•  Столітній лист

Столітній лист в запиленій шухляді
Чекав тебе, як іноді у сні

•  Голос муз

Він і досі в мені, як напнута струна, – бринить,
Як холодна вода, як з трибуни потужний вигук,

•  Осінь двадцятого

Осінь вигавкує коло воріт, а все ж
Лащиться, просить м'яса.

•  Пташок у винограді

Пташку, пташку, відкрий ми душу,
Що воркочеш у винограді?

•  Під дугою густої галузи

До по колу вертає земля,
Світло цідиться ген поміж пальці, –

•  Прокидатися зранку від щебету солов'їв

Прокидатися зранку від щебету солов'їв,
Солов'їною кликати долю з-за пишного цвіту

•  Доброго ранку

Доброго ранку!
Теплої кави,

•  Недільний скарб

Поет – пророк. Читайте по губах
Цю синю сталь суворої науки,

•  Дуже добре лице

Дуже добре лице все ще дивиться в ніч,
Виглядаючи в ній силуети

•  Чудово!

Що то є – слово?
Яка нагорода –

•  Ґрунт. Пам'яті В.О.

Ви померли вчора, у сорокаденний дощ.
Небо було суворим, гортаючи вчинків книгу –

•  Яйце думок

Сонце, вколоте в Божий ріг,
Витікає жовтком в таріль.

•  Цей пишний дощ

І стане дощ.
І пуп'янки півоній

•  Пугач

Напишу слова про слова –
Соло власних сумнівів, стом,

•  Вологі віти пізньої весни

Я хочу вийти, та не знаю як.
В моїй кімнаті – двері, двері, двері...

•  Денне

Але ж, Боже, яка нестерпність
Ці години поміж чужими!

•  Демарш задухи

І най би було сонце згасло!
І най би квіти відцвіли!

•  Бузковий смичок

Всю ніч грала скрипка у мене в руках
Сумний незнайомий твір.

•  Слово із листа

Ці слова – розколоті горіхи,
Марно кинуті.

•  Діаманта нешліфована

____________________Жура_______________________
____________Понура, неприкаяна______________

•  Прощання серед ночі

Я сумую за часом, коли скрипалі,
Обступивши довкруж мою душу,

•  Меандри

М'яко:

•  В розлуці з горами

Синього заходу чайка сідає на плечі.
Як ти, розгорнутокрилий, без мене веснуєш?

•  Гірко-зелені

Травами забуяло
Навкружжя з мого вікна.

•  Радісна

Сонце ранкове лягає у теплі води твоїх очей.
Дужі розгорнуті крила возносять тебе ген до сьомих небес.

•  Ягода

Не говори мені, Господи, легко: злагода!
Наче і гріх мій із мене водою стік.

•  Соул

Це те, із чого всі складають-
Ся... З атомів... Не в оксамитах

•  Місяцеві

Знову надкушене ябко висить над містом.
Мить потаємна, як в п'ятничну ніч ворожка –

•  Смеркова невіста

Бог затулює заходу око червоне
І чоло Йому хмарами густо йде,

•  Медитативне

Блаженних митей повнота
Сповняє слух.

•  Навіки музика

Й нізвідки – музика, як вічності удар
По скронях несвідомої в любові.

•  Хто не має себе

Ви – бур'ян.
Ваша розповідь буйна, пуста.

•  Весна дванадцятого

Горобці розклювали кинуте щедро й мене нема...

•  Сонечку

Стільки віршів, а жодного тобі –
Світлому...

•  Маргаритка у вазі

Шум дощу і стара бруківка,
І весна, як мур,

•  Хлопчик шукає на небі Великий віз

Хлопчик шукає на небі великий віз.
Нащо тобі, о мій хлопчику, стільки сліз?

•  Шпакам та іншим птахам

На білій пелюстці крокуса
Зникає остання

•  Заручникам

Світло падає в тихі плеса моїх зіниць. –
Скаламутить чи встромить голку в саменьке дно?

•  Про усе одно

Я наснюсь тобі весною,
Не вставай зі сну!

•  Ирій

Виходжу в світ, пробуджена зі сну,
Сягаю зором тихе верховіття.

•  Діалоги

Здається, все оце колись було:
Той самий стіл і розчерк на папері,

•  Зіткнення

– Колір твоїх очей – трава.
Запах твоїх слідів – гіркий.

•  Зірниці

Та як, скажи мені, зірнице,
Далека і незнана,

•  Дирижаблі

Мені снилися тої ночі
Дирижаблі над тихим морем

•  В снігах

Прикро, коли вогні
Тонуть межи вогнів.

•  Передсвяткове

Вже блимають вогні старих гірлянд,
Вже джаз стає мотивом невід'ємним

•  Як осінь пощезне

Як осінь пощезне під блиском льоду
І кане вглиб, –

•  Грішниця. До роковин голодомору

Одне зоря світиться.
Ділить наполовину

•  Тридцятий вірш

Мій тридцятий вірш
У осінню ніч

•  Листопад запізнілий

Листопад запізнілий приходить додому, як в гості, –
Роззувається чемно і одіж скидає в кут.

•  Pop Kuzinatry

Ніхто не читає маленької Кузі**,
Її листів.

•  Червоний светр

Що ж, якщо ви вже тут присутні
І на вас – ваш червоний светр,

•  1,6 льє

Дощ по мені, як рука по струні,
Б'є

•  Київ

Сягаєш плечима неба,
Стопами – пекла.

•  Сансара

Блакитна пташка не помічає моєї втоми.
Блакитній пташці усюди тепло, усюди – вдома.

•  Небесний страж

Чому така рясна твоя печаль, о небо?
Останні теплі дні добігли до обриву,

•  За класиком

Тиша така, як вірші про тишу.
Вірші такі, що пора облишити.

•  Зречені вічності

Навіть в цьому мільйонному місті
Серед інших – знаходиш мене.

•  Маестро

Про що Ви марите
У світлі осені,

•  Мій довершений образ

Я пливу, я пливу, я тікаю завзято від тебе,
Мій доконаний час, моя явносте серед людей!

•  Коротка ніжність

Під ліхтарем – метелик згас.
Коротка ніжність.

•  Осінні янголи

Все поміщається на дні
Осінньої пісні,

•  Голуб

Цілі океани байдужої води
Вилизують дахи і ринви,

•  Палаюче коло життя

Напевне, усі ці пожежі заради диму.
Ітиму, куди повзтиме, куди вестиме.

•  Жовтий метелик кружляє

Жовтий метелик кружляє, кружляє
У моєму сні.

•  Вістрям слів

Вістря гостре внизати у м'якіть серця...
Масло топлене вся ця душа і все тут.

•  Ом

І гасне день.
Так погасатимуть наші великі й малі надії,

•  Перейти на сторінку автора

Перейти на сторінку автора і залишитись там у приймах –
Це така ж забаганка зниділа, як от гуцати поміж хмар.

•  Під обличчям гранітних дів

Містом лине гулка тривога.
Гріх на груди – так грузне день.

•  О

Я – мова риб –
Німію від власних хиб.

•  Двадцять один грам

Вітер пестить мене нагу –
Мій безликий приватний бог.

•  Митець

Ви любили поезію і передвечірню даль.
Ви різьбили по дереві обриси незнайомки.

•  Нота ми

Нас мільярди, та ми самі.
Місто гасить сірник об п'яти.

•  Орієнтири

Ми – одинокі орієнтири
На мапах долі щоденних стрічних.