•  Amoretti. Сонет LXIV (переклад з Едмунда Спенсера)

Здобув я ласку цілувати милу,
Й мені здається, що квітки духмяні

•  Донечці

Мрії, сповнені криштальним, чарівним дитячим сміхом,
Збережи в своєму серці, не згуби, нехай не згасить

•  ***

For all hopeless hearts Holy Heaven predicts declination.
Having lost their essence, our days are becoming defenseless.

•  Amoretti. Сонет LXIII (переклад з Едмунда Спенсера)

Опісля довгих бур і бід сумних,
Коли долав нестерпні муки злі,

•  Laughter

Laughter’s a nonsense that happy and quiet,
Sweet and light gladness of forbidden jesting.

•  ***

Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.

•  Amoretti. Сонет LXII (переклад з Едмунда Спенсера)

Завершує свій шлях охлялий рік.
Торує рік новий стрімкі стежки:

•  ***

Зупиняється час і майбутнє закрили тумани,
Перед нами небачений відчай незрушно постав.

•  Amoretti. Сонет LXI (переклад з Едмунда Спенсера)

Славетний образ Божого сіяння,
Святу самодостатню, ідол свій

•  Харків

Харків — моє непорушне мовчання, прихований відчай,
Стримані сльози, втамовані крики, іронії лезо,

•  ***

За свободою й ризиком втрати грядуть неминуче,
Лиш обдурена пам’ять виловлює тільки первинне.

•  Amoretti. Сонет LX (переклад з Едмунда Спенсера)

Майбутнє всім небесних сфер знавцям
Щорік розкаже кожна із планид.

•  Amoretti. Сонет LIX (переклад з Едмунда Спенсера)

Щаслива втричі впевнена в собі
Дівчина з серцем, що належить їй.

•  ***

З тягарем неосмислених сенсів повільно іду
І непевна хода не осяяна ангельським оком.

•  Amoretti. Сонет LVІІІ (переклад з Едмунда Cпенсера)

Їй, надто впевненій у собі

•  ***

Найтонша трепетність високих слів
Вражає більше, ніж пряма загроза.

•  Amoretti. Сонет LVII (переклад з Едмунда Спенсера)

Кохана войовнице, ну давай
Миритись, хай завершиться війна.

•  Amoretti. Сонет LVI (переклад з Едмунда Спенсера)

Ти чарівна, однак жорстка і зла;
Немов тигриця, люта і жаска,

•  Amoretti. Сонет LV (переклад з Едмунда Спенсера)

Коли дивлюсь услід красуні тій,
Жорстокість милої ятрить мене.

•  Amoretti. Сонет LIV (переклад з Едмунда Спенсера)

В театрі світу й вихорі подій
Кохана – мій вибагливий глядач –

•  ***

Відпускаю думки у спустошений світ,
Що з неясних причин чимчикує по колу.

•  Amoretti. Сонет LIII (переклад з Едмунда Спенсера)

Пантера попри вигляд показний,
Що звірів манить, – оком протина,

•  ***

Якщо примарні тіні плетуть свої тенета,
Однаково безсилі естет і щирий цинік.

•  Amoretti. Сонет LII (переклад з Едмунда Спенсера)

Від неї я вертаю у свій дім,
Мов утікач, що битись перестав,

•  ***

Крізь морок часу – плями полум’яні
І викривляє зір картину світу.

•  ***

В безумній круговерті, крізь вічний гул і гамір,
Де балачок багато і час іще дитина,

•  Amoretti. Сонет LI (переклад з Едмунда Спенсера)

Хіба митців роботи знамениті
Не найтвердіший мармур нам доніс,

•  ***

Чарує розум самота зваблива,
Сплітає сіть підступна плутанина.

•  Amoretti. Сонет L (переклад з Едмунда Спенсера)

Подвійну хворість шлють мені жалі,
Бо в серці рана й тіло біль скував.

•  Amoretti. Сонет XLIX (переклад з Едмунда Спенсера)

Красуне, чом твоя душа тверда?
Спроможна вбити погляду стріла?

•  Amoretti. Сонет XLVIII (переклад з Едмунда Спенсера)

Не винний ти, папере, діва зла
Із помсти вилила на тебе гнів:

•  Amoretti. Сонет XLVII (переклад з Едмунда Спенсера)

Не довіряй привітності очей,
Не знавши їх в підступності гіркій:

•  Лоліта

В думках не зринули бажання, коли зірки униз летіли,
Вона угору не дивилась, приречено ковтала сльози.

•  Amoretti. Сонет XLVI (переклад з Едмунда Спенсера)

Красуня, незворушна й чарівна,
Жене від себе на шляхи земні,

•  ***

Усміхнена далеч зробила невпевнений порух,
Освітлена темінь соромилась бути собою,

•  ***

Непохитно уперті пречисті ефірні вітри,
В оберемок ухоплені часом, несли дивосміх.

•  ***

Я знаходжу отруйні думки на життєвій дорозі
І нікуди не можу подіти, з собою несу.

•  ***

Всіх висот і глибин осягнути не зможу ніколи,
А тому вмиротворення тихе мені і не сниться,

•  ***

Коли жагою думки осяяні світи
У просторі і часі губились випадково,

•  Amoretti. Сонет XLV (переклад з Едмунда Спенсера)

У дзеркалі, що чисте, мов кришталь,
Небесній вроді не збагнеш ціни,

•  Amoretti. Сонет XLIV (переклад з Едмунда Спенсера)

Коли славетні Греції сини,
Уперто через гордощі скублись,

•  ***

Іде назустріч завтра, слабке і безборонне.
Реальне й недосяжне вихоплюють мечі.

•  ***

Вчорашній світ розтанув, наче дим,
Новий світогляд зріє на руїнах.

•  Шлях пілігрима (переклад з Джозефа Ред’ярда Кіплінґа)

Я не чекаю, що мій шлях благословлять святі,
І не вважаю, що чорти мене зіб’ють з путі.

•  "Місто з латуні" (переклад з Джозефа Ред’ярда Кіплінґа)

Є шлях забутий до воріт в землі, що замели вітри.
Орда безжальна стерла тих, кому ворота Бог відкрив.

•  Романтика (переклад з Джозефа Ред’ярда Кіплінґа)

Печерний люд сказав: «Бувай,
Романтико! Вона пішла

•  Ветерани (переклад з Джозефа Ред’ярда Кіплінґа)

Ми біля батьківських могил,
Де часом вражено хрести.

•  ***

Виснажлива одноманітність, заблудлі голоси і тіні
Зринають, множаться і тануть в долонях нетривкого часу.

•  ***

Відходить літо і дрижать несходжені дороги,
Хвилини-блискавки дарують просвіт нетривалий.

•  Amoretti. Сонет XLIII (переклад з Едмунда Спенсера)

Що краще: чи мовчання, чи слова?
Як говорю, у ній палає гнів.

•  ***

Розлився день весняний безхмарною блакиттю,
В замилуванні сонце і вітер не дихне.

•  ***

Такий простий невідворотний сніг
Вкриває землю, пристрасті, тривоги,

•  ***

Чути плач луни земної рано-вранці, на світанні,
Перший промінь крає темінь, путь годинника невпинна…

•  Amoretti. Сонет XLII (переклад з Едмунда Спенсера)

Терплю я у коханні муки злі,
Усе ж приємні, хоч і біль не стих:

•  Amoretti. Сонет XLI (переклад з Едмунда Спенсера)

Це воля чи характеру плоди –
Безжалісність глуха до ворогів?

•  ***

Захмарний спокій небної краси –
Безгрішно-чистий непохитний докір.

•  ***

Маленький ковток живодайної тиші
Рятує думки від непотребу слів.

•  Еварра та його боги (переклад з Джозефа Ред’ярда Кіплінґа)

Читайте тут:
Це казка про Еварру, що колись

•  ***

Цей ранок загубився на шляху,
Блукаючи непевно у тумані.

•  Троє маленьких поросят (переклад з Роалда Дала)

Поміж усіх малих звірят
Люблю найбільше поросят.

•  Маленька Червона Капелюшка та вовк (переклад з Роалда Дала)

Як тільки вовк в один із днів
Відчув, що дуже зголоднів,

•  Золотоволоска і три ведмеді (переклад з Роалда Дала)

Відома казочка мала
Даремно в продажу була.

•  Amoretti. Сонет XL (переклад з Едмунда Спенсера)

Коли цвіте ласкавий усміх, він
Навіює мені дива такі:

•  Amoretti. Сонет XXXIX (переклад з Едмунда Спенсера)

Венери дочко, усміх твій сп’яня,
Могутнім хистом володієш ти,

•  ***

Омана зору простір випивала,
Стоокий безмір поглинав уяву.

•  ***

Весняне повітря несе живодайне тепло.
Пісками дочасно спливають невпинні хвилини.

•  Amoretti. Сонет XXXVIII (переклад з Едмунда Спенсера)

Міфічний Аріон, як шторм ревів,
Був кинутий в безодню хвиль колись.

•  Amoretti. Сонет XXXVII (переклад з Едмунда Спенсера)

Яка підступність: пасма золотаві
Убрала в сітки покрив золотий

•  ***

Галявини чистого розуму прагнуть прозрінь,
Настійливо хочуть висіти у хащах тумани.

•  ***

Манлива незнищенна далечінь
Подовжує і простір, і уяву.

•  Amoretti. Сонет XXXVI (переклад з Едмунда Спенсера)

Чи промине біда, скажіть мені,
Чи не уникну мук і суєти?

•  Amoretti. Сонет XXXV (переклад з Едмунда Спенсера)

Мої жагучі очі зрять предмет
Гіркого болю, прикрої біди:

•  ***

Для зневірених душ небеса пророкують занепад.
Загубивши основу, стають безпорадними дні.

•  ***

Оманливий вигляд показує суть не завжди,
Загальні уявлення висновки наші формують.

•  Amoretti. Сонет XXXIV (переклад з Едмунда Спенсера)

У океані корабель іде,
Тому, що зірка осяває шлях.

•  Amoretti. Сонет XXXIII (переклад з Едмунда Спенсера)

Я зло вчинив, яким зашкодив сам
Імператриці, милій і святій,

•  ***

Виринають із пам'яті спомини давніх надій,
Що колись оселились у мріях привабливим дивом.

•  ***

Світило сонце неземним вогнем –
Із посмішкою сніг одразу танув.

•  Amoretti. Сонет XXXII (переклад з Едмунда Спенсера )

Коваль, який вогонь розвів жаркий,
Розплавить будь-який метал міцний.

•  Буревій (переклад з Джозефа Ред'ярда Кіплінґа)

Не видно зір у глупу ніч,
Світанок утікає пріч,

•  Зіпсовані люди (переклад з Джозефа Ред'ярда Кіплінґа)

Задля речей незнаних,
Що мають плинну суть,

•  Amoretti. Сонет XXXI (переклад з Едмунда Спенсера )

Чом тій, що має вдачу нелегку,
Дано сяйної вроди дар святий

•  ***

Зими ворожіння, насмішливу втому,
Бар'єри умовностей і заборон

•  ***

Покотилась луна через простір, вивчаючи далі,
А беззахисній тиші несила було опиратись.

•  ***

Переростає злість у спокій
І звичка поглинає біль.

•  ***

Cміливість і страх у житті не завжди антиподи,
Гротеск і сарказм поріднились, неначе брати.

•  Amoretti. Сонет XXX (переклад з Едмунда Спенсера )

Я – вогнище, моя кохана – лід.
І дивно, що той холод крижаний

•  Amoretti. Сонет XXIX (переклад з Едмунда Спенсера )

Псує уперта діва і черства
З пихою смисл моїх невинних фраз.

•  ***

Легким повільним летом хитких фантасмагорій
Замінюється чиста прозора яснота.

•  Арифметика на кордоні (переклад з Джозефа Ред'ярда Кіплінґа)

Велика і славетна путь –
Сім літ навчання для мети:

•  Amoretti. Сонет XXVIII (переклад з Едмунда Спенсера)

Прикрасивши лавровим листям одяг,
На співчуття дала надію ти.

•  Amoretti. Сонет XXVII (переклад з Едмунда Спенсера )

Чому красуня горда й величава?
Всесвітня слава – цілковитий тлін:

•  Сміх

Сміх – це абсурд невимовного щастя,
Радість легка заборонених жартів,

•  ***

Туманна яв покликала натхненно,
Її пильнує хоровод хвилин.

•  Amoretti. Сонет XXVI (переклад з Едмунда Спенсера )

Троянда гожа має колючки,
Шипшина – пишна, тільки не вколись!

•  Amoretti. Сонет XXV (переклад з Едмунда Спенсера )

Вмираюче життя давно терплю,
В якому знемагаю від біди:

•  ***

Безпідставна тривога розбилась, утративши суть,
Поринали думки у захмар'я, небачене досі.

•  ***

Сміялося у вічі незнане й безіменне,
Викручувало руки відсутністю прогнозів.

•  ***

Спускалося в низини і так спокійно гасло
Усе, що йде на хвилі піднесення і втіхи.

•  ***

З терпкою тугою тьмяніли далі,
По швах тріщало тло світобудови.

•  ***

Холодним сяйвом вічне сонце світить,
Думок відбитки губляться в снігу.

•  ***

Як подивимось часу у вічі – не бачимо дна,
Та йому недоречно сказати про очі бездонні.

•  Звичайна магія (переклад з Джорджа Вільяма Рассела)

Ми – порив, що сіє тихо
Правди й вигадки політ.

•  Alter Ego (переклад з Джорджа Вільяма Рассела)

Безтурботний дух у рань
Серце римою повнить,

•  Amoretti. Сонет ХХIV (переклад з Едмунда Спенсера)

Мій зір чарівний образ полонив,
Коли довершена краса цвіла.

•  ***

Огортає безглуздя знайому реальність,
Розтікаються контури звичних уявлень.

•  я в серці своїм твоє серце тримаю (переклад з Едварда Естліна Каммінгса)

я в серці своїм твоє серце тримаю,
без нього ніколи ніде не ітиму

•  вернусь додому із тобою скутий (переклад з Едварда Естліна Каммінгса)

вернусь додому із тобою скутий –

•  для зірки кожної відмінний час (переклад з Едварда Естліна Каммінгса)

для зірки кожної відмінний час
найбільш правдивий хибно кожен з них –

•  то хитрість – віднайти, що не втрачав (переклад з Едварда Естліна Каммінгса)

то хитрість – віднайти, що не втрачав
(народження складне, життя – це дар)

•  ***

В душі вирують гнів і страх,
Майбутнє вдалині, як пляма.

•  Amoretti. Сонет ХХIIІ (переклад з Едмунда Спенсера)

Як Пенелопа прядиво пряде,
Обман прихильників – її мета

•  ***

Задумливе небо дощами писало промови,
А потім сліпило блакиттю і ніжністю хмар,

•  ***

Захлинаючись часом, долаючи кола пітьми,
Ідучи навмання, на маяк, а чи світло в тунелі

•  Amoretti. Сонет ХХII (переклад з Едмунда Спенсера)

В священну пору посту й молитов
До Бога линуть звернення й пісні.

•  До моря (переклад з Джона Кітса)

Воно – суцільний шепіт невтишимий,
Могуття хвиль на берегах самітних,

•  Amoretti. Сонет ХХI (переклад з Едмунда Спенсера)

Природа чи мистецтво познача
Тонку чарівність неповторних рис?

•  Amoretti. Сонет ХХ (переклад з Едмунда Спенсера)

Даремно я прихильності просив,
Коли боліло серце донезмоги.

•  Amoretti. Сонет ХІХ (переклад з Едмунда Спенсера)

Дзвінка зозуля – вісниця весни.
Її труба вже сповіщала тричі,

•  Сергей Гупало. За окном (перевод с украинского)

Эх, не мир за окном, там – одно полотно,
А кругом воронье, аз и буки.

•  Amoretti. Сонет XVIII (переклад з Едмунда Спенсера)

Колеса, обертаючись невпинно,
Стирають повністю і сталь міцну.

•  Сергей Гупало. Печаль (перевод с украинского)

Нет у нас парусов и попутный не слышится ветер,
Что-то важное кончилось, мы – не закончимся вмиг.

•  Amoretti. Сонет XVII (переклад з Едмунда Спенсера)

Не змалювати ангельське лице,
Яке здивує будь-який талант,

•  Amoretti. Сонет XVI (переклад з Едмунда Спенсера)

Колись узрів необережно я
У милої в очах незгасний блиск,

•  ***

Згубились ми в потоках часу,
Але в серцях не заблукали.

•  наш розум бреше більше за життя (переклад з Едварда Естліна Каммінгса)

наш розум бреше більше за життя
(ховає те, що безум нам відкрив)

•  бути в безчассі нам час дозволя (переклад з Едварда Естліна Каммінгса)

бути в безчассі нам час дозволя,
більше, ніж дане, відніме любов,

•  ***

Летить життя і дні все проминають всує,
Не знаю справжнє що, а що лише міраж,

•  Розмова мого «Я» з Душею (переклад з Вільяма Батлера Йейтса)

Моя Душа:
На древні виті сходинки я кличу,

•  Amoretti. Сонет XV (переклад з Едмунда Спенсера)

Купці, що дуже вправно і завзято,
Шукаючи скарби – свою приману,

•  Amoretti. Сонет XIV (переклад з Едмунда Спенсера)

Розгублені війська, верніться й знову
Продовжуйте відкинуту облогу,

•  Amoretti. Сонет XIII (переклад з Едмунда Спенсера)

В її поставі грація велична –
Вона обличчям в небеса здіймалась.

•  Amoretti. Сонет XII (переклад з Едмунда Спенсера)

Просив я раз кохані очі стиха
Мені маленький дати відпочинок

•  Amoretti. Сонет XI (переклад з Едмунда Спенсера )

Коли щодня я прагну тільки миру,
Заручників я би віддав за нього,

•  Amoretti. Сонет X (переклад з Едмунда Спенсера)

Це твій закон, зле божество кохання,
Це через тебе я в душі страждаю,

•  Amoretti. Сонет IX (переклад з Едмунда Спенсера)

Шукаю щось подібне, те, що схоже
На очі, що їх сила в серце світить,

•  Amoretti. Сонет VIII (переклад з Едмунда Спенсера)

Вогню живого повні, найчистіші,
Запалені Творцем сяйливі очі,

•  Amoretti. Сонет VII (переклад з Едмунда Спенсера)

Пречисті очі – дзеркало відверте,
Що дивно честь дівочу відтворило,

•  ***

За новизною вічно женемося,
Минуле розступається, як хмари.

•  Amoretti. Сонет VI (переклад з Едмунда Спенсера)

Її байдужий розум і невинний
Хай не лякає у своїй гордині.

•  Amoretti. Сонет V (переклад з Едмунда Спенсера)

Мою любов спотворюєш ти грубо,
У гордощах її шукаєш вади,

•  Amoretti. Сонет IV (переклад з Едмунда Спенсера)

У рік новий відчинить двері Янус,
Цей рік веселощами всіх наділить,

•  Amoretti. Сонет ІІІ (переклад з Едмунда Спенсера)

Захоплює мене краса велична,
Її чарівність світ підтвердить цілий:

•  Amoretti. Сонет ІІ (переклад з Едмунда Спенсера)

Бентежні роздуми, я вас плекаю
У люблячому серці повнім болю,

•  Amoretti. Сонет І (переклад з Едмунда Спенсера)

Щасливі ви, листки, у білосніжних
Руках, в які життя віддати можна.

•  До сну (переклад з Джона Кітса)

Бальзаме ночі стишено-п'янкої!
Ти затуляєш пальцями легкими

•  ***

Рукописи згоряють і сон душі триває,
А дерево надії ув'язнено в собі.

•  До сонета (переклад з Джона Кітса)

Якщо англійську рими ув’язнили,
Мов Андромеда, всі слова сонета

•  До Слави (переклад з Джона Кітса)

Слава, немов норовлива дівчина,
Дуже примхлива, якщо заманеться,

•  ***

Не вернуться минулі дні, не привітають нас ніколи,
Вони лише за нами йдуть і спогади несуть в мішку,

•  Прометей (переклад з Джорджа Гордона Байрона)

В твоїх ясних очах, титане,
За долю смертних вболівання,

•  ***

Ялинка без верхівки – людей жорстокий вчинок.
І як тепер їй бути? Вона ж іще жива!

•  Темінь (переклад з Джорджа Гордона Байрона)

Я бачив сон, а може то не сон.
Яскраве сонце згасло назавжди,

•  ***

Розквітли зірки на зимовому небі,
Суцвіття планет у пітьму заховали,

•  ***

На дні очей прокинулась надія
Утішитися усмішкою дня,

•  До вигадки (переклад з Джорджа Гордона Байрона)

Володарко дитячих мрій,
Царице втіхи і добра!

•  Libertatis sacra fames (переклад з Оскара Вайлда)

Я демократію ціную зроду,
Республіку я поважати звик,

•  ***

Прокинулись із посмішкою трави,
Бо сонце їхній смуток розтопило.

•  Імпресія Le Reveillon (переклад з Оскара Вайлда)

Мережить пурпур небо раннє,
В туманнім колі тіні тануть,

•  У Капелі Королівського коледжу в Кембріджі (переклад з Вільяма Вордсворта)

Не дорікайте ви за марні трати
Святому королівському й митцю,

•  Сонет, складений на Вестмінстерському мості 3 вересня 1802 року (переклад з Вільяма Вордсворта)

Земля не може кращого пізнати:
Хто обмине – душею обмілів –

•  ***

Майбутній день суворо і критично
У душу гляне докором німим,

•  ***

Завжди шукати винних – марна справа,
Бо у пітьмі людина бачить зло.

•  Ода західному вітру (переклад з Персі Біші Шеллі)

О, західний осінній вітре дикий!
Ти подихом кружляєш листя сонне,

•  Мінливість (переклад з Персі Біші Шеллі)

Ми, ніби хмари, що ховають місяць,
Як світяться в неспокої й дрижать,

•  ***

Обрамлює гілля жовтаві ліхтарі
І сотнями очей не блимають будинки,

•  ***

Вогнями виграє вечірнє місто жваво,
Імлиста водна гладь відбила шмат пейзажу,

•  СЛОВА (вінок сонетів)

Я непричетна до прогресу.
В мені живе моє минуле,

•  Згадав, що нищить нації достоту (переклад з Вільяма Вордсворта)

Згадав, що нищить нації достоту,
Які утратили мечів знаття,

•  До природи (переклад з Семюела Тейлора Колріджа)

Можливо, це фантазії барвисті,
Коли малюю те, що вабить око, –

•  Симфонія у жовтому (переклад з Оскара Вайлда)

Як омнібус долає міст,
Метеликом жовтіє нам,

•  О, скільки бардів славлять часу плин! (переклад з Джона Кітса)

О, скільки бардів славлять часу плин!
Лиш тих я добрим словом пом’яну,

•  До часу (переклад з Джорджа Гордона Байрона)

Час!.. На нестримному крилі
Годин мінливих відлетиш:

•  Гімн інтелектуальній красі (переклад з Персі Біші Шеллі)

Примарна тінь невидимої Cили,
Яка незримо поміж нас пливе,

•  ***

Біль прощань, поспішні будні в спорожнілім світі
Перетравлює спокійно втрачена епоха,

•  ***

Зринав зв'язок глибинний між справжнім і уявним,
Постійне й тимчасове свої стирали межі.

•  ***

Налякана душа у пам'яті в полоні,
Безликих буднів стрій пошкандибав наосліп,

•  ***

Не тонуть хмар човни у неба глибині,
Наснага блискавиць руйнує сонну тишу,

•  ***

На хвилі втрат постане час спокути –
Важка доба в присутності небес,

•  ***

Прозору шаль смеркань в загуслому повітрі
Розкинув вечір-маг, втамовуючи біль,

•  ***

Важкий тягар думок, що нависає тінню,
Кидає на ваги скарби усіх подій.

•  ***

Не видно осені в травневих снах,
Заквітчані рослини манять очі,

•  ***

Світлий промінь містичного дня
Осяває убогі години,

•  ***

Повільна музика повнила мить,
В бузкових пахощах чаїлись сили,

•  ***

Те слово звалося брехнею,
Що било в логіки дверцята,

•  ***

Туман сивобородий
Всміхається у вуса,

•  ***

Минулого краса не зникла і сьогодні.
Здавалося колись, що снігом замете.

•  ***

Не вберегти наступний день від спогадів роси,
І стежкою здоровий глузд попереду біжить.

•  ***

Ступаю в Задзеркалля
Без жодного порізу.

•  ***

Вечірнім присмерком блукає тиша,
Ліхтарне світло тьмяне і байдуже,