Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.05.05 21:36

Утома

Утома глибоко проростає корінням
у порепану землю.
Утома стала світовою,
уселенською. Це втома
самого космосу,
самої світобудови.
Втомилися культура
і цивілізація, тріснули

Ярослав Чорногуз

2025.05.05 21:05

Музика щастя (пісня)

Падає дощ міріадами крапель,
Наче журу у вигнання жене.
Ніби піснями благає Неаполь --
Не залишай, моя мила, мене.

Будемо слухати музику чуйну
Пестощі лагідні сіє нам вись.
І почуття розквітає так буйно,

Іван Потьомкін

2025.05.05 19:08

У Павільйоні Дітей

Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Сергій Губерначук

2025.05.05 13:29

Після довгої праці нема заробітку...

Після довгої праці нема заробітку.
Таргани перемерли від голоду в кухні.
Тільки літра вина в кришталевому кухлі,
у який хтось поставив розтріпану квітку.

Є кохана, в якої нема заробітку.
Скоро нас ознайомлять сусіди веселі
з прейскурантами цін на

М Менянин

2025.05.05 13:15

Молитва з «Новий ОР**»

Авун д-уашмая
Швук лан хобейн. Амин*

Молитва з «Новий ОР**»

Боже мой, Заступник мой,
нині будь со мной,
нині будь со мной.

Віктор Кучерук

2025.05.05 13:11

* * *

Роздивляюсь без охоти
Знаки зіграні стократ, -
Ми з тобою різні ноти
Неоднакових сонат.
Ми такі фальшиві звуки
Двох украй чутливих струн,
Що кінця немає мукам,
Що впадають душі в сум...

Борис Костиря

2025.05.04 21:18

Обличчя потворності

Подивитися в обличчя потворності,
в обличчя, яке розпадається,
в обличчя ентропії.
Обличчя потворності -
чи це можливо?
Ми звикли уявляти
у понятті "обличчя"
щось прекрасне.

Артур Курдіновський

2025.05.04 17:50

Життя без назви

А я помер. Я вже давно помер,
Тоді, наприкінці сумного грудня,
Що перекреслив віру та майбутнє,
Безжально кинув душу в світ химер.

Я промовляв незграбне каяття,
Приречено крокуючи до плахи.
Польотом жалюгідної комахи

Ігор Шоха

2025.05.04 16:47

Напередодні вчорашнього

Напевне, віщі сни
збуваються... для мене
наступної весни
не буде вже війни
як мовиться, напевне.
Та поки у вікні
щезають тіні темні,
являються мені

С М

2025.05.04 16:16

Пісенька Тарілок Із Нержавійки (Hot Tuna)

Злабай нам, як ти хотів окремий шлях
О не тікай провулком, ні, цей день почати би інак
Чув я люди кажуть, що роки ти за хмарами провів
Ані до чого ясновидці
Майбуття твоє урочий спів

Тінями крокуючи за вилиски вітрин осяяних
У свою пітьму, мов та

Леся Горова

2025.05.04 15:43

Герда

Холодний вітер оббиває крони,
Завчасно вбрані квітнем беручким.
Лахміття біле трусить на стежки.
І цідиться ранковий срібний промінь
На крижаного шереху стіжки -
Морозу слід, що товкся безборонно.

Безсердно і безжально цілувати

Ярослав Чорногуз

2025.05.04 13:33

Крик болю

Спохмурніла неба блакить,
Зашуміла травнева злива,
Ще учора я міг любить,
Ще учора я був щасливим.

Ще учора душа цвіла
І горнула щастя до себе.
А сьогодні чорна імла

Євген Федчук

2025.05.04 13:15

Облога Збаража Хмельницьким у 1649 році

Козак Степан Галабура на Січ повертався.
Ходив разом із Хмельницьким ляхів воювати.
Братчики, коли дізнались, вибігли стрічати.
Він із ними по-козацьки чемно привітався.
Обійнявся, з ким роками ділив саламаху,
Ходив разом у походи – то ж брати по кро

Ольга Олеандра

2025.05.04 10:33

Ніч вила

Ніч вила перекличкою сирен.
Ніч плакала вогненними сльозами.
Із списку в вічності вкарбованих імен
хтось поясність, чому це здійснюється з нами.

Хтось розкажіть, для чого цей кошмар.
Окрім біди, у нім нема нічого.
Для купки нелюдей «величчя і нава

Юрій Гундарєв

2025.05.04 09:20

Одрі Хепберн, моя чарівна леді

травня народилася одна з найчарівніших актрис світового кінематографа.
А може, не «одна з», а просто «одна»…

Краса, мов сніжинка, тане -
була і, на жаль, нема…
Сьогодні - весняний світанок,
а завтра - уже зима…

Іван Низовий

2025.05.04 08:20

* * *

Ми кров чужу дарма не проливали,
Не їли хліба із чужих полів,
Свій край від азіатської навали,
Від цісарів, царів і королів
Ми боронили.

Вчімося ж любити
Незганьблену історію свою,

Віктор Кучерук

2025.05.04 07:09

* * *

Коли навскач пустились рими
І слово тиснеться в рядок, -
Не грай заманливо очима
На ліжку з білих пелюсток.
Якщо порив піднявсь на градус
І звична справа не суха, -
Не клич до себе жестом знади
І ніжним запахом гріха.

Артур Курдіновський

2025.05.04 04:01

Напис (сонет)

В руках тримав трояндовий букет.
Шукав єдиний погляд крізь мільйони.
Заграли ні про що гучні тромбони,
Тендітний заглушаючи кларнет.

Весна легкий крутила пірует,
Дрібницями здавались перепони.
Та молодості перетнув кордони

Борис Костиря

2025.05.03 21:45

Кісточка вишні

Об кісточку вишні розколеться дуб,
Розколеться Всесвіт об кісточку Бога.
Не зможе приборкати світ душогуб.
В'язниця для духу тісна і убога.

Ця кісточка кине усе в катаклізм,
У ті потрясіння, які неминучі.
І погляд цей буде не злий песимізм,

Юрій Лазірко

2025.05.03 17:51

В Тобі Моя Любов

Так мусить бути аж до білих скронь і далі...
В тобі — моя любов, в мені — твої печалі.
Та хочеться весни, такої, щоб — навиліт,
і котяться в сльозі на берег часу хвилі.

Приспів:
то спокій настає
хвилину до кінця доп`є

Віктор Насипаний

2025.05.03 13:48

Здивував

Хвалиться діду внук – малюк.
Щасливий він без міри:
- Мені купили ноутбук
Такий чудовий, сірий.

Малий вмикає ноутбук.
Дідусь лише зітхає.
- Скажи, комп’ютер в тебе був? –

Віктор Кучерук

2025.05.03 06:16

* * *

Говорила, що любиш,
Обіцяла чекати,
А доводиш до згуби
Через відчай утрати.
Пробудила недолю,
Відвернувшись од мене, –
Серце, вражене болем,
Калатає шалено.

Устимко Яна

2025.05.02 22:20

сонця сон

коли у сонця сон воно зітхнувши
рожеву хмарку вмощує під бік
і вниз пливе за комин і за грушу
за берег що згасає віддалік

коли у сонця сон – колише обрій
за ним заграву що от-от впаде
приречено і

Борис Костиря

2025.05.02 21:41

* * *

У цьому парку, старому садку
я мов у куполі,
який захищає від вітрів часу,
я в давньому Вавилоні,
який пронизує своїми стрілами
інші часи.
Я заходжу сюди рідко,
мов у храм.

Віктор Насипаний

2025.05.02 21:10

М’яка іграшка

Питання діду внучка задає:
- Чи іграшки в дорослих гарні є?
Сміється дід: - Подумай ти сама.
У когось є, а в когось вже нема.
- Скажи мені, дідусю, а яка
Найкраща в тебе іграшка м’яка?
Регоче довго, щиро дід Іван:
- Є іграшка м’яка, – то мій диван.

Леся Горова

2025.05.02 16:24

У Світлий Понеділок

Я хочу світла! В нього умочить
Перо своє, щоб скрапували чисто,
Збиралися в цитринове намисто
Слова й рядки, і грали променисто!
Я хочу світла! Тисячу причин
На те я маю, в Бога просячи
Вернути світло на стезю тернисту.
Проси зі мною Бога. Не мовч

Ольга Незламна

2025.05.02 16:00

Чотири імені для мого саду

Весняний сон
В саду весна — шаленство ніжних слів!
І кроки тонуть в зелені шовковій,
Повітря — мед, а в пісні світанковій
Живе мій подив, звільнений від снів.

Тут кожна квітка — шепіт мирних днів,
Як спогади, що випливли раптово

Віктор Кучерук

2025.05.02 13:31

* * *

Рожевіє місяць понад гаєм
І шумлять під вітром явори, –
Я на тебе досі виглядаю
Та шукаю всюди до пори.
Спів знайомий вирізняю в шумі,
В млі вбачаю дороге лице, –
І не можу вгомонити думи,
Пійманий у пристрасті сильце.

Іван Потьомкін

2025.05.02 11:29

ШАНУЮЧИ БАТЬКА

Давно це сталось. Тоді, як в Ізраїлі мудреці правили народом. Зайшла мова про ефод. Це, власне, ритуальний одяг для первосвященика з вісона й дванадцяти дорогих каменів, що символізували племена ізраїлеві. Довідались мудреці, що в Ашкелоні мешка чолов

Тетяна Левицька

2025.05.02 09:01

Сонячна краса

Ця щира білявочка, жінка з райцентру,
Собою затьмарила сонця розмай.
Вона хуртовина і всесвіту центр.
Люби її, світе, в долонях тримай.

Їй заздрість підніжки вставляла під ноги,
Судьба вибирала тернисті шляхи.
Кропи її душу, як ружі розлогі,

Ігор Терен

2025.05.01 23:39

До майського колорадобєсія

Нового мало і як завжди:
поети пишуть всує,
на це уже немає ради,
тупицями керують зайди,
московія лютує.

Три гамадрили бабуїни
і їхні сателіти

Борис Костиря

2025.05.01 21:53

* * *

Ми входимо в річку, в потоки буття,
У первісний хаос, де хвилі прибою
Дарують повернення в лоно життя,
Де тільки і можна нам бути собою.

Ми входимо в річку, і сивий Гомер,
Воскреслий із вод, повертається знову
Крізь вихори часу, і той, хто пом

Устимко Яна

2025.05.01 18:32

фейсбукові присвячується

вид людини – фейсбучанин
соцмережевий прочанин
він щодня іде на прощу
до святинь «рекламні мощі»

від світання до смеркання
від смеркання до світання
йде прочанин кроком-махом

Тетяна Левицька

2025.05.01 10:43

Мачинка щастя

Покохала його колись,
як весна золотила вишні,
та лелека злетів у вись,
і нічого у нас не вийшло.

Ревнувала його колись,
жили різала на зап'ястях.
Перед свідками не боживсь,

Олена Побийголод

2025.05.01 10:11

1908. Із вікна вагона

Із Андрія Бєлого

Потяг плачеться. В далеч похилу
телеграф простягає дроти.
Пролітає земля спорожніла.
Пролітаю: у землю лягти.

Вся місцевість – така невесела...

Ольга Незламна

2025.05.01 09:14

Між буднів і мрій

Між буднів і мрій
1
Така, як всі... У чорному пальто
Стою в трамваї, вловлюючи тишу,
І світ мене крізь скло, немов колише.
Зупинка. Вихід. Знову тиснуть ''Стоп''.

Шипить прощання - от і вийшов хтось

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Нові автори на сторінці:

2025.05.04

2025.04.30

2025.04.25

2025.04.24

2025.04.14

2025.04.12

2025.04.08

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?


Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі

Огляд	Дата
Дігай Тетяна : "Наскрізний сюжет пропонованої статті – це спроба аналізу осучаснення літературного процесу на Тернопіллі, уявна подоро..."	2023.08.25