Автори /
Домінік Арфіст
|
Рубрики
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
धर्म
•
cras...cras... semper cras...
•
на початку...
•
vita memoriae
•
все мине...
•
Гійом Аполлінер-Міст Мірабо-пер. з французької
•
юга
•
чоловік
•
провідчуття Різдва
•
Овідій (цикл Полісиндетон)
•
незабутньому М.Ф.
•
Vanitas vanitatum (цикл "Полісиндетон")
•
поговори зі мною, Тарасе...
•
о міфу фіміам...
•
В... (цикл "Імена")
•
Алушта
•
кримська танка 短歌
•
Сон (цикл Діалоги)
•
полісиндетон (цикл "За межею звуку")
•
chanson d'hiver
•
в мені...
•
poetica licentia
•
сансара
•
ПОЕМА ВІЙНИ
•
у моїй глушині…
•
вишні (цикл "Межичасся")
•
псалом 137
•
я - Україна
•
світанкова пісня
•
пісенька щастя
•
ПОЕМА ЛІСУ
•
літо
•
із циклу "важко видихуване"
•
rain man
•
крізь...
•
Артюр Рембо - П'яний корабель
•
віє вітер...
•
Мова
•
circulus vitiosus
•
ЯК ТИ З ТАКИМ ЖИЛА?..
•
ПОЕМА МОРЯ
•
sic transit gloria mundi
•
сили небесні...
•
і тільки прямо...
•
мить
•
спроба голосу
•
втеча
•
тексти
•
в Криму - небесному...
•
і може там...
•
літанія радісна
•
ностальгія за Львовом
•
пісня
•
фоносемантика
•
EXODUS
•
псалом
•
заповіт батька
•
народила лисиця...
•
форма води
•
віє вітер...
•
тропізми
•
грудень
•
я пізнав тебе...
•
іду...
•
О.О. - навздогін...
•
П. Верлен - Осіння пісня (з французької)
•
Горацій - ОДА ІІ.14 (з латини)
•
о дар...
•
Бог при́йде...
•
зимовий ранок... Ласпі (Кримські етюди)
•
рятую радість…
•
усі від’їжджають…
•
я нікуди…
•
серед янголів...
•
спроба мовчання
•
так мало...
•
налий мені, янголе...
•
Русланові М... кримськотатарському поетові...
•
Ясон (цикл "Тьма міту")
•
не йди...
•
сад
•
доля
•
Рахель - Бувало, не раз... (з івриту)
•
біжу...
•
минаю...
•
наллю...
•
розкажи мені, мамо...
•
карта
•
чого...
•
а смерть присяде...
•
вечірнє (Доля)
•
ранкове
•
антропогонія
•
святий Домініку...
•
випивши мову...
•
безсоння
•
гербарій життя...
•
а я вже музика...
•
місячна соната
•
тінь...
•
триптих
•
точка неповернення
•
останній наказ татка...
•
метро
•
зимове танго
•
псалом
•
Слово
•
Рахель - Кінерет (з івриту)
•
де?
•
дідусь
•
далі...
•
драбина Якова
•
віє вітер по Волині...
•
мантра осені
•
дівчинко моя...
•
Любові Бенедишин
•
Іванові Потьомкіну
•
пісенька сільського дурника (Блаженні пісні)
•
море сниться мені...
•
о жадібність... (Кримські псалми)
•
я стою... (Кримські псалми)
•
МОЯ ТРИКРАПКА… (спроба ідентичності)
•
я не знаю...
•
зневіра...
•
служу у світі тільки слову...
•
поет
•
спроба мовчання
•
розламані хліби...
•
за літом літо...
•
delectus
•
Єрусалим (пісня паломника)
•
забери мене...
•
коли були ми на війні...
•
о мамо...
•
примара незавершеного тексту...
•
... високого чола...
•
я нічого...
•
нині не та Ітака...
•
нічого такого...
•
міг би...
•
лише любов...
•
соната вересня
•
чеканить час...
•
листя злетіло...
•
ілюзія
•
серпневе скерцо
•
фуга осені
•
Вірменія
•
у череві Боїнга...
•
...тече ріка...
•
ПОВЕРНЕННЯ
•
вихід
•
кримська елегія
•
...коли поет...
•
Піроманія
•
анахорет
•
... я потечу...
•
...така самотність...
•
...осіннє скерцо...
•
...забери...
•
...давай присядемо...
•
...калина...
•
...той світ...
•
МІЖ НАМИ... (Кримські медитації)
•
...ми один одному...
•
...о дерево...
•
...о моє тіло...
•
любов
•
...гиля-гиля...
•
доля
•
...не дивись...
•
...і ні кроку...
•
...роман... (концептосфера кола)...
•
...радість...
•
...повернення...
•
...страсна седмиця...
•
...нічна елегія...
•
...ти дочекайся...
•
...а десь вершини... (Пісні Арфіста)
•
...заспівай мені, сестро... (Пісні Арфіста)
•
геній місця
•
різдвяний храм
•
мої... (новорічна пісня арфіста)
•
...як би я хотів...
•
лице
•
перекладаючи...
•
під шелех тиші...
•
зимове фаду
•
привіт, Матвійку... ("Кримська еміграція")
•
не звикну...
•
не хочу...
•
о моє сонце...
•
ой війна... т у ж і н н я
•
котячими кроками...
•
шептання мої...
•
сивіла
•
промінчик
•
дитяче видіння
•
ХОЧЕШ...
•
ДЕРЖАВА (ДЕЖА ВЮ)
•
ХТО КОМУ...
•
ВІЙНА
•
ЖАННА...
•
ДОДОМУ... (спроба повернення)
•
ЧУЖИМ ПОВІТРЯМ... (спроба повернення)
•
ВОГОНЬ АГОНІЇ...
•
УСІ МИ...
•
СПРОБА ПОВЕРНЕННЯ
•
ДОТИЧНОЮ...
•
МИ РАЗОМ...
•
НЕМАЄ МІСЦЯ.. (цикл Кримська еміграція)
•
ДЕМІРДЖІ
•
БАХЧИСАРАЙ
•
ЧАС МЕНЕ...
•
ДЕСЬ...
•
ПОБАЧИМОСЯ...
•
РІЗДВО
•
Я ПЕРЕЙШОВ...
•
ЗРЕЧЕННЯ
•
З ПРИВОДУ БАНАЛЬНОЇ РИМИ
•
ЗГРІБАЮ...
•
ХОЛОНУ...
•
ВІД-МОВА
•
ЛІНІЇ ДОЛІ
•
СЕСТРО МОЯ... (цикл Дихання)
•
ПІСЕНЬКА МУЗИ СВОЄМУ ПОЕТУ
•
ДО ВАС, МАРИНО...
•
ТИХОЮ ХОДОЮ...
•
З ЧУЖИХ БЕРЕГІВ
•
ДЕ Я?
•
О МОЯ...
•
ОСТАННЯ ПІСНЯ ТАКУБОКУ
•
ПОЕЗІЯ
•
САНСАРА
•
СПРОБА ЩАСТЯ
•
ДОРОГА ДО МОРЯ
•
ЛЕДЬ НЕБО...
•
МАМА ПОРУЧ...
•
ЛІРИЧНИЙ ДЕЛІРІЙ
•
ЕНТРОПІЯ
•
НЕЛЬОТНА ПОГОДА (цикл КИЇВСЬКИЙ СПЛІН)
•
ФАУСТ
•
МАНТРИ ЗИМИ
•
ЛХАСА (Тибетський щоденник)
•
ЄДИНИЙ ДРУЖЕ...
•
КРИМ (крик)
•
РАДІСТЬ МОЯ...
•
МОРЕ
•
СЛІПА ЗИМА...
•
ЯКОСЬ У ПОНЕДІЛОК...
•
Я ЦЮ ЦЕРКВУ...
•
Я ЛИШ... (Івану Потьомкіну)
•
ГАРУДА
•
ЯК БАЧИШ - ЖИВИЙ...
•
ОСТАННЯ РОЗМОВА
•
ДОЛЯ (Розлучна пісенька)
•
ПІСЕНЬКА СОЛІСТА ЦЕРКОВНОГО ХОРУ
•
ОСІННЄ (doloroso)
•
КОРІННЯ
•
ПОЕТ
•
ЛИПЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
•
ПРОЩАННЯ З ЛІТОМ
•
ЧЕРВЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
•
ІНТЕРВАЛИ
•
ТИХИЙ МІЙ СИНКУ... (Колискова)
•
ДЕРЕВА (Пісенька Адама Кадмона)
•
МИЛА
•
ВЕРЕСЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
•
МАРІ
•
ЖИВУ...
•
ЛЮБОВ
•
НАГОТУЮ КОЛИВА...
•
ПО ДОРОЗІ НА ФУДЗІЯМУ
•
МАМА-ВОДА
•
БОДГІСАТТВА
•
ЗЕМЛЯ
•
У ВИРІЙ (Прощальний плач Батька)
•
ЧАС ЧАТУЄ СЛІД...
•
ЗИМА В КРИМУ (Танка)
•
CAPRICCIO (furioso)
•
БОГ & БОСХ
•
РІЗДВО
•
МІЙ ЗВІРИНЕЦЬ
•
В РАЙ (Паліндромне)
•
Fratello Sole Sorella Luna
•
ЛАБІРИНТ (Оскомина)
•
Я СЬОГОДНІ...
•
СИВА НІЧ...
•
ДОВЕДЕШ МЕНЕ, М О В О...
•
ЧАСИКУ-БРАТИКУ...
•
ГОЛОСІННЯ ЗА ГОРОЮ ЩЕКАВИЦЕЮ
•
БУДЬ...
•
ДЗВЕНИТЬ ПОДІЛ...
•
Я В ГРУЗІЇ-ВІЗІЇ...
•
ТЕЧЕ ПРАВІЧНА МОВЛЕННЯ РІКА...
•
Я - ЯЗИЧНИЦЬКІ ЗВУКИ...
•
МОРЕ БУВАЄ...
на Івана на Купала
мама хлопчика купала
мама хлопчика купала
вибачайте… згадати ні̀кого…
чай вприку̀ску… димок в очах…
чай вприку̀ску… димок в очах…
на початку – все безіменне…
вітер виє – нічна сирена
вітер виє – нічна сирена
ходили ми – я і друг…
ходили ми – я і Бог…
ходили ми – я і Бог…
…все мине… одне – не мине:
я – частина мови
я – частина мови
Попід мостом Мірабо̀ плине Сена
Й наша любов
Й наша любов
іде Шива… тризубом помахує…
за ним Вішну хрестиком вишиває…
за ним Вішну хрестиком вишиває…
чоловік… чоло і вік…
з віком і чолу ясніти…
з віком і чолу ясніти…
бути тлумачем снів і красномовцем
не варто у багатодітній сім’ї…
не варто у багатодітній сім’ї…
поетика сну… соната
опущених вій і візій
опущених вій і візій
від мого̀ моря –
до твого̀ миру…
до твого̀ миру…
мігрень мігрує в скроні по плечу
гадюкою… смолою… кислотою…
гадюкою… смолою… кислотою…
поговори зі мною, Тарасе,
спустись до мене з іконостасу
спустись до мене з іконостасу
о міфу фіміам… ні сміху… ні сльози…
і виживає тінь сліпого архетипу…
і виживає тінь сліпого архетипу…
Ваше ім’я – вітер…
Ваше ім’я – сім літер…
Ваше ім’я – сім літер…
за вуаллю твоїх зморшок, о моя старенька – лазур очей…
о тиха моя Алушто… час твій світлим медом тече…
о тиха моя Алушто… час твій світлим медом тече…
дзвенить цикада
в присмерковому саду…
в присмерковому саду…
Бог запитав: для чого ти живеш?
які шляхи обрав? чи важко жити?
які шляхи обрав? чи важко жити?
і ніби війна десь там…
і ніби я сам десь там…
і ніби я сам десь там…
іде ідеальний сніг
ідол дитячих снів
ідол дитячих снів
в мені замовкло вимучене море…
згоріло сонце… з гір лише луна
згоріло сонце… з гір лише луна
сестро-музико моя,
я ходу пружиню…
я ходу пружиню…
легкої арфи струни як вогонь
горять на пальцях весело і синьо…
горять на пальцях весело і синьо…
на майдані коло церкви
не встигають класти жертви
не встигають класти жертви
у моїй глушині… на моєму дні
де ілюзія тиші – лишня…
де ілюзія тиші – лишня…
межиріччя мого життя…
небо порване літаками…
небо порване літаками…
ген над ріками вавилонськими ми сиділи й ридали…
наші арфи на вербах… на камінні кимвали…
наші арфи на вербах… на камінні кимвали…
сад у цвітінні і біла хатина
пісня і мова моя солов’їна
пісня і мова моя солов’їна
сонечко – млинець рум’яний
сяє в очі вранці-рано
сяє в очі вранці-рано
під копѝтами пилю̀га…
я то там… то знову тут…
я то там… то знову тут…
ліс – улесливий алхімік…
ласий лис… аскет і схимник…
ласий лис… аскет і схимник…
танцюю… малюю тілом лінії неевклідові…
лáщусь грайливим фавном до лагідної оливи
лáщусь грайливим фавном до лагідної оливи
хирі̀є хвоя і хвощ…
щодень – реп’яхи і плющ…
щодень – реп’яхи і плющ…
ім’я мені – дощ…
я крапля за краплею
я крапля за краплею
крізь повинності і провини
тіло – суміш вогню і глини –
тіло – суміш вогню і глини –
В байдужих водах Рік, узятий течією,
Лишився я один без вірних моряків:
Лишився я один без вірних моряків:
...віє вітер по Волині
студить зболені долоні
студить зболені долоні
незупинна… незмовкна… цькована
да̀рмо роздана і дарована
да̀рмо роздана і дарована
Господь мовчить… і дихає в мені…
життя і смерть – усе належить Мові…
життя і смерть – усе належить Мові…
як ти з таким жила?
жѝли пекла безжально…
жѝли пекла безжально…
море – мармур…і̀нока келія…
відпускає мені гріхи
відпускає мені гріхи
серед садів… захованих плодів…
вуглиною і глиною стираюсь…
вуглиною і глиною стираюсь…
сили небесні… сили чудесні…
сили води і вогню…
сили води і вогню…
життя мого рівняння
ігрек-ікс…
ігрек-ікс…
забуття життєвої паузи…
мить – і нібито небуття…
мить – і нібито небуття…
і рука моя Вам – востаннє –
беретѐ? – о даремний дар!
беретѐ? – о даремний дар!
вітер жене порохно по сухій землі…
і ні дощу… ні роси… ні сльози – прохолодне небо
і ні дощу… ні роси… ні сльози – прохолодне небо
тексти або ширяють -
або вмирають...
або вмирають...
моя неприкаяна кримського неба горлице...
мій погляд до Ваших зелених очей горнеться...
мій погляд до Ваших зелених очей горнеться...
я з морем у самотньому човні
зітхає море одиноким звіром
зітхає море одиноким звіром
душі̀, о Господи, не суду – саду…
де виросли лише життя дерева...
де виросли лише життя дерева...
о Льове... волелюбний мій… волоокий…
шпилями виструнчений висо̀ко…
шпилями виструнчений висо̀ко…
стереже мене мова в чужому саду…
стережеться очей: огорожа… сторожа…
стережеться очей: огорожа… сторожа…
я тебе вимріяв… я тебе виміряв довгими верстами…
синіми веснами я тебе виміняв в осеней жадібних…
синіми веснами я тебе виміняв в осеней жадібних…
о тягучі… медові… полином настояні дні…
щире золото кра̀дуть у скелях заховані гноми…
щире золото кра̀дуть у скелях заховані гноми…
міць залізяччя здолає іржа
золота не переможе…
золота не переможе…
земне життя здолавши вполовину
не озирнуся… не перепочину…
не озирнуся… не перепочину…
народила лисиця вовчика –
сіроокого диво-хлопчика
сіроокого диво-хлопчика
о яблуко небесної води…
повіками обласкане… віками…
повіками обласкане… віками…
віє вітер по Волині...
студить зболені долоні...
студить зболені долоні...
мій дім – моя фортеця…
мій дім – моя в’язниця…
мій дім – моя в’язниця…
грудень на груди впав
снігом… снагою неба…
снігом… снагою неба…
я пізнав тебе по жесту…
я пізнав тебе по звуку…
я пізнав тебе по звуку…
іду за дітьми… світлими путями…
вбираю мову вільної води…
вбираю мову вільної води…
мрійна міна… зміна кадра…
наливай по вінця чарку…
наливай по вінця чарку…
Сумом скрипо́к
Сонний танок
Сонний танок
О Постуме, о Постуме… Квапливі
гей-гей роки минають. Попри шану
гей-гей роки минають. Попри шану
о дар… о жар… відважна даність…
дання самотності… захланність…
дання самотності… захланність…
Бог при́йде Єві кóсу заплітати
як донечці перед весіллям мати
як донечці перед весіллям мати
шляхетна сивина прадавньої гори
розчесана дощем… увінчана вітрами…
розчесана дощем… увінчана вітрами…
рятую радість… з хащі небуття…
виманюю своїм арфічним співом
виманюю своїм арфічним співом
усі від’їжджають… затерпла правиця…
у пам’ять поспішно заховую лиця…
у пам’ять поспішно заховую лиця…
я нікуди не поспішатиму...
коронований дурня шапкою
коронований дурня шапкою
серед янголів що ліворуч
серед янголів що праворуч
серед янголів що праворуч
картинна галерея… картонна… галера у морі міста
на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…
на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…
так мало літ… і мало зим…
прощайте, море моє і гори…
прощайте, море моє і гори…
де пам'ять зухвала мене заховала?
не плавлять мечі… не куються орала…
не плавлять мечі… не куються орала…
він загасив недопалок любові
і попіл розлетівся по руці…
і попіл розлетівся по руці…
самотніший самої самоти
Ясон у ті́ні сохлого човниська…
Ясон у ті́ні сохлого човниська…
ранковий ритуал міцної кави…
і сни гірчать якими я блукаю…
і сни гірчать якими я блукаю…
старого саду літні вітражі
розмореного сонця міражі
розмореного сонця міражі
я їм твій хліб, о доле моя дивна…
плачу́ піснями… пла́чу у ночах
плачу́ піснями… пла́чу у ночах
Бувало, не раз після літнього дня
прийду і стою край воріт.
прийду і стою край воріт.
біжу луною… луною…
полями… тілами останнього бою…
полями… тілами останнього бою…
минаю чужу славу розкидану по кутках…
по зірках загаслих ступаю…
по зірках загаслих ступаю…
наллю льодяного сумного вина
померлого винограду…
померлого винограду…
розкажи мені, мамо, я́к ти там у раю…
ти і там піднімаєшся разом із сонцем
ти і там піднімаєшся разом із сонцем
побічним зором по теплій шкірі
білий кролик лоскоче…
білий кролик лоскоче…
чого я чекаю? – літа…
чого я шукаю? – літер…
чого я шукаю? – літер…
а смерть присяде скрàєчку життя…
за руку візьме… поцілує в очі…
за руку візьме… поцілує в очі…
заварити терпко́го чаю…
чорнішого за всі ночі
чорнішого за всі ночі
все на продаж… на знос і на злом…
на зло як банальності біс – біном…
на зло як банальності біс – біном…
затісні суди і судини…
ліхтарі – немає людини…
ліхтарі – немає людини…
святий Домініку, небесний патроне мій, братику,
тепер зобов'язань на себе ніяких ніза́що не братиму…
тепер зобов'язань на себе ніяких ніза́що не братиму…
випивши мову як долю із річки буття
музику сфер у слова перевтіливши... сенси
музику сфер у слова перевтіливши... сенси
манірна ніч готична… по дотичній
усі часи… чудесні паралелі…
усі часи… чудесні паралелі…
гербарій життя… пересохлий папір минулого…
в руці розсипається… лине за вітром в небо…
в руці розсипається… лине за вітром в небо…
о темрява зародженого тексту…
ідеш наосліп берегами прірви
ідеш наосліп берегами прірви
бруківка моститься… тісто міситься…
спалені і відбудовані міста і мости…
спалені і відбудовані міста і мости…
тінь вища людини – коли перед нею стіна…
ніхто нікому не винен – коли всі кругом – вина́…
ніхто нікому не винен – коли всі кругом – вина́…
мова… слово – не полова –
сонця арфа світанкова…
сонця арфа світанкова…
якось треба співати далі
з порваною струною…
з порваною струною…
пустіть мене у той – далекий світ –
мої прекрасні чудотворні діти…
мої прекрасні чудотворні діти…
бо і сміх і гріх
бо метро везе усіх:
бо метро везе усіх:
зимове танго…
о смерті танго…
о смерті танго…
_______________________є у Савао́фа – арфа і голгофа…
Слово в Бога було одвіку…
Слово – Бог… світи у зачатті…
Слово – Бог… світи у зачатті…
Ось Голанські висоти – на відстані дотику.
Та раптове «Ні кроку!» – немовби наказ.
Та раптове «Ні кроку!» – немовби наказ.
тебе завіяло вітрами…
мене розвіяло…
мене розвіяло…
білявий чуб і посмішка іскриста…
взір на бігу зупиненого фавна…
взір на бігу зупиненого фавна…
купив яскраву сорочку –
і вирішив жити далі…
і вирішив жити далі…
всі однакові… все однаково…
я до Тебе не дотягнусь…
я до Тебе не дотягнусь…
віє вітер по Волині
студить зболені долоні
студить зболені долоні
о ясноока моя осінь… рудокоса…
вітрами вимолена… милості не просить…
вітрами вимолена… милості не просить…
дівчинко моя… казочко моя… кізочко моя невагома…
розпатланих косенят запашна золота солома…
розпатланих косенят запашна золота солома…
а ще – ми житимемо безмежно серед житів
не помремо молодими і розчарованими
не помремо молодими і розчарованими
о рай Ізраїлю… зі смоквами… оливами…
деревами пізна́ння зла-добра…
деревами пізна́ння зла-добра…
не бусурмани... не звіро́та ми…
у нас правічні на селі закони…
у нас правічні на селі закони…
море сниться мені... і торкається ніг...
диво дивне де ВСІ ЩЕ ЖИВІ...
диво дивне де ВСІ ЩЕ ЖИВІ...
о жадібність… о жалібність… – життя…
надіями мережене шиття…
надіями мережене шиття…
я стою посеред пісні глухий…
я стою посеред весен німий…
я стою посеред весен німий…
я підземна вода… я небесна вода…
я химерна хмарина… я глина руда…
я химерна хмарина… я глина руда…
я не знаю:
скільки в мені божевілля…
скільки в мені божевілля…
зневіра – для людини спокуса…
по справжньому єдина спокуса…
по справжньому єдина спокуса…
служу у світі тільки Слову
я тихим голосом своїм…
я тихим голосом своїм…
поет імітує Бога
чатує на нього…
чатує на нього…
картинна галерея… картонна… галера у центрі міста
на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…
на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…
розламані хліби… ніч дихає у двері…
із рук у руки чаша поплила…
із рук у руки чаша поплила…
за літом літо тіло відлітає
розвтілення освітлює дорогу…
розвтілення освітлює дорогу…
від людини залишаються дати…
від людини залишаються діти…
від людини залишаються діти…
таврований довічним вигнанням
безмовно гнаний голосу данням
безмовно гнаний голосу данням
забери мене в полон, Аполлоне…
забари допоки жар не схолоне
забари допоки жар не схолоне
коли були ми на війні –
на самім дні
на самім дні
о Боже виноградної лози…
в тобі поетів спраглі голоси
в тобі поетів спраглі голоси
примара незавершеного тексту
вилунює в історію чудесну…
вилунює в історію чудесну…
зима сліди і долі замела…
нарізала наділи і надії…
нарізала наділи і надії…
я нічого не боюся… крім музики
коли гола душа моя буде мусіти
коли гола душа моя буде мусіти
нині не та Ітака –
дім Одіссею пастка…
дім Одіссею пастка…
нічого такого
у моїй торбі
у моїй торбі
міг би – ліг би доро́гою тобі…
дорого́ю оздобою тебе прикрасив
дорого́ю оздобою тебе прикрасив
лише любов лишається від нас…
скрадається зарослими стежками
скрадається зарослими стежками
я говорю відлуннями гори
я розмовляю хвилями… я море…
я розмовляю хвилями… я море…
чеканить ніч усі мої чекання…
мої родинні рани… думи ранні
мої родинні рани… думи ранні
листя злетіло – з висохлої душі –
білого-білого дерева – геть у гетто…
білого-білого дерева – геть у гетто…
глянь – я-я-я-я-я-я-янь…
тінь – і-і-і-і-і-і-інь…
тінь – і-і-і-і-і-і-інь…
ігуаною витягнувшись на камені
сонце всотую… осока мені
сонце всотую… осока мені
лякливим шурхотом бентежної ліщини
підкрався злодій-вітер в ночі сизі
підкрався злодій-вітер в ночі сизі
Вірменія – манія… марево Арарату…
гора – глибінь діаманту в мільйон каратів…
гора – глибінь діаманту в мільйон каратів…
у череві Боїнга Йоною тихо пливу
кудись не додому – у даль де збувається доля…
кудись не додому – у даль де збувається доля…
тече ріка буття… у забуття…
терпка вода снігів позаторішніх
терпка вода снігів позаторішніх
без матерії як без матері між світами
тіло тоншає попідв’язуване дротами
тіло тоншає попідв’язуване дротами
…я виходжу очманіло за поріг
Бог тебе від мене уберіг…
Бог тебе від мене уберіг…
я забрав із собою вітер
гір стрімчастих, степів суворих
гір стрімчастих, степів суворих
коли поет перетинає межу майстерності
відлітає з глибин і вершин – виривається з Часу –
відлітає з глибин і вершин – виривається з Часу –
усохлий кипарис – указівним перстом
іржавий цвях буття – усякого й усюди
іржавий цвях буття – усякого й усюди
небо зоряне з вікон зчитую
перевтілюю у слова
перевтілюю у слова
… я потечу осінньою рікою
прозорою, глибокою такою
прозорою, глибокою такою
така самотність у мені живе
такими проростає молитвами
такими проростає молитвами
я п’ю і п’ю твою холодну воду
дощів і водопадів і озер
дощів і водопадів і озер
забери мене Господи забери
до рожевої ріки, сивої гори
до рожевої ріки, сивої гори
вмуроване каміння «ти моя!»
витесується долею в скрижалі...
витесується долею в скрижалі...
калина – червона глина
остання офіра Сина –
остання офіра Сина –
незці'лена моя талассоманія
судини спаяні алуштинською сіллю
судини спаяні алуштинською сіллю
між нами Бог… і біг… і забуття…
Байдарські зацвяховані ворота
Байдарські зацвяховані ворота
ми один одному – привід…
ми один одному – привид…
ми один одному – привид…
о дерево довірене мені
довтілення душі, довоскресіння
довтілення душі, довоскресіння
…о моє тіло…
мій годинник – рухливий брехливий примхливий
мій годинник – рухливий брехливий примхливий
любов старцює по німих дворах
на паперті зачовганій ночує
на паперті зачовганій ночує
гиля-гиля мої гуси-лебеді мої діти-мої батьки
летіть-летіть до сьомих небес
летіть-летіть до сьомих небес
дві руки мені – дві ріки
обвивати і напувати
обвивати і напувати
у безлюдді провалля мерклого
у безладді із каменюк
у безладді із каменюк
о ця безвихідна і спасительна пустота
дороги липнуть до п’ят – і ні кроку ні крику – круком
дороги липнуть до п’ят – і ні кроку ні крику – круком
у кінці роману нудного і не модного
ну давай уже вб’ємо один одного
ну давай уже вб’ємо один одного
я яблуко блакитної води…
блукатиму вітрами і віками…
блукатиму вітрами і віками…
я повернувся… це моя Ітака… священна ціль бродячого сюжету…
не впізнаю' нікого і нічого… ні Пенелопи з саваном… ні сина…
не впізнаю' нікого і нічого… ні Пенелопи з саваном… ні сина…
годував її з ложечки…
на краю покривала
на краю покривала
дивлюся у місяцем замальоване завіконня
і знову з’явилась ти… з’явилося знов безсоння
і знову з’явилась ти… з’явилося знов безсоння
ти дочекайся вранішніх човнів
у зелені весняної пастелі…
у зелені весняної пастелі…
а десь вершини дивляться у небо
сміється сонце хитро з-за гори
сміється сонце хитро з-за гори
заспівай мені, сестро, сагу
ось на посаг тобі – мій голос
ось на посаг тобі – мій голос
розвісила зима торішнє листя
намолена печаль моя – німа
намолена печаль моя – німа
ну й пихата ж наша хата
не добром-майном напхата
не добром-майном напхата
задивлений в харизму хижака
задимлений курильницями курій
задимлений курильницями курій
як би я хотів
побачити тебе
побачити тебе
лице обпалене посмішками
оплавлене поглядами-пострілами
оплавлене поглядами-пострілами
перекладаючи симфонію дощу
на скам’янілі ямби і хореї
на скам’янілі ямби і хореї
під шелех тиші, шарудіння снів
осінній день морозцем заяснів
осінній день морозцем заяснів
в зимóву піч –
сухий епістолярій…
сухий епістолярій…
привіт, Матвійку, друже, брате, це все ще я – з нових широт
а ув очах наш клас – десятий – твій профіль лисий – мій кудлатий
а ув очах наш клас – десятий – твій профіль лисий – мій кудлатий
не звикну не звикнусь: без тебе – в зиму…
зранку – до ринку вдень – до магазину…
зранку – до ринку вдень – до магазину…
не хочу ні мирри ні моря ні миру...
стаю до потиру... стою до потиру...
стаю до потиру... стою до потиру...
о моє сонце… німбом немислимим
котишся морем у сни довоєнні
котишся морем у сни довоєнні
ой війна-а-а-а-а-а-а...
війна-а-а-а-а-а-а…
війна-а-а-а-а-а-а…
котячими кроками обережними
від тебе до неба – підкраданнями
від тебе до неба – підкраданнями
шептання мої пташині
підслухало море синє
підслухало море синє
ні дива ні діви ні видива димного
ні аду ні саду содомного дому
ні аду ні саду содомного дому
з вершин високого обману
з глибин таємних молитов
з глибин таємних молитов
…загойдалась вишні гілка
білі квіти – білі крила
білі квіти – білі крила
хочеш перстом хрести
хочеш хрестом прости
хочеш хрестом прости
Господи благослови на путь і справу…
горло узяте горем і спазмами…
горло узяте горем і спазмами…
місяць-равлик заховав роги –
ні собору... ні гори... ні дороги…
ні собору... ні гори... ні дороги…
Вій… навіювання… війна…
помолодшала сивина…
помолодшала сивина…
ні мати і ні жона
Жанна…
Жанна…
додому… через гори – навмання –
мотузку перегризло мавпеня –
мотузку перегризло мавпеня –
чужим повітрям захлинулось горло
і птаха полетіла десь увись
і птаха полетіла десь увись
вогонь агонії довічний каганець
коптить їдким несправедливим димом
коптить їдким несправедливим димом
усі ми тут зійшлися лиш на мить…
шукає по світах душа душі…
шукає по світах душа душі…
без мене тут усе як і було:
гримить гора
гримить гора
дотичною Дамоклового леза
дійшла душа останньої межі…
дійшла душа останньої межі…
овал конвалії
навала білизни
навала білизни
я тепер на світі – один
я володар днів і годин
я володар днів і годин
демони Демірджі
вищерблені скрижалі
вищерблені скрижалі
..........Ісмаїлу Гаспринському
Час мене – не мине…
що ж – порода породою…
що ж – порода породою…
десь дивиться літо десь плаче без мене літо
десь позатихали принишкли самотні діти
десь позатихали принишкли самотні діти
невимовний біль моєї мови
у мені волає – в біднім Йові
у мені волає – в біднім Йові
сонячний острів маленький меланхолійний
з деревом і струмочком і ящіркою в норі
з деревом і струмочком і ящіркою в норі
я перейшов і віхи і віки
і до тієї увійшов ріки
і до тієї увійшов ріки
море сміється
гори сміються –
гори сміються –
незаміжняʹ незаймана незмінна
знеможене зневірене дитя
знеможене зневірене дитя
згрібаю пріле листя із могил
вдихаю повів згірклої олії
вдихаю повів згірклої олії
холону... захлинаюсь... задихаюсь...
я мови космос виливаю в хаос
я мови космос виливаю в хаос
о ця влада… принада… божественної вади
вечірнього сяйва мудрість відчужена…
вечірнього сяйва мудрість відчужена…
Ясон… я – сон… сон… сон…
гойдалка долі – Медеї медові – Вічність леліє віщу дитину
гойдалка долі – Медеї медові – Вічність леліє віщу дитину
сестро моя… незбутня моя… незабутня моя
доле моя… дорого моя… порання моя
доле моя… дорого моя… порання моя
я присягнула вічному тобі
невінчаними маємось у світі
невінчаними маємось у світі
я прийду до Вас, Марино, розповім про марну славу...
принесу коштовні вина – ваші виплеснуті рими...
принесу коштовні вина – ваші виплеснуті рими...
тихою ходою хордою
водою хлюпотить час
водою хлюпотить час
закривавлені мальви завісили виднокіл
твій заляканий голос піснями чужими плаче
твій заляканий голос піснями чужими плаче
витесав тебе з льоду
білу мою Ізольду
білу мою Ізольду
о моя багіро богине нічної варти
очі твої пустельні спалять мої сади
очі твої пустельні спалять мої сади
життя – самІтна подорож у даль…
крокую від любові до любові
крокую від любові до любові
поезія тлумачить сни… тлумачить долі і недолі...
оголені блаженноголі стражденноокі білі болі
оголені блаженноголі стражденноокі білі болі
моя домінія – дорога міняна
дорога глиняна слідами мічена
дорога глиняна слідами мічена
ти тепер відзіґорна пані
я – все той же хлопчина сонячний
я – все той же хлопчина сонячний
в німій безликості базиліка стара…
пророче скреготіння сходів висхлих…
пророче скреготіння сходів висхлих…
ледь небо… ледь земля… – не вгледіти глибіччя
і тягнеться поміж межа – нема кінця
і тягнеться поміж межа – нема кінця
серед янголів що ліворуч
серед янголів що праворуч
серед янголів що праворуч
ліричний делірій строфою струною...
не варто тепер говорити зі мною...
не варто тепер говорити зі мною...
в мирі нікому – ні щастя ні спóкою
путь на долоні рікою глибокою
путь на долоні рікою глибокою
нельотна погода
надії летальний кінець
надії летальний кінець
жах якому немає імені
відпусти мене відпусти мені
відпусти мене відпусти мені
мантри зими у березні
одинокі сліди на бéрезі
одинокі сліди на бéрезі
хтивого хаосу візія ласа – Лхаса
мерзле повітря рибою – слóва! спасу!
мерзле повітря рибою – слóва! спасу!
єдиний друже мій, самотносте моя,
ми не помітили – вже осінь на порозі…
ми не помітили – вже осінь на порозі…
я ніхто тобі – мить кромішня –
Криме – кармо моя кремезна
Криме – кармо моя кремезна
осінь покúдала золото літа в багаття
босою бродить остання любов нічия
босою бродить остання любов нічия
море – шляхетна патина міді...
море – шалене поле в хлібах...
море – шалене поле в хлібах...
Сліпа зима
вибілює у крейду
вибілює у крейду
якось у понеділок опритомнію
у словнику (у багатотомному)
у словнику (у багатотомному)
я цю церкву пам’ятаю споконвіку
ми тут з мамою старцюємо щоднини
ми тут з мамою старцюємо щоднини
бездонна безкінечна бистра річка
несе мою любов куди не знаю…
несе мою любов куди не знаю…
на груди лягає Гарýда морем марудить
збувається нині твоє «ніколи» – в моє «нікуди»
збувається нині твоє «ніколи» – в моє «нікуди»
– Ти як? – до щоки торкаєшся – холод до жару –
– Як бачиш – живий… А ти дивишся – на примару…
– Як бачиш – живий… А ти дивишся – на примару…
бабця дістала з фанерної шафи
тлумак перев’язаний чимось картатим
тлумак перев’язаний чимось картатим
я від себе рятую Долю
вона дивиться палко пильно
вона дивиться палко пильно
я співаю в соборі соло
до небес одлітає звук
до небес одлітає звук
я люблю тебе сонна осене…
лоскочи мене літом бабиним
лоскочи мене літом бабиним
Мускус вицвілої вітальні,
стіл рожевого палісандру,
стіл рожевого палісандру,
ліру! – жінці і чоловіку
пишуть – юні і старуваті
пишуть – юні і старуваті
в море занурені
зорі зажурені
зорі зажурені
збіліле море у прощанні з літом
на вітер розпорошує слова
на вітер розпорошує слова
зорі молочні
летучої ночі
летучої ночі
інтервали валами котяться
що збувається
що збувається
тихий мій синку
мудрий мій ельфе
мудрий мій ельфе
ці дерева насадив мені
Бог
Бог
не мусиш мила
не мусиш
не мусиш
сонце знесилене
зéрню розсіює
зéрню розсіює
все мине Marie…
все мине…
все мине…
в середині звіра
дрімаю в теплій плаценті
дрімаю в теплій плаценті
била ти любов як могла
прямо в голову
прямо в голову
наготую колива
нагодую кожного
нагодую кожного
…січуть холодні схили чагарями
із неба перелатаного злива
із неба перелатаного злива
щокою мами горнеться вода
сонливо заколисує піснями
сонливо заколисує піснями
я чужої
відчуженої породи
відчуженої породи
сидить стара на мертвому порозі
поміж світів
поміж світів
вітри-веретища над попелищами
над мовосховищами понищеними
над мовосховищами понищеними
Час чатує слід
прірвами могил...
прірвами могил...
спить Аю-Даг...
ліг іній на дуби...
ліг іній на дуби...
діряві ночви ночі ллють дощем…
тривожна тиша шурхотить хрущем…
тривожна тиша шурхотить хрущем…
… дивиться на Бога Босх
дивиться на Босха Бог
дивиться на Босха Бог
осяяна земля
батьки
батьки
якось в мене коло хвірточки приліг
білогривий буркотун Єдиноріг...
білогривий буркотун Єдиноріг...
в рай весела дорога
на ній – нікого
на ній – нікого
братик – Сонце …
сестричка – Місячинка-колиска…
сестричка – Місячинка-колиска…
… лабіринтами-лаврами
дні
дні
я сьогодні піду обнімуся з деревами
за трудягою-равликом довго дивитимусь
за трудягою-равликом довго дивитимусь
сива ніч... старенька... мовчазна...
лагідно присіла край вікна
лагідно присіла край вікна
… доведеш мене, Мово,
до клятої підмурови…
до клятої підмурови…
ой не котись, не біжи, зупинись на трішечки-трошки
Часику-братику, котику, прудконогий Котигорошку...
Часику-братику, котику, прудконогий Котигорошку...
.........................................я і досі живу на тобі...
.........................................на твоїй утробі...
.........................................на твоїй утробі...
будь послідовною...
будь підсвідомою...
будь підсвідомою...
дзвенить Поділ – дзвонить –
нас і Час хоронить…
нас і Час хоронить…
я в Грузії-візії…
міді шляхетна зелень…
міді шляхетна зелень…
тече правічна мовлення ріка
в моєму горлі – гирлі – не зміліє…
в моєму горлі – гирлі – не зміліє…
…я – язичницькі звуки давно здичавілої мови…
із заснулих сувоїв сотаю стагнацій слова…
із заснулих сувоїв сотаю стагнацій слова…
море буває миром-
ладаном для невтішних
ладаном для невтішних
Огляди