Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в підсумку.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
2025.12.11
21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
2025.12.11
21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
2025.12.11
21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
2025.12.11
20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
2025.12.11
13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
2025.12.11
11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
2025.12.11
07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
2025.12.10
23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
2025.12.10
22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув.
Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?»
«Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь.
«Ні! Там, за рогом, усім
2025.12.10
20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
2025.12.10
16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
2025.12.10
15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
2025.12.10
14:29
Якби я знав дванадцять мов,
То був би мов Франко немов.
Всіма руками і ногами
Я лезом лізу між світами,
Шукаю істини горіх
Щоби спокутувать свій гріх.
Не хочу знати навіть де ти?
Не простягай свої лабети!
2025.12.10
14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?
Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?
Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення
2025.12.10
13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
2025.12.10
04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й.
Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення.
Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера
2025.12.09
22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
2025.12.09
18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
|
2009.11.21 |
Актуальні теми:
• До Хокку
• До Маньєризму
• До Блюзу
• Життя поетів і не поетів, як воно є...
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Кока Черкаський "******" |
"Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві," |
2025.12.13 23:44 |
| Артур Сіренко "Розмова Едварда ІІ" |
"Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті," |
2025.12.10 14:05 |
| Борис Костиря "Кішка" |
"Кішка, яка приблудилася
і так само раптово" |
2025.12.09 12:47 |
| Іван Потьомкін "Найперша християнк" |
"На північ попростував Ісус із учнями своїми. З гори на гору од Гінасерету прослався шлях" | 2025.12.08 22:29 |
| Іван Потьомкін "***" |
"Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість," |
2025.12.04 17:58 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Василь Герасим'юк "ПСИ ЮРІЯ ЗМІЄБОРЦЯ" |
"Ми закопувались доти,
доки нас не спинили джерела." |
2006.01.31 15:28 |
| Петро Паливода "***" |
"У тебе на обличчі
промінь сонця…" |
2006.07.06 10:44 |
| Петро Паливода "***" |
"сміятися
коли смішно" |
2006.07.14 08:46 |
| Петро Паливода "***" |
"ти так до мене прив'язаний
ти біжиш мені назустріч" |
2006.07.18 09:04 |
| Петро Паливода "***" |
"Колись у небі
я бачив чудову веселку" |
2006.07.19 09:08 |
| Петро Паливода "Час" |
"Плин часу спокійний і звичний,
не кожна секунда" |
2006.09.12 10:38 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Оксамитка Блажевська "Смак твоїх поцілун" |
"Мої губи досі болять від твоїх поцілунків Солодко і пристрасно ти проникаєш в мою сутність" | 2010.10.03 14:02 |
| Іванна Голуб'юк "***" |
"хто сказав, що земля кругла
вона має форму глечика" |
2010.10.16 16:30 |
| Іванна Голуб'юк "Опівнічне" |
"Де ти був
коли я залишилась сама вдома" |
2010.10.18 19:07 |
| Оксана Колтун "***" |
"Ми попрощалися на березі моря.
У твоєму сні." |
2010.12.25 12:53 |
| Наті Вінао "Коли падає сніг" |
"Коли падає білий-білесенький сніг,
Колискову вітер співає жаркому вогню," |
2011.01.29 11:27 |
| Галина Фітель "Найбажаніше визнан" |
"за законами жанру
щоб стати крутою дівою ще й поеткою" |
2011.06.23 01:49 |
| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
| Дереза Меланія | 5.45 | Редчиць Іван | 5.46 |
| Матузок Любов | 5.45 | Паламар Федір | 5.46 |
| Ярема Наталія | 5.45 | Рубцов Ігор | 5.46 |
| Думанський Василь | 5.45 | Лавра Марися | 5.46 |
| Чернець Богдан | 5.45 | Кримнець Олена | 5.46 |
| Чухран Михайло | 5.45 | Логоша Оксана | 5.46 |
| Чучка Павло | 5.45 | Онацька Галина | 5.46 |
| Цюрко Сергей | 5.45 | Степаненко Олена | 5.46 |
| Криничанка Наталка | 5.45 | Гуцуляк Олег | 5.46 |
| Шляхтич Василь | 5.45 | Терехович Леонід | 5.46 |
| Зотова Юлія | 5.45 | Фітель Галина | 5.46 |
| Федорак Назар | 5.45 | Гаврильченко Аліса | 5.46 |
| Коляда Роман | 5.45 | Пашук Олена | 5.46 |
| Саковець Ірина | 5.45 | Ель Зоряна | 5.46 |
| Буцяк Ірина | 5.45 | Білець Віталій | 5.45 |
| Лютий Сашко | 5.45 | Бурич Владимир | 5.45 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Сіренко Артур
сказав(ла)
про критику
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327 року в Йорку
, автор Сіренко Артур
(2025.12.12 21:10)
Дякую за такий відгук і розуміння моїх творів!
Левицька Тетяна
сказав(ла)
про критику
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327 року в Йорку
, автор Сіренко Артур
(2025.12.11 22:52)
Сіренко Артур
сказав(ла)
про критику
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327 року в Йорку
, автор Сіренко Артур
(2025.12.10 22:01)
Костиря Борис
сказав(ла)
про критику
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327 року в Йорку
, автор Сіренко Артур
(2025.12.10 21:14)
| Рецензія на | Автор і текст |
|---|---|
|
Антонич Богдан-Ігор
2010.10.25 12:49 |
"І. Калинець: "Б-І. Антонич"" |
|
Андрухович Юрій
2010.03.15 23:16 |
" Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" |
|
Вітмен Волт
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" |
|
Мордатенко Костянтин
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" |
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327
Сіренко Артур
Сіренко Артур
Переглядів: 70 | Коментарів: 4
Ост. коментар: Артур Сіренко
Ост. коментар: Артур Сіренко
Рубрики / Інша поезія
Переклади
(Початок: 2009.12.24, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Інша Еротична поезія
(Початок: 2010.01.21, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Розмова Едварда ІІ" |
"Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті," |
2025.12.10 14:05 |
| Сіренко Артур "Час марних надій (" |
"Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз" |
2025.11.29 10:04 |
| Фекете Богдан "Спека" |
"От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна." |
2025.11.14 12:46 |
| Костиря Борис "Реконструкція парк" |
"Парк перебудовують,
здирають асфальт," |
2025.10.23 22:47 |
| Сіренко Артур "Краплі бузкового м" |
"Так я пам’ятав:
Падолист-спудей" |
2025.10.22 15:49 |
Блюз. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Розмова Едварда ІІ" |
"Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті," |
2025.12.10 14:05 |
| Костиря Борис "Кішка" |
"Кішка, яка приблудилася
і так само раптово" |
2025.12.09 12:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому" |
2025.11.30 15:15 |
| Костиря Борис "Туманність" |
"Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:" |
2025.11.29 17:23 |
| Сіренко Артур "Час марних надій (" |
"Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз" |
2025.11.29 10:04 |
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Розмова Едварда ІІ" |
"Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті," |
2025.12.10 14:05 |
| Костиря Борис "Кішка" |
"Кішка, яка приблудилася
і так само раптово" |
2025.12.09 12:47 |
| Костиря Борис "Зрубане дерево" |
"Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна," |
2025.12.01 11:08 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому" |
2025.11.30 15:15 |
| Костиря Борис "Туманність" |
"Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:" |
2025.11.29 17:23 |
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Розмова Едварда ІІ" |
"Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті," |
2025.12.10 14:05 |
| Костиря Борис "Кішка" |
"Кішка, яка приблудилася
і так само раптово" |
2025.12.09 12:47 |
| Костиря Борис "Зрубане дерево" |
"Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна," |
2025.12.01 11:08 |
| Костиря Борис "Туманність" |
"Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:" |
2025.11.29 17:23 |
| Сіренко Артур "Час марних надій (" |
"Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз" |
2025.11.29 10:04 |
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "* * *" |
"Останній осінній листок
лежить на лавочці," |
2025.11.24 22:14 |
| Костиря Борис "Ти" |
"Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток" |
2025.11.18 22:11 |
| Костиря Борис "Вінок" |
"Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання" |
2025.11.15 22:18 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Луг укрився туманом,
як вічним сном." |
2025.11.08 22:01 |
| Костиря Борис "Старий парк" |
"Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою." |
2025.10.29 21:47 |
Іронічна інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Черкаський Кока "******" |
"Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві," |
2025.12.13 23:44 |
| Скородінський Іцхак "Жуть" |
"Золотіе золотеє
злиднями" |
2025.12.07 23:40 |
| Шоха Ігор "За лаштунками полі" |
"А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати" |
2025.11.19 13:01 |
| Костиря Борис "Перший сніг" |
"Перший сніг
розділяє життя" |
2025.11.12 21:52 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана." |
2025.11.11 22:06 |
Інша візуальна поезія
(Початок: 2010.07.13, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Стежкою кентаврів" |
"Нічна варта* ступає
Стежею кентаврів." |
2025.06.11 19:29 |
| Сіренко Артур "Передмова до книги" |
"Частуєш мене вином дощу,
Ніби то не зима, а маленький острів" |
2025.01.26 17:28 |
| Швець Тамара "Шахтар ..." |
"Шахтар – професія героїв,
Без перевершення скажу…" |
2024.08.25 20:31 |
| Мосійчук Олена "Літо з гумором та " |
"Ти моя пігулка на це літо!
Ти мій рятівний аеродром!" |
2024.07.18 21:24 |
| Мосійчук Олена "Дім вітру ( Liep" |
"Дім вітру, прихисток думам,
На вступі загадкові звуки," |
2024.07.18 21:20 |
Наша міфологія, інша поезія
(Початок: 2011.01.25, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Кішка" |
"Кішка, яка приблудилася
і так само раптово" |
2025.12.09 12:47 |
| Костиря Борис "Зрубане дерево" |
"Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна," |
2025.12.01 11:08 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому" |
2025.11.30 15:15 |
| Костиря Борис "Туманність" |
"Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:" |
2025.11.29 17:23 |
| Костиря Борис "Пілігрим мовчання" |
"Він вискакує з двору
і бігає вулицею" |
2025.11.27 12:41 |
Війна
(Початок: 2014.09.07, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори