Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.19
22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
2025.11.19
18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
2025.11.19
13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
2025.11.18
22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
2025.11.18
18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
2025.11.15
22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
2025.11.15
18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
2025.11.14
12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
2025.11.12
21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
2025.11.11
22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
2025.11.11
16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.08
22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.05
21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
2025.11.04
22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
2025.11.01
22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
2025.11.01
19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,
2025.10.31
21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.25
22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
2025.10.24
19:06
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви
2025.10.23
22:47
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
|
2009.11.21 |
Актуальні теми:
• До Хокку
• До Маньєризму
• До Блюзу
• Життя поетів і не поетів, як воно є...
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Іван Потьомкін "***" |
"Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість," |
2025.12.04 17:58 |
| Борис Костиря "Зрубане дерево" |
"Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна," |
2025.12.01 11:08 |
| Тетяна Левицька "Ой, чи жи́ві." |
"Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:" |
2025.12.01 08:53 |
| Борис Костиря "* * *" |
"Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому" |
2025.11.30 15:15 |
| Борис Костиря "Туманність" |
"Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:" |
2025.11.29 17:23 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Анна Віталія Палій ", , ," |
"Сестро моя, жаринко серця,
Любов’ю засвіченого," |
2017.07.26 09:55 |
| Шон Маклех "Довершено: Місто С" |
"Він давно не з’являвся:
Ні в своєму саду" |
2017.11.11 13:25 |
| Галина Михайлик "...один крок..." |
"НЕНАВИДЖУ!!!!
" |
2018.02.20 10:21 |
| Василь Кузан "сонце" |
"яйце зварене
жовтком назовні" |
2018.03.25 22:33 |
| Ірина Вовк ""Співай, соловейко" |
"Соловейко, співай свою пісню над кущем розквітлої троянди – Троянда дика розчулиться і за" | 2018.03.27 22:00 |
| Василь Кузан "ці" |
"неземної твоєї ніжності
розтікаються по пульсації" |
2018.04.05 10:12 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Ірина Вихрущ "*****" |
"Час потрібно пропускати як
Повітря крізь легені. Дихати" |
2017.01.23 14:32 |
| Ольга Гаврилюк "* * *" |
"час живе у зозулях
що в’ють гнізда" |
2017.01.29 17:05 |
| Тетяна Добко "Це все було" |
"Це все було –
Перехоплений погляд і подих." |
2017.03.04 10:17 |
| Ярина Чаплинська "***" |
"Ми не станем
травою." |
2017.03.24 17:11 |
| Любов Матузок "***" |
"Розпечений серпень –
і зовні, й всередині нас." |
2017.08.12 13:40 |
| Василь Дениско "* * *" |
"на розгіллі
своєї долі" |
2017.09.18 12:59 |
| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
| Дереза Меланія | 5.45 | Редчиць Іван | 5.46 |
| Матузок Любов | 5.45 | Паламар Федір | 5.46 |
| Ярема Наталія | 5.45 | Рубцов Ігор | 5.46 |
| Думанський Василь | 5.45 | Лавра Марися | 5.46 |
| Чернець Богдан | 5.45 | Кримнець Олена | 5.46 |
| Чухран Михайло | 5.45 | Логоша Оксана | 5.46 |
| Чучка Павло | 5.45 | Онацька Галина | 5.46 |
| Цюрко Сергей | 5.45 | Степаненко Олена | 5.46 |
| Криничанка Наталка | 5.45 | Гуцуляк Олег | 5.46 |
| Шляхтич Василь | 5.45 | Терехович Леонід | 5.46 |
| Зотова Юлія | 5.45 | Фітель Галина | 5.46 |
| Федорак Назар | 5.45 | Гаврильченко Аліса | 5.46 |
| Коляда Роман | 5.45 | Пашук Олена | 5.46 |
| Саковець Ірина | 5.45 | Ель Зоряна | 5.46 |
| Буцяк Ірина | 5.45 | Білець Віталій | 5.45 |
| Лютий Сашко | 5.45 | Бурич Владимир | 5.45 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Мою інтелектуальну бвографію зухвало, безпардонно зарубала Раїса Мовчан.
| Рецензія на | Автор і текст |
|---|---|
|
Антонич Богдан-Ігор
2010.10.25 12:49 |
"І. Калинець: "Б-І. Антонич"" |
|
Андрухович Юрій
2010.03.15 23:16 |
" Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" |
|
Вітмен Волт
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" |
|
Мордатенко Костянтин
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" |
Рубрики / Інша поезія
Переклади
(Початок: 2009.12.24, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Інша Еротична поезія
(Початок: 2010.01.21, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Час марних надій (" |
"Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз" |
2025.11.29 10:04 |
| Фекете Богдан "Спека" |
"От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна." |
2025.11.14 12:46 |
| Костиря Борис "Реконструкція парк" |
"Парк перебудовують,
здирають асфальт," |
2025.10.23 22:47 |
| Сіренко Артур "Краплі бузкового м" |
"Так я пам’ятав:
Падолист-спудей" |
2025.10.22 15:49 |
| Костиря Борис "Парадокси" |
"Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч." |
2025.10.11 22:10 |
Блюз. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "* * *" |
"Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому" |
2025.11.30 15:15 |
| Костиря Борис "Туманність" |
"Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:" |
2025.11.29 17:23 |
| Сіренко Артур "Час марних надій (" |
"Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз" |
2025.11.29 10:04 |
| Костиря Борис "Невідомість" |
"Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя" |
2025.11.19 22:21 |
| Костиря Борис "Ти" |
"Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток" |
2025.11.18 22:11 |
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Зрубане дерево" |
"Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна," |
2025.12.01 11:08 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому" |
2025.11.30 15:15 |
| Костиря Борис "Туманність" |
"Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:" |
2025.11.29 17:23 |
| Сіренко Артур "Час марних надій (" |
"Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз" |
2025.11.29 10:04 |
| Костиря Борис "Пілігрим мовчання" |
"Він вискакує з двору
і бігає вулицею" |
2025.11.27 12:41 |
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Зрубане дерево" |
"Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна," |
2025.12.01 11:08 |
| Костиря Борис "Туманність" |
"Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:" |
2025.11.29 17:23 |
| Сіренко Артур "Час марних надій (" |
"Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз" |
2025.11.29 10:04 |
| Костиря Борис "Пілігрим мовчання" |
"Він вискакує з двору
і бігає вулицею" |
2025.11.27 12:41 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Останній осінній листок
лежить на лавочці," |
2025.11.24 22:14 |
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "* * *" |
"Останній осінній листок
лежить на лавочці," |
2025.11.24 22:14 |
| Костиря Борис "Ти" |
"Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток" |
2025.11.18 22:11 |
| Костиря Борис "Вінок" |
"Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання" |
2025.11.15 22:18 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Луг укрився туманом,
як вічним сном." |
2025.11.08 22:01 |
| Костиря Борис "Старий парк" |
"Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою." |
2025.10.29 21:47 |
Іронічна інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Шоха Ігор "За лаштунками полі" |
"А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати" |
2025.11.19 13:01 |
| Костиря Борис "Перший сніг" |
"Перший сніг
розділяє життя" |
2025.11.12 21:52 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана." |
2025.11.11 22:06 |
| Костиря Борис "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
| Сіренко Артур "Краплі бузкового м" |
"Так я пам’ятав:
Падолист-спудей" |
2025.10.22 15:49 |
Інша візуальна поезія
(Початок: 2010.07.13, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Стежкою кентаврів" |
"Нічна варта* ступає
Стежею кентаврів." |
2025.06.11 19:29 |
| Сіренко Артур "Передмова до книги" |
"Частуєш мене вином дощу,
Ніби то не зима, а маленький острів" |
2025.01.26 17:28 |
| Швець Тамара "Шахтар ..." |
"Шахтар – професія героїв,
Без перевершення скажу…" |
2024.08.25 20:31 |
| Мосійчук Олена "Літо з гумором та " |
"Ти моя пігулка на це літо!
Ти мій рятівний аеродром!" |
2024.07.18 21:24 |
| Мосійчук Олена "Дім вітру ( Liep" |
"Дім вітру, прихисток думам,
На вступі загадкові звуки," |
2024.07.18 21:20 |
Наша міфологія, інша поезія
(Початок: 2011.01.25, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Зрубане дерево" |
"Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна," |
2025.12.01 11:08 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому" |
2025.11.30 15:15 |
| Костиря Борис "Туманність" |
"Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:" |
2025.11.29 17:23 |
| Костиря Борис "Пілігрим мовчання" |
"Він вискакує з двору
і бігає вулицею" |
2025.11.27 12:41 |
| Костиря Борис "Невідомість" |
"Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя" |
2025.11.19 22:21 |
Війна
(Початок: 2014.09.07, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори