Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.04
22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
2025.11.01
22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
2025.10.31
21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.25
22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
2025.10.23
22:47
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
2025.10.22
21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відірваними один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відірваними один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається
2025.10.18
22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
2025.10.16
22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
2025.10.15
22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.13
22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.11
22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
2025.10.08
00:05
Скільки часу ми втрачаємо
на сон! Як шкода,
що безліч годин
іде в нікуди.
Сон - це ніби інша реальність,
але часом така моторошна.
Важко зрозуміти,
яка реальність є справжньою:
на сон! Як шкода,
що безліч годин
іде в нікуди.
Сон - це ніби інша реальність,
але часом така моторошна.
Важко зрозуміти,
яка реальність є справжньою:
2025.10.06
22:11
Похмурий горіх
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,
2025.10.05
22:40
Чому молода дівчина
так часто буває на кладовищі?
Чому вона ходить туди
щоразу? Молодість і небуття -
що може бути
більш протилежним?
Пам'ять, яка застрягла
у глибоких тріщинах граніту,
так часто буває на кладовищі?
Чому вона ходить туди
щоразу? Молодість і небуття -
що може бути
більш протилежним?
Пам'ять, яка застрягла
у глибоких тріщинах граніту,
2025.10.04
22:30
Із кущів простягаються
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.
2025.10.03
22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.01
22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
2025.09.29
22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.
2025.09.28
22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,
2025.09.27
20:49
Проблиск в очах поета,
крізь смог повсякдення,
засипаний
снігом буденності,
коли його ніхто не чекав.
Проблиск крізь дим
фальшивих цінностей,
крізь хащі тоталітаризму,
крізь смог повсякдення,
засипаний
снігом буденності,
коли його ніхто не чекав.
Проблиск крізь дим
фальшивих цінностей,
крізь хащі тоталітаризму,
2025.09.26
21:39
Несподівано випав сніг,
коли зима вже закінчилася.
Останні конвульсії зими.
Відчуваєш ностальгію
за її красою, яка минає.
Повінь зими відступає
дуже повільно.
Військо зими потрощене
коли зима вже закінчилася.
Останні конвульсії зими.
Відчуваєш ностальгію
за її красою, яка минає.
Повінь зими відступає
дуже повільно.
Військо зими потрощене
2025.09.25
20:38
Повернутися додому на руїни
і шукати смисл
у розбитому камінні.
Повернутися додому
і не зустріти обіймів оселі,
а замість них
зяятиме кістяк
зі смертельною посмішкою
і шукати смисл
у розбитому камінні.
Повернутися додому
і не зустріти обіймів оселі,
а замість них
зяятиме кістяк
зі смертельною посмішкою
2025.09.22
22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,
2025.09.18
22:26
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.16
22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
2025.09.15
22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,
2025.09.14
21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
2025.09.10
21:41
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
|
2009.11.21 |
Актуальні теми:
• До Хокку
• До Маньєризму
• До Блюзу
• Життя поетів і не поетів, як воно є...
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Борис Костиря "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
| Борис Костиря "Світло погаслих зі" |
"Ми дивимось на світло,
якого немає, -" |
2025.11.01 22:04 |
| Борис Костиря "Прощання з літом" |
"Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду" |
2025.10.31 21:49 |
| Борис Костиря "Старий парк" |
"Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою." |
2025.10.29 21:47 |
| Борис Костиря "* * *" |
"Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли." |
2025.10.25 22:26 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Борис Костиря "Викинутий кнопкови" |
"Викинутий кнопковий телефон
Немов старий язичницький ідол." |
2023.11.14 15:04 |
| Ірина Вовк "Авжеж..." |
"Авжеж, тривалий строк
від наскельного мамонта -- до Джоконди..." |
2024.01.24 11:51 |
| Борис Костиря "Зло" |
"Зло безсмертне,
воно переходить" |
2025.02.13 20:23 |
| Борис Костиря "Німота" |
"Німота, як вичерпаність.
Німота, як пересохла річка." |
2025.03.11 20:04 |
| Борис Костиря "Голоси" |
"Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави," |
2025.07.13 22:09 |
| Борис Костиря "Старий" |
"Старий шукає ровесників,
але їх уже більше" |
2025.08.15 21:59 |
| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
| Дереза Меланія | 5.45 | Рубцов Ігор | 5.46 |
| Чернець Богдан | 5.45 | Логоша Оксана | 5.46 |
| Чухран Михайло | 5.45 | Онацька Галина | 5.46 |
| Чучка Павло | 5.45 | Гуцуляк Олег | 5.46 |
| Криничанка Наталка | 5.45 | Фітель Галина | 5.46 |
| Зотова Юлія | 5.45 | Ель Зоряна | 5.46 |
| Федорак Назар | 5.45 | Білець Віталій | 5.45 |
| Коляда Роман | 5.45 | Терещенко Наталя | 5.45 |
| Полянська Олена | 5.45 | Забужко Оксана | 5.45 |
| Гольдін Сергій | 5.44 | Лоза Олена | 5.45 |
| Березіна Дарина | 5.44 | Чухран Михайло | 5.45 |
| Дністрова Зоря | 5.44 | Овчар Олеся | 5.45 |
| Білінська Ірина | 5.44 | Роман Василь | 5.45 |
| Насипаний Віктор | 5.44 | Цибульська Таїсія | 5.45 |
| Назарук Володимир | 5.44 | Бражник Ольга | 5.45 |
| Кльокта Тетяна | 5.44 | Куренівець Дмитро | 5.44 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Незламна Тетяна
сказав(ла)
про критику
Світло погаслих зірок
, автор Костиря Борис
(2025.11.03 01:59)
На конкурс л*хів тебе навіть не запросять, бо ти - тотальний л*х
Майстерень Редакція
сказав(ла)
про критику
Розпорошеність свідомості
, автор Костиря Борис
(2025.10.30 08:04)
Костиря Борис
сказав(ла)
про критику
Розпорошеність свідомості
, автор Костиря Борис
(2025.10.29 21:58)
Костиря Борис
сказав(ла)
про критику
Фотографія для вічності
, автор Костиря Борис
(2025.10.22 22:00)
| Рецензія на | Автор і текст |
|---|
Розпорошеність свідомості
Костиря Борис
Костиря Борис
Переглядів: 73 | Коментарів: 2
Ост. коментар: Редакція Майстерень
Ост. коментар: Редакція Майстерень
Рубрики / Інша поезія
Переклади
(Початок: 2009.12.24, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Маслов Володимир "Не знаю, чи рука с" |
"Stanisaw Lem
Nie wiem, czy rka lepca i czuek limaczy" |
2019.06.25 18:16 |
| Криловець Анатолій "Метелики" |
"Метелики живуть дуже недовго.
Й ось уяви:" |
2013.08.19 19:10 |
Інша Еротична поезія
(Початок: 2010.01.21, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Реконструкція парк" |
"Парк перебудовують,
здирають асфальт," |
2025.10.23 22:47 |
| Костиря Борис "Парадокси" |
"Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч." |
2025.10.11 22:10 |
| Костиря Борис "Тиша" |
"Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі." |
2025.09.08 22:04 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом," |
2025.08.26 21:33 |
| Костиря Борис "Талант" |
"Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту," |
2025.08.21 21:58 |
Блюз. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
| Костиря Борис "Світло погаслих зі" |
"Ми дивимось на світло,
якого немає, -" |
2025.11.01 22:04 |
| Костиря Борис "Прощання з літом" |
"Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду" |
2025.10.31 21:49 |
| Костиря Борис "Старий парк" |
"Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою." |
2025.10.29 21:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли." |
2025.10.25 22:26 |
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
| Костиря Борис "Світло погаслих зі" |
"Ми дивимось на світло,
якого немає, -" |
2025.11.01 22:04 |
| Костиря Борис "Прощання з літом" |
"Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду" |
2025.10.31 21:49 |
| Костиря Борис "Старий парк" |
"Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою." |
2025.10.29 21:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли." |
2025.10.25 22:26 |
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Світло погаслих зі" |
"Ми дивимось на світло,
якого немає, -" |
2025.11.01 22:04 |
| Костиря Борис "Прощання з літом" |
"Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду" |
2025.10.31 21:49 |
| Костиря Борис "Старий парк" |
"Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою." |
2025.10.29 21:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли." |
2025.10.25 22:26 |
| Костиря Борис "Реконструкція парк" |
"Парк перебудовують,
здирають асфальт," |
2025.10.23 22:47 |
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Старий парк" |
"Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою." |
2025.10.29 21:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли." |
2025.10.25 22:26 |
| Костиря Борис "Розпорошеність сві" |
"Свідомість розпадається
на частинки. Вона" |
2025.10.22 21:52 |
| Костиря Борис "Тріщина у стиску р" |
"Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася" |
2025.10.18 22:14 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі," |
2025.10.16 22:36 |
Іронічна інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
| Костиря Борис "Мертва сторінка" |
"Мертва сторінка
у соціальній мережі," |
2025.10.14 22:07 |
| Костиря Борис "Залізничний вокзал" |
"Давно я не був
на залізничному вокзалі." |
2025.10.08 22:17 |
| Костиря Борис "Катарсис" |
"Із кущів простягаються
сотні рук." |
2025.10.04 22:30 |
| Костиря Борис "Постмодернізм" |
"Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами." |
2025.09.10 21:41 |
Інша візуальна поезія
(Початок: 2010.07.13, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Наша міфологія, інша поезія
(Початок: 2011.01.25, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Розпорошеність сві" |
"Свідомість розпадається
на частинки. Вона" |
2025.10.22 21:52 |
| Костиря Борис "Голос віків" |
"Із тиші комори,
набитій різним мотлохом," |
2025.10.17 21:50 |
| Костиря Борис "Над прірвою" |
"Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно" |
2025.10.13 22:32 |
| Костиря Борис "Ріка сну" |
"Скільки часу ми втрачаємо
на сон! Як шкода," |
2025.10.08 00:05 |
| Костиря Борис "Горіх" |
"Похмурий горіх
із зів'ялим після морозу листям." |
2025.10.06 22:11 |
Війна
(Початок: 2014.09.07, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори