•  ЗНОВ ПОЇЗД ВІДІЙШОВ

З дня виходу першої книжечки роздумів «Опісля присмерку» минуло чималенько часу – мені бул

•  ТАМ, ДЕ Я НІКОЛИ НЕ ПЛАКАВ

Мені йшов другий рік, коли ми переїхали з Рудки, де на початку війни згоріла наша хата, до

•  ВУЗЛИКИ В ПАМ’ЯТІ

Земля не холодна. Я тупцяю босими ноженятами, аби геть не замерзнути. Сивий дідуган попере

•  ТАМ ВИТОКИ МОЇ

Останні роки мене все частіше кличуть до себе моя обміліла та заросла буйними очеретами Су

•  Я – ТАКИЙ…

Державна машина переїхала мене – слава Богу, не розчавила! Але ж боки пом’яла добре – і пе

•  ТАКИЙ ВУЗЬКИЙ СВІТ

Яким безмежно широким був світ у дитинстві, коли все вертілося навколо нашого комунівськог

•  ТА НЕХАЙ СОБІ ЗАЗДРЯТЬ

Дивні люди – заздрять мені! Ой, немолодому вже, ай, невиліковно хворому. Напівсамотньому й

•  СПРАВЕДЛИВІСТЬ ТАКИ Ж Є

Чи була коли-небудь справедливість у світі?
На історичний досвід свідомо не посилаюся – ск

•  СЛОВА, ЩО ЗАПАМ’ЯТАЛИСЯ

Меланія Михайлівна, моя незабутня вчителька української мови й літератури в п’ятому-шостом

•  РОМАНТИКА МАНДРІВ

Трирічне хлоп’я, магелланівським вірусом уражене, відбилося від степового хутірця й босоні

•  РОЗДУМИ ЗНІЧЕВ’Я

Найкращі, бо не скупі, росіяни розсіяні по несходимому Сибіру, у міжгір’ї Алтаю та Саян, п

•  «РЕКВІЄМ» ПО ВТІКАЧАХ

«Кращі з кращих» покинули рідні барліжжя і втекли в близьке й неблизьке зарубіжжя. Тут бул

•  ПРОВАЛЕНА РОЛЬ

Жив на світі хороший хлопець: високий, плечистий, вродливий лицем та ще й талановитий. Лиц

•  ПРО ІМПОТЕНЦІЮ ТА ІНТЕРВЕНЦІЮ

Не плачте, рідні пенсіонери, за вареною ковбасою по два карбованці двадцять копійок за кег

•  ПОЗАРОСТАЛИ СТЕЖКИ-ДОРІЖКИ

Руйнуємо Україну – аж гай шумить!
Шумить-заколисує розбуялий всіма кольорами гай, трава м’

•  НЕЗАБУТНЄ ПОБАЧЕНЕ

За великого життя мені довелося побачити багато всього – хорошого і поганого. Деякі картин

•  ЛЮБЛЮ-ОБІЙМАЮ ВСІХ

Сербія для Балкан – те ж саме, що Росія (Московія) для Азіопи. Я не фаховий історик, однач

•  КУДИ ПЛИВЕМО?

Чиясь недобра воля, чи гірка іронія долі: закинутий на самісіньку бистрину весняного Дніпр

•  ПРО СЛАВУ І НЕСЛАВУ СВОЮ І НЕСВОЮ

Північний сусіда любить нас покірними й догідливими, «цінує» нашу гостинність і щедрість,

•  ДЕЩО ПРО ЖУРНАЛІСТИКУ, І НЕ ТІЛЬКИ ПРО НЕЇ

Воістину: друга найдревніша професія на землі – журналістика. Друга – після проституції.
П

•  Я ТАК І НЕ СТАВ СВОЇМ

Луганськ, відверто кажучи, я не люблю. У ньому не знаходжу аніжоднісінького затишного куто

•  ХТО ТУТ ПЕРШИЙ?!

Первозданного у нас і прапервісного – ковила та воронці, байбаки та ще, може, хохулі. Шумл

•  «ВЕЛИКА» ПОЛІТИКА НА ДВОРОВІМ «П’ЯТАЧКУ»

Жили-були прості люди, гомосовєтікуси, віталися-балакали на доброму «суржику», разом випив

•  САМІ СЕБЕ НЕ ЧУЄМО

Ми не чуємо один одного! Уловлюємо окремі слова (російські, українські, суржикову мішанину

•  БУЛИ, Є І БУДЕМО!

Чому в Луганську так мало природньоукраїнського і, якщо ширше, властивоєвропейського?
Перш

•  ЖЕРТВИ ПЕРЕМОГ І ПОРАЗОК

«Потрійні» президентські вибори ми заледве пережили. Кожному хотілося свого, і всім прагло

•  «ПОСПОЛИТЕ РУШЕННЯ» НЕСАМОВИТИХ «ПАТРІОТІВ»

Так звані «національно-патріотичні сили на південному сході України» синхронно забаламкали

•  ІРОНІЧНИЙ РОЗДУМ З ПРИСМАКОМ ПЕЧАЛІ

Серпоносні й молоткоподібні, які свого часу не склали іспит на «павликів морозових», уже в

•  СКІЛЬКИ КОШТУЄ ТЕ, ЧОМУ НЕМАЄ ЦІНИ?

Чому в нашій країні йде постійне та неухильне зростання цін?
Бо це комусь потрібно.

•  ЗАМІСТЬ САМОСПОВІДІ

Це не перша моя автобіографія, але, думаю, уже остання. Значно розлогіша від попередніх, в