Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.13
21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
2025.11.13
19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
2025.11.13
19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
2025.11.13
19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!
«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!
«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно
2025.11.13
18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,
2025.11.13
13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.
Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.
Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця
2025.11.13
08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.
Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.
Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
2025.11.12
21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
2025.11.12
20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
2025.11.12
18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?
І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?
І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,
2025.11.12
10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться
2025.11.12
08:53
Пам'яті сестри
Людмили
Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто
Людмили
Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто
2025.11.11
23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
2025.11.11
22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
2025.11.11
19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай
Цей нестямний час(4x)
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай
Цей нестямний час(4x)
2025.11.11
19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
2025.11.11
18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
2025.11.11
18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
2025.11.11
16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2025.11.11
10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
2025.11.11
10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
2025.11.11
10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
2025.11.11
06:57
Артур Курдіновський
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
2025.11.10
23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
2025.11.10
22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.10
22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
2025.11.10
19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
2025.11.10
17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
2025.11.10
16:26
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
2025.11.10
15:48
Ішов дорогою,
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.
2025.11.10
11:42
Народилася та!
Грім про все розповів.
Потім жодна робота цих рук не бруднила.
Ними тільки злітав,
ними тільки молив
про поєднання з нею в півсили й щосили!
Хто, як я, чатував
Грім про все розповів.
Потім жодна робота цих рук не бруднила.
Ними тільки злітав,
ними тільки молив
про поєднання з нею в півсили й щосили!
Хто, як я, чатував
2025.11.10
11:02
раз десять авторів
рукописии післали
та не було листів
один з них не стерпів
і от їх дев’ять стало
і дев’ять авторів
рукописи післали
рукописии післали
та не було листів
один з них не стерпів
і от їх дев’ять стало
і дев’ять авторів
рукописи післали
2025.11.10
10:55
Сподіваєщся на краще
І надієшся на успіх,
А становиться все важче
І вкорочується усміх…
Ти збагачуєш свій досвід,
Ти становишся приміром
Бо життя — той самий дослід,
Ну а ми його вампіри…
І надієшся на успіх,
А становиться все важче
І вкорочується усміх…
Ти збагачуєш свій досвід,
Ти становишся приміром
Бо життя — той самий дослід,
Ну а ми його вампіри…
2025.11.10
10:13
Народжуєшся, віриш та ідеш
по світу що з роками все глупіше.
Такий життя таємний механізм -
усі надії обернути в тугу.
Ти думав люди краще за тебе.
Алє годі! Не всі вони як звіри.
Не ремствуй на життя, воно таке.
Алє коли побачиш хижаків
по світу що з роками все глупіше.
Такий життя таємний механізм -
усі надії обернути в тугу.
Ти думав люди краще за тебе.
Алє годі! Не всі вони як звіри.
Не ремствуй на життя, воно таке.
Алє коли побачиш хижаків
2025.11.10
09:42
Листопад-диригент завітав у мій сад.
Вітру музику я відчуваю.
Шелестить і грайливо, і жваво.
Час і простір у парі зійшлися у лад.
Листя втомлене плавно злітає з дерев,
Щоб воскреснути знову весною.
Хоч сумують оголені крони,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вітру музику я відчуваю.
Шелестить і грайливо, і жваво.
Час і простір у парі зійшлися у лад.
Листя втомлене плавно злітає з дерев,
Щоб воскреснути знову весною.
Хоч сумують оголені крони,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
|
2009.11.21 |
Актуальні теми:
• До Хокку
• До Маньєризму
• До Блюзу
• Життя поетів і не поетів, як воно є...
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Борис Костиря "Перший сніг" |
"Перший сніг
розділяє життя" |
2025.11.12 21:52 |
| Борис Костиря "* * *" |
"Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана." |
2025.11.11 22:06 |
| Іван Потьомкін "***" |
"І пішов він розшукувать
Долі своєї початок," |
2025.11.11 16:24 |
| Борис Костиря "Закинуте подвір'я" |
"Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли," |
2025.11.10 22:14 |
| Борис Костиря "* * *" |
"Луг укрився туманом,
як вічним сном." |
2025.11.08 22:01 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Артур Сіренко "Місто осінніх ілюз" |
"Місто рудою хвостатою кішкою
Відловлює галасливі трамваї –" |
2024.01.02 12:13 |
| Артур Сіренко "Човни" |
"У морі легенд вогняних
Пливуть човни кам’яні –" |
2024.01.20 14:10 |
| Ірина Вовк "Авжеж..." |
"Авжеж, тривалий строк
від наскельного мамонта -- до Джоконди..." |
2024.01.24 11:51 |
| Артур Сіренко "Глибина ріки" |
"Що ховається в глибині троянди
У сокровенній серцевині пелюсток?" |
2024.02.24 11:49 |
| Шон Маклех "Нетутешній" |
"В Едемі знов зацвіли проліски,
Наче безхмарне посліпле Небо" |
2024.03.25 01:09 |
| Артур Сіренко "Весняне вино" |
"Світанок – це сонна чапля,
Що прокидається на озері весни," |
2024.03.30 09:53 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Ірина Вихрущ "*****" |
"Час потрібно пропускати як
Повітря крізь легені. Дихати" |
2017.01.23 14:32 |
| Ольга Гаврилюк "* * *" |
"час живе у зозулях
що в’ють гнізда" |
2017.01.29 17:05 |
| Тетяна Добко "Це все було" |
"Це все було –
Перехоплений погляд і подих." |
2017.03.04 10:17 |
| Ярина Чаплинська "***" |
"Ми не станем
травою." |
2017.03.24 17:11 |
| Любов Матузок "***" |
"Розпечений серпень –
і зовні, й всередині нас." |
2017.08.12 13:40 |
| Василь Дениско "* * *" |
"на розгіллі
своєї долі" |
2017.09.18 12:59 |
| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
| Дереза Меланія | 5.45 | Редчиць Іван | 5.46 |
| Матузок Любов | 5.45 | Паламар Федір | 5.46 |
| Ярема Наталія | 5.45 | Рубцов Ігор | 5.46 |
| Думанський Василь | 5.45 | Лавра Марися | 5.46 |
| Чернець Богдан | 5.45 | Кримнець Олена | 5.46 |
| Чухран Михайло | 5.45 | Логоша Оксана | 5.46 |
| Чучка Павло | 5.45 | Онацька Галина | 5.46 |
| Цюрко Сергей | 5.45 | Степаненко Олена | 5.46 |
| Криничанка Наталка | 5.45 | Гуцуляк Олег | 5.46 |
| Шляхтич Василь | 5.45 | Терехович Леонід | 5.46 |
| Зотова Юлія | 5.45 | Фітель Галина | 5.46 |
| Федорак Назар | 5.45 | Гаврильченко Аліса | 5.46 |
| Коляда Роман | 5.45 | Пашук Олена | 5.46 |
| Саковець Ірина | 5.45 | Ель Зоряна | 5.46 |
| Буцяк Ірина | 5.45 | Білець Віталій | 5.45 |
| Лютий Сашко | 5.45 | Бурич Владимир | 5.45 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Перлина поезії.
Майстерень Редакція
сказав(ла)
про критику
Світло погаслих зірок
, автор Костиря Борис
(2025.11.08 08:43)
| Рецензія на | Автор і текст |
|---|---|
|
Антонич Богдан-Ігор
2010.10.25 12:49 |
"І. Калинець: "Б-І. Антонич"" |
|
Андрухович Юрій
2010.03.15 23:16 |
" Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" |
|
Вітмен Волт
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" |
|
Мордатенко Костянтин
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" |
Світло погаслих зірок
Костиря Борис
Костиря Борис
Переглядів: 162 | Коментарів: 4
Ост. коментар: Редакція Майстерень
Ост. коментар: Редакція Майстерень
Рубрики / Інша поезія
Переклади
(Початок: 2009.12.24, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Інша Еротична поезія
(Початок: 2010.01.21, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Реконструкція парк" |
"Парк перебудовують,
здирають асфальт," |
2025.10.23 22:47 |
| Сіренко Артур "Краплі бузкового м" |
"Так я пам’ятав:
Падолист-спудей" |
2025.10.22 15:49 |
| Костиря Борис "Парадокси" |
"Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч." |
2025.10.11 22:10 |
| Костиря Борис "Тиша" |
"Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі." |
2025.09.08 22:04 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом," |
2025.08.26 21:33 |
Блюз. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "* * *" |
"Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим" |
2025.11.07 21:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро," |
2025.11.06 21:39 |
| Сіренко Артур "Краплі осіннього м" |
"Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**," |
2025.11.06 15:34 |
| Костиря Борис "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
| Костиря Борис "Світло погаслих зі" |
"Ми дивимось на світло,
якого немає, -" |
2025.11.01 22:04 |
Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Закинуте подвір'я" |
"Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли," |
2025.11.10 22:14 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим" |
2025.11.07 21:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро," |
2025.11.06 21:39 |
| Костиря Борис "Вірш, написаний ув" |
"Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні," |
2025.11.05 21:38 |
| Костиря Борис "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Перший сніг" |
"Перший сніг
розділяє життя" |
2025.11.12 21:52 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана." |
2025.11.11 22:06 |
| Костиря Борис "Закинуте подвір'я" |
"Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли," |
2025.11.10 22:14 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Луг укрився туманом,
як вічним сном." |
2025.11.08 22:01 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим" |
2025.11.07 21:47 |
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "* * *" |
"Луг укрився туманом,
як вічним сном." |
2025.11.08 22:01 |
| Костиря Борис "Старий парк" |
"Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою." |
2025.10.29 21:47 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли." |
2025.10.25 22:26 |
| Костиря Борис "Розпорошеність сві" |
"Свідомість розпадається
на частинки. Вона" |
2025.10.22 21:52 |
| Костиря Борис "Тріщина у стиску р" |
"Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася" |
2025.10.18 22:14 |
Іронічна інша поезія
(Початок: 2010.02.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Перший сніг" |
"Перший сніг
розділяє життя" |
2025.11.12 21:52 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана." |
2025.11.11 22:06 |
| Костиря Борис "Перетворення" |
"Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя," |
2025.11.04 22:11 |
| Сіренко Артур "Краплі бузкового м" |
"Так я пам’ятав:
Падолист-спудей" |
2025.10.22 15:49 |
| Костиря Борис "Мертва сторінка" |
"Мертва сторінка
у соціальній мережі," |
2025.10.14 22:07 |
Інша візуальна поезія
(Початок: 2010.07.13, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Сіренко Артур "Стежкою кентаврів" |
"Нічна варта* ступає
Стежею кентаврів." |
2025.06.11 19:29 |
| Сіренко Артур "Передмова до книги" |
"Частуєш мене вином дощу,
Ніби то не зима, а маленький острів" |
2025.01.26 17:28 |
| Швець Тамара "Шахтар ..." |
"Шахтар – професія героїв,
Без перевершення скажу…" |
2024.08.25 20:31 |
| Мосійчук Олена "Літо з гумором та " |
"Ти моя пігулка на це літо!
Ти мій рятівний аеродром!" |
2024.07.18 21:24 |
| Мосійчук Олена "Дім вітру ( Liep" |
"Дім вітру, прихисток думам,
На вступі загадкові звуки," |
2024.07.18 21:20 |
Наша міфологія, інша поезія
(Початок: 2011.01.25, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Костиря Борис "Перший сніг" |
"Перший сніг
розділяє життя" |
2025.11.12 21:52 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана." |
2025.11.11 22:06 |
| Костиря Борис "Закинуте подвір'я" |
"Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли," |
2025.11.10 22:14 |
| Костиря Борис "* * *" |
"Луг укрився туманом,
як вічним сном." |
2025.11.08 22:01 |
| Костиря Борис "Вірш, написаний ув" |
"Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні," |
2025.11.05 21:38 |
Війна
(Початок: 2014.09.07, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори