ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.10.22
09:33
Духовні паролі…
Видіння чи сон:
дарує ієрогліф
Мацуо Басьо.
2024 рік
Видіння чи сон:
дарує ієрогліф
Мацуо Басьо.
2024 рік
2024.10.22
07:15
Зажурилась діва на пеньку,
а дівки журитись файно вміють,
захотілось яблук у соку,
смак яких відомий тільки змію.
Каже хлоп їй: «Знову за своє?
Ти біди на нас накличеш, люба.
Бачиш, вже світанок настає?
А твоє бажання – чиста згуба».
а дівки журитись файно вміють,
захотілось яблук у соку,
смак яких відомий тільки змію.
Каже хлоп їй: «Знову за своє?
Ти біди на нас накличеш, люба.
Бачиш, вже світанок настає?
А твоє бажання – чиста згуба».
2024.10.22
06:58
Стигне в раннім осіннім смерканні
Переповнений тишею двір, -
Яскравішає швидко сіяння
Неймовірно привабливих зір.
Безнастанно вглядаюся в небо
І вслухаюся в шурхоти трав,
Бо спокою немає без тебе,
Бо з душі не зникає жура.
Переповнений тишею двір, -
Яскравішає швидко сіяння
Неймовірно привабливих зір.
Безнастанно вглядаюся в небо
І вслухаюся в шурхоти трав,
Бо спокою немає без тебе,
Бо з душі не зникає жура.
2024.10.22
06:54
Споглядає холод крізь Віконце…
Все чатує, хитрий, за дверми
Лізе, як завжди, поперед Сонця
Наче розпаскудилися ми…
Правда, є питання, як без нього?
Грішником і хай не обізвуть
Не чіпляюсь, лиш благаю Бога
Підсказати й виправити суть
Все чатує, хитрий, за дверми
Лізе, як завжди, поперед Сонця
Наче розпаскудилися ми…
Правда, є питання, як без нього?
Грішником і хай не обізвуть
Не чіпляюсь, лиш благаю Бога
Підсказати й виправити суть
2024.10.22
04:36
А запах твого парфуму -
Гіркий, наче стигла осінь.
Настукує дощик: "Думай!"
Стою на твердім порозі.
Цей запах твого парфуму -
Мов цукор на мармеладі.
Та й справа яка до суму
Гіркий, наче стигла осінь.
Настукує дощик: "Думай!"
Стою на твердім порозі.
Цей запах твого парфуму -
Мов цукор на мармеладі.
Та й справа яка до суму
2024.10.21
19:48
Так як риба гниє з голови, так і людина починає хворіти від нервів. А воно так і є. Старі люди недаремно кажуть, що всі хвороби від нервів.
Рознервувався – зламав ногу. Добре, що не собі, а сусіду. Рознервував жінку: побила, ще й із хати в
2024.10.21
16:35
Пахне туманним
Золотом просинь.
Осінь…
Сонця з-за хмари
Не видно досі.
Осінь…
Золотом просинь.
Осінь…
Сонця з-за хмари
Не видно досі.
Осінь…
2024.10.21
14:00
Під тихий шелест ніжних крапель дощових
Так добре мріється й чекається на краще.
Приворожить, заколисає, поведе за думку-нитку в сни,
Щоб забуття вточило вік по краплі.
Розірве нитку провідну то гуркіт грому, то спалах блискавиці.
Немає спокою, зач
Так добре мріється й чекається на краще.
Приворожить, заколисає, поведе за думку-нитку в сни,
Щоб забуття вточило вік по краплі.
Розірве нитку провідну то гуркіт грому, то спалах блискавиці.
Немає спокою, зач
2024.10.21
11:56
Згубись, нікель-гріш
На теренах цупкіших
Котися за мріями — на інший бік
Щоби тільки мені саме того
Тендітного дня дзвінким
Потягом білих богів з-за обрію
Прибути неспішно сміливим звіром
На теренах цупкіших
Котися за мріями — на інший бік
Щоби тільки мені саме того
Тендітного дня дзвінким
Потягом білих богів з-за обрію
Прибути неспішно сміливим звіром
2024.10.21
11:25
У своїм дико-форматі —
Ви гарнюсінька нікчема…
Зауважу — у квадраті.
Ви при розумі? Богема?
Я би вас не взяв задаром
Ви — зерно майбутніх бід,
Що дісталося нашару
Ось лице… чортяки міт…
Ви гарнюсінька нікчема…
Зауважу — у квадраті.
Ви при розумі? Богема?
Я би вас не взяв задаром
Ви — зерно майбутніх бід,
Що дісталося нашару
Ось лице… чортяки міт…
2024.10.21
11:04
Кохать і втрачати, прагнуть і шкодувать,
Болісно падать і знову підводитись,
Кричати зажурі: «Пріч!» і благати : «Провадь!»
Оце ж бо життя: ніщо, а якже задосить...
Вибігать за єдиним скарбом в пустині,
Стрибати в безодню за неповторним,
Аби після
Болісно падать і знову підводитись,
Кричати зажурі: «Пріч!» і благати : «Провадь!»
Оце ж бо життя: ніщо, а якже задосить...
Вибігать за єдиним скарбом в пустині,
Стрибати в безодню за неповторним,
Аби після
2024.10.21
05:59
Проснувся – і бачу туман за вікном
Та чую важке безгоміння, –
Не шурхає вітер по шибці листком,
Не сіється мжичка осіння.
Сухою імлою засмучений вид
Пробудження смуги світання, –
Знеможений мороком ранок поблід
І втратив мотив для звучання.
Та чую важке безгоміння, –
Не шурхає вітер по шибці листком,
Не сіється мжичка осіння.
Сухою імлою засмучений вид
Пробудження смуги світання, –
Знеможений мороком ранок поблід
І втратив мотив для звучання.
2024.10.21
05:32
Я сподіваюсь, ви мене пробачите,
бо запізнився десь на пів життя.
Красуня-осінь звала на побачення
така наївна, грішна і свята.
Ми заблукали на задвірках пристрасти,
згубилися у вирі почуттів.
Коли ж устигли з листопада випасти,
де до нестями я те
бо запізнився десь на пів життя.
Красуня-осінь звала на побачення
така наївна, грішна і свята.
Ми заблукали на задвірках пристрасти,
згубилися у вирі почуттів.
Коли ж устигли з листопада випасти,
де до нестями я те
2024.10.20
15:30
Сидить Сатана та й дума, як би відомстити,
Всякі кари вигадує тому найлютіші.
Надіями захопити й замучити тішить,
Що зумів його не лише отак обдурити,
А й корону відібрати й крила відрубати.
Позбавив його можливості на небо літати.
Тож надумався і в
Всякі кари вигадує тому найлютіші.
Надіями захопити й замучити тішить,
Що зумів його не лише отак обдурити,
А й корону відібрати й крила відрубати.
Позбавив його можливості на небо літати.
Тож надумався і в
2024.10.20
14:26
не від газманова почує
про костю та його баркас
багато хто у довгих чергах
до кас
тут не париж чого вмирати
і ця ж турбота за Творцем
хапай рюкзак і до платформи
про костю та його баркас
багато хто у довгих чергах
до кас
тут не париж чого вмирати
і ця ж турбота за Творцем
хапай рюкзак і до платформи
2024.10.20
11:17
Не по мені, як старість зубожілу дурять законами,
Не вартими паперу, на якому пишуть,
Причастями, молебнями й іконами
Кличуть у рай, аби юдоль земну залишить.
Не вартими паперу, на якому пишуть,
Причастями, молебнями й іконами
Кличуть у рай, аби юдоль земну залишить.
2024.10.20
10:27
Те місце, де родився і живеш,
Найкраще в світі, найдорожче серцю.
Любов на все життя ти бережеш,
Тут джерело єдине і кубельце.
Одещина - мій рідний отчий край,
В якім живуть прості і щирі люди.
Є синьоокі ріки тут: Дунай
Найкраще в світі, найдорожче серцю.
Любов на все життя ти бережеш,
Тут джерело єдине і кубельце.
Одещина - мій рідний отчий край,
В якім живуть прості і щирі люди.
Є синьоокі ріки тут: Дунай
2024.10.20
09:57
Якби росіяни зробили з путіним те, що румуни зробили з Чаушеску, то росія змогла б сягнути хоч би рівня Румунії.
Росія – країна з величезними територіями, що населені людьми з величезними територіальними амбіціями. Проте переважна більшість територій
2024.10.20
09:49
А зорі хитались, як хвіст у пави
Сплітали фіранку, лягали туманом
В'язали ночі і сизий вітер,
Тягнули синкопи твоїх надій.
І все було звично, немов би по нотах
Симфонія ночі з неоновим місяцем
Звучала і тихо в її закуліссі
Розходились відблиски по
Сплітали фіранку, лягали туманом
В'язали ночі і сизий вітер,
Тягнули синкопи твоїх надій.
І все було звично, немов би по нотах
Симфонія ночі з неоновим місяцем
Звучала і тихо в її закуліссі
Розходились відблиски по
2024.10.20
09:28
РуZьким бути соромно до болю
і чомусь так хочеться мені
тих, хто зазіхнув на нашу волю,
у пекельнім бачити вогні.
Рюмсати за орками не буду,
хоч планети зійдуть із орбіт,
москалі, між нами, – це не люди
без таких не стане гіршим світ.
і чомусь так хочеться мені
тих, хто зазіхнув на нашу волю,
у пекельнім бачити вогні.
Рюмсати за орками не буду,
хоч планети зійдуть із орбіт,
москалі, між нами, – це не люди
без таких не стане гіршим світ.
2024.10.20
08:05
Уже на гребнях хвиль немає
Ні яхт вітрильних, ні гребних човнів, –
Уже яскравість утрачають
Відтінки барв оцих осінніх днів.
Уже холодні та вологі
До тіла дотики рвучких вітрів, –
Уже на березі нікого,
В імлі туманній ідучи, не стрів.
Ні яхт вітрильних, ні гребних човнів, –
Уже яскравість утрачають
Відтінки барв оцих осінніх днів.
Уже холодні та вологі
До тіла дотики рвучких вітрів, –
Уже на березі нікого,
В імлі туманній ідучи, не стрів.
2024.10.20
06:57
Незабаром ніч припреться…
Попереду відпочинок
Якщо хтось і не озветься —
Не заходь, прошу, в будинок
Там одні пиявки дикі
Жодних натяків на спокій
У відлунні одні крики
А між ними дикий цокіт…
Попереду відпочинок
Якщо хтось і не озветься —
Не заходь, прошу, в будинок
Там одні пиявки дикі
Жодних натяків на спокій
У відлунні одні крики
А між ними дикий цокіт…
2024.10.19
20:11
Всі знали Річард Корі був
Пів міста прикупив
До політики причетний
Щоб мати ширший вплив
З народження в суспільстві &
Банкіра єдний син
Що хотіти варто, все він мав
Вдачу, смак і стиль
Пів міста прикупив
До політики причетний
Щоб мати ширший вплив
З народження в суспільстві &
Банкіра єдний син
Що хотіти варто, все він мав
Вдачу, смак і стиль
2024.10.19
12:08
Я - Старість, з якою зводиш ти рахунки
І нудну пісню одну й ту ж заводиш:
Те , що донедавна міг, сьогодні не по силі …
…Я служка Господа твойого.
Що Він дає, оте я й віддаю.
Чимало що не вдається натомість,
Та мушу беззастережно слухати Його
І нудну пісню одну й ту ж заводиш:
Те , що донедавна міг, сьогодні не по силі …
…Я служка Господа твойого.
Що Він дає, оте я й віддаю.
Чимало що не вдається натомість,
Та мушу беззастережно слухати Його
2024.10.19
11:20
Не треба чужими руками вогонь загрібати!
Хіба в "патріотів", котрі за кордон утекли,
сильніше болить за знедолену, кинуту Матір,
що не дочекалась від плоті живої води,
ніж в тих, хто країні не зрадив зі страху померти
і гідно воює за кволе колосс
Хіба в "патріотів", котрі за кордон утекли,
сильніше болить за знедолену, кинуту Матір,
що не дочекалась від плоті живої води,
ніж в тих, хто країні не зрадив зі страху померти
і гідно воює за кволе колосс
2024.10.19
11:02
Мені своє, а вам— своє
Якщо і цього вже замало,
Є перехрестя бойове…
Воно на вас давно запало…
Так що дивіться ви мені
Не зліть, прошу, до акціона
Ми тут усі, усі земні
Якщо і цього вже замало,
Є перехрестя бойове…
Воно на вас давно запало…
Так що дивіться ви мені
Не зліть, прошу, до акціона
Ми тут усі, усі земні
2024.10.19
07:47
Повертаючись рядочком
До дитячого садочка, –
Малюки під бересточком
Позбирали всі листочки,
Щоб у спальному куточку
З листя виткати сорочку
Й одягнути сорочину
На безлисту деревину.
До дитячого садочка, –
Малюки під бересточком
Позбирали всі листочки,
Щоб у спальному куточку
З листя виткати сорочку
Й одягнути сорочину
На безлисту деревину.
2024.10.19
06:07
Куди подівся «Борщовий набір»?
Стулила Масійчук брехливий писок.
Чи борщ не варять козаки тепір?
Готують щось з прострочених сосисок.
Наш гаманець уже не для борщів,
про сало навіть мріяти не смію.
Готуй, кохана, для родини – щі.
Немає м’яса? То до
Стулила Масійчук брехливий писок.
Чи борщ не варять козаки тепір?
Готують щось з прострочених сосисок.
Наш гаманець уже не для борщів,
про сало навіть мріяти не смію.
Готуй, кохана, для родини – щі.
Немає м’яса? То до
2024.10.18
19:12
Не всім удавався обід з Ромшардо
(це, власне, його псевдонім),
коли цей митець після пляшки "Бордо",
виносив на вулицю дім.
Не свій, а чужий! У найкращих тонах!
Самий мельхіор і кришталь!
Численні зразки у безцінних томах!
(це, власне, його псевдонім),
коли цей митець після пляшки "Бордо",
виносив на вулицю дім.
Не свій, а чужий! У найкращих тонах!
Самий мельхіор і кришталь!
Численні зразки у безцінних томах!
2024.10.18
15:38
У баби Одарки хата старенька
там сирістю вічною тхне із сіней,
сіра, полатана геть камізелька,
полущилась фарба з дубових дверей.
Скільки лишилось? Лиш Богу відомо.
Не кландає зайве, хай буде, що є.
Іноді трохи відходить від дому,
там сирістю вічною тхне із сіней,
сіра, полатана геть камізелька,
полущилась фарба з дубових дверей.
Скільки лишилось? Лиш Богу відомо.
Не кландає зайве, хай буде, що є.
Іноді трохи відходить від дому,
2024.10.18
11:05
Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє:
"Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе орда візьме!"
"Мене, мамо, мене орда знає –
В чистім полі обминає".
Туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє:
"Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе орда візьме!"
"Мене, мамо, мене орда знає –
В чистім полі обминає".
2024.10.18
10:25
«Горобчику, — щебече матуся, — ти вже прокинувся? То біжи хутенько гамцяти, бо кашка вистигне», — цей ніжний щебет матінки супроводжує мене усе життя, і навіть зараз, коли її поруч немає, я чую цей щебет, ці ніжні переливи звуків, ці лагідні, пеленаючі сл
2024.10.18
09:05
Воно поживне, вміру і дотичне…
Воно тривожить певних ще до сну…
Як в очі не дивитись — симпатичне,
І гнівне, якщо викинуть в росу…
Воно сприйме будь-кого без обмежень,
Огляне вас із ніг до голови…
І порівно розділить гнівний стержень,
Воно тривожить певних ще до сну…
Як в очі не дивитись — симпатичне,
І гнівне, якщо викинуть в росу…
Воно сприйме будь-кого без обмежень,
Огляне вас із ніг до голови…
І порівно розділить гнівний стержень,
2024.10.18
08:11
Самотність – кара чи комфорту зона?
Трагедія чи іспити на біль?
А може особиста оборона,
горьований життя нового стиль?
Чи світ отих, що надто довіряли
і оголяли душі та серця?
Ділили потаємне із загалом
Трагедія чи іспити на біль?
А може особиста оборона,
горьований життя нового стиль?
Чи світ отих, що надто довіряли
і оголяли душі та серця?
Ділили потаємне із загалом
2024.10.18
05:33
Я уявити не можу,
Що в найсолодшому сні
Буде на тебе хтось схожий
Снитись манливо мені.
Серце не має тривоги,
Що десь в оселях близьких
Томляться губи вологі
Без поцілунків моїх.
Що в найсолодшому сні
Буде на тебе хтось схожий
Снитись манливо мені.
Серце не має тривоги,
Що десь в оселях близьких
Томляться губи вологі
Без поцілунків моїх.
2024.10.17
15:51
Скинувши Сатанаїла на землю із кодлом,
Янголів Господь на небі сотворив для себе,
Бо ж помічників багато для роботи треба.
Літали вони по небу, як пташки навколо.
Та найбільше приглядівся Йому ангел Миха.
Такий уже він проворний, за всім устигає.
От
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Янголів Господь на небі сотворив для себе,
Бо ж помічників багато для роботи треба.
Літали вони по небу, як пташки навколо.
Та найбільше приглядівся Йому ангел Миха.
Такий уже він проворний, за всім устигає.
От
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.10.17
2024.09.28
2024.09.25
2024.09.16
2024.08.20
2024.08.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Публіцистика
Серга Саша [2022-04-06 01:01:57] Переглядів: 294 | Коментарів: 0
Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
Лисенко Анна [2021-08-02 17:15:08] Переглядів: 478 | Коментарів: 0
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
Лисенко Ольга [2012-05-13 14:00:00] Переглядів: 1910 | Коментарів: 0
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
Лисенко Ольга [2012-05-13 13:59:11] Переглядів: 1827 | Коментарів: 0
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
Лисенко Ольга [2012-05-13 13:57:03] Переглядів: 1525 | Коментарів: 0
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
Перець Ада [2011-08-08 15:57:40] Переглядів: 1759 | Коментарів: 0
Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
Дамський Клуб «Шпилька» [2011-02-18 14:10:09] Переглядів: 27426 | Коментарів: 68
Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.54) | Останній коментар: Даймон Пеем
Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.54) | Останній коментар: Даймон Пеем
Дамський Клуб «Шпилька» [2011-02-17 16:36:16] Переглядів: 2599 | Коментарів: 3
Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.54) | Останній коментар: Ада Перець
Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.54) | Останній коментар: Ада Перець
Дамський Клуб «Шпилька» [2011-02-06 14:17:07] Переглядів: 4020 | Коментарів: 8
Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.54) | Останній коментар: ккк ох
Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.54) | Останній коментар: ккк ох
Рубінська Тетяна [2010-12-28 11:49:10] Переглядів: 1506 | Коментарів: 0
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)