Я - раб чорної пути вуальки, Визволи мене від пути вуальки, Визнавши свої гріхи, Знайшовши їх в собі, Куди ж ви поділися мої світлі пастиралі, То пута вуалька літає, І пута вуалька дзвенить розпаччю, накручуючи чорні спіралі, І все ж тики ув’язнил

Літає по небу вогонь, а над землею теж літає, Реве війна, як вогняна вуалька, Палаюча в ночі. Спалює міста, не заллє вода, Яскравим полум’ям горить і бути покірним говорить. Плавить все навколо до тла, Не втече і не піде ніхто, і ніщо від цієї в

Відчинилися двері у невидимий чорний світ, Панує чорна тінь - вуалька у ньому… У місячному небі ясні зірки ледве видно, Мертвим поглядом у скло дивиться череп місяця. Темний шар хмар рухає чорною вуалькою, проступаючи на ньому обличчя чорних магів,

Навкруги було темно Панувала чорна вуалька, Ховаючись з виду, Так сховалася, що ніхто не бачить її, Так і з'явилася злобна вуалька, бачучи її Все навкруги поринуло у доімоту, Та прогнати зловісну вуальку не може

Два чорних та сильних крила Їм похмура вуаль безодні, Зовсім не страшна, Злетять до небес, Але крила під тягарем Вам не злетіти, Тягар давить і тягне вниз, Не скинути їм його Маєте померти

Живе у пітьмі Землі темрява, Бо Земля була безвидна та порожня, Літає вона над Землею, витає темрява липучою імлою, Лягає над даллю сіро - прозора вуаль чорних річок, Та за кожною темрявою Інша темрява приховує біле світло густе і все навкол

Проєкт «я - жива, я - людина» Не панікуй. Це найжахливіше. Якщо не панікувати - вихід завжди знайдеться. Нічого так не рятує від паніки, як прості та виразні дії Якщо панікуєте, панікуйте за напрямом до виходу.

Проєкт «я - жива, я - людина» У людиниє повинно вистачати розуму на те що, щоб ненавидіти своїх ворогів. Темрява не може розігнати темряву - може лише світло. Ненависть не може зруйнувати ненависть - може лише кохання. Коли ми ненавидимо

Проєкт «я - жива, я - людина» Великі душі переносять страждання мовчки. Піддатися душевним стражданням без опору - все одно, що залишити поле бою, ще не переможеним. Щоб зцілити страждання, потрібно пережити його повністю.

https://youtu.be/ceo2QnH9QDk?feature=shared на задвірках гуляє пліткарка - осінь, пліткарка - осінь віє, плітки віє, то вітер осіннє листя - плітки руді - розносить по світу, вона розповсюджує листям плітки скрізь, падають, шумлять ... шепочут

Проєкт «я - жива, я - людина» Розумну людину неможливо образити; ображаєшся рівно на стільки, на скільки почуття перевершують розум Справедливість запанує тоді, коли кожен сприйматиме чужу образу як свою. Ворог не той, хто завдає образу, але

Проєкт «я - жива, я - людина» Кожен може розізлитися - це легко; Але розізлитися на того, на кого треба, і настільки, наскільки треба, і тоді, коли треба, і по тій причині, по котрій треба, і так, як треба, - це дано не кожному. З усіма людьми

Проєкт «я - жива, я - людина» Коли люди дорожать один одним, коли хочуть бути разом, коли готові приймати свого чоловіка або дружину такими, які вони є - тоді ніякі кризи не страшні. Життя завжди чекає, коли настане якась криза, перш ніж п

ходить оксомитова пора по землі святої, взявши фарби в руки осінь золота, тихо оксамита малюючи оксамитові краєвиди, Змінюючи з кожним днем осінні пейзажі, перетворюючись із зеленого на жовтий, або поморанчовий або червоний. поступово залишаючи

Проєкт «я - жива, я - людина» Зціли травми, які заважають тобі бути щасливим, коханим та багатим! Ми всі зламані. І саме в місцях надломів ми часто найсильніше. Коли поруч близька людина, яка готова втішити і підтримати, травми виліковуют

Проєкт «я - жива, я - людина» Агресія слабких, спокій сильних. Істина часто буває нищівною зброєю агресії. За істину можна збрехати і навіть убити. Агресія без опір стає заразною хворобою.