Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.01.27 21:32

Шапіто

Пошматували мої ночі
червоні очі навісні,
а серце птахою тріпоче
і пам’ять потайки бурмоче,
і не радіється мені…

В імлі земної коловерті
усе являються у сні
то образи, часами стерті,

Борис Костиря

2025.01.27 20:17

Виноград

Старий домашній виноград
торкається до тебе
терпким смаком.
Ти відчуваєш у ньому
живу плоть глибин землі.
Цей дикий виноград
для тебе дорожчий
за вишукані сорти.
У його кісточці

Олена Побийголод

2025.01.27 15:04

Гомерова Одіссея: Розділ восьмий

День 33-й. Перебування у феаків)

1.
Ледве прокинувшись, славайсу,
вже Алкіной на кебеті
має... Ні, зовсім не каверзу!
Він – цінувальник бенкетів.

2.

Віктор Кучерук

2025.01.27 05:38

* * *

Чомусь так боляче зробилось,
Що мимоволі входжу в раж, –
Непоказну одвічно щирість
Затьмила знову пишна фальш.
Учора правда зачаїлась
По закутках холопських душ,
Звідкіль дивилася несміло,
Як фальш громадиться чимдуж.
Напевно, благами сипнули

Сонце Місяць

2025.01.26 22:03

аллеманд

Дівчинка й хлопчик, граються разом & жодної тут риторики. Неминучий джінґлбелз на мить, ледь віддалік, за кадром. В цей раз без вокалів, із тонким аранжуванням скрипочками й віолончелями, неначе сам герр Моцарт пойнявся оце неминучістю та у власний смак р

Борис Костиря

2025.01.26 19:58

Дух і плоть

Дух і плоть борються,
як двоє немічних старців.
Вони шмагають один одного
батогами і стікають кров'ю.
Вони обидва спрофановані
і скомпрометовані.
Вони нагадують лицарів
із героїчним минулим
і невтішним сьогоденням.

Ярослав Чорногуз

2025.01.26 18:49

Контрасти

В українських селах навіть і маля,
Любить, як в корівки вродиться теля.
В москалів дітисьок інша радість є,
Як на полюванні батько щось уб'є.

У казках Телесик Йвась - на диво всім
Зло перемагає розумом своїм.
А казки московські мов з'їдає рак,

Іван Потьомкін

2025.01.26 18:35

У Павільйоні Дітей

Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Сіренко

2025.01.26 17:28

Передмова до книги блискавок

Частуєш мене вином дощу,
Ніби то не зима, а маленький острів
У часопросторі життя орачів,
Ніби то Туамоту хлібних зерен,
Розбита скарбничка слів
Аборигенів заячих хащів:
Можу пригостити хлібом
Пеліканів моїх дерев’янів снів,
А можу запалити свічк

Світлана Пирогова

2025.01.26 16:43

Імпровізує січень

Імпровізує січень колажі,
туманом зверхньо ранок зустрічає,
а хтось рятується пахучим чаєм,
бо спліну лізуть довгі метражі.
Спадають краплі. Світлофор - живий,
і світла колір миготить невпинно.
Дерев старих намокли голі спини,
давно не має снігових

Олена Побийголод

2025.01.26 16:06

Гомерова Одіссея: Розділ сьомий

Вечір 32-го дня. В гостях у Алкіноя)

1.
Й знову – під маскою дівчини –
встряла Афіна, як фея:
повз гаражі, непомічено
в двір провела Одіссея.

2.

Богдан Манюк

2025.01.26 14:59

***

Од нелюбові до любові
щось має статися у слові.
Чи просочитись мусить воском
воно, до сутінків приросле,
чи десь вогню гайне надбати,
щоб спопелити всі закляття,
або ж розсіється над домом,
скандальним вихором відомим.
Відтак повернеться між стіни

Євген Федчук

2025.01.26 13:12

Похід Зопіріона на Ольвію в 331 році до нашої ери

З часів прадавніх, як з далекого Мілету
Сюди найперші поселенці прибули,
Вони величну тоді Ольвію звели,
Яку здолать не спромоглися грізні гети.
Тепер на березі широкого лиману,
Куди втіка швидкий, величний Гіпаніс
Стояло найвеличне з грецьких міст.

Віктор Кучерук

2025.01.26 07:47

* * *

Паросток надії
На кінець війни
Звеселяє мрії
І бентежить сни.
У душі людини
Все її життя
Уникає згину
Віра в майбуття...
26.01.25

Володимир Бойко

2025.01.26 00:17

Неоднозначні думки

Життя багатозначне. Однозначні тільки народження і смерть. Проминувши вхід, можна одразу піти на вихід. Філософ глибоко мислив, але мілко плавав. Поганий той диктатор, що не мріє стати Прокрустом. Дикому народові цивілізація лише шкодить. Н

Борис Костиря

2025.01.25 20:10

Кіт

Кіт як носій таємного знання,
як провідник у царство ночі.
Коли ти гладиш його,
наелектризовується цілий світ.
У його очах зібрані
людські особистості й типажі,
а кігті нагадують
всевишню кару.
Крізь його очі ти намагаєшся

Іван Потьомкін

2025.01.25 19:36

Якову Сусленському

«Незамінимі є!»-
Прийміте, Якове, цю істину до себе в гості.
«Незамінимі є!»-
Не солодко Вам буде з гостею цією там, у високості.
Бо я її ще й дещо приперчу:
«Не всіх за образом і на подобу Бога створено!
А тільки тих, хто, як і сам Господь,
Без п

Юрій Лазірко

2025.01.25 17:25

Тихо в душі

Тихо в душі - вже по грозі.
Холод пробігся по венах і зникла тривога.
Там у думках, прикрих словах
Ми забували себе і ту світлу дорогу...

Йшли по якій без нарікань
І застережень про даль невідому і втому...
Де ті мости в річки чекань?
Де ті гаї,

Леся Горова

2025.01.25 13:48

Місячна ніч

Піду я до тебе по росяній стежці
Що зорі сплели зі своїх мерехтінь
І поруч присівши, скажу тобі те що
Ця стежка єдина в моєму житті.

Або попливу попід місячним сяйвом
Хмариною білою серед зірок,
Чи вітром полину полями, лісами
Щоб подихом свіжим

Олена Побийголод

2025.01.25 10:15

Гомерова Одіссея: Розділ шостий

День 32-й. На Схерії)

1.
Послані здавна на Схерію,
так і жили там феаки;
зайд всіх – здавали у мерію
(а москаляк – на гілляки).

2.

Тетяна Левицька

2025.01.25 10:09

Давній спогад

Давай зустрінемся з тобою
в кав'ярні затишній ще раз.
Тоді, ажурною зимою,
поезія єднала нас.

Звучала музика чудова
і ти торкався рук тремких,
де на зворушливі три слова,
я зайнялась, мов смолоскип.

Віктор Кучерук

2025.01.25 05:44

* * *

Місто в облозі туману.
Проблиску світла ніде.
Мабуть, натхнення жадане
В млі цій мене не знайде.
Певно, блукає безрадно
В пошуку скромних воріт,
Доки пітьма непроглядна
Вранці незрушно стоїть.
Марно вглядаюся в морок.

Олена Побийголод

2025.01.24 23:15

Гомерова Одіссея: Розділ п’ятий

Дні з 7-го по 31-й. Одіссей на плоті)

1.
Тільки-но Еос до снідання
вилізла з ліжка з Тітоном,
в офісі Зевс на засідання
скликав усіх телефоном;

2.

Віктор Михайлович Насипаний

2025.01.24 23:11

Рибка

Якось друг Вадиму каже:
- Дивна річ - кохання.
Ви вже стільки років разом,
Ти і твоя Таня.

Я дивуюсь, ти їй кажеш:
Рибко моя люба,
А вона тебе згризає.
Я би врізав дуба.

Сонце Місяць

2025.01.24 21:50

Diamond’s

мініатюрна мелодрама а propos
із трохи діалогом комедійним
зі шлярками носовичок
& ластовиння бріжіт бардо

слова зо стертих літер золотих
що в пам’яті вихоплюють світлини
кавові рештки цідить він &
до візаві неквапно мовить мінкс

Іван Потьомкін

2025.01.24 21:35

***

А діти виростуть.
От тільки б нам не старіть.
Щоб дівчина,
Яку ти оглядаєш так не по-батьківськи,
Не кинула, мов докір:
«Дядьку...»
Аби дружина наніч не сказала:
«А пам’ятаєш?..»
...А діти виростуть.

Борис Костиря

2025.01.24 20:14

Вікно

Крізь жовте листя я дивлюся
на твоє вікно.
Який космос прихований у ньому!
Скільки драм там відгоріло!
Я бачу все крізь оболонку,
крізь мішуру і фальш.
Погляд прозирає до самих глибин,
він пропалює душу до дна,
на якому сховані скарби

Козак Дума

2025.01.24 18:23

Музей життя

Поїздка добігає до кінця,
білизну провідниця забирає,
а ти прилипнув до одвірка краю,
як до отари злякана вівця…

Але намарно скиглити, тремтіть
чи лити сльози на суху дорогу,
коли дістався книги епілогу –
оберігай ретельно кожну мить!

Ніна Виноградська

2025.01.24 13:36

Недоторкане небо

На калину вони прилягли, забіліли,
Червоніє тепер з-під холодних снігів…
Ми з тобою удвох не змогли, не зуміли,
Зберегти цю любов, щоб ніхто не посмів

Дотягнутись до неї, торкнутись руками,
І привласнити щастя твоє і моє…
А життя в самоті пробігає

Світлана Пирогова

2025.01.24 09:37

Два повідомлення (гумор)

Поспішав Микола вранці,
Телефон забув удома.
Затремтіли чомусь пальці,
І насунулась утома.

На роботі хвилювався,
Падали із рук папери.
Звісно, дядько ловив ґави,
Плакала його кар'єра.

Юрій Гундарєв

2025.01.24 09:34

Амедео Модільяні

Славетному італійському художникові було відпущено всього 35 років земного життя.
Жанна Ебютерн, юна дружина Моді, як його ласкаво називали друзі, викинулася з вікна
наступного дня після смерті геніального митця…

Туз трефи, трійка і п‘ять -
три кар

Микола Соболь

2025.01.24 06:31

Яблуко спокуси

Ця ніч іти від нас не хоче
і ранок зовсім не спішить,
блищать, мов зорі твої очі,
а губи – ніжний оксамит,
переливаються тумани,
мов молоко за небокрай,
де ми шукаючи омани
намалювали власний рай
і яблуко було спокуси

Віктор Кучерук

2025.01.24 05:46

* * *

В дугу зігнувся ясний місяць
І, без утоми та без мір,
Зчищає світлом сіру плісень
Із потьмянілих з часом зір.
Бо над землею загусає,
Немов смола, німотна мла
І світом шириться безкрая
Пора без світла і тепла…
24.01.25

Борис Костиря

2025.01.23 20:06

* * *

Осокір утрачає листя,
як старий лисіючий мудрець
волосся. Листя опадає,
ніби розумні думки,
які будуть спати
під покривом незрушного снігу.
Розумні думки перетворяться
на ніщо, на труху, не залишивши
свій слід у жодних скрижалях.

Іван Потьомкін

2025.01.23 14:08

***

Вже мого росту сягнула лобода.
Вже схили забілила конюшина.
Вже квітом зайнялися дерева.
Проснулись бджоли, пурхають метелики,
Забілів мигдаль, японська вишня зарожевіла,
Кінерет досягає лінії червоної...
Усе готується до стрічі з ТуБіШватом,
Себто

Ніна Виноградська

2025.01.23 12:33

Твої слова

Несказані слова живуть в мені,
Читала я їх у твоїх очах…
Пройшли давно роки, розтали дні,
Вогонь тих слів у серці не зачах.

Твої слова спинялись на вустах,
Мовчали разом в глибині зіниць.
Злітали в небо наче дивний птах
І падали в зелені трави ни

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів