Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олеся Овчар (1977)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Чом це гнівається лютий?
    Зайченя сумує зранку:
    Як же хочеться на санки,
  •   Назустріч весні
    Зранку я почула спів:
    «Цінь-цвіріньки, ціву-ців!»
  •   Чорно-білі фантазії зим.
    Темніє фігура між білих фантазій...
    А може, то Ви у зимовім саду?
  •   Колискова для малятонька
    Зазирає зіронька
    у вікно.
  •   Болюче… Йорданське…
    О, Світе!...
  •   Вічний дуб
    На узліссі виріс дуб.
    Якось жолудь з дуба – гуп.
  •   Теплоосіннє
    У промені сонця купається днина –
    Нам душі осіннє тепло веселить.
  •   Овечкове
    На полі блакитному –
    Білі овечки.
  •   Осіннє частування
    Осінь літепла черпнула
    глиняним горщечком –
  •   Дякую тобі, мій саде
    Дякую тобі, мій друже-саде,
    За нашептані гіллям пісні,
  •   В гороб’ячому садочку
    В гороб’ячому садочку
    Сорок вісім горобців!
  •   Командний дух
    На хвості сорочім хутко
    Рознеслася лісом чутка:
  •   Не сумуйте, мамо
    «Не сумуйте, мамо!»
    Перебігло літо,
  •   А чим же ласýють коали?
    Мені раптом стало цікаво:
    А чим же ласýють коали?
  •   Веселий танок
    Маленькі каченята
    улітку на лужку
  •   Під ажурним склепінням дубів
    Стою під склепінням прадавніх дубів –
    Вростаю думками у вічність.
  •   Ніжно-трояндово-біло
    Ніжність трояндово-біла
    Нас огорнула теплом.
  •   Пісенька про дівчатко
    Зранечку стежкою
    йшло дівчатко –
  •   Пустунець-вітрисько
    Розгулявся – бешкетує
    пустунець-вітрисько:
  •   Охорона для ворони
    Я бідна ворона -
    така безборонна,
  •   Ранкова замальовка
    З-за обрію-туману
    На човнику-хмарині
  •   Секрет сивенької бабусі
    Старенька сивенька бабуся
    В немоднім смішнім капелюсі
  •   Жменя літорадості
    Вишенька до вишеньки
    у садку росте.
  •   Каченятковий секрет
    Де над берег – верболози,
    Попід берег – очерет,
  •   Качина прогулянка
    Качка-мама, качур-тато,
    П’ять маленьких каченяток
  •   Для хлопчика Теодорчика (і для Валі Попелюшки:)
    Зазирає ніченька
    сірим вовчиком
  •   Черепаха Поспішаха
    Черепаха Поспішаха
    У ставочку край села
  •   Знаєш?.. (Любі Долик)
    Я зустріла сьогодні янгола.
    Хоч такого, як всі – безкрилого,
  •   Безслівно
    Нічого не кажи – лиш пригорни.
    Тобою дихати я буду
  •   Колисанка
    Пізня вже година –
    Спатоньки пора.
  •   Ранок зимовий і дівчинка Ната
    Ранок зимовий
    Згорнувся клубочком –
  •   Люляй
    Є на світі (так і знай)
    Хлопченя з ім’ям Люляй.
  •   Примха Часу
    Цокає годинник
    тихо на стіні –
  •   В очікуванні дива
    Заколисує казкою нічка.
    Біло стеляться сни, наче дим.
  •   "Пророцтво"
    (монолог оракула у шкільній виставі)
  •   Після хурделиці
    (Душевно-природна замальовка)
  •   Не втрачай
    Закрутилася віхола,
    Та не стала утіхою,
  •   Зажура зимового дня
    Засумував зимовий день без Вас.
    Блукаючи безвір’ям попідранню,
  •   Згустки літепла
    Піднебесними передзвонами,
    Сонцепроменем, птаства гомоном,
  •   Забавлянка для грибочка
    Літо лісом по стежині
    Стриб-стриб-стриб!
  •   Поважні розмови :)
    Ведуть поважно мухомори
    Межи собою перемови:
  •   Чорнобривцева розмова з мамою
    Матусю, рідна, журишся... Чому?
    Леліє чорнобривці осінь,
  •   Заблукала комашинка
    Комашинка-мурашинка
    Заблукала у траві
  •   Хто ж нечемний?
    Неслухняний в мене м'ячик -
    Де захоче, там і скаче.
  •   Ангеликова колискова
    У колисці,
    срібні бильця,
  •   Та що без тебе я, любове?
    Не запечалю небеса журбою,
    Не запечалю сумом день,
  •   Все у хаті шкереберть
    Все у хаті шкереберть,
    Все «дригоногами» -
  •   Фросин курорт
    Мріє Фрося про курорти.
    Вже купила майку й шорти,
  •   Богданчикова подушка
    У Богданчика подушка –
    Ну справжніська вередушка!
  •   Сум непобачення
    Відчиняю думки у минуле –
    Хай від спогадів тягне протягом, –
  •   Пухнастий віршик
    Мені якось наснився сон –
    Пухнастий, наче купа вати.
  •   Про ніч цю на згадку
    Вона вам зостанеться сном на світанні
    Бентежним і трепетним, наче туман –
  •   Вранішня медитація
    Ранок любов’ю вливається в жили,
    Радістю сповнює кожну з клітин.
  •   Сонячна доня
    З веснянками носик,
    усміхнене личко –
  •   З присмаком барбарису
    Залишатися – звичка не Ваша,
    Та і я нетутешня, мабуть.
  •   Осінні торги
    Мене купує осінь в літа.
    До ніг лягає золотий листок.
  •   Останній дотик
    Журбу осінню відкладу на завтра.
    Опалі мрії встигну підмести.
  •   Рецепт для літання
    Я в кульбабки попрошу
    Невагомий парашут.
  •   У склепі мовчання
    Я зачекалась у склепі мовчання -
    Ситом ночей просіваю слова.
  •   Джим-захисник
    На бабусинім подвір’ї
    Метушню зчинили звірі,
  •   Хмаринки для Даринки (майже скоромовка:)
    Нині в гості до Даринки
    Прилітали дві хмаринки.
  •   Сонячна карусель
    Ділюся радісною новиною -
    вийшла однойменна моя збірка для діточок:)
  •   У відблисках вогню
    На вогник твій спішити рада
    В надії розтопить журу,
  •   Дещо по секрету
    Хоч давно я вже доросла —
    Люблю ляльці плести коси.
  •   Колискова від Їжачихи
    Ой колише колисоньку
    мама-Їжачиха:
  •   Опівнічні тіні
    Гуляють опівночі тіні вогненні -
    Багаття роздмухане диханням зір.
  •   Я малюю чоловічка
    Я малюю чоловічка:
    Чуб ріденький, невеличкий,
  •   Літні забавлянки
    Красне літо розсипає
    Сміх-сміх!
  •   Приодягнена в тишу
    Приодягнена в зоряну тишу
    На стрічання до тебе іду
  •   Жабчин клопіт
    Заболіла в Жабки
    Права задня лапка.
  •   Черепашки-спортсменки
    Дві веселі черепашки
    Влаштували перегони:
  •   Сонячна домівка
    Сонце ген за небокраєм
    Кожен вечір спочиває.
  •   Ображений Лелик
    Лелик-метелик
    обрáзився трішки:
  •   Мольфарова учениця
    Настояна на шепотінні трав,
    Ця тиша надто загадкова.
  •   Зоряний клопіт
    По морозяній дорозі
    Місяць ніс мішок на розі.
  •   Мишеняткові іменини
    В Мишенятка – іменини!
    Вже зібрались на гостину
  •   Сонячний зайчик на ймення Світланчик
    Сонячний зайчик
    на ймення Світланчик,
  •   Атом Любові
    Я така маленька
    у Твоїй долоні,
  •   Зимове видіння
    Вона зайшла у зúму
    Нечутним білим кроком,
  •   Для кролика (і не тільки) :)
    Кролю-Кролику, хороший,
    Чом так вушка нашорошив?
  •   Не можна спати!
    Невгамовним мишенятам
    Липнуть сонні оченята.
  •   Дозвольте закохати Вас
    Дозвольте закохати Вас... у осінь.
    Вона стоїть одна на бережку
  •   Відгомін осінньої рапсодії
    Все це було, а чи тільки здалося
    Нам, у міжчассі загубленим двом:
  •   Осінньому лицарю
    Журливий лицарю, мовчіть.
    Ми розлучаємось не вперше.
  •   Тихо всі! Потрібен спокій!
    Тихо всі! Потрібен спокій!
    Мишенятко вчить уроки.
  •   Неслухняні шнурівки
    Мишенятку на кросівках
    Розв’язалися шнурівки.
  •   Працьовите мишеня
    Мишеня будує дім:
    Буде затишно у нім
  •   Вона пішла у осінь
    В ажурній білій шалі
    Старим осіннім парком
  •   Вітрова полонянка
    (переспів на мелодію “Тече річка невеличка”)
  •   Як Мишенятко було жонглером
    Мишенятко у неділю
    Побувало в цирку
  •   Білка-чепурунка
    В перукарні біля клена
    Сушить Білка хвостик феном,
  •   Неіснуючі спогади
    Люблю згадати, милий друже,
    Як лукою у ніч брели,
  •   Незвичайна хвороба
    Мишеняточко зраненька
    Тихо будить Миша-ненька:
  •   Так смачніше!
    Чебурека їсть Юрко.
    Перед ним присів Бровко
  •   Втаємничених двоє
    Втаємничених виключно двоє.
    Розманіженим шурхотом шовку
  •   Нічні вишиванки
    Зорями мережить
    Ніченька рушник.
  •   Її прощання
    Палають стіни Карфагена...
    Вас зачекалися сирени
  •   трішки Ваша...
    Хіба ж я трішечки не Ваша,
    Нічний самотній пілігриме?
  •   Спокушене літо
    У ситцевій сукні на голому тілі
    Вона рвала вишні, уже переспілі.
  •   Велосипед
    Маю я велосипед!
    Поспішаю уперед –
  •   Кав’ярня “Затишна”, провулок Долі
    Стара кав’ярня у провулку Долі...
    Смакує Тиша з Часом “Каберне”...
  •   Про зовсім нестрашного Лева
    Всі горлають з переляку:
    – Лев утік із зоопарку!
  •   Пісенька для травички
    Я водичку на травичку
    Ллю-ллю-ллю!
  •   Кульвіршик
    У садку під виноградом
    Золоті ростуть кульбаби.
  •   Привидові Замку Мрій
    Мій любий привиде, ти знову втік…
    Лукаві сутінки старого Замку...
  •   на Купала
    Солодкого чар-зілля
    Збирала на Купала,
  •   Незвичайна грядка
    Від сьогодні Мишенятко
    На городі має грядку.
  •   Просто одна плітка
    Біля річки дві смерічки
    Шепотілися тихцем:
  •   Літні забавлянки
    Літо красне розсипає
    Сміх-сміх.
  •   Працьовитий Дощик
    Цілу нічку Дощик
    Лив-лив.
  •   Нічна замальовка
    Нічка з пензлем у руках
    Вже блукає поміж хат –
  •   Дощик-пустунець
    Чом травичка мокра?
    Звідки ці сліди?
  •   Джмелик
    Захотів до школи Джмелик
    Та й купив собі портфелик.
  •   Мої метаморфози
    У нічку місячну ясну
    Я срібним променем сяйну
  •   Чемне курчатко
    Плямка чорна, плямка біла –
    На причілку киця сіла
  •   По малину
    Ведмедиця в ранню днину
    Дала синові корзину:
  •   Заячий квартет
    – Бу-бу-бу! Бу-бу-бу! –
    дує Зайчик у трубу.
  •   Песик хоче вчитися
    Як до школи я прийшов –
    Песика зустрів.
  •   Науявляй...
    Не уявляй мене...
    спокусою нічною
  •   Мишачий футбол
    Хто це там горлає: “Го-о-о-о-ол!”?
    Грають миші у футбол!
  •   Білчині грибочки
    У лісочку на пеньочку
    Білочка сидить –
  •   Між нами...
    Жасминова тиша
    Між нами лягла...
  •   Коли вмирають почуття...
    Коли вмирають почуття –
    Не плачуть поминально дзвони,
  •   Пісенька про жабку
    Сіла жабка на камінчик:
    Гріється на сонці.
  •   Кишеня дивовиж
    В Мишенятка у кишені
    Дивовиж повніська жменя.
  •   Вечірня казочка від мишенят
    Сіренькі мишенятка
    Вже полягали спатки:
  •   Відважний кіт
    Наш відважний кіт Маркіз
    У дворі ворон ганяв.
  •   В компанії Любові і Весни
    Старенький столик на подвір’ю...
    А думка – в неба на краю...
  •   Нечемний півень
    Хто це там, на паркані,
    Спати не дає мені?
  •   неПомилування
    Пригадуєш той берег ночі
    І човник наш на хвилях мрій?
  •   Ми зіткані з ілюзій...
    Ми зіткані з ілюзій
    Найтоншого ґатунку...
  •   Ще одні рядки до ватри
    У надвечір’я спогадів
    Розвів багаття ти
  •   Остання ілюзія любові
    Заплакала ілюзія любові,
    Зронивши відблиски зневіри.
  •   Пісенька про весняний ранок
    Сонечко в киптарику,
    У крисані з пір’ям,
  •   Хочу в літо!
    Хочу вишеньку морелю
    Смакувати у садку
  •   Настунині капчики
    Боса бігає Настуня –
    А сандалики в кутку
  •   Крапля вина
    Торкаєш краплею вина
    Напіввідкритих днів моїх.
  •   Кольорові пригоди чорного котика

    ***
  •   На барвистій каруселі
    На барвистій каруселі
    Зайці крутяться веселі,
  •   Весна кохалася з дощем...
    Весна кохалася з дощем...
    Він пригортав її так сміло,
  •   Трикрапка...
    Як не зустрінемось у тиші,
    Розбитій поглядом чужим,
  •   Капелюшок для киці
    Сіра киця,
    хвіст у смужку,
  •   Весняні відчуття
    Я п’ю весну..
    Спочатку – тільки по краплині,
  •   Прошепочи мені зізнання
    Прошепочи мені зізнання
    Вечірнім вітром у гіллі
  •   Віта й вітер
    Каже мамі доня Віта:
    – Хочу я спіймати вітер.
  •   Мишенята-риболови
    Мишенята на ріці
    Вправно ловлять окунців.
  •   Зимово-весняне кохання
    Закохалася у леля
    Березневого Зима.
  •   Зворотний відлік до любові
    Зворотний відлік до любові
    Розпочинаю кожен раз,
  •   Гамачок
    Павученко Павучок
    З павутинки гамачок
  •   Давай...
    Давай зустрінемось у мрії
    Десь після півночі надій,
  •   Весняні забавлянки
    Зажурилися бурульки:
    Кап! Кап! Кап!
  •   Весняний спомин
    Я залоскочу крайчиком весни
    Куточки мрій твоїх шалених...
  •   Горобійко
    Скаче-плига горобійко:
    – Дай-но хлібчика, Андрійку!
  •   Мишка і ватрушка
    Мишка-пікушка
    Купила ватрушку,
  •   Баба-Миша
    Дружно, весело, завзято
    Ліплять Бабу мишенята.
  •   А хочеш... (VІ)
    А хочеш... не прийду я більше,
    Не відчиняй уже надій.
  •   А хочеш... (V)
    А хочеш... полум’ям займуся
    Від іскор поглядів твоїх
  •   А хочеш... (IV)
    А хочеш... затремчу струною
    Під променем твого тепла
  •   А хочеш... (ІІІ)
    А хочеш... я зів’ю гніздечко,
    Як ластівка весела навесні.
  •   А хочеш... (ІІ)
    А хочеш... я впаду дощами
    На спраглі помисли твої.
  •   А хочеш...
    А хочеш… я рум’янком стану,
    Який у літечку розцвів?
  •   Вальсово
    ... а люди кажуть “віхола гуляє”…
  •   Котикова забавлянка
    Котку-котику,
    Мур-мур,
  •   Розрада
    Чому сумний, чому самотній?
    Впаду я зіркою з безодні
  •   Посмішка сонечка
    Сонечко нині всміхнулось зимі:
    Сонячний зайчик присів на стіні.
  •   Перекотитілом
    Перекотитілом
    Пускаю за вітром
  •   В нашому літі
    Я загубилася в нашому літі.
    Сонцем заквітчана, небом умита,
  •   Намисто для Мишки :)
    Мишка сіла у куточок
    І силяє на шнурочок:
  •   Мишеняточко у ванні (забавлянка)
    Мишеняточко у ванні
    Куп! Куп!
  •   Сніданок для мишенятка
    Мишеня мале щоранку
    Крутить носом від сніданку:
  •   Роздоріжжя чи перехрестя?
    Я лікуюся часом... мовчанкою...
    Застаріле це все так давно.
  •   Різдвяні мандри
    Вбрали зорі вишиванки,
    Повзували постоли
  •   Принесла зима святки!
    Принесла зима святки!
    Вбрали миші кожушки,
  •   Подарунки від мишенят
    І найменші мишенята
    Поспішають святкувати,
  •   Посварились мишенята
    Посварились мишенята
    І по двох кутках сидять.
  •   Прозріння в предчасі Різдва
    Прозріння в предчасі Різдва
    Очищує сутність гріховну
  •   Дружина-сопілка
    У обіймах шалено гарячих
    Я покірна Тобі, наче глина.
  •   У лісі, лісі білому
    У лісі, лісі білому
    По срібному сніжку
  •   Разом?
    Самотніми кроками
    міряєм землю
  •   Сімейка милих песиків
    Сімейка милих песиків
    У нашому дворі
  •   Тобою дихати я хочу
    Тобою дихати я хочу,
    Бо вже душі забракло кисню,
  •   Мишенята теж чекають...
    На Святого Миколая
    Мишенята теж чекають
  •   Вареничне свято
    День сьогодні працьовитий,
    Хвильки вільної немає,
  •   Півпомах розлуки
    Ти журавлем – у вирій. Тéпло.
    Зима. Моя синиця – в руки.
  •   Гостинець для синиці
    Я дарунок зготувала –
    Чималий шматочок сала
  •   Годівничка
    Ми зробили для синичок
    Дерев’яну годівничку.
  •   Зимові забавлянки
    По стежині баба Зúма –
    Рип – рип.
  •   Мишенята на санчатах
    Мишенята на санчатах
    Мчать щодуху із гори.
  •   Мрійники
    Ну ось... Нарешті... Стрілися...
    Не думалось колись...
  •   Мова моєї сестри
    В мене є сестра мала,
    В неї мова є своя.
  •   В пелюстках троянди
    В троянди пелюстках багряних,
    Умитих в росах чистоти,
  •   Мишачі вибори*
    У Мишанії-країні
    Метушня зчинилась нині.
  •   Банан
    Є у мене ось банан,
    Я нікому не віддам,
  •   Сон пана Мишинського
    Щойно випав перший сніг,
    Пан Мишинський спати ліг.
  •   Колись...
    Колись прийдемо ми удвох,
    Не домовляючись про зустріч,
  •   Мишка у книгарні
    Сіра Миша невеличка
    Взула модні черевички,
  •   Зарядка для мишок
    (для гарного настрою і відваги)
  •   Біль
    Він очі наповнює сіллю і смутком,
    Зрізаючи усмішку лезом печалі.
  •   Єдиний крок
    Від пустки до неба – однісінький крок.
    Єдиний. Можливо – останній.
  •   Добра Мишка
    Мишка сумує –
    Порожня тарілка.
  •   Ми просто зорі...
    Ми просто зорі... В далі синій
    Молочний Шлях чекає нас.
  •   Скарби пана Мишинського
    Пан Мишинський у норі
    Від зорі і до зорі
  •   Мишачі танці
    На майдані рано-вранці
    Влаштували миші танці.
  •   Твій Світанок
    Я – твій Світанок. Чуєш, любий?
    Торкаюсь променем до вій.
  •   Акробат світла
    По павутині променів
    До сонця наче йду.
  •   Жінка-привид
    Тобі не ввірю забагато.
    Я Жінка-привид, тінь, фантом.
  •   Чому їжаки бувають сердиті (для дорослих)
    Жив у лісі пан Їжак,
    Все було йому не так,
  •   Вечірня Мишка
    Вечір пізній... Сіра миша
    В дім приносить лантух тиші.
  •   Місце зустрічі примар
    Старенька вуличка, де місяцем – ліхтар,
    Бруківка зоряна, надщерблена жалями.
  •   Пиріжок від Мишки
    – Мишко, Мишко, де була?
    – У пекарні край села.
  •   Тобі дано...
    Тобі дано любити вічну Тайну...
    У неї смак бажання і дощу.
  •   Мишка й сало
    Мишка грошей назбирала
    І купила кусень сала.
  •   Тріщина...
    Погляд надтріснутий дзеркала того,
    Очі якого безжальніші скла.
  •   Лише уява
    Обоє знаємо, що це – уява,
    Навіяна бажанням забуття.
  •   Надішли тепло на цю адресу
    Лягає останній листок
    Пожовклим осіннім зізнанням
  •   Мишки в магазині
    Сіли мишки у машину.
    Дир! Дир!
  •   Чудо-вантажівка
    У нашому місті
    є вантажівка.
  •   Зупини...
    Зупини мене впертим цілунком,
    Не давай відійти ні на крок.
  •   Горішки для мишки
    Для донечки – мишки
    Полущив горішки
  •   Котик на гойдалці (Мурчиків сон)
    На гойдалці котик
    Відважно гойдався.
  •   Сила мишачої дружби
    Мишка в білім фартушку
    Бігла швидко по лужку,
  •   Вишиванки осені
    Осінь любому синочку
    Злотом вишила сорочку.
  •   Для тих, кому не спиться
    (вечірньо-нічний експромт)
  •   Осінні забавлянки
    Дощик, дощик по калюжах
    Кап! Кап!
  •   Закляття
    Налийся у думку мою
    Освітленим сміхом. Востаннє.
  •   Румба
    Я хочу...
    Станцювати
  •   Присвята
    Вогка печать Твого цілунку
    Скріпила нас іще тоді,
  •   Еро-міні-картинка
    Пізно ввечері місяць
    кохався із хмарою,
  •   Мужчинам на замітку
    Як легко поранити жінку
    Безжальністю зайвих думок.
  •   Веселка для дорослих
    Фіолетовий смуток ночі
    Обняв
  •   Неримовані бажання
    Розстебни на мені ґудзики сумнівів.
    Повільно зніми з плечей півтемряву думок.
  •   До винуватця сліз моїх
    Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
    Ти - винуватець сліз моїх.
  •   Шоколадка для Мишенятка
    В дарунок Мишенятко
    Дістало шоколадку.
  •   Твоя поява
    Ти нині прийшов.
    Без жодного звуку.
  •   Дивні розмови
    Я свою сестричку
    Смикнув за косичку.
  •   Мамин вихідний
    В нашої мами нема вихідних.
    Чом це ніхто не подумав про них?
  •   Цукерка, мишка та обід
    На краєчечку стола
    Я цукерочку знайшла,
  •   Видіння
    Ажурний місточок.
    Ні вчора, ні завтра –
  •   Меланхолія кольору мрії
    Вчора троянди
    в небеснім тумані
  •   Перекреслення
    “Очевидно, жінок ніщо так не допікає,
    як байдужість”
  •   Найкращий друг
    Є у мене гарний друг.
    Любить він ганяти мух.
  •   Про Мишчине вушко
    У Мишечки моєї
    Відгризла вушко киця,
  •   Сонячне кружальце
    Покотилося сонечко небом
    На осінню його половину,
  •   Знак зими
    Сніг! Сніг! Перший сніг!
    Хто б ще так радіти міг?
  •   Мишенятко захворіло
    Учора Мишенятко
    Бідненьке захворіло.
  •   Млинці-смакунці
    До мишки у хатину
    Зібрались на гостину
  •   Не одні
    В долонях твоїх ніжно-теплих
    Сховались вчорашні пісні.
  •   На краще
    На жаль, ви не зі мною
    Цілунком розпрощались.
  •   Космодром
    Я сьогодні цілий день
    Думаю-мудрую,
  •   Троє у човні, не рахуючи собаки
    (експромт для пані Світлани :-))
  •   Шість песиків і одна кицька
    Шість песиків дрімали
    Ліниво на осонні
  •   Посмішка для мишенятка
    Сіреньке мишенятко
    Під кущиком сиділо.
  •   Монолог ляльки
    Я – ватяна лялька,
    Із ґудзиків – очі,
  •   Казочка про маленького ведмедика (для батьків)
    Маленький ведмедик
    Хотів танцювати,
  •   Добрий котик
    Для кота смакота
    У кутку стояла –
  •   Найкращий подарунок
    Нині матінка-матуся
    В магазин ходила
  •   Буслів обід
    Бусол ходить по болоті –
    Чап - чап - чап.
  •   “Сліпий” дощ (не дуже осінній вірш :))
    Дощик сумно зазирав
    У моє віконце,
  •   Осінь у мене в гостях
    Осінь яблучком вкотилась
    До моєї хати
  •   Усмішка Твоєї тіні
    Ковзнуло нечутно по тілі...
    Уява хмеліє. Я – з нею.
  •   Перони життя
    Перехресні дороги між душами.
    Думко-пОтяги знай стукотять.
  •   Музика
    Ні-ні! Не звичайні це звуки...
    Хіба ж пояснити можливо?
  •   Моїм вчителям...
    Пролітають роки, довго тягнуться миті...
    Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
  •   Синові
    Осінь... Шепоче листя...
    Фарби Твої на столі...
  •   Бранка
    Моє тіло - тремка оболонка,
    Межа між двома прасвітами.
  •   Моє дитинство
    Пройшли роки – я вже доросла.
    Що – зрозуміла, що – і ні.
  •   Просто одне речення для підняття настрою
    Вимащена шоколадом
    Дивиться на мене
  •   Свіча мого існування
    Зориться свічею земне існування,
    Тепло ореолом розвіює щем.
  •   Осінньо-вітрове :(
    Уламками душ і розбитих сердець
    Складає мозаїку осінь.
  •   Осінньо-вітрове :)
    На прогулянку із вітром
    Осінь заманило.
  •   Твої обійми
    Вони стирають Ознаки всіх меж,
    У них є Простір, та немає Часу.
  •   Наша музика
    СопілкОво-солодкій омані
    Опиралась як тільки могла
  •   Мальви спогадів
    Малювала мальву спогадом уява
    Я верталась знову в ті далекі дні,
  •   Мужчини і пробачення (напівжарт:))
    Я думала – мужчини
    Пробачення не просять.
  •   Оманлива коханка
    І знову я - оманлива коханка
    В обіймах тисячі чужих ночей,
  •   Тобі...
    Небесна радість озера,
    Співочий рай верби –
  •   Дякую
    Я дякую за це безмежжя,
    Що заглядає в мої очі,
  •   Я ставлю крапку (remake)
    На цьому ставлю крапку.
    Усе. Кінець. Межа.
  •   Я ставлю крапку
    Ну ось я ставлю крапку.
    Усе. Кінець. Межа.
  •   Дощ-ворожбит
    Дощ-ворожбит мандруватиме вік –
    Ще дід-прадід дорогу зворожив.
  •   Наївна жіноча порада
    Кожнісінькій жінці, повірте,
    Свідомо, а може, і ні,
  •   Невірш
    Загостреним кінчиком
    Місяць торкнувся
  •   Вечорова
    Мої Сонечка втомились
    І усміхнено вже сплять
  •   Ранок у місті
    Свіжістю ранок бадьоро дихнув
    У місті розморено-соннім.
  •   Останнє крило
    Чистими звуками справжнього серця
    Білому світові плакать дано.
  •   Сумний сонях
    Соняхом зріс мій безсонячний біль.
    Думка насінням зчорнілим загусла -
  •   Закохані коханці
    Які вони прекрасні
    Під сяєвом світил -
  •   Вересень
    Причапав до нас по калюжах
    З букетиком айстр у руці,
  •   Звідки взявся туман...
    Бігла ніч через садок,
    Поспішаючи до ранку,
  •   Осіння розрада
    Важка теракотова втома
    Лягла сухолистом до ніг.
  •   Два Сонечка
    Дві посмішки – два Сонечка
    Живуть собі в Садку,
  •   Осіннє свічадо
    Перед дзеркалом озера осінь
    Синьо-слúвові кульчики міряла.
  •   Ненатхнення
    Шукав мене один сонет...
    Безслів'я билося мовчанням...
  •   Боротьба (з лібідо)
    П’янив...
    Забула...
  •   Осінні настрої
    Осінь брови нахмурила
    Журавлиними дугами.
  •   Настрій
    Осінь брови нахмурила
    Журавлиними дугами...
  •   Місток
    Місток по цеглині
    Складали ми разом.
  •   Невеличка порада
    Хмарину дістати у руку
    (Повірте у силу мети)
  •   Сумний діагноз
    Молодість потроху старіє -
    Одна на двох амнезія,
  •   Я не художник, жаль...
    Вже вкотре я жалію,
    Що дар Природа не дала
  •   Напевне, стануть піснею...
    Напевне, стануть піснею
    Колись оті слова,
  •   Давня тайна
    Природа вагітна грозою
    Ходила цілісінький день.
  •   Серпнева меланхолія
    Розірваним намистом
    Посипалися зорі...
  •   Непорозуміння
    Непорозуміння виникають не зі слів,
    А швидше - із їх відсутності.
  •   Подивися всередину
    Подивися всередину, вглиб.
    Навиворіть виверни все.
  •   Іще не спогад
    Серпень кавуном
    Котився баштанами,
  •   Спогад прийдешній
    Соняшникове літо.
    На жаль –
  •   Думки наприкінці дня
    День тріснув перестиглим кавуном,
    Думки побігли тарганним насінням
  •   Мамине чекання
    Вона чекає... Все чекає...
    І не лише в своїм житті:
  •   Хто пожаліє тебе, як не осінь...
    Хто пожаліє тебе, як не осінь,
    Заплаче дощем над тобою –
  •   Через рік знову буде літо
    Жовте листя біжить по тротуару,
    Осінь грає в золоті литаври.
  •   Нічний міні-банкет (або жіночий тет-а-тет)
    Коли всі сплять –
    Покличу тишу,
  •   Маленьке бажання
    Під зорями вечірніми
    Вона тихенько мріяла.
  •   Неуки
    Світ електронних звуків.
    Штучних квітів і зайвих слів.
  •   Міра щастя
    Для щастя міра – це “трохи”.
    Якщо брати міру “багато”,
  •   Ейфорія
    Двері навстіж...
    Душа утекла.
  •   Гроза-черниця
    Гроза-черниця –
    Наречена небесна.
  •   Ціна за надхмарність
    Ілюзії марні
    Уяву ятрять.
  •   Розуміння на відстані зору
    Твій погляд глибоко далекий
    Від землі, від часу, від мене.
  •   Просто одна думка
    Це така ланцюгова реакція –
    Переходить Вчора у Завтра,
  •   Вітер-жебрак
    Вітер в старенькім лахмітті
    Йшов жебрати вікна відкриті.
  •   Цікаве спостереження
    Більшість думок починаються з "Я",
    З "Ти" починаються звинувачення.
  •   Портрет на двох
    Останній штрих до нашого портрету.
    Портрет на двох. Це щось нове.
  •   За поворотом – осінь
    За поворотом – осінь,
    Махне рукою.
  •   Сплелися пальці...
    Сплелися пальці, наче вічність
    З миттєвістю переплелись.
  •   Тридцять секунд зізнання
    Тридцять секунд зізнання
    Мені ти зараз даєш,
  •   Я продаю свій час...
    Ну от і все...
    Я продаю свій час...
  •   ***
    Пластик. Асфальт. Бетон.
    Нудить від рівних стін.
  •   Невідомим друзям
    Мої невідомі друзі,
    Не залишайте мене у тузі.
  •   Народження
    Небо, вишите зорями,
    Накрило вечірню Землю
  •   Літак
    Розкреслює небо літак
    Вперто на дві половини.
  •   Купальські ночі
    Солодкого чар-зілля
    Збирала на Купала,
  •   Все в цьому світі з нас починається
    Все в цьому світі
    З нас починається.
  •   Мине захоплення
    Мине захоплення, пропаде ейфорія,
    Тверезо подивлюсь на світ:
  •   Стежками дитинства
    Стежками дитинства пройтися,
    Згадати, чого не було.
  •   З роками приходить не старість
    З роками приходить не старість –
    З роками приходить мудрість.
  •   Він грав
    Він грав, вона сміялась.
    Він знав. Вона не знала.
  •   Мимовільний погляд
    Я дивилася нині у небо –
    Як ніколи, таке голубе.
  •   Зона недоторканності
    Зона недоторканності
    Іноді огортає мене.
  •   Я живу з почуттям провини
    Я живу з почуттям провини
    За себе, за нього, за когось...
  •   Побудь зі мною наодинці,
    Побудь зі мною наодинці,
    Не відпускай у гамір днів,
  •   Погляд з-за плеча
    Погляд з-за плеча
    Впаде на рядок
  •   Забутий куток
    По килимі з торішнього листя
    Ступали нечутно сліди.
  •   Моя душа в анабіозі
    Моя душа в анабіозі
    Уже давно, уже давно...
  •   Вибір
    Вчорашній потяг у тумані
    Уже своє відстукотів...
  •   Колись...
    Зарано, мій друже, зарано
    Мені зустрічатися з Вами.

  • Огляди

    1. Чом це гнівається лютий?
      Зайченя сумує зранку:
      Як же хочеться на санки,
      А надвóрі – хуга, стужа!
      Розгулявся лютий дуже:

      Супить брови сіро-хмуро,
      Навіває кучугури
      І морозить гори льоду.
      Краще вдома в цю погоду.

      Зайченятко, куций хвостик,
      Загорнулося у коцик,
      Задивилось у віконце
      І задумалося: «Чом це?

      Чом це гнівається лютий?
      Як же гнів той оминути?..»
      Мізкував так зайчик довго,
      Промайнув раптово здогад:

      «От назвали місяць лютим,
      То яким йому вже бути?
      Ходить сам-один снігами,
      Дружбу водить із вітрами,

      Та й ніхто його ласкаво
      Не покличе до забави.
      А як з ним погратись трішки –
      Може, стане він добріший?»

      І зайчатко попросило:
      - Не хурдель, не дми щосили!
      Ну будь ласка, кинь бурчати –
      Гáйда разом на санчата!

      За вікном в цю мить (о диво!)
      Завівати припинило,
      Із-за хмар бундючо-хмурих
      Сонце оком підморгнуло,

      Заіскрилися сніжинки
      На стежинках, на ялинках.
      Наче зразу й потепліло –
      На санчата можна сміло!

      Звеселилося зайчатко :
      - Отепер усе в порядку!
      Просто треба навіть лютий
      Добрим словом не минути!
      2014




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Назустріч весні
      Зранку я почула спів:
      «Цінь-цвіріньки, ціву-ців!»
      Тож подумала: це сон,
      Бо зима он за вікном.

      Ще сніги лежать усюди,
      В кожухах дерева й люди,
      Та й весна не на порі –
      Січень ось в календарі.

      Прислухаюся… Та ні!
      Не здалося це мені:
      То пташата дружним хором
      Так вицвінькують бадьоро.

      Пораділо моє серце –
      Недаремно ж бо усе це.
      Знають дзьобики малі –
      Вже весна йде по землі.

      Хай далеко за горами,
      Та іде на зустріч з нами.
      - Ой, спасибі вам, пташата!
      Буду й я весні співати!

      Хай дзвенять удалині
      Наші радісні пісні.
      Як весну вони потішать,
      То до нас прийде скоріше!
      2014



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Чорно-білі фантазії зим.
      Темніє фігура між білих фантазій...
      А може, то Ви у зимовім саду?
      Шукаєте стежку, якою щоразу
      Від Вас, не прощаючись, маревом йду.

      На ній не знайдете ні сліду, ні згадки,
      Та й зовсім в заметах не видно її.
      Навіщо шукати вам жінку-загадку,
      Яку відспівали давно солов’ї –

      Ще там, у фатально-солодкій замрії,
      Де вічним здавався весняний політ.
      І думку дарма Ваше серце леліє -
      Йому довіряти, повірте, не слід.

      .................................

      Біліє фігура між чорних фантазій...
      Напевне, то Ви у безмісячну ніч
      Приходите вкотре в обірваній фразі
      Стежками думок між засмучених свіч.

      І так невагомо, граційно і легко
      Несете весну у мої холоди.
      Я хочу торкнутись, та Ви вже далеко.
      В рядках недописаних – Ваші сліди.

      Байдужо-поволі зрадливу замрію
      Розвіює сніг між оголених віт.
      Та серце надію недарма леліє,
      Йому довіряти, упевнений, слід.

      .................................

      Самотні фігури блукають по світу,
      Жадані комусь, не зігріті ніким.
      Лиш любляче серце зуміє змі
      Такі чорно-білі фантазії зим.
      2015



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Колискова для малятонька
      Зазирає зіронька
      у вікно.
      Ой, пора вже спатоньки
      всім давно.
      А моє малятонько
      ще не спить,
      Лиш його колисонька
      хить-хить-хить.

      Чом же ти, малятонько,
      все не спиш?
      Спить вже сірий котонько
      й сіра миш.
      Вже дрімає солодко
      цілий світ,
      Тільки твої оченька
      кліп-кліп-кліп.

      А малятко очками
      зирк та зирк:
      Хоч одну ще казочку
      розкажи,
      Заспівай ще пісеньку
      хоч одну –
      Отоді вже, ненечко,
      я засну.

      Вітер тихо листячко
      колишé.
      Розкажу я казочку –
      ще і ще.
      Колискову пісеньку
      прошепчу,
      Аби снів намріялось
      досхочу.

      Зазирає зіронька
      у вікно.
      Ми з моїм малятоньком
      вже спимо.




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. Болюче… Йорданське…
      О, Світе!...

      Освяти! Освіти! Відпусти
      Кожен гріх незамолених душ.
      Проведи через ті блокпости,
      Де єдиним паролем «Чому ж?»

      Де у відповідь – спокій зірок
      Обеззброює грім канонад.
      Під безмежно-далеке «Синок!»
      Проведи у Божественний сад.

      Освяти! Освіти! І прости
      Всіх, що досі живі на межі,
      Проведи через ті блокпости,
      Де паролі зі злоби та лжі,

      Де у відповідь – стукіт сердець
      Обеззброює лють ворогів.
      Під полегшено-втомне «Кінець…»
      Проведи до святих матерів.

      Йордан, 2015



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 6

    6. Вічний дуб
      На узліссі виріс дуб.
      Якось жолудь з дуба – гуп.
      Закотився під місток.
      Заховався під листок.
      От полежав там тихцем –
      Далі грався з вітерцем.
      Вітерець його заніс
      Аж до річки. Поруч – ліс.
      Жолудь примостився тут.
      Сонце оком луп та луп
      Й…
      (читай від початку)
      :)
      2013



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Теплоосіннє
      У промені сонця купається днина –
      Нам душі осіннє тепло веселить.
      Всміхаються очі і доньки, і сина –
      І світ видається первинно-невинним,
      Як ця несподівано чиста блакить.

      Неначе не вчора ще супилось небо,
      Немовби не вчора сіріло дощем.
      А зараз – чого нам з тобою ще треба?
      Цю осінь із присмаком золотомеду,
      І ці відчуття – хоч на хвильку іще.
      2013



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Овечкове
      На полі блакитному –
      Білі овечки.
      Здається, близенько,
      Зовсíм недалечко.
      Простягнеш долоню –
      Одразу торкнешся
      Легкої пухнастої
      Білої шерсті.
      Погладиш овечку
      Ласкаво і м’яко –
      І добра овечка
      Мекекне в подяку.
      І от я тяглася…
      Тяглаааася… Та де там!
      До милих овечок
      Далеко-далеко.
      Напевне, рости мені
      Доооовго ще треба:
      Овечки ж – то хмарки,
      А поле – то небо.
      :)
      2013



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Осіннє частування
      Осінь літепла черпнула
      глиняним горщечком –
      Розлила усім по кварті,
      навіть із вершечком.
      Ще й до того частувала
      сонячним узваром
      На потіху всім навколо –
      людям, звірям, травам.

      До оказії такої
      прибрались дерева:
      Там вербиці, там берізки –
      наче королеви,
      Одягли багаті шати,
      золоті прикраси.
      А шипшинки-горобинки
      зашарілись рясно –
      Бо здалося їм занадто
      пломінким намисто.
      Узялася і травиця –
      проти сухолисту.
      А між нею (чи не диво?)
      жовті оченятка –
      Визирає на світ ясний
      радісна кульбабка.
      До гостини і пташата,
      Потяглись помалу,
      Причастились, відігрілись –
      Голоси подали.

      Зазвучав осінній ранок
      Так дзвінкоголосо,
      Що аж небо здивувалось:
      - Ой, яка ця осінь!..
      2013



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Дякую тобі, мій саде
      Дякую тобі, мій друже-саде,
      За нашептані гіллям пісні,
      За розраду листопадо-зради
      Пагоном тендітним навесні.

      Дякую за тишу надвечірню –
      Нашої жури таємний схов,
      За нежданий спозарання іній –
      Візерунки мовчазних розмов.

      Дякую за галасливий спомин,
      Зеленцем закочений у даль,
      За років моїх достиглі грона
      І душі чуттєву пастораль.

      Дякую за елегійний спокій,
      Схований у листя і траву.
      І за зустрічі…
      А знаєш… Поки
      Ми стрічаємося – я живу.
      2013



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    11. В гороб’ячому садочку
      В гороб’ячому садочку
      Сорок вісім горобців!
      Повсідались на дубочку
      І всі разом: «Ців!» та «Ців!»

      Той найменший хоче пити,
      Цей товстенький зголоднів,
      Ну а цим скоринки крихта
      Все не ділиться навпіл.

      Розбишаки – ті, як завше,
      Так скубуться – пух летить.
      Ну а те, що трохи старше
      Всіх вгамовує: «Цить! Цить!»

      Шум і галас неймовірний
      Ледь притихне лиш тоді,
      Як кухарка Горобівна
      Всіх покличе на обід.
      :)
      2013



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Командний дух
      На хвості сорочім хутко
      Рознеслася лісом чутка:
      Скоро зійдуться в двобої
      На новім футбольнім полі
      Бистроногі сірі зайці
      І вовчиська-сіроманці.

      Не нахваляться вовцюри:
      - От у нас мускулатура!
      Подивіться, звірі-братця,
      Перш, ніж братися змагаться.
      Хочуть грати куцохвості?
      З того курям смішно просто!
      Кожен з вас нехай побачить
      10:0 – рахунок матчу!

      Зайці ж часу не марнують –
      М’язи, як один, тренують.
      На зарядку рано-вранці
      Кожен день виходять зайці
      І стрибають вище вух.
      Що то є – командний дух!

      Вже до матчу все готове.
      За суддю – ведмідь суворий.
      Вболівальників багато
      Назбігалось, як на свято.
      Пролунав свисток до гри.
      Ну ж бо, друзі, почали!

      Ой, який футбол пішов!
      Аж диміло з підошов!
      І не зчулись глядачі –
      У воротах два м’ячі.
      Але що це, що за диво?
      Та це зайці їх забили!

      Як вовки не намагались,
      Але так й не відігрались.
      Нелегке було змагання.
      Ось хвилина і остання.
      10:0 скінчилась гра ця!!!
      Але лиш... на користь зайців.
      Тож вовки не помилялись –
      Кури довго ще сміялись.
      2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Не сумуйте, мамо

      «Не сумуйте, мамо!»
      Перебігло літо,
      наче дитинчата
      через той поріг.
      Знову сонце дітям
      у дорогу світить,
      І ховати сльози
      стало на порі...

      …Перекотять Спасом
      яблука на осінь,
      Стихне у зажурі
      спорожнілий сад,
      Тільки зрідка зранку
      птах дзвінкоголосий
      Стрепене у гіллі
      згадку про внучат...

      «Дай же, Боже, дітям,
      небо за покрову!»
      Мамина молитва –
      світу оберіг.
      «Ви чекайте, нене,
      нас у гості знову!»…

      …Сивіють в чеканні
      волоски доріг…

      2013



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. А чим же ласýють коали?
      Мені раптом стало цікаво:
      А чим же ласýють коали?
      Чи їм до вподоби банани,
      Чи, може, горіхи із пальми?
      Чи любить ведмідь австралійський,
      Як бурий, медочку поїсти?
      Чи потай з великої миски
      Смакує омлет і сосиски?
      А чи поїдає без міри
      Тістечка, цукерки й зефіри?..

      Я більше гадати не став –
      Відправив з питанням листа:
      – Зізнайтеся, любі коали,
      А що до смаку вам припало?

      В Австралії чемні коали
      І швидко мені відписали:
      - Привіт, наш допитливий друже!
      Питанням здивовані дуже!
      Тобою всі названі страви
      Коали би їсти не стали,
      Бо кращі наїдки у світі –
      Це листя з дерев-евкаліптів!
      p.s.
      Його відправляємо сто кілограмів,
      Аби ти не схуд від конфет і бананів!
      2013



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Веселий танок
      Маленькі каченята
      улітку на лужку
      Взялися влаштувати
      забаву ось яку.

      Веселі каченята
      розучують танок:
      Рівненько треба стати
      і крякнути разок:
      КРЯ!
      А потім – крильця в боки
      і дзьобик догори,
      Та хвостиком труснути
      разів хоча би три.
      Голівку вліво-вправо
      і вгору потягти
      Та крильцями змахнути
      так, ніби ти летиш.

      Маленькі мишенята
      прибігли на лужок
      і також захотіли
      цей вивчити танок.

      Веселі мишенята
      розучують урок:
      Рівненько треба стати
      і пікнути разок:
      ПІ!
      А потім – лапки в боки
      і носик догори,
      Ще й хвостиком труснути
      разів хоча би три.
      Голівку вліво-вправо
      і вгору потягти
      Та лапками змахнути,
      мов зараз полетиш.

      Поглянули на все те
      зелені цвіркунці
      І нумо дружно вчити
      веселі танці ці.

      Веселі цвіркунята
      розучують танок:
      Рівненько треба стати
      і цвіркнути разок:
      ЦВІР!
      ...
      ...
      ...

      Хлоп’ятка і дівчатка,
      приходьте на лужок
      В компанії веселій
      учіть новий танок!

      А ще скликайте друзів -
      птахів, комах, звірят,
      Хай трави в тому лузі
      Від танцю аж дзвенять!
      2013
      :)



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Під ажурним склепінням дубів
      Стою під склепінням прадавніх дубів –
      Вростаю думками у вічність.
      А небо у тихо-бездонній мольбі
      Мені заглядає у вічі.

      Усотують хмари мирську суєту,
      У душу вливаючи спокій.
      Наносить природа святу простоту
      Бальзамом на рани (чи роки?).

      Тягнуся увись (чи то, може, не я?)
      Руками (гілками?) в молінні...
      І соки живі благодатна земля
      Вливає в чуття (чи в коріння?).

      Навколо – ажурне склепіння дубів,
      Невидима брама у вічність.
      2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Ніжно-трояндово-біло
      Ніжність трояндово-біла
      Нас огорнула теплом.
      Скільки та нічка повіла
      Юним закоханим двом!

      Скільки ж бо літ пролетіло?
      Хай перелічує їх
      Ніжність трояндово-біла –
      Терпко-солодкий наш гріх.

      Вірити в казку хотіла.
      Боже! Любов – як дитя.
      Ніжність трояндово-біла
      Оберегла почуття.

      Двері нам доля відкрила
      У криштальний палац.
      Ніжність трояндово-білу
      Хай збереже він для нас.
      01.08.2013





      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Пісенька про дівчатко
      Зранечку стежкою
      йшло дівчатко –
      Личко усміхнене,
      Сукня в цятку.
      Травами, полечком,
      через кладку –
      Літу назустріч
      ішло дівчатко.

      Сонечко променем
      гріло щічки,
      Щоб рум’янилося
      біле личко.
      Хвильками хлюпала
      тепла річка –
      Щоб підростало
      дівча невеличке.

      На тому березі
      у садочку
      Стрілося Літечко
      у віночку,
      Взяло дівчатонько
      до таночку –
      І засвітлилися
      радо очка.

      Сонечко променем
      гріло щічки –
      І рум’янилося
      біле личко.
      Хвильками хлюпала
      щедро річка –
      І підростало
      дівча невеличке.
      2013



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Пустунець-вітрисько
      Розгулявся – бешкетує
      пустунець-вітрисько:
      То високо у деревах,
      то у травах низько.
      Покуйовдить липі крону,
      яблуньку потрусить,
      Потім – гайда кукурудзі
      лоскотати вуса.
      На стеблині погойдає
      жученя лякливе,
      Та у хмарі прижене
      буркітливу зливу.
      А натомиться – мов кіт,
      Скрутиться в клубочок
      І в якомусь димарі
      подріма охоче.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    20. Охорона для ворони
      Я бідна ворона -
      така безборонна,
      Доконче потрібна
      мені охорона.

      В город до сусіда
      лиш глянути хочу -
      Мене відганяє
      якась потороча:

      Така довгорука,
      така головата!
      Знайомитись з нею,
      гадаю, не варто.

      А я кукурудзу
      давно там вгляділа,
      Але підійти
      ще і досі не сміла.

      Тому і шукаю
      собі охорону.
      Чи хто пожаліє
      з вас бідну ворону?
      :)
      2012



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Ранкова замальовка
      З-за обрію-туману
      На човнику-хмарині
      До нас пливе світанок
      У сонячному брилі.

      По сонно-теплій хвилі
      Веслує промінцями
      І дрімки полохливі
      Втікають манівцями.
      2013



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Секрет сивенької бабусі
      Старенька сивенька бабуся
      В немоднім смішнім капелюсі
      Ховає у торбу картату
      Цікавих секретів багато.

      Там – спицями плетені хмари
      І в’язане сонце до пари,
      Дощами вишивані квіти
      І сни, розмальовані вітром.

      А ще у тій торбі знайдете
      Пухнастий кульбабковий светр,
      Сережки й намисто із вишень
      Та казку від сірої миші,

      Ще сотню пісочних тістечок,
      І мир для усіх суперечок,
      Для носика – цятки-веснянки,
      Для настрою всім – забавлянки.

      Секретів усіх не злічити.
      Та знайте, мої любі діти!
      Як стрінете раптом бабусю
      В немоднім смішнім капелюсі

      І з торбою в синю клітину –
      Всміхніться тоді неодмінно.
      Бабуся за усмішку добру
      Секретик вам витягне з торби.
      2013



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Жменя літорадості
      Вишенька до вишеньки
      у садку росте.
      Гріє красні ягоди
      сонце золоте,
      Вітер заколисує
      гойдалку з гілля
      І доносить здалеку
      пісеньку джмеля.

      Вишенька до вишеньки –
      туляться між віт,
      Їм приносять жайвори
      вдосвіта привіт,
      Біля них між листячком
      засинає день
      І тоді до ранечку
      сад – анітелень.

      Вишенька до вишеньки –
      повні жмені втіх.
      Мій садок запрошує
      в гості вас усіх!
      Ягідка до ягідки
      між зелених віт –
      Скільки ж літорадості
      нам дарує світ!
      2013



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Каченятковий секрет
      Де над берег – верболози,
      Попід берег – очерет,
      Каченя дзвінкоголосе
      Заховало свій секрет.

      Як його ніхто не бачить,
      Ані душечки навкруг –
      Каченятко пісню кряче
      Про струмочок і про луг,

      Про усе, що серцю миле,
      Тата, маму і братів,
      Про міцні дорослі крила,
      А про небо – й поготів.

      Та хвилюється качатко:
      Як почує хто, бува?
      Певно, скаже: щось негладко,
      Що з качати за співак?

      Ти, качатко, не встидайся,
      Хвилюватися – дарма!
      Як співає хто від щастя –
      Пісні кращої нема!
      2013

      "Усе почалося із фрази ЛЮ"

      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Качина прогулянка
      Качка-мама, качур-тато,
      П’ять маленьких каченяток
      Попід верби на ставочку
      Чемно плавають шнурочком.

      Мама діток вчить співати,
      Вчить пірнати діток тато.
      Тож прогулянка – на славу,
      І корисна, і цікава!
      2013




      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Для хлопчика Теодорчика (і для Валі Попелюшки:)
      Зазирає ніченька
      сірим вовчиком
      У віконце хлопчика
      Теодорчика.
      Не страшний вовчик той
      Аніскілечки!
      Хоче затишку він
      хоч би трішечки -
      До хлоп’ятка під бік
      притулитися
      І разóм теплі сни
      подивитися.

      Сіромаху впусти,
      милий хлопчику!
      Помандруєте в снах
      разом з вовчиком.
      Буде другом він вірним
      в мандрівках,
      А над ранок гайне
      до домівки.

      Хай домівка його ¬
      ген за обрієм,
      Та залишиться казочка
      добрая.
      Повіси нам її,
      Теодорчику,
      То подружимо й ми
      із тим вовчиком.
      :)
      2013

      "А тут ми майже познайомилися з Теодорчиком:)"

      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Черепаха Поспішаха
      Черепаха Поспішаха
      У ставочку край села
      Не згадати вже відколи
      У хатиночці жила.

      Черепаху знали всюди –
      У ставку і поза ним.
      Не звичайна це тварина,
      А дивинка із дивин.

      Як прокинеться зраненька –
      Тільки сонечко зійде –
      Так одразу й метушиться,
      Аби встигти все за день.

      Стільки справ у черепахи –
      Полічити всі дарма!
      І спокійної хвилинки
      У бідненької нема.

      На зарядку, на сніданок –
      Все бігом, заперло дух.
      Потім прати-прибирати,
      Аби сяяло навкруг.

      Пов’язати светри теплі –
      Для маленьких правнучат.
      А ще – в гості зазирнути
      До плотвички і ляща.

      ....................

      У тієї черепахи
      Гостював колись я сам,
      А як хто мені не вірить –
      Черепаха й досі там.

      Зазирніть до неї в гості
      (Я би дуже попросив),
      Аби більше не казати,
      Що нема на світі див.







      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Знаєш?.. (Любі Долик)


      Я зустріла сьогодні янгола.
      Хоч такого, як всі – безкрилого,
      Та не відаю, звідки знала я –
      Він небесними посланий силами.

      Він явився до мене жінкою
      Чорнооко-усміхнено-милою,
      І злетіла над прірвою стрімко я,
      Перехоплена любо-хвилею.

      Любо-хвилею слова доброго,
      Тепло-хвилею долі любої...
      Зазвучала душа акордами,
      А здавалось – навік розгублені.

      Заплелися акорди в літери,
      Аби стали надії явними –
      Не лишаються непомітними
      Поруч з нами звичайні янголи.
      03.05.13



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Безслівно
      Нічого не кажи – лиш пригорни.
      Тобою дихати я буду
      Й одвічної любові-таїни
      Тепло вливатиметься в груди.

      Я розчинюсь у дотику твоїм,
      Бентежних снів моїх царівно.
      Й отак замру в захопленні німім...
      А ти збагнеш усе безслівно.
      2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Колисанка
      Пізня вже година –
      Спатоньки пора.
      Янгол в небі синім
      Люляє хмарини
      Дотиком пера.

      І колише зорі
      Місяць на ріжку.
      А за теплим морем
      Мрія спить прозора
      В срібнім сповитку.

      Примостилась ласка
      В нічки на руках.
      І мандрує казка
      Котиком пухнастим
      По дитячих снах.
      25.12.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Ранок зимовий і дівчинка Ната
      Ранок зимовий
      Згорнувся клубочком –
      В Нати під ковдрою
      Тихо воркоче.
      Тепло і затишно
      Тут біля Нати -
      Ще би хоч трішечки-
      Трішки поспати.
      Тільки будильник
      Уперто тенькоче –
      Ранок з-під ковдри
      Докликатись хоче.
      - Ранку лінивий
      І дівчинко Нато!
      Це вже до школи
      Пора уставати!
      - Раночку добрий! –
      Всміхнулася Ната. –
      Я загорну тебе
      В теплий халатик
      Ще й напою із
      Лимоном чайком –
      Буде нам затишно
      Й тепло обом!
      2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Люляй
      Є на світі (так і знай)
      Хлопченя з ім’ям Люляй.
      Кучерявий, в білій льолі,
      Знає він казок доволі,
      Має крилечка на спинці,
      Сам не більший за мізинця.
      Як тобі чомусь не спиться,
      То Люляйко знадобиться.
      Гарно очка закривай
      І шепни: «Ходи, Люляй!»
      Він прилине в хату нишком,
      Прилаштується край ліжка
      Та й зачне в’язати казку.
      Ти прислухайся, будь ласка, –
      Слово зá слово зав’яже
      І такого нарозкаже,
      Що казок для тебе стане
      До самісінького рана.
      2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Примха Часу
      Цокає годинник
      тихо на стіні –
      Вперто і невпинно
      наближає дні

      До Нового Року,
      до пригод нових.
      Та веселий цокіт
      враз неждано стих.

      - Ей, дідусю Часе!
      Де ж це ти утік?
      Хочеться усім нам
      вже у новий рік!

      - Зупинився, друзі,
      зараз я для тих,
      Хто у цьому році
      мовити не встиг:

      «Дякую», «Пробачте»,
      «А давай-но – мир!»
      Ну а, може, просто
      «Знову друзі ми?»

      Поспішити прошу
      спізнюхів усіх,
      Бо за мить коротку
      розпочну я біг.

      Примху, бачте, маю
      (давній-бо вже вік) –
      Щоб усі щасливі
      йшли у новий рік!
      21.12.12 :)



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. В очікуванні дива
      Заколисує казкою нічка.
      Біло стеляться сни, наче дим.
      Та лукаво примружені вічка
      Визирають з-під теплих перин.

      Бо сьогодні не можна заснути –
      У повітрі вита дух чудес.
      Заворожено стих кожен кутик.
      Все чекає на Гостя з небес.

      Вже і пізня година, нівроку, –
      Ні шелесне, ні писне ніде.
      О! Здається, почулися кроки.
      Але ні. Це годинник іде.

      За вікном наче тінь промайнула,
      Та ще скрипнули двері по тім.
      Це всього лише вітер надумав
      Попроситися в затишний дім.

      Завовтузилось щось біля ліжка
      І неначе торкнулося ніг.
      Але це потягнулася кішка
      У смачному десятому сні.

      Тихо сипле сніжечок лапатий
      І доліплює дрімки до вій.
      Стелить місяць доріжку до хати…
      Десь іде Миколайко по ній…

      Несподівано ранок настане
      І здивує дарунками всіх.
      На питання ж: “Ну як ми проспали?!!”
      Тільки хитро мовчатиме сніг.
      12.12.12)))



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. "Пророцтво"
      (монолог оракула у шкільній виставі)

      Я примчав до вас здалека.
      Шлях мій видався нелегким –
      Я ж спішив крізь дні і ночі,
      Щоб сказати вам пророче:

      Ви не бійтесь, маловіри!
      Ні для люда, ні для звіра,
      Ні для неба із зірками
      Краху світу не настане
      В оцім році, що минає.
      Бо у нас іще діла є!

      Ще ми, друже, із тобою
      Взятись мусимо за зброю –
      Взяти в руки промінь світла
      Проти зла, що непомітно
      Зусібіч за горло душить,
      Щоб згубити наші душі.

      А як, лицарі хоробрі,
      Ми серцями станем добрі –
      Отойді в ім’я Любові
      Переможемо в двобої
      Проти зла, що підступає,
      Кінцесвітом всіх лякає.

      Бо скажу я, що не сон це:
      Як у душах зійде сонце
      І навкруг добром засвітить –
      Не страшний вже кінець світу!

      Ви питаєте моє ім.’я?
      Воїн Світла. Ось хто я.
      грудень, 2012



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Після хурделиці
      (Душевно-природна замальовка)

      Замережаний інеєм ранок
      У холодних обіймах зими.
      За збілілим крайнебом багряно
      Догорають нездійснені сни.

      Відгуляла своєї хурделиця.
      Обважніли німотно сніги.
      Горобини нанизана вервиця.
      Їй ще віра у світ до снаги.

      В недоторканім спокої моляться
      До небесної тиші сади.
      Стрепенися, душе моя, горлице,
      І молитвою в сад мій прийди.
      2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Не втрачай
      Закрутилася віхола,
      Та не стала утіхою,
      Бо здавалася тихою,
      Наче смерть.

      Розлучалися всоте ми.
      Безнадією всотані,
      Полетіли висотами
      Шкереберть.

      І словами прозорими
      Розгубились між зорями,
      Та не стали прозовими –
      Не змогли.

      Молитвами предвічними,
      Перетримані відчаєм,
      Повернулися, звінчані,
      Із імли.

      Пострічалися іншими –
      Переболені віршами.
      Не розстанемось більше ми –
      Не втрачай.

      Закрутилася віхола
      Білоскроннею втіхою
      І здалася нам тихою,
      Наче рай.
      2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Зажура зимового дня
      Засумував зимовий день без Вас.
      Блукаючи безвір’ям попідранню,
      Вишукував у безнадійний раз
      Сліди неспійманої лані.

      Упертий сніг безжально порошив,
      Ховаючи і найдрібніший натяк
      На теплоту роз’ятреній душі.
      Та де тепло? Лиш холоду розп’яття.

      Отак і плівся день хто зна куди,
      Пригадуючи погляди: «Не рань!»
      А з йóго сліду чорні голуби
      Додзьобували крихти сподівань.
      2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Згустки літепла
      Піднебесними передзвонами,
      Сонцепроменем, птаства гомоном,
      Позолочене серпнем літепло
      З ночі-глечика в ранок витекло.

      Розлилось в поля піснеспівами,
      Впало росами скороспілими,
      Перебіглося раєм ягідним
      І всміхнулося айстро-лагідно.

      Згусло, зрештою, диво-гронами
      І туманами невагомими
      Й розгубилося сіро-зливами,
      Що здавалися неможливими.
      2012



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Забавлянка для грибочка
      Літо лісом по стежині
      Стриб-стриб-стриб!
      Зазирнуло під ялину –
      Гриб-гриб-гриб!
      Заховався під листочок –
      Хов-хов-хов!
      Літо гратися з ним хоче –
      Гов-гов-гов!
      – Чом сховався, друже-брате,
      Ти-ти-ти?
      Краще бігати-стрибати
      Йди-йди-йди!
      – Щоб потрапити в корзину?
      Ні-ні-ні!
      Добре тут моїй родині
      І мені!



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Поважні розмови :)
      Ведуть поважно мухомори
      Межи собою перемови:
      - От бачите, шановне панство,
      Не сміють нас у кошик класти –
      Беруть усяку там дрібноту,
      А нас обходять чемно збоку.
      Бо що то значить – рід наш славний
      Людської заслужив пошани!

      І гадки ті хвальки не мають,
      Чому насправді їх минають.
      2012







      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Чорнобривцева розмова з мамою
      Матусю, рідна, журишся... Чому?
      Леліє чорнобривці осінь,
      Та ти, як безліч сподівань тому,
      Така нестримно-юна й досі.

      А знаєш, мамо, я ж іще мала.
      Дозволь, сховаюсь у долоні -
      Сльозами вимолю з чола
      Твої тривоги невгамовні.

      Пригадуєш, мамусю, ті пісні,
      Колисані у теплих зливах?
      А наші мрії звабно-запашні
      У насінинках чорнобривих?

      Повіриш, нене? - Бережу сама
      Насіння те в душі-торбинці.
      Усе для доні...
      Вірю – і вона
      Також полюбить чорнобривці.
      2012



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Заблукала комашинка
      Комашинка-мурашинка
      Заблукала у траві
      І шукала шлях додому
      Не годину і не дві.

      Від мурашника далеко
      Мимоволі забрела
      І тепер зітхає гірко,
      А довкіль - чужа трава.

      - Не журися, бідолашко!
      Я на поміч поспішу.
      Бачу он твою хатинку
      Між кульбаб і споришу.

      Ти мене, мале, не бійся!
      Комашатко, не тремти,
      А залазь на цю стеблинку -
      Скоро вдома будеш ти.

      Незабаром я доправив
      Мурашинку до рідні
      І цей день всміхнувся тепло
      Комашині і мені.
      2012



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Хто ж нечемний?
      Неслухняний в мене м'ячик -
      Де захоче, там і скаче.
      Невгамовний м'ячик дуже:
      То закотиться в калюжу,
      То дивлюся - непосида
      На газоні у сусіда,
      А як дзенькне близько шибка -
      Утікає дуже швидко,
      Ну а раз як розкрутився -
      Аж на дереві спинився!
      Сварять же мене даремно:
      - І коли ти будеш чемний?
      Я і чемний, а це значить,
      Що картати треба... м'ячик!
      30.07.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    45. Ангеликова колискова
      У колисці,
      срібні бильця,
      Спить Ангелик,
      склавши крильця, -
      Натомився
      він за вечір,
      Бо розносив
      сни малечі.
      Зі сріблястих
      промінців
      Дядько Місяць
      кошик сплів -
      Щоб Ангелик
      ніс у ньому
      Всім чемнятам
      сни додому -
      Сни казкові
      кольорові
      Під подушки
      клав пухові.
      Тож Ангелик
      постарався -
      Лиш єдиний
      сон зостався...
      Буде це
      йому в колиску,
      Щоб казок
      наснилась низка.
      2012



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Та що без тебе я, любове?
      Не запечалю небеса журбою,
      Не запечалю сумом день,
      Піду, любове, за тобою, -
      Ти руку простягни лишень.

      Вхоплюся крайчиком надії,
      З тобою за крайсвіт майну.
      Не зломлять жодні буревії
      Цю соломинку рятівну.

      Бо що без тебе я, любове?
      Розвітрені світами сни...
      Зотлілих спогадів полова...
      Ти руку, прошу, простягни.
      2012



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Все у хаті шкереберть
      Все у хаті шкереберть,
      Все «дригоногами» -
      Почала вередувати
      Раптом наша мама.

      - Я сніданок не роблю!
      Висплюся хоч трошки.
      І не муляє мене,
      Чи є чисті ложки.
      - Синку, любий, не кричи
      «Де шкарпетки, мамо?»
      Бо по телику якраз
      Супер-мульт-програма.
      - Татку, цукор пошукай
      Десь там у буфеті,
      Геть не маю часу я –
      Зараз в інтернеті.
      - Доцю, нині ти сама
      Напиши уроки,
      Я з подружкою іду
      Погуляти трохи.
      - Як це так - скінчився корм
      Для кролихи Віньки?
      В магазин іде там хтось?
      Бо мені щось ліньки.

      Що це робиться, агов?
      Порятуйте люди!
      Ми чекаємо, коли
      Знов порядок буде.
      Як довести до ладу
      Все у рідній хаті?

      Може, взятися разом
      Мамі помагати?
      :)
      2012



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    48. Фросин курорт
      Мріє Фрося про курорти.
      Вже купила майку й шорти,
      Окуляри чорні модні,
      Сумку пляжну при нагоді.
      Ще й хвилюється: чи влізе
      Все, що хоче, до валізи?

      Переглянула немало
      І буклетів, і журналів.
      Але все щось не підходить –
      То погода, то природа.
      Там – засильна киці спека,
      Там – до моря задалеко.
      І задумалася киця:
      - А навіщо метушиться?
      І для чого це, нівроку,
      Отака мені морока?
      Он – бери й біжи у гай,
      Скільки хочеш засмагай,
      А в садочку, в холодочку –
      Взагалі справжніський рай!
      Тут і річка недалеко,
      Й молоко холодне в глеку.
      І Васько, сусід-котяра,
      Розважає на гітарі...
      Не поїду я нізащо!
      Всюди добре – вдома краще!

      "З кицькою Фросею можна познайомитися тут"

      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Богданчикова подушка
      У Богданчика подушка –
      Ну справжніська вередушка!
      Лиш хлоп’ятку треба спати,
      А вона - вередувати:
      То їй низько, то високо,
      То не тим поклали боком,
      То погано, бач, підбили –
      Капризує, Боже милий!
      Вгомонити цю подушку
      Зможе казочка на вушко –
      Як тихенько розказати,
      То подушка схоче спати
      І з Богданчиком разом
      Задрімає тихим сном.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Сум непобачення
      Відчиняю думки у минуле –
      Хай від спогадів тягне протягом, –
      Полечу без найменшого спротиву
      У тоді, звідки ми не вернули.

      Не один оминаючи вихор
      Пересудів очей спопеляючих,
      І себе за нестримність картаючи,
      Доторкнуся чола твого стиха.

      Подолавши шляхи непробачені,
      Затамую у подиху вічність...
      А в цю мить у тепер-потойбіччі
      Запече тебе сум непобачення.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Пухнастий віршик
      Мені якось наснився сон –
      Пухнастий, наче купа вати.
      Від комина аж до вікон
      Пухнаста в ньому була хата.

      Пухнастим возом коник віз
      Пухнасте сіно для корови.
      Пухнаста стежка бігла в ліс
      Через пухнасте житнє поле.

      А на пухнастому пеньку
      Пухнасті виросли опеньки
      І на оказію таку
      Пухнасті збіглись їжаченьки.

      Після такого сну ввесь день
      У мене був пухнастий настрій.
      Тож я всміхався до людей -
      Вони ставали теж пухнасті.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    52. Про ніч цю на згадку
      Вона вам зостанеться сном на світанні
      Бентежним і трепетним, наче туман –
      Втече, розтривожена променем раннім,
      Звільнивши дороги до інших нірван.

      Собі ж приховає (про ніч цю на згадку)
      Ваш усміх щасливий на соннім лиці
      І сонячним пилом уся без остатку
      Грайливо розвітриться на манівці…

      Прокинетесь вкотре, щасливі і вільні,
      Та видасться раптом, що світ помілів –
      Бо спокій забрали грайливі півтіні
      Змережані сонцем на березі снів.
      2012



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Вранішня медитація
      Ранок любов’ю вливається в жили,
      Радістю сповнює кожну з клітин.
      Вчора здавалося щось неможливим?
      Нині я запросто впораюсь з цим!

      Світ полюблю – і любов’ю воздасться.
      Байдуже, що там кричить негатив.
      В сонця і неба попрóшу причастя –
      Щедро пригублю тепла й чистоти.

      Точку опори в життєвій основі
      В усмішці рідних укотре знайду –
      Серцем відкрита назустріч любові,
      В день цей упевненим кроком ввійду.
      2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    54. Сонячна доня
      З веснянками носик,
      усміхнене личко –
      Це Сонечка доня,
      дрібна-невеличка.
      Така невеличка
      ця сонячна доня -
      Легенько вміщається
      в мене в долоні.
      Мандруємо разом
      ми з нею по світу –
      Весна це, чи осінь,
      зима, а чи літо.
      Яка ж невгамовна
      ця сонце-дитинка!
      Ні миті у неї
      нема для спочинку.
      Коли ж подрімати
      я схочу хвилину –
      Вона десь зникає –
      Моргнути не встигну.

      Напевне, допоки
      блукаю я снами –
      То сонячна доня
      пустує і з вами.

      2011



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. З присмаком барбарису
      Залишатися – звичка не Ваша,
      Та і я нетутешня, мабуть.
      Цю ідею, завчасно пропащу,
      Журавлі на жалі рознесуть.

      Нам зостануться білі півтіні,
      На піску намальовані сном,
      Та шматочки блакиті осінні,
      Перетворені в тихий шансон.

      Невагоме єднання потроху
      Павутинкою час розірве –
      Відчуття запізнілого кроку
      Ненародженим рухом замре...

      Згодом осінь немовби зумисно
      Нагадає загубленим двом
      Поцілунковий смак барбарису.
      Але це буде дуже давно...
      2011

      "давня розмова"

      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Осінні торги
      Мене купує осінь в літа.
      До ніг лягає золотий листок.
      Та ні! Боюсь продешевити.
      Не знаю, а чи вистачить і сто.

      Яких там сто! Вона багата –
      Простелить килим дорогий мені.
      Не усвідомлюючи втрати,
      Ступлю…
      За решту з літа - теплі дні.

      Усе. Купила до останку.
      Причинна, йтиму на примарний блиск.
      Отямлюсь (пóдруга? коханка?),
      Як холодно пригорне падолист.
      2011




      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Останній дотик
      Журбу осінню відкладу на завтра.
      Опалі мрії встигну підмести.
      Сьогодні сонце проситься у кварту,
      А в руки – літом писані листи,
      Ще теплі дотиком останнім...

      Запахла м’ята босих вечорів
      І спомин в одурманеному стані
      У літнє щастя променем побрів...

      2010



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.7 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    58. Рецепт для літання
      Я в кульбабки попрошу
      Невагомий парашут.
      Як дмухне легенько вітер -
      Зможу в небо полетіти.

      Невагома, як пір'їна,
      Над галявою полину...
      Вище-вище, аж за хмари...
      Онде Сонце бануш варить,

      А біленькі хмаровечки
      Бринзу роблять недалечко,
      Дощ - пустун веснянкуватий
      Чай запарює із м'яти.

      І мене на цю гостину
      Кличе сонячна родина.
      Я складу свій парашут -
      Залишусь на хвильку тут.

      Як вернутися захочу -
      Просто лиш... розплющу очі.

      Зізнаюся: як на мене,
      Політати не проблема.
      Роззирніться - всюди радо
      Допоможуть вам кульбаби.
      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. У склепі мовчання
      Я зачекалась у склепі мовчання -
      Ситом ночей просіваю слова.

      Стрілки сторожею кроки чеканять -
      Міряють віддаль тривожну до Вас.

      Плине чекання рядками молитви -
      Ними квітчаю надії вівтар...

      Квіти ж бо в'януть (чому я не звикла?) -
      Воду живильну шукаю між хмар...

      - Тільки чи є хай краплина для мене? -
      Стрілок питаю - своїх вартових.

      Відповідь жду. Але певно - даремне.
      Крок монотонний, здається, вже стих.
      2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Джим-захисник
      На бабусинім подвір’ї
      Метушню зчинили звірі,
      Бо маленьку кицьку Фросю
      Укусив комар за носа!
      Тож відважний песик Джим
      Став ганятися за ним:
      – Чом, коли тебе не просять,
      Ти кусаєш нашу Фросю?
      :)
      2011



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Хмаринки для Даринки (майже скоромовка:)
      Нині в гості до Даринки
      Прилітали дві хмаринки.
      Дві хмаринки-веселинки
      Не сиділи ні хвилинки.
      Спершу хованки пограли –
      Трошки сонечко сховали.
      Потім дощик розливали
      І на квіти, і на трави,
      І на дівчинку ласкаву,
      Щоб росла вона на славу.
      А над вечір дві хмаринки
      Заховались у перинки
      І Даринка у перинках
      Спала, наче на хмаринках.
      2011



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Сонячна карусель
      Ділюся радісною новиною -
      вийшла однойменна моя збірка для діточок:)


      На барвистій каруселі
      Зайці крутяться веселі:
      Не звичайні вухані –
      Сонцезайчики ясні!
      Золотими промінцями
      Закликають дні за днями
      На сяйливу круговерть,
      Повну радості ущерть.
      Тільки тих вона кружляє,
      Хто бадьорий настрій має.
      Усміхнися радо й ти –
      Карусельку закрути!!!



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    63. У відблисках вогню
      На вогник твій спішити рада
      В надії розтопить журу,
      Моєї радості принадо...
      Прийду, торкнуся і згорю.

      Розвієш попіл мій за вітром
      І перетвориш на росу,
      Яку тобі у дзбанку літа
      Напитись вранці принесу.

      Нестримно мрія кличе далі...
      Але спиняє сум мене:
      Я – лиш примара задзеркалля,
      Твоїм придумана вогнем.
      2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Дещо по секрету
      Хоч давно я вже доросла —
      Люблю ляльці плести коси.
      Хоч мені уже за тридцять —
      Люблю песиків і кицьок.
      Хоч сама я — математик,
      Люблю казочки читати.

      Ще скажу вам по секрету:
      Знаю я одну планету.
      Ця планета промениста —
      У галактиці Дитинства:
      Незвичайна, чарівна,
      Зветься Карусель вона.

      І як тільки я захочу,
      Заклинання прошепочу —
      І за мить туди домчу,
      Щоб кружляти досхочу.

      Всі, хто хоче, — без вагання
      Промовляйте заклинання:
      «Справжня казка — це не сон!».
      Тож крутімося разом!
      2011



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Колискова від Їжачихи
      Ой колише колисоньку
      мама-Їжачиха:
      Прикликає в нірку Сонька -
      Аби було тихо.

      Онде Сонько по стежині
      тягне міх зі снами:
      Сто із них - для Їжачатка,
      Лиш один - для мами.
      2011

      :)



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Опівнічні тіні
      Гуляють опівночі тіні вогненні -
      Багаття роздмухане диханням зір.
      Гойдається місяць в долонях у мене,
      І ластиться ночі приручений звір.

      Палає у ватрі вчорашнє безглуздя
      Намарних старань ошукати себе -
      У танці із тінями в замкнутім крузі
      Задимлено-ближча стаю до небес...

      Збираю потроху розсипані іскри,
      Складаючи з них потаємні слова...

      І тільки пера знов загострене вістря
      Відчує ту мить, як душа ожива.
      2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Я малюю чоловічка
      Я малюю чоловічка:
      Чуб ріденький, невеличкий,
      Очі – крапочки дрібні, –
      Ще й підморгують мені.
      Брівки, носик-патичок
      Ротик, ну – і язичок.
      Домалюю вушка два –
      Ось уже і голова!
      А ще тулуб, ручки, ніжки, –
      Та й пограємося трішки!
      2010




      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Літні забавлянки
      Красне літо розсипає
      Сміх-сміх!
      І мені дарує повно
      Втіх-втіх!
      У травичку, мов грибочок,
      Сюп-сюп,
      А у річці, наче рибка, –
      Хлюп-хлюп!
      Полунички в рученята –
      Гам-гам!
      Червоніє он малинка
      Там-там!
      Личко, сонечку, ласкаво
      Грій-грій!
      Пречудовий світ навколо –
      Мій-мій!
      2010



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Приодягнена в тишу
      Приодягнена в зоряну тишу
      На стрічання до тебе іду
      По стежині, прокладеній віршем
      У мрійливо-бузковім саду.

      У руці заколисаний дотик,
      Не загублений снами, несу –
      До чекання, що б’ється напроти,
      Наче хвиля по впертім веслу.

      Хай за спиною шепчуться весни,
      Хай зухвало фліртують вітри –
      Я недарма з мовчання воскресла,
      Щоб до тебе у слові дійти.
      2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Жабчин клопіт
      Заболіла в Жабки
      Права задня лапка.
      Радить мудрий Дятел
      П’явки прикладати.
      Пропонує Щука
      Трав’яну піґулку.
      Каже Сом вусатий
      Більше не стрибати.
      Ті поради добрі
      Стали би в пригоді,
      Тільки Жабка вміло
      Підійшла до діла,
      Та ж збагнула врешті:
      – Муляють-бо мешти*,
      Що купила вчора
      На такииииих підборах!

      Перевзулась Жабка
      У м’якенькі тапки
      І тепер стрибає –
      Клопоту не має.

      *мешти – туфлі

      2011




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Черепашки-спортсменки
      Дві веселі черепашки
      Влаштували перегони:
      За суддю була мурашка,
      Глядачі – малі тритони.

      Хоч було їм трохи важко,
      Та змагалися уперто –
      Дві спортсменки-черепашки
      Подолали більше метра!

      Хоч натомлені – щасливі,
      Перегони вийшли вдалі:
      Бо учасницям вручили
      Найсправжнісінькі медалі.

      Про спортсменок-черепашок
      Гомонять усі відтоді!
      Чи тритонів, чи мурашок
      Розпитайте при нагоді.
      :)
      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    72. Сонячна домівка
      Сонце ген за небокраєм
      Кожен вечір спочиває.
      Там у нього є домівка:
      Злотом стелена долівка,
      Злотні стіни, злотна стріха, -
      Не будиночок, а втіха.
      Пахне в ньому чудо-літом
      І медовим липнецвітом.
      У світлиці – вишиванки,
      Красні соняхи у дзбанках.
      А на покуті за пана –
      Запашний калач рум’яний.

      На фіраночках прозорих
      Примостились тихо зорі
      І тихесенько до ранку
      Шепчуть Сонцю колисанку.
      2010



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Ображений Лелик
      Лелик-метелик
      обрáзився трішки:
      Склалися крильця,
      похнюпились ріжки –
      Сів на гіллячці
      старенької липи,
      Тільки спідлоба
      нахмурено глипа.

      Щойно він мирно
      в садочку балакав
      Біля доріжки
      із квіткою маку.
      Раптом нізвідки
      взялося дівчисько -
      Над квіточками
      схилилося низько.

      Близько до крилець
      сплеснули долоні –
      Був би навіки
      лишився в полоні.
      Так, утікати –
      це справа нелéгка!
      Ще півгодини
      він пихкав і хекав.

      Добре – сховався
      у затишній кроні.
      Тут вже не буде
      такий безборонний.
      Ще й поговорить
      із липовим цвітом:
      Чом це бувають
      неввічливі діти?

      2011



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Мольфарова учениця
      Настояна на шепотінні трав,
      Ця тиша надто загадкова.
      Мольфаре, починайте ритуал!
      Готова я. Проводьте коло –

      Замкніть мій простір вже і тут.
      Клекоче нетерпіння чаша.
      Давайте – не боюсь отрут.
      До дна. Любов сильніша завше.

      Запалюйте свічу від зір
      І замоліть цю ніч на попіл.
      Законам всім наперекір
      Я пронесу вогонь крізь спокій.

      Мольфаре, бачте, я жива –
      Як дикий звір чи вільна птиця.
      Тож хай шепочеться трава
      Про те, що ранкові насниться.
      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Зоряний клопіт
      По морозяній дорозі
      Місяць ніс мішок на розі.
      А в мішку отому дірка –
      Виглядала з нього зірка.
      Місяць трохи не догледів –
      Впала зірка до ведмедів.
      І відтоді ведмедиці
      Поночі ніяк не спиться:
      Все шука по небосхилу -
      Де вчепити непосиду?
      2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Мишеняткові іменини
      В Мишенятка – іменини!
      Вже зібрались на гостину
      Мама, тато, дід, бабуся
      І мала сестричка Муся,
      Два кузени, три кузини
      Теж прийшли на іменини,
      Дядько Миш і тітка Мися,
      Інші родичі зійшлися,
      Ще й сусіди зазирнули –
      Про малого не забули.
      Кожен цьомкнув носик лунко
      І приніс по подарунку.

      Можна вже й за стіл сідати,
      Та нема десь Мишеняти.
      Де подівся іменинник?
      Всі – на пошуки дитини!

      Зазирали в кожен кутик...
      Ох, не так усе це просто, –
      Бо із купи подарунків
      Було видно тільки.. хвостик!

      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Сонячний зайчик на ймення Світланчик
      Сонячний зайчик
      на ймення Світланчик,
      Променя раннього
      радісний син,
      Має веселу
      допитливу вдачу –
      Це непосида
      з усіх непосид.

      Зранку він чуба
      лоскоче ялині
      І перелічує
      шишки на ній.
      Потім, послухавши
      співи пташині,
      Сам повідає,
      що бачив у сні.

      Далі біжить
      привітатись до річки,
      Грати із хвильками
      в довгу лозу,
      Ще – погойдатись
      на вітах вербички
      І помогти їй
      чесати косу.

      Зайчик не має
      спокійної миті –
      Стільки на світі
      Цікавих є справ.
      Як ви гадаєте –
      носики дітям
      Хто це веснянками
      поцяткував?

      Хто не дає
      зранку бути ледачим,
      В торбу яскраву
      збираючи сни?
      Вірно! Це – зайчик
      на ймення Світланчик,
      Променя раннього
      радісний син.

      2011



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    78. Атом Любові
      Я така маленька
      у Твоїй долоні,
      Розчинився всесвіт
      в дотику однім.
      Всі тривоги стали
      ніби невідомі,
      Тільки усміхнулась
      гірко нічка-мім.

      Вже мене не стало,
      ні душі, ні тіла –
      В атомі Любові
      неподільні ми.
      Сила притягання
      вірою зігріла,
      Викресавши іскру
      з подиху пітьми.

      Знаю, незабаром
      вибух пролунає –
      Всесвіт наш поверне
      з миті забуття.
      Я ж пройду з Тобою
      пеклом а чи раєм,
      В атомі Любові
      вигрівши життя.
      2011



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Зимове видіння
      Вона зайшла у зúму
      Нечутним білим кроком,
      Закутана у ніжність
      Вчорашніх почуттів.
      Її вела незримо
      Стежина одинока
      У сад, який недавно
      Вишневим шалом цвів.
      Ішла, немов царівна, –
      Всміхаючись лукаво
      До пелюсток тягнулась,
      Чекаючи тепла.
      А пелюстки нестримно
      Додолу облітали
      І холодом сніжинок
      Торкалися чола.
      Вона, розгарячіла,
      В розхристаній надії
      Отямилася раптом
      Між голих верховіть,
      А до стрункої шиї
      Цілунком зледенілим
      Мороз тягнувся вперто,
      Не стримуючи хіть.
      2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Для кролика (і не тільки) :)
      Кролю-Кролику, хороший,
      Чом так вушка нашорошив?
      Поглядаєш трохи скоса
      І тривожно водиш носом.
      Вуса – в боки войовничо.
      Я ж тебе недарма кличу:
      От забігла на хвилинку –
      Принесла тобі морквинку!
      2010

      Кожному Кроликові - по морквинці (піддобрююсь:)))!
      А кожному ПМівцю - по торбинці щастя під Новорічну ялинку!!!



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Не можна спати!
      Невгамовним мишенятам
      Липнуть сонні оченята.
      Але справ ще так багато –
      Нам не можна зараз спати!

      Хованки ми не дограли,
      У лото й не починали,
      А з конструктора машину
      Склали тільки половину.

      Планували ще змагання
      Для корабликів у ванні,
      І у бій морський піратам
      Теж хотілося пограти.

      Ні, не хочуть спати мишки!
      Ну, хіба спочити трішки…

      Інші всі важливі справи
      Вже у сні вони згадали...
      2010



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Дозвольте закохати Вас
      Дозвольте закохати Вас... у осінь.
      Вона стоїть одна на бережку
      Край озера, де серце потай просить
      До літа хоч би кладочку хитку.

      Розгойдує озерне піднебесся
      Пір’їну журавлиного жалю,
      А осінь по захмареному плесі
      Пускає на листках любов свою.

      Човни зникають у серпанку смутку,
      Малюючи Вам стежку по воді.
      Прийдіть слідами тими і за руку
      Місточком осінь в літо поведіть.

      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Відгомін осінньої рапсодії
      Все це було, а чи тільки здалося
      Нам, у міжчассі загубленим двом:
      Грала на арфі рапсодію осінь
      У переході між завтра і сном.

      Миті монетами падали долі –
      Квапились геть перехожі-думки.
      Тільки вітрисько - розхристана воля
      Весь розчинився у звуках легких

      Та кілька зíрок, загублених літом,
      Тихо горнули проміння до струн.
      Чисту мелодію, в ніч перелиту,
      Ми смакували сп’янілістю дум.

      Раптом земне і небесне злилóся.
      Що ж це було?..
      Просто музика й осінь.

      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Осінньому лицарю
      Журливий лицарю, мовчіть.
      Ми розлучаємось не вперше.
      Від звуків зблискують мечі,
      Готові до безумних звершень.

      А ще... до таїнства посвят
      В боях за нерозумність рішень.
      Пригадуєте наш обряд?
      Посвята не мечем, а віршем.

      Гартований слізьми метал
      Приревнував тоді до слова.
      До мене з жалем відпускав.
      І ось... вже закликає знову.

      Ідіть, мій пане. Нині Вас
      Благословляє панна Осінь.
      Ми розлучаємось ще раз.
      Хоч не зустрілися і досі...

      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Тихо всі! Потрібен спокій!
      Тихо всі! Потрібен спокій!
      Мишенятко вчить уроки.
      Вже розклало на столі
      Всі підручники свої,
      Зошити повитягало,
      Але раптом пригадало:
      – А на кухні від сирочка
      Залишилось пів шматочка.
      Треба з’їсти терміново!
      А тоді – писати мову...
      Мишеня, вже раде й сите,
      Сіло знов уроки вчити.
      Почало писати вправу,
      Але раптом пригадало:
      – На городі грядку з сиром
      Я сьогодні не полило.
      Так і сир мій не зійде.
      Ну а мова? Підожде!..
      Ось і грядочка в порядку –
      Пише вправу Мишенятко.
      Пів рядочка написало,
      Але раптом пригадало...

      Тихо всі! Ану тихіше!
      Мишеня уроки пише.
      Задали неначе й мало –
      Досі ще не написало.

      (От цікаво, друзі-миші,
      Коли врешті їх допише?)
      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Неслухняні шнурівки
      Мишенятку на кросівках
      Розв’язалися шнурівки.
      От халепа! От морока!
      Не ступити ані кроку!
      Мишенятко хмурить брівки
      І давай в’язать шнурівки.
      Спроба п’ята, спроба шоста...
      Ох, не так усе і просто!
      Ці шнурочки неслухняні
      Підкоряються лиш мамі.
      Мишенятко ж не здається –
      Знов за вузлики береться:
      – Не таке я вже й мале!
      Будуть слухати й мене!
      2010



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Працьовите мишеня
      Мишеня будує дім:
      Буде затишно у нім
      І дорослим, і малим.
      Кубик, кубик, ще один...
      Вийшла вежа чимала –
      Навіть вища за стола!

      Хто дмухнув
      на диво-хатку?
      Починаймо
      все спочатку...
      :)
      2010



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Вона пішла у осінь
      В ажурній білій шалі
      Старим осіннім парком
      Вона ступала легко
      Крізь променів тепло,
      А літо проводжало
      Улюблену коханку
      І до щоки тулилось
      Востаннє, як могло.

      Вуста зі смаком вишні
      Торкнути не посміло –
      Його б тоді спинити
      Не зміг уже ніхто...
      Пригадувало тільки,
      Як трепетало тіло,
      Тепер таке далеке
      За складками манто.

      А спогади кружляли
      Ще зеленавим лúстом –
      Зізнанням запізнілим
      Стелилися до ніг.
      Вона їх у букетик
      Збирала й ненавмисно
      У пам’яті складала
      Мозаїку утіх...

      Порив різкого вітру
      Привів обох до тями:
      Коротка мить прощання –
      Цілунком до руки –
      І постать невагома
      Розтанула в тумані.
      Зосталось лиш бажання
      Із присмаком терпким.

      В ажурній білій шалі
      Вона пішла у осінь...
      2010

      "Роман з літом був тут"

      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Вітрова полонянка
      (переспів на мелодію “Тече річка невеличка”)

      Стежка в’ється круто вгору,
      До старого замку,
      А у ньому Вітер держить
      Гарну полонянку.

      Вітре буйний, Вітре дужий,
      Подаруй їй волю.
      Хай гуляє дівчинонька
      І шукає долю.

      Вітер хитро брови супить
      Та й відповідає:
      - А на дверях мого замку
      І зáмків немає.

      Для моєї полонянки –
      Жодного полону...
      Тільки я – лиш прилітаю,
      До серденька горну.

      Дівчинонько молоденька,
      Дівчинонько мила,
      Нащо сéбе з буйним Вітром
      Ти занапастила?

      Дівчинонька засміється,
      А по тім – заплаче:
      - Бо крім нього моє серце
      Жодного не бачить!
      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Як Мишенятко було жонглером
      Мишенятко у неділю
      Побувало в цирку
      І тепер плекає мрію,
      Гарну та велику.

      Наміру ніхто не змінить,
      Навіть мама й тато,
      Бо жонглером неодмінно
      Вирішило стати.

      Справа ця важлива надто:
      Вдома без вагання
      Узялося Мишенятко
      Вже й до тренування.

      М’ячиками жонглювати?
      Зовсім нецікаво.
      От яєчка взяти варто.
      Це вже інша справа!

      Розпочати із одного?
      Легше не буває!
      А учитися недовго! –
      Два вже підлітає.

      Шліфувалося б уміння
      Й далі дуже вміло,
      Якби яйко при падінні
      Хоч одне вціліло.

      Мишеня не розгубилось:
      – Буду тарілками!
      Лиш одна із них розбилась –
      На порозі мама.

      – На жонглера, бачу, вчишся?
      Зовсім я не проти.
      Але зараз ти берися
      Трохи до роботи.

      Маєш тільки три хвилини
      Щоб усе прибрати.
      А для цього треба, сину,
      Фокусником стати!

      2010



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    91. Білка-чепурунка
      В перукарні біля клена
      Сушить Білка хвостик феном,
      Бо ходила по горішки
      І під дощ попала трішки.
      Мокрий хвостик, мокру шубку
      Треба висушити хутко.
      Адже Білочка – ласунка,
      Ще й до того ж чепурунка!
      :)
      2010



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Неіснуючі спогади
      Люблю згадати, милий друже,
      Як лукою у ніч брели,
      А вечір сонце хитро мружив,
      Лиш дотулялись рукави.

      Крізь душі сіялася осінь,
      Полова смутку – на вітри.
      А небо, наче літнє зовсім,
      Під ноги падало згори.

      Гадала тиша вечорова
      На таємниці наших рун
      І заплітала у розмову
      Акорди невагомих струн.

      Природи наспіви бриніли –
      П’янили, гірше від вина.
      Та іскри дум розгарячілих
      На долі впали письмена.

      Яка тоді була заграва!
      Ми, заворожені, ішли.
      А нічка так і не настала,
      Зробившись жменькою золи.

      Люблю згадати,
      милий друже...
      Хоч, може, ми там
      й не були...
      2010



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Незвичайна хвороба
      Мишеняточко зраненька
      Тихо будить Миша-ненька:
      – Вже вставай...
      – Пора до школи?!
      Ой! Мене у боці коле...
      Щось гуде у лівім вусі...
      Очі липнуть... Ой, боюся!...
      В животі буркоче дивно
      І затерпла трохи спина.
      Ще й дверима, мов навмисно,
      Вчора хвостика притисло.
      Небезпечні це симптоми!
      Може, залишуся вдома?
      Хворому – яка робота?
      Хоч до школи теж охота...

      Засміялась мама Миша.
      – Ну й хвороба! Дивовижа!
      Та вона, мені здається,
      Просто хитрощами зветься!

      (Не змогли б ви підказати:
      Як малого лікувати?)
      2010



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Так смачніше!
      Чебурека їсть Юрко.
      Перед ним присів Бровко
      І примружив око злéгка:
      Розглядає чебурека.
      Пиріжка Юрко не з’їв –
      Розламав його навпíл:
      Бо смачніше буде двом.
      Дружить Юра із Бровком!
      2010



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Втаємничених двоє
      Втаємничених виключно двоє.
      Розманіженим шурхотом шовку
      Присоромлено тиша замовкла,
      Огорнувши мовчання собою.

      Магнетично напружену відстань
      Перехóпило місячне сяйво
      І розтануло в темряві, зайве.
      Силуети злилися... Провісна

      Зависає краплина в клепсидрі,
      Підкоритися часу не в силі.
      Переведені вічності стрілки.
      Втаємничені двоє...
      і тільки.

      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Нічні вишиванки
      Зорями мережить
      Ніченька рушник.
      Є у неї добрий
      Місяць-помічник.

      Зіронька захоче
      Заховатись – зась!
      Місяць хап за крайчик –
      Ніченьці подасть.

      Голка неслухняна
      Раптом упаде,
      Місяць оком гляне –
      Вмить її знайде.

      Вигаптує вправно
      Нічка все, як слід –
      Той рушник простелить
      Небом за крайсвіт.

      Вишита стежина
      Ранок приведе –
      Ось коли майстриня
      Спочивать піде.

      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Її прощання

      Палають стіни Карфагена...
      Вас зачекалися сирени
      В морях суворих, друже мій.
      На це, напевно, воля вища:
      Попутний вітер вперто свище
      І розмиває жаль прибій.
      Ці хвилі з присмаком розлуки
      Лукаво пестять мої руки -
      За Вами кличуть навздогін.
      Моя Любов не має стриму -
      Безстрашно землю я покину
      Під поминальний передзвін.
      І хоч до Вас, це твердо знаю,
      Могутні хвилі не здолаю,
      Та вже минув земний мій час:
      В безмежних водах океану
      Перлиною я скоро стану,
      Що мрію збереже про Вас.
      2010

      " Й. Бродський. Дідона та Еней. У перекладі В.Ляшкевича"

      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    98. трішки Ваша...
      Хіба ж я трішечки не Ваша,
      Нічний самотній пілігриме?
      Прислýхайтесь... я тут, як завше –
      Чуттєва, ніжна і... незрима.

      Даремно не ховайте сумнів
      Між фалди чорної сутани:
      У запалі (якім бездумнім!)
      Руки торкнуся я неждано

      Тремтінням лагідного вітру.
      Яка ж бо ніч ця прохолодна...
      Зникає тихо-непомітно
      Теплу остання перешкода...



      На розум стане мрія старша,
      А дні – на усмішку коротші,
      Я ж залишуся трішки Ваша,
      Далекий пілігриме ночі.



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    99. Спокушене літо
      У ситцевій сукні на голому тілі
      Вона рвала вишні, уже переспілі.
      А літо, спокушене, просто хмеліло
      І пестило сонцем опуклості сміло.

      Вона ж усміхалась невинно-лукаво -
      По пальчиках кров соковита стікала.
      А літо, в дурмані солодкого шалу
      В думки проникало медово-помалу.

      У хвилю бажання чи, може, безумства
      Вони раптом кров’ю вишневою згусли…
      А літо, вловивши миттєвість пориву,
      Зробилося леготом лагідно-хтивим.

      Від свіжої ласки – мурашки по тілу.
      Сукенка з плечей переспіло-злетіла…
      А літо, розпечене пристрастю, вміло
      Дощем напоїло жагу розімлілу.

      2010



      Коментарі (60)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    100. Велосипед
      Маю я велосипед!
      Поспішаю уперед –
      Натискаю на педалі:
      Нумо, швидше!
      Нумо, далі!

      Кури, гуси і коти,
      Розбігайся хто куди!
      Повороти дуже вдалі!
      Нумо, швидше!
      Нумо, далі!

      От причепа, от пристав!
      Не злякаєш: “Гав! Гав! Гав!”
      Аж у вухах вітер свище:
      Нумо далі!
      Нумо швидше!

      Аж каміння з-під коліс!
      От я майстер! Вище ніс!
      Хто сказав, що я малий ще?
      Нумо далі!
      Носа вище!..

      Як це сталось?..
      Що за диво?..
      Чом я носом у кропиві???
      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Кав’ярня “Затишна”, провулок Долі
      Стара кав’ярня у провулку Долі...
      Смакує Тиша з Часом “Каберне”...
      Придрімує дзиґарок* мимоволі...
      Якась душа – та й зазирне.

      У креденсі – думки із порцеляни,
      Зачепиш словом – друзок не збереш...
      Полотна пам’яті в потертих рамах,
      У келихах – бажання-фреш...

      Гардинна сутінь присмаку ванілі
      Бентежиться відвертістю свічі...
      А під вікном чиїсь бідові мрії
      Самотньо мокнуть на дощі...


      В кав’ярні “Затишна”, провулок Долі,
      Ніколи не скінчиться “Каберне”...
      Колись, я вірю (вірю мимоволі) –
      Помітиш ти в кутку мене...

      *дзиґарок – годинник

      2010



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Про зовсім нестрашного Лева
      Всі горлають з переляку:
      – Лев утік із зоопарку!
      Та якби ж то тільки сам –
      Ще й з маленьким Левеням!
      Чи в кущі, чи на дерева –
      Заховайтеся від Лева!!!

      Ну а Лев, струснувши гриву,
      Так по-царськи, неквапливо
      Підійшов із Левенятком
      До морозивної ятки
      І сказав до продавця:
      – Дошкуляє спека ця...
      Ескімо для Левеняти
      Десять порцій прошу дати!
      А для мене і Левиці
      Буде досить порцій тридцять.

      Більше Левову родину
      Не боїться вже ніхто:
      Бо хіба бувають злими
      Ті, хто люблять ескімо?
      2010



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Пісенька для травички
      Я водичку на травичку
      Ллю-ллю-ллю!
      Та ще й пісеньку мугичу:
      Лю-лю-лю!
      Хай травичка подрімає:
      Дрім-дрім-дрім, –
      І на радість виростає
      Всім-всім-всім!
      Буде ніжки лоскотати:
      Хі-хі-хі!
      Добре бігати малятам
      По траві!
      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Кульвіршик
      У садку під виноградом
      Золоті ростуть кульбаби.
      Придивляюсь ближче я –
      Тут ціліська кульсім’я.
      Посивілу кульбабусю
      Обіймає кульдідусьо,
      До кульмами і культата
      Туляться кульдитинчата:
      Кульсиночки і кульдоні
      Відкривають очка сонні.
      А кульвуйків і культіток –
      Просто всіх не полічити!

      Тож і ти підходь поближче –
      Кульсімейка в гості кличе!
      2010



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Привидові Замку Мрій
      Мій любий привиде, ти знову втік…
      Лукаві сутінки старого Замку...
      Ще й небо з-під примружених повік
      Каміння засльозило наостанку.

      В замшілім дворику стою одна,
      До непристойності твоя. Одначе,
      Між нами – ірреальності стіна
      І купа непридуманих означень.

      А ще – хитросплетіння двох начал
      У безтілесних ігрищах фантазій.
      Піду... Вже розум тричі прокричав –
      Заждалися проблеми довгов’язі.

      p.s.
      Мій любий привиде, лиш не переч,
      Ми справжніми не будемо ніколи...
      Коли ж я зникну, справдивши предтеч, -
      Згадай єство моє – невинно голе.
      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    106. на Купала
      Солодкого чар-зілля
      Збирала на Купала,
      Бо вже до божевілля
      Тоді Його кохала.

      Шукала до півночі
      Цвіт папороті вкотре,
      Бо вірила охоче
      В Його чуттєвий дотик.

      Палила зілля-трави,
      Шептала заклинання,
      Бо все іще чекала
      Палке Його зізнання.

      А полум’я вже гріло
      Холодні босі ноги –
      І тіло її мліло
      При згадоньці про Нього...

      Такі Купальські ночі –
      Забави, ватри, чари.
      Такі серця дівочі –
      Щасливі тільки в парі.
      2009



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Незвичайна грядка
      Від сьогодні Мишенятко
      На городі має грядку.
      Цілий день воно дбайливо
      І копало, і садило.
      А батьки терпцю не мали –
      Зазирали і питали:
      – Що ти садиш на городі?
      – Не скажу! Секрет – і годі!
      От як буде все готово –
      Похвалюсь обов’язково!

      Сяють очі в Мишенятка:
      Ой, чудова вийшла грядка!
      Можна вже й розповісти:
      – Буде смакота рости! -
      Найсмачнішого я сиру
      Цілу грядку насадило!

      Запитаю вас, малята:
      Чи зросте що в Мишеняти?
      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Просто одна плітка
      Біля річки дві смерічки
      Шепотілися тихцем:
      Як гуляла синя Нічка
      З чорнобривим Вітерцем.

      Як гуляли і любились
      На високім бережку,
      А потому розлучились
      На старенькому містку:

      Буйногривий десь подався
      (На воді лише сліди) -
      Вже до Нічки залицявся
      Вперто Ранок молодий.

      Дарував їй роси-перли,
      Спокушав на манівці...
      Чом же в Ніченьки завмерла
      Тихо зірка на щоці?
      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Літні забавлянки
      Літо красне розсипає
      Сміх-сміх.
      І мені дарує повно
      Втіх-втіх.
      У травичку, мов грибочок,
      Сюп-сюп,
      А у річці, наче рибка,
      Хлюп-хлюп!
      Полунички в рученята –
      Гам-гам!
      Он малинка, он ожинка –
      Там-там!
      Личко, сонечку, ласкаво
      Грій-грій.
      Пречудовий світ навколо –
      Мій-мій!
      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Працьовитий Дощик
      Цілу нічку Дощик
      Лив-лив.
      Гарно вулиці та площі
      Вмив-вмив.
      Аж під ранок утомився
      Він-він.
      На хмариноньці вмостився:
      Дрім-дрім.
      Хмарка тая аж за обрій –
      Гай-гай,
      Аби Дощикові добре
      Пай-пай.
      Відпочине трішки Дощик
      Там-там, –
      Казку радо нашепоче
      Вам-вам.
      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Нічна замальовка
      Нічка з пензлем у руках
      Вже блукає поміж хат –
      Розмальовує двори
      В сонно-тихі кольори.
      А за нею назирці
      Йдуть зірчата-пустунці
      І у кожному дворі
      Світять срібні ліхтарі,
      Щоб нічні картини ми
      Роздивитися могли.
      2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Дощик-пустунець
      Чом травичка мокра?
      Звідки ці сліди?
      Це ж бо щойно Дощик
      Прибігав сюди!

      Грався у садочку
      Жмурки з вітерцем.
      Смакував у кроні
      Вишеньки тихцем.

      На старій орелі
      Мрійно посидів
      І вербиці кіску
      Жартома розплів.

      Квітоньці-ромашці
      Казку нашептав...
      Ще почапав трохи
      Босим поміж трав –

      Та й подавсь додому,
      В небо навпростець
      Милий, невгамовний
      Дощик-пустунець.
      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    113. Джмелик
      Захотів до школи Джмелик
      Та й купив собі портфелик.
      А в новенький той портфелик
      Він поклав смачний кренделик.
      Джмелик ходить гоноровий:
      – Я до школи вже готовий!

      Як гадаєте, малята:
      Може, ще щось треба взяти?
      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Мої метаморфози
      У нічку місячну ясну
      Я срібним променем сяйну
      Тобі, коханому, під вії,
      Щоб ти хорошого намріяв...

      Розгýблю всі твої жалі
      Дрібним намистом по землі...
      Здригнуся нотою нестями
      Твоєї зоряної гами...

      І стану просто...
      дивним сном:
      Два дихання...
      під вальс-бостон...
      Дві місячні стежини...
      Куди?..
      Мовчу невинно...

      А потім буде ранок.
      Засохлі крихти обіцянок.
      Замовчані таємні сни,
      Хоч двом наснилися вони.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Чемне курчатко
      Плямка чорна, плямка біла –
      На причілку киця сіла
      І, так ніби ненароком,
      За курчатком стежить оком.

      А курчатко по травиці –
      Та подалі все од киці,
      Бо навчила мама Курка:
      Стерегтися треба Мурки!
      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    116. По малину
      Ведмедиця в ранню днину
      Дала синові корзину:
      – Принеси-но, любий сину,
      На обід сім’ї малини.
      Тільки ж ти дивись, Михасю,
      Щоб малина донеслася!

      Назбирав малий Михасьо
      Повний кошичок малини.
      Дуже-дуже постарався –
      І доніс аж половину!
      2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    117. Заячий квартет
      – Бу-бу-бу! Бу-бу-бу! –
      дує Зайчик у трубу.
      – Бам-бам-бам! Бам-бам-бам! –
      б’є Зайчиха в барабан.
      Тарілками: Дзень-дзень-дзень! –
      Заєць-тато цілий день.
      Візьме дідо Зай кларнет –
      Буде заячий квартет!
      2010







      Не знаю, що то за музика вийде, але цей віршик дуже піднімає настрій і моїм діткам, і мені :)



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Песик хоче вчитися
      Як до школи я прийшов –
      Песика зустрів.
      Певно, дуже той Дружок
      Вчитися хотів:
      Підбігав аж до дверей,
      Заглядав у очі...
      Та ніхто і не збагнув:
      Він же вчитись хоче!
      Охоронець відганяв
      Далі від порога,
      Тільки діти крадькома
      Гладили малого.

      Я б його з собою
      На уроки взяв!..
      Що ж то вчитель скаже,
      Як почує: «Гав!»?
      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Науявляй...
      Не уявляй мене...
      спокусою нічною
      в серпанку
      місячних вітрів...
      Бо ніч мине...
      і не майнеш за мною
      сріблястим
      відблиском слідів...
      Не уявляй мене...
      принадою світанку,
      прикриту
      променем ледь де...
      Бо день сяйне...
      і не твоя коханка
      в обійми
      обрію впаде...
      Не уявляй мене...
      напоєну любов’ю...
      Не уявляй...
      Науявляй...
      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Мишачий футбол
      Хто це там горлає: “Го-о-о-о-ол!”?
      Грають миші у футбол!
      – Бий! Пасуй! Біжи! Ура! –
      В розпалі весела гра.
      Дві команди – “сірі” й “білі”
      За м’ячем ганяють вміло.
      – Ти куди?.. Лови!.. Мазило!..
      – Хто так б’є?.. Суддю на мило!..
      Миші бігають щодуху,
      Аж червоні щоки й вуха...

      Чи програв, чи переміг, –
      Нині свято для усіх!
      Хто сильніший –
      неважливо,
      Приз для всіх –
      смачнюще диво:
      Величезний сирний торт.
      Це велика сила - спорт!
      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Білчині грибочки
      У лісочку на пеньочку
      Білочка сидить –
      Розкладає у рядочки
      Зібрані гриби.

      Раз грибочок, два грибочок –
      У рядку їх шість.
      А рядочків – так багато!
      Білка все не з’їсть...

      Цей рядочок – буде борщик.
      Два рядки – кумі.
      Ну а решту всі грибочки...
      Знаєте самі?!

      Їх посушить на шнурочках
      Білка на сосні:
      Будуть взимку ці грибочки
      Ой, які смачні!
      2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Між нами...
      Жасминова тиша
      Між нами лягла...
      Я мрію колишу
      Торканням крила...
      Ти ловиш попутний
      Міжзоряний бриз...
      Між нами – півдумки
      Падіння униз...

      Жасминовий подих
      Між нами тремтить...
      Ховає в ніч погляд
      Невинна блакить...
      Відпущена варта
      Таємних бажань...
      Між нами...
      чи варто...
      ... жасминова рань....
      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    123. Коли вмирають почуття...
      Коли вмирають почуття –
      Не плачуть поминально дзвони,
      Лише надії безборонно
      У вирій Вічності летять.
      Коли вмирають почуття –
      Не росять животворно квіти,
      Їх пелюсткам дано марніти
      Між сторінками забуття.
      Коли вмирають почуття –
      Скляніють очі у любові,
      А сльози, сховані у слові,
      На віях спогадів тремтять...
      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Пісенька про жабку
      Сіла жабка на камінчик:
      Гріється на сонці.
      А я стала і дивлюся
      Тихо у сторонці.

      Сонце добре припікає -
      Хочеться тіньочка.
      Краще зроблю капелюшка
      Жабці із листочка.

      Капелюшок з лопушечка
      Гарний я зробила,
      Тільки жабка мій дарунок,
      Ой, не оцінила.

      Бо як тільки їй хотіла
      Вбрати капелюшка –
      У водичку заховалась
      Жабонька-подружка.
      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Кишеня дивовиж
      В Мишенятка у кишені
      Дивовиж повніська жменя.
      Тут – і кнопка для плаката,
      І старий годинник тата,
      Камінці біленькі з річки
      Та шматок липкої стрічки.
      Ще – блискучий мідний цвяшок
      І коробка для мурашок,
      Дві солодкі барбариски
      Та обгортка від іриски…

      Дивовиж іще багато
      Залишилося сховати...
      Та скажу я вам відверто:
      Ця кишеня вже подерта!
      Тож завдання в Мишеняти –
      Кращий сховок їм шукати!
      2010



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Вечірня казочка від мишенят
      Сіренькі мишенятка
      Вже полягали спатки:
      У кутику, у нірці,
      І кожне – в чудо-дірці!
      Велику брилу сиру
      Матуся прикотила,
      Аби її малятам
      Смачніше було спати.
      У дірочках кругленьких
      Вже носики чорненькі
      Вмостилися зручніше, –
      А мама їх колише...


      Щоб вам не було дивно,
      Чом казочку цю сирну
      Не закінчили швидше
      Обідом сірі миші, –
      Скажу я по секрету,
      Що Миша за монету
      Купила тую брилу
      Із ґуми, а не з сиру!..

      Та вже навколо тиша.
      Дрімає мама-Миша.
      Заснули мишенята...
      І ви вже спіть, малята...
      Спіть... Спіть... Спіть...



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Відважний кіт
      Наш відважний кіт Маркіз
      У дворі ворон ганяв.
      На вершок верби заліз
      І сказав тихенько “Няв!”

      Задивився сумно вниз
      Наш відважний кіт Маркіз:
      – Хто б мене з вербиці зняв?
      Поможіть!
      Рятуйте!
      Ня-я-я-яв!

      Врятували ми кота,
      Та йому сказали так:
      – Не залазь високо ти,
      Як боїшся висоти!
      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    128. В компанії Любові і Весни
      Старенький столик на подвір’ю...
      А думка – в неба на краю...
      Це все – весна, в яку ще вірю...
      Це все весна, яку люблю...

      По вінця свіжості в бокалах,
      Із вітром п’ю на брудершафт,
      На денце дзенькається “мало!”.
      Налий-но, друже, ще стократ!

      Напій присмачує неждано
      Весна краплинами дощу.
      Я, грішна, думала – зів’яну...
      А тут - напою досхочу...

      Вже й тиха ніч навдивовижу
      Колише квітам світлі сни...
      А я ще трохи тут посиджу,
      Серед Любові і Весни.
      2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Нечемний півень
      Хто це там, на паркані,
      Спати не дає мені?
      Та це ж півень-задерика
      Так горлає “ Ку-ку-рі-ку!”,
      Що аж ген з-за небокраю
      Сонне сонце визирає.

      От би півні всі мовчали –
      Ми б із сонечком ще спали!
      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. неПомилування
      Пригадуєш той берег ночі
      І човник наш на хвилях мрій?
      А як слова “Помилуй, Отче!”
      Тривожно шепотів прибій?

      Помилуй прагнення любити,
      В хиткому човнику пливти,
      Дарма – без весел...
      Ех, якби-то...
      Помилувані я і ти...
      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Ми зіткані з ілюзій...
      Ми зіткані з ілюзій
      Найтоншого ґатунку...
      Хай розум б’ється в тузі,
      Шукаючи рятунку –

      Обплетений лукаво
      Мереживом омани,
      Він здасться на поталу
      Півподиху між нами.

      Міраж, п’янкий на дотик,
      Відчуємо вустами
      Й забудемо укотре,
      Що ми –
      фата-моргана...
      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    132. Ще одні рядки до ватри
      У надвечір’я спогадів
      Розвів багаття ти
      Передчуттям неспокоїв
      З уламків самоти.

      І ластилося полум’я
      До золота заграв,
      А ти засохлі спомини
      Сміливо підкидав.

      Здавалися безсилими
      Обпечені жалі.
      Думками чайки скиглили,
      Хоч ти і не велів.

      Та зовсім несподівано
      Із диму відчуттів
      Явилася замріяна
      Любов минулих днів.

      Пекла долоні іскрами
      Її печаль проста.
      І дотлівала істина
      Останнього листа:

      “Вже вірші стали ватрами.
      Лише душі не рань -
      Усі були не вартими
      Намарних сподівань...”

      ...Вогонь розчулено затих
      У відблиску сльози...
      У згарища надії ти
      Пробачення просив...
      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Остання ілюзія любові
      Заплакала ілюзія любові,
      Зронивши відблиски зневіри.
      А серце, з відчаєм у змові,
      Зробилося болючо-сірим.

      Чи, може, все воно безбарвне?
      Слідами тільки багрянисте...
      Втікає думка, наче сарна –
      У цьому їй не бракне хисту.

      Її – надією останню –
      Скептично поглинає хаща
      Колючого твого прощання...
      Приречена ілюзія...
      пропаща...
      2010



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Пісенька про весняний ранок
      Сонечко в киптарику,
      У крисані з пір’ям,
      Завітало зранечку
      На моє подвір’я.

      Топірцем золоченим
      Стукнуло по ґанку:
      Доброго, бадьорого
      Побажало ранку.

      А я не загаюся –
      Вбéру вишиванку
      І для гостя радісно
      Заведу співанку.

      Сонечко з-за череса
      Витягне сопілку...
      Зацвіте на радощах
      Яблунева гілка!
      2010



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Хочу в літо!
      Хочу вишеньку морелю
      Смакувати у садку
      І гойдати на орелі
      Свою пісеньку дзвінку,
      У травиці-шовковиці
      Жуцю-сонечко знайти
      І дитячі таємниці
      Тихо їй розповісти.
      Хочу сонце зачерпнути
      У долоню зі струмка
      Та знайти чарівний прутик,
      Що лякає гусака.
      Хочу хмарки випасати
      Пополудні на лужку
      І зозулю запитати,
      Скільки має ще “ку-ку”?

      Не дивуйтесь, любі діти:
      Ті бажання звідкіля?
      Просто хочу я у літо.
      Дуже-дуже хочу я!
      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Настунині капчики
      Боса бігає Настуня –
      А сандалики в кутку
      Зажурилися, сумують:
      Гратись хочуть у садку.

      – Ти он бігаєш, стрибаєш
      По стежині навпростець...
      Чи на нас образу маєш?
      Нашій дружбі вже кінець?

      Схаменулася Настуня:
      – Любі капчики, ходім!
      Вже взуваюся і нумо –
      З вітерцем навперегін!
      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Крапля вина
      Торкаєш краплею вина
      Напіввідкритих днів моїх.
      І не шукай, чия вина,
      Що поміж нами сніг.

      Іскриться в променях тепла
      Незаймана краса стежин.
      Вже хуртовина відмела –
      Стихає часу плин.

      Поволі затікаєш ти
      Секундами п’янких тремтінь.
      О, дай цнотливість зберегти
      Зникаючих видінь!
      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Кольорові пригоди чорного котика

      ***
      Чорний котик білий сніг
      Так ловив, як тільки міг.
      Бігав, бігав – не спіймав,
      Тільки сам біленьким став.

      ***
      Чорний котик жовтий сонях
      Розглядає на осонні.
      Ще такого не було:
      Сонце у дворі зросло!

      ***
      Чорний котик красен мак
      Все обходить так і сяк:
      Краще нюхати не йти –
      Може носик обпекти!

      ***
      Чорний котик білий вус
      Так облизує чомусь:
      – Ой, смачні у мене вуса!
      – Ти ж сметанку їв, котусю!

      ***
      Чорний котик зелен лист
      Міцно лапкою притис:
      Полювати вмію я –
      Перша здобич це моя!


      ***
      Чорний кіт – зелений гай,
      Хоч – біжи, а хоч – стрибай!
      Ось де місця досхочу
      І котові, і м’ячу!


      ***
      Чорний котик синю нитку
      Розпоров з нової свитки.
      Лиш дивується котусьо:
      Чом розсердилась бабуся?

      ***
      Чорний котик сірій мишці
      Дах полагодив на хижці.
      І відтоді знає світ:
      Він – хороший чорний кіт!

      ***
      Чорний котик в небі синім
      Ловить лапкою хмарини.
      Ловить-ловить без упину:
      Хоче з них змостить перину.

      ***
      Чорний котик по веселці
      Ходить з пензлем у відерці.
      Скоро буде все навколо
      Кольорово-веселкове!

      – Ну а сам чому ж ти – чорний?
      – Бо такий я – неповторний!

      2010





      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    139. На барвистій каруселі
      На барвистій каруселі
      Зайці крутяться веселі,
      Не звичайні вухані –
      Сонцезайчики ясні.
      Золотими промінцями
      Закликають дні за днями
      На сяйливу круговерть,
      Повну радості ущерть.
      Тільки тих вона кружляє,
      Хто бадьорий настрій має.
      Усміхнися радо й ти –
      Карусельку закрути!!!
      2010




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    140. Весна кохалася з дощем...
      Весна кохалася з дощем...
      Він пригортав її так сміло,
      Та цілував – іще, іще...
      Аж небо стиха буркотіло.

      Він пестив лагідністю див
      Найменші бруньочки любові.
      На землю ніжністю стелив
      Зелені кúлими шовкові.

      Дрібненьким листячком вона
      Мережила сором’язливість.
      Він шепотів: Моя! Весна...
      За що мені ця дивна милість?

      Неначе щастя оберіг –
      Твоя любов невинно-чиста...
      І розсипáвся їй до ніг
      Дрібними краплями намиста.


      Весна дощеві віддала
      Пелюстки найніжніших квітів,
      Бо як, скажіть, вона могла
      Його безумство не любити?

      2010



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Трикрапка...
      Як не зустрінемось у тиші,
      Розбитій поглядом чужим,
      То перетворимось на вірші,
      Замріяні сплетінням рим.

      Вже більше часу непідвладні,
      Слова обіймами замруть.
      Незримо здогад Аріадни
      Трикрапкою підкаже путь.
      Мабуть...
      2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Капелюшок для киці
      Сіра киця,
      хвіст у смужку,
      Захотіла
      капелюшка.
      Довго-довго
      вибирала,
      Але все
      не пасувало:
      В того – квітка
      завелика,
      Той – твердий,
      неначе з лика,
      В цього – бант
      не з того боку,
      А ще - стрічка
      заширока.
      Цей, напевно,
      бути може,
      Та сусідка
      має схожий...

      Сіра киця,
      хвіст у смужку,
      Дотепер
      без капелюшка.
      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Весняні відчуття
      Я п’ю весну..
      Спочатку – тільки по краплині,
      Аби не захмеліти вкрай.
      Мені налито щедро нині –
      Гуляй, душе моя, гуляй!

      Смакуй красою оцією...
      Повітря теплого ковток –
      Стрімкою стане течією
      В льоду застиглий плин думок.

      Відчуй, як щастя струменіє
      Крізь пори втомлених чуттів.
      Вже розум, відчуваю, мліє,
      А серце... серце – поготів!

      Я втриматись уже не в змозі.
      Із чаші неба смачно п’ю...
      Колись отямлюся у прозі,
      Як хміль у вірша переллю.
      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Прошепочи мені зізнання
      Прошепочи мені зізнання
      Вечірнім вітром у гіллі
      І я розвію у тумані
      Усі просолені жалі.

      А потім...
      лагідним тремтінням
      Напну чекання тятиву
      І дві замріяні півтіні
      Впадуть бажанням у траву.

      Їм ворожитиме безсоння
      На лініях думок і тіл.
      Та десь на крайчику долоні
      Забракне для гадання слів...

      Як хочеш бути напівтінню
      Зі мною в щастя на краю –
      То в дивну пору надвечірню
      Прошелести просте “Люблю...”
      2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Віта й вітер
      Каже мамі доня Віта:
      – Хочу я спіймати вітер.
      Чуєш, мамо, як гуде?
      Не зловлю його ніде!
      То ховається у квітці,
      То гойдається на гілці,
      То за кучері мене
      Ледь смикне і геть майне.
      Усміхнулась мама доні:
      – Ти розкрий свою долоню
      І подай йому тихенько,
      Та скажи: Привіт, Вітренко!
      Вмить почуєш, як охоче
      Він долоньку залоскоче.
      А ловить його не треба,
      Бо домівка вітру – небо.
      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. Мишенята-риболови
      Мишенята на ріці
      Вправно ловлять окунців.
      Довгі вудочки – лозини:
      – Ти, ловись, ловись, рибино!
      – Ой, клює, тягни, держись!
      Рибка бочком тільки “блись” –
      У відерку вже вона.
      Ось – одна, і ще – одна...
      Буде юшечка смачна!
      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    147. Зимово-весняне кохання
      Закохалася у леля
      Березневого Зима.
      Вчарувалась дивним хмелем
      Її стриманість німа.

      Сонцепроменем долоні
      Як торкнувся до щоки,
      То сніжинки невагомі
      Заховались у струмки.

      Стрепенулась, налякалась:
      – Що це сталось, лелю мій?
      Усміхнувся він ласкаво:
      – Перші слізоньки надій...

      Невідоме і незнане
      В серці проліском зросло.
      Захищалася снігами
      Та рятунку не було...

      Серце, звідавши любові,
      Випромінює тепло...
      І поволі, так поволі
      Тануло її єство.

      Розімліла від блакиті
      Погляду його очей,
      Прихилилась голим віттям
      До коханого плечей.

      Засинала ще Зимою
      У незвичнім відчутті.
      А прокинулась Весною
      Поруч з ним...
      в новім житті...
      2010



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Зворотний відлік до любові
      Зворотний відлік до любові
      Розпочинаю кожен раз,
      Коли в обірваному слові
      Зникають сотні інших фраз.

      Коли повітря залоскоче
      Міжпростір стиснених долонь,
      Я відраховую пророчо
      Хвилюючі пульсари скронь.

      Лічити вкотре я бажаю
      Удари серця до небес,
      Коли у розквіті розмаю
      Чекаю милого тебе.

      Коли ж в обійми незабудки
      Захоче впасти жаль дощу,
      Зворотнім відліком від смутку
      Любов я нашу захищу.
      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Гамачок
      Павученко Павучок
      З павутинки гамачок
      Натягнув поміж листочки
      Там, де квіти в холодочку.
      Спозаранку, мов дитинка,
      Колисалась в нім росинка.
      Потім вітер пустотливий
      Подрімав у нім щасливо.
      Промінець золотоокий
      Погойдатись теж не проти.
      Ось так диво-гамачок
      Сплів маленький Павучок!
      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Давай...
      Давай зустрінемось у мрії
      Десь після півночі надій,
      Коли туманом посивіє
      Старий лукавець-вітровій.

      Пройдемо місяцем-місточком
      Понад безоднею гріхів.
      Чи хто цю зустріч напророчив?
      Ніхто б гадати не посмів.

      Ледь чутним порухом безодня
      З’єднає дві душі в одну.
      Теплом наповнена долоня
      Стривожить давню таїну.

      Цілунком стрепенеться щастя,
      Розсипле іскорки принад...
      А на Землі, напевне, здасться,
      Що то почався зорепад...
      2010



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    151. Весняні забавлянки
      Зажурилися бурульки:
      Кап! Кап! Кап!
      Снíгові зробилось мулько:
      Хляп! Хляп! Хляп!
      Пташка сіла на галузку:
      Ців! Ців! Ців!
      Промінець мені на руку
      Сів! Сів! Сів!
      Я проміньчика швиденько –
      Хап! Хап! Хап!
      А він – зайчиком од мене:
      Ха! Ха! Ха!
      Сонечком усіх лоскоче
      День! День! День!
      А Весна вже у дзвіночки -
      Дзень! Дзень! Дзень!

      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Весняний спомин
      Я залоскочу крайчиком весни
      Куточки мрій твоїх шалених...
      І стрепенуться вірою вони,
      Всміхнувшись лагідно до мене.

      Піду за ýсмішкою навмання,
      Присвічу променем Любові,
      Зимóве залишаючи вбрання
      На всохлій гілочці розмови.

      Розніжені передчуттям тепла,
      Бажання зацвітуть у кронах...
      Пелюсткою торкнуся до чола
      І зникну… як весняний спомин.

      2010



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Горобійко
      Скаче-плига горобійко:
      – Дай-но хлібчика, Андрійку!
      – Дай-но булочки, Оленко,
      Бо кусає Морозенко!
      Мерзнуть лапки, крильця, хвостик.
      Чи пшениченьки, чи проса
      Ви насипте хоч би жменьку,
      Друзі милі, дорогенькі.
      Попоїм – обов’язково
      Зацвірінькаю вам соло!

      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Мишка і ватрушка
      Мишка-пікушка
      Купила ватрушку,
      Зустріла подрýжку,
      Та каже на вушко:
      – Сховай-но ватрушку
      Собі під подушку,
      Щоб киця Марушка
      Не з’їла її.

      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Баба-Миша
      Дружно, весело, завзято
      Ліплять Бабу мишенята.
      Ну звичайно, не Ягу,
      А біленьку снігову.
      Котять кулю, котять другу.
      Не зважаючи на хугу,
      Не зважаючи на сніг,
      Звідусіль лунає сміх.
      Третя куля вже готова –
      Буде Баба ґонорова.
      Чорні очка, чорний ніс
      І лозинка в Баби – хвіст.
      На додачу Бабі – вушка,
      Як у справжньої пікушки.
      От радіє дітвора!
      Усміхається “Ура!”
      Їхня подруга нова -
      Баба-миша снігова.

      2010



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    156. А хочеш... (VІ)
      А хочеш... не прийду я більше,
      Не відчиняй уже надій.
      Я залишуся просто віршем,
      Скрижаллю в пам’яті твоїй...

      Розсиплюсь літерами... Вкотре
      З’єднаю вірою слова…
      І ляже молитовний дотик
      На сторінки, що віджила.

      Колись на тихому світанні
      Ти розгорнеш сувій життя –
      І забере пташина рання
      Моїх думок серцебиття.

      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.45 | Рейтинг "Майстерень": --

    157. А хочеш... (V)
      А хочеш... полум’ям займуся
      Від іскор поглядів твоїх
      Та у вогню одвічнім русі
      Все спопелю – і гнів, і сміх.

      Зоставлю сонячне сплетіння
      Бажань, настояних в душі,
      І на вікні – гарячі тіні,
      Тремкого щастя міражі.

      Помалу ватра жаром стане,
      Його засиплять мрії-сни.
      Вогонь у спокої? Омана.
      Я жеврію...
      Ти лиш дмухни...

      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    158. А хочеш... (IV)
      А хочеш... затремчу струною
      Під променем твого тепла
      І стану нотою п’янкою,
      Яку любов’ю зберегла.

      Безсило тиша затрясеться
      Й русалкою у ніч пірне...
      Заколиши в долонях серця
      Тендітну часточку мене.

      Я проросту мотивом ночі
      І в гомін ранку переллюсь.
      Мелодія душі уроча...
      Мовчала нотою... чомусь...

      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    159. А хочеш... (ІІІ)
      А хочеш... я зів’ю гніздечко,
      Як ластівка весела навесні.
      Десь біля тебе, недалечко,
      Між виноградом на стіні.

      Я поназбирую натхнення –
      Галузку до галузоньки сплету,
      А ти проміньчиком повз мене –
      Свою шукати висоту.

      Я ж заховаюся у слові
      І пісню колисатиму крильми.
      Там щастя виросте з Любові,
      Де в пісні стрінемося ми…

      2010



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    160. А хочеш... (ІІ)
      А хочеш... я впаду дощами
      На спраглі помисли твої.
      І защебечуть поміж нами
      Срібноголосі ручаї.

      Я слізоньки втоплю у хвилях,
      Веселку прокладу містком
      І огорну тебе, мій милий,
      Таким омріяним теплом.

      Збіжу краплиною бажання...
      По тілі - відчуттям Весни...
      І знову – в небо, щоб востаннє
      Росою впасти в наші сни.

      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    161. А хочеш...
      А хочеш… я рум’янком стану,
      Який у літечку розцвів?
      Не бійся, милий, не зів’яне
      Моя любов серед снігів.

      Бо сонце бережу для тебе
      Поміж цнотливості думок.
      А ти... лиш прихилися небом
      До ніжно-білих пелюсток.

      Притрушені сніжком? Не дивно –
      Замерзли сльози наших мрій..
      Ти притулися... І не зимно...
      Вже тануть сльози...
      Літо, грій...

      2010



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Вальсово
      ... а люди кажуть “віхола гуляє”…

      Стежкою тихою
      Мріялась віхола,
      Вечір морозяний
      Звабила зоряно
      Сяйвом блискучих прикрас.

      Звуками ніжними,
      Нотами сніжними
      Вечір заманював
      Горду коханую
      В небо на перший вальс.

      Плечі оголені,
      Ще не ціловані,
      Вкрила мереживом,
      Трохи збентежено
      Руку йому подала.

      Звінчані тишею
      Землю залúшили.
      В чистому мареві
      Ніжністю станули
      Вальсу два білих крила.

      2010



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Котикова забавлянка
      Котку-котику,
      Мур-мур,
      Чом в животику
      Бур-бур?
      Певно, хочеться
      Гам-гам?
      То ходи скоріш –
      Дам-дам!
      Тільки лапочки
      Мий-мий,
      Молочко уже
      Лий-лий.
      Котик очками
      Блись-блись,
      Язичком усе
      Лизь-лизь.
      Вуса облизав –
      Няв-няв.
      Це він “Дякую!”
      Сказав.

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Розрада
      Чому сумний, чому самотній?
      Впаду я зіркою з безодні
      У неприкаяні думки Твої.

      Я не згорю на півдорозі,
      Щоб не заснули у тривозі
      Твоїх рядків співучі солов’ї.

      Я зможу, знаю, небом вірю...
      Згораючим теплом зігрію
      І ляжу... пилом на гірські плаї.

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Посмішка сонечка
      Сонечко нині всміхнулось зимі:
      Сонячний зайчик присів на стіні.
      Сумно і біло було так навколо,
      Раптом зробилося все веселковим.
      Сніг заіскрився, мороз потеплішав.
      Вибігла з нірки здивована миша:
      Настрою гарного в чому причина?
      Зайчик лиш очками кліпа невинно.

      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Перекотитілом
      Перекотитілом
      Пускаю за вітром
      Думок потаємних
      Цілунки свої.
      Достиглі в любові,
      Втрачають основу
      Й тобою блукають
      М’які кураї.

      У кожній клітині
      Лишають зернину,
      Зігріту бажанням
      З тобою рости.
      Ми вже нероздільні...
      Лише мимовільно
      Та думка остання:
      Ми...
      перекоти...

      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    167. В нашому літі
      Я загубилася в нашому літі.
      Сонцем заквітчана, небом умита,
      Радістю босою бігла полями,
      Серцем розхристана перед вітрами.
      Ти доганяв непокірну кохану,
      Вітром ловив свóю ніжну нестяму.
      Сміхом розсипана, падала в річку –
      Променем ти обціловував щічки.
      Барвами хитрими я – у веселку,
      Ти обіймав, аж робилося терпко.
      Квітами сонця мережила трави –
      Дощиком теплим пелюстоньки бавив.
      Зіркою я заховалась між хмари –
      Їх розігнав замовлянням мольфара.
      Майже знайшов, хоч зірок – міріади...
      Літо скінчилось... на жаль, зорепадом.

      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Намисто для Мишки :)
      Мишка сіла у куточок
      І силяє на шнурочок:
      Раз – перлинка, два – перлинка,
      три - червона намистинка.
      Ось уже і перша разка –
      Не закінчується казка,
      А нанизується далі...

      Гарні в Мишечки коралі!

      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Мишеняточко у ванні (забавлянка)
      Мишеняточко у ванні
      Куп! Куп!
      А довкола хвильки раді
      Хлюп! Хлюп!
      Милом – лапки, вушка, хвостик
      Мий! Мий!
      І водичка, наче дощик,
      Лий! Лий!
      Оченята слід закрити
      Жмур! Жмур!
      І гарненько чуба вмити
      Фур! Фур!
      Вже чистенькі мишенята
      Чап! Чап!
      Тільки з хвостика ще капа
      Кап! Кап!
      Аж чистіший світ навколо
      Гай! Гай!
      І підморгує бадьоро
      Грай! Грай!

      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    170. Сніданок для мишенятка
      Мишеня мале щоранку
      Крутить носом від сніданку:
      Те не буде, те не хоче –
      Тільки голову морочить.
      – Мамо, що це? Це яйце?
      Ой, не можу! Лиш не це!
      – Ну а це? Невже вівсянка?
      Ну яка вівсянка зранку?!
      – Я картопельку просило,
      Але зовсім без підливи!
      – А тепер навіщо, мамо,
      Ти в пюре дала сметани?
      – Ні, не хліба, не ковбаски,
      Краще сиру – ну, будь ласка.
      – А сьогодні що – омлет?
      Краще парочку котлет.
      – Не люблю таких приправ,
      Апетит кудись пропав...

      Врешті-решт втомилась мама
      І несе синку сніданок
      (Щоб охоту мав до праці) –
      Два сухарики на таці...

      2010



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Роздоріжжя чи перехрестя?
      Я лікуюся часом... мовчанкою...
      Застаріле це все так давно.
      Я не можу (не вмію?) коханкою...
      А коханою вже не дано?..

      Все життя я ішла роздоріжжями,
      Згадку, може, котре й береже.
      Так потроху - ставала заміжньою,
      Так потроху - розлучена вже.

      Бо розлукою дихають погляди
      Недоречно замовчаних фраз.
      Поодинці ми потай приходимо
      До дзеркал, де були водночас.

      Роздоріжжя Розлуки запилене
      Тисячами бездумних образ.
      Та сльозами дощу все ще віримо
      В Перехрестя Любові для нас.

      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Різдвяні мандри
      Вбрали зорі вишиванки,
      Повзували постоли
      Та й Різдвяної співанки
      Дружним хором затягли.

      Полилася ген колядка
      Під небесний передзвін.
      Всі до Божого Дитятка
      Поспішили на уклін.

      Місяченько не дрімає
      О святковій цій порі,
      А за зорями манджає
      З топірцем і в кептарі.

      Напереді у віночку –
      Найяснішая зоря,
      Злотом вишита сорочка,
      Личко усміхом сія:

      Би з дороги не зблудити,
      Осяває зірка шлях.
      Ще й ангéли у трембіти
      Трембітають по боках.

      Сорочину вишивáну
      Зодягає радо світ
      Й чимчикує за зірками
      До Дитятка на привіт.

      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Принесла зима святки!
      Принесла зима святки!
      Вбрали миші кожушки,
      Взяли зіроньки у лапи
      Та й пішли колядувати.
      Не забули і сопілку,
      Щоб лунала пісня дзвінко:
      “Нова радість... Добрий вечір
      Всім господарям статечним!”
      Найдрібніше мишенятко
      Має крильця – янголятко
      Повіншує файних ґаздів:
      Щастя, злагоди, гараздів!

      За гостями сніг лапатий
      Зазирає в кожну хату,
      І вітрець у шпарку дмуха,
      Щоб збадьоритися духом.
      Ще й морозко назирці
      Носить квіти у руці
      І букети крижані
      Залишає на вікні.

      Кожну хату, кожну нірку
      Промінцем торкає зірка.
      Так о світлій цій порі
      Ходить радість по землі.

      2010

      Усім - найщиріші вітання з Різдвяними Святами!!!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Подарунки від мишенят
      І найменші мишенята
      Поспішають святкувати,
      Бо ялинонька вогнями
      Закликає до забави.

      Але спершу сірохвості
      Ще зайдуть до Вас у гості,
      Щоб тихенько на сторінці
      Залишить свої гостинці.

      Щоб чудовий світлий настрій
      Між рядочками покласти.
      А під кожну аватарку
      Усмішку запхати в шпарку.

      Хлопцям радо на сторінку
      Покладуть вони машинку,
      А дівчатам ляльку-мрію –
      Дві косички, довгі вії.

      Наче все уже в порядку.
      Ой, забули... Шоколадку –
      Смак такий, як у дитинстві,
      А іще – по мандаринці.

      Ось тепер – усе в порядку.
      І веселі мишенятка
      До ялиноньки – на свято
      З Новим Роком всіх вітати!
      30.12.09


      p.s.
      Невеличкий подаруночок для всіх, кого зустріла в цьому році на ПМ:-)))

      З Новим Роком!!!!



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Посварились мишенята
      Посварились мишенята
      І по двох кутках сидять.
      Мають іграшок багато,
      Але гратись не хотять.

      Щó вони не поділили?
      Не згадають – не проси.
      Тільки вуха зчервоніли
      І похнюпились носи.

      Поглядаючи спідлоба,
      Не чекають більше див.
      Так було б, напевне, довго.
      Але хтось їх помирив.

      Не матуся, і не тато,
      Бабця теж тут ні при чім.
      Зазирнуло сонце в хату –
      Підморгнуло хитро їм.

      – Це ж бо сонечко нас кличе,
      В сніжки гратися пора!
      Засвітились радо личка:
      – Знову друзі ми?
      – УРА!



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Прозріння в предчасі Різдва
      Прозріння в предчасі Різдва
      Очищує сутність гріховну
      Невинністю тіла Мадонни
      І криком Святого єства.

      Пригублюють душі Грааль,
      Наповнений чистим безсмертям,
      І совісті очі відверті
      Сльозою змивають печаль.

      Блаженних небес ореол
      Висвітлює задумів плесо.
      Натхнення Різдвяної меси
      Народжує світу Любов.

      2009



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Дружина-сопілка
      У обіймах шалено гарячих
      Я покірна Тобі, наче глина.
      Хай вогнем обпікає добряче –
      Ти сопілку зроби журавлину.
      Як вустами притулишся терпко
      У надії жаданого звуку,
      Заберу я далеко-далеко
      Нашу душу, і серце, і муку.
      Я у пісні любові розчúню
      Увесь простір, що там, поза нами.
      ...
      Ти сопілку узяв за дружину.
      Так судилося, видно, коханий.

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. У лісі, лісі білому
      У лісі, лісі білому
      По срібному сніжку
      Кружляють на галявині
      Звірята у танку.

      На дивній тій галявині
      Ялинонька стоїть
      І радісно, і весело
      Вогнями мерехтить.

      То зіроньки сніжинками
      Упали із небес,
      Бо вже настала ніч ясна,
      Казкова мить чудес.

      Ми з вами до ялиноньки
      На танець поспішім,
      Бо Казка нині проситься
      До кожного у дім.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Разом?
      Самотніми кроками
      міряєм землю
      на двох полюсах
      однієї Любові
      від “світло”
      до “темно.
      То “світло” –
      то “темно”
      чіткими слідами
      душевної крові.

      2009



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Сімейка милих песиків
      Сімейка милих песиків
      У нашому дворі
      Недавно поселилася
      На радість дітворі.
      Веселі і кудлаті
      Стрибають і скавчать,
      Дбайлива їхня мати –
      Всіх разом рівно п’ять.
      Здружились раптом діти,
      Та навіть їх батьки,
      Бо песиків глядіти
      Всі хочуть залюбки.
      Несуть смачні гостинці:
      І хліба, і ковбас.
      Ба - навіть і цукерків
      Припас малий Тарас.
      А песики радіють,
      Ростуть, як у казках.
      Такі у нас події.
      І радість в нас така!

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Тобою дихати я хочу
      Тобою дихати я хочу,
      Бо вже душі забракло кисню,
      Ти ніч кохання напророчив,
      А час питанням важко висне.

      Тебе вдихатиму щоранку –
      Ковток наснаги і натхнення.
      Я знаю, ніч – твоя коханка,
      А день – коханцем біля мене.

      Ти – лиш повітря, навіть – менше,
      Я – звуком відчаю у ньому.
      Луна той звук на друзки креше
      Об скелі гордості і втоми.

      2009



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Мишенята теж чекають...
      На Святого Миколая
      Мишенята теж чекають
      І тому лягають рано,
      Чемно слухаючи маму,
      Ще й тісненько до подушки
      Притуляють сірі вушка,
      Все надіються почути
      Дивовижний тихий шурхіт,
      Аби ту казкову мить
      Хоч за хвостика зловить.
      Та співає тихо нічка,
      Спатки-спатки хочуть вічка,
      У солодких снах стрічають
      Мишенята Миколая.
      А на ранок – знову диво
      Посміхається щасливо
      З-під подушок їм усім!
      Так приходить казка в дім...

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Вареничне свято
      День сьогодні працьовитий,
      Хвильки вільної немає,
      Бо вареники ліпити
      Ми матусі помагаєм.
      Лялька Туся у куточку
      Сумно кліпає очима:
      Я вареника теж хочу!
      Буде-буде, неодмінно.
      Ведмежатко мого брата
      Теж чекає на гостину.
      Вареничне смако-свято
      Влаштувати ми повинні.
      Пальці-пальчики, скоріше
      До вареників завзято:
      Сир, картопля, навіть вишні –
      Ой, смачнюче буде свято!
      Й ви приходьте, не баріться,
      Частування вже чекає!
      На порозі усміхніться –
      Краще дяки не буває!

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Півпомах розлуки
      Ти журавлем – у вирій. Тéпло.
      Зима. Моя синиця – в руки.
      Ми розминулися так легко
      Півпомахом жури - розлуки.

      Поміж промінням сонця гіркне
      Твоя сльоза. Моя – вже іній.
      До холодів синиця звикне.
      Лишає спогад чорні тіні.


      Відродиться усе. Звесніє.
      Шляхи відміряєш красиво.
      Минеться все. Твоя надія...
      Синиця, кава, я... Щасливо!

      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Гостинець для синиці
      Я дарунок зготувала –
      Чималий шматочок сала
      Почепила на дротинці
      Для маленької синиці.
      А синиця – боком, боком,
      Поглядає ласим оком,
      Та відчує лиш мене –
      Зразу крилами змахне.
      То ж бо я стою тихіше,
      Ніж попід мітлою миша,
      Аби подруга-синиця
      Сміливіше – до гостинця.
      А пташина – акробатка,
      Чуб – униз, угору – лапки,
      На дротинці – хить та хить,
      Ой, смакує – вочевидь.
      Я віконце протираю
      Тихо-тихо, скраю-скраю....
      Але рух цей необачний
      Жовтогруда не пробачить,
      Тільки хвостиком – фіть-фіть,
      Лиш дротинка – хить, хить, хить.
      З гостею я буду чемна,
      Не лякатиму даремно –
      Хай поласує маленька,
      Зігріваючи серденько.
      А мені найкраща дяка –
      Знову буде прилітати!

      2009


      "Вдячна Патарі Бачії за коментар до вірша"

      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Годівничка
      Ми зробили для синичок
      Дерев’яну годівничку.
      Приладнали ще й дашок –
      Захищає хай пташок.
      Щедро всипали зерна
      Й почепили край вікна.
      Тож тепер маленькі друзі
      Чорночубі, жовтопузі,
      Гостродзьобі, бистрохвості
      Прилітають радо в гості.

      2009



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Зимові забавлянки
      По стежині баба Зúма –
      Рип – рип.
      А за нею Морозенко –
      Скрип – скрип.
      То по річці, то по гілці –
      Хрусь – хрусь.
      Ще й сніжечком із мішечка –
      Трусь – трусь.
      По калині пташенята –
      Стриб – стриб.
      А малеча їм зернята –
      Сип – сип.
      По сніжечку чобіточки –
      Туп – туп.
      Рукавички ліплять сніжки –
      Луп – луп.
      З гірки радісно санчата –
      Жух – жух!
      Гарно Зúму забавляти –
      Ух – ух!

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Мишенята на санчатах
      Мишенята на санчатах
      Мчать щодуху із гори.
      Тільки хвостики на вітрі –
      Наче сірі прапори.
      Не лякають кучугури
      Цих відважних мишенят.
      І тому із купок снігу
      Тільки хвостики стирчать.

      Тож і ти бери санчата
      Та мерщій біжи у двір.
      Буде весело гуляти
      З мишенятами, повір!

      2009



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    15. Мрійники
      Ну ось... Нарешті... Стрілися...
      Не думалось колись...
      Разóм незвично мріялось
      І з нею він лишивсь.

      Два мрійники заручені
      Перстенями доріг
      В широкий світ відпущені,
      Cпізнавши перший гріх.

      ......................

      Тим шляхом запорошеним
      Пройшло вже сотні ніг,
      А на траву не скошену
      Ніхто і не приліг.

      Як звірі наполохані,
      Спішили всі. Куди?
      За ними дощ непроханий
      Змивав усі сліди.

      А порох від залишених
      На тім шляху думок
      З дощем лишався змішаний.
      Але кому урок?

      ......................

      Вони ішли і думали
      Про запах диких трав,
      Тоді давноминулими
      Сльозами дощ втікав.

      Вони ішли і бачили
      Сліди чиїхось днів.
      А грози довго плакали
      Над долею слідів.

      Вони ішли... Кохалися...
      А далі? Промовчу...
      Мені трава зізналася –
      Спитайте у дощу...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Мова моєї сестри
      В мене є сестра мала,
      В неї мова є своя.
      І не раз за нею в лад
      Я повторюю слова.
      Як альбома відкриваю –
      Не малюю, а “маляю”.
      Руки милом не шурую,
      А гарненько “шурю-бурю”.
      З неба легко їй, звичайно,
      “Сьоня” й “Міся” я дістану.
      У дворі ганяю “няму” –
      Може, футболістом стану?
      В гості кличе нас “бабася” –
      Буде там смачна “кабАся”.
      Як захочемо ми “гаму”,
      То обоє кличем “Мамо!”
      Отака сестра Мартуся.
      Я із нею разом вчуся:
      Хочу слів новеньких знати,
      Щоб розмови шифрувати.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. В пелюстках троянди
      В троянди пелюстках багряних,
      Умитих в росах чистоти,
      Ми заблукали так неждано –
      Хмільні Любов’ю я і ти.
      Солодким запахом сп’яніння
      Наповнилася ласка днів,
      Лиш вітер зраджує тремтіння
      Від шепоту чарівних слів.
      Неначе крапельки слухняні,
      Ми вниз і вниз по пелюстках
      І у солодкому дурмані
      Знов губимо жаданий шлях.
      У загадковім лабіринті
      Таких манливих пелюсток
      Блукаєм, ніжністю прикриті...
      Все ближче, ближче кожен крок...

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Мишачі вибори*
      У Мишанії-країні
      Метушня зчинилась нині.
      Кожна мишача родина
      Чуха вуха, чуха спини
      І цілісінькую днину
      Обговорює новини:
      Треба мишу обирати,
      Аби вміла керувати,
      Захищати всіх мишей
      Від котів і від людей,
      Щоби мишачий нарід
      Прославляла на весь світ.
      Різних є мишей багато,
      А Старійшину обрати
      Треба мишачому роду.
      Отака тобі пригода!
      На майдані товариство
      Все зібралось урочисто,
      Мов на Великоднє свято.
      Стали думати-гадати.
      Не єдині в думці миші,
      Тут і розбратом вже дише:
      –Треба мишу найтовстішу!
      – Або краще найхитрішу!
      – Краще таки найбагатшу!
      – Ну а може, бідна – краще?
      – А давайте найспритнішу!
      Тут хтось пискнув: – Наймудрішу!
      Вмить затихли голоси,
      Повернули всі носи
      Отуди, де у куточку
      Дядько Миш тулився мовчки.
      І почулося з народу:
      – Правда! Правда, миші добрі!
      Тут і думати не треба!
      В кого є така потреба:
      Всі ідуть до дядька Миша
      За порадою скоріше.
      Навіть спритні мишенятка
      Вчаться розуму у дядька.
      Вже у мишачім народі
      Спокій, злагода і згода.
      Вже Старійшину обрали!
      Слава мишам! Дядьку слава!

      2009


      *Спроба реалізувати ідею шановної Редакції Майстерень :-)



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Банан
      Є у мене ось банан,
      Я нікому не віддам,
      Не ділитимусь ні з ким,
      Сам-один швиденько з’їм.
      Стану тихо у куток –
      Не побачить тут ніхто,
      І повчання теж мене
      Нічиє не дожене.

      Добре я банан жував,
      Та смаку не відчував...
      А банани всі ж смачні.
      Що ж це сталося мені?
      В чім причина? Поясніть!
      Лиш банан не відберіть!

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    20. Сон пана Мишинського
      Щойно випав перший сніг,
      Пан Мишинський спати ліг.
      Добре ковдру підгорнув,
      Носа у подушку ткнув
      Із надією, що в сні
      Множаться скарби самі.
      Спершу так воно й було,
      Щастя в лапи попливло:
      Сир, картопля і буряк –
      Не натішитись ніяк.
      Ну а потім, мов чаклун
      Десь наніс поганих дум,
      Сон кошмаром обернувсь,
      Аж здригнувся в пана вус:
      В борошні ґаздує міль,
      Вкрила сир зелена цвіль,
      Найсмачніший сала шмат
      Кіт украв, поганський брат,
      Кріт у панову нору
      Прокопав вузьку діру
      І потиху (совість мав!)
      Всю картопельку забрав.
      Ну а моркву й бурячок
      Згриз мале-е-енький слимачок.
      Пан прокинувся блідий:
      –Боже, грім мене побий!
      Щоб іще я ті скарби
      Так леліяв от біди,
      А вона тоді прийшла
      І поїла все сама.
      Ні! Не буде цьому ладу!
      Як закличу всю громаду –
      Розгощу усім на втіху,
      Хай мене минає лихо.
      Так і друзів заведу,
      А тому – не пропаду!

      2009

      "З паном Мишинським можна познайомитися тут"

      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Колись...
      Колись прийдемо ми удвох,
      Не домовляючись про зустріч,
      Згубивши суєту тривог
      І оминувши неминучість.

      Стежками сонячних слідів,
      Зірок молочними шляхами
      До озера, що між лісів
      Цілує небо берегами.

      У дикій тиші почуттів
      Замруть серця у здивуванні.
      Забудеш ти, чого хотів,
      Забуду я усі вагання.

      Зіллються наші манівці
      На прохолодному камінні...
      І ти на рідному лиці
      Зцілуєш сльози безпричинні.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    22. Мишка у книгарні
      Сіра Миша невеличка
      Взула модні черевички,
      Вбрала сукню дуже гарну –
      Чимчикує у книгарню.
      Хоче книжечки купити,
      Щоби діточок учити:
      Багатенько варто знати
      Навіть сірим мишенятам.
      Магазин уже близенько.
      Наша Миша чепурненька
      Зупинилась на порозі
      І отямитись не в змозі.
      По цілісінькій крамниці
      Диво-книги на полицях:
      І розумні, і цікаві
      Ще й малюночки яскраві.
      Скоромовки і пригоди,
      Цікавинки про природу,
      Казочки, байки і вірші –
      Очі бігають у Миші.
      – Ця. Оця. Ще – ця і ця! –
      Просить Миша в продавця
      Та зітхає тихо-гірко:
      – Треба ж донести до нірки.
      Хочу книжечки усі...
      Тут згадала про таксі!
      Вийшла Мишка з магазину,
      Сіла в жовту лімузину
      І Васько, шофер-котяра,
      Як задав машині жару –
      Вмить довіз додому Мишку.
      Ну а сам...
      Пішов по книжку!

      2009



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    23. Зарядка для мишок
      (для гарного настрою і відваги)

      Мишки, мишки!
      Раз! Два! Три!
      Сірі вушка догори!
      Ось – Чотири!
      Ось – і П’ять!
      Нумо весело стрибать!
      Далі буде –
      Шість і Сім!
      Посміхнемося усім!
      Вісім! Дев’ять!
      Це кота
      Ледь смикнемо за хвоста,
      Бо вже – Десять!
      Наш девіз:
      “Ми безстрашні – вгору ніс!”

      Ну а далі?
      Цю зарядку
      Починаємо спочатку...

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Біль
      Він очі наповнює сіллю і смутком,
      Зрізаючи усмішку лезом печалі.
      Безкрилим нестерпно-набридливим круком
      Над серцем німотно кружляє без жалю.

      Він слово кидає у дні посірілі,
      По закутках вір розпихаючи звуки.
      Морозом шукає на тлінному тілі
      Останки тепла, що втекли від розпуки.

      Він креслить на скронях “десятку” помалу,
      І відчаю сніг заклика на підмогу.
      А рештки життя віддає на поталу...
      Кому? Не збагнути... Несила... знемога...

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Єдиний крок
      Від пустки до неба – однісінький крок.
      Єдиний. Можливо – останній.
      О, Боже! Як близько земля до зірок!
      Далеко.... Бо відстань – мовчання.

      Мовчання самотніх далеких сердець –
      Важкий безповітряний простір.
      О, Боже! Я вірю, що це – не кінець.
      Той крок нам зробити так просто...

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Добра Мишка
      Мишка сумує –
      Порожня тарілка.
      Ротику – смачно,
      А совісті – гірко.
      Мурчиків був цей
      Смачнюній обід.
      Як це - голодним
      Залишиться кіт?
      Трішечки-трішки
      Вона смакувала,
      Швидко-швиденько
      Сирочка не стало.
      Думка чудова!
      Мишка згадала –
      Має у нірці
      Трішечки сала.
      Вже на тарілці –
      Чудовий обід.
      Будуть щасливі
      І миша, і кіт!

      2009

      "Парочка до вірша про Доброго Котика :-))"

      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Ми просто зорі...
      Ми просто зорі... В далі синій
      Молочний Шлях чекає нас.
      А на старенькім клавесині
      Повільно небо грає вальс.
      Ти відчуваєш? Ми кружляєм
      У танці ніжних відчуттів,
      Поволі вічність забирає
      У рай непізнаних світів.
      Не боїмося заблукати
      Поміж планет і чорних дір,
      Бо сяйвом віруємо свято.
      Галактики туманять зір?
      Ми загубитися не в силі -
      Проміння сяє в унісон,
      А на старенькім клавесині
      Нам небо грає вальс-бостон...

      2009



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    28. Скарби пана Мишинського
      Пан Мишинський у норі
      Від зорі і до зорі
      Уклада свої скарби
      Геть подалі од біди.
      Має п’ять мішків зерна –
      Рису, гречки і пшона,
      Зранку-зранечку щоднини
      Перелічує зернини.
      Борошенця в лантухах
      Розкладає по кутках
      І хвилюється, чи вдало
      Сховане під ліжком сало.
      І сюди ж коренеплоди
      Із селянського городу:
      Моркву, бульбу*, буряки
      Він тягає залюбки,
      Аби тішитися ними:
      От запасоньки на зиму!

      Друзів пан оцей не має,
      Від порогу проганяє
      І проводить цілі дні
      У норі в самотині.

      Але трапилося лихо:
      Десь поділася утіха,
      Наче скарб і береже,
      Та не тішиться уже.
      День за днем стає сумніша
      Одинока бідна миша.

      Де ж знайти тепер розраду?
      Може, ви дасте пораду?

      *бульба – картопля

      2009

      (вірш дарую шановній Редакції Майстерень, яка виявила нору пана Мишинського )



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Мишачі танці
      На майдані рано-вранці
      Влаштували миші танці.
      Музикантів запросили –
      Ті ушкварили щосили,
      Не вагалися ні хвильки,
      Та й заграли коломийки.
      Мишки носиками – в коло,
      Не стрибали так ніколи.
      Коломийка – бистра, жвава!
      Файна мишача забава!

      Ти в куточку не тулися,
      А до танцю теж берися!

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    30. Твій Світанок
      Я – твій Світанок. Чуєш, любий?
      Торкаюсь променем до вій.
      Любов терпка, пекуча згуба –
      Для тебе вранішній напій.

      Як зрум’яніле чисте небо,
      Збадьорю свіжістю думки.
      В моєму диханні потреба
      Розвіє снів твоїх рядки.

      В бажанні миті насолоди
      Мою обіймеш світлу тінь.
      Вона ж, спокушена і горда,
      Втече у сонячну теплінь.

      А я росини світанкові,
      Зберу душею навмання...
      Й нектаром ніжної любові
      Наповню келих твого дня.

      2009



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Акробат світла
      По павутині променів
      До сонця наче йду.
      Але не віриться мені
      У прірву, що внизу.
      Ту прірву без повітря,
      Із холодом світил...
      Я акробатом світла
      Стаю, як ти хотів.
      Я балансую думкою,
      Страховки не дано.
      А слово “бути” – мукою.
      Нащó мені воно?
      Ось під ногами – промінь,
      Під вірою – весна...
      Та тільки зайвий спомин –
      Циркачки вже нема...

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Жінка-привид
      Тобі не ввірю забагато.
      Я Жінка-привид, тінь, фантом.
      Тож можеш сміло цілувати
      Як осінь ту, що за вікном.
      Я розумію – ти не в змозі
      Від уст відмовитись моїх.
      Тож відчиняй і на порозі
      Лови губами теплий сніг.
      Я знаю – хочеш обійняти,
      Аби відчути хруст думок.
      А небо хмарами багате...
      До нього тільки віри крок.
      Не знайдеш ти, це примха Долі,
      Там біле марево моє,
      Але відчуєш, як поволі
      Уява гріє словом “ Є”...

      2009



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Чому їжаки бувають сердиті (для дорослих)
      Жив у лісі пан Їжак,
      Все було йому не так,
      Кожне слово – навпаки,
      Аж стовбурчаться голки.
      Всі стараються дарма,
      Каже він: Ладу нема!
      Це безладдя, а не ліс!
      І все хнюпить чорний ніс.
      Але що це? Диво з див:
      Їжака хтось підмінив,
      І усміхнений, і радий
      Став потіхою громади.
      Здивувався кожен звір,
      Повилазили із нір
      Обсудити новину:
      Що ж це сталось Їжаку?
      Хто завжди у курсі справ?
      Хист сорочин не пропав.
      Все розвіда, всіх знайде,
      Хто? Кому? Коли і де?
      Скоро ліс увесь почув:
      То Їжак самотнім був!
      А тепер минулось лихо –
      Є у нього... Їжачиха!

      2009



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Вечірня Мишка
      Вечір пізній... Сіра миша
      В дім приносить лантух тиші.
      Чорним носиком унюха:
      Хто ще казочку не слухав?
      Війки вусиком лоскоче
      Тим, хто спатоньки не хоче.
      Хто вовтузиться багато,
      Мишка їм хвостом – вже спати!
      А якщо ж ви сниву раді –
      Ніжно лапкою погладить.
      А коли вже сонна Миша
      Всіх ласкаво заколише,
      То й сама в норі лягає
      І тихенько засинає.

      2009



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Місце зустрічі примар
      Старенька вуличка, де місяцем – ліхтар,
      Бруківка зоряна, надщерблена жалями.
      Це - місце зустрічі закоханих примар,
      Це - місце зустрічі натхнення і нестями.
      Це - лабіринти неіснуючих слідів...
      Хіба ж сліди лишають кроки безтілесні?
      Ніхто самотній ще сюди не долетів.
      І жодні не дійшли гіркі дороги хресні.
      Бо це омріяний куточок Світу Двох.
      Коли не вистачає слів для покаяння,
      Із тіл без жодних докорів й тривог
      Примарами до ліхтаря летять бажання.

      Старенька вуличка – останній долі дар
      Для наших гордих неприкаяних примар.

      2009



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Пиріжок від Мишки
      – Мишко, Мишко, де була?
      – У пекарні край села.
      – Що робила, моя люба?
      – Пиріжки пекла у грубі.
      – Ну а з чим, скажи мені?
      – Із сирочком. Ой, смачні.
      – А даси один на пробу?
      Мишка в кошичок: Ой, пробі!
      Каже з виглядом сумним:
      – Ет, зостався лиш один...
      Але я тебе вгощу,
      А собі іще спечу.

      2009



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Тобі дано...
      Тобі дано любити вічну Тайну...
      У неї смак бажання і дощу.
      У неї радість болю незвичайна,
      Захована вуаллю від плачу.
      Ти дотиком малюєш знову очі
      На полотні незайманих небес.
      Відчути погляд у долоні хочеш,
      Але безжальні хмари. Образ щез.
      Цілуєш запах спрагло і жагуче
      На загадкових мовчазних вустах.
      І відчуваєш острах неминучий:
      Зникає Тайна у терпких словах.
      Ти страхом втрати не зневажиш –
      Шаленством ніжно-диких почуттів
      Мінливі шальки вправно переважиш
      Любовної загадки хитрих терезів.

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Мишка й сало
      Мишка грошей назбирала
      І купила кусень сала.
      Кусень сала чималенький,
      Але й друзів багатенько.
      Як почули цю новину –
      Вмить зійшлися на гостину.
      Мишка зразу без вагання
      Всім роздала частування.
      Залишився їй шматочок
      Тільки на один зубочок.

      2009



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Тріщина...
      Погляд надтріснутий дзеркала того,
      Очі якого безжальніші скла.
      Рідним свічадом відбита дорога
      Відстанню світла раптово лягла.

      Швидша за спогади думка осіння
      Вирієм плаче, надрізана склом.
      Тріщина сумом розбила уміння
      Вірити в небо привітним крилом.

      Променем зламаним стала надія.
      Сумніву вітер востаннє – у шквал...
      Світло між нами потроху сіріє
      Попелом вдрузки розбитих дзеркал...

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Лише уява
      Обоє знаємо, що це – уява,
      Навіяна бажанням забуття.
      А ти цілуй і пригортай ласкаво
      На цій межі реальності буття.

      Хоч я легеньким порухом руки
      Спинитись намагаюся востаннє,
      Та порух той зневірено-леткий –
      Зникає у достиглому бажанні.

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    41. Надішли тепло на цю адресу
      Лягає останній листок
      Пожовклим осіннім зізнанням
      На землю cхололих думок
      В надії на тепле прощання...
      Стихає замріяний крок
      В душі відчуттям хуртовини...
      Німа ностальгія зірок
      Нагадує радість невинно...

      Заплакав безжально смичок
      Акордом прощальної меси.
      Праворуч від снігу куток –
      Осіння самотня адреса.

      2009



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Мишки в магазині
      Сіли мишки у машину.
      Дир! Дир!
      І вперед – до магазину!
      Пир! Пир!
      Продавцем там – сірий котик:
      Гир! Гир!
      Мишенята всі навтьоки.
      Фир! Фир!
      Усміхнувся Мурчик тихо:
      Мир! Мир!
      Ось дарунок вам на втіху –
      Сир! Сир!

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Чудо-вантажівка
      У нашому місті
      є вантажівка.
      Щоранку вона
      починає мандрівку.
      Розвозить однак
      не каміння й пісок –
      У кузові в неї
      повнісько квіток,
      Веселих, усміхнених,
      просто барвистих –
      По вулицях їде
      вантажка врочисто.
      І їй не потрібно
      ні краплі бензину –
      На сонячнім світлі
      працює машина.
      Як сонце сховається
      трохи спочити,
      То досить автівці
      водички налити.
      Кому нині сумно,
      кому нині гірко –
      Усіх порятує
      оця вантажівка.
      Коли раптом настрій
      невдало-похмурий –
      Ромашечку-сонце
      вона подарує.
      Чи хтось ненароком
      чомусь вас образив –
      Троянду візьміть
      і поставте у вазу.
      Комусь так самотньо,
      ще й саме сьогодні –
      Конвалій букетик
      лягає в долоні.
      А трохи заплакало
      дощиком небо,
      То айстри веселі –
      якраз те, що треба.
      Чи холодно стало,
      мов серед зими –
      Беріть чорнобривці,
      зігріють вони.
      А настрій чудовий –
      також завітає,
      Колись незабудка
      цей день нагадає.
      Радіють усі –
      і дорослі, і дітки.
      До вечора в кузові –
      жодної квітки.
      І втоми не знає
      ця диво-машина,
      Добро всім даруючи
      кожної днини.

      2009



      Коментарі (43)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Зупини...
      Зупини мене впертим цілунком,
      Не давай відійти ні на крок.
      Нехай розум викручує в’юнко –
      Відціловуй тверезість думок.

      Не чекай на безмовну покору,
      Обійми – аж до болю стисни.
      І осінню відчужену пору
      Обдури відчуттями весни.

      Не зважай на пручання дикунки,
      Бо у мріях її – саме ти.
      Не чекай – зупини поцілунком
      Намагання від тебе втекти.

      2009



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Горішки для мишки
      Для донечки – мишки
      Полущив горішки
      Усміхнений тато.
      Смачні ті горішки,
      Цікаво ще й трішки
      Всіх їх рахувати.

      Ось перший і другий
      В долоньці уже.
      А третій , четвертий
      Вона збереже.
      Це п’ятий і шостий
      Чекають бабусю,
      От сьомий і восьмий -
      Вгостити котуся.
      Дев’ятий – для мами,
      Десятий – для тата.
      Приємно горішки
      комусь дарувати.

      Чудово, що стало
      Усім розділити.
      Це Мишка навчилася
      Вправно лічити!

      2009



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Котик на гойдалці (Мурчиків сон)
      На гойдалці котик
      Відважно гойдався.
      Ба! Навіть за прутики
      Він не тримався.
      Все швидше і швидше
      Вперед та назад.
      Не слухає Мурчик
      Батьківських порад.
      Мале кошенятко
      Занадто пихате,
      Бо хочеться друзям
      Себе показати.
      Все вище і вище!
      Одна тільки мить –
      І вже бідний котик
      В пісочку лежить,
      Із гойдалки раптом
      Зробив він беркиць.
      Ну хто пожаліє –
      Киць-киць... Киць-киць-киць.
      Гадаєте – друзі?
      Та їм не до того –
      Всі дружно сміються
      З відваги малого.
      Грозиться ще й тато:
      – Намну тобі вуха!
      А мама сльозливо:
      – Коли ж будеш слухать?

      Як добре, що все це
      Було тільки сном.
      Прокинувся Мурчик –
      Вже день за вікном.
      Стрибає наш котик,
      Всміхається мамі.
      Як думаєш, друже, –
      Він буде слухняним?

      05.11.09



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Сила мишачої дружби
      Мишка в білім фартушку
      Бігла швидко по лужку,
      По стежині навпростець –
      На великий путівець.
      Бо сказала їй мала
      Сіра мишка польова:

      “Нині зранку по дорозі
      Везли два мішки на возі.
      А в мішках тих, як годиться,
      Золота була пшениця.
      Я була там недалечко –
      Дірку вгледіла в мішечку,
      З неї сипались зернята
      На потіху нам, звірятам.
      Повний кошик я набрала,
      А оце тобі сказала,
      Тож, подружко, не чекай,
      А біжи по урожай!”

      Добре вірних друзів мати –
      Не дадуть голодувати.

      2009



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Вишиванки осені
      Осінь любому синочку
      Злотом вишила сорочку.
      Хрестик, хрестик і стібочок –
      Щоб здоровим був синочок,
      Щоб хлоп’ятко кучеряве
      Красним легенем ставало.
      А для донечки вона
      Теж наткала полотна,
      Та на добру щастя-долю
      Вшила довгу-довгу льолю.
      Квітів щедро згаптувала,
      Аби леля розцвітала.

      У вишиванках красивих
      Будуть дітоньки щасливі!

      2009



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Для тих, кому не спиться
      (вечірньо-нічний експромт)

      Вечір пахне молоком,
      Медом, пряником і маслом.
      Місяць ходить з черпаком –
      В хмарах ловить диво-казку.
      Мов пухнастим рушником,
      Огортає нічку ласка.
      Бродить сонько під вікном –
      Відчини йому, будь ласка.
      03.11.09



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Осінні забавлянки
      Дощик, дощик по калюжах
      Кап! Кап!
      Потанцюймо разом, друже,
      Чап! Чап!
      Все по купках із листочків
      Стриб! Стриб!
      Осінь тихо у куточку
      Хлип! Хлип!
      Дощик зловимо за поли
      Хап! Хап!
      Осінь вíзьмемо у коло.
      Так! Так!
      Дощик змерз, намокла осінь -
      Гай! Гай!
      Їх запросимо у гості –
      Чай! Чай!

      2009



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    51. Закляття
      Налийся у думку мою
      Освітленим сміхом. Востаннє.
      Сльозини борги віддають
      Дощем у душі прощальним.
      Усмíшок твоїх джерело
      Сховалося в хащах сум’яття.
      Зцілити воно не змогло.
      Таке уже наше закляття.

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Румба
      Я хочу...
      Станцювати
      з тобою румбу
      в божевільно-
      повільному
      темпі бажання...
      Я хочу...
      Намалювати
      поглядом
      на твоєму тілі
      карту любові...
      Я хочу...
      Розчинитися
      у сміливому
      дотику
      впевнених рук...
      Я хочу...
      Обійнятися
      душами
      у тілесному
      блаженстві
      танцю...
      Я хочу...
      Просто
      помріяти...

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Присвята
      Вогка печать Твого цілунку
      Скріпила нас іще тоді,
      Коли юнак за руку юнку
      Манив у весни молоді.

      Вогка печать Твого цілунку
      Ставала символом щодня.
      Ну а вночі шаленим трунком
      Брела по тілу навмання.

      Вогка печать Твого цілунку
      З’єднала два життя в одне.
      І досі серце б’ється лунко,
      Коли вона щоку торкне.

      2009



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Еро-міні-картинка
      Пізно ввечері місяць
      кохався із хмарою,
      Пізнавав спрагло-ніжно
      жадану її таїну.
      Присоромлене небо
      укрилося звабою
      І сховалось глибоко
      у тишу самотню нічну.

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Мужчинам на замітку
      Як легко поранити жінку
      Безжальністю зайвих думок.
      Забарвлює кожен урок
      У срібло одну волосинку.
      2009



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Веселка для дорослих
      Фіолетовий смуток ночі
      Обняв
      синій холод розлуки.

      Блакитний простір бажань
      Зустрів
      зелений погляд надії.

      Жовтий зблиск зваби
      Видобув
      оранжевий спалах чуттів.

      Загорівся
      червоний вогонь Любові.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 0

    57. Неримовані бажання
      Розстебни на мені ґудзики сумнівів.
      Повільно зніми з плечей півтемряву думок.
      Проведи тонкими пальцями тиші
      По спраглій лінії губ.
      Скинь до ніг останню тінь захисту
      І вогкими вустами бажання
      Притулися до оголеної душі.
      2009



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.45 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    58. До винуватця сліз моїх
      Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
      Ти - винуватець сліз моїх.
      Моя непрохана удача.
      Мого натхнення оберіг.

      Я плачу, чуєш? Тихо плачу.
      І сльози падають до ніг –
      Це лава збуджено-гаряча,
      Яку ти стримати не зміг.

      Я плачу, чуєш? Радо плачу.
      У камінцях той плач застиг.
      Я вірю: душі неледачі
      Дорогу прокладуть із них.

      Я плачу. Я блаженно плачу.
      Одна між тисячі доріг.
      Ідуть сліди. Назустріч наче.
      Але зрадливо сипле сніг.

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Шоколадка для Мишенятка
      В дарунок Мишенятко
      Дістало шоколадку.
      Тепер страшенно раде,
      Бо в нього в шоколаді
      Не тільки вуса й носик,
      А лапки, вушка й хвостик.
      Сміється з нього мати:
      – Буде в нас шоко-хата,
      Тож, синку, не барися,
      Іди швиденько вмийся!
      Синочок притулився:
      – А можна, щоб не митись,
      Любесенька матусю,
      Я гарно оближуся?

      2009

      "Усім, хто залишив посмішку (усну чи письмову) за цим посиланням"

      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Твоя поява
      Ти нині прийшов.
      Без жодного звуку.
      В таємний альков
      Зігріти розлуку.

      Ти нині прийшов.
      Без жодного кроку.
      В дарунок - любов
      Як трепетний дотик.

      Незриме для всіх
      Для мене - існує.
      А може, ти - сніг?
      Не вгадую всує.

      Ти ж вітер! Напевне...
      А може, ти - дощ?
      Цілунки таємні.
      Обійми також.

      Ми разом? Ми різні.
      Та нас і нема.
      Вже сумніви - пізні.
      У серці - весна.

      Жила ж, як усі.
      Всі мирні примари.
      В них очі пусті...
      Неждано - ці чари.

      І я віддалась
      Цьому божевіллю.
      Живу не як всі -
      Кохаючи мрію.

      2009



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Дивні розмови
      Я свою сестричку
      Смикнув за косичку.
      А сестричка люба –
      Хап мене за чуба.
      Я – у крик,
      Вона – у сльози.
      Мама зразу
      На порозі...
      Тут закінчується
      казка.
      Не хвилюйтеся,
      будь ласка.
      Ми з сестрою
      дуже мирні.
      Просто в нас
      розмови дивні.
      2009



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    62. Мамин вихідний
      В нашої мами нема вихідних.
      Чом це ніхто не подумав про них?
      Будень чи свято, вівторок, субота –
      Зáвжди знайдеться в матусі робота.
      Тож ми надумали разом із татом
      Зрештою їй вихідний влаштувати.
      Рано тихесенько встали з постелі –
      Поприбирали охайно в оселі.
      Тато і ми! Наші сили могутні
      Спритно взялися за справи у кухні.
      Мамине раптом здійснилось бажання –
      Сіла вона за своє вишивання.
      (Нині ніхто поспішати не буде,
      Разом сім’я! Ви це чуєте, люди?)
      Потім усі мандрували до річки:
      Сонця набрали повнісінькі личка.
      Швидко-швиденько години минули.
      Вечір настав. А коли – й не збагнули.
      Радісно-шумно вернулись додому.
      Навіть немає і згадки про втому.
      Ми зрозуміли тоді так багато.
      Цей вихідний – не лиш мамине свято!
      2009



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Цукерка, мишка та обід
      На краєчечку стола
      Я цукерочку знайшла,
      Ну а поки досягала,
      Мишка десь її забрала.
      Довелось мені як слід
      Доїдати свій обід.
      Мишка тая, безперечно,
      Дуже добра, мила й гречна,
      Бо цукерочку мені
      Залишила на вікні.
      Ой смачнюча! Все ж я трішки
      Відламаю і для мишки,
      Щоби подруга малá
      Смакувати теж могла.
      Дякую!

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Видіння
      Ажурний місточок.
      Ні вчора, ні завтра –
      Пройтися так хочу.
      Не знаю, чи варто.
      Закохана в небо,
      Життів кілька тому
      Напрочуд я легко
      Ступала по ньому.
      А це у сьогодні
      Якось приплелася.
      Півкроку в безодню?
      Місточок згадався.
      Хитається небо,
      Чомусь – під ногами,
      І зорі червоні
      В душі – ліхтарями.
      Місточок і небо –
      Чиє де склепіння?
      Боюся, зурочу
      Неждане видіння.
      Наважуся – стану,
      А сонце пекуче…
      Гойднулась. Аж раптом…
      Любов... Неминуча.
      Гойдається мостик.
      Чиє де склепіння?
      Тепер все так просто.
      Хоч ми – напівтіні.

      2009



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Меланхолія кольору мрії
      Вчора троянди
      в небеснім тумані
      Кольору мрії
      наснились мені.
      Щастя просилося
      дотиком раннім.
      Дотик несміло
      завмер вдалині.
      Квіти цнотливого
      кольору мрії
      В руки схиляли
      Свої пелюстки.
      Сон безнадійно
      тривожно леліяв
      Меланхолійні
      Ласкаві рядки.
      Ніжну пелюстку
      Трояндові хмари
      М’яко в долоню
      Поклали мені.
      Я цілу нічку
      У ній колисала
      Віру у мрії
      Чарівно ясні.
      Втрутився ранок.
      Дощем барабанним
      Кликав кудись
      На нові манівці.
      Сон загубився
      раптово-неждано.
      Тільки зосталась
      Пелюстка в руці.

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Перекреслення
      “Очевидно, жінок ніщо так не допікає,
      як байдужість”
      Василь Симоненко

      Мої почуття перекреслені
      Великим і жирним хрестом.
      Твоєї байдужості хрещення
      Стає у горлянці клубком.

      Ти лезом мовчання одвічного
      Поволі зрізаєш слова,
      Які у закоханім відчаї
      Кричати Тобі я могла.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Найкращий друг
      Є у мене гарний друг.
      Любить він ганяти мух.
      Полюбляє ще й м’яча
      Поганяти у квача.
      До смаку йому м’ясце,
      Ковбаси – хай і кільце!
      Як цукерку скуштував,
      Дайте ще – не відставав.
      “Гав-гав-гав! Гав-гав-гав!”
      Що не дали – сам узяв.
      А якОсь мені сюрприз –
      Зайцю пів хвоста надгриз.
      Буде це урок мені –
      Іграшки складать свої.
      Ще було й таке – пропав
      Мій улюблений журнал.
      Не знайшла. А друг приніс –
      Тиць у ногу мокрий ніс.
      Як сідаю вчити вірш –
      Він до мене чимскоріш,
      На коліна зразу – плиг:
      “Чи на казочку я встиг?
      Віршик прочитай мені,
      Буду чемним аж три дні!”
      Це, звичайно, не сказав,
      А тихенько проскавчав.
      Я приходжу з дитсадка –
      Друг мене уже чека
      І з усіх радіє сил,
      Раз на радощах вкусив.
      Ми виходимо у двір,
      Песик мій – сердитий звір.
      Захищає він мене –
      Всіх подалі геть жене:
      Кицьки, авта, голуби –
      Розбігайтесь хто куди!
      Недарма таке ім’я
      Дала песикові я,
      Щоби знали всі навкруг:
      Мій Дружок – найкращий друг!

      2009

      *Для тих, хто любить песиків :-)



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Про Мишчине вушко
      У Мишечки моєї
      Відгризла вушко киця,
      А я нове приклеїв –
      Воно їй знадобиться.
      Будемо разом слухать
      Казки моєї мами.
      І Мишка буде чути
      Вже обома вухами.

      2009



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Сонячне кружальце
      Покотилося сонечко небом
      На осінню його половину,
      Але раптом в чайочок із медом
      Закотилось кружальцем цитрини.
      :-)
      2009



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Знак зими
      Сніг! Сніг! Перший сніг!
      Хто б ще так радіти міг?
      Лиш усміхнена дитина
      Закликає так гостинно
      Всі сніжинки на поріг!

      Так! Так! Саме так!
      Подає зима свій знак:
      Хай чекають хуртовини -
      Ви лякатись не повинні,
      А сміятися отак!
      13.10.09



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    71. Мишенятко захворіло
      Учора Мишенятко
      Бідненьке захворіло.
      У нього носик хлюпав
      І горлечко боліло.
      Хворобі цій знайшлася
      Лише одна причина –
      Морозиво смачнюще
      І... порція потрійна!
      Але матуся хутко
      Малого лікувала –
      Дала тепленьку хустку
      І віршик прочитала.
      А ще чайочок з медом -
      Смачні цілющі ліки.
      І від тепла такого
      Стулилися повіки...

      На ранок Мишенятко
      Стрибає та регоче.
      Чи вірите, малята?
      Морозива знов хоче!

      2009



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Млинці-смакунці
      До мишки у хатину
      Зібрались на гостину
      Усміхнені звірята
      Млинцями смакувати.

      А мишка-господиня
      Попоралася нині –
      Щоб друзів частувати
      Млинців спекла багато,

      А в них – і полуниця,
      І яблучко-кориця,
      Малинка, мак, медочок,
      З ізюмом сир-сирочок.

      Не страва – просто диво.
      Так пахло лоскітливо,
      Мені скортіло трішки
      І я пішла до мишки.

      Там їла не млинці,
      А чудо-смакунці!
      Гам!
      Зайди до неї й сам!

      2009



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Не одні
      В долонях твоїх ніжно-теплих
      Сховались вчорашні пісні.
      Мені так зробилося терпко
      Від того, що ми не одні.
      Що очі небес заглядають
      У душі розтрачених днів...
      Дороги до раю немає
      В тунелях намріяних снів.
      Нехай ми з тобою далеко
      І стерлись відбитки слідів,
      Та робиться сторожко-легко
      Від милого дотику слів.
      Дороги у рай не збудуєш
      З уламків чужих сподівань.
      Тож хай небеса не ревнують
      До сили тривожних бажань.

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. На краще
      На жаль, ви не зі мною
      Цілунком розпрощались.
      У ваших снах луною,
      На жаль, не я озвалась.
      У присмерку осіннім
      Букетик ваших квітів
      Знайшов не наші тіні,
      Щоб радістю зігріти.
      Ми з вами зустрічались
      У віршах між рядками,
      Все інше зоставалось
      У просторі між нами.
      Дорогами своїми
      Ідемо ми, як завше,
      Залишившись чужими.
      На жаль. Та ні – на краще.

      2009



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Космодром
      Я сьогодні цілий день
      Думаю-мудрую,
      Тихо всі! Анітелень –
      Космодром будую.
      Мишка, Щурик, Зайченя
      Вже стоять на варті,
      З ними полечу і я,
      Всі ми – космонавти.
      Тож тепер усім кажу –
      Гратися не кличте,
      До зірок я полечу
      Або ще і вище!

      2009



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.45 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    76. Троє у човні, не рахуючи собаки
      (експромт для пані Світлани :-))

      В мене є сестра мала,
      В неї ванночка нова.
      Я собі весло зробив
      І у ванночці поплив.
      Взяв собаку ще з собою –
      Плисти мали за водою.
      Хоч води не мали ми –
      Коридором попливли.
      В мене човник не простий,
      В мене човник чарівний.
      Дуже вправно по квартирі
      Перевозить пасажирів.
      Мишка – перший пасажир,
      Та, що любить їсти сир.
      Їде дуже гонорово –
      В неї вушка кольорові.
      Ледве місця у човні
      Стало жучечці моїй.
      Хоч вона велика дуже,
      Хай біднесенька не тужить.
      Ми в екскурсію її
      Повеземо на човні.
      Попросилась повозиться
      Ще руда пухнаста киця.
      У човні моїм собака –
      Хвилюватися ж не варто.
      Він у мене добрий, друже,
      До котів йому байдуже.
      Ти, кицюню, не журися –
      Добре в човнику вмостися.
      Всі пливемо у човні,
      Дуже весело мені.
      Гарно човник мій вмістив
      Пасажирів рівно три.
      Я собаку не лічив,
      Адже він – мій помічник.
      Ми б і далі ще пливли,
      Та вже свАрені* були.
      Бо сказав мені дідусь,
      Ледь розсердившись чомусь:
      “Що надумав ти у нас?
      Ти вже ходиш в перший клас!
      Нащо ти у ванну сів?
      Ти уроки вже зробив?”
      “Всі уроки вже готові,
      А я плаваю на морі!” –
      Я сказати так хотів,
      Та чомусь забракло слів.
      Я тихенько пасажирів
      Порозносив по квартирі,
      Кожного у свій куток,
      А ванянку – на гачок.
      Та однак я не сумую –
      Човник з дерева майструю.
      По водиці, тільки справжній,
      Буде човник мій відважно
      Плавати туди-сюди.
      Тож кажіть кому – куди?
      10.10.09



      *свАрені - гадаю, це місцевий діалект. Означає, що їх насварили.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Шість песиків і одна кицька
      Шість песиків дрімали
      Ліниво на осонні
      І мушок відганяли
      Набридливих спросоння.
      І раптом звідкись гордо
      З’явилась біла киця.
      Тож песикам нагода
      Ганятись - як годиться.
      Та їм уже набридло –
      Вже скільки воювати?
      Ходи до нас, кицюню –
      Мух будемо ганяти!

      2009



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.45 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Посмішка для мишенятка
      Сіреньке мишенятко
      Під кущиком сиділо.
      Від носика до лапок
      Біднесеньке тремтіло.
      Воно ж таке маленьке,
      А світ великий... Дуже!
      То ти йому всміхнися,
      Мій милий добрий друже.
      Бо робиться на світі
      Від посмішок тепліше,
      Тоді радіють навіть
      Маленькі сірі миші.

      (А наше мишенятко
      вже трошки сміливіше!)

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Монолог ляльки
      Я – ватяна лялька,
      Із ґудзиків – очі,
      Сиджу у куточку,
      А бавитись хочу.

      І ручки, і ніжки
      Пухнасто-невмілі,
      А я ж танцювати
      Колись так хотіла.

      Косички-шнурочки,
      Без усмішки губи,
      Невже я такою
      Завжди тепер буду?

      2008




      Бувша третя строфа (кому цікаво:-))

      І думала – буду
      Я прима на сцені,
      А доля, мов юда,
      Сміється із мене.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    80. Казочка про маленького ведмедика (для батьків)
      Маленький ведмедик
      Хотів танцювати,
      А батько сміявся:
      “Які в тебе лапи?
      НедАрма ж бо кажуть –
      Ведмідь клишоногий.
      Куди тобі танці?
      В нас інша дорога!”
      Матуся в куточку
      Тихенько зітхала:
      “Ну що, мій синочку,
      Тобі я казала?”
      Маленький ведмедик,
      В очах – сльозенята,
      Із мрією в серці
      Йшов меду збирати.
      А там на галяві
      Ніхто не побачить –
      Він так затанцює,
      Аж хмарка заплаче.
      А сонце всміхнеться,
      Так лагідно гляне –
      І легше на серці
      Ведмедику стане.


      p.s.
      Батьки хай повірять
      У мрії дитячі –
      Бо танцю й ведмеді
      Захочуть – навчаться!




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Добрий котик
      Для кота смакота
      У кутку стояла –
      Аж горня молока!
      І шматочок сала.
      Кіт хлебтав язичком –
      Стало видно денце.
      Вже й нема молочка –
      Та радіє серце.
      Сало кіт береже
      (Ой смачне ж, до речі) –
      Мишка хай забере
      На обід малечі.
      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Найкращий подарунок
      Нині матінка-матуся
      В магазин ходила
      І малій Мартусі-доні
      Щось таке купила!

      Не скакалку і не м’ячик,
      Не слона, не мишку.
      Просто диво-подарунок,
      Ну звичайно – книжку!

      Тож тепер мала Мартуся
      Вже роботу має –
      Подругам-лялькам новеньку
      Книжечку читає.

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Буслів обід
      Бусол ходить по болоті –
      Чап - чап - чап.
      Носить жабу він у роті –
      Хап - хап - хап.
      Жаба лапками махає –
      Ва - ва - ва.
      Відпустити вимагає –
      Ква - ква - ква.
      Бусол думу думав довго –
      Дум - дум - дум.
      Без обіду, ой, недобре –
      Сум - сум - сум.
      А у жаби – жабенята –
      Жаль - жаль - жаль.
      Без обіду теж малята –
      Гай - гай - гай.

      Бусол довго не вагався –
      Без обіду він зостався.
      У водичку жабка – бульк!

      2009



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    84. “Сліпий” дощ (не дуже осінній вірш :))
      Дощик сумно зазирав
      У моє віконце,
      Бо його з високих хмар
      Виганяло сонце.
      Сонце-сонце! Не пустуй –
      дощику всміхнися.
      Хай нам діточки ростуть
      Від тепла й водиці.
      2009

      “Сліпий” дощ – явище природи, коли одночасно паде дощ і світить сонце. Кажуть, від такого дощу гарно ростуть діти :-)



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Осінь у мене в гостях
      Осінь яблучком вкотилась
      До моєї хати
      І тихенько примостилась
      У кутку дрімати.
      Подрімала, відігрілась –
      Вибігла за двері
      І листочком закрутилась
      У танку веселім.
      06.10.09



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Усмішка Твоєї тіні
      Ковзнуло нечутно по тілі...
      Уява хмеліє. Я – з нею.
      Які відчуття божевільні –
      Це усмішка тіні Твоєї...
      Зловити – я навіть без гадки.
      Вона – як синонім до Вчора.
      Лишила мені пів загадки –
      І більше не буде. Ніколи.
      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Перони життя
      Перехресні дороги між душами.
      Думко-пОтяги знай стукотять.
      На перонах живемо ми змушено.
      А вагони летять все, летять...
      05.10.09



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Музика
      Ні-ні! Не звичайні це звуки...
      Хіба ж пояснити можливо?
      Не пульсом під скронями стука.
      Не кров завмирає у жилах.
      Живі відчуття нереальні
      Наповнюють суттю хвилину.
      Слова забуваєш звичайні,
      Аби не схолонути ними.
      Говориш і чуєш вже більше,
      Ніж можна собі уявити .
      Не звуки це... Ні. Зовсім інше...
      Чуттєва розмова зі Світом.
      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Моїм вчителям...
      Пролітають роки, довго тягнуться миті...
      Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
      Забувається зле, марнослав’я минає,
      Залишається те, що серця зігріває.

      Непомітно зерно засівається в душі –
      Вчителі – сіячі, а рілля – їхні учні.
      І отак – без кінця, і отак – день за днем
      Йдуть за плугом вони віковічних проблем.

      Бур’яном пророста безтурботність дитяча,
      Збайдужілість черства і наївність ледача,
      Та надія свята вчителів не зникає –
      Життєдайне зерно у ріллю западає.

      І хоча промине і не рік, і не два –
      У посивілі скроні заб’ються слова:
      Ви пробачте нам те, чого ми не уміли,
      Ви пробачте за те, чого ми не хотіли.

      Ми пригадуєм Вас, розуміємо слізно –
      Для подяки час Є, для подяки не пізно.
      Ми вклоняємось Вам за усі покоління,
      За зернину в душі, за проросле насіння.

      МИ ДЯКУЄМ ВАМ...

      І благаємо щиро: уміння навчити
      Передайте нащадкам, щоб уміли любити!

      2006



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Синові
      Осінь... Шепоче листя...
      Фарби Твої на столі...
      Мрія для когось здісниться...
      Може, для когось - і ні...

      Осінь малює дощами
      Згадки на водах калюж.
      Літом малюнок Твій стане -
      Тільки уяву напруж.

      Осінь вбирає в намисто
      Лісу оголений стан.
      В Тебе він легко-навмисно
      Радісним зеленню став.

      Осінь з вітрами танцює
      Боса по зорях калюж.
      Пензлик Твій радо малює
      Мрію для змучених душ.


      2008, редакція 2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Бранка
      Моє тіло - тремка оболонка,
      Межа між двома прасвітами.
      Живу я у ньому як бранка
      З дозволеними відчуттями.

      Я хочу побачити простір,
      А бачу лиш мікрочастину -
      Збагнути безмежжя так просто,
      Якщо тільки я не людина.

      Так хочеться в небо польоту,
      Та крила сховалися в руки.
      Себе хоч пізнати достоту,
      Та думка у розум закута.

      Як іноді рветься на волю
      Той світ, що всередині мене -
      Я з жалем заковую в слово
      Усе, що таке незбагненне.

      2008



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Моє дитинство
      Пройшли роки – я вже доросла.
      Що – зрозуміла, що – і ні.
      Ну а моє дитинство босе
      І далі проситься у сни.

      Тримаючи в руках кисличку,
      Ясне, як веснянкова рань,
      З малиново-повидлим личком,
      Стрімке і щире без вагань.

      Штанці новісінько-протерті –
      Відзнака бойових звитяг...
      Воно упевнено і вперто
      Шукає свій до щастя шлях.

      Грайливі очі-небесинки –
      Невинна мудрість глибини.
      Пухкенька ручка волосинку
      Знімає сиву з голови.

      Воно ще й досі зрозуміє
      Травичку, пташку, звірину,
      Розіб’є камінцем уміло
      Скляну дорослу тишину.

      Не відпущу його від себе
      В далеко-невагомі дні –
      Разом літатимемо в небо
      Ловити посмішки ясні.

      2008



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Просто одне речення для підняття настрою
      Вимащена шоколадом
      Дивиться на мене
      Радість…
      Очима моїх дітей.

      p.s. Це не літературна поезія...
      Це поезія життя :)



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Свіча мого існування
      Зориться свічею земне існування,
      Тепло ореолом розвіює щем.
      Хтось молиться щиро у Всесвіті-Храмі,
      Свічу запаливши небесним вогнем.
      Молитва душею цей віск оживила,
      Запаленим гнотом надія горить.
      Поволі-поволеньки, трохи зрадливо
      Відкапує воском земна диво-мить.
      Згорає вона – і теплом віддається,
      Невидимо більшає мій ореол.
      Теплішає в Храмі – і радістю в серці
      Відгукує голос отих Молитов.
      2009



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Осінньо-вітрове :(
      Уламками душ і розбитих сердець
      Складає мозаїку осінь.
      Холодно-колючим став друг вітерець.
      Навіщо ж він грів її досі?
      Навіщо усміхненим дивом було
      Єднання таке невагоме.
      Зжовтіло його багрянисте тепло
      А усміх змінився на втому.

      Ой, вітроньку-вітре, закручений чуб,
      Душею загублений в часі,
      Якби ти на хвилечку осінь відчув,
      То ви закружляли б у вальсі...

      2009



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Осінньо-вітрове :)
      На прогулянку із вітром
      Осінь заманило.
      Під ногами в них повітря
      Бігло лоскітливо.

      Вітер осені навмисно
      Розпускав волосся.
      Цілував невинно-чисто.
      Чи лише здалося?

      Рештки бабиного літа
      Відганяв дбайливо
      А медово-сонні квіти
      Так обох п'янили.

      Некоханцями лягали
      У пахучі роси.
      Тільки груди лоскотало.
      Чи лише здалося?

      Шепотів теплом на вухо –
      А тепліло тіло.
      Стукотіли скроні глухо
      І вуста німіли.

      Вітер осені незримо
      Заховався в коси.
      Небеса такі невинні.
      Чи лише здалося?

      Некоханцями зустрілись...
      “Не” таке зрадливе...
      Чи здалося чи наснилось?
      Але так правдиво...

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Твої обійми
      Вони стирають Ознаки всіх меж,
      У них є Простір, та немає Часу.
      По крайчику безодні поруч йдеш,
      Ведеш туди, де сонце краєм гасне,
      Де мліє спрагло соромливий День
      Від дотику зворушливої Ночі.
      Десь там... Десь там – подалі від людей
      Четвертий вимір почуттям клекоче.
      Його нам зрозуміти не дано,
      Хіба безмежжя в розум упіймати?
      Сховаймося у вимір зоре-крон -
      Оголене ж коріння не сховати.
      Оголене єство. Цнотливий Час
      Втікає, загорнувшись у тумани.
      Четвертий простір забирає нас.
      Там Простір є...
      А Час вже поза нами...
      2009



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Наша музика
      СопілкОво-солодкій омані
      Опиралась як тільки могла
      Та душа нотно-змореним станом
      В диво-музику нашу лягла.

      Так кохалися ноти і звуки –
      Рум’янИлося небо з лиця.
      В чотирьох міжрядках твої руки
      Відшукали співзвучні місця.

      Вверх дієз за дієзом уперто
      Вів мене твій упевнений звук –
      На найвищому тоні завмерти
      Нам дано в найсолодшій із мук.

      2009



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Мальви спогадів
      Малювала мальву спогадом уява
      Я верталась знову в ті далекі дні,
      Де всміхались мальви нам обом ласкаво
      І тулилось літо променем до ніг.

      Літо нам надію Божу дарувало,
      Розсипала щастя висота небес.
      Що із нами нині, мій хороший, сталось?
      Тільки спогад в серці радістю воскрес.

      Вже доріг пліч-о-пліч ми пройшли чимало,
      Босоноге щастя поруч радо йшло...
      Та чомусь раптово я засумувала –
      То голубка сива ледь торка крилом.

      Молодими бýли десь Там наші весни
      І любились щиро, як ніхто й ніде,
      Чом же нині щемом та Любов воскресла?
      Певно серце й досі ще на неї жде.

      Малювала мальву спогадом уява...

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Мужчини і пробачення (напівжарт:))
      Я думала – мужчини
      Пробачення не просять.
      Вони лиш кажуть : “Хочу!”
      Та “Все! Вже з мене досить!”
      27.09.09

      Продовження (на прохання Мирона Шагала)

      Я вчасно зрозуміла –
      У сильній половині
      Ховається та сила,
      Що Жінці необхідна.

      Хоч схована глибоко –
      З’являється у світ
      Потребою спинити
      Потоки зайвих слів.
      29.09.09



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Оманлива коханка
      І знову я - оманлива коханка
      В обіймах тисячі чужих ночей,
      Прикрита лиш лахміттями серпанку,
      Пригорнена не до твоїх плечей.
      У ліжко ти запрошуєш мовчанку
      І дихаєш із нею в унісон.
      А я у світі Нелюбові бранка,
      Де править твій Байдужості закон.
      26.09.09



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Тобі...
      Небесна радість озера,
      Співочий рай верби –
      Ми душами ще босими
      Прийшли колись сюди.

      Невинними хвилинами
      Слова текли кудись,
      А осінь журавлиною
      Просила “Усміхнись”.

      Чи ми тоді сміялися,
      Не знаю – не скажу...
      Ти знаєш, ми зосталися
      На тому бережку.

      Іди туди, не гаючись,
      По лабіринту днів.
      Запізно буде каятись
      Відсутністю слідів.

      Ще поки душі босими
      В тій осені стоять –
      Ми долею запрошені
      В Любові Райський Сад.
      26.09.09



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Дякую
      Я дякую за це безмежжя,
      Що заглядає в мої очі,
      За подих вітру, шелест ночі,
      За все, що не мені належить.

      Я дякую за це повітря,
      Яке моя душа вдихає,
      За пісню, що не я співаю,
      За неповторність цього світу.

      Я дякую за досконалість,
      Якою дихає Природа,
      За сонце, за джерельну воду,
      І за чиюсь щасливу старість.

      Я дякую, що право маю
      Подякувати в цю хвилину
      За батька, матір, доньку, сина,
      І за Любов, що не згорає.
      2006

      p.s. у 2009 редакція – додано доньку :-))



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Я ставлю крапку (remake)
      На цьому ставлю крапку.
      Усе. Кінець. Межа.
      Дійшла я до початку.
      Вже далі я жила.

      Відмінність тільки в тому –
      Себе чомусь не жаль.
      У серці просто втома
      Від нелюдських бажань.

      Бажань химерних надто,
      Хоч досита простих –
      Словами передати
      Душі своєї крик.

      Та вогник іще тліє,
      Мандруючи чуттям.
      Мене хтось зрозуміє –
      Для цього і життя.

      Площин в житті багато
      Для розуміння душ.
      Перетин їх – це свято.
      Знайду його, ану ж?


      Тепер дарую крапку
      Всім – в іншій площині.
      Дійшла я до початку?
      Зміню календарі...
      2009



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Я ставлю крапку
      Ну ось я ставлю крапку.
      Усе. Кінець. Межа.
      Дійшла я до початку.
      Вже далі я жила.

      Ці дні уже були
      В моїм календарі.
      Слова, докори, похвали
      Вже хтось казав мені.

      Так щиро відсміялась
      І сліз було вдостАль,
      До спогадів верталась -
      У радість і печаль.

      Усе було. Усе вже там -
      За рискою початку.
      Не набридатиму я Вам -
      Залишу тільки крапку.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Дощ-ворожбит
      Дощ-ворожбит мандруватиме вік –
      Ще дід-прадід дорогу зворожив.
      Нехай тисне йому цей старий черевик,
      Та вже доля така – подорожній.
      Дощ-ворожбит до подяки не звик –
      Не одному ворожив на сльози.
      І нікому не бутиме він чоловік –
      Лиш коханцем залишиться грозам.
      Дощ-ворожбит забуватиме лік
      Ворожінь на геть мокрих обличчях.
      Тільки трішечки жаль – цей сльозливий потік
      Не зітре хтось так сухо-незвично.
      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Наївна жіноча порада
      Кожнісінькій жінці, повірте,
      Свідомо, а може, і ні,
      Щоб серце її обігріти,
      Потрібні любові вогні.
      У силі своїй безборонна –
      Колега, знайома, жона,
      Ще досі така невідома –
      Живе у чеканні вона.
      В чеканні півпогляду, слова,
      Ледьдотику серця чи вуст.
      Весь світ обійняти готова,
      Як тільки повірить комусь.
      Як тільки повірить, що Жінка
      З великої букви вона –
      Займається в ній та іскринка,
      Яка спопеляє дотла –
      Дотла у бажанні любити
      Й відчути в собі цілий світ.

      Тож жінці давайте Жінкою жити,
      Усі, хто спроможний її зрозуміть!
      21.09.09



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Невірш
      Загостреним кінчиком
      Місяць торкнувся
      Моєї душі -
      Дірку зробив.
      Через дірку
      виглядає
      дике єство
      моє.
      Хто мене
      вчив
      бачити небо,
      ловити зорі?
      Добре, що
      ти
      Є...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Вечорова
      Мої Сонечка втомились
      І усміхнено вже сплять
      Зірка з неба прикотилась –
      Моїх діток колисать.
      Зірка-зіронька яскрава
      Взяла хмари в лантухи,
      Поки діток колисала –
      Плела небу кожухи.
      Кожухи пухнасті були,
      Гріли небо уночі.
      Навіть зіроньки поснули,
      До світанку ідучи.

      20.09.09



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Ранок у місті
      Свіжістю ранок бадьоро дихнув
      У місті розморено-соннім.
      Променем сонця чуттєво торкнув
      Замружені рами віконні.
      Ніжно-зеленою свіжістю лип
      Наповнив легені майданів,
      Змовницьки-тихо легкий вітроскрип
      Підсипав у крони каштанів.
      Сповнений спраги відчути на мить
      Медову любові живицю,
      Лагідно квіти росою умив
      Й вустами небес притулився.
      ........................
      Ранок на жаль долічити не встиг
      Останні духмяні краплини –
      В посмішці сонця раптово застиг,
      Вдихаючи запах бензину.

      2009



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 4.75 | Рейтинг "Майстерень": 5

    111. Останнє крило
      Чистими звуками справжнього серця
      Білому світові плакать дано.
      Розумом варто збагнути усе це,
      А не дивитись зніміле кіно.

      Голодом вірності мліє Природа –
      Вірності Небу, Траві і Воді.
      Крайчиком совісті ходить Нагода
      Бути природними в душ наготі.

      Спрагою здавлює горло до болю –
      Згадкою мучить дзвінке джерело.
      Розум епохи зацьковує волю.
      Б’ється у клітці останнє крило.

      Біле крило животворного світу
      Шансом останнім нагадує всім :
      Крилам сталевим не хочеться жити –
      Жити захочеться тільки живим!
      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    112. Сумний сонях
      Соняхом зріс мій безсонячний біль.
      Думка насінням зчорнілим загусла -
      Нащо самому світити собі?
      Іншим не треба ж - старайся, хоч лусни!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Закохані коханці
      Які вони прекрасні
      Під сяєвом світил -
      Закохані коханці,
      Сплетіння душ і тіл.

      Мереживо небесне
      Прикрило їх нагу,
      Тож Амурець облесний
      Послабив тятиву -

      Сюди його не кличуть,
      Хай стріли береже.
      Кохання, склавши крильця,
      Сон їхній стереже.
      2006



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Вересень
      Причапав до нас по калюжах
      З букетиком айстр у руці,
      Хмариною сонце примружив,
      З слідами дощу на щоці.
      В порозі потупцяв несміло,
      Тримаючи осінь за край.
      Листком телеграма жовтіла
      Із написом “Літо, прощай!”
      Напхавши тепла по кишенях
      Протертого вже піджака,
      Набрав охолоди в легені
      І смикнув за ручку дзвінка.
      Теленькнув дзвінок галасливо,
      Розсипавши сміх у двори.
      Букети осіннього дива
      Зросли у руках дітвори.
      Степліли думки вересневі:
      “НедАрма шляхи всі земні
      Уперто здолав день по дневі!”
      Й подався назустріч зимі...
      2009



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Звідки взявся туман...
      Бігла ніч через садок,
      Поспішаючи до ранку,
      Та й розлила молоко,
      Що несла у дзбанку.
      Перелилось через край -
      Через сад у поле,
      Навіть ген аж небокрай
      Світло-молочковий.
      2009



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Осіння розрада
      Важка теракотова втома
      Лягла сухолистом до ніг.
      Бажання смарагдову крону
      Присипав байдужості сніг.
      Бурштинова легкість застигла
      В осінньо-тягучій смолі.
      Небесна зажура не встигла
      Злетіти в лелечім крилі.
      Загадкою аквамарину
      Лишився до літепла шлях...

      Розрадою тільки калина
      Горіла в червоних серцях.
      11.09.09



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Два Сонечка
      Дві посмішки – два Сонечка
      Живуть собі в Садку,
      Це Літа Син і Донечка,
      Мов квіти у вінку.
      Вони живуть, всміхаються,
      І сонце гріє їх,
      І літо не кінчається
      Для Сонечок малих.
      Зима чи осінь сваряться,
      А у Садку – теплінь
      І Сонечка два граються
      У вітру на крилі.
      ...........................
      У серці в мене сонячно
      І теплі мої дні –
      Синочок мій і Донечка
      Всміхаються мені!
      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    118. Осіннє свічадо
      Перед дзеркалом озера осінь
      Синьо-слúвові кульчики міряла.
      А глибоких очей дивна просинь
      Вечорницями літніми мріяла.

      Осінь шию вбирала намистом -
      Горобино-багряними перлами.
      Легким хлюпотом, мов ненавмисно,
      Лісовими зваблялась джерелами.

      Чорнобриво-пахучий віночок
      Закоронив волосся каштанове.
      Запахущі вуста, як медочок,
      Сонцю надто здалися жаданими.

      Осінь ніжно-мережаним листям
      Стиглі перса ледь-ледь присоромила.
      Небо досі здавалося чистим –
      Посіріло, забуркало грóмами.

      Літо бабине сукню пошило –
      Облягла легкий стан павутиною.
      Виноградне вино склекотіло,
      Розливаючись в жилах нестримано.

      Осінь глянула в неба люстерко
      В щічках ямочки засміялися.
      А на серці зробилося терпко –
      У повітрі сніжинка гойдалася.
      08.09.09



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Ненатхнення
      Шукав мене один сонет...
      Безслів'я билося мовчанням...
      І ненароджений поет
      Заплакав знаками прощання...
      2008



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Боротьба (з лібідо)
      П’янив...
      Забула...
      Рука ковзнула.
      На варті –
      Не варто!
      П’янив...
      Безодня
      Для нас. Сьогодні.
      Чи завтра?
      Не варто!
      П’янив...
      Солодкий...
      А де ж колодка?
      Не треба...
      Де небо?..
      П’янив...
      Шукала
      Відступ. Пропала.
      Потреба
      Дво-неба...

      П’янив...
      Зманив...

      07.09.09



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Осінні настрої
      Осінь брови нахмурила
      Журавлиними дугами.
      Очі холодно зблиснули
      Піднебесними іскрами.
      Скроні стисло зажурою –
      Грозовою напругою.

      Дощі ніжно-улесливі
      Щічки-яблучка пестили.
      Сонце тепло-заманливо
      Потай променем гладило.
      Вітер ласкою граною
      Вабив бути коханою.

      Осінь днями степлілими
      Усміхнулась замріяно...

      06.09.09



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Настрій
      Осінь брови нахмурила
      Журавлиними дугами...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Місток
      Місток по цеглині
      Складали ми разом.
      Місток по хвилині,
      Дарованій Часом.
      Все відстані менші –
      У скронях - секунди.
      Здається – нарешті!
      Та знову – облуда:
      Слова буйно-вітром
      Цеглини руйнують.
      Бува ж – нам повітря
      Для слова бракує!
      Це слово безцінне –
      Остання хвилина
      Місток розуміння
      Зміцнити повинна.
      02.09.09



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Невеличка порада
      Хмарину дістати у руку
      (Повірте у силу мети)
      І тихо, без зайвого стуку –
      Сховати. Байдýже - куди.
      Ця схованка, хай і звичайна,
      Підкаже у час нелегкий,
      Що небо - приручено-гарне -
      На відстані тільки руки.
      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Сумний діагноз
      Молодість потроху старіє -
      Одна на двох амнезія,
      Ще й спільні відчуття дежавю –
      Уривками фраз “я люблю…”
      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Я не художник, жаль...
      Вже вкотре я жалію,
      Що дар Природа не дала
      Художника, який уміє
      Багатство світу передать.

      Увечір мимоволі задивлюся,
      Як сонечко за обрієм горить,
      З-за диво-хмар сміливо ллються
      Дощі багряно-золоті.

      Рум’янцем засоромилося небо,
      Небесні вогники горять –
      Художнику-митцю потреба
      У руки пензель взять.

      Коли ж до ранку посміхнуся –
      Душею вмиюся в росі,
      В тепло ранкове загорнуся –
      Віддамся повністю красі:

      Рожеві квіти спозаранку
      На небі пишно зацвіли,
      З-за небокраю до світанку
      Вже потяглися журавлі...

      От тільки пензлик взяти
      І кольори ці ніжно-чисті
      Все малювати, малювати...
      Ще й журавлів дрібне намисто...
      1996



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Напевне, стануть піснею...
      Напевне, стануть піснею
      Колись оті слова,
      Що ти порою пізньою
      Тоді мені казав.
      Їх чули зорі-лірники
      І вітри-кобзарі,
      Їх несли птахи-мрійники
      У себе на крилі.
      Їх ранок передзвонами
      Розсипав у росі.
      Їх сонце оком зоряним
      Побачило в траві.
      Всі квіти шепотілися
      Про те, що ти казав.
      В Природі залишилися
      Назавжди ті слова...
      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    128. Давня тайна
      Природа вагітна грозою
      Ходила цілісінький день.
      В чеканні немає спокóю –
      Чекання у вічність іде.
      Народження давньої тайни
      Німотно очікував світ.
      Стривогою повне мовчання
      Розбила хвилююча мить.
      Розблиснувши небо надвоє,
      Громами розкочений крик
      Звістив: однією грозою
      Небесний поповнився рід.
      Так радісно стало навколо –
      Сльозилась розчуло земля.
      А світ почувався геть голим...
      Геть голим невинним дитям.
      28.08.09



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Серпнева меланхолія
      Розірваним намистом
      Посипалися зорі...
      Ніби навмисно –
      В осінні холоди.
      Під тим дощем
      Цілувалися двоє,
      Накривши плащем
      Безсоромні сліди.
      Розірваним намистом
      Слова покотились.
      Ніби навмисно –
      Ніхто не збирав.
      На розсипі тому
      Двоє зустрілись...
      Дорогу додому
      Дощ тихо змивав...
      20.08.09







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Непорозуміння
      Непорозуміння виникають не зі слів,
      А швидше - із їх відсутності.
      Кожен додумав, як вмів чи хотів,
      Не знаючи справжньої сутності.
      27.08.09



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Подивися всередину
      Подивися всередину, вглиб.
      Навиворіть виверни все.
      Пошукай, помовчи, походи.
      Може, в хаосі знайдеш себе.
      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Іще не спогад
      Серпень кавуном
      Котився баштанами,
      В могутніх гілках
      Їжачився каштанами.
      Густів в казані
      Сливовим повидлом,
      Падав до ніг
      Наливом достиглим.
      Згортався у кошику
      Спасом освяченим ,
      В літепло зрошував
      Тепло нерозтрачене.
      В полі сплітався
      Пшеничними косами.
      У вирій збирався
      Птахів стоголоссями.
      Зрештою...
      впав у снопи,
      Перетрудженим –
      Втому запив
      Молочком кукурудзяним.
      26.08.09



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Спогад прийдешній
      Соняшникове літо.
      На жаль –
      Спогад прийдешній.
      Спрагою вгрітий
      Кришталь.
      Холодні черешні.
      Ромашкові дні
      В букет –
      Гарячою ніжністю.
      В річці на дні –
      Сонет
      Бадьорої свіжості.
      Полуничний сміх –
      Печаль
      Осінньої вдачі.
      Липовий цвіт –
      У чай,
      Як літо – гарячий.
      26.08.09



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Думки наприкінці дня
      День тріснув перестиглим кавуном,
      Думки побігли тарганним насінням
      (Чорним на фоні червоної крові).
      Запізно збирати вчорашнє каміння –
      Опустилося тяжко-далеко на дно...
      Хотілося смаку відчути солодкого –
      Тарганні думки кусаються осами.
      (Чорними на білім тлі паперовім).
      Запізно ходити вчорашніми росами –
      Запізніле таке відчуття Короткого...
      22.08.09



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    135. Мамине чекання
      Вона чекає... Все чекає...
      І не лише в своїм житті:
      Світ це чекання споглядає
      У споконвічній суєті.

      Її чекання росить вії,
      Хвилює зморшками чоло,
      Останнім променем надії
      Ще береже в очах тепло.

      Вона в чеканні, як Мадонна,
      Шепоче серцем молитвú.
      Чекання мамине бездонне -
      Як щире синове "Прости!"

      Простить... Розлуку і мовчання -
      всі дні у тінях забуття.
      Прощає навіть, як востаннє
      Слова почує каяття...
      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Хто пожаліє тебе, як не осінь...
      Хто пожаліє тебе, як не осінь,
      Заплаче дощем над тобою –
      І вже не один ти зовсім,
      І вже заплаканих двоє.
      Іноді хочеться просто
      Відчути спорідненість душ,
      Хай це буде і осінь -
      Слизька і холодна, як вуж.
      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Через рік знову буде літо
      Жовте листя біжить по тротуару,
      Осінь грає в золоті литаври.
      Сонце вчора ще було яскраве,
      Зелено сміялися всі барви.
      А сьогодні – скоро буде завтра,
      Сумувати, друзі, нам не варто:
      Чисте небо грозами умите.
      Через рік знову буде літо.

      Знову буде літо – трошки зачекайте,
      Хай мороз і вітер – а ви не зважайте.
      Сонце світить десь над небесами
      І зігріє скоро нас із вами.

      Хай лелеки полетіли в вирій,
      Десь далеко уже інший вимір –
      Нас туди ще колись запросять,
      А покú-що – тільки-тільки осінь,
      Наша осінь золото-багряна.
      Може, досить сипати словами:
      Нагадають нам осінні квіти –
      Через рік знову буде літо.

      Знову буде літо – трошки зачекайте,
      Хай мороз і вітер – а ви не зважайте.
      Сонце світить десь над небесами
      І зігріє скоро нас із вами.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Нічний міні-банкет (або жіночий тет-а-тет)
      Коли всі сплять –
      Покличу тишу,
      За філіжанкою
      Посиджу
      Із нею наодинці.
      Як жінка жінці...
      У мене філіжанка
      З гарячими думками,
      А тиша
      ставить склянку
      З бездумними словами.
      Змішаєм...
      Посмакуєм...
      Щось про жіноче
      Попліткуєм.
      Візьмемо
      Аркуш чистий –
      Питання знаком
      Звисне?
      Та суміш вибухова
      Клекоче в голові...
      Невинний аркуш
      Знову
      Краде думки мої...
      Такий ото
      Виходить
      Жіночий тет-а-тет.
      Люблю так
      Посидіти.
      Нічний
      Міні-банкет.
      18.08.09



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Маленьке бажання
      Під зорями вечірніми
      Вона тихенько мріяла.
      І мрія та незаймана
      Лишалася незнаною
      ніким...

      А зорі, наче зрадники,
      В безодню стрімко падали.
      Згорали, наче полум’я
      І танули, потомлені,
      мов дим...

      А вона так хотіла одну,
      Хай найменшу, але свою
      У долоню спіймати.
      Бо до них не дістати.
      Так далеко зорі....
      Чому?!

      Самотня, наче вишня,
      У синє поле вийшла,
      До вітру прислухалась,
      У нічки запитала,
      де він?

      А нічка сумувала,
      Нічого не сказала.
      Лиш вітер буйногривий
      Назустріч літнім зливам
      летів...

      А вона так хотіла йому
      Прокричати слово "Люблю"
      І за руку узяти,
      Щоб вже більш не чекати.
      Так далеко милий...
      Чому?
      2007



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    140. Неуки
      Світ електронних звуків.
      Штучних квітів і зайвих слів.
      Щось Живе просилося в руки –
      Я взяти його не посмів.


      Вкотре: ”Хліб наш насущний...”
      Розуміння приходить нараз:
      В Природи були ми учні
      Та неуки виросли з нас...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Міра щастя
      Для щастя міра – це “трохи”.
      Якщо брати міру “багато”,
      Невідчутним стає його дотик –
      Він ПЕРЕстає існувати!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Ейфорія
      Двері навстіж...
      Душа утекла.
      Якось наздогнати...
      Та не змогла.
      Відчай і біль
      Перетнули межу.
      Повірю собі.
      Далі біжу.
      Пустка і щем.
      Пісок – хвилини.
      Далі! Ще!
      Захочу – встигну.
      Ще крок.
      Ледь жива.
      Сила німіє...
      Знайшла...
      Знайшла...
      Знайшла.
      Ейфорія!
      15.08.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    143. Гроза-черниця
      Гроза-черниця –
      Наречена небесна.
      В очах зірниця –
      Надія воскресла.
      Дихати можна,
      Можна летіти.
      Думка тривожна –
      А як же діти?
      В неба відпущення
      Іноді просить –
      Сльози розкаяння
      Ллє на покоси.
      Земля напоєна –
      Дихати легше.
      Сльози подяки –
      Роси найперші.
      “Роси – як діти!” –
      Усміх іскриться.
      Може летіти
      Гроза-черниця.
      14.08.09



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Ціна за надхмарність
      Ілюзії марні
      Уяву ятрять.
      Із позахмар’я
      Дрібно летять

      В порожнечу
      Під небом.
      Хай небезпечна
      Потреба

      Чуття висоти.
      Примарність –
      Ціну заплати
      За надхмарність.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Розуміння на відстані зору
      Твій погляд глибоко далекий
      Від землі, від часу, від мене.
      Збагнути Тебе нелегко,
      Ти – ідеально засклений.

      Словами думкú не поясниш:
      Набридла обмеженість слів.
      Надмірний запал мій загасиш
      Ледь помітним порухом брів.

      Навіщо нас двоє тут, поруч,
      Жодному з нас невідомо.
      “Розуміння на відстані зору” –
      Виводжу по склі аксіому.

      11.08.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. Просто одна думка
      Це така ланцюгова реакція –
      Переходить Вчора у Завтра,
      І Сьогоднішня адаптація,
      Можливо, нічого не варта.
      2009



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Вітер-жебрак
      Вітер в старенькім лахмітті
      Йшов жебрати вікна відкриті.
      Шурхотом тихим просився до хати,
      На підвіконні вкладаючись спати.
      То невелика здається пожертва,
      Та залишалися вікна заперті.
      Вітер віконниці штурхав легенько,
      Свіжість вдихаючи рано-раненько.
      Вікна лишалися сліпо-закриті –
      Ранок проводили люди в молитві.
      Хмара з грозою якось підлетіла –
      Здався їй старець зовсім безсилим.
      Сили додала трохи від грому –
      Вітер загрюкав, долаючи втому.
      Вікна щільніше усі зачинялись –
      Гніву небесного люди боялись.
      ...................................................
      Вітер в старенькім лахмітті
      Більше не жебрає вікна відкриті...
      11.08.09



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Цікаве спостереження
      Більшість думок починаються з "Я",
      З "Ти" починаються звинувачення.
      Більшість думок обкрадають слова,
      Які вже не мають значення.
      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Портрет на двох
      Останній штрих до нашого портрету.
      Портрет на двох. Це щось нове.
      А натюрморти малювати легко.
      В портрета – очі... От! Але...
      Ми намагались, чесно, ми боролись
      За кожен штрих як відбиток душі.
      А натюрморти якось не вдавались.
      І ось сьогодні... Тихо! Не кажи.
      В портрета – очі. Хай розкажуть...
      08.08.09



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. За поворотом – осінь
      За поворотом – осінь,
      Махне рукою.
      Зупинка.
      І далі – зі мною,
      Незнана досі.

      Позавчора – літо,
      Поглядом кине.
      Прощально.
      Лелекою злине,
      Далі від світу.

      Меланхолія – нині,
      Ціною розлуки
      Зустріч.
      Нехитра наука.
      Коротшає днина....
      09.08.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Сплелися пальці...
      Сплелися пальці, наче вічність
      З миттєвістю переплелись.
      Сьогодні народилась ніжність,
      Зачата дотиком колись.
      Два подихи перемішались,
      Як вітер з росами в траві.
      Неначе коні буйні, мчали
      Думки в шаленій голові...
      Солодка пустка залишилась
      З медовим присмаком пітьми.
      Земля і досі ще крутилась,
      Та вже крутили її Ми.
      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    152. Тридцять секунд зізнання
      Тридцять секунд зізнання
      Мені ти зараз даєш,
      А решту скаже мовчання –
      У нього ж немає меж.

      Зізнання в любові. Диво
      Буває навіть тоді,
      Коли годинник зрадливо
      Відбиває секунди мої.

      А диво стається раптово,
      Хай відоме усім і давно.
      Це просто... просто два слова
      Для неї... для нього... для двох...
      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Я продаю свій час...
      Ну от і все...
      Я продаю свій час...
      Міняю на монетку,
      На блискучий мідячок,
      За нього хоч конфетку
      Чи паперовий літачок
      Собі купити зможу.
      Ніщо вже душу
      Не тривожить.
      І хай вона
      Тим вдовольниться,
      Що, може, і сумна,
      Але літала, наче птиця.
      Літала...
      Хвилину... менше, мить...
      А зараз хай горить,
      Нехай горить вогнем,
      Забувши тихий щем,
      Свою дорогу прокладає
      До чийогось до раю.
      Удвох із часом,
      Самотні, всім байдужі,
      Вони мандрують разом,
      Мої нещасні друзі...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. ***
      Пластик. Асфальт. Бетон.
      Нудить від рівних стін.
      Нудить від правильних форм.
      Від передбачених змін.

      Скло. Дороги. Шассі.
      Звикле до болю нам.
      Квіти в штучній росі.
      Квіти і целофан.

      Влада. Сила. Протест.
      Верне від цих амбіцій.
      Простий на людяність тест
      Пройдуть лише одиниці.

      Машини. Роботи. Лінь...
      Прогресу ніщо не завадить.
      Про те, що є ще живі,
      Нагадують жовті кульбаби.
      2008



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Невідомим друзям
      Мої невідомі друзі,
      Не залишайте мене у тузі.
      Ми просто ще не знайомі,
      Та манить завжди невідоме.
      А може, днями нелегкими
      Станемо просто лелеками
      І попри усі заборони
      Злетимо. А куди? Невідомо.
      Ми разом у тій невідомості
      Політаємо у невагомості.
      Невідомість не є безкрая...
      Невідомі мої, політаєм?
      04.08.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Народження
      Небо, вишите зорями,
      Накрило вечірню Землю
      І вустами своїми прозорими
      Цілувало її таємно.
      Цілувало її нестямно
      В округлості голих пліч
      І від дикого того кохання
      Народилася літня ніч.
      15.07.2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    157. Літак
      Розкреслює небо літак
      Вперто на дві половини.
      Я заздрю – високо так.
      Так близько... І так невловимо.
      Розчерк далекого диму –
      Автограф на п’ять хвилин.
      Я заздрю – так невловимо.
      Так легко... Такий швидкоплин.
      02.08.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Купальські ночі
      Солодкого чар-зілля
      Збирала на Купала,
      Бо вже до божевілля
      Тоді Його кохала.

      Шукала до півночі
      Цвіт папороті вкотре,
      Бо вірила охоче
      У кожен Його дотик.

      Кидала в ватру трави,
      Шептала заклинання,
      Бо все іще чекала
      Вона Його зізнання.

      А полум’я вже гріло
      Холодні босі ноги,
      А тіло її мліло
      При згадоньці про Нього...

      Такі Купальські ночі –
      Забави, ватри, чари.
      Такі серця дівочі –
      Живуть лише у парі.

      27.07.2009



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Все в цьому світі з нас починається
      Все в цьому світі
      З нас починається.
      Нас не змінити –
      Що залишається?
      Зміни на краще
      Все ж таки будуть:
      Світ стане кращим,
      Добрішими люди.
      Якщо ми змінитися
      Раптом забудем –
      Все буде краще,
      Коли нас не буде.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Мине захоплення
      Мине захоплення, пропаде ейфорія,
      Тверезо подивлюсь на світ:
      Навіщо ця мені затія,
      А чи продовжувати слід?

      Не знаю, що спаде на думку.
      Продовжу може? Чи спинюсь?
      Та поки серце барабанно-лýнке -
      Пишу, радію і сміюсь!

      27.07.2009



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Стежками дитинства
      Стежками дитинства пройтися,
      Згадати, чого не було.
      Вернутися в своє дитинство
      Строгому часу на зло.

      Тут не змінилось нічого –
      Все таке, як тоді:
      Бита шляхами дорога,
      Верби, колись молоді.

      Вишні солодко-зелені,
      Мудрий старий горіх,
      Сльози дитячо-солені –
      Свідки наївних утіх.

      Смородина тягнеться в руки,
      Тихо шумить потічок...
      Як добре з такої розлуки
      Вернутися в рідний садок.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. З роками приходить не старість
      З роками приходить не старість –
      З роками приходить мудрість.
      А ще несвідома заздрість
      На свою колишню дурість.

      На дурість перших поривів
      Бути іншим, ніж всі.
      На дурість свіжих мотивів,
      Придуманих уві сні.

      На дурість свого бажання
      Змінити довкола світ.
      Ех, якби хоч востаннє
      Стати дурним я зміг.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    163. Він грав
      Він грав, вона сміялась.
      Він знав. Вона не знала.
      Як жаль, що не зостались
      Там, де весна буяла.

      Вони пішли. Він грав.
      Вона вже не сміялась.
      І час їм не віддав
      Те, що весна забрала.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Мимовільний погляд
      Я дивилася нині у небо –
      Як ніколи, таке голубе.
      Я його залишила у себе
      І йому залишила себе.
      Таке дивовижне єднання,
      Така незвичайна потреба.
      Це просто хвилина мовчання.
      Я просто побачила небо.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Зона недоторканності
      Зона недоторканності
      Іноді огортає мене.
      В її первозданності
      Моя душа живе.
      Вона виходить на волю
      В короткі ті дні,
      Співаючи своє соло
      Тільки мені одній.
      Зону оту розірвати
      Пробував не один,
      Але коли почати,
      Важко пізнати стрим.
      Стриматись дозволяю
      Тільки собі – не їй,
      Як зону свою покидаю…
      Спробуй, мене зрозумій...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Я живу з почуттям провини
      Я живу з почуттям провини
      За себе, за нього, за когось...
      І, може, ні в чому не винна,
      Шукаю спокою свого.

      А він раз сказав байдуже,
      Що спокою в світі нема,
      Тож хай моє серце не тужить,
      Бо то не моя вина.

      І справді, у спокої – туга,
      Якщо у нім – забуття,
      А я шукаю, як друга,
      Спокою без каяття.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Побудь зі мною наодинці,
      Побудь зі мною наодинці,
      Не відпускай у гамір днів,
      А подаруй коханій жінці
      Мовчання незбагненних слів.

      Я те мовчання зрозумію,
      Принаймні, хочу зрозуміть.
      І буду вчитись, як умію,
      У гаморі з мовчанням жить.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Погляд з-за плеча
      Погляд з-за плеча
      Впаде на рядок
      І слова уже мовчать,
      І папір – мовчок.

      Погляд з-за плеча
      Замика ключем
      Теплі ще слова,
      Змочені дощем.

      Погляд з-за плеча –
      Чуйний чи бридкий –
      Стане ніби знак,
      Що ти не такий.

      Погляд з-за плеча
      Спинить рух руки,
      Доля вже така –
      Бути навпаки...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Забутий куток
      По килимі з торішнього листя
      Ступали нечутно сліди.
      Аж раптом вони зійшлися,
      Аж раптом прийшли сюди.

      Забута людьми стежина,
      Забутий вітром куток,
      Учора була половина,
      Сьогодні – єдиний крок.

      Листя з поваги до тиші
      Завмерло у подиху дня...
      Хто ці сліди залишив,
      У вічність пішов навмання...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    170. Моя душа в анабіозі
      Моя душа в анабіозі
      Уже давно, уже давно...
      А щастя стукає в тривозі
      В напівзачинене вікно.
      Воно питає сумовито,
      Чи довго спатиме вона:
      Вже почалося її літо,
      І розпрощалася весна.
      Ти, щастя, марно не питайся –
      Вона не скаже все одно...
      Ти краще вихором вривайся
      В напівпрочинене вікно!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Вибір
      Вчорашній потяг у тумані
      Уже своє відстукотів...
      А ти ще й досі, наче п’яний –
      Незнаючий, чого хотів.
      Чи то стрибнути відчайдушно
      У переповнений вагон –
      Хай там роздавлять твою душу,
      Але поїдеш все одно.
      Чи то привітно помахати
      Байдужим лицям у вікні
      І залишитися чекати...
      Чогось чекати в тишині...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Колись...
      Зарано, мій друже, зарано
      Мені зустрічатися з Вами.
      Попереду тільки тумани.
      Тож хай залишається тайна.

      Бо тайна, записана в слові,
      Розвіється, наче полова,
      І тиша, така загадкова,
      Сльозою розірветься знову.

      Тож хай залишається просто
      Між нами замовчаний простір.
      І може, безлюдний мій острів
      Досяжним Вам стане...
      Колись...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --