ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.06.07 03:35
В саду - прекрасна літня ніч.
І сяють зір ясні опали.
І духам сну - як могорич -
Розлито спокій у бокали.

Ніхто із них не крикне «Ах!»,
А перехилить мовчки склянку…
Цей тихий бенкет при зірках

Оксана Логоша
2020.06.06 23:56
Я Муза не Ваша-не місце,не час...
І,як би мені не кортіло,
Ні духом своїм, і ні тілом
Мені не увласнити Вас.
Супротиву Вашому вічному я
Не можу знайти протидію.
Якби ж я була,як повія.
Аби ж я не мала ім*я.

Олександр Панін
2020.06.06 23:52
Король танцює,
аж стрибає до стелі,
Щось мугикають
крізь сон на підлозі
менестрелі.

Вони лигали
джин та ром,

Олексій Кацай
2020.06.06 21:27
десь над Стоунхеджами над пірамідами
вибухнула наднова
аж статуї острова Пасхи
навік загубили слова
степ скіфськими бабами закам’янів
під падаючими краплинами зоряних злив
і лиш випромінювання таємниці
ворушить людей ковилу

Володимир Бойко
2020.06.06 20:49
Спочив поет. Життя минулось,
Та пустка в пам'яті болить.
Перетікає у минуле
Насущна мить.

Чи то раніше, чи пізніше
Підемо в засвіти усі.
Блажен, хто залишає вірші

Євген Федчук
2020.06.06 19:09
Пішли із сином якось ми до лісу,
Пройтися, може, ягід назбирать,
Хоч на те мало сподівались, звісно,
Ще ж не сезон. Та кошика узять
Сказала мама. Їй бо ліпше знати,
Ми з сином тільки в гості приїздим.
Вона ж тут прожила вже літ багато
І зимувала рі

Володимир Ляшкевич
2020.06.06 13:39
Що сталося, коли в 13 віці н.е. остаточно відійшло попереднє "Християнство" і запанували т.з."Авраамічні релігії"?

Два паралельні потоки нового затоплення Калі Югою.

І пішла переробка і нав"язування з грубим насильством.
Ось так Ісус Спасител

Устимко Яна
2020.06.06 10:30
хмари як отари
пари і без пари
дляві та стоокі
вкупі й одинокі

хмари наче мари
чаполоті чари
срібні сиві сині

Сергій Губерначук
2020.06.06 08:36
Не пропаґуй мене, а занотовуй…
Прости прасотнею "прощай"!
І не влаштовуй сабантуй,
ба, навіть – примітивний чай.

Пройди позбавлений харизм
до сліз, усотаних у раж.
Наздожени наш кожен "-ізм",

Микола Соболь
2020.06.06 06:10
Застеляйте обрусом столи,
Наливайте кожному по вінця,
Бо сьогодні день такий коли –
У селі вшановуємо Трійцю.

М’ята і полин, і очерет
Прикрашає нині кожну хату…
Не гадайте долі наперед.

Олександр Панін
2020.06.05 23:19
Тікають щодуху Граблі,
А зуби у них чималі,
Неначе ікла -
Гострі, великі,
"Рятуйте!" - волають Граблі!

"Топтати воліють нас люди,
На нас наступають усюди,

Євген Федчук
2020.06.05 22:06
Стоїть корчма понад шляхом біля перевозу.
Хто не їде – не минає, зайде пригоститись.
Чи то літом освіжитись, чи зайде з морозу,
Аби випити, поїсти та добре зігрітись.
То селяни було зайдуть кухля пригубити,
То заїдуть запорожці, що на Січ простують.

Іван Потьомкін
2020.06.05 11:47
Якже швидко проминули ті дні незабутні...
Тепер якщо й засміюся, то хіба на кутні.
Я ж йому всіляк годила, як рідная ненька:
Дала грошi на машину – японську, новеньку.
Не було ні в чім відмови, та за таку ласку
Він лишив мені борги й подавсь до Парас

Сергій Губерначук
2020.06.05 08:58
Ти відшукай мій голос у траві,
заввишки в світ.
Поклич на поміч дощ чи буревій
чи сто спекотних літ.

Нехай хоч трішки визирне земля
краєчком з-під трави,
щоб я вдихнув, як спершу немовля

Микола Соболь
2020.06.05 08:45
Природа бачить, чує та мовчить.
Невігласи не чують і не бачать,
Що від людини відвернулась вдача
Уже не за горами жасна мить…

Але тобі важливіша грошва.
Хай здохнуть всі та вся, лишаться гроші…
Навіщо тобі заповіді Божі?

Ярослав Чорногуз
2020.06.05 01:14
Люба, люба, днів печальних
Скільки ще лишилось нам?
Небо саваном прощальним
Вкрите. Хмарам і дощам

День за днем немає ліку.
Ніби траур одягла
Вся природа – свійська й дика,

Олександр Панін
2020.06.04 23:56
З циклу «Химерні Сновидіння»


Фрагмент невловимого
готичного сну…
Пізня осінь переходить
у весну.

Євген Федчук
2020.06.04 19:50
Жив чоловічок у однім селі,
Нажив сохою добрі мозолі,
Але, хоч сили і багато мав,
Не всю він на роботу витрачав,
Бо полюбляв сусідам пики бить
Та ще по селах по чужих ходить.
Мав гарну жінку і синочка він
Та до сусідки лазив через тин.

Сергій Губерначук
2020.06.04 15:23
Знала в небі тільки Бога,
грішна йшла лише на сповідь,
мало гріш який давала
на розвагу чи на вільця.
А когось утамувавши,
а розклавши тіла роздріб
перед очі неївбивці,
жалкувала-жалкувала…

Алла Даниленко
2020.06.04 14:59
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене.
І нехай твою печаль вітром віднесе.
Ти чекай, коли дощить або сніг іде.
Забувають інших хай. Ти ж чекай мене.
Ти чекай мене, чекай, дивись у вікно.
Повернуся, скажуть всі,бо щастить давно.
Вір мені, я повернусь.

Микола Соболь
2020.06.04 08:33
Відчуваю, що у тиші
Не початку, ані краю...
Чавкають трикляті миші,
Держрезерви доїдають.
Три вагони для полівки –
Це на раз перекусити.
Сіно хай жують корівки,
Мишка обирає – жито!

Тетяна Левицька
2020.06.04 06:24
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку щасливу й сумну.
Пелюстково, зворушливо, щемно душа стрепенеться.
Притулюсь до грудей, як в дитинстві тебе обійму.
Говоритимемо допізна про життя і родину,
про надії крилаті, нев

Ін О
2020.06.03 23:53
так тихо...навколо дзеркальні сніги.
нашіптує хуга озерам сонети.
пелюстками крові сховались в заметах
торішні троянди старих берегів.
і храми мовчать, за стіною псалми
пожовкли...під пилом слова і куплети...
мій янголе болю, ці крила - секрети,
мо

Олександр Панін
2020.06.03 23:06
За народними мотивами

Дрібна
Нечиста сила –
Найбільш капосна
І найбільш небезпечна…

***

Володимир Бойко
2020.06.03 19:07
Зола у висліді багаття
Чи не єдиний результат.
Що по собі лишаєм, браття –
Чи пустирі, чи зелен сад.

У безвість звіяні вітрами
Пощезнуть душі – хто куди...
Життя збиткується над нами,

Тата Рівна
2020.06.03 17:06
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у р

Тетяна Левицька
2020.06.03 09:20
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Нереальні, приборкані, виткані з райдуги, грішні.
Хоч хтось мудро сказав, що блаженна любов, то не гріх.

Хто осудить її, той не знає, що світ воскресає,
перламут

Сергій Губерначук
2020.06.03 08:46
Ламають ліщину вже вкотре підряд.
Укотре підряд знов горішнику ряд
з цурпалок здіймається сонцю настріч,
долаючи неміч і товщі сторіч.

Як добре над лугом лягти у траву,
в якій після битв обновлюсь, оживу,
яка пам’ятає всіх пращурів сни

Віктор Кучерук
2020.06.03 07:53
Коли вітри розвіяли хмарини
І вкрили небо синім полотном, -
Спізніле літо скупо, по краплині
Розпочало ділитися теплом.
Йому назустріч потягнувся радо,
Як до матусі збуджене дитя,
Адже чекати більше я не ладен
На літа неминуче вороття.

Василина Іванина
2020.06.03 00:14
барви вбирають очі,
заполоняють подих,
бачу крізь скельце пляшкове
трави, і небо, й води,
пес недовірливо щулиться,
білий метелик мигне,
в світі цьому шаленому
в січні сіро-скаженому,

Олександр Сушко
2020.06.02 20:58
Такої вередухи як у мене ще пошукати. Щось не так - лускає ляпачкою по носі. А якщо сильно провинюся – може і гризонути ловкенько. А де ви бачили такого чоловіка, який би не завинив перед жінкою? Немає таких, усі грішні. А ходжу побитий і погризений лише

Євген Федчук
2020.06.02 19:06
Повертались запорожці з турецького краю,
Гарно в турок гостювали, нагнали їм страху.
Пливуть чайки Чорним морем, наче білі птахи,
В захід сонця Крим татарський вони оминають.
Але тут знялася буря, як смерть налетіла.
Одні чайки потопила, другі – розк

Олександр Панін
2020.06.02 15:19
Щоб осінь не подолала –
Сама стань Осінню!
Прекрасною!

Скинь
Приниження, зради,
насмішки,
Зневагу, нехтування,

Маріанна Алетея
2020.06.02 13:57
Сірим небом блукає осінь
Лише згадує просинь – знак,
Сивим полиском у волоссі,
Що колись все було не так.

Промінь дражнить застиглу тугу,
Що не можна вернути час,
Тільки вітер жене напругу,

Олександр Сушко
2020.06.02 11:16
В окопи чорнориза не зови!
Є попадя, церковка, сала кусень.
Іздалеку бурмоче молитви,
Підрощуючи в піст обвисле пузо.

Здоров'ячка бажає ворогам,
А землякам убитим - пишну месу.
Чи вірую у Господа? Ага.

Ігор Шоха
2020.06.02 09:53
Весна майнула майже непомітно.
Її палітру сонячного дня
на себе приміряє буйне літо,
сідлаючи гарячого коня.

Ніколи не було у цьому світі,
аби перемагала маячня.
Нові акорди чути у зеніті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Богдан Бойко
2020.03.22

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Анна Дудник
2020.03.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ігор Деркач - [ 2020.06.01 11:45 ]
    Пародія на поезію
    З Мавкою ніколи не прощаюсь,
    бо ширяю з нею у віках.
    У дугу зінуло, а не каюсь,
    як її утішу, – ах-ах-ах!

    Бо вона м'яка як та резина –
    поки натягаєш, каже, – вйо!
    А коли потягне чим по спині,
    то не репетую, – ой-ой-ой!

    Як жокею – це хороша дяка,
    адже я у сто такий драгун,
    що коли несе, немов коняка,
    то не зупиняю, тьху-тьху-тьху.

    Маю нині залік – на «відмінно».
    Пазуха – велика благодать!
    А коли полапаю коліно,
    то іду до раю, – ать-ать-ать!

    01/06/20


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  2. Мессір Лукас - [ 2020.03.28 19:03 ]
    *****
    Розпомадилась жінка, халат підперезує скотчем,
    Наліпила пельменів, у пічці горять пироги..
    Як же нудно мені! А нудьгу я втамовую скотчем,
    Бо абсентом моїм протирають усе навкруги.

    Нестерпимо мені, третій тиждень ув’язнений вдома..
    Я дивлюся на скотч, на халат.. і кляну карантин.
    Де Богиня моя? Не відомо.
    Я хочу Содому!!
    А моя мені мовить: «який же ти, нах*й, кретин!»



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Ігор Деркач - [ 2020.02.28 14:47 ]
    Стратегія і тактика
    ***
    Що кому дала норманська змова?
    Шоумени українофіли
    величали українофоба,
    два на два у дурня грати сіли,
    слухали написані промови.

    ***
    Стратегія і тактика почуті.
    На те вони і саміти Паризькі –
    побачити очко у Ліліпуті
    й помітити, що це не папа Римський.

    ***
    Питається не перший раз, –
    який же ми народ один,
    коли загородили тин
    і залишили перелаз,
    аби ви убивали нас?

    ***
    Уже перевертаються діди
    у всіх могилах на «дев’яте Мая».
    Пуйло воєнні злочини вітає,
    та хочуть раби-новичі туди,
    де мафія фашизму убиває.

    ***
    В Україні ще Бастилії нема.
    На Московії, надіємося, буде.
    І опише не один Дюма,
    як перевиховує юрма
    тих, кого не виховали люди.

    ***
    У Сирії ще миру не було,
    а Україну кинули на карту:
    Європа має ставку на Ордло,
    за шулера орудує Пуйло,
    Америка реалізує нафту.

    02/20


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  4. Мессір Лукас - [ 2020.02.27 19:33 ]
    *****
    Давно не п’ю, підшився, зав’язав
    Тебе як хальстух на червоній шиї.
    І туго так, що котиться сльоза,
    І психіятр мені сорочку шиє.

    Нам добре вдвох. Мабуть. Колись було.
    Тепер тупик, де вчора був провулок.
    Останній зуб віддав на твій кулон
    Така платня за хруст французьких булок.

    Я згадую шампанське, казино,
    Двозначний фльор під плач акордеону.
    Не втямлю, чоловік я, чи синок?
    Цей шлюб немов абсент, лиш без туйону.

    Ти любиш вірші, золото, понти,
    А ще застрягти кісткою у горлі,
    Мій психіятр зі мною вже на «ти»,
    Піду собі топитись.. в алкоголі.

    О так, фінал! Адйо! Гуд бай! Хей до!
    Я більше не футляр безмозким ребрам!
    Віднині по дурепах не ходок!
    Абсенту! І нічого більш не треба!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  5. Володимир Бойко - [ 2020.02.26 16:03 ]
    Сам собі втікач (пародія)
    У натовпі, оточений юрбою,
    Аби ніхто тебе не розкусив,
    Ти заховався сам перед собою –
    І навіть дуже правильно вчинив.

    Коли ти в світі сам себе не бачиш,
    Захований від друзів й ворогів –
    Ніхто вже за тобою не заплаче,
    Ніхто не віднайде твоїх слідів.

    Іди собі на всі чотири боки,
    Ніколи не з’являйся у юрбі,
    Всі матимуть без тебе чистий спокій,
    Погоня не загрожує тобі.



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  6. Ігор Деркач - [ 2020.02.14 11:56 ]
    Резонатори розбрату
    ***
    Ой хазяї ми, хазяї...
    А хазяйнує в нашій хаті
    кацаполюбіє її...
    Колоною чужої раті
    ідуть іуди язикаті,
    раби Московії свої.

    ***
    Козачок у Раді ляпає на люди
    неокогнітивний дисонанс:
    підіймемо руки і війни не буде,
    Крим купує воду і тоді усюди
    запанує Раша і Донбас.

    ***
    Вівці цілі, та вовки не ситі.
    Барани не розуміють, що
    ворога ніяк не зупинити,
    поки Русь очолює ніщо.

    ***
    Не сховає сонце чорна хмара,
    поки сяє золота блакить.
    Небу українському болить
    остогидла мова яничара,
    що не чує, як воно звучить
    моветоном, – «надо зупинить».

    ***
    Ворога і чудо не зупинить,
    поки з нами мешкає свояк,
    що із комунальної квартири
    на Кацапію мільйони тирить
    і не зупиняється ніяк.

    ***
    Ми не із одної випали колиски.
    З чорною душею – це не білорус.
    Балалайка Раші – не бандура муз.
    То навіщо їхні зайві обеліски,
    що як сон дурний нагадують Союз?

    ***
    Резонує поетичне слово
    як сигнали Тесли* на болід.
    Хай воює українська мова
    і тоді за зло і геноцид
    на орду осатанілу знову
    з неба упаде метеорит.

    02/20


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  7. Мессір Лукас - [ 2020.02.07 22:37 ]
    *****
    Меланхолійні зорі,
    Поодинокі звірі.
    Я вас обожнив з фото.
    Все на моїй квартирі.

    Під оксамитом кайданки.
    Єдваби й лакова шкіра.
    Я служка у графоманки.
    Яка нікому не вірна.

    Яка мене катуватиме.
    Зі строгим ритмом, у риму.
    Вживаючи різні метафори.
    Безбатченко, скурвій сину.



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - ) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  8. Мессір Лукас - [ 2020.02.06 19:45 ]
    *****
    Остання краплина мого еліксиру,
    У ньому на дні помічаю лина.
    Зі страху давлюся обрізками сиру
    І чую, що дзвін по мені пролунав.

    Аб’юзливі феї, заюзані музи..
    Не хочу вже віршів, тим більше віршів.
    Та хтось мені каже – не хочеш, а мусиш,
    Не вірить, що я зав’язати рішив.

    І я як усі, на усю графоманю,
    Служу Дамі серця, що відданий пес.
    Римую Роману, заманюю Маню,
    Аж гикає дактиль, блює анапест.

    Аб’юзливі музи, заюзані феї..
    Не каявся той, хто увік не грішив.
    Пили ми за ямби, пили за хореї,
    За танка і хоку, верлібри і ши.

    Вночі ти мене називала Мессіром,
    Та вранці упала з очей пелена..
    Мій кеш на нулі і на карточці – зіро.
    О цукре, гори!
    Я засмажу лина.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  9. Мессір Лукас - [ 2020.01.29 15:15 ]
    *****
    Залетіла шалена муха
    У розірваний мій рукав
    Почалася зелена смуга
    Не життя а сама труха
    Роздягнувся щоб дати волю
    Вилітай-но – отам вікно
    А тепер от вірші мусолю
    Може дійсно вони …но?

    Та нехай бо мені байдуже
    Тільки був би політ душі
    Щира дяка Пегасе-друже
    Із манжета летять вірші
    Потрудилися ми добряче
    Вже поет ваш колишній паж
    А і мовби як ніби наче
    Буцім я вже либонь не ваш


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Мессір Лукас - [ 2020.01.27 19:12 ]
    *****
    Напевно не поет.
    Що навіть гірше –
    Не критик, і не про заїк.
    Все це – не вірші.

    Мій біль і розпач,
    Сміх і гріх,
    Нагода вивищитись,
    Тим, кому видніше,
    Як вигіднíш.
    Не думати про них!

    На сході сонце,
    У його промінні міль
    Осяйлива, коштовна,
    Золотиста...
    Все визнання,
    Уся увага їй, –
    Міль поетична,
    Втілення всіх істин!

    Нажерся, виспався
    В належний час – лети.
    Перфекція,
    Зневага до безвісних,
    Божиста мить
    І захват глядачів.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  11. Ігор Деркач - [ 2020.01.25 20:00 ]
    Стилізація стилю
    ***
    Поети, які забавляють ся віршами,
    кайфують, а муза дає втікача.
    Клепай небилиці і найімовірніше
    піймає за фалди вона читача.

    ***
    Уловлюю у водограї
    акорди музики Бізе.
    Освоюю луги та плаї.
    Хто у поезії літає,
    той до вершини не повзе.

    ***
    У кого є що позичати,
    не береже у себе злато,
    а безкоштовно роздає,
    аби яскравіше палати.

    ***
    А відомі упирі-поети
    вішають на шию амулети.
    І удача є,
    і кубло своє,
    але гонор спати не дає.

    ***
    А на горі як на чужому горі
    не виїдеш найвище за усіх,
    то краще гальмувати у заторі,
    аби не переїхати своїх.

    ***
    Заякорили паразити -
    іди у гавані чужі,
    де на твоє немає мита,
    бо як себе не оцінити,
    чекай аварії душі.

    01/20


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  12. Ігор Деркач - [ 2020.01.23 13:39 ]
    Активізація активів
    ***
    Вован і Вова почекали,
    потисли руки й почали
    ділити українське сало.
    Було одного вовка мало,
    то ще одного додали.

    ***
    Кому земля дає свої плоди?
    Ніщо, яке усе гребе до себе,
    елітою спливає із води,
    а караван людей іде у небо.

    ***
    Царі – псарі, народи – гайдамаки.
    Усі пророки все-таки праві –
    коли нема царя у голові,
    то це і є його ума ознаки.

    ***
    Є хазяї, але земля гуляє
    і є чого базікати щодня,
    як наша Рада воза запрягає.
    І їде віз попереду коня.

    ***
    Ожили ідеї окупанта.
    У «слуги народу» – епатаж.
    Будемо паї анексувати
    як Пуйло у мантії пірата –
    «цап-царап» або на абордаж.

    ***
    Поки резервації у шані
    і ще є колонізація,
    особливі статуси Кубані
    і Алтаю – окупація.

    01/20


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  13. Ярослав Чорногуз - [ 2020.01.11 13:33 ]
    Напала швидка писунка (пародія у відповідь на пародію)
    Сміялася кохана безневинно:
    І нащо начиталася Сушка?
    У Чорногуза – цілісна картина,
    А в того – ніби пташка з неба «Ка!»

    У Чорногуза там дівоче личко
    Із гір, плато – туманна родить вись.
    Воно постало сяєвом величним…
    А у Сушка – мов пазли розповзлись.

    Насмикав віхтів з сіна і соломи,
    Залякує сузір`ям Гусака…
    Чи в нього, ви скажіте, не всі дома?
    Писунка нападає знов швидка.

    Ну й маячня. Бери, зливай хоч воду.
    А чи складай із вірша анекдот.
    Пером у Чорногуза Велес водить,
    Ну а Сушковим – то, напевне, чорт!

    11 січня 7527 р. (Від Трипілля) (2020)


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Прокоментувати:


  14. Ігор Деркач - [ 2020.01.03 11:38 ]
    Психотерапія
    ***
    Ціную силу стилю і стила
    тієї, що елітою була,
    і є, та й буде. Мова про полову.
    Питається, – чого не додала,
    гадаючи, що ляпання села
    укоріняє українську мову?

    ***
    Є ікони і дереворити.
    Задерев'яніємо, якщо
    не уміли Богу угодити,
    маючи уявне за ніщо.

    ***
    Бояться люди бачити себе
    і марно. Діє психотерапія.
    Баран і той, буває, каже, – бе-е-е, –
    коли почує, де його стихія.

    ***
    Не все оцінюють екстерном
    і не одразу чути суть.
    У доброму шукають зерна,
    а інше кури засміють.

    ***
    Посію зерня каяття.
    Якщо зійде, радіти маю.
    А як розвіється сміття,
    то почекаю урожаю.

    ***
    Котяра нявка-
    є,
    цабе усіх веде,
    собака гавка-
    є,
    а караван іде.

    01/20


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  15. Ігор Деркач - [ 2019.12.29 11:02 ]
    Буквоїдство
    Я ще іду, бо я умію
    іти. Минаю камінці.
    Іду на дурня, на Росію,
    на буквоїда чудасію...
    І не іду на манівці.

    Не хоч іти, ходи у баню
    або до біса – у шлею.
    Я поважаю римування,
    а от лукаве мудрування,
    хоч убивайте, не люблю.

    Я вибираю на удачу,
    не оминаю голосних
    і не горюю, і не плачу,
    а за штахетами глухих
    нічого путнього не бачу.

    Я обираю... навмання
    і титлу, й кому – та, буває,
    зозуля петю вихваляє,
    що той підковує коня...
    а клюне пєтя – оминає...
    Оце і є – надзавдання.

    12/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  16. Ігор Деркач - [ 2019.12.24 11:04 ]
    Філігрань
    ***
    Ціную та оцінюю нове,
    де рима є, але немає думки,
    і є оригінальне, та криве...
    У мене стилі іншого ґатунку
    і я усе, що у мені живе,
    пакую у прозорі візерунки.

    ***
    Не досягаю до висот
    і не очолюю народ,
    який за іншими чвалає.
    Я графоман?.. Чи ідіот?..
    Хай тиражується бомонд,
    який руля не випускає!

    ***
    Оракули совдепії
    були мої симпатії,
    але минає час...
    оскома орфоепії
    не додає емпатії
    і анулює нас.

    ***
    Ім’я Уляни краще як у Ївги,
    хоча і дуже соромно мені,
    що я іще люблю красиві збіги,
    коли усіх лякають голосні.

    ***
    Світ-за-очі не їдуть поїзди.
    На сьоме небо – ще немає часу.
    Куди не їдь, кудою не іди –
    аматору бракує не узди,
    а коника Пегаса до Парнасу.

    *
    ***
    Навіщо
    за вагоме бали?
    Не пересохне океан
    поезій, що на ноги стали.
    Нехай це і не вічні п’єдестали
    за формою – як піраміди єгиптян.

    12/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  17. Ігор Деркач - [ 2019.12.22 19:31 ]
    Мимохіть і мимохідь
    ***
    Якщо не піймаєш за фалди Фортуну,
    то не уповай
    на чужий коровай.
    Коли не оратор, не лізь на трибуну,
    а як не поет, не пиши, а читай.

    ***
    У юрмі отетерілих мас
    явно – на овації не час.
    Та усі поети-дилетанти
    ще не дочувають, що у нас
    арії співають окупанти.

    ***
    На рівні сноба і совка
    усі поетеси вагомі.
    А ту, що якась не така,
    вітаю... і жму п'ятака
    Жуану або Казанові.

    ***
    Удосконаленню немає меж
    як – у содомі, так і – у гаремі...
    але не корелюється усе ж
    усе, що не стикується по темі.

    ***
    У гурма́нів поезій немає сюжету.
    Ну і що? Туманіє і так голова.
    Головне, що кугут і зозуля – естети.
    Особливими римами пишуть поети,
    що вигадують їм лиш відомі слова.

    ***
    І на фігуру є надійна сітка,
    коли її піймати захотять.
    Лінується подумати піїтка,
    що мовою, бодай би, не заїки,
    найбажаніше дати, а не дать😋.

    12/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  18. Ігор Деркач - [ 2019.12.19 10:16 ]
    Нотабене
    ***
    Не боюся я алітерації
    голосною, яка не чужа
    у сім’ї поетичної нації.
    Наголошую на інтонації,
    бо і наголос чує душа.

    ***
    Ви любите короткі і м’які
    ґлаґоли із Кубані та Алтаю, –
    ідем😢 узять😍, а я – то Ї то і,
    яких на Раші не було й немає.

    ***
    Ой горе мові в Україні-ненці
    од класика, що біга😭 у сукенці,
    а пише як і за царя Гороха...
    Ей, грамотію, вилізай із моху!

    ***
    Перепили поети не води:
    не ескімоси наче й не евенки,
    а язикаті, наче п'янь орди.
    Не «списуємо у Сковороди»,
    але, бува😂, киваєм🤔 на Шевченка.

    ***
    Чистоплюї та асенізатори
    не пересікаються ніде.
    А вимову оскопили автори.
    Їх ще іменують де-не-де
    гуру і любителі-аматори.

    ***
    Ображені на цю мою сторінку, –
    усім перемагати не дано
    у Ватерлоо і Бородіно...
    Звичайно, що полеміка не бійка,
    та істина проб’ється все одно.

    12/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  19. Ярослав Чорногуз - [ 2019.12.10 00:12 ]
    Крах кохання (літературна пародія)
    Учу усіх я жити безоглядно,
    Люблю, щоб ззаду сунула людва.
    В трусах порвалась нитка Аріадни,
    І обірвався на Голготу шлях.

    Хвилююся у розпачі німому –
    Рятуй же, любко, ну хіба це жисть?
    Хтось викликав мені швидку з дурдому,
    І знову я – в палаті номер шість!

    Я у ходжу погрався Насреддіна
    Хтів гумором рубнути із плеча.
    Хтось лампою ударив Аладдіна,
    Аж засвітилось сонце ув очах!

    А то дрімав раз у садочку сонний,
    Щось гупнуло ізверху по мені.
    Мабуть було то яблуко Ньютона,
    Я – «Еврика!» гукнув так, аж спітнів.

    Замучили мене любовні стріли,
    Кохатися люблю, ну просто жуть!
    А той Амур узяв мені й поцілив
    Не в серце, а у трусики, мабуть!

    9 грудня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний 0 (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (3)


  20. Ігор Деркач - [ 2019.05.29 08:05 ]
    Инший міраж
    Хочу талії і пієтету,
    а не поту рядна і коша.
    Ой, немає уваги поету –
    вицугикують, наче лоша.

    На слона нападає моська.
    Рве сідниці ослиці рак.
    І не чує душа матроська,
    що за не..? умира..? Спартак.

    Пилюгою укрита сажа.
    На коліні Ера́то – жук!
    На віго́ні моя поклажа –
    пера віяла бережу.

    05/19



    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (13)


  21. Володимир Бойко - [ 2019.04.20 10:19 ]
    Весна котяча (пародія)
    Знаю – кожної весни,
    Наче поторочі,
    Довгохвості нявкуни
    Верещать щоночі.

    Я на виклики оці
    Вчасно реагую –
    Сплю в зимові місяці,
    Навесні – марцюю.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (2) | "Віктор Кучерук, "Попід вікнами коти...""


  22. Володимир Бойко - [ 2019.02.10 14:09 ]
    Per aspera ad astra (літературна пародія)
    Надудлившись міцнющої субстанції,
    Полишив лоно матінки-землі.
    І ось лечу я на космічну станцію,
    Здається, на якомусь кораблі.

    Відшліфував стратегію і тактику,
    Бо я у мандрах – битий пілігрим.
    Сягну обов'язково меж галактики,
    Якщо проблем не виникне з пальним.



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (6) | "Олексій Кацай. Катаклізм"


  23. Ігор Деркач - [ 2019.02.07 15:16 ]
    Суржиком по суржику
    А деякі поети
    тупі як школярі.
    І як мені за єто
    писать коментарі?
    Усічені ґлаґоли
    сто років на слуху.
    Та впертюхи ніколи
    не чують, – ху із ху.
    І ніби є таланти,
    а в серці – наче тать
    якісь чужі мутанти
    не припиня писать.
    Їм туго слухать фрази,
    а то, бува, й слова.
    Але ж тобі, заразо,
    ця тема не нова.
    І хочеться такого
    або таку узять
    та за совкові роги
    і у, і на послать.
    Аби запам'ятало,
    якщо не доганя –
    коли папуг чимало,
    не щезне кацапня.

    02/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (12)


  24. Ярослав Чорногуз - [ 2019.02.03 17:52 ]
    Холоди не страшні (літературна пародія)
    На березі бюстгальтер безсило обвис,
    У панчохах – дірки – завірюхи то діло.
    Від морозу тече вже із неї кумис,
    І сережки з обірваних вух погубила.

    І сказала тут кумові мудра кума,
    У гранчак наливаючи сніжну сивуху:
    Традиційно обмитою буде зима,
    Ми будем захищатись від холоду духу.

    Опадає з небес облапошне рядно,
    Снігові панталони дерева напнули.
    Звідки б вітер не дув, а зірве все одно,
    В протигази одягне хати і притули.

    У несвіжих онучах дубіють стовпи,
    На голівках з підсвіткою – презервативи.
    Ну а грабам-незграбам кальсони купив
    І на них одягнув заодно Бог кмітливий.

    Захистить він жонатих, а також удів,
    Скільки б небо не кидало білим лайниськом.
    Тепло нам, скільки б вітер у шиби не бздів!
    В рік свині ми впились до свинячого виску!

    У гальюні – галюники! Й вітру нема.
    В катафалку чорніє щось, бачим надворі.
    - Кумо, глянь, у труні (вже обмита!) зима –
    Не зуміла пройнять і умерла – від горя!


    3.12.7526 р. (Від Трипілля) (3.02.2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (15)


  25. Ярослав Чорногуз - [ 2018.11.09 04:59 ]
    О нано (варіації на тему твору Галини Михайлик Нано)
    Ця осінь така якась це –
    Незнана.
    Для двох мов окремий процес –
    О нано.

    У серці, в думках, на устах –
    О присутність.
    Невтримно баНАНОпроста
    Баламутність.

    Великого вибуху струс
    Вібрато – р
    У морі великих спокус
    Кайфувати.

    Гойда космічна весна
    Рахманно.
    Чудово займатись нам
    О нано!

    9.09.7526 р. (Від Трипілля) (9.11.2018)


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (5)


  26. Сонце Місяць - [ 2018.11.07 11:30 ]
    утаємниченим п ~*
     
    Кажіть нам про усе ніщо
    оскільки ви вже тут
    повідайте коронну суть
    її збагнути щоб!

    зірвіть покрови з маячні
    розвійте миттю дим
    гадаю вас несло сюди
    звістити, отже і ~

    Pеалії прості
    софіти, звук пішов
    у чому сміх, най знають всі
    нехай для когось шок
    мовчання, се
                        провальний стиль

    в ефірі маппет-шоу!




     




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  27. Марґо Ґейко - [ 2018.10.12 20:23 ]
    Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко
    Відлуння:

    Марґо

    через ці асонанси дрімотні
    там де тіні криваві косі
    я сама в занемінні мертвотнім
    захотіла на власній косі…
    розкажіть ~ це був засіб чи ціль?

    Сонце Місяць

    так буває знічев’я чи просто
    небо навпіл, земля набакир
    & конає осяйлива осінь
    ціль і засіб, мисливець і звір
    хай комусь нецікаво і тоскно ~


    Марґо

    хто конає між зречень і вір
    & кому ця гонитва вже тоскна
    у собі як затравлений звір ~
    намольфарив полотнами босха
    присмерково відтінений твір


    Сонце Місяць

    трохи сам здивувався (отó вже)
    розпаливши багаття, завмер
    тихий голос ~ не відаєш босше
    в серці гарцу триває свій герць
    & спочинку не знайдеш на ложі


    Марґо

    ой ти боже мій божечко боже
    що не вірш ~ препарований мрець
    ти ізиді зі скроні о босше!
    герці… гарци… хай буде їм грець!
    хто на ложі спочив той не може
    розпалити багаття сердець

    Сонце Місяць

    дисонансний) діоніс прокислий
    заповітний запійний вій
    танцівниці на пагорбі лисім.....
    доктор фавст & увесь чорторий ~
    опадіть злотосрібним листям


    Марґо

    на горі танцювалося сестрам
    з діонісом товкли виноград
    він для них був магістром маестро
    цей ансамбль дав би фору оркестрам
    ніч опала розтанула гра ~
    на ПееМі осіння пора

    (що робити о Сонце порадь?!)


    Сонце Місяць

    (а порад ~ катма)

    слід у слід
    тінь у тінь, день, ніч
    крізь пекельне й небесноземне
    жовтень черлений панич
    тріумфуючи зусібіч
    римує тебе & мене
    о, Марґо ~

    але
    що усім із тогó

    нє?






    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (26)


  28. Василь Кузан - [ 2018.09.02 11:54 ]
    Про надії і строки
    Віктор Кучерук

    …Щоб сьогодні поміж нами
    Порожнечі не було, –
    Доторкнись до губ губами
    І зігрій сльози теплом.
    Поцілуй, неначе вперше, –
    Із надіями і в строк, –
    І відразу стане менше
    Насторожених думок.

    Про надії і строки
    (пародія)

    Без надії поцілунки,
    Як в яйці самий жовток.
    Хоч відгукуються лунко –
    В голові клубок думок.
    Вмиюсь теплими сльозами,
    Сліз гірких зроблю ковток…
    Доторкнешся лиш губами –
    Можу не спинитись в строк.
    Зникне раптом порожнеча
    Через двісті з лишнім днів –
    І радітиме малеча,
    Що я вчасно не зумів…

    02.09.18 © Василь Кузан



    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (2)


  29. Махайло Епатюк - [ 2018.07.11 11:48 ]
    Позиція
    Я не кінчав консерваторій,
    Але я люблю клізматорій!
    Як сиплять перцю забіяки
    Самому пороху у... діжку!

    10.07.2018 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  30. Валентин Ліпчинський - [ 2018.06.14 14:49 ]
    Автопортрет—16 (поетична пародія)
    Я підійшла до східного вікна - і визирнула, відхиливши штору
    У мене голі груди, стегна голі - і я, уся оголена, тремчу,
    Сусід навпроти аж роззявив рота, побачивши немислиму красу,
    Я усміхаюсь Мона Лізою й мовчу - а він від здивування втратив мову,
    Ковтнув язик, у голові полова - так хочеться зі мною поряд стати,
    Але не знає, як мене дістатись - бо я пішла гасити апетит…
    Аж озираюся – а мій сусід летить з тринадцятого поверху додолу
    Заради недосяжної мети.. «Хіба не дурень?!» - перейшла на «ти»…

    З розпуки у просторій бальній залі зберу гостей, станцюю їм канкан,
    Стрибну крізь вогнище, тоді через паркан, залишивши минуле все позаду,
    Простіть мене за зраду і незраду - а я іду, у мене погляд гострий,
    Відповідає ДБН і ГОСТу, а також СНіПУ, ПУЕ і стандартам –
    Хоча воно того таки не варте - бо прапор, штормом порваний на шмаття,
    Не прикриває голизну безплаття – від сорому й ганьби я ледь не млію,
    Зачинена в порожній бальній залі – і узяли мене всесвітні жалі
    За подорож безстрашну по квартирі, за нестояння в східному вікні –
    І скрикну, прокидаючись, я: «Ні-і-і-і-і!...»


    14.06.18


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Прокоментувати: | "Тата Рівна Автопортрет—36"


  31. Володимир Бойко - [ 2018.05.13 16:44 ]
    Скафандри (пародія на пародію)
    У аптеці «скафандри» придбаю,
    Спровокую кохану на гріх,
    Хай над хатою бузьки кружляють –
    Без роботи залишу я їх.

    Бузьки з горя полинуть у мандри –
    Безробіття вже їх дістає.
    Доки хлопці купують «скафандри»,
    Українців все менше стає.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.58)
    Коментарі: (4)


  32. Володимир Бойко - [ 2018.04.09 23:19 ]
    Яйця (пародія на пародію)
    Відкриття у науці Микола вчинив –
    Він поета з курми хитромудро схрестив.
    Всі ми знаємо яйця прості й дієтичні,
    В Суходолі несуть відтепер поетичні.

    Та марнують добро господині тамтешні,
    Із яєць поетичних готують яєшню.
    А продовжив би справу наш славний новатор –
    Поетичний з'явився б у нас інкубатор.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (4)


  33. Василь Кузан - [ 2018.04.03 21:35 ]
    Про рядочки (пародія)
    (пародія)

    Не кожен день стається свято,
    Не кожна на рядок впаде.
    Вустами стане цілувати
    Прицмокувати і т.д.

    А потім рухи суголосні
    І вседозволеність гряде…
    І так присвячуєш до осені,
    Рядок допоки не впаде.

    Тоді ж цілують не вустами
    І не цілують взагалі.
    Бо не приваблюють (між нами)
    Жінок рядочки замалі.

    03.04.18 © Василь Кузан


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (7)


  34. Гравець Шалений - [ 2018.03.30 20:50 ]
    Словенькозамудристий вірш
    один поетик шалененький
    прийшов у чужодомний сайт
    де маразматики старенькі
    на все наклали копірайт

    за правдоньку любо боровся
    та парнойенька сильніш
    він на юхоньку напоровся
    коли там виклав новий вірш

    юхонька дужечки злякався
    за сайтик рідненький всерйоз
    він так піднять його старався
    словомутящий віртуоз

    дрижачим в злоньці рученятком
    плюючи слюньку в монітор
    заблокував поетика козлятко
    сцикливий графоман-бугор

    інші поетоньки й поети
    словеньки свої берегли
    і в сусліковість піруети
    невидимо для всіх лягли


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Вікторія Лимарівна - [ 2018.03.26 16:23 ]
    Корона
    - А что с тобой сегодня, брат?
    Молчишь который час подряд!-
    - Да, видишь ли, какое дело:
    Держу "корону" неумело,
    Вот и молчу, чтоб не слетела.
    Посажена она не прочно,
    Ведь дали "короля" заочно !-

    25.03.2018



    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (4)


  36. Валентин Ліпчинський - [ 2018.03.14 17:19 ]
    Недоречний кут на зустрічній смузі (поетична пародія)
    І не зовсім під іншим, і не під кутом,
    Чи до речі, а чи не до речі -
    Увійду я в історію, мабуть, бо влом
    Було вивчити Лобачевського.

    Я й Евкліда закинув… Виходжу на старт,
    Збити з ніг намагаюся стаєра…
    І навіщо погнався за мною?.. Не варт,
    Бо візьму на приціл – і відстане

    Розумово й фізично… А я - у підвал,
    Де від роздумів - гори лушпиння…
    Непокоїть питання – ну звідки ж я знав,
    Що кути, як і коні, не винні?..


    14.03.18


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (8) | "Микола Дудар Роздуми..."


  37. Ярослав Чорногуз - [ 2018.03.05 19:58 ]
    Діагноз класика (літературна пародія)
    1
    Наснилося… О Боже, пробі –
    Тулився не будь-хто – Тарас,
    В Одесі – у матроській робі,
    Шептав-сичав: «Зігрію вассс…»

    Морозив мокрими губами...
    На плитах ми із ним - в клубок…
    І тенькали нам фрикцій гами,
    Здригався ними поплавок.
    2
    Серветок не було… газета…
    Із віршами, як чорнота.
    Читала потім їх поету,
    А він десертом ласував.

    Чуприна липла, ритм збивався,
    Закашлявся Тарас на вірш,
    І гладив ніжку… Дурень Вася –
    Тікай від столу вже скоріш!
    3
    От вибрики цих снів-фантазій!
    Тарас, як вийшов із кафе,
    Сказав: був з нею я - в екстазі,
    Лиш вірш нагадував парфе.*


    5.03.7525 р. (Від Трипілля) (2018)


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (38)


  38. Валентин Ліпчинський - [ 2018.03.05 09:20 ]
    Недошите море (поетична пародія)
    Узяла я голку, аби море зшити...
    В окіяні-морі - звомплені щури
    Утікають хутко під мошисті плити -
    Жевриво впівнеба дивиться згори.

    В оці урагану – молитовна тиша,
    Бродять по савані зебри і слони.
    Сонце ненаситне здійнялося вище -
    Спека неймовірна! - утекли й вони.

    На трибунах - тісно і стає тісніше,
    Гомону не чутно - скрізь глухі й німі.
    Не проскочить мимо і маленька миша,
    Лиш в тигровій шкурі витязь на коні.

    Шила, не дошила - й кинула у пічку,
    Узяла натомість спиці і клубки –
    Мо', зв’яжу онукам теплі рукавички,
    Бо мороз надворі неабиякий.


    05.03.18


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (10) | "Світлана Майя Залізняк Із-під голки..."


  39. Ярослав Чорногуз - [ 2018.02.20 22:02 ]
    Порада графоману
    Краще хрін косити наяву,
    Ніби щось у себе відірвати,
    І кебету викинуть в траву,
    Щоб дурниць оцих тут не писати.

    20.02.7525 р. (Від Трипілля) (2018)


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Прокоментувати:


  40. Лариса Пугачук - [ 2018.02.09 12:47 ]
    Передумала
    Цей вірш, мов яв.
    Прийшла до тебе
    в одну із тисячних ночей,
    а ти, сердешний, бачив Гебу у сні,
    персисту ще й, ачей.

    Доп'явся до її принадних
    вологуватих пелюсток.
    Ох, мій ти ж любий, ах ти ж ладо!
    Перетягну разів зо сто,
    не знаю чим ще, та уява
    спрацює чітко...

    Сплине ніч.
    Проміння сонця гнів розплавить
    І ревнощам скажу я: «Ні!»

    Богинь багато, німф — ще більше,
    та я сміюся (от чудна):
    люблю, і думка тиха тішить,
    що я у тебе лиш одна!

    09.02.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  41. Ярослав Чорногуз - [ 2018.02.02 22:53 ]
    І.Ш.ак
    Тупий і впертий, мов дебіл.
    Стирчать у світ ослячі вуха.
    Творить не має СПРАВЖНЄ сил,
    Тому і пише лиш чорнуху.


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (8)


  42. Валентин Ліпчинський - [ 2018.01.09 14:22 ]
    Сон рябої кобили
    Лелеки, лелеки, летять, летять лелеки
    З Центаври Альфи до Сонця і Землі,
    Долають, долають нові й нові парсеки -
    Їх на Центаврі звали «журавлі».

    У небі, в небі єднаються щоночі,
    У вирій прагнуть, прагнучи біди,
    А із Центаври Альфи войовничі
    Летять, кружляють і туди й сюди.

    Навала валом на планету впала,
    На нашу Землю, квітчані сади,
    На чорноземи, орачів і рала,
    Навала впала і туди й сюди.

    Ой, очі, очі, очі ви дівочі,
    Де ж ви навчились зводити людей,
    Перетворили білі дні у ночі,
    А чорні ночі в білі, еге-гей!

    Позаплітали на вербі косички,
    Гарбу перевернули гарбузів,
    Ой-ой, дівчата, що у вас за звички,
    Від ваших чарів я осатанів.

    А поки хату файно підметете,
    Вівса насиплю в яблуках коню -
    Тоді із вами вип’ю tête à tête я
    І голих в ліжко згодом затягну.

    09.01.18


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (7) | "І тихо звучала молитва © Михайло Нечитайло"


  43. Валентин Ліпчинський - [ 2017.12.27 10:44 ]
    Le roi est mort! Vive le roi!
    в країні заколот на носі
    але спецслужба й в ус не дує
    як два підпільники дорослих
    усіх вітають "алілуя!"

    в кав'ярні випивши дві кави
    ідуть і узурпують владу
    вдається це обом на славу
    яка на жаль тепер позаду

    за рік втекли за два зреклися
    казну з короною забравши
    мо’ повернуться ще колись як
    на краще вийде чи як завше


    27.12.17


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (9) | "Наталя Пасічник Гімн монархії"


  44. Валентин Ліпчинський - [ 2017.12.08 10:37 ]
    Бронзова фігурка
    як приїхав у Тернопіль -
    (хоч Тернопіль і не Львів)
    незнайомка йшла навпроти -
    познайомитись не смів...

    зазирнув тоді до кнайпи -
    кави випити хотів -
    може, й випив трохи зайве
    чи з надміру почуттів,

    та здалось, що ця красуня
    тут за столиком сидить -
    встав, стільця свого відсунув -
    і не встиг всього на мить...

    у таксі - й за нею прудко! -
    весь об'їздив я Терно- -
    лиш у скверику фігурка
    бронзовіла вже давно...


    08.11.17


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (10) | "Наталя Пасічник спершу чашка потім пляшка"


  45. Ігор Шоха - [ 2017.11.05 22:21 ]
    Пегасопасам
    ***
    Ой у поета перепони –
    усе, чого не може.
    У кожного свої шаблони
    «прокрустової ложі».

    ***
    Як пейзажі осені багаті
    на сюжети у негожі дні,
    так і у поезії цитати:
    « вірші і сонети – сируваті»,
    « оди і поеми – затяжні».

    ***
    Не переспіваєш солов'я
    і не скопіюєш шуму зливи.
    Ємкісною є поезія
    якісною версією дива.

    ***
    Селфі другу у ролі писаки.
    І на лоні природи буває
    претендент на папаху з Вапнярки,
    на якому вона спочиває.

    ***
    Зізнаватись – зазнаватись
    тим, чого немає.
    Та нема чого боятись:
    поки істина куняє –
    правда випирає.

    ***
    Все, що пишу я, іменем одним
    себе одного ідентифікую,
    що я іще живу, а не існую.
    аби не переплутали ні з ким.

                                          2017


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (2)


  46. Ігор Шоха - [ 2017.11.02 12:19 ]
    Із народного репертуару
    ***
    Це жорстоко, та не треба сліз.
    Наша пісня досі не почата,
    поки куля видає «безвіз»
    і нема кого за це карати.

    ***
    Країна ВАТи береже,
    а «вата» повзає вужем,
    не затуляє рота.
    Не нагодуємо чуже.
    А бути шлангами – уже
    і партії не проти.

    ***
    Ой не розумію ані дуки,
    ані гонорової гадюки,
    у якої доларова тьма.
    Ой чекає дуку веремія.
    Економлю так, що мама мія,
    а йому все мало, мало, ма!..

    ***
    Нічого я не упущу,
    згадаю Пелагею,
    яка гадала по дощу
    і ревнувала до борщу,
    навареного нею.

    ***
    Вдарило у голову бабусі,
    що її «охмурює» поет.
    А коли оба у цьому дусі –
    це найвибуховіший дует.

    ***
    Не спокушай душі і тіла
    маною давньої мети,
    що хоче юною зійти,
    коли старою перезріла.

                                          2017


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  47. Ярослав Чорногуз - [ 2017.10.25 20:45 ]
    Хто я або моя метрика (літературна пародія)
    І
    Не рекрут я, не ректор,
    Віддати можу зуб –
    Редактор. Мій еректор –
    Наталка Лизогуб*.
    ІІ
    Я - останній поет у місті,
    Пасажир заслужений метро.
    Я плював тут на комуністів,
    Поки Брежнєв не ліг у гроб.
    ІІІ
    З широких штанів, наче вод дніпровських
    Дістаю я метрику у натурі –
    Дивіться і заздріть, я – Стас Метровський,
    Скромний метр… в літературі.**


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Прокоментувати:


  48. Лариса Пугачук - [ 2017.09.19 01:59 ]
    Пат
    На розгіллі твоєї долі
    я підкову згубила, любий:
    трішки змерзла і станцювала
    джигу, щоби зігріти кров.
    Потім ти вихвалявся бджолам,
    що веселку з небес поцупив:
    то меди кепкували вдало –
    ти їх випив, мабуть, з відро.

    Хоч обпився, та помолився
    у вечірньому небі зорям,
    а молитву почув Всевишній:
    і на ранок мене прислав.
    Я до тебе рвонула риссю,
    заманила в степи просторі.

    Ти, коханий, чого принишкнув?
    Маєш волю. І маєш love.

    19.09.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  49. Валентин Ліпчинський - [ 2017.08.14 15:12 ]
    Базука (поетична пародія)
    Люблю природу і сади,
    Ліси й поля, болота й луки...
    Частенько я ходжу сюди -
    А на плечі висить «Базука».

    Вчеплю на яворі мішень,
    Стрельну в десятку із «Фантома» -
    І навкруги – анітелень...
    Ані пташок, ні звіра – вдома

    Сидять мисливці, пастухи,
    В отарі мекають овечки,
    Тремтять осикові листки -
    Коли в кишені в мене «Стєчкін».

    Під сіном пріє кулемет
    Ще з громадянської, від діда -
    Змастивши, скористаюсь вмент,
    Як хтось мені щось заподіє.

    А на горищі - сім гранат
    І десять ящиків патронів...
    Вчеплю медаль - йду на парад.
    Піду у ліс - принишкну в схроні.

    Коротше, номер три два шість
    Сім п'ять чотири дев'ять з чвертю.
    Вам дошкуляє хтось? Дзвоніть -
    І ми з братвою враз припремся.


    14.08.17


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Коментарі: (8) | "Ярослав Чорногуз Звуковий гвалт"


  50. Любов Бенедишин - [ 2017.08.11 10:12 ]
    Про хтивих корифеїв
    В портупеї і без неї
    Ходять хтиві корифеї:
    Посередині і скраю
    Милі віршики займають.

    Ущипнувши риму кволу,
    Зміст шукають під подолом:
    Смикають за слів шнурочки,
    Зазирають між рядочки.

    Все шукають фантастичну
    Насолоду естетичну.
    Глибини їм хочеться –
    Знахабнілим збоченцям!

    11.08.2017



    Рейтинги: Народний 6 (5.69) | "Майстерень" 6 (5.81)
    Коментарі: (8)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   11