ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.20 12:37
Ненавиджу ніч,
коли протікають,
ніби чорна смола,
страхи і кошмари.
Ніч - оаза для відпочинку -
стає темним лісом,
у якому поселилися
злі духи. Ніч стає

Борис Костиря
2026.02.19 11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.

Сергій Губерначук
2026.02.18 14:52
І кажуть всі мені,
що добрий я –
дивуються…
А мені ж смішно! –
Злують.
А я добрий – хай кажуть…

20 червня 1989 р., Київ

Борис Костиря
2026.02.11 10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

Борис Костиря
2025.11.10 22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,

Борис Костиря
2025.11.08 22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25







• Українське словотворення

• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники

Тлумачний словник Словопедія




 
Останній узагальнений огляд Огляди неритмізованої поезії Дата
Майстерень Редакція : "Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
 2009.11.21

Актуальні теми: Ваша книжка
  Видати свою збірку, свою книгу! Зателефонуйте, отримайте пояснення і ціну

Словотворення, використання, запозичення - ідеї та рішення
ВІДЕО: поезії й переклади МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА.
Рейтингові голосування у рубриках
Загальні рейтингові голосування: називаємо кращих авторів.
Літературно-співаний клуб у Львові.
Нові поетичні конкурси журналу "Дніпро" .
Нове відзначення за кращі українські поетичні твори - Премія імені Леоніда Первомайського
Жива мова:
- Вірші Ігора Павлюка читає народний артист України Святослав Максимчук .
- Вірші Василя Симоненка читає Я.Нечуйвітер
o - Tbiliso -The Best Georgian Quartet with Love -Тбілісо (5,5 mb);
o - "Maminy glaza" - The Mother's Eyes - T.Gverdciteli (5,5 mb);
o - Гвердцітелі "Ніжність" (5,5 mb);
o - Тамара Гвердцітелі - «Ленинград» (5,5 mb) Публікація: Осип Мандельштам ;

До Рубаї
До Хокку
До Маньєризму
До Блюзу
Життя поетів і не поетів, як воно є...
Опитування    
Критика авторського твору на «Майстернях» повинна бути:










Останні надходження іншої поезії    
Вибрані твори I  
Вибрані твори II  
Публікації   Дата

Орієнтовні рейтинги уподобань
 Статистика сайту  
Користувачів:5996
Авторів: 3760
Віршів:109739
Публіцистики:1553
Аналітики:1019
 Докладніше »»»
Поем:751
Прози:8223
Рецензій:662
Оглядів:197
Іншомов.поезії:948
Усього коментарів:480407
Учасників конкурсу “Майстерень”:2352
Загалом рейтинг авторів
“Народний”:3.19
“Майстерні”:2.80
Редакторів:31

Динаміка рейтингів регіонів:
Львів:6.23
Київ:6.23
Тернопільщина:6.2
Літугрупування:
Літугрупування «Літавиці»:7.29
«Невільнича поезія»:7.08
Літстудія «Перехрестя»:6.93
 

Останні коментарі       >> Наша ні про що розмовлялка >>
Бужанин Юрко сказав(ла) про критику  *** , автор Бужанин Юрко (2026.03.16 09:07)
Чорногуз Ярослав сказав(ла) про критику  *** , автор Бужанин Юрко (2026.03.15 22:19)
Рецензії від головного редактора
Рецензія на Автор і текст
Актуальне. Інша поезія
Відображення
Костиря Борис
Переглядів: 41 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Борис Костиря
Спалена книжка
Костиря Борис
Переглядів: 92 | Коментарів: 3
Ост. коментар: Борис Костиря
Шлях у нікуди
Костиря Борис
Переглядів: 50 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Борис Костиря
Автобіографія: народжена в Ялті
Вовк Ірина
Переглядів: 69 | Коментарів: 0
Кримські портрети на тлі природи
Вовк Ірина
Переглядів: 64 | Коментарів: 0
* * *
Костиря Борис
Переглядів: 59 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Борис Костиря
Стоїть хата-ковчег...
Вовк Ірина
Переглядів: 61 | Коментарів: 0
Травма весни
Костиря Борис
Переглядів: 231 | Коментарів: 5
Ост. коментар: Борис Костиря
Обличчя мовчання
Костиря Борис
Переглядів: 111 | Коментарів: 3
Ост. коментар: Борис Костиря
Ніч
Костиря Борис
Переглядів: 73 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Борис Костиря
Останні надходження:30 днів | загалом
 
Рубрики / Інша поезія