Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Сірий (1964)
Тоді поезія правдива,
Допоки Логос в ній ґаздує.
Усяка їй альтернатива -
Лиш писанина всує …

06.07.11.


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Рідна мова
    Щирим словом світанковим,
    Як росою із небес,
  •   Ой були у весни три соколи - три сини
    Ой були у весни
    Три соколи - три сини.
  •   Пісня для двох
    Давай сховаємось удвох від всього світу
    поміж пахучими весняними ночами...
  •   Серпневий день - гончар
    Серпневий день - гончар, хвилини - звучні глеки,
    Що вмить стають єством і суттю давнини.
  •   Оновлення
    Сонце теплим рушником
    Витирає очі світу,
  •   Поезія
    Поезія – красива математика.
    До рими рима, і до такту такт.
  •   Перша збірка.
    Серпом торкаючи крила,
    Мов не до речі,
  •   Морока
    Наївно не чекай, що терен вродить
    Тобі плодів медових три коші,
  •   Боротьба.
    На льоту завмирають слова,
    Не добравшись іще до рядочків,
  •   Ваше фото
    Ваше фото пожовкле
    Альбом дивовижно зберіг,
  •   Перейшли літа неначе сон
    Перейшли літа неначе сон,
    Як розмова тиха задушевна,
  •   Ловлю мелодію небес
    Ловлю мелодію небес,
    І усуваю серця стрес, -
  •   Життя коротке
    Життя коротке, мов тире
    Між невідомих дат,
  •   /*/*/
    Немає перехресних тут доріг, -
    Одна, - або вперед, або назад.
  •   ***
    Під обгорточкою вроди
    (Я не раз вже був закляк)
  •   Меча двосічне лезо
    Не зафіксовано утеч
    Із краю смертних тіней,
  •   *-*-*
    Сів на лоні юності моєї
    Бриз осінній мовчки на спочин,
  •   Я заночую в Музи нині
    Я заночую в Музи нині,
    На нот подушечці засну...
  •   Люди наче хмари
    Люди наче хмари
    По життю пливуть.
  •   Релігія орди
    Щоб роги суддя не побачив,
    Як доказ, для справи потрібний,
  •   Прошу вас у поезії двір
    Понад все величаво-земне,
    Гори Альпи, хмільні хмарочоси
  •   Я знаю
    Я знаю висновок один,
    І цим ділюся нині:
  •   У тім краю
    І згадок дощ, і пил бажання,
    І сон знеможених тривог
  •   Запах сіна вітер носить
    Запах сіна вітер носить
    Над рікою гомінкою,
  •   ***
    Не зумів журавля доторкнутись,
    Хоч синичку частенько тримав...
  •   Ним і живу
    Шорсткі долоні на життя раменах,
    Журба зі смутком бесіду веде.
  •   Я щирі спогади купаю
    Я щирі спогади купаю
    В оазі щастя теплих днів, -
  •   Я так хочу
    Я так хочу кохати і бути коханим.
    Ти - зорею світи в порожнечі нічній!
  •   ***
    Снаги регрес після підйому
    Приймаю наче аксіому
  •   Думка
    Ми думаємо, - терористи
    Захоплюють будівлі, а проте
  •   Твоїх останніх слів надія
    Твоїх останніх слів надія
    Зайшла за зради темний ліс,
  •   *****
    на моє існування подальше
    покарання намул не стече
  •   Капітал
    У світі цім втрати духовні
    Стаються під натиском хиб,
  •   Обвуглена печаль багать сердечних
    Обвуглена печаль багать сердечних.
    Крізь порох залп салютів трав’яних .
  •   Не знає молодість
    Не знає молодість, що скоро
    Промчать комоні літ баских
  •   Весна поезій
    Писати, - йти дібровами, ланами,
    Де тьохкає розвеснено любов,
  •   Сповідь
    Рядків графоманних
    Нікчемний баласт
  •   Поміж галактик Інернету
    Поміж галактик Інернету,
    Здійснивши вильотів зо три,
  •   Веснонька баритись не могла
    Поспадали пуп’янки зі стебел,
    Одлунали співи у гаях.
  •   Як дух небес
    Як дух небес із аналою
    Тече і творить все нове,
  •   Я думав так
    Я думав так, - минуть роки.
    Забуду. Все почну спочатку.
  •   я так хочу додому до себе
    я так хочу додому до себе
    до загублених мрій в споришах
  •   Душа людська, немов маля
    Душа людська, немов маля,
    Відлучене від мами,
  •   *-*-*
    Пораднице, поезіє печалі,
    Яка висока глибина твоя!
  •   крові рідної квіти червоні
    крові рідної квіти червоні
    душі болем безмовно п"ють
  •   Душевний глюк (пародІя)
    Мене на варті у трамваї
    Юрко тримає потайком,
  •   Чорних димів знавіснілі кадила
    Чорних димів знавіснілі кадила...
    Наче із пекла хтось виніс вогонь...
  •   О, як дивує
    О, як дивує глупота оця,
    Коли хто каже, що нема Творця,
  •   Проганяє неба срібну мряку
    Проганяє неба срібну мряку
    Жмутиком веселих промінців,
  •   Я гаєм защебечу стоголосим
    Я гаєм защебечу стоголосим,
    Аби уздріти ніжний усміх твій,
  •   Боже, росте беззаконня
    Боже, росте беззаконня,
    Множаться людські жалі,
  •   У подорож літ доля нас відпустила
    У подорож літ доля нас відпустила,
    Поклала пригадки в заплічні мішки,
  •   біля витоку мрійного щастя
    біля витоку мрійного щастя
    Бог стояв усміхаючись нам
  •   Повік на світі так було
    Повік - віків на світі так було:
    Добро повільне і моторне зло,
  •   *-*-*
    У підхмар’ї відлунює свято,
    Та все важчає серця політ.
  •   Життя буденний раціон
    Окрайцем радості поснідав,
    Сльозою просвіту запив.
  •   Хвала і слава Тобі, мій Христе!
    Хай позначали журливі грані
    Січневі води, хлющі різдвяні,
  •   Зима в мені шукає місця
    Зима в мені шукає місця,
    Прогону в серці для юги,
  •   Хірург і космонавт
    В палаті каже космонавту
    Хірург, лише минув наркоз:
  •   Про каратиста Ваню
    Ми знаєм каратиста Ваню,
    Усім двором Івана боїмося,
  •   Спір
    Суддя, священик, податківець,
    Зустрівшись вирішили спір, -
  •   У дієтолога
    Питає пацієнта дієтолог:
    - Яку вагу тримає ваша плоть?
  •   Безуму – кінець!
    У сновидінні зяяв древній Київ.
    Іще світанок темряву не їв,
  •   Надії музика прекрасна
    Являє жах пекельні гасла,
    Німіє світ і світло гасне,
  •   Не пора...
    Вирвала ясності з’ява
    Ночі занозу глевку,
  •   Середньостатистичний графоман.
    Середньостатистичний графоман
    Одного вірша видає на дату,
  •   Моя душа хворіє на самотність
    Моя душа хворіє на самотність, -
    Убивчий вірус постедемських гроз,
  •   Вороги?
    Вороги - політика і вірші.
    Я згоден з вами, та, пардон, -
  •   *-*-*
    Не гріє кров. Та камізелька
    Все компенсує. Недарма
  •   Я осінь за тугу прощу
    Я осінь за тугу прощу, -
    Давно вона не в ідеалі:
  •   Років моїх пісочне печиво
    Років моїх пісочне печиво
    Кладу в торбину дум бліду,
  •   Архітектура часу
    Цеглину дня на ночі розчин
    Кладе уміло майстер Час,
  •   Кожному своє
    Кожному своє: собаці - кістка,
    Щебетусі - хоч яка би вістка,
  •   *-*-*
    Спину день показав.
    Мла упала на путь.
  •   Невтомна робота

    Кипить у гримерці життя
  •   Не гостя
    Доля - це не гостя з Ельдорадо,
    Що у дім наш візитує радо, -
  •   Окував лозини міддю жовтень

    Окував лозини міддю жовтень ,
  •   Творчість
    Мати поезій - синиця,
    Прози отець - журавель.
  •   Хай там що, а я ще сію...
    Хай там що, а я ще сію
    В полі дум тривожних
  •   Не горе...
    Не горе, як плюне у спину
    Відвертий неприятель, - ні !
  •   Почуттів ніжні пута...

    Почуттів ніжні пута, болю млосного зойк…
  •   *-*-*

    Наче у хаті миша,
  •   ¥ * ¥ * ¥
    Направду, - доброго нема багато.
    Воно, - немов у страві солі вміст,
  •   *-*-*

    Втрачає зміст письмо дерев.
  •   Слова
    Пусті слова летять, неначе пух.
    Нема їм ліку й не було ніколи.
  •   Коли душі вселенська туга
    Коли душі вселенська туга
    Сльозою п'є ясу очей,
  •   Про футбол
    Вік увесь жили футболом,
    І не знудились таки,
  •   Я никав ерами і порами
    Я никав ерами і порами,
    Між слимаками й динозаврами,
  •   Чудний живописець - замріяний серпень
    Чудний живописець - замріяний серпень-
    Уводить в палітру ледь зримий янтар ,
  •   ***
    У серванті кришталеві келихи і вази,
    Із яких ні ти, ні квіти не пили ні разу.
  •   Сивий серпень
    Сивий
    Серпень
  •   Твоїм коханням тіло молодіє
    Твоїм коханням тіло молодіє,
    Весніє серце, живиться снага.
  •   Надіюсь
    Із дев’ятнадцятого січня,
    Відкривши дум своїх епоху,
  •   Із милих уст не здмухують любові
    Із милих уст не здмухують любові,
    З очей коханих спокій не женуть,
  •   Земні купці собі створили рай
    Земні купці собі створили рай
    Під кодовою назвою "Китай" :
  •   Липню, мій липню...
    Липню, мій липню журливий.
    Стигне на травах кришталь.
  •   Мої літа благословенні
    Прошу, послухайте мене,
    Мої літа благословенні,
  •   ***
    Прозорі води у єства глибин.
    Ріка глибока має тихий плин.
  •   *-*-*-*-*-*
    Солов’ї, кобилки зусібіч
    Грали на флоярах і цимбалах.
  •   *--*--*
    Честь і хвала породіллі навік!
    Жінка продовжує родові вік!
  •   У вечір липневий привітний та гожий
    У вечір липневий привітний та гожий
    В низах повідає воді верболіз,
  •   Відлипає липень помаленьку
    Відлипає липень помаленьку.
    У долині мла плете кубло.
  •   Гарні вірші, немов сувеніри
    Хай ковтають слова, мов у прірву,
    Чи гудуть велемовністю фраз, -
  •   Щоб душа була радістю ситою
    Щоб душа була радістю ситою ,
    Дух од хмелю гріха не заснув,
  •   Осіяння благодаті / романс/
    Хай дух краси на Вас війне,
    Впадуть на долю роси неба,
  •   На хвилі любові
    Планиди резерви безмежні,
    Обарвлені щастям життя,
  •   Переллю печаль у море ночі
    Переллю печаль у море ночі,
    В леготі ласкавому нап’юсь
  •   Я викопав колодязь, аж до зір
    Я викопав колодязь, аж до зір,
    І п'ю небесну воду із тих пір,
  •   ***
    Заплаканим вікнам прожитих років
    Наснились обійми гарячі,
  •   Злива
    Блискавкою стяті, сині крила
    Затулив свинцевий виднокіл,
  •   *-*-*-*-*-*
    Під синім небом люди
    Вмирають і живуть,
  •   Як – не - як
    Немає більш мерзотного, коли
    Сини грабують матір залюбки,
  •   Прикмета
    Завтра усякій воді
    Дощ даруватиме рими,
  •   Пропав кінь
    На міцних, не поморених крилах
    Щезнув кінь – легендарний Пегас,
  •   Чудодійні ліки (спроба пародії)
    Накуплю йодованої солі , -
    Є у мене грандіозний план:
  •   *-*-*-*-*-*
    Історик – час повідує колишнє,
    І, аби рух епох не помалів,
  •   Вихід з групи – реальна мета!
    Завдяки феномену Фоменка
    І фортуни сяйного лиця
  •   Ой ти, доле моя гірка
    Я не знаю, як жити далі,
    З дому жінка не випуска.
  •   Ненав’язлива серця затія
    Почуття парубоче безтямне
    Відбуло, наче сонячний цвіт,
  •   Погода наша , як п’яничка
    Учора дощ , сьогодні мжичка,
    А завтра злива за своє…
  •   І аркуш, і душа – обоє чисті
    І аркуш, і душа – обоє чисті,
    І я іще замріяно мовчу, -
  •   Осіяння
    Дні бувають іноді похмурі,
    У душі мрячить печаль гірка,
  •   Сад життя
    Ти плодоносиш яблука кохання
    В саду життя під небом голубим.
  •   Викорінюй, рубай, очищай!
    Поле лісом стає не одразу.
    Мова серця ще не чагарник,
  •   Косовиця
    Іще ти, наче луг травневий,
    Лелієш дум пахучу суть,
  •   Відв’яжу , відшвартую , відплину ...
    Відв’яжу , відшвартую , відплину
    Від причалу, де царствує мста,
  •   Самота
    У маєстаті власного кута
    Глузує над братерством самота, -
  •   Ява
    Солома цілувалася з вогнем,
    І народилися у них двійнята,
  •   Буквар світобудови
    Аптека давня, - ще колишня.
    Драже – горіх, пігулка – вишня,
  •   Любов, що Господом дається.
    О як нерадісно і гидко,
    Коли в душі душі не видко,
  •   Плач Єремії
    Знеболення віри…
    Зневолення дій…
  •   На волі можна бути у неволі
    На волі можна бути у неволі,
    Рабом лукавих помислів і зрад,
  •   Совість
    У совісті немає півтонів,
    Тінистих місць і холоду зневіри,
  •   На орбітах весен молодих
    На орбітах весен молодих
    Кораблями вічної любові
  •   Стріваюся із люстром я щодня
    Стріваюся із люстром я щодня,
    Ми з ним на «ти», хоча і не рідня.
  •   У тих літах, перейдених без Вас
    У тих літах, перейдених без Вас,
    Я мав яскраві сни і споминання
  •   Як перейдемо свій життєвий лан
    Як перейдемо свій життєвий лан
    Крізь бурю, спеку, вітер і туман,
  •   На землі не можна не кохати
    Вечори, душевні та духмяні,
    Вікодавні мури зберегли.
  •   Наче сон і мрія учорашні
    Наче сон і мрія учорашні,
    Відлетіли пухом із тополь
  •   «Непоганий » триптих
    Ідеї виникають непогані,
    Та опиняються у Сема чи у Вані.
  •   ***
    Емоція та міміка на грані смерті,
    Німіє світ у віртуальній круговерті,
  •   сон і ява
    *
    бджолою мрії
  •   *-*-*
    Очі твої пахнуть соком беріз.
    В них загубилося небо .
  •   Вони такі тендітні, - ці дівчата
    Вони такі тендітні, - ці дівчата,
    І , заразом, наснага їх - міцна.
  •   Причастя
    *
    Неперевершено сумна
  •   *-*-*
    Вражає серце жалом кобри
    Обрáз, гіркий до болю, óбраз,
  •   страх
    цицьку жаху темінь ссе
    цмокає колодязь
  •   Кохана жінка
    Кохана жінка – серця тиха гавань,
    Душі оаза, тіла млосний щем.
  •   Інтернет - сонет
    Прощанням, без можливих рандеву,
    Прошу всім серцем, не карайте.
  •   Відстань між минулим і майбутнім
    Відстань між минулим і майбутнім
    Більшає зі швидкістю життя.
  •   *-*-*
    Вже відаю, як ворога любити,
    Бо ним я був не раз для себе сам,
  •   Cinema
    Про житіє малометражне
    Кирпата свашка фільм покаже,
  •   Учора біль ятрив душевні рани
    Учора біль ятрив душевні рани,
    Стискав серденько у міцний кулак,
  •   Я сьогодні стомлений до краю
    Я сьогодні стомлений до краю,
    Чахну байдаком на мілині.
  •   Вже грає увертюру сік беріз
    Із ревним палом ярий березоль
    Зими афіші рве на темні клапті,
  •   Притча
    Ти інших учиш, як апостол,
    Та згодься, адже, далебі,
  •   Молитва
    Навчи мене, Боже, моїм винуватцям
    Прощати. Довіритись істині Слова.
  •   Дума про смерть козака
    З поля хмільного, яру крутого
    Линула пісня вітрів,
  •   Весна
    Вона вже хухає поволі
    На скельця лютого пенсне.
  •   Душа
    Вона , мов зібгана ряднина,
    У темнім закутку єства,
  •   Засну колись без барбовалу
    Засну колись без барбовалу,
    Зі сну не виберусь назад,
  •   Липовий чай
    Лютий липню брат, звичайно.
    Липи в сніг липкий погрузли.
  •   На березі любові
    Ми слухали з тобою,
    Як грала тиша рання
  •   Ідуть роки, неначе кораблі
    Ідуть роки, неначе кораблі
    У кругосвітнє подорожування.
  •   Ексклюзивний інквізитор

  •   Цієї втіхи я не осягну!
    Цієї втіхи я не осягну!
    Як вам вдалося ніжно й урочисто
  •   Знаю і вірю
    Я знаю, - ви сьогодні на роботі,
    Вчите дітей, і мрієте про те,
  •   Апокаліпсичне
    Немов кораблі в океані Бермуди,
    Ковтає політика душі повсюди,
  •   Ой...
    Ой закину долю нещасливу,
    Знов - таки візьмуся за старе:
  •   А вік, наче мить зорепаду
    У душу прийшла відволога,
    Сповзли кучугури образ.
  •   Ω † Ω

    Миті сутужні трапляються іноді.
  •   Наодинці зі словом
    Мури пісенні - акорди потужні.
    Вірші оздоблюють співану суть.
  •   Дякую, авторе диворядочка
    Авторе славного словосплетіння,
    Йду на край світу по строфах твоїх,
  •   Справжній бій
    Чуття, немовби несумісні,
    Плачý і радісної пісні
  •   Пісні допотопні чути
    Пісні допотопні чути
    З копалень відкритих ран.
  •   Біль / диптих /
    1
    На сяйнім узліску січня
  •   На землі вони жили не всує
    Святість – це не німб над головою,
    Не ікони благодатний лик,
  •   Досить, поети, сонце хвалити
    Досить, поети, сонце хвалити,
    Славу віддайте льоду!
  •   Згаслі іскри вогню
    Строгу мудрість зими
    Відкидаємо ми,
  •   Зима знов аркуш білий стелить
    Зима знов аркуш білий стелить
    Під сонця райдужну снагу,
  •   Які яскраві кольори кохання!
    Які яскраві кольори кохання!
    Яка хмільна мелодія зітхань!
  •   Пречистий ліри передзвін
    Пливуть ключами наспіви глибин
    В океанічну голосисту синь,
  •   Світло
    Вогню язик оближе темінь,
    Сльозину вигоїть зі скла,
  •   Як же так сталося, друже
    Як же так сталося, друже,
    Ти - найславніший мій друг -
  •   Я розумію, що востаннє
    Я розумію, що востаннє
    Своїм приходом тішиш ти,
  •   Все найкраще вже мав у житті
    Все найкраще вже мав у житті:
    Дивні барви дитинства ясного,
  •   Пусті слова, позбавлені натхнення
    Повабне графомани теревенять,
    А зиску з їх потуг – порожня жменя,
  •   Дикуни
    Ніби краль не бачили вони
    В мінімальних дозах гардеробу, -
  •   Галереєю пам'яті йде
    Галереєю пам'яті йде
    Серце знов у замріяний вечір.
  •   *-*-*
    Мете дорогами , мете
    І наганяє кучугури.
  •   У центрі космосу забита паля
    У центрі космосу забита паля.
    Кодолами орбіт до впертих ший
  •   Терпляче жду на березневі ранки
    Отак надворі холодно зимою,
    Як у душі без ласки теплих слів.
  •   Про те, що мало статися між нами
    Про те, що мало статися між нами,
    (Якби Ви знали про мою любов)
  •   Біль опадає снігом білим знову
    Біль опадає снігом білим знову
    Углиб душі, на пагорби журби,
  •   Це - вже щось
    Мені би кольорів накупувати
    І малювати вірші залюбки,
  •   Євангелія
    Тривожні вітри
    Об калиновий кущ
  •   Простіть мені
    Коли спадуть на Вашу душу тіні
    Моїх, учинених давно, гріхів,
  •   Бентежна гадка
    Упав, неначе лист осінній
    На пригір долі у журбі,
  •   Очі
    Часу плин вражає наче месник,
    Повергає в бездну небуття.
  •   Утішливий вердикт
    Нікому ще фортуною не стало
    Владарювання хтиве ремесло.
  •   «Я к вам пишу», а ви – німі
    «Я к вам пишу», а ви – німі,
    Як сонна тиша у вітрилі.
  •   Я у вашу вдивляюся осінь
    Я у вашу вдивляюся осінь,
    В ній , неначе зізнання палке,
  •   Білим лебедем неначе
    Білим лебедем неначе
    Вісник холоду майнув.
  •   Ви тут – я там
    Ви тут – я там.
    Ви там – я тут.
  •   Майбуттю не здужати минуле
    Майбуттю не здужати минуле.
    Потьмяніло в душах завчасу.
  •   Не клич мене із осені моєї
    Не клич мене із осені моєї,
    Не відіймай багряність осяйну,
  •   Отак живу
    Отак живу без вас, немов із вами.
    Не відаю, - у сні чи наяву
  •   *-*-* / романс /
    Ваші коси, мов лісу осіннього дим
    Пахнуть літом, що вже оддзвеніло,
  •   Радість
    Очима жадібно вберу
    Красу гаїв барвистих.
  •   Девіз
    Ні, би порадитись з тишею,
    Вдарити суті печать, -
  •   Наш агент перебравсь до Гавани
    Наш агент перебравсь до Гавани, -
    Втік нарешті він від Парані,
  •   Серце осені
    У холодних росах терпне
    Нив – лугів єство безкрає.
  •   Косар
    Немов трава, росли слова,
    А я пером косив
  •   Осіннє
    Шепіт золотий. Сльоза розлуки.
    Помах шалі голубих вітрів.
  •   Передвиборне
    За два кільця ковбаси
    І відрізок сала
  •   Дар
    Я дум чарíвних поплавець
    Пущу в азарті риболова,
  •   Байка
    Життя прожив для плотських забаганок,
    При пиві на тарані зуби з’їв,
  •   Повеління
    Цар Вавилону превеликий,
    Володар древньої землі
  •   В саду пісень
    В саду пісень опало листя.
    Плоди до клуні я заніс.
  •   На світі щастя є
    Відкрий мені природу таємничу,
    Пізнати дай хмільне єство своє,
  •   Настрій Яги (пародія) :)
    Покину Кощія, і повернусь до себе.
  •   Агрономи поетичних нив
    Агрономи поетичних нив
    Модусом новітніх технологій
  •   З тобою і без тебе
    З тобою смуток, мов ковток вина,
    Щемлива серцю мрійна глибина,
  •   Вересень
    Зо́лота перуку
    Торсає вітрець.
  •   Графи
    1
    У передбачені, готові графи
  •   Планида
    На широкий шлях
    Кличе стремено, -
  •   *-*-* / хто знає /
    Хто знає, де то буде краще нам, -
    Незвідана межа між «тут» і «там».
  •   Весільне небо вересня
    Весільне небо вересня,
    Серпанкова фата,
  •   Хіба
    Спонукує якесь чуття стороннє:
    Ти б не один окраєць слави з’їв,
  •   Вальс
    Зустрівши вас, я онімів.
    У щемі млосного зітхання
  •   Вересень
    Йде поміж садиби з оборогами
    Вересень отавами вологими
  •   !!!!
    Пішла ж якось матуся Орбакайте!
    Пора й мені, напевно, - прощавайте!
  •   *-*-* ( кінь - світанок...)
    Кінь – світанок, даль – вуздечка,
    Мрії – сонечко в імлі.
  •   *-*-* /я думав .../
    Я думав, що осінь – то літо у масці,
    Яке не бажає безслідно пропасти.
  •   Я вас кохав. Із О.Пушкіна
    Я вас кохав. Чуттів тих наймиліших
    В душі моїй ще не окутав дим,
  •   Доля.
    Я долю за недолю
    Не б’ю і не перчу,
  •   Ваші руки чомусь відпустив
    Ваші руки
    Чомусь відпустив,
  •   Сила Слова
    Сила Слова спроможна схилити
    Сите серце служити слабим,
  •   Всього-на-всього
    Ти живеш одиноко в кімнаті.
    Прийде вечір , і знову вона
  •   ******
    Осінь ваших лагідних зіниць
    Душу манить у тумани сизі,
  •   Ще недавно...
    Ще недавно: запах липи,
    Бджіл сопрано, бас джмелів,
  •   Снігопад
    Над світом пронісся густий снігопад,
    Порошею даль пообтрушував,
  •   Обітниця
    Яка обітниця чудова , браття, нам
    Побачити красу Єрусалимських брам,
  •   Колись до мене...
    Колись до мене мить остання прийде,
    Мов плахи ніж, спадаючий на карк ,
  •   Паралель
    І хоча на придбаних ділянках місяця не встромлені кілки ,
    Там граничать грек і китаянка за всесильні долари таки.
  •   Ковалі
    На обездоленій , збідованій землі
    Свого ми щастя неутомні ковалі,
  •   Стежина
    Давно зачекалась стежина мала,
    Що кроки мої пам’ятає.
  •   Пісня
    На ниві думок золотіють слова,
    У горсточки віршів їх жне голова,
  •   Глухонімий поет
    Не чув мелодій він чудових
    Симфоній Баха, солов’їв,
  •   Ціна
    Її слова , як тихі роси
    Від Лаври, аж за Шаолінь,
  •   Історія одного дня
    У плащ липневого дощу
    Одягся день понурий,
  •   Євро -
    Євровікна. Євродвері. Євромагазин.
    Крізь розбите скло продерся торбохват Мартин.
  •   Диво
    Цілунок дня від сумороку вистиг,
    Туманом розійшовся врізнобіч,
  •   Я думав...
    Я думав, як тебе побачу знов,
    Злечу на крилах у безмір'я,
  •   Натура
    Коли над нивами звичаєм
    Тремтить прозорчасте тепло,
  •   ВЕСІЛЛЯ
    Друзі, прошу розділити сьогодні зі мною радість - донечка Христя йде під вінець!!!
    За здоров"я молодих!
  •   Девальвація
    Слово падає в ціні.
    А як ні, –
  •   Аксіома
    Ваші очі уважно шукають словá,
    Схожі виглядом на діаманти,
  •   *-*-* / час.../
    Час - умілий, наполегливий гример
    Щік рум’янець , юну ясність лоба тер,
  •   про дорогу дальню
    зламані ворота
    згублені ключі
  •   Скарб
    Із ланцюжків орбіт кольє планет
    На шию Всесвіту поклав Творець ,
  •   Задрімало минуле в густих споришах
    Задрімало минуле в густих споришах,
    Спозарана туманом зітхнуло.
  •   Содом і Гоморра
    Гидкі гріхи і непокора
    Серця з’їдають, мов чума.
  •   в театрі абсурду
    в театрі абсурду де грає еліта
    на струнах душевних народу
  •   Десять літ, сорок, а то й більше ста
    Десять літ, сорок, а то й більше ста
    Мовою мами весніють уста,
  •   Виклепування доль
    Кувалдою яскравого світила
    Розсвіт потрощив харалужну ніч.
  •   На велелюдному крамарстві
    На велелюдному крамарстві
    Немає яблуку де впасти,
  •   Важко жити у вині таємній
    Важко жити у вині таємній.
    Ниє совість у кутку душі.
  •   Малювання
    Підводить повагу чуприна срібляста
    На душ молодих полотні,
  •   Ця нитка червона - міцна!
    Ця нитка червона - міцна!
    Ослаблена чи у напрузі.
  •   У всесвіті закоханих орбіт
    У всесвіті закоханих орбіт
    Нелегко гравітацію скорити
  •   Острів
    В очах твоїх купається весна
    П’янка, весела, як дитя привітна,
  •   Нарівно
    За спекою і грім, і блискавиця, -
    Опісля ласки прикра молодиця,
  •   Мрія
    Юнача мрія вкотре ночувала
    Під плотом позабутої журби,
  •   Любов земна
    Я вас забув і пам’ятаю.
    Ви – ночі мла і дня яса,
  •   *-*-* / трáви гладить вітер в полі.../
    трáви гладить вітер в полі
    мов юнак дівочі груди
  •   Сонечко лиця
    Сонечко лиця її з –під ковдри
    Осяває посірілу рань,
  •   Осипаються юності квіти пахкі
    Осипаються юності квіти пахкі
    Забуттю під самісінькі ноги
  •   Пророцтво (моновірш)
    Початок - це пророцтво про кінець...
  •   Творчі дні
    Ми розлучились, так і не зустрівшись.
    Пішло минуле у зворотній бік,
  •   Справа честі
    Проник твій погляд шпигуном
    У горницю душі моєї,
  •   Торкнися уст моїх мовчанням
    Торкнися уст моїх мовчанням,
    Пестивим звуком тишини
  •   Обсію поцілунками долину
    Обсію поцілунками долину
    І проростуть солодкі відчуття,
  •   *-*-* ( у звої мли...)
    у звої мли
    спекота літня
  •   *-*-* / на білий світ /
    На білий світ прийшли усі ми, щоб
    Діла чинити якнайвищих проб,
  •   *****
    Глибокостей непізнаних високий дух,
    Сторонній вельми і водночас вірний друг,
  •   Інфаркт
    Водою повен підіймавсь цебер.
    Ще круг один - і сонцесяйний верх,
  •   Мене твій погляд до журби обпік
    Мене твій погляд до журби обпік
    І кинув за міцні чекання ґрати.
  •   *-*-* /в серці лукавім/
    В серці лукавім немає любові,
    Сильця у ньому бринять ланцюгові,
  •   Мінірубаї
    Хитка свобода врешті
    На термін - два прийдешні
  •   З моїх грудей тече ріка кохання
    З моїх грудей тече ріка кохання,
    Прозору хвилю гріє серця щем, -
  •   Моє серце
    Віще Слово - духовний нектар.
    Бути з Ним - вище кредо.
  •   *-*-* /муж неодружений/
    Муж неодружений - у полі явір,
    Зоставлений з печалями віч – на –віч .
  •   Рубаї / добродій сохне.../
    Добродій сохне - лиходій цвіте.
    Маліє важне - дужає пусте.
  •   Святковий злагоджу обід
    Святковий злагоджу обід
    І бідарів покличу:
  •   Магія
    Світ увесь окутала
    Магія комп’ютера...
  •   Працювати треба, брате
    То не хмари білі стрімко
    Плинуть небом голубим, -
  •   Прийду до тебе
    Хміль поцілунковий звітрів,
    Жаги остигло сонце…
  •   Боротьба
    Суха чорнильниці душа,
    Пера – обм’якле серце.
  •   *-*-* /у світлі останніх новин /
    У світлі останніх новин ці новини ще є не останні,
    Хоч сонце за гору зайшло, знову зійде воно на світанні,
  •   *-*-* / життя чудове /
    Життя чудове тим, що проминає.
    Злинає сонце і паде за гаєм,
  •   Стоять у спогадах сумирно ...
    Cтоять у спогадах сумирно
    Фігури вóскові минувшини.
  •   Точка
    Дивлюся серцем в точку "нуль".
    Тебе немає. І нікого.
  •   Черешенька
    Яка вона проста і світла!
    Немов нема на світі зла.
  •   Маленький штрих
    - Яке добро , що світло вам
    Не відключає любий уряд, -
  •   Життя
    Життя, мов день.
    Бадьоре - зранку.
  •   *-*-*
    Божився алкоголю
    Громадянин:
  •   Політ
    Перо моє на старті,
    Зворотній часу лік :
  •   З П. Сороки ( Я хотів би померти у сні ) переклад
    Мне б во сне оборвать свою жизнь
    От смертельного жала,
  •   Поміж хмари опустило...
    Поміж хмари опустило
    Літо сонячний фелон.
  •   Сповідь
    Зайшов на серця головне меню,
    Аби довідатися про платню
  •   *-*-*
    Став люльку річки на світанку смокче,
    Туманом сизим пахкає у лози .
  •   Поезії сонячна гладь
    Поезії сонячна гладь
    Дрімає у тиші ранковій.
  •   Библиотека
    Сияньем света неземного
    Живет во мне любовь Христова, -
  •   А Він іде
    Обвите погребальними бинтами
    Лежало тіло в склепі кам’янім,
  •   Костюм
    Мистецтво - старезний у шафі костюм,
    Не дуже сьогодні доречний.
  •   Антитеза до травневих закликів
    Сфальшуйте , графомани, ліри соло,
    Поезію в зачатку задушіть,-
  •   Пустота (моновірш)
    У душі – пустота. В пустоті - ні душі...
  •   З С. Єсєніна ( Твій глас незримий) переклад
    Твій глас незримий, як в хаті дим.
    Молюся серцем тобі сумним.
  •   ***
    Світло випало з торбини
    Сивої імли.
  •   *-*-* / рубої /
    Щоб стежка дорогою стала - потрібні віки,
    Та миті багато, щоб сталось усе навпаки.
  •   Розслідування
    Ні не аркуш то, - укіс душі
    Дожидає вибраного слова.
  •   Біль
    Зійшов ти з потягу небесного на мить
    На станцію «Життя» містечка «Україна»
  •   Вільне падіння
    З доріг далеких ти прийшла,
    Моя осіння втомо.
  •   Мої вірші
    Ростуть мої вірші на горах паперу.
    Гладінню екрану армадою йдуть
  •   Творчість
    У чорнильницю ночі мокаю перо
    І творю край Чумацького шляху.
  •   Світанок
    Світанок пальця умочив
    У сонний став,
  •   *-*-*
    Фантазії, обсмажені
    В єлеї юних мрій,
  •   Симфонія
    Крізь тунель гобоя
    В неосяжність див
  •   Радість
    Як духом радості
    Душі розлоги
  •   Немає вічного...
    Немає вічного нічого на землі.
    Ідуть убогі. Переходять королі.
  •   Весна прийшла
    Весна прийшла.
    Крізь терни до зірок
  •   Лікарка
    Не важко серцю в камінь обернутись,
    Коли його гадюча пестить лютість.
  •   З С. Єсєніна ( Дед ) переклад
    Килимком сухим при стежці
    Розрихлів послід в траві.
  •   Рушій
    Душа і розум, ручка і папір,
    Снага і слово, зміст і міра.
  •   Північний цар
    Так пророкував Єзекіїль
    Про царя із просторів Магога:
  •   Істина
    Істина, що у вині існує потай, -
    Наяву із синім носом, кислим ротом.
  •   Лабораторія
    Під мікроскопом неба голубого
    Кипить життя, вирує балаган,
  •   Пригадка
    Ваше фото пожовкле
    Альбом дивовижно зберіг,
  •   *-*-* ( вперше з української на російську)
    Мы повстречались не случайно
    На перекрестке наших дней,
  •   Дерево пізнання добра і зла
    На столі у голубім квадраті
    Світ переливається, мов ртуть.
  •   Блаженство
    Ти мене цілуєш ніжно в губи.
    В губи ніжно ти мене цілуєш
  •   Зваба
    Силіконові вірші
    Апетитні на позір.
  •   Дід
    Його минуле вкрите мохом.
    Сто літ він áхав. Стільки ж óхав.
  •   багатосерійний детектив
    вечір пістоля
    приставив до скроні дня
  •   Передвесняне
    Перечитає сонце зиму
    І віднесе вода мутна
  •   Минувшина
    Опори зламані воріт,
    Зелений мох обсіяв пліт,
  •   -*-*-
    І вінегрет, і олів’є,
    «Біленька» і «Немирів», -
  •   Висновок
    Якщо написані вже кращі твори
    І все найкраще відбулось,
  •   Маскарад
    О ні, диявол – не чортя
    З хвостом і копитами
  •   *-*-* / ми з’являємося /
    Ми з’являємося парою на мить,
    Або дощиком , якщо вже пощастить.
  •   Жду не діждусь
    Я вже замовив коханій весну
    З лісом підсніжників білих.
  •   Сповідався присмеркові день
    Сповідався присмеркові день
    Молодявим пошумом черешень,
  •   Ти не один
    Ти не один - творець поезій,
    Як верб листок,
  •   Нема сто правд
    Нема сто правд. Лише одна – єдина.
    І хай у всіх людей вона своя.
  •   *-*-* ( розляглось роздолля )
    Розляглось роздолля порохнявим степом,
    Скроплює отави юний смерк – монах.
  •   *-*-* ( на твоїх долонях)
    на твоїх долонях почиває спокій
    в човнику молитви крізь недолі шал
  •   *-*-* / серце чеканить/
    Серце чеканить монети надій.
    Ними в житті повсякчас багатій, -
  •   *-*-* ( пеклись молитвою уста...)
    Пеклись молитвою уста.
    Лилося серце парафіном.
  •   З С. Єсєніна ( Мы теперь уходим понемногу ) переклад
    Ми тепер відходимо потроху
    В край, де тишина і благодать.
  •   *-*-* / нас підганяють /
    Нас підганяють ті, що йдуть слідом за нами,
    Туди, де хижо ремиґає паща ями.
  •   На фронтах
    На фронтах атмосферних
    Отримав мороз
  •   Багряність осіння
    Багряність осіння сьогодні в бинтах
    Спокутує примхи фатальної долі,
  •   -*-*-
    Поглянь, як біло стелить лютий,
    Сніжини з висі трусить світлі
  •   Облога спогадів
    Облога спогадів про юні дні
    Стиснула горло нападами жалю.
  •   Плюс
    Хрест є плюс.
    Два доданки: дух і тіло
  •   Диптих журби
    Облетіло листя клена,
    Сніжна наморозь зійшла.
  •   Крутіж ностальгії
    Хатина старенька. Бабусі - під сто.
    Кошлатий спориш на обійсті.
  •   *-*-* / світ /
    Світ гордо пливе уперед, мов Титанік.
    Попереду айсберг стирчить у тумані.
  •   Порятунок
    Аж забажалося померти,
    Упасти прахом в лоно ями,
  •   *-*-* / життя /
    Життя вбране в ранок, полуденок, захід.
    Та їх поскидає, мов зношені лахи,
  •   *-*-* / заради вас /
    Кебету дурними думками не парте,
    Бо мислення ваше мудрішого варте,
  •   *-*-* (січень - маляр)
    Дням явивши ультиматум,
    Перемоклим і рутинним,
  •   *-*-* / здається /
    Здається: мудрий шлях торує до висот,
    А низиною колуває ідіот.
  •   *-*-* /чи день, чи ніч/
    Чи день, чи ніч - сліпому не важливо,
    Бо темний будь - який життя уривок.
  •   *-*-* / їмо /
    Їмо, щоб мати силу працювати.
    Працюємо, аби поживу мати.
  •   *-*-* / життя - оркестр /
    Життя – оркестр . Фортуна – диригент.
    Симфонію народжує момент.
  •   *-*-* ( пустіє двір...)
    Пустіє двір, трухлявіють штахети,
    Чорніє стріха, жовкнуть ниті плетив
  •   Сьогодні...
    Не дме натхнення в парус мій сьогодні.
    В затоці дум куняють теми модні.
  •   ***
    Землі цибулина
    в ріллі голубій
  •   Великий пес по кличці Атлантичний...
    Великий пес по кличці Атлантичний
    Пастельним і вологим язиком
  •   Душі відродженої знак
    Хіба без слів
    Цей світ німів,
  •   Весна.
    Вона казково з баби снігової
    Крізь подих льодоставу перейшла
  •   нашепти наснаги
    поли полів полатані
    сонячним сумом скушені
  •   *-*-* / рубої /
    *-*-*
    Життя прекрасні миті , як наркотик.
  •   *-*-* / рубої /
    Так і життя: в пухкій ріллі насіння
    Пускає пагін вгору, в глибину - коріння,
  •   *-*-* / рубої /
    Із давніх пір на світі повелось -
    Хтось покохав і зненавидів хтось.
  •   Мотив
    Подаруй мені, мила, кохання мотив,
    Заплети у мелодію ласку дівочу.
  •   Геополітичні нелімерики
    На конгресі ЄеС – Україна,
    Був арбітр відомий Колліна.
  •   Буває /рубаї/
    У нетрях лісу вовк не виїсть ока вовку
    І миша миші не наставить мишоловку.
  •   Дайте снігу мені
    Замоталося небо безкрає
    В поріділій перуці беріз.
  •   Калинове тепло
    Мені зими холодні щоки
    Не злі і не страшні.
  •   З С. Єсєніна ( Выткался на озере алый свет зари) переклад
    Виткалось на озері полум’я зорі.
    У гаю, пліткуючи, плачуть глухарі.
  •   Олія
    Слова – то соняшники в полі, -
    Являють людям сонця суть,
  •   З С. Єсєніна (Отговорила роща золотая) переклад
    Ущухла гаю мова золотиста
    Березовим , веселим говірком,
  •   З М.Ю.Лермонтова (Отворите мне темницу) переклад.
    Відчиніть мені темницю,
    Подаруйте світло дня,
  •   мрії
    на землі розритій не пізнати раю
    без трудів жертовних мíзерний ужин
  •   Не байка
    Не скаже так
    Подрузі шпачисі,
  •   *--*--* / висот лазурні манускрипти /
    Висот лазурні манускрипти
    Згорнула осінь золота,
  •   *-*-*
    Ти бачив діву на скалі
    В уборі білім над валами
  •   Лекція
    Було це ще за атеїзму.
    До клубу лектор завітав.
  •   Про що писати?
    Про що писати?
    То не наша воля!
  •   Ураза
    Мукою навиліт серце рване
    Однесла вона у монастир
  •   Щастя
    Дивиться рілля у сіре небо:
    Сухо , ні краплини з вишини,
  •   Розмова з татом
    Тату, говорить твій син.
    Як тобі там за межею,
  •   Любов
    У любові уста пошерхлі
    Від цілунків палких і жаги,
  •   *-*-*
    Знову імлою окутана осінь
    Зняла перуку печальних дібров,
  •   Поцупили мишки (пародійна спроба)
    Поцупили мишки бабло на горішки,
    Заначку розкрили кота!
  •   Я вийду з осені у жовтні ( Тема № 16)
    Я вийду з осені у жовтні
    На листопадовий перон
  •   Собі я пам"ятник замовлю
    Собі я пам"ятник замовлю
    Із мармурових чорних плит,
  •   Чотири дужі коні
    Чотири дужі коні гарцюють за кулісами
    І вершникам на них вривається терпець…
  •   *****
    Уже і я перехворів
    За літечком жалобу
  •   лісове
    *
    гриб народився
  •   Таїна
    Одвіку день до ночі йде,
    У млі зникають очі,
  •   *****
    Пишуть верби листи океану
    Про дощі і ранкову росу,
  •   *-*-*
    Велике діло – творення добра
    І клопітка, невдячна праця.
  •   Поет перед смертю
    Поет перед смертю
    крізь сльози таємні
  •   Оранка
    Щоб гідний мати урожай,
    Листопадóвою порою
  •   телевізія
    золотого сюжету нарізала
    на підмостки корчів і мурав
  •   Читаю
    Читаю, мов по шрифту Брайля,
    Тремкими пальцями вночі
  •   Кохання
    Кохання міцне наче хвиля цунамі,
    Мов лава вулкану - пекучий каприз,
  •   Пам’яті тата
    Віктору Івановичу…
  •   З дому йти...
    З дому йти, недописавши вірш,
    В натовпі шукати рідні очі,
  •   Вірш - то мій побратим
    Світять зорі , моргають задьористо,
    Час для мрій, гри сіяючих рим.
  •   Моя печаль
    Моя печаль – хмарки осінні,
    Принишклий гай без солов’я.
  •   Медичний тріолет
    З рецептом і без - до аптеки
    Спішить православний народ,
  •   Той віз
    Той віз, що був донині там,
    Двигнули з місця спільні сили,
  •   Упряж надії
    Согрішив. І живу нерозкаяним.
    Впало листя із яворин.
  •   Повернення
    Я випав з вузлика доріг
    На твій поріг,
  •   Драма
    Рано, як сонце лизало росу,
    Взяв я шнурочка у руки тонкого,
  •   Відкорковане серце
    Відкорковане серце тобою,
    Ледь надпите любові вино,
  •   Захисникам Сталіна
    Це оті, що кричали: "Варраву
    Відпусти нам на свято", це ті,
  •   Видіння
    Упала дня тонка вуаль.
    Смолясті груди ночі
  •   *-*-* / на руках життя /
    На руках життя пре мене здоров’я
    Шляхом пізнання в чоботах охот ,
  •   Апелює неук.../тріолет/
    Апелює неук до освіти:
    - З чим же то я їстиму тебе?
  •   *-*-*
    З доісторичної каменоломні
    В шибу ідилії кинуто каменем,
  •   Електричні діла
    Жне смеркання золотим серпом
    Колоски бадьорості людей,
  •   Пригадка
    Останній раз тебе я бачив
    За днів моїх юначих мрій.
  •   Добро і зло
    Пізнав я зраду і кохання,
    Удари долі й благодать,
  •   Ця осінь...
    Ця осінь, мов любов колишня,
    Що вид її в тумані згас,
  •   Мрія
    Я вітаю кожну мрію,
    Що мені дарує крила,
  •   Кома - дама всім знайома
    Маленька крапка
    Стримує напір
  •   Хіба то добре?
    Хіба то добре – роззявляти писок,
    Набивши їдлом черево своє,
  •   *-*-*
    О, як у той осінній вечір
    Бажав тебе зігріти я,
  •   Осінь
    Спадає літа щирий фініш
    Печальним паєм з верховіть
  •   Не згасають, мов зорі
    Не згасають, мов зорі, пригадки мої
    Про віддалені дні молодечі,
  •   Дороги
    Прийдіть до мене , всі дороги,
    Що у житті я перейшов,
  •   Моє кохання
    Моє кохання - згуслий мед,
    Нуртує в нім кров бурштинова.
  •   Як у степу посутеніє
    Як у степу посутеніє,
    Тополя кине тінь худу,
  •   Сон
    Сон мені чудацький сниться:
    В спальні у куточку
  •   Злагоди нашої день
    Вбрід по сердечному денцю
    Смуток на конях баских
  •   Крадій
    Якби мені життєву книгу
    Перегорнути знов назад ,
  •   Листи життя
    Весна минула молода
    І липня спека строга,
  •   Лімерики / востаннє/
    Композитор один із Волині
    Не співанки плекає, а свині.
  •   Доля
    Вів полонянку поліцай через ліщину,
    Налякану чорнявеньку Фаїну,
  •   Куплю коні
    Дорогá тепер заправка,
    Ціни – безсоромні!
  •   Лімерики / вперше/
    Одному чолов'язі з Донецька
    Непогано давалася грецька.
  •   Два десятки літ перегодя

    Два десятки літ перегодя
  •   Без віри
    Ти будеш жити і тоді, коли умреш, -
    Зіходить знов-таки бо сонце спозарання,
  •   Діло віри
    Ми б душі вилили дощами
    У сиву млу земних тривог,
  •   Маршрут
    Життя захмелений маршрут
    Веде на кладовище.
  •   Демократія / тріолет/
    Нема на мрії заборон,
    Отут - є демократія! -
  •   *-*-*
    Гроші – солома,
    Ціни – вогонь.
  •   *--*--* / стану я /
    Стану я твоїм, моя пташино,
    Небом невимовно голубим,
  •   На межі
    На межі двох життів,
    Двох
  •   Долі стежина
    Простелилася долі стежина
    В осіянні пригадок ясних
  •   Анумо їсти тільки з грядки
    Анумо їсти тільки з грядки
    Без ГМО і всяких «Е»,
  •   Ява дитячих літ
    До тіней гостриться проміння,
    Буркоче джміль, бринить бджола …
  •   Сантехнік
    Я – веселий сантехнік Іван!
    Унітаз, умивальник, біде
  •   Любов солодка – нива неозора
    Любов солодка – нива неозора
    Орати кличе дужого вола,
  •   Мені до твого поцілунку
    Мені до твóго поцілунку
    Судилось дуже довго йти,
  •   Творчість
    Ти відійшла, мов сонце в сон багряний
    За кучеряві буки і дуби,
  •   Залиши...
    Залиши мені крапельку болю
    Поцілунком підхмелених уст,
  •   Ніч на селі
    В посутенілу м’якоть околоту
    Готична темінь зуби уп’яла,
  •   Прийдеш у сон...
    Прийдеш у сон
    Травою – сном
  •   В галактиці кохання
    В галактиці кохання
    Сіяє безліч зір.
  •   *-*-* / пам"ять зализує/
    Пам"ять зализує рани сердечні
    Вірним і лагідним псом.
  •   *--*--* / в океані /
    В океані очей твоїх шторм,
    Б’ють об скелю життя рвучко габи,
  •   Пілігрим
    Вдягала нічка темну сукню,
    А смерк на пнях - корчах дрімав,
  •   Тиранія
    Востаннє привели її ,
    І так повіяло весною,
  •   Хвіртка дитинства
    Тихо скрипнула хвіртка дитинства
    І мій спогад у казку ввійшов:
  •   Надійна доля
    Минулий рік на бульбоплід
    Скупим для мене видавсь,
  •   Як надійде пора осіння
    Як надійде пора осіння
    І сік землі доп’є коріння,
  •   *-*-*
    Віршник Володимир
    Жерстю покрівлю крив.
  •   Лірика кохання
    Вже жайвір сонячні бемолі
    Розклав на нотний стан весни.
  •   Давай вернімося у гай
    Не йди, кохана, почекай
    Хвилиночку на мене,
  •   Паралелі
    Взявся дощ до ремонту –
    Шпари ліпити землі.
  •   Кохана моя - чарівниця
    Прибули з південного шляху
    До мене достиглі роки,
  •   Вихід
    Квіти надії на лузі душі
    Гріє проміння останнє,
  •   Світлини пам’яті
    Не зітреш з пам’яті світлини:
    Село, під стріхами хати,
  •   *--*--* / ніби куля /
    Ніби куля із рани солдата
    Повернулась до дула назад,
  •   Дилема
    Красуні часто норовисті
    І зрідка розумом блистять,
  •   Метаморфоза
    Вечір босими ногами
    По ставку чалапав,
  •   Транзит
    Тут ні зворотів,ні розпуттів,
    Чергує з темінню яса.
  •   Бажання
    Кудою , Господи, ітиму
    До вічних брам Єрусалиму,
  •   *--*--* / день розпочинаю/
    День розпочинаю свій не з кави,
    Не пробіжки в парку між алей,
  •   Мова народу
    Мова народу , як замкові мури,
    Завше рятує з навал і облог
  •   *--*--* / я не знаю /
    Я не знаю, сон то сниться
    Чи ява , чи небилиця
  •   Фантазії
    Ось – ось, здається, випущу на волю
    Мелодію , що зріє в надрах вен,
  •   *--*--* / я кличу /
    Я кличу : серденько, впади
    Рясним дощем на пил печалі,
  •   *--*--* / не лякайте мене /
    Не лякайте мене, темні ночі,
    Хрустом хмизу і окриком сов ,
  •   Потяг
    Коли погляне в очі даль
    І закінчиться відлік верстам,
  •   *--*--* / дні розлуки/
    Дні розлуки неначе кати.
    До світанку очей не зімкнути,
  •   *--*--* / час/
    Час і летить, і довго йде,
    Залежно хто на що чекає.
  •   Моєї пам’яті провина
    Моєї пам’яті провина
    Кохана ти
  •   Дощ
    Дощ позабув наші милі краї,
    Ребра хмаристі й грімниць нагаї
  •   Інкогніто
    Здається , що вельми далеко вона
    І зовсім ти їй не цікавий,
  •   Відсутність болю
    Відсутність болю – також біль.
    Не побажай того нікому.
  •   *-*-*
    Луг приклався до доїння
    Зеленастий дим
  •   Весна
    Світобудові на рамена
    Вісонна вишень білизна
  •   *--*--* / на крилах /
    На крилах давньої печалі
    Душею спомин шугонув:
  •   *--*--* / все життя /
    Все життя неначе утиск
    Вітром свічки на могилі,
  •   Огризнулась війна
    Огризнулась війна злим оскалом епох,
    Як до авіабомби наблизились вдвох
  •   *--*--* / йдуть тумани/
    Йдуть тумани, наче старці
    Попідтинню за село.
  •   *--*--* / не літає/
    *-*-*
    Не літає і не кряче
  •   *--*--* / трудар /
    Трудар підземного едему
    Не турбував
  •   *-*-* / золоте віко /
    Золоте віко ярої скрині
    Ховає набутки епохи, -
  •   Кітель
    У медалях брунастий кітель
    Вік сумує на вішаку,
  •   *--*--* / на лузі /
    На лузі, вишитім весною
    Стобарвним хрестиком, з тобою
  •   *-*-* / скупу сльозу /
    Скупу сльозу благань вечірніх
    На запорошену траву
  •   Коли тебе я лицезрів
    Коли тебе я лицезрів,
    Одухотворену весною,
  •   Квітень
    Відрубав серпанок сивий
    Чорній дівчині косу,
  •   Композиція небес
    Розтовкла кувалда чорна
    Злотний вічності горіх,
  •   Листок
    Гребінчиком вітру
    Косички дощу
  •   Життя
    Щока вмираючого дня
    Кровить на видноколі,
  •   Переклад з С. Єсєніна
    Я положив до твого ліжка
    Квітки в журбі напівживій
  •   Мужчина полудневих літ
    В пилюці степу кінь гривастий -
    Мужчина полудневих літ, -
  •   Перебудова
    Город стискається у грядку,
    Косою змінюється серп,
  •   *--*--* / берізки підмітали /
    Берізки підмітали небеса
    У темпі подиху поземки.
  •   *-*-* / обважнілі трави /
    Обважнілі трави плачуть,
    За туман сховалась даль,
  •   *--*--* / я постарів ще /
    я постарів ще на одного зуба
    по нім до ями спустяться літа
  •   Дивна велич
    Шепче осінь про юність веселу
    Золотими устами дібров
  •   *--*--*
    Вона не мала звабних ліній
    І шик не був до пари їй ,
  •   *-*-* / п'ю чай /
    В краю, де трелі солов’їні
    Проймають більше, ніж солодкий сон
  •   Начала
    Для непоганого смаку
    Понавилазило чимало
  •   Ж-ж-ж-життя ))
    Жирна жаба -
    Бузька зваба -
  •   Прозріння.
    Ти вся із протиріч
    Епох – сторіч,
  •   Солодка війна
    Тіла щем і трепет нещадимий,
    Куль навиліт мокра цокотня.
  •   Предківщина
    Ні котів, ні ластів’ят ,
    Шерехи мінорні,
  •   *--*--* / вона прийшла /
    Вона прийшла і вчасно, і неждано
    Снігам - на сльози, сонечку - на сміх,
  •   *--*--* / серце - дударик /
    серце – дударик спогад – сопілочка
    щира душа – неповинне дитя
  •   *--*--* / хто вона така ?/
    Хто вона така, - чи жінка закосичена в тумани,
    Зарум’янена у сонце, приоздоблена у гай?
  •   Жаль
    В мить, як очі у бабулі
    Згаснули сумні,
  •   *--*--*
    Кривава сонця гільйотина
    Обтяла день. Зійшла зоря.
  •   *--*--*
    Вчора нагорі - сьогодні знизу,
    Нині буря, а назавтра бриз.
  •   Часе, часе...
    Часе, часе , - госте мій незваний,
    Ти ввійшов без стуку у мій дім.
  •   ****
    Дерево не зрадить батьківщини,
    Не сховає в листі щедрий плід,
  •   Чаша
    Чаша сонця пекельно клекоче,
    Вивергаючи лави вогню.
  •   Дивні розмови.
    Вчуйте, трави, шепіт сонця, що цілує роси ранні
    І возносить світлу долю у небесну глибочінь,
  •   Проза життя або лірика сну
    Чомусь так є, що я лягаю борше,
    Змикає очі денний труд важкий,
  •   Поцілунки
    Непитущий сік любові
    З уст коханих поцілунком
  •   Вавилон
    -На всій землі єдина мова,
    Душа одна, одні уста,
  •   Користь
    Україна – духовна пустеля.
    Ненажерності дують вітри.
  •   Бути чи не бути
    На світло ціни просочились в пресу.
    І що ж, у розпалі технічного прогресу
  •   Кохання
    Тіла збайдужілого калачик
    Ласкою зумів я відігріти, -
  •   ****
    Галас вечора гундосий
    Тиші ліг у жменьки,
  •   Не байка
    Жив у яблуку хробак, -
    Чим тобі не особняк,
  •   Наша міць
    Доли - кручі.
    Рани
  •   Не вбирайся у суму кайдани
    Не вбирайся у суму кайдани,
    У великих такий привілей:
  •   Благодать
    Не маю я освіти,
    Вмисневого* знання,
  •   * * *
    В підкови обрію імлисті
    Б'є прохолода ухналі
  •   *-*-*
    Пакує майстриня у творчий від’їзд
    Художнє приладдя потроху,
  •   Уже не сняться сни яскраві
    Уже не сняться сни яскраві,
    Гаями никає зима ,
  •   Пасе отаву коровина / тріолет /
    Пасе отаву коровина
    Одна єдина на селі.
  •   Нащо , серце, вирушаєш
    Нащо , серце, вирушаєш
    У хирляву путь, -
  •   Вибух

    З ядерним вибухом вашого гніву
  •   Творчість
    Залягла утома під очима, -
    До світанку не заснув пісняр,
  •   Преображення
    Заплітала в коси ніч
    Зоряні намиста,
  •   Серце у долоні / балада /
    Запряжу коня баского
    І до милої помчу.
  •   Ти прости
    Ти прости
    Оті листи
  •   Дзиґар /рондель/
    Велетенський всесвіту дзиґар
    Запустив одного разу Бог
  •   Правдива історія
    Пес мого ворога став мені другом.
    Ворог помер. На обійсті пустир.
  •   Липець. /триптих/
    *
    Я пригорнув поцілувати
  •   Вершник
    Скачуть коні, степом скачуть,
    Пилюга горою,
  •   Прісні води рік
    Прісні води рік несуть до моря
    Нашу долю на засіл вікам.
  •   День народження
    Пробрався, друзі, у мій дім
    Без жодних конспірацій
  •   Ми виграли
    Очко, століття!
    І без перебору!
  •   У нас тут
    Рибиною об лід
    Народ товчеться
  •   *-*-*
    Ясеневий помазок
    Неба щіть імлисту милить
  •   *-*-*
    - Свободо, ти гірка на смак!, –
    Раб, від ярма звільнившись, плакав
  •   Віршоробство
    Орудую завзято батогом -
    Ану ж бо ви, мої хороші коні,
  •   Рондель
    Я одягаю ночі фрак,
    Сорочку обрію імлисту
  •   вперед у минуле
    здрастуйте прадіде і прабабусю
    довго ішов я до вас
  •   Різдвяний псалом.

  •   Сонцю любо...
    Сонцю любо сніг лизати,
    Ссати криги леденці,
  •   Спасенна вість
    Коли мороз кристалізує тишу
    І в'язне видих всякого єства
  •   Зимова ніч
    На обрусі сніжно – білім,
    Де рипучий перейшов,
  •   Мініатюри
    Як на вікні чудні гравюри,
    Морозом творені з натури,
  •   Одяганки білі
    Обняте білими крильми
    Моє подвір’я.
  •   Даремне діло.( шансон )
    Нині всю ніч танго шпарке
    З вітром вела завірюха.
  •   Розлука
    Завис на плоті місяць ясний,
    Шампунь хмарини стер з чола,
  •   Наша історія
    У храмі Юля з Віктором стоять,
    В серцях злоба - довкола благодать,
  •   До лиця
    О як нам , люди, до лиця зневіра
    І ця буденщина нудна та сіра,
  •   *-*-*
    Нема, нема уже нічого
    З того, що в юності цвіло,
  •   Хліб життя.
    Можна довго жити на землі,
    Та якщо ти колос на стеблі,
  •   *-*-*
    Як надійде пора осіння
    І сік землі доп’є коріння,
  •   ****
    Мене приманюють зі всюди,
    Мов подорожнього нічліг,
  •   Липень
    Голубу косинку липня
    Сонце пристрасно утюжить .
  •   Кулінарія
    На друшляк іоносфери
    сонце спеку виливає,
  •   Діелектрика
    Щоби цілунок смаку раю
    Не спопелив мене живцем,
  •   Вікняр.
    Місяць вітром биті вікна
    Звільна склить на ставу гладі ,
  •   Двобій
    На шліци земної осі
    Північ маже солідол,
  •   Спека
    Бором блукає дрімота дуплава,
    Лиже грабові стволи,
  •   Травневий світанок
    На трубах кульбаби привіти кудлаті
    Чекали попутних вітрів,
  •   *-*-*
    Імперські задуми вождів,
    Неначе шило з мішковини,
  •   Згадки милі
    В Україні є куток
    На периферії,
  •   Кінь
    Умислами добрими – та в пекло!
    На планеті цій споконвіків
  •   *-*-*
    Скрипучу вісь землі нігролом
    Передсвітанок намастив,
  •   Мобілочка
    Попали би у психпалати
    Епох минулих предки бородаті,
  •   *-*-*
    Сині, як мрія, заобрійні далі,
    Писані Богом завітні скрижалі
  •   Щастя ради
    Чи знавав ти менше насолоди
    На Вкраїні, як на Колимі,
  •   *-*-*
    В морі
    Неозорім,
  •   За мить одну...
    щелепи
    затиснула
  •   Він і вона...
    Сніг засипав дерева,
    Хуга – ну просто їдь!
  •   Березоль
    Бурульок звихнені шпилі
    Відлиги зміцнюють акценти,
  •   Провесінь.
    Зранку тесля зводить очі
    На завійні дюни,

  • Огляди

    1. Рідна мова
      Щирим словом світанковим,
      Як росою із небес,
      Я омию серце знову
      І зніму душевний стрес.

      А як вірш, мов янголятко
      По паперу шурхоне,
      Долі вимріяне свято
      Знов навідає мене.

      Та й читач не зловить ґаву
      Між рядками в той момент,
      Він отримає по праву
      Кільканадцять рим в презент.

      Упаде зажура ницьма,
      Від катренів диво - гри.
      Те, що й треба віршописцю, -
      В землю дар свій не зарив!

      Тож віддаймо для читання
      Світлі очі, добрий час,
      Бо у віршах, мов світання,
      Рідна мова зайнялась.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Ой були у весни три соколи - три сини
      Ой були у весни
      Три соколи - три сини.
      Брат за братом, як годиться,
      Чергувалися вони.

      Кожен працю робив
      Щохвилини щодоби,
      Млу стискаючи тугіше,
      У зелені короби'.

      Зацвітали луги,
      Медом пахло навкруги,
      Аж допоки не постали
      Конюшинові стоги.

      Брат заснув у стіжку,
      Другий зник у моріжку,
      Третій соком із берези
      Розіллявся по лужку.

      Ой нема вже синів,
      Лиш спогадки осяйні,
      Лиш надія на прийдешні
      Воскресіння дні...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Пісня для двох
      Давай сховаємось удвох від всього світу
      поміж пахучими весняними ночами...
      Як облітатимуть сади вишневим цвітом
      густа завіса спуститься дощами.

      У шиби вікон зашепоче нам ласкаво
      про зорі, що вінчали нас коханням,
      і небокраю нами стрінуті заграви,
      народжені у променях світання.

      Полинемо у незабутні наші ночі,
      коли душа захопленням тремтіла,
      а долю піснею нам соловей пророчив,
      якої ми торкалися несміло.

      Давай загубимось удвох від всього світу,
      у пахощах бузку і матіоли,
      де будуть ніжністю серця палкі горіти,
      щоб наші почуття не охололи.

      Слоав А. Станіславська, музика і виконання В. Сірий



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Серпневий день - гончар
      Серпневий день - гончар, хвилини - звучні глеки,
      Що вмить стають єством і суттю давнини.
      За розчерком пера останнього лелеки
      У сивій далині ховаються вони.

      Прийду на схилку літ і пригублю з отого,
      В котрий налив снаги у пахощах отав
      Любові до батьків, дітей, людей і Бога,
      І недарма на цій землі перебував.


      02.08.15



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Оновлення
      Сонце теплим рушником
      Витирає очі світу,
      І у вись іде тайком
      Сум безсонням оповитий.
      Із елітних терапій
      Ранок літа найміцніший,
      В нім на риму сни скупі
      Плодоносять гарним віршем.
      І нудьга лишає нас
      На опіку мріям ніжним,
      І оновлюється час,
      Мов шляхи на роздоріжжі.

      27.06.15



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Поезія
      Поезія – красива математика.
      До рими рима, і до такту такт.
      Якби вона , до речі, не була така,
      Я б і не знав її координат.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Перша збірка.
      Серпом торкаючи крила,
      Мов не до речі,
      Буття ворота відкрива
      В літа старечі.
      Хоч тиші вишній супокій
      Стократ миліший,
      Як читача душі живій
      Доладні вірші,
      Та тим, хто прозою просяк
      Земної суті,
      Ліризм небес не просто так
      І осягнути
      Та хоч би раз дарує мить
      Живому вздріти,
      Як небо славою блищить
      У вічнім світі.
      Тому й не страшно на межі,
      Що медом згіркла,
      Бо це життя, яке прожив, -
      Лиш перша збірка.
      04.02.15.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Морока
      Наївно не чекай, що терен вродить
      Тобі плодів медових три коші,
      Колючий лиш очікує нагоди,
      Аби шипом торкнутися душі.

      Хоч ягідки, як у чорнявки очі,
      Ясою звабні, та терпкі без меж,
      Ти і донині голову морочиш,
      Що поміж них солодку віднайдеш…

      05.01.15



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Боротьба.

      На льоту завмирають слова,
      Не добравшись іще до рядочків,
      Злий бо демон хандри заховав
      Справжні дотику з римою точки.

      У долоні молитви прийму
      Хоч би крихту натхнення сяйного,
      І недолю мовчання сумну
      Освячу всеприсутністю Бога.

      Прагне слова спасенна душа.
      Болі тіла - і ті воно гоїть!
      Оживай, скрижаніле пташа,
      В небеса піднімайся строфою!

      14.12.14.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Ваше фото

      Ваше фото пожовкле
      Альбом дивовижно зберіг,
      Загубилось воно чорно – біле
      Поміж кольорів,
      І лиш випав
      На чорні поля білий сніг,
      Я у спогади тихо побрів.

      Ваші очі нагадують
      Липня високу печаль,
      Що гойдається вітром
      На віях смерек,
      І вертають
      До мене покинуту даль
      Ярих днів,
      Сніжних зим,
      Літніх спек.

      Ваші руки нагадують
      Теплого пляжу пісок,
      Що до нього припливом
      Туливсь я мерщій,
      І до нашої юності
      Далі на крок
      Я стаю.
      Гірко так,
      Боже мій…



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Перейшли літа неначе сон
      Перейшли літа неначе сон,
      Як розмова тиха задушевна,
      Заніміли серцю в унісон
      У дощі освячені дерева,
      Стало небо глибше й вище хмар,
      Поріднило душу із собою…
      Золота журба - останній дар
      Радості поквапної земної…

      22.10.14



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Ловлю мелодію небес
      Ловлю мелодію небес,
      І усуваю серця стрес, -
      Його не раз низькі частоти
      Скубуть, немов штанину пес.

      17.10.14.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Життя коротке
      Життя коротке, мов тире
      Між невідомих дат,
      І навіть той колись умре,
      Хто в Бога має блат.
      Та незважаючи на те,
      До Нього треба йти,
      Ану, із віри проросте
      Уславлений пунктир.

      07.10.14



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. /*/*/
      Немає перехресних тут доріг, -
      Одна, - або вперед, або назад.
      У спину дихає убивчий гріх,
      В лице всміхається Едемський сад.
      І треба йти крізь тернище і твань
      Із точки А до неземного пункту Б,
      Не дивлячись на біль і кількість ран,
      Щоб віднайти у вічності себе.

      30.09.14.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    15. ***
      Під обгорточкою вроди
      (Я не раз вже був закляк)
      Демон лиха колобродить,
      Лазить заздрості слимак.
      І тоді краса зваблива,
      Що була мов дивний гість,
      Димом вицвілого дива
      Безпардонно очі їсть.
      А, бува, - простенько зовні,
      Фішка моди не нова,
      А душі комори повні
      Ніжним спокоєм єства.

      Хочеш, - пий краси водицю,
      Ахай - охай повсякчас,
      Чи ж душею зупинися
      У ясі святих прикрас.

      Жаль, не всім стає потуги
      Межі визначити ці,
      Ми ж бо долі тільки слуги,
      Страв призначених - їдці.

      20.09.14.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Меча двосічне лезо
      Не зафіксовано утеч
      Із краю смертних тіней,
      Тому ладнаю віри меч
      У дні мої осінні,
      Аби у остраху стіні
      Вікно ним прорубати
      Туди, де в шафі неземній
      Душі біліють шати.
      І поки зір очей не згас,
      Із серця ритм не щезнув,
      Гострю молитвою всякчас
      Меча двосічне лезо.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. *-*-*
      Сів на лоні юності моєї
      Бриз осінній мовчки на спочин,
      Витягнув нев"янучі ідеї
      Зі своїх золочених торбин.
      На проміння сонячні розвішав
      Крапельки свяченої води,
      Щоб зростали з музикою вірші,
      Наче саду райського плоди.
      Заховав жалі в тумани ранні
      І хандру в імлисту мряку теж,
      Дав снагу на успіх у коханні,
      На невдачу - в справі ворожнеч.
      Все візьму від нього, як належне,
      Хай за ним зима і все таке,
      І мене направду не бентежить
      Саду позолочення стрімке.

      13.09.14



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Я заночую в Музи нині
      Я заночую в Музи нині,
      На нот подушечці засну...
      Люблю лягти на половинну,
      Хоч можу і на четвертну.

      Щемливі лоскоти гармоній
      Нехай присняться уночі,
      Щоб зранку вирієм з долоні
      Скрипічні злинули ключі,

      І стрепенулись душ хмарини
      У вишині органних гам,
      І все, що є святе в людини,
      Жива осяяла снага.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Люди наче хмари
      Люди наче хмари
      По життю пливуть.
      Аж за обрій-старість
      Простяглася путь.
      Білі та грайливі,
      З вітром тет-а-тет,
      Не затінить ниви
      Їх веселий лет.

      Темні плинуть низько
      У грузькій юрмі,
      Над ланами виснуть
      До часу німі.
      А коли між ними
      Тісно , що й не пнись,
      Вигуками злими
      Сповнюється вись.

      Благо, є затишшя, -
      Веселковий стрій,
      Світиться Всевишній
      У красі своїй...



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Релігія орди
      Щоб роги суддя не побачив,
      Як доказ, для справи потрібний,
      Адепти кремлівської "качки"
      Намолюють Уткіну німба.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Прошу вас у поезії двір
      Понад все величаво-земне,
      Гори Альпи, хмільні хмарочоси
      Підіймає натхнення мене,
      Де не був ще я віршами досі.

      Тільки там серце сіє і жне,
      І кладе славні думи в покоси,
      І життя веселіє сумне,
      І до літа вертається осінь.

      На всі груди вдихаю ефір
      Божих див, що заховані в слові,
      І ладнаю рядки кольорові
      Як співці срібні струни до лір…

      - Вам незнана ця радість? – Ну що ви, -
      Прошу вас у поезії двір.

      12.07.14.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Я знаю
      Я знаю висновок один,
      І цим ділюся нині:
      У правди - кілька одежин,
      У кривди - повні скрині.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    23. У тім краю
      І згадок дощ, і пил бажання,
      І сон знеможених тривог
      В епоху мрій щасливих манять,
      Де біль і втіха - все на двох.
      Там долі птаха стоголоса
      Віщує мир похилим дням,
      І обмиває в чистих росах
      Себе душа з гріховних плям.
      І п"ядь життя стає стезею,
      І подих - повівом сторіч
      У тім краю, де ти моєю
      Була в коротку юну ніч...

      17.06.14




      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Запах сіна вітер носить
      Запах сіна вітер носить
      Над рікою гомінкою,
      Наче славна панна осінь,
      Вийшла до передпокою,
      І хмільні свої парфуми
      Видає мені авансом,
      Аби я вже влітку думав
      Про її чудні окраси,
      І печаллю не тривожив
      Серце стихлого прибою,
      Що на плід осінній схоже
      Під опалою листвою,
      І запашністю довкілля
      Багатив душі комори...
      І не смій, панянко біла,
      Йти до мене кроком скорим!

      10.06.14.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. ***
      Не зумів журавля доторкнутись,
      Хоч синичку частенько тримав...
      Це життя - щемних спогадів жмутик,
      Вхід і вихід,, і більше нема...

      Щоб і плакати тут, і радіти,
      Жити в правді і коїти гріх,
      На долоні печального світу
      Безліч ліній прямих і кривих.

      Та без галасу зайвого хочу,
      Не виляючи, йти навпростець,
      Щоб підняти засмучені очі,
      Як зустріне мене мій Отець.

      Я щоденно, неначе у плащ ,
      Зодягаю свій дух в "Отченаш".

      03.05.14



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Ним і живу
      Шорсткі долоні на життя раменах,
      Журба зі смутком бесіду веде.
      У самоті. О, якби біля мене
      Було,моє ти щастя молоде.
      Однак у гості юність не прийде,
      Не обігріє тло років студенне,
      Лиш диму згадок марево бліде
      Огорне вкотре невеселу сцену.
      Якби не Бог, що мудрість подає,
      То мріям я б заборонив літати,
      Однак ще живиться єство моє
      Коханням нестаріюче - крилатим.
      Ним і живу, і тішуся, що є
      Дітей моїх красива й ніжна мати.

      2014



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Я щирі спогади купаю
      Я щирі спогади купаю
      В оазі щастя теплих днів, -
      Дитячих літ святого раю, -
      У серцю милій стороні.
      Нема там заздрості, розпуки,
      На світлу радість - заборон,
      Звучать сердець солодкі стуки
      Блаженству неба в унісон.
      Омиту пам"ять незабутнім
      В рядки римовані кладу,
      І бачу в їх пісенній суті
      Душі надію молоду.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Я так хочу
      Я так хочу кохати і бути коханим.
      Ти - зорею світи в порожнечі нічній!
      Я одужую із розлучальних поранень
      І сьогодні вже краще ніж вчора мені.

      Я так хочу обвітрених уст доторкнутись
      Росянистим цілунком досвітніх бажань
      І, здолавши розпуки караючий утиск,
      Врешті решт віднайти долі істинний план.

      Я так хочу ввійти у заковані щастям тенета,
      Ніжних рухів спивати цнотливу жагу...
      Цей безсмертний мотив живить розум поета
      Не лишає його перед серцем в боргу.

      18.05.14



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. ***
      Снаги регрес після підйому
      Приймаю наче аксіому
      І вірю у новий виток
      Натхнення Божого потому…

      15.05.14



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Думка
      Ми думаємо, - терористи
      Захоплюють будівлі, а проте
      Цих зайд громадить Усевишній
      В місцях отих, аби понищить
      Усе негідне і пусте…

      10.05.14



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Твоїх останніх слів надія
      Твоїх останніх слів надія
      Зайшла за зради темний ліс,
      І вітер дум гірких повіяв
      На мрії, повні тихих сліз.
      І місяць трепетної злуки
      Поміж хмарин імлистих зліг,
      І втіхи зоряної звуки
      Збідніли на веселий сміх.
      Позбувся рай своїх щасливців
      На, горем зведеній, межі,
      Лише пригадки блідолиці
      Мотають в душах віражі...

      05.05.14.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. *****
      на моє існування подальше
      покарання намул не стече
      від потопу тотальної фальші
      побудую надійний ковчег
      із євангельських матеріалів
      вірні розміри стиль і каркас
      і потоки неправди зухвалі
      розіб"ються об істини м"яз
      уподібнившись древньому Ною
      на одвічний зійду материк
      і плодами Едему загою
      злом омани прошитий язик



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    33. Капітал
      У світі цім втрати духовні
      Стаються під натиском хиб,
      Погане спливає назовні,
      А добре стікає углиб.
      Хороше оцінюють тано,*
      За зло із лихвою дають.
      Як не заощаджуй старанно,
      Твій титул незмінний: банкрут.
      Отож багатітиму небом,
      Молитви зберу капітал,
      Бо вкладнику більше не треба,
      Аніж потебує фінал.




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    34. Обвуглена печаль багать сердечних
      Обвуглена печаль багать сердечних.
      Крізь порох залп салютів трав’яних .
      Пом’якнув час, що у душі застиг.
      Погожий день розправив теплі плечі.

      Кудлату пам'ять вересень підстриг,
      До золотої вирядившись втечі,
      Хоча усім закоханим перечив,
      Мовляв, теплом ряснітиме для них.

      Хто молодий, - журби не осягне,
      Не притаманне юності сумне, -
      Веселощі, закоханість безкрая…

      А той, хто постриг зрілості прийняв
      І увійшов до завтрашнього дня,
      За щастя спогад радості приймає.

      02.04.14



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Не знає молодість
      Не знає молодість, що скоро
      Промчать комоні літ баских
      І плоть квітучу в тлінний порох
      Розмиють немочі мазки.

      Та не запитується фатум
      Про неприємність знань гірких,
      Бере життя, немов заплату,
      Нещадним помахом руки.

      І хай ми проти дум отих,
      Що знати молодість не хоче, -
      Приходить час, щоб хтось затих,
      А хтось живий промовив: "Отче..."

      02.04.14



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Весна поезій
      Писати, - йти дібровами, ланами,
      Де тьохкає розвеснено любов,
      Де із джерел її п"янких основ
      Снагу барвисту хлепчуть до безтями.

      О, як би кожен з нас туди пішов
      У листі книг знайти коштовний камінь,
      Який вбирався в мох рядків віками,
      І в гранях рим вікам бентежив кров!

      Весна поезій вкотре хай поможе
      Здолати мряки сонмище вороже,
      Аби повіяв телий вітер фраз

      Пянкіше вересневих ароматів,
      Щоб вірити, надіятись , кохати
      Моглося всім, хто Словом душу спас.

      31.03.14



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Сповідь
      Рядків графоманних
      Нікчемний баласт
      Навряд розворушить
      Юрбу різноперу.
      Словами згрішивши,
      Міксую контраст
      На вічному полі
      Сумного паперу.
      Та гірше було
      На душі, ще коли
      Її не живила
      За римою туга.
      Обличчя Отця -
      Чистий аркушів лик,
      А сповідь моя -
      То строфа недолуга.

      27.03.14



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Поміж галактик Інернету
      Поміж галактик Інернету,
      Здійснивши вильотів зо три,
      Я Вас - осонцену планету -
      В сузір"ї радості відкрив.

      Хоча і сам собі кажу: старий,
      Збагни - но, - де вона, а, де ти!,
      Усе ж творю усякої пори
      Жаги і щему зоряні сюжети.

      Вбрід перейшовши прози мілину,
      В ліричні води радо упірну
      І в глибині душі знайду катрени.

      Хоч їх візьме собі без вороття
      Реальність віртуального життя,
      Вернеться лайк палкий від Вас до мене.

      26.03.14.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Веснонька баритись не могла
      Поспадали пуп’янки зі стебел,
      Одлунали співи у гаях.
      Загубивши шлях п"янкий до тебе,
      Дух мій одиноко в марах чах.

      Зойкнуло кохання в серці: Ах! -
      Мов душі осонцена потреба,
      Зацвіли в зажурених очах
      Пелюстки розхмареного неба.

      Веснонька баритись не могла,
      Хоч морозно мліла мильна мла, -
      Одягла блакить ясну на крила

      І, розбивши вщент лютневий глек
      Об клинопис зморених лелек,
      Нас коханням літеплим обвила.

      23.03.14.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Як дух небес
      Як дух небес із аналою
      Тече і творить все нове,
      Так слово лірики живої
      У душу римою пливе.
      Як сонця промені яскраві
      Крізь хвиль прозорість, аж до риб, -
      У слова храм плавцями слави
      Рядки занурюються вглиб,
      Де словокопи й фразороби,
      Катренолюбці осяйні
      Гірке життя солодким роблять,
      Маразму зла говорять: "ні".
      І я там тихою строфою
      Зимовий сум весняно гою.

      21/03/14



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Я думав так
      Я думав так, - минуть роки.
      Забуду. Все почну спочатку.
      Торкнуся іншої руки.
      І буде в мене все в порядку.
      Пройшли літа, а те тепло
      Яке у юності зігріло,
      Не відпустило, не дало
      Перемінитися всеціло.
      Напевно, раз, як і життя,
      Дається зустріч неповторна,
      А всі, що потім, ті летять
      На забуття печальні жорна...

      12.03.14





      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. я так хочу додому до себе
      я так хочу додому до себе
      до загублених мрій в споришах
      до обтрушених зрілістю стебел
      на яких розквітала душа
      продираюся втомленим летом
      поміж хмарами болісних втрат
      і вигукую віршами: де то
      що ніколи не прийде назад?
      затуманило сумом довкілля
      у печаль світ глибоко погруз
      не врятують ні чари ні зілля
      лиш Ісус
      лиш Ісус
      лиш Ісус



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Душа людська, немов маля
      Душа людська, немов маля,
      Відлучене від мами,
      У небо дивиться здаля
      Псалмами - молитвами.

      І нахиляється воно,
      Як неня до дитяти.
      Блаженний той, кому данó
      У вись його пірнати.

      06.03.14



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. *-*-*
      Пораднице, поезіє печалі,
      Яка висока глибина твоя!
      Ти мрії оживляєш підупалі,
      Як гай весною пісня солов"я.
      Береш на руки зранену самотність,
      Даруєш певність на наступні дні.
      Нехай вони такі безповоротні,
      Але з тобою зовсім не сумні.
      На терезах розхристаної долі
      Ти протиставиш злу чіткий контраст,
      О зодягни у спокій нерви голі,
      Поезіє, допоки твій ще час.
      Любити кожен ближнього повинен,
      Бо й сам з любові випурхнув у світ.
      Поезіє, молися у людині,
      Аби насилля подолати гніт.

      02.03.14



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. крові рідної квіти червоні
      крові рідної квіти червоні
      душі болем безмовно п"ють
      плаче мати у регіоні
      батько сльози втира в краю
      сатана сміючись тронне крісло
      укріпляє усім напоказ
      і нема ні месій ні місій
      щоб зламати його каркас
      брат на брата іде вороже
      зло кладе ультиматум добру
      простягни свою руку о Боже
      зупини цю абсурдну гру

      20.02.14.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Душевний глюк (пародІя)
      Мене на варті у трамваї
      Юрко тримає потайком,
      Бо як попустить, - він гадає,
      Що я зв’яжусь із Павлюком.
      Життя модерне в Україні,
      Лише натиснеш - і уже
      В екран великий або міні
      Тобі крилатий кінь ірже.
      От і провадить на роботу
      Мене мій суджений щодня,
      А я ( та не працюю – шо ти), -
      Ми ж із редактором рідня.
      Та є проблема – не повіриш,
      Мордує душу злісний глюк, -
      На мене кинув оком Сірий,
      А так хотілось, щоб Павлюк...



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    47. Чорних димів знавіснілі кадила
      Чорних димів знавіснілі кадила...
      Наче із пекла хтось виніс вогонь...

      - Нащо, дитино, туди ти ходила, -
      Царство моє не від світу цього.
      - Доки живеться на білому світі,
      Хочеться правди, - сказало дитя.
      - Досить тобі одного, - зрозуміти:
      Я є дорога і правда, й життя.
      - Так, але хочеться кращого стану,
      Людських стандартів, свободи і прав...
      - Що ж, хай так буде, перечить не стану
      Тому, що ти цю дорогу обрав.
      Буде звитяга і буде поразка,
      Зміниться спокій на пору тривог,
      Лиш пам"ятай, мій синочку, будь ласка,
      Скороминущість земного.

      Твій Бог.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    48. О, як дивує
      О, як дивує глупота оця,
      Коли хто каже, що нема Творця,
      Коли доводить півню теорему
      Курча міфологічністю яйця!

      15.02.14



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Проганяє неба срібну мряку
      Проганяє неба срібну мряку
      Жмутиком веселих промінців,
      Їдучи на Осло через Краків,
      Юна панна з квітами в руці.

      Їй перечать холоду жреці,
      Льодяних епох сакральні знаки,
      Та вона в душі плекає ціль,
      Щоб мороз у кулаки заплакав.

      На комоні сонячних відлиг
      Березень - вояк її комбриг
      Погляда на Арктику, як бранку,

      Та володар граду і порош
      Каже: панно, сильно не полош,
      Не ввійти тобі увік до мого замку.

      07.02.14



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Я гаєм защебечу стоголосим
      Я гаєм защебечу стоголосим,
      Аби уздріти ніжний усміх твій,
      Зігрію сонцем тихі трави вій,
      І витрушу з очей печальні роси.

      Я хочу знову чути : "Любий мій..."
      У співі вітру між столітніх сосен,
      І бачити, як хмари вдаль відносять
      Свипцеві жала розлучальних змій.

      Але зима забрала світ в полон,
      Стежки до неба снігом замело,
      А там, де хмари - німота глибока,

      І замість пісні вітру мла гуде,
      І виходу невидно аніде
      Для, спраглого краси твоєї, ока.

      31.01.14.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Боже, росте беззаконня
      Боже, росте беззаконня,
      Множаться людські жалі,
      Гірко святим на іконах,
      Сумно портретам Далі.
      Грають неписані ролі
      Зрада, побої і шок,
      Кривда сидить на престолі,
      Скіпетр у неї - кийок.
      В Авеля цілиться Каїн
      Точним кидком - на убій...
      Боже, Тобі виливаю
      Біль незагоєний мій .
      30.01.14



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. У подорож літ доля нас відпустила
      У подорож літ доля нас відпустила,
      Поклала пригадки в заплічні мішки,
      І, щоби під ними не виросли крила,
      Пригнула рамена прощанням важким.
      Та іноді, десь на гулкому привалі,
      Додолу рюкзак опустивши з плечей,
      Виймаю із пам’яті трішки прив’ялі
      Світлини сумних, та коханих очей.
      І довго дивлюся, як сонце на обрій,
      Де нічка усесвіт в облогу бере,
      І сум побирає, і душу коробить,
      І знов спозарання берусь за старе.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. біля витоку мрійного щастя
      біля витоку мрійного щастя
      Бог стояв усміхаючись нам
      і любові небесної настрій
      білим квітом буяв тут і там

      в облюбованій сонцем лазурі
      під осяння святого лиця
      розганяючи думи понурі
      щебетали птахами серця

      буйні грози їх не налякали
      і принад заворожливий блиск
      розставання осиливши далі
      ті у ласку довічну злилúсь

      тепле літо і осінь холодна
      і обличчя зими крижане
      все мине і пощезне в безодні
      лиш кохання повік не мине

      ти зі мною це щастя велике
      вдвох стежиною радості йти
      під надійним покровом Владики
      до життя золотої мети

      27 01 14



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Повік на світі так було
      Повік - віків на світі так було:
      Добро повільне і моторне зло,
      Іще ніхто не зміг анулювати
      Злочинника гадюче ремесло.

      21.01.14



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. *-*-*
      У підхмар’ї відлунює свято,
      Та все важчає серця політ.
      Притрусила зима п’ятдесята
      Душу сріблом досвідчених літ.

      Вроди тіла галузка підтята,
      А душа - сонця вигрітий плід.
      Добре бути і дідом, і татом,
      Не лишивши позаду сиріт.

      Та було б набагато славніше
      Хоч одним залишитися віршем
      У розбитім печаллю єстві,

      Оновити відрадне бажання,
      Щоб не вмерла надія остання
      На хиткій житія тятиві .

      15.01.14



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    56. Життя буденний раціон
      Окрайцем радості поснідав,
      Сльозою просвіту запив.
      Оце і весь покорм для діда, -
      І не рясний, і не скупий.
      Полонять погляд онучата,
      Дружини усміх в унісон.
      Дарує серцю крихту свята
      Життя буденний раціон.

      14.01.14



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Хвала і слава Тобі, мій Христе!
      Хай позначали журливі грані
      Січневі води, хлющі різдвяні,
      Яскрава зірка із Віфлеєму
      Засяла знову на розсвітанні!
      Очей віконця блищать врочисто.
      На сіні серця маля пречисте.
      Уста осанні небесній вторять:
      Хвала і слава Тобі, мій Христе!

      07.01.14



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Зима в мені шукає місця
      Зима в мені шукає місця,
      Прогону в серці для юги,
      Немов уже років зо двісті
      Плавбою ражу береги.
      Та манить сонячна відлига
      Жагою згадок і світлин,
      Аби я час нещадний виграв
      І стишив мли розгульний плин,
      Щоб, звівши перше і останнє,
      Добу цвітіння і плодів,
      Я на вітрильнику кохання
      В обіймах долі молодів.

      30.12.13.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Хірург і космонавт
      В палаті каже космонавту
      Хірург, лише минув наркоз:
      - Хваліте Бога, бо на карту
      Життя поклали ви , і ось…
      - Та ну, релігія - убога,
      Канони віри - застарі,
      Тим паче, лікарю, я Бога
      В космічнім просторі не зрів.
      І відказав хірург: - одначе
      І я не розглядаю ґав,
      Та думки жодної не бачив,
      Як мозок ваш оперував.

      24.12.13



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Про каратиста Ваню
      Ми знаєм каратиста Ваню,
      Усім двором Івана боїмося,
      А, про його згадавши дани,
      На чубах нам підноситься волосся.

      Та нещодавно хулігани
      Набили до синців Івану писка, -
      Вони ж не чули і не знали,
      Що Ваня має пояс каратиста.

      19.12.13




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Спір
      Суддя, священик, податківець,
      Зустрівшись вирішили спір, -
      Кого найбільше люди цінять
      У світі із прадавніх пір.

      Отців назвали « ваша святість»,
      Не гірше суддів - «ваша честь» ,
      А податківців , що й казати, -
      Підняли просто до небес.

      На їх відвідини неждані
      Завжди, неначе молитви,
      У добросердім привітанні
      Звучало: Боже, знову ви!

      17.12.13





      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    62. У дієтолога
      Питає пацієнта дієтолог:
      - Яку вагу тримає ваша плоть?
      - Сьогодні - сто. Але було й сто сорок.
      - А мінімально?
      - Три кіло, шістсот.

      16.12.13




      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Безуму – кінець!
      У сновидінні зяяв древній Київ.
      Іще світанок темряву не їв,
      Як спокій міста жах убивчий виїв
      Половниками варварських київ.
      І, як не дивно, саме ця зачистка
      Страху й вагання із людських сердець
      Збудила силу бойового тиску
      На безум влади.
      Безуму – кінець!

      07.12.13



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Надії музика прекрасна
      Являє жах пекельні гасла,
      Німіє світ і світло гасне,
      Та не змовкає в храмі душ
      Надії музика прекрасна…

      02.12.13



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Не пора...
      Вирвала ясності з’ява
      Ночі занозу глевку,
      Сонця чуприна хирлява
      Мокне в імлистім ставку .

      Літа деньки перебуті
      Грузнуть в намулистім дні,
      Верби на зимнім розпутті
      Котять сльозини сумні.

      Погляд небес одинокий
      Дивиться осені вслід,
      Грудня шершаві пророки
      Ладні віщати про лід.

      Добре, що в серце зарані
      Я теплих слів назбирав,
      І відповім білій панні :
      - Ще не пора, не пора…

      26/11/13




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Середньостатистичний графоман.

      Середньостатистичний графоман
      Одного вірша видає на дату,
      А те, що зміст не радує мирян,
      Йому елементарно наплювати.

      Із глуздом він щодня веде війну,
      Роздумуючи , - нині все удасться,
      Лише б читач уважний не минув
      Мого літературного звитяжця.

      Та почерк вил щезає в течії,
      Долаючи безпам'ятство безкрає,
      І наново із темних надр її
      Задрипаним сюжетом виринає…

      20.11.13



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Моя душа хворіє на самотність
      Моя душа хворіє на самотність, -
      Убивчий вірус постедемських гроз,
      Оскільки в світі тьма Іскаріотів
      І всього-на-всього один Христос…

      19.11.13




      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Вороги?
      Вороги - політика і вірші.
      Я згоден з вами, та, пардон, -
      Комуно - олігархічна більшість -
      Дивовижний оксюморон!

      15.11.13



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. *-*-*
      Не гріє кров. Та камізелька
      Все компенсує. Недарма
      На секонд хенді вчора ельку
      Узяв, - на носі ж бо зима.

      Попався дуже теплий лейбик.
      В нім віршувати – самий раз.
      Даю поезію від себе
      Усім, хто дбає так про нас!

      14.11.13



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Я осінь за тугу прощу
      Я осінь за тугу прощу, -
      Давно вона не в ідеалі:
      Потомлені ноги дощу,
      Уста вітровію охлялі.
      Хай втіху забрало собі
      Весни розмаїте минуле,
      Ще очі небес - голубі,
      І сміх не щезає із вулиць.
      Осіння сяйна ліпота.
      Постукує серце вільніше.
      Минає доба золота,
      Срібляста - історію пише…

      09.11.13



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Років моїх пісочне печиво
      Років моїх пісочне печиво
      Кладу в торбину дум бліду,
      І, ще ходою не старечою,
      В зимівлю пристрастей іду.

      Душа себе не чує хворою,
      А тіло, - так, нормальний тлін.
      Не сипте вслід мені докорами,
      Мовляв, зарано здався він,

      Бо почуваюсь не приреченим,
      А вільним птахом вишини.
      Років людських пісочне печиво
      Найкраще саме восени.

      І хто збагне цей дивний смак
      Мене підтримає відтак.

      31.10.13



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Архітектура часу
      Цеглину дня на ночі розчин
      Кладе уміло майстер Час,
      І зводить вперто і охоче
      Оселі вічності для нас.
      Він шанець риє знову й знову
      На прузі міста чи села,
      І в будівельну підоснову
      Бере поношені тіла.
      Йому однаково: багата
      Чи бідна та сировина,
      Він буде мури викладати,
      Допоки в нього є вона…

      29.10.13



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Кожному своє
      Кожному своє: собаці - кістка,
      Щебетусі - хоч яка би вістка,
      А поетові - отару рим
      Вигнати б на збірки пасовиська.

      28.10.13



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. *-*-*
      Спину день показав.
      Мла упала на путь.
      На рипучих возах
      Чумаки сіль везуть.

      В них нема ватажка,
      Ні меча, ні стріли,
      А дорога важка,-
      Ледве тягнуть воли.

      І не скоро вони
      Добредуть до селитьб, -
      Ген, понад ясени,
      Їхній шлях простеливсь…

      Небеса, - як сльоза.
      Перламутрова путь.
      На блискучих возах
      Чумаки даль везуть.

      22.10.13



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Невтомна робота

      Кипить у гримерці життя
      Невтомна робота щоднини.
      Зажуреним тлом самота
      Вражає обличчя людини,
      Згин усмішки в кутиках уст
      Кладе штрих любові земної,
      І зморшки стихійних спокус
      Отримує лоб в непокої .
      Висків попеляста гуаш -
      Запилення літньої квітки.

      По сцені за типом типаж
      Іде в «нікуди» із «нізвідки».
      Обрамлені ролі усі
      Небесним єством режисури.

      Засіюють лан татусі,
      Змітаючи барви похмурі,
      І зрощує лоно матусь
      П’єс дальніх і ближніх колосся.

      Продюсер і критик - Ісус.

      Чи, може, мені так здалося?..

      21.10.13



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Не гостя
      Доля - це не гостя з Ельдорадо,
      Що у дім наш візитує радо, -
      Праця наполегливого серця
      У печалі за Едемським садом.

      17.10.13.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Окував лозини міддю жовтень

      Окував лозини міддю жовтень ,
      Осріблив стривожені луги…
      Сумно як!
      Печально! -
      І не мовте,-
      Аркуші прощальні навкруги.
      Позлітали з дошки оповіщень,
      І зніяковіло шелестять
      Про своє минуле
      Теплі вірші…
      І моє…
      Холодне майбуття…
      Лиш одна утіха - розмаїття
      Дивовижних осені тонів,
      Що дають наснагу
      В цьому світі
      Жити, усміхаючись, мені.

      09.10.13



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    78. Творчість
      Мати поезій - синиця,
      Прози отець - журавель.
      Мрійна жага явориться,
      Лине романтики трель.
      Відтерміновує вирій
      Вперте наснаги перо,
      Радує аркуші приріст
      Супернадійністю строф.
      Дум відкривається сховок
      Лінощам наперекір,
      Слово відтворює слово,
      Вірш переходить у вірш…

      08.10.13



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Хай там що, а я ще сію...
      Хай там що, а я ще сію
      В полі дум тривожних
      Заспокійливу надію
      На прощення Боже.

      Почуття мої відрадні,
      Мов яса у темінь,
      Що долає жаху надмір
      У журі яремній.

      І ввижається розбійник,
      Що у мить останню
      У життя грядуще сіє
      Рятівну осанну…

      27.10.13



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Не горе...
      Не горе, як плюне у спину
      Відвертий неприятель, - ні !
      Біда, як проковтує слину
      Озлоблений брат в таїні.

      Не в лихо тобі заздрий недруг,
      Коли дні твої золоті,
      А друг, що розхвалює щедро
      Провини твоєї путі.

      Одверта відраза – не горе,
      Як мінімум знаєш, де зло,
      Нещастя, як брат переоре
      Тобі лицемірством чоло.

      Христос недарма заповів
      Любити своїх ворогів…

      22.09.13



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Почуттів ніжні пута...

      Почуттів ніжні пута, болю млосного зойк…
      Давнина позабута, сивий палеозой.

      Відкопається зрідка пласт укоханих рис,-
      Лебідь в них і лебідка у граніті злились.

      На помости надгробні розтинає життя,-
      Та живе до сьогодні Їх блаженне злиття.

      19.09.13




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. *-*-*

      Наче у хаті миша,
      В передчутті стуж,
      Дряпає все колишнє
      У душі чимдуж.

      Згадкам немає трути,
      Щоправда, є кіт,
      Що нівелює суть їх
      Муркотанням літ.

      11.09.13.




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. ¥ * ¥ * ¥
      Направду, - доброго нема багато.
      Воно, - немов у страві солі вміст,
      Що смак дає усякому, хто їсть,
      І то не кожен день, а лиш у свято.
      Пройдуся подумки між сіл і міст,
      Немов недоля владарює клята…
      Та є батьки, діди і онучата.
      Хіба не в цім добра земного зміст?
      Хіба для нас оце навдивовижу,
      Що лихо страву нам готує свіжу,
      Та ще й підступні солодощі ллє?
      Не звикли ми, аби ішло все гладко,
      Тому і знаємо: усе в порядку,
      Допоки сіль у цьому світі є…

      08.09.13



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. *-*-*

      Втрачає зміст письмо дерев.

      Щасливих літ рукописання
      В архів подій життя бере
      На стелажі розчарування.

      Не дочитало небо ще
      Гаїв поезію і прозу,
      Журливо згадує дощем
      Свої безумно – юні грози.

      На волоску календаря
      Висить моя печальна ліра,
      І обережно граю я
      Мотиви духа в тирлі звіра.

      В добірку пройдених доріг
      Ідуть покірно дні і ночі.

      Віщує гайвороння сніг,
      А я собі весну пророчу.

      07.09.13



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Слова
      Пусті слова летять, неначе пух.
      Нема їм ліку й не було ніколи.
      Вони, як вітер у часи посух,
      Живлющі роси злизують у полі.
      Слова пусті у пазурах сваволі
      Причавлюють оптимістичний дух.

      А мова, що несе глибинний сенс,
      Будує розуму міцні оселі,
      Росу небес квіткам душі несе,
      Сумні думки міняє на веселі.
      Мов сонця плід на золотій тарелі, -
      Людині ваговитих слів хосен.

      01.09.13



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Коли душі вселенська туга
      Коли душі вселенська туга
      Сльозою п'є ясу очей,
      Нема ні подруги, ні друга,
      Аби зцілити недуг цей.
      Не в змозі дати батько й мати
      Відраду серцю в тій порі,
      Якщо боліти і страждати
      Йому поставлено вгорі.
      І звідтіля ж приходить поміч
      На відчайдушний окрик твій,
      І повертаються знайомі
      Утіха, мир і супокій.

      28.08.13



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Про футбол
      Вік увесь жили футболом,
      І не знудились таки,
      Дід Петро і дід Микола, -
      Два сусіди, два дружки.

      І домовились про справу:
      Хто скінчить життя своє
      Першим, то нехай об’явить
      Чи футбол за гробом є.

      Дід Микола світ покинув,
      До Петра прийшов у сні:
      - Є у мене дві новини
      Перша добра, друга – ні!

      Починати із якої?
      - Із хорошої давай!
      - В світі повного покою
      Для футболу – справді рай!

      - А яка ж тоді погана?
      - Хочеш - смійся, хочеш – плач, -
      Післязавтра спозарана
      Ти заявлений на матч.

      24.08.13



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Я никав ерами і порами
      Я никав ерами і порами,
      Між слимаками й динозаврами,
      Між повносилими і хворими,
      Між кіньми білими і карими,
      Між днями добрими й поганими,
      Ночами - сонними й безсонними;
      Був неушкодженим і раненим,
      Під руб’ям був і під короною .
      А нині я, тобою скорений,
      Любові втішений константою,
      Махнув на все, - на ери з порами,
      Облюбувавши хатню мантію.

      22.08.13



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Чудний живописець - замріяний серпень
      Чудний живописець - замріяний серпень-
      Уводить в палітру ледь зримий янтар ,
      З очей, що палали у спеці нестерпній ,
      Знімає утому остудою хмар.

      Мажорні картини у стилі бароко
      Художник змінив на суворі тони,
      Повішав блакитні високо-високо,
      А жовті розклав на безкраї лани.

      Душею вбираю сочисті полотна, -
      У яблунях, сливах і грушах сади,-
      Жагу плодоносну, злегесенька злотну ,
      Яку обійма туманець молодий ...

      ...Печаллю-журбою проймається серце
      Від кольору срібла, що в скронях зав’яз,
      А Бог нахиляє чоло над мольбертом
      І тихим штрихом уповільнює час…

      19.08.13



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    90. ***
      У серванті кришталеві келихи і вази,
      Із яких ні ти, ні квіти не пили ні разу.
      Так у серці нашім є задушевні думи ,
      Та чомусь їх боїмось вилити у фрази.

      18/08/13



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Сивий серпень
      Сивий
      Серпень
      Сів
      Спочити
      Спілі
      Сливи
      Смакувати
      Став
      Старий
      Солодким
      Ситий
      Сном
      Смерек
      Спочив
      Строкатим

      16.08.13



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Твоїм коханням тіло молодіє
      Твоїм коханням тіло молодіє,
      Весніє серце, живиться снага.
      Зникає сором, тане безнадія
      В твоїх обіймах , панно дорога.

      Без нього всохну, опаду, загину,
      В безодні смутку мій потоне крик,
      Бо я лише тебе одну - єдину
      Дарунком долі уважати звик.

      Квітуй, любове, радісною суттю,
      В яві моїй і кольоровім сні,
      Я не зречусь того, що маєш бути
      Ти, наче подих, завжди при мені.

      11.08.13



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Надіюсь
      Із дев’ятнадцятого січня,
      Відкривши дум своїх епоху,
      У вентиляцію космічну
      Я випаровую потроху,
      Аби на трави позаземні
      В ясі чудній росою впасти…
      Надіюсь, - це буде в Едемі,-
      В садку відновленого Щастя…

      10.08.13



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Із милих уст не здмухують любові
      Із милих уст не здмухують любові,
      З очей коханих спокій не женуть,
      А, навпаки, у кожнім русі й слові
      Дарують щастя радісного суть.
      Ревниві часто падають у лють,
      А там вже біль і раж напоготові,
      Коханню вільно дихать не дають
      І мучать самотою чорнобрових.
      Віки минули - є і ті, і ці,
      Самітність є, і є рука в руці.
      Нові спектаклі на старезні теми.
      Мені би роль маленьку, хай складну,
      В якій кохатиму тебе одну
      На сцені, розташованій в Едемі.

      03.08.13.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Земні купці собі створили рай
      Земні купці собі створили рай
      Під кодовою назвою "Китай" :
      - За гривню купим, - продадамо за сотню,
      А дев’яносто дев’ять, Боже, вибачай.


      29/07/13




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Липню, мій липню...
      Липню, мій липню журливий.
      Стигне на травах кришталь.
      Яблука зріють і сливи.
      Сохне малина, - на жаль.
      Ходить поміж картоплиння
      Предок осінньої мли,
      Свитка на нім ясно-синя
      З написом дивним: «курли!»
      Схлипує річечка потай
      В згинах мулких узбереж,
      Лози бере позолота,
      Верби захоплює теж…
      Липню, хороший мій липню,
      Призупинися на мить,
      Я тобі в пам'ять насиплю
      Втіхи, що в серці бринить.
      Може тоді, в пору віхол,
      Ти намалюєш мені
      Теплі промінчики сміху
      На задубілім вікні …

      27.07.13



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Мої літа благословенні
      Прошу, послухайте мене,
      Мої літа благословенні,
      Хай щем кохання не засне
      І долі личенько сяйне
      Не відсторониться від мене.

      Прожив немало на землі,
      Хоча, здається, - мить єдину.
      Минуле тане уві млі,
      А сьогоденне на крилі
      Усе стихаючого плину.

      Своїм провинникам простив.
      Що винен сам – спішу віддати.
      Літа мої - небес листи,
      У вас нема ні зла, ні мсти,
      Лиш тиха мова благодаті.

      Я з вами був, я був у вас,
      І ви в мені, як цвіт буйніли .
      Спасибі вам, що ви весь час
      Мене навчали без образ
      Черпати втіху в кожнім ділі.

      Нехай маліє ваш ліміт,
      Пора надходить косовиці,
      Ви перевеслом обніміть
      Мене і мій духовний світ
      На лоні Божої правиці.

      27.07.13





      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. ***
      Прозорі води у єства глибин.
      Ріка глибока має тихий плин.
      Міленька - гомінка і каламутна, -
      Накриє мулом камінь не один.

      26/07/13



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. *-*-*-*-*-*
      Солов’ї, кобилки зусібіч
      Грали на флоярах і цимбалах.
      Золотим серпом липнева ніч
      Зорі миготливі дожинала.
      Гай дубовим листям оповив
      Згини вабні на тремкому тілі.
      Мив лужок мочалкою трави
      Їй литки тугі та загорілі.
      День за нею похапцем ішов,
      Зупинився сонячно над ставом,
      Та не вийшло стрінутися, - знов
      Підманула – підвела чорнява.

      Чом же й ти, красуне чарівна,
      Ваблячи, зникаєш, мов мана?

      24.07.13



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. *--*--*
      Честь і хвала породіллі навік!
      Жінка продовжує родові вік!
      Тільки одна заувага маленька:
      Розпочинає - таки чоловік!

      21.07.13



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. У вечір липневий привітний та гожий
      У вечір липневий привітний та гожий
      В низах повідає воді верболіз,
      Як роси і грози змивають дні Божі,
      І хилять їх мулом Землі ветху вісь.

      Пари прохолоди – малята туману
      Брикаються лугом, верхів’ям отав,
      Полощуть у річці утіху духмяну
      І котять її валунами у став.

      На вербах ледь зримий пилок позолоти
      Із місяцем дружню розмову веде,
      Мовляв, проявити себе я не проти,
      Та листя занадто іще молоде.

      Іде через кладку тепленьке зітхання.
      У дуплах, у хащах, у дальніх ярах
      Воно ще побуде, як ласка остання,
      І рушить у теплі краї, наче птах...

      19.07.13



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Відлипає липень помаленьку
      Відлипає липень помаленьку.
      У долині мла плете кубло.
      Вишень і черешень червоненьких
      Нібито насправді й не було.
      Навпростець через ячмінне море
      Довгі дні маліти подались.
      - По Петрі, та й по теплі, - говорим
      Нині ми, як пращури колись.
      У гніздечку з мамою і татом,
      Дивлячись у неба ясний світ,
      Розпрямляють крила лелечата,
      Мріють мимоволі про політ.
      Чахне на городі картоплиння.
      Ой недовгий літа буйний вік, -
      Викупила в золоті княгиня
      Право на його зелений сік…

      17.07.13



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Гарні вірші, немов сувеніри
      Хай ковтають слова, мов у прірву,
      Чи гудуть велемовністю фраз, -
      У римовану тишу повірмо,
      Де строфа, як у гранях алмаз.

      Щире слово, - воно без окрас
      Прикрашає буденності сірі,
      Як його пізнаємо, щораз
      Млосно зойкають струни на лірі.
      Та у це благородної віри
      Дуже часто немає у нас…

      Гарні вірші, немов сувеніри,
      Полишає для вічності Час.

      10.07.13



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Щоб душа була радістю ситою
      Щоб душа була радістю ситою ,
      Дух од хмелю гріха не заснув,
      Я у совісті вірші розмитнюю
      За встановлену небом ціну.

      Я за мову негожу покаюся,
      Променисту - міцніш полюблю,
      У літах зацвіту, не зважаючи
      На доріг позолочену тлю.

      Всім єством нахилюсь до блакитного
      Небозводу – скарбничого рим .
      Я у цьому житті буду жити ним,
      І в майбутньому житиму ним.

      08.07.13




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Осіяння благодаті / романс/
      Хай дух краси на Вас війне,
      Впадуть на долю роси неба,
      Молю, - не знищуйте мене
      Байдужим ставленням до себе.

      Хай інший(а) з Вами віднайде
      Планиди затишну оазу,
      Благаю, - щастя молоде
      Візьміть собі усе й одразу.

      Хай у зіницях заблищить
      Зоря жагучого кохання,
      Лише, - дозвольте хоч на мить,
      На Вас поглянути востаннє.

      А я радітиму за Вас,
      І буду небо турбувати,
      Щоб посилало повсякчас
      Вам осіяння благодаті.

      05.07.13



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    106. На хвилі любові
      Планиди резерви безмежні,
      Обарвлені щастям життя,
      Твоєї краси телевежа
      Транслює в мої почуття.

      Щоб втіхою очі засяли
      Від того, що ти в мене є,
      На янгольських крилах сигнали
      Злітаються в серце моє.

      Загиньте, завади пихаті, -
      Чудові ефір і прийом.

      Ото би весь вік вікувати
      На хвилі любові обом !


      03.07.13



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Переллю печаль у море ночі
      Переллю печаль у море ночі,
      В леготі ласкавому нап’юсь
      Радості, що день мені пророчив
      Усміхом твоїх солодких уст .
      Човником жагучої мандрівки
      В океані зваби утону,
      Питиму тебе, неначе ліки,
      Лагідну і віддану жону.
      Вистрибну над хвилями дельфіном
      На озонно - сонячний моріг,
      І зіллюся з виссю воєдино
      Зморений від пестощів твоїх…

      01.07.13



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    108. Я викопав колодязь, аж до зір
      Я викопав колодязь, аж до зір,
      І п'ю небесну воду із тих пір,
      Тому, кого жага земна катує,
      Кажу відверто: у Христа повір!

      30.06.13



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    109. ***
      Заплаканим вікнам прожитих років
      Наснились обійми гарячі,
      І вуст молодих поцілунки палкі
      У мареві ніжних побачень.

      Похилені двері у першу любов,
      І ключик загублений в травах
      Шукав я завзято, але не знайшов,
      Не маю на нього вже права.

      Подвір’я стрічань обняли спориші,
      Стежини укривши навіки,
      Лиш спогаду явір схилив до душі
      Обпалені щастям повіки…

      24.06.13




      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Злива
      Блискавкою стяті, сині крила
      Затулив свинцевий виднокіл,
      Заридала вись, заголосила,
      Зливою упала на поділ;

      Пил доріг цілунком гостролезим
      Вибирала і несла уплав,
      Сарафани прала на березах,
      Виполіскувала коци трав;

      Соком живодайного причастя
      Вигоїла ранню жовтизну,
      Щоб красі завчасно не упасти
      Золотом у зимне лоно сну…

      24.06.13



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    111. *-*-*-*-*-*
      Під синім небом люди
      Вмирають і живуть,
      Освячуються , блудять,
      Знаходять - гублять суть,
      Ненавидять, кохають,
      Приласкують і б’ють,
      До пекла і до раю
      Знаходять - гублять путь.

      А небо друге - далі,
      Де сонми духів злих
      По замкненій спіралі
      Снують в жаданні лих.
      То НЛО - м десь блиснуть,
      То заздрістю в очах,
      То підло і зумисне
      Навіють серцю жах.

      На небокраї третім
      Царює вірний Бог,
      І янголи у леті,
      І неземний чертог,
      І річка кришталева,
      І віковічний сад,
      І ті ж Адам і Єва,
      Лише немає зрад.


      22.06.13



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Як – не - як
      Немає більш мерзотного, коли
      Сини грабують матір залюбки,
      І моляться за неї ревно потім
      До Бога… Як – не - як, – сини таки.

      20.06.13



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Прикмета
      Завтра усякій воді
      Дощ даруватиме рими,
      Адже цеберко надій
      Серпик небесний не втримав,
      І, нахиливши ріжок,
      Вилив народну прикмету
      З - поміж планет і зірок
      Прямо у душу поету,
      І на папір полились
      Краплі наснаги рясної,
      Доли змінивши на вись,
      Хаос - на вічні устої.

      16.06.13



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Пропав кінь
      На міцних, не поморених крилах
      Щезнув кінь – легендарний Пегас,
      Певно інші його спокусили,
      Не питаючи дозволу в нас.

      В метушні повсякденній і вражій,
      Поміж віршами, наче дітьми,
      Отакої страшної пропажі
      Не одразу помітили ми.

      Хтось, у відчаї, став довголітнім,
      Адже муза покинула нас!
      Ну а той, хто цього не помітив,
      Графоманить, сердега, весь час.

      14.06.13



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Чудодійні ліки (спроба пародії)
      Накуплю йодованої солі , -
      Є у мене грандіозний план:
      Посипати безнадії кволі,
      Аж до глибини сердечних ран.

      Чудодійні ліки це, - направду,
      Неприємні, люті, але все ж…
      Чесне слово, до куща троянди
      Із-за солі змій не підповзе.

      22:15
      13.06.13



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    116. *-*-*-*-*-*
      Історик – час повідує колишнє,
      І, аби рух епох не помалів,
      Щоліта мемуари сонцем пише
      На аркушах смарагдових гаїв.

      А світ – нев'янучий бібліотекар
      Перстом вітрів гортає сторінки,
      І на полицю неба вслід лелекам
      У золоті складає залюбки,

      Щоб читачі – одвічні пілігрими
      Уникли горя міжусобних чвар,
      Побачивши , що завжди є над ними
      Отця благословенного буквар.

      13.06.13



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Вихід з групи – реальна мета!
      Завдяки феномену Фоменка
      І фортуни сяйного лиця
      Український футбол помаленьку
      Завойовує вищі місця.
      Нащо тренери нам чужоземні,
      Їх оплата трудів світова,
      Є у нас дивовижні резерви!
      Вихід з групи – реальна мета!

      08.06.13



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Ой ти, доле моя гірка
      Я не знаю, як жити далі,
      З дому жінка не випуска.
      Люди їздять на фестивалі,
      Ділі –ділі там, тралі – валі…
      Ой ти, доле моя гірка.

      Хоч купила мені сандалі,
      Сигареточок і пивка, -
      Не пускає на фестивалі,
      Лячно їй що, вродливі кралі
      Заберуть в неї мужика.

      - На дивані лежи й надалі,
      Схочеш їсточки, - погукай,
      Всухом’ятку на фестивалі
      Станеш дохлим ти і зів’ялим,
      І з поставою пса Сірка.

      Почитала мені моралі.
      О, - до цього вона шпарка!
      Дійсно, що там на фестивалі
      Я не бачив?.. Та й не гукали,
      На свій форум вони селюка…


      07.06.13



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Ненав’язлива серця затія
      Почуття парубоче безтямне
      Відбуло, наче сонячний цвіт,
      Але личко твоє, ніжна панно,
      Пам’ятаю на відстані літ.
      Хоч і суджено кожній людині
      Поринати поволі у сніг,
      Якби стрілась у натовпі нині,
      Я впізнати напевно би зміг.
      Бо душа від пригадок ясніє,
      І думки огортає весь час
      Ненав’язлива серця затія:
      Подивитись на тебе ще раз…


      06.06.13



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Погода наша , як п’яничка
      Учора дощ , сьогодні мжичка,
      А завтра злива за своє…

      Погода наша , як п’яничка,
      Що безпробудно тиждень п’є .
      Дійде до білої гарячки,
      Седмицю, - пити й не проси …

      І світ здається пеклом, наче
      Вогню рокочуть голоси.

      05.06.13



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. І аркуш, і душа – обоє чисті
      І аркуш, і душа – обоє чисті,
      І я іще замріяно мовчу, -
      Немов каштан у благороднім листі,
      Над світом возношу снаги свічу:
      - Рости в мені, окрилення блискуче,
      Доладних слів божественний кристал!

      Як любо, що у мій маленький Бучач,
      Комонь ясноволосий прискакав...

      04.06.13



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Осіяння
      Дні бувають іноді похмурі,
      У душі мрячить печаль гірка,
      Серце, наче думи під час бурі
      Недосвідченого моряка.

      Та надія правдиться остання,
      Пересиливши дев’ятий вал,
      І приходить вишнє осіяння:
      Сонце, небо і сльози кришталь…

      02.06.13



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Сад життя
      Ти плодоносиш яблука кохання
      В саду життя під небом голубим.
      Встаю над ним зорею спозарана
      І сяю місяцем вночі над ним.

      Солодкий смак рожевощоких яблук -
      Хмільний до болю тіла аромат
      До себе кличе, неустанно вабить,
      Дарує ласку щастя невпопад .

      Розбивши туги тьмаву перепону,
      Знаходжу втіхи світлодайну путь
      І продираюсь крізь імлу озонну
      У сад життя , де яблуні цвітуть.

      26.05.13



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Викорінюй, рубай, очищай!
      Поле лісом стає не одразу.
      Мова серця ще не чагарник,
      Лиш росточок тернини проник
      У, недбало промовлену, фразу.

      День за днем занехаяні ниви
      Генерують колючі кущі…
      О невже ми настільки ліниві,
      Щоб закинути працю душі?

      Лан із лісу не швидко постане, -
      Викорінюй, рубай, очищай!
      А інакше , немов могікани,
      Ми покинемо батьківський край…

      24.05.13




      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Косовиця
      Іще ти, наче луг травневий,
      Лелієш дум пахучу суть,
      Та вітерцем поміж дерева
      Твої косарики вже йдуть.
      Поляже в пишній косовиці
      Все, що так вабило тебе,
      Надій билини блідолиці
      Сум грабельками загребе.
      І у стіжку, побіля річки,
      Мов у єстві бібліотек,
      Твої зупиняться навічно
      Думки. Снігами замете
      Горбочки й видолинки ясні,
      Журби і радості розліг,
      Де ти, у горі та у щасті,
      Самим собою бути міг…

      21.05.13



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Відв’яжу , відшвартую , відплину ...
      Відв’яжу , відшвартую , відплину
      Від причалу, де царствує мста,
      У собі оновити людину
      Животворною кров’ю Христа.
      Сонцем прощення душу зігрію,
      Словом істини серце зміцню,
      Віднайду в безнадії надію,
      У борні подолаю борню.
      Зволять грози мене налякати
      Батогами пекельних розплат,
      Не вбоюся, бо не винуватий
      Той, хто Божому Синові брат.

      19.05.13



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Самота
      У маєстаті власного кута
      Глузує над братерством самота, -
      Вона ж не зраджує ніколи,
      І ні про що нікого не пита...

      18.05.13



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.58 | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Ява
      Солома цілувалася з вогнем,
      І народилися у них двійнята,
      Яких назвали Попіл і Зола…

      Знов зеленіє мати край села,
      Зі схову сонця виглядає тато,
      Вітрило діткам доленьку жене…

      15.05.13



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Буквар світобудови
      *
      Аптека давня, - ще колишня.
      Драже – горіх, пігулка – вишня,
      Малина й аґрус – вітаміни,
      Цілитель вічний - Усевишній.
      *
      Старий буквар світобудови,
      У нім слова одної мови:
      Матуся, батько, брат, сестра…
      Лиш звуки різнокольорові.
      *
      Щоб осіяти будні сірі,
      Спрадавна Небо ув ефірі,
      Шкода, - антени наших душ
      Не повсякчас на хвилі віри.

      12.05.13



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Любов, що Господом дається.
      *
      О як нерадісно і гидко,
      Коли в душі душі не видко,
      Та навіть усмішка мала
      Для нас великим є пожитком.
      *
      Здається смерть єдиним раєм,
      Коли в житті життя немає.
      Насправді тільки хресна смерть
      В Едем дорогу прокладає.
      *
      Милішим камінь видається,
      Коли немає в серці серця,
      Та навіть скелю розм’якшить
      Любов, що Господом дається.

      11.05.13



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Плач Єремії
      Знеболення віри…
      Зневолення дій…
      Святих канонірів
      Ошукує змій.

      Оті, що й віками,
      Тропар і псалом,
      Лиш вільно у храмі
      Гостює Содом,
      Шепоче: законно!
      Не згодні, то йдіть!

      Пречиста Мадонно,
      Руйнується світ.
      Побільшало опцій
      Тілесно - палких:
      Вінчаються хлопці,
      Шлюбують жінки.
      Зникає громади
      Порядок твердий…

      Спасіння заради,
      Ісусе, - гряди!

      05.05.13



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. На волі можна бути у неволі
      На волі можна бути у неволі,
      Рабом лукавих помислів і зрад,
      Без права обернутися назад,
      Конати в зачарованому колі.

      А є, що сіромашний житель ґрат ,
      Немов на царському сидить престолі,
      З очей свободи виринає колір,
      Аж дриґотить жорстокосердий кат.

      Набутий досвід не минає всує.
      Між двох вогнів природа балансує.
      Болить отут , а там пече чимдуж.

      Кому що ближче, те він обирає,
      І льос йому віддячує навзаєм
      Чи пелюстками, чи шипами руж.

      04.05.13



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Совість
      У совісті немає півтонів,
      Тінистих місць і холоду зневіри,
      Нічної мряки і туманів сірих
      В своїй високій Божій глибині.

      Хай атакує хижий вищир звіра
      Її душі пориви осяйні,
      Вона усім інтригам скаже «ні!»,
      Та так, що й сили пекла їй повірять!

      Дивлюся серцем я, чи ще в мені
      Ростки її буяють чарівні,
      І бірюзових дум пливуть потоки,

      Чи не впадаю у спокуси млу,
      І недовір’я фігу півгнилу
      Не смокчу розпинателем жорстоким.

      03.05.13



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    134. На орбітах весен молодих
      На орбітах весен молодих
      Кораблями вічної любові
      Муки переносяться Христові
      Від одних сердець і до других,
      Щоб людська заговорила совість, -
      Цей Господній величавий штрих, -
      І люципер в паніці затих,
      І гріха розпалися окови.

      02.05.13




      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Стріваюся із люстром я щодня
      Стріваюся із люстром я щодня,
      Ми з ним на «ти», хоча і не рідня.
      Колись воно таки самотнім стане ,
      Моє обличчя випивши до дна.

      26.04.13



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    136. У тих літах, перейдених без Вас
      У тих літах, перейдених без Вас,
      Я мав яскраві сни і споминання
      Невмілого , та щирого кохання,
      У тих літах, перейдених без Вас.

      Петлю на шиї щастя звузив час,
      Зоря у небі загасає рання,
      Як перше і останнє уповання.
      Петлю на шиї щастя звузив час.

      Душа сягає мрії днів юначих.
      Вона сміється в них, у них і плаче,
      Допитуючи : як тепер вона?
      Чи до сих пір красою чарівна,
      Чи , як тоді, на мене ніжно гляне,
      Чи скам'яніло серце полум’яне?

      2013



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Як перейдемо свій життєвий лан
      Як перейдемо свій життєвий лан
      Крізь бурю, спеку, вітер і туман,
      Попадають зірниці сподівання
      У вічності безмовний океан.

      Потоне в нім і юність, і краса,
      Жага натхненна вигасне уся,
      Утихнуть переливи солов’їні
      І вип’ють душу сині небеса.

      21.04.13





      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    138. На землі не можна не кохати
      Вечори, душевні та духмяні,
      Вікодавні мури зберегли.
      Всі були закохані й кохані
      Щонайліпше, аніж будь-коли.

      Часу пил застелює руїни,
      Розпирає глеки щільність ер,
      Тільки щебетання солов’їні
      Свіжо - романтичні дотепер.

      Іноді, неначе археолог,
      Пошуки утрат своїх веду, -
      Юності святої чисте коло,
      Слід кохання в зорянім саду.

      Я монети щастя сріблобокі
      У розкопках дивом віднайшов
      На свідоцтво милостей високих,
      Що дала мені твоя любов.

      У душі нетлінні експонати:
      Спогади, поезії, пісні…
      На землі не можна не кохати
      І не мріяти про це мені.

      21.04.13




      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Наче сон і мрія учорашні
      Наче сон і мрія учорашні,
      Відлетіли пухом із тополь
      Поцілунки несміливі наші,
      Пожадань ласкавий березоль.

      Золотар чаклує над гаями,
      До висків торкається срібляр.
      Те, чого не сталося між нами,
      З іншою отримав я у дар.

      Та чомусь травневою порою,
      Як зозулі в лузі закують,
      Тіні сліз вертаються щокою
      У далеку молодість мою...

      18.04.13



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    140. «Непоганий » триптих
      *
      Ідеї виникають непогані,
      Та опиняються у Сема чи у Вані.
      Учений , що в мундирі бульбу їсть,
      Сидітиме повік на чемодані.
      *
      Писати вірші ( непогане хобі!)
      Усюди добре, тільки не на лобі.
      Отож , як щойно змога є, пиши , -
      Поетові потрібен віршообіг.
      *
      Непогано багатому бути,
      Світ вивчати із вікон каюти,
      Бідняку зоставляючи шанс
      Осягати його через утиск…

      14.04.13.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. ***
      Емоція та міміка на грані смерті,
      Німіє світ у віртуальній круговерті,
      Душа печалує за очним спілкуванням,
      А технології нові безумно вперті…

      13.04.13



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. сон і ява
      *
      бджолою мрії
      пещу пелюстки
      твоїх солодких уст
      моя кохана
      але вони
      із відстані руки
      щезають у пітьмі
      немов омана

      лечу джмелем жадання
      уві сні
      до ніг п'янливих -
      чарівливих стебел
      та падаю
      у крутежі земнім
      поранений погордою
      від тебе

      співаю в марах
      пісню солов’єм
      серед зелених віт
      краси твоєї
      але мене
      неначе громом б'є
      холодний погляд
      снігової феї


      -
      світ наяву
      таким як був і є
      і ми з тобою
      граєм давні ролі
      і сон чи мрія
      нам не попсує
      Любов’ю
      подарованої долі

      08.04.13



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 6

    143. *-*-*
      Очі твої пахнуть соком беріз.
      В них загубилося небо .
      Де б не бував я, - усюди і скрізь
      Буду в тобі і для тебе.

      Хай по землі березневі дощі
      Тягнуть намочені мітли,
      Буду тулитися сонцем до щік ,
      Вій твоїх - місячним світлом.

      Житиму мрією в тиші кімнат,
      Повних незримо тобою,
      І виходúтиму в зоряний сад
      Ніжного щастя тропою.

      Вкутаю серце у радості хміль,
      Щезне розлуки провина,
      Кину тебе і подамся звідсіль
      Знову до тебе, єдина.


      06.04.13





      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Вони такі тендітні, - ці дівчата
      Вони такі тендітні, - ці дівчата,
      І , заразом, наснага їх - міцна.
      Розкішна кожній бралася труна,
      Але ставала місцем для їх ката.
      Ніколи не зміліти їм до дна,
      Ані в щоденщині , ані при святі.
      Допоки трійці щирій існувати,
      Історія планети - осяйна!
      Якщо та путь, якою світ проходить,
      Лежить неподалік гріха безодні
      Юрмі за пастку і за рів сліпцям,
      Божественна снага цих трьох дівчаток
      Особі подає добра завдаток,
      Вливаючи життя у серця храм.


      03.04.13



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Причастя


      *
      Неперевершено сумна
      Вина людини без вина,
      Та варто тільки пригубити,
      І веселішає вона …
      *
      Без хліба людське тіло в’яне,
      Холоне серце полум’яне.
      Крихтину вічної снаги
      Із рук Твоїх беру, мій Пане…

      30.03.13



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    146. *-*-*

      Вражає серце жалом кобри
      Обрáз, гіркий до болю, óбраз,
      Тоді на образáх святі
      Від нас ховають усміх добрий.

      29.03.13



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    147. страх
      цицьку жаху темінь ссе
      цмокає колодязь
      п’є сяйних зірок персен
      ночі прохолода
      крають простір вертунці
      никають химери
      повилазили мерці
      на загробні двері
      висне місяць ліхтарем
      сум гуляє полем
      у пилюці сивій мре
      рос натхнення кволе
      сич на шмаття тишу рве
      сторч волосся ставить
      тисне серце ледь живе
      болю щем лукавий
      доки не напився ще
      день яси кагору
      мла під остраху плащем
      мне уяву хвору

      28.03.13



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Кохана жінка
      Кохана жінка – серця тиха гавань,
      Душі оаза, тіла млосний щем.
      Вона притугу радості дощем
      Обмиє доброхітно і ласкаво.

      А пестувати - буде ще і ще!
      Їй Бог надав усемогутнє право:
      Ввійти у долю мужа величаво,
      Обпершись на його міцне плече.

      Нехай вона кокетними словами,
      Кохаючи до болю, до безтями,
      Його підійме і жбурне униз, -

      Він їй весняні первоцвіти гаю
      В дарунок урочисто назбирає,
      І виконає будь – який каприз.

      21.03.12



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Інтернет - сонет
      Прощанням, без можливих рандеву,
      Прошу всім серцем, не карайте.
      Хоч ми зустрілися на сайті,
      Ви так близькі, немовби наяву.

      Я вилив душу в мегабайти,
      Ефірами тримаюсь на плаву,
      І, день у день спілкуючись, живу,
      Тож, не кажіть мені: «Прощайте…»

      Хоча ми не відчуємо таки
      Руки торкання ніжне до руки, -
      Підтримка, добросердя, щира мова

      Для мене - сонцесяйні промінці,
      Що усміх вигрівають на лиці, -
      Буття веселка різнокольорова.

      20.03.13



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Відстань між минулим і майбутнім
      Відстань між минулим і майбутнім
      Більшає зі швидкістю життя.
      Був ти вчора крихітним дитям,
      А сьогодні - сивини попутний.

      Що було, - пригадуй, та затям,
      Аби нетто не змішати з брутто,
      Маєш на цій відстані позбутись
      Песимізму світосприйняття.

      Тож не бий повітря кулаками.
      Лагідне телятко ссе дві мами,
      А битливому й одна - чужа.

      З Богом цю дистанцію осилюй,
      Щоб, коли здійсниш останню милю,
      З ніг опала смертоносна лжа.

      18.03.13



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. *-*-*
      Вже відаю, як ворога любити,
      Бо ним я був не раз для себе сам,
      І досвід сей нікому не віддам,
      Допоки не пірну під чорні плити.
      Коли в мені навіженіє гам,
      І дух димами шалу оповитий,
      Я знаю, що і як мені робити,
      Аби любов не спала ні на грам.
      З надією дивитись на Христа,
      І слухати Його « …прости їм Отче…».
      Хоч і просилася правдива мста,
      За ворогів молився Він пророче,
      Бо бачив, як паде імла густа,
      І відкриваються незрячі очі…

      16.03.13



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Cinema
      Про житіє малометражне
      Кирпата свашка фільм покаже,
      І заховає кінострічку
      Завглибшки у неповний сажень.

      14.03.13



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Учора біль ятрив душевні рани
      Учора біль ятрив душевні рани,
      Стискав серденько у міцний кулак,
      Але сьогодні зовсім все не так, -
      Явилося просвітлення жадане.

      Здавалося, - не вибратись ніяк
      Із - під печалі чорної сутани,
      Що це життя мізерно - копійчане,
      А ти у нім згорьований жебрак.

      Та, слава Богу, небеса ще є,
      І хмарам розступатися властиво,
      І сонцю увійти в життя твоє,
      І у душі творити справжнє диво!

      Нехай розчарування повстає, -
      Тому, хто вірує – усе можливо!


      12.03.13



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Я сьогодні стомлений до краю
      Я сьогодні стомлений до краю,
      Чахну байдаком на мілині.
      Хоч би трохи радості мені,
      Та хмарини сонця не віщають.

      Запанують ще хороші дні,
      Схожі до щасливих митей раю!
      Я тому кріплюсь, бо добре знаю,
      Що минають намисли сумні.

      Як морозні каверзи старої
      Березоль проталиною гоїть,
      І пускає вниз її майно

      Цівками бурхливого підйому,
      І не в силі це змінить нікому,
      Так мені ожити знов дано!

      11.03.13



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Вже грає увертюру сік беріз
      Із ревним палом ярий березоль
      Зими афіші рве на темні клапті,
      І потічками їх у доли квапить,
      Вихлюпуючи: до, ре, мі, фа, соль!

      Старенька натягла на очі каптур,
      В кутку гримерки крекче на юдоль,
      Закінчилась її морозна роль,
      Вона сьогодні геть іде з театру.

      Інакші декорації на сцені ,
      І, хоч куліси зовсім не зелені,
      Вже грає увертюру сік беріз,

      І глядачів помалу зазиває,
      Де дійство життєрадісно - безкрає , -
      Актриси молодої бенефіс.


      06.03.13



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Притча
      Ти інших учиш, як апостол,
      Та згодься, адже, далебі,
      Помилки в інших зріти просто,
      Не завжди легко - у собі.

      Із ока братового скалку
      Бажаєш вискребти, та все ж,
      Трудися ти завзято й палко,-
      Сю працю ввік не осягнеш,

      Бо спершу з власного дрючину
      Ти вийми, і лише затим
      Із ока ближнього пилину
      Добудь із ликом осяйним.


      04.03.13



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Молитва
      Навчи мене, Боже, моїм винуватцям
      Прощати. Довіритись істині Слова.
      І душу зверни до високої праці, -
      Хвалінням Давида і роздумам Йова.

      В багні грошолюбства не дай потонути,
      Навіки упасти зі чванством у змові .
      Навчи мене, Господи, задуми люті
      Топити в безмежній Христовій любові.

      Життя проминає немислимо швидко,
      Політ обривають ненависті ями.
      Навчи мене жити духовно , Владико,
      Зоставити світові серце на пам'ять.

      02.03.13



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Дума про смерть козака
      З поля хмільного, яру крутого
      Линула пісня вітрів,
      Про козаченька та й молодого,
      Як він свою смерть зустрів.

      Били гармати, коні летіли,
      Дико шаліла війна,
      І у козаче молоде тіло
      Вп’ялася шабля стальна.


      Випав з комоня, став на коліна,
      Руки підніс до небес,
      Прощай дівчино і Україно,
      Уся родинонько теж.

      А побратими взяли на руки
      Та й понад річку стрімку,
      Хвильок блакитних гамірні звуки
      Стишили біль козаку.


      Верби гойдали віття зелене,
      Тьохкав в гаю соловей…
      - Ой чи ти вийдеш , мила, за мене, -
      Витекло кров’ю з грудей.

      З поля хмільного, яру крутого
      Линула пісня вітрів,
      Про козаченька та й молодого,
      Як він свою смерть зустрів.



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Весна
      Вона вже хухає поволі
      На скельця лютого пенсне.
      Гаї очунюють від болів,
      І чорні зуби скиб у полі
      Проміння чавкають ясне.

      На морі теплому лелека
      Рихтує крила у політ.
      Йому вже видяться здалека
      Карпати - гори і смереки,
      Що шлють у провесну привіт.

      А нам вона дає сигнали,
      Чуття посилює щораз,
      Аби сердець хмільні канали
      Ще мелодійніше заграли,
      І пройняло жагою нас.


      27.02.13.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Душа
      Вона , мов зібгана ряднина,
      У темнім закутку єства,
      Вже розпрямитися повинна,
      Та гине шанс – один зі ста.

      Тому від світу неспростá
      В собі ховається, причинна,
      І приміряє на уста
      Святі моління Августина.

      Бо зле мине, і вічне стане.
      І неба серце полум’яне
      Погасне, - мов не до пуття,

      Лише вона – шляхетна панна,
      Перстом Господнім осіяна,
      Просякне радістю життя.

      23.02.13



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Засну колись без барбовалу
      Засну колись без барбовалу,
      Зі сну не виберусь назад,
      Накриє плоть мою зів’ялу
      Сирий і темний глинопад.
      Та просьба тужиться остання,
      Хоч і нарвусь на люду кпин:
      Не треба сліз і причитання,
      Цей шлях для всіх людей – один.
      Хлібів не хочу поминальних,
      А пам'ять вічну - не люблю,
      То фараони в усипальнях
      Пиху цим тішили свою.
      Не запечатуйте могили,
      І не провадьте богослужб, -
      Я знаю, що не має сили
      Земне щодо небесних нужд.
      Чи є отам яка потреба
      У тій, блаженній вишині?
      Хіба недолік є у неба?
      Чи Бог неправий? Звісно, ні!
      Пожну я там , що тут посію.
      Тому плекаю повсякчас
      Любов і віру, і надію,
      Допоки зір мій ще не згас…

      21.02.13



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Липовий чай
      Лютий липню брат, звичайно.
      Липи в сніг липкий погрузли.
      Цвіту плавають медузи
      В чашці липового чаю.

      Лікувального напою
      Увіллю в єство замерзле,
      Піде тілом літа пензель
      Підпомогою швидкою.

      Забринять рої бджолині,
      Днів пахких заграє лютня…
      У медовім чаї лютий,
      Наче липень в небі синім.

      18.02.13



      Коментарі (64)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. На березі любові
      Ми слухали з тобою,
      Як грала тиша рання
      На березі любові
      Мелодію мовчання.
      Завмерли ночі звуки
      У піднебесній залі,
      І рук торкались руки,
      І вуст вуста торкались.

      Ще небеса високі
      Дрімали на деревах,
      І ніжки банив спокій
      У росах кришталевих,
      Габа живої річки
      Мовчала загадково,
      Ішло світання пішки
      Туди, де спало слово.

      Скрипалики прозорі
      Смички в туман ховали,
      І загасали зорі
      За сивим покривалом.
      Ми не будили слово,
      Не турбували мови,
      І так було чудово
      На березі любові!

      15.02.13



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Ідуть роки, неначе кораблі
      Ідуть роки, неначе кораблі
      У кругосвітнє подорожування.
      Їх пристань жде, єдина і остання,
      На невідомім клаптику землі.

      Чи мить утіхи, чи розчарування
      Підстерігають у далекій млі,
      Хоча туди не хочем взагалі,
      Та понукає доля безталанна?

      Ми, - як один, - усі мандрівники,
      Йдемо у море дельтою ріки,
      А з борту серця днів прожитих якір

      Спадає болем на глибоке дно,
      Проте йому вчепитись не дано
      В намул ослизлий почуттів побляклих.

      13.02.13



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Ексклюзивний інквізитор


      У всі часи бажали жити,
      Плекати чад, ростити жито,
      Та панував у різні доби
      Свій ексклюзивний інквізитор.

      Його свята прерогатива
      Була у побудові дива,
      А за основу людські кості
      Тоді годились особливо.

      Тепер, в епоху технологій,
      Зразки тілесні надто вбогі,
      Отож мучитель адекватні
      Обрав для мет своїх дороги.

      В інформаційній колотнечі
      Впливати легше безперечно
      На люд за поміччю ефіру,
      Дозуючи потрібні речі.

      Якщо пригледітися зблизька
      На новочасного катиська, -
      Він ошуканством благодушно
      Переповняє телемиски.

      Губити душі – миле діло!
      А щоби їстоньки кортіло:
      Розпусти перчик, хміль мамони, -
      І ти уже його! Всеціло!


      12.02.13



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Цієї втіхи я не осягну!
      Цієї втіхи я не осягну!
      Як вам вдалося ніжно й урочисто
      В моїй душі розбурхати весну
      Осіннім дзвоном золотого листя?

      Вона - курна, безводна і гориста,
      І наче степ, де суховій майнув,
      Де не весніли квіти літ із триста,
      Хіба деінде кущик полину.

      Вам удалося оросити порох
      Щемливим словом, бірюзовим зором,
      Щоб серце веселково розцвіло.

      Холонув позір голубої висі,
      А ми у теплу юність подалися
      Безвиході і фатуму на зло!

      08.02.13



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Знаю і вірю
      Я знаю, - ви сьогодні на роботі,
      Вчите дітей, і мрієте про те,
      Як гарний вірш допишете вже потім,
      Мені на добру згадку подасте.

      Слова в душі то гаснуть, то ясніють,
      Рядком ідуть за думами услід,
      І творить вірш ласкаву терапію
      Від болю серця і нежданих бід.

      А я чекаю вечора, як ранку,
      Аби присісти за робочий стіл,
      З екрану знявши темені фіранку,
      Слова вдихати щирі і прості.

      Я вірю , що ви по той бік екрану
      Віднайдете чуттям приємну гру,
      Як вам пришлю подяку несказанну
      За дотик ніжний до ліричних струн.

      08.02.13.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Апокаліпсичне
      Немов кораблі в океані Бермуди,
      Ковтає політика душі повсюди,
      Брехня, наговори, прокляття, плітки
      Лунають з домівок, майданів і студій…

      У цій маячливій, жахній круговерті
      Розмиті кордони і межі всі стерті,
      Деінде й у храмі неправда царить,
      Насаджена хитро володарем смерті.

      Невтішні новини печалі цій вторять
      З екранів і шпальт, голубих моніторів,
      Вчувається вже, як нещасні кричать:
      - Накрийте нас хвилі! Впадіть на нас гори!


      07.02.13



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Ой...
      Ой закину долю нещасливу,
      Знов - таки візьмуся за старе:
      Аркуша засію білу ниву
      Літерами , комами, тире.

      Парослі душею обігрію,
      Бадилини правками зміцню,
      І до жнив здійсню давнішню мрію:
      Вирощу нев'янучу пашню.

      Як читач у засіки сердечні
      Хліба з подостатком набере,
      Значить ця затія є доречна.
      Ой берусь негайно за старе!

      05.02.13



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. А вік, наче мить зорепаду
      У душу прийшла відволога,
      Сповзли кучугури образ.
      О скільки у славного Бога
      Блаженної ласки для нас!

      Та зайняті різним щоднини,
      Про вічне і гадки нема.
      Твердіють у грудях крижини,
      Мре в горлі молитва німа.

      А вік, наче мить зорепаду,
      Майне на роздоллі вишин,
      І думай тоді, і загадуй, -
      Безодні чи неба ти син.


      02.02.13



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Ω † Ω

      Миті сутужні трапляються іноді.
      В грудях палає провини вогонь:
      Як же так сталося, - мовою Ірода,
      Ти обізвався до друга свого?

      Тіло не втішене снами чудовими,
      Ласка жіноча йому ні по чім,
      Все, як раніше, та, наче поховані
      Просвіт і щастя у склепі глухім.

      І зостається терпляче очікувать,
      Доки розвіються хмари густі ,
      На благодатні небесні канікули,
      Після важкого семестру в житті.

      30.01.13



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Наодинці зі словом
      Мури пісенні - акорди потужні.
      Вірші оздоблюють співану суть.
      Голос поета сміється і тужить.
      Пильні шляхи у дитинство ведуть.

      Ненька співає , сапаючи грядку.
      Їй за естраду слугує квітник .
      Хлопчик маленький, на першім десятку,
      Мамині виступи слухати звик…


      …У спориші закуйовдилась пам'ять.
      Нею, мов скарбом святим, дорожу.
      Зовсім недавно усміхнена мама
      З піснею в серці пішла за межу…


      Ноти черешень, ключі журавлині,
      Пауза ночі і кода світань…
      Жаль, що не можу вернутися нині
      В час ледве спілих душі поривань.

      Так і живу наодинці зі словом,
      Мрію знайти невмирущий мотив,
      Що у мені в ті роки кольорові
      Маминим голосом думу збудив.

      29.01.13



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Дякую, авторе диворядочка


      Авторе славного словосплетіння,
      Йду на край світу по строфах твоїх,
      В них надокучлива мжичка осіння -
      Шепіт казковий, утіха з утіх.

      А завірюха лютнева скажена,
      Мов задушевна розмова сердець.
      Авторе повного світла катрена,
      В рими твої поринаю увесь.

      Жаль, що життєва дорога коротка,
      В ночі впирається темінь глуху.
      Дякую, авторе диворядочка,
      Що зустрічавсь на моєму шляху.

      28.01.13



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Справжній бій
      Чуття, немовби несумісні,
      Плачý і радісної пісні
      Нам у закоханості мить
      Дарує дійсність.
      Тоді усяк стає поетом
      І випускає рим дуплети,
      Хоч невзаємність де-не-де
      Б'є рикошетом.
      Але не видно перемир’я.
      І плач, і гумор, і сатира
      На полі серця, - справжній бій, -
      Рокоче ліра.

      26.01.13



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. Пісні допотопні чути
      Пісні допотопні чути
      З копалень відкритих ран.
      Мотив Червоної рути -
      Архаїки дивна грань.

      …Коханого серця стукіт
      Упав під намулу низ,
      Застиглу сльозу розлуки
      У камінь пісок затис…


      Давно, на землі русинів,
      Окублювався орел,
      Мелодію Черемшини
      Виспівував хор джерел.
      Крихтину його відлуння
      Душею відчув пісняр,
      І пісню створив – красуню,
      Залишивши нам, як дар.


      Ще дума твоя на волі
      Гуляє, мов дикий звір,
      А плинами рік бемолі
      Вже линуть із синіх гір.
      У гомоні нот первісних
      Народиться осяйна
      Твоя незабутня пісня,
      І світ збагатить вона.

      24.01.13



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Біль / диптих /
      1
      На сяйнім узліску січня
      Брость калини
      Палахтить.

      Заглядаючи у вічність,
      Крижаніє
      Болю мить.

      На зими іскристе серце
      Сипле січень
      Срібну сіль.

      Все минає , - зостається
      Назавжди
      Прощання біль.

      2
      Перев’яже лютий рани,
      Березоль протягне нить
      Крізь відлигу і тумани,
      І надія забринить,
      Та в ярах воді холодній
      Не зігріти спритний біг, -
      Він при будь - якій погоді
      Марить пам"яттю про сніг.

      23.01.13



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    177. На землі вони жили не всує
      Святість – це не німб над головою,
      Не ікони благодатний лик,
      А душа, що рани ближнім гоїть,
      Піднімає духа, що поник.

      Дім її не у церковній залі,
      Не в шептанні ревних молитов,-
      У серцях, що Божим домом стали,
      Й понесли у світ Його любов.

      І нехай їх не канонізують,
      В преподобний сан не возведуть,
      На землі вони жили не всує,
      Осіявши хоч одну би путь.


      18.01.13



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Досить, поети, сонце хвалити
      Досить, поети, сонце хвалити,
      Славу віддайте льоду!
      Ці кришталево - прозорі плити
      Тягнуть найменш на оду.

      Рихлять їх щільні викиди диму, -
      Звична байдужість люду.
      Скоро забудемо сніг і зиму,
      І холодок забудем.

      Роблять лілейні шапки планети
      Гарну для нас погоду.
      Сонце хвалити досить! Поети,
      Славу віддайте льоду!

      Хай снігова королева, браття,
      Дух незворушний дасть нам,
      Щоб нам самим себе не скарати
      Цим світовим нещастям,

      І, відповідно, щоб можновладці
      Мали уми холодні.
      В році дві тисячі плюс тринадцять
      Славу віддайте льоду!

      02.01.13



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Згаслі іскри вогню
      Строгу мудрість зими
      Відкидаємо ми,
      Безум літа нам більш до вподоби,
      Бо побільшало «ні»
      У її сивині,
      Менше стало цікавих подробиць.
      У наш вік молодий
      Квітували сади,
      Тихість ночі липневої звала
      В аромати хмільні,
      Солов’їні пісні,
      Зоряниці зникаючий спалах.
      І тоді спроквола
      Осінь в гості зайшла,
      Присмак меду доспілої сливи
      Обірвали із уст
      І на злотний обрус
      Стали втомлені ми, та щасливі.
      А сьогодні зима,
      Підійшла крадькома,
      Відзивається пройдене рипом,
      І на долі лижню
      Згаслі іскри вогню
      Білим інеєм пам'яті сипле.


      14.01.13



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    180. Зима знов аркуш білий стелить
      Зима знов аркуш білий стелить
      Під сонця райдужну снагу,
      І, наче віршики веселі,
      Блищать іскринки на снігу.

      Радію санному рядочку,
      Замету тішусь, як дитя,
      І сам уже творити хочу
      Подібну лірику життя.

      Як стануть думи чисті - чисті,
      Мов цей зимовий білий лист,
      У слів божественне намисто
      Себе загорне серця хист,

      Я напишу осанну митям,
      Що срібним пахнуть морозцем,
      І, дзвоном сонячним налиті,
      Бринять перед моїм лицем…

      12.01.13



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Які яскраві кольори кохання!
      Які яскраві кольори кохання!
      Яка хмільна мелодія зітхань!
      Допоки зійде зоряниця рання
      І ніч майне, як прудконога лань.

      Опісля днів прожитих самотою,
      Найперший дотик ніжністю п’янить,
      І ніг уже не чуєш під собою,
      І ладен все віддати за цю мить.

      У морі ласки тоне корабель твій,
      Іде на дно печальним багажем,
      А ти спливаєш у томливій дельті,
      Що тихий плин любові береже.

      То як, скажи, відкинути цей фатум,
      Коли у нім блаженства так багато.

      11.01.13




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Пречистий ліри передзвін
      Пливуть ключами наспіви глибин
      В океанічну голосисту синь,
      Хвалою Усевишньому лунає
      Їх срібло - кришталевий клавесин.

      Душі ліричність - істинна, жива
      Із надер дум вихлюпує слова,
      Що джерело їх живиться снагою
      Поезії пісенного єства.

      Пречистий ліри передзвін зове
      У храм, де променисте все, нове,
      Де від престолу річка витікає
      І тихим плином у віки пливе.


      10.01.13



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    183. Світло
      Вогню язик оближе темінь,
      Сльозину вигоїть зі скла,
      Коханих рухів тіні щемні
      Облагородить спроквола…

      Прошитий роздумами січня,
      Із Богом згоджуюся все ж,
      Що люди на землі не вічні,
      І, наче свічі, гаснуть теж.

      Та не погоджуюсь коптіти,
      Аби лиш довше вік тривав,
      Хай дрібку, та ясного світла
      Породять мовлені слова.

      І хай мене за це осудить
      Діл безпросвітних геній злий,
      Світінням вибавляться люди
      З лабет смертельної золи.

      Ясу дарує без остачі
      Свіча, запалена в імлі.
      Сумна історія неначе,
      Та допустима на землі.

      Кінець кінцем згорають свічі,
      Щезають обриси їх веж,
      І так освітлюється вічність,
      І мить осяюється теж.

      08.01.13



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    184. Як же так сталося, друже
      Як же так сталося, друже,
      Ти - найславніший мій друг -
      Нині так боляче крушиш
      Мій завмираючий дух.

      Мову виймаєш ядучу
      З торби убивчих реприз,
      Награно кличеш на кручу,
      Щоб зіштовхнути униз.

      Не оглядайся, - не буду
      Злом відвічати на зло,
      Діло правдивого суду
      Здавна за Богом було.

      Я помолюся за тебе,
      Хай тобі буде не зле,
      Хай із різдвяного неба
      Бог тобі щастя пошле.

      05.01.13



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Я розумію, що востаннє
      Я розумію, що востаннє
      Своїм приходом тішиш ти,
      І вже звикаю до прощання,
      До днів гіркої самоти.
      Опісля квіту буйне терня
      Я неумисно насадив.
      Пробач, - не витримали нерви,
      І стався цей фатальний зрив.
      Не маю права жалкувати,
      Бо усвідомлюю вину
      За те, що смуткові за ґрати
      Я вкинув долю осяйну.
      Загоїть час глибоку вразу,
      Підніме зігнуте плече,
      Лиш серця висохлу оазу
      Печальний спогад обпече.

      31.12.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    186. Все найкраще вже мав у житті
      Все найкраще вже мав у житті:
      Дивні барви дитинства ясного,
      Незабутні роки молоді,
      Перший смуток за отчим порогом,

      Милі очі,
      Жагучі уста,
      День народження донечки Галі,
      Усвідомлення цілі Христа...
      Все найкраще було.
      А що далі?

      Певно варто уже і мені
      Щось подати близьким і далеким,
      Перед тим, як у небі сумнім
      Прокурличуть востаннє лелеки…

      28.12.12



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    187. Пусті слова, позбавлені натхнення
      Повабне графомани теревенять,
      А зиску з їх потуг – порожня жменя,
      Дарма увагу серця привертають
      Пусті слова, позбавлені натхнення.


      24.12.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    188. Дикуни
      Ніби краль не бачили вони
      В мінімальних дозах гардеробу, -
      Поклонялись древні дикуни
      Божествам звіриної подоби.

      Мов забули про блаженний мир
      З милими своїми на постелі, -
      Йшли у люднім галасі юрми
      Брати чужоземні цитаделі.

      Мов ніхто краси не оцінив,
      Що в собі несуть невинні очі...
      Славу віддавали дикуни
      Усьому, лиш не красі жіночій.

      Винне в цім одне-єдине зло:
      В ті часи поетів не було.

      20.12.12



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Галереєю пам'яті йде
      Галереєю пам'яті йде
      Серце знов у замріяний вечір.
      Тло малюнків, як небо бліде
      Після дум вереснево - лелечих.
      На одному ти сонцем зайшла
      За оденки весняного бору,
      І не стало у лузі тепла
      Оповити мою душу хвору.
      У роздолля картини лляне
      Тихим світлом єства опадаю,
      І лікує від болю мене
      Запашна квітка юного гаю.
      Так відрадно на серці мені,
      Як дивлюсь на ці милі шедеври,
      І майбутнього такти сумні
      Тихше б’ють у прочинені двері.

      19.12.12




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    190. *-*-*
      Мете дорогами , мете
      І наганяє кучугури.
      Нема що й мовити на те!
      Мете дорогами, мете,
      Що не прорватися. Проте
      У нас трудолюбивий уряд.
      Мете на вулиці, мете
      І наганяє кучугури...

      17.12.12

      ABaAabAB



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. У центрі космосу забита паля
      У центрі космосу забита паля.
      Кодолами орбіт до впертих ший
      Нас доля колувати прикувала,
      Із року в рік маршрут долати свій.

      Усе надіємось і ждемо чуда,
      Яке чергове коло видасть нам,
      Та мрій розбитих височіє груда,
      Не приростає щастя ні на грам.

      А на орбітах дати, іменини,
      Сумні молебні, радісні пісні…
      Усяк хоч раз на линві цій повинен
      Пройти крізь пекла кола огняні ,

      Щоб відп’ясти себе, немов собаку,
      Від халабуди знаків Зодіаку.

      15.12.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    192. Терпляче жду на березневі ранки
      Отак надворі холодно зимою,
      Як у душі без ласки теплих слів.
      Забанував печаллю я німою, -
      Засипав сніг дороги, всі замів.

      Юга пекуча не розкаже, де ти
      Очей сховала вересневу синь, -
      Не перейти - перебрести замети,
      Не віднайти загублених стежин.

      Від ревних шалів білої панянки
      Боюсь, аби я дочиста не змерз.
      Терпляче жду на березневі ранки,
      Що розкоркують літепло небес,

      Що запалає коло полум’яне,
      Розтане сніг, льодини крем’яні,
      І ти відчиниш у палкім бажанні
      Не тільки двері, а й себе мені…

      13.12.12




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    193. Про те, що мало статися між нами
      Про те, що мало статися між нами,
      (Якби Ви знали про мою любов)
      Я вірші Вам писав і клав у схов,
      Не сміючи бентежити листами.

      Життя відрізок чималий пройшов,
      Та серце не вернулося до тями,
      Хоч інша жінка в нім зігріла кров,
      Чуття до Вас лишилися ті ж самі.

      Я тайкома від неї ще пишу,
      Немовбито поезію чужу,
      Нотуючи душі палкі цитати .

      Щасливий обмірковую кінець,
      Як Ви йдете до мене навпростець
      Мою ліричну тугу почитати.

      09.12.12




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    194. Біль опадає снігом білим знову
      Біль опадає снігом білим знову
      Углиб душі, на пагорби журби,
      І шепче, осідаючи: якби
      Вернутися у тиху ту розмову,

      У пору ту, замріяну, казкову,
      Довіри на півслові - не клятьби,
      Де серце в серце стукало: Люби
      І ласкою кохання зачаровуй!

      Та слизько там, на пагорках отих,
      Де легіт ласки вереснево стих,
      І острахом наповнилася тиша,

      Де нам удвох не стріти яву дня,
      І все минуле, наче маячня,
      Імлою пам'яті морозно дише.

      05.12.12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    195. Це - вже щось
      Мені би кольорів накупувати
      І малювати вірші залюбки,
      Та вже ні бурштину, ані дукатів,
      Лише баюр засклених срібняки.

      Багата панна одвізитувала,
      З маєтками усілась у ридван,
      І ставу остигаюча фіала
      В журбі за нею вилила туман.

      Затихнув гам, дощі холодні змили
      Її слідів печальну таїну,
      І на довкілля полинялі схили
      Інакша жінка вийшла в ніч одну.

      Із фарб усіх, що є на цьому світі,
      Вона лише лілейну принесла,
      Та, слава Богу, ясне сонце світить,
      А це - вже щось для мóго ремесла.

      04.12.12



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    196. Євангелія
      Тривожні вітри
      Об калиновий кущ
      Ламають потомлені крила.
      Новинами грізними
      Серце не муч,
      Щоб стужа його не засклила.

      Одна є хороша,
      Одна є блага,
      Хоча її зміст вельми дивний...
      Не схибить до неї
      Ніяка нога
      І серце простої людини.

      2011



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    197. Простіть мені
      Коли спадуть на Вашу душу тіні
      Моїх, учинених давно, гріхів,
      Ви сонцем прощ у мареві осіннім
      Зніміть із мене справедливий гнів.

      У тім саду, де ми плоди зривали,
      Давно немає радості цвітінь,
      Лиш юності віддалені хорали
      Імлою їсть немилосердний тлін.

      І що нам від майбутнього чекати,
      Коли минуле роз’єднало нас?
      Простіть мені ці непоправні втрати,
      Простіть мені, уже в останній раз…


      29.11.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    198. Бентежна гадка
      Упав, неначе лист осінній
      На пригір долі у журбі,
      І золотію у молінні
      За тим, що щезли голубі
      Висоти радості і болю,
      Безсонь і райдужних видінь,
      Коли я тішився тобою,
      Як холодком липнева тінь.
      І віє в душу студенями
      Бентежна гадка, що нема
      Димку жовтневого над нами,
      Лиш попіл струшує зима.

      27.11.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    199. Очі
      Часу плин вражає наче месник,
      Повергає в бездну небуття.
      Спогад очі сині тихо пестить,
      Як матуся на руках дитя.
      Їх ясу щемливу і привітну
      Бережу непам'яті на зло,
      І палка снага у серці квітне,
      Наче літ розлуки не було.
      Золотом осіннім луки хворі,
      Вороття у провесну нема,
      Тільки очі сяють наче зорі
      Над гіркими втратами всіма.

      26.11.12



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    200. Утішливий вердикт
      Нікому ще фортуною не стало
      Владарювання хтиве ремесло.
      Правителів у світі є чимало,
      А скільки вже у вічність відбуло!

      Чи місто візьмемо, а чи село, -
      Ніхто сьогодні вже не є васалом,
      Але турбує всяку душу зло,
      Що з владного олімпу поспадало.

      Усе ж мені утішливий вердикт,
      Від Бога даний - вірний і твердий,
      Що лиш Господнє царство справедливе,

      А це - земне не явить крихти дива,
      Хіба що лицемірної води
      Наллє у серце підло і красиво.

      22.11.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    201. «Я к вам пишу», а ви – німі
      «Я к вам пишу», а ви – німі,
      Як сонна тиша у вітрилі.
      Я вам не винен, ви - мені,
      Тоді чому, скажіть на милість,
      Раптово став я вам чужим?
      За благодушність , підпомогу?
      Не буду більше я ні з ким
      Ділитись щирістю , їй – богу!

      21.11.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    202. Я у вашу вдивляюся осінь
      Я у вашу вдивляюся осінь,
      В ній , неначе зізнання палке,
      Вітер лист пурпуровий відносить
      У безкрає і дальнє таке.
      Хоч упевнений , що не дістану
      Голубине і щире «люблю»,
      До студеного вашого лану
      Сонцем душу журливо тулю.
      Я хмариною в небі за вами
      Полечу ризиковано ввись,
      І проллюся рясними дощами,
      Де ви з літом навік обнялись.
      Я у вашу вдивляюся осінь,
      Як це сталося - не осягну:
      Ви мого доторкнулись волосся,
      Заплели юність у сивину…

      19.11.12



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    203. Білим лебедем неначе
      Білим лебедем неначе
      Вісник холоду майнув.
      Я сьогодні зранку бачив
      Гаю першу сивину.
      Він - як я ще духом юний,
      І у спогадах - такий,
      Лиш мотив на сонця струни
      Вже лягає не палкий.
      Помужнів , змудрів за літо,
      Не злякався днів зими,
      Ще змахне, як я у квітні,
      Він зеленими крильми.
      Хай у вітті нині голо,
      Віє інею печаль,
      Гай зими морозне коло
      Вже долати розпочав…

      17.11.12



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    204. Ви тут – я там
      Ви тут – я там.
      Ви там – я тут.
      Розбита сутність глека.
      Від вас до вас –
      Увесь маршрут,
      Незгасні кола пекла.

      Минулі радощі тули
      Череп’ями скупими, -
      Років ядучої золи
      Не зменшити між ними.

      Я рвусь із пам’яті СІЗО
      У забуття – на волю,
      Але ні крик,
      Ні тиші зойк
      Не умаляють болю.

      16.11.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    205. Майбуттю не здужати минуле
      Майбуттю не здужати минуле.
      Потьмяніло в душах завчасу.
      Ми осіннє золото забули,
      Зим бадьорих сонячну красу.

      Ми в саду вишневому лишили
      Щебет, наче прозаїчний гам,
      Бо забракло неземної сили,
      У земному щасті, люба, нам.

      Гай не раз оживиться весною
      Лагідним промінням висоти,
      Але нам не суджено з тобою
      В серці серцем знову прорости.

      13.11.12



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    206. Не клич мене із осені моєї
      Не клич мене із осені моєї,
      Не відіймай багряність осяйну,
      Допоки на задумані алеї
      Впаду листком в обіймах туманý.
      Не зазивай у сиві заметілі,
      Хай у очах вилискує бурштин,
      І почуття голодні та змарнілі
      Наситить день, бодай би ще один.
      І не проси, і не кляни любов’ю,-
      У цих словах я чую льоду хруст.
      Як навесні ми мерзнули з тобою,
      То чим зима торкнеться наших уст?
      Як упаду за дальньою межею
      Чи полечу у небеса звідсіль, -
      Не клич мене із осені моєї,
      Не зазивай у сиву заметіль.

      11.11.12.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    207. Отак живу
      Отак живу без вас, немов із вами.
      Не відаю, - у сні чи наяву
      Кохаю вас наївно і безтямно,
      У майбуття з минувшини зову.

      Я сивиною приоздобив скроні,
      Веду за руку внучку у садок.
      Для мене ви вже начебто сторонні,
      Але уперто не йдете з думок.

      Отак живу без вас, немов із вами,
      Немов ось - ось торкнуся до руки,
      Що хтось узяв, коли пішли ви заміж,
      А я не втримав у своїй таки…

      04.10.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    208. *-*-* / романс /
      Ваші коси, мов лісу осіннього дим
      Пахнуть літом, що вже оддзвеніло,
      Але досі так сумно, так сумно за ним,
      Аж проймає і душу, і тіло.

      Ваші очі, мов неба жовтневого синь,
      Наче море на сонці безкрає.
      Одбриніли давно журавлів голоси,
      А у серці їх клич не змовкає.

      Ваші руки, мов сонячна тиха ріка
      Зігрівають, вигоюють смуток.
      Ви ласкава і ніжна, і добра така,
      Що незмога про Вас позабути.

      Я до лісу, я в небо, я долом піду
      На ту згублену стежку до раю,
      Де зустрів колись Вас гарну і молоду,
      Покохав і донині кохаю.


      24.10.12



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    209. Радість
      Очима жадібно вберу
      Красу гаїв барвистих.
      Під їх мелодію стару
      Так гоже серцем плúсти
      В пахучі шерехи дібров,
      Грибного царства простір,
      Де, в бік який би не ішов, -
      Тепла янтарний постріл.
      Там сонця входять промінці
      Межи лапату хвою,
      І пролітають горобці
      Строкатою юрмою;
      Вітрець намотує на вус
      Легеньке павутиння,
      І стелить ніжності обрус
      На крони далеч синя;
      Завзято білочка горіх
      Пошукує у листі,
      І кришталевий сиплять сміх
      Росинки променисті…


      21 жовтня



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    210. Девіз
      Ні, би порадитись з тишею,
      Вдарити суті печать, -
      Пишемо, пишемо, пишемо!
      Тирсою вірші летять!

      Часом обтяжені віршики
      Гнітом безглуздих ідей.
      Завтра ми станемо іншими,
      Нині – йдемо до людей.

      Хай у майстерні вовтузиться
      Рим визначних віртуоз, -
      Вийдем зі словом на вулиці,
      Поки ще пишеться щось.

      19.10.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    211. Наш агент перебравсь до Гавани
      Наш агент перебравсь до Гавани, -
      Втік нарешті він від Парані,
      І на явочній хаті у Вані
      Байдикує собі на дивані.

      Тютюном щиро люльку натопче
      І сміється: нарешті, хлопче,
      На всі сто відірвешся сміло, -
      Це ж твоє наймиліше діло!

      Не поможе кумі він Моті,
      Зогниє бараболя в болоті,
      І не візьме до рук балалайку,

      І на плечі не кине куфайку,
      Лиш поету від пилорами
      Надішле дві –три радіограми.

      15.10.12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    212. Серце осені
      У холодних росах терпне
      Нив – лугів єство безкрає.

      На стезю гарячу серпня
      Бурштинова мла ступає.

      Протирають шибу неба
      Журавлі прощальним клином.

      Безродинні в полі стебла
      Гнуть на вітрі темні спини.

      Вікові пустіють клени,
      Фарб зелених сила хляне.

      Прихиляється до мене
      Серце осені багряне.

      10.09.12



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    213. Косар
      Немов трава, росли слова,
      А я пером косив
      Рядок в рядок… Клав у стіжок
      Римований масив.

      Прийшла зима - журби сурма,
      Завмер пісенний луг,
      І приорав живі слова
      Мороз оралом хуг.

      Та що мені похмурі дні, -
      Сінця жмутóк скубну,
      І запах трав оберне яв
      У зелень весняну.




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    214. Осіннє
      Шепіт золотий. Сльоза розлуки.
      Помах шалі голубих вітрів.
      Ваших яворів опалі руки
      Я підняти в зéлені хотів.

      Вії трав звільнити із туманів,
      Груди знов у квіти одягти,
      І черешні цілувати ранні,
      І веселок зводити мости.

      Я хотів. Та хто я в цьому світі, -
      Бузько із пораненим крилом,
      Що на позолоченій блакиті
      Пише вірші вам тремким пером.

      08.10.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    215. Передвиборне
      За два кільця ковбаси
      І відрізок сала
      Ганка, Господи прости,
      Голос віддавала.
      Гнат лицем у грязь упав, -
      За капшук спиртяги
      Зрікся воїнства УПА
      І його звитяги.
      А Ярема двох зайців
      Силився впіймати,
      Та отримав синяків,
      І в придачу матів.
      А мені нічого ще
      Не пропонували.
      Вдовольняюся борщем
      Й не грішу на смалець.
      -
      Там два кільця ковбаси,
      Там гумак спиртяги,
      І людині голоси
      Є вже для присяги.
      -

      Влада славне зіпсує,
      То ж навіщо, браття,
      Тим, що добросерді є
      Владою ставати?
      Так, дивись, за рік, за два
      З доброго Івана
      Тільки брита голова
      І суцільна гана.
      -
      А тепер по суті, друзі, -
      Вибір невеликий,
      У елітній лісосмузі
      Тільки вовчі пики.
      -
      Чи забудеться майданне
      Те розчарування,
      І в майбутнім не обманить
      Нас черговий Ваня?

      06.10.12



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    216. Дар
      Я дум чарíвних поплавець
      Пущу в азарті риболова,
      І хай не сом, хай окунець, -
      Душа радіти й тим готова.

      А чи зачепиться в’юнець,
      І затріпоче щира мова,
      Піду з уловом навпростець
      Аж де толока ярмаркова.

      - Купуйте люди мій товар,
      Чи краще заберіть як дар,
      Бо справа ця не прибуткова.

      Набуток - радість , супокій,
      Що я знайшов душі своїй
      У живодайних водах слова.

      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    217. Байка
      Життя прожив для плотських забаганок,
      При пиві на тарані зуби з’їв,
      Розтратив міць і гроші на коханок,
      Зіпхнув усе на клятих москалів .

      Прийшла пора до Бога йти зі звітом ,
      Порожня папка - добрих діл катма:
      - То знову ненависні московіти
      Поцупили із течки том письма.

      Високий градус в пеклі неймовірно,
      Кипить душа в широкому чану:
      - О, навіть тут якась тамбовська фірма
      Дровами постачає сатану.

      Отак і проситься сюди мораль:
      Як винен сам , до чого тут москаль!



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    218. Повеління
      Цар Вавилону превеликий,
      Володар древньої землі
      Так громадянам повелів:
      Як зателенькають музики,
      Хай пильно дивляться владики,
      Щоб і великі, і малі

      Вклонились богу золотому.
      А ні, то в огненній печі
      Спалити. Хай би тисячí,
      То не дозволю я нікому
      Мені противитись у цьому, -
      Йдіть на пости, наглядачі!

      Сидрах , Мисах і Авде -Него, -
      Єврейські мужні юнаки
      Не впали ницьма все - таки
      Перед поганським оберегом.
      Царя самолюбиве «его»
      Об гнів ошпарилось палкий.

      Тож піч огненну натопили
      І семикратно дров дали.
      А хлопці наче три орли
      В серця черпнули з неба сили,
      І в жар палаючий входили,
      Аж охоронці полягли.

      Дивився цар на їх кончину,
      І ось до трійки юнаків
      Четвертий хтось-то підоспів,
      Немовби був він Божим сином.
      Царя стривожила картина,
      З печі їм вийти повелів .

      Вони, немов з кімнат палацу,
      З вогню зійшли на білий світ.
      Бомонд розгублений стоїть.
      Пустою виявилась праця,
      Бо хлопці смерті не бояться,
      А Бог Всевишній - їхній щит.

      І видав цар такий наказ
      Всім підданим вавилонянам :
      Хвалити Бога безустанно,
      Що трьох мужів од смерті спас!

      Це повеління і для нас
      Теж актуальне , прошу пана.







      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    219. В саду пісень
      В саду пісень опало листя.
      Плоди до клуні я заніс.
      Об віття критики вітрисько
      Сякає всюдисущий ніс.

      В пору цвітіння жваві бджоли -
      Ласкаві очі читачів -
      Збирали мед . Уже ніколи,
      Здається, сад би не зацвів.

      Та все по колу в цьому світі,
      Кружляють долі і віки,
      Стають батьками наші діти -

      Надії сповнені рядки,
      І ще садку зазеленіти
      Весною випаде таки.

      30.09.12



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    220. На світі щастя є
      Відкрий мені природу таємничу,
      Пізнати дай хмільне єство своє,
      Вродливі риси ніжного обличчя,
      І впевнитись – на світі щастя є.

      Ні! Заховай у потаємні надра
      Краси своєї найсолодший дим,
      Аби снагу в собі будив я зáвжди
      Непізнаним , невіданим отим…

      22.09.12



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    221. Настрій Яги (пародія) :)
      Покину Кощія, і повернусь до себе.

      Почуюсь ще дівчиськом молодим.

      Вернусь, бо дідуган уже забембав,

      Дарма, що ветха піч і у хатині дим.

      Плювати в стелю? – а якщо вернеться

      Плювок туди, звідкіль він стартанув, -

      Про це не думаю, признаюсь чесно,

      Адже мій імідж вже не на кону.

      Проте Кощій все крутиться поблИзу,

      І я не тямлю добре то чи зле,

      Що наші почуття зайшли у кризу,

      І в нас із ним не з’явиться мале…

      24.09.12



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    222. Агрономи поетичних нив
      Агрономи поетичних нив
      Модусом новітніх технологій
      Планетарний втілюють прорив
      У екологічно - чисту погань.


      Порівняти Бога й сатану,
      Акуратно висіяти в душі,
      І чекати на врожай: ану, -
      Всі стереотипи він розрушить!

      23.09.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    223. З тобою і без тебе
      З тобою смуток, мов ковток вина,
      Щемлива серцю мрійна глибина,
      Без тебе радість, мов черства цілушка,
      Що в сон прийшла голодному вона.
      *

      З тобою горе подолати зможу
      З надією на допомогу Божу,
      Без тебе щастя я не осягну,
      Довічна мла моє огорне ложе.

      *
      З тобою смерть не надто і страшна,
      Любов не в силі знищити вона,
      Життя без тебе – то печаль глибока,
      Така глибока, що не видко дна.

      *
      З тобою зможу побороти злого,
      Супроти двох немає сили в нього,
      Без тебе я - безсилий слабодух,
      Людьми забутий, не спасенний Богом.

      21.09.12.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    224. Вересень
      Зо́лота перуку
      Торсає вітрець.

      Ниву сухоруку
      Залишає жнець.

      Щедро сіють щиглі
      Спів у вись бліду.

      Падають достиглі
      Яблука в саду.

      Літепло втікає
      Долом навмання.

      Осінь оббирає
      Капустину дня…

      20.09.12




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    225. Графи
      1
      У передбачені, готові графи
      Записуються дні душі моєї,
      Чи із Христом я йшов до Галілеї,
      Чи з Юдою заходив до Кайяфи.

      Душі вдяганки зложені до шафи,
      Де є між них замурзані у глеї
      І є білесенькі, як цвіт лілеї,
      Хоча поношені , та чисті лахи.

      Хотів я стерти всі погані справи,
      Щоб судової не торкнутись лави
      Та , як старався, - не зумів.

      Перо писця діла чеканить
      В графу хвали, а чи догани,
      І все йде чергою в архів.
      2
      Там, у архіві на полицях справи
      Лежать допоки власник не захоче
      Вложити між ті графи свої очі
      І винайти для себе щось цікаве.

      Він синові призначив путь криваву,
      Як письмена глаголали пророче.
      Тепер його серденько залоскоче
      Бодай би запис, що його я славив.

      Якщо б я навіть на синедріоні
      На вирок смертний потирав долоні,
      Та потім схаменувся, як Петро,

      Він би закреслив злі мої діяння
      І дія ця була б його остання
      Мені на порятунок і добро.
      3
      У вічний порятунок вірю я,
      Осягнення небесної країни,
      А ще, бажаю я для України,
      Аби спасалась і матінка моя.

      Тут чую пісню солов’я
      І думаю, якщо у світі тліну
      Такі сонати солов"їнні,
      Що ж небеса тоді таять?!

      - Закресли , Боже, всі недобрі графи,
      І запиши, що я не був в Кайяфи,
      І з Юдою не зраджував Христа,

      А йшов із учнями від Галілеї,
      Аж до гори високої тієї
      Життя почати з чистого листа.

      2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    226. Планида
      На широкий шлях
      Кличе стремено, -
      Юності лошак
      Став конем давно,

      Та уздечку в дар
      Взяла ти собі.

      Я сиджу,
      А кінь
      Хрумає зерно.

      18.09.12



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    227. *-*-* / хто знає /
      Хто знає, де то буде краще нам, -
      Незвідана межа між «тут» і «там».
      Тримаємося видимого більше,
      Із вірою лишившись сам –на –сам.

      16.09.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    228. Весільне небо вересня
      Весільне небо вересня,
      Серпанкова фата,
      Благополуччям стелиться
      Доріжка золота.

      Ідуть по ній закохані
      За світлокосий пруг,
      Щоб ахами і охами
      Облоскотати слух,

      Вина блаженства випити,
      Вкусити райський плід,
      І на землі постскриптумом
      Лишити добрий слід.

      13.09.12




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    229. Хіба
      Спонукує якесь чуття стороннє:
      Ти б не один окраєць слави з’їв,
      Та ліриці твоїй бракує коней,
      Вовків, ворожок, півнів, відунів.

      І дурисвітство не таке вже й зайве,
      А відьма на мітлі - міцний типаж.
      Строчи про них, і ти доб’єшся слави,
      Осуду перемігши врукопаш.

      А я дивлюся на свою кохану,
      У вись лазурну думою лечу…
      Хіба про них писати перестану,
      Аби хвальби наїстись досхочу?

      13.09.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    230. Вальс
      Зустрівши вас, я онімів.
      У щемі млосного зітхання
      Із неба в душу: до - ре - мі, -
      Злинала музика кохання.
      Вона кружляла у думках,
      Душею легко вальсувала.
      Мені здалося попервах,
      Що то відкрилась Божа зала,
      І ви посеред янголят
      Така вродлива і привітна
      П’янкій мелодії у такт
      Мене запрошуєте звідти.
      І я поринув у танок,
      Узявши ніжно ваші руки,
      І хміль дурманив кожен крок,
      І рвав на клапті серця муки.

      12.09.12



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    231. Вересень

      Йде поміж садиби з оборогами
      Вересень отавами вологими

      З яблуками в пазусі рум’яними,
      З повними туманів чемоданами,

      Із весільною до столу піснею,
      З бабцею в лазурі славнозвісною,

      В душі заглядає ледь присмучені,
      Що прийшли до нього стати учнями

      Научатись рясно плодоносити
      В час нежданої своєї осені…

      11.09.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    232. !!!!
      Пішла ж якось матуся Орбакайте!
      Пора й мені, напевно, - прощавайте!
      Поезія - це жінка недоступна!
      А ти її підкорюй, любий сайте !

      07.09.12



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    233. *-*-* ( кінь - світанок...)
      Кінь – світанок, даль – вуздечка,
      Мрії – сонечко в імлі.
      Засурми, журбо, в ріжечок ,
      Дай побути у сідлі,

      Щоб я з нього світ оглянув,
      Через поле в гай помчав,
      Молодечих днів кохану
      Між пахких зустрів отав.

      Щоб мережива із віршів
      Я поклав до рідних ніг ,
      Наймиліших , найніжніших,
      І п’янких , як перший гріх.

      Щоб вона почула врешті,
      Як освідчуюся я
      Крізь віддалини пройдешні
      Ніжним співом солов’я.

      Та комонь увесь у мряці,
      Кантар вистріпався – жах,
      Стигнуть марення юначі
      В сивих вересня очах…

      07.09.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    234. *-*-* /я думав .../
      Я думав, що осінь – то літо у масці,
      Яке не бажає безслідно пропасти.
      Торкнувся отави, гілок бурштинових –
      Це ж панна розкішна, багата, прекрасна!


      06.09.12



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    235. Я вас кохав. Із О.Пушкіна
      Я вас кохав. Чуттів тих наймиліших
      В душі моїй ще не окутав дим,
      Та хай вони вас не бентежать більше,
      Смутити вас не хочу я нічим.

      Я вас кохав – безмовно, безнадійно
      То тихим був , то ревністю палав,
      Я вас кохав так щиро, так лелійно,
      Як дай вам бог , щоб хтось вас покохав.

      04.09.12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    236. Доля.
      Я долю за недолю
      Не б’ю і не перчу,
      Тим паче не дозволю
      Чужинному мечу.
      Моя вона! Отож бо!
      Кому, як не мені
      Покірно і побожно
      Чи ласки вогняні,
      Чи проби благодаті
      В Христовому ярмі
      Нести й не нарікати
      Ні в слові, ні в умі.
      Як знає хтось інакше,
      Хай поступає так, -
      Шляхи всілякі наші,
      Як і фортуни знак.
      Та хто спосібний долю
      Взяти хоча б на кпин?
      В театрі різні ролі,
      А режисер - один.

      02.09.12




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    237. Ваші руки чомусь відпустив
      Ваші руки
      Чомусь відпустив,
      Хоч вони
      Порятунком були.
      Журавлі
      Свій прощальний мотив
      Все співали:
      «Курли» та « курли»

      Перебрів у житті
      Безліч верст ,
      А дорога
      Звернула туди,
      Де у вітті
      Похилений хрест,
      І в отаві
      Застиглі сліди...

      30.08.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    238. Сила Слова
      Сила Слова спроможна схилити
      Сите серце служити слабим,
      Свою совість стражденним скорити,
      Сяйвом світла сочитись сліпим.

      26.08.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    239. Всього-на-всього
      Ти живеш одиноко в кімнаті.
      Прийде вечір , і знову вона
      Йде до тебе в рожевім халаті,
      І сідає напроти сумна
      Із фужером сухого вина,
      Аби ще раз те саме сказати:
      Я негарна, паскудна, страшна…
      Ти, як завше - мовчиш винувато,

      Весь блискучий, холодний, як лід,
      Як столітній задріманий дід.
      Та без неї тобі - сумно й пусто.
      Ти б її пригорнув, приласкав,
      Якби серце і рученьки мав,
      Але ти всього́-на́-всього люстро.

      23.08.12



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    240. ******
      Осінь ваших лагідних зіниць
      Душу манить у тумани сизі,
      Де малим з отави горілиць
      Я дивився в синяву отчизни.
      Плодоносність ваших теплих рук
      В сад зове біля старої хати,
      Де малим ховався за лопух
      Яблуком зеленим ласувати.
      Ваші кроки тихі і м’які
      У світлицю звуть до хліба - солі,
      Де стаєте зразу ви такі,
      Мов роки не йшли вперед ніколи.
      Мамо, як то добре, що ви є!
      Чорнобривці пахощами млосно
      Серце заспокоюють моє,
      Як до вас навідуюся в гості.

      22.08.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    241. Ще недавно...
      Ще недавно: запах липи,
      Бджіл сопрано, бас джмелів,
      А сьогодні серпень випив
      Гаю пахощі та спів.

      Ще недавно бузьок долом
      Йшов як справжній полювач,
      А сьогодні тихо й голо,
      Лиш туману сивий квач.

      Ще недавно ми блукали
      Зеленяві , молоді,
      А сьогодні листя з жалем
      Пропливає по воді.

      Ще недавно, ще недавно…
      А зима неподалік
      Йде в’язнити і - на сани
      Пережитий нами рік.


      21.08.12



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    242. Снігопад
      Над світом пронісся густий снігопад,
      Порошею даль пообтрушував,
      Стежину сховав у замріяний сад
      І став поміж нашими душами.

      А ми виглядали хоч дрібку тепла,
      Та небо сміялося зорями
      І місяця око у наші тіла
      Вп’ялося байдужістю скорене.

      Мов постіль шпитальна улігся покров,
      А доля під скибами чорними,
      Укрилася сонцем жагуча любов
      За льодом покритими горами.

      Аби під гарячим диханням розм'як
      Бар’єр з переметів та інею,
      Ми маємо разом промовити «так»,
      Спогадкою щастя осінені.

      Над світом пронісся густий снігопад,
      Порошею даль пообтрушував,
      Стежину сховав у замріяний сад
      І став поміж нашими душами.

      21.08.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    243. Обітниця


      Яка обітниця чудова , браття, нам
      Побачити красу Єрусалимських брам,
      І неможливо навіть уявити,
      Як може статися, що нас не буде там.

      19.08.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    244. Колись до мене...
      Колись до мене мить остання прийде,
      Мов плахи ніж, спадаючий на карк ,
      Кругом життя кипітиме гармидер, -
      Не вчує світ, як прогримить цей вдар.

      Цвістиме сад і гул хрущів оберне
      Вечірню млу в розкішну суєту,
      На ниві неба золотисті зерна
      Засіє Бог , а я в моріг вросту.

      Капела жаб зі ставу :«кваки – кваки»,
      У теплій хвилі вітер їхній спів
      Ген за діброву однесе. Виття собаки
      Лунатиме , як за минулих днів.

      Роси кришталь бринітиме на травах,
      Цвіркун сполоще горло раз і два,
      І поки ним лунатиме відправа,
      Свій крик сховає у дуплі сова.

      Ні , не сумую, що прийде та хвиля,
      З якої вмить стає дев’ятий вал, -
      Ясний мій зір і кріпке сухожилля,
      Щоб зріти ціль і втримати штурвал.

      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    245. Паралель
      І хоча на придбаних ділянках місяця не встромлені кілки ,
      Там граничать грек і китаянка за всесильні долари таки.
      А мені мій дім не удається власністю зробити, хоч ти плач,-
      Із рублів, що мав я в ощадбанку спорохніли навіть копійки.

      17.08.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    246. Ковалі
      На обездоленій , збідованій землі
      Свого ми щастя неутомні ковалі,
      Допоки палахтить вогонь кохання
      Резерви наші в ньому чималі.

      15.08.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    247. Стежина
      Давно зачекалась стежина мала,
      Що кроки мої пам’ятає.
      Вона із дитинства мене повела
      В життя до безтями безкрає.

      Цвіте матіола і м’ята пахка,
      Осінньо позиркують флокси,
      І так пригортає матусі рука,
      Що тепло не серці аж досі.
      До гаю веде через кладку тропа.
      Ліщина, калина і терен.
      На небо яскравий горішок упав
      І жменька золочених зерен.
      У закутнях прілих потрухлий пеньок
      Часів незабутнього Оха…
      Мені би гайнути туди на деньок,
      Де мрій і фантазій епоха.

      Та все магістралі, цейтноти, діла.
      І світ наче колесо білки.
      Давно зачекалась стежина мала.
      Про це пам’ятаю.
      І тільки…


      11.08.12.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    248. Пісня
      На ниві думок золотіють слова,
      У горсточки віршів їх жне голова,
      На жорна снаги осипає зерно
      І серця мелодія лине жива!

      10.08.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    249. Глухонімий поет
      Не чув мелодій він чудових
      Симфоній Баха, солов’їв,
      Риторику тупоголову
      Чи матері ласкаву мову, -
      Весь світ для нього занімів.

      З дитячих літ в глухій оправі
      Душа витерплювала біль.
      Він силився в тремкій уяві,
      Як люди, мовби для забави,
      Пускали мову з язиків.

      Зате він слухав почування
      І серця говір тихий чув,
      Покори штиль, грозу страждання,
      Душі принишклої зітхання
      І нерва реактивний зсув.

      Компонував нетрадиційно,
      Не бив себе бичем принук,
      Щоб звук мелодій піаніно,
      Чи вітру шум із України
      Пускати у негайний друк.

      Він осягав глибінь істоти,
      Сльозою серця слухав, як
      Шоломотять небес висоти
      Й на запитання Бога: хто ти?
      Промовив: Твій синочок я!



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    250. Ціна
      Її слова , як тихі роси
      Від Лаври, аж за Шаолінь,
      Лягли на його душу босу
      Під затихаюче "цвірінь",
      Як сонце заглядало скоса
      Межи копила під оплінь,
      І підкрадалась юна осінь
      Мелодикою клекотінь, -
      Він серце молитовним тросом
      Пришвартував до вічних плит
      І, бувши щирим ортодоксом,
      Забрав п’янкі слова у скит.

      Прийшла зима. Кохає досі,
      Кохає… Вже митрополит.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    251. Історія одного дня
      У плащ липневого дощу
      Одягся день понурий,
      Лугами йшов донесхочу,
      Тамуючи зажуру.

      Минав ріку, обходив став,
      Відпочивав у лозах,
      Косиці вербам цілував,
      Печалив їхні сльози.

      Тулився до віконних рам
      І доторкавсь порогу,
      Мов увійти хотів у храм,
      Аби вклонитись Богу.

      Моїм обійстям перейшов,
      Зашелестів у вишнях,
      Торканням вогких підошов
      Ледь потривожив тишу.

      Мандрівником таємних прощ
      На темному узліссі
      В отаву скинув макінтош
      І до зірок вознісся.

      29.07.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    252. Євро -
      Євровікна. Євродвері. Євромагазин.
      Крізь розбите скло продерся торбохват Мартин.
      Єврокраги. Єврозварка. Євроелектрод.
      Приволік додому злодій все без перешкод.
      Слідчі. Пес. Все, як годиться. Крадія знайшли.
      Прокурор. СІзо . П’ять років. Термін чималий.
      І останнє слово дали мовити йому.
      Каже, - хочу не у нашу , а в євротюрму.
      Брав не наше – європейське. Йду на євросуд!
      Хай мені євроумови на п’ять літ дають!

      27.07.12



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    253. Диво
      Цілунок дня від сумороку вистиг,
      Туманом розійшовся врізнобіч,
      У запашному сіні зір іскристих
      Вмостилась на яйце квоктуха - ніч.
      Вона укрила тишею дбайливо
      Гніздо, допоки сонце - муж в путі,
      Щоб на світанні виринуло диво -
      Рожева радість на тремкій воді.


      25.07.12



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    254. Я думав...
      Я думав, як тебе побачу знов,
      Злечу на крилах у безмір'я,
      Та випала душа до підошов,
      Прилипла до землі, мов пір’я.
      Ти, - як тоді - троянди теплий цвіт,
      Щоправда - колючки ті ж самі.
      Я до твоїх лиш доторкнувсь воріт,
      І в ніч поніс у грудях камінь.
      Нема назад нам вороття, нема.
      Надії марні. Сни наївні.
      Чи ти могла мене життя сама
      Чекати до останніх півнів?
      Не буду більше думати про це,
      Я пам'ять вирву із корінням,
      Занурю в небуття її лице,
      У тузі отрую осінній …

      24.07.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    255. Натура
      Коли над нивами звичаєм
      Тремтить прозорчасте тепло,
      І світ од хмар бриля жадає,
      Бо лиця сонцем напекло;

      Коли опівдні у пилюку
      Мокає вітер свій язик
      І, з неї вивівши зміюку,
      Кусає стовбури осик;

      Коли грози відлуння дальні
      Шукають місця в низині,
      І кріт змовкає у копальні,
      Сховавшись в ніші потайній;

      Коли жахає батогами
      Отару неба злий пастух,
      І арку райдужної брами
      Безвітря вкопує у луг,

      Тоді і я словесним пензлем
      Папір вдягаю в кольори,
      Щоб жодна барва не пощезла
      З картин липневої пори.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    256. ВЕСІЛЛЯ
      Друзі, прошу розділити сьогодні зі мною радість - донечка Христя йде під вінець!!!
      За здоров"я молодих!
      Будьмо!)

      21.07.12.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    257. Девальвація
      Слово падає в ціні.
      А як ні, –
      Скажіть мені.

      20.07.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    258. Аксіома
      Ваші очі уважно шукають словá,
      Схожі виглядом на діаманти,
      Та, нажаль, як в житті воно часто бува,
      Замість «так» переважно є «анти».
      Не сумуйте, - потрібен і камінь – вапняк,
      І всіляке інакше каміння,
      Бо є випадок всякий і настрій усяк,
      Радість літа і туга осіння.

      Той будує із золота, той зі сріблá,
      Інший стіни кладе з очерету…
      Ціль у всіх же єдиною завжди була:
      Заселити собою планету.
      А як пробу вогонь на будови зведе,
      Погорять очерет і солома,
      Нелукавого слова підґрунтя тверде
      Устоїть , як добрá аксіома.

      17.06.12



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    259. *-*-* / час.../
      Час - умілий, наполегливий гример
      Щік рум’янець , юну ясність лоба тер,
      Та понищити не зміг твою красу,
      Що весніє звабним шармом дотепер.

      16.07.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    260. про дорогу дальню
      зламані ворота
      згублені ключі
      смутку всохла нота
      снить на аличі

      порох на осонні
      де старий сидів
      з думою про коні
      і просторий хлів

      колеса від хури
      витертий обруч
      дивиться понуро
      себе обіруч

      виламана лата
      вперлась в перегній
      ой немає тата
      дав би лад він їй

      вилущені рами
      потускніле скло
      ой немає мами
      чисте все було б

      дивиться криниця
      у безмежну вись
      де кохані лиця
      з вічністю злились

      і таку печальну
      пісню хлюпотить
      про дорогу дальню
      крізь життєву мить

      15.07.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    261. Скарб
      Із ланцюжків орбіт кольє планет
      На шию Всесвіту поклав Творець ,
      Людині в руки дав життя букет ,
      Собі терновий полишив вінець.

      У небі мерехтить краса світів,
      Людиною уквітчана земля,
      Він перейтися долом захотів,
      У місто в’їхати сів на осля.

      Убили, зрадили вони царя:
      - Варавву відпустити вам ? – Атож!
      Затемнене і сонце, і зоря,
      І серце зле отемнене також.

      Знайшов у полі він перлинний скарб,
      І, обернувшись у чудне дитя,
      Не золота блискучого мільярд, -
      Аби купити поле - дав життя .

      12.07.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    262. Задрімало минуле в густих споришах
      Задрімало минуле в густих споришах,
      Спозарана туманом зітхнуло.
      Там шукала моя вереснева душа
      Споминань березневий притулок.

      Руки батькові випаром вийшли з трави,
      Підхопили її аж за хмари,
      Шепіт грому почувся: дитино живи,
      Доки вік батогами не вдарив.
      Коси мамині вербами у долинáх
      Хилитались від повіву долі ,
      Рідним доторком лист їхній солодко пах
      І сльозою тремтів мимоволі.
      Дубчаки із узлісся братанням своїм
      Душу кликали на іменини,
      В краю рідного давністю зболений дім
      На гостину всієї родини.

      А душа поміж стрічі й розлуки струмить
      Пілігримством скупої планиди,
      У щемку й нерозгадану зустрічі мить
      З неблизьким , наче сон, краєвидом.

      Сонце кров’ю залило поранений пруг,
      Прохолода війнула із яру.
      Біль зворушення пам’яті посувом вщух,
      Тільки шрам залишивсь від удару.

      08.06.12



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    263. Содом і Гоморра
      Гидкі гріхи і непокора
      Серця з’їдають, мов чума.
      Росте Содом, цвіте Гоморра,
      Про смерть і натяку нема.

      А Лот же праведний раз – по – раз
      То усерйоз, то жартома
      Зверта увагу їх на сором,
      Вони - висміюють сліпма.

      І Авраам зійшов на гору,
      І молитвами багатьма
      Із Богом вів переговори

      За люд правдивий зокрема,
      Та ті міста смертельно хворі.
      І дощ огненний впав сторчма.

      2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    264. в театрі абсурду
      в театрі абсурду де грає еліта
      на струнах душевних народу
      з гримерки генсека вусатого кітель
      настійливо рветься у моду
      за ширмою привид очима хижацьке
      крізь люльки димок поглядає
      і цілиться прямо у морди кулацькі
      в яких милосердя немає
      я силою волі мартенові печі
      снагою дороги залізні
      а ви все звалили злочинно на плечі
      і у мільярдери полізли
      моє галіфе і мій кітель скромненькі
      стіл крісло уся обстановка
      а ваші пихаті усі витребеньки
      в мені знову збуджують вовка
      сидять глядачі і міркують що далі
      а далі довершена ява
      де вовк розідрав на лахміття шакалів
      і впала куліса кривава


      07.06.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    265. Десять літ, сорок, а то й більше ста
      Десять літ, сорок, а то й більше ста
      Мовою мами весніють уста,
      Сили немає ніхто проти слів,
      Що проростають з осердя єства.


      06.06.12



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    266. Виклепування доль
      Кувалдою яскравого світила
      Розсвіт потрощив харалужну ніч.
      Туманним дном сповзли смолисті крила
      У трепетливу опівденну піч.
      Виклепуючи громом блискавицю,
      Липневий день курив дорожній пил,
      А вітер у лівиці та правиці
      Тримав уламки прохолодних крил.
      Привітний гарт з відра на суходоли
      Явила злива. Зашумів розмай.
      Коваль не змінить амплуа ніколи,
      І ти його за це не попрікай.
      Стрічай зорю життя досвітню й ранню,
      Хай потім грім зіграє грізну роль.
      Всьому свій час, - горнилу й гартуванню,
      В цій метушні виклепування доль.

      04.07.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    267. На велелюдному крамарстві
      На велелюдному крамарстві
      Немає яблуку де впасти,
      Всяк свій розхвалює товар.
      Той пропонує вірші білі.
      Він майстер в цьому рукоділлі,
      Хоч заглядає ще в буквар.

      А той сонети на прилавок
      Поклав і зве купця ласкаво.
      Куштують і відходять геть.
      Чи рими в них уже прокислі,
      Чи несмачні торговця мислі,
      Чи замусолений сюжет.

      А інший виложив ронделі
      На рундуки свої дебелі.
      Ронделі начебто й смачні,
      Але нема на них гурманів,
      Говорять, вимерли останні, -
      Вертай додому впорожні!

      На ляду виложив свої
      Склепар чудові рубаї,
      Та мудрість челяді нещасна.
      Ніхто й не гляне в їхній бік.
      Весь день постояв чоловік
      І мусів знов до ятки класти.

      Тримала на руках в обід
      Поему жінка зрілих літ,
      Можливо є голодні штати,
      Та запитавши про ціну,
      Відповідали їй: та ну,
      Ми це не будем купувати.

      Я на базарний компроміс
      Також вірша свого приніс.
      Крутили носом, не купляли
      Чи то в них гроші замалі,
      Чи хліба скупо на столі,
      Чи зовсім інші ідеали…


      02.07.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    268. Важко жити у вині таємній
      Важко жити у вині таємній.
      Ниє совість у кутку душі.
      Не дають покою убієнні,
      Взяті на словесні палаші.

      Хто врятує з дум безмилосердних,
      Дасть відраду сплаканим очам?
      Плем’я людське непомітно твердне, -
      Жах смертельний осьдечки і там.

      Став на тропи світових релігій,
      Може там звітріє біль гріха,
      Та потрапив у інакше іго:
      Розкіш, пожадливість і пиха.

      Боже мій, надіє Ти остання,
      Прощенням потіш із вишини,
      Жити поверни мені бажання,
      Торжеством синівства огорни.

      30.06.12.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    269. Малювання
      Підводить повагу чуприна срібляста
      На душ молодих полотні,
      А серце нестямно іде у контрнаступ
      На всі зусібіч «не» і «ні».

      На «ви» апелюють все більше довкола,
      І сум огортає тебе,
      Проте не закрита художня ще школа
      І повен палітри мольберт.

      - Дідусю, - гукає внуча розпашіле.
      А ти ще такий молодий,
      Снага ще не раз підфарбовує тіло
      В солодкі кохання меди…

      І як тут, скажіть мені, бути похмурим,
      Коли так малюється гарно з натури.

      29.06.12



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    270. Ця нитка червона - міцна!
      Ця нитка червона - міцна!
      Ослаблена чи у напрузі.
      Чудесно єднає вона,
      Ця нитка червона міцна,
      Оте, де кремлівська стіна
      І те, де у нас любі друзі.
      Ця нитка червона - міцна!
      Ослаблена чи у напрузі…

      26.06.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    271. У всесвіті закоханих орбіт
      У всесвіті закоханих орбіт
      Нелегко гравітацію скорити
      І ревнощів жаркі метеорити,
      І заздрощів усе ще вічний лід.

      Та я, хоча у справі цій любитель,
      Подався у міжзоряний політ.
      Упевненість мені заздалегідь
      Віщує милування сеньйорити.

      Нехай чатує демон волохатий,
      І корабля чужинного пірати, -
      Твій образ, моє сонечко, - маяк.

      Пливу! А зоряниці і планети
      Мені означують місцину, де ти,
      І не зустрітись нам тепер ніяк .



      25.06.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    272. Острів
      В очах твоїх купається весна
      П’янка, весела, як дитя привітна,
      Мені на світі радісно і світло,
      Що ти така і досі, як вона.

      З човна душі ти опустила кітву
      І узялася серця мого дна,
      Любов твоя - іскринка потайна,
      Мою журу осяяла самітну.

      Плюскочеться життєвий океан,
      У нетрях мли таїться ураган,
      Та нас єднає рятувальний ретязь.

      Нехай накриє світ дев’ятий вал,
      Ми виберемося на свій причал,
      На острів, що я маю на прикметі.

      21.0612.




      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    273. Нарівно
      За спекою і грім, і блискавиця, -
      Опісля ласки прикра молодиця,
      Цілована і зніжена до млості,
      Нарівно чоловіку норовиться.

      20.06.12.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    274. Мрія
      Юнача мрія вкотре ночувала
      Під плотом позабутої журби,
      Душею кликала стривожено, аби
      Ти знову вийшла з сяйного начала,

      І наново тебе я полюбив,
      Та муза сну задумливо мовчала,
      Лиш спогаду мигнув далекий спалах,
      І темінь опустилась на горби.

      19.06.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    275. Любов земна
      Я вас забув і пам’ятаю.
      Ви – ночі мла і дня яса,
      Ворота пекла й двері раю,
      Безодня темна й небеса.
      Я вас ненавиджу й кохаю.
      Ви - жар і серця холодінь,
      Страхіття хащ і щебет гаю,
      Снага душі й ганебна лінь.
      Я йду до вас і утікаю.
      Ви – тихий сон і жаху щем,
      Зціляюсь вами й умираю,
      Бажаю вмерти й жити ще.
      В одному я лиш непохитний:
      Без цього світ – могильні плити.

      18.06.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    276. *-*-* / трáви гладить вітер в полі.../
      трáви гладить вітер в полі
      мов юнак дівочі груди
      дриґотять калюжі голі
      тут спокійним бути трудно
      перешіптують тополі
      як то далі жити люди
      ми про тишу небо молим
      а її мабуть не буде
      молодик сів на престолі
      пес гарчить на нього з буди
      не язик одні мозолі
      від брехливої огуди
      чумаки згубили солі
      не один не два півпуда
      біло так на видноколі
      диво дивне справжнє чудо
      море наче алкоголік
      п’є із гирла на відлюдді
      й заїдає мимоволі
      хвиль бурхливих пінним струдлем
      змила ніч химерний колір
      лиже ранку сизе блюдо
      косарі прилуку голять
      після свята знову будень

      16.06.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    277. Сонечко лиця
      Сонечко лиця її з –під ковдри
      Осяває посірілу рань,
      З днем мене вітає ніжно добрим
      Сонечко лиця її з –під ковдри.
      Солов'єм злітає серце мовби,
      Пісню щастя ллє його гортань,
      Сонечко лиця її з –під ковдри
      Осяває посірілу рань .

      2011



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    278. Осипаються юності квіти пахкі

      Осипаються юності квіти пахкі
      Забуттю під самісінькі ноги
      І тумани пливуть з усіляких боків,
      Повні сліз і щемкої тривоги.
      На пожовклій траві мемуарів твоїх
      Превеселі не гопкають коні
      І луною не котиться радісний сміх
      По юнацтва сяйній оболоні.
      Під повікою неба холоне сльоза
      Від пташиного хору мовчання,
      Пригинаючись, пнеться угору лоза,
      Мов любові надія остання.
      Видається, що ти і не жив на землі,
      Не губив, не шукав, не знаходив
      Лиш зі столу обмів крихти щастя малі
      І за рогом пощез пішоходом…

      13.06.12.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    279. Пророцтво (моновірш)

      Початок - це пророцтво про кінець...



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    280. Творчі дні
      Ми розлучились, так і не зустрівшись.
      Пішло минуле у зворотній бік,
      Але сьогодні ти явилась віршем
      І душу спогад полум’ям обпік.
      І я – не я стою на перехресті,
      Немов одвічний слова пілігрим.
      Ми вже зустрітись маємо нарешті,
      Та недостатньо ще для цього рим.
      О, творчі дні, повік благословенні!
      Ласкаве сонце, небо голубе...
      Я кожну мить знаходжу у натхненні
      Хоча б маленьку часточку тебе.


      08.06.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    281. Справа честі
      Проник твій погляд шпигуном
      У горницю душі моєї,
      Думки погідні, мов трофеї,
      Забрав у розуму притьмом.

      Пощо запитувати : чом
      Я ідіота мовчки клеїв,
      Коли він в узи Гіменея
      Мене заковував цілком?

      Боротись я постійно звик.
      А цього разу вийшов пшик!
      Солодке бо було нашестя.

      Вже резиденти не страшні
      Усіх контррозвідок мені,
      З тобою бути - справа честі.


      07.06.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    282. Торкнися уст моїх мовчанням
      Торкнися уст моїх мовчанням,
      Пестивим звуком тишини
      І у любові мить останню
      Блаженством раю огорни.
      Лише не дай душі мовчати,
      Аби , відклавши ліру вбік,
      Я за утіхи срібні ґрати
      Снагу живцем не заволік.

      06.06.12



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    283. Обсію поцілунками долину
      Обсію поцілунками долину
      І проростуть солодкі відчуття,
      Що я люблю тебе одну – єдину
      Не день, не два, а довше, ніж життя.
      Двох гір торкнуся сонечком долоні,
      Війну жагучим подихом на них .
      Опісля бурунів розлук солоних
      Я б тут навіки вічні , лігши, стих,
      Щоб усміху твого ясний півмісяць
      Мою сльозу голубив уві сні,
      Від радості, що я в тобі вознісся
      У раювання висі чарівні.

      04.06.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    284. *-*-* ( у звої мли...)
      у звої мли
      спекота літня
      дрімає в лозах
      жовтневий смуток
      веселість квітня
      метаморфоза

      вагомість крапель
      отав безсилля
      безвеселкóвість
      багряні барви
      жура осіння
      печальна повість

      стерня схолола
      і павутиння
      прощальність неба
      вуаль бентежна
      поблідло - синя
      на плечі вербам

      дорога дальня
      шлагбаум ночі
      все по - старому
      віщає тиша
      слова пророчі
      іди додому

      03.06.12



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    285. *-*-* / на білий світ /
      На білий світ прийшли усі ми, щоб
      Діла чинити якнайвищих проб,
      Невдалі ж хай навік накриє
      Любові Усевишнього потоп.

      31.05.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    286. *****
      Глибокостей непізнаних високий дух,
      Сторонній вельми і водночас вірний друг,
      Захований у слові, явлений у тілі,
      Умерлий і воскреслий цар царів і слуг.


      26.05.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    287. Інфаркт
      Водою повен підіймавсь цебер.
      Ще круг один - і сонцесяйний верх,
      Та несподівано униз зірвався…
      Літа мотузку цвях іржавий тер.

      24.05.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    288. Мене твій погляд до журби обпік
      Мене твій погляд до журби обпік
      І кинув за міцні чекання ґрати.
      Від волі ключик дай мені, - не вік
      В оцій кормизі духом ізгасати.

      Ні, не давай, - допоки я в тюрмі,
      Ти будеш поряд, милий наглядачу,
      І хай всі дні життя мого сумні, -
      На долю не поскаржусь, не заплачу.

      Із ложа нар у мрію упірну
      Про ту чудову звільнення весну
      І щебети яскравого розмаю,

      А що надовго я в біді погруз,
      Мене навчило в млі затворних уз,
      Як двері без ключа відкрити маю .

      23.05.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    289. *-*-* /в серці лукавім/
      В серці лукавім немає любові,
      Сильця у ньому бринять ланцюгові,
      Навіть, якщо там любов, то без серця, -
      З муками слізними напоготові
      .

      22.05.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    290. Мінірубаї
      *-*-*
      Хитка свобода врешті
      На термін - два прийдешні
      Гігантському омару
      Попалася у клешні.
      *-*-*
      Перекупка заядла -
      Оця верховна Рада.
      Мільйон вартує шкура
      Отруйливого гада.
      *-*-*
      Тремтять від ностальгії
      Труїти волю змії,
      А що це правда суща
      Показують події.
      *-*-*
      В ілюзії базару
      Розтягують "на шару"
      Хто фабрику , хто землю
      Без гадки про покару.
      *-*-*
      Прийдуть на суд до Бога:
      Магнат і бабця вбога,
      Усіх на кладовище
      Веде одна дорога.



      20.05.12



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    291. З моїх грудей тече ріка кохання
      З моїх грудей тече ріка кохання,
      Прозору хвилю гріє серця щем, -
      Пливи собі у човнику бажання
      Під ніжним поцілунковим дощем.

      Була учора спека несказанна,
      Вогонь лизав долоні – береги,
      Роса утіх не опадала рання,
      Пилюка смутку слалась навкруги.

      Та я вернувся хмарою густою
      І грому благодатною сльозою
      Припав до шовковистих одіянь,

      Із висоти веселкової слави
      Зронив слова, немов лазур ласкаві:
      Люблю тебе…навік моєю стань…

      18.05.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    292. Моє серце
      Віще Слово - духовний нектар.
      Бути з Ним - вище кредо.
      Моє серце - бджола.
      Бог - бджоляр.
      А душа - рамка з медом…

      17.05.12



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    293. *-*-* /муж неодружений/
      Муж неодружений - у полі явір,
      Зоставлений з печалями віч – на –віч .
      Тополі край дороги мліють пухом,
      А він на них і не погляне навіть …

      16.05.12



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    294. Рубаї / добродій сохне.../
      Добродій сохне - лиходій цвіте.
      Маліє важне - дужає пусте.
      Будяк над клумбою панує...
      Не те із нами, люди, щось не те.

      14.05.12



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    295. Святковий злагоджу обід
      Святковий злагоджу обід
      І бідарів покличу:
      - Прийдіть, зі мною споживіть,
      Як у Христовій притчі.
      Хліб на мережаний обрус
      Поставлю у надії,
      Що в їх подобі сам Ісус
      Мій дім теплом зігріє .



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    296. Магія
      Світ увесь окутала
      Магія комп’ютера...


      12.05.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    297. Працювати треба, брате
      То не хмари білі стрімко
      Плинуть небом голубим, -
      То чадять боги олімпу,
      Із ротів пускають дим.
      Байдикують до обіду,
      Що їм труд, - вони боги!
      Мають пійло, мають їдло,
      Занепали й вороги.
      П’ють нектар, мед поїдають,
      Аж та темніє неба край,
      На землі немає раю,
      А у них – постійно рай.

      Як димами оповило
      Незахищену лазур,
      Із небес тоді стосило
      Обізвався Деміург.
      Слів Його не розібрати,
      Тільки грому грізний блиск,
      А боги давай тікати,
      Зойк лишаючи і писк.
      Ой і бив їх непутящих,
      Гнав за верби і стави,
      Заховався хто у хащі,
      Хто заліз до кропиви.
      Я не знав їх поіменно
      А що ліньки їхні - знав -
      Є також у людських генах,
      То собі науку взяв:


      Як за лінь відповідати
      Мають навіть і боги, -
      Працювати треба, брате,
      Не гамуючи снаги!

      11.05.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    298. Прийду до тебе
      Хміль поцілунковий звітрів,
      Жаги остигло сонце…
      - Чому скажи, о краща з дів,
      Хміль поцілунковий звітрів
      І стали трелі солов’їв
      Одним із тисячі хітів?
      Можливо через стронцій
      Хміль поцілунковий звітрів.

      Напевно зміни вікові
      І спад тестостерону
      Вмертвляють струни ще живі.
      Напевно зміни вікові
      Рух пригальмовують крові
      І щастя тріскає по шві,
      І почуття холонуть.
      Напевно зміни вікові .

      Прийду до тебе, ангел мій,
      І буду ще кохати,
      По вінця сповнену надій.
      Прийду тебе , ангел мій,
      Інакше з’їсть зелений змій.
      Ти тільки ласкою зігрій
      Байдужу ауру простати...
      Прийду до тебе, ангел мій
      І буду ще кохати.

      10.05.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    299. Боротьба
      Суха чорнильниці душа,
      Пера – обм’якле серце.

      Купив би риму – ні гроша,
      Та і не знаю, де це.

      Строфа сумує за рядком,
      Рядок словами марить.

      Пробрались лінощі тайком,
      Взяли снагу на нари.

      Німа тематика пісень,
      Мотиви – по комонях.

      Чатують сумніви удень,
      Вночі - стоїть безсоння .

      Глаголю вперто: згинь, марó ,
      Я ціль приймаю вищу !

      І знов беру до рук перо,
      І біль паперу нищу.

      09.05.12



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    300. *-*-* /у світлі останніх новин /
      У світлі останніх новин ці новини ще є не останні,
      Хоч сонце за гору зайшло, знову зійде воно на світанні,
      Багато не встануть з нічного спочинку, очей не відкриють,
      Але ж і насіють життя за цей проміжок душі кохані.

      07.05.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    301. *-*-* / життя чудове /
      Життя чудове тим, що проминає.
      Злинає сонце і паде за гаєм,
      Усе живе скоряється дрімоті,
      В надії ранку очі закриває.


      06.05.12



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    302. Стоять у спогадах сумирно ...
      Cтоять у спогадах сумирно
      Фігури вóскові минувшини.
      Постава ярих днів - козирна -
      З яскравим усміхом незрушеним.
      Персона щастя молодого
      З букетом руж існує радісно, -
      Вона ситилась діалогом
      З любов'ю так, а не по радіо.
      Типаж поспілий звіт у теці
      Тримає трохи недописаний,
      Став зір відвертості купецьким,
      А з ним на тімені - залисина.
      Ще має бути у кімнаті
      Дідуньо із ціпком старенький,
      Та місце те ховає затінь, -
      Живий ще син своєї неньки…

      04.05.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    303. Точка
      Дивлюся серцем в точку "нуль".
      Тебе немає. І нікого.
      Земна орбіта наче руль
      В руках задуманого Бога.
      Безодня – простір. Час – гальмá.
      Ще не об’явлена година
      Рушати. Ще тебе нема,
      Та знаю, - ти прийти повинна.
      Мій сон міцний. Не чую я,
      А кість моя стає тобою.
      Найперша пісня солов’я
      Найпершу рану людства гоїть.
      Зі мною ти. В щасливу путь.
      Шипить якась мара в гілляччі.
      Грімниці б’ють. Вітри гудуть.
      Христос в Єрусалимі плаче…

      02.05.12



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    304. Черешенька
      Яка вона проста і світла!
      Немов нема на світі зла.
      Зимовим спогадом розквітла
      В саду черешенька мала.
      Як те дівча у чотирнадцять,
      Фату замріяно вдягла,
      З горіхом в помислах на шпацір
      У бір модриновий пішла.
      Я не здивуюсь, як неждано
      В садочку не найду її...
      У клена мрія є так само
      Забрати яблуньку з гаїв.

      30.04.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    305. Маленький штрих
      - Яке добро , що світло вам
      Не відключає любий уряд, -
      Всміхнувся лампочки вольфрам
      З-під капелюха абажура…

      29.04.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    306. Життя
      Життя, мов день.
      Бадьоре - зранку.
      Опівдні - спека.
      Смерк - в росі.
      Опівніч - кави філіжанку.
      Міцної.
      І...бувайте всі.




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    307. *-*-*
      Божився алкоголю
      Громадянин:
      - Сім поцілунків долі
      За твій один!




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    308. Політ
      Перо моє на старті,
      Зворотній часу лік :
      - Слова, поезій варті,
      Летіть в майбутній вік.

      В безодній голубіні
      Кружалом золотим,
      Розбивши пута ліні
      Усеоружжям рим,

      Заграй, чудова ліро,
      На сцені хмар блідих,
      І хай буденність сіра
      Останній робить вдих;

      Дай óбразам ожити
      На мить одну хоча
      У космосі відкритім
      Уяви читача,

      Де зоряні світила,
      Душі солодкий щем…
      Не опекти би крила
      І приземлитись ще.

      26.04.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    309. З П. Сороки ( Я хотів би померти у сні ) переклад
      Мне б во сне оборвать свою жизнь
      От смертельного жала,
      Чтоб слезинка горячей души
      В Божьи руки упала.

      Пусть без боли, без муки, борьбы
      Мир иной отзовется…
      Я был часто любимцем судьбы,
      Может, вновь улыбнется.

      25.04.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Поміж хмари опустило...
      Поміж хмари опустило
      Літо сонячний фелон.
      Лип божественне кадило,
      Нив євангельський амвон.

      Хор пташиний літургію
      Править щебетом святим.
      Заворожено німію
      Я в задумі перед ним.

      У холодні люті зими
      Відійшли гріхи мої,
      Сповідальні диво - рими
      Вишумовують гаї.

      Купол неба, храм природи,
      Воском скапує зоря.
      Молодик – диякон водить
      Млу довкола олтаря.

      24.04.12




      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Сповідь
      Зайшов на серця головне меню,
      Аби довідатися про платню
      Небес, які не раз мене корили
      За недохват душевного вогню.

      21.04.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. *-*-*
      Став люльку річки на світанку смокче,
      Туманом сизим пахкає у лози .
      День тре рожеве видноколу очко.
      Вітрець за гонами таїться зозла.
      Квача в зелене умокає квітень,
      Мете з лугів журбу осінню трухлу,
      Щоби стеблом небавом тріпотіти,
      Метеликом злетіти легкодухим .
      Землиці лоно, спрагле насінини,
      Чекає, перелоги розпростерши .
      Озимині волошки сняться сині,
      Плодами марять за селом черешні.

      21.04.12



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Поезії сонячна гладь
      Поезії сонячна гладь
      Дрімає у тиші ранковій.
      Слова ще у серці мовчать
      І серце мовчить ще у слові.

      Снаги соловейки гучні
      Зітхають у вітті росистім,
      Пробуджують душу пісні
      Римованим шелестом листя.

      Стежиною кличе рядок
      На книжні поля і журнальні,
      І віршів казковий клубок
      Веде до хатини – читальні.

      16.04.12



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Библиотека
      Сияньем света неземного
      Живет во мне любовь Христова, -
      В шкафу души на полке сердца
      Труды немеркнущего Слова.

      15.04.12.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. А Він іде
      Обвите погребальними бинтами
      Лежало тіло в склепі кам’янім,
      А дух зійшов туди, де пекла брами
      Пускали іскри , блискавки і грім.
      Втікала варта – Дух Господній дужий
      Трощив заслону, відбирав ключі
      Від смерті, пекла, думань осоружних…
      - Радійте, істин Божих сіячі!

      Три дні і ночі три звіщав Спаситель
      Доісторичним жителям землі,
      Що вірою у Нього будуть жити
      Убогі люди й славні королі.
      Іще на гробі камінь і печаті,
      У смутку учнів погляди блищать,
      А Він іде смертельні пута рвати,
      Подати світу Божу благодать.

      14.04.12




      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Костюм
      Мистецтво - старезний у шафі костюм,
      Не дуже сьогодні доречний.
      Одівши його, можна вийти на глум
      Модерном сколочених течій.

      Вдягає його сивий днями поет
      І джинсові кпини пустошить, -
      Нікчемна огуда крізь рупор суєт
      Для нього, мов кашляння воші.

      Ще є де-не-де щиросерді митці,
      Над ними не царствує мода.
      І буде їм славою наприкінці
      Не сплямлений віянням одяг.


      13.04.12



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Антитеза до травневих закликів
      Сфальшуйте , графомани, ліри соло,
      Поезію в зачатку задушіть,-
      Пересічний читач фактично йолоп.
      Сфальшуйте , графомани, ліри соло.
      Нехай би лоно музи охололо
      І стали рими мукою душі,
      Сфальшуйте , графомани, ліри соло,
      Поезію в зачатку задушіть.


      12.04.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Пустота (моновірш)
      У душі – пустота. В пустоті - ні душі...

      10.04.12



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. З С. Єсєніна ( Твій глас незримий) переклад
      Твій глас незримий, як в хаті дим.
      Молюся серцем тобі сумним.

      Вівсяним ликом годую дух,
      Життя сподвижник і тихий друг.

      Іржею сонця у згубі світ,
      Немає правда ні назв, ні літ.

      Рахує пори пісок мети,
      Та нових зерен добавив ти.

      В незримих травах ростуть слова,
      Змішалась з мислю ковил – трава.

      На дужих згинах угору рук
      Будує церкви творитель звук.

      Є радість в душах – топтати цвіт
      І на пороші свій зріти слід.

      Та краще тихість , пристиглий пал,
      Тих, хто під дзвони крилаті впав.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. ***
      Світло випало з торбини
      Сивої імли.
      Поховались темно - сині
      За гору воли .

      У святім натхненні драять
      Сонячні ножі
      Рало місяця над гаєм
      Від нічної ржі.

      На закурені вершини,
      На росистий низ
      Сіє щебети пташині
      Промениста вись.

      Помолитися, допоки
      Позіхає гам,
      У косинках поволоки
      Верби йдуть у храм,

      Де під банею блакиті
      Курять фіміам
      Ниви, золотом налиті,
      Божим іменам.

      07.04.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. *-*-* / рубої /
      Щоб стежка дорогою стала - потрібні віки,
      Та миті багато, щоб сталось усе навпаки.
      Між нею й віками місток довжиною в життя,
      Ідуть перехожі по ньому у різні боки.

      06.04.12



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Розслідування
      Ні не аркуш то, - укіс душі
      Дожидає вибраного слова.

      Ой, не надто в засіки спішіть,
      Зерна , у яких іще полова.

      Ні не строфи то, - твердий цілик.
      - Коню з крильми, розори ділянку,

      Серце бо рядочками болить,
      Римою щемить безперестанку.

      Проходжає нивою читач.
      Той привітний , той злегенька хмурий.

      Перший, - славно! Другий, - не партач!
      Де де – факто тут, а де де – юре?


      05.04.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Біль
      Зійшов ти з потягу небесного на мить
      На станцію «Життя» містечка «Україна»
      І в інший пересів, щоб в сонячну блакить
      Помчати , як за повівом пір’їна.
      У боки два квиток у тебе був.
      Оплачені сповна усі витрати.
      Сльоза скотилась на тремку губу,
      В журбі смертельній похитнулась мати.
      Вона печально мне в руках квитка
      І ходить вздовж самотньої платформи,
      Чи є про тебе звістка хоч яка, -
      Зорить у далі поглядом незборним.
      Все швидше стали мчати поїзди,
      Прощань, розлук побільшало у світі.
      Погас твій біль весняно - молодий ,
      А мамин - тліє в бабиному літі.

      31.03.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Вільне падіння
      З доріг далеких ти прийшла,
      Моя осіння втомо.
      Чи добра ти, чи надто зла,
      Поки що невідомо.
      Я весь запав у жовтизну
      Надій печально палих,
      І як стараюсь - не збагну, -
      Коли ж ці дні настали.

      Зривав листки календаря
      Час день у день невпинно.
      Ніхто мені не докоряв
      За так прожиті днини,
      Лиш серця вироблена вісь,
      Похилим сонцем гріта,
      Повільно падала навскіс
      У потойбіччя літа.

      29.03.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Мої вірші
      Ростуть мої вірші на горах паперу.
      Гладінню екрану армадою йдуть
      У гавань очей, де сердець тихий берег
      Чекає ліричних героїв з кают.

      Живуть мої вірші у сайтів хоромах.
      З колегами дружать, а з кимось і ні.
      Забрав би їх звідти, та боязко, - вдома
      Не вдасться усіх зберегти їх мені.

      У збірочки храм я не в силі зібрати
      Сумних і веселих своїх непосид.
      Ще страшно, що сяде натхнення за ґрати
      І втратять вони приворожливий вид.

      27.03.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Творчість

      У чорнильницю ночі мокаю перо
      І творю край Чумацького шляху.

      Про відсутнє під серцем ребро
      Напишу - і радію, як бахур.

      Ось упала навскісно яскрава зоря,
      Я за кому її взяв до твору.

      Не боюсь, що рядочки від неї згорять,
      Віру впевнену маю, бадьору.

      Мов катрени, по небу хмарини пливуть,
      Молодик береже зміст і форму.

      Хай вітрило критично турляє: круть – круть,
      А я так, як захочу - оформлю!

      Повен віз назбиралось життєвих писань.
      Кінь брунатний везе їх у вічність,

      А світанок говорить мені: перестань,
      Вже чорнила нема, чоловіче!

      26.03.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Світанок
      Світанок пальця умочив
      У сонний став,
      Рожевим колом ідучи
      Убрід і вплав.

      На хвилях радісних надій
      Блищить рубін,
      Махають верби молоді
      Їм навздогін.

      Знімає тиша з пліч імлу, -
      Веселий гам
      Розлогим колом по селу
      І тут, і там.


      24.03.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    19. *-*-*
      Фантазії, обсмажені
      В єлеї юних мрій,
      Являються не раз мені
      У всій красі своїй.
      І згадую, і мучуся,
      І знаю – не верну,
      На перехрестях Бучача
      Зустрів бо сивину.
      Зі скронь її не скинути, -
      У помисли вросла,
      А Дух віщає: сину, ти
      Не май на неї зла.
      На кожен вік є правило,
      Є втіха різним дням,
      Раз доля так розставила,
      То й так судилось вам…
      І знаю , що перечити
      Не маю права я,
      Та думаю усе таки,
      Як там душа твоя.

      20.03.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Симфонія
      Крізь тунель гобоя
      В неосяжність див
      Душі світлим роєм
      Здійснюють прорив.
      Наче пілігрими
      Ідучи з покут,
      Сутністю незримо
      Сенс блаженства тчуть.
      Їх невпинно манить
      Чистості кришталь,
      Де нема догани
      І безсилий жаль.
      Плоть іще у світі,
      Дух - уже вгорі,
      Чуда розмаїті
      В незбагненій грі.

      19.03.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Радість
      Як духом радості
      Душі розлоги
      З висот нараз огорне, -
      Щезає смутку біль убогий,
      Гріха підґрунтя чорне.
      Усесвіт весь їй замалий - любити.
      Геть, почуття понурі!
      Із кривдою душа сьогодні квити,-
      Бриз на морській лазурі.

      19.03.12



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Немає вічного...
      Немає вічного нічого на землі.
      Ідуть убогі. Переходять королі.
      Вино і хліб - їхні супутники незмінні -
      Нових подорожан чекають на столі.

      18.03.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Весна прийшла
      Весна прийшла.
      Крізь терни до зірок
      Свій шлях розпочинають трави,
      У сні праматеринської уяви
      Вони у небо роблять перший крок.

      Весна прийшла.
      Маленькі кулачки
      Розкриють пуп'янки небавом.
      З теплом їх цілуватимуть ласкавим,
      У душах мед шукаючи, бджілки.

      Весна прийшла.
      Вчорашнє ще дівча
      Лишає кокон кострубатих ліній,
      Розкішне йде у образі княгині
      По узбережжі скреслого Збруча.

      Весна прийшла.
      Когось уже й нема,
      Десь позосталися у заметілях,
      Та із жалоби піднялось довкілля,-
      Неначе смерть подолана зима.



      17.03.12



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Лікарка
      Не важко серцю в камінь обернутись,
      Коли його гадюча пестить лютість.
      Молитва « Отче наш» - м’яка відрада ,
      Душі людської лікарка по суті.

      12.03.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. З С. Єсєніна ( Дед ) переклад
      Килимком сухим при стежці
      Розрихлів послід в траві.
      Реп’яха густі сережки
      На гумні в липкій мушві .

      Дід старий, зігнувши спину,
      Чистить току площину,
      Всю м’яку зо споду трину*
      В кут згортає під стіну.

      Він до сонця очі мружить,
      Підтинаючи лопух,
      Риє шпателем по фузі
      Обхідний від зливи круг.

      Черепки в огні червінця.
      Дід – як в жамковій слюді,
      Сонця бавиться промінчик
      В рудуватій бороді.

      09.03.12

      * - дрібна солома, полова.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Рушій
      Душа і розум, ручка і папір,
      Снага і слово, зміст і міра.
      Усе це є, та не вдається вірш, -
      Тіснить буденна проза сіра.

      Немає слова, міцно розум спить,
      Надії душу ввись не манять,
      Та вірш росте в одну - єдину мить,
      Його окрилює кохання.

      Воно - народжень всіх рушій.
      Кохати, всі! Усі - мерщій!

      09.03.12.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Північний цар
      Так пророкував Єзекіїль
      Про царя із просторів Магога:
      Він прибуде із північних піль
      Воювати із народом Бога.

      Всі племена з ним. Окружать стан, -
      Галілею, землю Завулона…
      Із джерел мільйонів людських ран
      Потече рікою кров червона.

      Буде то війна, що від віків
      Не було і вже не буде потім…
      Описати це - забракне слів,
      Розказати - пересохне в роті.

      І, якби не втрутився Господь,
      З неба жаром огняним не кинув,
      Кров стекла би до Йорданських вод,
      Трупи би накрили Палестину .

      Цар той Гог із розширів Магог,
      Швидше усього уже при владі,
      І веде з царями діалог,
      Що Єрусалим розбити раді.

      Північ. Хитрий цар. І як оце
      Розуміти , наче річ відому?
      Часу плин вистругує лице
      Знане всім і водночас нікому.

      07.03.12




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Істина
      Істина, що у вині існує потай, -
      Наяву із синім носом, кислим ротом.
      Правило її віками непорушне:
      Наливай, а розрахуємося потім!

      06.03.12.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Лабораторія
      Під мікроскопом неба голубого
      Кипить життя, вирує балаган,
      І час від часу чисте око Бога
      Зорить, чи там нема печальних тайн.

      У ньому ти - лише маленька частка,
      Та не забудь - Його єство болить,
      Коли чиєсь ти розтовкаєш щастя,
      Аби п’янкого раю спити мить.

      Він із пробірки милості своєї
      Тоді у серце вводить гіркоту,
      І мре в тобі молитва фарисея,
      І серце знов стає на путь святу.

      06.03.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Пригадка
      Ваше фото пожовкле
      Альбом дивовижно зберіг,
      Загубилось воно чорно – біле
      Поміж кольорів,
      І лиш випав
      На чорні поля білий сніг,
      Я у спогади тихо побрів.

      Ваші очі нагадують
      Липня високу печаль,
      Що гойдається вітром
      На віях смерек,
      І вертають
      До мене покинуту даль
      Ярих днів,
      Сніжних зим,
      Літніх спек.

      Ваші руки нагадують
      Теплого пляжу пісок,
      Що до нього припливом
      Туливсь я мерщій,
      І до нашої юності
      Далі на крок
      Я стаю.
      Гірко так,
      Боже мій…


      05.03.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. *-*-* ( вперше з української на російську)
      Мы повстречались не случайно
      На перекрестке наших дней,
      Нам Бог открыл благую тайну
      Расплавить лед огнем страстей.

      Намерз он толстым покрывалом
      На протяженье долгих зим,
      Но радость мартом постучала,
      В мой дом, который стал твоим.

      03.03.12



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Дерево пізнання добра і зла
      На столі у голубім квадраті
      Світ переливається, мов ртуть.
      В нім ксьондзи співають бородаті
      І повії в нім клієнтів ждуть.

      В ньому, не виходячи із хати,
      Планетарну осягають путь
      Нечестивці і по духу браття,
      Хто по чисте, хто по каламуть.

      Бавляться без мами і без тата
      Із химерними істотами дитята,
      Душі призвичаюють до зла.

      Невигойну цього світу рану
      Ятрять протиріччя із екрану
      Трутою гадючого кубла.

      03.03.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Блаженство
      Ти мене цілуєш ніжно в губи.
      В губи ніжно ти мене цілуєш
      І голубкою воркуєш: любий.
      Любий, - ти голубкою воркуєш.
      Я іду до раю лона денцем.
      Денцем лона я іду до раю,
      Омліває тіло у блаженстві.
      У блаженстві тіло омліває.


      Муки пекла - дні в розлуку злиті.
      Дні в розлуку злиті - муки пекла,
      Хочу знати, де ти, я щомиті.
      Я щомиті хочу знати, де ти.
      Вірю, не погаснуть наші зорі.
      Зорі наші , вірю, не погаснуть,
      Нас осяють щастям неозорим.
      Неозорим нас осяють щастям!

      29.02.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Зваба
      Силіконові вірші
      Апетитні на позір.
      Так і хочеться м’яти
      Римам груди тугі.
      Забавляюся ними.
      Та чомусь в епілозі
      Утікає ця зваба
      В серця хащі глухі.

      29.02.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Дід

      Його минуле вкрите мохом.
      Сто літ він áхав. Стільки ж óхав.
      Коня продав. Дружину поховав.
      А люльку - пакає потроху.

      28.02.12.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. багатосерійний детектив
      вечір пістоля
      приставив до скроні дня
      кривава рана

      оперезавши
      чорною стрічкою гріб
      небо сльозило

      світанок увів
      за руку зловмисника
      до буцегарні



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Передвесняне
      Перечитає сонце зиму
      І віднесе вода мутна
      У глибочінь ярів незриму
      Чудні морозів письмена.
      І скільки би не оглядало
      Очей веселих і сумних,-
      Непогамовний долі слалом
      На жорна криг осипле їх.
      Які були яскраві вірші!
      А проза – тиха, мов печаль!
      Вікнá обідрана афіша…
      Покрівлі скапана скрижаль…

      25.02.12



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Минувшина
      Опори зламані воріт,
      Зелений мох обсіяв пліт,
      У полі бабцею - тополя,
      Молодиком - у небі дід…

      24.02.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. -*-*-
      І вінегрет, і олів’є,
      «Біленька» і «Немирів», -
      Гніздо сімейне Оля в’є,
      А Гнат - усе у вирій.

      23.02.12



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    40. Висновок
      Якщо написані вже кращі твори
      І все найкраще відбулось,
      Тоді цей світ невиліковно хворий,
      І скоро явиться Христос.

      22.02.12.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Маскарад
      О ні, диявол – не чортя
      З хвостом і копитами
      І не в аду його буття,
      А десь помежи нами.
      То він у рясі і з хрестом
      Відводить люд від правди,
      То б'є з екрану напролом
      Розпусним жаром знади,
      То із провладних крісел він,
      Втаївши кривдні грані,
      Швидким приходом перемін
      Електорат дурманить,
      Який собі й не дме у вус,
      Бо знає - біс рогатий!
      Якби ж то так, тоді б Ісус
      Не мав так постраждати.

      Диявол все ще маскарад
      Провадить у вселенні.
      Іще пустує райський сад
      І ще не всі спасенні.

      19.02.12.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. *-*-* / ми з’являємося /
      Ми з’являємося парою на мить,
      Або дощиком , якщо вже пощастить.
      Сонце сходить - висихає те і те,
      Незворушні тільки тиша і блакить.

      18.02.12.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Жду не діждусь

      Я вже замовив коханій весну
      З лісом підсніжників білих.
      Жду не діждуся, аби далину
      Сонячний промінь прострілив.
      Я вже потоки розбурханих вод
      В мріях пускаю у доли.
      Жду не діждусь, щоб морозяний код
      Зламаний був березолем.
      В день той на милу туніку ясну
      Теплого неба надіну...
      Жду не діждусь, аби знову весну
      Бог повернув в Україну.

      18.02.12.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Сповідався присмеркові день
      Сповідався присмеркові день
      Молодявим пошумом черешень,
      Ніч росила із імлистих жмень
      І тягнула з льоху жбан кулеші.
      На галяву сяйва занесла:
      - Їжте всі, на мріяння охочі!
      Гавкуни з околиці села
      Дзяволили і зривали очі.
      Сон, лише округу оповив,
      Сам приліг в тінисті світу нецьки,
      І гримів хвали речитатив
      Свіргунами вічного чернецтва!

      17.02.12.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Ти не один
      Ти не один - творець поезій,
      Як верб листок,
      Але чомусь ідеш по лезу,
      Немов пророк.
      Усе можливо так і буде,
      Як ти прорік,
      І цим запам’ятають люди
      Тебе навік.
      А може в їх пригадках станеш
      Ізгоєм ти…
      Забудь про це! І неустанно
      Йди до мети!

      16.02.12.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Нема сто правд
      Нема сто правд. Лише одна – єдина.
      І хай у всіх людей вона своя.
      Так, як за днів святого Августина
      Й тепер отрую* порскає змія.
      Невинний старець мав протиотруту, -
      Багаттям віри спопеляв обман.
      Чи й нам не варто нею ризикнути,
      Щоб сил фальшивих не здійснився план.
      Та гасне пломінь, а сирі поліна
      Киями міжусобиць розтяглись.
      І пасербами зраджена Вкраїна
      Усе ще прагне правди. Як колись.

      * отруя - отрута(діал)


      14.02.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. *-*-* ( розляглось роздолля )
      Розляглось роздолля порохнявим степом,
      Скроплює отави юний смерк – монах.
      Перекотиполем вітер пише епос,
      Мов закладка книги розтягнувся шлях.
      Розповзаюсь в небі сивочубим димом,
      Місяцем прошитий в темряві тону.
      Так мені без неї, як строфі без рими, -
      Радості не знаю і не маю сну.
      Вийду на розлоги під хітоном ночі,
      Сяйте, ясні зорі, - мрії молоді.
      Найніжніші щоки, губи найсолодші
      Зранку намалюю сонцем на воді.
      Вигойдайте верби, вихлюпайте хвилі
      Ніжності моєї лірику сумну,
      Проречіть із неба ангелята милі,
      Що кохаю досі лиш її одну.

      11.02.12.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. *-*-* ( на твоїх долонях)
      на твоїх долонях почиває спокій
      в човнику молитви крізь недолі шал
      до причалу щастя в небеса високі
      ти мене провадиш під зірок хорал
      був я неуважним біль тобі приносив
      та душа збагнула кається й болить
      як же я бажаю у пахучі коси
      потекти щокою крізь блаженну мить
      ангельського миру хочу скуштувати
      у саду у лузі між пахких отав
      досить за розлуку болісної плати
      що її в бездоллі я так довго брав
      на твоїх долонях бездну переплинув
      не зблудив із курсу - палахтів маяк
      райдужної віри в ту одну - єдину
      що мене забути не могла ніяк

      10.02.12.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. *-*-* / серце чеканить/
      Серце чеканить монети надій.
      Ними в житті повсякчас багатій, -
      Блага земні порозточує міль,
      Дух сиротою лишаючи твій.

      09.02.12.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. *-*-* ( пеклись молитвою уста...)
      Пеклись молитвою уста.
      Лилося серце парафіном.
      Чекало милості Христа
      В імлу занурене коліно.
      Запакував у сльози гріх.
      Уникнув обшуку невір’я.
      Відніс вину за край доріг.
      Прийшов на храмове подвір’я.
      По вірі, - не урукопаш,
      Подужав кривди суть обманну
      Прицільним словом « Отче наш».
      Та чи грішити знов не стану?

      08.02.12.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. З С. Єсєніна ( Мы теперь уходим понемногу ) переклад
      Ми тепер відходимо потроху
      В край, де тишина і благодать.
      Мабуть пакувати у дорогу
      Тлінні речі і мені під стать .

      Дорогі березові діброви!
      Земле !Ти, рівнин піщаний крій!
      В черзі цій за остиганням крові
      Я не можу скрити смуток свій.

      Дуже я любив у цьому світі
      Все, що душу зодягає в плоть.
      Мир осикам, що розклавши віття,
      Задивились у рожевість вод.

      Мав без ліку я думок у тиші ,
      І пісень про себе наскладав,
      І на цій землі, що сумом дише
      Радий тим, що дихав і бував.

      Тим , що цілувався із жінками,
      Квіти м’яв , стелився на траві
      І звірків, братів малих між нами,
      Зроду не вдаряв по голові.

      Там, я знаю, не цвітуть діброви,
      Жито в дзвони ніжності не б'є .
      З дум про те , що є місця безмовні,
      Повсякчас тремтить єство моє .

      Знаю, що у тім краю не буде,
      Нив оцих, жовтіючих у млі.
      І тому мені безцінні люди,
      Що живуть зі мною на землі.

      07.02.12.




      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. *-*-* / нас підганяють /
      Нас підганяють ті, що йдуть слідом за нами,
      Туди, де хижо ремиґає паща ями.
      На цій путі коханих лагідні цілунки
      Від приступів журби приводять нас до тями.


      06.02.12.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. На фронтах
      На фронтах атмосферних
      Отримав мороз
      Рвані рани,
      Лапаті сніжини ,
      Вітру теплого з Африки
      Декілька доз
      І відлига
      Грозить йому нині.
      Правда, в Арктиці є
      Ще один батальйон,
      Тільки вітер би дунув
      Зі свистом
      І прибуде юга
      На обм’яклий перон
      Ешелоном
      Рипуче - іскристим.
      Та мені до вподоби,
      Що він у шпиталь
      На добу ліг
      Чи дві у безсиллі.
      Сонце
      Злизує смачно із вікон кришталь,
      Пішоходи
      Всміхаються милі.
      Завтра, може, відпустять
      Мороз лікарі
      І у парі із антициклоном
      Він рипітиме знов
      У моєму дворі,
      Дім убравши
      В бурульок корону.

      04.02.12.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Багряність осіння
      Багряність осіння сьогодні в бинтах
      Спокутує примхи фатальної долі,
      Шукає до серця крізь спомини шлях
      І зве самотиною в змерзлий чорноліс:

      - Пройдися снігами , листки зворуши,
      Зачую твій поступ і буду читати
      Рядочки поезій твоєї душі
      Про те, як спадали золочені шати

      І , як уповання несли журавлі
      На крилах печальних до сонця дедалі,
      І їхні, до болю тужливі, жалі
      Лягли на янтарну сторінку анналів…

      Ще вигоїть осінь себе з – під бинтів,
      І встане дівчиськом на диво повабним,
      І хто, як не я - брат братів у Христі -
      Ліричною радістю знову заслабне!

      03.02.12.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. -*-*-
      Поглянь, як біло стелить лютий,
      Сніжини з висі трусить світлі
      На береги льодами скуті,
      На пишних верб охайні мітли,
      Як сонце бавиться в іскринках,
      Підпори диму держать небо,
      Як скипень рипнув - тріснув дзвінко:
      - Із гірки нумо мчіть, хто – небудь!

      Дивись, як місяць, взявши костур
      На темно-синім низькодолі,
      Подався в ніч, немов апостол
      Зціляти зір померхлу болість,
      Як шиб крихке гравірування
      Строчить навпомацки умілець ,
      Щоб одурити погляд зрання
      Зими примарним рукоділлям.

      02.02.12.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Облога спогадів
      Облога спогадів про юні дні
      Стиснула горло нападами жалю.
      Були веселими - тепер сумні -
      Пісень - поезій зоряні скрижалі.

      Якби мені у шпарку днів отих
      Заглянути, немовби за куліси,
      Де я , на жаль, тоді тебе не встиг
      До серця пригорнути млосно й тісно .

      Яскравий сніг біліє наокруг,
      Веселий іній іскри розсипає.
      Печальний спомин - дивний упертюх
      Гілками тями стиха хилитає.

      Життєва нива сріблом узялась, -
      В минуле, віршописцю, людям зась!




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Плюс
      Хрест є плюс.
      Два доданки: дух і тіло
      Поєднав Ісус
      Уміло.

      31.01.12.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Диптих журби
      Облетіло листя клена,
      Сніжна наморозь зійшла.
      Сторона благословенна
      Сивочола, мов зола.
      На цілушці небокраю
      Стихли нюні журавлів.
      Ходить рип сухий по гаю
      Провидінням зимних днів.

      Похмурніла далеч синя,
      День прихильний занеміг.
      Жде коханого другиня,
      Вигляда зі ста доріг.
      Де ж їй сум гіркий подіти,
      Пожалітися кому?
      У садку засохлі квіти
      П’ють імлу глухоніму.

      25.01.12.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Крутіж ностальгії
      Хатина старенька. Бабусі - під сто.
      Кошлатий спориш на обійсті.
      На рік два - три рази під’їде авто.
      Скупі від праправнуків вісті.
      Невдовзі бабуся од смутку засне,
      Жаринки в печі охолонуть,
      Померкне криниці живої пенсне,
      Задивлене в неба ікону.
      Гайнуть із - під стріхи кудись горобці,
      Не схочуть назад повернутись,
      Котятко покине свої манівці,
      В холодний сховається кутик.
      Приїде із другом модерний онук,
      Неквапом пориється в скрині
      І віко закриє, немов ноутбук,
      І знову до міста полине.
      Над тином затужить похилений клен ,
      Стежини постулюють вії
      І все, що було тут чи добре, чи зле
      Уярмить крутіж ностальгії.

      24.01.12.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. *-*-* / світ /
      Світ гордо пливе уперед, мов Титанік.
      Попереду айсберг стирчить у тумані.
      В каютах розпуста, в кафе тучний стіл,
      Безпечно гуляють по палубі п’яні...

      22.01.12.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Порятунок
      Аж забажалося померти,
      Упасти прахом в лоно ями,
      Як перестав писати серцем,
      А диктувати - почуттями.
      Як полишив душевні муки
      Рядками сіяти у віршах,
      Немов наклав на себе руки,
      Застряг навік в пекельній ніші.
      А як воскрес твоїм цілунком, -
      Поезій луг ожив цвітастий,
      Затріпотали рими лунко…
      І тут я дійсно вмер… од щастя.

      Коли таланту грані стерті
      І слово в серці замерзає,
      Урятуватися від смерті
      Смерть нелюбові помагає.

      22.01.12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. *-*-* / життя /
      Життя вбране в ранок, полуденок, захід.
      Та їх поскидає, мов зношені лахи,
      Сховавшись у тінях прийдешніх сторіч,
      Як цнота дівоча в затворі монахинь .

      21.01.12.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. *-*-* / заради вас /
      Кебету дурними думками не парте,
      Бо мислення ваше мудрішого варте,
      Зведіть свої очі до вічних висот, -
      Заради вас ангел Господній на варті!

      20.01.12.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. *-*-* (січень - маляр)
      Дням явивши ультиматум,
      Перемоклим і рутинним,
      Цілий вечір біла вата
      Опускалась на грабину.
      А над ранок рукавами
      Руки грабів даленіли,
      Свій оновлений регламент
      Об’являли світу сміло.
      Мов святилищем диявол,
      Імпозантно і поволі
      Крук проходив величаво
      По засніженому полю.
      Сонце, мов опам’ятавшись,
      Мимо диму сиві плями
      Море білої гуаші
      Хвилювало промінцями,
      Щоб спромігся січень - маляр
      Змалювати на віконцях,
      Як у гості завітала
      До зими зимова доця.

      18.01.12.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    65. *-*-* / здається /
      Здається: мудрий шлях торує до висот,
      А низиною колуває ідіот.
      Насправді, йдуть вони оба до краю,
      Де гасне зір, холоне кров і гине плоть .

      17.01.12.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. *-*-* /чи день, чи ніч/

      Чи день, чи ніч - сліпому не важливо,
      Бо темний будь - який життя уривок.
      Коли видючий світло оминає
      І в темінь йде, - незрозуміле диво.

      16.01.12.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. *-*-* / їмо /
      Їмо, щоб мати силу працювати.
      Працюємо, аби поживу мати.
      А тут ще уряд не дає пропасти, -
      У темпі вальсу збільшує зарплати.

      13.01.12.



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. *-*-* / життя - оркестр /
      Життя – оркестр . Фортуна – диригент.
      Симфонію народжує момент.
      Абияка буденності рутина
      Мотиви серця знищує ущент.

      11.01.12



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. *-*-* ( пустіє двір...)
      Пустіє двір, трухлявіють штахети,
      Чорніє стріха, жовкнуть ниті плетив
      За цвіллю рам , лише віконця віршів
      Нетлінно сяють душами поетів.

      10.01.12.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Сьогодні...
      Не дме натхнення в парус мій сьогодні.
      В затоці дум куняють теми модні.
      Припливу стильних рим під повен місяць
      Армада віршів жде на мілководді.

      08.01.12.



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. ***
      Землі цибулина
      в ріллі голубій
      полярного сяйва
      пір’їни плекає

      06.01.12.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Великий пес по кличці Атлантичний...
      Великий пес по кличці Атлантичний
      Пастельним і вологим язиком
      З лиця Європи облизав тайком
      Усю сакраментальну пудру січня.

      Печаль впилася в груди багатьом,
      Та вчинок його більш аніж логічний ,
      Незмінний приятель - собака тітчин,
      Кортить його настійливо на «цьом».

      Зимовий грим похилої панянки
      Іще продемонструють сиві ранки,
      Ланіт сувора паморозь торкне,

      Та пес тягтиме аж до африканських
      Її границь, у Середземне впхне
      І втопить там старенької кашне.

      03.01.12.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Душі відродженої знак
      Хіба без слів
      Цей світ німів,
      Що Бог тривожив пастухів,
      Як хор з крильми
      Співав псалми:
      - Мир, спокій між людьми!?

      У лжі і мсті
      Слова пусті,
      Одне у них є на меті:
      Невинна кров,
      Самолюбов,
      Суть фарисейська молитов.

      А що світ мер,
      Господь роздер
      Північну млу небесних сфер
      І просвітив
      Сіянням див
      Край пасовищ, садів і нив.

      За світлом вслід,
      Народи, йдіть,
      Де народивсь, хто людський рід
      Не морем слів
      Спасе з гріхів,
      А Словом, що споконвіків.

      І бідарі,
      І три царі
      Пішли за покликом зорі.
      То як же ми
      В ці дні зими
      Без Слова лишимось самі?

      Дає кутя
      На вік життя,
      А Слово має майбуття
      На всі віки.
      Мужі й жінки,
      Гортаймо Божі сторінки.

      Хіба без слів
      Цей світ німів,
      Що Бог тривожив пастухів?
      Без Слова - так!, -
      Воно – маяк,
      Душі відродженої знак.


      30.12.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Весна.
      Вона казково з баби снігової
      Крізь подих льодоставу перейшла
      У світлу юнь шовкового зела,
      Що вим’я хмар на оболонях доїть.

      І поки не прокинеться бджола
      І бруньку шишки зв’яжуть голки хвої,
      Її душа не матиме покою
      Ні день, ні ніч, аж до пори тепла.

      І вітровій - небес хоробрий воїн -
      Не в силі їй вчинити й крихти зла,
      Вона його отим перемогла,
      Що проти вроди світ не має зброї,

      Хоча писання про її діла
      На золотому сохнуть аналої.

      29.12.11.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. нашепти наснаги
      поли полів полатані
      сонячним сумом скушені
      вкрилися врешті ватними
      добрими диво душами

      хижі храбустя холоду
      язви ятрять явору
      знай захворів змолоду
      гордим гріхом гамору

      бору берізки білені
      мило мигають місяцю
      сиплять сузір’я стрілами
      по полуночній плісняві

      цілодобово цокають
      носять наснаги нашепти
      коні крилаті кроками
      поли полів прикрасити



      28.12.11.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    76. *-*-* / рубої /
      *-*-*
      Життя прекрасні миті , як наркотик.
      І добре нам, і безтурботно доти,
      Допоки ломок невимовні болі
      Завершить супокоєм смерті дотик.

      27.12.11.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. *-*-* / рубої /
      Так і життя: в пухкій ріллі насіння
      Пускає пагін вгору, в глибину - коріння,
      Допоки сумом світлим душу обторочить
      Листви прив’ялої печаль передосіння.

      26.12.11



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. *-*-* / рубої /
      Із давніх пір на світі повелось -
      Хтось покохав і зненавидів хтось.
      Неприязнь необхідно заслужити,
      Любов - дається просто, не за щось.

      25.12.11.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Мотив
      Подаруй мені, мила, кохання мотив,
      Заплети у мелодію ласку дівочу.
      Я у пісні твоїй народитися хочу,
      Умирати - у ній поготів.

      Дай мені кілька нот, слів - хоча би рядочок.
      Все життя я б дарунком оцим дорожив,
      І до коди ішов, як оратай до жнив,
      У обіймах синочків і дочок.

      Без пісень і хлібів обезлюдніє світ,
      Душі людські спресуються в чорний граніт
      І окутають землю темнóти…

      Я слухач, я глядач, я голодний прохач.
      Хоч діезом мене в нотнім стані зазнач,
      Тільки десь притули… біля… ноти.

      23.12.11



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Геополітичні нелімерики
      На конгресі ЄеС – Україна,
      Був арбітр відомий Колліна.
      Дав гірчичника нам,
      А з Європи панам -
      По футболочці «маде ін хіна» .

      У Москві домовлялись по газу.
      Як завжди нагадали одразу,
      Хто господар, - хто пес.
      Тож ЄЕП чи ЄеС?
      Майте, хлопці, кебету на в’язах!

      Забажали Москва і Європа
      Ощасливити нашого хлопа.
      Та із примхами хлоп:
      - Шоб не вийшло «гоп –стоп!», -
      Все розучимо. Під мікроскопом.





      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Буває /рубаї/

      У нетрях лісу вовк не виїсть ока вовку
      І миша миші не наставить мишоловку.
      У нас, буває, пруть, немов делікатеси,
      Брат брата з гаслом на устах : хутчій проковтуй!

      22.12.11.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Дайте снігу мені
      Замоталося небо безкрає
      В поріділій перуці беріз.
      По осінньому грудень ридає,
      Мов дитя витираючи ніс.
      Одинокий соліст у діброві
      Сиротливо співає пісень.
      Не знаходжу утіхи у слові,
      Міць натхнення потрухла, як пень.
      Що це сталося з лірою нині, -
      Ні акорду тобі, ні щипка.
      Мов петля хмари вузяться сині.
      Поступ глина гамує липка.
      Дайте снігу мені, мов спасіння.
      Дайте інею в коси беріз.
      Доки буде ця мертвість осіння
      Душу ранити сумом навскіс!

      19.12.11.



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Калинове тепло
      Мені зими холодні щоки
      Не злі і не страшні.
      Живу, кохана, я допоки
      Твій образ у мені.

      Не скригне пам’яті озерце
      Від скипня забуття,
      Бо ярим повівом при серці
      Минувшість золота.

      Горять не кетяги калини
      На білім полотні, -
      Душа моя палає нині
      У радіснім вогні,

      Бо знаю там, де ти проходиш,
      Паде тобі до ніг
      Тепло калинове Володі
      На чистий – чистий сніг…


      17.12.11



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. З С. Єсєніна ( Выткался на озере алый свет зари) переклад
      Виткалось на озері полум’я зорі.
      У гаю, пліткуючи, плачуть глухарі.

      Десь ридає іволга, схована в дупло.
      А мені не плачеться - світлом пройняло.

      Знаю , вийдеш ввечері ген за круг доріг,
      В горстки свіжі сядемо під сусідній стіг.

      Хмільно цілуватиму, вимну наче цвіт,
      П’яного від радості не ославить світ.

      Ти сама під ласками скинеш шовк фати,
      У кущах до розсвіту будем я і ти.

      І нехай, пліткуючи, плачуть глухарі.
      Є жура утішена полум’ям зорі.

      14.12.11.



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Олія
      Слова – то соняшники в полі, -
      Являють людям сонця суть,
      А вже як визріють доволі,
      Під молотильний ціп ідуть.
      Із них поезію янтарну
      Римар видушує у чан
      І розфасовує у тару
      Бальзамом од сердечних ран.
      А є ще праця легкодуха -
      Дільце без правил і без норм,
      Коли почавлена макуха
      Іде худобі на покорм.

      12.12.11.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. З С. Єсєніна (Отговорила роща золотая) переклад
      Ущухла гаю мова золотиста
      Березовим , веселим говірком,
      І журавлі, йдучи печально виссю,
      Ніким не переймаються цілком.

      Кого їм жаль? Усі подорожани
      Минуть , ввійдуть і знов покинуть дім,
      І коноплянка ними снити стане
      З широким місяцем над ставом голубим.

      Стою один на степовій пустелі,
      А журавлів відносить вітер вдаль,
      Я повен дум про юні дні веселі,
      Але нічого в них мені не жаль.

      Не жаль прожитих днів необережно,
      Не жаль душі бузкових кольорів.
      В садку палає ягідна пожежа,
      Та пал її нікого б не зогрів.

      Не обпаляться грона горобини,
      Від жовтизни не вигине трава.
      Як опадає листя з деревини,
      Мої тужливо падають слова.

      Якщо їх час , порозмітавши вітром,
      Одним жмутом непотребу згребе…
      Скажіть отак… що переліс одквітлий
      Ласкавим шумом виповів себе.

      11.12.11.



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. З М.Ю.Лермонтова (Отворите мне темницу) переклад.
      Відчиніть мені темницю,
      Подаруйте світло дня,
      Карооку молодицю,
      Чорногривого коня.
      Дайте раз по синім полю
      Проскакати на коні,
      На життя своє і волю,
      На побічну мовби долю,
      Ближче глянути мені.

      Із дощок напівзогнилих
      Дайте човника мені
      Із розтріпаним вітрилом
      У стихії грозяній.
      Я тоді полину морем
      Безтурботно і один,
      Розгуляюсь на просторі
      І потішусь в буйнім спорі
      З хіттю дикою пучин.

      Дайте ще палац високий,
      Навкруги високий сад,
      Щоб в тіні його широкій
      Зрів янтарний виноград.
      Щоб дзюрчав фонтан без краю,
      Мармуровим залом плив,
      І мене б у мріях раю
      Орошав своїм звичаєм,
      Усипляв і знов будив…

      08.12.11



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. мрії
      на землі розритій не пізнати раю
      без трудів жертовних мíзерний ужин
      не боюся смерті - побуту страхаюсь
      без мети прожити хоч би день один
      радості немає від годин безцільних
      дума творча сохне опадає лист
      очі застилають каламутні більма
      мре у надрах серця Богом даний хист
      мово моя рідна напувай щоднини
      спрагнену до праці суть мого єства
      і нехай відлуння віршів моїх лине
      крізь читацькі дýші до душí Христа

      06.12.11



      Коментарі (43)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Не байка
      Шпак
      Ніяк
      Не скаже так
      Подрузі шпачисі,
      Щоб із нею політать
      У захмарній висі.
      Він всадив її на дно
      У дуплі на дубі -
      Вись пообіцяв давно
      Горобчисі любій.
      Половину всадовив
      На яєчок трійко,
      Сам подавсь до удови,
      Любої Цвірійки.
      - Нумо, серце, злетимо
      У висоти дальні,
      А вона клює пшоно
      В курячій їдальні.
      Так від’їла тілеса
      Люба його пташка,
      Що не те, що в небеса, -
      Метр злетіти важко.

      Ось і режисури суть
      На життєвій сцені, -
      Скоро вилупки підуть,
      Клопоти сімейні.
      Не злетіти ввись тобі
      Вже нізащо, шпаче.
      Жінка фиркає в гнізді,
      Горобчиха плаче…



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. *--*--* / висот лазурні манускрипти /
      Висот лазурні манускрипти
      Згорнула осінь золота,
      Та не спиняє грудень - митник
      Блаженні в Господі літа.

      Морзянка з бору долинає,
      Горби звітують і яри
      Про відлетілі птичі зграї,
      І сумно, - що й не говори.

      Риплять вночі гілки дубові
      На нот мінорній висоті ,
      Альтами мерлої любові
      Гучать печальні рипи ті.

      Черкає прописом морозу
      На склі грядущий рік пролог,
      І млою висне в небі лозунг:
      Що буде далі – знає Бог.

      02.12.11.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. *-*-*
      Ти бачив діву на скалі
      В уборі білім над валами
      Коли, яріючи у млі,
      Стихія грала з берегами,
      І промінь блискавки вдягав
      Її у сяйво знову й знову
      І вітер бився і літав
      З її розгонистим покровом ?
      Прекрасне море в бурній млі
      І небо в глянці без лазурі;
      Та вір , що діва на скалі
      Чудніша хвиль, небес і бурі.

      2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Лекція
      Було це ще за атеїзму.
      До клубу лектор завітав.
      Про світлу путь до комунізму
      Без Бога виклад зачитав.

      Вкінці звернувся до присутніх:
      - В знак згоди дулю утворіть
      І дайте Богові! Ануте
      Крушити релігійний гніт!

      Всі як один скрутили дулі
      І підняли немов штики,
      Лише один старий дідуля
      Не йшов за усіма таки.

      - Дідусю, що ви, - каже лектор, -
      Усе ще вірите в Христа,
      У те, що рай і грізне пекло
      Не небувальщина пуста?

      А дідуся це усміхнуло,
      Бо каже логіка сама:
      - Кому показувати дулю,
      Якщо Спасителя нема?..

      2011



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Про що писати?
      Про що писати?
      То не наша воля!
      Не ти один
      Охопиш весь сюжет!
      Ти тему моря взяв
      І тему поля,
      А тему гір
      Інакший взяв поет!
      Якщо нема
      Ні радості, ні горя,
      Не мар, що
      Співом повниться душа,
      Бо кожна тема
      Поля або моря,
      І тема гір –
      Усе це буде лжа!



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Ураза
      Мукою навиліт серце рване
      Однесла вона у монастир
      Утреню, вечірню і псалтир
      Прикладати з вірою до рани.
      У миру зостався ніжний звір,
      Дивною жагою пожаданий,
      Кат пестивий з позором нірвани,
      Схибленого щастя ювелір.
      Золото подовгу ще пектиме
      У душі відвертій молодій
      Жужелем розплавлених надій;
      Відгорять літа, відмерзнуть зими,
      Поки ця долонями блідими
      Молитовно біль удушить свій…

      22.11.11.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Щастя
      Дивиться рілля у сіре небо:
      Сухо , ні краплини з вишини,
      Тільки хмар перистих кволі ребра
      Тягнуть на собі тягар вини.

      Сонце наче злодій небокраєм
      До обіду сяк і так ще йде,
      Потім стрімко голову ховає
      У храбустя присмерку бліде.

      Лиже роси порох на світанні
      У надії на рясні дощі,
      Біля вікон моляться герані,
      Тужать у садибах орачі.

      Річечка тече змілілим руслом,
      Послання вербові морю шле,
      Серце болотами скорбно згусло,
      Без хлющів йому смертельно зле.

      Раптом хмара синя снігопадом
      Щастя безталанним принесла,
      Сонце заіскрилось в гіллі радо,
      Сміх дітей почувся край села.


      2011



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Розмова з татом
      Тату, говорить твій син.
      Як тобі там за межею,
      З кимось ти там, чи один,
      В темені, чи під зорею.

      Жаль , при твоєму житті
      Мало я в гості заходив.
      Як би я зараз хотів
      Знову почути твій подих.

      Падає честь у ціні,
      Кривда виходить на чати.
      Ти би порадив мені,
      Як у житті поступати.

      Бо , утрачаючи, ми
      Пізно оцінюєм збиток.
      Дяку синівську прийми,
      Вибач, як скривдив коли - то.

      Скроні осріблює вік,
      Став дідусем я без тебе,
      Розмисел тільки обпік, -
      Ти не почуєш цей щебет.


      Все на землі промине
      Радощі, болі утрати.
      Там ти зустрінеш мене,
      Вже як не сина, а - брата.

      21.11.11.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Любов
      У любові уста пошерхлі
      Від цілунків палких і жаги,
      Очі наче лампадки в церкві
      Все осяюють навкруги.
      У любові долоні теплі,
      Гріють ніжними рухами плоть
      І гарячий гамують шепіт,
      Затуляючи ніжно рот .
      У любові душа відкрита,
      Двох єднання властиве їй.
      Так спроможна любов любити,
      Як ніхто на планеті цій.
      Я до неї іду настійно,
      Треба - витерплю сто доріг ,
      Чи розрухи які, чи війни,
      Бо прожити без неї - гріх…

      21.11.11.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. *-*-*
      Знову імлою окутана осінь
      Зняла перуку печальних дібров,
      На золотаву уклалася постіль
      І задрімала, на хвилю немов.

      Очі відкрила, а скроні берізок
      Іній іскристий нараз посріблив ,
      Навіть листочків іржаве залізо
      Стало неначе казковий відлив.

      Тиша ступає криштальним ефіром,
      Хрупає висі морозяний хрящ,
      І у зимовий вдягаються звірі
      Одяг у тайній гущавині хащ.

      Шле криптограму настійливо дятел
      В надра потоками кореневищ,
      Хоче достоту сердега узнати
      Скільки лишилось до віхоли грищ.

      Вітер пронизливий відповідь виніс
      На поглинаючий розсуд ріллі :
      Обрієм кінь набігатиме синій,
      Знай , - то несеться зима у сідлі.


      20.11.11.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Поцупили мишки (пародійна спроба)

      Поцупили мишки бабло на горішки,
      Заначку розкрили кота!
      Кімнатою ситі тиняються пішки,
      Мов кіт їм – якась пустота.
      Але Леопольд не паяц, хоч добряга,
      Із пастки забрав весь сирок
      І муркнув тихенько: увага, увага!
      Аж подруг повергло у шок.
      Похмуро без сиру. Хоч і в мишоловці,
      Зате на весь дім аромат …

      Валюту нориці вусатому мовчки
      Вернули усю акурат.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Я вийду з осені у жовтні ( Тема № 16)
      Я вийду з осені у жовтні
      На листопадовий перон
      Помандрувати гаєм змовклим
      Повз шерехату оболонь
      На сніжні дюни. Таємничо
      Руда лисиця промелькне
      Осіннім днем . Чи спантеличить
      У біле вбраного мене?
      Мабуть . Та я вже до вокзалу
      Навряд чи схочу повернуть,
      Шляхетну виявивши суть
      Яви лілейної помалу.
      Статечне сонячне проміння,
      Бурульок сльози на вітрах…
      Прощайте, дні мої осінні,
      Бо я ваш перелітний птах.

      2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Собі я пам"ятник замовлю
      Собі я пам"ятник замовлю
      Із мармурових чорних плит,
      Бо випробовувати долю
      Мене нітрохи не кортить.
      Синок узяв кредит на хату,
      У доні семеро дітей,
      А кладовище, любий тату,
      Не входить в коло їх ідей.
      За немалу ціну мозольну,
      А тре - продам іще гараж,
      Я монумент собі замовлю
      І проведу нараз монтаж.
      Так спокійніше буде жити.
      Та й дітям легше все - таки
      Покласти на готові плити
      Живі чи штучні квіточки.

      16.11.11.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Чотири дужі коні
      Чотири дужі коні гарцюють за кулісами
      І вершникам на них вривається терпець…
      З амвону провіщає церкóвиці помісної
      Недільне Євангéліє пересічний отець.

      На білому комоні верхівець їде з луком.
      Він вийшов, мов побідник , з вінцем на голові…
      Диякон кадить ладан , аж стогне сатанюка
      І щиро усміхається святий на корогві.

      На рижому коневі торговець миром в’їхав,
      І світом розбрат сіє, на бій склика землян…
      На хорах одспівали, у храмі стало тихо,
      Усі пішли боротись за правду на майдан.

      А третій кінь був карий із вагарем на спині,
      Що пайку міряв скупо людині на покорм…
      Спустіла площа людна, огиділо людині
      Поборювати кривду з порожнім животом.

      Четвертий кінь останній із гривою блідою
      Віз на собі кістляву стару без ліку днів…
      Попадало багато отави під косою,
      Ніхто протистояти покарі не зумів.

      Чотири дужі коні промчалися землею.
      Сум, розпач і прокльони розвіяли вітри…
      У церквиці порожній краплиночку єлею
      Шукав, та не знаходив ніяк отець старий.

      2011



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. *****
      Уже і я перехворів
      За літечком жалобу
      І мідні кучері гаїв
      Безумно уподобав .

      Не по гриби, а просто так
      Іду стезею бору,
      Час од часу майне де птах
      Осіннього дозору.

      Лягає оловом туман
      В долині болотистій
      І, мов на бронзу, в яру чан
      Змітає вітер листя .

      Берізки коси в сивину
      Нічної поволоки
      Пофарбували… Ну і ну! -
      Зими вже чути кроки.

      І знову випаде : недуг -
      Морозу чари кляті -
      У крижаній облозі хуг
      Коханням корувати.

      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. лісове
      *
      гриб народився
      в шапці а не в сорочці
      бо одноногий
      *
      славна галузка
      гнізд тут не мостять птахи
      оленю сумно(?)
      *
      дружно опеньки
      взяли пень за боки
      тішиться дідо

      2011



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Таїна
      Одвіку день до ночі йде,
      У млі зникають очі,
      І аніхто не знає де
      Їх любощів куточок.
      Відомі тільки два сини:
      І вечір, і світанок,
      Як відголоси таїни
      Побачень їх спонтанних.

      2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. *****
      Пишуть верби листи океану
      Про дощі і ранкову росу,
      На лугівку, мов ліки на рану,
      Опускають печальну красу.
      Однесе за світи листоноша
      Гомін літа в конвертиках днів
      І без жодного аркуша зошит
      Здасть лозняк у зимовий архів.
      І покажуться білі скрижалі,
      І ні слова про літо на них,
      Лиш тайнопис розпуки і жалю
      На парцелах прилук льодяних .

      2011



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    107. *-*-*
      Велике діло – творення добра
      І клопітка, невдячна праця.
      Вчинити зло – трудитися не тра,
      Само собою дасться.

      2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Поет перед смертю
      Поет перед смертю
      крізь сльози таємні
      не надто шкодує того,
      що ружі надгробні
      зів’януть даремно
      і люди забудуть його,
      що пам'ять його -
      за бажанням нащадків -
      мідь з мармуром не збереже…
      А гірко поету
      що в світі квітчастім
      йому не співати уже…

      2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Оранка
      Щоб гідний мати урожай,
      Листопадóвою порою
      Під плуга ложим перегною
      І ралим, - Боже, помагай!

      Ріллю роздряпавши весною,
      Насіння кидаєм у пай
      І ждем, коли буяння рай
      Світ веселитиме собою.

      Невтомний плуг розоре нас
      І змінить профіль і анфас,
      Аби грядущі покоління

      Зійшли на пажитях життя
      І понесли у майбуття
      Елітність нашого насіння.

      03.11.11.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. телевізія
      золотого сюжету нарізала
      на підмостки корчів і мурав
      біло - чорна беріз телевізія
      так на місяця десь півтора

      світла туга гуляє розмашисто
      промінь сонця неначе струна
      не в повітрі лунає а начебто
      на підсподі душевного дна

      убавляється стрічка вузесенька
      дня на жовтня журливім плечі
      із –за пня виглядає опеньочка
      чи не йдуть на сеанс глядачі

      шкандибає далекими далями
      одинока білявка стара
      і зашториться сцена печалями
      і акторів закінчиться гра

      2011



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Читаю
      Читаю, мов по шрифту Брайля,
      Тремкими пальцями вночі
      П’янку красу моєї кралі,
      Читаю, мов по шрифту Брайля.
      Усе привабніші деталі
      Цієї повісті щодалі,
      Якби ви знали, читачі!
      Читаю, мов по шрифту Брайля
      Тремкими пальцями вночі .

      (АВаАаавАВ)


      2011




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Кохання
      Кохання міцне наче хвиля цунамі,
      Мов лава вулкану - пекучий каприз,
      І ніжне водночас, як усмішка мами,
      Як моря вечірнього лагідний бриз.

      Ніхто не зважає , що хвиля потужна
      Накриє чи лава жагуча знесе,
      Єднаються двоє в щасливе подружжя,
      Хоч знають - в дорозі трапляється все.

      Охлянуть планети і зорі погаснуть,
      І сонце від стиду закриє лице,
      Коли без кохання людину нещасну
      Ненависть піймає в дошкульне сильце.

      Кохайте і юні, і віком старіші,
      Не дайте боянам умовкнути враз,
      Вони для снаги вам писатимуть вірші,
      Їх слово з нудьги рятуватиме вас.

      29.10.11.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Пам’яті тата
      Віктору Івановичу…

      Валю я татову дровітню,
      Немов гашу зорю досвітню,
      Немов із серця вириваю
      Його журбу багатолітню.

      У ту передостанню мить
      Я бачив, як його болить
      Не тіло, що беруть судоми, -
      Душа, яка в розлуку мжить.

      Тепер , коли його не стало
      Мені малює дум лекало
      Той шлях, яким і я піду
      Під зимне смерті покривало.

      Не у валюті капітали
      Мені від батька спадком стали, -
      Його правдива путь життя ,
      Благочестиві ідеали.

      На скромний смак свій і на вибір
      Наводжу лад я у садибі.
      За те, що тато в мене був
      У небо щире шлю спасибі.


      28.10.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. З дому йти...
      З дому йти, недописавши вірш,
      В натовпі шукати рідні очі,
      Аж допоки ніжно залоскоче
      Їхній усміх мій журливий зір.

      Довго йшов ожвавленим бульваром,
      Все чуже - сумні слова і сміх.
      Виглядав одну з - поміж усіх,

      Думав зустріч виникне, як чари,
      І за рогом завертав за ріг,
      Та вернувся в дім один, без пари.

      На душі смертельно-непророче.
      Серце в чистий дивиться папір,
      Щоб знайти путі для мрійних лір
      І солодкий їх злизати почерк.

      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Вірш - то мій побратим
      Світять зорі , моргають задьористо,
      Час для мрій, гри сіяючих рим.
      Не для слави, визнання чи користі
      Я пишу. Вірш - то мій побратим.
      Він душі віддзеркалює чаяння ,
      Заспокоює чарами слів,
      У полоні його засинаю я
      І встаю повним світлих чуттів.
      Ліпоту сипле мови чаруючу
      Дух снаги на усесвіту дах,
      Взяв до серця собі я отруї чи
      Ліків крила ростити мов птах,
      Щоб летіти висотами вічними,
      Де безсиліє смерті рука,
      Служать Слову крилаті поплічники
      І поезія квітне пахка.


      2011




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Моя печаль
      Моя печаль – хмарки осінні,
      Принишклий гай без солов’я.
      Шукав од спеки вчора тіні,
      А нині з сонцем мерзну я.
      Махлює барвними мазками
      Хмільна натура яворів,
      Та вже спадає у безтямі
      За листом лист у темний рів.
      Сльозини мряки на осонні
      Блищать, мов марева чудні ,
      Юначих днів пробігли коні,
      І піхом треба йти мені.
      Трава біліє на прилуці -
      Життя нового послання.
      О, дні мої до болю куці,
      Моя утрато й надбання.

      2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Медичний тріолет
      З рецептом і без - до аптеки
      Спішить православний народ,
      Немов мусульманин до Мекки,
      З рецептом і без - до аптеки.
      - Без ліків – справжнісіньке пекло, -
      Дурманить реклама приход.
      З рецептом і без до аптеки
      Спішить православний народ.


      20.10.11.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Той віз
      Той віз, що був донині там,
      Двигнули з місця спільні сили,
      Та він упав в одну із ям,
      Що рушії друг дружці рили…

      15.10.11.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Упряж надії
      Согрішив. І живу нерозкаяним.
      Впало листя із яворин.
      Повернувся, а ворони зграями
      Посідали на татів тин.
      Чорні всі як один. Пір’я торгають, -
      Не ознака, що піде сніг.
      Повернувся неначе із моргу я,
      Гострим лезом немов пробіг.
      От би прудко зима біле кинула
      На облізлий у млі моріг,
      Бо у цій чорноті так і гину я,
      Мов розбитий об лід горіх.
      Хоч Різдво не так скоро і виникне ,
      У надію я душу впріг,
      Аби в день той неначе віником
      Каяттям вимітати гріх…

      14.10.11.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Повернення
      Я випав з вузлика доріг
      На твій поріг,
      Кохана,
      Немов дитини щирий сміх
      Чи перший сніг
      Зарана.
      Ти ключ просунула в замок
      І я примовк
      В чеканні,
      Твого обличчя ніжний шовк
      Губами товк,
      Мов п’яний .
      Пробач за гіркість самоти,
      Бо знаєш ти,
      Як в ділі
      Напроти всім вітрам іти
      Через мости
      Горілі.
      Віддай мені любов свою,
      Мов у раю
      Адаму.
      Я ляжу плугом у ріллю,
      А ні - в петлю
      І - в яму…

      13.10.11.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Драма
      Рано, як сонце лизало росу,
      Взяв я шнурочка у руки тонкого,
      Щемко петельку зв’язавши із нього,
      Елементарно на шию вдяг псу .
      - Нумо, мій друже, підемо в дорогу,
      В ній я тебе від недолі спасу,
      Мрії нема там про борщ, ковбасу,
      Гине життя, мов погрозливий спогад.
      Тихо, покірно за мною пішов
      В пархах, кудлатий , примара немов.
      Ліс недалеко. Гілляка грабова.
      Важко здихнув я і пес мій, панове.
      Слабкість свою я нараз поборов,
      Хвиля маленька - і драма готова.

      10.10.11.



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Відкорковане серце
      Відкорковане серце тобою,
      Ледь надпите любові вино,
      Ще учора іскрилось воно,
      А сьогодні мутніє журою.

      Випав осад досади на дно,
      Тож хильнути щораз не настоюй,
      Те, що стало уже гіркотою
      Не захмелить душі все одно.

      Раз явилась така перепона
      Хай вона рос небесних поп’є
      І зруйнує безсилля моє,

      І грудей твоїх виспіють грона,
      І в мені кров заграє червона,
      І гірке безталання заллє.

      08.10.11.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Захисникам Сталіна
      Це оті, що кричали: "Варраву
      Відпусти нам на свято", це ті,
      Що Сократу отруєну страву
      У затворній дали тісноті.

      Їм би вилити це ж саме пійло
      В їхній рот, що намови в нім хіть,
      Працелюбам убійного діла,
      Мастакам з виробництва сиріт.






      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Видіння
      Упала дня тонка вуаль.
      Смолясті груди ночі
      Стискає тиші срібна даль,
      Аж захід кровоточить.

      Мені увиділось, що ти
      В осінній прохолоді
      З голівки збулася фати,
      Під ноги взяла одяг,

      А місяць лагідно осяв
      Твої округлі риси
      І лоно світлом лоскотав,
      А я стояв, дивився,

      І на видіння не пішов.
      Душа горіла п’яна,
      Аж ніч укрилася у схов,
      А з нею ти, кохана.

      02.10.11.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    125. *-*-* / на руках життя /
      На руках життя пре мене здоров’я
      Шляхом пізнання в чоботах охот ,
      Із комбайна мов, слів гнилу полову
      Висипає мій матюкальний рот.
      Насмітив дітей, як листопад листя.
      Від усіх утік, а від себе - фіґ!
      Хоч сирий підвал - нічогенька пристань,
      Тут мій кабінєт , тут мій і нічліг.
      У кашкет старий, що купила Клава,
      Інколи кладуть гривню, або дві.
      От, якби рублів ( теж тобі держава )
      Чвертку би хильнув і – лафа вошві.
      Дав мені Господь в руку грудку глини,
      Аби я ліпив долю й зло боров,
      Я її сховав був на пів години,
      Та пройшло життя і забувся схов.
      Випадком прийшов я на кладовище,
      Між хрестів ходив, раптом упізнав,
      Глина та , що я заховав - тут, нижче.
      З ляком потаїв жменю у рукав.
      Не ховайте ви Божого дарунка
      А ліпіть собі долю на свій смак.
      Я - на смітники ( може що для шлунка
      Клава принесе) борше від собак...

      01.10.11.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Апелює неук.../тріолет/
      Апелює неук до освіти:
      - З чим же то я їстиму тебе?
      Мучені тобою в школі діти, -
      Апелює неук до освіти.
      Ось, наприклад, Сталін, а чи Гітлер
      Не учені, а які цабе!!!
      Апелює неук до освіти:
      - З чим же то я їстиму тебе?


      30.09.11




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    127. *-*-*
      З доісторичної каменоломні
      В шибу ідилії кинуто каменем,
      Де із марксизму у класах екзамени
      Учні здавали голодно - бездомні.

      В школі закинута Марксова книга,
      Час подолав свою певну дистанцію,
      Нині обізнані всі із фінансами, -
      Пенсіонер і елітний барига.*

      Тільки одне - поміж ними провалина,
      Переступити яку не зуміють
      Разом узяті оракули хвалені,
      Щоб подолати їм буржуазію.

      30.09.11.

      *Барига – нечесний ділок.




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Електричні діла

      Жне смеркання золотим серпом
      Колоски бадьорості людей,
      Пристрасний любові апогей
      Не дає заснути багатьом .

      Струм росте сердечних батарей
      І величина маліє Ом,
      І коротке замикання «цьом!»
      Ледь не будить приспаних дітей…


      P.S.
      Про діла діелектричні
      В іншій буде причті.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Пригадка
      Останній раз тебе я бачив
      За днів моїх юначих мрій.
      Болить на серці образ твій,
      А лікуватися нема чим.

      Казав собі сам: не дурій,
      Позбудься юності , козаче!
      Але малим дитятком плаче
      Пригадка у душі моїй.

      Через років завісу димну
      Тобі одній назустріч йтиму, -
      Життя одне. І ти одна.

      А, може, стріну випадково
      І, удушивши горлом слово,
      Пройду повз тебе, мов мана…


      27.09.11.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    130. Добро і зло
      Пізнав я зраду і кохання,
      Удари долі й благодать,
      І смерті був я майже зять,
      І ще не збувся існування.

      Спішать роки, немов летять
      Ланами трепетною ланню,
      А я, віддавшись віршуванню,
      Закрив минуле під печать.

      Добро і зло мене навчили
      Вже не боятися могили, -
      Свобода це з печальних уз.

      Морями сонячного світла
      Пливе душа моя розквітла
      У дивний з Господом союз.

      27.09.11.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Ця осінь...
      Ця осінь, мов любов колишня,
      Що вид її в тумані згас,
      Лиш озивається щораз,
      Коли у теплий іній вишня

      Вдягнеться , наче в перший клас
      Дівча, чудуючись незвичним
      Убором. Чорні черевички -
      Через роки - в останній вальс.

      У позолоченім наряді
      В саду, у лісі, полі рядить, -
      Ґаздиня зріла, мила панна,

      І так в мені бажання в’ється
      Своїм її торкнутись серця!
      Прости мені цей гріх, кохана…

      25.09.11.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Мрія
      Я вітаю кожну мрію,
      Що мені дарує крила,
      Дме у радості вітрила
      І зове на добру дію.
      Поки запах ще кадила
      В панахидну літургію
      Не окутав мені шию,
      Не лишуся цього діла.
      Мрія – кличе, надихає,
      Сон із ложа проганяє
      І лечу, пливу, біжу...
      - Гей, сміливці, всі за мною,
      За зорею провідною
      За незвідану межу!

      23.09.11



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Кома - дама всім знайома
      Маленька крапка
      Стримує напір
      Нахабних букв,
      Що гарбають папір.

      Дві крапки – це
      Чітка межа,
      Де слова суть,
      А де його душа.

      Три крапочки –
      Це ейфорія слів,
      Щоб за носи водити
      Тисячі голів.

      Тире – це поміч
      Дужих рук,
      Аби звільнити
      Суть від мук.

      А кома –
      Дама всім знайома,
      Усюди, наче в себе вдома,
      І сяк, і так – все до пуття
      Доводить словосприйняття.

      2009



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Хіба то добре?
      Хіба то добре – роззявляти писок,
      Набивши їдлом черево своє,
      Коли лукаво нам до телемисок
      Напій огиди сам Люципер ллє?..

      22.09.11.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. *-*-*
      О, як у той осінній вечір
      Бажав тебе зігріти я,
      Огнем зайшлась душа моя,
      А розум холодно перечив.

      Твоє залишилось ім’я,
      Мов слід на серці від картечі
      І дивні подуми чернечі
      Мого торкнулись житія.

      Із плином літ зажив той слід,
      Я подолав журбу убрід
      І там, на березі чекання,

      З’явилась зіркою мені
      Та, що мої порожні дні
      Палким заповнила коханням.

      18.09.11.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Осінь
      Спадає літа щирий фініш
      Печальним паєм з верховіть
      І світ прозорий мимохіть
      Лягає в зимне лоно ріні.

      Багатий сум, що не кажіть!
      Берізки в сяючім одінні,
      Дубів у тишу вгрузлі тіні
      І літа бабиного сіть.

      Хильнула радість на коня
      І мрій полущена стерня
      Копит вловила стукотання,

      І в тім дворі, де зеленів
      Мій дух листками ясенів
      У золотім спинилась паня.

      14.09.11.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Не згасають, мов зорі
      Не згасають, мов зорі, пригадки мої
      Про віддалені дні молодечі,
      Та жахаюся їхньої втечі
      У загублені щастям краї.

      Я розбив тобі з мріями глечик,
      Як нас кликали в гай солов’ї,
      І не знав, що у кишлі змії
      Почуття схоронив я сердечні.

      То тому ж так пекуче болить
      Пам'ять серця про ту давню мить,
      Що в череп’я змінила гладущик,

      Коли ти за межею стоїш
      Усього, що бувало давніш
      І не буде уже у грядущім?
      12.09.11.






      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Дороги
      Прийдіть до мене , всі дороги,
      Що у житті я перейшов,
      Іще ведіть мене в любов,
      Іще мої цілуйте ноги.

      Ви доторкались підошов
      Моїх то лагідні, то строгі,
      І наші з вами діалоги
      Я оновити хочу знов.

      За горизонтом зріє путь,
      Якою люди всі ідуть
      На іспит совісті своєї.

      Дороги, ви - мої трофеї,
      І мій до вічної дебют
      У щирім золоті алеї.

      11.09.11.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Моє кохання
      Моє кохання - згуслий мед,
      Нуртує в нім кров бурштинова.
      Мені б назад, а я вперед ,
      Де замість ласки - чари слова.

      А помість страсних поривань
      Звичайний дотик , душ єднання,
      У ніжність прибрані слова,
      І кожна мить немов остання.

      Осінньо щулиться душа,
      Дощить і липне жовте листя,
      А меду сповнена діжа -
      Моя розрада урочиста.

      09.09.11.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    140. Як у степу посутеніє
      Як у степу посутеніє,
      Тополя кине тінь худу,
      Моя ридатиме надія
      У мрій засохлому саду.
      Ти не являлась по сьогодні,
      А післязавтра - поготів,
      І почуття мої голодні
      Зіходять у розпуки рів.
      Із глибини журби та болю
      В минуле сном солодким зрю,
      Як ми закохані з тобою
      Диханням гріємо зорю,
      Схололий вогник оживає,
      Ясою всесвіт виграє…
      Та ти із кривдою навзаєм
      Кохання знищуєш моє.

      Мов тугу вічну Єремія,
      Я обійняв терпку біду
      Коли вінчалися надія
      І плач в засохлому саду.
      08.09.11.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Сон
      Сон мені чудацький сниться:
      В спальні у куточку
      Книга скарг і пропозицій
      Висне на гвіздочку.

      Там дружинина рука
      Щось писала зрання.
      Зазирну я спідтишкá,
      Може про кохання.

      Прочитав і охолов, -
      Про ріллю і рало.
      Хоч би слово про любов!
      Що б це означало?

      05.09.11.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Злагоди нашої день
      Вбрід по сердечному денцю
      Смуток на конях баских
      Вискочив на посиденьки
      До стиглих років моїх .
      Пам’яті листя жовтаве
      Хвилями долі плило
      Вниз, де у вирі обставин
      Гине душевне тепло.
      Трель солов’я одиноко
      В скелю пів’яви билась,
      Лиха всевидяче око
      Зирило з гніву кубла.
      Роки мої перебуті
      З горя рятунок знайшли, -
      Витягли з дійсної суті
      Вістря жахної стріли.
      Рана загоїться – знаю,
      Туга перейде іще,
      З нашого шляху до раю
      Зникне неспокою щем.
      І осіяє привілля
      Злагоди нашої день,
      В срібне наливши весілля
      Павідь веселих пісень.


      03.09.11.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Крадій
      Якби мені життєву книгу
      Перегорнути знов назад ,
      Я б розтопив печалі кригу
      І жалю стримав снігопад.
      Якби мені знайти сторінку,
      Де спересердя геть пішов,
      Я б там тебе, солодку жінку,
      В палку причепурив любов.
      І написав би в епілозі
      Про доньок славних і синів,
      Якби , кохана, у спромозі
      Я був торкнутись юних днів.
      Але нема на те поради,
      Що час
      Від нас
      Минуле краде.

      01.09.11.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Листи життя
      Весна минула молода
      І липня спека строга,
      Набігла втома, мов орда,
      А біль - немов облога.
      Пожовклі вісті сипле ліс -
      Листи життя останні,
      Промінням писані навскіс,
      Байдужим вітром гнані.
      І б'є дощем на битий шлях,
      Січе у дні прийдешні,
      Де нам не стрітись, позаяк
      Там відцвіли черешні.


      31.08.11.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Лімерики / востаннє/
      Композитор один із Волині
      Не співанки плекає, а свині.
      Вепр на ймення Етюд
      Пісняра ввів у блуд,
      Хіт « Хрю – хрю» відтепер на Волині.

      Депутат ради міста Немирів
      З головуючим рідко у мирі, -
      На засіданні він
      Випиває графин
      Славнозвісної марки «Немирів».

      У гравців «Металурга» з Донецька
      Проявляється міць молодецька,
      Мов по фракції БЮТ,
      По м’ячеві товчуть
      (І не тільки) гравці із Донецька.

      По вчорашнім в селі Слобожани
      Піп дає образки прихожанам,
      З рота тхне алкоголь :
      - Дама, дама, король…
      Як духовно ростуть Слобожани!

      Два даішники з міста Прилуки
      Рятувались на трасі від скуки,
      Раз по сто! Два по сто...
      - Хто це там під мостом?
      - Два даішники з міста Прилуки.

      30.08.11.




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    146. Доля
      Вів полонянку поліцай через ліщину,
      Налякану чорнявеньку Фаїну,
      На вірну смерть, та, як мужчину,
      Його збентежили її коліна
      Красиво заокруглі , пружні стегна,
      Тендітні сонцем пещені рамена,
      Хода якась хитливо – обережна…
      І він, спинившись, мовив: - йди до мене…
      За поцілунковий напій кохання,
      Траву зім’яту , сльози і благання
      Пустив її… Побігла в бік смерек…
      Скитаючись світами безліч днів ,
      Її із сином їхнім він зустрів
      В Канаді у провінції Квебек.


      2009



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Куплю коні
      Дорогá тепер заправка,
      Ціни – безсоромні!
      Ви купуйте , люди, авта,
      А я куплю коні.

      На гумових коліщатах
      Драбиняк склепаю:
      Чи поїду на дівчата,
      Чи по ліс до гаю ,

      Чи весною припряжу
      Коні до орала
      І гайда попри межу
      Дряпати помалу.

      Правда, коні сіно труть
      День і ніч жвакають,
      Навзамін кізяк кладуть
      Наче крам з Китаю.

      Та на це уваги я
      Мало що звертаю,
      Звик я сам і вся сім'я
      До речей Китаю.

      Лиш їх авто «Амулет»
      Не куплю ніколи,
      Краще коників дует
      І люцерна в полі.

      24.08.11.




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Лімерики / вперше/
      Одному чолов'язі з Донецька
      Непогано давалася грецька.
      Паспорт виробив він
      І - гайда до Афін…
      Виїжджають спосібні з Донецька.

      Моя вуйна жиє у Чикаго
      Під Америки зоряним стягом,
      Та строчить все мені,
      Щоб її у труні
      В Стрий везли, як умре, із Чикаго.

      Кебетливий хлоп'яга з Симбірська
      Вчився славно – лише на п’ятірки,
      Та якось одурів,
      Бунт підняв на царів
      І відтоді немає Симбірська.

      Педагога з села Куромлини
      Не взяли ні погрози, ні кпини,
      Щоб хоч шорти купив,
      Бо ж у плавках ходив
      Він до школи в селі Куромлини.

      Оркестранти із міста Одеси
      П’яні грали на траурній месі .
      Зазвучав козачок,
      Прихожани - в танок,
      Сміх та гріх, що творилось в Одесі.

      23.08.11.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Два десятки літ перегодя

      Два десятки літ перегодя
      Пам'ять, наче листя на тополі,
      Дриґотить у розумі поволі
      І таке мені оповіда:

      - В дев’яності виткнулась нужда,
      Корчилися немічні та кволі,
      Мов у серпні гичка бараболі,
      Заповіти Леніна – вождя.

      Всілися рятівники за стіл,
      Та оков уже ділились ланки
      На п'ятнадцять незалежних кіл,

      Україна - матінка , із бранки
      Обернувшись в сонячну панянку,
      Вже несла свободі хліб і сіль.

      22.08.11.





      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Без віри
      Ти будеш жити і тоді, коли умреш, -
      Зіходить знов-таки бо сонце спозарання,
      Земля пульсує в голубій душі небес,
      Хмарини білі – світла туга сподівання.


      За бірюзовим днищем - хід у небуття,
      Химерний острах потойбічного тунелю,
      Веде людей туди поденна путь життя,
      Як вів Мойсей ізраїльтян через пустелю.

      Тоді багато полягло із них кістьми,
      Зневірених у промислі святім Єгови.
      Без віри у майбутнє обернемось ми
      У барахло на звалищі світобудови.

      21.08.11



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Діло віри
      Ми б душі вилили дощами
      У сиву млу земних тривог,
      Якби забули, що над нами
      Є милосердя повен Бог.

      Ми б розум кинули в безодню
      Нечистих помислів ураз,
      Якби святу любов Господню
      Лукавий взяти міг від нас.

      Ми б серце витовкли об тління
      Безщастя гордої скали,
      Якби не сила воскресіння,
      Що ми в Ісусі осягли.

      Не проминає віри діло -
      В порядку дух, душа і тіло.


      19.08.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Маршрут
      Життя захмелений маршрут
      Веде на кладовище.
      Свої химерні вірші тут
      Невтомна бабця пише.

      Жорстоко в камені бринять
      ЇЇ слова одверті,
      Різниця дат - скупа ціна
      За крові рух у серці.

      В надії кожен кане вглиб
      Глухонімих акустик,
      Що дух із лона вічних скиб
      Життя знов пагін пустить…

      18.08.11.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Демократія / тріолет/
      Нема на мрії заборон,
      Отут - є демократія! -
      Відпочиває Вашингтон.
      Нема на мрії заборон,
      В еліті ними самогон,
      Де і коньячна братія .
      Нема на мрії заборон,
      Отут - є демократія!

      ABaAabAB

      13.08.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. *-*-*
      Гроші – солома,
      Ціни – вогонь.
      Близиться кома
      Наша либонь…

      12.08.11.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    155. *--*--* / стану я /
      Стану я твоїм, моя пташино,
      Небом невимовно голубим,
      Злиймося блаженні воєдино
      На безмір'я щедрих літ і зим.

      Сонцем ніжно серце наречеться,
      Грітиме твій витончений стан,
      У гаїв заквітчаній фортеці
      Ружу цілуватиме тюльпан.

      Чистою росою надвечір’я
      Упаду до благоліпних ніг,
      В їх слідах лежатиму покірно,
      Зморений від пройдених доріг.

      Стану я твоїм, моя пташино,
      Біля хати деревом гінким ,
      Дам тобі у гіллі відпочинок,
      Загойдаю любістю затим.

      08.08.11.



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    156. На межі
      На межі двох життів,
      Двох
      Епох,
      Двох світів
      Я тебе,
      Моя пташечко люба,
      Зустрів.

      Ця межа – грань тонка,
      Наче дух юнака,
      Що не взнав ще яка
      Мить кохання п’янка.

      Ці життя - двох натур
      Безконечність тортур,
      Коли їхні серця
      В’яже гордощів шнур.

      Ці світи – день та ніч
      Над проваллям сторіч,
      Що і досі нас кличе
      З прощальних узбіч…

      08.08.11.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Долі стежина
      Простелилася долі стежина
      В осіянні пригадок ясних
      І по ній я іду , мов дитина
      В наші дні , учащаючи вдих .

      Молодеча жага переливом
      Протікає крізь тіла печаль,
      Ти із далі виходиш красива
      І такою ж відходиш удаль.

      Ніжним зором принишклих туманів
      Проводжаю тебе вдалечінь,
      Ти і перша мені, і остання
      Тиха радість в клубку голосінь.

      Б'є живцем крізь щоденні турботи
      Ніжне марево давніх утіх,
      Я зустрітися знову не проти,
      Та позбувся до тебе доріг…



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Анумо їсти тільки з грядки
      Анумо їсти тільки з грядки
      Без ГМО і всяких «Е»,
      Хай згинуть чіпси всухом’ятку,
      Анумо їсти тільки з грядки.
      Отаву скубає телятко
      І не фальшивить ноту «Ме»,
      Анумо їсти тільки з грядки
      Без ГМО і всяких «Е».


      06.07.11.


      ABaAabAB



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Ява дитячих літ
      До тіней гостриться проміння,
      Буркоче джміль, бринить бджола …
      В моє дитинство проросла
      Кудлата пам'ять з - між каміння .

      Прожитих опарів зола
      Вдяга її в своє одіння,
      Та зріє дивне просвітління
      На скибах зрілого чола.

      Дарма , що вже пора осіння
      Сміється з юного тепла,
      В мені ще сила чимала

      Здолати жовчний подув тління,
      Аби хоча б в сердечних сінях
      Ява дитячих літ жила.

      05.08.11.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Сантехнік
      Я – веселий сантехнік Іван!
      Унітаз, умивальник, біде
      Я монтую на плиття тверде
      І підводжу до кожного кран.
      Два дзвіночки на день – не межа!
      Інструменти чекають в авто.
      За кермом, то не питиму сто ,
      І в дружини - спокійна душа.
      Ні, не графік у мене й не план,
      Та щовечір її віддаю
      Всю щоденну заплату мою,
      Я ж бо добрий сантехнік Іван!
      Наскладаю бабла на басейн,
      Побудую на заздрість усім
      І купатися будем у нім
      Я, дружина і пес Бармалей.

      04.08.11.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Любов солодка – нива неозора
      Любов солодка – нива неозора
      Орати кличе дужого вола,
      І, степом диким бувши вчора,
      Сьогодні повна житнього стебла,
      Недавно ще рабиня - вже сеньйора,
      Якій лицює слава і хвала.

      Тверда земля - нескорена дівиця ,
      Котрій насіння в лоні і не сниться.

      Гірка розлука –непрохідні хащі,
      Де тишу крають уві млі сичі,
      Ґрунти її навік - віків пропащі,
      Що знають навіть і не сіячі.
      - Тож кидати туди насіння нащо!, -
      Дорослі мовлять , скажуть й шмаркачі.

      Зростити плід життя у них не вдасться, -
      У нетрях тих немає місця щастю.

      Я випив з долі келиха ясного
      І кинув сім'я у пухку ріллю,
      Росте мені і втіха, і підмога,
      Щастить у всім, що тільки не роблю
      І за усе це прославляю Бога,
      Подяку щиру всеблагому шлю.

      Ідіть на ниви - порайте, плекайте,
      Дичавини корчасті - оминайте!

      31.07.11.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Мені до твого поцілунку
      Мені до твóго поцілунку
      Судилось дуже довго йти,
      Із серця видворити думку,
      Що вже давно не любиш ти.
      Ваганню змушений служити,
      Я уподібнивсь блукачу,
      Та ,щоб обіймами сповити
      І ласки спити досхочу,
      Я з дня на день зростав у вірі,
      Я нею бачив нас обох,
      Що подолали будні сірі
      І вознеслись туди, де Бог.
      І ось сьогодні на порозі
      Тривоги й радості стою,
      Тріпоче серце, зріють сльози
      На щиру посмішку твою.
      О як я довго по пустелі
      Бродив у спраглій самоті,
      Та перейшли дні невеселі,
      Настали ночі золоті…

      30.07.11.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Творчість
      Ти відійшла, мов сонце в сон багряний
      За кучеряві буки і дуби,
      Кропило небо смуток на поляни,
      Чесали пір’я в нетрях яструби,
      А я блукав ланами з горя п’яний,
      Аж ціпеніло серце від тужби.
      Якби ж то знав я горя прихід лютий,
      Прощання б міг з тобою оминути.

      Тебе півмісяць - золотий грабіжник -
      Ув осіяння обгорнув своє,
      Він виссав млість з обіймів наших ніжних
      І в млу печалі любість нашу в’є .
      Якби ж то ти мені була заміжня,
      То не було би так , як зараз є…
      Дивлюсь на мряки непогідну габу:
      - О нащо ти послухала нахабу.

      Чекаю ранку, наче воскресіння
      Коли потрощить світло ночі тінь
      І двері рипнуть у скорботних сінях
      І вийде геть година потрясінь,
      І ти, здолавши перепони тління,
      Одягнеш душу в радісну теплінь…
      Упала в яр важка нічна верета,
      Ти знову повернулась до поета.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Залиши...
      Залиши мені крапельку болю
      Поцілунком підхмелених уст,
      Бо інакше піти не дозволю
      Я тобі в одурманену путь.

      Залиши мені крихту страждання,
      Чи й цього почуття тобі жаль?
      Як мене ти не гріла коханням,
      Хоч опалою лютою вжаль.

      Та зостав мені світлу надію,
      Десь, колись, може стрінемось ще,
      Як я болями перехворію,
      Лиш жеврітиме спогаду щем.

      Залиши мені те, що не вільно
      З серця вирвати просто за так :
      Світлу мрію квітчасто - весільну,
      Поцілунку прощального смак…


      21.07.11.




      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Ніч на селі
      В посутенілу м’якоть околоту
      Готична темінь зуби уп’яла,
      У сни поринули жильці села,
      Лише ропухи крекчуть у болоті.

      Рогаль повиснув на найвищій ноті,
      Тональності не витерпіла мла,
      Втекла і роздратована, і зла,
      А ніч засяла в первозданній цноті.

      Набрався повен всесвіту черпак
      Раїв повабних , марень таємничих
      І у кохання юне серце кличе.

      Бере на руки дівчину юнак,
      Мов хлібодар в долоні стиглий злак,
      І міць у ньому буриться рільнича.


      15.07.11.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Прийдеш у сон...
      Прийдеш у сон
      Травою – сном
      І уві сні
      Ув унісон
      Зі світляком
      Моргнеш мені ,

      І поведеш
      У мрії край
      Немов маля,
      Де чуд без меж
      І тиші рай
      Вдягла земля.

      В лугах пахких
      З орелі сну
      Із повитку
      На вороних
      В мою весну
      У дитсадку,

      З галяв дібров
      Баским конем
      У юний час,
      Де і любов
      І серця щем
      Возносять глас .

      Де степ і ліс
      Буланий кінь
      Під окрик «гей!»
      Мене провіз
      Крізь голубінь
      Твоїх очей.

      І навмання
      Від сонця вій
      Тікали сни,
      Моє вбрання
      І одяг твій
      Взяли вони.

      І скубав день
      Траву чудну
      Із вази див,
      І - «дзень – дзелень!» -
      На шибі сну
      Проміння мив .

      14.07.11.








      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    167. В галактиці кохання
      В галактиці кохання
      Сіяє безліч зір.
      Тривожать і дурманять
      Вони бояну зір.
      І у скафандрі серця
      Душа летить увись,
      На лоні піднебесся
      Земного відректись,
      Новітньої планети
      Освоїти обліг,
      Поеми і сонети
      Укласти в збірки стіг,
      Радіти спозарання,
      Як вибухнуть сонцЯ
      В галактиці кохання
      На честь свого творця.

      12.07.11.



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    168. *-*-* / пам"ять зализує/
      Пам"ять зализує рани сердечні
      Вірним і лагідним псом.
      Тіло бажає у молодість втечі,
      Дух - з ним не згоден цілком.
      Різні з віків у них пріоритети:
      Дух у майбутнє, а тіло – назад;
      Неоднорідні щорічні бюджети
      Й діапазони витрат.
      Тіло вичерпує із портмонетки
      Бувші свої гаразди,
      Рідше на лоні природи й брюнетки
      Звершує любі труди .
      Дух же із Богом практично ровесник,
      В нього нетлінні паї,
      Золото й срібло у скрині небесній,
      Членство в Господній сім’ї.
      Чом же так часто ми нехтуєм духом,
      Ніжимо плоть, догоджаємо їй,
      Адже по ній пусто - голо і глухо,
      Горбик землі і безкровний пирій.

      07.07.11.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    169. *--*--* / в океані /
      В океані очей твоїх шторм,
      Б’ють об скелю життя рвучко габи,
      Плив по ньому недавно лінкор,
      А тепер лиш поквакують жаби.
      Човник той, що ти не вберегла
      Десь підчалив до іншого порту,
      П’яний спів звідти «ла -ла - ла - ла»
      Наче вуж обвиває аорту.
      Перебуде і переболить,
      Хвиль утишиться рвійна притуга
      І згадаєш в негадану мить
      Повний штиль і плавбу свого друга.
      Він погляне на синю гладінь ,
      І намочить у ній свої весла,
      Ти лиш платтячко сонця одінь,
      Щоб любов первозданна воскресла.

      05.07.11.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. Пілігрим
      Вдягала нічка темну сукню,
      А смерк на пнях - корчах дрімав,
      Ясні зодіакальні букви
      Читали всує пси: «гав - гав!»,
      Обíч садиб, через левади
      Дивак одвічний - пілігрим -
      Ішов уперто слів заради
      І небувалих досі рим…
      Пройшли літа, а він понині -
      Сандалі, посох, калита -
      Напроти глуму і гордині
      Не зрікся свого хомута.

      03.07.11.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Тиранія
      Востаннє привели її ,
      І так повіяло весною,
      Наче в тюрму прийшли гаї
      З його юнацтва під Москвою.
      Він заворожено присів:
      Красуня боса йде по гаю…
      Сказав би щось, - немає слів,
      Бо знає, - завтра розстріляють.
      Встав. Підійшов. Притис її,
      Та, раптом схаменувся наче, -
      Намертво впали солов’ї
      Лиш чорне гайвороння кряче.
      Косоворотка. Кобура,
      Душі нема – порожнє тіло.
      Промовив глухо: вам пора.
      І все святе у нім дотліло.

      Ще в грудях димував докір,
      Та й той розвіяв конвоїр.

      2009



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Хвіртка дитинства
      Тихо скрипнула хвіртка дитинства
      І мій спогад у казку ввійшов:
      Держить світ на собі стебелинка,
      Скаче коник травою дібров,
      Усміхається сонце привітно,
      Пестить вітер сивіючу даль…
      На душі і печально , і світло,
      Та за булим ні крихи не жаль.
      Луг барвисто прикликує в гості,
      Хлюпом річки шепоче до вух:
      - Не минайте, заходьте , дорослі,
      Тут зміцнявся пісочний ваш дух.

      Перетерлось, зам’ялось, забулось…
      У долоні онуки рука
      До хвіртчини від гуркоту вулиць
      Навертає ізнов старика.

      29.06.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Надійна доля
      Минулий рік на бульбоплід
      Скупим для мене видавсь,
      То ж небагацько сковорід
      Я всмажив, мов той злидень.
      А нині вийшов на город -
      Буяє картоплиння,
      Жук де - не – де, - радій, Володь!, –
      Інакша вже картина.
      Нашкварить туку зо свині
      Дружинонька кохана
      І буде смажитись мені
      Картопелька рум’яна .
      Для українця другий хліб -
      Поживна бараболя,
      А ще часник, цибуля, кріп ,
      І вже надійна доля.
      Лише би дав мені Господь
      Здоров’я, як і досі ,
      І навернув на мій город
      Благополучну осінь.

      27.06.11.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Як надійде пора осіння
      Як надійде пора осіння
      І сік землі доп’є коріння,
      Я позолотою злечу
      У непроглядне безгоміння.

      Приляжу в трепетні отави
      Без сповідання і відправи,
      Під гриб зарошений землі
      У сни закутаюсь ласкаві.

      І білий сипатиме хміль,
      Щоб одурити рідним біль
      І гіркоту вини покрити,
      Що призбиралась нізвідкіль.




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    175. *-*-*

      Віршник Володимир
      Жерстю покрівлю крив.
      Три дні ані рими, -
      Лати, цвяхи, крокви.
      А нині до слова
      Взявся завзято він,
      Муза його знову
      Нюхає кокаїн.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Лірика кохання
      Вже жайвір сонячні бемолі
      Розклав на нотний стан весни.
      Нуртує хліб в утробі поля,
      Мов світ йому у ній тісний.

      Дбайливо вітер ниву пестить, -
      Грядущу матінку куті,
      Здіймає з неба сонця перстень
      Для наймилішої в житті.

      Та ближчим часом прийдуть люди,
      Полишать з милої стерню,
      У скирту стягнуть звідусюди
      На корм корові і коню.


      Чудова лірика кохання,
      А люди прозою життя
      Не раз її святу поганять
      Без крихти жалю й співчуття.

      18.06.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Давай вернімося у гай
      Не йди, кохана, почекай
      Хвилиночку на мене,
      Давай вернімося у гай,
      У нашу юнь зелену.

      Ти світлом сонця не зникай,
      Хай небо криють тучі,
      Давай вернімося у гай,
      У наші дні квітучі.

      І більше вже не пропадай
      В життєвій коловерті.
      Давай вернімося у гай,
      У наші дні безсмертні.

      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Паралелі
      Взявся дощ до ремонту –
      Шпари ліпити землі.
      Тучі брав з горизонту,
      М'яв їх до мозолів.
      Радо на його працю
      Зирив густий спориш,-
      В цю кучеряву націю
      Хлюпни водою лиш.

      Буде дощу заплата –
      Зелень полів, гаїв,
      Вітру нічна соната,
      «Браво!» від комарів.
      Борщик – вже застаріла
      Плата, - не ті віки.
      Лиш би його хотіла
      Суша усе таки.

      Часто і я до праці
      Вже ув останню мить,
      Після кількох нотацій
      Тої, хто поряд спить.
      Губ рятівна волога…
      Ласки гроза нічна…
      Лізу за ними в погреб
      В кайфі від стусана.





      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Кохана моя - чарівниця
      Прибули з південного шляху
      До мене достиглі роки,
      А я, хоч і сивий, та - бахур -,
      Не згоден із ними таки.
      Душею весніти бажаю,
      Бодай осипається квіт ,
      У п'яному шалі стискаю
      Кохану обіймами віт
      За талію вербно – щемливу,
      Рамена цілунками тчу
      І ласки жагучої зливу
      Ллю в лоно її досхочу.
      Хоч далеччю захід багриться,
      Таїться у золоті спин,
      Кохана моя - чарівниця,
      Іще неблизький мій спочин.

      15.06.11.



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    180. Вихід
      Квіти надії на лузі душі
      Гріє проміння останнє,
      Лазять між стебел зневіри вужі,
      Серця роз’ятрюють рани.
      Пара покрила аорти ріку,
      Плине туманом сирітка,
      Збите із ритму потішне "ку – ку"
      З гаю доноситься зрідка.
      Дивиться пам'ять у вікна очей
      Вечір по той бік і сей бік.
      Чаша причастя, миро, єлей,
      Віщі ознаки на небі.
      Золото , срібло у домі блищать,
      Та опустіла фортеця,-
      Ввечері вийшла нетлінна душа
      З мли прохолодного серця.

      14.06.11.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Світлини пам’яті
      Не зітреш з пам’яті світлини:
      Село, під стріхами хати,
      Туман легенький при долині
      І сонця усміх з висоти,
      В садку додолу впали сливи,
      Достигло лупають з трави,
      А ми зелені та щасливі
      Збираєм їх і - на стави
      Купатися.
      Яке то щастя,
      Хоча минуло вже Іллі*,
      Стрибати, плавати, сміятись
      На лоні матінки - землі.

      Давненько висохли ставочки,
      Нема ні мазанок, ні стріх,
      Лише в душі бринить дзвіночком
      Дитинства безпечальний сміх.
      І край вибоїно – асфальтний,
      Немов на глум над давнім днем,
      Побіля скроні крутить пальцем
      І в гріб нас ввірчує живцем…

      У лісі нашого дитинства
      Казки блукали, спали сни,
      Тепер із пнями наодинці
      Німої мли хазяїни.
      За просікою ген – романи,
      Там байці місця не шукай,
      Інтриги, зрадництво, обмани,
      Із раю в пекло, з пекла в рай.
      І це душевне гартування
      Настільки звичним є уже,
      Що тема вічного кохання
      Здається пліснявим коржем.

      Немов морозом серед літа
      Війнуло у парке купе,
      Отак в кінці тисячоліття
      Явилось нам ГКЧП.
      Генсек купався на Форосі,
      Народ трудився на жнивах,
      Рублі хандрили у панчосі,
      А Підмосков’ям никав крах.
      А ми жили собі й не знали,
      Що скоро воля нам спаде
      І домоткані ліберали
      Нас поведуть не знати де.
      Пили ми , їли, веселились,
      Аж раптом: нате волю вам!
      Мов для робочої кобили
      Від воза з гноєм та у храм.
      Дитинство,юність стали ззаду,
      Пора до зрілих братись діл,
      Та все маячить Ельдорадо,
      Казок минулих грає хміль.


      Чорно – білі кадрики прижовкли
      Облетіли листям давніх літ,
      Проходжає пам'ять із моноклем
      Оглядає часу моноліт.
      Там щербина, там уламок долі,
      Там надряпав хтось: Тут був Іван,
      Тут же той Іван освідчивсь Олі,
      Стис у троє слів душі роман.
      І моя тут височіє ніша
      Без подряпин – в серці бо вони,
      Нині ті рубці пульсують віршем,
      Дивлячись на дійства далини.

      *свято Іллі після якого, кажуть не можна купатися: «Іллі, Іллі, впав чорт з гілІ» (зах)


      12.06.11.




      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    182. *--*--* / ніби куля /
      Ніби куля із рани солдата
      Повернулась до дула назад,
      Ожила так занедбана хата
      І розцвів занехаяний сад.
      Тато з мамою відмолоділі
      По кудлатих, як ніч споришах
      Мчать до мене, як стріли до цілі,
      Притулити до серця спішать.
      Тільки я у тумани повитий
      В дзюбку часу до інших країв
      Переношуся , щоб погостити
      У своїх чад хоч декілька днів.
      Та боюся, що їх не застану,
      Бо й вони у історію мчать…
      Отже , куля із рани солдата
      Не вертає ніколи назад.

      10.06.11.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    183. Дилема
      Красуні часто норовисті
      І зрідка розумом блистять,
      Свиня у перлах і намисті –
      З тупим умом прекрасна стать.
      Їй кіл теши на волосині,
      Стійким резоном укривай,
      Вона лиш кліпає невинно
      Нехай у сто раз неправа.
      З самим собою у конфлікті
      І з нею мучишся весь вік
      І що то дасть кусати лікті,
      Коли ти з честю чоловік.
      Погіршу - кажуть - та розумну ,
      Там на манорії* зима.
      Але бува до болю сумно,
      Що поруч кращої нема.

      * погані риси характеру

      10.06.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    184. Метаморфоза
      Вечір босими ногами
      По ставку чалапав,
      Десь присів би, раптом стямивсь -
      Берег , мов канапа.
      Колискову у болоті
      Жаби квакнуть в’яло.
      Умостився на звороті ,
      Солодко так стало, -
      Задрімав…А як прокинувсь, -
      Нічка біля нього
      Розляглась на всю долину,
      Дихає волого.

      Той же берег, той же став,
      Та у чому справа?
      Глянь, а то він нею став, -
      Матінко ласкава!
      Є й між людом дивина,
      Раптом серед ночі,
      Замість нього вже вона
      У єстві клекоче.
      І замінюється стать.
      А як ранок стане,
      Роси болісно блищать
      На траві омани.

      09.06.11.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Транзит
      Тут ні зворотів,ні розпуттів,
      Чергує з темінню яса.
      Транзит з минулого в майбутнє,
      А мито сплачує краса.

      Є початкова і кінцева,
      Зупинок інших і не жди;
      Тут навіть цар чи королева
      Все рівно з челяддю - туди.

      Єдина втіха: за віконцем
      Мелькають радощі життя
      І навіває тепле сонце
      Тобі мрійливі почуття.

      І мчиш назустріч безіменним
      Околам, сферам і мостам.
      І хто розкаже достеменно
      Яке тобі судилось там?

      08.06.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    186. Бажання


      Кудою , Господи, ітиму
      До вічних брам Єрусалиму,
      Коли усі дороги світу
      Ведуть до Риму?

      І як до Тебе перелину
      На серця радісну гостину,
      Коли зла темінь огорнула
      Земну долину?

      Шляхи нерідко прокладають
      Отці до пекла замість раю,
      А я до Тебе , милий Боже,
      Прийти бажаю…

      06.06.11.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    187. *--*--* / день розпочинаю/
      День розпочинаю свій не з кави,
      Не пробіжки в парку між алей,
      А десятка доторків ласкавих
      До коханих рук, рамен,грудей.

      Сонце заглядає в повне око
      У кімнати спальної вікно:
      Уставай безстидний лежебоко,
      Люди на городі вже давно!

      Хай чекає кляте лабузиння,
      Гойно не вибучує стебла,
      Туго буде цюкати ґаздиня
      Їх після мого рукомесла.




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    188. Мова народу
      Мова народу , як замкові мури,
      Завше рятує з навал і облог
      Орд словоблуддя , засилля халтури,
      Чиста, як небо і вічна, як Бог.

      Згине народ у безмовних обіймах,
      Суржиком ниви засмітиться суть.
      Друзі мої, слово батьківське сіймо,
      Душі рятуймо з німотних окуть .

      Мова народу – це шелест тополі,
      Спів солов’їний, клектання лелек,
      Човен , що хвильки гойдають прозорі,
      Сни, що стартують в ракетах смерек .

      02.06.11.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    189. *--*--* / я не знаю /
      Я не знаю, сон то сниться
      Чи ява , чи небилиця
      Чи, можливо, мрії
      Про чудні події:

      На ПМі тріо грає,
      А поважний пан чекає
      Поки вдатне щось утнуть,
      Щоб сказати: вері гуд!

      Не вдавалися Патарі
      Три акорди на гітарі,

      І терликав щось на лірі
      Володимир Сірий,

      Гентош той, що звуть Іван
      Штурмував баян.

      Величавий Чорногуз
      Піджидав на блюз.

      Вбіг захеканий Павлюк:
      Та зробіть тихішим звук,
      Гляньте, - Любця Бенедишин
      Через вас сидить, не пише,
      Через галас на ПМі
      Я гальмую у поемі –
      Щезли образи і теми,
      Ох вже ці проблеми!
      Обернувся і пішов -
      Дим і нитка з підошóв.


      Увійшов кривавий Гаррі
      І вчепився до Патари:
      « - Не мордуйте інструмент,
      Не настав бо ще момент,
      Щоби тиснути на струни
      Ви занадто юні.
      І хоча ви так нічого –
      Стримайтесь небого!

      -Ти ж бо, лірнику сіренький,
      Кинь ці млосні витребеньки,
      Виграєш із фальшю в нотах,
      То не є робота!

      -По моїм переконанню,
      Непогано граєш, Ваню,
      Та пораджу ще тобі –
      Раком свисни на вербі,
      На моїх повчися творах -
      Тріоронделемажорах.

      А ви, пане Чорногузе,
      Не надійтесь дуже,
      Ці не те, що блюз не втнуть ,
      Їм не дасться й муть.»

      Благо , втрутилась Адель:
      -Перестаньте, Гаррі,
      Ще повчаться в мене, в Ель,
      Отоді і вшкварять!

      Вбіг і Клюско Анатолій,
      Під пахвою жмут бемолів
      Ще й дієзи в кулаці –
      Користуйтесь , молодці!

      Увійшов солідний пан –
      Член НСПУ - Кузан,
      За такої – каже – гри
      Розраховуйте на «три».

      Тріо ждало від Софійки
      Одиниці або двійки,
      А вона їм п’ять і п’ять –
      З лаври благодать.

      З тої радості заграли
      Чардаш, каперуш!,
      Писки всі пороззявляли,
      Навіть Чорногуз.

      Олексій Потапов третій
      Практикується в дуеті
      З Гаррі спідтишка,
      Хочуть тріо переплюнуть,
      В бубон б’ють, термосять струни,
      Тягають смичка.

      Вітер Ночі
      Теж охоче
      Партитуру вчить,
      Гаму до –ре –мі –фа –соль –ля
      Витинає на роздоллях,
      І не мовте: цить!...

      Пребагато в небилиці
      Парубки та молодиці
      Натворили справ,
      Та цю тему, зовсім іншу,
      Не для цього, звісно, вірша
      Я на бік відклав.
      І нехай мені дарують
      Ті, кого узяв я всує
      До своїх маляв.



      02.06.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    190. Фантазії
      Ось – ось, здається, випущу на волю
      Мелодію , що зріє в надрах вен,
      І я парад імен тоді очолю,
      Де після мене Моцарт, Бах, Шопен .

      Ось –ось, здається, в ділі римотворчім
      Нарешті видам істинний шедевр,
      Що сам Павлюк у мене взяти схоче
      Автографа, - жаги бо йняло нерв.

      Ось – ось, здається, заспіваю круто,
      Що заздритимуть бору солов’ї,
      Та це фантазії, - таланту суто
      Стає лише на марення мої…

      01.06.11.

      Можете, колєги, замість Павлюка себе приміряти))



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. *--*--* / я кличу /
      Я кличу : серденько, впади
      Рясним дощем на пил печалі,
      Тебе бажаю, як води
      Ланів – степів квітки прив’ялі.

      Тебе взиваю із пустинь,
      В розлуці сохну і шкарубну,
      Явись оазою , прилинь
      І вибань з уст жадобу згубну.

      У прохолоді чистих рос
      Я килим зелені розстелю,
      І жару збудемось погроз
      У цій божественній оселі.

      28.05.11.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    192. *--*--* / не лякайте мене /
      Не лякайте мене, темні ночі,
      Хрустом хмизу і окриком сов ,
      Ясно світять коханої очі,
      Страх з душі витісняє любов.

      Йду повз цвинтаря жахні основи,
      Над гробами чатують хрести,
      Не злякаюсь, бо поклик любові
      І крізь пекло поможе пройти.

      Щиро вдячний тобі, моя доле,
      За звитягу над силами тьми.
      Що ще є, аби ми не збороли?
      Хто ще є, щоб не встояли ми?

      26.05.11.




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    193. Потяг
      Коли погляне в очі даль
      І закінчиться відлік верстам,
      І позостанеться печаль
      Близькою подругою серця,
      І сил нових не дасть земля,
      І не посходить те, що сіяв,
      І отяжіє верб гілля
      В обіймах білої завії;
      І внук ганятиме м’яча,
      І син не стомиться орати,
      Лиш догорятиме свіча,
      На скрині дідівської хати,
      Тоді ти сядеш на ослін
      І потяг ждатимеш останній,
      Що тихо їхатиме в нім
      Тобі якраз до пари пані...

      26.05.11.




      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    194. *--*--* / дні розлуки/
      Дні розлуки неначе кати.
      До світанку очей не зімкнути,
      Обіцяв наречений прийти,
      Поцілунками випити смуток,

      Та з –за обрію вісток нема,
      Лиш хмарин одинокі вітання
      І обіду вогненний дурман
      Випікає душі сподівання.

      Шепче діва вже немолода
      Губ пошерхлою сухістю слабо:
      - Де любові спасенна вода,
      Чи для мене її не послав Бог?

      25.05.11.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    195. *--*--* / час/
      Час і летить, і довго йде,
      Залежно хто на що чекає.
      Спішить в майбутнє молоде,
      Старе в минуле поглядає,

      А зріле дивиться немов
      Обходисвіт на роздоріжжі
      Доріг у зраду і любов,
      Утіхи давні й болі свіжі.

      І ні вперед, і ні назад
      Не йде з упевненістю лева, -
      Коли плоди приносить сад,
      Ніхто не зрубує дерева.

      22.05.11.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    196. Моєї пам’яті провина
      Моєї пам’яті провина
      Кохана ти
      На все життя одна єдина
      На всі світи
      На всі минулі та прийдешні
      Роди й віки
      Хоч ява серцю підло бреше
      Що навпаки
      Душа втішаннями скупими
      Болить зело
      Пройшли літа минули зими
      Як не було
      А ти мов німб над головою
      Душі яса
      У мрію кличеш за собою
      Під небеса
      Де спомин гніт щемкий відкине
      І милий Бог
      Зів’є гніздечко голубине
      Для нас обох

      21.05.11.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    197. Дощ
      Дощ позабув наші милі краї,
      Ребра хмаристі й грімниць нагаї
      Міцно запхав до стодоли небес.
      Файно було б , аби бажаний крез
      Сольно гайнув пилюгою полів,
      Ляснув гарапником і зрозумів:
      Сім день на тиждень - не гребінь мети,
      Досить спокійно один раз пройти.




      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    198. Інкогніто
      Здається , що вельми далеко вона
      І зовсім ти їй не цікавий,
      То в пекло соратник її сатана
      Закликав на чашечку кави,
      То там, де гарячі на мапі крапки
      Мантачить вона свою косу.
      Ти ґречно стопарик узяв до руки,
      А другою мнеш папіросу
      І думаєш : жити і жити мені,
      Нормальна така обстановка,
      А око бабусі уже при вікні
      Виблискує холодом вовка.

      16.05.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    199. Відсутність болю
      Відсутність болю – також біль.
      Не побажай того нікому.
      Виносять геть звітрілу сіль
      Господарі із свого дому.
      Не захитається плече,
      Сльоза не випурхне раптово,
      Коли не студить й не пече
      Спідтиха вимовлене слово.

      Перестраждавши болю раж,
      Стаєш досвідченим і впертим
      Хоч і страхає антураж
      Всепоглинаючої смерті.
      Тоді оцінюєш життя,
      Поденну школу осягаєш
      І горьове душі знаття
      В потіху серця обертаєш.

      15.05.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    200. *-*-*
      Луг приклався до доїння
      Зеленастий дим
      Пахне сонячне проміння
      Молоком парним
      Ллє у пригорщі мужицькі
      Світ ультрамарин
      Ссе пшениця неба цицьку
      Ротом стебелин
      Повечірнє кисне в бутлі
      Тьмава густина
      Ізникає в тінях вутлих
      Ялівка дійна

      14.05.11.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    201. Весна
      Світобудові на рамена
      Вісонна вишень білизна
      Поклала юності знамена
      І воцарилася весна.

      Труди у землю, мов офіру
      У сподіванні сіє люд,
      Уранці жайвір носить щиру
      Їм пісню із імлистих блюд.

      У лісі виступи солістів
      За кошт, оплачений сповна
      Барвінковим економістом,
      Що з неба дивиться вікна.

      Настрою струни я на лірі,
      Акорд щемливий підберу
      І всі слова буденні й сірі
      Облагородяться в миру.

      Весна, весна - пора кохання,
      Молитви, праці , здобуття.
      Встаю частіше спозарання ,
      Щоб не проспати мить життя.

      12.05.11.




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    202. *--*--* / на крилах /
      На крилах давньої печалі
      Душею спомин шугонув:
      -Чи ти така, як в дні бувалі,
      Подібна серцем на весну,
      А очі – зіроньки ряхтливі,
      У росах купані рясних,
      Настільки сяючі й красиві,
      Що любо згинути за них,
      В устах співанки наче трелі
      На променистий лад мажор,
      Що їх мелодіям веселим
      Ще ангеляток вторить хор…
      -Чи ти така?

      Крізь хмари чалі
      Пробилась вістка осяйна:
      -Весніє, як і в дні бувалі,
      Квітиста зелами вона.

      11.05.11.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    203. *--*--* / все життя /
      Все життя неначе утиск
      Вітром свічки на могилі,
      Так не можу позабути
      Очі сині серцю милі.

      Вже душа моя осіння
      Надокучливо воліє
      Пам'ять вирвати з корінням,
      Щоб усохли квіти мрії,

      Щоб не гріло сонце доли,
      Не леліяв місяць тишу.
      Раз не стрітись нам ніколи,
      І надіятись полишу.

      Та, напевно, й після того
      Опускатись з неба буде
      Образ щастя молодого
      На снігів печальні груди.

      09.05.11.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    204. Огризнулась війна
      Огризнулась війна злим оскалом епох,
      Як до авіабомби наблизились вдвох
      Віком зрілий мужчина й безвусий юнак.
      Брухт здавати – епохи новітньої знак.

      Каже старший малому: водою зливай,
      Я «болгаркою» мідний стинатиму спай.
      Закипіла робота – звичайний процес,
      Буде чорний метал і обарвлений теж.

      Пролежала в землі смертоносна стріла
      І у собі потугу страшну зберегла,
      Лиш у черево їй сніп іскринок проник,
      Доля зла показала трудягам язик.

      Горобці перестрашені миттю знялись,
      Затряслася земля і гойднулася вись,
      Стогін, кров…О якби можна наново мить
      Іншим чином удруге прожить.

      Виглядатиме довго ще страх із імли.
      Замість бомби до ґрунту ті двоє зійшли
      Віком зрілий мужчина й безвусий юнак...
      Брухт здавати – епохи новітньої знак.

      07.04.11.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    205. *--*--* / йдуть тумани/
      Йдуть тумани, наче старці
      Попідтинню за село.
      На небесній циркулярці
      День стинає ночі тло.

      На тополь тремкі долоні
      Линуть крізь вуаль імли
      Крапелини тирси сонні
      З – під рожевої пили.

      Майстер вправною рукою
      Чоп стамескою довбе
      І вимощує ясою
      Арку в диво голубе.

      Нею в небо дух увійде,
      Як прокинуся зі сну,
      Там собі натхнення рідне
      Повні груди зачерпну.

      05.04.11.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    206. *--*--* / не літає/
      *-*-*
      Не літає і не кряче
      Ночі виморений крук,
      Сонце в обрії неначе
      Зданий донором капшук.

      Прилаштовує світанок
      Сурми крапельниць у млі
      До смерек – пахких горянок,
      Буків - славних королів,

      Гоїть дню сердечні рани,
      Ллє у вени теплу кров
      І прудким потоком Сяну
      В тьмі зникає стрімголов.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    207. *--*--* / трудар /
      Трудар підземного едему
      Не турбував
      Весною ґав,
      Він піраміди чорнозему,
      Як фараон, набудував.

      У потаємних лабіринтах
      Проворно нищив шкідників,
      А ми би гріб йому і цвинтар -
      Отак риттям насточортів.

      В ціпка кінців є два, по суті.
      І що ви там не говоріть,
      Щоб принести нам користь - кріт
      Наділ, звільняючи від бід,
      Повинен весь перевернути.

      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    208. *-*-* / золоте віко /
      Золоте віко ярої скрині
      Ховає набутки епохи, -
      Гітара, щоденник, світлини,
      Ще всякої всячини трохи .
      А зверху обрус і ваза,
      Утрачених мрій блавати.
      Тобі їх одного разу
      Забув я подарувати.


      Тепер вже оранжерея:
      Оселя, сім'я, колеги,
      Та ходжу до скрині все я,
      До щастя мого ковчега.
      На дні там маленька бростка,
      Що ось має стати квітом,
      У провесінь радісну просить
      Із мого сумного літа.

      2011



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    209. Кітель
      У медалях брунастий кітель
      Вік сумує на вішаку,
      Хлором випалено кілька літер,
      Кілька цифр у наступнім рядку:

      В / ч: дев’ять - дванадцять - тридцять.
      Хімвійська. Радіоінженер.
      З фото в рамочці на полиці
      Усміхається офіцер.

      Кожен рік двадцять шостого квітня
      Літня жінка, немов трофей,
      Витягає із шафи кітель
      І притулює до грудей.

      Син єдиний пішов навіки
      За околиці неба ген
      У компанії чоловічій,
      Процідивши життям рентген.

      По відході його посмертно
      Кітель кілька прийняв відзнак.
      - Мій синочку, озвись, де тепер ти?...
      Аж здригнувсь од тих слів вішак.

      Тишина. Чути стук у скронях.
      Йдуть секунди, як вартові
      В небеса, крізь відчуження зону,
      Аж туди, де й по смерті живі.

      Знов старенька повішає кітель
      За святі половинки дверей.
      О який ти важкий, білий світе,
      Матерям, що ховають дітей.

      2009р.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    210. *--*--* / на лузі /
      На лузі, вишитім весною
      Стобарвним хрестиком, з тобою
      Я був закохано – коханим,
      А далеч мітлиськом багряним
      Мела стежини злук і зрад,
      Плаща скидав осінній сад,
      Згасало сонце полум’яне…
      Та все це ще було незнане.

      Лунали трелі солов’їні
      І ми в блаженному хотінні
      Нектар із уст пили устами,
      Веселка гралася над нами,
      А обрій був у сивій млі ,
      Мов при убогому столі,
      Де ні причастя, ні спочиву,
      Лиш ворон каркає зрадливу
      І віє вітер за дверима…
      Та даль нам ця була незрима.

      Ми на ланах золотополих
      Печаль жовтіючу збороли,
      Волошок - крапельок висот -
      Зірвавши радісно джекпот,
      А за горбами злі завії
      Жбурляли сніг в лице надії
      І в узи льоду сліз тепло
      Кувало зимне ремесло ,
      І брало жар сердець на сито…
      Та це від нас було закрито.

      25.04.11.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    211. *-*-* / скупу сльозу /
      Скупу сльозу благань вечірніх
      На запорошену траву
      Пускає небо, м’якнуть тіні
      І співом вмощуються півні
      На горизонту тятиву.

      Скупий мій спогад , невеселий
      Про нашу юність золоту,
      Про квітку радості на скелі,
      Якій померкли акварелі,
      Зазнавши часу прикру мсту.

      Скупе життя на щиру втіху.
      Печаль, притуга і журба.
      Не заздрю я чужому сміху,
      Бо й там є повно смутку в міху,
      Добра й недолі боротьба.

      О щедрий ранку, сонця з’яво,
      Яку ти радість душам шлеш!
      Наліво глянь, піди направо -
      Скрізь когути голосять право
      Життям втішатися без меж.



      22.04.11.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    212. Коли тебе я лицезрів
      Коли тебе я лицезрів,
      Одухотворену весною,
      В мені цвіла бентежність слів,
      Що ніжно пахнули тобою.

      Із них букета милих рим
      І голубу тасьму розсвітý
      Поклав я почерком тремким
      У вазу віршів серцем гріту.

      Декламувала їх ріка,
      Зітхали верби понад плавом
      І строф містерія п’янка
      Лунала треллю з гаю жваво.

      Барвистий лугу килимок
      Суцвіття слав обітоване
      Під ноги трепетних думок,
      Що вік їх вицвіт не зів’яне .

      Чи то рондель був, чи сонет
      Вже достеменно не згадаю.
      Важливо те, що серця лет
      В нім осягав блаженства раю.

      20.04.11



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    213. Квітень
      Відрубав серпанок сивий
      Чорній дівчині косу,
      Розкуйовдив сонця гриву –
      Дня квітневого красу.

      Млу пакують сонні доли
      У сумне єство своє,
      За лотоком чують бджоли,
      Як гай запах цвіту ллє.

      Хмаровиння зрідка сіє
      Щиру жменю білих круп,
      Чорноземлі повні мрії
      Відростити зелен чуб.

      Натирає в глянс об вітер
      Золотого боку дзвін,
      Воскресінням Бога світлим
      Світ підійметься з колін.

      12.04.11.




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    214. Композиція небес
      Розтовкла кувалда чорна
      Злотний вічності горіх,
      Річ печальну на валторні
      Грає вітер ста доріг.

      В теплім закутку оселі
      Твори граються життя,
      Скрип звучить віолончелі
      В такт жаги серцебиття.

      Плине долами сюїта, -
      Вика, жито і ячмінь,
      Підпирає пруг трембіти
      Гук з прадавніх поколінь.

      Тополині тіні п’яні –
      Предків радощі й жалі.
      Грають зорі на баяні
      Мерехтливої у млі.

      Світломузика у травах,
      Композиція небес,
      Таємнича музи слава,
      Партитура і оркестр.


      11.04.11.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    215. Листок
      Гребінчиком вітру
      Косички дощу
      Сумно розчісує осінь
      Деревами світу
      У мріях лечу
      За остигаючу просинь
      В тенета яскраві
      Бабусиних літ
      Душею заплутався б радо
      У сонячній славі
      Залишити слід
      Дневі новому на спадок
      Зеленому скільки
      На щастя не жди
      У мідь закують клепачі
      Любитиму гілки
      Домівку завжди
      І вмру золотим на корчі

      2011



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    216. Життя
      Щока вмираючого дня
      Кровить на видноколі,
      За нею траурно рідня
      У чорнім йде поволі.

      Високо гострить Бог мечі
      На золотім кружалі
      Рубати вдень і уночі
      Хвилини позосталі.

      Моя душа зреклася сну,
      Щоб мріями літати,
      Та меч по небу полоснув
      Холодним блиском страти.

      Земля , трава, дерева, цвіт –
      Чи їй цього замало?
      Короткий вік , низький політ,
      Часник, хлібина, сало.

      Життя людини - ремесло,
      Завішане на жито.
      Назад поглянеш, - що було -
      Мечами перешито.

      30.03.11.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    217. Переклад з С. Єсєніна

      Я положив до твого ліжка
      Квітки в журбі напівживій
      І пелюсток суха усмішка
      Струїла духа моїх мрій.

      Я нашептав моїм левкоям
      Про остигаючу любов
      І ти в оплакані покої
      Вже не приманюй мене знов.

      Ми смутним випоєні трунком,
      Для нас краси єдина мить,
      Та ти не зможеш поцілунком
      Уста холодні запалить.

      І хай читаю я у мріях:
      « Ти не кохав, тобі не жаль » ,
      Зате я краще розумію
      Твоїх чуттів палку печаль.

      29.03.11



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    218. Мужчина полудневих літ

      В пилюці степу кінь гривастий -
      Мужчина полудневих літ, -
      Ще добре мчить, та ризик впасти,
      Мов тінь за ним несеться вслід.

      Що більше треба вод потоків,
      То менше може їх знайти
      І гине на шляху широкім
      Жага осягнення мети.

      Краплини рос, дощі нечасті
      Змивають мук присохлу сіль
      І в цім скороминущім щасті
      Він чвалом гоїть серця біль.

      27.03.11.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    219. Перебудова
      Город стискається у грядку,
      Косою змінюється серп,
      Вже навіть дід, не те, що дядько,
      Не «сер», та вже не в СССР.

      Тягав борінки – зараз грáблі,
      Змінив орало на рискаль,
      Дружину юності - на бабу,
      Утіху яру - на печаль.

      Од вітру щуляться тополі,
      Вербовий лист тече в моря,
      І духу зрілому доволі
      Сльози пообіч олтаря.

      25.03.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    220. *--*--* / берізки підмітали /

      Берізки підмітали небеса
      У темпі подиху поземки.
      Окроплювала віники роса
      І хмар мелися оберемки.

      Антени злаків ладили зв'язок
      Із сонцем на тремкім ефірі,
      І чорно - білий бузько крок у крок
      Ходив по ниві землеміром.

      Усе єдналось - небо і земля,
      Рослини й сонце, птахи й земноводні,
      Лиш ти дивилась гордо звіддаля
      Не митарства самотнього Володі.

      Хоча б тоді , як сонце кине світ цей
      Явись в обіймах удушити відчай.

      23.03.11.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    221. *-*-* / обважнілі трави /
      Обважнілі трави плачуть,
      За туман сховалась даль,
      Світанковий обрій наче
      Кров’ю скроплена вуаль.

      Гоїть рани піднебесся
      Тихим шелестом гаїв,
      Як поезією Леся
      Гіркоту похмурих днів,

      Де неначе у горнилі
      Душ рівнялася крива,
      І лягала дивна милість
      На її меткі слова

      Про поета і Бертольда…
      - Казка?
      - Істина сама!!!
      Правда - неміч сильна й горда,
      Кривда - міць тупа й німа.

      День минувся вкотре мирно,
      Та багриться захід знов,
      Вечір в сонця серце вирвав,
      Світ без нього охолов.

      22.03.11.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    222. *--*--* / я постарів ще /
      я постарів ще на одного зуба
      по нім до ями спустяться літа
      і покладе оця маленька згуба
      щемливий доторк болю на уста

      щока похило зморщечкою в’ється
      в проломи муру з білих кісточок
      тихенька гавань там для оселедця
      горіх туди лісковий ні на крок

      у щітки менше стало друзів милих
      злякала шустру пустота німа
      а що коли поближче до могили
      повикорчовує пеньки зима?

      мене й тоді мій усміх не покине
      як порожніючи зів’яне рот
      в такому навіть стані у людини
      нема для поцілунку перешкод


      21.03.11.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    223. Дивна велич
      Шепче осінь про юність веселу
      Золотими устами дібров
      І до ніг килим спогадів стеле
      Тканий з роздумів і молитов.

      Весняним одурманений хмелем,
      Натворив я немало ділов.
      Що сказати тут: зелень є зелень,
      Неспокійні і вдача, і кров.

      На квітчастому лузі метелик,
      Божевіллю віддавшись немов,
      Подарований долею келих
      Випиває до самих основ.

      Чи не в тому небес дивна велич ,
      Щоб творінню спізнати любов?


      2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    224. *--*--*
      Вона не мала звабних ліній
      І шик не був до пари їй ,
      В простому , як сама , одінні
      Ходила по життя кривій.

      Та щось таке в ній вирувало,
      Що там, де входила вона,
      Злинала з серця, мов з кресала,
      Духовних іскор новизна.

      Звучало дум бентежне скерцо
      Мов плач при келиху марго,
      Як та незграбність рвала серце,
      А шарм душі п’янив його.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    225. *-*-* / п'ю чай /
      В краю, де трелі солов’їні
      Проймають більше, ніж солодкий сон
      П'ю чай небесної глибіні, -
      Заварка – зорі, молодик – лимон.

      Два серця доля розлучила.
      Далекий пруг, мов спогади чужі.
      Та вірю – ти чифіриш, мила,
      Як я всю ніч - і від, і для душі.

      Імлу розсіє сонячне проміння, .
      Осушить роси вітровію фен.
      Спасибі, рідна, за порозуміння,
      Приходь іще у пам’яті кафе.


      15.03.11.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    226. Начала
      Для непоганого смаку
      Понавилазило чимало
      Пір’їн цибулі й часнику, -
      Промінню гризти снігу сало.

      У холодильній пащі ніч
      Харчі тримає для світила,
      Щоб не розбіглась врізнобіч
      Нараз поживи грізна сила.

      Сльозиться ринви перегин,
      Пітніють трубчасті коліна,
      На зміну холоду сивин
      Гряде тепла зелена зміна.

      Небавом висохнуть стежки,
      Земля забагне прочуханки
      І вийдуть хлопці залюбки
      До неї наче до коханки.

      І не одному рільнику
      В торбину мати кине сала,
      Цибулі, хліба, часнику
      І світу зв’яжуться начала.

      2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    227. Ж-ж-ж-життя ))
      Жирна жаба -
      Бузька зваба -
      Жука в гості ждала,
      Жмурúлася й
      Журилася,
      Що поживи мало.
      Жук чорненький
      Йде швиденько
      Пожувати суто,
      Знає слухи:
      Жаби мухи
      Обсмажують круто.
      Зустрічає
      І вітає
      Жаба жука жваво
      Стіл накритий,
      Жук вже ситий
      Журчить жабі: бржаво!
      Каже вусань:
      Жабо ти стань
      Жінкою для мене,
      Жалітиму
      І грітиму
      Все життя буремне.
      Женихався,
      Женихався
      Жук до жаби живо,
      Пішов зразу
      По відказу
      Додому журливо.
      Женитися,
      Дружитися
      Тільки за поживу?
      Навіть жаба
      Жорнолаба
      Знає , що можливо,
      Та хочеться
      Аж корчиться
      Кохання палкого.
      Жук і жаба?-
      Краще краба
      Чи в’юна шпаркого!

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    228. Прозріння.
      Ти вся із протиріч
      Епох – сторіч,
      З небесним сяйвом віч
      Ти –ніч.

      Ступаю крізь туман
      Я крадькома,
      А навколо пітьма
      Сама.

      Горять вогні сумні
      В твоїм вікні
      І любо наче в сні
      Мені.

      Іду у супокій,
      А ти мерщій
      Говориш: зрозумій, -
      Ти мій!

      О так, я зрозумів,
      В кінці кінців
      Я, о найкраща з дів, -
      Прозрів.

      Ти - сонце мого дня,
      І це знання
      Мене немов броня
      Охороня.

      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    229. Солодка війна
      Тіла щем і трепет нещадимий,
      Куль навиліт мокра цокотня.
      Від убивств цілунками рясними
      Двоє мруть в облозі неспання.

      Викохай до болю, до знемоги,
      Розряди дощенту патронтаж,
      Із війни нелегкої дороги
      У тилу знеможено приляж.

      Досвітку виблискує зірниця,
      Воскрешає мертвих тут і там.
      Хай живе військова таємниця
      І свинцю в нагані кілька грам!

      2011



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    230. Предківщина
      Ні котів, ні ластів’ят ,
      Шерехи мінорні,
      Груди вилупані хат,
      Штахетини чорні,
      Хвіртки схилене плече
      До корча калини…
      Ой пече мене, пече –
      Прéдківщина гине .

      Студні витвори старі
      Косо в очі лучать,
      На городі – пустирі
      Бур’яни дрімучі.
      У душі журливий щем,
      В горлі сохне слина,
      Ой пече мене, пече
      Рідна предківщúна.


      2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    231. *--*--* / вона прийшла /
      Вона прийшла і вчасно, і неждано
      Снігам - на сльози, сонечку - на сміх,
      Любові повна елегантна панна,
      Готова знову обійняти всіх.

      Її рамена ласкою налиті,
      Блакитний погляд крізь серця зорить
      І теплим щемом з’єднує щомиті
      Мільйон епох у неповторну мить.

      Вона прийшла. Прокиньтеся, кохані ,
      І проженіть геть крижану печаль,
      Що вже сидить на сірім чемодані
      І почорнілу стріпує вуаль.

      Вона прийшла. Побачення, цілунки,
      Утіха стрічі і розлуки біль,
      І ніжна мрія не одної юнки
      Про сукню білу на пору весіль.

      08.03.11.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    232. *--*--* / серце - дударик /
      серце – дударик спогад – сопілочка
      щира душа – неповинне дитя
      здрастуйте сонечко де ви поділися
      я виглядаю за вами життя

      якось осіннього сизого ранку
      ви моя пташко покинули край
      я залишився сумним арештантом
      а вартовим – опадаючий гай

      плакали в небо прощаючись клини
      тугу степів ворушили вітри
      мовби і їм дорогої людини
      не вистачало тієї пори

      місяць невесело зирив ночами
      мовчки на мій опечалений дах
      видно йому те що сталось між нами
      у страховидних не марилось снах

      де ви сьогодні яка ваша доля
      щастя на вас а чи горя печать
      як би ви знали які то бемолі
      в серці моєму за вами звучать


      06.03.11.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    233. *--*--* / хто вона така ?/
      Хто вона така, - чи жінка закосичена в тумани,
      Зарум’янена у сонце, приоздоблена у гай?
      Із – під снігу зеленявим оком лагідно погляне,
      Ласку , ніжність подарує і попробуй - не кохай!

      Хто вона така, - чи панна у блакитнім капелюшку,
      В рукавичках із пелюсток первоцвітів лісових?
      Рими вітру молодого переповнюють їй душу
      І лунають вірші степу в суголоссях чарівних.

      Хто вона така, - чи доля облюбована нівроку,
      В окуття блаженне вкута, млістю скарана нараз
      І воскресла на світанні небом чистим і високим.
      Хто вона така, що кличе у свої обійми нас?!

      04.03.11.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    234. Жаль
      В мить, як очі у бабулі
      Згаснули сумні,
      Хвіртки скрип угруз в намулі
      Затонулих днів.

      Дві поливані каструлі
      З дірками на дні
      На прискалку боки тулять
      Журно впорожні.

      А було - буряк, цибуля,-
      Борщики смачні
      В них кипіли, буля - буля, -
      Шéпчучи мені.

      Жаль - бабусина зозуля
      Щезла вдалині….


      03.02.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    235. *--*--*
      Кривава сонця гільйотина
      Обтяла день. Зійшла зоря.
      Ряхтять посріблені ялини
      Неначе вії млинаря.

      І, наче марево розпуки,
      Висить на пригірку туман,
      І ясенів крилаті руки
      Пливуть у неба океан.

      Череп’я хмар з - під молодика,
      Мов глека тріснуту глазур,
      Гілками здмухує осика
      На моху висохлий велюр
      І шепче казку чадам стиха
      З руїни замку сивий мур.

      01.03.11.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    236. *--*--*
      Вчора нагорі - сьогодні знизу,
      Нині буря, а назавтра бриз.
      Не чекаймо від життя сюрпризу,
      Бо саме життя – уже сюрприз!

      Вічні гори Альпи, вічні Анди,
      Нашу ж долю - однесуть роки.
      Як всихають пелюстки троянди,
      То міцніють гострі колючки.

      Є щасливі вельми, є невдахи,
      Та одне для щасних і невдах
      Сонце, що завжди іде на захід,
      І ясою в темінь мостить шлях.



      28.02.11.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    237. Часе, часе...
      Часе, часе , - госте мій незваний,
      Ти ввійшов без стуку у мій дім.
      Знаю, що лікуєш серця рани.
      А з обличчям робиш щó моїм?

      Ти метеш подій опале листя
      І літа везеш за неба край,
      Холодіє сонце там огнисте
      І окутий міддю гасне гай,
      Тільки ворон, що живе літ триста
      Незворушний.

      Часе, зачекай!
      Дай мені надихатися волі,
      Віршами насіятись в житті,
      Щоб душі пориви не схололі
      Увібрались в рими золоті.

      26.02.11.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    238. ****
      Дерево не зрадить батьківщини,
      Не сховає в листі щедрий плід,
      А з корінням вирване, загине...

      Скільки мертвих прихистив цей світ!

      Річка не впаде в чужинне море,
      Руслом ідучи за океан,
      Щезне у глибинах неозорих...

      Скільки там останніх могікан!

      Сонце не засне в осінній міді,
      Не сховає лик за горизонт,
      Конче завітає в землі рідні...

      Скільки охололих нині сонць!


      2011.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    239. Чаша



      Чаша сонця пекельно клекоче,
      Вивергаючи лави вогню.
      Весь в потах прохолодою сню
      У чеканні спасенної ночі.

      З нею зійдуть мені Твої очі.
      А поки що на всесвіту ню
      Чаша сонця пекельно клекоче,
      Вивергаючи лави вогню.

      Споглядаю на неї пророче
      І шукаю від болю броню,
      Бо, на людство піднявши борню,
      Чаша сонця пекельно клекоче,

      Щоб розлитись на оному дню.

      АВbа аbАВ аbbаА+b


      24.02.11.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    240. Дивні розмови.
      Вчуйте, трави, шепіт сонця, що цілує роси ранні
      І возносить світлу долю у небесну глибочінь,
      І у тиші вечоровій всім повідайте коханим,
      Як то добре, коли серце не затьмарить зради тінь.

      Вчуйте, граби і берези, в душах вітру шепотіння,
      Як в ранковому затишші птах прокльовує імлу,
      І коханим пригадайте, як прийде пора осіння,
      Щоб вони поривом серця замогли розлуку злу.

      Вчуйте, ставу тихі води, що шепоче ніжно хвиля
      Про глибокі океани і великі кораблі,
      І дощем слова промовте всім коханим душам милі,
      Що на їхню пристань зійдуть ангеляточка малі.

      24.02.11.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    241. Проза життя або лірика сну

      Чомусь так є, що я лягаю борше,
      Змикає очі денний труд важкий,
      Збавляють обороти серця поршні,
      А ти ще треш на кухні баняки.
      Дві – три хвилини жду твоєї ласки,
      Усю свою тобі віддать готов,
      Та заколисує виделець брязкіт
      Мене і пристрасну любов.
      І сниться сон, що йдем зеленим гаєм
      І ти така весела й молода,
      Горнята , миски в кошики збираєм
      Понад струмком, де хлюпає вода.
      І пригортаю я до серця чистий посуд,
      Немов кохання усього життя,
      І все єство моє мужське термосять
      Оргазму неповторні відчуття.

      23.02.11.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    242. Поцілунки
      Непитущий сік любові
      З уст коханих поцілунком
      Геть од спраги засихає
      Мов пустеля без води
      І не має він ні в чому
      Від погибелі рятунку.

      Під піском розлук щезає
      Шлях до щастя назавжди.

      А кохання – то оаза
      Між барханів зла і горя,
      Де пече безбожно сонце
      Аж тремтить земний обруч,
      Ще й вночі студені хвилі
      Жару гибельному вторять.

      В двері щастя крім цілунку
      Не годиться жоден ключ.

      Пийте, любі, сік блаженства,
      Поки ще піщана буря
      Зір вам ясний не скорила
      І у душу не ввійшла,
      Хай сміються, хай кепкують,
      Заздро тішаться і журять.

      Ви цілуйтесь, - у цілунках
      (Лиш не юд) немає зла.

      22.02.11.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    243. Вавилон
      -На всій землі єдина мова,
      Душа одна, одні уста,
      Тож вежі нашої будова
      Легка напрочуд і проста.

      Понавипалювали цегли,
      Давайте ввись, у небеса !..
      Мужі тоді були дебелі,
      У м’язах - міць, в очах - яса .

      Поглянув Бог із високóсті,
      Аж пнеться люд в його житло,
      Не те щоб радісно у гості, -
      Собі на славу чинить зло.

      На їхню працю непривітну
      Він сміле рішення прийняв,
      Тодішні букви алфавіту
      У їх думках перемішав.

      Без тями кинувши будову,
      Розбрівся світом Вавилон,
      Несýчи з жахом іншу мову
      Інакшим сторонам в полон.

      Так появились мови різні.
      І наша теж із них одна.
      В ній серцю звуки милі, ніжні,
      Чудесна духу глибина!

      Та прийде час, постануть знову
      Такі собі мулярчукú *
      І воєдино люд і мову
      Єднатимуть усе - таки.

      Той час далекий, мій читачу.
      Тож зараз, поки є ще час,
      Плекаймо мову нашу зрячу,
      Щоб тьма не полонила нас.

      мулярчуки* (масони), буквально - мулярі.

      21.02.11.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    244. Користь
      Україна – духовна пустеля.
      Ненажерності дують вітри.
      Влада має народ свій за челядь,
      Пораховану на раз _ два _ три.

      Їй би тільки не втратить портфелі
      І, неначе з азартної гри,
      Перти гроші на срібній тарелі
      У свої надто скромні двори.

      А які в них словесні дуелі!
      До дебатів там справжні майстри,
      Без рахуби для вух вермішелі
      В синьо – жовтих сумах з мішури.

      Та чи людям від їх язика
      Є хоч мізерна користь яка?

      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    245. Бути чи не бути
      На світло ціни просочились в пресу.
      І що ж, у розпалі технічного прогресу
      Мені мабуть прийдеться , любі друзі,
      Побудувати саморобну ГЕСю.

      Хоч благо, - річка протіка неподалік
      І дав пораду мені мудрий чоловік:
      - Трьох – чотирьохметрове колесо звари,
      Залий підпори і по сей, і по той бік.

      На них підшипники потужні встанови.
      Вал, генератор і кмітливість голови
      Електрику тобі дадуть за так …
      - А заздрі люди? З ними бути як?

      Вони як взнають, що зробив я міні ГЕС, -
      Вважай, що їхній мир і спокій щез.
      І сам не гам, і другому не дам, -
      Здадуть мене, як стій, тоді властям.

      17.02.11.

      ГЕС - гідроелектростанція



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    246. Кохання
      Тіла збайдужілого калачик
      Ласкою зумів я відігріти, -
      Шепіт почувань твоїх гарячих
      Понесла луна нічного світу.

      Сонячне зайча тусає щічку,
      Що я нею йшов до раю в гості,
      Заздрісно йому за нашу нічку,
      Подихи томливі, зойки млосні.

      Спи, моя єдина, дню не дайся,
      Відпочинь, а я у вись полину
      Відломлю небес тобі окрайця,
      Схованого щастя за хмарину.

      Відшумлять гаї , замруть отави,
      Відворожать пелюстки ромашок ,
      Та наснага любощів ласкавих
      Грітиме повік два серця наші.

      16.02.11



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    247. ****
      Галас вечора гундосий
      Тиші ліг у жменьки,
      Заплітає вербам коси
      Вітерець легенький,

      Завмирає ніч бліда
      Від напливу цноти,
      Хлюпом грається вода
      На стрімкім звороті,

      У гаю горлає сич,
      Пахне з поля жито,
      Крапле небо могорич
      Травам сумовито,

      Мишка в нірці шарудить,
      Плямкає спросоння…

      Місяць тупнув молодий
      Об нічне бездоння

      І заграли угорі ,
      Хто де міг присісти,
      Неосяжне попурі
      Зоряні арфісти.

      2011.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    248. Не байка
      Жив у яблуку хробак, -
      Чим тобі не особняк,

      Всюди щастя соковите,
      Долею повите .

      Та минулись ваші дні,
      Яблучка мої смачні,

      І взялося те до рота,
      Де свердлив голота.

      Хоч пручався він щосили,
      Та його спожили.

      А коли їдець помер,
      І його хробак пожер,

      Правда, інший, не отой
      Яблучний герой.

      Кожен має свою нішу
      Кращу хтось, а хтось і гіршу.

      Той в хоромах , той без дому, –
      Всяко є живому.

      Ці молотять їжу в зграї,
      Тії одиночно,
      Цих при їжі умертвляють ,
      Тих по смерті точать.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    249. Наша міць
      Доли - кручі.
      Рани
      Пекучі.
      А на майданах
      Борці невмирущі.

      Зиску замало,
      Гасло
      Зів’яло!
      Масло - не сало,
      Рило - не рало,
      Впало - не встало.


      В тюрми
      Бандюг!

      Юрми
      Злодюг
      І нових
      Хитрюг,-
      Клич їх, не клич -
      Знищили клич
      Мов пияки
      Могорич.

      Гнуту підкову -
      Щастя обнову,
      Оклику знак
      Знищив за так, -
      - Злющенко?*
      – Т-а-а-к!

      Щезлики злі
      П’ють при столі,
      Платять рублі.
      Гривні у їх –
      Сором та гріх.

      Батя -Донбас.
      Профіль - анфас.
      Править «січас» –
      Карабас.

      Влада - від Бога,
      Тиха чи строга.
      Влада ніяка, -
      Дітки, – то кака.


      Золото - гречка ,
      Мотуз – кольє.
      Діти, вуздечка
      Злющенку є!

      Час - у стремена.
      Нива зелена
      Всохне від кривд
      Аж до іскри,
      Потім запалу
      Торкнеться помалу,
      Маслом - не салом,
      Рилом - не ралом.

      Впало й пропало.

      Стали ми
      Між людьми
      Ні тюрми,
      Ні бандюг,
      Тільки брат,
      Тільки друг.


      На цей раз вже вдало:
      І сало як сало,
      І рало як рало,
      А рило - пропало.


      Підкова -
      Туфтова ! -
      Енергія слова,
      Душевна розмова
      І мамина мова -
      Ось міць наша, Вово!


      * - демон зла при укр. владі ( нічого спільного з реальними людьми)





      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    250. Не вбирайся у суму кайдани
      Не вбирайся у суму кайдани,
      У великих такий привілей:
      Якнайбільше пізнати людей,
      А самому остатись незнаним.

      Знов тебе думка збурена манить
      Завантажити ямбохорей
      Аби серце погрузло в єлей
      І явилася слава жадана.

      Та вона, знай оте, копійчана,
      Потьмянівши, здається в музей,
      І пектиме до мозку костей
      Забуття і безвиході рана.

      Ти ж, уставши зі сну спозарана,
      Щебечи як в гаю соловей.

      10.02.2011.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    251. Благодать
      Не маю я освіти,
      Вмисневого* знання,
      То нащо маю пріти,
      Віршуючи щодня?

      Пора стоїть осіння
      Письменницьких епох,
      Невже мої творіння
      Туди впускає Бог?

      - Так, Я тебе, Мій сину,
      Підтримую ще як!
      Ось маєш глиб камінну,
      Зубило і наждак,

      Бий звечора до рання,
      Непотріб відчикриж,
      Шліфуй до блиску грані
      Допоки бездоганним
      Не виявиться вірш.

      І тим Мені послужиш,
      Що роль тут не твоя,
      А ти лише оружжя,
      Яким керую Я.

      Нехай ти без освіти,
      Вмисневого знання,-
      Даю тобі радіти
      Над віршами щодня.


      * Вмисневий (діалект)– той, що треба; підходящий .

      10.02.11.




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    252. * * *
      В підкови обрію імлисті
      Б'є прохолода ухналі
      І скаче осінь долом - виссю
      В золототканому сідлі.

      І сипле паморозь блакитну
      На трав похилену печаль,
      Гаїв обтрушену молитву
      І прядки кіс минулих краль.

      Конячку випрігши за гаєм,
      Отерпла панна золота
      В проміння сонячне вплітає
      Сумні бабусині літа.

      Опісля - пішки в путь промінну
      Душі набути передих
      На мідяному одрі тліну
      В оздобах сніжно - льодяних .




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    253. *-*-*
      Пакує майстриня у творчий від’їзд
      Художнє приладдя потроху,
      Від золота вимиті пензлі беріз
      На сонці похилому сохнуть,

      Палітра загорнута в сивий туман
      До пагорків лисих підперта.
      Овіяний мрякою зораний лан
      За панною тужить відверто.

      Вона ж йому перша торкалась стебла
      Достиглим мазком позолоти
      Коли ще лунала відмова села:
      - Іди собі жінко! Чого ти?

      І ось вона кидає в торбу вітрів
      Полотна блакитно – прозорі,
      Бо знає, що хтось, десь також би хотів
      Пізнати красу її творів.

      2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    254. Уже не сняться сни яскраві
      Уже не сняться сни яскраві,
      Гаями никає зима ,
      Зорить імла глухоніма
      На зір згасаючий алфавіт.

      Не манить винами корчма,
      Удачі світової лаври,
      Приємні серцю стали глави
      Святого Божого Письма.

      Собори й храми злотоглаві,
      Гріховні похоті й забави -
      І се , і те - душі тюрма,

      А те, що в потойбічній яві
      Із Богом стрінуся віч-на-віч
      Усе частіш мене проймá.

      07.02.11.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    255. Пасе отаву коровина / тріолет /
      Пасе отаву коровина
      Одна єдина на селі.
      І то Петра хуторянина
      Пасе отаву коровина.
      На всі світи одна єдина,
      Неначе рана на землі,
      Пасе отаву коровина
      Одна єдина на селі.

      ABaAabAB

      05.02.11.






      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    256. Нащо , серце, вирушаєш
      Нащо , серце, вирушаєш
      У хирляву путь, -
      За ребристим небокраєм
      Лиходії ждуть
      Із шунтами для аорти,
      Холодом для вен
      І казенної роботи:
      Ескулап – рентген,
      Асистентка - ртуть срібляста
      І добродій – цинк.
      Їх зустрінеш – точно баста!
      Що там нікотин.
      Ти давай, зміни свій напрям,
      Захвилюйся знов,
      Глянь яка чудова Катря!
      Що, - скипає кров?
      Бачиш, - холод відступає,
      Бета – промінь мре,
      Потихеньку оживає
      Почуття старе
      І тужавіє охляле,
      І пашить бліде.
      У полях пружисте рало
      Землероб веде.
      Б'є в дошки сталеві цвяхи
      Столяр молодець.
      Бачиш, серце, як ти крахи
      Зводиш нанівець.
      Відпочинь собі до рання
      По важких трудах,
      І забудь про шкутильгання
      І безвольний шлях.

      04.02.2011.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    257. Вибух

      З ядерним вибухом вашого гніву
      Шиби очей моїх видряпав пил,
      В зоні відчуження впав підмурівок
      Серця на спалений радості схил.

      Все шкереберть - управо й уліво,
      Із почуттів - груда здиблених брил,
      Хвилею безуму щастя будівлю
      Здуло в провалля химерні могил.

      Перебуло вже і переболіло,
      Серце потроху набралося сил,
      Та бета-промені шкодити ділу
      Вибух отой назавжди спокусив.

      Ви мене перепросили ласкаво,
      А радіація гне своє право.

      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    258. Творчість
      Залягла утома під очима, -
      До світанку не заснув пісняр,
      Мав слова. Які слова! - Не втримав
      Неповторну веремію чар.

      Не сховав за пам’яті дверима
      Той один – єдиний екземпляр
      Ще й мелодія, немовби схима,
      З пісні обернулась у тропар.

      Творча доля часто нещадима,
      Мохом пороста репертуар,
      Мовкнуть як на гріх мотив і рима,
      Серце заволочує тягар.

      Та снага зорею знову блимне,
      І окрилить душу Божий дар.

      2011-02-01



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    259. Преображення
      Заплітала в коси ніч
      Зоряні намиста,
      На тендітну звабу пліч
      Шаль спускала млисту.

      Вхóпив сутінок - жебрак,
      На доби пероні
      Відпуцований * п’ятак
      У тремкі долоні.

      І затис у жменю хмар,
      Аж спітніли лиця,
      Та не встояв проти чар
      Нічки – молодиці.

      Розпростав міцний кулак
      Хоч і неохоче
      І осяг, що він – жебрак –
      Крез у сяйві ночі.

      2010.

      *Путцен (нім) – чистити ; звідси …відпуцувати - відчистити…зах. діал



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

    260. Серце у долоні / балада /
      Запряжу коня баского
      І до милої помчу.
      Ой не легка путь - дорога,
      Аж сльозиться ув очу.

      Скачу полем, мчу гаями,
      Із листочків п'ю росу,
      Все, що було поміж нами
      Чистим спогадом несу.

      Геть, вовчиську, із дороги,
      Чи ти любої не мав
      І у полум'ї тривоги
      З рук убивць не рятував.

      Не шипи в пилюці, гаде,
      Не крадися до копит
      Чи не брався ти до ради,
      Як губив гадюки вид.

      Не носися , чорний круче,
      Понад гривою коня,
      Чи без милої не мучивсь
      Ти хоча б одного дня.


      Сонцю, грій мені ласкаво,
      Недалеко дім її,
      Скачуть коники у травах,
      Мруть од млості солов’ї.

      Заворот, подвір’я, ясен.
      Сад без пісні… квіти мруть…
      Те, чого не сподівався,
      Вістрям вдарило у грудь.

      Недаремно норовився
      Кінь , як я його спиняв,
      Бив копитом хмиз і листя,
      Рвав на клапті щіть отав.

      Чув, сердешний, моє горе,
      Знай, - розумна німина! -
      Став понуро, землю поре,
      Мовби гробу прагне дна.

      Я піду за перелоги,
      Відшукаю любки слід,
      На стежину, на дорогу,
      На місточок і на брід.

      Почекай на мене, коню,
      Світе милий, почекай, -
      Я із серцем у долоні
      Полечу за виднокрай.

      27.01.11.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    261. Ти прости
      Ти прости
      Оті листи
      Серце хоче ясноти
      В них по суті
      Я - не я -
      Тарабарщина моя
      А насправді
      Я волію
      Оживити нашу мрію

      Повернуся навесні
      В голосні
      Гаїв пісні
      І на личенька красу
      Принесу
      Душі росу
      Пензлем слова
      Кольоровим
      Окроплю завіт любові

      Геть печаль
      І серця сталь
      Нас кохання кличе даль
      Травень ярий
      Млості чари
      І сльози кришталь…



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    262. Дзиґар /рондель/
      Велетенський всесвіту дзиґар
      Запустив одного разу Бог
      І сховався у чудний чертог
      За фіранки синяви і хмар.

      Двигає спіраль Волосожар
      В напрямі незвіданих епох, -
      Велетенський всесвіту дзиґар
      Запустив одного разу Бог.

      Дивиться у небеса звіздар
      По тисячоліттях багатьох:
      - Мав би десь там бути епілог.

      Та не умаляє життя дар
      Велетенський всесвіту дзиґар.

      25.01.11.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    263. Правдива історія
      Пес мого ворога став мені другом.
      Ворог помер. На обійсті пустир.
      Никав собака по нім недолугий,
      Згодом до мене приплівся по мир.

      - Ґазда твій мав неприємний характер
      І у мені вади бачив одні ,
      Та тут твоєї нема вини, брате,
      Хочеш - віднині будь другом мені.

      Встав би сусіда сьогодні з могили,
      Я б йому руку люб’язно подав,-
      Ми із бровком вже давно відмінили
      Протистояння сердите "гав –гав".



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    264. Липець. /триптих/
      *
      Я пригорнув поцілувати
      Тебе і світ осінній зник,
      Запах мені чебрець і м'ята
      І липцю смак відчув язик.

      І я – не я , - метелик барвний
      В купелі ніжної яси
      Лечу де коники і сарни
      І гаю співні голоси.

      Де піль хлібних гойдає вруна
      Легенький липня вітерець
      І ти немов берізка юна,
      І я - безвусий ялівець.

      *
      На юній квітці конюшини
      Бринить коханням сивий джміль,
      Нектар збирає по пилині
      Гоїти серця мого біль.

      Колись із губ твоїх збирав я
      Меди у мрії потайні.
      Джмеля містерія прадавня
      Вертає нині їх мені.

      І липцю дикого сп’яніння
      Торкає знов мого єства,
      І серця музика осіння
      Твої оживлює слова.

      *
      Цвіте духмяним квітом липа.
      Бджолиним шепотом роїв
      Несе в Дністер печальна Стрипа
      Пригадку наших юних днів.

      Я так давно тебе не бачив,
      Не дотикавсь твого єства,
      А пристрасть буряна юнача
      В мені ще до сих пір жива.

      Нема про тебе вістки, мила.
      Так мало меду, – гіркота.
      А може ти вже одлюбила
      Мене і туга ця пуста.

      2011





      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    265. Вершник
      Скачуть коні, степом скачуть,
      Пилюга горою,
      То не коні, то юначі
      Роченьки стрілою.

      То ціляє лучник страдно
      В рихле полотнище.

      Розпухають хмари градом.

      Вітер журно свище.

      Вітер свище, мліє мряка
      На тинах похилих,
      Жовкне уділ аніякий
      На покатих схилах.

      Не віднайдені підкови.

      Здичавілі коні.

      Багряніють світанкові
      Жили крови повні.

      Зирить сонце крізь пилюку
      На степи змарнілі, -
      Одинокий вершник з луком
      Досягає цілі.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    266. Прісні води рік
      Прісні води рік несуть до моря
      Нашу долю на засіл вікам.
      Хай там що історики говорять, -
      Правди скарб не на землі, а там.

      Тут він зогниє, а чи звітріє
      Мов старий папірусу сувій,
      Чи дослідник на догоду мрії
      Дасть йому нюанс омани свій.

      Сивий Дніпр поповнить море Чорне,
      Злуда сяде мертвою в намул,
      Істину глибінь морська огорне,-
      Не страшне їй зло земних акул.

      Прісні води рік несуть до моря
      Нашу долю на засіл вікам.
      Ми йдемо на дно, та дуже скоро
      Правди скарб об’явить море нам.

      Потім, як у Пушкіна бояна
      З моря вийдуть душ проводирі,
      І можливо стане світу явна
      Русь зі стольним градом на Дніпрі.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    267. День народження
      Пробрався, друзі, у мій дім
      Без жодних конспірацій
      Той, що сьогодні - сорок сім,
      Той, що колись – сімнадцять.

      Я луп! йому, неначе грім,
      Конкретну апеляцію:
      Мені ти в тілі сорок сім,
      У дусі , знай, - сімнадцять!

      Перед Христом передусім
      Схилюся у подяці
      За тих по - тілу сорок сім,
      По – духу тих сімнадцять...

      І мій вам торт, поети, всім
      На віртуальній таці:)

      19.01.2011.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    268. Ми виграли
      Очко, століття!
      І без перебору!
      Ми виграли!
      А хто ж тоді програв?
      Чому не можем
      Вигоїтись хворі,
      Правицю долі
      Впхати у рукав?

      Очко, століття!
      Карта нам щаслива
      В останню мить
      Раптово підійшла,
      Та довгожданого
      Не сталось дива:
      Добра не збільшилось –
      Не зменшилось і зла.

      Очко, століття!
      В клунях напівпусто, -
      Щури гуляють
      Катастроф і криз,
      В грам золота
      Ціна мішка капусти,
      Колись було – задарма
      Заєць гриз.

      Очко , століття!
      Нації змішались,
      Будує вежу Неовавилон.
      Ми виграли ,
      Залишилася малість
      Щоб глобалізм
      Змотав нас у рулон.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    269. У нас тут
      Рибиною об лід
      Народ товчеться
      Допоки не візьметься
      Оселедцем,
      Аби покраяним
      На золотій тарелі
      Впинитися в Москві
      Чи у Брюсселі.

      У нас тут
      При шикарному ставочку
      Щупак поставив
      Велетенську бочку
      І маринади
      Пряні насолив:
      - Єднайтеся
      В консервний колектив!




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    270. *-*-*
      Ясеневий помазок
      Неба щіть імлисту милить
      І збриває до зірок
      Ранок пітьму з висі вилиць.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    271. *-*-*
      - Свободо, ти гірка на смак!, –
      Раб, від ярма звільнившись, плакав
      І горював немов собака,
      Згадавши прив’язь і маслак.

      - Тепер я вільний, та прошак.
      Яка кому за це подяка?
      Свободо, ти гірка на смак!, –
      Раб, від ярма звільнившись, плакав.

      - І що, ходив би ще в служаках,
      Не навтішаючись ніяк
      Тим, що панюга - задавака
      Тебе оцінює в мідяк?

      - Свободо , ти гірка на смак!

      2011



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    272. Віршоробство
      Орудую завзято батогом -
      Ану ж бо ви, мої хороші коні,
      У борозни рядочок за рядком
      Наорюйте слова душею повні.

      Чотири доплюсую десятьом,
      Засію зерна дум у цім шаблоні,
      Нагодувавши коників вівсом,
      Прив’яжу, хай дрімають на припоні.

      Покажу спершу друзям декільком,
      А потім поприходять і сторонні
      Торжествувати, тішитись разом,
      Що зріють віршів ягідки червоні.

      Було б незле , якби ще й агроном
      Прийшов і вніс міндобрива іроній.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    273. Рондель
      Я одягаю ночі фрак,
      Сорочку обрію імлисту
      І, як лицює танцюристу ,
      До пань тендітних в березняк.

      Мовляв, дівчата, так і так -
      У цю хвилину урочисту
      Я одягаю ночі фрак,
      Сорочку обрію імлисту,

      І нумо, вітру – баяністу
      Замовмо танець краков’як
      І що бажання є і хисту
      Станцюймо, хто зуміє як.

      Я одягаю ночі фрак.

      2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    274. вперед у минуле
      здрастуйте прадіде і прабабусю
      довго ішов я до вас
      трудно було у зворотному русі
      йти стрімчаками в прачас
      ось я нарешті стою на порозі
      тихих ясних вечорів
      парубок спить чорночубий на возі
      місяць до хмарки підсів
      плач соловейка доноситься з гаю
      тінь упирається в пліт
      в стайні дорідні воли румигають
      лижучи зморення піт
      лине тужлива дівоча співанка
      аж просльозилась зоря
      дзвінко взиває імлистого ранку
      жайвір до плугатаря
      півень натхненно утретє і вп’яте
      піє в дрімоту п’янку
      має ось – ось закричати мій тато
      вперше в ллянім повитку
      тихо і свіжо нема агрегатів
      диму їдкого із труб вихлопних
      соми у річці гуляють вусаті
      чиста вода навкруг них
      пагорки й доли байраки з ярами
      зрощують цвіт і моріг
      пахне чудово - сміття ані грама
      я аж від того знеміг
      то ж прощавайте вертаюсь додому
      надто повітря хмільне
      можу надихавшись впасти у кому
      хто відкачає мене



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    275. Різдвяний псалом.


      Сл. і муз. Сірого В. В.
      Виконує автор:

      Пастирі з отарами у полі
      Не одну вже зустрічали ніч,
      А цієї - щось на видноколі
      Доторкалось їх замлілих віч.
      Дивна зірка сходила над містом
      І будила в душах відчуття,
      Що з небес на землю дивну звістку
      Бог зішле у їх сумне життя .

      Йосип із Марією в стаєнку
      Увійшли , що вільною була
      І на світ обіцяну дитинку
      Непорочна мати привела.

      Пастирям з’явилися АнгЕли:
      - Слава Богу! Мир вам і життя!
      Хай серця у вас будуть веселі, -
      Боже народилося дитя!
      Тож ідіть до міста Вифлиєму
      В яслах сина Божого знайдіть,
      Поклоніться до землі ви Єму,
      Він спасе від смерті людський рід.

      Йосип із Марією в стаєнку
      Увійшли , що вільною була
      І на світ обіцяну дитинку
      Непорочна мати привела.

      (гостинці за колядку висилайте по електронці:))

      Веселого вам святкування!!!!!!!



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    276. Сонцю любо...
      Сонцю любо сніг лизати,
      Ссати криги леденці,
      Обдирати з шиб кімнати
      Мармурові пластівці.

      Та не мило , як хуртечі
      Очі вихрами їдять
      І проміння до малечі
      Не пускають ні на п’ядь.

      Ще йому не до вподоби
      Мряка зимньої пори,
      В ній жагу втрачає, щоби
      Щік торкатись дітвори.

      Втішно сонцю сніг пускати
      Із торбами по світах
      І безжурно забувати
      Стуж і юг морозний жах.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    277. Спасенна вість
      Коли мороз кристалізує тишу
      І в'язне видих всякого єства
      У небі сяйво молодик колише
      Немов Марія в люлечці Христа.

      А недалеко зіронька яскрава
      Пильнує сон тендітної яси
      Допоки висі урочиста слава
      Не явить світу віщі голоси.

      Полине краєм рідного порогу
      Спасенна вість прозірного Різдва
      І добрі люди поклонитись Богу
      До Вифлиєму вирушать раздва.*


      * Негайно - ( зах.)



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    278. Зимова ніч


      На обрусі сніжно – білім,
      Де рипучий перейшов,
      Курять хатки поріділі
      Цигарки грабових дров.

      Сплять посріблені діброви
      Сном сподіванок та мрій,
      Місяць, викутий в підкову,
      Ловить дим у невід свій .

      Румигає тиша спокій,
      Вітер хвостиком - ні дмух, -
      На боках ланів широких
      Надокучливих, нівроку,
      Не видати білих мух.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    279. Мініатюри
      Як на вікні чудні гравюри,
      Морозом творені з натури,
      Так на чолі твоїм відбиті
      Прожитих літ мініатюри.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    280. Одяганки білі
      Обняте білими крильми
      Моє подвір’я.
      На чистих аркушах зими
      Треную зір я.

      До болю сліпить чистота
      Уважні очі,
      Немовби з’явлення Христа
      Посеред ночі.

      І вже молитвою несусь
      Крізь заметілі
      По одяганки, що Ісус
      Дарує білі.




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    281. Даремне діло.( шансон )
      Нині всю ніч танго шпарке
      З вітром вела завірюха.
      Зранку я встав, - що це таке? -
      Снігу - практично по вуха.

      Добре , що я заздалегідь
      В кутик поставив лопату:
      - Сили небес, допоможіть
      Гульбище порозгрібати.

      Пр –в:
      Пхаю біду,
      Та ні слідУ, -
      Хуга добряче попріла.
      Ніби «ги –ги», -
      Кпинять сніги
      З мого даремного діла.

      Стежечку б’ю аж до воріт,
      Може хтось прийде у гості,
      Раптом дивлюсь: хуга стоїть
      Повна веселої злості.

      Знов у танок з вітром пішла,
      А я швиденько до хати,
      Сніг обтрусив і до стола
      Танго мотив записати.

      Пр –в:
      Пхаю біду,
      Та ні слідУ, -
      Хуга добряче попріла.
      Ніби «ги –ги», -
      Кпинять сніги
      З мого даремного діла.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    282. Розлука
      Завис на плоті місяць ясний,
      Шампунь хмарини стер з чола,
      О, зараз він піде у наступ
      На міць просмоленого тла.

      - Пусти мене, красо тяжіння,
      Обтерся я об трав рушник,
      Готовим бути для служіння
      Запал відвічний мій не зник.

      Як неохоче відпускала
      Жаденна любощів земля
      В оздобі росяних коралів
      Свого нічного короля.

      Та він зійшов міцний та гордий,
      Ступив на чати її сну.
      А тьма собі вчепила орден
      За цю розлуку пресумну.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    283. Наша історія
      У храмі Юля з Віктором стоять,
      В серцях злоба - довкола благодать,
      Священик хрест до їхніх уст підносить,
      А демон - братовбивчу рукоять.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    284. До лиця
      О як нам , люди, до лиця зневіра
      І ця буденщина нудна та сіра,
      І очі призвичаєні до тьми,
      І серце, що подібне серцю звіра.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    285. *-*-*
      Нема, нема уже нічого
      З того, що в юності цвіло,
      Лиш спогад серцем блудить вбого
      І дум сумних ятрить кубло.

      Геть подалися горді мрії
      Ярами забуття навмань
      І тужні кліщі ностальгії
      Стиснули пам’яті гортань.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    286. Хліб життя.

      Можна довго жити на землі,
      Та якщо ти колос на стеблі,
      Зрілості сягнувши золотої,
      Мусиш вмерти хлібом на столі.
      2010р



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    287. *-*-*
      Як надійде пора осіння
      І сік землі доп’є коріння,
      Я позолотою злечу
      У невимовне безгоміння.

      Приляжу в трепетні отави
      Без сповідання і відправи,
      Під гриб зарошений землі
      У сни закутаюсь ласкаві.

      І білий сипатиме хміль,
      Щоб одурити рідним біль
      І гіркоту вини покрити,
      Що призбиралась нізвідкіль.

      Та сік землі таки ударить
      В гілля, що вп’ялося у хмари
      І вирине єство моє
      Диханням пари.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    288. ****
      Мене приманюють зі всюди,
      Мов подорожнього нічліг,
      Хліби - твої медові груди,
      Вода - волога уст твоїх.

      Перекусивши, відпочину,
      У сон полину золотий,
      А ти мене, моя єдина,
      Ласкавим поглядом накрий.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    289. Липень
      Голубу косинку липня
      Сонце пристрасно утюжить .
      Жодних складок, де не глипни,
      Навіть в дзеркальці калюжнім.

      Лиш де - інде клуби пари
      Появляються грайливо,
      Адже праска дико шкварить
      Ліс і нив доспіле жниво.

      Вечір витягне з розетки
      Штепсель денного світила,
      Щоб росою ніч з піпетки
      Очі світу закропила…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    290. Кулінарія
      На друшляк іоносфери
      сонце спеку виливає,
      Вид цідилок струменіє
      золотавістю локшин.
      Світ лице побронзовіле
      в тінь омріяну ховає,
      не бажає тої страви
      ні один
      громадянин.

      От би з глибу океану
      прохолодного узвару,
      Чи із водоростей спрагло
      прихилити киселю.
      Поки світ тремтить у мрії
      про хоча б маленьку хмару,
      Про нектар на едельвейсі
      також мріється джмелю.

      Ми подумали, що кухар
      не пильнує власні справи,
      Бо йому обридла праця
      день та ніч біля плити,
      А насправді ми носами
      закрутили від потрави,
      Хоч смачна вона, бо звикли
      Все за чимсь новим іти.

      Через це джмелеві сниться
      сон який мав бути в яві,
      Цвіт всихає з цих мотивів
      і вивітрює нектар,
      Ми віддавна, штучним медом
      у обгорточці яскравій
      Квітку дуримо й комаху .
      Чоловік – природи цар!

      Ми круті модифікати
      конструюємо з квасолі,
      Гени змінюємо хлібу ,
      підсолоджуємо хрін.
      Жук метне подвійні граблі
      від такої бараболі,
      Від якої і за нами
      поминальний бахне дзвін.

      Боже, хай на сковорідці
      місяць смажить прохолоду,
      Із плодів – зірок готує
      ніч гурманам свій салат,
      Хай гроза ланам дарує
      кришталево – чисту воду,
      І до квітки прилітає
      джміль як вік тому назад.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    291. Діелектрика
      Щоби цілунок смаку раю
      Не спопелив мене живцем,
      Я штир заземлення стромляю
      У лона чорнозем.

      Закони правильні природи,
      Понад усе - контакт у них
      І чим тугіше штир заходить
      Тим шансів менше в лих.

      Розряд побляк у надрах знади,
      Віддавшись спокою в полон,
      На білосніжнім простирадлі
      Нас обіймає сон.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    292. Вікняр.
      Місяць вітром биті вікна
      Звільна склить на ставу гладі ,
      Тиша молиться тендітна
      У вербових лоз громаді.

      Ніч злочинця ув’язнила
      В хащах лісу непроглядних,
      Обрубавши буйні крила
      Хвиль замучених заради.

      На колодах прілих нетрищ,
      Зажмуривши очі сині,
      Зліг, очікуючи смерті,
      Вітер вгрузлий в павутинні.

      Та прийшла йому підмога
      Яру віддихом вологим,
      Відступила доля строга,
      Відновились в силі ноги,

      Стали крила відростати,
      Листя лип залопотіло,
      Стрепенулись неба лати
      На таке серйозне діло,

      Швидко місяця сховали
      За броню свою кошлату,
      А скляреві причандали
      Загорнули в темну шмату.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    293. Двобій
      На шліци земної осі
      Північ маже солідол,
      Пас тяжіння кругом носить
      Натяжний орбіти рол.

      У комети вихлопної
      Дим струмує зі сопла,
      Від його погрози злої
      Деренчить космічна мла.

      В заозонних катакомбах
      Б’ється в приступах рентген,
      Поглядає в діри злобно,
      Мов на діви імпотент.

      Він пече коханим шкіру,
      Трощить поглядами кість,
      Їх фортуну посірілу
      Ненаситним ротом їсть.

      І нема на світі копа,
      Збройних сил таких нема,
      Щоб злочинець уторопав,
      Що кінець йому , - тюрма.

      Лиш в позиції величній
      Стійма дригають в грізьбі
      Телескопи еротичні
      Наче мовлять:
      - На тобі!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    294. Спека
      Бором блукає дрімота дуплава,
      Лиже грабові стволи,
      Хмизу зопрілого плісень корява
      Марить цілунком золи.

      Старт припинило підлісся грибами
      В космос дерев і корчів,
      Дим порохнавий сповзає ярами
      До пересохлих ключів.

      Гине на сонці пахуча отава,
      Стихли шпаркі цвіркуни,
      Дмухає огнивом вітру халява
      В спину німої луни.

      Дрібно тремтить при ріці подих лугу,
      Тінню яріє мошка,
      Вбрала болото в лискучу кольчугу
      Доля засухи важка.

      Роси, збираючись в гості вечірні,
      Моляться синій журбі,
      Ждуть краєвиди – приятелі вірні
      Дух оживити в собі.

      Місяць – молодик прошкрябує нігтем
      Потай заобрійну млу,
      Хоче за дня ще по небу пробігти,
      Спеку розвіяти злу.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    295. Травневий світанок
      На трубах кульбаби привіти кудлаті
      Чекали попутних вітрів,
      Травневий світанок в блакитнім халаті
      Ланами без поспіху брів.

      До Бога злинаючи, жайвір томився
      І галькою падав униз,
      Де щіттю спроквола чесала пашниця
      Знеможений спочивом бриз.

      Туман виглядав із долини сирої
      Чи сонце бувало не йде.
      І руслом потоку скрадався по звої
      У пагіння лоз молоде.

      Кувала роки на ковадлі зозуля,
      Хлептала луну тишина
      І все яскравіше шарілася скула
      На прузі грядущого дня.




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    296. *-*-*
      Імперські задуми вождів,
      Неначе шило з мішковини,
      За неспокійних наших днів
      Вилазять духом сатанини.

      І зріє деспот у серцях,
      Що пив, як воду, кров мільйонів,
      І знов його на кумачах
      Несуть очільники червоні.

      Безглуздю відданий народ
      Укотре вірує в оману,
      І радо йде на ешафот,
      Хвалу співаючи тирану.
      05.05.2010р.




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    297. Згадки милі
      В Україні є куток
      На периферії,
      Де спрацьований плужок
      В мураві ржавіє.

      Сивочолий дідуган,
      Сівши на ослоні,
      З ним веде, мов отаман,
      Речі церемонні:

      - Друже, де наші роки,
      Блиск чепіг натертих,
      Як ішлось нам залюбки
      Поле навпіл дерти,

      Як рипіли хомути,
      Тріпотали шлеї,
      Як спішив душею ти
      Вглиб землі цієї,

      Як позаду я ішов,
      Клав, немов офіру,
      У борозноньки любов
      І надію щиру?

      Не вернутися літам,
      Молодечій силі.
      Залишились, друже, нам
      Тільки згадки милі…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    298. Кінь
      Умислами добрими – та в пекло!
      На планеті цій споконвіків
      Після світла дня ґрунтовно меркло,
      Після співу бракувало слів.

      Як народ у Бога волі клянчив,
      То й отримав, але потім – ба-ах!,
      Після солодощів помаранчі
      Гіркота від шкірки на устах.

      Кінь в хомут довбешку запихає, -
      Після праці жде обрік смачний,
      А як смеркне, дасть йому хазяїн
      Звільнення від рала й борони.

      І що хоч про щастя теревень, -
      Ніч коневі ближча аніж день.

      14.04.2010р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    299. *-*-*
      Скрипучу вісь землі нігролом
      Передсвітанок намастив,
      Зцідивши обрію в подолок
      Пітьму олив .

      Вхопив поранок у долоні
      Росу і жайворона спів
      І в небо кидав із розгону,
      Мовби дурів.

      Пощезли сну яскраві миті
      В туманних видихах ярів,
      Привітний день по стиглім житі
      Осінньо брів.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    300. Мобілочка
      Попали би у психпалати
      Епох минулих предки бородаті,
      Узрівши , як на площах велелюдних
      Самі з собою гомонять вар"яти.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    301. *-*-*
      Сині, як мрія, заобрійні далі,
      Писані Богом завітні скрижалі
      Туча сплямила ,розбила гроза
      Вщент об каміння моралі.
      Крик немовляти вигоює світ,
      Згодом німіє і сліпне , мов кріт,
      Никає по смітниках і підвалах
      Зойком бездомних сиріт.
      Юне, м’якеньке сердечко дитяти,
      Здатне дорослого правді навчати,
      Впавши в обійми пекельних вериг,
      Кривду волочить за ґрати .
      Вийде на волю, а волі нема,
      Волею вольною стала тюрма,
      Сині, як мрія, заобрійні далі
      Інеєм вкрила зима…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    302. Щастя ради
      Чи знавав ти менше насолоди
      На Вкраїні, як на Колимі,
      Що єси розмінюєш, народе,
      Волю на достаток у ярмі?

      Як – не – як, а там щоденна пАйка,
      Дах над головою, свій куток,
      Шапка, роба, валянки, фуфайка,
      Догляд і обхід , ну просто – цмок!

      Ні тобі журби про день вчорашній,
      Ні про клапоть чорного коржа,
      Знають про насущні хоті ваші,
      Що бажає тіло, що - душа.

      А на волі: думай про майбутнє,
      Борони себе і рідний край,
      Щось твори нове і самобутнє,
      Предківщину теж не занехай.

      Тим то й манить сита несвобода,
      Безтурботна і тупа, як зад, -
      Хай ледащо гетьман, і заброда,
      Лиш би страва і сталевий лад.

      Чи зазнав ти меншої розради
      Вільним бувши, аніж в хомуті? -
      Люде милий, свого щастя ради,
      Скинь з душі кайдани золоті.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    303. *-*-*
      Зорі
      В морі
      Неозорім,
      Осідлавши хвилі,
      Очі
      З ночі
      Неохоче
      У світанні мили .
      Цар -
      Пожар
      Із-за хмар
      Ширив панування,
      День
      Зі жмень
      В сад пісень
      Сипав щебетання.
      Світ
      За пліт
      Заповіт
      Ночі перекинув,
      В рань
      Зітхань
      Милих пань
      Взяв у спадок днину.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    304. За мить одну...
      У
      щелепи
      затиснула
      Голгофа
      немилий
      та
      холодний
      брус,

      за
      мить
      одну
      до
      катастрофи
      «Звершилось!» -
      вигукнув
      Ісус…
      14.03.10р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    305. Він і вона...
      Сніг засипав дерева,
      Хуга – ну просто їдь!
      Леді була сталева,
      Джентльмен просто - мідь.

      Пхав холод в груди вила,
      Тужився льодостав.
      Леді усе крушила,
      Джентльмен просто - м’яв.

      Стишилась завірюха,
      Студінь змінив акцент.
      Леді тепер на кухні,
      Джентльмен – президент.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    306. Березоль
      Бурульок звихнені шпилі
      Відлиги зміцнюють акценти,
      Та й морозенко вже на склі
      Відбув чудні експерименти .

      Шурстить шкорина снігова
      Бурчанням скривдженого льоду,
      Як лупає, немов сова,
      Зоря з - над сонного городу.

      Обм’яклі крижі кучугур
      Скоблить долотами проміння,
      І вертить березень свій бур
      У свердловинах плюскотіння.

      Ось задзвенить небесна синь
      Довкола сонячного поду
      І покладе зима до скринь
      Вбрання під гуркіт льодоходу.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    307. Провесінь.
      Зранку тесля зводить очі
      На завійні дюни,
      Гембля ніж жагучий точить
      Із запалом юним.

      І чим вище сходить зором,
      Витягає руки
      І стругає лик просторів,
      Аж пітніє з муки.

      Дзюркотить сльозами край,
      Гомонять потоки:
      - Теслю, гембля приховай,
      Дай нам трохи спокій .

      Темп сповільнив пополудню
      Тесля краснощокий,
      Змовкли скапувань марудні
      Березоля кроки.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --