого. Майбутнє – на носі,
    надії усі – на морози.
    Прикусимо злі язики.
    А люди узріють, таки,
    хто нехотя дує і досі,
    та все – на чужі вітряки.

    11.2016


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  32. Ігор Герасименко - [ 2016.06.21 05:30 ]
    Кумири премилі
    Як ми чекали! Сонечко, з`явись!
    Години ці у цілковитій темряві,
    неначе вічній, злій-презлій, для віч,
    для ніжних-ніжних, можуть буть смертельними.

    Неначе снігом червень замело.
    Ми у пітьмі і холоді поплачемо...
    І врешті-решт засяяло воно,
    і насолоджуємося побаченням...

    Та затягнувся Сонечка візит.
    Напружено понурі очі мружимо.
    Але не стулимо до рисочок: висить
    над нами Хмара, біла. Як морозиво...

    11-19.06.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  33. Володимир Терещенко - [ 2015.08.17 23:16 ]
    Покидьки в законі
    Грабежі, розбої на мільйони,
    І плювати їм на всі закони.
    Це не гангстери із Голівуду,
    Не вгадаєте, повірте, люди.

    Це продажні прокурорські тварі,
    Щоб наситить ненаситну харю,
    Грабували ювелірні лавки,
    У кармани, сумки, навіть в плавки.

    Ювелірні золоті прикраси
    Твердохліб із бандою привласнив.
    Обманувши жертву і державу
    Прокурор зганьбив закон і право.

    Увійшовши у злочинну змову
    Коваленко, всупереч закону
    «Виконав» обов’язок на славу -
    Не порушив кримінальну справу.

    В цім, Попович злочин невбачає
    Коваленка й інших покриває
    На законність знищує надію,
    Й горю материнському радіє.

    Шакалине серце треба мати,
    Щоби жінку-матір грабувати.
    Покидьком яким потрібно стати,
    Щоб бандитів в формі покривати.

    Мародерство і пограбування,
    Хабарі й злочинні кришування
    Здійснюють продажні прокурори,
    Ось вам і нові - «законні вори».

    Не реформа їм потрібна, люди,
    А гілляка із міцного дуба.
    Ось таке народне тварям право,
    Це за те, - що зрадили державу.

    Та продовжують останні пакуваться
    Все їдять, ніяк не наїдятся,
    Треба їм, продажним, ставить клізму
    Й зробить це - Давід Сакварелідзе.




    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.31 16:43 ]
    Оратор
    Завалив чергову спробу
    Напустив туману - дим
    Наражав усе на пробу
    Залишився штику - хтив

    Відвернулися всі друзі
    Зацуралася рідня
    Все зібралося до кучі
    Все посипало - сміття

    Не судилося йому
    Далеко їхать на брехні
    Не тьохкотіти солов'ями
    Навколо в зграї - горобці

    Вже сміються , і хохочуть
    Так над ним усі регочуть
    На жадобі так попався
    З переляку - застидався

    Думав що розумний ! - заць..
    Пузирем був авангард
    На дрібниці упіймався
    Не утік той страх - від жаха

    Думав на горбу чужому
    Втримати свою корону
    Видумками , і байками
    Собі нору рив у яму

    А тепер пишайся , жри
    Подавившись вже не жди
    Щоб давали , позичали
    Твої нюні витирали...
    2014р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  35. Ераст Іваніцький - [ 2014.12.25 15:45 ]
    Петрові...
    Навколо упирі, колона п’ята,
    Що зачаїлась в прагненні реваншу,
    Чекають з Півночі, зі Сходу, знову траншу,
    І виродкам вручають автомати.

    Довкола диверсанти-окупанти,
    Снують, як рать, у владні кабінети,
    Наліплено на боки ті таланти,
    Що лиш чекають розвитку сюжету.

    Петро, я знаю, ти на сковорідці,
    Бо в лоба – ворог і позаду теж,
    А той, хто поруч, вартий пів-довіри,
    Бо ніж у спину – тільки-но не встеж!

    Скажу простіше – сам скликай Майдана,
    Бо рік тому, коли ще був ніхто,
    Ти ж не боявся, що з тобою стане,
    І обіцяв закінчити АТО.

    Та сил не стало. Ти один у зграї,
    Яка не знати, чи й була твоя,
    А Україна рішення чекає,
    Та ти ж ПЕТРО, а не безликий «Я»!

    То встань, як вчора, не тремти, їй-Богу!
    Народ твій ось! На нього обіпрись!
    Вкажи шакалам стежку від порогу,
    Петро, ти - Камінь, то ж ним будь. Не гнись!

    Та хвиля гніву, що в мільйонах зріє,
    Не має впасти на самих себе,
    Ген там, на Півночі, наш спільний ворог мріє,
    Щоб засмердіти небо голубе.

    Петро, дивися, часу менше й менше,
    Під боком ворог, тільки озирнись,
    Там гинуть хлопці, а шакали брешуть.
    Петро, пора вже. Просто піднімись.

    Ераст ІВАНІЦЬКИЙ
    25 грудня 2014 року,


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  36. Даша Лебедь - [ 2014.08.27 15:37 ]
    Патріот

    Ти кричиш, що путін х*ло,
    і рахуєш себе патріотом.
    Думаєш як є, то так би й було,
    Та виглядаєш просто ідіотом!

    Ну який же з тебе патріот,
    Коли ти навіть гімну нашого не знаєш!
    Солдатам краще ти допоможи,
    А не парламент український обсираєш.

    Ти б'єш себе у груди, бо ти - патріот,
    Але від армії всіляко косиш.
    А як прийде війна, не дай же Бог,
    То прихистку в держави просиш.

    Ти - українець і повинен тим гордитись,
    Співати про країну вірші та пісні.
    За Україну Богу помолитись,
    і голосно сказати - ні війніі.

    05.08.14


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2014.05.06 16:26 ]
    Життям лелію
    Принижено
    Схиляю руки й тіло:
    Заділо - не за діло, а за тіло,
    За серця ритм вчепилося й байдуже
    Примушує не тьохкати, а тужить…

    Недужа я,
    Півроку як вагітна,
    На противагу всім рокам бездітним
    Вслухаюся у себе і радію:
    Життям лелію, я життям лелію!

    Червневим днем народиться дитина -
    Чекать несила…


    06.05.2014


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.58)
    Коментарі: (19)


  38. Ігор Шоха - [ 2014.02.27 22:25 ]
    Гаранти
    Гідні справи марно не зів’януть.
    Кожного заслужене діжде.
    І «безсмертя є ще де-не-де».
    Той залишить слід на добру пам’ять,
    інший наслідить або ославить
    і навіки в Лету пропаде.

                   І
    З вождів комуністичного корита
    він самий мудрий. Всіх перехитрив
    живий ще наш, партійний лис Микита,
    що Україну вільною зробив.
                   І вільною, і бідною, панове,
                   Згадайте вчених і учителів,
                   яким на ринку відбирало мову,
                   якої неук чути не хотів.
    І маємо у пам’яті «кравчучку»,
    тепер «нетачка»
              – бо усе не так,
    і обікрали нас тоді до ручки,
    і до сих пір у головах бардак.
                   Ще на слуху історія із «Бласко»,
                   і флоту бойовий потенціал,
                   і ядерне нечуване фіаско,
                   і корабельний «вигідний» фінал.
    Ой, Льоня перший, скільки ти накоїв
    руйнуючи повалений Союз.
                   Яке то буде військо у бою
                   із голими руками?
                                   Де герої?
    І хто отой один у полі воїн,
    що обеззброїв Армію свою?

                   ІІ
    Осоловілий дідо в окулярах
    із пасікою бесіду веде.
    Питається, – чому я не на нарах,
    як є на Україні де-не-де?
                   Він з тих, кому про стрижене говориш,
                   а він тобі про голене назло.
                   На поприщі майданному – нувориш,
                   якому і везло, і не везло.
    По-своєму щасливий і нещасний,
    не знав і сам, куди тягнути віз.
    – У цій країні – я самодостатній, –
    його єдине кредо і девіз.
                   Таку натуру має – надто синю,
                   аби цвіла жовтогаряча кров.
                   Ми вибрали для нього Україну.
                   Але – як Бульба убиває сина,
                   так він убив і віру і любов.
    Мюнхгаузен – умів поговорити,
    як можна покататись на ядрі.
    Та як же можна Господу служити,
    а присягати на дереворити
    мамоні, чорту й ангелу зорі?
                   Отак і докотився до ізгоя.
                   Її злякався, зека «посадив».
                   Народне зберігаючи, присвоїв.
    Привів до влади зграю ворогів,
    і може тільки й доброго накоїв,
    що Юлію зі зла не отруїв.

                   III
    Наступний має бути пелехатий.
    Але, як говорили ще діди,
    лакеїв у законі не дістати,
    якщо у ямі вирили ходи.
                   А цього не дістати із підвалу.
                   Недоторканне і липке.
                                  Воно
                   таке,
                         що все до нього прилипало.
                   Та плюй у очі – цьому все одно.
    Ще тявкає зі свого підземелля,
    неначе й справді благородний звір.
    І як воно стрибало вище стелі,
    коли тепер ховається, як тхір?
                   Чого боятись?
                                  Все, що не руїна,
                   надійно потонуло у анклав
                   на боці Раші – що не Україна.
                   І ти диви, як щиро написав.
    На шару має зятьового друга,
    і бартери ще вигідні обом.
    Яка катюга, то така й заслуга, –
    тобі Донбас, а от мені – «Кольчуга»
    і «Сагайдачний» на металолом.
                   І іноді вигулькує з екранів.
                   І пробує неоцінимий наш
                   серед почесних зоо-ветеранів
                   розповідати, як візьме реванш.
    Як шарики катаючи у лузу,
    то натякає, що чекає нас,
    а то – кому і жити, може, зась...
                   Як спонсорує лірику і Музу,
                   і як реанімація Союзу
                   як не старався, а не удалась.

                   IV
    Я діючий. І щиро до народу
    плету гучні чергові «хармани».
    Я за закон, і волю, і свободу,
    але мені постійно мутять воду
    оці опозиційні пацани.
                   Як Цісар, я пахан у Гондурасі.
                   Мов Коба, не попав на Колиму.
                   І не судимий двічі на Донбасі,
                   я геній у Одесі і Криму.
    Я автор двох останніх революцій.
    Я об’єднав і ультра, і народ,
    що все терпів, як той Сцевола Муцій*,
    і все чекає зміни конституцій,
    а я йому, козлу, новий оплот.
                   Я переплюну Мао за валюту
                   і видам на гора потоки слів.
                   А те, що надиктовує Анюта,
                   то наше з нею хобі для лохів.
    Не крав шапок, не бив мадам по фейсу
    і сам не получав по мордасам,
    не пакував зелених повні кейси,
    бо кас не брав, як мовиться, не сам.
                   Я вже давно не «ботаю по фєні»,
                   на побігеньках в мене візаві,
                   в якого тата, – каже пані Енні,
                   не бив грузовиком по голові.
    Не треба людям забивати баки,
    що я керую владою без Рад,
    де й досі екзальтовані панянки
    вважають що я сущий Робін Гад.
                   Нехай не бреше недобита преса,
                   що я нечисту совість плямував.
                   Не як гарант, а просто, як професор,
                   не я козлами націю назвав.
    І не мені готують депутати
    труну, якої може не займе
    та, що не я посадовив за ґрати,
    щоб не підняти власне реноме.

    PіSі.
    Ось я. Мене шукає вся Європа.
    А я у Гімалаях шаманю́.
    І знаю, що мене врятує Допа,
    коли Донбас підсуне до вогню.
                   Тоді і я із Криму підоспію
                   армадою по суші і воді.
    За мене голосує вся Росія.
    Я діючий,
                   я діючий,
                                  я ді-і-і-і-і!?

                   Епілог
    Втрачають всі. Той – чин, той – річ,
    хтось – честь і совість.
                   Є витрати
    на крісло й трон…
                   І без non grata
    втрачають рамки для облич.
                   Втрачають розум супостати,
                   бо можна й – голову із пліч
                   або в Бастилію за ґрати.
    Та що не grata, то взірець
    на кримінал у темній справі.
    Той жер народ, той їв державу.
    Тяжіють лаври і вінець.
    І в кожного – один кінець:
    ганьба й дурна посмертна слава.

                   2013


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (1)


  39. Владислав Лоза - [ 2014.02.27 20:30 ]
    "Визволителям"
    На свічках вже гребуть асиґнації…
    Хлопці впали – лови ж момент!
    Перетворюють волю нації
    На привабливий виборчий тренд.

    Може, все це – як сон, як міт?..
    А за мітом – таємний зодчий?
    А в катів - пара инших чобіт,
    Що народу обличчя топчуть?..

    В цих уже усе буде без фєні,
    Та чи менше – злостиво-брудним?
    Промайданити б їм
    Кишені,
    Промайданити б
    Душі
    Їм!

    27. 02.14


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 4
    Коментарі: (6)


  40. Валерій Хмельницький - [ 2014.02.25 09:53 ]
    Революція гідності
    Стріл! – за щитом благеньким долі
    Упав хлопчина молодий -
    Запрагнув кращої він долі,
    В нерівний втрутившись двобій…

    Та не собі, а Україні
    (Яку ґвалтують вороги) -
    Аби у ній були всі рівні...
    А сам - загинув. Неживий…

    Як жити далі в цьому світі -
    У мирний час, як на війні?!.
    Криваві плями – й квіти, квіти…
    Стрілець - утік?.. Ні, кате, ні!

    Ти не залишишся безкарним,
    Хоч і в броні непробивній!
    Життя зберіг своє?.. Та марно:
    Згориш в пекельному вогні!..

    Наздоженуть тебе прокльони
    Вмить посивілих матерів,
    Зірки стемніють на погонах -
    Наздожене Господній гнів!


    24.02.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (10) | "Київ. Так розстрілювали людей. Документальні кадри. Kyiv. War on Institutskaya street. "


  41. Микола Головацький - [ 2014.02.17 07:09 ]
    Євромайдан

    В погожий день, в осінню пору року,
    Країну сколихнув правителів обман,
    Щоб відстояти інтеграцію в Європу,
    Студенти мирно вийшли на майдан,

    Угоду мирно підписати вимагали,
    Ніщо не нищили, не завдавали шкоду
    Пісень співали, інші мирно спали,
    Та їх побили, наче ворогів народу.

    Свавілля влади сколихнуло всю країну,
    Майдан центральний поміж барикад.
    Воюють всі за європейську Україну,
    Насиллям влада робить всюди «лад».

    Вселився дух надії, в перемогу,
    У душі тих, хто на майдан прийшов,
    В обличчях їх, відчутно ще тривогу,
    А страх уже до влади перейшов.

    Народ без страху, не зважаючи на рани,
    Палає полум’я у бочках, душах, і серцях
    А влада дивиться спиною на майдани,
    Ніщо не бачить, лиш багатство в гаманцях.

    Еліта вийшли націю словами захистити,
    І вірить в слово, що міцніше ніж броня,
    Героїв влада б’є, стріляє, хоче задушити,
    Та вернеться до неї, безчестя і ганьба.

    Ще прийде у нашу неньку, добро панувати,
    Не позволить патріотів у тюрми сажати.
    Горе суддів прокурорів почнуть викидати,
    На їх місце не підкупних чесних підбирати.

    Народ, право і закони, то кулак могутній,
    Таким буде в Україні наш гарант майбутній,
    Буде правити уміло, жити для народу.
    І ще зможе українець з Дніпра пити воду.

    17.02.2014р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.08 14:57 ]
    Самоінтеграція (пародія -переспів)
    ПАРОДІЯ
    Вже чкурнув наш Янович в Європу...
    Так спішив, неначе тут потоп...
    Не авіарейсом...автостопом...
    Літаком приватним, звісно...Щоб
    Не заніс у Тулу, до Казані
    Чи у вовче лігвище -Тамбов...
    Готувався Янович "заранє":
    Настругав "капусточки",знайшов
    Гарне місце десь аж там, у Відні
    (Вже й забув про геїв хіт-парад).
    Там синок з невісткою небідні -
    Не спішать вертатися назад...
    На прощання мовив до народу :
    "Пєрший тайм...но я нє проіграл.
    Я нє повєрнуся большє зроду -
    Напєрьод зєльонєнькіх набрал..."
    ...І народ йому повірить вперше
    (вже без побрехеньок і обмов)
    Янович - сміливець. Він не бреше.
    Він інтегруватися ГОТОВ.
    04.02.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (19)


  43. Микола Головацький - [ 2014.01.29 20:47 ]
    Cпасіть Україну
    Брати українці, ви пліч - опліч станьте!
    Неньку Україну, від злиднів спасайте!
    Бідність охопили всю нашу державу,
    Нищить українців і всю її славу.

    Брати українці, ви пліч - опліч станьте!
    Неньку Україну від банди спасайте!
    Банда захопила всі найвищі влади,
    Все гребуть для себе, і не дати ради.

    Брати українці, ви пліч-опліч станьте!
    Неньку Україну від влади спасайте!
    Влада розділила , фабрики, заводи,
    По всій Україні натворила шкоди.

    Брати українці, ви пліч-опліч станьте!
    Неньку Україну на захід рівняйте!
    Хто любить Росію, їм не заважайте,
    Чесних патріотів собі обирайте.



    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  44. Владислав Лоза - [ 2014.01.22 19:03 ]
    Війна
    Заблискотіли без вагання
    Найперші кулі з пелени…
    Гучним призивом до повстання
    Озвуться предки з давнини.

    Розвівши мирні побрехеньки,
    Стріляли мирно в громадян…
    Рядками вічного Шевченка
    Озветься з неба Нігоян.

    На пасмах льоду білих-білих
    Рясніє цівка, наче кпин…
    Озветься рвучко й зрозуміло
    Жизневський, білоруський син.

    Озвуться гордо і крамольно
    Оті, що досі ще живі.
    Війна, кривава і визвольна –
    Останній козир в рукаві.

    22.01.14



    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  45. Владислав Лоза - [ 2014.01.22 15:35 ]
    Небо

    Межу олійники й колесніченки
    Упевнено-нахабно перейшли.

    …Забули, мо`, що Ліні й Симоненку
    Каски оті потрібні не були.

    І кинули комусь ганебну зіґу:
    “Автівок – ісключітєльно по пять!”

    …Оно Свобода йде автопробігом.
    У нім авто – мільйонів сорок п`ять.

    “Все здєлано на общіе патреби,
    Обдумано, ніяк не впопихах…”


    …Ісусу, що возносився до Неба,
    Завадою не став кривавий цвях.

    21.01.14


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 4
    Коментарі: (2)


  46. Олександр Олехо - [ 2014.01.11 11:20 ]
    * * *
    Коли грають у владу без правил
    і мірилом є страх та «зело»,
    стає прикро – у чехів був Гавел,
    а у нас кримінальне зеро.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Прокоментувати:


  47. Олександр Олехо - [ 2013.12.22 22:22 ]
    Промайнула сльоза
    Промайнула сльоза по небритих щоках ню-століття
    і в оголені нерви вгризається бур перемін.
    За спиною шумлять божевільної провесні віття
    і здається, що час нас підняв із укляклих колін.

    Та лукавості суть ще наповнює думи по вінця
    і ячить у душі віче правди і кривди нараз.
    Я кидаю в огонь своє слово, жертовне полінце –
    хай горить сатана і його біснуватий спецназ.

    22.12.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (4)


  48. Василь Кузан - [ 2013.12.22 13:57 ]
    Пісенька Ялинковича

    Я вам гречку вузькооку привозив уже,
    Кукурудзи із Китаю привезу вам ще,
    Щоб ви їли й не п… галділи, а мовчали всі,
    Щоб під йолку міг я стати у своїй красі.

    Привезу я вам із Куби цукру і піску,
    І картоплі із Єгипту, а із Мальти – щук,
    Я замовив із Росії трохи Колими,
    А собі під ноги шведські єврокилими.

    Нагодую я сьогодні весь оцей майдан,
    Як покращення добитись маю власний план,
    А що всі на світі проти – то нема біди
    У Донецьку люди кажуть: «То всьо до... звізди».

    Україна вся радіє успіхам моїм –
    Люди трактор підігнали будувати дім,
    Але «Беркут» не пустив їх – це такий облом.
    То Обама постарався – він керує злом.

    Люди вірять нашій силі – люди правду мають,
    І мою любиму «Мурку» під вікном співають.
    Я вам посмішку дарую щиру, як ніколи.
    А «капусти» не просіть – вся вона в Миколи.

    08.12.13


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (6)


  49. Дмитро Чорзор - [ 2013.12.15 08:59 ]
    Патріоти України
    Патріоти України,
    Козаків нащадки!!!
    Не дозволим ,щоб в країні
    Були безпорядки.
    Не дозволимо ,ви знайте
    Нами керувати!!!
    А захочете війни?
    Будем воювати.
    Нам набридло
    по ,,поньятьєм''
    Роки проживати.
    Проживати і не знати,
    Що завтра чекати?
    Двадцять років керувати,
    І нічо не мати.
    Нашу славну Україну ,
    У боргах тримати.
    А у свої то кишені,
    міліони пхати.
    Знайте люди ,оті хами
    Будуть обкрадати-
    Аж допоки ,люд наш встане
    Мир буде між нами!!!
    Разом будуть українці,на тому майдані,
    Слава НАЦІЇ кричати,
    І оплодувати
    І отих що по ,,поньятям''
    У тюрми саджати.
    НАДІЮСЯ ЩО НЕДОВГО
    ЛИШИЛОСЬ ДО МРІЇ
    УКРАЇНЦІ ОПРАВДАЮТЬ ВСІ
    СВОЇ НАДІЇ)
    13.12.2013р.


    Рейтинги: Народний -- (4) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  50. Ігор Герасименко - [ 2013.12.14 14:30 ]
    Йолки-палки
    Чия міліція: народу, чи «урода»?
    Ви, у пагонах, що усі його?
    Гасила іскру озвіріла рота,
    а запалила до небес огонь!

    Але «пахан» обманює з екрану
    і не оббілює криваві плями,
    а висіває вогнища нові…
    Дубинками, що на людей направить,
    отримає собі по голові.

    14.12.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)



  51. Сторінки: 1   2