ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.30
13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
2025.12.29
13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
2025.12.27
12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.
2025.12.22
15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.09
12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.19
22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
2025.11.18
22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
2025.11.15
22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
2025.11.12
21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
2025.11.11
22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.08
22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.05
21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
2025.11.04
22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
2025.11.01
22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
2025.10.31
21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.25
22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
2025.10.23
22:47
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
2025.10.22
21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відірваними один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відірваними один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається
2025.10.18
22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
2025.10.16
22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
2025.10.15
22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.13
22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.11
22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
 Огляди неритмізованої поезії |
Дата |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
|
2009.11.21 |
Актуальні теми:
Видати свою збірку, свою книгу! Зателефонуйте, отримайте пояснення і ціну
• До Хокку
• До Маньєризму
• До Блюзу
• Життя поетів і не поетів, як воно є...
 Опитування |
| Останні надходження іншої поезії |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Борис Костиря "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
| Борис Костиря "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Борис Костиря "* * *" |
"Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну." |
2025.12.27 12:49 |
| Борис Костиря "* * *" |
"Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості." |
2025.12.22 15:26 |
| Борис Костиря "Вулиця" |
"Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці" |
2025.12.17 12:49 |
| Вибрані твори I |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Василь Кузан "сонце" |
"яйце зварене
жовтком назовні" |
2018.03.25 22:33 |
| Ірина Вовк ""Співай, соловейко" |
"Соловейко, співай свою пісню над кущем розквітлої троянди – Троянда дика розчулиться і за" | 2018.03.27 22:00 |
| Василь Кузан "ці" |
"неземної твоєї ніжності
розтікаються по пульсації" |
2018.04.05 10:12 |
| Борис Костиря "Викинутий кнопкови" |
"Викинутий кнопковий телефон
Немов старий язичницький ідол." |
2023.11.14 15:04 |
| Ірина Вовк "Авжеж..." |
"Авжеж, тривалий строк
від наскельного мамонта -- до Джоконди..." |
2024.01.24 11:51 |
| Борис Костиря "Зло" |
"Зло безсмертне,
воно переходить" |
2025.02.13 20:23 |
| Вибрані твори II |
Орієнтовні рейтинги уподобань| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
 |
|
|
|
| Дереза Меланія | 5.45 | Рубцов Ігор | 5.46 |
| Чернець Богдан | 5.45 | Логоша Оксана | 5.46 |
| Чухран Михайло | 5.45 | Онацька Галина | 5.46 |
| Чучка Павло | 5.45 | Гуцуляк Олег | 5.46 |
| Криничанка Наталка | 5.45 | Фітель Галина | 5.46 |
| Зотова Юлія | 5.45 | Ель Зоряна | 5.46 |
| Федорак Назар | 5.45 | Білець Віталій | 5.45 |
| Коляда Роман | 5.45 | Терещенко Наталя | 5.45 |
| Полянська Олена | 5.45 | Забужко Оксана | 5.45 |
| Гольдін Сергій | 5.44 | Лоза Олена | 5.45 |
| Березіна Дарина | 5.44 | Чухран Михайло | 5.45 |
| Дністрова Зоря | 5.44 | Овчар Олеся | 5.45 |
| Білінська Ірина | 5.44 | Роман Василь | 5.45 |
| Насипаний Віктор | 5.44 | Цибульська Таїсія | 5.45 |
| Назарук Володимир | 5.44 | Бражник Ольга | 5.45 |
| Кльокта Тетяна | 5.44 | Куренівець Дмитро | 5.44 |
 |
|
|
|
| Статистика сайту |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Останні коментарі >> Наша ні про що розмовлялка >>
Ну шо ти клюва свого завалив, Баклане?
Костиря Борис
сказав(ла)
про критику
Мідний шеляг для доктора
, автор Сіренко Артур
(2025.12.31 17:09)
Рецензії від головного редактора | Рецензія на | Автор і текст |
|---|
Актуальне. Інша поезіяРубрики / Інша поезія
Переклади
(Початок: 2009.12.24, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Маслов Володимир "Не знаю, чи рука с" |
"Stanisaw Lem
Nie wiem, czy rka lepca i czuek limaczy" |
2019.06.25 18:16 |
| Криловець Анатолій "Метелики" |
"Метелики живуть дуже недовго.
Й ось уяви:" |
2013.08.19 19:10 |
Інша Еротична поезія
(Початок: 2010.01.21, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Реконструкція парк" |
"Парк перебудовують,
здирають асфальт," |
2025.10.23 22:47 |
| Костиря Борис "Парадокси" |
"Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч." |
2025.10.11 22:10 |
| Костиря Борис "Тиша" |
"Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі." |
2025.09.08 22:04 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом," |
2025.08.26 21:33 |
| Костиря Борис "Талант" |
"Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту," |
2025.08.21 21:58 |
Блюз. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну." |
2025.12.27 12:49 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості." |
2025.12.22 15:26 |
| Костиря Борис "Вулиця" |
"Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці" |
2025.12.17 12:49 |
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну." |
2025.12.27 12:49 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості." |
2025.12.22 15:26 |
| Костиря Борис "Вулиця" |
"Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці" |
2025.12.17 12:49 |
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну." |
2025.12.27 12:49 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості." |
2025.12.22 15:26 |
| Костиря Борис "Вулиця" |
"Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці" |
2025.12.17 12:49 |
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Костиря Борис "Вулиця" |
"Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці" |
2025.12.17 12:49 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Останній осінній листок
лежить на лавочці," |
2025.11.24 22:14 |
| Костиря Борис "Ти" |
"Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток" |
2025.11.18 22:11 |
| Костиря Борис "Вінок" |
"Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання" |
2025.11.15 22:18 |
Іронічна інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Перший сніг" |
"Перший сніг
розділяє життя" |
2025.11.12 21:52 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана." |
2025.11.11 22:06 |
| Костиря Борис "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
| Костиря Борис "Мертва сторінка" |
"Мертва сторінка
у соціальній мережі," |
2025.10.14 22:07 |
| Костиря Борис "Залізничний вокзал" |
"Давно я не був
на залізничному вокзалі." |
2025.10.08 22:17 |
Інша візуальна поезія
(Початок: 2010.07.13, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Наша міфологія, інша поезія
(Початок: 2011.01.25, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну." |
2025.12.27 12:49 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості." |
2025.12.22 15:26 |
| Костиря Борис "Кішка" |
"Кішка, яка приблудилася
і так само раптово" |
2025.12.09 12:47 |
| Костиря Борис "Зрубане дерево" |
"Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна," |
2025.12.01 11:08 |
Війна
(Початок: 2014.09.07, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 5.2647 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 5.2647 seconds