Автори /
Іван Потьомкін (1937)
![]() |
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
З Езопового голосу
•
Колискова для дружини
•
В який вам бік дивитися, Жінки?
•
Жириновський, Муха і Монтень
•
Мойсеї
•
Охочим до чужих інтимів (за Талмудом)
•
***
•
Вірність Господу Богу
•
Як обіцяльникам усіляким вірить (за Лессінгом)
•
Понадсвинське (за Лессінгом)
•
Ісус в Ірода Антипи
•
Притчі царя Шломо (Соломона)
•
Зозуля
•
Покута
•
...І сходить кров'ю Україна...
•
Псалом 83. Пісня. Псалом Асафа
•
Дикобраз у Криму (з добірки "Перелицьований Езоп")
•
***
•
...Ані рядка не написав...
•
Сміх
•
Езоп (перелицьовані байки)
•
***
•
Неприкаяний Каїн( з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
За чверть од століття
•
***
•
Емілі Дікінсон
•
«…Але змій був хитріший » (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Наставники колишні й нинішні (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
•
Мистецтво і Життя
•
Спогади (з Езопа)
•
Ісус в Ірода Антипи
•
Передчуття
•
Жаднюга й заздрісник (за Езопом)
•
Уламки смальти із мозаїки життя (продовження)
•
Їфтах
•
Адажіо
•
Раббі Нахман з Брацлава (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
Чуже життя дано не для твоєї втіхи чи розваги (з Леонардо да Вінчі)
•
Раббі Мордехай із Несхіжа (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
Раббі Ісраель Салантер (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
Найсумирніші будуть вознесені (з Леонардо да Вінчі)
•
Мінорити й купець (за Леонардо да Вінчі)
•
Зеєв Вольф із Збаража (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
Плата за коверзування
•
Раббі Ісраель із Козниць (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
Лимериха та Лимерівна
•
Раббі Шнеур Залман із Ляд (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
"Не зайду до твого двору..."
•
Якщо ти музика
•
Раббі Шломо (Готліб) із Карліна
•
Стежина до щастя
•
Раббі Леві Їцхак з Бердичева (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі)
•
Раббі Зуся (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі)
•
Якщо це з любові
•
Чого варті теревені
•
Раббі Ар'є (Єгуда) Лейб (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
Раббі Агарон (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
Чи варт іти за музику?..
•
Раббі Єхієль Міхл ( з добірки "У простоті, у щирості, у вірі)
•
...Щоб за цяцьку не тримав у господі
•
Раббі Кіцес (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
Раббі Барух (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
•
Лицемірство (з Езопа)
•
Рабин Яаков Йосеф
•
Принесла зима розплату
•
Пінхас із Кореця
•
Як вода в криниці сягне по цямрину
•
Раббі Бер Дов
•
Аби знала , з ким стояти
•
Наріжний камінь
•
Зозуленька в гаю кукувала знову
•
Доля
•
Бешт
•
Тридцять шість
•
Трунок для кохання
•
...Бо не хочу поговору
•
Єрмак
•
Сава Чалий
•
Не для їсти пироги
•
Слова щирі козака
•
Як орел та кінь змагались
•
"Порай мені, кохана, як тебе забути"
•
Леся Українка "З листування"
•
На все своя воля
•
...І кохайся тільки з вітром
•
Прикипів козак до землі
•
Нагнув спомин долу голови старечі...
•
Сагайдачний
•
Невдаха-удашечка
•
Діва Бондарівна
•
У келії тихій до третіх півнів
•
Коли можна когось вчить (з Езопа)
•
Запізнілі поради (з Езопа)
•
Езоп у Дельфах
•
Не схотів старий козак йти у Трахтемирів
•
Та п'є Байда ...
•
Де тільки на словах всі рівні (з Езопа)
•
На інших звалюєм гріхи свої охоче (з Езопа)
•
Лікування чи пограбування (з Езопа)
•
Прометеїв промах (з Езопа)
•
ДО жінок хто ласий (з Езопа)
•
Павич і журавель (з Езопа)
•
Чим міряють талан
•
Є диваки між нас (з Езопа)
•
Найбільше зло в людини (з Езопа)
•
Здоров'я така ще цілина (з Езопа)
•
Якщо не за своє берешся (з Езопа)
•
Ніхто так не стає всесильним (з Езопа)
•
Аби напасника не довелось просити слізно (з Езопа)
•
Хто випадок узяв собі за норму (з Езопа)
•
Хто в спілку із нерівнею вступає (з Езопа)
•
Аби чиєюсь жертвою не стати (з Езопа)
•
Щоб вік з п'яничкою не вікувати (з Езопа)
•
У кари Божої немає строку
•
Подяка від злого з природи (з Езопа)
•
Перш ніж встрявати в якусь справу (з Езопа)
•
Про Гору та Мишеня (з Езопа)
•
Якщо немає єдності (з Езопа)
•
Вовк та Віслюк
•
Як за дрібницю всерйоз б'ються (з Езопа)
•
Коли у правді не ростить дитину змалку (зЕзопа)
•
Воли та Віз (з Езопа)
•
Вовк і Собака (з Езопа)
•
Ідеї та діла (з Езопа)
•
...Коли на дурневі розумний виїжджає (з Езопа)
•
Вовк у кошарі
•
Лис у винограднику
•
Старих товаришів занедбувать не варто
•
Лис і Терен (з Езопа)
•
Перш ніж розмову починати (з Езопа)
•
За-віщо?..
•
...Коли слова безсилі й безглузді (зЕзопа)
•
Вдова й Курка
•
Дві Жаби (з Езопа)
•
Заєць та Черепаха (з Езопа)
•
Як за добро злом віддають
•
Жадоба (з Езопа)
•
Віл та Комарик (з Езопа)
•
Кінь та Олень (з Езопа)
•
Не сила й спритність, а витримка (з Езопа)
•
Віслюк та лошак (з Езопа)
•
Над золотом не колінкують і не скніють (з Езопа)
•
Аби не вигнали з своєї хати (з Езопа)
•
Лис і Громада (з Езопа)
•
Про переваги
•
Заміряєшся на краще, а вийде на гірше (з Езопа)
•
Якщо будеш слухать всіх (з Езопа)
•
Дві сім'ядолі моєї долі
•
Найкраща оцінка (з Езопа)
•
Не співають у неволі (з Езопа)
•
Заграйте, Маестро Перельмане...
•
Cмерека й Морошка (з Езопа)
•
Закоханий Лев (з Езопа)
•
Найперша з молитов
•
Нема ганьби на світі гіршої (з Езопа)
•
Лев-сатрап і радники (з Езопа)
•
З учителя перетворившись на учня
•
Цап і Вовк
•
Півень та Лис (з Езопа)
•
Розумні коні
•
Чванство (з Езопа)
•
Орлиця та кішка, та свиня кирпата (з Езопа)
•
Чи варта пісня життя
•
Надмірна певність (з Езопа)
•
Це гріх...
•
Постаріла кішка ( з Езопа)
•
Школяр учив професора азам науки
•
Як все ж нас будні в'яжуть
•
Не мертвими приходять в сни мої рідні
•
Слухаю Гріга
•
Орфей з Бердичева
•
Війни невигойні стигмати
•
Якби літа, мов круглі дати
•
...А діти виростуть...
•
А як роки візьмуть мене попідруки
•
Уламки смальти із мозаїки життя
•
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви
•
Пісня, що генію відкрила Україну
•
Як по росяній траві йде дівча ( з Езопа)
•
Не бузувір я, хоч і не в жодній вірі
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Ти вже помолилась за онука й синів,
щоб Господь благословив і оберіг їх,
щоб Господь благословив і оберіг їх,
Обвішані турботами,
як у радянську давнину
як у радянську давнину
Так гарно починався цей ранок.
З Мережковським говорилося про Монтеня.
З Мережковським говорилося про Монтеня.
Отак і бачу їх в помешканні просторім Відня[1].
Квапилась курка в курятник увійти,
За нею чимчикували два молодики –
За нею чимчикували два молодики –
З деревами й травою, із гніздами та норами
Був донедавна ліс мій любий.
Був донедавна ліс мій любий.
Коли мова заходить про Трійцю,
то спада на думку не догмат Триєдності Бога,
то спада на думку не догмат Триєдності Бога,
Розгнівавсь якось лев спочатку на худобу,
А далі й на все живе в своєму царстві.
А далі й на все живе в своєму царстві.
Хто бачив бодай раз, як свиня їсть, надовго запам’ятає невситиме хрюкання.
Недарма ж і про декого з людей кажуть: «Їсть, як свиня».
Недарма ж і про декого з людей кажуть: «Їсть, як свиня».
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
«Так ось який він.
*Початок мудрості – набудь мудрість і всім, що маєш, розвивай розум.
4:7
4:7
«Скажіть, тату, як так сталось,
Що зозуля в чужі гнізда підкидає яйця?
Що зозуля в чужі гнізда підкидає яйця?
На старості багато в чому маю каятись.
Почав з вини перед бездомними котами.
Почав з вини перед бездомними котами.
Над тобою, згорьована Вкраїно,
навис не просто орел, а двоголовий.
навис не просто орел, а двоголовий.
Боже, хай не буде в Тебе спокою.
Не мовчи і не будь байдужезний, Боже,
Не мовчи і не будь байдужезний, Боже,
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Благословен Ти, Господь Бог наший, цар Всесвіту,
котрий наділив півня даром одрізняти день од ночі»
котрий наділив півня даром одрізняти день од ночі»
Тоді з ними приходить Ісус до місцевості, званої Гефсиманія,
І промовляє до учнів: «Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюсь отам
І промовляє до учнів: «Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюсь отам
Є сміх,
коли за живіт беруться
коли за живіт беруться
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Лис на ферму полетів.
(з Амні ібн Фариса Рейхані)
«І сказав Господь Каїнові:
«Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
«Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
Михайлу НАЄНКУ,
однокурснику, побратиму по освоєнню цілини,
однокурснику, побратиму по освоєнню цілини,
«Якже це так?- питають на роботі.-
2:0 у Києві, а чом же в Парижі несусвітнє скоїлось?»
2:0 у Києві, а чом же в Парижі несусвітнє скоїлось?»
Як не буде мене серед живих,
Коли навідається вільшанка,
Коли навідається вільшанка,
...А заздрісні й ревниві ще в Раю були.
І перший серед них – Змій.
І перший серед них – Змій.
Раббі Самуїл бар Нахман казав:
«Люди минулого вміли робити все досконало:
«Люди минулого вміли робити все досконало:
Такого ще не було ярмарку оцьому:
Покидали лотки й побігли ті,
Покидали лотки й побігли ті,
(з Езопа)
Бабуся, що замолоду в розкоші жила,
Бабуся, що замолоду в розкоші жила,
"І бог поклав клеймо на грудь Пілата,
Життя, смерть, тіло й дух його прокляв
Життя, смерть, тіло й дух його прокляв
Кажуть, ластівка одна весни не робить.
А якже бути тій пташині,
А якже бути тій пташині,
В храмі Юпітера молились два сусіди.
Один – жаднюга був неабиякий.
Один – жаднюга був неабиякий.
*Якщо за справами чужими ти наче гість в своїй родині, вважай, що втратив діток і дружину.
*Не думай, що за нізащо Господь вручив Адамові і звірину, і птаство, аби вони йому служили. Ні, щоб і він, і ми, його нащадки, їх доглядали й ними дорожили.
*Не думай, що за нізащо Господь вручив Адамові і звірину, і птаство, аби вони йому служили. Ні, щоб і він, і ми, його нащадки, їх доглядали й ними дорожили.
Удруге я осиротів. Тепер вже по своїй вині.
Першого разу мати підкинула мене
Першого разу мати підкинула мене
Не був відлюдником.
Полюбляв збирать добірне товариство
Полюбляв збирать добірне товариство
Велике горе в раббі Нахмана:
Помер нежданно син – його відрада і надія.
Помер нежданно син – його відрада і надія.
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла всіх малят обняти, та поки підкрадалася,
Хотіла всіх малят обняти, та поки підкрадалася,
Іще не був хасидом Мордехай
Ще не здогадувавсь якої заживе він слави,
Ще не здогадувавсь якої заживе він слави,
Холера нещадно косить люд у Вільні.
Молитвами й постами, напучують рабини,
Молитвами й постами, напучують рабини,
Кавалок снігу бозна як приліпився на самісінькій вершині.
Розглянувсь доокола і став роздумувать-гадать:
Розглянувсь доокола і став роздумувать-гадать:
Ченцям-міноритам їсти м’ясо у піст – заборона.
Щоправда, у мандрах, якщо подадуть, то можна.
Щоправда, у мандрах, якщо подадуть, то можна.
Зібралися у Львові цадики
І гудить почали сучасну молодь:
І гудить почали сучасну молодь:
Нащо мені женитися,
Нащо жінку брати?
Нащо жінку брати?
Знаний у Козницях багатій і скупердяй
Прийшов до раббі Ісраеля за порадою.
Прийшов до раббі Ісраеля за порадою.
Ой пила, пила та Лимериха на меду,
Та й пропила та свою дочку молоду:
Та й пропила та свою дочку молоду:
У Петропавлівській фортеці
Раббі Шнеур Залман вироку чекав.
Раббі Шнеур Залман вироку чекав.
Дівка в сінях стояла,
На козака моргала:
На козака моргала:
Вийди, Грицю, на улицю, і ти, Коваленку,
Заграй мені у скрипочку стиха, помаленьку.
Заграй мені у скрипочку стиха, помаленьку.
За польськими повстанцями гнались російські вояки.
А як в Людмир зайшли, дав дві години генерал
А як в Людмир зайшли, дав дві години генерал
Ой не світи, місяченьку,
Не світи нікому,
Не світи нікому,
Не всі бердичівські юдеї набожні були.
Траплялися й такі, що тільки й шукали нагоди,
Траплялися й такі, що тільки й шукали нагоди,
Дивний був учень у Великого Магіда.
Цурався тих, з ким вчився.
Цурався тих, з ким вчився.
«Як летіла пава, серед села впала,
А краса-дівчина пояса в’язала»
А краса-дівчина пояса в’язала»
«Іде дівка по водицю, коромисло гнеться,
А Микола на конику, як береза в’ється.
А Микола на конику, як береза в’ється.
На другий день Песаха прийшов у гості
До раббі Ар’є вчитель його синів.
До раббі Ар’є вчитель його синів.
Якось раббі Агарон вів службу в синагозі Межереча.
Звертаючись до Бога, тільки-но намірився сказати: «Царю!»,
Звертаючись до Бога, тільки-но намірився сказати: «Царю!»,
Я не піду за музику, бо сі бою єго крику,
Бо музика ледащиця, цілий тиждень волочиться
Бо музика ледащиця, цілий тиждень волочиться
Покараний хасид якийсь за те був,
Що осквернив Святу Суботу:
Що осквернив Святу Суботу:
«Ой не буде, ой не буде вище глоду лобода,
Ой не буде, ой не буде старше попа попадя!
Ой не буде, ой не буде старше попа попадя!
Раббі Кіцес зібрався їхать в Святу Землю.
Прийшов до Бешта попрощатись.
Прийшов до Бешта попрощатись.
Спитали якось раббі Баруха ,
Чому це Бога названо спочатку творцем ліків
Чому це Бога названо спочатку творцем ліків
Гналась за лисом зграя гончаків.
І, певно ж, наздогнала б,
І, певно ж, наздогнала б,
Такого рабин Яаков Йосеф досі не знав:
Прийшов молитись, а синагога зачинена була.
Прийшов молитись, а синагога зачинена була.
"Чи не той то Омелько,
Що жне жито хорошенько?
Що жне жито хорошенько?
«Нащо сидіть мені з убогими хасидами
І слухать теревені якогось там магіда ?
І слухать теревені якогось там магіда ?
«Ой на горі два крамарі
Копали криницю:
Копали криницю:
З дитинства був книжником раббі Бер Дов .
Рано пізнав Гмару й глибини Кабали.
Рано пізнав Гмару й глибини Кабали.
Зійшла зірка з підвечірка
Та й впала додолу,
Та й впала додолу,
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
«Сива зозуленько, не літай раненько,
Не літай раненько, не куй жалібненько!
Не літай раненько, не куй жалібненько!
"Над річкою, бережком,
Ішов чумак з батіжком,
Ішов чумак з батіжком,
Непосидючий Бешт.
От і сьогодні він в дорозі.
От і сьогодні він в дорозі.
І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому,
а Аврагам усе ще стояв перед Господнім лицем
а Аврагам усе ще стояв перед Господнім лицем
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
А як мала чарувати, кликала до хати:
"Дівка в сінях стояла,
На козака моргала:
На козака моргала:
"Ко славе страстию дыша,
В стране суровой и угрюмой,
В стране суровой и угрюмой,
"Гей, був в Січі старий козак, на прізвище Чалий,
Вигодував сина Саву козакам на славу.
Вигодував сина Саву козакам на славу.
"Та й орав мужик край дороги.
Гей, соб! Цабе, рябий, тпру! Край дороги.
Гей, соб! Цабе, рябий, тпру! Край дороги.
"Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивать,
Та лягайте спочивать,
Ой у полі корчомочка,
А в корчомці шинкарочка.
А в корчомці шинкарочка.
"Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
«Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?»
«Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?»
До М.П.Драгоманова
27 жовтня 1892 р. Колодяжне
27 жовтня 1892 р. Колодяжне
"Журба ж мене з’їла, із ніг ізвалила!
А я тобі, журбо, да й не подаюся,
А я тобі, журбо, да й не подаюся,
"Кучерява Катерина
Чіплялася до Мартина:
Чіплялася до Мартина:
«Козаченьку, куди йдеш?
Невже жалю не маєш?»
Невже жалю не маєш?»
Ой дідусю, дідусю, сивая борідка,
Чом ти мене не любив, як була я дівка?
Чом ти мене не любив, як була я дівка?
А позаду Сагайдачний ,
Що проміняв жінку на тютюн та люльку,
Що проміняв жінку на тютюн та люльку,
Ой невдахо-невдашечко, ти невдашная жена,
Ти невдашная жена, ти сухотонько моя.
Ти невдашная жена, ти сухотонько моя.
У містечку Богуславку, Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Ой і зрада, карі очі, зрада:
Чому в тебе, милий,
Чому в тебе, милий,
«Горе тай годі: «Ну, як ти ходиш?..
Боком тільки чомусь...
Боком тільки чомусь...
Виносили небіжчика із хати.
Місцевий ескулап теж завітав тут.
Місцевий ескулап теж завітав тут.
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Уславлений мудрістю повсюди,
Летіла зозуля через сад куючи,
Ой плакала дівчина, за старого йдучи.
Ой плакала дівчина, за старого йдучи.
В Царіграді, на риночку,
Та п’є Байда мед-горілочку
Та п’є Байда мед-горілочку
Якось віслюк, лев і лис
На полювання втрьох пішли.
На полювання втрьох пішли.
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
І привели нарешті в виноградник.
З літами недобачать стала бабуся.
Ескулапа кличе й обіця:
Ескулапа кличе й обіця:
Оповідають міфи греків,
Начебто в минувшині далекій
Начебто в минувшині далекій
Дві коханки різновікі були в чоловіка.
Сивий волос молоденька вночі було смика,
Сивий волос молоденька вночі було смика,
Павич над журавлем глумивсь:
«Ну, що за вдяганка у тебе?!
«Ну, що за вдяганка у тебе?!
Селюк не знав, що сталось в далеку давнину.
Музики два змагались. І ось у того,
Музики два змагались. І ось у того,
Був дивний той рибалка:
Не про гачки й наживку,
Не про гачки й наживку,
Спитав раз хворий:
«Скільки ще жить лишилося мені?»
«Скільки ще жить лишилося мені?»
Із драговини якось брудна жаба з’явилась.
«Лікую всі хвороби!»- на світ весь заявила.
«Лікую всі хвороби!»- на світ весь заявила.
На зборищі якомусь в лісі
Мавпочка – цей невгамовний бісик
Мавпочка – цей невгамовний бісик
Заговорили дерева навесні:
«Царя вже люди, звірі й птахи мають,
«Царя вже люди, звірі й птахи мають,
Перелітаючи із вишні на черешню,
Невтомний соловейко з вечора й до рана
Невтомний соловейко з вечора й до рана
Солі мішок віз на собі віслюк.
Річка попереду. Ввійшов у воду
Річка попереду. Ввійшов у воду
Що сила й спритність не вічні.
Старезний лев знав цю істину.
Старезний лев знав цю істину.
Такого ще не було на білім світі:
Комар із левом надумав битись.
Комар із левом надумав битись.
Настраждалась жінка з п’яничкою своїм.
Не діяло: «Побив би тебе грім!»
Не діяло: «Побив би тебе грім!»
Надумав мудрагель присвоїть гроші,
Що приятель хотів дати на сховок.
Що приятель хотів дати на сховок.
Узимку чоловік підняв гадюку.
Поклав за пазуху й продовжив путь.
Поклав за пазуху й продовжив путь.
На журавлів, що нищили посів,
Поставив сіті селянин.
Поставив сіті селянин.
ПРО ГОРУ ТА МИШЕНЯ
Сварки синів переростали в бійки.
Ставало батькові і прикро, й гірко.
Ставало батькові і прикро, й гірко.
Вовк бачив віслюка,
Що мирно на лузі пасся,
Що мирно на лузі пасся,
Днини спекотної віслюка найняв юнак.
Попервах можна ще було в сідлі сидіти,
Попервах можна ще було в сідлі сидіти,
Украв хлопчисько в школі до писання щось.
«Розумний! Гарно робиш, синку!»- на те мати.
«Розумний! Гарно робиш, синку!»- на те мати.
Сопучи, поволі по курному шляхові
Тягли воли важчезний віз.
Тягли воли важчезний віз.
Якоїсь ночі надибав вовк собачу буду.
«Скажи-но, як тобі вдається ситим бути?-
«Скажи-но, як тобі вдається ситим бути?-
Споконвіків кота бояться миші.
«Як пострах цей змінити на щось інше?»,-
«Як пострах цей змінити на щось інше?»,-
Лис якось у криницю впав.
Од страху й холоду там потерпав
Од страху й холоду там потерпав
Лежить у сховку сіроман
За кілька кроків од поживи,
За кілька кроків од поживи,
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
І привели нарешті в виноградник.
В печеру загнав отару пастух в негоду.
Побачив диких кіз: «Так це ж нагода!
Побачив диких кіз: «Так це ж нагода!
«Нате я й лис, аби перехитрити дурнів»,-
Подумав і раптово збочив,
Подумав і раптово збочив,
Як визволила миша з сіті лева,
То з його жінкою відтоді подружилась.
То з його жінкою відтоді подружилась.
Якби можна було зупинить сонце,
то це треба було б зробить зараз.
то це треба було б зробить зараз.
Рання весна і перший теплий день.
«Ну, як тут просто берегом ходить,
«Ну, як тут просто берегом ходить,
Бідна вдова тримала гарну курку
І на сніданок яйце щоразу мала.
І на сніданок яйце щоразу мала.
Цілісіньке літо спекотно було.
Із неба – хоча б там краплина.
Із неба – хоча б там краплина.
Так уже ведеться на цім світі:
З кого глузують, той і сам до глузів схильний.
З кого глузують, той і сам до глузів схильний.
З криниці брав воду садівник.
Песик крутився біля нього,
Песик крутився біля нього,
Ні бідний, ні багатий був селюк:
На продаж навіть щось одвозив.
На продаж навіть щось одвозив.
На голову волові сів якось комарик
Та й на всі заставки почав дзижчати.
Та й на всі заставки почав дзижчати.
Коли ще вільними блукали в лісі,
Посварився кінь з оленем.
Посварився кінь з оленем.
Лис так заплутався у хащі,
Що начебто потрапив в пастку.
Що начебто потрапив в пастку.
Віслюк із лошаком везли вантаж до міста,
Але так повелося, що висловухий аж згинавсь,
Але так повелося, що висловухий аж згинавсь,
Щоб не тремтіть над збіжжям,
Скупердяй продав його,
Скупердяй продав його,
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
Пухнастий хвіст свій лис
Змушений був залишити в капкані
Змушений був залишити в капкані
Якось обабіч річки лев і селюк ішли.
Щоб скоротить дорогу, розмову завели.
Щоб скоротить дорогу, розмову завели.
Дві служниці молоді на горищі спали.
До роботи їх будив посланець од пані.
До роботи їх будив посланець од пані.
На ярмарок батько із сином віслюка ведуть.
Міркують, скільки вторгувати вдасться.
Міркують, скільки вторгувати вдасться.
Дві сім’ядолі моєї долі – сини мої,
Усе частіш ви входите у сни...
Усе частіш ви входите у сни...
Меркурій якось захотів дізнатись,
Чи ще шанують його люди.
Чи ще шанують його люди.
Зморений, ліг чоловік у ліжко,
Та не спромігсь заснуть одразу.
Та не спромігсь заснуть одразу.
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
Щось із Сарасате .
Найвища у лісі та й струнка до того ж,
Стала глузувати смерека з морошки.
Стала глузувати смерека з морошки.
Уподобав якось лев доньку лісникову
І відтоді позабув, що то жить в спокої.
І відтоді позабув, що то жить в спокої.
Вот почему мы не просто молим Бога
внять нашим призывам о помощи,
внять нашим призывам о помощи,
Потрапила раз куріпка хтозна як у сіті
І блага мисливця її відпустити:
І блага мисливця її відпустити:
Іще б з годину ліс додивляв би сни,
Якби його не розбудило лев’яче ревіння.
Якби його не розбудило лев’яче ревіння.
Колись, коли од рабі Нахмана я був далеко,
Набагато далі, ніж Умань од Єрусалиму,
Набагато далі, ніж Умань од Єрусалиму,
Цап якось пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Лис на ферму полетів.
Які б дива не виробляли в цирку коні,
Бачу пару гнідих з воєнного дитинства...
Бачу пару гнідих з воєнного дитинства...
Якось уперше жабенята
Побачили вола на лузі
Побачили вола на лузі
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Знайшли собі хату
Андрію Содоморі
Жили собі в дружбі хазяям на втіху
Півень та віслюк. Не відали лиха.
Півень та віслюк. Не відали лиха.
Це гріх – не осміхнутись немовляті,
Коли воно невтішно плаче,
Коли воно невтішно плаче,
Постаріла кішка. Хазяїв нема.
А голод триклятий вже кишки вийма.
А голод триклятий вже кишки вийма.
Що темперамент, а також талант потребують певною мірою дисципліни,
з цим кожен легко погодиться. Але думка, що розум, який, природньо,
з цим кожен легко погодиться. Але думка, що розум, який, природньо,
На вічну пам’ять
Збігнєву Герберту,
Збігнєву Герберту,
Не мертвими приходять в сни мої рідні.
« Якже рясно родять яблуні твої, –
« Якже рясно родять яблуні твої, –
По довгих блуканнях, по нетрях –
Широка галява.
Широка галява.
По-літньому ще припікає сонце.
По селах християни картоплі копають,
По селах християни картоплі копають,
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Печаль Арахна тче і тче.
Якби літа, мов круглі дати,
Вряди-годи одвідували нас,
Вряди-годи одвідували нас,
...А діти виростуть.
От тільки б нам не старіть.
От тільки б нам не старіть.
А як роки візьмуть мене попідруки
І на Нево захочуть повести,
І на Нево захочуть повести,
УЛАМКИ СМАЛЬТИ ІЗ МОЗАЇКИ ЖИТТЯ
А між тим годувальниця дум невсипущих –
Ніч западає...
Ніч западає...
ПІСНЯ,
ЩО ГЕНІЮ ВІДКРИЛА УКРАЇНУ
ЩО ГЕНІЮ ВІДКРИЛА УКРАЇНУ
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
На голові несе глечик молока.
Залиш Господа, записаного на сторінках Старого й Нового Заповітів, собі.
А я візьму того, про кого не написано жодного слова.
А я візьму того, про кого не написано жодного слова.