Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2018.12.10 08:32

Батьки та діти

Доста глупства! Посивіли пейси,
Додалося у лобі ума.
Покататися на пікінесі
Ізнадвору гукнула кума.

В упряж "левів" пакую попарно,
Трохи сала стоплю з ненажер.
Пси могутні, потягнуть титана,
Я ж манюній - із пудом центнер.

Василь Кузан

2018.12.09 21:00

У тимчасовому житті

У тимчасовому житті
Усе крихке і тимчасове.

Міняють обриси світи
І деформуються основи,
В літописанні літ і сфер
Міняють межі континенти…
Ментальне прагнення рости
Міняє напрям.

Микола Дудар

2018.12.09 20:09

Двір...

…зійшлися до лопат своїх понурих
Шкребли той сніг, що падав кілька днів
Галділи горобці на мерзлих фурах
Невимкнутий ліхтар ніяковів…
Неначе світло денне знову зайве
На поручні обпершись лаяв пес
Ось-ось і баба Нюра вийти має
У неї своя хартія - Со

Володимир Бойко

2018.12.09 20:08

Фантазія

Польоти мрій – у снах і наяву,
Польоти мрій крізь ночі до світанку,
Коли туман лягає на траву
І сонце зазирає у фіранку.

Польоти понад зраду і брехню,
Понад обмови, підступи і скверну.
Фантазія ще оживе зо сну,
Але любов – ніколи не поверне.

Олександр Сушко

2018.12.09 13:22

Жінка

Час минув еротичних поез,
Їх чимало писалося літом.
Дощ - це сльози богині небес,
Восени їй завжди сумовито.

Віршомазики їй не рідня,
Тільки пишуть, показують розум.
Ну, а я її звично обняв,
Укриваю од вітру й морозу.

Мирослав Артимович

2018.12.09 13:10

Запрошення

Запрошую всіх охочих, котрі шпацируватимуть центральною частиною м. Львова
у п’ятницю 14 грудня 2018 року, на презентацію моєї чергової збірки поезій «Повінь осолоди» на 18.00 за адресою: м. Львів, вул. М. Грушевського, 5 (поблизу пам’ятника М. Гр

Марія Дем'янюк

2018.12.09 13:03

Любов

Поцілована полум'ям ранку
В Божий Світ відслонила фіранку-
В золотаве з багрянцем небо
Птах молитви злітає до тебе.
Він присяде на Божій долоньці,
Де блакитна Земля і Сонце,
Де заграви та дивохмари
Мрій людських випасають отари.
Небовогнику птах

Іван Потьомкін

2018.12.09 12:59

Відходимо од страху так повільно

Поволі так збуваємося страху,
Що дивними здаємось молодим.
Тим, хто не знав доносів і на плаху
Не сходив безневинним чи на дим
Із газових печей у небеса полинув...
Хто не вставав з молитвою єдиною:
«Спасибі батьку Сталіну за те,
Що жи

Домінік Арфіст

2018.12.09 12:14

я пізнав тебе...

я пізнав тебе по жесту…
я пізнав тебе по звуку…
у глибинах палімпсесту
у гущавинах бамбуку
тихе-тихе бурмотіння
виливається віршами
в моє ледве животіння
долітає голос мами…
дух літає де захоче

Сонце Місяць

2018.12.09 04:51

Катрани (Rammstein)

Витримуй екзамен
Тримаючись до кінця
Дивись хто йде позаду
Не затримуйся
Тримайся задля вірних
Бо це правдива честь
Дотримуючись правил
Хай інші грають без

Володимир Півторак

2018.12.09 00:13

* * *

Коли погляд -
пружиною скручений нерв.
Коли твоє мовчання кричить,
Поступово дорешти втрачаю себе,
Розчиняючись у тобі.

Твої хмари - червоні, і скали морські
Доторкаються стоп твоїх.
Я тебе роздягаю в уяві своїй.

Серго Сокольник

2018.12.08 21:58

"Записано вірно..."

поетичний сюр***

Пробився совиний клич
крізь сплетіння дерев і тьму-тьмущу...
О час неймовірний! Ніч
і трамвай, що прямує із Пущі.
"записано вірно", хоча у квит-
ку і місця вже майже немає...

Ярослав Чорногуз

2018.12.08 20:43

Сяюча гора

Туманом сірим все заволокло:
І небо, і дороги, і дерева.
І простір весь – як потьмяніле скло,
Його укрила курява сталева.

І сіється, і сіється, і сі…
Крізь туманець іскринами пороша.
І падає завіса… Й у красі –
Вогні дніпрові в золотий горошок.

Ванда Савранська

2018.12.08 17:35

Розповідь жінки про те, як їй подзвонив друг юності

Хтось подзвонив. Питаю: «Хто ви?
Без імені нема розмови».

І чую: «Не впізнали друга?»
Дочка злякалась: «Це злодюга!»

«Та хто ви, хто ви, як вас звати?» –
Тривога в серці, йду із хати…

Анонім Я Саландяк

2018.12.08 16:46

із радянськоі публіцистичної думки – вибране

Ю. Шрейдер, доктор філософських наук ІДЕОЛОГІЯ ЧИ СВІДОМІСТЬ? ЩОДО ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ. (СРСР - березень 1990 р.) Роки репресій та застою не заглушили руху філософської думки в нашій країні (СРСР). Можна було би назвати десятки імен тих, хто вик

Олександр Сушко

2018.12.08 15:52

Астероїд

Байдуже - бомжак ти із трущоб
Чи владар, гартований у битвах:
Не врятує світ уже ніщо -
Ні краса, ні розум, ні молитва.

Смерть впаде уламком із небес
(сірка та вогонь - шикарний посаг).
- Лиш один Ісус Христос воскрес!
Людям - тьма! - реве мара б

Таміла Леськів

2018.12.08 11:18

Сон

Котиться місяць по тину.
Сяйвом залито долину
І білобоку хатину,
Ліжечко в ній і дитину.
Солодко спиться дитині
В теплій, затишній хатині.
Сон їй приснивсь: на ялині -
Фея у срібній свитині.
Раптом вікно відчинилось.

Микола Дудар

2018.12.08 11:15

Я иду... ты ведь дома?

Я возьму твою боль
Это боль, несомненно
Застилается коль -
Буду грошей разменной…

Я возьму твою боль
Разолью по стаккато
Выбор смелый не столь
Буду вновь снегопадом…

Сонце Місяць

2018.12.07 18:05

Любі

Cвіт переповнений чуттями
згадаю я про це тобі ~
коли ми будемо котами
& обтікатимемо всі

Cкладні матерії нерівні
безвинні бильця & кути
неначе витончені тіні
ачей романс як не крути

Домінік Арфіст

2018.12.07 16:11

іду...

іду за дітьми… світлими путями…
вбираю мову вільної води…
не відаю – навіщо і куди
кочую непрожитими життями…
у тишини навчаюсь забуттю
у світового дерева під тінню…
любов моя старцює попідтинню
віддаючи себе передчуттю…
іду за дітьми… весело і ж

Олександр Сушко

2018.12.07 11:02

Какофонія

Якщо поезії немає у душі -
Нелегко жити, серце в онімінні.
Тому Пегас щодня ірже: - Вставай! Пиши!
Коли жуєш чи робиш омовіння...

Найголовніше - ухопити олівця,
Заглибитись у думах в потойбічне.
І - бац! Лопух перетворився на митця,
А графоман у

Іван Потьомкін

2018.12.07 10:00

Діані Сливінській, професору й неабиякому кулінарові

Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині
Із долоню добру десь.

Юрій Лазірко

2018.12.07 06:27

постосiннє танго

де небокрай
по стежці журавлиній
іде зима
по опіки розлук
опалий рай
кривавить у калині
і вже нема
солодких мрій і мук

Ігор Деркач

2018.12.06 22:30

Дальнє плавання

До гавані далеко кораблю.
Вітрило не біліє, а линяє,
тому що довго плавати люблю,
і ліпшого нічого не буває.

Каюту драю, люльку не палю...
На палубі ночей не коротаю.
Я запрягаю вітер, а рулю
іти автопілотом дозволяю.

Олександр Олехо

2018.12.06 20:42

* * *

Вмикаю ніч, натиснувши на вимикач.
Вмикаю сон, залізши під перину.
Старий годинник цокає… стукач,
рахуючи невиспану годину.

А я слонів рахую. Гайна річ –
немов скажені, не стоять на місці
(ще й хлопають вухами увсебіч).
А хом’ячок посопує у кліт

Микола Дудар

2018.12.06 15:24

Cohfiteor суб’єктивного мислення на…

Ще не вели Ісуса на розп’яття…
Ще в снах дрімала річка-каяття
Тримались берегів своїх ще "браття" -
Сказав мій Бог: - Дружище сядь, затям
Бо все оте, що вбите і забуте
Пройдут віки, воздвижеться на Хрест
І буде вам всім боляче, ох буде
І буде вам

Ігор Шоха

2018.12.06 12:10

Презумпція безкарності

Ну й заварили! Аж валує дим.
І не поймеш: чи п’яні, чи бандити?
І як забути, що немає з ким
у цьому казані куліш варити?

Що Раша, що Малі, що Сомалі...
віщає і показує у сіті:
герої епопеї москалі –
«Пірати ХХІ-го століття».

Любов Бенедишин

2018.12.06 11:58

***

Украдено щастя. Підмінені ліра і міра.
Загублено зернятко істини. Втрачено суть.
Здалося чи справді – в імлі похитнулася віра:
Куди це її, ще притомну, під руки ведуть?

Сполохана думка. Сльоза очманіла – на віях.
Майбутньому винна. Минулого не пове

Олександр Сушко

2018.12.06 10:28

Неук

Є в оркестрі скрипки та валторни,
Вік учились грати недарма.
Та свистулька внадилась моторна:
Гвалту - доста, музики - нема.

Нині моду правлять недоріки,
Чисті ноти - фарс, не той фасон.
Моцарт на роялі хай не тринька,
Є "маестро" з Диркіна-Фас

Марія Дем'янюк

2018.12.06 10:25

Ялинка у Хмельницькому

Впала зіронька на ялинку,
Засміялася лунко-дзвінко.
І від сміху такого яскравого
Гілоньки вигравали загравою.
У святкових перлинах-сережках!
У шовкових сніжинках-мережках!
Сині мрії з відтінком лаванди
Утворили намисто-гірлянди!
Сріблоясно вона у

Маркіяна Рай

2018.12.06 00:18

Як ти, коханий

Як ти, коханий, там гинеш без мене? Привіт!
Сонце блукає захмареним небом Полісся.
Так горизонт мій журливо сьогодні вознісся,
Та у зажурі прекрасний наш крихітний світ!

Чуєш, коханий? - Нашіптують долю ліси.
Слухай! В їх голосі - праведність і

Микола Дудар

2018.12.06 00:07

із циклу: Спогади

Ще свіжий сніг манив своїм завзяттям…
Ще вітер
Сніг
До ніг
Старанно клеїв -
Ви одягли своє найкраще плаття
і ми пішли крізь місто по алеї
Вгибався кожушок у пружне тіло
І рухались у такт дві рукавички

Володимир Бойко

2018.12.05 19:44

Ворожба

Ворожи мене , дівчино мила, чи не ворожи –
Збудить півень зорю і розвидниться ніч на світанку,
Перші промені сонця несміло одхилять фіранку,
До наступної ночі заснуть чарівні міражі.

Заворожений я дочекаю наступної ночі
І повториться все, як найпе

Ігор Деркач

2018.12.05 16:36

Не жалій

Не зайве обійматися. Найшло –
реалізуй веління свого серця.
Якщо даруєш іншому тепло,
то це тобі сторицею вернеться.

Цілуймо наймиліше на землі
у той момент, коли душа жадає.
Її лікують радощі малі,
коли тебе велике оминає.

Маркіяна Рай

2018.12.05 13:00

Сер......ри

Серед рядів собіподібних - голосно тішся! Король роздягається. Король безумовно голий. Так закладають основи твоєї депресії, висівають зерна - не на своєму місці. Грець із ним - задираємо голови! Ось воно - обличчя дурня, обрамлене мереживом спіднього і

Маркіяна Рай

2018.12.05 12:31

Сліди...... ля дів

Сліди лягають вервицею під вікнами. Хто вона, та, що ходить босоніж і не примерзне? Не замерзне. Не спиниться. Та, що витягує (біситься, та мовчить) загострені вилиці. Все минеться - цідить однією лиш струйкою думки. В дзеркала не дивися, - гарчить. Блід

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів