ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.15
21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
2026.01.15
21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне
снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне
снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець
2026.01.15
20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.
Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
Іди під захист мого
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.
Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
Іди під захист мого
2026.01.15
19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
2026.01.15
13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.
Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим
є сумніви - марний цей пошук!
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.
Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим
є сумніви - марний цей пошук!
2026.01.15
11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.
Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати
з кожною з загашених свічо
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.
Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати
з кожною з загашених свічо
2026.01.15
10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.
Я дива жду в задушливій буденності.
Шукаю зн
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.
Я дива жду в задушливій буденності.
Шукаю зн
2026.01.15
07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...
15.01.26
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...
15.01.26
2026.01.14
19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.
У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
Без тебе життя немає.
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.
У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
Без тебе життя немає.
2026.01.14
18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.
Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?
Моє варення їсть.
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.
Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?
Моє варення їсть.
2026.01.14
12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…
Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…
Хоча б не верховодять
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…
Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…
Хоча б не верховодять
2026.01.14
10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
2026.01.14
10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.
- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл
І відродить нові клітини, -
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.
- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл
І відродить нові клітини, -
2026.01.14
09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо
2026.01.14
06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.
Між деревами - підмерзла,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.
Між деревами - підмерзла,
2026.01.13
22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.
Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Співочі синички.
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.
Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Співочі синички.
2026.01.13
22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…
А десь гримить вже п’ятий рік
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…
А десь гримить вже п’ятий рік
2026.01.13
21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.
На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту
Звабливо залишалась на
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.
На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту
Звабливо залишалась на
2026.01.13
20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!
То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!
Без світла ми, напевне, помремо,
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!
То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!
Без світла ми, напевне, помремо,
2026.01.13
20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити.
Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили.
Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає
2026.01.13
16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.
Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.
Люблю гарні запахи й
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.
Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.
Люблю гарні запахи й
2026.01.13
16:19
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер
2026.01.13
12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,
А в інших –
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,
А в інших –
2026.01.13
10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
Цей незримий роман
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
Цей незримий роман
2026.01.12
22:25
Із Леоніда Сергєєва
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
скидує Наталія,
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
скидує Наталія,
2026.01.12
20:10
І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
готуються за дальн
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
готуються за дальн
2026.01.12
15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
може ж, чомусь навчусь?
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
може ж, чомусь навчусь?
2026.01.12
14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора в
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора в
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Людині, ніби лозунги
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Людині, ніби лозунги
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
12.01.26
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
12.01.26
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю (світ ластиком стер)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
су
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю (світ ластиком стер)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
су
2026.01.11
23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Мов крик німотного одчаю,
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Мов крик німотного одчаю,
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
 Огляди |
Дата |
|---|---|
|
Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора») та Міжнародний благодійний культурно-науковий родинн...
Майстерень Редакція |
2019.11.27 |
Новини:
Український прорив! Як створити в кожному селі, районі, місті, області територіальну громаду-власників, які є в Конституції, але майже відсутні в Україні!• Рейтингові голосування у рубриках
• Загальні рейтингові голосування: називаємо кращих авторів.
• Нове відзначення за кращі українські поетичні твори - Премія імені Леоніда Первомайського
Актуальні теми:
• М.Хазін. Постмодерн – реальність чи ж бо фантазія?..
• Про російсько-грузинську війну "Ежедневный Журнал" Юлія Латиніна
• Герман Істоков (ФСБ). Цхінвальська рапсодія. Контрверсії
• Дніпропетровський театр "ВІРИМО" Творча акція "Лабораторія драматургії сучасної України" (на стор. "Майстерень").
• Жива мова великих поетів:
o Анна Ахматова - читає "РЕКВІЄМ".
 Опитування |
| Останні надходження поем |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Кока Черкаський "Турист і футурист" |
"Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!" |
2025.12.24 21:29 |
| Олена Побийголод "Мертві Душі, Поема" |
"Із Олександра Васильовича Некрасова *
" |
2025.12.22 13:54 |
| Іван Потьомкін "Довбуш і Ребе" |
"«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –" |
2025.11.22 20:00 |
| Артур Курдіновський "Смарагдова тиша (к" |
"Сумний полон смарагдової тиші
Диктує щедро скупчення рядків." |
2025.08.02 03:57 |
| Артур Курдіновський "Смарагдова тиша (к" |
"Висвітлює зелений оберіг
Кохане серце серед безсердечних." |
2025.08.01 02:53 |
| Вибрані поеми I |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Серго Сокольник "Баллада о любви. М" |
"Неба серый тоннель
Божьей карой разверзнут во мгле..." |
2016.01.09 03:21 |
| Серго Сокольник "Офисный сон. Сюр. " |
"Дремлет офисных суток
Антракт. Тишина." |
2016.02.18 00:43 |
| Серго Сокольник "ОРФЕЙ І ЕВРІДІКА. " |
"Поема створена у співавторстві з поетесою Тетяною Череп-Пероганич
" |
2016.12.17 10:47 |
| Серго Сокольник "До дня виводу війс" |
"ШЕВЧЕНКО І Я. Маленька сюрреалістична поема
" |
2017.02.15 09:44 |
| Ярослав Чорногуз "Світло кохання (ко" |
"Світи мені, любове осяйна,
У мирний час чи дні гіркі сваволі," |
2018.02.07 00:16 |
| Ярослав Чорногуз "Світло кохання (ко" |
"І (ІІ)
" |
2018.02.08 21:39 |
| Вибрані поеми II |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Майстерні Колективні "Інтернет-проект «У" |
"Колеги, долучайтесь,
ставайте знаменитими драматургами!" |
2008.02.12 14:22 |
| Юхим Дишкант "візія" |
"замикаються плямі на вітрі,
то кола води, що вмістилище зір," |
2008.06.16 17:12 |
| Анатолій Притуляк "Студень" |
"Колима… Тридцять сьомий…
На завісах замки." |
2008.12.15 17:47 |
| Олександр Заруба "Скраплений час" |
"Громадяни! Увага! Ексклюзивно для Вас
Продається скраплений час!" |
2010.08.01 09:03 |
| Ігор Герасименко "Небо кульбабине" |
"О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять," |
2022.05.22 14:52 |
| Ігор Герасименко "Ранкове алегро" |
"Мчи, поете, маршруткою вдаль
золотистим і листям, і містом." |
2023.02.26 16:17 |
Орієнтовні рейтинги уподобань| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
 |
|
|
|
| Дністран Оксана | 5.43 | Забужко Оксана | 5.45 |
| Могиленко Олексій | 5.43 | Лоза Олена | 5.45 |
| Качмар Ольга | 5.43 | Чухран Михайло | 5.45 |
| Олещенко Тетяна | 5.43 | Гречкосій Анастасій | 5.45 |
| Білоус Зоряна | 5.43 | Кіс Олена | 5.45 |
| Доля Олег | 5.43 | Лівобережна Ірина Бондар | 5.45 |
| Марач Віктор | 5.43 | Матузок Любов | 5.45 |
| Куренівець Дмитро | 5.43 | Лимар Вікторія | 5.45 |
| Мрія Мрій | 5.43 | Овчар Олеся | 5.45 |
| Матей Міла | 5.43 | Ткачук Олена | 5.45 |
| Перехожий Юрій | 5.43 | Роман Василь | 5.45 |
| Сидорович Леся | 5.43 | Цибульська Таїсія | 5.45 |
| Муза Нічия | 5.43 | Бражник Ольга | 5.45 |
| Бражник Ольга | 5.43 | Хмельницький Валерій | 5.44 |
| Чаплинська Ярина | 5.43 | Куренівець Дмитро | 5.44 |
| Алетея Маріанна | 5.43 | Басаргин Александр | 5.44 |
 |
|
|
|
| Статистика сайту |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Останні коментарі >> Наша ні про що розмовлялка >>
Чорногуз Ярослав
сказав(ла)
про критику
Турист і футурист
, автор Черкаський Кока
(2026.01.05 10:26)
Чорногуз Ярослав
сказав(ла)
про критику
Турист і футурист
, автор Черкаський Кока
(2025.12.26 20:59)
Рецензії від головного редактора | Рецензія на | Автор і текст |
|---|---|
|
Антонич Богдан-Ігор
2010.10.25 12:49 |
"І. Калинець: "Б-І. Антонич"" |
|
Андрухович Юрій
2010.03.15 23:16 |
" Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" |
|
Вітмен Волт
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" |
|
Мордатенко Костянтин
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" |
Актуальне. Поеми Мертві Душі, Поема (2019)
Побийголод Олена
Побийголод Олена
Переглядів: 100 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Олена Побийголод
Ост. коментар: Олена Побийголод
Рубрики / Поеми
ЕПОС
(Початок: 2008.04.16, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Черкаський Кока "Турист і футурист" |
"Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!" |
2025.12.24 21:29 |
| Чорногуз Ярослав "Ліки від війни*" |
"Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --" |
2022.05.20 09:40 |
| Панін Олександр "Фантасмагорія" |
"Святкова пригода
" |
2020.08.05 13:55 |
| Панін Олександр "Демониця" |
"Невеличка поема - фентезі
" |
2020.06.21 00:13 |
| Панін Олександр "Ельфійські Світи" |
"Іронічно - драматична
поема" |
2020.05.09 15:18 |
Композиції для сцени
(Початок: 2008.04.17, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Побийголод Олена "Про Федота-стрільц" |
"Із Леоніда Філатова. Казка для театру
" |
2023.05.11 11:17 |
| Павлюк Ігор "Володимир-Василій " |
"Дійові особи:
" |
2019.04.21 13:30 |
| Войтович Зоя "Легенда про три де" |
"На пагорбі, ось так, обабiч лiсу
Росли три дерева. Хилилися гiллям." |
2019.04.04 23:42 |
| Булат Сергій "Урок для тигриків " |
"Тигр мама, тигр тато
І маленьких троє тигренят," |
2018.06.07 10:00 |
| Булат Сергій "Півник і Сонце" |
"Ходив ліском упертий Півник,
Такий малесенький розбійник." |
2018.04.12 21:57 |
ІСТОРИЧНЕ
(Початок: 2008.04.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Олексій Пекун "Хто ми?" |
"У широкому степу
Бовваніє могила" |
2025.10.17 11:06 |
| Олексій Пекун "Місто над Дніпром " |
"Впродовж величних трьох століть
Наш благословенний град стоїть" |
2025.05.15 00:21 |
| Олексій Пекун "Скіфська війна" |
"П'ятсот літ зо двоє пар
І століття ще чотири" |
2025.05.04 09:33 |
| Федчук Євген "Тарас Трясило" |
"Сидять діди під корчмою, згадують минуле,
Коли кров була гаряча та молоді були." |
2024.10.24 14:20 |
| Федчук Євген "Русь Велика" |
"Вступ
Сонце піднялось високо та гріє не надто," |
2024.09.01 15:26 |
СУЧАСНЕ
(Початок: 2008.04.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Олексій Пекун "Біографічні пейзаж" |
"Пливе над містом
марево осіннє." |
2025.12.19 10:05 |
| Олег Оранжевый Олег "Субстанция Жизни (" |
"Юная пара любила друг друга страстно, до изнеможения. И страсть эта была тем сильнее, ибо" | 2024.01.18 15:09 |
| Герасименко Ігор "Ранкове алегро" |
"Мчи, поете, маршруткою вдаль
золотистим і листям, і містом." |
2023.02.26 16:17 |
| Федчук Євген "Вася Стрьомкін" |
"Вася Стрьомкін іде на війну.
" |
2023.01.12 17:14 |
| Чорногуз Ярослав "Ліки від війни*" |
"Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --" |
2022.05.20 09:40 |
РОМАН У ВІРШАХ
(Початок: 2008.04.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
ПЕРЕКЛАДИ
(Початок: 2008.04.19, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2417 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2417 seconds
Був присутній якось на обласному телебаченні, де колеги В.Симоненка розповідали, як він насправді загинув. Їх розповідь в ефір не пустили, бо... "ми ж повинні мати свого місцевого національного