Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.17
11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
2026.03.12
11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?
2026.03.11
10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,
2026.02.28
16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,
2026.02.28
10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.20
12:37
Ненавиджу ніч,
коли протікають,
ніби чорна смола,
страхи і кошмари.
Ніч - оаза для відпочинку -
стає темним лісом,
у якому поселилися
злі духи. Ніч стає
коли протікають,
ніби чорна смола,
страхи і кошмари.
Ніч - оаза для відпочинку -
стає темним лісом,
у якому поселилися
злі духи. Ніч стає
2026.02.19
11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.
2026.02.18
14:52
І кажуть всі мені,
що добрий я –
дивуються…
А мені ж смішно! –
Злують.
А я добрий – хай кажуть…
20 червня 1989 р., Київ
що добрий я –
дивуються…
А мені ж смішно! –
Злують.
А я добрий – хай кажуть…
20 червня 1989 р., Київ
2026.02.11
10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму
2026.01.13
10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
2025.12.30
13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
2025.12.29
13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
2025.12.27
12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.
2025.12.22
15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.09
12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.19
22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
2025.11.18
22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
2025.11.15
22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
2025.11.12
21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
2025.11.11
22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.08
22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.05
21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
2025.11.04
22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
2025.11.01
22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
2025.10.31
21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
2025.06.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
|
2009.11.21 |
Актуальні теми:
• До Хокку
• До Маньєризму
• До Блюзу
• Життя поетів і не поетів, як воно є...
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Борис Костиря "Відображення" |
"Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш" |
2026.03.17 11:46 |
| Борис Костиря "Шлях у нікуди" |
"Подорожній іде
невідомо куди, він продирається" |
2026.03.12 11:08 |
| Борис Костиря "Спалена книжка" |
"Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив." |
2026.03.11 10:47 |
| Ірина Вовк " Автобіографія: н" |
"Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над" | 2026.02.28 16:10 |
| Ірина Вовк "Кримські портрети " |
"І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині." |
2026.02.28 10:50 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Євгенія Люба "Свідки" |
"Ось вони стоять обабіч дороги –
Твої свідки, Господи." |
2011.11.18 16:00 |
| Василь Кузан "Ранковий промінь" |
"Сонячний промінь
крізь відчинене вікно" |
2011.11.19 23:53 |
| Василь Кузан "Про залежнiсть" |
"У твоїй душі недовіри більше, ніж любові. Ти не віриш жодному моєму слову. А ні доказу." | 2011.11.27 21:54 |
| Євгенія Люба "Різдво" |
"Різдво. Саморобна церква.
Колись це була сільська водонапірна башта," |
2012.01.18 14:43 |
| Ірина Кулаковська "* * *" |
"Ти, ймовірно, мені не напишеш...
Ти, ймовірно, мене не напишеш" |
2012.02.29 11:37 |
| Василь Кузан "Рушники хмар" |
"Промінь золотом
Вишиває рушники хмар," |
2012.05.31 23:25 |
| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
| Дереза Меланія | 5.45 | Рубцов Ігор | 5.46 |
| Чернець Богдан | 5.45 | Логоша Оксана | 5.46 |
| Чухран Михайло | 5.45 | Онацька Галина | 5.46 |
| Чучка Павло | 5.45 | Гуцуляк Олег | 5.46 |
| Криничанка Наталка | 5.45 | Фітель Галина | 5.46 |
| Зотова Юлія | 5.45 | Ель Зоряна | 5.46 |
| Федорак Назар | 5.45 | Білець Віталій | 5.45 |
| Коляда Роман | 5.45 | Терещенко Наталя | 5.45 |
| Білінська Ірина | 5.45 | Забужко Оксана | 5.45 |
| Полянська Олена | 5.45 | Лоза Олена | 5.45 |
| Гольдін Сергій | 5.44 | Чухран Михайло | 5.45 |
| Березіна Дарина | 5.44 | Овчар Олеся | 5.45 |
| Дністрова Зоря | 5.44 | Роман Василь | 5.45 |
| Насипаний Віктор | 5.44 | Цибульська Таїсія | 5.45 |
| Назарук Володимир | 5.44 | Бражник Ольга | 5.45 |
| Кльокта Тетяна | 5.44 | Куренівець Дмитро | 5.44 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Грандіозне поетичне дійство!
| Рецензія на | Автор і текст |
|---|
Рубрики / Інша поезія
Переклади
(Початок: 2009.12.24, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Маслов Володимир "Не знаю, чи рука с" |
"Stanisaw Lem
Nie wiem, czy rka lepca i czuek limaczy" |
2019.06.25 18:16 |
| Криловець Анатолій "Метелики" |
"Метелики живуть дуже недовго.
Й ось уяви:" |
2013.08.19 19:10 |
Інша Еротична поезія
(Початок: 2010.01.21, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "* * *" |
"Літо не відчувається,
як свято без музики," |
2026.02.26 11:47 |
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Костиря Борис "Реконструкція парк" |
"Парк перебудовують,
здирають асфальт," |
2025.10.23 22:47 |
| Костиря Борис "Парадокси" |
"Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч." |
2025.10.11 22:10 |
| Костиря Борис "Тиша" |
"Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі." |
2025.09.08 22:04 |
Блюз. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Відображення" |
"Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш" |
2026.03.17 11:46 |
| Костиря Борис "Шлях у нікуди" |
"Подорожній іде
невідомо куди, він продирається" |
2026.03.12 11:08 |
| Костиря Борис "Спалена книжка" |
"Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив." |
2026.03.11 10:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Літо не відчувається,
як свято без музики," |
2026.02.26 11:47 |
| Костиря Борис "Ніч" |
"Ненавиджу ніч,
коли протікають," |
2026.02.20 12:37 |
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Ніч" |
"Ненавиджу ніч,
коли протікають," |
2026.02.20 12:37 |
| Костиря Борис "Обличчя мовчання" |
"Чи може бути
обличчя мовчання?" |
2026.02.11 10:18 |
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Відображення" |
"Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш" |
2026.03.17 11:46 |
| Костиря Борис "Шлях у нікуди" |
"Подорожній іде
невідомо куди, він продирається" |
2026.03.12 11:08 |
| Костиря Борис "Спалена книжка" |
"Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив." |
2026.03.11 10:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Літо не відчувається,
як свято без музики," |
2026.02.26 11:47 |
| Костиря Борис "Ніч" |
"Ненавиджу ніч,
коли протікають," |
2026.02.20 12:37 |
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Вибухи" |
"Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля" |
2026.02.19 11:02 |
| Губерначук Сергій "Імідж" |
"І кажуть всі мені,
що добрий я –" |
2026.02.18 14:52 |
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Костиря Борис "Вулиця" |
"Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці" |
2025.12.17 12:49 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Останній осінній листок
лежить на лавочці," |
2025.11.24 22:14 |
Іронічна інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Перший сніг" |
"Перший сніг
розділяє життя" |
2025.11.12 21:52 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана." |
2025.11.11 22:06 |
| Костиря Борис "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
| Костиря Борис "Мертва сторінка" |
"Мертва сторінка
у соціальній мережі," |
2025.10.14 22:07 |
| Костиря Борис "Залізничний вокзал" |
"Давно я не був
на залізничному вокзалі." |
2025.10.08 22:17 |
Інша візуальна поезія
(Початок: 2010.07.13, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Наша міфологія, інша поезія
(Початок: 2011.01.25, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Відображення" |
"Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш" |
2026.03.17 11:46 |
| Костиря Борис "Шлях у нікуди" |
"Подорожній іде
невідомо куди, він продирається" |
2026.03.12 11:08 |
| Костиря Борис "Спалена книжка" |
"Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив." |
2026.03.11 10:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Літо не відчувається,
як свято без музики," |
2026.02.26 11:47 |
| Вовк Ірина "Стоїть хата-ковчег" |
"На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі, Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бур" | 2026.02.24 12:13 |
Війна
(Початок: 2014.09.07, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори