" Цікаво, що більшості, як фахівців, так і любителів, Поезія нині видається чимось еклектичним, "вавилонським стовпотворінням" усього, що завгодно, навіть у творчих світах від одного автора. Цей висновок дещо поверхневий, як і інша, здавалося б, очевидність - мовляв, ніхто не знає, що відбувається в бездонному світі Української поезії, - ні критики, ні самі поети, у першу чергу - імениті.
Чому ці висновки здаються мені поверхневими? Напевне і тому, що Поетичні плоди таки піддаються і художньо-стилістичній класифікації (мають смак), і аналізу суті (мають характерне змістове наповнення). Отож, якщо зі смаком дещо простіше, - береш визнаних світових майстрів і вчишся, то з корисністю, зі змістом, - важче. Але так, чи інакше, для глузду корисними вважаємо більш-менш цілісні концепції світобачення, - створені не одним десятком поколінь справді визначних людей. Ці концепції мають своїм відбитком і всі відомі нам мистецькі системи (як і всі наукові). Звичайно, такі концепції не припиняються ні в просторі, ні в часі, - ведуть до конкретних цілей і завжди мають своїх послідовників. І те, що нині широкі верстви цих послідовників мають вищу ступінь свободи, порівняно з минулими поколіннями "ідейних прочан", мало що значить. Бо, як і для юного футболіста, що розбив шибку, і втікає від справедливого покарання - важливою є не швидкість руху, а обсяг простору. Отож, вивчаючи мистецькі концепції, ми (учасники проекту) спробуємо осягати себе і вас, виходячи з обсягів, які успадкували і спадкуємо від мистецького і не мистецького світів...

   Взагалі, в "Поетичних майстернях", ми взяли на себе величезне нахабство звузити безмежний поетичний простір рамками окремих тем, хоча і епохальних. Вірніше, звузити не сам простір, а наші розшуки у ньому і розшуки, звичайно, самих себе. А щоб це - "себе" знаходити, певно, потрібно розпочинати від означень. Наприклад, що таке поезія? Вам не приходило до голови таке запитання?
Хто такі "поети" - це більш-менш відомо (наприклад, див. Проектування віршів), як версія, це - люди з витонченим смаком, люди, що передають свої відчуття через рими, медіуми гармоній ( передавачі автентичності) навколишнього видимого-невидимого багатовимірного Життя.
"Медіуми історії" - звучить ніби зрозуміліше, однак чи існує явище "історії" у нинішньому чи там майбутньому часі? Та й чи існує сама історія, як світ перебування поетів? Вже швидше за все вона сама - предмет людської творчості. Особливо це помітно на прикладі таких осіб як Гомер, Геродот, Нестор, чи там тисяч інших авторів "служанки влад" - історії.
І все таки, що то є - поезія? В широкому розумінні поезія - це ...

Друзі, якщо Вам відомі цікаві Українські мистецькі сторінки - просимо надсилати їхні URL-чики для наших калейдоскопчиків.

Пишіть нам.