Автори /
Галина Фітель (1965)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Кава без маньяка
•
Полуниці
•
Королеви не плачуть
•
знаєш чому літо сухе
•
* * *
•
Стенографія життя
•
Травнево-сокровенне
•
пародія «Кусюче»
•
на сто верстов співали емпіреї
•
Боги нам біло заздрили у нашому Едемі
•
"Дівча співало в церковнім хорі" *** З Олександра Блока
•
* * *
•
* * *
•
Гірка незалежність
•
«Обрій далеко, а пародисти у кущах»
•
пародія «Про любов і вибиті зуби»
•
пародія «Після вечірні»
•
Нова стара казочка
•
пародія «Дозадумалась»
•
«Майже Єва»
•
пародія «Надія помре останньою»
•
пародія «За що?»
•
«Забий»
•
Знав би Тургенєв...(experiment must go on)
•
пародія «Екзистенційна зрада»
•
пародія «Чоловіки не плачуть»
•
пародія « Наштампую собі рими»
•
пародія «Не боюся»
•
Девчонка-плохиш
•
Чарівна Квітка
•
Приснився
•
* * *
•
Трійка, сімка, туз
•
Я погоняю колесницу
•
В таку погоду можна тільки пити
•
Наука і практика
•
* * * *
•
* * *
•
Печу хлібчик.
•
Космічна істерика
•
Поворожіть мені голосом осені
•
Кухонне
•
До питання про націоналізм і фемінізм
•
* * *
•
Секретное оружие в массы
•
Вечір перед Геловіном
•
Він сад досадив
•
Ти не шукала молодого
•
Есть ли любовь на Марсе?
•
* * *
•
Осіннє
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Гормональне
•
Останній день літа
•
Скелет кумира
•
Доля спогаду
•
И снова о лете
•
* * *
•
* * *
•
Раз мучачік, два мучачік
•
Прощання зі Львовом
•
Балада про диво-ліжко
•
Забута
•
* * *
•
Вовче
•
* * *
•
Ода моде
•
* * *
•
Пусть я слон, но в душе я лебедь
•
Колись і тепер
•
Дідусеве
•
* * *
•
Собака на сіні
•
Майже лісова пісня
•
* * *
•
Львів-Варшава-Париж
•
Сповідь
•
* * *
•
Балада про камінчик
•
Инь_ян - чужая_душа_потемки
•
Сватання на Левандівці
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Тій, котра керує з Задзеркалля
•
Зрадливе дзеркало
•
* * *
•
Перевтілення
•
Бескрылая любовь
•
life must go on
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Трагедія Шаттла
•
* * *
•
Ромашковое счастье
•
* * *
•
Зимова казка
•
* * *
•
* * *
•
Пригода в переддень Миколая
•
Заспівай мені, зоре...
•
Кава з Миколаєм
•
"Старі гості в нову хату..."
•
"Старі гості в нову хату -2"
•
* * *
•
Райські яблука
•
Якби була любов...
•
* * *
•
Женщина над пропастью во лжи
•
Упрямые
•
Журавлі
•
Res tuta est gloria et via in silva vitae
•
* * *
•
Лист до святого Миколая
•
* * *
•
* * *
•
Різдвяна ніч
•
* * *
•
* * *
•
Вона стоїть над урвищем сама
•
Танець тіней на Івана Купала
•
Театр двох акторів
•
Сто доріг від кохання до дружби
•
Журавлі кохання
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Колись було морозиво і кава.
Тепер частіше кава і коньяк.
Тепер частіше кава і коньяк.
Зірвані полуниці,
наче святі блудниці,
наче святі блудниці,
Королево, відставить плакати,
привілей це придворних дам.
привілей це придворних дам.
знаєш а літо таке сухе
віщих два роки поспіль
віщих два роки поспіль
Ховаєш, друже, істину просту.
Питаєш, чи брехня заради дружби.
Питаєш, чи брехня заради дружби.
Життя не надто каліграфічно стенографуєш,
у нім робота, і дім, і друзі – німі карлючки.
у нім робота, і дім, і друзі – німі карлючки.
Почувався упевнено, майже розкуто,
міг словами здолати сусіда-амбала.
міг словами здолати сусіда-амбала.
пародія
на сто верстов
співали емпіреї
співали емпіреї
Боги нам біло заздрили у нашому Едемі,
служили стільки весен їм, боялись стільки літ…
служили стільки весен їм, боялись стільки літ…
Дівча співало в церковнім хорі,
Як потомились в чужім краю,
Як потомились в чужім краю,
Наш паперовий літачок
сьогодні не дістався неба.
сьогодні не дістався неба.
Не покидай свою любов.
Вона сама тебе покине,
Вона сама тебе покине,
Святкуєм незалежність. Слів багато,
та святкувати ні з ким, як колись.
та святкувати ні з ким, як колись.
Вдягну у спеку шаровари,
утну гопак я і вірша.
утну гопак я і вірша.
Де ти блукав, шмаття чом не сухе?
Це набрехали, а ти давав драла?
Це набрехали, а ти давав драла?
З тобою боротися марно, здаюся на милість,
поволі вмираю, а ти наче Фенікс згубний.
поволі вмираю, а ти наче Фенікс згубний.
Всі сміялись з Василя,
того, що у казці,
того, що у казці,
Пародія
Невже таки проспала кінець світу
і опинилася прямісінько у раю?
і опинилася прямісінько у раю?
Пародія
Пародія
Пародія
Вірш СашО написав про Муму -
честь і слава ПМська йому.
честь і слава ПМська йому.
Пародія
Пародія
Пародія
Пародія
Я девчонка-плохиш, и от жизни мне нужно не много,
мне бы день без тебя продержаться да ночь пережить.
мне бы день без тебя продержаться да ночь пережить.
Ви бачили колись чарівну квітку?
Ніжнішої й милішої нема,
Ніжнішої й милішої нема,
І навіщо приснився сьогодні,
навіть дозволу не питав.
навіть дозволу не питав.
Я знов співати вчуся восени
печального прощального "курли",
печального прощального "курли",
Я сім небес прощення перейшла.
Мій світ на дибі зради розіп’ятий,
Мій світ на дибі зради розіп’ятий,
Я погоняю колесницу,
чтоб достучаться до небес.
чтоб достучаться до небес.
В таку погоду можна тільки пити.
А я не вірю, мрію і співаю.
А я не вірю, мрію і співаю.
Навчала доню мудра мама:
жінки – розплідник всіх утіх,
жінки – розплідник всіх утіх,
Білий храм. Білі хмари, немов лебедине крило.
Ти у білім костюмі, надія свята і безгрішна,
Ти у білім костюмі, надія свята і безгрішна,
Білий храм. Білі хмари, немов лебедине крило.
Ти у білім костюмі, надія свята і безгрішна,
Ти у білім костюмі, надія свята і безгрішна,
Я знов печу хлібчик, матусю,
забуте духмянеє чудо.
забуте духмянеє чудо.
Бліднуть плями на Сонці, червоніє Меркурій від люті,
бризка ртуттю-слиною на сотні парсеків довкруг.
бризка ртуттю-слиною на сотні парсеків довкруг.
Поворожіть мені голосом осені,
ось вам моя долоня.
ось вам моя долоня.
– А у нас на кухні газ.
А у вас?
А у вас?
навіщо жінці нація
є в неї чоловік
є в неї чоловік
якби нічого не писати
ні звинувачень ні прощЕнь
ні звинувачень ні прощЕнь
Я влюблю тебя в себя, мужчина,
абсолютно безнаказаннО.
абсолютно безнаказаннО.
Вже випросила гарбуза
за пляшку пива на фільварку –
за пляшку пива на фільварку –
Він учора досаджував сад…
Я казала: дай, Боже, вам щастя,
Я казала: дай, Боже, вам щастя,
Ти не шукала молодого, сам прийшов.
Тієї ночі не чекала на печі,
Тієї ночі не чекала на печі,
Мир кино: все мужчины – с Марса,
а все женщины - дети Венеры.
а все женщины - дети Венеры.
Ты вдыхать перестал меня,
говоришь, не летают люди,
говоришь, не летают люди,
А мій муз повернувся з курорту…
– Що ти там написала без мене?
– Що ти там написала без мене?
А ти ніби помолодшав,
на десять-п’ятнадцять років.
на десять-п’ятнадцять років.
Дух непокори гепа в душу обривком літа,
дзвоном стриба у груди, крихти збира з руки.
дзвоном стриба у груди, крихти збира з руки.
Небо чернее злости
на перекрестке дня.
на перекрестке дня.
Як просто говорити про любов,
як важко про любов не говорити,
як важко про любов не говорити,
Я сьогодні робила біо-хемо-аналіз любові,
розкладала її на ванадій, і бром, і миш’як.
розкладала її на ванадій, і бром, і миш’як.
Завтра діти до школи. Сьогодні останній день літа.
Ще один у країну знань Ось розпочнеться етап.
Ще один у країну знань Ось розпочнеться етап.
И зачем я тебя создавала?
Что мне, идолов было мало,
Что мне, идолов было мало,
Ти замкнув мене разом із спогадом-тигром у клітку,
а ключі залишив у дірявих сумління штанах.
а ключі залишив у дірявих сумління штанах.
Возвращаться – плохая примета.
Я в приметы давно не верю,
Я в приметы давно не верю,
Затерлась табула вже раса,
де всяк писав, що й де хотів.
де всяк писав, що й де хотів.
ходим по світу
весни і літа
весни і літа
Привіт, мучачік,
нап’ємось чачі,
нап’ємось чачі,
У Львові свято. Щастю меж нема,
брехливих слів рясний врожай жнивуєм.
брехливих слів рясний врожай жнивуєм.
Вітай, пречудове ліжко.
Я знову прийшла до тебе.
Я знову прийшла до тебе.
Я жінка, що увічнена у віршах,
оспівана в піснях про забуття.
оспівана в піснях про забуття.
Знай, не зрадниця я, не Єва.
Не таємно-хижа Ліліт.
Не таємно-хижа Ліліт.
Це скільки ж води злетіло,
і всохла стара клепсидра.
і всохла стара клепсидра.
А кава гірка. Цинамон,
маца і песехівка.
маца і песехівка.
Я вчера увидала моду –
бородатых мадам с усами.
бородатых мадам с усами.
Сара Джессика Паркер, ты в свои сорок пять
смело в мини на подиум. Что не пристало?
смело в мини на подиум. Что не пристало?
Как-то шел по саванне слон.
Был совсем неприметный он:
Был совсем неприметный он:
Косив я собі травичку,
послав Бог ми молодичку.
послав Бог ми молодичку.
Соромно в травні
в кухні хитатись
в кухні хитатись
Подумай раз, сім раз відріж
собі з сувою щастя долі.
собі з сувою щастя долі.
Маленька собака на сіні
живе у великій людині.
живе у великій людині.
Ти хотів постійності від жінки?
Що ж, тебе я, любий, розчарую.
Що ж, тебе я, любий, розчарую.
Не згорю у вогні я твоєї брехні.
Не кажи мені «так», не кажи мені «ні»,
Не кажи мені «так», не кажи мені «ні»,
У ріднім Львові я - в твоїм Парижі.
А може, навпаки, як сонце зайде.
А може, навпаки, як сонце зайде.
Я на сповідь піду до старої церковці-небоги,
де нема вже ні ангелів, ні херувимів, ні зла.
де нема вже ні ангелів, ні херувимів, ні зла.
Відкрила я книгу кохання.
Читала запоєм «чекання»,
Читала запоєм «чекання»,
Щоб мужа мати, казала колись мені мати,
я піч колупати повинна була при сватах.
я піч колупати повинна була при сватах.
Он-она
– Ты в темном царстве как луч света!
– Ты в темном царстве как луч света!
Заморський пане, кави я не п’ю,
ви говоріть, я чую, ви в раю.
ви говоріть, я чую, ви в раю.
Ты, конечно, забудешь меня.
Ничего в твоей жизни не стою,
Ничего в твоей жизни не стою,
Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Вже й не ревуть, як сіна їм не дать…
Вже й не ревуть, як сіна їм не дать…
Нік Кейв нам співає про Генрі Лі,
так щемно і так тужливо.
так щемно і так тужливо.
Нічого не змінилося, Тарасе.
Заморський пан толочить мужика.
Заморський пан толочить мужика.
Ти, що дивишся зранку, і вдень, і надвечір,
як чешу я волосся, розкрилюю плечі.
як чешу я волосся, розкрилюю плечі.
Дивилася у дзеркало – казало правду завше:
красуня наша писана – нема за тебе кращих.
красуня наша писана – нема за тебе кращих.
Молодою була вона й повною сили.
Та вітри її трави нещадно косили.
Та вітри її трави нещадно косили.
Я тобі – їж борщі червоні.
Ти мені про іракську агонію.
Ти мені про іракську агонію.
Мы до финиша добежали,
оба – первые, оба устали.
оба – первые, оба устали.
Я знов отримала тебе.
І знов як чистий лист паперу.
І знов як чистий лист паперу.
Ми кохалися не до ранку.
Ти пішов, двері я замкнула.
Ти пішов, двері я замкнула.
Ти блукаєш самотнім горнятком,
Хоч давно вже чай в ньому застиг.
Хоч давно вже чай в ньому застиг.
вважав себе пупом неба
нікого такому не треба
нікого такому не треба
Я дякую, любий.
Принаймні, за вірші,
Принаймні, за вірші,
Наша мрія здійснилась. Летимо ми нарешті у небо.
Всі страхи і сум’яття – відхили, і відкинь, і забудь.
Всі страхи і сум’яття – відхили, і відкинь, і забудь.
За вікном моїм знову дощ.
Мій осінній весняний дощ.
Мій осінній весняний дощ.
Мне обещала подруга Машка
счастье в любви нагадать на ромашке.
счастье в любви нагадать на ромашке.
В лікарняному вікні
очі світяться сумні.
очі світяться сумні.
Дивний сніжинок політ
в казку вертає знову.
в казку вертає знову.
Ти давно з нею. Він поруч. Нелічені дні.
Танго кохання змінила мазурка розлуки.
Танго кохання змінила мазурка розлуки.
Осіннє яблуко в зимовому саду.
Одне-єдине в паморозі віття.
Одне-єдине в паморозі віття.
Хлоп’ятко із личком циганським
дивилось очима сумними,
дивилось очима сумними,
Заспівай мені, зоре, веснами.
Моя осінь – то ще не край.
Моя осінь – то ще не край.
У кав’ярню вчора пізно
Я зайшла, щоб випить кави.
Я зайшла, щоб випить кави.
У неділю до церкви не йдемо,
в чергах знову стояти будемо.
в чергах знову стояти будемо.
…Йшла на вибори недавно,
чемно, віддано і справно.
чемно, віддано і справно.
Ми не раз до бар’єру ставали,
Боронити честь і права.
Боронити честь і права.
Я збирала осінні яблука.
Наче Єва у райськім саду.
Наче Єва у райськім саду.
Якби була любов, ми були б інші.
Які – не знаю, і не знаю, де.
Які – не знаю, і не знаю, де.
Наше завше закінчилось вчора.
Наше вчора житиме до скону.
Наше вчора житиме до скону.
Вновь после ночи наступает утро.
И мысли все с собой забрал туман.
И мысли все с собой забрал туман.
Ты упрямый. И я упрямая.
Ты упрямей. Но я умнее.
Ты упрямей. Но я умнее.
Журавлі полетіли в осінню незвідану путь.
Їм летіти вночі геть від дому за обрій далеко.
Їм летіти вночі геть від дому за обрій далеко.
"Res tuta est gloria et via in silva vitae"
(Надійність є слава і дорога в лісі життя)
(Надійність є слава і дорога в лісі життя)
Хоч дощі осінні ллються,
та квіткам моїм дарма.
та квіткам моїм дарма.
Скоро свято Миколая.
Подарунки всім я маю.
Подарунки всім я маю.
За цим столом, де ти тепер сидиш
І важко дивишся в вікно, де синє небо,
І важко дивишся в вікно, де синє небо,
Тебе нема. І більше вже не буде.
І я сама осінню каву п’ю.
І я сама осінню каву п’ю.
В різдвяну ніч
Ісус малий
Ісус малий
У казці три шляхи завжди існує.
Наліво, прямо чи направо йти.
Наліво, прямо чи направо йти.
між нами спалено мости
ти зрозумій
ти зрозумій
вона стоїть над урвищем сама
її вуста дрижать від болю й гніву
її вуста дрижать від болю й гніву
Дві щасливі закохані тіні
навколо вогню жертовного
навколо вогню жертовного
Ми з тобою, коханий, неначе в театрі дві прими.
Що життя – це театр, знаєм ми не з книжкових рядків.
Що життя – це театр, знаєм ми не з книжкових рядків.
Якщо хоче коханий піти,
не тримай його, відпусти.
не тримай його, відпусти.
Послухай, відлітають журавлі.
Хотів я, щоб почула це ти, мила…
Хотів я, щоб почула це ти, мила…