Усі рецензії - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко

2021.12.07 03:14

iз Апостолом Iван

був Іван
нема Івана
скільки спогадів
у ямі
скільки висновків
основ
на Покрову він пішов
не прощаючись

Юрій Лазірко

2021.12.07 03:13

з добрим днем

з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

Юрій Лазірко

2021.12.07 03:12

нам не торкнутися

так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Олена Побийголод

2021.12.06 21:06

Бунт

Із Миколи Некрасова

...Як вихор скаче пан з Рязані,
явився: бунт у всій красі.
Він висварив як слід буянів -
і впали на коліна всі!

Нагнавши холоду гарячим,

Марія Дем'янюк

2021.12.06 19:40

Зайчик радісно гуляє

А у лісі рано-вранці
Вовчик полював на зайця.
Зайчик вдів біленьку шубку,
Хай у вовка гострі зубки
Він його не відшукає,
Вухань радісно гуляє.
Куцохвостий, косоокий,
Плигає у різні боки.

Юлія Івченко

2021.12.06 18:43

Як ти мене любиш--5.

Після того прикрого випадку, коли Маринці мама доброго прочухана дала, дівчинка, наче років на п’ять подорослішала. Стала помічати, що батько і мати гірше до неї ставляться, ніж до меншого братика Русланчика, бо тому все з рук сходило. Чи вазона з квіткою

Володимир Невесенко

2021.12.06 14:13

Приснилось таке, що й повідати грішно

Приснилось таке, що й повідати грішно –
ні сп’яну, ні здуру, а так…
Явились чорти: «Піднімайся – мов – спішно,
не трафив іще поки шляк!
Ти щось там писав про війну і скорботи,
отож-бо не хнич, не дрижи.
Скоріш роздягайся! І що ти, і хто ти,
і що у

Ігор Шоха

2021.12.06 13:48

Секрети творчої кухні

IПомітити поезію найлегше,
допоки є крилаті фрази... і
метафори, ремінісценції,
біблійні і живучі аксіоми,
язичницької оргії фантоми,
цитати, рими, тропи, рубаї –
відомі істини... і тим не менше
усе доречне у містерії,

Олександр Сушко

2021.12.06 11:32

Інфернальне

Тиша...ні звуку .. скрута в кишенях свище -
Вклала останній гріш у свою державу.
А на печерськім троні сидить небіжчик,
мертва вода обціловує лик блідавий.

Кинувши хрестика, йду цілувати руку

Віктор Михайлович Насипаний

2021.12.06 08:57

Закони фізики

Урок останній. Сил немає.
Петрусь на фізиці дрімає.
Хапає сон обох із другом.
Аж тут як гаркне хтось над вухом.
Підняв учитель друзів сонних,
Питає фізики закони.
Малий встає ліниво й кволо,
Бурмоче щось, бо стисло горло.

Олександр Сушко

2021.12.06 08:36

Не журіться!

Смерть - сурйозна справа, а не блаж,
Опинився, раптом на межі я.
Буду брати рай на абордаж,
Бо із пекла вигнали втришиї.

А виною те, що я святий,
Согрішив раз тищу (це дрібниці).
В королев опуклі животи...

Микола Соболь

2021.12.06 05:51

Повня

А, що приховують сніги?
Не розбереш крізь морок ночі.
Комусь можливо до снаги
дивитись, повня як регоче
і проливає світ без меж,
і витоки стають ясніші…
Було я любувався теж
красою місяця у тиші.

Віктор Кучерук

2021.12.06 05:24

Моє життя

Моє життя – це дар за доброту,
Передчуття, турботу і тривогу, –
За суєту невтомну і круту
Мою дорогу сходження до Бога.
Моє життя – це в серці вічний щем
І на душі таємності покрови, –
Моє життя заквітчане іще
Яскравими сузір’ями любові.

Володимир Бойко

2021.12.05 22:30

Самоосвіта

Кожне яйце мріє стати куркою. Когось тішить своє щастя, а когось – чуже нещастя. Вирішуючи чужі проблеми, створюєш свої. Усяк дуднить у свою дуду. І вважає, що всі інші грають неправильно. . Живи так, аби хотілося ще. Якщо ніхто тебе не люби

Тетяна Левицька

2021.12.05 21:58

Крок

Розпочинався весело роман,
Скінчився безутішно— драмою.
Необережне слово і вулкан,
З глибин душі назовні магмою.

Від любощів до ненависті — крок.
Давно не дарував лілеї ти.
Порвався швидко щастя ланцюжок,

Юрій Лазірко

2021.12.05 21:10

вiче з янголами

троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Юрій Лазірко

2021.12.05 21:10

тут i там

назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Ярослав Чорногуз

2021.12.05 21:07

Стриптизерка зима

Землю вкрив сніжечок де-не-де,
Залишивши острівки зелені,
І зима розпатлана бреде,
Оголившись майже дерзновенно.

Усміхаються собі з-під вій
І берези лагідні усюди,
Виставили разом голі груди,

Євген Федчук

2021.12.05 19:54

Аларіх

Готи Рим узяли у облогу.
Уже вдруге збентежений Рим.
«Вічне місто» полишили боги,
Відвернулися від його стін.
У пихі своїй горді римляни
Геть забули вже, що таке страх.
І що помста за завдані рани
Ще живе у безправних рабах.

Олександр Сушко

2021.12.05 19:25

Роси, сльози і кози

То шо, колеги? Здрастє! Прозит!
Є в мене плавки із начосом.
Знайшов у баби їх, на возі,
Коли стояв в похилій позі.
А кум-глитай жує кокоси,
Ще трохи - і почине в бозі...
А в хаті, прямо на підлозі
Вляглася гола й боса осінь.

Юлія Івченко

2021.12.05 18:56

****************************

І коли ковід торкається її голубої зими,
ця жінка читає книгу « Галя без голови».
Подейкують, що в неї інколи кров із живиць,
що в неї замість канапи — повно сухої трави,
що чоловік червоний часто вертає з пивниць.

Що, б’є, чи лає, чи, хто досконал

Сергій Губерначук

2021.12.05 12:11

Уривки з надрукованого (5)

Бог наш по крихті з хаосу ночі світло і світ цей створив. * * * Синє небо глибше океану. * * * Царства земного вічний неспокій скоєний тільки людьми. То у гордині, то у зневірі ми. * * * Десь існує інша паралель для бездоганних життів, наших

Тетяна Левицька

2021.12.05 11:07

ЧАРІВНА КАНТАТА — одинадцятий вінок ( корона сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

ОДИНАДЦЯТИЙ ВІНОК

ЧАРІВНА КАНТАТА

І (XI)

До серця серцем щемно притулись,

Віктор Кучерук

2021.12.05 07:49

На роздоріжжі

До різних витівок зими
Заздалегідь були готові, –
Самі в собі сховались ми,
Пойняті холодом раптовим.
Кінця і ліку вже нема
Різноманітним перешкодам, –
Нагнала холоду зима
В серця, стосунки і природу.

Олена Побийголод

2021.12.05 07:09

Як удаються в переполох

Із Миколи Некрасова

Міг би писати, є вдосталь гарячності,
тільки - утримує ляк:
не перетнути би межі обачності!
Й збутись не можу ніяк...

Вранці я був біля селища рідного,

Микола Соболь

2021.12.05 05:49

Живодерня

Хазяїну дивився кінь услід
і розумів, що вороття не буде,
так зраджувати вміють лише люди.
Отримав гроші й рушив до воріт.
На прохідній поскрипував ліхтар.
І смертю тхнуло вмерле товариство.
А за парканом пахкотіло місто…
Та це була дорога у тартар

Ігор Герасименко

2021.12.04 21:06

Любові

Нехай зима лякає саваном –
коханням огняно осяяна
і променисто храмом Троїцьким –
душа-джерельце не замулиться
і не замерзне, мов на вулицях
пора не листопаду – пролісків.

27.11.2021

Ніна Виноградська

2021.12.04 19:52

Колос любові

Земля чекає снігу – ковдри, хустки,
Щоби зігріти зерна і коріння.
Щоби весною не постала пустка,
А проросло посіяне насіння.

Щоб ми зібрали хлібні урожаї
Й до столу мали свіжі паляниці…
Дощами осінь плаче нині в краї,

Ніна Виноградська

2021.12.04 19:48

Безсніжжя

Цілий день плакав дощ за вікном,
Гілка вишні тулилась до шибки.
Листопад відгуляв і давно
Ми не бачили снігу і дрібки.

Червоніє калина в саду,
Світять з гілочок яблука білі,
Іграшкові, в туманнім меду,

Іван Потьомкін

2021.12.04 19:23

Окрушини зі столу юдейських мудреців

За два десятиліття життя в Ізраїлі я не згадувала мову краю, де народилась. Репатріація, опанування івритом, усілякі житейські клопоти й проблеми... Словом, українська мова начебто сховалась у серпанку минулого. Але не забулась Україна, історія євреїв ,

Віктор Михайлович Насипаний

2021.12.04 16:34

Більше грошей

Стріла жіночка циганку. Та просити стала:
- Дай, красуне, трохи грошей. Я би погадала.
Бачу, ти хороша, щедра. Не як інші люди.
Правду всю, побачиш, скажу. Що було і буде.
Як реп’ях, вчепилась вперта. Жде. За руку тягне:
- Щось питай, кажи, ділися! Л

Володимир Невесенко

2021.12.04 14:16

Я ніколи не був красивим

Я ніколи не був красивим:
ні давно, ні тим більш – тепер.
А як став я старим і сивим,
то і душу свою запер.

Отож стукайте, я відкрию, –
вже відплакав і відмоливсь.
І я маю велику мрію –

Роман Миронов

2021.12.04 12:28

Розпатраний спокій гірких передмість...

Розпатраний спокій гірких передмість
В пітьмі моїй оселився.
Я зовсім непрошений, пасмурний гість,
Я в домі своєму вицвів.

Я роз'єднав нестерпні кордони
І розбудив жар-птаха.
Хтось купляє в інеті трони,

Олександр Сушко

2021.12.04 10:57

Буде що буде!

У слоненят слонихи є й слони,
А в письмаків - читців манюні товпи.
Тому, колего, їх ти не жени,
А чемним будь, мов денді із Європи.

Бо нині читачі - це дивина!
Релікти! Нонсенс! Риби кистепері!
В ціні реклама, комікси. Хана

Ігор Деркач

2021.12.04 10:28

Чорний сон

Приснилося, – один долаю гору
високу аж до неба, льодяну
і падаю у чорну ніч як море
минулого, у моторошне вчора,
у в’яжучу його трясовину.

І знову піднімаюся уперто,
аби не опинитися на дні,

Микола Соболь

2021.12.04 09:15

Людська формула добра

Усі шукають формулу добра.
Мужі учені і ченці у скитах.
У кожного таємних безліч справ…
Якщо підгледиш, значить будеш вбитим!
Допитливих добро не терпить більм.
Так історично склалося наразі –
на вогнищах жерці палили відьм
і билися в церковному ек

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів