Автори /
Олександр Комаров
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
переклад Пушкіна
•
На схили Грузії лягла нічна імла...
•
Роберт Л. Стівенсон. Вересовий ель
•
Полтава. О.С. Пушкін. Посвята
•
Ліловий негр
•
Василина Иванина "Объяснительная записка"
•
Иванина Василина
•
Светлана Луцкова.
•
Василина Иванина. "Будни. Сентиментально-ироническое".
•
Иванина Василина. ...ничего не говори...
•
Верховинка Василина Иванина. О счастье.
•
Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…
•
Василина Верховинка. Встреча на Сретенье
•
Василина Верховинка. Твой подарок в начале весны
•
на мотив ліричної героїні Т. П.
•
на мотив Н.Т.
•
За мотивами Л.Л.
•
LXVIII
•
LXVII
•
LXVI
•
LXV
•
LXIV
•
LXIII
•
LXII
•
LXI
•
LX
•
LIX
•
LVIII
•
LVII
•
LVI
•
LV
•
LIV
•
-16-
•
-15-
•
-14-
•
-13-
•
-12-
•
-11-
•
-10-
•
-9-
•
-8-
•
-7-
•
-6-
•
-5-
•
-4-
•
-3-
•
-2-
•
-1-
•
6 червня
•
LIII
•
LII
•
LI
•
L
•
XLIX
•
XLVIII
•
XLVII
•
XLVI
•
XLV
•
XLIV
•
XLIII
•
XLII
•
XLI
•
LX
•
XXXVIII
•
XXXVII
•
XXXV -XXXVI
•
XXXIII
•
XXXII
•
XXXI
•
XXIX-ХХХ
•
ХХІХ
•
XXVIII
•
XXVII
•
XXVI
•
XXV
•
XXIV
•
ХХІІІ
•
XXII
•
ХХІ
•
XIX-XX
•
XVIII
•
ХVII
•
XVI
•
XV
•
XIV
•
XII
•
XI
•
IX
•
IV
•
І
•
1000 речень про сумний мотив
Переглянути всі твори з цієї сторінки
я вас любив моє кохання може
в душі моїй загасло не зовсІм
в душі моїй загасло не зовсІм
На схили Грузії лягла нічна імла;
Шумить Арагва перед мною.
Шумить Арагва перед мною.
Той смак питва старого
Утрачений давно,
Утрачений давно,
Тобі – та слово ліри темне
Чи вуха милого сягне?
Чи вуха милого сягне?
(переклад з О.Вертинського)
Дорогому NN с искренними извинениями.
Тот сон и тревожит, и мучит,
виденьем нахлынул: давно
виденьем нахлынул: давно
Нет, не тревожилась, вошла…
Само случилось:
Само случилось:
Ты, говоришь, в силок словился?
А ведь признайся – ты влюбился,
А ведь признайся – ты влюбился,
Нашли на Цюрих частые дожди,
Июль уходит, отцветают липы,
Июль уходит, отцветают липы,
Уже темнеет. И студеный ветер
Вконец угомонился и утих.
Вконец угомонился и утих.
Пересижу я дождь в кофейне этой,
в печаль молчанья сердце уводя.
в печаль молчанья сердце уводя.
Судьба ли это, случай – я не знаю.
Уже февральский Уж сметает лед.
Уже февральский Уж сметает лед.
...Ты не забыл? Ты помнишь, за костелом
где голубиный шум срывался в соло,
где голубиный шум срывался в соло,
До тебе стільки днів… У холодні дощі
Я спєцовку надів, я не мерзнув в плащі
Я спєцовку надів, я не мерзнув в плащі
Мрії ночі дивні очі
Зустрічав я мало днів
Зустрічав я мало днів
Лівійський виноград рабині міднолиці
І цівкою солодкою шербет
І цівкою солодкою шербет
Хто б ти не був читач, тобi
В веселий час, чи в жалобi,
В веселий час, чи в жалобi,
Четвертий тиждень жовтня збiг
Євген з Оленою пирiг
Євген з Оленою пирiг
Як без зiрок слов'янськi ночi
Вуста без усмiшки дiвочi
Вуста без усмiшки дiвочi
Вертає молодiсть своє
Моя Наташа щастя п'є,
Моя Наташа щастя п'є,
Взiрець кохання, зайву кому
Я ставлю тут не через втому.
Я ставлю тут не через втому.
Холоднi днi, одна другої
В душi, для щиростi чужої
В душi, для щиростi чужої
У глибинi душевних хмар
Таїти злоби дикий пар
Таїти злоби дикий пар
За три недiлi жовтий килим
Тлiв без шуршання. Листям згнилим
Тлiв без шуршання. Листям згнилим
Наташа дужче мружить очi
В них мрiї просяться жiночi,
В них мрiї просяться жiночi,
В один з холодних вечорiв
В просторiй вчительськiй горiв
В просторiй вчительськiй горiв
Услались золотом сади
Минуло лiто назавжди,
Минуло лiто назавжди,
Надходить нiч, не хмурий зовнi,
Згадав Микола вправи мовнi
Згадав Микола вправи мовнi
Коротка нiч. Мов стиглий плiд
З-за горизонту сонця схiд
З-за горизонту сонця схiд
Чи почуття зняло потуги,
Чи вiдняли увагу други
Чи вiдняли увагу други
Зтьмянiлi букви стислих речень
Про змiст, не вiльний заперечень
Про змiст, не вiльний заперечень
Багато раз потоки зла
Вкруг сонця замкнутим дозором
Вкруг сонця замкнутим дозором
Блукали пам'яттю вчорашнi
Надiї, сповненi добра,
Надiї, сповненi добра,
Ще пахолк мчав тобi наказ,
А грубих хлопiв сповiстили:
А грубих хлопiв сповiстили:
Проснувся вiн. Де свiтло дня?
А Оля де? Де добра фея?
А Оля де? Де добра фея?
Мовчить юнак, не має слiв,
Щоб подив звуком передати,
Щоб подив звуком передати,
Пора пору зміняла швидко,
Минула осінь дощова,
Минула осінь дощова,
З тих пiр вiдчув Кас'ян вiдразу
До безтурботностi вiдразу.
До безтурботностi вiдразу.
В один з липневих днiв до двору
До управителiв по план
До управителiв по план
Вiдтодi хащi i поляни
На шите золотом шатро
На шите золотом шатро
От з вежi високо, з вiкна
Її невiльниця сумна
Її невiльниця сумна
Один багатий орендар
Красуню доньку мав, Ревеку
Красуню доньку мав, Ревеку
Нi дня прихильно не минало
Для винуватих хлопських спин,
Для винуватих хлопських спин,
Якби людина мала крила,
Насильно подолала страх,
Насильно подолала страх,
Теребить в пальцях перев'язь
Так щiльно вкритий орденами
Так щiльно вкритий орденами
На луки, вкритi шовком трав,
В болото, часто по колiно
В болото, часто по колiно
Вiд сходу сонця, до заходу
Солоний пiт ллє на поля
Солоний пiт ллє на поля
Не в силi час назад вернути
Як дрiбну кару за вину
Як дрiбну кару за вину
Забуло серце вiсть прихильну
Задачу розв'язати тильну -
Задачу розв'язати тильну -
Весiлля змовкло. За два днi
Шалаш порожнiй всiй рiднi
Шалаш порожнiй всiй рiднi
З яким пригнiченим докором
Образа i холодний сором
Образа i холодний сором
Така вона, така несхожа,
Природi флiрту неворожа
Природi флiрту неворожа
Шампанський, пострiлом вiдкритий,
В криштальнi келихи розлитий,
В криштальнi келихи розлитий,
Прийшла, прийшла її недiля
Продовжить змрiяне весiлля
Продовжить змрiяне весiлля
В вiдпустку здалеку, з Росiї
До нареченої Надiї
До нареченої Надiї
Вiн не ховав своїх думок,
Пiд небом грудня, без зiрок
Пiд небом грудня, без зiрок
Читач, повiр, як хмари суму
Зачеплять краєм свiтлу думу
Зачеплять краєм свiтлу думу
Микола без краплини туги
Чекав в той час як його други
Чекав в той час як його други
Забави темними ночами
Здадуться млявими книжками
Здадуться млявими книжками
Рахує календар листками
Порожнi днi пустої драми.
Порожнi днi пустої драми.
Приємно грiючись ходою
Багатошумною юрбою
Багатошумною юрбою
Крутись, крутись, лiхтар осiннiй,
Промiнням тусклим перший iнiй
Промiнням тусклим перший iнiй
Iсторiї моїй фiнал
Прискорив значно вiртуал
Прискорив значно вiртуал
В той час робочому народу
Вручав по графiку нагоду
Вручав по графiку нагоду
Палiтра в осенi багата:
Там темний штрих, там бiла вата,
Там темний штрих, там бiла вата,
Iдеалiсти, хай вони
На себе глянуть з сторони,
На себе глянуть з сторони,
Минуло лiто - влада року,
Лишило борозду широку,
Лишило борозду широку,
Була любов Миколи щира,
Надiя влiзла так, пронира
Надiя влiзла так, пронира
Вуста Наташинi - корали,
До болю стиснутi мовчали,
До болю стиснутi мовчали,
В грязi весняної природи,
В мiсцях, де всюди талi води
В мiсцях, де всюди талi води
Холодне свiтло вiд зiрок
Проникло крiзь нiчний морок,
Проникло крiзь нiчний морок,
Краса життя - то лiтнiй ранок
Ступив на дерев'яний ганок,
Ступив на дерев'яний ганок,
На сходi сонця щедрий лан
Колоссям розiтнув туман,
Колоссям розiтнув туман,
Прийшли нiчнi години лiтнi
В сни обернулася привiтнi,
В сни обернулася привiтнi,
В очах Наталi переляк
На пару з подивом закляк,
На пару з подивом закляк,
Розняла колоски й на змiну
Їм iншу стрiнула картину.
Їм iншу стрiнула картину.
Коротший прокладала шлях
Стежинка по хлiбних полях,
Стежинка по хлiбних полях,
- Ну як, мальована пастушка,
Уже вдягнула капелюшка,
Уже вдягнула капелюшка,
ХIХ
Пройдешнiх днiв сумнi закони
Пройдешнiх днiв сумнi закони
Ах злотко, злотко, сенс життя
Тебе, як рiдненьке дитя
Тебе, як рiдненьке дитя
Чому? Скажiть скорiше люди
За сотнi лiт, як в нас так в сюди
За сотнi лiт, як в нас так в сюди
Я рiзних начитався книг,
Правдивих, чесних, скiльки встиг,
Правдивих, чесних, скiльки встиг,
ХV
Слова хоч з соромом та хирi
Слова хоч з соромом та хирi
XIV
Так довго вiн її чекав
Так довго вiн її чекав
Не зрадить усмiшка весела,
Наташин чоловiк всi села,
Наташин чоловiк всi села,
XI
IX
- Наташа! Не знала ти нiколи:
Тобою я марю ще з школи,
Тобою я марю ще з школи,
I
Сiдай, красуня, бiля мене,
Я буду стан твiй обiймать,
Я буду стан твiй обiймать,