Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.24
09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
2026.01.23
22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
2026.01.23
20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
2026.01.23
18:46
Із Леоніда Сергєєва
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
2026.01.23
17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
2026.01.23
16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
2026.01.23
11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
2026.01.23
10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
2026.01.23
06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
2026.01.23
03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.
Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.
Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,
2026.01.23
00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
2026.01.22
21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма
2026.01.22
17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
2026.01.22
16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
2026.01.22
14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
2026.01.22
12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
2026.01.22
11:17
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.
Я відійду у тінь далеких пальм,
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.
Я відійду у тінь далеких пальм,
2026.01.22
08:53
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.
***
А знання, наука та освіта
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.
***
А знання, наука та освіта
2026.01.21
23:00
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.
Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.
Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить
2026.01.21
21:17
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
2026.01.21
20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
2026.01.21
18:50
Із Леоніда Сергєєва
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
2026.01.21
18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
2026.01.21
15:52
Споглядаючи творчі процеси сучасності, як, в ідеалі, спроби тої чи тої доброчинності, більш-менш притомний погляд обов'язково зауважить ще те переміщення мас в сторону так званого особистого мистецтва. Хоча точніше, йдеться усе ж про більш активне, аніж
2026.01.21
14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
2026.01.21
14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
2026.01.21
11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
2026.01.21
10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
2026.01.21
05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
2026.01.21
01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
2026.01.20
16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
2026.01.20
15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
2026.01.20
12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
2026.01.20
11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті
2026.01.20
10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
2026.01.20
10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
|
2009.11.21 |
Актуальні теми:
• До Хокку
• До Маньєризму
• До Блюзу
• Життя поетів і не поетів, як воно є...
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Вероніка В "Сорочка" |
"не задивляйтеся за вікно
там вишита я" |
2026.01.23 00:27 |
| Артур Сіренко "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Вероніка В "Кип'яток" |
"сніг білозубо всміхається
перезирається з небом" |
2026.01.20 10:44 |
| Іван Потьомкін "***" |
"Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я, що лишатися в дурнях якось вже й незручно:" | 2026.01.15 21:29 |
| Борис Костиря "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Шон Маклех "Різати хліб" |
"Я крайнощі краю, як ріжуть хліб,
Що лежить на дерев’яному столі буття" |
2019.12.12 11:05 |
| Шон Маклех "Сонний пагорб" |
"На сонному пагорбі блідого сновиди –
Камінного ліхтаря чорнокнижників," |
2020.09.20 20:26 |
| Шон Маклех "Тінь мого капелюха" |
"Я люблю затінок
Як птах з сірим пір’ям" |
2020.12.01 03:01 |
| Іван Потьомкін "Дружині" |
"Не володіть – підвладним буть волію,
Без роздумів сповняти задуми твої," |
2021.03.29 18:18 |
| Шон Маклех "Крапля води" |
"У краплю води
Наче в кавалок свічада" |
2021.06.17 01:47 |
| Артур Сіренко "Різновидності піть" |
"Минуле – це книга.
Я це зрозумів дощавої ночі" |
2021.10.20 23:35 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Сергей Пименов "Начало" |
"Подошли сроки
отошли воды" |
2010.05.12 14:36 |
| Оксана Колтун "До І." |
"… сині пальці продавців чорниць
старі садиби у тіні ще старіших дерев" |
2010.05.25 17:50 |
| Даринка Квітка "прямий напівірш" |
"Скажи, чи достатньо тобі моєї душі, аби писати свої вірші? Моє тіло, а скільки воно важить" | 2010.05.30 19:19 |
| Даринка Квітка "роксоляно" |
"А я така вся гола без прикраси жодної на комірі
Без спокуси жодної у спідньому" |
2010.05.30 19:35 |
| Богдан Матіяш "***" |
"пристрасть
як пташеня, затиснуте в кулак" |
2010.07.05 23:55 |
| Галина Фітель "* * *" |
"я больше НЕ
скучаю люблю хочу зеленого чая" |
2010.08.16 22:23 |
| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
| Дереза Меланія | 5.45 | Редчиць Іван | 5.46 |
| Матузок Любов | 5.45 | Рубцов Ігор | 5.46 |
| Ярема Наталія | 5.45 | Лавра Марися | 5.46 |
| Думанський Василь | 5.45 | Кримнець Олена | 5.46 |
| Чернець Богдан | 5.45 | Логоша Оксана | 5.46 |
| Чухран Михайло | 5.45 | Онацька Галина | 5.46 |
| Чучка Павло | 5.45 | Степаненко Олена | 5.46 |
| Цюрко Сергей | 5.45 | Гуцуляк Олег | 5.46 |
| Криничанка Наталка | 5.45 | Терехович Леонід | 5.46 |
| Зотова Юлія | 5.45 | Фітель Галина | 5.46 |
| Федорак Назар | 5.45 | Гаврильченко Аліса | 5.46 |
| Коляда Роман | 5.45 | Пашук Олена | 5.46 |
| Саковець Ірина | 5.45 | Ель Зоряна | 5.46 |
| Буцяк Ірина | 5.45 | Білець Віталій | 5.45 |
| Лютий Сашко | 5.45 | Бурич Владимир | 5.45 |
| Венгринович Олеся | 5.45 | Терещенко Наталя | 5.45 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Дякую, це треба:)
Чорногуз Ярослав
сказав(ла)
про критику
Річкові острови снів
, автор Сіренко Артур
(2026.01.20 20:02)
| Рецензія на | Автор і текст |
|---|---|
|
Антонич Богдан-Ігор
2010.10.25 12:49 |
"І. Калинець: "Б-І. Антонич"" |
|
Андрухович Юрій
2010.03.15 23:16 |
" Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" |
|
Вітмен Волт
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" |
|
Мордатенко Костянтин
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" |
Щораз засинаю я із твоїм іменем
Бужанин Юрко
Бужанин Юрко
Переглядів: 1412 | Коментарів: 3
Ост. коментар: Юлія Щербатюк
Ост. коментар: Юлія Щербатюк
Рубрики / Інша поезія
Переклади
(Початок: 2009.12.24, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Інша Еротична поезія
(Початок: 2010.01.21, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Сіренко Артур "Розмова Едварда ІІ" |
"Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті," |
2025.12.10 14:05 |
| Сіренко Артур "Час марних надій (" |
"Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз" |
2025.11.29 10:04 |
| Фекете Богдан "Спека" |
"От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна." |
2025.11.14 12:46 |
| Костиря Борис "Реконструкція парк" |
"Парк перебудовують,
здирають асфальт," |
2025.10.23 22:47 |
Блюз. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Сіренко Артур "Солодке вино вечор" |
"Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір." |
2026.01.06 19:13 |
| Сіренко Артур "Прозора книга" |
"Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником," |
2026.01.05 15:45 |
| Сіренко Артур "Мідний шеляг для д" |
"Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас" |
2025.12.31 16:42 |
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Сіренко Артур "Прозора книга" |
"Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником," |
2026.01.05 15:45 |
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну." |
2025.12.27 12:49 |
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Такумі Отея "Край пустот" |
"Край пустот.
Мирна тиша." |
2026.01.07 20:34 |
| Сіренко Артур "Солодке вино вечор" |
"Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір." |
2026.01.06 19:13 |
| Сіренко Артур "Прозора книга" |
"Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником," |
2026.01.05 15:45 |
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Білий аркуш" |
"Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші," |
2025.12.29 13:44 |
| Костиря Борис "Вулиця" |
"Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці" |
2025.12.17 12:49 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Останній осінній листок
лежить на лавочці," |
2025.11.24 22:14 |
| Костиря Борис "Ти" |
"Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток" |
2025.11.18 22:11 |
| Костиря Борис "Вінок" |
"Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання" |
2025.11.15 22:18 |
Іронічна інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Бужанин Юрко "Песик Арчі: акт чи" |
"це завжди про те
що всередині" |
2026.01.09 15:25 |
| В Вероніка "Welcome to my fool" |
"ну і що там засіло у бусинах за окулярними скельцями ніякий це вам не злетілий з дитячої р" | 2026.01.06 13:35 |
| В Вероніка "Bicycle forever" |
"і хто сказав що мені можна сідати
за кермо власного серця" |
2026.01.02 12:28 |
| Бужанин Юрко "***" |
"Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської" |
2025.12.20 12:42 |
| Черкаський Кока "******" |
"Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві," |
2025.12.13 23:44 |
Інша візуальна поезія
(Початок: 2010.07.13, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Сіренко Артур "Стежкою кентаврів" |
"Нічна варта* ступає
Стежею кентаврів." |
2025.06.11 19:29 |
| Сіренко Артур "Передмова до книги" |
"Частуєш мене вином дощу,
Ніби то не зима, а маленький острів" |
2025.01.26 17:28 |
| Швець Тамара "Шахтар ..." |
"Шахтар – професія героїв,
Без перевершення скажу…" |
2024.08.25 20:31 |
| Мосійчук Олена "Літо з гумором та " |
"Ти моя пігулка на це літо!
Ти мій рятівний аеродром!" |
2024.07.18 21:24 |
Наша міфологія, інша поезія
(Початок: 2011.01.25, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Річкові острови сн" |
"Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:" |
2026.01.20 15:48 |
| Костиря Борис "Небесний союз" |
"Я ніби зріднився
із цією жінкою," |
2026.01.13 10:34 |
| Сіренко Артур "Солодке вино вечор" |
"Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір." |
2026.01.06 19:13 |
| Сіренко Артур "Прозора книга" |
"Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником," |
2026.01.05 15:45 |
| Костиря Борис "Травма весни" |
"Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма." |
2025.12.30 13:45 |
Війна
(Початок: 2014.09.07, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори