<a class=uuser_link href="/contest.php?contest_id=89">Денники</a>

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2020.01.29 03:20

Відкрий личко, Гюльчатай!

Є красуні та красені на сайті, які панічно бояться, що їх хтось покритикує, або залишить несхвальний коментар під їхнім опусом. І блокують власні сторінки від осіб, яких вважають недостойними оцінювати їхні вічні створіння. Натомість вільно заходять н

Іван Потьомкін

2020.01.28 10:01

Ангел в белом и другие

– Куда это подевался Миша? – спросил я как-то Бориса, когда мы возвращались после тенниса. – Давненько что-то не видел его... – Как, ты в самом деле ничего не знаешь, что случилось с ним? – Ну и привычка же у тебя: вопросом на вопрос. Так что же с ним с

Олександр Сушко

2020.01.22 18:16

Диво

Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Олександр Сушко

2020.01.21 18:35

Диво

Тетяна Роса

2020.01.18 16:11

Фантомний біль дицентри

Вітаю вас, Лікарю… О, який ви сьогодні зосереджений… Наче я гордіїв вузол і вам треба вирішити, розплутувати чи розрубати… Лікарю, а ви знаєте, що ви – павук? Па-а-ву-у-у-к… Павучок…. Павучище! Ні-ні, не ображайтесь, бо я теж павук… а-а-а… ні-і-і, я павуч

Вікторія Торон

2020.01.12 11:05

Порада

Він уже – старий чоловік, але усе ще статечний, розважливий, з оксамитовими очима, які так чарували дівчат і жінок завжди – і в його юності, і у зрілі роки. Усе його життя було овіяне романтичними закоханостями, і за

Володимир Бойко

2020.01.11 18:03

Неґре́чні думки

Не пхай біду наперед, бо Сізіфом станеш. Здешевлений сир буває там само, де і безкоштовний. Навіщо шукати вихід, коли входу не бачиш. Кожна людина – клубок нервів. Лишень намотані по-різному. Причини усіх негараздів набагато легше шукати у ближньому,

Козак Дума

2020.01.11 18:00

Два апельсини

Одного разу на міському базарі зустрілися два ченці з різних монастирів. Вони обоє прийшли за продуктами і випадково зупинились біля торгівця фруктами. Увагу кожного привернули досі небачені плоди у формі помаранчевих куль. Хоча продукти уже були куплені

Оксана Логоша

2020.01.07 13:44

Не римоване

Не можу згадати з якого боку сходило сонце коли в мені зійшло кохання. Але ясно усвідомила з якого боку воно провалилося коли зрозуміла,що кохання у мені вичахло.

Олександр Олехо

2020.01.02 12:30

Я і мої сльози (трохи фантазійної іронії)

Я плачу над собою. Мої сльози капають мені на голову – рясні, як дощ, солені, як морська вода. Але я терплю, бо місія очистити плоть від зайвої солі мусить бути виконаною. Тому плачу старанно і натхненно. Коли в голові трохи висвітлюється, бічним зором я

Олександр Сушко

2020.01.01 10:19

День Святого Лежня

Сьогодні у мене - День Святого Лежня. Отже, буду бити бомки. Цілий день - з ранку до ночі. Така нагода трапляється раз на тисячу років. Це вам не банальний Новий рік, Пейсах чи День космонавтики, а явище грандіозне по своїй суті та глибоке за зміст

Тетяна Роса

2019.12.31 00:19

Казка про безіменне Дерево

«Не будь дурником, погоджуйся, – прошипів Дехто дружнім, поблажливим голосом, поправляючи на плечах іншого Когось штучні, намальовані крильця. – Ти ж бачиш, той Дятел весь час до мене підібратись намагається. А підбереться до мене – то й тобі непереливки

Сонце Місяць

2019.12.29 17:16

пітерпенівське

Якби все за п’ять хвилин водевіль. Пітерпен & маман додивляються мультики. Потім вкладають спатки його. Жодних телячих ніжностей. Ультрамариновий пролиск світильної лампадки з народно-демократичної -ської республіки. Метафізика шторових тіней, місяцесвіт

Сонце Місяць

2019.12.26 17:52

замітки

Актуальне та безпризорне прозове, літературщики на дофамінах передсвяткових, ажурні дженезівські грудневі древа на сивій димці. Паранормований мід-найт, нуар столітньої витримки на дорозі, ось ми знов і зійшлися на хвилю яку, друзяки вуайєризму, моє вклін

Олександр Сушко

2019.12.17 12:47

Апокаліпсис

Дорогі мої друзі! Скажіть чесно: ви любите, коли вам брешуть прямо в очі? Мабуть, ні. І я також цього не люблю. Особливо в такій тонкій справі, як релігія. Відкриваємо Вікіпедію і читаємо: Апокаліпсис написано Іоаном Богословом на острові Патмос піс

Олександр Сушко

2019.12.16 08:10

Йосип Флавій

Нещодавно відкрив Вікіпедію і з великою цікавістю прочитав про видатного хроніста минувшини Йосипа Флавія. Це й не дивно, бо мало не кожне солідне християнське видання постійно посилається на цю персону як джерело наукових знань, пов’язаних з раннім реліг

Олександр Сушко

2019.12.15 07:04

«Блаженні віруючі, бо є у них Царство Небесне»

Віряни, як правило, доктринальні книги не читають, бо слово «вірити» наказує передусім «слухати», а не читати. Але як могло статися, що ті, хто збирав біблійні книги воєдино, поєднав непоєднуване? Відповідь напрошується сама: канонізація несумісних книг

Іван Потьомкін

2019.12.07 10:21

Геракл, которого я знал

Привелось мне несколько раз дежурить с одним страшно любознательным человеком. Хоть он и не имел высшего образования, как это уже стало традицией в израильских фирмах по охране и уборке, но не страдал комплексом неполноценности, а старался наверстать упущ

Нінель Новікова

2019.11.24 21:10

Сімейка

До моєї подруги Люби, доброї, веселої, симпатичної жінки, внадилася ходити самотня бабуся із сусіднього будинку. Звали її усі просто Лєною. Може, тому, що своєю невеличкою постаттю та легкою ходою скидалася більше на молодичку. Якось ця Лєна запросила на

Олександр Сушко

2019.11.23 12:02

Питання

Моя берегиня сьогодні вельми заклопотана: ставить експеримент, який мусить дати остаточну відповідь: що таке чаклунські здібності та звідки вони беруться. Я ж тихенько лежу на печі та докінчую фундаментальну працю «Теорія єдиного поля», яку пишу ось уже

Олександр Сушко

2019.11.22 12:30

Дух свободи

Ох і затуркали простий люд баєчкою, що часник допомагає від вампірів! Ох і наплели! А люди й вірять. Насправді ж, від упиряк допомагають квашені огірки. І капуста, до речі, також. Тушкована теж годиться. Тут головне ловкенько її наїстися на ніч (де

Серго Сокольник

2019.11.16 21:42

Свєтька. Еротично-драматичне оповідання

сучасне еротично-драматичне оповідання*** Ти вже не так часто, як колись, приходиш у мої сни... Я все рідше роздивляюсь у комп’ютері твої фото... Десь у коробці досі лежать напівзношені, колись подаровані мені тобою в нашу останню зустріч туфлі, що д

Сонце Місяць

2019.11.04 03:39

arche scaligere

містичне дежавю, пережиття спогаду, котрого в дійсності бути не могло, але так наче —мусило бути б— деформує наявну, осяжну реальність, pro sue parte, придавши відтінків химерних або, загалом спогади ґенерують вірогіднішу-десь реальність, непройдешню

Володимир Бойко

2019.11.04 01:36

Нужденні

Подайте Хуану на марихуану. Подайте Зенону на літр самогону. Подайте Юркові на жриць любові. Подайте Овсію на зеленого змія. Подайте Філіпу на відеокліпа. Подайте Абраму на рекламу. Подайте Денису на вирубку лісу. Подайте пахану на копання бурштину

Сонце Місяць

2019.10.21 20:50

molto

Отж, вечір бадьоро обривається з ритму. Вуличні пси повагом конвоюють бродячих туристів. Пакуються букети в ранкові газети, пахкотить свіжозмелена кава яку тут одразу й варять. Типажі виходять на шпацер. Гуляють . Оксамитовий, мася, сезон, еротичні ох—хо,

Сергій Губерначук

2019.10.18 12:26

Автобіографія з елементами щоденника (уривки)

Київ. Неділя. 27 липня 1969 року. Кінотеатр імені Т.Г. Шевченка. Молода подружня пара дивиться кіно. Яке – мені невідомо. Потім сонце. Морозиво. Ще один кінотеатр. "Дорвалися," – як то кажуть. Мабуть, молоді філологи не знаходили слів під враженнями літ

Сергій Губерначук

2019.10.16 12:17

Новий день

Десь за майже розталою прозоро-світанковою межею сивих лісів народжувався новий день. Із-за ледь-ледь рожевого, стомленого сутінками обрію, мовби ненароком, поволі виринали перші вранішні промені. Роздратований веселковими кольорами марева обрій нарешті в

Сонце Місяць

2019.10.13 00:31

пленери

день був, чого би не відмічалося & господь відпочивав, урешті щонайменше, буяли трави & терни, при них релаксово свистали пташки окраєм всякого, паруюча кава, свіжа пачка цигарок маршал павер, спокусливо тактильна ще невимовностей безплідно~тлінних & л

Олександр Сушко

2019.10.12 16:32

Розхристана душа

Я ж казав: - Сидоре! Ти що, блекоти об’ївся? Нащо завів на своєму обійсті оту гаспидську химеру? Нащо тобі у дев'яностодвохлітньому віці коза, ще й така дурнувата як оця? Тільки в Полтаві ще можна таких надибати. Або в Яготині. А тепер не плач, що гу

Сонце Місяць

2019.10.08 22:07

st.praesens

так ніби ми трава що пробилася крізь тротуарну плитку в цьому сірому-сірому трущобному місті з неонами для атракції. із привидами чи поторочами, як вам завгодно; співіснуючи знову нічого задля—монологи сторонніх осіб перехожих, або часом хтось витре своїх

Віта Парфенович

2019.09.17 11:16

Грудочка цукру (продовження)

Не надто гостинно стріла столиця подорожніх. На кожному кроці перевірка документів. Багато магазинів лишень для жителів Києва і області. Нехитрі пожитки з собою. Микола жив неподалік Яготина, рідні радо зустрічали його і гостя Віктора. Але Вікторові не

Віта Парфенович

2019.09.10 17:52

Грудочка цукру

У серпні таки відчувалося дихання осені... Ранки ставали морозно-прохолодними, не такими, як зазвичай в липні. З шафи діставалися тепліша піжама і ковдра, згадувалася звичка пити чай, аби зігрітися перед сном. Віта вийшла на кухню, аби заварити чаю. чай

Володимир Бойко

2019.09.10 00:11

А хіба ж ні?

Що ліпше – мільйонер, який не воліє стати мільярдером, чи мільярдер, який не воліє стати мільйонером? Злодії у нас де завгодно - тільки не в тюрмі. І чого тільки не зробиш, аби не робити те, що належить. Хто стелеться, об того ноги витирають.

Іван Потьомкін

2019.08.31 12:19

Пророк, почутий занадто пізно

Як той Мойсей, що міг би стати спадкоємцем трону, та з волі Всевишнього обрав долю народу, вивівши його з єгипетського рабства, пройшовши з ним сорокалітній шлях до Землі Обітованої і не ввійшовши в неї,отак і Володимир (Зеев) Жаботинський, кому на Олімпі

Віта Парфенович

2019.08.30 17:06

Риторика

У неї був він, а чи була у нього вона? Сиділа на підвіконні, задумливо лускаючи насіння і дивилася у шибку. За склом проносилося літо на золотій колісниці серпня. Скоро осінь… Скоро осінь – це стан, особливий стан меланхолії. Очікування літа вирізняєтьс

Віта Парфенович

2019.08.20 22:23

Перша зірка

Він тихо постукав у двері готельного номеру. Ліна відчула, що то саме він. Він прийшов,бо імпульс було відправлено. Затаївши дихання, Ліна ще раз прислухалася. Серце шалено гупотіло. Стук-стук-стук – три рази, як і передбачала. Тричі – ніби за таємничо

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори на сторінці:

2020.01.28

2020.01.22

2020.01.20

2020.01.20

2020.01.19

2020.01.18

2020.01.14

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Огляд	Дата
Майстерень Редакція : "На нашому сайті проза і поезія пов'язані між собою сильніше, аніж зазвичай. Пов'язані особою автора. Тобто, проза авторі..."	2008.05.22