•  Уже за пругом осінь…

Бери її за руку і веди.
Крізь тихі айстри, десь поза городи,

•  Бентежить вишневий спокій

Світ зародився. У лоні ще вишні сплять.
Непотревожено, мірно струмують соки.

•  Я інколи чую – скрипить яблунева гойдалка

Ангèлику мій, пам’ятай яблуневу гойдалку,
І ночі пахучі під зорями в сіннику.

•  Ретро із шухляди

Не виростай із просмалених сонцем шузів,
Не догравай на вінілі хмільні night-paty,

•  ***

хлопчики мої
хлопчики

•  Березневий стрим

Дихай на повні груди, слухай весняний стрим –
У золоті валторни грають тобі вітри!

•  Полинове

Не руш його серця, печаленько, не пали.

•  Сіромахи

у місті дощі
безпричальні

•  Іфігенія

над уламками величі
сонця по вінця повно

•  Жінки і валізи (іронічне, рятівне)

я тільки пуанти. і сукенку. крепдешинову.
і шаль-павутинку. зіткану вітрами східними.

•  ***

А десь,
за лісами-кручами,

•  Сонях

Він буде собі рости – кумедний кирпатий сонях,
Із ниви пахкої – міць, і врода – з води й роси.

•  Натрушу із рукавиці…

Натрушу із рукавиці різнобарвних див:
У всевишші рій вогнів до рану,

•  Рассветное

Это не стычка.
Это уже война.

•  ***

Мітять прицільно у груди осінні лучники:
Ніжністю серце зайдеться,

•  … і орхідеї білі…

Ота її кров! Перепалена, перевіяна.
Пустельна ота, днопечерна, піщано-змієва.

•  Смородинове

Зійшов мені сном неходженим,
Терпким, наче сік смородини,

•  Під Андромедою

Не озираюся.
І на рахунок три!...

•  Флюгер (з пасатів на норд-ости)

О, як він вірив –
Стиснувши вузлом,

•  Танго для одного (или для тех, кто верит в будущие жизни)

Эту музыку дивную вместе прожить невозможно.
И с вершины ее притяжением - звон потери.

•  Берега

Все с тобой у нас, милый, разное –
берега.

•  Про те, що й всі

Така нудьга,
Міліє кров у венах.

•  Египетский закат (по имени…)

Как он красив! Как слепяще-беспечно юн!
Плеч белизны моих робко коснется взором –

•  Осінь люблю

Осінь люблю. Галасливі циганські вихори,
Золота дзвін! – Та червінці ніким не збирані.

•  Медитативне (бо осінь, бо саме час)

І чим далі від тебе,
То легше земне тяжіння.

•  Солоденька, або - блондинки рулять :)

Біла і пухнаста, як безе.
А солодка! Хочеш скуштувати?

•  ***

І вже тепер раптові перехожі.
І янголи втішаються не нами,

•  Каштаново-осіннє

Не знають ще ні клени, ні вільха,
Ні явори, ні верби довгокосі,

•  Тбилиси

Садится солнце
белым мотыльком.

•  Провока… тсссс…. :)

Высади меня здесь!
Гремуче-взрывная смесь.

•  Ілюзія цитринового спліну

Етюди в запалі вохри,
Прозорий щем цитринового спліну,

•  Здолаю відстань

Залишились підказки – нечутні, легкі сліди
У весняних калюжах, на росах у конюшині,

•  Вишньоцвіт

Прошвами, прошвами вулиці –
Знову весні свадьбується,

•  Кінематограф, як мистецтво

Режисуй мою втому, мій голос, мої коліна,
Мою ртутну зухвалість і слізно-тонку покору,

•  ***

Татку, хіба ж я плачу? То сонця вечірні промені,
То тихо сідає день на зоране поле стомлено,

•  Квітневий день

Квітневий день жеребчиком баским –
Пахнув у ніздрі гострий дух роздолля,

•  Передчуття (пастель)

Ще невагомо:
З півтонíв і тіней.

•  В паралельному…

Ми будемо разом у цім лабіринті долі:
Поставим рояль у траві, заведем собаку,

•  Лісова пісня

Затаю-залелію.
А зоряний квіт ромену,

•  Паризькі канікули

Залиши мені сонце в мереживі Ріволі,
Рясноцвіт парасоль під весняні барвисті грози,

•  Осені самотньої дивá

Сама розвівала важку неминучість неба,
Сама укривала туманами плечі міста,

•  Пастораль

Свою любов присвячую тобі:
Розмитий степ і ґрунтові дороги,

•  Пишет маэстро-скрипач легким смычком с натуры тихую осень

Серый набросив плащ
Дождь – виртуоз-скрипач

•  Бенефіс

А осінь починається шафранно –
Латунь небес у сонячних афішах,

•  За строком давності

Перестигле кохання.
Терпке, наче дикі груші.

•  Кургани минулих етносів

Пускають коріння у груди минулі ери,
Великим Шовкóвим шляхом течуть каравани,

•  Інтенсивні параметри хімічно-фізичних процесів, або – перед грозою

Спочатку повільно у магмі розплавляться довгі пальці,
Тонкою цівкою вирізьблять шрами-тату на сонці,

•  Марокканські візерунки

Іди за мною… слід у слід… по пилу.
Пишу тобі тонку доріжку пряну

•  Пустеля Тар

Колись тут гойдалось море -
Пінисте, неприборкане!

•  Перед косовицею

Гойдали ці трави сонні важку полудневу спеку,
Зомлілі лани пшеничні і густо-зелений шир.

•  Bossa Nova

(Твоє послання – «десь у позахмар’ї…»)

•  Знову цвітуть сади

Весільно-біло розлились сади,
Вдяглась земля у пелюсткову повінь.

•  Нагорода за віру

Крізь сьоме небо, тернове гілля й десяте коло.
Якби до болю, якби ж то стрімко!... А так, сповзала…

•  Доля

Впало небо на отави зоряним шатром,
Відпустив на пашу вітер коні.

•  Остання ніч. Міжсезоння :)

Прекрасний, наче вранішній Палермо!
Я посміхаюся і п’ю солодкий вермут,

•  Веснянка для донечки

Пробуди-буди
З талої води

•  Нібіру

За межею всесвіту – осінь,
Перехрестя галактик димних.

•  Не сполохай весну

Не сполохай весну. Ще таку недосвідчено-юну,
Тільки-тільки від сну, іще пóстіль тепліє в гаях,

•  Вишитий альбом

Завесніла так, аж до лету сад,
Закружляла квіт – вишень заметіль!

•  ***

Як білий парус над Акрополем в Афінах,
Летить за вітром з мармуру хітон,

•  ***

Над пірамідами лягають візерунками,
Піском між пальцями – віки нечутно,

•  Галера

Ночами чую, як бринять канати,
Як стогне щогла і рипить стерно,

•  Там сни ромашкові…

На полотні душі малює віхола,
А на твоїм вікні червоні кетяги,

•  Місячна ніч

Виводить місяць, наче сам Далі,
Гречані перса чарівної Гали.

•  Хуртовина

Ми зустрілися із нею на межі.
Поміж нами – зимне завіконня.

•  Поле під Недайводами

Софієнку Григорію Трохимовичу, діду і найкращому другу

•  Тангó

Де біла ніч.
Де плавиться залізо.

•  Зелений чай

З піали неба ллю зелений чай:
Летять бажання – м’ятні метеори,

•  Скиньте по пір’їнці – полечу я з вами

Над сонним лісом холодним ранком
Пташина зграя.

•  Перший сніг

Захопив сивий сум у магічний полон,
Час виборює вічне право.

•  Забарилася

Студеніють вітри, заметілі жбурляє небо,
А у неї в очах захмелілий, співочий розмай,

•  Останній день

Холодний ранок. Заспані авто.
Самотня тиша у пустому парку.

•  Марина

З пучини морської, із піни я вийшла до тебе,
Босóніж ступила на срібний пісок узбережжя,

•  ***

А юнці-осені наснився Notre Dame…
Повільним кроком, загадковим шлейфом…

•  ***

Де в ріках струменіє молоко,
Земля у папороті і ліани низько,

•  ***

Свідок людської жорстокості,
Свідок кривавих драм.

•  ***

Руїни величі, відбитки слави,
Затерті сходи прямо в піднебесне…

•  Трояндова казка

Алеями блукала пізня осінь
І не повірила очам – невже здалося!

•  В’яжу осінній светр в подарунок

Останні спалахи прозорої блакиті
Й тягуче щастя в стужавілих гронах

•  Неприкаяна

Заколисана, заголублена,
Щоб ні вітру, а ні патлатого.

•  Атланте мій

Атланте мій, ти все тримаєш небо!
Мов брама Риму ці могутні плечі,

•  Коктейль

Сонце-Місяцю

•  «Поцілунок» Г.Клімт

У саду чарівнім,
Поміж квіту-щастя

•  Моя осінь

Моя осінь бешкетує знову,
І ганяє з хлопчаками м’яч,

•  Виправдання

Купляю тобі квиток у вітророзвійному напрямку,
Цілую в щоку, кладу до валізи тепло і «Моршинську»,

•  У щасливу путь

Сонечка маленькі на шкільнім подвір’ї,
Посмішки гарячі – осінь навтьоки!

•  Мова гір

Кінь виграє копитами, летить каміння.
Ти чорним поглядом вдивляєшся у далі,

•  Вечірнє

Спадає тихо день. Нотує спеку,
В тугий клубок сплітає млосну синь

•  Збірний образ

Ти – Рамзес в тридцятім поколінні –
Клафт, урей, коштовний жезл, тіара,

•  ***

Боюсь накликати біду,
І рим не хочу,

•  Передосіннє

Гай-гай,
За небокрай

•  Її вірші

Ю.Бережко-Камінській

•  Особиста тактика бою із часом

Час – це ненажерливе велетенське чудовисько,
Що ковтає все дороге і безцінне.

•  Пироги за бабусиним рецептом

Кому літо до снаги –
То з вишнями пироги.

•  «Сонце стомлене ніжно, сумно з морем прощалось, і в цей час…»

Сонце поволі спадає в замріяний обрій,
Вечір накинув на зморений берег вуаль,

•  Народження торнадо

Може я була колись вітрилами?
Ніс мене ти далями безмежними,

•  Почну із себе

Як легко нам образити людину,
Одне лиш слово – і у груди камінь,

•  Двічі в одну річку…

Хоч кажуть – в одну річку не війти,
Не повернути течію завзяту,

•  Закон

У ритмі, у ритмі, у ритмі,
У поступі сьогодення:

•  Іди, іди дощику, зварю тобі борщику….

Всі просять чогось, то і я попрошу:
Не слави, не сили, не долі.

•  Де народжуються сни

У старому-старезному лісі,
Де ховаються вдень кажани,

•  Господиня

Автор – моя доня Катруся.

•  Памяти О.Янковского – настоящего Волшебника

(Хозяйка – волшебнику)

•  Блюз - я вільна

Душа у стані прострації,
І протяги для вентиляції,

•  Намисто

Збирає мама роки-намистини –
Прикрасу, яскравішу від зірок.

•  …надцять років потому

Ти хочеш зігріватись моїм сонцем?
Ну спробуй, але знай - воно холодне.

•  Купальське

Горіла яскраво та гірко
Найперша красуня ночі,

•  Анна Каренина

Куда ж Ты смотрел, Господь,
Коль знал, что в моей судьбе

•  Заповіт

У неділю батько дітям роздавав дарунки:
Кому вроду, кому долю, кому поцілунки.

•  Плагіат

Малюю день, малюю ніч,
Все в кольорі, все барвами!

•  Дідове слово

“Навчися, доню, поважать людей, –
Так говорив дідусь колись мені, –

•  Побрехеньки

Не розумію, чи то до влади лізуть тільки нахаби, крадії та брехуни, чи саме влада робить хороших людей такими… І чому це мене турбує?

•  Жнива

На старому горищі, де прядка, коноплі та гребені,
Залишились казки мої золоті-посеребрені.

•  Подарок

Хочу подарить тебе тайны своей души,
О которых сама не знаю.

•  Олександру Федоровичу присвячується

Я зичу Вам на майбуття – життя
Життя у веснах, посмішках, світанках,

•  Втрачене натхнення. Оптимістка.

Закралося в душу безсоння
І вона уже не літає.

•  Колискова мандрівка

Ми поїдемо з тобою до Японії,
Де будинки в небо повростали,

•  Про цінності

Пуста, як прірва,
Змучена до краплі,

•  Донечці

Сміється дівчинка. Промінчики в волоссі,
В кучериках сховалася весна.