Автори /
Олеся Овчар (1977)
|
Рубрики
• Думки зСередини
• Портрети Природи
• Портрет на двох
• Для маленьких сонечок
• Збірка "Сонячна карусель"
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Чом це гнівається лютий?
•
Назустріч весні
•
Чорно-білі фантазії зим.
•
Колискова для малятонька
•
Болюче… Йорданське…
•
Вічний дуб
•
Теплоосіннє
•
Овечкове
•
Осіннє частування
•
Дякую тобі, мій саде
•
В гороб’ячому садочку
•
Командний дух
•
Не сумуйте, мамо
•
А чим же ласýють коали?
•
Веселий танок
•
Під ажурним склепінням дубів
•
Ніжно-трояндово-біло
•
Пісенька про дівчатко
•
Пустунець-вітрисько
•
Охорона для ворони
•
Ранкова замальовка
•
Секрет сивенької бабусі
•
Жменя літорадості
•
Каченятковий секрет
•
Качина прогулянка
•
Для хлопчика Теодорчика (і для Валі Попелюшки:)
•
Черепаха Поспішаха
•
Знаєш?.. (Любі Долик)
•
Безслівно
•
Колисанка
•
Ранок зимовий і дівчинка Ната
•
Люляй
•
Примха Часу
•
В очікуванні дива
•
"Пророцтво"
•
Після хурделиці
•
Не втрачай
•
Зажура зимового дня
•
Згустки літепла
•
Забавлянка для грибочка
•
Поважні розмови :)
•
Чорнобривцева розмова з мамою
•
Заблукала комашинка
•
Хто ж нечемний?
•
Ангеликова колискова
•
Та що без тебе я, любове?
•
Все у хаті шкереберть
•
Фросин курорт
•
Богданчикова подушка
•
Сум непобачення
•
Пухнастий віршик
•
Про ніч цю на згадку
•
Вранішня медитація
•
Сонячна доня
•
З присмаком барбарису
•
Осінні торги
•
Останній дотик
•
Рецепт для літання
•
У склепі мовчання
•
Джим-захисник
•
Хмаринки для Даринки (майже скоромовка:)
•
Сонячна карусель
•
У відблисках вогню
•
Дещо по секрету
•
Колискова від Їжачихи
•
Опівнічні тіні
•
Я малюю чоловічка
•
Літні забавлянки
•
Приодягнена в тишу
•
Жабчин клопіт
•
Черепашки-спортсменки
•
Сонячна домівка
•
Ображений Лелик
•
Мольфарова учениця
•
Зоряний клопіт
•
Мишеняткові іменини
•
Сонячний зайчик на ймення Світланчик
•
Атом Любові
•
Зимове видіння
•
Для кролика (і не тільки) :)
•
Не можна спати!
•
Дозвольте закохати Вас
•
Відгомін осінньої рапсодії
•
Осінньому лицарю
•
Тихо всі! Потрібен спокій!
•
Неслухняні шнурівки
•
Працьовите мишеня
•
Вона пішла у осінь
•
Вітрова полонянка
•
Як Мишенятко було жонглером
•
Білка-чепурунка
•
Неіснуючі спогади
•
Незвичайна хвороба
•
Так смачніше!
•
Втаємничених двоє
•
Нічні вишиванки
•
Її прощання
•
трішки Ваша...
•
Спокушене літо
•
Велосипед
•
Кав’ярня “Затишна”, провулок Долі
•
Про зовсім нестрашного Лева
•
Пісенька для травички
•
Кульвіршик
•
Привидові Замку Мрій
•
на Купала
•
Незвичайна грядка
•
Просто одна плітка
•
Літні забавлянки
•
Працьовитий Дощик
•
Нічна замальовка
•
Дощик-пустунець
•
Джмелик
•
Мої метаморфози
•
Чемне курчатко
•
По малину
•
Заячий квартет
•
Песик хоче вчитися
•
Науявляй...
•
Мишачий футбол
•
Білчині грибочки
•
Між нами...
•
Коли вмирають почуття...
•
Пісенька про жабку
•
Кишеня дивовиж
•
Вечірня казочка від мишенят
•
Відважний кіт
•
В компанії Любові і Весни
•
Нечемний півень
•
неПомилування
•
Ми зіткані з ілюзій...
•
Ще одні рядки до ватри
•
Остання ілюзія любові
•
Пісенька про весняний ранок
•
Хочу в літо!
•
Настунині капчики
•
Крапля вина
•
Кольорові пригоди чорного котика
***
•
На барвистій каруселі
•
Весна кохалася з дощем...
•
Трикрапка...
•
Капелюшок для киці
•
Весняні відчуття
•
Прошепочи мені зізнання
•
Віта й вітер
•
Мишенята-риболови
•
Зимово-весняне кохання
•
Зворотний відлік до любові
•
Гамачок
•
Давай...
•
Весняні забавлянки
•
Весняний спомин
•
Горобійко
•
Мишка і ватрушка
•
Баба-Миша
•
А хочеш... (VІ)
•
А хочеш... (V)
•
А хочеш... (IV)
•
А хочеш... (ІІІ)
•
А хочеш... (ІІ)
•
А хочеш...
•
Вальсово
•
Котикова забавлянка
•
Розрада
•
Посмішка сонечка
•
Перекотитілом
•
В нашому літі
•
Намисто для Мишки :)
•
Мишеняточко у ванні (забавлянка)
•
Сніданок для мишенятка
•
Роздоріжжя чи перехрестя?
•
Різдвяні мандри
•
Принесла зима святки!
•
Подарунки від мишенят
•
Посварились мишенята
•
Прозріння в предчасі Різдва
•
Дружина-сопілка
•
У лісі, лісі білому
•
Разом?
•
Сімейка милих песиків
•
Тобою дихати я хочу
•
Мишенята теж чекають...
•
Вареничне свято
•
Півпомах розлуки
•
Гостинець для синиці
•
Годівничка
•
Зимові забавлянки
•
Мишенята на санчатах
•
Мрійники
•
Мова моєї сестри
•
В пелюстках троянди
•
Мишачі вибори*
•
Банан
•
Сон пана Мишинського
•
Колись...
•
Мишка у книгарні
•
Зарядка для мишок
•
Біль
•
Єдиний крок
•
Добра Мишка
•
Ми просто зорі...
•
Скарби пана Мишинського
•
Мишачі танці
•
Твій Світанок
•
Акробат світла
•
Жінка-привид
•
Чому їжаки бувають сердиті (для дорослих)
•
Вечірня Мишка
•
Місце зустрічі примар
•
Пиріжок від Мишки
•
Тобі дано...
•
Мишка й сало
•
Тріщина...
•
Лише уява
•
Надішли тепло на цю адресу
•
Мишки в магазині
•
Чудо-вантажівка
•
Зупини...
•
Горішки для мишки
•
Котик на гойдалці (Мурчиків сон)
•
Сила мишачої дружби
•
Вишиванки осені
•
Для тих, кому не спиться
•
Осінні забавлянки
•
Закляття
•
Румба
•
Присвята
•
Еро-міні-картинка
•
Мужчинам на замітку
•
Веселка для дорослих
•
Неримовані бажання
•
До винуватця сліз моїх
•
Шоколадка для Мишенятка
•
Твоя поява
•
Дивні розмови
•
Мамин вихідний
•
Цукерка, мишка та обід
•
Видіння
•
Меланхолія кольору мрії
•
Перекреслення
•
Найкращий друг
•
Про Мишчине вушко
•
Сонячне кружальце
•
Знак зими
•
Мишенятко захворіло
•
Млинці-смакунці
•
Не одні
•
На краще
•
Космодром
•
Троє у човні, не рахуючи собаки
•
Шість песиків і одна кицька
•
Посмішка для мишенятка
•
Монолог ляльки
•
Казочка про маленького ведмедика (для батьків)
•
Добрий котик
•
Найкращий подарунок
•
Буслів обід
•
“Сліпий” дощ (не дуже осінній вірш :))
•
Осінь у мене в гостях
•
Усмішка Твоєї тіні
•
Перони життя
•
Музика
•
Моїм вчителям...
•
Синові
•
Бранка
•
Моє дитинство
•
Просто одне речення для підняття настрою
•
Свіча мого існування
•
Осінньо-вітрове :(
•
Осінньо-вітрове :)
•
Твої обійми
•
Наша музика
•
Мальви спогадів
•
Мужчини і пробачення (напівжарт:))
•
Оманлива коханка
•
Тобі...
•
Дякую
•
Я ставлю крапку (remake)
•
Я ставлю крапку
•
Дощ-ворожбит
•
Наївна жіноча порада
•
Невірш
•
Вечорова
•
Ранок у місті
•
Останнє крило
•
Сумний сонях
•
Закохані коханці
•
Вересень
•
Звідки взявся туман...
•
Осіння розрада
•
Два Сонечка
•
Осіннє свічадо
•
Ненатхнення
•
Боротьба (з лібідо)
•
Осінні настрої
•
Настрій
•
Місток
•
Невеличка порада
•
Сумний діагноз
•
Я не художник, жаль...
•
Напевне, стануть піснею...
•
Давня тайна
•
Серпнева меланхолія
•
Непорозуміння
•
Подивися всередину
•
Іще не спогад
•
Спогад прийдешній
•
Думки наприкінці дня
•
Мамине чекання
•
Хто пожаліє тебе, як не осінь...
•
Через рік знову буде літо
•
Нічний міні-банкет (або жіночий тет-а-тет)
•
Маленьке бажання
•
Неуки
•
Міра щастя
•
Ейфорія
•
Гроза-черниця
•
Ціна за надхмарність
•
Розуміння на відстані зору
•
Просто одна думка
•
Вітер-жебрак
•
Цікаве спостереження
•
Портрет на двох
•
За поворотом – осінь
•
Сплелися пальці...
•
Тридцять секунд зізнання
•
Я продаю свій час...
•
***
•
Невідомим друзям
•
Народження
•
Літак
•
Купальські ночі
•
Все в цьому світі з нас починається
•
Мине захоплення
•
Стежками дитинства
•
З роками приходить не старість
•
Він грав
•
Мимовільний погляд
•
Зона недоторканності
•
Я живу з почуттям провини
•
Побудь зі мною наодинці,
•
Погляд з-за плеча
•
Забутий куток
•
Моя душа в анабіозі
•
Вибір
•
Колись...
Зайченя сумує зранку:
Як же хочеться на санки,
Як же хочеться на санки,
Зранку я почула спів:
«Цінь-цвіріньки, ціву-ців!»
«Цінь-цвіріньки, ціву-ців!»
Темніє фігура між білих фантазій...
А може, то Ви у зимовім саду?
А може, то Ви у зимовім саду?
Зазирає зіронька
у вікно.
у вікно.
О, Світе!...
На узліссі виріс дуб.
Якось жолудь з дуба – гуп.
Якось жолудь з дуба – гуп.
У промені сонця купається днина –
Нам душі осіннє тепло веселить.
Нам душі осіннє тепло веселить.
На полі блакитному –
Білі овечки.
Білі овечки.
Осінь літепла черпнула
глиняним горщечком –
глиняним горщечком –
Дякую тобі, мій друже-саде,
За нашептані гіллям пісні,
За нашептані гіллям пісні,
В гороб’ячому садочку
Сорок вісім горобців!
Сорок вісім горобців!
На хвості сорочім хутко
Рознеслася лісом чутка:
Рознеслася лісом чутка:
«Не сумуйте, мамо!»
Перебігло літо,
Перебігло літо,
Мені раптом стало цікаво:
А чим же ласýють коали?
А чим же ласýють коали?
Маленькі каченята
улітку на лужку
улітку на лужку
Стою під склепінням прадавніх дубів –
Вростаю думками у вічність.
Вростаю думками у вічність.
Ніжність трояндово-біла
Нас огорнула теплом.
Нас огорнула теплом.
Зранечку стежкою
йшло дівчатко –
йшло дівчатко –
Розгулявся – бешкетує
пустунець-вітрисько:
пустунець-вітрисько:
Я бідна ворона -
така безборонна,
така безборонна,
З-за обрію-туману
На човнику-хмарині
На човнику-хмарині
Старенька сивенька бабуся
В немоднім смішнім капелюсі
В немоднім смішнім капелюсі
Вишенька до вишеньки
у садку росте.
у садку росте.
Де над берег – верболози,
Попід берег – очерет,
Попід берег – очерет,
Качка-мама, качур-тато,
П’ять маленьких каченяток
П’ять маленьких каченяток
Зазирає ніченька
сірим вовчиком
сірим вовчиком
Черепаха Поспішаха
У ставочку край села
У ставочку край села
Я зустріла сьогодні янгола.
Хоч такого, як всі – безкрилого,
Хоч такого, як всі – безкрилого,
Нічого не кажи – лиш пригорни.
Тобою дихати я буду
Тобою дихати я буду
Пізня вже година –
Спатоньки пора.
Спатоньки пора.
Ранок зимовий
Згорнувся клубочком –
Згорнувся клубочком –
Є на світі (так і знай)
Хлопченя з ім’ям Люляй.
Хлопченя з ім’ям Люляй.
Цокає годинник
тихо на стіні –
тихо на стіні –
Заколисує казкою нічка.
Біло стеляться сни, наче дим.
Біло стеляться сни, наче дим.
(монолог оракула у шкільній виставі)
(Душевно-природна замальовка)
Закрутилася віхола,
Та не стала утіхою,
Та не стала утіхою,
Засумував зимовий день без Вас.
Блукаючи безвір’ям попідранню,
Блукаючи безвір’ям попідранню,
Піднебесними передзвонами,
Сонцепроменем, птаства гомоном,
Сонцепроменем, птаства гомоном,
Літо лісом по стежині
Стриб-стриб-стриб!
Стриб-стриб-стриб!
Ведуть поважно мухомори
Межи собою перемови:
Межи собою перемови:
Матусю, рідна, журишся... Чому?
Леліє чорнобривці осінь,
Леліє чорнобривці осінь,
Комашинка-мурашинка
Заблукала у траві
Заблукала у траві
Неслухняний в мене м'ячик -
Де захоче, там і скаче.
Де захоче, там і скаче.
У колисці,
срібні бильця,
срібні бильця,
Не запечалю небеса журбою,
Не запечалю сумом день,
Не запечалю сумом день,
Все у хаті шкереберть,
Все «дригоногами» -
Все «дригоногами» -
Мріє Фрося про курорти.
Вже купила майку й шорти,
Вже купила майку й шорти,
У Богданчика подушка –
Ну справжніська вередушка!
Ну справжніська вередушка!
Відчиняю думки у минуле –
Хай від спогадів тягне протягом, –
Хай від спогадів тягне протягом, –
Мені якось наснився сон –
Пухнастий, наче купа вати.
Пухнастий, наче купа вати.
Вона вам зостанеться сном на світанні
Бентежним і трепетним, наче туман –
Бентежним і трепетним, наче туман –
Ранок любов’ю вливається в жили,
Радістю сповнює кожну з клітин.
Радістю сповнює кожну з клітин.
З веснянками носик,
усміхнене личко –
усміхнене личко –
Залишатися – звичка не Ваша,
Та і я нетутешня, мабуть.
Та і я нетутешня, мабуть.
Мене купує осінь в літа.
До ніг лягає золотий листок.
До ніг лягає золотий листок.
Журбу осінню відкладу на завтра.
Опалі мрії встигну підмести.
Опалі мрії встигну підмести.
Я в кульбабки попрошу
Невагомий парашут.
Невагомий парашут.
Я зачекалась у склепі мовчання -
Ситом ночей просіваю слова.
Ситом ночей просіваю слова.
На бабусинім подвір’ї
Метушню зчинили звірі,
Метушню зчинили звірі,
Нині в гості до Даринки
Прилітали дві хмаринки.
Прилітали дві хмаринки.
Ділюся радісною новиною -
вийшла однойменна моя збірка для діточок:)
вийшла однойменна моя збірка для діточок:)
На вогник твій спішити рада
В надії розтопить журу,
В надії розтопить журу,
Хоч давно я вже доросла —
Люблю ляльці плести коси.
Люблю ляльці плести коси.
Ой колише колисоньку
мама-Їжачиха:
мама-Їжачиха:
Гуляють опівночі тіні вогненні -
Багаття роздмухане диханням зір.
Багаття роздмухане диханням зір.
Я малюю чоловічка:
Чуб ріденький, невеличкий,
Чуб ріденький, невеличкий,
Красне літо розсипає
Сміх-сміх!
Сміх-сміх!
Приодягнена в зоряну тишу
На стрічання до тебе іду
На стрічання до тебе іду
Заболіла в Жабки
Права задня лапка.
Права задня лапка.
Дві веселі черепашки
Влаштували перегони:
Влаштували перегони:
Сонце ген за небокраєм
Кожен вечір спочиває.
Кожен вечір спочиває.
Лелик-метелик
обрáзився трішки:
обрáзився трішки:
Настояна на шепотінні трав,
Ця тиша надто загадкова.
Ця тиша надто загадкова.
По морозяній дорозі
Місяць ніс мішок на розі.
Місяць ніс мішок на розі.
В Мишенятка – іменини!
Вже зібрались на гостину
Вже зібрались на гостину
Сонячний зайчик
на ймення Світланчик,
на ймення Світланчик,
Я така маленька
у Твоїй долоні,
у Твоїй долоні,
Вона зайшла у зúму
Нечутним білим кроком,
Нечутним білим кроком,
Кролю-Кролику, хороший,
Чом так вушка нашорошив?
Чом так вушка нашорошив?
Невгамовним мишенятам
Липнуть сонні оченята.
Липнуть сонні оченята.
Дозвольте закохати Вас... у осінь.
Вона стоїть одна на бережку
Вона стоїть одна на бережку
Все це було, а чи тільки здалося
Нам, у міжчассі загубленим двом:
Нам, у міжчассі загубленим двом:
Журливий лицарю, мовчіть.
Ми розлучаємось не вперше.
Ми розлучаємось не вперше.
Тихо всі! Потрібен спокій!
Мишенятко вчить уроки.
Мишенятко вчить уроки.
Мишенятку на кросівках
Розв’язалися шнурівки.
Розв’язалися шнурівки.
Мишеня будує дім:
Буде затишно у нім
Буде затишно у нім
В ажурній білій шалі
Старим осіннім парком
Старим осіннім парком
(переспів на мелодію “Тече річка невеличка”)
Мишенятко у неділю
Побувало в цирку
Побувало в цирку
В перукарні біля клена
Сушить Білка хвостик феном,
Сушить Білка хвостик феном,
Люблю згадати, милий друже,
Як лукою у ніч брели,
Як лукою у ніч брели,
Мишеняточко зраненька
Тихо будить Миша-ненька:
Тихо будить Миша-ненька:
Чебурека їсть Юрко.
Перед ним присів Бровко
Перед ним присів Бровко
Втаємничених виключно двоє.
Розманіженим шурхотом шовку
Розманіженим шурхотом шовку
Зорями мережить
Ніченька рушник.
Ніченька рушник.
Палають стіни Карфагена...
Вас зачекалися сирени
Вас зачекалися сирени
Хіба ж я трішечки не Ваша,
Нічний самотній пілігриме?
Нічний самотній пілігриме?
У ситцевій сукні на голому тілі
Вона рвала вишні, уже переспілі.
Вона рвала вишні, уже переспілі.
Маю я велосипед!
Поспішаю уперед –
Поспішаю уперед –
Стара кав’ярня у провулку Долі...
Смакує Тиша з Часом “Каберне”...
Смакує Тиша з Часом “Каберне”...
Всі горлають з переляку:
– Лев утік із зоопарку!
– Лев утік із зоопарку!
Я водичку на травичку
Ллю-ллю-ллю!
Ллю-ллю-ллю!
У садку під виноградом
Золоті ростуть кульбаби.
Золоті ростуть кульбаби.
Мій любий привиде, ти знову втік…
Лукаві сутінки старого Замку...
Лукаві сутінки старого Замку...
Солодкого чар-зілля
Збирала на Купала,
Збирала на Купала,
Від сьогодні Мишенятко
На городі має грядку.
На городі має грядку.
Біля річки дві смерічки
Шепотілися тихцем:
Шепотілися тихцем:
Літо красне розсипає
Сміх-сміх.
Сміх-сміх.
Цілу нічку Дощик
Лив-лив.
Лив-лив.
Нічка з пензлем у руках
Вже блукає поміж хат –
Вже блукає поміж хат –
Чом травичка мокра?
Звідки ці сліди?
Звідки ці сліди?
Захотів до школи Джмелик
Та й купив собі портфелик.
Та й купив собі портфелик.
У нічку місячну ясну
Я срібним променем сяйну
Я срібним променем сяйну
Плямка чорна, плямка біла –
На причілку киця сіла
На причілку киця сіла
Ведмедиця в ранню днину
Дала синові корзину:
Дала синові корзину:
– Бу-бу-бу! Бу-бу-бу! –
дує Зайчик у трубу.
дує Зайчик у трубу.
Як до школи я прийшов –
Песика зустрів.
Песика зустрів.
Не уявляй мене...
спокусою нічною
спокусою нічною
Хто це там горлає: “Го-о-о-о-ол!”?
Грають миші у футбол!
Грають миші у футбол!
У лісочку на пеньочку
Білочка сидить –
Білочка сидить –
Жасминова тиша
Між нами лягла...
Між нами лягла...
Коли вмирають почуття –
Не плачуть поминально дзвони,
Не плачуть поминально дзвони,
Сіла жабка на камінчик:
Гріється на сонці.
Гріється на сонці.
В Мишенятка у кишені
Дивовиж повніська жменя.
Дивовиж повніська жменя.
Сіренькі мишенятка
Вже полягали спатки:
Вже полягали спатки:
Наш відважний кіт Маркіз
У дворі ворон ганяв.
У дворі ворон ганяв.
Старенький столик на подвір’ю...
А думка – в неба на краю...
А думка – в неба на краю...
Хто це там, на паркані,
Спати не дає мені?
Спати не дає мені?
Пригадуєш той берег ночі
І човник наш на хвилях мрій?
І човник наш на хвилях мрій?
Ми зіткані з ілюзій
Найтоншого ґатунку...
Найтоншого ґатунку...
У надвечір’я спогадів
Розвів багаття ти
Розвів багаття ти
Заплакала ілюзія любові,
Зронивши відблиски зневіри.
Зронивши відблиски зневіри.
Сонечко в киптарику,
У крисані з пір’ям,
У крисані з пір’ям,
Хочу вишеньку морелю
Смакувати у садку
Смакувати у садку
Боса бігає Настуня –
А сандалики в кутку
А сандалики в кутку
Торкаєш краплею вина
Напіввідкритих днів моїх.
Напіввідкритих днів моїх.
***
На барвистій каруселі
Зайці крутяться веселі,
Зайці крутяться веселі,
Весна кохалася з дощем...
Він пригортав її так сміло,
Він пригортав її так сміло,
Як не зустрінемось у тиші,
Розбитій поглядом чужим,
Розбитій поглядом чужим,
Сіра киця,
хвіст у смужку,
хвіст у смужку,
Я п’ю весну..
Спочатку – тільки по краплині,
Спочатку – тільки по краплині,
Прошепочи мені зізнання
Вечірнім вітром у гіллі
Вечірнім вітром у гіллі
Каже мамі доня Віта:
– Хочу я спіймати вітер.
– Хочу я спіймати вітер.
Мишенята на ріці
Вправно ловлять окунців.
Вправно ловлять окунців.
Закохалася у леля
Березневого Зима.
Березневого Зима.
Зворотний відлік до любові
Розпочинаю кожен раз,
Розпочинаю кожен раз,
Павученко Павучок
З павутинки гамачок
З павутинки гамачок
Давай зустрінемось у мрії
Десь після півночі надій,
Десь після півночі надій,
Зажурилися бурульки:
Кап! Кап! Кап!
Кап! Кап! Кап!
Я залоскочу крайчиком весни
Куточки мрій твоїх шалених...
Куточки мрій твоїх шалених...
Скаче-плига горобійко:
– Дай-но хлібчика, Андрійку!
– Дай-но хлібчика, Андрійку!
Мишка-пікушка
Купила ватрушку,
Купила ватрушку,
Дружно, весело, завзято
Ліплять Бабу мишенята.
Ліплять Бабу мишенята.
А хочеш... не прийду я більше,
Не відчиняй уже надій.
Не відчиняй уже надій.
А хочеш... полум’ям займуся
Від іскор поглядів твоїх
Від іскор поглядів твоїх
А хочеш... затремчу струною
Під променем твого тепла
Під променем твого тепла
А хочеш... я зів’ю гніздечко,
Як ластівка весела навесні.
Як ластівка весела навесні.
А хочеш... я впаду дощами
На спраглі помисли твої.
На спраглі помисли твої.
А хочеш… я рум’янком стану,
Який у літечку розцвів?
Який у літечку розцвів?
... а люди кажуть “віхола гуляє”…
Котку-котику,
Мур-мур,
Мур-мур,
Чому сумний, чому самотній?
Впаду я зіркою з безодні
Впаду я зіркою з безодні
Сонечко нині всміхнулось зимі:
Сонячний зайчик присів на стіні.
Сонячний зайчик присів на стіні.
Перекотитілом
Пускаю за вітром
Пускаю за вітром
Я загубилася в нашому літі.
Сонцем заквітчана, небом умита,
Сонцем заквітчана, небом умита,
Мишка сіла у куточок
І силяє на шнурочок:
І силяє на шнурочок:
Мишеняточко у ванні
Куп! Куп!
Куп! Куп!
Мишеня мале щоранку
Крутить носом від сніданку:
Крутить носом від сніданку:
Я лікуюся часом... мовчанкою...
Застаріле це все так давно.
Застаріле це все так давно.
Вбрали зорі вишиванки,
Повзували постоли
Повзували постоли
Принесла зима святки!
Вбрали миші кожушки,
Вбрали миші кожушки,
І найменші мишенята
Поспішають святкувати,
Поспішають святкувати,
Посварились мишенята
І по двох кутках сидять.
І по двох кутках сидять.
Прозріння в предчасі Різдва
Очищує сутність гріховну
Очищує сутність гріховну
У обіймах шалено гарячих
Я покірна Тобі, наче глина.
Я покірна Тобі, наче глина.
У лісі, лісі білому
По срібному сніжку
По срібному сніжку
Самотніми кроками
міряєм землю
міряєм землю
Сімейка милих песиків
У нашому дворі
У нашому дворі
Тобою дихати я хочу,
Бо вже душі забракло кисню,
Бо вже душі забракло кисню,
На Святого Миколая
Мишенята теж чекають
Мишенята теж чекають
День сьогодні працьовитий,
Хвильки вільної немає,
Хвильки вільної немає,
Ти журавлем – у вирій. Тéпло.
Зима. Моя синиця – в руки.
Зима. Моя синиця – в руки.
Я дарунок зготувала –
Чималий шматочок сала
Чималий шматочок сала
Ми зробили для синичок
Дерев’яну годівничку.
Дерев’яну годівничку.
По стежині баба Зúма –
Рип – рип.
Рип – рип.
Мишенята на санчатах
Мчать щодуху із гори.
Мчать щодуху із гори.
Ну ось... Нарешті... Стрілися...
Не думалось колись...
Не думалось колись...
В мене є сестра мала,
В неї мова є своя.
В неї мова є своя.
В троянди пелюстках багряних,
Умитих в росах чистоти,
Умитих в росах чистоти,
У Мишанії-країні
Метушня зчинилась нині.
Метушня зчинилась нині.
Є у мене ось банан,
Я нікому не віддам,
Я нікому не віддам,
Щойно випав перший сніг,
Пан Мишинський спати ліг.
Пан Мишинський спати ліг.
Колись прийдемо ми удвох,
Не домовляючись про зустріч,
Не домовляючись про зустріч,
Сіра Миша невеличка
Взула модні черевички,
Взула модні черевички,
(для гарного настрою і відваги)
Він очі наповнює сіллю і смутком,
Зрізаючи усмішку лезом печалі.
Зрізаючи усмішку лезом печалі.
Від пустки до неба – однісінький крок.
Єдиний. Можливо – останній.
Єдиний. Можливо – останній.
Мишка сумує –
Порожня тарілка.
Порожня тарілка.
Ми просто зорі... В далі синій
Молочний Шлях чекає нас.
Молочний Шлях чекає нас.
Пан Мишинський у норі
Від зорі і до зорі
Від зорі і до зорі
На майдані рано-вранці
Влаштували миші танці.
Влаштували миші танці.
Я – твій Світанок. Чуєш, любий?
Торкаюсь променем до вій.
Торкаюсь променем до вій.
По павутині променів
До сонця наче йду.
До сонця наче йду.
Тобі не ввірю забагато.
Я Жінка-привид, тінь, фантом.
Я Жінка-привид, тінь, фантом.
Жив у лісі пан Їжак,
Все було йому не так,
Все було йому не так,
Вечір пізній... Сіра миша
В дім приносить лантух тиші.
В дім приносить лантух тиші.
Старенька вуличка, де місяцем – ліхтар,
Бруківка зоряна, надщерблена жалями.
Бруківка зоряна, надщерблена жалями.
– Мишко, Мишко, де була?
– У пекарні край села.
– У пекарні край села.
Тобі дано любити вічну Тайну...
У неї смак бажання і дощу.
У неї смак бажання і дощу.
Мишка грошей назбирала
І купила кусень сала.
І купила кусень сала.
Погляд надтріснутий дзеркала того,
Очі якого безжальніші скла.
Очі якого безжальніші скла.
Обоє знаємо, що це – уява,
Навіяна бажанням забуття.
Навіяна бажанням забуття.
Лягає останній листок
Пожовклим осіннім зізнанням
Пожовклим осіннім зізнанням
Сіли мишки у машину.
Дир! Дир!
Дир! Дир!
У нашому місті
є вантажівка.
є вантажівка.
Зупини мене впертим цілунком,
Не давай відійти ні на крок.
Не давай відійти ні на крок.
Для донечки – мишки
Полущив горішки
Полущив горішки
На гойдалці котик
Відважно гойдався.
Відважно гойдався.
Мишка в білім фартушку
Бігла швидко по лужку,
Бігла швидко по лужку,
Осінь любому синочку
Злотом вишила сорочку.
Злотом вишила сорочку.
(вечірньо-нічний експромт)
Дощик, дощик по калюжах
Кап! Кап!
Кап! Кап!
Налийся у думку мою
Освітленим сміхом. Востаннє.
Освітленим сміхом. Востаннє.
Я хочу...
Станцювати
Станцювати
Вогка печать Твого цілунку
Скріпила нас іще тоді,
Скріпила нас іще тоді,
Пізно ввечері місяць
кохався із хмарою,
кохався із хмарою,
Як легко поранити жінку
Безжальністю зайвих думок.
Безжальністю зайвих думок.
Фіолетовий смуток ночі
Обняв
Обняв
Розстебни на мені ґудзики сумнівів.
Повільно зніми з плечей півтемряву думок.
Повільно зніми з плечей півтемряву думок.
Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
Ти - винуватець сліз моїх.
Ти - винуватець сліз моїх.
В дарунок Мишенятко
Дістало шоколадку.
Дістало шоколадку.
Ти нині прийшов.
Без жодного звуку.
Без жодного звуку.
Я свою сестричку
Смикнув за косичку.
Смикнув за косичку.
В нашої мами нема вихідних.
Чом це ніхто не подумав про них?
Чом це ніхто не подумав про них?
На краєчечку стола
Я цукерочку знайшла,
Я цукерочку знайшла,
Ажурний місточок.
Ні вчора, ні завтра –
Ні вчора, ні завтра –
Вчора троянди
в небеснім тумані
в небеснім тумані
“Очевидно, жінок ніщо так не допікає,
як байдужість”
як байдужість”
Є у мене гарний друг.
Любить він ганяти мух.
Любить він ганяти мух.
У Мишечки моєї
Відгризла вушко киця,
Відгризла вушко киця,
Покотилося сонечко небом
На осінню його половину,
На осінню його половину,
Сніг! Сніг! Перший сніг!
Хто б ще так радіти міг?
Хто б ще так радіти міг?
Учора Мишенятко
Бідненьке захворіло.
Бідненьке захворіло.
До мишки у хатину
Зібрались на гостину
Зібрались на гостину
В долонях твоїх ніжно-теплих
Сховались вчорашні пісні.
Сховались вчорашні пісні.
На жаль, ви не зі мною
Цілунком розпрощались.
Цілунком розпрощались.
Я сьогодні цілий день
Думаю-мудрую,
Думаю-мудрую,
(експромт для пані Світлани :-))
Шість песиків дрімали
Ліниво на осонні
Ліниво на осонні
Сіреньке мишенятко
Під кущиком сиділо.
Під кущиком сиділо.
Я – ватяна лялька,
Із ґудзиків – очі,
Із ґудзиків – очі,
Маленький ведмедик
Хотів танцювати,
Хотів танцювати,
Для кота смакота
У кутку стояла –
У кутку стояла –
Нині матінка-матуся
В магазин ходила
В магазин ходила
Бусол ходить по болоті –
Чап - чап - чап.
Чап - чап - чап.
Дощик сумно зазирав
У моє віконце,
У моє віконце,
Осінь яблучком вкотилась
До моєї хати
До моєї хати
Ковзнуло нечутно по тілі...
Уява хмеліє. Я – з нею.
Уява хмеліє. Я – з нею.
Перехресні дороги між душами.
Думко-пОтяги знай стукотять.
Думко-пОтяги знай стукотять.
Ні-ні! Не звичайні це звуки...
Хіба ж пояснити можливо?
Хіба ж пояснити можливо?
Пролітають роки, довго тягнуться миті...
Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
Осінь... Шепоче листя...
Фарби Твої на столі...
Фарби Твої на столі...
Моє тіло - тремка оболонка,
Межа між двома прасвітами.
Межа між двома прасвітами.
Пройшли роки – я вже доросла.
Що – зрозуміла, що – і ні.
Що – зрозуміла, що – і ні.
Вимащена шоколадом
Дивиться на мене
Дивиться на мене
Зориться свічею земне існування,
Тепло ореолом розвіює щем.
Тепло ореолом розвіює щем.
Уламками душ і розбитих сердець
Складає мозаїку осінь.
Складає мозаїку осінь.
На прогулянку із вітром
Осінь заманило.
Осінь заманило.
Вони стирають Ознаки всіх меж,
У них є Простір, та немає Часу.
У них є Простір, та немає Часу.
СопілкОво-солодкій омані
Опиралась як тільки могла
Опиралась як тільки могла
Малювала мальву спогадом уява
Я верталась знову в ті далекі дні,
Я верталась знову в ті далекі дні,
Я думала – мужчини
Пробачення не просять.
Пробачення не просять.
І знову я - оманлива коханка
В обіймах тисячі чужих ночей,
В обіймах тисячі чужих ночей,
Небесна радість озера,
Співочий рай верби –
Співочий рай верби –
Я дякую за це безмежжя,
Що заглядає в мої очі,
Що заглядає в мої очі,
На цьому ставлю крапку.
Усе. Кінець. Межа.
Усе. Кінець. Межа.
Ну ось я ставлю крапку.
Усе. Кінець. Межа.
Усе. Кінець. Межа.
Дощ-ворожбит мандруватиме вік –
Ще дід-прадід дорогу зворожив.
Ще дід-прадід дорогу зворожив.
Кожнісінькій жінці, повірте,
Свідомо, а може, і ні,
Свідомо, а може, і ні,
Загостреним кінчиком
Місяць торкнувся
Місяць торкнувся
Мої Сонечка втомились
І усміхнено вже сплять
І усміхнено вже сплять
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
У місті розморено-соннім.
Чистими звуками справжнього серця
Білому світові плакать дано.
Білому світові плакать дано.
Соняхом зріс мій безсонячний біль.
Думка насінням зчорнілим загусла -
Думка насінням зчорнілим загусла -
Які вони прекрасні
Під сяєвом світил -
Під сяєвом світил -
Причапав до нас по калюжах
З букетиком айстр у руці,
З букетиком айстр у руці,
Бігла ніч через садок,
Поспішаючи до ранку,
Поспішаючи до ранку,
Важка теракотова втома
Лягла сухолистом до ніг.
Лягла сухолистом до ніг.
Дві посмішки – два Сонечка
Живуть собі в Садку,
Живуть собі в Садку,
Перед дзеркалом озера осінь
Синьо-слúвові кульчики міряла.
Синьо-слúвові кульчики міряла.
Шукав мене один сонет...
Безслів'я билося мовчанням...
Безслів'я билося мовчанням...
П’янив...
Забула...
Забула...
Осінь брови нахмурила
Журавлиними дугами.
Журавлиними дугами.
Осінь брови нахмурила
Журавлиними дугами...
Журавлиними дугами...
Місток по цеглині
Складали ми разом.
Складали ми разом.
Хмарину дістати у руку
(Повірте у силу мети)
(Повірте у силу мети)
Молодість потроху старіє -
Одна на двох амнезія,
Одна на двох амнезія,
Вже вкотре я жалію,
Що дар Природа не дала
Що дар Природа не дала
Напевне, стануть піснею
Колись оті слова,
Колись оті слова,
Природа вагітна грозою
Ходила цілісінький день.
Ходила цілісінький день.
Розірваним намистом
Посипалися зорі...
Посипалися зорі...
Непорозуміння виникають не зі слів,
А швидше - із їх відсутності.
А швидше - із їх відсутності.
Подивися всередину, вглиб.
Навиворіть виверни все.
Навиворіть виверни все.
Серпень кавуном
Котився баштанами,
Котився баштанами,
Соняшникове літо.
На жаль –
На жаль –
День тріснув перестиглим кавуном,
Думки побігли тарганним насінням
Думки побігли тарганним насінням
Вона чекає... Все чекає...
І не лише в своїм житті:
І не лише в своїм житті:
Хто пожаліє тебе, як не осінь,
Заплаче дощем над тобою –
Заплаче дощем над тобою –
Жовте листя біжить по тротуару,
Осінь грає в золоті литаври.
Осінь грає в золоті литаври.
Коли всі сплять –
Покличу тишу,
Покличу тишу,
Під зорями вечірніми
Вона тихенько мріяла.
Вона тихенько мріяла.
Світ електронних звуків.
Штучних квітів і зайвих слів.
Штучних квітів і зайвих слів.
Для щастя міра – це “трохи”.
Якщо брати міру “багато”,
Якщо брати міру “багато”,
Двері навстіж...
Душа утекла.
Душа утекла.
Гроза-черниця –
Наречена небесна.
Наречена небесна.
Ілюзії марні
Уяву ятрять.
Уяву ятрять.
Твій погляд глибоко далекий
Від землі, від часу, від мене.
Від землі, від часу, від мене.
Це така ланцюгова реакція –
Переходить Вчора у Завтра,
Переходить Вчора у Завтра,
Вітер в старенькім лахмітті
Йшов жебрати вікна відкриті.
Йшов жебрати вікна відкриті.
Більшість думок починаються з "Я",
З "Ти" починаються звинувачення.
З "Ти" починаються звинувачення.
Останній штрих до нашого портрету.
Портрет на двох. Це щось нове.
Портрет на двох. Це щось нове.
За поворотом – осінь,
Махне рукою.
Махне рукою.
Сплелися пальці, наче вічність
З миттєвістю переплелись.
З миттєвістю переплелись.
Тридцять секунд зізнання
Мені ти зараз даєш,
Мені ти зараз даєш,
Ну от і все...
Я продаю свій час...
Я продаю свій час...
Пластик. Асфальт. Бетон.
Нудить від рівних стін.
Нудить від рівних стін.
Мої невідомі друзі,
Не залишайте мене у тузі.
Не залишайте мене у тузі.
Небо, вишите зорями,
Накрило вечірню Землю
Накрило вечірню Землю
Розкреслює небо літак
Вперто на дві половини.
Вперто на дві половини.
Солодкого чар-зілля
Збирала на Купала,
Збирала на Купала,
Все в цьому світі
З нас починається.
З нас починається.
Мине захоплення, пропаде ейфорія,
Тверезо подивлюсь на світ:
Тверезо подивлюсь на світ:
Стежками дитинства пройтися,
Згадати, чого не було.
Згадати, чого не було.
З роками приходить не старість –
З роками приходить мудрість.
З роками приходить мудрість.
Він грав, вона сміялась.
Він знав. Вона не знала.
Він знав. Вона не знала.
Я дивилася нині у небо –
Як ніколи, таке голубе.
Як ніколи, таке голубе.
Зона недоторканності
Іноді огортає мене.
Іноді огортає мене.
Я живу з почуттям провини
За себе, за нього, за когось...
За себе, за нього, за когось...
Побудь зі мною наодинці,
Не відпускай у гамір днів,
Не відпускай у гамір днів,
Погляд з-за плеча
Впаде на рядок
Впаде на рядок
По килимі з торішнього листя
Ступали нечутно сліди.
Ступали нечутно сліди.
Моя душа в анабіозі
Уже давно, уже давно...
Уже давно, уже давно...
Вчорашній потяг у тумані
Уже своє відстукотів...
Уже своє відстукотів...
Зарано, мій друже, зарано
Мені зустрічатися з Вами.
Мені зустрічатися з Вами.
Огляди