ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Вадим Структура
2026.02.07

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Світлана Ковальчук - [ 2014.05.02 16:24 ]
    * * *
    ота площина
    що далекістю біла
    замислю дорогу
    до вічного свята
    аж підуть сніги
    готуватиму коней
    шалених
    шалені
    стриножені снігом
    його площина
    посіріла віддавна
    замислю утечу
    увечері
    вечір
    його далина
    від утоми байдужа


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (2)


  2. Ігор Шоха - [ 2014.05.02 13:14 ]
    Поточні перспективи
    Коли пора нове розпочинати,
    старе гальмує із останніх сил.
    Нікого не лякають демократи,
    один Бандера може ще лякати
    оплоти за забралами горил.

    І марні всі кульбіти опозицій,
    коли у ідіота є «оплот»,
    а у «оплоту» батя – ідіот.
    Інерцією вікових традицій
    керується дрімучий патріот.

    У нього і ресурси капіталу,
    і у кишені – жулік-генерал,
    і пієтет російського хоралу...

    І світить нам – літовище-вокзал.
    Надії на убогих дуже мало,
    якщо у касу лізе капітал.

    02.04.14


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  3. Валерій Хмельницький - [ 2014.05.02 12:24 ]
    трохи еротики (КСПЛ-15)
    еротично оголені шпилі дахів
    трохи нижче стоять колонади
    де оголені повністю де лиш напів
    дах тримають атланти а далі

    еротично просториться арка "ввійшов"
    означає вона тріумфальна
    і у небо врізаються шпилі церков
    еротично-фалічно-сакральні

    еротично ховаються лиш оком кинь
    між деревами мавки для виду
    еротично в ріці я купаюсь і кінь
    червоніє за мене зі встиду


    02.05.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6) | "Наталя Бичок Еротично оголені шпилі дахів... "


  4. Світлана Майя Залізняк - [ 2014.05.02 11:41 ]
    Про високе


    І вірш, і хліб високий, і «…єси…»…
    І мамині рецепти від печалі…
    Усе, що мав, розвієш-віддаси
    За біг лужком – без майки і сандалів…

    Тримай свячену воду, шоколад…
    На кожного Вараву – свій Пілат.
    Хреста неси угору, прямо… вниз…
    Ну що ж ти, сину, «мишку» знов затис?


    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (1)


  5. Ростислав Бодзян - [ 2014.05.02 11:21 ]
    ***
    світанок в домі не твоєму
    і злам системи почуттів
    я бачу волю по-своєму
    ти ще не бачиш всіх шляхів

    на небі зранку вже усмішка
    така налита і з теплом
    я покидаю замок ліжка
    ти ще мандруєш ніжним сном

    обідній танець листя з вітром
    кошлатить локони гілля
    мене привабить мов магнітом
    тебе приваблю потім я

    смеркання в домі не моєму
    небесні очі за вікном
    я бачу радість по-своєму
    ти вже мандруєш першим сном

    01.05.14


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2014.05.02 11:53 ]
    Не порок
    Не порок на порог
    упасть.
    Не пророк вновь пришел
    во власть.
    Ни принять, ни понять
    нельзя.
    Почему и куда стезя.

    Не пророк на порог
    опять.
    Просто враг и овраг -
    не внять
    Ни ему, ни его
    стране,
    Что одна лишь любовь
    во мне.

    Я любви позабуду часть
    и овражью пройду напасть.

    02.05.2014 #ТетянаМілєвська


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (2)


  7. Маріанна Алетея - [ 2014.05.02 10:52 ]
    Магнолія
    Магнолія схилила цвіт,
    Чарує таїни жар-птиця,
    Торкне хвостом коротка мить
    Та є тепер у неї жриця.

    Хоча на час вернеться знов.
    Для кого то нові повтори?
    Та неповторність,той покров
    Дає чомусь нову опору.

    І барви світу як колись,
    Як вперше повернулись долі.
    Чому на крильцях у бджоли
    Не відшукати шляху волі?


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  8. Адель Станіславська - [ 2014.05.02 10:05 ]
    Небесним Янголам
    Все більшає наших Янголів...
    Все небо укрите крилами,
    а біль, що болів - не виболів,
    на тілі землі - могилами…
    Тут квіти, хрести... горбочками
    притулок синів під фамами.
    Зарубочками, стібочками
    рубцюється серце Мамине...
    Терпи, моя Нене, Ненечко!
    Нещасна твоя година є…
    До раю стезя вузенечка...
    Ще й громом над нами гримає,
    і блискає нам, і хмариться,
    не видко просвіту Божого…
    Молімся - впадуть примари ці
    розплідника зла ворожого!
    Між зорями сотні Янголів,
    що нас затуляють крилами.
    Ще біль нам за них не виболів,
    ще тужить над їх могилами…
    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (6)


  9. Михайло Десна - [ 2014.05.02 06:25 ]
    Тією ж
    Тією ж колією в травні
    гуркоче потяг сподівань.
    Вагони - виключно державні
    (приватний сектор сподівань).

    Баптист єднає Україну,
    єднає і протоірей.
    Єднають всі. Під власну спину.
    Під саркофаг своїх ідей.

    Гуркоче потяг, де вагони -
    намети різних кольорів.
    Їх об'єднали перегони
    і нелюбов до ворогів.

    Розподіл сфери впливу (й спецій):
    "Наполеон"* чи хоч бісквіт.
    І носить сонечко під серцем
    їх "об'єднавчий" грішний світ.


    2.05.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (4)


  10. Петро Скоропис - [ 2014.05.02 03:07 ]
    З Іосіфа Бродського. Aqua vita nuova
    Шепчу "прощай", бодай кому-аби.
    Мани окрім твоєї, далебі,
    бо та, хіба кивнувши для гаразд,
    у відповідь долоні не подасть.

    І cе, зі скла в уяві звівши куб,
    тріумф уже не голосу, а губ,
    що тої риби, котрі розтуля
    повітряною бульбашкою "ля".

    В акваріумі покій над усе,
    ані тобі сльозини чи пісень,
    і, у повітрі виснучи, рука
    наслідує ознаки плавника.

    Отож, тобі, чимдуж далекій від
    ще зімкнутих кінцівок нереїд,
    зі наших вод, скидаючи брову,
    речу холоднокровно у мокву,

    що згусток болю мізочкову міць
    переборов. Що пам'ять зі зіниць
    не виколеш. Що біль, заціпив рот,
    укрик тепер дійма моє нутро.
    1970


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (1)


  11. Віктор Кучерук - [ 2014.05.02 02:25 ]
    Прости
    Волосся, звихрене руками,
    І губ розбурхане тепло, –
    Весь час пригадую в безтямі,
    Адже було, було, було…
    Тебе, обвінчану душею
    Моєю хутко й жартома, –
    Я не назву, повір, зорею,
    Бо зір таких ніде нема!..
    Прости, що спомини і мрії
    Мене проймають кожну мить,
    Що потаємно досі смію
    Тебе, сумуючи, любить...
    01.05.14


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (12)


  12. Ігор Шоха - [ 2014.05.01 21:50 ]
    Аборигени і пришельці
    Колись аборигени з’їли Кука.
    Не явні цілі й засоби мети.
    Не научає бісова наука,
    у кого треба цілити із лука,
    за кого бути і куди іти.

    Все, – наче у часи Еклізіаста:
    багатих підгодовує народ,
    а нелюди і інша сита каста
    не розуміє, що настала баста
    і злодію не пара патріот.

    А ми усе прямуємо до правди
    за п’ятою колоною «совка»,
    аби на атрибути барикади
    з гадюкою схрестити їжака.

    Виховуйте!
                   Лякайте!
                                  Умовляйте!
    А що, коли воно, – ні бе, ні ме –
    уміє нині лише віднімати
    і іншого нічого не пойме?

    Пішли Софокли і прийшли Сізіфи.
    Це ще не брудершафт, коли, – на ти.
    Із ворогом – далеко до мети.

    Були ми готи, і були ми скіфи.
    А може рано роздувати міфи,
    що Схід і Захід – зведені брати?

                                  1.05.14


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  13. Ігор Шоха - [ 2014.05.01 17:06 ]
    РОЗСИПАНИЙ БІСЕР
    Як сонце у ясній купелі
    у лоно чорної тарелі
    сідає купкою золи,
    і як захмарні акварелі
    кочуючої ковили
    летять палітрою пастелі
    у ніч за обрії імли, –
                   так і останні дні веселі
                   минають, наче й не були.

    Як у калейдоскопі скельця
    дорогоцінністю блищать,
    і як найвеселіше скерцо
    озвучує смичок маестро,
    і як тумани між латать
    очеретами шелестять,
    як житіє на лоні смерті, –
                   так і на рівні чаші серця
                   світи невидимі горять.

    Душа душі розповідає,
    як ріжуть серце без ножа,
    як сум за радістю минає
    і уривається яса.
    І як сіяє та краса,
    яка приписується раю.
    Душа дарує чудеса, –
                   коли свіча її згорає,
                   сильніше світять небеса.

                                  2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (1)


  14. Шон Маклех - [ 2014.05.01 17:21 ]
    На пагорбі Уснех
    Ніч на Белтайн – мені приснився бог-олень,
    І я благословив прозорий світлий день -
    День давніх королів і Уснеха синів.
    Вогонь Белтайну на вершині догорів,
    Згас, у ніщо пішла остання квітня тьма,
    Прийшов Белтайн. А з моря вогка мла
    Уже як літня. Вже, неначе, з неба дар
    Як Улл плоди із білих-білих хмар
    В долоні падають ласкаві літні дні,
    Пастух овечій м’якості ще не співав пісні,
    Ще жодну волохату не назвав Карах,
    З чобіт дірявих не змивав росою прах,
    Ще сиру не варив із торфу запаливши ватру,
    Ще не журився вихиливши кварту
    Гіркого віскі днів. Журба ще не доспіла
    Ще все цвіте, ще вітер водолій і Ерінн посивіла
    Ще радісна, ще не вдова. Ще верес не цвіте
    Ще птах співає, водоспад шумить, трава росте
    Іще не випитий п’янкий червневий ель,
    Дарує сміючись життя бог сонця – Бел.


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (2)


  15. Ярослав Чорногуз - [ 2014.05.01 15:56 ]
    Горілка, музика і філософський камінь (літературна пародія)
    Бах у селі вмирав поміж отав
    І каявсь – тінь набрякла від спокути –
    (До звуків Йоханн, як бабай, прикутий)
    Чом Дударя я досі не читав?!

    Чом скрекіт, а не гуркіт канонад? –
    Образились ворони серед вітру…
    Микола, мабуть, пив не лимонад!
    Напевне, потягнув усю півлітру.

    Ох, камінь філософський затесав –
    Світ вічний і минущий, як полова.
    Церковний хор відспівує: "краса!"
    Хто в ліс «під газом» тягне, хто – по дрова.

    Завили нетутешнім звуком пси…
    Чом, Йоханне, на стінку ти дерешся?
    Горілку пий, бо прахом вже єси!..
    Тут без півлітри, ні, не розберешся!..

    1.05.7522 р. (Від Трипілля) (2014).



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (10)


  16. Світлана Майя Залізняк - [ 2014.05.01 15:11 ]
    Оптимістичний вірш



    Плювки – під ноги... Матюки повсюд.
    Нетрадиційні страви, секс, облуди...
    У скопищі юродивих та юд
    Апологетом правди перебуду.

    Пні тополині…
    Сонячно.
    Весна!!!
    Тюльпани біля плит…
    Малечі лемент.
    Чого чекати – ще мольфар не зна.
    У серці – планетарний біль, окремий.

    Базар змілів. Підплигують йо-йо…
    В аптеці ні душі…
    Коти – на танку.
    Сусід-пілот – засмаглий, наче йог,
    Несе до голуб`ятні півбуханки.
    "Лекарства не купил. Там цены – жуть...
    Попью чайку, Боржоми, больше сока...
    Вот видишь, Светка, голубям служу...
    Трещала тут о натовцах сорока...".

    Горить Вогонь, хоча здорожчав газ.
    Міцні напої, парубійки, стела...
    Авжеж, розквітну, липки, серед вас.
    Хоча у Крим вертатись кличе Елла.

    І тут, і там – чужісінька-чужа...
    І там, і тут – сподіванки, олжа...
    Чого ж мені котити Roller M?
    І пух, і дим, і гам – переживем...



    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (1)


  17. Маріанна Алетея - [ 2014.05.01 12:44 ]
    Мелодія

    Полохлива мелодія
    Заблукала у сутінках,
    Та для тихого злодія
    Не сховатись у вироках.

    Загасили уже свічу,
    Що палала загравою.
    Що робити тепер мечу?
    Заіржавів забавою.

    Доведеться шукати шлях,
    Не миритись із кривдою,
    Та не вистачить стільки плах,
    Все проллється за зливою.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Прокоментувати:


  18. Ігор Шоха - [ 2014.05.01 11:49 ]
    РУБЕЖІ ЛУКАВОГО
    Ісаія мовчить. І
                                  Єремій
                                                 не чути.
    Біблійною ходою йде армагедон.
    Позиції усі тримають баламути.
    Політики нема. Віщає солдафон.

    Пророчать чаклуни нечувані напасті:
    на носі – і війна, і горе, і біда,
    осоловіла Русь чекає на нещастя,
    а боротьбу за мир очолює орда.

    І суне сарана. І ментори голодні
    залякують і свій, і ще чужий народ.
    Нема куди іти Бандері і свободі,
    хіба що – у Москву на Думу воєвод.

    А їй аби війна до другого потопу,
    а їй аби ще раз агресія кудись.
    Вертепами повій пришестя почались.

    І поки на коні «Царевичі і Допи»,
    не обіцяє рай Америка-Європа,
    ні щастя, ні добра
                              ні нині,
                                           ні колись.

                                  1.05.14


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  19. Ірина Робак - [ 2014.05.01 11:39 ]
    Цвіркун скрипаль
    Якось жив цвіркун у гаю,
    Скрипку мав від дідуся.
    “Краще всіх на скрипці граю,
    Але мрія це не вся”.

    Говорив до місяченька:
    “Може я із диваків?
    Підкажи мені швиденько,
    Де навчають співаків?”

    “Не усім дано співати”, -
    Місяченько відповів, -
    “Соловей не вміє грати,
    Хоч найкращий має спів”.

    Якщо серце заспіває,
    То його підхоплять всі.
    Хай і голосу немає,
    Сила вся у доброті.

    1999


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  20. Валентина Попелюшка - [ 2014.05.01 11:10 ]
    Каштани запалюють свічі...
    Каштани запалюють свічі.
    Щоб дух боротьби не заснув,
    Як воїни світла на віче,
    Тривожну пильнують весну.

    Деревам не віриться й досі,
    Що їм не наснились бої,
    Та ноги опалені босі
    Ще довго їм будуть боліть.

    Ввижаються ріки багряні
    В каскадах букетів живих.
    Поранені є між каштанів,
    Хоча і стріляли не в них.

    Тримають опори надійні
    Для варти небесної міст,
    Аби не калічили війни
    Ні сіл українських, ні міст.

    Щоб долю Небесної сотні
    Ніхто забувати не міг,
    Запалюють свічі скорботні
    Каштани обабіч доріг...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.52) | "Майстерень" 5.25 (5.54)
    Коментарі: (14)


  21. Тимофій Західняк - [ 2014.05.01 11:36 ]
    Не хитре діло...
    ***
    Один відомий серцеїд
    Хвалився, вже на схилі літ
    Скількох колись поцілував
    Як він іще парубкував,
    А потім, як жонатий був –
    Ще скільки «перемог» здобув…

    А я вам так повім на це –
    Нехай він меле те і се,
    Щоб люди знали, як було,
    Хто напаскудив, скоїв зло…
    Хвалитись тим, від чого тхне,
    Не хитре діло, а дурне…

    1 травня 2014 року




    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.32)
    Коментарі: (10)


  22. Інна Ковальчук - [ 2014.05.01 10:25 ]
    ***
    Втомилися зорі,
    і стали нарешті, як треба –
    мій шлях до любові
    проріс у дорогу
    до тебе.

    Долати дорогу
    впокорено хочу і мушу –
    ще вчора незнану,
    а нині вкарбовану
    в душу.

    Підказують вірші,
    навіщо іду
    і до кого,
    а шлях несходимий
    щодень замикається
    в коло…


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (10)


  23. Світлана Мельничук - [ 2014.05.01 10:05 ]
    Воїн небесної сотні
    До неба здіймаються руки вогню
    І кулі – неначе розлючені оси.
    …Вкраїно моя, я тобі ще болю?
    Бо ти мені снишся, голубко, і досі.

    Розквітла. Птахи у весняних садах.
    І я – великодньо, врочисто молюся.
    Одне мені прикро, що я наче птах
    З далеких сторін уже не повернуся -

    Людиною чутися в ріднім краю
    В щасливі часи, не скорботні.
    Віднині на варті Вкраїни стою,
    Навіки я воїн небесної сотні.

    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.56)
    Коментарі: (13)


  24. Богдан Манюк - [ 2014.05.01 09:26 ]
    *****
    У запитнику літа, брунатнім запитнику
    сто питань багрянистих – не скреслиш. Помрій
    про карафку з вином і приборкання скрипкою
    перших зойків душі на ранковій зорі.

    Ех, шульгою душа, а з такою рахубисто,
    вороння на дарабі, на волос – кажан,
    і погруддя стовпів за віконцем загубляться,
    і майбутнє влаштує танОк від ножа.

    Невідхильні солодкі нараз – незугарними,
    а стежини голублені хутко на клин,
    бо стають небеса на очах цукроварнею,
    від якої тобі гуготіння лишень.

    2014р.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (18)


  25. Тимофій Західняк - [ 2014.05.01 07:13 ]
    Розкуйовджене сьогодення
    ***
    Кожен «мудрий» верзе ахінею,
    Все змішалося – праведне й зле,
    Все приправлене рясно брехнею
    І на правду так схоже, але…

    1-05-2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.36) | "Майстерень" -- (5.32)
    Коментарі: (10)


  26. Ігор Лубкевич - [ 2014.05.01 02:13 ]
    ***
    Про що ти думав сам з собою?
    Простий солдат, напередодні бою
    Ховаючи у грудях дикий страх
    Зустрітися віч-на-віч із землею
    Свинцю покуштувавши… і на неї
    Пролити кров, перетворившись в прах

    Твоє життя,
    Надії
    Сподівання
    Ненависть
    Пристрасть
    Дружба
    Чи кохання…
    Тепер екстраполяція…
    Архів…
    Що зникне завтра
    В кратері вогнів

    Світ був і буде
    Вітер грав і грає
    Весна і літо, осінь і зима
    Порядок залишається…
    - Абсурд!!!
    Коли мільярди виникають і щезають
    Мільярди душ горять чи догорають
    Шукають рай, і не знаходять раю
    Порядок залишається…?!
    Я знаю…

    Ти метеор? Комета? Чи зоря?
    Невидима частинка? Чи гігант?
    У чому місія і ціль життя?
    Куди ти йдеш? І що дозволив долі
    Вирішувать за тебе?
    Ти в неволі? Чи птаха вільна?..

    Мільйони запитань мільярдам «Я»
    Порядок залишається…
    Життя одного,
    з позиції Галактики – *****
    Лишається надія лиш на Бога!

    2005


    Рейтинги: Народний -- (5.14) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  27. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2014.05.01 01:42 ]
    А ви ніхто
    А ви ніхто! І звуть вас бозна як!
    Ви безіменне щось на світанковім небі,
    А мислите, - це ж я, та ось, та післязавтра,
    Чи знаєте, ви особиста травма
    Моя, сусіда, навіть квітки в полі
    Ви сам собі сказали б вже - доволі!
    Бо ж не король, але вже досить голий.

    01.05.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (6)


  28. Тимофій Західняк - [ 2014.04.30 23:56 ]
    Як плине час!..
    * * *
    Якби ти знав – як швидко плине час,
    Як невблаганно свічка догорає…
    Ми нині є, а завтра нас немає,
    І начебто й не було зовсім нас…

    2013-2014


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.32)
    Прокоментувати:


  29. Михайло Десна - [ 2014.04.30 20:22 ]
    З ноги
    А там де тара там беру
    Бухала тара не дурю
    Не шара тара я деру:
    "Рамамба хара мамбуру"
    Бахила кара я стару
    А інша пара отже КРУ
    "Рамамба хара мамбуру" - 2

    До харі харя харю тру
    Роман на пару харі "хрю"
    Бухає тара по відру
    "Рамамба хара мамбуру"
    Сахара що Сахара "фу"
    Аналіз тари на нюху
    "Рамаба хара мамбуру! - 2


    30.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (14)


  30. Дмитро Куренівець - [ 2014.04.30 18:47 ]
    Виват, Ринат! (из цикла "Старые песни о грязном")
    Виват, Ринат, виват!
    Виват, Ринат!
    Покоя ты не знал:
    Ты двадцать лет подряд
    Донбасс держал
    И всем там заправлял.

    За этот долгий срок
    Ты выжал сок
    Из недр и из людей.
    Но вот восстал народ –
    И прочь утек
    Твой лицедей.

    Увы, Ринат, увы!
    Таков расклад:
    Тебе в нем места нет.
    Уйти бы на покой:
    Бабло с тобой
    И мировой респект.

    Но ты затеял торг –
    И вот итог:
    Плюя на всех на нас,
    Без пушек, без солдат
    Кремлевский гад
    Берет Донбасс.

    Прощай, Ринат, прощай!
    Прощай, Ринат!
    Восток похожим стал на ад.
    Вставай, Донбасс, вставай!
    И дай под зад
    Тому, кто в этом виноват…

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (2)


  31. Олександр Обрій - [ 2014.04.30 13:13 ]
    Манять запахом скошені трави
    Манять запахом скошені трави -
    То земного волосся пахощі,
    Важко дихати й бути нейтральним,
    Як у грудях пташина юрба харчить.

    Вкрилось поле зеленим бушлатом,
    Застебнулось на гудзики квітів.
    Весно, березні всі обійшла ти
    І у травень ввійшла діловито.

    Прядки зела укрили ріллю,
    Наче крила лебідки підкошені,
    В них тривоги свої переллю,
    Пересиплю я сум в їхні кошелі.

    Сіно в'яжеться, ген, у снопи,
    Мріють в полі солом'яні големи.
    Був без тебе я, весно, сліпим,
    А з тобою став серцем оголений.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.34) | "Майстерень" 5.5 (5.36) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  32. Ігор Шоха - [ 2014.04.30 11:16 ]
    Любов до ненависного
    Слова ще є.
                             Поезії немає.
    Іде весна, а пишеться, – війна,
    якої у природі не буває...
    I до людей у вікна заглядає
    все те, що називалося «страна».

    Її ім’я те саме, –
                                 «тут бил Вова».
    Автографами підлої душі
    у наших душах воювало слово
    усі віки.
                   А ми – усе чужі.

    Ця Вава стала рідною на Сході.
    Злодії у законі їй свої.
    У кожного написано на морді:
    хабарники, державні бугаї.

    А Russia вcе очікує на мощі.
    Черговий раз поміняні чини.
    Вован і Діма –
                   на Червоній площі
    наярюють міхами на гармошці
    у фазі
                   репетиції
                                  війни.

    Ідуть на діло за їду і тіло –
    зашойгані опудала горил.
    А їм, що дай –
                   все на один копил.

    Кому там ще поезії кортіло?
    Ось написи кривавого дебіла
    на поліційній мові:
                                  «Я тут бил».

                                  28.04.14


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (5)


  33. Іван Гентош - [ 2014.04.30 10:55 ]
    пародія « Таки поїхав…»

    пародія

    Не заблукав. Я не виню нікого,
    Що приповзло моє у всій красі.
    В четвертій ночі, побоявся б Бога,
    На кухні захотів зловить таксі.

    Я підглядаю – голосує наче,
    І в холодильник лізе – то фінал!
    На мигах (бо назюськаний добряче)
    Питає – Шеф, а можна на вокзал?

    Ну ні – то ні! – І тряскає дверцята,
    В одних трусах мій волохатий троль…
    Знов голосує (от натура клята) –
    Вивітрюється довго алкоголь.

    І голос тонша – плямкає губами…
    Пішла я спати – хай дуріє сам!
    Куди він з хати дінеться? Між нами,
    Хіба вина ще вип’є двісті грам.

    … А рано в ліжку мацаю – немає,
    Щез холодильник – хто верне назад?
    Я зрозуміла – може і трамваєм,
    Таки домовивсь та поїхав… гад!



    29.04.2014


    Рейтинги: Народний 6 (5.58) | "Майстерень" 6 (5.79)
    Коментарі: (11)


  34. Маріанна Алетея - [ 2014.04.30 08:39 ]
    Cопілка
    Сопілки пісня
    Голосить тужно
    І крає душу.
    Порве сльозами
    І впаде камінь.
    Носити мушу
    Його віками
    Бо нездоланний.
    І безталанний
    Зійде ланами
    Забутий нами.
    Та нездоланний.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (1)


  35. Василь Закарпатець - [ 2014.04.30 07:22 ]
    Героям НЕБЕСНОЇ СОТНІ присвячується...

    А серце кличе до небес піднятися,
    Туди де сонце, звідки ллють дощі.
    І там літати, й вже не зупинятися,
    Та чути спів, молитви, у душі.

    21.02.2014 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  36. Артур Сіренко - [ 2014.04.29 23:44 ]
    Косiння трави
    Травень ще не почався, юна трава виринає з землі і тягнеться до сонця. Але в місті косарі газонів вже зрізують її, стинають голови квітам. А багато квітів так і не встигнуть зацвісти. І косарям не шкода. Побачивши це, я написав такі хокку:

    * * *
    Скошують траву
    Будуть косити людей
    Колись так само…

    * * *
    Скошують траву.
    Ніколи вже не цвісти
    Цим квітам весни…

    * * *
    Свавільний косар.
    Покосять як ти траву
    Колись і тебе…

    * * *
    Весна. Сонячно.
    Тільки у косарів всі ті ж
    Черстві долоні…

    * * *
    Мовчазний косар
    У сік квітів кульбаби
    Замастив руки…

    * * *
    Весна на землі.
    Але косить все живе
    Божевільний косар…


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  37. Наталка Янушевич - [ 2014.04.29 22:54 ]
    сьогодні

    Запеклося нутро – лиходії пройшли напалмом,
    Ворушились могили від їхніх смердючих слів.
    І такі дрижаки на сміливців чомусь напали
    Перед тими … чужими, хто вигад огидний плів.
    Потомилися всі від несхожих отих подвоєнь.
    Хай козацькою кров’ю свободу сп’янить земля,
    Та волає вона «Нової! Нової! Нової!»
    І позиркує вбік, де видніє зірка Кремля.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  38. Ростислав Бодзян - [ 2014.04.29 18:24 ]
    ***
    На столі спить ранкова преса
    Остигла кава і сніданок
    Набита спамом веб-адреса
    А сонце сяє вже на ганок

    Мов небритий бідолаха
    Сумує тихо топіарій
    Коли ж прийде цей росомаха
    За ним сумує вже й терарій

    Його життя тепер в Сахарі
    Пісок лежить завмерлим сном
    Він спить в якомусь кодло-барі
    Пропитий пивом і вином

    Немає діла він до дому
    Байдужий смуток і життя
    Та ранок в голову свідому
    Пошле промінчик майбуття


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Ростислав Бодзян - [ 2014.04.29 18:21 ]
    ***
    ще не сказав останні звуки
    сегменти символи й думки
    вже встиг почути гімн розлуки
    згадати спалені роки

    затим мозкові ритуали
    спитають в логіки єства
    несправжні фейкові корали
    потонуть в морі до Різдва

    і будем постити думками
    вплітати спогади в життя
    чекати мучитись роками
    взнавати істину й буття

    потому я запишу плівку
    ввійду в синод простих спокус
    зупиню час й пісочну лійку
    і навіть вічний землетрус

    26.04.14


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Світлана Мельничук - [ 2014.04.29 18:14 ]
    Тарасові Шевченку
    1.
    Ожив у дереві Тарас
    На велелюдній площі.
    Звертає погляд свій до нас –
    Душа бажає прощі.

    Поникла горда голова
    Від болю і печалі.
    У той раз кулі, не слова
    Бездумно в ціль влучали.

    І брат на брата знов повстав.
    В скорботі сива мати.
    Вкраїну знову, як Христа
    Взялися розпинати.

    2.
    Твої пророцтва, як набат.
    І чув їх той, хто слухав.
    Тарасе, ти також солдат
    Нескореного духу.

    Ти бачив, як до Бога йшла
    Свята Небесна сотня,
    Як полотніли небеса
    Й здригалася безодня.

    Тарасе, батьку, нам пробач,
    Що ми немов нерідні.
    У цей важкий зневіри час
    Ти, як ніхто, потрібний.

    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.56)
    Коментарі: (4)


  41. Юрій Строкань - [ 2014.04.29 16:31 ]
    На Сході країни
    До Чорного моря вугілля ніхто не планує літом
    На смажений Схід країни не їдуть з екскурсією діти
    У травні «Шахтар – чемпіон» і навіть фанати зникнуть
    Ніхто не говорить правду: на Сході країни - лихо


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  42. Ігор Шоха - [ 2014.04.29 16:49 ]
    Неугодні Богу
    Як не є, а гірше може бути
    не тому, що ми такі-сякі,
    а за те, що не розбили пута
    і усе надіємось на Брута
    у лихі години і тяжкі.
                   І за те, що забували мову,
                   вилізши у люди із халуп,
                   і влізали в ігрища совкові,
                   де орда, почувши запах крові,
                   прагнула, аби валявся труп.
    Нас гнітили алкаші-нероби,
    і партійні виродки сім’ї,
    і брати, улюблені до гробу,
    і борці, що доїдали торбу,
    і у владі коміки свої.
                   І за те, що вибрали дорогу
                   вічної юдолі у імлі,
                   за гріхи великі і малі –
                   все негідне, неугодне Богу,
                   осідає на моїй землі.
    І у віщих паралелях ночі
    неземного світу наяву,
    поки чую душу ще живу,
    у часи самотності урочі
    бачу хижі, ненаситні очі,
    що чатують нашу булаву.

                                  28.04.14


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.56) | "Майстерень" 5.75 (5.91)
    Коментарі: (5)


  43. Роман Коляда - [ 2014.04.29 14:23 ]
    Момент істини
    Ця любов – це незрима війна,
    На якій не буває героїв,
    Де зі смертю змагаються двоє.
    І нікому ніхто – не вина.

    Ця любов – тільки в ній і життя,
    І у тому і благо й спокуса,
    І тому я з тобою ділюся
    Наполоханим серцебиттям.

    Ця любов – більш нічого нема,
    Я у ній розчиняюся тихо,
    Лиш вона – моє щастя і втіха,
    Бо в любові життя – не дарма.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  44. Валентина Попелюшка - [ 2014.04.29 11:39 ]
    Несказка
    Хоть это и не сказка, - жил да был
    Похожий на нормального мужик.
    Ничем не выделялся из толпы,
    Не якрий, неказистый, просто пшик.

    Но гонору имел на пятерых,
    И скользкий был, и гибкий, словно уж,
    А прыткий, будто заяц - прыг да прыг,
    Вперед и вверх, по головам к тому ж.

    Карьеру начал - ноль, простой сексот,
    Но, видно, Бог умом не обделил,
    И вскоре "ноль" достиг таких высот!
    Царем своей державы он прослыл.

    А дальше что? Играет аппетит,
    Бунтует ненасытное нутро.
    "Кто миром завладеть мне запретит?" -
    Царек на троне щурится хитро.

    И принялся орудовать как вор
    (видать, запутал крепко парня бес) -
    Подвинул царства смежного забор,
    В соседский сад за яблоками влез...

    И все тому царьку сошло бы с рук,
    Он крепко свой народ держал в узде -
    В саду соседском как-то понял вдруг,
    Что хлебом-солью встретят не везде.

    Мы матом с упоением орем,
    Воришке неказистому назло:
    Хотел войти в историю царем -
    Войдешь как однозначное х*йло.



    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  45. Наталка Янушевич - [ 2014.04.29 11:24 ]
    ***
    Роса на цвіті – сльози Зульфії,
    Що блискітку згубила ненароком.
    І хто сьогодні буде за пророка,
    Коли вже навіть роси – не її?
    Вже тінь уся розтопиться, а тут,
    В таких знайомих і чужих долинах,
    Тут спів її і досі тихо лине,
    Німіючи на кінчиках батут.
    Вже промінь до засмаглого чола
    Крізь гілку персика так стрімко не проб’ється,
    І ця весна сама собі сміється,
    А ще ж колись тут Зульфія була.
    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  46. Маріанна Алетея - [ 2014.04.29 09:17 ]
    Стрибок
    Крізь прірви знак
    Вкладав мету
    Програв життя.
    То самоти
    Прийшла пора,
    Відкрила шанс
    Замкнула все.
    Тепер мару
    Ловити час,
    Та тільки страх
    Веде тебе.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  47. Андрій Курочка - [ 2014.04.28 23:17 ]
    Серце
    Слова пусті із вуст злітають марно,
    А погляд твій холодний вже давно.
    І як би на душі не було хмарно,
    Та серце тебе любить все одно.
    Йому лютить тебе не заборониш,
    І точно не накажеш – геть іди.
    І, навіть, коли тихо сльозу зрониш,
    Усе ж твої шукатиме сліди.
    Воно не розуміє, де є правда,
    І де неправди сила вікова.
    А темне відчуття, що зветься зрада,
    Зітре навіки всі твої слова.
    Та серце не злякається такого,
    Крізь біль воно тріпоче у грудях.
    Нема ніде живішого нічого,
    Ніж серце, куди кохання вбито цвях.

    Курочка А.В.
    28.04.2014 року


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  48. Любов Долик - [ 2014.04.28 18:30 ]
    Квітневі акварелі
    Акварелі квітня
    затопили очі
    захопили серце
    в лагідний полон...
    сповіді всесвітні,
    солов’їні ночі...
    і причастя неба
    з лагідних долонь....

    ***
    Океаном пролісків, білих анемон,
    хвилею щастя, шумовинням цвіту
    небо великоднє нині зійшло
    над світом...


    15.04.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (14)


  49. Ігор Шоха - [ 2014.04.28 15:46 ]
    * * *
    Забронзовілою золою
    жуки обсіли білий сад.
    На рівні меси світової
    дерева свічами горять.

    І, як у неймовірну віру,
    у ніч душа моя іде,
    де одіяння тогу сіру
    тополя місяцю пряде,

    де все уявно таємниче
    і яблунево запашне,
    немов на палях будівничих,
    тримає небо весняне.

                                  2002



    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (11)


  50. Володимир Книр - [ 2014.04.28 14:50 ]
    Щодо Noblesse oblige
    Що? "Noblesse oblige"?
    Де? У нас? Облиш!

    2014


    Рейтинги: Народний 5.25 (4.91) | "Майстерень" 5.25 (4.92)
    Коментарі: (1) | "Noblesse oblige"



  51. Сторінки: 1   ...   725   726   727   728   729   730   731   732   733   ...   1806