Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Софія Кримовська
(1979)
Життя прекрасне!
Автор
Вірші (488)
Інша поезія (8)
Поеми (1)
Аналітика (2)
Проза (5)
Рецензії (0)
Публіцистика (2)
Коментарі
Інтерв’ю
Рубрики
•
книга "свіТ...ЛО...тінь"
•
Майже дитяче
•
Удруге
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
***
Гарячий ранок. Ох і спека ж нині!
Бджола шукає крапельку роси.
•
Ходім
Кайлом точити слово - справа добра,
але нема для того в мене сил.
•
***
Сиділа захмеліла і німа,
крутила кутик чорної хустини.
•
***
Пахне вечір димом і узваром,
Гупаються груші у траву.
•
***
І раптом шибку в хаті затрясло,
і зойк прострелив тишу, наче куля.
•
***
Повисла на фіртці, неначе на хмарі,
а мимо роки і закохані пари,
•
***
Тоді іще літалося обом,
І мірялися мрії, як обнови.
•
***
Ти був моїм до кінчиків думок,
ти був моїм так довго, аж до серпня.
•
***
Які п'янкі у тебе... Ні, та ні!
Твої цілунки не бентежать більше.
•
***
Літо - як спалах, як вічна примара:
Спека, роботи навала. Так мало
•
Рай імені Третього Інтернаціоналу (уривок із поеми-фрески)
Як буйно квітнуть уманські сади!
Як вірші розтікаються папером…
•
Люда (уривок із поеми-фрески)
Людмила вийшла в люди –
вступила в інститут.
•
***
Там, де світло колише згадку,
наче тінь на стіні кімнати,
•
***
Цей чоловік
цілий вік
•
Колишній
Білі галузки – їжачиться іній. Зима.
Чорна шипшина, торішня листва під ногами.
•
***
Зустрілися двоє (у черзі, метро, лікарні),
про щось говорили (про вічне, війну і кару),
•
***
Коли брехня, заплетена вінком,
на хамську шию одягнеться лавром,
•
Дванадцять місяців
Березень
Пом’якло небо, спінило ліси.
•
***
І вечір був, і билася вода
у скло вікна, немов звала на поміч.
•
***
А доки наш Мишко маленька миша,
допоки ще дає ночами спати,
•
***
Саме бузок зацвів,
саме бралось на спеку.
•
З непрочитаного чоловіком
Можна, я цілуватиму день у губи,
поки ти спатимеш? Звикаю потроху, любий,
•
***
Йду в пізню ніч сама,
кроки - слідом луною.
•
Прихильникам(цям) рускава міра
Уміє читати – фейки,
писати – паскудні коменти,
•
***
Зворушлива така, як перший сніг.
Така ж легка, як він... Але направду
•
***
І день спаде халатиком під ноги,
і ніч огорне плечі, й поведе…
•
На Сході
Тут Україна, хвора на амнезію,
виглядає зі Сходу на БеТееР-і месію.
•
Вартовий (пародія)
Така мелодія сумна
у півпорожній залі.
•
***
Згадку перейти б у греблю,
стишити роки баскі.
•
***
Стишені кроки і два силуети вночі.
Сині заграви небес і далекі громиці.
•
***
Час вистигає. І точки кипіння в минулім.
Стигми долонь замість віри – і, зрештою, все.
•
***
Така задуха у трамваї,
юрба і лайка з матюком.
•
***
Небо. Небо моє рябе.
Небо в’язане із меланжу.
•
***
Де захлиналися слова,
де світ, обвуглений димами,
•
***
Мій сильний, мій прекрасний, мій крутий!
Притиснусь – обпікаю всеньке тіло.
•
***
Ти її відпускав.
А над містом збиралися хмари.
•
***
Не чорний біль, а біла заметіль –
між нами пересніжені дороги.
•
***
Забрали сина, кров її та плоть…
Сади цвіли укотре біля хати.
•
Відвертий сонет
І завмирало серце, і пливло
усе: шпалери, стеля і полиці.
•
***
І ти прийдеш, коли засипле сніг
усі шляхи і спогади, і мрії.
•
* * *
Вимолю в Бога країну для себе, для сина,
для бабці у черзі по пільги, для цілої черги.
•
***
Господи, скільки дерев на узбіччях надій!
Тіні такі, що ні сонця, ні просвітку, ані
•
Спец
Він бачить три метри у скло на своїм шоломі
Вона – чисте небо в мереживах прапорових.
•
***
Він вірить у диво, іде на площу,
прапор несе і вигукує гасла,
•
* * *
Квітує. Вірить у дива.
Красива, наче стигле літо.
•
* * *
Як я люблю Тебе і ці дощі!
Згорнутись по-котячому у кріслі
•
***
Душа лягла у мережу.
А краще би лягла у ліжко.
•
***
День оцвітав, і просилося серце в руки,
ніби руде котеня чи кудлатий песик.
•
***
Коли цей святковий день
лежав, ніби п’яні вишні
•
Вірші не для дітей (Пародія)
Були це ніби вірші для дітей…
Щось граб собі приладив на коліна,
•
***
Падалось у слова, як у трави,
неначе вперше.
•
***
Мусила бути відвертою,
наче прочинені двері.
•
***
Важко на серці Галі,
важко й мені. Про вічне
•
***
Вино. СМС. І твій голос на тому боці
моєї країни, твоєї країни,
•
Дівчинка з хвостиком
Ця дівчинка з хвостиком ходить за нами хвостиком.
Кажуть, у неї мама живе у Франції.
•
***
Темно-коричневі двері,
дівчина – зверхні манери.
•
***
Печалі, печалі, печалі…
Подруга їде в Почаїв,
•
***
і снився ліс і снилися дуби
і ще вовки у Грековому лісі*
•
***
І спеки не було. Глибоке небо тане
і оцвітає день, і сиплеться дощем.
•
Пародія "Крізь одежу прозору"
Бережи мою мрію,
І мережки свої.
•
Пародія "Зливи"
З-поза хмар пробиваються зорі зухвалі.
Побудили, кохана, ми вже й ластівок.
•
***
Привітався: «Доброго дня!»,
а почулося: «Скоро осінь…»
•
***
Зимно.
А літо давно продукує спеку.
•
***
Квилить вечір чайкою,
день розтав поволі.
•
Спекотне
Така відвертість – аж сукня липне.
І ти ще трохи – і не до слів.
•
Слів метастази
Слів метастази.
Кажуть, обрАзи
•
***
Місяця серпик повис на груші.
Тінню сидить у своїм дворі.
•
***
І погляди, і руки-медоноси,
і квітка тіла, і роса на цвіт,
•
***
Не склалося, не сталося. Іди
любитися у слові, як у сіні.
•
***
У нас на двох були такі дощі,
і кілька слів про тих, які не стались.
•
***
У хаті прибрала, помила до блиску,
опари на паску поставила миску,
•
***
Така несходжена межа,
такі нестоптані сандалі.
•
Світ...ло...тінь (пісня)
Світло тут, поміж нас, і зовні.
На кордоні – вікна квадрат.
•
***
Ну як тобі з нею?
Як після мене з нею?
•
***
Поезія як вода.
То танеш у ній, то тонеш.
•
***
обабіч неба рікам сняться ноги
русалчині
•
***
Словом ділитись, ніби скориною хліба.
Дихати легко небом, свободою ніби.
•
***
Бога із Храму вигнали.
Сказали: «У нас ремонт!»
•
***
Зафіксовані факти. А болі фіксовані де?
Світ для обраних нині. Поділено, продано всоте.
•
***
У долонях весна -
так останні сніжинки тануть.
•
Зрада
Душа – на відстані плювка,
І слово – курява береться.
•
Шовком коси манила (пісня)
Вона дива чекала. Тиждень.
Аж посивів каштанів ряд.
•
***
Звихрені коси, в росі чоло,
ноги немов із вати.
•
***
Небо каштанам голови крутить,
світле і добре, і вірне по суті.
•
***
У неї в хаті пахне полином,
парфумами і часом пирогами.
•
***
Вода, мов небо. Небо, як вода.
Іду босоніж, не тону, не тану.
•
***
Дивиться в очі тихо.
Вік при дорозі. Вік.
•
***
Ніби літо і ніби ні.
Мерзли півники* біля тину.
•
***
До шибки ще летіли комарі,
і вечір лип на скло вологим носом,
•
***
А за межею буде світло
і дрібка солі на хлібині.
•
***
Мати сіяла сніг у світ
і дивилась у вікна тоскно.
•
***
І зірвалася пісня із п’яних губ.
І пішла у танок по колу.
•
***
Плаття м’яте. І губи м’ятні.
На годиннику скоро п’ята.
•
***
Блукала думка. І душа брела,
заточуюючись у тумані злегка.
•
***
Солодко плакалось. Так молитви і вірші
ходять душею і бавлять торішні сни.
•
Подруга
Коси вона фарбує –
їй не пасує срібло.
•
Відпустка
Заплющую очі – на старті
у мрію, у думку, у космос.
•
***
Перший сніг розучує колядки:
«Коля-коля-коля-колядин…»
•
***
На тім кінці любові падав сніг,
сивіло небо хмарами щоранку.
•
***
Вітер босоніж ходить –
вим’яті спориші.
•
***
Таврує в пам’яті трава
оте торішнє.
•
***
Цілком реальні спогади про те,
чого насправді не було ніколи.
•
***
Вечір пахне димом. Туманіє.
День до бильця притулив чоло.
•
Вчителька
А над містом сивіють сутінки,
кіт умоститься на колінах.
•
***
Так величаво, немов би не двір, а кастинг,
вішає з миски білизну. І кличе Катьку.
•
Трохи
Здається, осінь марила дощем,
а я тобою.
•
***
Любий, я виросла в іншім болоті.
Нас не навчали приносити жертви
•
***
Де ластовиння тільки-но на носі,
весну малює, дошкуляє трохи,
•
***
Благословлялося на день.
І квітень тротуаром
•
***
Така тоненька грань, ось-ось - і рветься нитка.
Такі гучні слова - а пороху у них.
•
***
Перевтілення першого квіту на темні ліси,
перевтілення темного лісу на сни білопінні.
•
***
Мені наснився уманський шинкар,
зарізаний в минулому сторіччі.
•
***
А я тебе ховала у собі,
на денці серця, так, немов у скрині.
•
Слово
Слово, неначе клітина, ділилось на речення.
Слово між нами було, безсумнівно, приреченим
•
***
У полі два дубки схиляються до купи.
Сошейка вздовж полів до міста на базар.
•
***
Ти від мене ідеш. Ти відходиш, як позаминулий
рік, снігами пропахлий і димом, і зрадами теж.
•
У Львові
А я ходила по дахах, і навіть у автомобілі
ганяла містом аж підхмарно.
•
***
Зненацька з пам’яті, як яблуко з гілля,
зривається твій погляд перестиглий.
•
***
Ні перемін, ані крапок над «і»,
Ні стежки, ні вікна, ні навіть ніші.
•
***
У затінку пліток, де я – це я,
а писане роками – тільки порох,
•
***
Коли полином поростуть слова
і відболить душа, і заніміє,
•
***
Коли розтане срібна пелена
скрипучих зим і скресне крига біла,
•
***
Стою між тіней, ніби межи стін.
Гортаю згадок вим’яті сувої.
•
Розстрільне
Заліг на сайті, як у бліндажі,
(зірки ледь-ледь блиснули на пагонах).
•
***
Я плакала у тебе на плечі.
І ти, такий чужий і рідний дуже,
•
***
Ці погляди вічні, як небо над сивим лісом,
коли на зорі роса, як мільйони сонць.
•
***
Білий світанку дотик,
зірка на небі тане.
•
Коштовне
Я не шукала слів коштовних.
А ти і бірюзу, й рубіни,
•
***
От на порозі четвертих боргів
знову втрачаєш роботу.
•
Лабіринт (щоденник невідомої)
О скільки літ, о скільки довгих літ
ми йдемо лабіринтом. Він без краю.
•
***
Там, де гріються ружі на білім причілку вікна,
де полохає люд собача, не припнуте завчасно,
•
***
Коли була я сонцем і вчилася літати,
ганяючи хмариння і птаство вусібіч,
•
Про Андрійка
Мама пішла в магазин по харчі,
тато голи на футболі лічив,
•
***
Я притулку шукаю у слові, а цуцик – у буді
(тільки б слово моє не садили на довгий ланцюг).
•
***
У вимірах вогню лише затвердла глина,
у вимірах води – тумани і сльота.
•
У-двох
Так сови сплять, напевне, згорнувши сиві крила,
і очі синьо-чорні ховаючи у тінь.
•
Сад (триптих)
Дід вирубував сад,
бо податку не міг платити.
•
***
У слові заплуталась, ніби в сорочці, яку
відкинула похапцем я (або ти) на підлогу.
•
***
Я б мала утекти із цього міста
в америки, італії. Та я
•
***
Маленька кухня два на два.
Солодкі запахи ванілі.
•
***
Де Схід і Захід тягнуть за кінці
канат із тих часів, де Схід – Камчатка,
•
Реінкарнаційне
Ще небо тільки-тільки сповите у колисці.
Ще хмари не набрались ні снігом, ні дощем.
•
не…БОЖЕвільна
крізь ніч перейде у ранок
зашпортуючись на снах
•
***
І ти не ти, і я давно не я,
а тіні снів, або життів минулих.
•
Надміру
Коли в мені ще тільки бруньковіли
слова і рими, ти уже посивів.
•
Весна
Бажань - ой-йой! Лише лічи:
пальто, каблучка і ключі
•
***
Остання твоя печаль
наче моя перша.
•
***
Пам’яті перестінки.
Згадувати не варто.
•
Зітри
Забудь мене. Із пам'яті зітри,
мов сон, який до півдня не розкажеш,
•
З ребра
Ти, може, створена з ребра,
але які були то ребра!
•
***
Зцілила я тебе від самоти і суму,
від пасом павутинь на ніжності. Люби!
•
***
Де веранди плечима туляться
і будинкам віками тісно,
•
***
Любов не замести снігом,
не вбити, не поламати.
•
***
Вечір цей хижо дивиться –
гірко і сумно знову.
•
***
Небо виблисне синехмарно,
зарегочуть старі страхи.
•
***
В таку холоднечу вірші (і ті) дзвенять,
ніби бурульки, які обліпили місто.
•
***
перелицювати любов
не можна
•
***
Нині поезія поза законом
логіки. Власне, і логіка також.
•
***
Що не кажи, а у мене уперше так
через роки і століття. (Невже? Уже?)
•
СЕРЦЕ
СЕРЦЕ те саме СОНЦЕ
зігріває тіло
•
На папері
А на папері насіяно снів.
Може, вони проростуть почуттями?
•
***
Зеленими були мої слова.
Їм дозрівати б, щоб тобі медами
•
***
На вікні вистигала кутя,
мати страви лічила і ложки.
•
Мої тридцять три
Здається, мої тридцять три будуть сніжними.
Упнуся укотре у небо не думкою – ріжками.
•
Коли вицвітає рік
Коли вицвітає рік, коли відлітає в грудень
останній листок життя скупого календаря,
•
Гороскопи
- То Змія, то Дракона – подуріли!
Я розумію Кролика, Свині.
•
***
Повна пазуха… віршів. Ти
не прогав поміж них свої.
•
***
Так шляхи біліли.
Ніч. Авто. Зима.
•
***
Де дуби докупки хилять голови ясні,
де співає сивий вітер полю «Ясени»,
•
***
Десь і щось я знову недомріяла,
між рядків читаючи листи.
•
***
Ти мій лицарю сивий, романтика вийшла із моди.
Я твоя королева, остання з усіх королев,
•
Ні початку, ані кінця
Ні початку, ані кінця.
Дріботіла по східцях пам’ять.
•
***
Сповивала вчора на світанку мрію,
сірооку, дивну…
•
***
Сіє густим дощем.
Вітер волоче сміття.
•
А дівчинка пише
А дівчинка пише вірші,
кульгаві, недобрі. Та
•
***
Цього року Святий Миколай не долає заметів.
У кишені завчасно напхав кольорові буклети
•
***
Як через кальку - контур
рук на шибках віконних.
•
Що тобі сниться, хато? (пісня)
Що тобі сниться, хато, в дощ і морози люті?
Чи не болять в негоду рами і стін шматки?
•
***
Люстерко тріснуло, а ти
не бачиш і підводиш очі.
•
***
Снігом бавиться пізня осінь,
снами дражниться ніч в авто.
•
***
розплавлені сутінки
не опечись
•
***
сповивай мене ноче
по руках
•
Або…
А може не робитимеш аборт,
не вб’єш дитя, зачате випадково?
•
***
Лексуси і банки,
бутіки і вілли.
•
***
Інів ранковий парк.
Небо у гайворонні.
•
Осінь – тонка поетка
Осінь прийшла і сіла поруч на лаві в парку,
перебирала листя жовте. А я листки.
•
***
Наостанок були слова
і холодна рука, як вирок.
•
***
одяг на долівці
світла ледь на тіні
•
***
Щастя моє. Куце.
Ніби мале нині.
•
***
У тебе всього вдосталь,
і слів, і уже фобій.
•
Жінка
Я просто жінка. Просто жінка я.
П’ять букв у слові – ну куди простіше?
•
***
У калюжах небо.
Кораблі-каштани.
•
***
Коли мені було п’ятнадцять,
ти мав і досвід, і вагу.
•
Вона дива чекала
Вона дива чекала. Тиждень.
Аж посивів каштанів ряд.
•
***
Отак і айстри вицвітуть усі,
як швидко розлетілися кульбаби.
•
***
Несказана, неспівана, неспита,
неюна, несолодка, як тоді.
•
Щастя приїде
Щастя приїде потягом.
Візьме плацкарт і чай.
•
Мандрівне
Обмити втому у Дністрі
і посуд вимити дочиста.
•
Джаз
Моя мелодія вітрів
несе тобі у вікна листя.
•
***
О.
А я вчетверте випила жалю
•
Пародія ("Понесу міледі")
На руках без втоми понесу міледі.
Де ж ти так роз’їлась, серденько моє?
•
***
Сиротіє село. Бо у місті, звичайно, легше –
супермаркети є і робота така-сяка.
•
***
Вона фарбувала життя, як годиться, яскравим.
Ні фарби жаліти не стала, ні рук, ні колін.
•
***
У лісі дощі інші.
У лісі дощі тиші.
•
Про Царя Гороха
Біля ставу на леваді,
де рясніють будяки,
•
ПА-ДЕ-ДЕ НА ХВИЛЯХ (пародія)
Ми в нічному морі в стилі «ню».
Що у нас, кохана, у меню?
•
Однокласниця (пародія)
Я королеві чаю націдив
і джему абрикосового норму.
•
***
Голуби бентежать тишу.
Що то жити нагорі!
•
***
Пилом і полином перехрестя ляже.
Ти зібрався, кажуть, у важкий похід.
•
лю
смикаю за рукава час
то щоб швидше а то щоб став
•
Компот (пародія)
Падіння яблук, зовсім ранніх,
в давно некошену траву…
•
***
Розпорола сукню літу
осінь. При надії тісно.
•
***
Сині айстри схололи, долоні замерзли. Кишень
недостатньо для серця. А зимно найбільше у ньому.
•
***
Твоя відстань до сина більша,
аніж Місяця до Землі.
•
Набоїв мало?
Мисливець ти. Вполюй мене. Та ну!
Хіба набоїв мало? Чи таланту.
•
Мій солодкий рогалику
Мій солодкий рогалику, мій шоколадний пиріг!
Моє ніжне суфле, або краще рахат із лукумом,
•
***
Антологія болю. Хронічного. Вже не до сліз,
коли тіло звикає віками повзти і сахатись,
•
Коханка
Душа забилась у куток,
трусила тіло лихоманка.
•
***
світ сивий-сивий наче тінь лісів
корону неба приміряти важко
•
***
Міряю слово болем.
Болі – словами. Радше,
•
***
Село селом. Похилені двори,
дерева з омелою як вервечка.
•
***
Як солодко, як боляче, як дивно
заплакати над римами твоїми
•
***
У селі згоріло кладовище.
А палили ж бур’яни, гілля.
•
Молитва
В останню ніч торішнього страху,
у першу ніч прощення і прощання
•
Залель
Залюль мене, залель, заколиши
і залюби як люблять раз на вічність.
•
Тіні
Щось на тім причалі є,
неприховано-прощальне,
•
***
Ти мою печаль позолотив
голосом солодким. Хай недовго.
•
***
Весна лягла в обійми – і розквітла.
Цей світ уміє міцно пригортати.
•
Віконне
День зачинався прісно.
Вікна транслюють січень.
•
***
Може, сон – то не сон, а ілюзія білих модрин.
Може, біль – то не біль, а статичність емоцій і тіла.
•
Чернетка в томику Франка
Засохле листя у «Зів’ялім листі».
Чернетка з дев’яностих – кілька слів.
•
У серцевині квітня
За білизну зачепились хмари.
От і сохне майка третій тиждень.
•
Ранок
Ранок сивий-сивий.
Дощ у вікна, вітер.
•
***
П’ю із долоні сни.
Любий, шалена спрага!
•
***
Біля сільського храму
підсніжників білі хмари
•
***
Стільки втеч у минуле. Майбутнє – ілюзія мрій.
Захололі у пам’яті білі сніжинки і квіти.
•
***
Змаліло у душі. Весна, а сніг.
Прогнози обіцяли плюс п’ятнадцять.
•
***
Він мільярди лічить. Я – борги.
В нього – вілли, в мене – півкімнати.
•
***
Липне ніч метеликом до скла.
Липне сумнів холодом до віри.
•
***
Я уже запізнилась у той мандариновий рай,
що мені обіцяв ти у січні. В тюльпановий також.
•
***
Лютує лютий. Справді, ще зима.
Таксист на гривню поступився. Радість.
•
***
Птахів пустила і пішла у час,
за обрій, бо збиралося на зиму,
•
***
Ще тріпоче ніч
на плечі, як шовк
•
Відлихо
Крига. Зими кайдани.
Весни. Та де ті весни?
•
Я хочу весни
Весна. Календарна. Снігу
ще стільки. І стільки суму.
•
Художник
Дід був маляром. Батько – трохи.
Мати шила хрестом, по-моді.
•
***
Не спалюй спогаду в мені
останнім словом. Хочу тиші.
•
Темні
Дивні ми, чоловіче.
Плакати би і годі.
•
Надія (чоловіки, сьогодні 8 березня!!!)
Світ поділено навпіл. Звісно,
чоловічий і наш, жіночий.
•
Гостя
Прийшла і сіла. Гепнулася тобто
у давнє крісло. Ексцентрична пані.
•
Нічого не помітиш
Нічого не помітиш у снігах.
Прозорий простір метений вітрами.
•
Зацілуй мене голосом
Зацілуй мене голосом. Можна
я сплітатиму звуки у пісню,
•
Щодень
Будильник. Чайник. Яйця і батон.
Маршрутка. Офіс. Кава. Секретарка.
•
Білому світові
Білому світові – Господи!- як же болить
білому світові чорна ненависть і заздрість.
•
***
Коли світанки перемелють
холодні ночі в чорну каву,
•
Переосмислення
Такі переосмислення світів.
Снігам болять і солі, і лопата.
•
***
Колись життя натягне тятиву
і вистрелить наосліп і в останнє.
•
***
Повітря знов подібне кришталю.
Дзвенять у ньому неопалі вишні.
•
Чоловіче… кіно
В обіймах у тебе все важче ховатись мені.
Життя невблаганне – тікає у зрілість і спогад.
•
Весні
Заплакана, налякана. Та ні,
не плач, маленька – березень – не більше.
•
Може… і…
Обманула себе. Одяглася у жовте. Зима.
На мохеровім шарфику паморозь. В серці – замети.
•
Не стало
І не стало його, вічно юного дядька Толі.
По обіді у середу. Кажуть хворів. Але
•
Світ
Мій світ помолився. Спить.
Лягає о двадцять першій.
•
Між нами нічого
Між нами нічого не сталося. Просто зима,
холодна і довга. А ціни на газ – грітись марно.
•
Знак
Заграковіло місто – то на сніг.
Гойдаються на липовому вітті.
•
Казка про Золотого Сома, Діда, Бабу і бабки
На Чорнім морі, біля порту,
Там, де Припортовий завод,
•
Нелогічний
Усе добігало кінця. Нелогічного, та
натомлене слово здалося в полон і зніміло.
•
Верни мені мене
Любчику, верни мені мене!
Захисти байдужістю од болю.
•
О!
Люблю тебе! Любитиму повік.
Схолонуть дні чи опадуть у Лету.
•
Любові
У тебе в долонях літо.
І коси п’янять любистком.
•
Жебрачка
Де перетинаються дороги,
де кипить базар, немов баняк,
•
***
Ніч розмалювала зошиту поля.
У клітинку думка. Липнуть букви-тля.
•
Вона і собаки
Зима не лютує. Заледве за мінус.
Ціпок і собаки. У торбі харчі.
•
Осені вина
Осені вина. Винна.
Випила сонця вволю.
•
На перерві
- Мій тато бізнесмен – чотири точки!
- Мій на ремонтах в Києві. А ваш?
•
Колисанка
Казка-сон на порозі. Тсиии...
Спи, моє янголя. Бай-бай...
•
Оревуар
Оревуар! Чи як там, хлопче?
Ця відстань ту любов затопче.
•
***
Рук пелюстки - на плечі,
Сонце очей - у серце.
•
Ти мій лицар
Ти мій лицар. І що із того,
що ні біцепсів, ні гроша?
•
***
Так губиться світ у тінях. Даремно стікає в ноги.
І галас уперше гасить даремний і дикий крик.
•
У негативах
У тому світі усе інакше.
Там білі букви в папері білім,
•
Я світла украду
Я світла украду, якщо не можна щастя,
і покладу його між білі сторінки.
•
***
Три на чотири кімната,
диван і стільці для гостей.
•
Вистачило трьох
Не тридцять срібних - вистачило трьох..
Сади цвіли на білу біля хати,
•
Часи
У кошику паски, ковбаси, бабка сирна,
яєць десяток-два червоних і рудих.
•
мат...ріархальне
сьомий вимір вогню надцять третє століття до ери
незаведених книг і неписаних календарів
•
***
І вона також мала велику любов,
невзаємну, на жаль, але все таки першу.
•
***
Та обручка пече. Так уперше пече невідомість.
Я уже не його, не твоя, не своя... нічия...
•
***
у тебе німби
у мене крильця
•
Зимова казка
Пишуть, подовшав день. Раптом, на дві секунди.
Білий туман налип на будяки і тин.
•
***
Тільки б межі* не згубити в безмежжі
і не упасти в омани туманів.
•
***
Помилок припускаюсь вкотре,
відганяю думки, як мошку.
•
2011
Бокали шиплять на таці.
Лягає виделка в шубу.
•
Досі рано?
Відвоювали. Без боїв і куль.
Ми вбиті ще до власного зачаття.
•
Було
Він стишив кроки і спитав дорогу.
Майнула думка – так уже було.
•
Про скарб і Рому
Якось Настя та Даринка
заховали скарб: перлинки,
•
Притулилася кущем
Притулилася кущем
до твоєї огорожі.
•
Умань
Тоді світало довго, майже тиждень,
бо згарища чаділи і тополі
•
Ти вийшов
Ти вийшов зі світла в тінь.
Із тіні – в туман і мряку.
•
Проросла
На чужих помилках я не здатна збагнути глибини.
Ані вартості слова, ні важкості знаків між них.
•
***
Твої світанки вічні, як душа.
Я гріюся у слові як у сонці.
•
Вірші
Снігом коли трава?
Скільки іще минеться,
•
Хіба то сніг?
Хіба то сніг? То небо оцвітає,
кульбабово засіює над світом
•
На молоці
Замісила ніч на молоці –
сходило до ранку дике тісто.
•
Війни
Наші розмови з тобою нагадують війни.
Хто розпочав і для чого – то тайна допіру.
•
***
Холодні души листопаду.
Гарячі душі – я… чи ти…
•
Страшить
Мене страшить не ніч, а я і ти -
обом сьогодні боляче од гніву.
•
***
Перейшла межу на стопу із лишком.
Я твоя іще навіть не колишня.
•
***
Моє світло прийшло на поріг до твого безвіконня.
Захитало пилюку кутків, павутиння і тишу.
•
Незбагненне
Вимірюючи ціпком нерівності на дорозі,
вдивляючись у життя нерадісну суєту
•
Чекання
Чого тобі? Чого піджав хвоста
і дивишся на двері, як на Бога?
•
На долоні у неба
На долоні у неба - осінь,
пізня-пізня і тепла-тепла.
•
Ця синя ніч
Ця синя ніч скотилася з гори
до самого порогу, в хризантеми.
•
Моя дивна печаль
Моя дивна печаль перебралась до тебе в оселю.
У кутку умостилась, мов киця, і муркає тихо.
•
***
Крила осінні летять у сніги чи весну.
Інею порох. Горять хризантеми востаннє.
•
Ця осінь така безпорадна
Ця осінь така безпорадна, як я перед ніччю.
Така ж невимовно заплакана і засумна.
•
Він пише прозу
Він пише прозу. Зошит у косу.
Він пише вдруге. Вперше – зранку в школі.
•
Я випила до дна
Я випила до дна твої бажання, літо.
Я перейшла межу повернень і прощень.
•
Нерозділене кохання
Переписую історію. Твою.
У моїм романі ти непозитивний.
•
***
Хмари граками – фрески осінні.
Розпач і туга голих дерев.
•
А я губилася в тобі
А я губилася в тобі,
як губляться в чужих парадних.
•
В таку погоду можна тільки пити
В таку погоду можна тільки пити,
хмеліти у туманах і словах...
•
Ти знав мене, та не ту
Мені не достатньо слів
і шкіри відчути вчора.
•
Присвяти затерті
Відбилося сонце од вікон навпроти.
Північна оселя з думками у сніг.
•
***
Ти дивний мій. Така важка печаль
лягла на плечі і затисла горло.
•
***
О.
Виллє над нами осінь втому і біль солоні,
•
Про мишей і книжки
Їли сірі мишки книжки.
Згризли Блока і Малишка,
•
Твій голос по стінах...
Твій голос по стінах тече конденсатом,
задуха нестерпна у серці моїм.
•
Світ облітає
Світ облітає. У нього не вистачить сил
золота стільки тримати на плечах у кленів...
•
Вечір
Світло розтало цукеркою. Вечір.
Ти поза зоною. Може, доречно.
•
Переорано
Переорано рими. Засіяно слів на віки.
Переміряно болем і страхом, і, врешті, терпінням.
•
Я до вирію
Я багатшою стала на втрату і на сподівання.
Відпусти мої руку і слово – летіти пора.
•
Ти не поруч
Ти не поруч. Ти дихаєш важко у спину.
Як сумління, як тінь, як провина і гріх.
•
Світе мій...
Світе мій, перейдемо убрід
цю печаль і осінь, і провину.
•
Заміновую почуття
Заміновую почуття
словофальшами про порожнє.
•
Я повертатимуся вчора
Я повертатимуся вчора на зорі,
у м’ятій сукні, з острахом і тихо.
•
На папері
А на папері насіяно снів.
Може, вони проростуть почуттями?
•
Затулю від осені вікно
Затулю від осені вікно,
бо у мене у кімнаті літо.
•
***
Моєму вітру закортіло в ніч.
Твоїм словам свербить іти у люди.
•
Останній перший сніг
Останній сніг. Останній перший сніг.
Між нами від сьогодні тільки зими,
•
Стали муром роки
Стали муром роки, заховали за ґрати зморшок.
Ти в полоні у літ. Не до весен. Болить зима.
•
Мені у спадок
Мені у спадок лишено слова,
торішні сни, знервованість і втому.
•
Ще...
Час розгойдує, наче вітер,
біловипрані простирадла
•
І знов до весни далеко
І знов до весни далеко.
Я плачу. Я ніби осінь.
•
Пісня для Барбоса
Грає Мурчик на роялі
цілий день собачий вальс.
•
Ми
Ми далекі такі. Стільки слів приховали перше.
Ми солодкі такі поміж спогадів без образ.
•
Вітер доносить
Вітер доносить уривки чужого життя.
Виють собаки і дощ пробирається в душу.
•
***
Не проситиму головного.
Просто погляду. Ні? То ні.
•
По долонях ворожить клену
По долонях ворожить клену
кароока циганка осінь,
•
У ситцях
Ранок у келихи світла наллє,
сонця ігристого майже по вінця.
•
Неосінь
Світло загусне. То так загусає на дощ.
Сиві потоки із хмар на нерівності вулиць.
•
***
Ти не тільки роки розгубила.
Нитку снам перервала. І бісер
•
Білий світ А-4
Акварелі медові. Пірнають мазки в молоко.
Білий світ А-4 такий загадковий і теплий.
•
Про Васька
Кіт Васько на полюванні
на кухонному кутку.
•
***
Ми бачились востаннє так давно,
на тім кінці заплутаних ілюзій.
•
Мало-мур-мур
Колисало-сало-сало
котеня шматочок сала.
•
***
Ще сонце не котилося з гори
і квіти у вінки не заплітали,
•
Нарешті
Нарешті я відкашляла тебе.
Такі сухоти – Господи помилуй!
•
не плутай...
не плутай сонце свічку і слова
слова по свічці скапують під ноги
•
Сни
Сни виповзають за рамки свідомості та
реінкарнують нитками і пасмами шовку
•
Про каву та ґав
Смакували ґави каву,
так поважно, ніби пави.
•
Запала мовчанка
Запала мовчанка, тривожна, липка і нестерпна.
Занозою нила у грудях… назовні просилась
•
Ти
Ти плід моїх фантазій. Божество,
яким у кілометрах стати просто.
•
День поклав на плаху сонце
День поклав на плаху сонце.
Гострі леза горизонту
•
Звільни мене
Звільни мене. Зніми з долонь і вух
кайдани снів і ланцюги любові.
•
Місяць
Загусне день, у сутінках засне
вологе місто, зливами омите.
•
***
Я недопалки снів через ночі стомилась нести,
на околиці смутку гойдати світанки солоні.
•
Я любитиму тебе
Я любитиму тебе півжиття... чи трохи більше...
І складу колись тобі пару... або тільки вірші....
•
***
То не небо розплакалось – роси змочили траву...
То не я відгоріла, а сонце за обрій упало…
•
***
десь на роздоріжжі в сивих клубах пилу
у подертих джинсах і чужім пальто
•
Про бабу і Купідона
Ганяє баба Купідона
вже другий день навколо хати.
•
Небо
І що, скажи, наснилося тобі,
що так ридало скрушно до світання?
•
В цьому місті
Цьому місту байдуже, хто ти.
Безперечно, байдуже, де,
•
***
У груші душа вразлива,
світанками оповита.
•
Гадаю на лататті
Гадаю на лататті у воді...
Водянику мій сивий, ти в полоні
•
Роз’єдную половинки
Роз’єдную половинки,
на чорне ділю і біле.
•
Ти мені снишся
Ти мені снишся уперше такою, відколи
падає чорна вода і кипить у калюжах.
•
Недочитана книга зір
Недочитана книга зір.
На сімнадцятій штамп казенний.
•
Я помилилася дверима
Я помилилася дверима? –
стандартні блоки під горіх.
•
То так давно
То так давно, немов у тім житті.
Пекли слова і літо, і... і люди...
•
Липень
Липень прилип на скло
сплющеним вдвічі носом.
•
Про Васька
Кіт Васько на полюванні
на кухонному кутку.
•
липень
липень листя ллє у вітер
заціловує левади
•
Майже... Може...
Я майже твоя ("майже" додано вчора).
Я майже свідома своїх помирань
•
***
Засмальцює вечір білий день,
згасне небо у захмар'ї чорнім.
•
Зброя не потрібна більше
Зброя не потрібна більше.
Запеклися кров і крик.
•
Година-пік
Година-пік. Одна нога в повітрі,
на іншу наступають час від часу.
•
Задзеркалля
Гублю у задзеркаллі
ознаки, знаки, зуми.
•
У душі сутеніє
У душі сутеніє...Ми
переходимо межі меж.
•
Не зачаклую
Не зачаклую. Не кляни мене.
То очі чорні, почуття – прозорі.
•
Чудні
І ти колись відбудешся до дна,
і я пірну в глибини неодмінно.
•
Про павучат
Намагалась павучиха
павучат малих привчити
•
Про лижі і мишей
Якось дві цікаві миші
відшукали на горищі
•
Про мурах і Катю
Ой набралась Катя жаху,
як побачила мураху.
•
Захід
Засмаглий обрій горнеться до пліч.
Тобі, тобі оголені рамена!
•
Злива
Загрозило, загуло,
затремтіли вікна,
•
3D
Твоє 3D зображення - ти ба!
Торкнутись, роздивлятись можна навіть.
•
до вівтаря
до вівтаря у вельоні із трав
бери за руку і веди по квітах
•
***
Зеленими були мої слова.
Їм дозрівати б, щоб тобі медами
•
Ангел
На комод поклала німб
поруч із ключами
•
***
Торік було спекотно у цей день.
Розплавлена будинків цитадель
•
Дівчинка не любить шоколаду
Голову хилила на плече,
тисла шоколадку у долоні
•
Я з ним
Я з ним, а думаю про день,
в якому я була з тобою...
•
***
Наче снігом і уперше,
замете сліди.
•
Зорю засвітила пізню
Зорю засвітила пізню,
припала до вуст вустами.
•
Місто
Місто прокинеться, місто поставить чайник.
Ранок на каві заварить і на вершках.
•
***
Між нами сизий сум як небо із граками
коротких днів зими... І монітору тло..
•
Натхнення
Натхнення бере вихідний.
Стомилось зі мною, їй Богу,
•
Намокли шляхи між нами
Намокли шляхи між нами.
Негоду, дощі прости.
•
Важкі часи
Важкі часи. Твоя прадавня суть
у суперечці за любов і віру.
•
Хочу
Хочу літати, від щастя співати.
Бульбашки мильні пускати з балкону.
•
Остання цівка світла
Остання цівка світла упаде
мені до рук. У хрестовинні рами
•
перехожий
ти чимось на мене схожий
очима
•
***
тисячу "так" у такт
тінню торкаю тінь
•
***
Хіба я тобі зізнаюсь
у тому, що не права?
•
І що тобі мої п’янкі слова?
І що тобі мої п’янкі слова?
На хліб не покладеш, борщу не звариш.
•
відкоркую любов
відкоркую любов
не дограла
•
Ти мене вигадав
Ти мене вигадав сам, не було ніколи
у листопаді мене. Просто літа тінь,
•
***
Зацілує весна вуста.
Фото фактом фіксує промінь.
•
Доти
Тоне в тумані спокій,
тане в тумані тінь.
•
Вірт
Нам не доступні більше
смайли у чаті, спами.
•
- - -
сонце таке холодне
наче твоє сумління
•
Світ...ло...тінь
Світло тут, поміж нас, і зовні.
На кордоні – вікна квадрат.
•
страсна п’ятниця
тамую пристрасті
бажання
•
Я у тебе?
Я у тебе до кави? Ранковим дзвінком чи більше?
Може, раптом, до чаю з лимоном чи до котлет?
•
то погляд на переможених
то погляд на переможених:
тамуючи жаль раптово так
•
***
Не стало хати, тільки комин
дірою в небо. Полинами
•
***
А нам хотілося пливти
дощем у ріки темно-сині.
•
Пародія на вірш Олексія Тичка
*******
Дві пари рук, відро цибулі,
•
Шоколадне...
Я щаслива – бери шматочок...
Чорні кубики шоколаду...
•
-ранок-
ранок навколішки молиться небу
росами плаче на трави і квіти
•
Спас
За долоню взяла – ворожити бралася наче,
говорила про долю, любов, золоті літа,
•
А ми сьогодні місимо сніги
А ми сьогодні місимо сніги,
одні на двох, і танення весняне.
•
***
Словами розмалюю, задурю
сама себе. А краще хто зуміє?
•
Я пішла по світах
Я пішла по світах, як, буває, ідуть у відпустку.
Роздивлялася сни у вітринах на вулицях міст,
•
Кінопроби
Ролі вивчимо, реплік мало.
Кінопроби на право жити.
•
Квити
Ти не покинув курити.
Я не пішла ще від нього.
•
Я не уміла ще тоді
Я не уміла ще тоді
ділити на своїх та інших.
•
*****
З дахів весною скапує зима.
Капрони ніг на зміну вічним джинсам.
•
--8--
то теж було восьме березня
моя нескінченна вісімка
•
Привіт тобі! (Любителям телефонних та Інтернет-романів)
Привіт тобі! Хай baby і салют!
Я дякую мобільному прогресу –
•
тссссс...
видноколом вічне коло
вились вихором вітри
•
Березень (із циклу
Зайвий на шиї шарфик,
у ластовинні ніс…
•
Про Кощія (майже дитяче:)))
Парив цілий день Кощій
В сауні свої мощІ.
•
Актриса
Зцілуй з обличчя крапельки роси,
зцілуй востаннє та іди до дому.
•
*****
Мій ніжний хлопче, поміж нами слів
на сім життів, або лише на подих...
•
***
Сонячним зайчикам холодно на бетоні,
пліснява стін лапи судомить, вуха.
•
а нам з тобою холодно
а нам з тобою холодно – зима
дві пари рук сховали в рукавички
•
Про Горинича (майже дитяче:))
Спіткало Горинича горе так горе –
В одній з трьох голів зуби мудрості хворі.
•
Шовком коси манила
Шовком коси манила,
жаром важких коралів.
•
ПРИРОДА – жінка, але ЛЮТИЙ – ти
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 14:17:31 ]
... Які різні люті через рік)
•
- лютий - (із циклу "Місяці")
цього року лютий
тільки на дощі
•
стулили повіки хмари
стулили повіки хмари –
і небо заголосило
•
Про бабу-ягу (майже дитяче:))
У бабусі у яги
Кістка є замість ноги,
•
Розчахнулися сни
Розчахнулися сни і постала примара у світлі.
Заскавчала душа, наче битий собака. – То я
•
Я вицвіту колись
Я вицвіту колись, пожовкну, як шпалери
на стелі. Не дивись. Заплющ повіки дню.
•
на ромашках НЕБО ворожило
на ромашках НЕБО ворожило:
- СОНЦЕ мене ЛЮБИТЬ? НІ? – за крила
•
Було нам хіба до світу
Було нам хіба до світу,
коли він лише між нами?
•
Дегустація болю
Дегустація болю на двох у пропаленій тиші.
Найніжніші слова до уявлених нами людей.
•
- нічне -
відблиск ультрамарину
золото помаранчу
•
Ці сходи у небо або на горище
***
Ці сходи у небо або на горище.
•
Січень (із циклу "Місяці")
Ми до січня засікали час.
Посекундно. Побокально. Пізно.
•
Зібрався
Збирався Сергійко кататись на гірку.
Штани одягати надумав – там дірка.
•
Усе...
Усе було між нами до пори.
Важкі пологи першого «не варто
•
безсоромнощаслива
безсоромнощаслива злива
серед грудня в мороз не снилось
•
... передгрудневе...
вистелю тобі дорогу в зиму
жовтим листом зеленню озимих
•
Чорно-біле
Сивіє світ. Посивіли вікна
фіранки сині у тумані грудня.
•
І небо було твоїм
І небо було твоїм
і я у ранковім сонці
•
***
затемнення сонця
тебе затемнення у мені
•
грудень (із циклу
чи було то колись
чи може
•
Залиши мене. Тут, у слові
Залиши мене. Тут, у слові.
Хоч апострофом, якщо звуком
•
Городи ще не поховали груди
Городи ще не поховали груди,
ще навіть не труснуло, не мело.
•
Із моря тумани. На вулиці мряка.
Із моря тумани. На вулиці мряка.
Намоклі, щасливі, одні
•
Що тобі сниться, хато?
Що тобі сниться, хато, в дощ і морози люті?
Чи не болять в негоду рами і стін шматки?
•
Намалюєш мені себе
Намалюєш мені себе –
на заплаканім склі віконнім
•
Червоним-чорним
Червоним-чорним. І чого це так?
Чому просили Ви мене розшити
•
Квітень (із циклу
Уквітчай мене, Квітне мій,
обвінчай із вишневим цвітом.
•
Світанком цілована рано
Світанком цілована рано,
Ледь пещена сонцем і вітром.
•
Я Джина випустила з лампи
(іронічне)
•
повінь
місяць у повні повінь
повна печаль по вінця
•
Перепливти. А як перепливти
***
Перепливти. А як перепливти
•
А за колючим дротом був садок
***
А за колючим дротом був садок
•
Блукаю степом. Загубила шлях.
Блукаю степом. Загубила шлях.
Чи цю межу між трав коли осилю?
•
травень ( із циклу "Місяці")
Він цілує їй сонні губи,
він шепоче на вушко тихо,
•
ти богом був, що впав з небес
***
ти богом був, що впав з небес…
•
Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.
Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.
Я попелище. Ані сліз. Ні зла.
•
Цілунки тобі знайомі
***
Цілунки тобі знайомі
•
Я тобі снитимусь. Тільки ти сни пам’ятай.
***
Я тобі снитимусь. Тільки ти сни пам’ятай.
Переглянути всі твори з цієї сторінки