Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011)
|
Рубрики
/ "Там, де я сміюся крізь сльози" (2006)
Опис: До рубрики ввійшли вибрані твори із книги, яка стала логічним продовженням «попередньої, названої автором символічно і дещо інтригуюче: «Там, де я ніколи не плакав». Хто прочитав її вдумливо, легко зрозуміє, чому нова книжка має подібну, хоча й дещо видозмінену назву: «Там, де я сміюся крізь сльози»».
Книгу присвячено світлій пам’яті В’ячеслава Максимовича Чорновола.
Книгу присвячено світлій пам’яті В’ячеслава Максимовича Чорновола.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
НА САМОТІ З САМИМ СОБОЮ
•
ДОБРІ МОЇ ХРЕЩЕНІ БАТЬКИ
•
МЕНТАЛЬНІСТЬ
•
ЛОЗУНГИ ТА ГАСЛА
•
ДЕБАТИ НЕВІГЛАСІВ
•
В ОКРЕМІЙ РЕГІОНАЛЬНІЙ РЕЗЕРВАЦІЇ
•
ВОЛАЮ З ПУСТЕЛІ – ПОЧУЙТЕ!
•
КРОК ВПЕРЕД І ДВА – НАЗАД
•
СЛАВЕТНІ БРЕЖНЄВСЬКІ ЛІТА
•
ЩО В КИЄВІ – БУЗИНА, А В ЛУГАНСЬКУ – ДІДЬКО
•
ВЕЛИКИЙ ЧАС ПОКУТИ
•
ПЕРЕДЧУТТЯ АПОКАЛІПСИСУ?
•
ПРО НАБОЛІЛЕ Й СОКРОВЕННЕ
•
ЧИЙ МИКОЛА, КОТРИЙ – ГОГОЛЬ?
•
ЧОМУ Я ПИШУ?
•
ДУША РАЮ ХОЧЕ
•
ЯЗИК МІЙ – ВОРОГ?
•
ПОМСТА ДИКОГО ПОЛЯ
•
ДРАБИНЧАСТІ «МІНУСОЇДИ»
•
ЗВИЧАЇ, СТОСУНКИ, ХАРАКТЕРИ…
•
ВІЧНИЙ ОПОЗИЦІОНЕР
•
КОАЛЯНТИ-ДУЕЛЯНТИ
•
ЧАС ВЕЛИКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ
•
НАВІКИ – РАЗОМ!
•
ЗВІДКИ ПІШОВ І ХТО Є ЗІНОВІЙ ГУЗАР
•
ЕПОХА БЕЗПАМ’ЯТСТВА
•
ЛУГАРІЯ – КРАЇНА КРАЙНОЩІВ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Дуже хороша звичка – щодень або хоч двічі-тричі на тиждень занотовувати в кишеньковий запи
Мій хрещений, дядя Коля, був єдиним шофером єдиної «полуторки» у цілій окрузі. Він катав у
– Чого жадаєте, пане-товаришу?
Пан-товариш просить водиці.
Пан-товариш просить водиці.
Я – абориген і автохтон з луганської діаспори, а точніше з «регіональної» резервації, вихо
Мовознавців професійних у Луганську не так вже й багато, і «пасуться» вони здебільшого на
За чотири десятиліття Луганщина стала мені майже рідною: я тут жив, працював, тут зустрів
Хто знає, скільки мільйонів убієнних і замордованих волає до нас, поки що сущих, однак уже
Я не про відомий і колись популярний в Одесі шлягер. Про наш український політичний поступ
О, в ті далекі, вовіки незабутні, нев’янучо-нетрухлявіючі сімдесяті життя в тополинім Луга
Той київський Бузина вже ославився на весь україномовний і україномислячий світ. Уже й озн
Нарешті сталося: утворився несподіваний для всіх тріумвірат! Перевчений соціаліст-поет, не
Влада на горі не знає, що і як робити. Підвладні їй на нижчих щаблях рівняються на незнайо
Що ж ти, молоденька укрдержаво, так незлюбила своїх кревних діток: укрпоетів, укручених, у
Дорогі російськомовні українські громадяни! Вивчайте, будь ласка, нашу мову, і не тому тіл
Давно хочу поставити собі пряме запитання, але боюся почути на нього чесну відповідь: для
Втомився я, та не від світових проблем, як неодноразово заявляв у своїх одноразових віршик
«Прив’яжи язика, – неоднораз радили мені досвідчено-умудрені, – мовчи тихіше води й нижче
Це не казка, не легенда – бувальщина. Страшна до того ж.
Вдивімося в шовково-ковилову заку
Вдивімося в шовково-ковилову заку
Відомий багатьом вислів: «Коли в Москві відтинають пальці, у Києві відрізають руки». Я оце
Якщо у Львові я розігрівався та ніжився маленькою полтавсько-сумською галушечкою в міцному
Я, можна сказати (і скажу!), вічний опозиціонер. Твердо опоную рідній дружині, богоданому
У сценарії – невідомий широкому загалу вузько-клановий план-задум; розвиток сюжету – у кар
Чесно кажучи, сучасні політики в Україні вже всім добряче набридли: кидають пустопорожні с
Якщо й було воно насправді, оте билинно-пісенне, забелетризоване братніми совєцькими літер
Княжий Львів – істинний український П’ємонт. Заснували його і правили тут рідні князі-патр
Відомим є афористичний вислів: рукописи не горять! Не згоріли «Слово о полку Ігоревім», «І
Лугарія (у просторіччі – Луганщина) в офіційних документах державної ваги обов’язково розш