Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.22
17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
2026.01.22
16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
2026.01.22
14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
2026.01.22
12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
2026.01.22
11:17
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.
Я відійду у тінь далеких пальм,
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.
Я відійду у тінь далеких пальм,
2026.01.22
08:53
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.
***
А знання, наука та освіта
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.
***
А знання, наука та освіта
2026.01.21
23:00
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.
Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.
Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить
2026.01.21
21:17
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
2026.01.21
20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
2026.01.21
18:50
Із Леоніда Сергєєва
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
2026.01.21
18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
2026.01.21
15:52
Споглядаючи творчі процеси сучасності, як, в ідеалі, спроби тої чи тої доброчинності, більш-менш притомний погляд обов'язково зауважить ще те переміщення мас в сторону так званого особистого мистецтва. Хоча точніше, йдеться усе ж про більш активне, аніж
2026.01.21
14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
2026.01.21
14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
2026.01.21
11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
2026.01.21
10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
2026.01.21
05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
2026.01.21
01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
2026.01.20
16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
2026.01.20
15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
2026.01.20
12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
2026.01.20
11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті
2026.01.20
10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
2026.01.20
10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
2026.01.20
00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
2026.01.19
23:12
Менян вподобання
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
2026.01.19
23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
2026.01.19
21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
2026.01.19
16:35
Із Леоніда Сергєєва
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
2026.01.19
14:43
Немає світла і холодні батареї
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
2026.01.19
13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
2026.01.19
11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
2026.01.18
16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
|
2009.11.21 |
Актуальні теми:
• До Хокку
• До Маньєризму
• До Блюзу
• Життя поетів і не поетів, як воно є...
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Артур Сіренко "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Вероніка В "Кип'яток" |
"сніг білозубо всміхається
перезирається з небом" |
2026.01.20 10:44 |
| Іван Потьомкін "***" |
"Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я, що лишатися в дурнях якось вже й незручно:" | 2026.01.15 21:29 |
| Борис Костиря "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Іван Потьомкін "***" |
"Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина." |
2026.01.09 18:28 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Василь Кузан "Рушники хмар" |
"Промінь золотом
Вишиває рушники хмар," |
2012.05.31 23:25 |
| Наталя Скосарьова "Відверте" |
"Спрагло всотую
кожне твоє слово" |
2012.06.03 18:48 |
| Василь Голобородько "Чистила мати карто" |
"Хлопчик на гармоньці грав,
грав на гармоньці хлопчик." |
2012.07.29 18:54 |
| Ганна Осадко "у добрi руки" |
"Поверталась сьогодні з роботи
У фаршированому людом автобусі," |
2012.09.25 18:10 |
| Тетяна Роса "Віщунка" |
"І ходити тобі по лезу гострому ногами босими, із грудниною, на усі чотири боки розчахнутою" | 2012.11.28 22:14 |
| Шон Маклех "Дикi гуси" |
"Вітер з океану
Холодним віскі" |
2013.02.22 10:44 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Олена Кіс "Напровесні" |
"Напровесні пахне талою водою,
Набубнявілою вербою," |
2018.04.01 22:58 |
| Андрій Гуменчук "Особливе техно" |
"Все, що лишається — зтирчатись і здохнути,
дивлячись у очі Всесвіту," |
2019.01.29 00:11 |
| Віта Парфенович Віва ЛаВіта "***" |
"ти будеш моєю землею? скажи?
ти будеш моєю ріллею?" |
2019.02.07 17:03 |
| Катерина Теліга "слово" |
"лютий німує повздовжньою білизною
пасує сизу понурість із крони на скроні" |
2019.02.10 19:50 |
| Євген Чорний "Слівце-райце (2)" |
"Думкою можна життя виправляти, якщо вірні слова оживляти.
" |
2019.04.11 11:36 |
| Євген Чорний "Слівце-райце (4)" |
"Чемна дитина, ще мати від перс не одлучила, а старших шанувати навчила.
" |
2019.05.29 12:38 |
| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
| Дереза Меланія | 5.45 | Редчиць Іван | 5.46 |
| Матузок Любов | 5.45 | Рубцов Ігор | 5.46 |
| Ярема Наталія | 5.45 | Лавра Марися | 5.46 |
| Думанський Василь | 5.45 | Кримнець Олена | 5.46 |
| Чернець Богдан | 5.45 | Логоша Оксана | 5.46 |
| Чухран Михайло | 5.45 | Онацька Галина | 5.46 |
| Чучка Павло | 5.45 | Степаненко Олена | 5.46 |
| Цюрко Сергей | 5.45 | Гуцуляк Олег | 5.46 |
| Криничанка Наталка | 5.45 | Терехович Леонід | 5.46 |
| Зотова Юлія | 5.45 | Фітель Галина | 5.46 |
| Федорак Назар | 5.45 | Гаврильченко Аліса | 5.46 |
| Коляда Роман | 5.45 | Пашук Олена | 5.46 |
| Саковець Ірина | 5.45 | Ель Зоряна | 5.46 |
| Буцяк Ірина | 5.45 | Білець Віталій | 5.45 |
| Лютий Сашко | 5.45 | Бурич Владимир | 5.45 |
| Венгринович Олеся | 5.45 | Терещенко Наталя | 5.45 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Дякую, це треба:)
Чорногуз Ярослав
сказав(ла)
про критику
Річкові острови снів
, автор Сіренко Артур
(2026.01.20 20:02)
| Рецензія на | Автор і текст |
|---|---|
|
Антонич Богдан-Ігор
2010.10.25 12:49 |
"І. Калинець: "Б-І. Антонич"" |
|
Андрухович Юрій
2010.03.15 23:16 |
" Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" |
|
Вітмен Волт
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" |
|
Мордатенко Костянтин
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" |
Щораз засинаю я із твоїм іменем
Бужанин Юрко
Бужанин Юрко
Переглядів: 1411 | Коментарів: 3
Ост. коментар: Юлія Щербатюк
Ост. коментар: Юлія Щербатюк
Песик Арчі: акт чистий і невідворотний
Бужанин Юрко
Бужанин Юрко
Переглядів: 102 | Коментарів: 2
Ост. коментар: Юрко Бужанин
Ост. коментар: Юрко Бужанин
Рубрики / Інша поезія
Переклади
(Початок: 2009.12.24, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Інша Еротична поезія
(Початок: 2010.01.21, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Сіренко Артур "Розмова Едварда ІІ" |
"Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті," |
2025.12.10 14:05 |
| Сіренко Артур "Час марних надій (" |
"Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз" |
2025.11.29 10:04 |
| Фекете Богдан "Спека" |
"От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна." |
2025.11.14 12:46 |
| Костиря Борис "Реконструкція парк" |
"Парк перебудовують,
здирають асфальт," |
2025.10.23 22:47 |
Блюз. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Сіренко Артур "Солодке вино вечор" |
"Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір." |
2026.01.06 19:13 |
| Сіренко Артур "Прозора книга" |
"Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником," |
2026.01.05 15:45 |
| Сіренко Артур "Мідний шеляг для д" |
"Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас" |
2025.12.31 16:42 |
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Сіренко Артур "Прозора книга" |
"Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником," |
2026.01.05 15:45 |
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну." |
2025.12.27 12:49 |
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Такумі Отея "Край пустот" |
"Край пустот.
Мирна тиша." |
2026.01.07 20:34 |
| Сіренко Артур "Солодке вино вечор" |
"Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір." |
2026.01.06 19:13 |
| Сіренко Артур "Прозора книга" |
"Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником," |
2026.01.05 15:45 |
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Костиря Борис "Вулиця" |
"Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці" |
2025.12.17 12:49 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Останній осінній листок
лежить на лавочці," |
2025.11.24 22:14 |
| Костиря Борис "Ти" |
"Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток" |
2025.11.18 22:11 |
| Костиря Борис "Вінок" |
"Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання" |
2025.11.15 22:18 |
Іронічна інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Бужанин Юрко "Песик Арчі: акт чи" |
"це завжди про те
що всередині" |
2026.01.09 15:25 |
| В Вероніка "Welcome to my fool" |
"ну і що там засіло у бусинах за окулярними скельцями ніякий це вам не злетілий з дитячої р" | 2026.01.06 13:35 |
| В Вероніка "Bicycle forever" |
"і хто сказав що мені можна сідати
за кермо власного серця" |
2026.01.02 12:28 |
| Бужанин Юрко "***" |
"Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської" |
2025.12.20 12:42 |
| Черкаський Кока "******" |
"Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві," |
2025.12.13 23:44 |
Інша візуальна поезія
(Початок: 2010.07.13, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Сіренко Артур "Стежкою кентаврів" |
"Нічна варта* ступає
Стежею кентаврів." |
2025.06.11 19:29 |
| Сіренко Артур "Передмова до книги" |
"Частуєш мене вином дощу,
Ніби то не зима, а маленький острів" |
2025.01.26 17:28 |
| Швець Тамара "Шахтар ..." |
"Шахтар – професія героїв,
Без перевершення скажу…" |
2024.08.25 20:31 |
| Мосійчук Олена "Літо з гумором та " |
"Ти моя пігулка на це літо!
Ти мій рятівний аеродром!" |
2024.07.18 21:24 |
Наша міфологія, інша поезія
(Початок: 2011.01.25, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Сіренко Артур "Солодке вино вечор" |
"Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір." |
2026.01.06 19:13 |
| Сіренко Артур "Прозора книга" |
"Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником," |
2026.01.05 15:45 |
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
Війна
(Початок: 2014.09.07, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори