•  ***

Тужить душа за інню.
Тіло жадає яня.

•  ***

Урочистішого пеана
Синь не знала ще кришталева:

•  ***

    За кого ж Ти розіп’явся,
    Христе, Сине Божий?

•  ***

А щоб тобі отак лежала,
Як досі ще мені стоїть:

•  ***

    Федорові Сологубу

•  Весняні привітання

Сонце рида між ялин.
Співи сопілки.

•  Бутоном вранішнього холоду…

Бутоном вранішнього холоду
В осиках сонце розцвіло;

•  Аксіома смеркання

Аксіома смеркання легка й нескладна,
Густо пише її сонця промінь

•  Дитинство

У калюжу з неба
Місяць впав. Вам треба?

•  Сузір’я забутих імен

Я брів по галактиці давніх часів,
Осяянням бачив простори,

•  Сонце

Вже день передвечір’ям дише,
Серпневу кидаючи тінь.

•  ***

Хтів би вітром стати, мила,
Щоб твоє піддерти плаття.

•  ***

Прийдеш ти натомлена з дороги.
Я скажу: «Кохана, відпочинь!

•  Пересторога для колобків

Хвалить шеф. Мовчки піч колупаю.
Та немає в очах моїх захвату.

•  Глобалізація

…Протистояння закінчилось миром.
Тепер в землян єдиний колір шкіри.

•  ***

Сонечко височенько
Смажить, мов тут екватор, –

•  ***

З вельможних просто глузував,
Не посилав ніколи… Плаху

•  У фландрійських полях

Палає мак фландрійських піль
Поміж хрестами звідусіль.

•  ***

Не час для гри грайливих рим…
Гряде любов, мов монорим.

•  ***

Світ вибухне
    віршами:

•  "Слава КПРС"

Та ж вода. І та сама річка*.
Зупинився в селі прогрес.

•  Пророцтво

Передніч Росії. Распутін.
Більшовицька сходить зоря.

•  ***

Хай любов тобі – в обороні!
Нехай повняться щастям дні.

•  ***

Ти вишиваєш квіти,
На полотно кладеш.

•  ***

Я до мушлі припаду-прилину
І почую: стогне океан.

•  ***

Дні мов смугасті зебри:
Вчора і майбуття.

•  ***

Многоголову шапочку
Рвеш, наче гицель, з м’ясом.

•  ***

Все життя – немов суцільна кома.
З половини тільки це збагнеш.

•  Ябеда

– Петрик знов не був у школі,
Тосик продірявив столик,

•  ***

Я від тебе хочу небагато.
Не введу в нещастя і біду.

•  ***

Ця осіння чарівна пора…
І тумани перші над рікою.

•  ***

Хочеться прокричати
Мовами різними в світ:

•  Кульбабка

Постала з вічності і канеш
У неї ж.

•  Обітниця мовчання

Я все сказав і витік я словами,
Як загнаний до напівсмерті кінь.

•  Квітень

Берези мов пергаменту сувій.
В соку жертовнім всі північні парки.

•  ***

Погасить на зорі зорю,
Сну рани вилиже, як хутро.

•  І це чудовисько називається мною

Ось горобець. Горобчик. І крило
Відірване. Котам не жить. Докука.

•  ***

Іще є час. Іще не осінь.
Природа у розповні сил.

•  ***

Ґерґель: “Ґел-ґел-ґел” – ґелґоче,
Клюнути Володю хоче.

•  ***

Крізь одежу прозору –
Всі мережки твої.

•  Балада про падіння з райдуги

Пригадалось: щасливий, радісний,
Матір зву: “А ходіть сюди!

•  ***

Сонячна туго чиста,
Як ти під серцем млоїш!

•  ***

Я шукав тебе таку щомить…
У безсонно-непроглядні ночі

•  ***

Вмоститись край вікна на цілий вік,
Чекаючи кохання, як світання.

•  Українець

...Бій відлунав. Більшовицькі знамена
Затріпотіли на станції знов.

•  ***

Сьогодні, вперше сьогодні
Між нами станеться все.

•  ***

По краплі наші дні стечуть
В бурхливу Лету каламутну…

•  ***

Коні п’ють вечірню прохолодну воду,
Ловлячи губами жадібно зірки.

•  Про ліричного героя

Пробач, читачу! Я хіба кохав?
То почуття ліричного героя.

•  ***

Це кохання друге як спокута.
Проклени – благослови стократ.

•  ***

ЩО до почуттів моїх тобі?
У душі на тебе зла не маю.

•  Мрія. Сон

…Текла до витоків ріка
В зворотнім відрахунку.

•  Мимобіжні прямі

Позавчора в рожевім платті
Понад річкою по мосту

•  ***

В карім сонці зіниці.
Скільки в них доброти!

•  ***

Ти не думай: рветься так до тіла,
Мов голодно-голий… Наче птах,

•  ***

Зробити усе, крім останнього кроку.
Хай світ насміхається, хай…

•  ***

Вип’є душу лібідо,
А душа вип’є хіть.

•  ***

Є в світі віща магія Числа.
Вона – одна із іпостасей Бога.

•  Анна Ахматова. Я усміхатись перестала

Я усміхатись перестала,
Морозний вітер губи студить.

•  На життєвих перепуттях

Картина перша. Вагання

•  Нова пісня Калевала

Помолюся на тебе, неначе гуцул на гуцулку, що йшла через кладку.
І таке в тебе сонечко видно – гріх очі убік відвести.

•  ***

Час тече до витоків, навспак.
Уперед-хвостом-летючу мрію

•  ***

Думки обсіли, мов ординці.
Тяжка облога.

•  ***

Летять з ромашки пелюстинки –
Рука в сум’ятті поспіша.

•  Скульптор

Він скульптор, але глини не любив,
Бо розм’якала, зразу на все згодна.

•  ***

Коли люд в гріхах у смертних гинув:
Фарисействі, злобі, суєті, –

•  ***

Сонце горне променем-лопатою
Золоті монети по ставку.

•  ***

Така холодна пристрасть в риб.
Вода багаття розворушить.

•  ***

Хай не буде в слові лжі ні йоти.
Пам’ятай, що слово – бумеранг!

•  ***

…І довгий погляд на прощання.
І все. І все.

•  ***

Спокійно і тихо мені в лікарняній палаті,
Сам Чехов на двері якої прибив № 6.

•  І. П., авторові збірки “На терЕзах буднів”

Ніщо людське йому не по фіґ*!
Поет, почухуючи Же,

•  ***

Згасають кольори рожеві,
В тумані пропадає овид.

•  ***

– Харо-оне!..
Тиша. Стікс лиш гомонить.

•  Крильця рожевої меви

Прилетіла до тебе мева –
Білий світ став таким рожевим.

•  ***

Мов поперхнувся кексом…
Кави – запить! – нема.

•  ***

Ми козацького роду.
Гостра шабля в руці.

•  Україні на її дев’ятини

Моя усопша Україно,
Новопреставлена раба.

•  Небилиця (але не байка)

В Ермітажі працюю. В музеї.
Я стара, бо уже на пенсії.

•  ***

В ніч купальську зірвати хочеться
Щастя квітку, що раз на віку…

•  ***

В благословеннім ОстрозІ,
Як у безвихіднім острОзі,

•  ***

Жінка, вагітна сонцем, –
Апофеоз краси –

•  ***

Є у тебе криниця.
Всяк води з неї хоче.

•  ***

Дві чутливі струни – це, напевно, про нас.
Я не знаю: любов це чи лиш резонанс.

•  ***

Ми в любові хочем позостатись,
Зупинивши часу вічний плин.

•  ***

У тім нема гріхопадіння,
Що варте осуду й ганьби.

•  ***

Глянеш в душу мені, як ніколи й ніхто:
– Милий, чом в тебе очі червоні?

•  Горинь. Світанок

Горе у мене, горе.
Думкою перелинь.

•  Котека, або Жіноча допитливість

Я мрію маю золоту
Й палющу, наче спеку.

•  На захист більшовиків

Даремно ви ховаєтесь у шанці.
Не устоїть кремлівський Вавилон.

•  Литовським неофітам

На Кремлівський амвон він виходить такий непорочний,
І налобна Камчатка коричневим німбом горить,

•  Екзистенційне

А до Києва від Оттави,
Як із вирію журавлю.

•  ***

«Рясних Господніх благословінь...» –
Ачей в кіоті мелькне хоч тінь.

•  ***

Світе мій! Ось яке право!
Ось вона – воля свята:

•  Великоднє брато-сестринське

Мрію я: в час Великодня –
О жаго великодня! –

•  Остріг (ба ні, все-таки Острог!)

Тотальна сурдокамера, авжеж.
Понад усім – її самодостатність!

•  ***

Високого сенсу, високого сексу,
Двох серць і двох плотей, і душ двох двобою!

•  ***

Екзотично пахне цвіт акацій
Із дитячих літ, що босонІж…

•  ***

Спасибі і рукою й серцем теж
(Як щемно в слід цвєтаєвський ступати!)

•  ***

Терпкий розсіл. Хмільне було чар-зілля.
Я нині із такого будуна.

•  ***

Ще якої геєни
Ниспошлеш мені, Боже?

•  Сосюринський мотив

І пора вже не та, і вже цвіт обліта,
І спливає у даль за водою.

•  ***

Ти думала, що буде двадцять три
І через рік, і два, і десять, й тридцять.

•  ***

Немає нескінченних драм.
Йде героїня за куліси.

•  666 (Послання Борисові Олійнику)

Не шелестіть. Упокоєно спить ще Росія.
Мчиться планета в майбутнє стрясінь, колотнеч.

•  Білий пудель

І падав сніг із висоти,
І пудель мав снагу.

•  ***

Цівочка по цівці –
Світло аж бринить.

•  ***

…Я світлій пам’яті твоїй
Повік не сотворю присвяти.

•  ***

Уже ти більше не живеш.
Життя скінчилося летально.

•  Кочубей

…Йде сила дика і могуча.
Пильнуйте, козаки, чуби!

•  Фонетист

«І Голоюх, і Кочубей
З жінок не зводили очей», –

•  Монолог Венери

Я богиня. І тому – що жінка.
Між минулим і між майбуттям

•  ***

Пізній вечір. Учитель я.
По шибках б’ють гілляки злісно.

•  Рівне. Вулиця Свободи

Геть зловісну статую Свободи –
Безпардонний буржуазний фарс.

•  Сонет скресання

Скресає річка. Йде під мостом лід.
Бруньки плекають мрію незбориму:

•  ***

Говори, що-небудь говори.
Слухаю тебе і не сприймаю.

•  ***

Я у двір вела вола,
Я за ріг вола вела,

•  ***

У боярина Бобра
Ні багатства, ні добра.

•  ***

Женили сосну із осикою.
Високу могилу насипали.

•  Формула закону всесвітнього тяжіння (?)

Моя свята, моя єдина,
Душі моєї камертон…

•  Монолог Пігмаліона

Нехай в любові я згорю,
Розсиплюсь прахом над землею.

•  ***

Орфею! Тоскну тугу прожени.
Кричить твоя душа, а голос тихне.

•  ***

Була дорога глАдка,
А тітонька – гладкА.

•  ***

– Тату, тату, йди хутчіш!
Там в капусті хтось! То миш?

•  ***

– Кукуріку! Кукуріку!
Везуть півника в Олику.

•  ***

СорокА сорОкам сорок
Років стало у вівторок.

•  ***

В Львівській опері аншлаг.
Всі в однім пориві: «Ах!»

•  ***

Terra incognita, virgo intacta,
Третій вже рік з проголошення Акта!

•  Павло Кричевський

                                  Е. Резниченко

•  Зрада

Тиша – це зрада крику,
Безмір – це зрада меж.

•  Друга чаша

Хотів солодку чашу пить
(Наївність мила),

•  ***

Стримлять з води очеретини –
Зачаєно на дні ріки

•  ***

Як відшумить легкий шампанський хміль
І відпливуть бурхливих тостів ріки,

•  ***

Думаєш: homo ludens? –
Груди б від болю дерти!

•  ***

А за похміллям знову хміль
Повився в’юнко.

•  ***

Дев’ять день минуло. Вже запізно.
Добре, встигли хоч до сорока.

•  ***

Може, все ще не так погано,
Може, шанс в України є,

•  ***

Перелилось у вчора
Світле грядуще завтра.

•  Піжама

Приміряла дівчина піжаму,
Ту, що зігріватиме ночами.

•  Ретроспекція. Мезозой. Останній день

Не було ще культу і застою,
Ще антропос бога не створив…

•  Корова і Як

Коров’як Корова їла.
Квітли луки жовто й біло.

•  ***

У болоті бегемоти
Чай пили із бергамотом.

•  ***

Є любов взаємна.
Є любов-спокута.

•  ***

Мила моя, сонячна,
Яблучко на Спаса.

•  ***

Правда – жовта трава і цей морок осінній,
Буре листя, повернуте в лоно землі.

•  Антидержавницьке

Не продав, не вбив – не звідав щастя!
Де кар’єрний ріст? Хоч вовком вий!

•  Знову 39, або Переставлений ефект перевернутого подвійного дзеркала

…І прОлітали кобилиці.
Від Ланей щось у них було.

•  О Земле

Вбиває брата брат. Не стихли
Криваві війни й суєта.

•  ***

Як розпише ніч небес узори,
В голові лівіють враз думки.

•  ***

Питиму менше я зілля хмільне.
Сон дивний снився вчора:

•  ***

Душа в душі – струна німа.
Ні-ні – і рветься.

•  ***

Дивний край мені щоночі сниться.
Там у руки просяться жар-птиці.

•  ***

Мить живеш – так, наче з деревини,
Обірвавшись, вниз летить листок.

•  Діалектична гнучкість, або Третя шалька терезів Феміди

Зевс Феміду вИкликав на килим,
Вергав слину з лютістю грози:

•  ***

Вже відбули мої інтимні теми.
Подаленіло щастя золоте.

•  Безгрішні коханці. Сублімація

Це в Бозі гріх, це в пародисті сміх,
Та доля їм судилася щербата:

•  ***

Ніч простерла крила дужі
По усенькому селі.

•  ***

Як місяць у вечірній час
Зарослого торкнеться тину,

•  ***

Це життя – це смерті визрівання,
Що її ти у собі несеш.

•  Освідчення. Епікриз

у вас буває ерекція… серця?

•  Пересторога

На хресті закінчилися муки Твої,
Відлетіло останнє зітхання.

•  ***

В чиє ввірвусь родинне тихе щастя,
У смуток чий свого іще доллю?

•  ***

Це недозволене кохання
Таким вогнем вогненним дише.

•  ***

Між естрогенами й тестостероном,
Сарною Інню і буйволом Янем,

•  Чоловік

Лишилось ще з дитячих літ
(Про юність нічого й казати):

•  ***

Відпочинь, кохане
Миле ластів’я.

•  ***

Твоє мовчання, наче скальпель,
Вискоблює усе, що є.

•  ***

Цій любові рости й рости
В міру росту кар’єри й зарплати.

•  ***

Сину чи доню, де ти?
Не вборонив, зломившись.

•  Зазвітувалися

Із колючками квіти –
Дьоготь у мед життя.

•  ***

Ти по серцю пройшла,
Як Венера по Сонцю учора.

•  ***

Зліва – льон. Синій-синій.
Справа квітне ріпак.

•  ***

Свята великомученице скрипко,
Мелодією душу розколи…

•  ***

Ми душа у душу – не зурочмо!
Рветься з ланцюгів до тіла тіло.

•  ***

В борні з собою упадем
І я, і ти.

•  ***

Клечінь звисає з хати.
Літо ще молоде.

•  ***

Ще вчора я з твоїх долонь
Тремкий брав світ у руки.

•  Голубе джерело

Квітне в лузі жовте латаття.
А колись золотим було...

•  ***

Господи, у мрій широкі крила.
Мед любові питимем, пили?

•  29

О число! Ти трансцендуєш світ
І пильнуєш уселенські межі.

•  ***

За імпічментом першим і знову, і знов.
Регулярно, неначе перейми.

•  ***

Глянь: криштальної чесності кіт,
Причаївшись цнотливо на салі,

•  ***

Той дивний сон, в якім нага
Ти вогко вабиш, наче спрага.

•  ***

Хочу тебе орлино.
Більше немає сил.

•  ***

Що було це – вулкан, здвиг тіла?
Чи штормив тебе лютий шквал?

•  ***

Ти незрівнянна! –
У віршах вмію.

•  ***

Ігор Губерман

•  ***

Вже минає половина літа,
Провиса крізь осінь до зими.

•  ***

Ніч п’янко пахла цвітом лип.
З кущів бузкових при обочі

•  Стара сучасна казка із нетипово щасливим кінцем

Кришталева гора, на якій стільки літ
Знемагає принцеса у вежі.

•  Комплімент

В твоїх зіницях кохання чад.
Хто в очі сонцю заглянуть може?!

•  ***

Зір тихе мерехтіння. Що це значить?..
Що кожна зірка у собі таїть?..

•  Semper idem

За стіною ліжко рипить.
Наче птиця, жінка кричить.

•  ***

В мої обійми запливеш,
Мов хвиля в пристань.

•  ***

Густо пахне в заплаві м’ята.
Ніч зориста, немов слюда.

•  ***

Й нині так, як дві тисячі літ,
Що спливли по Різдву Христовім.

•  ***

Був би океаном я шаленим,
То була б любов моя – вода.

•  ***

Світку білий, скільки чув ти це!
Юно так зістарений мужчина

•  ***

П’янко пахне смертю від агоній
Квітів. Чуєш їх безмовний крик?

•  ***

Знову пахнуть м’ята й лепеха.
В серці все і справжнє, і питоме.

•  ***

Ми голі і цілуємось нестримно
(Інакше від вогню – сама труха),

•  Зімбабве

•  ***

Ранок. Липень. Білопінна гречка.
Дівчина і хлопець йдуть краєчком.

•  ***

Ідемо над прірвою по лезі.
Прийде ніч – не склепимо очей.

•  ***

Отче наш, насущний дай нам хліб на
День, що знявся в небо голубе.

•  Без трусів! (або запрошення до Бразилії)

•  ***

А чи треба це називати?
Повсякчас ти в моїх думках.

•  ***

Розумом непрошений – лиш очей запросини.
Скільки вересневого в грудях ще тепла!