Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.22
17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
2026.01.22
16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
Щоб написати опус ген
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
Щоб написати опус ген
2026.01.22
14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
2026.01.22
12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Окоп промерзлий на
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Окоп промерзлий на
2026.01.22
11:17
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.
Я відійду у тінь далеких пальм,
У джунглях заховаюся, м
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.
Я відійду у тінь далеких пальм,
У джунглях заховаюся, м
2026.01.22
08:53
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.
***
А знання, наука та освіта
втратили позиції свої.
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.
***
А знання, наука та освіта
втратили позиції свої.
2026.01.21
23:00
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.
Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить
До скроні важкий пістолет.
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.
Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить
До скроні важкий пістолет.
2026.01.21
21:17
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
Траплялося, пояс затягував
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
Траплялося, пояс затягував
2026.01.21
20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
Не хочу зради…
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
Не хочу зради…
2026.01.21
18:50
Із Леоніда Сергєєва
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
2026.01.21
18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
В критиці ж бо - дока.
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
В критиці ж бо - дока.
2026.01.21
15:52
Споглядаючи творчі процеси сучасності, як, в ідеалі, спроби тої чи тої доброчинності, більш-менш притомний погляд обов'язково зауважить ще те переміщення мас в сторону так званого особистого мистецтва. Хоча точніше, йдеться усе ж про більш активне, аніж
2026.01.21
14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
Мабуть, як
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
Мабуть, як
2026.01.21
14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
Таким чином, з обіцянок
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
Таким чином, з обіцянок
2026.01.21
11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
Із обличчям страсної жони.
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
Із обличчям страсної жони.
2026.01.21
10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
2026.01.21
05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
як потребуєш т
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
як потребуєш т
2026.01.21
01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
Гонор та претензія.
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
Гонор та претензія.
2026.01.20
16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
Закреслюючи всі шляхи
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
Закреслюючи всі шляхи
2026.01.20
15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
Пихатий, з потвор
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
Пихатий, з потвор
2026.01.20
12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
А х.я вам, трикляті москалі!
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
А х.я вам, трикляті москалі!
2026.01.20
11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті
2026.01.20
10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
небо небо
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
небо небо
2026.01.20
10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
Руйнуючи фортець
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
Руйнуючи фортець
2026.01.20
00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
утіху на денці порожньо
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
утіху на денці порожньо
2026.01.19
23:12
Менян вподобання
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
шляхетний етикет –
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
шляхетний етикет –
2026.01.19
23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
Є надталановиті!
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
Є надталановиті!
2026.01.19
21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
2026.01.19
16:35
Із Леоніда Сергєєва
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
що жінка з багаже
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
що жінка з багаже
2026.01.19
14:43
Немає світла і холодні батареї
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Ніяк не здохнуть ці мерзоти,
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Ніяк не здохнуть ці мерзоти,
2026.01.19
13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
А відійти бракує сил,
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
А відійти бракує сил,
2026.01.19
11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Даруючи ли
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Даруючи ли
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Шевченківської премії!
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Шевченківської премії!
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
не плачуть, що їм боляче.
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
не плачуть, що їм боляче.
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Дюжина саксів & контрабас
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Дюжина саксів & контрабас
2026.01.18
16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора») та Міжнародний благодійний культурно-науковий родинн...
Майстерень Редакція |
2019.11.27 |
Новини:• Рейтингові голосування у рубриках
• Загальні рейтингові голосування: називаємо кращих авторів.
• Нове відзначення за кращі українські поетичні твори - Премія імені Леоніда Первомайського
Актуальні теми:
• М.Хазін. Постмодерн – реальність чи ж бо фантазія?..
• Про російсько-грузинську війну "Ежедневный Журнал" Юлія Латиніна
• Герман Істоков (ФСБ). Цхінвальська рапсодія. Контрверсії
• Дніпропетровський театр "ВІРИМО" Творча акція "Лабораторія драматургії сучасної України" (на стор. "Майстерень").
• Жива мова великих поетів:
o Анна Ахматова - читає "РЕКВІЄМ".
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Кока Черкаський "Турист і футурист" |
"Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!" |
2025.12.24 21:29 |
| Олена Побийголод "Мертві Душі, Поема" |
"Із Олександра Васильовича Некрасова *
" |
2025.12.22 13:54 |
| Іван Потьомкін "Довбуш і Ребе" |
"«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –" |
2025.11.22 20:00 |
| Артур Курдіновський "Смарагдова тиша (к" |
"Сумний полон смарагдової тиші
Диктує щедро скупчення рядків." |
2025.08.02 03:57 |
| Артур Курдіновський "Смарагдова тиша (к" |
"Висвітлює зелений оберіг
Кохане серце серед безсердечних." |
2025.08.01 02:53 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Ліна Костенко "БЕРЕСТЕЧКО. Істори" |
"Книга про одну з найбільших трагедій української історії
— битву під Берестечком." |
2008.02.16 13:41 |
| Ліна Костенко "СКІФСЬКА ОДІССЕЯ. " |
"ПІЩАНЕ — село Золотоніського р-ну Черкас. обл.,
поблизу якого в заплаві р. Супою" |
2008.02.16 14:15 |
| Ліна Костенко "ДУМА ПРО БРАТІВ НЕ" |
"Драматична поема, старовинний лейтмотив якої звучить то тихше, то голосніше, залежно од в" | 2008.02.16 14:26 |
| Ліна Костенко "МАРУСЯ ЧУРАЙ. Істо" |
"ЯКБИ ЗНАЙШЛАСЬ НЕОПАЛИМА КНИГА
Розділ I. Частина 1." |
2008.02.16 14:40 |
| Павло Якимчук "ВЕСІЛЬНА ПОДОРОЖ," |
"або душі жіночої загадка
(сімейна трагедія у трьох діях)" |
2008.03.08 08:37 |
| Іонійський Гомер "Одіссея. У пер" |
"Пісня перша:
День перший" |
2008.04.19 13:39 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Майстерні Колективні "Інтернет-проект «У" |
"Колеги, долучайтесь,
ставайте знаменитими драматургами!" |
2008.02.12 14:22 |
| Юхим Дишкант "візія" |
"замикаються плямі на вітрі,
то кола води, що вмістилище зір," |
2008.06.16 17:12 |
| Анатолій Притуляк "Студень" |
"Колима… Тридцять сьомий…
На завісах замки." |
2008.12.15 17:47 |
| Олександр Заруба "Скраплений час" |
"Громадяни! Увага! Ексклюзивно для Вас
Продається скраплений час!" |
2010.08.01 09:03 |
| Ігор Герасименко "Небо кульбабине" |
"О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять," |
2022.05.22 14:52 |
| Ігор Герасименко "Ранкове алегро" |
"Мчи, поете, маршруткою вдаль
золотистим і листям, і містом." |
2023.02.26 16:17 |
| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
| Дністран Оксана | 5.43 | Забужко Оксана | 5.45 |
| Могиленко Олексій | 5.43 | Лоза Олена | 5.45 |
| Качмар Ольга | 5.43 | Чухран Михайло | 5.45 |
| Олещенко Тетяна | 5.43 | Гречкосій Анастасій | 5.45 |
| Білоус Зоряна | 5.43 | Кіс Олена | 5.45 |
| Доля Олег | 5.43 | Лівобережна Ірина Бондар | 5.45 |
| Марач Віктор | 5.43 | Матузок Любов | 5.45 |
| Куренівець Дмитро | 5.43 | Лимар Вікторія | 5.45 |
| Мрія Мрій | 5.43 | Овчар Олеся | 5.45 |
| Матей Міла | 5.43 | Ткачук Олена | 5.45 |
| Перехожий Юрій | 5.43 | Роман Василь | 5.45 |
| Сидорович Леся | 5.43 | Цибульська Таїсія | 5.45 |
| Бражник Ольга | 5.43 | Бражник Ольга | 5.45 |
| Чаплинська Ярина | 5.43 | Хмельницький Валерій | 5.44 |
| Алетея Маріанна | 5.43 | Куренівець Дмитро | 5.44 |
| Низова Леся | 5.43 | Басаргин Александр | 5.44 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Чорногуз Ярослав
сказав(ла)
про критику
Турист і футурист
, автор Черкаський Кока
(2026.01.05 10:26)
Чорногуз Ярослав
сказав(ла)
про критику
Турист і футурист
, автор Черкаський Кока
(2025.12.26 20:59)
| Рецензія на | Автор і текст |
|---|---|
|
Антонич Богдан-Ігор
2010.10.25 12:49 |
"І. Калинець: "Б-І. Антонич"" |
|
Андрухович Юрій
2010.03.15 23:16 |
" Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" |
|
Вітмен Волт
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" |
|
Мордатенко Костянтин
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" |
Мертві Душі, Поема (2019)
Побийголод Олена
Побийголод Олена
Переглядів: 113 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Олена Побийголод
Ост. коментар: Олена Побийголод
Рубрики / Поеми
ЕПОС
(Початок: 2008.04.16, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Черкаський Кока "Турист і футурист" |
"Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!" |
2025.12.24 21:29 |
| Чорногуз Ярослав "Ліки від війни*" |
"Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --" |
2022.05.20 09:40 |
| Панін Олександр "Фантасмагорія" |
"Святкова пригода
" |
2020.08.05 13:55 |
| Панін Олександр "Демониця" |
"Невеличка поема - фентезі
" |
2020.06.21 00:13 |
| Панін Олександр "Ельфійські Світи" |
"Іронічно - драматична
поема" |
2020.05.09 15:18 |
Композиції для сцени
(Початок: 2008.04.17, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Побийголод Олена "Про Федота-стрільц" |
"Із Леоніда Філатова. Казка для театру
" |
2023.05.11 11:17 |
| Павлюк Ігор "Володимир-Василій " |
"Дійові особи:
" |
2019.04.21 13:30 |
| Войтович Зоя "Легенда про три де" |
"На пагорбі, ось так, обабiч лiсу
Росли три дерева. Хилилися гiллям." |
2019.04.04 23:42 |
| Булат Сергій "Урок для тигриків " |
"Тигр мама, тигр тато
І маленьких троє тигренят," |
2018.06.07 10:00 |
| Булат Сергій "Півник і Сонце" |
"Ходив ліском упертий Півник,
Такий малесенький розбійник." |
2018.04.12 21:57 |
ІСТОРИЧНЕ
(Початок: 2008.04.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Олексій Пекун "Хто ми?" |
"У широкому степу
Бовваніє могила" |
2025.10.17 11:06 |
| Олексій Пекун "Місто над Дніпром " |
"Впродовж величних трьох століть
Наш благословенний град стоїть" |
2025.05.15 00:21 |
| Олексій Пекун "Скіфська війна" |
"П'ятсот літ зо двоє пар
І століття ще чотири" |
2025.05.04 09:33 |
| Федчук Євген "Тарас Трясило" |
"Сидять діди під корчмою, згадують минуле,
Коли кров була гаряча та молоді були." |
2024.10.24 14:20 |
| Федчук Євген "Русь Велика" |
"Вступ
Сонце піднялось високо та гріє не надто," |
2024.09.01 15:26 |
СУЧАСНЕ
(Початок: 2008.04.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Олексій Пекун "Біографічні пейзаж" |
"Пливе над містом
марево осіннє." |
2025.12.19 10:05 |
| Олег Оранжевый Олег "Субстанция Жизни (" |
"Юная пара любила друг друга страстно, до изнеможения. И страсть эта была тем сильнее, ибо" | 2024.01.18 15:09 |
| Герасименко Ігор "Ранкове алегро" |
"Мчи, поете, маршруткою вдаль
золотистим і листям, і містом." |
2023.02.26 16:17 |
| Федчук Євген "Вася Стрьомкін" |
"Вася Стрьомкін іде на війну.
" |
2023.01.12 17:14 |
| Чорногуз Ярослав "Ліки від війни*" |
"Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --" |
2022.05.20 09:40 |
РОМАН У ВІРШАХ
(Початок: 2008.04.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
ПЕРЕКЛАДИ
(Початок: 2008.04.19, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори

Був присутній якось на обласному телебаченні, де колеги В.Симоненка розповідали, як він насправді загинув. Їх розповідь в ефір не пустили, бо... "ми ж повинні мати свого місцевого національного