Автори /
Володимир Сірий (1964)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Рідна мова
•
Ой були у весни три соколи - три сини
•
Пісня для двох
•
Серпневий день - гончар
•
Оновлення
•
Поезія
•
Перша збірка.
•
Морока
•
Боротьба.
•
Ваше фото
•
Перейшли літа неначе сон
•
Ловлю мелодію небес
•
Життя коротке
•
/*/*/
•
***
•
Меча двосічне лезо
•
*-*-*
•
Я заночую в Музи нині
•
Люди наче хмари
•
Релігія орди
•
Прошу вас у поезії двір
•
Я знаю
•
У тім краю
•
Запах сіна вітер носить
•
***
•
Ним і живу
•
Я щирі спогади купаю
•
Я так хочу
•
***
•
Думка
•
Твоїх останніх слів надія
•
*****
•
Капітал
•
Обвуглена печаль багать сердечних
•
Не знає молодість
•
Весна поезій
•
Сповідь
•
Поміж галактик Інернету
•
Веснонька баритись не могла
•
Як дух небес
•
Я думав так
•
я так хочу додому до себе
•
Душа людська, немов маля
•
*-*-*
•
крові рідної квіти червоні
•
Душевний глюк (пародІя)
•
Чорних димів знавіснілі кадила
•
О, як дивує
•
Проганяє неба срібну мряку
•
Я гаєм защебечу стоголосим
•
Боже, росте беззаконня
•
У подорож літ доля нас відпустила
•
біля витоку мрійного щастя
•
Повік на світі так було
•
*-*-*
•
Життя буденний раціон
•
Хвала і слава Тобі, мій Христе!
•
Зима в мені шукає місця
•
Хірург і космонавт
•
Про каратиста Ваню
•
Спір
•
У дієтолога
•
Безуму – кінець!
•
Надії музика прекрасна
•
Не пора...
•
Середньостатистичний графоман.
•
Моя душа хворіє на самотність
•
Вороги?
•
*-*-*
•
Я осінь за тугу прощу
•
Років моїх пісочне печиво
•
Архітектура часу
•
Кожному своє
•
*-*-*
•
Невтомна робота
Кипить у гримерці життя
•
Не гостя
•
Окував лозини міддю жовтень
Окував лозини міддю жовтень ,
•
Творчість
•
Хай там що, а я ще сію...
•
Не горе...
•
Почуттів ніжні пута...
Почуттів ніжні пута, болю млосного зойк…
•
*-*-*
Наче у хаті миша,
•
¥ * ¥ * ¥
•
*-*-*
Втрачає зміст письмо дерев.
•
Слова
•
Коли душі вселенська туга
•
Про футбол
•
Я никав ерами і порами
•
Чудний живописець - замріяний серпень
•
***
•
Сивий серпень
•
Твоїм коханням тіло молодіє
•
Надіюсь
•
Із милих уст не здмухують любові
•
Земні купці собі створили рай
•
Липню, мій липню...
•
Мої літа благословенні
•
***
•
*-*-*-*-*-*
•
*--*--*
•
У вечір липневий привітний та гожий
•
Відлипає липень помаленьку
•
Гарні вірші, немов сувеніри
•
Щоб душа була радістю ситою
•
Осіяння благодаті / романс/
•
На хвилі любові
•
Переллю печаль у море ночі
•
Я викопав колодязь, аж до зір
•
***
•
Злива
•
*-*-*-*-*-*
•
Як – не - як
•
Прикмета
•
Пропав кінь
•
Чудодійні ліки (спроба пародії)
•
*-*-*-*-*-*
•
Вихід з групи – реальна мета!
•
Ой ти, доле моя гірка
•
Ненав’язлива серця затія
•
Погода наша , як п’яничка
•
І аркуш, і душа – обоє чисті
•
Осіяння
•
Сад життя
•
Викорінюй, рубай, очищай!
•
Косовиця
•
Відв’яжу , відшвартую , відплину ...
•
Самота
•
Ява
•
Буквар світобудови
•
Любов, що Господом дається.
•
Плач Єремії
•
На волі можна бути у неволі
•
Совість
•
На орбітах весен молодих
•
Стріваюся із люстром я щодня
•
У тих літах, перейдених без Вас
•
Як перейдемо свій життєвий лан
•
На землі не можна не кохати
•
Наче сон і мрія учорашні
•
«Непоганий » триптих
•
***
•
сон і ява
•
*-*-*
•
Вони такі тендітні, - ці дівчата
•
Причастя
•
*-*-*
•
страх
•
Кохана жінка
•
Інтернет - сонет
•
Відстань між минулим і майбутнім
•
*-*-*
•
Cinema
•
Учора біль ятрив душевні рани
•
Я сьогодні стомлений до краю
•
Вже грає увертюру сік беріз
•
Притча
•
Молитва
•
Дума про смерть козака
•
Весна
•
Душа
•
Засну колись без барбовалу
•
Липовий чай
•
На березі любові
•
Ідуть роки, неначе кораблі
•
Ексклюзивний інквізитор
•
Цієї втіхи я не осягну!
•
Знаю і вірю
•
Апокаліпсичне
•
Ой...
•
А вік, наче мить зорепаду
•
Ω † Ω
Миті сутужні трапляються іноді.
•
Наодинці зі словом
•
Дякую, авторе диворядочка
•
Справжній бій
•
Пісні допотопні чути
•
Біль / диптих /
•
На землі вони жили не всує
•
Досить, поети, сонце хвалити
•
Згаслі іскри вогню
•
Зима знов аркуш білий стелить
•
Які яскраві кольори кохання!
•
Пречистий ліри передзвін
•
Світло
•
Як же так сталося, друже
•
Я розумію, що востаннє
•
Все найкраще вже мав у житті
•
Пусті слова, позбавлені натхнення
•
Дикуни
•
Галереєю пам'яті йде
•
*-*-*
•
У центрі космосу забита паля
•
Терпляче жду на березневі ранки
•
Про те, що мало статися між нами
•
Біль опадає снігом білим знову
•
Це - вже щось
•
Євангелія
•
Простіть мені
•
Бентежна гадка
•
Очі
•
Утішливий вердикт
•
«Я к вам пишу», а ви – німі
•
Я у вашу вдивляюся осінь
•
Білим лебедем неначе
•
Ви тут – я там
•
Майбуттю не здужати минуле
•
Не клич мене із осені моєї
•
Отак живу
•
*-*-* / романс /
•
Радість
•
Девіз
•
Наш агент перебравсь до Гавани
•
Серце осені
•
Косар
•
Осіннє
•
Передвиборне
•
Дар
•
Байка
•
Повеління
•
В саду пісень
•
На світі щастя є
•
Настрій Яги (пародія) :)
•
Агрономи поетичних нив
•
З тобою і без тебе
•
Вересень
•
Графи
•
Планида
•
*-*-* / хто знає /
•
Весільне небо вересня
•
Хіба
•
Вальс
•
Вересень
•
!!!!
•
*-*-* ( кінь - світанок...)
•
*-*-* /я думав .../
•
Я вас кохав. Із О.Пушкіна
•
Доля.
•
Ваші руки чомусь відпустив
•
Сила Слова
•
Всього-на-всього
•
******
•
Ще недавно...
•
Снігопад
•
Обітниця
•
Колись до мене...
•
Паралель
•
Ковалі
•
Стежина
•
Пісня
•
Глухонімий поет
•
Ціна
•
Історія одного дня
•
Євро -
•
Диво
•
Я думав...
•
Натура
•
ВЕСІЛЛЯ
•
Девальвація
•
Аксіома
•
*-*-* / час.../
•
про дорогу дальню
•
Скарб
•
Задрімало минуле в густих споришах
•
Содом і Гоморра
•
в театрі абсурду
•
Десять літ, сорок, а то й більше ста
•
Виклепування доль
•
На велелюдному крамарстві
•
Важко жити у вині таємній
•
Малювання
•
Ця нитка червона - міцна!
•
У всесвіті закоханих орбіт
•
Острів
•
Нарівно
•
Мрія
•
Любов земна
•
*-*-* / трáви гладить вітер в полі.../
•
Сонечко лиця
•
Осипаються юності квіти пахкі
•
Пророцтво (моновірш)
•
Творчі дні
•
Справа честі
•
Торкнися уст моїх мовчанням
•
Обсію поцілунками долину
•
*-*-* ( у звої мли...)
•
*-*-* / на білий світ /
•
*****
•
Інфаркт
•
Мене твій погляд до журби обпік
•
*-*-* /в серці лукавім/
•
Мінірубаї
•
З моїх грудей тече ріка кохання
•
Моє серце
•
*-*-* /муж неодружений/
•
Рубаї / добродій сохне.../
•
Святковий злагоджу обід
•
Магія
•
Працювати треба, брате
•
Прийду до тебе
•
Боротьба
•
*-*-* /у світлі останніх новин /
•
*-*-* / життя чудове /
•
Стоять у спогадах сумирно ...
•
Точка
•
Черешенька
•
Маленький штрих
•
Життя
•
*-*-*
•
Політ
•
З П. Сороки ( Я хотів би померти у сні ) переклад
•
Поміж хмари опустило...
•
Сповідь
•
*-*-*
•
Поезії сонячна гладь
•
Библиотека
•
А Він іде
•
Костюм
•
Антитеза до травневих закликів
•
Пустота (моновірш)
•
З С. Єсєніна ( Твій глас незримий) переклад
•
***
•
*-*-* / рубої /
•
Розслідування
•
Біль
•
Вільне падіння
•
Мої вірші
•
Творчість
•
Світанок
•
*-*-*
•
Симфонія
•
Радість
•
Немає вічного...
•
Весна прийшла
•
Лікарка
•
З С. Єсєніна ( Дед ) переклад
•
Рушій
•
Північний цар
•
Істина
•
Лабораторія
•
Пригадка
•
*-*-* ( вперше з української на російську)
•
Дерево пізнання добра і зла
•
Блаженство
•
Зваба
•
Дід
•
багатосерійний детектив
•
Передвесняне
•
Минувшина
•
-*-*-
•
Висновок
•
Маскарад
•
*-*-* / ми з’являємося /
•
Жду не діждусь
•
Сповідався присмеркові день
•
Ти не один
•
Нема сто правд
•
*-*-* ( розляглось роздолля )
•
*-*-* ( на твоїх долонях)
•
*-*-* / серце чеканить/
•
*-*-* ( пеклись молитвою уста...)
•
З С. Єсєніна ( Мы теперь уходим понемногу ) переклад
•
*-*-* / нас підганяють /
•
На фронтах
•
Багряність осіння
•
-*-*-
•
Облога спогадів
•
Плюс
•
Диптих журби
•
Крутіж ностальгії
•
*-*-* / світ /
•
Порятунок
•
*-*-* / життя /
•
*-*-* / заради вас /
•
*-*-* (січень - маляр)
•
*-*-* / здається /
•
*-*-* /чи день, чи ніч/
•
*-*-* / їмо /
•
*-*-* / життя - оркестр /
•
*-*-* ( пустіє двір...)
•
Сьогодні...
•
***
•
Великий пес по кличці Атлантичний...
•
Душі відродженої знак
•
Весна.
•
нашепти наснаги
•
*-*-* / рубої /
•
*-*-* / рубої /
•
*-*-* / рубої /
•
Мотив
•
Геополітичні нелімерики
•
Буває /рубаї/
•
Дайте снігу мені
•
Калинове тепло
•
З С. Єсєніна ( Выткался на озере алый свет зари) переклад
•
Олія
•
З С. Єсєніна (Отговорила роща золотая) переклад
•
З М.Ю.Лермонтова (Отворите мне темницу) переклад.
•
мрії
•
Не байка
•
*--*--* / висот лазурні манускрипти /
•
*-*-*
•
Лекція
•
Про що писати?
•
Ураза
•
Щастя
•
Розмова з татом
•
Любов
•
*-*-*
•
Поцупили мишки (пародійна спроба)
•
Я вийду з осені у жовтні ( Тема № 16)
•
Собі я пам"ятник замовлю
•
Чотири дужі коні
•
*****
•
лісове
•
Таїна
•
*****
•
*-*-*
•
Поет перед смертю
•
Оранка
•
телевізія
•
Читаю
•
Кохання
•
Пам’яті тата
•
З дому йти...
•
Вірш - то мій побратим
•
Моя печаль
•
Медичний тріолет
•
Той віз
•
Упряж надії
•
Повернення
•
Драма
•
Відкорковане серце
•
Захисникам Сталіна
•
Видіння
•
*-*-* / на руках життя /
•
Апелює неук.../тріолет/
•
*-*-*
•
Електричні діла
•
Пригадка
•
Добро і зло
•
Ця осінь...
•
Мрія
•
Кома - дама всім знайома
•
Хіба то добре?
•
*-*-*
•
Осінь
•
Не згасають, мов зорі
•
Дороги
•
Моє кохання
•
Як у степу посутеніє
•
Сон
•
Злагоди нашої день
•
Крадій
•
Листи життя
•
Лімерики / востаннє/
•
Доля
•
Куплю коні
•
Лімерики / вперше/
•
Два десятки літ перегодя
Два десятки літ перегодя
•
Без віри
•
Діло віри
•
Маршрут
•
Демократія / тріолет/
•
*-*-*
•
*--*--* / стану я /
•
На межі
•
Долі стежина
•
Анумо їсти тільки з грядки
•
Ява дитячих літ
•
Сантехнік
•
Любов солодка – нива неозора
•
Мені до твого поцілунку
•
Творчість
•
Залиши...
•
Ніч на селі
•
Прийдеш у сон...
•
В галактиці кохання
•
*-*-* / пам"ять зализує/
•
*--*--* / в океані /
•
Пілігрим
•
Тиранія
•
Хвіртка дитинства
•
Надійна доля
•
Як надійде пора осіння
•
*-*-*
•
Лірика кохання
•
Давай вернімося у гай
•
Паралелі
•
Кохана моя - чарівниця
•
Вихід
•
Світлини пам’яті
•
*--*--* / ніби куля /
•
Дилема
•
Метаморфоза
•
Транзит
•
Бажання
•
*--*--* / день розпочинаю/
•
Мова народу
•
*--*--* / я не знаю /
•
Фантазії
•
*--*--* / я кличу /
•
*--*--* / не лякайте мене /
•
Потяг
•
*--*--* / дні розлуки/
•
*--*--* / час/
•
Моєї пам’яті провина
•
Дощ
•
Інкогніто
•
Відсутність болю
•
*-*-*
•
Весна
•
*--*--* / на крилах /
•
*--*--* / все життя /
•
Огризнулась війна
•
*--*--* / йдуть тумани/
•
*--*--* / не літає/
•
*--*--* / трудар /
•
*-*-* / золоте віко /
•
Кітель
•
*--*--* / на лузі /
•
*-*-* / скупу сльозу /
•
Коли тебе я лицезрів
•
Квітень
•
Композиція небес
•
Листок
•
Життя
•
Переклад з С. Єсєніна
•
Мужчина полудневих літ
•
Перебудова
•
*--*--* / берізки підмітали /
•
*-*-* / обважнілі трави /
•
*--*--* / я постарів ще /
•
Дивна велич
•
*--*--*
•
*-*-* / п'ю чай /
•
Начала
•
Ж-ж-ж-життя ))
•
Прозріння.
•
Солодка війна
•
Предківщина
•
*--*--* / вона прийшла /
•
*--*--* / серце - дударик /
•
*--*--* / хто вона така ?/
•
Жаль
•
*--*--*
•
*--*--*
•
Часе, часе...
•
****
•
Чаша
•
Дивні розмови.
•
Проза життя або лірика сну
•
Поцілунки
•
Вавилон
•
Користь
•
Бути чи не бути
•
Кохання
•
****
•
Не байка
•
Наша міць
•
Не вбирайся у суму кайдани
•
Благодать
•
* * *
•
*-*-*
•
Уже не сняться сни яскраві
•
Пасе отаву коровина / тріолет /
•
Нащо , серце, вирушаєш
•
Вибух
З ядерним вибухом вашого гніву
•
Творчість
•
Преображення
•
Серце у долоні / балада /
•
Ти прости
•
Дзиґар /рондель/
•
Правдива історія
•
Липець. /триптих/
•
Вершник
•
Прісні води рік
•
День народження
•
Ми виграли
•
У нас тут
•
*-*-*
•
*-*-*
•
Віршоробство
•
Рондель
•
вперед у минуле
•
Різдвяний псалом.
•
Сонцю любо...
•
Спасенна вість
•
Зимова ніч
•
Мініатюри
•
Одяганки білі
•
Даремне діло.( шансон )
•
Розлука
•
Наша історія
•
До лиця
•
*-*-*
•
Хліб життя.
•
*-*-*
•
****
•
Липень
•
Кулінарія
•
Діелектрика
•
Вікняр.
•
Двобій
•
Спека
•
Травневий світанок
•
*-*-*
•
Згадки милі
•
Кінь
•
*-*-*
•
Мобілочка
•
*-*-*
•
Щастя ради
•
*-*-*
•
За мить одну...
•
Він і вона...
•
Березоль
•
Провесінь.
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Щирим словом світанковим,
Як росою із небес,
Як росою із небес,
Ой були у весни
Три соколи - три сини.
Три соколи - три сини.
Давай сховаємось удвох від всього світу
поміж пахучими весняними ночами...
поміж пахучими весняними ночами...
Серпневий день - гончар, хвилини - звучні глеки,
Що вмить стають єством і суттю давнини.
Що вмить стають єством і суттю давнини.
Сонце теплим рушником
Витирає очі світу,
Витирає очі світу,
Поезія – красива математика.
До рими рима, і до такту такт.
До рими рима, і до такту такт.
Серпом торкаючи крила,
Мов не до речі,
Мов не до речі,
Наївно не чекай, що терен вродить
Тобі плодів медових три коші,
Тобі плодів медових три коші,
На льоту завмирають слова,
Не добравшись іще до рядочків,
Не добравшись іще до рядочків,
Ваше фото пожовкле
Альбом дивовижно зберіг,
Альбом дивовижно зберіг,
Перейшли літа неначе сон,
Як розмова тиха задушевна,
Як розмова тиха задушевна,
Ловлю мелодію небес,
І усуваю серця стрес, -
І усуваю серця стрес, -
Життя коротке, мов тире
Між невідомих дат,
Між невідомих дат,
Немає перехресних тут доріг, -
Одна, - або вперед, або назад.
Одна, - або вперед, або назад.
Під обгорточкою вроди
(Я не раз вже був закляк)
(Я не раз вже був закляк)
Не зафіксовано утеч
Із краю смертних тіней,
Із краю смертних тіней,
Сів на лоні юності моєї
Бриз осінній мовчки на спочин,
Бриз осінній мовчки на спочин,
Я заночую в Музи нині,
На нот подушечці засну...
На нот подушечці засну...
Люди наче хмари
По життю пливуть.
По життю пливуть.
Щоб роги суддя не побачив,
Як доказ, для справи потрібний,
Як доказ, для справи потрібний,
Понад все величаво-земне,
Гори Альпи, хмільні хмарочоси
Гори Альпи, хмільні хмарочоси
Я знаю висновок один,
І цим ділюся нині:
І цим ділюся нині:
І згадок дощ, і пил бажання,
І сон знеможених тривог
І сон знеможених тривог
Запах сіна вітер носить
Над рікою гомінкою,
Над рікою гомінкою,
Не зумів журавля доторкнутись,
Хоч синичку частенько тримав...
Хоч синичку частенько тримав...
Шорсткі долоні на життя раменах,
Журба зі смутком бесіду веде.
Журба зі смутком бесіду веде.
Я щирі спогади купаю
В оазі щастя теплих днів, -
В оазі щастя теплих днів, -
Я так хочу кохати і бути коханим.
Ти - зорею світи в порожнечі нічній!
Ти - зорею світи в порожнечі нічній!
Снаги регрес після підйому
Приймаю наче аксіому
Приймаю наче аксіому
Ми думаємо, - терористи
Захоплюють будівлі, а проте
Захоплюють будівлі, а проте
Твоїх останніх слів надія
Зайшла за зради темний ліс,
Зайшла за зради темний ліс,
на моє існування подальше
покарання намул не стече
покарання намул не стече
У світі цім втрати духовні
Стаються під натиском хиб,
Стаються під натиском хиб,
Обвуглена печаль багать сердечних.
Крізь порох залп салютів трав’яних .
Крізь порох залп салютів трав’яних .
Не знає молодість, що скоро
Промчать комоні літ баских
Промчать комоні літ баских
Писати, - йти дібровами, ланами,
Де тьохкає розвеснено любов,
Де тьохкає розвеснено любов,
Рядків графоманних
Нікчемний баласт
Нікчемний баласт
Поміж галактик Інернету,
Здійснивши вильотів зо три,
Здійснивши вильотів зо три,
Поспадали пуп’янки зі стебел,
Одлунали співи у гаях.
Одлунали співи у гаях.
Як дух небес із аналою
Тече і творить все нове,
Тече і творить все нове,
Я думав так, - минуть роки.
Забуду. Все почну спочатку.
Забуду. Все почну спочатку.
я так хочу додому до себе
до загублених мрій в споришах
до загублених мрій в споришах
Душа людська, немов маля,
Відлучене від мами,
Відлучене від мами,
Пораднице, поезіє печалі,
Яка висока глибина твоя!
Яка висока глибина твоя!
крові рідної квіти червоні
душі болем безмовно п"ють
душі болем безмовно п"ють
Мене на варті у трамваї
Юрко тримає потайком,
Юрко тримає потайком,
Чорних димів знавіснілі кадила...
Наче із пекла хтось виніс вогонь...
Наче із пекла хтось виніс вогонь...
О, як дивує глупота оця,
Коли хто каже, що нема Творця,
Коли хто каже, що нема Творця,
Проганяє неба срібну мряку
Жмутиком веселих промінців,
Жмутиком веселих промінців,
Я гаєм защебечу стоголосим,
Аби уздріти ніжний усміх твій,
Аби уздріти ніжний усміх твій,
Боже, росте беззаконня,
Множаться людські жалі,
Множаться людські жалі,
У подорож літ доля нас відпустила,
Поклала пригадки в заплічні мішки,
Поклала пригадки в заплічні мішки,
біля витоку мрійного щастя
Бог стояв усміхаючись нам
Бог стояв усміхаючись нам
Повік - віків на світі так було:
Добро повільне і моторне зло,
Добро повільне і моторне зло,
У підхмар’ї відлунює свято,
Та все важчає серця політ.
Та все важчає серця політ.
Окрайцем радості поснідав,
Сльозою просвіту запив.
Сльозою просвіту запив.
Хай позначали журливі грані
Січневі води, хлющі різдвяні,
Січневі води, хлющі різдвяні,
Зима в мені шукає місця,
Прогону в серці для юги,
Прогону в серці для юги,
В палаті каже космонавту
Хірург, лише минув наркоз:
Хірург, лише минув наркоз:
Ми знаєм каратиста Ваню,
Усім двором Івана боїмося,
Усім двором Івана боїмося,
Суддя, священик, податківець,
Зустрівшись вирішили спір, -
Зустрівшись вирішили спір, -
Питає пацієнта дієтолог:
- Яку вагу тримає ваша плоть?
- Яку вагу тримає ваша плоть?
У сновидінні зяяв древній Київ.
Іще світанок темряву не їв,
Іще світанок темряву не їв,
Являє жах пекельні гасла,
Німіє світ і світло гасне,
Німіє світ і світло гасне,
Вирвала ясності з’ява
Ночі занозу глевку,
Ночі занозу глевку,
Середньостатистичний графоман
Одного вірша видає на дату,
Одного вірша видає на дату,
Моя душа хворіє на самотність, -
Убивчий вірус постедемських гроз,
Убивчий вірус постедемських гроз,
Вороги - політика і вірші.
Я згоден з вами, та, пардон, -
Я згоден з вами, та, пардон, -
Не гріє кров. Та камізелька
Все компенсує. Недарма
Все компенсує. Недарма
Я осінь за тугу прощу, -
Давно вона не в ідеалі:
Давно вона не в ідеалі:
Років моїх пісочне печиво
Кладу в торбину дум бліду,
Кладу в торбину дум бліду,
Цеглину дня на ночі розчин
Кладе уміло майстер Час,
Кладе уміло майстер Час,
Кожному своє: собаці - кістка,
Щебетусі - хоч яка би вістка,
Щебетусі - хоч яка би вістка,
Спину день показав.
Мла упала на путь.
Мла упала на путь.
Кипить у гримерці життя
Доля - це не гостя з Ельдорадо,
Що у дім наш візитує радо, -
Що у дім наш візитує радо, -
Окував лозини міддю жовтень ,
Мати поезій - синиця,
Прози отець - журавель.
Прози отець - журавель.
Хай там що, а я ще сію
В полі дум тривожних
В полі дум тривожних
Не горе, як плюне у спину
Відвертий неприятель, - ні !
Відвертий неприятель, - ні !
Почуттів ніжні пута, болю млосного зойк…
Наче у хаті миша,
Направду, - доброго нема багато.
Воно, - немов у страві солі вміст,
Воно, - немов у страві солі вміст,
Втрачає зміст письмо дерев.
Пусті слова летять, неначе пух.
Нема їм ліку й не було ніколи.
Нема їм ліку й не було ніколи.
Коли душі вселенська туга
Сльозою п'є ясу очей,
Сльозою п'є ясу очей,
Вік увесь жили футболом,
І не знудились таки,
І не знудились таки,
Я никав ерами і порами,
Між слимаками й динозаврами,
Між слимаками й динозаврами,
Чудний живописець - замріяний серпень-
Уводить в палітру ледь зримий янтар ,
Уводить в палітру ледь зримий янтар ,
У серванті кришталеві келихи і вази,
Із яких ні ти, ні квіти не пили ні разу.
Із яких ні ти, ні квіти не пили ні разу.
Сивий
Серпень
Серпень
Твоїм коханням тіло молодіє,
Весніє серце, живиться снага.
Весніє серце, живиться снага.
Із дев’ятнадцятого січня,
Відкривши дум своїх епоху,
Відкривши дум своїх епоху,
Із милих уст не здмухують любові,
З очей коханих спокій не женуть,
З очей коханих спокій не женуть,
Земні купці собі створили рай
Під кодовою назвою "Китай" :
Під кодовою назвою "Китай" :
Липню, мій липню журливий.
Стигне на травах кришталь.
Стигне на травах кришталь.
Прошу, послухайте мене,
Мої літа благословенні,
Мої літа благословенні,
Прозорі води у єства глибин.
Ріка глибока має тихий плин.
Ріка глибока має тихий плин.
Солов’ї, кобилки зусібіч
Грали на флоярах і цимбалах.
Грали на флоярах і цимбалах.
Честь і хвала породіллі навік!
Жінка продовжує родові вік!
Жінка продовжує родові вік!
У вечір липневий привітний та гожий
В низах повідає воді верболіз,
В низах повідає воді верболіз,
Відлипає липень помаленьку.
У долині мла плете кубло.
У долині мла плете кубло.
Хай ковтають слова, мов у прірву,
Чи гудуть велемовністю фраз, -
Чи гудуть велемовністю фраз, -
Щоб душа була радістю ситою ,
Дух од хмелю гріха не заснув,
Дух од хмелю гріха не заснув,
Хай дух краси на Вас війне,
Впадуть на долю роси неба,
Впадуть на долю роси неба,
Планиди резерви безмежні,
Обарвлені щастям життя,
Обарвлені щастям життя,
Переллю печаль у море ночі,
В леготі ласкавому нап’юсь
В леготі ласкавому нап’юсь
Я викопав колодязь, аж до зір,
І п'ю небесну воду із тих пір,
І п'ю небесну воду із тих пір,
Заплаканим вікнам прожитих років
Наснились обійми гарячі,
Наснились обійми гарячі,
Блискавкою стяті, сині крила
Затулив свинцевий виднокіл,
Затулив свинцевий виднокіл,
Під синім небом люди
Вмирають і живуть,
Вмирають і живуть,
Немає більш мерзотного, коли
Сини грабують матір залюбки,
Сини грабують матір залюбки,
Завтра усякій воді
Дощ даруватиме рими,
Дощ даруватиме рими,
На міцних, не поморених крилах
Щезнув кінь – легендарний Пегас,
Щезнув кінь – легендарний Пегас,
Накуплю йодованої солі , -
Є у мене грандіозний план:
Є у мене грандіозний план:
Історик – час повідує колишнє,
І, аби рух епох не помалів,
І, аби рух епох не помалів,
Завдяки феномену Фоменка
І фортуни сяйного лиця
І фортуни сяйного лиця
Я не знаю, як жити далі,
З дому жінка не випуска.
З дому жінка не випуска.
Почуття парубоче безтямне
Відбуло, наче сонячний цвіт,
Відбуло, наче сонячний цвіт,
Учора дощ , сьогодні мжичка,
А завтра злива за своє…
А завтра злива за своє…
І аркуш, і душа – обоє чисті,
І я іще замріяно мовчу, -
І я іще замріяно мовчу, -
Дні бувають іноді похмурі,
У душі мрячить печаль гірка,
У душі мрячить печаль гірка,
Ти плодоносиш яблука кохання
В саду життя під небом голубим.
В саду життя під небом голубим.
Поле лісом стає не одразу.
Мова серця ще не чагарник,
Мова серця ще не чагарник,
Іще ти, наче луг травневий,
Лелієш дум пахучу суть,
Лелієш дум пахучу суть,
Відв’яжу , відшвартую , відплину
Від причалу, де царствує мста,
Від причалу, де царствує мста,
У маєстаті власного кута
Глузує над братерством самота, -
Глузує над братерством самота, -
Солома цілувалася з вогнем,
І народилися у них двійнята,
І народилися у них двійнята,
Аптека давня, - ще колишня.
Драже – горіх, пігулка – вишня,
Драже – горіх, пігулка – вишня,
О як нерадісно і гидко,
Коли в душі душі не видко,
Коли в душі душі не видко,
Знеболення віри…
Зневолення дій…
Зневолення дій…
На волі можна бути у неволі,
Рабом лукавих помислів і зрад,
Рабом лукавих помислів і зрад,
У совісті немає півтонів,
Тінистих місць і холоду зневіри,
Тінистих місць і холоду зневіри,
На орбітах весен молодих
Кораблями вічної любові
Кораблями вічної любові
Стріваюся із люстром я щодня,
Ми з ним на «ти», хоча і не рідня.
Ми з ним на «ти», хоча і не рідня.
У тих літах, перейдених без Вас,
Я мав яскраві сни і споминання
Я мав яскраві сни і споминання
Як перейдемо свій життєвий лан
Крізь бурю, спеку, вітер і туман,
Крізь бурю, спеку, вітер і туман,
Вечори, душевні та духмяні,
Вікодавні мури зберегли.
Вікодавні мури зберегли.
Наче сон і мрія учорашні,
Відлетіли пухом із тополь
Відлетіли пухом із тополь
Ідеї виникають непогані,
Та опиняються у Сема чи у Вані.
Та опиняються у Сема чи у Вані.
Емоція та міміка на грані смерті,
Німіє світ у віртуальній круговерті,
Німіє світ у віртуальній круговерті,
*
бджолою мрії
бджолою мрії
Очі твої пахнуть соком беріз.
В них загубилося небо .
В них загубилося небо .
Вони такі тендітні, - ці дівчата,
І , заразом, наснага їх - міцна.
І , заразом, наснага їх - міцна.
*
Неперевершено сумна
Неперевершено сумна
Вражає серце жалом кобри
Обрáз, гіркий до болю, óбраз,
Обрáз, гіркий до болю, óбраз,
цицьку жаху темінь ссе
цмокає колодязь
цмокає колодязь
Кохана жінка – серця тиха гавань,
Душі оаза, тіла млосний щем.
Душі оаза, тіла млосний щем.
Прощанням, без можливих рандеву,
Прошу всім серцем, не карайте.
Прошу всім серцем, не карайте.
Відстань між минулим і майбутнім
Більшає зі швидкістю життя.
Більшає зі швидкістю життя.
Вже відаю, як ворога любити,
Бо ним я був не раз для себе сам,
Бо ним я був не раз для себе сам,
Про житіє малометражне
Кирпата свашка фільм покаже,
Кирпата свашка фільм покаже,
Учора біль ятрив душевні рани,
Стискав серденько у міцний кулак,
Стискав серденько у міцний кулак,
Я сьогодні стомлений до краю,
Чахну байдаком на мілині.
Чахну байдаком на мілині.
Із ревним палом ярий березоль
Зими афіші рве на темні клапті,
Зими афіші рве на темні клапті,
Ти інших учиш, як апостол,
Та згодься, адже, далебі,
Та згодься, адже, далебі,
Навчи мене, Боже, моїм винуватцям
Прощати. Довіритись істині Слова.
Прощати. Довіритись істині Слова.
З поля хмільного, яру крутого
Линула пісня вітрів,
Линула пісня вітрів,
Вона вже хухає поволі
На скельця лютого пенсне.
На скельця лютого пенсне.
Вона , мов зібгана ряднина,
У темнім закутку єства,
У темнім закутку єства,
Засну колись без барбовалу,
Зі сну не виберусь назад,
Зі сну не виберусь назад,
Лютий липню брат, звичайно.
Липи в сніг липкий погрузли.
Липи в сніг липкий погрузли.
Ми слухали з тобою,
Як грала тиша рання
Як грала тиша рання
Ідуть роки, неначе кораблі
У кругосвітнє подорожування.
У кругосвітнє подорожування.
Цієї втіхи я не осягну!
Як вам вдалося ніжно й урочисто
Як вам вдалося ніжно й урочисто
Я знаю, - ви сьогодні на роботі,
Вчите дітей, і мрієте про те,
Вчите дітей, і мрієте про те,
Немов кораблі в океані Бермуди,
Ковтає політика душі повсюди,
Ковтає політика душі повсюди,
Ой закину долю нещасливу,
Знов - таки візьмуся за старе:
Знов - таки візьмуся за старе:
У душу прийшла відволога,
Сповзли кучугури образ.
Сповзли кучугури образ.
Миті сутужні трапляються іноді.
Мури пісенні - акорди потужні.
Вірші оздоблюють співану суть.
Вірші оздоблюють співану суть.
Авторе славного словосплетіння,
Йду на край світу по строфах твоїх,
Йду на край світу по строфах твоїх,
Чуття, немовби несумісні,
Плачý і радісної пісні
Плачý і радісної пісні
Пісні допотопні чути
З копалень відкритих ран.
З копалень відкритих ран.
1
На сяйнім узліску січня
На сяйнім узліску січня
Святість – це не німб над головою,
Не ікони благодатний лик,
Не ікони благодатний лик,
Досить, поети, сонце хвалити,
Славу віддайте льоду!
Славу віддайте льоду!
Строгу мудрість зими
Відкидаємо ми,
Відкидаємо ми,
Зима знов аркуш білий стелить
Під сонця райдужну снагу,
Під сонця райдужну снагу,
Які яскраві кольори кохання!
Яка хмільна мелодія зітхань!
Яка хмільна мелодія зітхань!
Пливуть ключами наспіви глибин
В океанічну голосисту синь,
В океанічну голосисту синь,
Вогню язик оближе темінь,
Сльозину вигоїть зі скла,
Сльозину вигоїть зі скла,
Як же так сталося, друже,
Ти - найславніший мій друг -
Ти - найславніший мій друг -
Я розумію, що востаннє
Своїм приходом тішиш ти,
Своїм приходом тішиш ти,
Все найкраще вже мав у житті:
Дивні барви дитинства ясного,
Дивні барви дитинства ясного,
Повабне графомани теревенять,
А зиску з їх потуг – порожня жменя,
А зиску з їх потуг – порожня жменя,
Ніби краль не бачили вони
В мінімальних дозах гардеробу, -
В мінімальних дозах гардеробу, -
Галереєю пам'яті йде
Серце знов у замріяний вечір.
Серце знов у замріяний вечір.
Мете дорогами , мете
І наганяє кучугури.
І наганяє кучугури.
У центрі космосу забита паля.
Кодолами орбіт до впертих ший
Кодолами орбіт до впертих ший
Отак надворі холодно зимою,
Як у душі без ласки теплих слів.
Як у душі без ласки теплих слів.
Про те, що мало статися між нами,
(Якби Ви знали про мою любов)
(Якби Ви знали про мою любов)
Біль опадає снігом білим знову
Углиб душі, на пагорби журби,
Углиб душі, на пагорби журби,
Мені би кольорів накупувати
І малювати вірші залюбки,
І малювати вірші залюбки,
Тривожні вітри
Об калиновий кущ
Об калиновий кущ
Коли спадуть на Вашу душу тіні
Моїх, учинених давно, гріхів,
Моїх, учинених давно, гріхів,
Упав, неначе лист осінній
На пригір долі у журбі,
На пригір долі у журбі,
Часу плин вражає наче месник,
Повергає в бездну небуття.
Повергає в бездну небуття.
Нікому ще фортуною не стало
Владарювання хтиве ремесло.
Владарювання хтиве ремесло.
«Я к вам пишу», а ви – німі,
Як сонна тиша у вітрилі.
Як сонна тиша у вітрилі.
Я у вашу вдивляюся осінь,
В ній , неначе зізнання палке,
В ній , неначе зізнання палке,
Білим лебедем неначе
Вісник холоду майнув.
Вісник холоду майнув.
Ви тут – я там.
Ви там – я тут.
Ви там – я тут.
Майбуттю не здужати минуле.
Потьмяніло в душах завчасу.
Потьмяніло в душах завчасу.
Не клич мене із осені моєї,
Не відіймай багряність осяйну,
Не відіймай багряність осяйну,
Отак живу без вас, немов із вами.
Не відаю, - у сні чи наяву
Не відаю, - у сні чи наяву
Ваші коси, мов лісу осіннього дим
Пахнуть літом, що вже оддзвеніло,
Пахнуть літом, що вже оддзвеніло,
Очима жадібно вберу
Красу гаїв барвистих.
Красу гаїв барвистих.
Ні, би порадитись з тишею,
Вдарити суті печать, -
Вдарити суті печать, -
Наш агент перебравсь до Гавани, -
Втік нарешті він від Парані,
Втік нарешті він від Парані,
У холодних росах терпне
Нив – лугів єство безкрає.
Нив – лугів єство безкрає.
Немов трава, росли слова,
А я пером косив
А я пером косив
Шепіт золотий. Сльоза розлуки.
Помах шалі голубих вітрів.
Помах шалі голубих вітрів.
За два кільця ковбаси
І відрізок сала
І відрізок сала
Я дум чарíвних поплавець
Пущу в азарті риболова,
Пущу в азарті риболова,
Життя прожив для плотських забаганок,
При пиві на тарані зуби з’їв,
При пиві на тарані зуби з’їв,
Цар Вавилону превеликий,
Володар древньої землі
Володар древньої землі
В саду пісень опало листя.
Плоди до клуні я заніс.
Плоди до клуні я заніс.
Відкрий мені природу таємничу,
Пізнати дай хмільне єство своє,
Пізнати дай хмільне єство своє,
Покину Кощія, і повернусь до себе.
Агрономи поетичних нив
Модусом новітніх технологій
Модусом новітніх технологій
З тобою смуток, мов ковток вина,
Щемлива серцю мрійна глибина,
Щемлива серцю мрійна глибина,
Зо́лота перуку
Торсає вітрець.
Торсає вітрець.
1
У передбачені, готові графи
У передбачені, готові графи
На широкий шлях
Кличе стремено, -
Кличе стремено, -
Хто знає, де то буде краще нам, -
Незвідана межа між «тут» і «там».
Незвідана межа між «тут» і «там».
Весільне небо вересня,
Серпанкова фата,
Серпанкова фата,
Спонукує якесь чуття стороннє:
Ти б не один окраєць слави з’їв,
Ти б не один окраєць слави з’їв,
Зустрівши вас, я онімів.
У щемі млосного зітхання
У щемі млосного зітхання
Йде поміж садиби з оборогами
Вересень отавами вологими
Вересень отавами вологими
Пішла ж якось матуся Орбакайте!
Пора й мені, напевно, - прощавайте!
Пора й мені, напевно, - прощавайте!
Кінь – світанок, даль – вуздечка,
Мрії – сонечко в імлі.
Мрії – сонечко в імлі.
Я думав, що осінь – то літо у масці,
Яке не бажає безслідно пропасти.
Яке не бажає безслідно пропасти.
Я вас кохав. Чуттів тих наймиліших
В душі моїй ще не окутав дим,
В душі моїй ще не окутав дим,
Я долю за недолю
Не б’ю і не перчу,
Не б’ю і не перчу,
Ваші руки
Чомусь відпустив,
Чомусь відпустив,
Сила Слова спроможна схилити
Сите серце служити слабим,
Сите серце служити слабим,
Ти живеш одиноко в кімнаті.
Прийде вечір , і знову вона
Прийде вечір , і знову вона
Осінь ваших лагідних зіниць
Душу манить у тумани сизі,
Душу манить у тумани сизі,
Ще недавно: запах липи,
Бджіл сопрано, бас джмелів,
Бджіл сопрано, бас джмелів,
Над світом пронісся густий снігопад,
Порошею даль пообтрушував,
Порошею даль пообтрушував,
Яка обітниця чудова , браття, нам
Побачити красу Єрусалимських брам,
Побачити красу Єрусалимських брам,
Колись до мене мить остання прийде,
Мов плахи ніж, спадаючий на карк ,
Мов плахи ніж, спадаючий на карк ,
І хоча на придбаних ділянках місяця не встромлені кілки ,
Там граничать грек і китаянка за всесильні долари таки.
Там граничать грек і китаянка за всесильні долари таки.
На обездоленій , збідованій землі
Свого ми щастя неутомні ковалі,
Свого ми щастя неутомні ковалі,
Давно зачекалась стежина мала,
Що кроки мої пам’ятає.
Що кроки мої пам’ятає.
На ниві думок золотіють слова,
У горсточки віршів їх жне голова,
У горсточки віршів їх жне голова,
Не чув мелодій він чудових
Симфоній Баха, солов’їв,
Симфоній Баха, солов’їв,
Її слова , як тихі роси
Від Лаври, аж за Шаолінь,
Від Лаври, аж за Шаолінь,
У плащ липневого дощу
Одягся день понурий,
Одягся день понурий,
Євровікна. Євродвері. Євромагазин.
Крізь розбите скло продерся торбохват Мартин.
Крізь розбите скло продерся торбохват Мартин.
Цілунок дня від сумороку вистиг,
Туманом розійшовся врізнобіч,
Туманом розійшовся врізнобіч,
Я думав, як тебе побачу знов,
Злечу на крилах у безмір'я,
Злечу на крилах у безмір'я,
Коли над нивами звичаєм
Тремтить прозорчасте тепло,
Тремтить прозорчасте тепло,
Друзі, прошу розділити сьогодні зі мною радість - донечка Христя йде під вінець!!!
За здоров"я молодих!
За здоров"я молодих!
Слово падає в ціні.
А як ні, –
А як ні, –
Ваші очі уважно шукають словá,
Схожі виглядом на діаманти,
Схожі виглядом на діаманти,
Час - умілий, наполегливий гример
Щік рум’янець , юну ясність лоба тер,
Щік рум’янець , юну ясність лоба тер,
зламані ворота
згублені ключі
згублені ключі
Із ланцюжків орбіт кольє планет
На шию Всесвіту поклав Творець ,
На шию Всесвіту поклав Творець ,
Задрімало минуле в густих споришах,
Спозарана туманом зітхнуло.
Спозарана туманом зітхнуло.
Гидкі гріхи і непокора
Серця з’їдають, мов чума.
Серця з’їдають, мов чума.
в театрі абсурду де грає еліта
на струнах душевних народу
на струнах душевних народу
Десять літ, сорок, а то й більше ста
Мовою мами весніють уста,
Мовою мами весніють уста,
Кувалдою яскравого світила
Розсвіт потрощив харалужну ніч.
Розсвіт потрощив харалужну ніч.
На велелюдному крамарстві
Немає яблуку де впасти,
Немає яблуку де впасти,
Важко жити у вині таємній.
Ниє совість у кутку душі.
Ниє совість у кутку душі.
Підводить повагу чуприна срібляста
На душ молодих полотні,
На душ молодих полотні,
Ця нитка червона - міцна!
Ослаблена чи у напрузі.
Ослаблена чи у напрузі.
У всесвіті закоханих орбіт
Нелегко гравітацію скорити
Нелегко гравітацію скорити
В очах твоїх купається весна
П’янка, весела, як дитя привітна,
П’янка, весела, як дитя привітна,
За спекою і грім, і блискавиця, -
Опісля ласки прикра молодиця,
Опісля ласки прикра молодиця,
Юнача мрія вкотре ночувала
Під плотом позабутої журби,
Під плотом позабутої журби,
Я вас забув і пам’ятаю.
Ви – ночі мла і дня яса,
Ви – ночі мла і дня яса,
трáви гладить вітер в полі
мов юнак дівочі груди
мов юнак дівочі груди
Сонечко лиця її з –під ковдри
Осяває посірілу рань,
Осяває посірілу рань,
Осипаються юності квіти пахкі
Забуттю під самісінькі ноги
Забуттю під самісінькі ноги
Початок - це пророцтво про кінець...
Ми розлучились, так і не зустрівшись.
Пішло минуле у зворотній бік,
Пішло минуле у зворотній бік,
Проник твій погляд шпигуном
У горницю душі моєї,
У горницю душі моєї,
Торкнися уст моїх мовчанням,
Пестивим звуком тишини
Пестивим звуком тишини
Обсію поцілунками долину
І проростуть солодкі відчуття,
І проростуть солодкі відчуття,
у звої мли
спекота літня
спекота літня
На білий світ прийшли усі ми, щоб
Діла чинити якнайвищих проб,
Діла чинити якнайвищих проб,
Глибокостей непізнаних високий дух,
Сторонній вельми і водночас вірний друг,
Сторонній вельми і водночас вірний друг,
Водою повен підіймавсь цебер.
Ще круг один - і сонцесяйний верх,
Ще круг один - і сонцесяйний верх,
Мене твій погляд до журби обпік
І кинув за міцні чекання ґрати.
І кинув за міцні чекання ґрати.
В серці лукавім немає любові,
Сильця у ньому бринять ланцюгові,
Сильця у ньому бринять ланцюгові,
Хитка свобода врешті
На термін - два прийдешні
На термін - два прийдешні
З моїх грудей тече ріка кохання,
Прозору хвилю гріє серця щем, -
Прозору хвилю гріє серця щем, -
Віще Слово - духовний нектар.
Бути з Ним - вище кредо.
Бути з Ним - вище кредо.
Муж неодружений - у полі явір,
Зоставлений з печалями віч – на –віч .
Зоставлений з печалями віч – на –віч .
Добродій сохне - лиходій цвіте.
Маліє важне - дужає пусте.
Маліє важне - дужає пусте.
Святковий злагоджу обід
І бідарів покличу:
І бідарів покличу:
Світ увесь окутала
Магія комп’ютера...
Магія комп’ютера...
То не хмари білі стрімко
Плинуть небом голубим, -
Плинуть небом голубим, -
Хміль поцілунковий звітрів,
Жаги остигло сонце…
Жаги остигло сонце…
Суха чорнильниці душа,
Пера – обм’якле серце.
Пера – обм’якле серце.
У світлі останніх новин ці новини ще є не останні,
Хоч сонце за гору зайшло, знову зійде воно на світанні,
Хоч сонце за гору зайшло, знову зійде воно на світанні,
Життя чудове тим, що проминає.
Злинає сонце і паде за гаєм,
Злинає сонце і паде за гаєм,
Cтоять у спогадах сумирно
Фігури вóскові минувшини.
Фігури вóскові минувшини.
Дивлюся серцем в точку "нуль".
Тебе немає. І нікого.
Тебе немає. І нікого.
Яка вона проста і світла!
Немов нема на світі зла.
Немов нема на світі зла.
- Яке добро , що світло вам
Не відключає любий уряд, -
Не відключає любий уряд, -
Життя, мов день.
Бадьоре - зранку.
Бадьоре - зранку.
Божився алкоголю
Громадянин:
Громадянин:
Перо моє на старті,
Зворотній часу лік :
Зворотній часу лік :
Мне б во сне оборвать свою жизнь
От смертельного жала,
От смертельного жала,
Поміж хмари опустило
Літо сонячний фелон.
Літо сонячний фелон.
Зайшов на серця головне меню,
Аби довідатися про платню
Аби довідатися про платню
Став люльку річки на світанку смокче,
Туманом сизим пахкає у лози .
Туманом сизим пахкає у лози .
Поезії сонячна гладь
Дрімає у тиші ранковій.
Дрімає у тиші ранковій.
Сияньем света неземного
Живет во мне любовь Христова, -
Живет во мне любовь Христова, -
Обвите погребальними бинтами
Лежало тіло в склепі кам’янім,
Лежало тіло в склепі кам’янім,
Мистецтво - старезний у шафі костюм,
Не дуже сьогодні доречний.
Не дуже сьогодні доречний.
Сфальшуйте , графомани, ліри соло,
Поезію в зачатку задушіть,-
Поезію в зачатку задушіть,-
У душі – пустота. В пустоті - ні душі...
Твій глас незримий, як в хаті дим.
Молюся серцем тобі сумним.
Молюся серцем тобі сумним.
Світло випало з торбини
Сивої імли.
Сивої імли.
Щоб стежка дорогою стала - потрібні віки,
Та миті багато, щоб сталось усе навпаки.
Та миті багато, щоб сталось усе навпаки.
Ні не аркуш то, - укіс душі
Дожидає вибраного слова.
Дожидає вибраного слова.
Зійшов ти з потягу небесного на мить
На станцію «Життя» містечка «Україна»
На станцію «Життя» містечка «Україна»
З доріг далеких ти прийшла,
Моя осіння втомо.
Моя осіння втомо.
Ростуть мої вірші на горах паперу.
Гладінню екрану армадою йдуть
Гладінню екрану армадою йдуть
У чорнильницю ночі мокаю перо
І творю край Чумацького шляху.
І творю край Чумацького шляху.
Світанок пальця умочив
У сонний став,
У сонний став,
Фантазії, обсмажені
В єлеї юних мрій,
В єлеї юних мрій,
Крізь тунель гобоя
В неосяжність див
В неосяжність див
Як духом радості
Душі розлоги
Душі розлоги
Немає вічного нічого на землі.
Ідуть убогі. Переходять королі.
Ідуть убогі. Переходять королі.
Весна прийшла.
Крізь терни до зірок
Крізь терни до зірок
Не важко серцю в камінь обернутись,
Коли його гадюча пестить лютість.
Коли його гадюча пестить лютість.
Килимком сухим при стежці
Розрихлів послід в траві.
Розрихлів послід в траві.
Душа і розум, ручка і папір,
Снага і слово, зміст і міра.
Снага і слово, зміст і міра.
Так пророкував Єзекіїль
Про царя із просторів Магога:
Про царя із просторів Магога:
Істина, що у вині існує потай, -
Наяву із синім носом, кислим ротом.
Наяву із синім носом, кислим ротом.
Під мікроскопом неба голубого
Кипить життя, вирує балаган,
Кипить життя, вирує балаган,
Ваше фото пожовкле
Альбом дивовижно зберіг,
Альбом дивовижно зберіг,
Мы повстречались не случайно
На перекрестке наших дней,
На перекрестке наших дней,
На столі у голубім квадраті
Світ переливається, мов ртуть.
Світ переливається, мов ртуть.
Ти мене цілуєш ніжно в губи.
В губи ніжно ти мене цілуєш
В губи ніжно ти мене цілуєш
Силіконові вірші
Апетитні на позір.
Апетитні на позір.
Його минуле вкрите мохом.
Сто літ він áхав. Стільки ж óхав.
Сто літ він áхав. Стільки ж óхав.
вечір пістоля
приставив до скроні дня
приставив до скроні дня
Перечитає сонце зиму
І віднесе вода мутна
І віднесе вода мутна
Опори зламані воріт,
Зелений мох обсіяв пліт,
Зелений мох обсіяв пліт,
І вінегрет, і олів’є,
«Біленька» і «Немирів», -
«Біленька» і «Немирів», -
Якщо написані вже кращі твори
І все найкраще відбулось,
І все найкраще відбулось,
О ні, диявол – не чортя
З хвостом і копитами
З хвостом і копитами
Ми з’являємося парою на мить,
Або дощиком , якщо вже пощастить.
Або дощиком , якщо вже пощастить.
Я вже замовив коханій весну
З лісом підсніжників білих.
З лісом підсніжників білих.
Сповідався присмеркові день
Молодявим пошумом черешень,
Молодявим пошумом черешень,
Ти не один - творець поезій,
Як верб листок,
Як верб листок,
Нема сто правд. Лише одна – єдина.
І хай у всіх людей вона своя.
І хай у всіх людей вона своя.
Розляглось роздолля порохнявим степом,
Скроплює отави юний смерк – монах.
Скроплює отави юний смерк – монах.
на твоїх долонях почиває спокій
в човнику молитви крізь недолі шал
в човнику молитви крізь недолі шал
Серце чеканить монети надій.
Ними в житті повсякчас багатій, -
Ними в житті повсякчас багатій, -
Пеклись молитвою уста.
Лилося серце парафіном.
Лилося серце парафіном.
Ми тепер відходимо потроху
В край, де тишина і благодать.
В край, де тишина і благодать.
Нас підганяють ті, що йдуть слідом за нами,
Туди, де хижо ремиґає паща ями.
Туди, де хижо ремиґає паща ями.
На фронтах атмосферних
Отримав мороз
Отримав мороз
Багряність осіння сьогодні в бинтах
Спокутує примхи фатальної долі,
Спокутує примхи фатальної долі,
Поглянь, як біло стелить лютий,
Сніжини з висі трусить світлі
Сніжини з висі трусить світлі
Облога спогадів про юні дні
Стиснула горло нападами жалю.
Стиснула горло нападами жалю.
Хрест є плюс.
Два доданки: дух і тіло
Два доданки: дух і тіло
Облетіло листя клена,
Сніжна наморозь зійшла.
Сніжна наморозь зійшла.
Хатина старенька. Бабусі - під сто.
Кошлатий спориш на обійсті.
Кошлатий спориш на обійсті.
Світ гордо пливе уперед, мов Титанік.
Попереду айсберг стирчить у тумані.
Попереду айсберг стирчить у тумані.
Аж забажалося померти,
Упасти прахом в лоно ями,
Упасти прахом в лоно ями,
Життя вбране в ранок, полуденок, захід.
Та їх поскидає, мов зношені лахи,
Та їх поскидає, мов зношені лахи,
Кебету дурними думками не парте,
Бо мислення ваше мудрішого варте,
Бо мислення ваше мудрішого варте,
Дням явивши ультиматум,
Перемоклим і рутинним,
Перемоклим і рутинним,
Здається: мудрий шлях торує до висот,
А низиною колуває ідіот.
А низиною колуває ідіот.
Чи день, чи ніч - сліпому не важливо,
Бо темний будь - який життя уривок.
Бо темний будь - який життя уривок.
Їмо, щоб мати силу працювати.
Працюємо, аби поживу мати.
Працюємо, аби поживу мати.
Життя – оркестр . Фортуна – диригент.
Симфонію народжує момент.
Симфонію народжує момент.
Пустіє двір, трухлявіють штахети,
Чорніє стріха, жовкнуть ниті плетив
Чорніє стріха, жовкнуть ниті плетив
Не дме натхнення в парус мій сьогодні.
В затоці дум куняють теми модні.
В затоці дум куняють теми модні.
Землі цибулина
в ріллі голубій
в ріллі голубій
Великий пес по кличці Атлантичний
Пастельним і вологим язиком
Пастельним і вологим язиком
Хіба без слів
Цей світ німів,
Цей світ німів,
Вона казково з баби снігової
Крізь подих льодоставу перейшла
Крізь подих льодоставу перейшла
поли полів полатані
сонячним сумом скушені
сонячним сумом скушені
*-*-*
Життя прекрасні миті , як наркотик.
Життя прекрасні миті , як наркотик.
Так і життя: в пухкій ріллі насіння
Пускає пагін вгору, в глибину - коріння,
Пускає пагін вгору, в глибину - коріння,
Із давніх пір на світі повелось -
Хтось покохав і зненавидів хтось.
Хтось покохав і зненавидів хтось.
Подаруй мені, мила, кохання мотив,
Заплети у мелодію ласку дівочу.
Заплети у мелодію ласку дівочу.
На конгресі ЄеС – Україна,
Був арбітр відомий Колліна.
Був арбітр відомий Колліна.
У нетрях лісу вовк не виїсть ока вовку
І миша миші не наставить мишоловку.
І миша миші не наставить мишоловку.
Замоталося небо безкрає
В поріділій перуці беріз.
В поріділій перуці беріз.
Мені зими холодні щоки
Не злі і не страшні.
Не злі і не страшні.
Виткалось на озері полум’я зорі.
У гаю, пліткуючи, плачуть глухарі.
У гаю, пліткуючи, плачуть глухарі.
Слова – то соняшники в полі, -
Являють людям сонця суть,
Являють людям сонця суть,
Ущухла гаю мова золотиста
Березовим , веселим говірком,
Березовим , веселим говірком,
Відчиніть мені темницю,
Подаруйте світло дня,
Подаруйте світло дня,
на землі розритій не пізнати раю
без трудів жертовних мíзерний ужин
без трудів жертовних мíзерний ужин
Не скаже так
Подрузі шпачисі,
Подрузі шпачисі,
Висот лазурні манускрипти
Згорнула осінь золота,
Згорнула осінь золота,
Ти бачив діву на скалі
В уборі білім над валами
В уборі білім над валами
Було це ще за атеїзму.
До клубу лектор завітав.
До клубу лектор завітав.
Про що писати?
То не наша воля!
То не наша воля!
Мукою навиліт серце рване
Однесла вона у монастир
Однесла вона у монастир
Дивиться рілля у сіре небо:
Сухо , ні краплини з вишини,
Сухо , ні краплини з вишини,
Тату, говорить твій син.
Як тобі там за межею,
Як тобі там за межею,
У любові уста пошерхлі
Від цілунків палких і жаги,
Від цілунків палких і жаги,
Знову імлою окутана осінь
Зняла перуку печальних дібров,
Зняла перуку печальних дібров,
Поцупили мишки бабло на горішки,
Заначку розкрили кота!
Заначку розкрили кота!
Я вийду з осені у жовтні
На листопадовий перон
На листопадовий перон
Собі я пам"ятник замовлю
Із мармурових чорних плит,
Із мармурових чорних плит,
Чотири дужі коні гарцюють за кулісами
І вершникам на них вривається терпець…
І вершникам на них вривається терпець…
Уже і я перехворів
За літечком жалобу
За літечком жалобу
*
гриб народився
гриб народився
Одвіку день до ночі йде,
У млі зникають очі,
У млі зникають очі,
Пишуть верби листи океану
Про дощі і ранкову росу,
Про дощі і ранкову росу,
Велике діло – творення добра
І клопітка, невдячна праця.
І клопітка, невдячна праця.
Поет перед смертю
крізь сльози таємні
крізь сльози таємні
Щоб гідний мати урожай,
Листопадóвою порою
Листопадóвою порою
золотого сюжету нарізала
на підмостки корчів і мурав
на підмостки корчів і мурав
Читаю, мов по шрифту Брайля,
Тремкими пальцями вночі
Тремкими пальцями вночі
Кохання міцне наче хвиля цунамі,
Мов лава вулкану - пекучий каприз,
Мов лава вулкану - пекучий каприз,
Віктору Івановичу…
З дому йти, недописавши вірш,
В натовпі шукати рідні очі,
В натовпі шукати рідні очі,
Світять зорі , моргають задьористо,
Час для мрій, гри сіяючих рим.
Час для мрій, гри сіяючих рим.
Моя печаль – хмарки осінні,
Принишклий гай без солов’я.
Принишклий гай без солов’я.
З рецептом і без - до аптеки
Спішить православний народ,
Спішить православний народ,
Той віз, що був донині там,
Двигнули з місця спільні сили,
Двигнули з місця спільні сили,
Согрішив. І живу нерозкаяним.
Впало листя із яворин.
Впало листя із яворин.
Я випав з вузлика доріг
На твій поріг,
На твій поріг,
Рано, як сонце лизало росу,
Взяв я шнурочка у руки тонкого,
Взяв я шнурочка у руки тонкого,
Відкорковане серце тобою,
Ледь надпите любові вино,
Ледь надпите любові вино,
Це оті, що кричали: "Варраву
Відпусти нам на свято", це ті,
Відпусти нам на свято", це ті,
Упала дня тонка вуаль.
Смолясті груди ночі
Смолясті груди ночі
На руках життя пре мене здоров’я
Шляхом пізнання в чоботах охот ,
Шляхом пізнання в чоботах охот ,
Апелює неук до освіти:
- З чим же то я їстиму тебе?
- З чим же то я їстиму тебе?
З доісторичної каменоломні
В шибу ідилії кинуто каменем,
В шибу ідилії кинуто каменем,
Жне смеркання золотим серпом
Колоски бадьорості людей,
Колоски бадьорості людей,
Останній раз тебе я бачив
За днів моїх юначих мрій.
За днів моїх юначих мрій.
Пізнав я зраду і кохання,
Удари долі й благодать,
Удари долі й благодать,
Ця осінь, мов любов колишня,
Що вид її в тумані згас,
Що вид її в тумані згас,
Я вітаю кожну мрію,
Що мені дарує крила,
Що мені дарує крила,
Маленька крапка
Стримує напір
Стримує напір
Хіба то добре – роззявляти писок,
Набивши їдлом черево своє,
Набивши їдлом черево своє,
О, як у той осінній вечір
Бажав тебе зігріти я,
Бажав тебе зігріти я,
Спадає літа щирий фініш
Печальним паєм з верховіть
Печальним паєм з верховіть
Не згасають, мов зорі, пригадки мої
Про віддалені дні молодечі,
Про віддалені дні молодечі,
Прийдіть до мене , всі дороги,
Що у житті я перейшов,
Що у житті я перейшов,
Моє кохання - згуслий мед,
Нуртує в нім кров бурштинова.
Нуртує в нім кров бурштинова.
Як у степу посутеніє,
Тополя кине тінь худу,
Тополя кине тінь худу,
Сон мені чудацький сниться:
В спальні у куточку
В спальні у куточку
Вбрід по сердечному денцю
Смуток на конях баских
Смуток на конях баских
Якби мені життєву книгу
Перегорнути знов назад ,
Перегорнути знов назад ,
Весна минула молода
І липня спека строга,
І липня спека строга,
Композитор один із Волині
Не співанки плекає, а свині.
Не співанки плекає, а свині.
Вів полонянку поліцай через ліщину,
Налякану чорнявеньку Фаїну,
Налякану чорнявеньку Фаїну,
Дорогá тепер заправка,
Ціни – безсоромні!
Ціни – безсоромні!
Одному чолов'язі з Донецька
Непогано давалася грецька.
Непогано давалася грецька.
Два десятки літ перегодя
Ти будеш жити і тоді, коли умреш, -
Зіходить знов-таки бо сонце спозарання,
Зіходить знов-таки бо сонце спозарання,
Ми б душі вилили дощами
У сиву млу земних тривог,
У сиву млу земних тривог,
Життя захмелений маршрут
Веде на кладовище.
Веде на кладовище.
Нема на мрії заборон,
Отут - є демократія! -
Отут - є демократія! -
Гроші – солома,
Ціни – вогонь.
Ціни – вогонь.
Стану я твоїм, моя пташино,
Небом невимовно голубим,
Небом невимовно голубим,
На межі двох життів,
Двох
Двох
Простелилася долі стежина
В осіянні пригадок ясних
В осіянні пригадок ясних
Анумо їсти тільки з грядки
Без ГМО і всяких «Е»,
Без ГМО і всяких «Е»,
До тіней гостриться проміння,
Буркоче джміль, бринить бджола …
Буркоче джміль, бринить бджола …
Я – веселий сантехнік Іван!
Унітаз, умивальник, біде
Унітаз, умивальник, біде
Любов солодка – нива неозора
Орати кличе дужого вола,
Орати кличе дужого вола,
Мені до твóго поцілунку
Судилось дуже довго йти,
Судилось дуже довго йти,
Ти відійшла, мов сонце в сон багряний
За кучеряві буки і дуби,
За кучеряві буки і дуби,
Залиши мені крапельку болю
Поцілунком підхмелених уст,
Поцілунком підхмелених уст,
В посутенілу м’якоть околоту
Готична темінь зуби уп’яла,
Готична темінь зуби уп’яла,
Прийдеш у сон
Травою – сном
Травою – сном
В галактиці кохання
Сіяє безліч зір.
Сіяє безліч зір.
Пам"ять зализує рани сердечні
Вірним і лагідним псом.
Вірним і лагідним псом.
В океані очей твоїх шторм,
Б’ють об скелю життя рвучко габи,
Б’ють об скелю життя рвучко габи,
Вдягала нічка темну сукню,
А смерк на пнях - корчах дрімав,
А смерк на пнях - корчах дрімав,
Востаннє привели її ,
І так повіяло весною,
І так повіяло весною,
Тихо скрипнула хвіртка дитинства
І мій спогад у казку ввійшов:
І мій спогад у казку ввійшов:
Минулий рік на бульбоплід
Скупим для мене видавсь,
Скупим для мене видавсь,
Як надійде пора осіння
І сік землі доп’є коріння,
І сік землі доп’є коріння,
Віршник Володимир
Жерстю покрівлю крив.
Жерстю покрівлю крив.
Вже жайвір сонячні бемолі
Розклав на нотний стан весни.
Розклав на нотний стан весни.
Не йди, кохана, почекай
Хвилиночку на мене,
Хвилиночку на мене,
Взявся дощ до ремонту –
Шпари ліпити землі.
Шпари ліпити землі.
Прибули з південного шляху
До мене достиглі роки,
До мене достиглі роки,
Квіти надії на лузі душі
Гріє проміння останнє,
Гріє проміння останнє,
Не зітреш з пам’яті світлини:
Село, під стріхами хати,
Село, під стріхами хати,
Ніби куля із рани солдата
Повернулась до дула назад,
Повернулась до дула назад,
Красуні часто норовисті
І зрідка розумом блистять,
І зрідка розумом блистять,
Вечір босими ногами
По ставку чалапав,
По ставку чалапав,
Тут ні зворотів,ні розпуттів,
Чергує з темінню яса.
Чергує з темінню яса.
Кудою , Господи, ітиму
До вічних брам Єрусалиму,
До вічних брам Єрусалиму,
День розпочинаю свій не з кави,
Не пробіжки в парку між алей,
Не пробіжки в парку між алей,
Мова народу , як замкові мури,
Завше рятує з навал і облог
Завше рятує з навал і облог
Я не знаю, сон то сниться
Чи ява , чи небилиця
Чи ява , чи небилиця
Ось – ось, здається, випущу на волю
Мелодію , що зріє в надрах вен,
Мелодію , що зріє в надрах вен,
Я кличу : серденько, впади
Рясним дощем на пил печалі,
Рясним дощем на пил печалі,
Не лякайте мене, темні ночі,
Хрустом хмизу і окриком сов ,
Хрустом хмизу і окриком сов ,
Коли погляне в очі даль
І закінчиться відлік верстам,
І закінчиться відлік верстам,
Дні розлуки неначе кати.
До світанку очей не зімкнути,
До світанку очей не зімкнути,
Час і летить, і довго йде,
Залежно хто на що чекає.
Залежно хто на що чекає.
Моєї пам’яті провина
Кохана ти
Кохана ти
Дощ позабув наші милі краї,
Ребра хмаристі й грімниць нагаї
Ребра хмаристі й грімниць нагаї
Здається , що вельми далеко вона
І зовсім ти їй не цікавий,
І зовсім ти їй не цікавий,
Відсутність болю – також біль.
Не побажай того нікому.
Не побажай того нікому.
Луг приклався до доїння
Зеленастий дим
Зеленастий дим
Світобудові на рамена
Вісонна вишень білизна
Вісонна вишень білизна
На крилах давньої печалі
Душею спомин шугонув:
Душею спомин шугонув:
Все життя неначе утиск
Вітром свічки на могилі,
Вітром свічки на могилі,
Огризнулась війна злим оскалом епох,
Як до авіабомби наблизились вдвох
Як до авіабомби наблизились вдвох
Йдуть тумани, наче старці
Попідтинню за село.
Попідтинню за село.
*-*-*
Не літає і не кряче
Не літає і не кряче
Трудар підземного едему
Не турбував
Не турбував
Золоте віко ярої скрині
Ховає набутки епохи, -
Ховає набутки епохи, -
У медалях брунастий кітель
Вік сумує на вішаку,
Вік сумує на вішаку,
На лузі, вишитім весною
Стобарвним хрестиком, з тобою
Стобарвним хрестиком, з тобою
Скупу сльозу благань вечірніх
На запорошену траву
На запорошену траву
Коли тебе я лицезрів,
Одухотворену весною,
Одухотворену весною,
Відрубав серпанок сивий
Чорній дівчині косу,
Чорній дівчині косу,
Розтовкла кувалда чорна
Злотний вічності горіх,
Злотний вічності горіх,
Гребінчиком вітру
Косички дощу
Косички дощу
Щока вмираючого дня
Кровить на видноколі,
Кровить на видноколі,
Я положив до твого ліжка
Квітки в журбі напівживій
Квітки в журбі напівживій
В пилюці степу кінь гривастий -
Мужчина полудневих літ, -
Мужчина полудневих літ, -
Город стискається у грядку,
Косою змінюється серп,
Косою змінюється серп,
Берізки підмітали небеса
У темпі подиху поземки.
У темпі подиху поземки.
Обважнілі трави плачуть,
За туман сховалась даль,
За туман сховалась даль,
я постарів ще на одного зуба
по нім до ями спустяться літа
по нім до ями спустяться літа
Шепче осінь про юність веселу
Золотими устами дібров
Золотими устами дібров
Вона не мала звабних ліній
І шик не був до пари їй ,
І шик не був до пари їй ,
В краю, де трелі солов’їні
Проймають більше, ніж солодкий сон
Проймають більше, ніж солодкий сон
Для непоганого смаку
Понавилазило чимало
Понавилазило чимало
Жирна жаба -
Бузька зваба -
Бузька зваба -
Ти вся із протиріч
Епох – сторіч,
Епох – сторіч,
Тіла щем і трепет нещадимий,
Куль навиліт мокра цокотня.
Куль навиліт мокра цокотня.
Ні котів, ні ластів’ят ,
Шерехи мінорні,
Шерехи мінорні,
Вона прийшла і вчасно, і неждано
Снігам - на сльози, сонечку - на сміх,
Снігам - на сльози, сонечку - на сміх,
серце – дударик спогад – сопілочка
щира душа – неповинне дитя
щира душа – неповинне дитя
Хто вона така, - чи жінка закосичена в тумани,
Зарум’янена у сонце, приоздоблена у гай?
Зарум’янена у сонце, приоздоблена у гай?
В мить, як очі у бабулі
Згаснули сумні,
Згаснули сумні,
Кривава сонця гільйотина
Обтяла день. Зійшла зоря.
Обтяла день. Зійшла зоря.
Вчора нагорі - сьогодні знизу,
Нині буря, а назавтра бриз.
Нині буря, а назавтра бриз.
Часе, часе , - госте мій незваний,
Ти ввійшов без стуку у мій дім.
Ти ввійшов без стуку у мій дім.
Дерево не зрадить батьківщини,
Не сховає в листі щедрий плід,
Не сховає в листі щедрий плід,
Чаша сонця пекельно клекоче,
Вивергаючи лави вогню.
Вивергаючи лави вогню.
Вчуйте, трави, шепіт сонця, що цілує роси ранні
І возносить світлу долю у небесну глибочінь,
І возносить світлу долю у небесну глибочінь,
Чомусь так є, що я лягаю борше,
Змикає очі денний труд важкий,
Змикає очі денний труд важкий,
Непитущий сік любові
З уст коханих поцілунком
З уст коханих поцілунком
-На всій землі єдина мова,
Душа одна, одні уста,
Душа одна, одні уста,
Україна – духовна пустеля.
Ненажерності дують вітри.
Ненажерності дують вітри.
На світло ціни просочились в пресу.
І що ж, у розпалі технічного прогресу
І що ж, у розпалі технічного прогресу
Тіла збайдужілого калачик
Ласкою зумів я відігріти, -
Ласкою зумів я відігріти, -
Галас вечора гундосий
Тиші ліг у жменьки,
Тиші ліг у жменьки,
Жив у яблуку хробак, -
Чим тобі не особняк,
Чим тобі не особняк,
Доли - кручі.
Рани
Рани
Не вбирайся у суму кайдани,
У великих такий привілей:
У великих такий привілей:
Не маю я освіти,
Вмисневого* знання,
Вмисневого* знання,
В підкови обрію імлисті
Б'є прохолода ухналі
Б'є прохолода ухналі
Пакує майстриня у творчий від’їзд
Художнє приладдя потроху,
Художнє приладдя потроху,
Уже не сняться сни яскраві,
Гаями никає зима ,
Гаями никає зима ,
Пасе отаву коровина
Одна єдина на селі.
Одна єдина на селі.
Нащо , серце, вирушаєш
У хирляву путь, -
У хирляву путь, -
З ядерним вибухом вашого гніву
Залягла утома під очима, -
До світанку не заснув пісняр,
До світанку не заснув пісняр,
Заплітала в коси ніч
Зоряні намиста,
Зоряні намиста,
Запряжу коня баского
І до милої помчу.
І до милої помчу.
Ти прости
Оті листи
Оті листи
Велетенський всесвіту дзиґар
Запустив одного разу Бог
Запустив одного разу Бог
Пес мого ворога став мені другом.
Ворог помер. На обійсті пустир.
Ворог помер. На обійсті пустир.
*
Я пригорнув поцілувати
Я пригорнув поцілувати
Скачуть коні, степом скачуть,
Пилюга горою,
Пилюга горою,
Прісні води рік несуть до моря
Нашу долю на засіл вікам.
Нашу долю на засіл вікам.
Пробрався, друзі, у мій дім
Без жодних конспірацій
Без жодних конспірацій
Очко, століття!
І без перебору!
І без перебору!
Рибиною об лід
Народ товчеться
Народ товчеться
Ясеневий помазок
Неба щіть імлисту милить
Неба щіть імлисту милить
- Свободо, ти гірка на смак!, –
Раб, від ярма звільнившись, плакав
Раб, від ярма звільнившись, плакав
Орудую завзято батогом -
Ану ж бо ви, мої хороші коні,
Ану ж бо ви, мої хороші коні,
Я одягаю ночі фрак,
Сорочку обрію імлисту
Сорочку обрію імлисту
здрастуйте прадіде і прабабусю
довго ішов я до вас
довго ішов я до вас
Сонцю любо сніг лизати,
Ссати криги леденці,
Ссати криги леденці,
Коли мороз кристалізує тишу
І в'язне видих всякого єства
І в'язне видих всякого єства
На обрусі сніжно – білім,
Де рипучий перейшов,
Де рипучий перейшов,
Як на вікні чудні гравюри,
Морозом творені з натури,
Морозом творені з натури,
Обняте білими крильми
Моє подвір’я.
Моє подвір’я.
Нині всю ніч танго шпарке
З вітром вела завірюха.
З вітром вела завірюха.
Завис на плоті місяць ясний,
Шампунь хмарини стер з чола,
Шампунь хмарини стер з чола,
У храмі Юля з Віктором стоять,
В серцях злоба - довкола благодать,
В серцях злоба - довкола благодать,
О як нам , люди, до лиця зневіра
І ця буденщина нудна та сіра,
І ця буденщина нудна та сіра,
Нема, нема уже нічого
З того, що в юності цвіло,
З того, що в юності цвіло,
Можна довго жити на землі,
Та якщо ти колос на стеблі,
Та якщо ти колос на стеблі,
Як надійде пора осіння
І сік землі доп’є коріння,
І сік землі доп’є коріння,
Мене приманюють зі всюди,
Мов подорожнього нічліг,
Мов подорожнього нічліг,
Голубу косинку липня
Сонце пристрасно утюжить .
Сонце пристрасно утюжить .
На друшляк іоносфери
сонце спеку виливає,
сонце спеку виливає,
Щоби цілунок смаку раю
Не спопелив мене живцем,
Не спопелив мене живцем,
Місяць вітром биті вікна
Звільна склить на ставу гладі ,
Звільна склить на ставу гладі ,
На шліци земної осі
Північ маже солідол,
Північ маже солідол,
Бором блукає дрімота дуплава,
Лиже грабові стволи,
Лиже грабові стволи,
На трубах кульбаби привіти кудлаті
Чекали попутних вітрів,
Чекали попутних вітрів,
Імперські задуми вождів,
Неначе шило з мішковини,
Неначе шило з мішковини,
В Україні є куток
На периферії,
На периферії,
Умислами добрими – та в пекло!
На планеті цій споконвіків
На планеті цій споконвіків
Скрипучу вісь землі нігролом
Передсвітанок намастив,
Передсвітанок намастив,
Попали би у психпалати
Епох минулих предки бородаті,
Епох минулих предки бородаті,
Сині, як мрія, заобрійні далі,
Писані Богом завітні скрижалі
Писані Богом завітні скрижалі
Чи знавав ти менше насолоди
На Вкраїні, як на Колимі,
На Вкраїні, як на Колимі,
В морі
Неозорім,
Неозорім,
щелепи
затиснула
затиснула
Сніг засипав дерева,
Хуга – ну просто їдь!
Хуга – ну просто їдь!
Бурульок звихнені шпилі
Відлиги зміцнюють акценти,
Відлиги зміцнюють акценти,
Зранку тесля зводить очі
На завійні дюни,
На завійні дюни,