ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.03.26 10:38
Із Володимира Висоцького

I.

Початкове слово
про Вітьку Корабльова
й дружка його одвічного
Ваню Диховичного.

Вікторія Осташ
2025.03.18 02:18
повертається камінь на місце падіння
повертається злодій на місце злочину
і сновида вертається за сновидіннями
а у тебе поете які збочення?


© Вікторія Осташ, Поетаріум, 2025

Сонце Місяць
2025.02.23 08:16
давня хата скраю
небо понад нею
мов урочі шати





просто попд хату

Олена Побийголод
2025.02.21 09:40
Епічна поема
 
Еней був парубок моторний...
Але – не згірш і Одіссей.
Тож, доки мелють наші жорна,
продовжмо звичай славний сей!

Розділ перший(День 1-й. Ітака)

Борис Костиря
2025.01.18 19:58
Сергія розчарованість штовхала
В пияцтва невимовну простоту,
У ті відомі рятівні лекала,
Де кожен знайде відповідь просту.

І друзі розбігались полохливо,
Почувши про якусь його біду.
Були вони не друзями, можливо,
А видимістю дружби на льоду

Євген Федчук
2024.10.24 14:20
Сидять діди під корчмою, згадують минуле,
Коли кров була гаряча та молоді були.
Згадують літа далекі, як козакували.
З ким билися та в краях яких побували.
Більшість згадують про Хмеля, бо ж із ним ходили,
Під Зборовом, під Корсунем ляське вій

Євген Федчук
2024.09.01 15:26
Вступ
Сонце піднялось високо та гріє не надто,
Бо ж вже осінь і холодний вітер з моря віє.
Добре, хоч сьогодні з неба мжичкою не сіє.
Днів таких от, як сьогодні, зовсім небагато.
Тож сів старий на колоді на березі моря.
Сонцю лице підставляє, мружи

Борис Костиря
2024.06.02 22:46
Я загубився у гаях понять,
Я віддалився від людей натхненно.
І нависає видиво проклять,
Що поселились на землі нужденній.

Розчарувавшись в марноті доби,
Я поселився в лісі одиноко
І слухаю мелодію дубів,
Розгадуючи ребуси сороки.

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Євген Федчук
2024.01.11 19:53
Вставай же, синку! Досить уже спати! –
Над вухом батьків голос прогудів,
Немов хто поряд вистрілив з гармати
І гарний сон миттєво відлетів.
Микола підхопився. «Де це я?» -
Майнула думка. Але вмить пропала.
Бо ж батько не один над ним стояв.
Два коз

Микола Соболь
2023.09.02 06:46
сага-трилогія

частина І-ша – Зустріч

Де Черемоші* сходяться в єдино
й вітрисько у розпадині живе,
кривава повня у нічну годину
стару заводить пісню про нове,
на березі ріки попід горою

Євген Федчук
2023.08.06 15:35
Над балкою легкий димок здіймавсь,
Можливо, від маленького багаття.
Та хто там, скільки – як то можна взнати?
Отож, Степан в траві тихцем скрадавсь.
А він чудово знався на цій справі –
Ніщо не трісне й не зашелестить.
Частенько завмира на якусь мить

Євген Федчук
2023.05.25 18:13
Розпростерши білі крила, пливуть Чорним морем
«Чайки». Вже аж під Стамбулом опиняться скоро.
Поки турки під Кафою вовтузяться з ханом,
Козаки з Січі зібрались в гості до султана.
Отаман на першій «чайці» вперед поглядає,
Десь турецький берег скоро з’

Олена Побийголод
2023.05.11 11:17
Із Леоніда Філатова. Казка для театру
 
В цій письменній стороні
пишуть навіть на стіні.
Стати з усіма нарівні
закортіло і мені!

Дійові особи:
• Цар

Ніна Виноградська
2023.04.20 18:41
Присвячую вірним синам України:
Василю Симоненку
Василю Стусу
Василю Сліпаку

Розділ I

Кал

Євген Федчук
2023.03.30 14:45
Полуденна спека поволі на спад вже пішла,
Камінна дорога не так припіка босі ноги.
Затихли Афіни, сховалися в кокона свого
І тиша поволі над гамірним містом лягла.
У темному небі яскраво засяяли зорі,
Знайомі сузір’я, хоч трохи, немов не такі.
Як ба

Ігор Герасименко
2023.02.26 16:17
Мчи, поете, маршруткою вдаль
золотистим і листям, і містом.
Нагорода очікує, вдай,
і поблискує солодко-близько.

Мчи, поете, натхнення ввімкни,
не проґав – десь приблизно о восьмій.
Погляд ввесь потонув у вікні.
На зеленому «Спринтері» в осінь

Євген Федчук
2023.02.23 19:32
Він степом гнав коней крізь день і ніч,
Пересідав з одного на другого,
Не мав й на хвильку зупинитись змоги,
Адже важливі вісті віз на Січ.
Він на Січі відколи пам’ятав,
Між козаків з малого зовсім виріс,
Тож у козацьке братство вірив щиро
І братчи

Євген Федчук
2023.01.22 16:07
Вступ

Поглянути б крізь часу далечінь
На рідну землю, на її простори –
Степи безмежні і високі гори.
Піднятися б високо в неба синь,
Оглянути навкруг з отих висот
Від Дону аж до самого Дунаю,
Які край цей народи населяють.

Євген Федчук
2023.01.12 17:14
Вася Стрьомкін іде на війну.

Зав’яз Путін в Україні у спецоперації.
У далекім Мухосранську йде мобілізація,
Бо шукають добровольців йти «хохлів» громити.
А там грошиків добряче можна заробити.
Ще й, як кажуть, у «хохлів» тих добра є багато
Так, що

Тетяна Левицька
2022.12.20 17:54
Відцвіла весною,
Літом серенадним,
Верби низиною
Сиплять листопади.

Осінь на долівки
Жовті плахти стелить.
Спурхнула із гілки
У чужу оселю.

Євген Федчук
2022.12.15 16:17
ІІ ВЕРЕСНЯ 1943 РОКУ.

Осінь вже робила перші кроки
По шляхах великої війни.
І чекали в Токмаку два роки
Доки будуть звільнені вони
Від цієї чорної навали,
Що прийшла, вважала, назавжди
На землі і в душах залишала

Євген Федчук
2022.12.11 16:49
М.І.Кавуну
І
Хто раз в житті у очі голоду дивився,
Той пам’ятає хліба справжнього ціну
І не дозволить собі крихту ні одну
Під ноги кинуть. Хай би як був не наївся.
А що вже ті, хто тридцять третій пережив,
Пройшов живим кр

Євген Федчук
2022.10.13 19:17
Скільки раз нас закликали: «Повстань, Україно!»,
Скільки раз ми піднімались і на смерть ішли
І мільйонами під ноги недругам лягли
Аби лише не стояла вона на колінах.
Скільки раз ми піднімались – стільки й помирали,
Щоб до рук комусь віддати кляту бу

Євген Федчук
2022.09.15 19:16
Він був козак, вона – вельможна пані
Та ще різниця чимала в літах,
Але коли народиться кохання,
Хіба воно про те кого пита?
Так уже сталось в ту тривожну осінь,
Як Хмель з полками під Замостя став
І самій Польщі бачить довелося
Стихію бунту в полум

Ігор Герасименко
2022.05.22 14:52
О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять,
а відпочинеш уночі, бо ці
рослинки, як
мандрівника і лірника, цікавлять

і спалюють, і створюють мене,
і генерують мрії незгасимі.
Цей полудень чарівний не мине.

Ярослав Чорногуз
2022.04.26 06:54
Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --
Україно моя ти стражденна,
Ну за що розпинають тебе?!

Ну за що знов тобі — стільки горя? -
Очі виплакав я у журбі.
То — сусід бездуховний і хворий
Так озлоблено заздрить тобі.

Іван Потьомкін
2022.04.19 13:57
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Євген Федчук
2022.02.06 20:17
Усілись діти коло печі,
Коло старого дідуся
І напосілася малеча
На нього галаслива вся:
- Повідай казочку, дідусю,
Таку, яку ніхто не чув!
А дід підкручує все вуса.
Біля печі оце б заснув
Та не дають ці охламони,

Тетяна Левицька
2021.12.30 21:09
КОРОНА СОНЕТІВ
СВІТОЧ ДУШІ


Магістрал (І)

Розбилося зими холодне скло,
Відлига із дахів збирає краплі.
Шпак розганяє зоряним крилом

Тетяна Левицька
2021.12.27 09:07
ЧОТИРНАДЦЯТИЙ ВІНОК

СПОВІДЬ


І (XIV)

Дай золотитись у твоїй любові
Трояндою, коханий. Тільки ти

Євген Федчук
2021.12.26 19:39
Вступ

Каган Дір мовчки їхав на коні
Попереду цілої кавалькади.
Гучні розмови чулися позаду,
Всі здобич обговорювали радо.
А в нього очі все одно сумні,
Не дивлячись на полювання вдале.
Везли позаду турів, кабанів,

Ігор Герасименко
2021.12.22 10:39
Друге, нам не віриться, що грудня.
Дні зимові грюкають-видзенькують.
Дві симфонії – грибна й городня –
«смачно» диригуються виделкою.

Що моїй душі в негоду взути?
Скрізь, о, не зими замерзла злість,
а навколо і на серці – всюди
осені вляглись

Тетяна Левицька
2021.12.21 23:06
ТРИНАДЦЯТИЙ ВІНОК

ЗОЛОТИТИСЯ В ЛЮБОВІ

І (XIII)

Допоки не порветься щастя нить,
Снагу черпатимемо із криниці.
В траві кульбаба жовта мерехтить,

Тетяна Левицька
2021.12.08 09:48
ДВАНАДЦЯТИЙ ВІНОК

ЩАСТЯ НИТЬ


І (XII)

Квітує ніжність в малиновім слові.
Ти говори, коханий, це – бальзам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Коментарі (Поеми) - останні надходження за 1 день

Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?