ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Малєєва
2021.01.19 20:51
Я питаю ввесь час
Який сенс у твого життя,
Вередую, гупаю ногами,
Аби не чути правдиву відповідь про те,
Що єдиний твій сенс це я.

Я слухаю ночами, як стукотить вода у крані
Я думаю, що в цьому є щось символічне:

Сергій Губерначук
2021.01.15 13:10
Важко тримати чужі таємниці.
У мене їх стільки, як тлі на малині.
Поволі отак заповзаю в провидці.
Оскільки мовчу, то всі інші – не винні.

14 серпня 2001 р., Богдани

Іван Потьомкін
2021.01.15 11:22
«Йоселе, а чи дививсь сьогодні ти на небо?»-
Питає раббі Нахман учня.
«Ні, ребе. Ніколи. Якось іншим разом...»
« Послухай, голубе, але ж оцю мелодію небес,
Відлиту в кольори та їх відтінки,
Ти завтра, певен, не побачиш.
Усе ж минає на цім світі...

Іван Потьомкін
2020.12.29 21:46
Сліпий, не в змозі владать ногами і руками,
В хатині напівзогнилій доживав свій вік
Нахум іш-Ґамзо, прозваний так,
Бо щоб там не сталось, завжди одповідав:
«Це теж на краще!»
«Учителю,- кажуть якось учні,- хата от-от рухне.
Дозвольте Вас винест

Тата Рівна
2020.12.24 21:14
моя маленька пір‘їнко —
ти у останній кімнаті
свого дитинства
тут тепло і світло ллється
крізь вікна мого удивляння на тебе
повітря просотане квітами
карамельками й — супом гречаним
тиха музика голосу наших казок

Шон Маклех
2020.12.23 16:04
Ми вмираєм, вмираєм, вмираєм:
Смерть наче квітка цвіте
У садочку кохання.
Ти зозуля чи кат?
Стиглі вишні
Крапками в зошит опівдні
В літопис-рукопис жадань –
Вишні, які в Ірландії вітряній

Іван Потьомкін
2020.12.18 18:47
Десь швендяв лис, коли правителя обрали.
А як вернувсь, то з подивом дізнався,
Що мавпочка на тій посаді.
«А за які такі заслуги?»- питає лис.
«Шкода, що ти не бачив і не слухав,
Як красно говорила й танцювала дивно!..»
Ні те, що дурні несусвітні

Олексій Могиленко
2020.12.17 14:30
Біла ворона не вимовляла літеру "Р".
І тому майже весь час мовчала.Соромилася.
Хоча інші мало уваги звертали на її КАЛтавість,бо
досконалих немає ніде.
Вони теж і КАЛтавили,і заїКККАЛЛЛися.
Та проте біла ворона мовчала.
Тому що для решти

Іван Потьомкін
2020.12.11 21:44
• Постелила на долівку соломи удосталь,
• Сама лягла, щоб дізнатись, чи не буде мулько,
• І чека, що пролунає довгождане «му!»
• Уже вечір сизокрилий, уже північ скоро,
• А Назара із базара не видно нівроку.
• Раптом хлів, мов сам, розкрився і туди

Іван Потьомкін
2020.12.07 08:42
Це ж треба так: тільки тепер,
На восьмому десятку дізнаюсь про те,
Яка ж бо ти шкідлива для здоров’я,
Картопле моя люба.
Що не мені призначена була ти
Вареною й печеною в кострищі,
Смаженою, топтаною цибулею й шкварками,
Не кажучи вже про картопля

Тата Рівна
2020.12.04 22:07
мені було десять — світ був великим
у ньому гинули чужі люди
на чужих війнах
чужі голодні діти помирали від нестачі хліба води
страшне слово СНІД снилося мені ночами
здавалося
це вогненна куля
яка — напевне — колись — спалить — когось

Іван Потьомкін
2020.12.01 18:59
Дивитись в очі смерті...
Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,

Шон Маклех
2020.12.01 03:01
Я люблю затінок
Як птах з сірим пір’ям
Любить дерево снів рибалок.
Я кидаю свою тінь на долівку трави
Наче не тінь то, а сонети Петрарки,
Наче не трава то, а кучері дівчини,
Що торгує устрицями та мідіями
На ринку міста-невдахи Дубліна.

Тата Рівна
2020.11.26 21:45
П‘ята ранку, лунко й холодно, не приходять думки
Порожнеча, немає сну ні в одному оці
Незворотність абсурдного сушить голову
Голова засушена на тарань
Що там буде завтра? Яка історія?
Яка парадигма прийдешнього?
Амплітуда коливань?
Смішні до бе

Олег Завадський
2020.11.20 17:23
у миготливому сузір’ї світляків
крізь цупке павутиння дрімоти
сторожко наслухав бузиновий кущ
торішнє шарудіння їжаків
і здригнувшись від совиного сміху
пазухою повною пташенят
чіпко вростав жовторотими снами
в нічну симфонію цикад

Тата Рівна
2020.11.18 16:23
із книги «Дівчинка Босха»

конструювання непотрібних світів
інших світів
дивних світів усередині кожного нас —
тупна справа всякого паломника персональної Фудзі

можна любити власних синів

Шон Маклех
2020.11.08 02:18
Ми тесали свій човен
З твердого ірландського дубу,
В якому лишив свої ікла
Чорний вепр Торкдув,
З дубу, якого торкнувся Белл блискавками,
Якого сушило Сонце і зрошував Дощ –
Дві стихії, якими одвічно клянуться ірландці (ми).
Ми майстрували щогли

Олег Завадський
2020.11.06 17:35
був саме той час
коли жовті крильця метелика
заплітали бузкові тіні жоржин
у зелену мелодію цвіркунів
од якої пробуджений вечір
старішав просто на очах
і полохкими цівочками спогадів
перетікав крізь ніздрі кажанів

Борис Костиря
2020.11.04 20:32
Втома культури початку століття,
Остеохондроз застарілих ідей,
Крик безхатченка на звалищах думок.
Ми піднімаємо зогнилі лахи
І шукаємо в них нові сюжети.
Перепріла їжа не допоможе
Вгамувати голод на пустирі часу.

Борис Костиря
2020.11.01 18:00
Твоє мовчання проростає з голосу
Втомленої ночі у субтропіках плоті.
Твоє мовчання народжується з крику
Спраглої тиші в пустелі міста.
Твоє мовчання можна підпалити,
І воно горітиме в антисвітах.
Безмовність стане дороговказом
На роздоріжжі абсурді

Борис Костиря
2020.10.30 21:22
Я шукаю інформацію в Інтернеті,
Ніби в морі, сповненому піску.
Таке море нагадує безмежну пустелю,
У якій неможливо нічого впіймати.
Голос волаючого у такій пустелі
Може бути страхітливим,
Але нечутним.
Навіщо закидати невід

Борис Костиря
2020.10.27 16:57
На могилу майстра приходять, ніби на прощу,
Вічні пілігрими тіла і душі.
Могила майстра розносить
Потужну енергетику.
На ній лежать свіжі квіти.
Штучних тут не знайти.
Майстра тут немає, він розвіявся
У безлічі трав і тисячах сторінок

Іван Потьомкін
2020.10.27 11:18
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла всіх малят обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати,
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика зак

Борис Костиря
2020.10.24 18:15
Я відчуваю, як руйнується мій світ,
Які удари завдають по ньому.
Він мов давній Вавилон,
Що загубився в пісках часу.
Він захований у манускриптах,
У глибоких криницях пам’яті,
У спогадах і легендах.
Мій світ мов піщана споруда,

Борис Костиря
2020.10.23 12:25
Вицвілі фотографії осені
Наповнюють нас жовтогарячим смутком,
Фіолетовою ностальгією,
Перепрілим спокоєм,
Холодною вранішньою сонливістю.
Ці фотографії перетворяться
На сухий порох,
Від них нічого не лишиться,

Борис Костиря
2020.10.22 21:52
Я піднімаюсь із попелу,
Я відроджуюсь із уламків,
Зі шматків зростаюсь у ціле.
Зі зруйнованих цеглин
Знову зводиться будинок.
Із розірваних органів
Цілісний організм.
Тільки розірвані спогади

Іван Потьомкін
2020.10.21 12:14
«Раббі, погляньте! Лежить хтось біля єшиви!»
«Негайно ж несіть до мого покою!»
На ранок протверезивсь молодик.
Раббі запросив до столу, дав чарку на похмілля.
«Хто ти?- спитав.- Побутом яким тут опинився?»
« З Польщі я. Може, щось про Радзивіллів чул

Іван Потьомкін
2020.10.13 09:53
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на

Іван Потьомкін
2020.10.11 10:59
У лісі всі, крім лева-новачка, знали,
Мисливець той надзвичайно вправний.
І ось тепер, тільки-но ввійшов у хащу,
Страх охопив і звірів, й птаство.
Хто пострибав, хто полетів,
Бо жертвою буть не схотів.
Лев лиш один там не злякався
І з чоловіком ви

Іван Потьомкін
2020.10.07 20:41
Тридцять літ уже,
Як ти залишив Скіфію.
Світ старожитний обійшов увесь
І сам, і з уславленим Солоном
В науку до якого оце ось і прийшов.
«Скажи господарю,- звернувсь ти до слуги,-
Що Анахарсис гостем хоче стати».
«Гостинність зав’язується на бать

Іван Потьомкін
2020.10.05 20:36
Сталося це в Аскалоні.
За звичаєм, пішли в Єрусалим брати-юдеї.
«От і добре,- зрадів сусід-язичник.-
Поки молитимуться, дечим розживуся».
Глянув на подвір’я через тин:
Брати чомусь не квапляться на прощу..
Відки йому було знати,
Що це Господ

Іван Потьомкін
2020.10.02 11:31
Ніякий ще не раббі і не цадик тим паче,
А просто Мордехай . Їздить по селах і торгує.
І цим трима родину чималеньку.
А ще од виручки потроху одклада на те,
Без чого Суккот - не свято.
І ось він по дорозі до мети.
Заплющить очі і начебто трима в ру

Іван Потьомкін
2020.09.28 10:11
Якось у переддень Йом Кіпуру ,
Перед молитвою «Коль Нідрей»,
Хасиди кричали , читаючи псалми.
«Чого стараєтесь?»- спитав їх раббі Пінхас .
Чи не тому, що слова ваші не линуть до Небес?
Брехали, мабуть, рік цілий?
Бо ж хто бреше, в того й вуста брех

Шон Маклех
2020.09.26 15:44
Віра моя
Схована в чорній кам’яній скрині,
Що лежить серед кинутого ірландського дому,
Що стоїть на пустищі,
Де колись цвіли квіти – рожеві і запашні.
Дому, в якому ховались повстанці
І грілись біля печі мурованої.

Шон Маклех
2020.09.20 20:26
На сонному пагорбі блідого сновиди –
Камінного ліхтаря чорнокнижників,
Що червоніє раз на століття –
Від передчуття жахливого –
Як провісник,
Серед вересового квіту ранньої осені
Я снив оксамитову казку – медову й бджолину:
Я – лицар королівств

Іван Потьомкін
2020.09.18 09:45
По-літньому ще припікає сонце.
По селах християни картоплі копають,
Докупи зносять гарбузи, лущать квасолю,
Сухе бадилля палять...
...Не злічить роботи в полі й на городі,
Щоб не віддать морозам на поталу
Те, що на радість рясно так вродило.
Чом же
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Іван Іванченко
2021.01.05

Соня Чорна
2020.12.12

І М
2020.12.02

Тарас Ніхто
2020.01.18

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29







• Українське словотворення

• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники

Тлумачний словник Словопедія




 
Останній узагальнений огляд Огляди неритмізованої поезії Дата
Майстерень Редакція : "Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
 2009.11.21

Актуальні теми: Український прорив! Як створити в кожному селі, районі, місті, області територіальну громаду-власників, які є в Конституції, але майже відсутні в Україні!

Словотворення, використання, запозичення - ідеї та рішення
ВІДЕО: поезії й переклади МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА.
Рейтингові голосування у рубриках
Загальні рейтингові голосування: називаємо кращих авторів.
Літературно-співаний клуб у Львові.
Нові поетичні конкурси журналу "Дніпро" .
Нове відзначення за кращі українські поетичні твори - Премія імені Леоніда Первомайського
Жива мова:
- Вірші Ігора Павлюка читає народний артист України Святослав Максимчук .
- Вірші Василя Симоненка читає Я.Нечуйвітер
o - Tbiliso -The Best Georgian Quartet with Love -Тбілісо (5,5 mb);
o - "Maminy glaza" - The Mother's Eyes - T.Gverdciteli (5,5 mb);
o - Гвердцітелі "Ніжність" (5,5 mb);
o - Тамара Гвердцітелі - «Ленинград» (5,5 mb) Публікація: Осип Мандельштам ;

До Рубаї
До Хокку
До Маньєризму
До Блюзу
Життя поетів і не поетів, як воно є...
Опитування    
Критика авторського твору на «Майстернях» повинна бути:










Останні надходження іншої поезії    
Вибрані твори I  
Вибрані твори II  
Орієнтовні рейтинги уподобань
 Статистика сайту  
Користувачів:5593
Авторів: 3457
Віршів:92104
Публіцистики:1295
Аналітики:880
 Докладніше »»»
Поем:619
Прози:6620
Рецензій:595
Оглядів:185
Іншомов.поезії:761
Усього коментарів:471306
Учасників конкурсу “Майстерень”:2159
Загалом рейтинг авторів
“Народний”:3.32
“Майстерні”:2.93
Редакторів:31

Динаміка рейтингів регіонів:
Львів:6.23
Київ:6.23
Тернопільщина:6.2
Літугрупування:
Літугрупування «Літавиці»:7.26
«Невільнича поезія»:7.08
Літстудія «Перехрестя»:6.92
 

Останні коментарі       >> Наша ні про що розмовлялка >>
Актуальне. Інша поезія
Той, що зачиняє брами
Сіренко Артур
Переглядів: 2 | Коментарів: 0
Папір – то день…
Губерначук Сергій
Переглядів: 5 | Коментарів: 0
Який сенс?
Малєєва Олена
Переглядів: 66 | Коментарів: 2
Ост. коментар: Юрій Ереміт
Зимова замальовочка
Губерначук Сергій
Переглядів: 11 | Коментарів: 0
Раббі Нахман
Потьомкін Іван
Переглядів: 76 | Коментарів: 2
Ост. коментар: Іван Потьомкін
Édith Giovanna Gassion
Буколик Василь
Переглядів: 1 | Коментарів: 0
Эдзіт Джавана Гасьён
Буколик Василь
Переглядів: 6 | Коментарів: 0
Édith Giovanna Gassion
Буколик Василь
Переглядів: 4 | Коментарів: 0
Останні надходження:30 днів | загалом
 
Рубрики / Інша поезія