•  ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ ЗАКЛИКАЄ МОЛИТИСЯ ЗА ЗВІЛЬНЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НАШЕСТЯ ОКУПАНТІВ.

"Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Ти Єдиний твориш чудеса. Поглянь в милості і щедротах на смирення рабів Твоїх і чоловіколюбно вислухай і помилуй нас: бо вороги наші зібралися на нас, щоб погубити нас і знищити державу нашу та святині наші. Допоможи нам Боже, Спасителю наш, і визволи нас, заради слави імені Твого, і нехай до нас будуть додані слова, сказані Мойсеєм: будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь переможе за нас.Так, Господи Боже, Спасителю наш, не пом'яни беззаконь і неправд людей Твоїх і не відвертайся від нас гнівом Своїм, але в милості і щедротах Твоїх відвідай смиренних рабів Твоїх, що до Твоєї милості припадають: повстань на допомогу нам і подай воїнству нашому з Ім'ям Твоїм перемогти. Погуби наміри і неправедні насмілення тих, хто йде на нас війною.Молимось до Тебе, Владико миру і спокою нашого, щоб як щезає дим, так нехай щезнуть вороги наші, і як прах розсипається від лиця вітру, так нехай розвіються їхні злі думки знищити державу нашу Українську. Господи, втихомир тих, хто противиться заповідям та постановам Твоїм. Поверни їм пам'ять Твоєї заповіді: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. А для тих, хто противиться цій Твоїй заповіді, пошли гнів, скорботу і ангелів лютих, які вселять в них страх і пам'ять про те, що і вони себе християнами називають.Нехай же Господи буде воля Твоя над нами і, якщо Твоє Провидіння буде таким, щоб покласти воїнам нашим у битві за Віру і Україну душі свої, то і їм прости гріхи їхні, і в день праведного Твого Суду подай вінці нетління. Але віримо і молимось Тобі Великодаровитий, Господи, що ти захистиш, втихомириш і напоумиш та до спокою приведеш всіх. Бо Ти єси захист і перемога, і спасіння, для тих хто надіється на Тебе і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь!"

•  * * *

Могутній спів летить через кордони,
І б’ють палкі серця в небесні дзвони,

•  * * *

Господарі вклонялися землі,
І розминали грудочки ріллі:

•  ***

Є пекло й рай у полум’яних душах,
І пісню волі – крики не заглушать.

•  Доторкнися до мого крила

У кохання нема вихідних,
День і ніч моє серце співає.

•  Жоржинове щастя

Ах, ти, щастя моє, ти жоржинове,
Я тобою навік опромінений!

•  * * *

Немов барвінок, обів’ю,
Щоб квітла ти, як у раю.

•  * * *

З криниць вечірніх зорі п’є село,
Моє кохання теж, як джерело,

•  * * *

Щодня угору пнемося щосили,
Забули зовсім, що у нас є крила.

•  * * *

І серцем, і душею, і вустами
Припав я спрагло до джерел Хайяма

•  * * *

О де ж ти, де? Рятуй, молю!
До неба полум’я – люблю!

•  А літа, мов коні...

Знову нас єднає доля недарма,
Бо в кохання, люба, осені, нема.

•  Два серця

Кохались два серця, холодне й гаряче,
Холодне – дівоче, гаряче – юначе.

•  * * *

Є в кожного якісь важливі справи,
Є хобі, є вершини, є забави.

•  * * *

Горить вогонь, але немає диму,
До слова слово проситься у риму,

•  * * *

Як порошина, що прибита громом,
Ти раптом упадеш серед содому.

•  * * *

Була моя лебідка чорнокрила,
Тепер моя лебідка білокрила,

•  * * *

«Піднімем економіку, а після
Подбаєм про культуру і про пісню!» –

•  * * *

Сьогодні знову ти чомусь мовчиш,
На сто громів розбилася вся тиш,

•  * * *

Мої чуття невтомні, мов орда,
І літ мені минулих не шкода.

•  * * *

Слова, мов зерна, сію, засіваю,
І вірю – дочекаюся врожаю.

•  * * *

Багато є в нас віршів і пародій,
В яких нема ні змісту, ні мелодій,

•  * * *

Ти в юності жар-птицею була,
І ледь торкнувся я твого крила.

•  * * *

Не поспішай дорогою життя,
Куди веде – не знаєш до пуття,

•  * * *

Поезія і Слово нероздільні,
Як б’ють у ній джерела дуже сильні,

•  * * *

Небесний Отче, добрий і ласкавий,
Шукав Тебе я вік не для забави.

•  * * *

Душа без Бога, наче птах без крил,
Якому не під силу небосхил.

•  * * *

Якщо привласнив ти собі чуже,
Як Боже око всюди стереже,

•  * * *

Вже зріють, як у полі колоски,
В небесного покликанця думки.

•  * * *

Ти ходиш, не відводячи очей,
Поміж примарами пустих речей,

•  * * *

Гіркіше жовчі – похіть ураганна,
Коли зберуться пристрасті титани

•  * * *

Люби любов’ю, що не хоче лаврів,
Люби, коли мовчать серця й литаври,

•  ***

Уклін доземний в світлий день скорботи,
Що нам навіює печальні ноти.

•  ***

Молитва – пісня духу і потреби,
Покликаний своїм Творцем із неба,

•  ***

О, ти простив усі гріхи, мій Отче,
І вже не йдуть по п’ятах поторочі.

•  ***

Віддай Отцю Небесному гріхи,
Він витрусить усі твої міхи,

•  ***

Коли Месію в серце ти покличеш,
Засяє дух – і житимеш ти вічно,

•  ***

Христос воскрес! – і серце тріумфує,
Христос воскрес! – і вся душа вирує,

•  ***

Люблю, чекаю, і молюсь не всує,
Люблю, радію, перед Ним танцюю,

•  ***

Люблю Твоє, Ісусе Христе, Ймення,
Бо Ти – моє життя, моє натхнення.

•  ***

Блаженний, бо знайшов свого Творця,
Очима серця – до Його лиця.

•  ***

Хто знічений, духом убогий,
Шукає дорогу до Бога,

•  ***

Хто сіє гроші, той стає багатим,
І вірою, і думкою крилатий,

•  Укрбаї

В законах плоті – корінь довголіття,
Без нього засихає верховіття.

•  ***

Беру слова і довго мну, як глину,
Аж поки сік не потече з калини,

•  ***

Не меч підкорить світ, а та Любов,
Що на Голгофі проливала кров.

•  Укрбаї

Творив своє життя ти без мети,
Палив і відбудовував мости.

•  ***

Коли знайду в собі я іскру Божу,
То не ховатиму від перехожих,

•  ***

Гнуздай своє життя, мов скакуна,
Нехай тебе не спинить крутизна.

•  Квітневі жнива

Михайлові ПАСІЧНИКУ
на 60-річчя

•  ***

Любити Слово – це найвище право,
Яке Всевишній дав не для забави,

•  Рубаї

Не треба віника – нікого,
І підмели вітри дорогу,

•  ***

Підмів світлицю, бо вже скоро свято,
А сміття залишив посеред хати.

•  Рубаї

Як серце мохом обросло,
То поселилося в нім зло.

•  ***

Стрибають, мов горобчики, оцінки,
І раптом зупинились на хвилинку,

•  Рубаї

Сипнув Господь на струни ліри
Зерно божественної віри,

•  Рубаї

Як ревний ратай зорані загінки,
Невтомно день у день я навколінки

•  ***

Поезія – не притча во язицех,
А райський сад і Муза яснолиця

•  ***

Свічуся словом і в його промінні
Заходжу до великої святині, –

•  Рубаї

Як на всі боки бризкає зухваль,
То ти її не cтримаєш, на жаль,

•  Царюй...

Мій світе, весняний, натхненний,
Не буду я жити в імлі,

•  Диво

Летять слова, крилаті і безкрилі,
А світ завмер, мовчить, як у могилі.

•  Рубаї

У сув’язі великій поколінь
Підхоплює ріки життя бистрінь.

•  Рубаї

Всі кози в золоті, багато літ
Вони осяювали сірий світ,

•  Рубаї

Поезія – мого життя первопис,
У сонячних і в росяних синкопах.

•  Рубаї

Пробач, я не вберіг твоїх садів,
Багато скрізь є хамових слідів.

•  Рубаї

Буваю я трисвітлим і натхненним,
Коли минає настрій мій буденний,

•  Рубаї

Не скоро ще мій сад зазеленіє,
Ще не пора хоч небо й голубіє.

•  Рубаї

Чи буде з того ще колись поет,
Хто дбає тільки про авторитет?

•  Рубаї

Писати на коліні я не хочу,
А за столом завжди пишу охоче,

•  Рубаї

Якщо розтікся мислію по древу,
Мабуть, усе віддав на поїд левам

•  Із Максіма Багдановіча

Сонет

•  Із Максіма Багдановіча (1891-1917)

Вночі замерзла кам’яна криниця,
До дна дістала зимова нуда!

•  Із Максіма Багдановіча

Перед повінню

•  Із Пятруся Броуки

День добрий...

•  Із Уладзіміра Каризни

ЗАЗДРІСТЬ

•  Із Вольгі Русілкі

І радість, і слава, і щастя миттєве,
І рідного дому поріг,

•  Із Пімена Панченкі

Не люблю я слів цих: «покоритель»
І «володар» мають зміст лихий.

•  Із Аркадзя Куляшова

Без трепету щастя
не зичу нікому:

•  Із Уладзіміра Каризни

ПРО ПОЕЗІЮ

•  Із Максіма Танка

КОЛІР СНІГУ

•  З Аркадзя Куляшова

НА ШЛЯХУ

•  З Алеся Бачили

НЕНЬЧИНА МОВА

•  Із Уладзіміра Каризни

ТРІОЛЕТ
Куди ти тільки не зирни, –

•  Із Уладзіміра Каризни

БАГРЯНІЄ КАЛИНА

•  Із Уладзіміра Каризни

СЛЬОЗИ ЗЕМЛІ

•  Із Уладзіміра Каризни

У нових білорусів
Нова музика,

•  Із Уладзіміра Каризни

ПРИСВЯТА ПІСНІ
Триптих

•  Із Уладзіміра Каризни

«МАНЕКЕНИ»

•  Із Уладзіміра Каризни

Пісня – душа народу.
Ригор Ширма

•  Із Уладзіміра Каризни

Онучці

•  Із Володимира Висоцького

МІЙ ГАМЛЕТ
Я тільки жменю висиплю в строфу,

•  Із Володимира Висоцького

БРАТНІ МОГИЛИ

•  Із Володимира Висоцького

Пройшла пора всіх вступів і прелюдій, –
Усе гаразд – я лжі не розігрів:

•  Із Володимира Висоцького

Сміюсь, немов біля кривих дзеркал,
Мабуть, мене тут спритно розіграли:

•  Із Володимира Висоцького

Кораблі на відчал – і лягають на курс, –
Та вони повертаються з далей широких...

•  Із Володимира Висоцького

СРІБНІ СТРУНИ

•  Із Володимира Висоцького

ПІСНЯ ПРО КРОХІЙ

•  Із Володимира Висоцького

БІГ ІНОХІДЦЯ

•  Із Володимира Висоцького

ПІСНЯ ПРО ЗЕМЛЮ

•  Із Володимира Висоцького

Не вірив зроду я у міражі,
В прийдешній рай не склавши чемодана, –

•  Із Володимира Висоцького

Завжди у професійних картярів
Ляга під чирву кожна масть, як вперше,

•  Із Володимира Висоцького

День прекрасний – і тепло, й не тане,
Мабуть, є у природи ресурс.

•  Із Володимира Висоцького

Гілки, наче лапи, тремтять у ялин,
Пташині пісні, наче диво, –

•  Із Володимира Висоцького

ОСТАННІЙ ВІРШ

•  Із Володимира Висоцького

Колись я відспіваю й відіграю,
І не вгадати на якій струні.

•  РУБАЇ

Літав я птахом, а мої літа
На сонці колосились, як жита.

•  Рубаї

Кладу, немов калач, пшеничне слово,
Щоб ручаєм текла углиб розмова,

•  Рубаї

Тонку окрасу я в душі знайшов
І віддаю натхнення і любов,

•  РУБАЇ

Я добре знаю – ти найкращий друг,
Від лих моїх осліпнув і оглух.

•  РУБАЇ

Пробач, що я нагадую тобі,
В глибинах мови є такі скарби,

•  РУБАЇ

Звертається Павличко до народу,
Немов співає пісню славну й горду,

•  РУБАЇ

О друже мій, за правду ти не сердься,
Радію я, бо півень мій несеться,

•  РУБАЇ

Хто був і на коні, і під конем,
Той ділиться окрайцем і вогнем.

•  РУБАЇ

Відвикнемо вклонятися у пояс,
Не будемо довіку під п’ятою,

•  РУБАЇ

Сприймайте цю пораду, як наказ,
Колись, я вірю, видадуть указ.

•  РУБАЇ

І рейтинги, і статуси – полова,
Якщо ти пишеш, як рубаєш дрова,

•  РУБАЇ

Як дірка з бублика, новий цей статус,
Якщо не зможеш ти поетом стати,

•  РУБАЇ

Мовчання – зло, а мовчимо проте,
Як гляну – і трава хай не росте.

•  РУБАЇ

Хто мовчки набиває мозолі,
Не склав овечу шкуру на крилі.

•  РУБАЇ

Якби писалось через пень-колоду,
Я б на століття випередив моду.

•  РУБАЇ

* * *
Як плив часу підхоплює усе

•  РУБАЇ

* * *
Не хочеш прав – пізнай чужу сваволю,

•  РУБАЇ

* * *
В джерелах духу – спокій і глибінь,

•  РУБАЇ

* * *
Пізнай себе і ти пізнаєш світ,

•  ХАЙКУ

Мій Житомире,
в 1128-му річницю –

•  РУБАЇ

* * *
Ти носиш у душі вогонь образ,

•  РУБАЇ

* * *
Народ мій досі по кишені б’ють,

•  РУБАЇ

* * *
Тримаймо, наче обосічний меч,

•  РУБАЇ

*  *  *
Мистецтво слова у руках Свободи,

•  РУБАЇ

* * *
Іде жорстока за духовність битва

•  РУБАЇ

* * *
Створи найкращу пісню – СУВЕРЕНІТЕТ,

•  РУБАЇ

* * *
Крихка посудина мого життя

•  РУБАЇ

* * *
Як довго, безнастанно, поодинці

•  РУБАЇ

Глибінь мовчання чиста, наче вічність,
І ллється в душу світла таємничість.

•  РУБАЇ

О совісте, найкращий ти суддя,
До тебе я приходжу загодя.

•  РУБАЇ

*******
У Царстві Слова сховані скарби,

•  РУБАЇ

*******
Торгують нашим словом, а воно ж безцінне,

•  РУБАЇ

*******
Стаю перед Тобою на коліна:

•  РУБАЇ

І де взялася витримка оця,
Кінці з кінцями зводить без кінця?

•  РУБАЇ

*******
Очам не вірю – висохло русло,

•  РУБАЇ

********
Троїсту нитку розірвати важко,

•  РУБАЇ

***
Гребе й гребе ця депутатська курка,

•  РУБАЇ

*******
Рятуй нас, мово, й ти, красо небес,

•  РУБАЇ

*******
Блукаючи по нетрях словоблуддя,

•  РУБАЇ

*******
Колись Ти жив у храмі мого тіла,

•  РУБАЇ

*******
Поезія – це пам’ятник душі,

•  РУБАЇ

*******
Не ухиляюсь, не боюсь огуди,

•  РУБАЇ

*******
Того, хто збився сам на манівці,

•  РУБАЇ

Між млою й світлом є вузька межа,
І на крутих життєвих віражах –

•  РУБАЇ

*******
У кожного в душі є схований талан,

•  РУБАЇ

*******
Колись я похвалитися хотів,

•  РУБАЇ

* * *
Твої фосфати* умертвляють воду,

•  РУБАЇ

*******
Літай, душе, коли бушують грози,

•  РУБАЇ

*******
Не хочу я ні орденів, ні слави,

•  РУБАЇ

*******
Зі свічкою шукаю патріотів,

•  РУБАЇ

*******
Я не любитель гумору з трьох літер,

•  РУБАЇ

*******
Природа добра й мудра, наче мати,

•  РУБАЇ

*******
Немов маяк у морі, в серці слова блиск,

•  РУБАЇ

*******
Скажи, чому тепер у власній хаті

•  РУБАЇ

*******
Не чути тонкострунного поета,

•  РУБАЇ

*******
Ні правдою, ні піснею не заіскриться

•  РУБАЇ

*******
А «старший» брат нас дуже сильно любить

•  РУБАЇ

*******
Хто любить правду, той родивсь великим,

•  РУБАЇ

Колись ми вийдем на свою тропу,
Якщо не йтимем цілий вік всліпу.

•  РУБАЇ

Мабуть, усе ж таки мені здалося,
Що маєш ти хронічне безголосся.

•  РУБАЇ

Як справді хочемо, братове, ми,
Щоб мова довела до Колими,

•  РУБАЇ

Рятуй нас, мово, й ти, красо небес,
Щоб дух народу в істині воскрес,

•  РУБАЇ

Російська мова для народу – кляп,
І знов його протягує сатрап.

•  РУБАЇ

Жива історія мого народу,
Він полюбив, немов дочку, свободу.

•  РУБАЇ

І на орбіті вічности є миті,
Але не видно їх у цьому світі.

•  РУБАЇ

Я бачу, як злітаються круки,
Не видно вже ні неба, ні ріки.

•  РУБАЇ

Ми рано підняли своє забрало
І віддали ракетні арсенали.

•  РУБАЇ

Не чути сурм... Чи вдарять тулумбаси?
До них не мають хисту волопаси.

•  РУБАЇ

Із патріотів добрий вийшов гурт
І вмить розрісся в галасливий нурт.

•  РУБАЇ

О мово рідна, мово золота,
Ти ллєш наснагу в серце і вуста,

•  РУБАЇ

Ми творимо не похапцем здебільше,
Бо голос має безголоса більшість,

•  РУБАЇ

Колись ми вийдем на свою тропу,
Якщо не йтимем цілий вік всліпу.

•  РУБАЇ

Заплющу очі – і відразу добре,
Не бачу зла і не лякає кобра.

•  РУБАЇ

Іду й дивуюсь – не впізнати світ,
У лжебратерство канув дефіцит.

•  РУБАЇ

Віднині незалежна вся рідня,
Нема тепер спокою ані дня.

•  РУБАЇ

Легка дорога та важкий вінець,
Якщо не став ти з долею на герць.

•  РУБАЇ

Вже витоптали геть усю культуру,
Бо треба ж десь подіти їм халтуру.

•  РУБАЇ

Ти небагато втратив, далебі,
Якщо нема мистецтва у тобі.

•  РУБАЇ

Як весело – і поодинці, й натовпом!
Є неписьменні тут і декоратори,

•  РУБАЇ

В звичайний будень, а не в день суботній,
Людей проходить не одна тут сотня,

•  РУБАЇ

Несе нестримно часу бистрина –
На скелі ті, де мова панівна,

•  РУБАЇ

Лише для того пишуться закони,
Щоб не хиталися од вітру трони,

•  РУБАЇ

«Інфляція!» – стрибають радо злидні,
Не в Києві, а у далекім Відні.

•  РУБАЇ

Я, мов юнак, покликаний тобою,
Твоєю зачарований красою,

•  РУБАЇ

Рятуй нас, мово, й ти, красо небес,
Щоб дух народний в істині воскрес,

•  РУБАЇ

Великий той поет, кому не ліньки
«Стіхі» пиcати до моєї скриньки,

•  РУБАЇ

Німа свобода слова... Це – мовчання.
Тому вона приречена зарання.

•  РУБАЇ

То не біда, що в колі цих обранців
Нема героїв і нема спартанців.

•  РУБАЇ

Підуть дощі і буде веселіше,
І з’являться на сайті лепські вірші,

•  РУБАЇ

Мабуть, і справді в ньому є наїв,
Бо я в цей рубаїновий мотив –

•  РУБАЇ

Ти з матері глузуєш, як на звих,
І зроду не була серед чужих.

•  РУБАЇ

Вершина комунізму – саркофаг,
І вічний свідок дружби – саркофаг.

•  РУБАЇ

Мабуть, комусь вже добре там приспічило,
Як стільки літ воюють за язичіє.

•  РУБАЇ

О воскреси в душі мого народу
Порубану під Крутами свободу,

•  РУБАЇ

Пройшов народ епохою терору,
І не забув жахіття людомору,

•  РУБАЇ

Буває – і в добрі немає сили,
Тому воно й не підіймає крила.

•  РУБАЇ

Опікши душу в полум’ї гріха,
Дивуюся: чого вона глуха?

•  РУБАЇ

Кордон уявний – і права уявні,
Але відносини, на диво, славні.

•  РУБАЇ

Багато слів, але душа безплідна,
В бездумних нетрях – і слідів не видно.

•  РУБАЇ

На мою мову кажуть: «Діалект!»
І я за цей вам дякую респект.

•  РУБАЇ

Не хочу бути я тоді поетом,
Коли олжа збратається з багнетом.

•  РУБАЇ

Коли в останню я зберуся путь,
Тоді мені всю шану віддадуть.

•  РУБАЇ

Коли приходить мудрості пора,
Дарує старість – молодість пера.

•  РУБАЇ

В стихії мови – сила і краса,
Як любиш, то відкриєш небеса.

•  РУБАЇ

Ношу в руці я сріберну вуздечку,
А коник мій літає недалечко.

•  РУБАЇ

А чи були б десь лицарі хоробрі,
Якби у душах не плодились кобри?

•  РУБАЇ

Шукаю я, немов дивак-педант,
У рідній мові – слово-діамант.

•  РУБАЇ

І генії не бачать завчасу
З-під маски часу вічності ясу.

•  РУБАЇ

Забув я про Пегаса, свого друга,
Тягну по полю сам важкого плуга.

•  РУБАЇ

Не згас вогонь у душах прометеїв,
Нема свободи там, де привілеї.

•  РУБАЇ

Погляне муза в дзеркало політики,
І це відразу помічають критики.

•  РУБАЇ

Душа співає і не змовкли ліри,
Де сонце правди, там нема зневіри.

•  РУБАЇ

Свобода є, а волі ще нема,
Бо звикли ми до гніту, до ярма.

•  РУБАЇ

Як заболіло – не чекай біди,
До серця рідне слово приклади.

•  РУБАЇ

Хто любить мову, той багатий на думки,
І тільки у байдужих зроду навпаки.

•  РУБАЇ

Ми збережемо – і СКАРБНИЦЮ МОВИ,
Як позриваємо чужі закови,

•  РУБАЇ

Якщо пастух овець не береже,
Чи він багато вовни настриже?

•  РУБАЇ

Російська мова для народу – кляп,
І знов його протягує сатрап.

•  РУБАЇ

Щастить тому, хто розірвав тенета,
І помінявши стилос на стилета,

•  РУБАЇ

Не прикував би страх вас до землі,
Якби ви духом не були малі.

•  РУБАЇ

Вдягав я слово у нові одежі,
Та зайнялося, загуло безмежжя,

•  РУБАЇ

І як знайти той шлях чи путівець
До заблукалих, мовчазних сердець?

•  РУБАЇ

О, де вона ця довгождана гостя,
Коли душа вся вибухає бростю,

•  РУБАЇ

Візьму в держави – буду вік багатий,
Бо ці борги не треба віддавати.

•  РУБАЇ

Як тільки ми зберемо скрізь каміння,
Розквітне геть занедбане сумління.

•  РУБАЇ

Гукнула муза – і нема проблем,
Тому й бере мене за душу щем.

•  РУБАЇ

Коли ж мине велике безголов’я?
Чи мало, Боже, ми платили кров’ю?

•  РУБАЇ

Як не спаде з твоїх очей полуда,
То пісню волі не почують люди.

•  РУБАЇ

Коли я був ще юним і зеленим,
То мчав туди, де чув – гуде геєна.

•  РУБАЇ

Я знаю – не існує небуття,
Бо повен я любові до життя.

•  РУБАЇ

Хто любить слово, той багатий на думки,
Бо він у сад не ходить зроду навпрошки.

•  РУБАЇ

На наших душах ще висять кайдани,
Болять і кровоточать давні рани.

•  РУБАЇ

Той підставляє ногу, той плече,
Як раптом щось у серці запече.

•  РУБАЇ

До вічності я доторкнувся словом,
І увійшов у храм Його любові,

•  РУБАЇ

Скажіть мені, хіба це не ганьба,
Що я в собі приховую раба?

•  РУБАЇ

Не зарікайсь ніколи від тюрми,
Бо ми в своїй державі ще німі.

•  РУБАЇ

Вклоняюся доземно своїй Долі,
Бо не втопив я щастя в алкоголі.

•  РУБАЇ

І день, і ніч пече вогнем угода,
Старі чуття випалює в народу.

•  ПОМАРАНЧЕВЕ РУБАЇ

У помаранчеві я зодягнувся шати,
Бо разом нас багато, нас не подолати.

•  ХАРТІЙНЕ РУБАЇ

Як справді хочемо, братове, ми,
Щоб мова довела до Колими,

•  ЄВРОПЕЙСЬКЕ РУБАЇ

Реальні факти не завжди реальні,
Якщо вони потрібні моментально.

•  ДЕНЬ ЄВРОПИ

Історію ми творимо? І так, і ні…
Тож не дивуймось, як не будем на коні,

•  У ДЕНЬ ЄВРОПИ

Живуть у світі мови, мов сестриці,
І кожен п’є з цілющої криниці.

•  РУБАЇ

Коли б не вийшов ти на береги,
В пітьмі духовній людно навкруги.

•  РУБАЇ

Я випустив ці рубаї на люди,
Щоби вони творили в душах чудо.

•  РУБАЇ

Свобода слова, склянки й матюка…
Чи снилася свобода нам така?

•  РУБАЇ

Хіба побачиш десь? О рідний краю,
Куди не глянь – усі хати тут скраю!

•  РУБАЇ

Пропаща воля без небес і меж,
І без кордонів, і високих веж.

•  РУБАЇ

Є в Україні стільки партіотів,
Що вже й не треба навіть патріотів.

•  РУБАЇ

Подумай, коли будеш обирати,
Чи той тебе не буде обдирати.

•  РУБАЇ

Від перетворень у народу шок,
А до нових – залишився ще крок.

•  РУБАЇ

І хоч нема високих в нас надоїв,
Та, мов гриби, щодня ростуть герої.

•  ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ

День пам’яті прийшов, як давній біль,
Мабуть, тому так хочеться мовчати.

•  БІЛЬ ПАМ’ЯТІ

Хрестила смерть героїв у боях,
Що сміло йшли на дзоти й кулемети.

•  РЕКВІЄМ

•  СЛОВО ПІЇТА

Кому потрібні вірші ці й пісні,
Якщо в кишенях люду свище вітер?

•  СТАВАЙ НА КРИЛО

Дякую, Боже, уже підросло
Гордих поетів нове покоління.

•  РУБАЇ

***
Юнацьких літ бурхливі переходи,

•  КАТАРСИС

Всю ніч я гірко плакав уві сні,
З Червоної не вилетівши книги.

•  ОСВЯЧУЙ ДУШУ…

Ти любиш слово?
Не забудь… І пий,

•  НЕБЕСНА ФУГА

Я шукав ночами щастя
По весняному сліду.

•  БАТЬКО

Я бачив, як батько впрягався у воза,
Крутились колеса, мов думи про смерть.

•  НА СІМОХ МОСТАХ

Ведуть до щастя семеро мостів,
Але на них нема людського сліду.

•  САКРАМЕНТАЛЬНЕ

Здається, ще не встали ми з колін,
І любимо давно цю рабську позу.

•  НА ВІТРАХ

Русяве щастя молоде й веселе
Моєї не покинуло б землі.

•  ДАР ОСЕНІ

Іду до осені в світлицю,
А тут, куди не глянь, дива.

•  ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО *

Акровірш

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ХАЙКУ

Почуло серце
Рідкісного птаха –

•  ПОЄДИНОК

Заснула правда
у колисці зради,

•  РУБАЇ

Мистецтво слова – у руках свободи,
Яка дає найвищі нагороди.

•  РУБАЇ

Дивуючись, я білим світом брів,
І у славетних вчився я майстрів.

•  З ВОГНЕМ КАЛИНИ

О ні, печалі ні краплини,
Її довіку не пущу.

•  МОДЕЛЬЄР

Я не вернуся у минуле,
До веж мовчання і офір.

•  ДІАМАНТ

О, я давно їх вивчив потай
Під невгамовний серця стук.

•  АХ, ОСІНЬ!

Якщо поет від осені учадів,
То він зустрів її на автостраді.

•  РУБАЇ

Душа порожня, а небесний хліб
Лежить незайманий багато діб.

•  ДРУГ ВІТРІВ

Осінні вишуги верткі,
І їх нелегко осідлати.

•  РУБАЇ

У сховку літер – пам’яті зерно,
І не зітліє у віках воно.

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  РУБАЇ

У небеса не лину я безкрило.
У Слові радо оновляю крила.

•  РУБАЇ

Я маю доста образу і шику,
Бо викував талант я огнеликий.

•  РУБАЇ

Марині Є.

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  АКСІОМА

Коли торкне її ласкавий Дух,
Тоді проснеться всеохопний розум.

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  Я МОЛЮСЯ

Природа мудра і така проста,
Як тихе слово в пісні колисковій.

•  РУБАЇ

За ці солодкі й чародійні муки,
За струни ці, улюблені ці звуки,

•  ОКТЕТ

Моя душа гостює в Музи,
Не виманю – і калачем.

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ЛЕТЮЧІ СТРОФИ

Поет не може вибрати тональність,
І ритм хитає строфи, ніби тин.

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  СЕЗАМ

Недільний день, а диво під ногами.
Куди ж ви, люди? Листя не топчіть!

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  ГРАНИСЛАВ

УРОКИ СОЛОМОНА

•  СІЯЧ

Я взяв у душу небо молоде,
Гріхи спаливши, як суху солому.

•  НАЯВУ

Підхоплює мене ріка блаженства,
І я не знаю сам куди пливу.

•  СЛОВО

У воскреслому Слові, у Слові нетлінному,
Є Божественна сила, і віра , й любов.

•  НАУКА

Я не біжу за молодими,
Хай доженуть мене вони.

•  ДИЛЕМА

Відкрив Ти небеса Своєї слави,
І я стою під молодим дощем.

•  ХАРИЗМА

Як не пробилось джерело любови,
Душа порожня, як старий баняк.

•  ПОСЛАННЯ

Люблю я вас! Не зраджуєте мови,
Лелієте словечко, мов дитя.

•  КАКОФОНІЯ*

Весняна какофонія у лісі,
Тут кожен птах – співець і віртуоз.

•  ДО МУЗИ

О, скільки є в твоїх садах байдужих!
Самі прийшли чи ти їх привела?

•  ПОСЕСТРІ

Писати серцем легко, як навчилось,
Якщо не вміє, то його не муч,

•  ОЗОРЕННЯ

І хто придумав наголоси й коми?
Ці розміри, ці форми… Ну й дивак!

•  САКРАМЕНТ

Ах, сонце і весна, і музика дощу,
Небесний ритм і темп, і райдуг перевесла.

•  GOOD LUCK*!

І булаву він мав, і силу, і відвагу...
І хто його не чув? Народний президент!

•  КАТАВАСІЯ

Ах, на поляні почалась дуель.
Трах-тах! Трах-тах! І жолудів шрапнель,

•  СВЯТЕ ДЖЕРЕЛО

Ти любиш слово?
То люби… І пий,

•  ЕКСПРЕС

Летить мій час, немов експрес,
Я проминув багато станцій.

•  НА СОНЦІ ВОЛІ

Не смійся, схаменися, Україно,
Сама себе по світу не ганьби,

•  ДИВО

Не муч душі і не вичавлюй сльози,
Бо весни перевершили твій грим.

•  ТАЄМНИЙ ЗНАК

Дивлюся щастю в карі очі,
Веду за руку, мов юнак.

•  СЛУХАЮ ВОЛЮ

як Бетховен,
у бурю шалену…

•  ТРИВОЖНІ ДЗВОНИ

Гудуть тривожні дзвони людських душ
І молиться, як мати, Україна,

•  СОНЯЧНА МУЗИКА

В оркестрі сонця – срібні сурми ранку
З кларнетами й тромбонами злились,

•  КОЛОДЯЗЬ РОДУ

Гей, колодязю,
світлий мій,

•  КРИЛАТИЙ КІНЬ

Хто щирий спів переливає в строфи,
Той обірвав немало срібних струн.

•  СЛОВЕЧКО

Словечко заховалося в кутку,
А я всю ніч тривожусь і шукаю.

•  ДО РІДНОЇ МОВИ

В тобі – моя любов, і слава, й сила,
В тобі – моя снага і крила дум.

•  ЛЮБЛЮ

Це я колись назвав тебе святою,
Бо тільки ти воістину свята.

•  ВКЛОНИСЬ, УКРАЇНО

Вклонись, Україно, героям Чорнобиля,
І всім, хто ішов на палаючий блок.

•  НАТХНЕННЯ

Коли душа розкрилюється в небі,
А муки допечуть тобі найбільш,

•  ТЕТ-А-ТЕТ

Я зцілююся тишею свободи,
Симфонією неба і роси.

•  НАПЕРЕГОНИ

Тебе, мій часе, я не здожену,
І як би я не гнався за тобою,

•  ЗАСІВ

Орю й орю осінні перелоги,
Допоки є багато ще зерна.

•  НІЖНІСТЬ

Впокорений осінньою порою,
Ловлю жовтогарячу пізню тиш.

•  АБСТРАКНІ ЗНАКИ

Ачей, тоді почуєте мене,
Як зачиню я перед вами двері,

•  ВИСОКИЙ ПОРІГ

Нехай в житті не буде ста доріг,
Нехай струною тягнеться дорога.

•  ЦІНА ЛЮБОВИ

Впаде наснага, як на цвіт роса,
Душа всміхнеться – і полине слово,

•  У ХРАМІ СЕРЦЯ

Я у небесний увійшов чертог,
Стою, схиливши серце, і молюся.

•  ХВОРИЙ ДУХ

У торбу хліба – і гайда по світу
Шукати Україну і братів.

•  СОНЕТ-РЕЗЮМЕ

Якщо не знав ти розпачу і болю,
І не заходив у глухий ти кут,

•  ЖУРАВЛИНИЙ ПРИВІТ

Йдемо за щастям – кола по воді,
Життя безмежне, ніби синє море.

•  РУБАЇ

& 1 &

•  РУБАЇ

& 1 &

•  НІЧНІ ЛОВИ

Заковані слова в холодну крицю,
Живий вогонь у них не пломенить.

•  БЛАГОСЛОВЕННЯ

Я в серце вклав Твоє благословення,
Цей дар найбільший із великих див.

•  СТАРИЙ ПТАХ

Ти тільки вчишся цінувати мить,
І, наче пісня, веснами пропахла.

•  ВІРШЕНЯТКО

Хлопці, прошу, сховайте рогатки,
Бо несу я своє віршенятко.

•  НОКТЮРН

Я сто ночей дзвінких пісень співаю

•  МІЙ САД

Хто слухав цю небесну тишину,
Той мислив про високе – не мізерне.

•  ВІДЧАЙДУХ

Спливли літа – і море по коліна,
Де я щоденно змінював свій курс,

•  ДОСВІТОК

Тече й тече стрімка ріка життя,
Де вир її – хто знає до пуття...

•  ДИВАК

Як тихо скрізь…Німують навіть стіни…
Хоч раз би обізвалися за ніч...

•  БАСТІОН

Як потороча, втік у прірву сон,
І довга ніч, як туга і чекання.

•  МОЛОДОМУ СОНЕТЯРЕВІ

Сонети кожен зможе написати,
Коли здолає цей великий шлях.

•  ПО КОНЯХ!

Сучасні коломийки

•  ВІРНІСТЬ

Один поет сказав: сонети куці…
А я за строгу форму їх люблю.

•  НА ЩАСТЯ

Злетіли півні з ваших рушників,
І розлетілися по всій окрузі.

•  КОРОЛЬ

У нетрях слів поезію шукати –
Ловити взимку в небі журавля,

•  ВІЧНА ТАЇНА

В твоїх обіймах я пливу рікою,
Пірнаю стрімко і сягаю дна.

•  ЖАР-ПТИЦЯ

О, Муза не зігнеться у поклоні,
Сама вона не ступить на поріг.

•  ЖИТНІЙ СНІП

Перегорнув я днів спекотних прозу,
І вивершив уже чимало кіп.

•  ДОВІРА

Обняв стару, як світ, крислату грушу,
І слухаю її… О Боже мій!

•  ДАРУНОК

Твій шлях проліг від Ужгорода в Хуст,
І на стовпах там селяться лелеки.

•  ПРОГРІХ

Ріка людей вливається у храми,
Але я бачу, як міліє дух.

•  МЕЛОМАН

Чи слухав ти сосни віолончель,
Як вітер грав на ній свою сонату?

•  ОФІРА

Я гнав тебе несамовито з серця,
Яке вогнем палало і пекло.

•  СУМ’ЯТТЯ

Дві пари крил – і радість, і печаль,
Куди летиш, буває, сам не знаєш.

•  САМОЗРЕЧЕННЯ

Душа це слово пестить, мов дитя,
І так леліє, що не розказати.

•  МОЯ ДУШЕ...

О, як ти дивишся на мене строго,
Якщо мені не вистачає слів…

•  ВИБІР

На душу хлинуть, наче зливи, муки,
І чорні думи-хмари звідусіль.

•  ПЕРЕСТОРОГА

Яке це щастя – цілувати слово,
Що пахне, ніби яблуневий цвіт.

•  ЧОМУ?..

Душа вростає в небо, як тополя,
А ноги приростають до землі…

•  ОКРИЛЕНІСТЬ

Купаю душу… О предивне море,
До тебе, мабуть, і німий говорить!

•  НА ПОЛЯНІ

І я чекаю вік свою Лауру,
Та серце не стомилось – молоде.

•  ОГНИСТИЙ СОНЕТ

Горить огонь, то стихне, то клекоче.
І день, і ніч – невидимий огонь…

•  ЛЮБЛЮ...

Люблю тебе, як літо любить зливу,
Раптову, ненаситну і грайливу…

•  ЗЦІЛЕННЯ

Вросли слова в чорноземи глибоко,
Але душа не чує їх, мовчить.

•  ЗАГАДКА

Походив я по майстерні,
Задаю загадку…

•  ДАРУНКИ

Коханій

•  ГУДЗИКИ

Василю КУЗАНУ

•  РЕКВІЄМ

Ця тиша сколихує серце і душу до болю,
Ця тиша бринить, ніби в лузі шовковім коса.

•  БІЛЬ ПАМ'ЯТІ

Хрестила смерть героїв у боях,
Що сміло йшли на дзоти й кулемети.

•  ДРУЖНИЙ ХОР

Натхненні чути голоси,
І мій бринить у дружнім хорі.

•  У НЕБЕСАХ

Я взяв на руки і поніс,
І забринів стоарфно ліс.

•  ПАПІРЕЦЬ

Літав по вулиці веселий Папірець,
І вихваляв невтомно, наче брата,

•  ВОРОН І ЗАЄЦЬ

Байка

•  ЛІСОВІ ДИВА

Байка

•  ДОРОГЕ СЛОВО

Мов пес побитий, заглядаю в очі,
Лизнувши руку, я тулюсь до ніг.

•  НЕЗВИЧАЙНА МУЗА

Яке велике щастя маю,
Про тебе – вік пісні співаю!

•  ВЕСНЯНИЙ ВАЛЬС

Ми знову зустрілись весною,
Всміхаються квіти до нас.

•  САМОТНЯ КАЛЮЖА

Байка

•  РУБАЇ (3)

Вклоняюся, о матінко Природо,
Твої уроки – серцю насолода.

•  РУБАЇ (2)

І досі пам’ятаю ту помилку,
Бо не зрослася підо мною гілка,

•  РУБАЇ (1)

О юносте, пора твоїх пісень,
А ти, дивуюся, анітелень...

•  БЛАГАЮ...

Чорнобильські дзвони у душах гудуть…
Чорнобиль!!! На сполох давно вже не б’ють…

•  РУБАЇ (2)

Моя душе, життя багатолике,
Ти уникай – і суєти, і шику.

•  РУБАЇ (1)

З любов’ю нахиляю небеса,
І ллється в душу зоряна яса,

•  РЕКВІЄМ

Тече ріка глибокої печалі,
У душах розливається щодалі.

•  РУБАЇ

Густішають хулителів ряди,
Подбаємо про їхні гаразди.

•  РУБАЇ (7)

Великим бути добре, далебі,
Але не похитнися у собі.

•  РУБАЇ (6)

У дзвонах спів небес, Його любові,
А код її захований у Слові.

•  РУБАЇ (5)

Хай наша віра буде, як криниця,
Хай в душах вічно сяє зоряниця,

•  РУБАЇ (4)

Нестримний лет у небеса лелечі,
І пил зірок посіявся на плечі.

•  РУБАЇ (3)

Горить огонь запалений колись,
І полум’я спалахує увись,

•  РУБАЇ (2)

У храмі серця поселю я Бога,
Щоб світлою була моя дорога.

•  РУБАЇ (1)

З коріння предків сила проросла
У пісню, в слово, у могуть крила.

•  РУБАЇ (3)

Де виглядає слово пастуша,
Я дам хандрі такого відкоша,

•  РУБАЇ (2)

Слова порожні, як мовчить душа,
Сидить собі в куточку, як пташа.

•  РУБАЇ (1)

Ані тепер тобі, ані колись
Без мови рідної не обійтись.

•  РУБАЇ (3)

В наметі неба – Він чекав людину,
Тому й послав на муки свого Сина.

•  РУБАЇ (2)

Релігія? У серці Божа віра,
І щирих уст хвала – свята офіра.

•  РУБАЇ (1)

Колись і ми повернемось додому
З великої гоморрі чи содому,

•  РУБАЇ

Ліні КОСТЕНКО

•  РУБАЇ

Іще ніхто ніде не бачив діла,
Лише, як пташка, слово полетіло,

•  РУБАЇ

У мене є хороший друг Пегас,
Як часто він перетинає час,

•  РУБАЇ

Я шпарю після вальсу гопака,
Весела вдача в мене, бач, така.

•  РУБАЇ

Іде весна, ні суму, ні хвороб,
Коли бере галузку птах у дзьоб.

•  РУБАЇ

Я знаю, був я іграшкою долі,
І сам себе шукав на власнім полі.

•  РУБАЇ

Велике щастя – бути віршарем,
У слово лити свого серця щем,

•  РУБАЇ

Лиш увіллє весна п’янкого чару,
І забринить душа, немов кіфара,

•  ТОРУЮ...

Нічних думок перетинаю шлях,
І до коріння їх шукаю шлях,

•  ПОЛУНДРА

На каравелі мрій – нічна полундра,
Хоча недавно ще лунала румба.

•  РУБАЇ

Якщо лечу над прірвою життя,
Тоді несу на крилах каяття.

•  ГЕЙ, ВІТРЕ...

Гей, вітре часу, напинай вітрила,
Хай забуяє молодість і сила.

•  РУБАЇ

З любов’ю в серці, з ніжністю в очах
Я радісний кохану зустрічав,

•  РУБАЇ*******

У спогади пірнаю з головою,
Бо серце досі тужить за тобою.

•  РУБАЇ***

Катма обов’язків, хоч є права,
Тому щодня хмеліє голова,

•  РУБАЇ**

Свободу мислі і свободу слова
Не закують у золоті окови,

•  АЛЯРМ!

Роздавши ордени і всі медалі,
Екс-президент ночує на вокзалі...

•  ЧОГО?..

Чого приплентавсь ти сюди,
Набравши повен рот води?

•  НЕЖДАНА РАДІСТЬ

Хай моляться за наш народ чужі,
А ми постіймо тихо на межі.

•  РУБАЇ

Забудеш матір – щастя не зазнаєш,
І сам себе довіку покараєш.

•  КАМІНЬ

Лежить наріжний камінь зловживання,
На ньому – оксамит благодіяння.

•  РУБАЇ

Відлуння часу стихне у душі,
Якщо її поглиблять лемеші –

•  НА МЕЖАХ

На межах справедливості стою,
Геть затоптали їх в моїм краю.

•  ПОДИВ

Ну, що ти за поет без бороди?
Без неї ні туди і ні сюди…

•  НАГОРОДА

Хто не складав із совістю угоди,
І не шукав щодня собі вигоди,

•  В ДОЛОНЯХ НОЧІ

О, як бентежать серце чари ночі,
Мою чарують душу, ваблять очі,

•  НАШ МЕЧ

Створіння я не мавп’яче, а Боже,
І забувати це мені негоже.

•  ЧАРІВНИК

Поворухну я пальцем, Україно,
І щезне вмить уся твоя руїна.

•  ЗУСТРІЧ

Продався він за тридцять срібняків,
Що котяться дорогами віків.

•  І ТРЕПЕТНО...

У космосі твоєму я живу,
І трепетно люблю тебе живу.

•  ГРЯДЕ!

Ще не вернувся гетьман у Полтаву,
Бо не пройшов усіх своїх доріг.

•  ГОЛОС МОЛИТВИ

Немов світильник, світить людям гріх,
І в темряву ще більшу манить їх.

•  ШЛЯХ

Я раптом вийшов на тернистий шлях,
І навіть розгубився попервах.

•  СУМУЄ ПРАВДА

Сумує правда – гостя в своїй хаті,
А всі регочуть, начебто затяті,

•  ГЕРОЇ

О, де твої обранці, Україно?
Лише Господь зупинить цю руїну,

•  ТВІЙ ПРЕДОК

Ти називаєш сам себе хохлом,
А предок твій був добрим козаком.

•  СКАРБИ

Я пам’ятаю всіх учителів,
Бо кожний з них дав тисячу скарбів.

•  ДИВНИЙ ПТАХ

Зорю весняну вийду зустрічати,
Щоб мати силу, жити і кохати.

•  ЦІНА ЛЮБОВІ

Читаю Слово, щоб окриливсь дух,
Щоб цей порив у серці не потух.

•  СОБОР НАДІЇ

Мабуть, є в кожного своя мета,
Своя стежина й серця висота.

•  МИТРА

Хто сіно склав, той не боїться вітру,
Нехай безгрішний одягає митру,

•  O DIES FAUSTUS!

O dies Faustus*! Beatus**!
Людей щасливих є багато…

•  СОБОРНІСТЬ

В душі – собор із музики і слова,
Мого життя нев’януча основа.

•  НАЙВИЩА СУТЬ

Лише у праці генії ростуть,
Котрі щодня важку торують путь.

•  І ДЕ Б НЕ БУВ....

Прошкую, то у спеку, то в негоду,
Вдивляюсь у майбутнє свого роду.

•  НАЙДОРОЖЧЕ

Ударити у весла ти любив,
Наздоганяв стрілою ворогів.

•  ІДЕ ВЕСНА...

Шумує кров у жилах, мов прибій,
Бо знову ти забутий, краю мій.

•  НЕ ГНИСЬ...

Не гнись, немов лоза, ні перед ким,
Не будь, щоб догодити всім, німим.

•  Я КЛИЧУ

Рукою друга не дістанеш неба,
Якщо воно його душі не треба.

•  ЗНАК STOP!

Ген-ген минуле, біля нього стовп,
На ньому знак, що означає – стоп.

•  ТИ ЧУЄШ, ПЛАНЕТО?

Ти чуєш, плането?
Не кануть у Лету

•  ДАЙ, БОЖЕ...

Дай, Боже!
Навік здолати зло вороже,

•  ВІДРОДЖЕННЯ

У сьому
лютневу ніч

•  ТРИВЕЖЖЯ СОБОРНОСТИ

ПЕРША ВЕЖА

•  ТРИВЕЖЖЯ СОБОРНОСТИ

ДРУГА ВЕЖА

•  ТРИВЕЖЖЯ СОБОРНОСТИ

ТРЕТЯ ВЕЖА

•  ПАЛКИЙ ЗАКЛИК

На вибори! На вибори! На вибори!
Ми для нащадків – кращу долю

•  ГУЛЬВІСА

Багато слів, а почуттів катма,
Освідчується кожній жартома,

•  НАДІЯ

Шукають логіки у віршах…
А вам поезії не тра?

•  ВОЛИ

Були воли? Вони й лишились,
І до ярма спокійно йдуть,

•  РУБАЇ

Мабуть, є в кожного своя мета,
І дум, і мрій, і серця висота.

•  АКСЕЛЕРАЦІЯ

Важкий свій хрест несе невтомно Правда,
Хворіла ейфорією громада.

•  ПАРОДИСТ

Мабуть, забув прекрасні він мелодії,
Бо пише він тепер лише пародії.

•  СВІТЛО СЛОВА

Рубаї***

•  ХАРИЗМА

В його душі
звила гніздо харизма,

•  ОЧИЩЕННЯ

Навіщо дбати про хохляцьку мову,
Як вік прожити можу я німим?

•  ПОЄДИНОК

Заснула правда
у колисці з р а д и,

•  ГОЛУБКА

Твої дивацтва легкокрилі,
А ти – немов солодкий сон…

•  ПОБРАТИМОВІ

Мені давно набридли б ці мандрівки,
Якби не вірний кінь мій прудконогий,

•  СВЯТО

Дух Злуки живий!
І Грядущий в небесах –

•  РОСЯНІ ПЕРЛИНИ

Рубаї *******

•  ВОГОНЬ КАЛИНИ

Рубаї *******

•  ПРАВДА ВІКУ

Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,
Добро і правдо віку.

•  РІЗДВ’ЯНА ТАНКА

Ти спиш так солодко,
Прекрасний, гордий Леве,

•  ПУЛЬС

Рубаї *******

•  НА ОДНІЙ СТРУНІ

Рубаї *******

•  КОЛЯДНИЦЯ

“Коляд, коляд, колядниця!” –
Дзвінко лине з краю в край,

•  У ЦАРСТВІ МУЗИ

Рубаї *******

•  РІКА ЧАСУ

Рубаї *******

•  СТО МЕДІВ

Рубаї *******

•  ЦАР ДУШІ

Рубаї ***

•  СЕРДЕЧНИЙ ПРИВІТ

Рубаї ***

•  ТІНЬ ХРИСТА

Стоїть зима, як наречена,
Якщо не віриш, то поглянь.

•  КРИЛАТА СКРИПКА

Скрипка, как желтая птица
Поет на груди скрипача.

•  ПІД ЧИСТИМИ НЕБЕСАМИ

Приїхав день на білому коні,
Земля запахла першими снігами,

•  ТАНКА (8)*****

Стара ця хата
Знову сниться часто,

•  СПРАГА

Ледь видима тропа
До вічного потоку…

•  ЗАПЛАКАЛИ СКРИПКИ

Ігореві Р И М А Р У К У

•  АЖУРНЕ ПЛЕТИВО

Рубаї *******

•  RARA AVIS *(16) *****

Закутаний в тиш,
Один, як перст, на горі, –

•  ЛЕТЮЧИЙ, МОВ КРИЛО…

Рубаї *****

•  ІНТЕРМЕЦЦО

Як є бажання,
то й снаги багато,

•  ТРИВІРШІ ДЛЯ ПТАХА

Хвилинку! Ти знаєш, як плачуть
Ображені квіти росою?

•  ВАЛЬСИ ДЛЯ КРИЛАТИХ

Прийшла пора щасливих вальсів білих…
Чи хтось не любить музики зими?

•  БІЛОСНІЖНИЙ ВАЛЬС

Так біло,
так тихо,

•  БЕЗЦІННИЙ СКАРБ

Не сняться цензори сумні,
Та довелось колись пізнати

•  МОЄ СЕЛО...

Моє село,
якби ти знало, рідне,

•  ОСВЯЧЕННЯ

Її красу освячують не сльози.
Хто ж намалює ластів’їний лет?

•  ВЕСНЯНЕ АРІОЗО & 2 &

В ті незабутні і щасливі дні,
Як нас манили голубині далі,

•  ВЕСНЯНЕ АРІОЗО & 1 &

Вінок сонетів

•  RARA AVIS *(7) *****

Чи можна радіти
Звістці, що прилетіла –

•  ВОГНЕЦВІТ

Рубаї *******

•  ТАНКА* (7)

Веселим сміхом
І промінням ясних очей

•  ІСТИНА

Якби плекали ми в собі красу,
То душі випромінювали б світло,

•  ТАНКА (6)

Загавкав десь пес хриплуватий,
І голос почувши, замовкнув.

•  МОВЧАН-ЗІЛЛЯ

З народного життя

•  ДО СЕБЕ СПІВОМ ПРИХИЛЮ

Рубаї *******

•  БІЛІ ЛЕБЕДІ

Подаруй нам вранішні сніги,
Подаруй нам, зимо, білі-білі.

•  ЗИМОВІ СОЛОВ'Ї

Моя душа співає тихо вірші,
Дивуючись, я слухаю її,

•  RARA AVIS *(6) *****

Моє серце там,
У синьому піднебессі, –

•  ТАНКА (5)

Колись у школі
Я мріяв стати поетом, –

•  ТАНКА* (4)

Я пам'ятаю,
Що після похорону,

•  МІНІТРАКТАТИ

Рубаї ***

•  ЧУДЕСНЕ ТУРНЕ (сонет)

Коли в моїй душі затихне дзвін,
Торкнусь до нього першою струною,

•  ТАНКА* (3)

Серед ночі
Раптом зацокав годинник,

•  ТАНКА* (2)

Ні, не забув я
Своїх обіцянок,

•  ПАХКИЙ ВОГОНЬ

Рубаї ***

•  НЕБЕСНІ СКРИПКИ

РУБАЇ ***

•  ТАНКА* (1)

О мила посестро!
Прости, бо я забув твій голос,

•  RARA AVIS *(5) *****

Бузкова гілка
Стука у вікно:

•  РАДІЮ СЛОВУ (сонет)

Василеві РЯБОМУ,
поету, голові Літературного товариства “Плин”

•  RARA AVIS* (4) *****

На дні сльози моєї –
Печалі сива скрипка,

•  RARA AVIS* (3)*****

Столітні дуби
На узліссі стоять –

•  RARA AVIS* (2)*****

Мій меч і хрест –
Це материнське слово,

•  ДРУГЕ ОСВІДЧЕННЯ(сонет)

Я музу цю любитиму довіку,
Вона мені навзаєм відповість.

•  У ВІНОК КОБЗАРЕВІ (сонет2)

Із диптиху

•  У ВІНОК КОБЗАРЕВІ (сонет1)

Із диптиху

•  У ЗОРЯНИХ САДАХ

Борисові ТЕНУ

•  І ДЗВЕНЯТЬ МІДЯКАМИ

Пахне черга “Зубним еліксиром”,
Пахне ”Шипром” і пахне “Бузком”.

•  СТО МАСОК

Під небом кривавіли чвари
І лютувало зло.

•  У ТВОЄМУ ХРАМІ

Мені самотньо у твоєму храмі,
В твоїй світлиці місця вже нема.

•  МУЗИКА ЗВИТЯГ

Я люблю природу Італії, там дуже гарно,
але ніде нема теплішого неба, як над Україною.

•  КРИТИКУ

О критику, мій друже сивочолий,
Чом не сподобався вам кобзи дзвін?

•  СЕКРЕТ ПАТРІОТИЗМУ

Серце хай йому пусте,
Хай він буде ідіотом,

•  НІРВАНА

Люблю я класику, мій друже,
Її одну я визнаю –

•  ДО РІДНОЇ МОВИ

сонет

•  НАРОД-ІЗГОЙ

сонет

•  ШУКАЧІ

сонет

•  СОНЕТ-РОНДЕЛЬ

Виходжу радісний з Майстерні,
Я нині славно потрудивсь.

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 15 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 14 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 13 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 12 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 11 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 10 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 9 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ & 8 &

Хай бубна грому грають марш гучний,
Нічних мелодій дощове стакато

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 7 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ & 6 &

І не дивись на мене, мов чужинця,
Бо люба серцю рідна сторона.

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 5 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ & 4 &

Бо він завжди набридливий такий,
Немовби кіт у мокрий день осінній,

•  ДИВНЕ СВІТЛО***

Лиш той духовним стане шукачем,
Хто володіє словом – не мечем.

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 3 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ

& 2 &

•  ОЛИВА РАДОСТІ

Вінок сонетів
& 1 &

•  ТВОЄ ІМ'Я

Із тетраптиху

•  ТИ ЗНАЄШ, СВІТЕ...

Ти знаєш, світе, благодать Христову,
Але покинув ти свого хреста.

•  НА СОНЯЧНИХ ВІТРАХ

До серця пісня пригорнулась,
Немов до матері дитя.

•  НЕБЕСНА ЗОРЯ

Вадимові К Р И Щ Е Н К У

•  НЕ ДИВУЙТЕСЬ

Я ніс тобі тривоги Тузли,
І болі, й радощі земні,

•  НА КРИЛАХ

РУБАЇ ***

•  ДРУЖНЯ ПОРАДА

Немов до ложки, мчи до мікрофона,
Так предок твій колись ходив у бій.

•  РУБАЇ ДЛЯ ВАС***

Для вас творю і буду вік творити,
Я хочу стати вашим фаворитом,

•  CREDO

Рубаї *

•  НЕЗГАСНЕ СЛОВО

РУБАЇ ***

•  ВРАТА ВІЧНОСТИ (сонет)

Убогість духу, біди і жалі
Не приховає маска оптимізму.

•  ГОЛУБІ ОРКЕСТРИ

РУБАЇ ***

•  ОСІННІЙ РОМАНС (сонет)

Розгублює по травах срібні звуки
Вечірній дощ, а там – тонкий нюанс.

•  УРОКИ ПОМИЛОК

РУБАЇ ***

•  ЧАША ДОЛІ

РУБАЇ ***

•  ВІРНІСТЬ (сонет)

Упав зненацька приморозок зрання,
І незахищений зів’янув цвіт.

•  БЛАГАЮ ВАС (cонет)

Люблю я вірно музу, як дружину,
Ще з юних літ, як пісню і весну,

•  МЕЛОДІЇ ТВОРЦЯ

РУБАЇ ***

•  ВИСОКА БРАМА

РУБАЇ ***

•  НА ВЕРШИНІ ЛІТ

РУБАЇ ***

•  ЖИВІ ПЕЛЮСТКИ

РУБАЇ ***

•  РОСА МОЛИТВИ

РУБАЇ ***

•  НА СКЕЛІ СЛОВА

РУБАЇ ***

•  ЗОРЯНІ ХОРАЛИ

Знову десь кує й кує зозуля,
Мов коваль невтомний молотком.

•  І ТУЖИТЬ САД...

Світлій пам’яті Михайла Клименка

•  НОВА ОБІЦЯНКА

Почую кожного, як стану Президентом,
І хочу радісно сказати ще й про те,

•  ГОЛОСУЙТЕ!

Хочу бути Президентом,
Щоб було всім жарко,

•  МІКРОФОННА ЛЮБОВ

Він говорить в мікрофони,
Аж послухать любо:

•  НА ГОСТИНИ (сонет)

Як вірші йдуть в чужий, незнаний світ,
Болить душа, мов порвано десь книжку.

•  ХТО?..

Справа ліві, зліва праві,
В центрі – перші й другі

•  В СВІЧАДІ ВІЧНОЇ РІКИ (сонет)

В яснім свічаді вічної ріки,
Мов ластівки, літають рідні душі.

•  ОДА МУЗИЦІ

Дорогим Косенківцям
Із пошаною і любов’ю

•  У СПОГАДАХ...

У спогадах вертаюся до щастя,
Хвилини ті повік не повернуть.

•  КОРЕНІ СЕРЦЯ

Тут рідна матінка… Й стара,
Ще дідом копана криниця.

•  НЕВМИРУЩА КОБЗА

О невмируща, рідна кобзо,
До тебе серцем припаду,

•  МАЕСТРО

Aкровірш

•  ГОРІХОВІ БУБНА

Тук! Тук! Тук! В садку горіхи
Цілий день у бубна б’ють.

•  МОГУЧІ НЕЛИНІ

До тебе, краю рідний і співучий,
Летять мої думки, як зграї птиць,

•  САМОТНЯ МУЗА

Холодні строфи, наче зими,
А чи вітри осінні ці.

•  ВІРНИЙ ДРУГ (сонет)

Валентинові Грабовському

•  ВЖЕ ОСІНЬ...

Вже осінь загордилася, як пані,
Розгулюють вітри на всі лади,

•  ЗОРЯНЕ РУБАЇ*******

Тебе вжалити в серце кожний зможе,
Бо при дорозі ти розквітла, рожо…

•  СЛОВО (сонет)

Не хоче бути іграшкою слово,
І лихо, як образиться воно.

•  ЩЕДРІШАЄ ДУША

Я друзів у біді не залишаю,
Бо легша ноша, як одна на двох.

•  У ЗОЛОТОМУ ДЗВОНІ (сонет)

У серці тиші дозріває грім,
І мчать вітри, мов здичавілі коні.

•  ОСТАП ВЕРЕСАЙ (сонет)

Стара кріпацька скрипка голосила,
Знесилено здригалася рука,

•  Я ЧУЮ СТОГІН... (сонет)

Я чую стогін батьківської хати,
Що мерзне під осінніми дощами.

•  І ВИРОСТЕ НАРОД...

Гуде базар, як вулик навесні,
Вся Україна продає й купує.

•  ГІРКА СЛЬОЗА

Де НЛО? Де зустрічі й вітання?
Де, врешті, уранідів тих сліди?

•  НЕЖДАНА ГОСТЯ

Знову дивиться осінь у вікна,
Мов циганка на тайну долонь.

•  ЛЮБОВ ТРИВОЖИТЬ...

Рондель

•  БІЛОПЕРА ПТАХА

Акровірш

•  ФІЛОСОФИ ЗЕМЛІ

Сховала ніч господарів землі,
Лежать поля, мов крила перебиті.

•  КУПАЮ ДУШУ

•  МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (сонет)

Романівко, дзвінких пісень колиско,
Тебе довіку щиро він любив.

•  ОЗОРЕНИЙ ШЛЯХ

Хай рідне, повнозерне, чисте слово
Піснями в юних душах проростає,

•  БІЛІ ХРИЗАНТЕМИ

Цвітуть у косах ранні хризантеми,
У чорних косах – білі, наче сніг.

•  СТАНЬ ВІЛЬНИМ...

Стань вільним і гордим,
Навік - не на мить.

•  КУДИ НЕ ГЛЯНУ...

В глибокий слід німого рабства
Душа упала, ніби птах.

•  ЛЕСЯ УКРАЇНКА (сонет)

Як рідна Прометеєва сестра,
Вогні досвітні людям засвітила.

•  ДЗВОНИ СВОБОДИ

ДМИТРОВІ ПАВЛИЧКУ

•  СПІВАЙТЕ, БРАТТЯ...

Кобзарям України

•  СИНИЧКА

У кватирку, мов сестричка,
Стука дзьобиком синичка:

•  ВЕСЕЛИЙ СТРИБАЙЧИК

Морозець малює знову
На вікні моїм корову.

•  НА КОВЗАНАХ

Мчу я, мчу на ковзанах,
Обганяю всі машини,

•  ГЕЙ, ВИ БУЙНОГРИВІ!

Білі коні й сиві коні
По літах промчали,

•  МЕЧЕМ АБО ЛЕЗОМ?..

Мечем або лезом?.. Ні, словом любові
Назавжди підкорений грішний цей світ.

•  ТИ ЗАЖУРИЛАСЬ...

Ти зажурилась, як Пенія*,
Хоч маєш золоті пенати.

•  ВИСОКА МУЗИКА НЕБЕС

У серці – храм Святого Духа,
У серці є любові храм.

•  БЛАЖЕННА ПОРА (сонет)

Я вийшов знову щастю навперейми,
Але вже не прошкую навмання.

•  СОНЕТ БОЛЮ

Не стало неньки – ясної зорі,
Скрутило душу горе ланцюгами.

•  ОДЕРЖИМИЙ

О, як радіє серце, друзі,
У колі вашому завжди!

•  ВІЧНА СПРАГА (сонет)

І ніжних вуст вишневий квіт,
І рук розкрилля лебедине,

•  НЕДОЦІЛОВАНІ ВУСТА (сонет)

Веселе сонце, наче личко сина,
Схилилося над нашими серцями,

•  БІЛОПІННИЙ САД (сонет)

Ходи сюди, чаклунко зореока,
Послухаєм зелену скрипку саду.

•  ЗЕЛЕНІ СНИ (сонет)

Зелені сни на травах лугових
Давно мою заколихали юність,

•  МОЛІМОСЬ ВОЛІ

Якщо душа не визнає капканів,
Якщо у ній не поселився страх,

•  ПОЕЗІЯ (сонет)

Поезія се цвіт чи усмішка дівоча?
Валентин Грабовський

•  ТИ РАБ?

Подвійно раб, хто возлюбив тирана.
Г а л и н а Т у р е л и к

•  ХМЕЛІЄ СЕРЦЕ (сонет)

Ось вітер хмару осідлав ранкову
І підганяє весело дощем.

•  ЗАТУЖИЛА ПІСНЯ

Полетіло літо ген за журавлями,
Вийшов я назустріч осені сумній.

•  СОНЯЧНІ ДЖЕРЕЛА

Не заросте ця стежка до джерел,
До них прошкують звідусюди люди.

•  У БІЛОМУ САДУ

О, як же ти на вишню схожа,
Струнка, висока, й чарівна.

•  КРИЛАТЕ БЕЗСМЕРТЯ

Володарем душ був жорстокий терор,
Відроджуєм важко своє милосердя.

•  ПІК МОВЧАННЯ

А чи минули ті часи,
Медами-брехнями налиті?

•  ТИ МЧИ, МІЙ КОНЮ...

В галоп! В галоп! Не стримую коня,
Його не встиг я навіть осідлати,

•  ЗЕЛЕНЕ РУБАЇ *******

Крізь темні хащі сумнівів щоденних
Ішов по мудрість предок мій натхненний,

•  І ЗАТИХАЄ СВІТ...

Я прихилю це небо волошкове,
І Богові - за тебе помолюсь...

•  ТОБІ, ЖИТОМИРЕ

Тобі, Житомире, як серця квіт,
Віддам я з пошанівком ці сонети.

•  ПОВСТАНЬ

Якщо згорять свічки надій,
Ти серце запали.

•  НА ВІРАЖІ

Розбий навік в собі невір'я,
Не розгубись на віражі.

•  Із Петруся БРОВКИ

БІЛОРУСЬ

•  Із Максима ТАНКА

КОЛІР СНІГУ

•  Із Петруся БРОВКИ

ДЕНЬ ДОБРИЙ...

•  ВЖЕ ХОДИТЬ ВЕЧІР

Вже ходить вечір, тихий вечір,
Чарує душу тишина.

•  ЗАБУТЕ РУБАЇ *******

Хто скаже нам - раби чи не раби?
Колись і ми замінимо герби.

•  СВЯТЕ ІМ'Я

У колі недругів -
я чую гострий сміх,

•  ВІРЮ Я...

Я люблю велику тайну
Тихих, зоряних небес.

•  ЮВІЛЕЙНЕ РУБАЇ *******

Немов по линві прірву, перейди
Високогір'я літ - і молодий,

•  І ЗРИНЕ ВОЛІ ПТАХ!

Загроза вольнолюбній Чеченії -
це загроза нашій незалежності,

•  МЕЧ ДАМОКЛА (сонет)

Як гострий меч повис над головою,
Зіщулився під ним лихий Дамокл,

•  САМАШКИ

Чеченська земле, дихаєш ти важко,
Тобі на груди став Росії син.

•  КЛЯТВА (сонет)

Від прадіда і діда гречкосій,
Зерно любові в серці зберігаю.

•  ТВОЯ ЗОРЯ

Василеві СИМОНЕНКУ

•  ГЕЙ, УШКВАРИМ?!

Ми не вмієм творить, ми покірно ідем,
Під тягою життя лиш ридаєм.

•  СЕРПНЕВИЙ ДИПТИХ

Ти кличеш до чужих вождів?
А ти зустрів нових пророків?..

•  ЮНОМУ ДРУГОВІ

Великий час, тривожний час...
Хто ж осторонь стоїть?

•  ЛЕЛЕЦІ

Будь мені, лелеко, вірним другом,
І клянусь - не зраджу я тебе,

•  ПОКЛИКАННЯ

І слово - щоденний хрест.
Є в г е н М а л а н ю к

•  ЦІЛУЄ ВЕЧІР УКРАЇНУ

Поклав під голову хмарину,
Як батько, місяць задрімав.

•  ЗЕМЛЯ СУМУЄ...

Земля сумує, наче сирота,
Щоночі сняться їй ласкаві руки.

•  МАРСІАНИ

Батько й мати - українці,
Діти ж - "росіяни"...

•  ОСІННЯ ПІСНЯ

Повзуть у душу сумніви й печалі,
Немов тумани в яблуневий сад.

•  ДВІ МУЗИКИ

Ця музика, як спалахи душі,
Раптова, таємнича, неповторна.

•  ВЕЛИКОДНЄ РУБАЇ *******

Нехай летить мій голос до небес,
Хай радісно підхопить світ увесь,

•  ВЕСЕЛЕ МОРЕ (сонет)

Якби й хотів, не можу я сховати
Свою любов у морі почуттів,

•  ВОЛОШКОВИЙ СОНЕТ

Хвилюється широкий лан зелений,
Волошки, ніби сині зіроньки, блищать.

•  ЧЕРВОНА РУТА (сонет)

Пам'яті Володимира Івасюка

•  Із Вільяма ШЕКСПІРА

Хто має владу і не чинить зла,
Страшний у гніві, а не дасть і стусня,

•  НІЧНЕ РУБАЇ *******

Глибока ніч, не спить лише поет,
Очима серця ловить думки лет, -

•  РУБАЇ ДЛЯ ДРУГА *******

Ти будь завжди володарем пера,
Співцем народу, миру, і добра,

•  УКРАЇНІ

О, не просила ти, моя Вкраїно,
Щоб я тебе до серця пригортав.

•  ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОНЕТ

А ти , Європо, у свою господу
Тиранів не пускай і пильно стеж

•  БІЛИЙ СОНЕТ

Встеляла мати сни мої льонами,
Такими гарними, як синє небо.

•  Із Вільяма ШЕКСПІРА

Коли я бачу, як могуть і славу
Руйнує час, похоронивши вік,-

•  РУБАЇ (5) *******

Нема дорожчих скарбів, ніж кохання,
Двох серць і душ замріяних єднання.

•  Із Вільяма ШЕКСПІРА

І землю, й море, бронзу і каміння
Здолає згодом часу прикра тлінь,

•  Із Володимира ВИСОЦЬКОГО

Кораблі на відчал - і лягають на курс, -
Та вони повертаються з далей широких...

•  Я ПОЦІЛУЮ... (сонет)

Я поцілую кожний пальчик твій,
Немов троянди росяну пелюстку,

•  РУБАЇ (3) *******

Хлібину сонця день знайшов у полі,
Намилувався нею він доволі

•  Із Вільяма ШЕКСПІРА

Як лицедій, що розгубивсь на сцені,
І геть забув свою від ляку роль,

•  SUB ROSA* (сонет)

Як раптом ти сяйнеш перед очами,
Стамую подих і вклонюся сам -

•  В ЯСІ ОСІННІЙ... (сонет)

В ясі осінній золотого саду
Тебе одну я в полудень зустрів,

•  Із Вільяма ШЕКСПІРА

Ти молодіти в старості почнеш,
В своїх нащадках будеш розквітати.

•  Із Вільяма ШЕКСПІРА

Скажи собі, поглянувши в свічадо:
Пора тобі свій повторити вид,

•  Із Вільяма ШЕКСПІРА

Мій зір, що перевтілився в митця,
Створив натхненний образ твій правдиво,

•  RARA AVIS* (1) *****

Почуло серце
Рідкісного птаха -

•  ПОЛІТ (сонет)

О, дивна ніч! Вирує океан,
І падає крихка фортеця серця.

•  Із Володимира ВИСОЦЬКОГО

Гілки, наче лапи, тремтять у ялин,
Пташині пісні, наче диво, -

•  Із Володимира ВИСОЦЬКОГО

Колись я відспіваю й відіграю,
І не вгадати на якій струні.

•  ЯК ДИВНО ЛЛЄТЬСЯ... (сонет)

Як дивно ллється в сяйві білих перс
Коси твоєї водоспад пінистий,

•  Із Володимира ВИСОЦЬКОГО

ОСТАННІЙ ВІРШ