Автори /
Дмитро Куренівець (1979)
|
Рубрики
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Чарівна балалайка (Сіла птаха...)
•
Гурт Eagles. Готель Каліфорнія (переклад, бета-версія)
•
Україна переможе
•
Дума про Єрмака
•
***
•
Відмінюваності невідмінюваних іменників та иншим правописним мемам присвячується
•
На дистанції - четвірко первачів (З Володимира Висоцького)
•
При столах - стільці порожні (із мюзиклу "Знедолені")
•
Пародія
•
Вірш-пародія
•
Викладацьке
•
Із прийдешнім Роком Собаки!
•
За народними мотивами
•
Максим Богданович: Погоня
•
Наталя Арсеньєва: Могутній Боже (Духовний гімн Білорусі)
•
На роковини Куренівської трагедії
•
Михайло Матусовський: Ґрона духмяні акації білої
•
Михайло Матусовський: Хвилини тиші
•
Пол Саймон: Звучання тиші
•
***
•
1659 рік
•
Микола Добронравов: Віра
•
Ф. Конарський. Червоні маки на Монте-Кассіно
•
Наша перемога
•
Епітафія східній діаспорі
•
Прекрасний Крим (Кримськотатарська пісня, сл. Сусана Меметова)
•
Тетяна Малахова: Je suis Волноваха
•
Андрій Бердзенішвілі. Десь далеко, десь там, де кінчається дощ
•
На багнищі
•
***
•
***
•
Пісня про волонтерів
•
М. Матусовський. На безіменній висоті
•
Священна війна (за мотивами О. Боде і В. Лебедєва-Кумача)
•
+++
•
Східний рубіж (пісня)
•
Пупін (Недитяча казочка)
•
России
•
Після бою
•
Шумел Майдан (из серии "Старые песни о грязном")
•
Заповіт Путіна
•
Щось не так
•
Мурка-2014 (Из цикла "Старые песни о грязном")
•
Виват, Ринат! (из цикла "Старые песни о грязном")
•
Марш "зелених чоловічків"
•
Путин, уйди!
•
Я залишаюсь на Майдані
•
***
•
Родина (пісня-пародія на три голоси з підвиванням)
•
Шлях до Європи
•
Я не хочу до Москви
•
Осінній вечір (Антун-Ґустав Матош, пер. з хорв.)
•
Антун-Бранко Шимич: Вірш до одного бескида
•
Наші майдани
•
Подзвін
•
***
•
Тост
•
Осінній сон
•
Ось і літо спливло… (З Арс. Тарковського)
•
Вікна
•
Ars longa, vita brevis
•
Лікарня в Беверлі-Гілз (Лімерики)
•
МАРА МОРЕНА
•
ФУТБОЛЬНЕ
•
Думки вголос
•
***
•
Куплети
•
В. Висоцький: Пісня пропащої людини
•
ПУШКЕН ЖЖОТ!
•
Межигір'я
•
СТРІТЕННЯ (З Йосипа Бродського)
•
Зимова ніч (З Бориса Пастернака)
•
Останній круїз
•
З Новим 2012 роком!
•
Місто, якого нема (З Реґіни Лісіц)
•
Два кольори (3D)
•
***
•
ҐАУДЕАМУС (переклад)
•
+ - + - +
•
Историософский этюд
•
ОСІННЄ ТАНГО
•
ПРО СТРІЛКИ – І НЕ ТІЛЬКИ… (Співомовка)
•
Минуле
•
***
•
Вірші індиго
•
Ювілейне
•
Іллів день. Гроза
•
Вчора/Yesterday (Beatles)
•
Літній шквал
•
У літо 1811
•
СЛАБКА ВТІХА (Наслідуючи Ґубермана)
•
Єдині дні (з Б. Пастернака)
•
Повня (триптих)
•
Готель Каліфорнія (із світової рок-поезії)
•
Місто
•
Травень
•
Мнемонічний вірш
•
Памяти Ники Турбиной (+11.05.2002)
•
Барселона
•
Ноктюрн
•
Без зорі
•
Святе воїнство (з Булата Окуджави)
•
МІСТО РИМ
•
Дорогожицька башта
•
З ТЕХНІЧНИХ ПРИЧИН
•
Астролог
•
ДУМКИ В РЕКЛАМНИХ ПАУЗАХ
•
Гірська лірична (З В. Висоцького)
•
КРИШТАЛЕВИЙ ПАЛАЦ (З В. Висоцького)
•
Сонет-акровірш
•
**(**
•
MADE IN CHINA
•
***
•
Посеред снігопаду
•
Лірична (З Володимира Висоцького)
•
ПРО МУМІЮ СПЛЮНДРОВАНУ І ТУРІНДУСТРІЮ ВРЯТОВАНУ
•
Станція Крути
•
ГМО
•
Вони знов кажуть...
•
Втрачене
•
До Поезії
•
СКАРБ
•
Зимові коломийки (присвячується кризі)
•
Проща
•
НА ВІДКРИТТЯ «МОСТУ КИРПИ»
•
Медитація над павуком
•
Медитація над бджолою
•
Цей вірш я присвячую тобі...
•
Туман
•
Куренівка
•
У жовтому світлі нічних ліхтарів...
•
Cліди на снігу
•
Брама-2008
•
твоя свобода - то крихка ілюзія...
•
Із хронік занепаду
•
Хмарочос
Сіла птаха, вся зелена, мов папуга.
Сіло сонце у коноплі за поля.
Сіло сонце у коноплі за поля.
На нічній автотрасі –
Легкий вітерець.
Легкий вітерець.
Північно-східний зимний вітер
мордує здавна рідний край,
мордує здавна рідний край,
Раділа Раша, Трамп шумів,
Порохоботи нагнітали,
Порохоботи нагнітали,
цей дощ без перерви періщить
вже тиждень, місяць, тисячу років
вже тиждень, місяць, тисячу років
Я вас запрошую сьогодні до кіна –
на щось новіше від Бранда і Міміна,
на щось новіше від Бранда і Міміна,
На дистанції – четвірко первачів,
Кожен думає, що краще відпочив,
Кожен думає, що краще відпочив,
Ця печаль є невимовна,
Біль пекучий не мина.
Біль пекучий не мина.
У творчості його - де та пора,
Коли він не тримав в кишені дулю?
Коли він не тримав в кишені дулю?
Коли їх чита він годину й більш –
зливається все в нескінченний вірш,
зливається все в нескінченний вірш,
Шурхіт листочків навчальних програм
з шелестом осени злився…
з шелестом осени злився…
Хто вірить, а хто – майже ні,
У знаки й зодіаки,
У знаки й зодіаки,
В Петруся одна лиш дума:
Де б знайти нового кума,
Де б знайти нового кума,
Як за долю батьківського краю
В серці острах почую ясний –
В серці острах почую ясний –
Могутній Боже! Світів Владико,
І сонць великих, і серць малих!
І сонць великих, і серць малих!
Ранкове сонце, як мана,
криваво світить через хмару,
криваво світить через хмару,
Піснею ніч розцвіла солов’їною,
Місто мовчало, притихле на час,
Місто мовчало, притихле на час,
Так буває: в дні війни
Є хвилини тишини,
Є хвилини тишини,
Привіт, темряво! Я знов
сповідатись тобі прийшов,
сповідатись тобі прийшов,
колись про ці події зніматимуть кіно
(років так через сто)
(років так через сто)
Захланний, брудний по-московськи,
повзе на Вкраїну потоп.
повзе на Вкраїну потоп.
Бачу в снах я рідний край
і причал нічний.
і причал нічний.
Ти бачиш на згірку руїни?
Там ворог, мов щур той, укривсь.
Там ворог, мов щур той, укривсь.
Прийде вона без фанфар і парадів,
тиха й проста, як молитва до Бога.
тиха й проста, як молитва до Бога.
За Уралом, за Байкалом, за Полярним колом
і всередині Садового кільця
і всередині Садового кільця
З Алушти, вітре, навівай
Спогади щемкі
Спогади щемкі
Схвильована, верчу великий глобус.
Стомилась від брехні, образи, страху…
Стомилась від брехні, образи, страху…
Десь далеко, десь там, де кінчається дощ,
Так розмило шляхи – не пройти, хоч-не-хоч.
Так розмило шляхи – не пройти, хоч-не-хоч.
Там, де лежала країна-колос, –
тільки берізок верхівки:
тільки берізок верхівки:
А Україна – така мала.
І меншає з кожним днем.
І меншає з кожним днем.
ця тріщина розмежування
ця буферна прірва
ця буферна прірва
Коли бюрократи прокрались,
коли генерали злякались,
коли генерали злякались,
Гаї диміли під горою*,
І обрій теж вогнем горів…
І обрій теж вогнем горів…
Вставай, мій краю лицарський,
вставай на смертний бій
вставай на смертний бій
Він лежить, і над ним не безхмарна синь –
душна темінь поверх повік.
душна темінь поверх повік.
Це вкраїнський рубіж.
Ти на ньому стоїш.
Ти на ньому стоїш.
У тисячолітнім царстві,
у старому федерастві,
у старому федерастві,
Ты смотришь на нас в БТРов бойницы,
но как эти взгляды узки!..
но как эти взгляды узки!..
З нашої тертої в битвах чоти
зо три лишилося рої.
зо три лишилося рої.
Шумел Майдан, дончане дулись,
А ночка темная была,
А ночка темная была,
Как умру, то схороните
Меня в тайном месте,
Меня в тайном месте,
це відчуття приходить помалу:
something is wrong
something is wrong
Прибыла до Крыма банда из России,
Были в банде воры, шулера
Были в банде воры, шулера
Виват, Ринат, виват!
Виват, Ринат!
Виват, Ринат!
Ми - не військо, не солдати
і не збройні сили.
і не збройні сили.
Путин, уйди!
Не стой на пути!
Не стой на пути!
Пульсують в унісон серця
у цьому світлому повстанні.
у цьому світлому повстанні.
У Межигір’ї ліс зелений,
а в ньому – хатка в стилі кітч.
а в ньому – хатка в стилі кітч.
Турбується уряд про благо людини –
людини з великої літери «Я».
людини з великої літери «Я».
У безпутній путінський Союз
Україну тягнуть, наче в блудні,
Україну тягнуть, наче в блудні,
Сподівань рожеві корогви
безпорадно опустили крила.
безпорадно опустили крила.
Мов думки важкі, на кшталт свинцевих плит,
хмари сунуть над хмурними горами;
хмари сунуть над хмурними горами;
Той бескид, що на нім мій погляд спочиває,
коли пірнаю в себе… Геть пустий він:
коли пірнаю в себе… Геть пустий він:
На майданах гниють кістяки
наших зраджених революцій.
наших зраджених революцій.
Останніх десь декілька днів,
а може – і тижнів, поспіль
а може – і тижнів, поспіль
я біг по берегу
і встигнув заскочити в човен
і встигнув заскочити в човен
Спливає рік. Він був для нас…
А втім, нехай іде із Богом!
А втім, нехай іде із Богом!
Прийде осінь – замешкаю в скиті над Стиксом,
буду слухати, як човникує Харон,
буду слухати, як човникує Харон,
Ось і літо спливло,
Наче і не бувало.
Наче і не бувало.
Білі, оранжеві, світло-рожеві
вікна офісів та квартир –
вікна офісів та квартир –
Нуртують мислі, рве серце груди,
спішиш хоч трохи цей світ збагнути,
спішиш хоч трохи цей світ збагнути,
Анджеліну на прізвище Джолі
покусали в гаю дикі бджоли.
покусали в гаю дикі бджоли.
Її оселя – глиниста нора,
яку таїть у нетрях ніч смиренна.
яку таїть у нетрях ніч смиренна.
Усе життя – один футбольний матч.
У ньому ти і форвард, і голкіпер.
У ньому ти і форвард, і голкіпер.
Паясніченко і Кідалов,
як і належить двом вандалам,
як і належить двом вандалам,
Маю ідіосинкразію на монументи
і ще – алергію на прописні алегорії.
і ще – алергію на прописні алегорії.
Телепасха від Кирила
Великодню ніч відкрила,
Великодню ніч відкрила,
Знемога ящіркою повзає в кістках,
і серце з глуздом сторожким – не на ножах,
і серце з глуздом сторожким – не на ножах,
Не смію писане Барковим
Пристойно перекласти я
Пристойно перекласти я
Гóри тута які?! Так… хіба що – горби.
А між ними – доволі проріджені хащі.
А між ними – доволі проріджені хащі.
Коли вона вперше до церкви внесла
дитя, пробували у храмі з числа
дитя, пробували у храмі з числа
Мело, мело по всій землі,
До небосхилу.
До небосхилу.
Хто ж знав, що оця розпіарена подорож
на повний обернеться зрештою програш?
на повний обернеться зрештою програш?
Не такий страшний дракон,
Як його малюють!
Як його малюють!
Ніч і безгомінь до останку днів.
Дощ, а може, то падає сніг, –
Дощ, а може, то падає сніг, –
Як ви в кіно підете в наші дні,
на бойовик, комедію чи драму,
на бойовик, комедію чи драму,
Як літав у снах дитинства,
казали – «ростеш».
казали – «ростеш».
Веселімось, братчики,
поки молоді ми!
поки молоді ми!
Монетка впаде орлом чи лишкою,
поки ж вона у повітрі летить –
поки ж вона у повітрі летить –
Российские цари бывают двух сортов
(за редким исключением из правил):
(за редким исключением из правил):
Вітре-віртуозе,
потроху заграй
потроху заграй
– Куме, чули – новина:
таку норму вводять,
таку норму вводять,
За нами темно. Мов суцільна таїна,
чорніють пралісом сторіч дрімучі міти.
чорніють пралісом сторіч дрімучі міти.
Відчинять браму і введуть у зал –
у зал колон та мармурових статуй.
у зал колон та мармурових статуй.
Хай це лунає і дивно, і дико –
з гілки зриваю я вірші індиго:
з гілки зриваю я вірші індиго:
Ось і двадцятий рік пройшов,
затихнув, мов луна промов,
затихнув, мов луна промов,
Вечірнє крайнебо беззвучно розсвічують спалахи.
Все ближчі вони, і вже гуркіт лунає здаля:
Все ближчі вони, і вже гуркіт лунає здаля:
День тому
десь далеко мій неспокій був,
десь далеко мій неспокій був,
Він увірвався в густе передгроззя,
в спеку й задуху
в спеку й задуху
Прохромлено небо жаскою хвостатою зіркою,
стривожені ночі посипано сіллю Стожар.
стривожені ночі посипано сіллю Стожар.
Хотілося бути Есхілом, Вергілієм,
Шекспіром, Вольтером, да Вінчі…
Шекспіром, Вольтером, да Вінчі…
З прожитих зим, крізь днів юрбу,
Зринають дні сонцевороту,
Зринають дні сонцевороту,
Всі, що є в цьому світі, делікатеси
я віддав би за гамбургер повного місяця
я віддав би за гамбургер повного місяця
На нічній автотрасі – вітер вихровий.
Зринає в повітрі теплий запах трави.
Зринає в повітрі теплий запах трави.
випатране підземними роботами,
з викачаними надровими водами,
з викачаними надровими водами,
Пахощами прерій і саванн
підкрадається дике літо.
підкрадається дике літо.
Озирнулася
Жінка
Жінка
Опрокинувшись, небо унеслось в безграничье,
распадаясь на сотни исчезающих брызг.
распадаясь на сотни исчезающих брызг.
Здійснити хадж у каталонську Мекку,
дізнатись, чи існує він насправді, –
дізнатись, чи існує він насправді, –
Опівночі я вийшов в сад - а там
дерева, мов німі таємні знаки:
дерева, мов німі таємні знаки:
Нива, розмокла від крові і сліз.
Небо, прокльонами зоране.
Небо, прокльонами зоране.
Благородство, Гідність і Сумління –
ось свят-воїнство, нам дане триєдине.
ось свят-воїнство, нам дане триєдине.
Мій притулок – Місто Рим.
Я живу і мрію з ним.
Я живу і мрію з ним.
До піднебесся відміряно
пряжену стін карамель
пряжену стін карамель
Із чорного лона тунелю – лиш фари,
видно ще тільки вогні.
видно ще тільки вогні.
Про те, що буде через рік,
"пророк" прорік.
"пророк" прорік.
На ток-шоу молотять активніше, ніж на токах,
хоч по-справжнього путніх нема ні видовищ, ні хліба.
хоч по-справжнього путніх нема ні видовищ, ні хліба.
Ну от, минувся дрож в руках,
Тепер – на пік.
Тепер – на пік.
Як багатий я, мов цар морський,
тільки-но мені гукни: «Ловись!» –
тільки-но мені гукни: «Ловись!» –
Сяйво, що йде з твоїх віч, о прекрасна феміно,
Опромінює кожну клітинку мою.
Опромінює кожну клітинку мою.
Зірок на небі – як магометан,
то розпорошених, то скупчених в країни.
то розпорошених, то скупчених в країни.
В країна – скрута. Тимчасова, як звичайно.
Штормить – і шторм ніяк цей не мине.
Штормить – і шторм ніяк цей не мине.
Веселе вогнище відкраяло у ночі
шматочок простору – для світла і тепла.
шматочок простору – для світла і тепла.
…Я стою в глибині снігопаду…
…Я лечу повз мільйони світил,
…Я лечу повз мільйони світил,
ЛІРИЧНА
В музеї мумія лежала,
нікого в світі не чіпала,
нікого в світі не чіпала,
Обов’язком, Вітчизною, Добою
блюзнірили, як завжди, владарі.
блюзнірили, як завжди, владарі.
Усім відома теза:
ми – те, що ми їмо.
ми – те, що ми їмо.
Вони знов кажуть – затягти паси нам,
самі ж в цей час затягують гайкИ.
самі ж в цей час затягують гайкИ.
Відлетів дивнокрилий птах,
що його ти шугнув від себе, –
що його ти шугнув від себе, –
Абсурдність буття відганяє пріч
струнка, мов Псалтир Давидів,
струнка, мов Псалтир Давидів,
В англійському банку, в підземному сховищі,
сейфів броньованих раб,
сейфів броньованих раб,
Січень. Мерзне місто N.
Вітер дме в шпарини.
Вітер дме в шпарини.
Студентки, а здебільшого – студентки,
зачахлі від навчальної стоденки
зачахлі від навчальної стоденки
Все більшає мостів через Дніпро,
та все складніше – береги злучити.
та все складніше – береги злучити.
Пряде павук поволі павутиння,
і всує не підуть його труди:
і всує не підуть його труди:
Мініатюрний тигр кульгає підвіконням.
Через короткий час оця бджола помре,
Через короткий час оця бджола помре,
Цей вірш я присвячую тобі –
з котрою я ще не знайомий.
з котрою я ще не знайомий.
Упав туман, скорботний і німий.
Втонули звуки у вологій ваті.
Втонули звуки у вологій ваті.
На цій землі стояли курені
козацької залоги,
козацької залоги,
У жовтому світлі нічних ліхтарів
вулиця – порожня й німа:
вулиця – порожня й німа:
Сліди на снігу залишаться з ним,
коли він розтане: зникає зникоме.
коли він розтане: зникає зникоме.
Заборовського брама в ошатній обнові,
і, неначе славетні рядки Бажанові,
і, неначе славетні рядки Бажанові,
Твоя свобода – то крихка ілюзія.
Ти на свободі і не жив. Ти – в’язень.
Ти на свободі і не жив. Ти – в’язень.
Білі колони розкішних аркад
вкрилися тріщин прожилками.
вкрилися тріщин прожилками.
Се хмарочос, кістякуватий перст,
старезним містом піднятий повчально, –
старезним містом піднятий повчально, –
Огляди