•  І світ спростувався…

І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;

•  Спостереження Руслана Нюхні́́…

Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,

•  Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…

Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.

•  Анжеліка

Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.

•  Замов мені…

Замов мені,
що побажаєш.

•  Відьма

Ти виростаєш із пі́тьми
суцвіттям бузку з весни

•  Середа

Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.

•  Він вибухнув…

Він вибухнув,..
пустивши білу кров

•  Сію дні крізь сито…

Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.

•  Алконавт

Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.

•  Зливаєш сотні тонн потів…

Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!

•  Чивелінрок

То – двері з очком,
зле старе призволяще,

•  Реванш

Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.

•  Маленька замальовочка

Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!

•  У джунґлях я на тигра наступив…

У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,

•  Ї́вґа горлала на третій день весілля…

Ї́вґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’я́ного зілля:

•  Поліфонія

Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,

•  Ти

Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.

•  Гнів

Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.

•  Відповідь

Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.

•  Чуєш? Хор у одній людині…

Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.

•  Ейф

Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.

•  За́мок. Залізний дизайн…

За́мок.
Залізний дизайн.

•  Нитки́ – не волосся…

Нитки́ – не волосся!
Лещата – не руки!

•  Ґротеск

Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?

•  Який пан товстий та негарний…

– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.

•  Повертатися годі з-під чужого крила…

Повертатися годі
з-під чужого крила.

•  Дама. Вино…

Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом

•  Назирці у сутінках вилискуєш…

Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,

•  Порадуй моє тіло…

Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.

•  У мене на грудях ти стогнеш, і довго…

У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.

•  В моїм мезозої…

В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.

•  Ти жарина з циганського вогнища…

Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.

•  Тільки через певний час…

Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.

•  Сонет 93

Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,

•  І прийшла Перемога…

І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.

•  Мініода пішохода

Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?

•  Мій секс на відстані…

Мій секс на відстані –
прекрасна річ.

•  Народилася та́…

Народилася та́!
Грім про все розповів.

•  Україна салом заросла…

«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,

•  Диявол постачає нас вином…

Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.

•  Поговорили

Мій любий, ти сидів на лаві в парку
і вітром дихав.

•  Голова…

Голова.
Багатокутник відображень.

•  Карамболь

КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.

•  Материк…

Материк.
Атмосфера.

•  Поступ

Всує ти в суєті
стоїш, стовбичиш, Сталіне,

•  Банний день

Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.

•  За третім разочком Господнім часочком

Можна, я не буду нічого "употреблядь",
а не "використовувати"?

•  Цяткою світла була

На авансцені – четверта стіна.
Не зрить героїня оглядної зали.

•  «Ні» чи «Так»…

«Ні» чи «Так», а Всесвіт – проти.
Не буває «Так» чи «Ні».

•  Канун

Старість стримувалась,
вік надходив,

•  Після довгої праці нема заробітку...

Після довгої праці нема заробітку.
Таргани перемерли від голоду в кухні.

•  Червоний табель

З біленьких сходинок атласних
таки змітав сміття!

•  Подорож поволокою

Під яким парасолем не йшов,
по яких під’їздах не переховувався,

•  Норма

Норма – це навіть жіноче ім’я.
Тепер унормований я.

•  Я купил полотенце...

Я купил полотенце,
развернул – и заплакал.

•  Читачу

Будь-який з віршів потрапив до вас випадково.
Їх могло б і не бути, бо вирішую я, а не ви.

•  Директору театру від актора

Живучи у театрі,
де сцена гортає героїв,

•  Мені здається – я вже трішки твій…

Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,

•  Радше, аби не одне і те ж…

Радше, аби не одне і те ж,
залишу тебе теж.

•  Ромшардо́

Не всім удавався обід з Ромшардо́
(це, власне, його псевдонім),

•  Акустика у грубі

Я був би у марах
собою-собою,

•  Ярий Славе мій дивний…

Ярий Славе мій дивний!
Наспіваймо пісень

•  Отже, помер актор ніби…

Отже, помер актор ніби.
І поховали його ніби за цвинтарем.

•  Ярославе! Мій друже…

Ярославе! Мій друже!
Мій сильний – великий!

•  Між чорним дощем і білою зливою…

Між чорним дощем
і білою зливою

•  Побовтайся в останньому з морів…

Побовтайся в останньому з морів
мого кохання.

•  Увертюра…

І. Увертюра

•  Гей, хто в цьому полі та й буде хазяїн...

– Гей, хто в цьому полі та й буде хазяїн?
Чий це буде трактор та чий це комбайн?

•  Я з вітром полечу…

Я з вітром полечу –
мені так буде легше…

•  Пісенька-біль театрального актора

Ой, на сцені, як в житті,
хтось на кого кличе.

•  Мав би покровителя…

Бездоганна усмішка
має буть у мене.

•  Так яро славу здобуває хтось…

Так яро славу здобуває хтось,
що вже й озимини не сіятиме зо́всім...

•  Задовольняєшся меншим…

Задовольняєшся меншим.
Задовольняєшся меншим.

•  Світ за́ очі йдучи…

Світ за́ очі йдучи,
без будь-яких причин,

•  Годиннику

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

•  Весна – уві сні…

Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,

•  Шість хвилин, як я прокинувсь…

Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,

•  Лячно мені і тужно…

Лячно мені і тужно
чути такі слова:

•  Забуте слово

Емзе… Незрозуміле слово?
і забуте…

•  Жарт

Кажуть, жарти вже не в моді.
Жарт – не дупа на городі

•  Акторе…

Акторе,..
полум’я по ролі, в рампах ніч!

•  Вільна тема

На вільну тему вірш?..
Для на́с це не проблема.

•  Так трапилось, що небо безцвітне…

Так трапилось, що небо безцвітне,
що до сонця далека дорога в тупик,

•  Пост-естетика

Моя кохана пахне часником
і убиває всі мої мікроби,

•  День любові

День найкращий для твого кохання,
день, коли здивуєш ти мене,

•  Неділя заступає…

Неділя заступає.
День святих

•  Тринадцятий

Той, хто рахує вірші, –
навряд чи не вміє спати,

•  За мною спостерігають…

За мною спостерігають.
І роблять досліди.

•  Голод

На вітрилах бабиного літа
сто хрестів Ґеоргія і я.

•  З року – в рік

– Ми йшли так довго
по пустелі в обман.

•  Аби ти з пам’яті пішла…

Аби ти з пам’яті пішла –
я б у театрі мав аншлаг.

•  У світлі дні твоя свята душа…

У світлі дні твоя свята душа
відвідає мою самотність грішну,

•  З висоти

На справжній висоті
усіх життів і долей

•  Інші

Над віхолою – час,
над часом – часом віхола.

•  Біля тебе

Де літо
гойдає бірюзові віти,

•  Небо України

Власне, лічені хвилини –
до відльоту, до прощання.

•  Чи не в нас сьогодні свято…

Чи не в нас сьогодні свято,
чи не в нас?

•  З голоду

А якщо я втечу,
і шукайте,

•  Ясноокий мій соко́ле…

Ти живеш на верховині,
де холодний вітер нині

•  Очищення

Дві хвилини
мені відведено

•  Протистояння

Мрія знову несе – між мелодій і слів.
Ні про що і про все ти мені розповів.

•  Ніби вже й ніч…

Ніби вже й ніч…
Погасло небо.

•  Про війну

Тут у дворі кота спалила
одна скотина.

•  Dances (Танці)

I dance.
Розкриймо під’їзди в осінній сезон.

•  Ода грошам

"Куплю – продам."
"Куплю – продам!"

•  Життя

Тобі канун. І чорна рвана рань.
Мов рана – сонце. Мов Нірвана.

•  Чорна субота і вірш про неї…

Чорна субота і вірш про неї.
От і не стало маленької феї.

•  Не схожі ні на кого

Не схожі ні на кого люди
снують їдять – їдять, снують…

•  Кожному…

Падай-падай, Сонцю!
А любов Моя живе

•  Скелі

Ближчають скелі.
З’являються орки.

•  Гра в кубики (Китай)

Весно, на да́ху дірки вітерцем –
залатай!

•  Веґетація

Ми стільки років процвітали,
що, врешті, зовсім процвіли…

•  Гладіолуси в осіннім саду

Квітка за квіткою здіймається.
Обрій цвіте, роса зливається.

•  Не поспішай

Найліпше – здогади облиш,
підстави для жури – даремні.

•  Доки ви сприймати в стані…

Доки ви сприймати в стані,
хтось, шановні читачі,

•  навмання…

навмання
маніяк

•  О, ретельна…

О, ретельна.
О, скільки в тобі терпіння!

•  Клич

Клич мене своїм,
я ж бо тільки твій…

•  Якби та й з очей замість сліз…

Якби та й з очей замість сліз
котилися краплі крові, –

•  Спас

Країна протухлих яєць!
Мов хлам перекопаних вулиць!

•  Лишаючи когось незнано з ким…

Лишаючи когось незнано з ким,
доводиться ще й не таке вважати.

•  Розворушити почуття твої не важко…

Розворушити почуття твої не важко.
Але реакції твої чомусь зворотні.

•  Поруч

Буду твоєю тінню.
Потойбічним хлопчиком.

•  Де ти дзвонитимеш завтра…

Де ти дзвонитимеш завтра
дзвоном своїх сережок?

•  Аварія серця

Знову кинуся в прірву твоїх почуттів,
звідки справжній мій голос навряд чи озветься!

•  Цілком таємно

Була таємниця у Льолі і Гриця,
та стала відома для Джері і Тома.

•  Якщо ти один

Ти зараз живеш у жахливому місці,
без тіні, без друга, у хаті без стін.

•  Троянда жовта…

Троянда жовта.
Повновидий цвіт.

•  Богдани́*

Крŏзь душі, крŏзь віру, крŏзь правду святу**
колишуться мрії, як ліс на вітру!

•  Хочеш, я тебе намалюю…

Хочеш, я тебе намалюю?
Хочеш, я тебе поцілую?

•  Тропічна полька

Наш поцілунок сонцем став
і вітром став, і перестав.

•  Юний вітер

Подаруй, подаруй мені вітер,
вільний вітер люблю над усе.

•  Біля білої груби…

Біля білої груби –
тепло,

•  Рубінове яблуко

Далеко по той бік добра і зла,
на пагорбі, засіяному сонцем,

•  Опус ХVІІ. Соло в дупле полнолуния

Лианы.
Синий колдун ушёл.

•  Це ще липень…

Це ще липень.
Оскар Уайльд ще не мав на увазі

•  Сяй!

А тепер от крапка й край!
Місяць повно час тримає.

•  А завтра

Квадратні знаки
Сивина у скрині

•  Тепер, коли осушено бокал…

Тепер, коли осушено бокал,
коли по венах розлилась отрута,

•  Заклинання від горя мого

Моя найдорожча дитино –
три тижні тобі віку

•  ХХІ століття

Земний ковчег на хвилях вічного життя
то піднесеться, то пірне в космічний шторм!

•  Космічна лічилка

Знову залишаю
мій маленький острів.

•  Матіоловий сон (2)

Ти вся моя.
Ти вся моя тепер була.

•  Матіоловий сон (1)

Чемно відмовився вечір від ночі,
тихо покинув престол

•  Сон-сонет

Свят-траури, столи на членські внески,
нудне тертя гуртом навколо кону!

•  Опус ХVІ. Улыбка в темноте

Лампа сгорела насмерть.
Иссяк источник вольфрама.

•  Тепер я добираю сили йти…

Тепер я добираю сили йти
у безмеж, у тривогу і за браму,

•  Твердо спати…

Твердо спати. У го́ловах – книги.
Тяжко знати. Думки, мов кормиги!

•  Намалюю тобі червоного птаха…

Намалюю тобі червоного птаха.
Напишу на крилі – "Yamacha".

•  Син маму в богему штовхає…

Син маму в богему штовха́є
і робить із чистого бруд.

•  Ховаючись за ясністю причин…

Ховаючись за ясністю причин,
з відкритістю і щирістю доводжу,

•  Білі квіти

Білі квіти, як той перший сніг,
впали стиха до біленьких ніг

•  Ярославові Гаврилюкові

Народився Ярослав –
і за мить відомим став,

•  Феліца́та

Ти вийшла з ро́сяних пратрав,
присіла в Бога на долоні,

•  Отакої

Отакої. У мене… украли копієчку.
Люди! Де ви?.. Усе у тумані.

•  Як непомітно ти мене відчуєш

На видноколі сходу
сон п’є студену воду

•  Калаге́р

– Слухай, Мунько, що́ було!
Не потрібне й еНеЛО́!

•  Юна

Коли свій сон я розкажу тобі,
тоді, боюсь, відмовишся від мене.

•  Яблунева весна

Кружляє весноцві́т, мов снігові́й,
і застеляє стежку до дале́ка!

•  Полісся, що з тобою стало...

Засмаглі сосни сохнуть, сохнуть.
Від спеки вицвілий пісок.

•  Скаче кінь з невидимкою у сідлі…

Скаче кінь з невидимкою у сідлі,
нарочитий чудними командами,

•  Калейдоскоп думок…

Калейдоскоп думо́к, мов пам’ято́к культури,
колишніх, домої́х, ледь пі́днятих з руїн,

•  Важке питання…

Важке питання, бо національне.
І ти скажи кому – то не повірить.

•  Критичний реалізм

Знаю, що дурний,
а кажу – розумне.

•  Там, де стигне врожай…

Там, де стигне врожай
в українській бабусиній казці,

•  Сни твої розвіються…

Сни твої розвіються.
Сни твої забудуться.

•  Ефект свого добробуту не в нас

Безпо́міч наша – у чужій руці.
Немає блага правоті́ не Вкрайни.

•  Я буду твій

На тихій вулиці сумній
Зламались раптом

•  У день тяжкий…

У день тяжкий, народжуючи гнів,
Тобі, мій друже, шлю легкі привіти!

•  Чужі небеса

Набридло це все,
а з усім – і ви всі!

•  Демократія

Є у людей –
мавзолей:

•  Твоїм очам…

Якби ти знала, хто ти є така!..
Твоя душа давно живе у мене.

•  Змі́ни стилю…

Змі́ни стилю – це штампи постійні,
це екскурсії у підсвідомість,

•  Камертон

Інструмент камертон…
Інструмент камертон…

•  Рись

Крик скаженої рисі.
Кров на людному місці.

•  Гама лі я ?

Чому я маю жити так, як ви?
Тому ніяк не бути! –

•  Ризикуєш підпасти під гніт…

Ризикуєш підпасти під гніт.
На голову сіла сила коханок рожевих.

•  Дванадцятий Перґамент

Час змінити гнів на милість
і маніжитись весною.

•  Опус ХV. Мавзолей иллюзий

Прописью скользящей в лабиринте
четырнадцатого дня

•  Одинадцятий Перґамент

Заносить наді мною меч мойого страху
сатана.

•  Четвертий Перґамент

Падає стеля згори.
Знизу тисне підлога.

•  Перший Перґамент

Піраміду звели єгиптяни.
Нехай там живе мумія.

•  Десятий Перґамент

Ось десять їх.
Віршів моїх.

•  Образа

Найтоншим порухом
замлоєного тіла

•  Опус ХІV. Внутри пещеры закона

Я убеждён до удивления и знак вопроса
равен знаку восклицания.

•  Комерсантка

Ніч – моя свобода, я – її споруда.
Голе серце білим світило.

•  Халепа

Знаходяться вірші, яких не було.
Слова вже такі, мов дорослі люди!

•  Байстрюк

За кордоном тюрми жив маленький байстрюк.
Він ховався від вас й усіляких наук.

•  Ти – глиба…

Ти – глиба,
з якою зіткнувся я в цій атмосфері.

•  О, ти була його остання…

О, ти була його остання.
Ти з ним жила через кишеню,

•  Тим не менше

Збудиш – нікуди не дінешся!
Бо мені на роботу.

•  Неабияка

Ти таки – влаштувала мені самоту
доскональну,

•  Од жарту до жаху…

Од жарту до жаху
життям зловживаєш.

•  Ти хочеш цього…

Ти хочеш цього?
Так і буде!

•  Опус ХIІІ. Не про́пасть, но мост

Противостояние Божества с миром божественным –
не про́пасть между концом и началом, но мост у дворца.

•  І тепер ти тривожна…

І тепер ти тривожна.
Шекспір на … четвертім сонеті

•  Снег

От снега город поблек…
И вот за окнами снег

•  З ювілеєм

Не кажи мені, скільки,
лиш одне – «Ювілей!»

•  Треба мати…

Треба мати, тільки мати
розгубила моє щастя.

•  Опус ХIІ. Под сферой влияния нот (реквием)

Рояль чёрно-белый не от хорошей жизни.
Играть горазд чёрные ноты, белые звуки.

•  Ти загубила оберіг…

Ти загубила оберіг,
який я завжди сам стеріг,

•  Довга балка…

Довга балка.
Воду беру.

•  Здається, після себе я…

Здається, після себе я
зненацька спалахну новим життям,

•  Після тебе руками розводжу сліпий…

Після тебе руками розводжу сліпий,
і повітря хапаю безмовно, як риба.

•  Попіл…

Нащо мені мрії,
коли жить до ранку.

•  Тебе немає, друже, ти загинув…

Тебе немає, друже, ти загинув,
так просто зник, упавши з висоти.

•  Лягай негайно спати…

– Лягай негайно спати! –
крикне мати,

•  Ніхто ніколи не згадає вас…

Ніхто ніколи не згадає вас,
богів, потрощених на тріски.

•  Хай грішний я вартую спрагу слів…

Хай грішний я вартую спрагу слів,
розкуту плоть твоїм невчасним тілом,

•  Благання

О Боже мій… Яка глибока суть
в Твоїх очах, наповнених Тобою…

•  Горлає невідоме дитинча…

Горлає невідоме дитинча
з акцентом невідомого фольклору,

•  Не витримую ліній…

Не витримую ліній…
Папір залишаю вам.

•  За все тобі є прощенням любов…

За все тобі є прощенням любов!
Наперекір придурництвам й обману,

•  Щось тебе не видно… (2)

Щось тебе не видно, щось тебе не чутно,
а мені ж без тебе смутно, ой, як смутно.

•  Паралелепіпед

Сновиддя. Я нереальний.
Спанієль зі смурними зіницями.

•  Шоковий вузол голосу…

Шоковий вузол голосу –
справжнє моє зонґе,

•  Опус ХI. Похвально, но…

Вкусно́.
Красно.

•  Опус Х. Колыбельная Рождества

Купа́ла.
Вы́купала.

•  Відьма

Ти виростаєш із пі́тьми
суцвіттям бузку з весни

•  Очі – як у тамаґочі…

Очі – як у тамаґочі.
Губи – наче дверці з гру́би.

•  Серця твого кровоносні віти…

Серця твого кровоносні віти
вітер гойдає тирадовий.

•  Братці! Є у нас сусіди...

Братці! Є у нас сусіди –
дядько Вова й тьотя Ліда,

•  Язикеня

Говорила, аж втомилась,
на пів слові зачепилась,

•  На Київ – гроза…

На Київ – гроза.
Але сліз не чекай.

•  Як крові напила́ся муха…

Як крові напила́ся муха,
й з дощем звінчалася посу́ха,

•  Загадка

Я не маю горя бути вбитим
чи у землю заживо заритим,

•  Іронія мінорів

Тремчу на паралоні,
де бомжі ночували.

•  Уявив сам себе я калікою…

Уявив сам себе я калікою,
що з обрубками рук;

•  Біля віконця, що дихало миртою…

Біля віконця, що дихало миртою
з дня, світло-білого дня.

•  Колобок

Я раніше – був добрішим?..
Злі́шим став – то й став старішим!

•  Віриш, я знав, що приїдеш…

Віриш, я знав, що приїдеш.
Вірш написав принагідно.

•  На пальмі жіночої статі…

На пальмі жіночої статі
розказує какаду,

•  Формула любові

Життя або є, або не є.
Є – система любові і еґоїзму.

•  Хай буде це не привселюдно сказано…

Хай буде це не привселюдно сказано,
але на хліб нічого не намазано,

•  Щонайжахли́віше – визначеність...

Щонайжахли́віше – визначеність,
визначеність себе.

•  У море окунувся лиш на старість я…

У море окунувся лиш на старість я.
Весь вік мій – у пустелі на верблюдах.

•  Вночі мене душить мавпа…

Вночі мене душить мавпа.
Від сорому в глупий час

•  Я від злив потерпаю…

Я від злив потерпаю,
і грому боюся,

•  Закляття

Оселися в останній молитві грішника,
кому самий лише вид храму вже настрій псує.

•  Стану деревом або Пісня неприкаяної

Піду у даль, у даль, подалі від любові,
подалі від людей, у хащі загадкові,

•  Засни…

Засни. Зосередься. Ти гарна,
як є.

•  Її врятував дельфін…

Її врятував дельфін.
Вона загулялася в морі,

•  В одній кімнаті з годинником

10-та година.
10-та хвилина.

•  Яскравість

Коли відомі напере́д
усі завдання, всі задачі,

•  Хіромантія

Плаває доля по гирлах і руслах долонь.
Де з головою, а де по коліна буває.

•  Пора пом’янути минуле

Зоря прозаїчно стихає.
Над ніччю ступають громи.

•  Невагомість

Сила тяжіння віднині відсутня.
Амфори з білим вином здійняли́ся.

•  Троянди розцвіли в Китаю…

Троянди розцвіли в Китаю.
Я Книгу Перемін гортаю.

•  Чай з медом

Ось я маю сюрприз делікатний
через любих своїх посередників –

•  Місто

Страшни́й Дракон за горизонтом спить,
сопе у трубні ніздрі й дим пускає.

•  В райських покоях мене розманіжила тиша...

В райських покоях мене розманіжила тиша.
Жити між звуків так важко на грішній землі.

•  Наввипередки мчать літа...

Наввипередки мчать літа,
так одчайдушно!

•  Юнак

Твій сон прокинувся, ти – спав.
Я ненавмисно свідком став.

•  Ніч під вербами…

Ніч під вербами.
Ніч під рукою дурною.

•  Ґранчак єлейного вина

Ґранчак єлейного вина
несе до вуст печаль одна –

•  Нашесть

Сірі стіни. Їх – чотири.
Посередині – цвях.

•  Місяць

Вочевидь не осягнутий простір,
призупинений склом у вікні,

•  Між нагромаджених думок…

Між нагромаджених думок
і чакр, зачинених навічно,

•  Ну чому я не воїн…

Ну чому я не воїн?
Чому не на службі у Марса?

•  Бог терпів…

Бог терпів –
і Нам велів!

•  Хліб артиста…

Хліб артиста.
Сіль актора.

•  Мені спокійно…

Мені спокійно.
Ноги теплі.

•  Ой, оскільки ти мене взяла́…

Ой, оскільки ти мене взяла́
просто проти ночі й край села,

•  Єванґеліє

Лежало під кленом, мов лист, пожухле
загублене кимось Єванґеліє.

•  На добраніч, діти!

Ступає Цар Господь убогою землею,
скаравши всіх і всяк за первородний гріх…

•  Шапіто

Шапіто веселий!
Я дивлюсь і сміюсь!

•  Айстра

Білої айстри чорний неґатив.
Квітка архівна у викопно́му кадрі.

•  Актор – це месія…

Актор – це месія,
а місія в тому,

•  Омана

Та хоч би раз
мені у руки впала

•  Я у мами, я і в тата…

Я у мами, я і в тата
хлопчик, синчик, пацифіст.

•  Знову розвидніли озеро…

Знову розвидніли озеро
зорі – прозорі дні,

•  Опус ІХ. Опадающие осколки радуги

Недоразумение во всём, чем они дорожат.

•  Цей поцілунок сонцем цвів…

Цей поцілунок сонцем цвів
у свіжім холодку лісів,

•  Уже сьогодні ввечері йду містом…

Уже сьогодні ввечері йду містом.
Під душ – і в ванну хочеться, аж-аж!..

•  Ранок…

Ранок.
А зрештою, скільки ще ранків,

•  Ой, на тум березі́…

Ой, на тум, та й на тум
березі́

•  Йоллаапуккі

У Зиимовій Країні Еесті
Сееред Таартуу наа перехрестіи

•  Лідз

А з мене сну ніц.
Сну ніц – аж по Лідз,

•  Таке оголене плече…

Таке оголене плече,
кістляво-прозоре скло,

•  Ореля

На орелі гойдається вітер.
Звуки дзьобають у висок.

•  Опус VІІІ. Стаккато следов по полосе прибоя

Куриный бог найден.

•  Стілець

Стілець увесь час в однім місці стоїть
у бухґалтерськім кабінеті.

•  Я еру мав свою…

Я еру мав свою
давно-давно.

•  Монте-Крісто

Міняю свою трикімнатну труну
У центрі міста –

•  Ходить вітер по дорозі…

Ходить вітер по дорозі,
намочивши ноги босі,

•  Ворожба

Зараз кину монету.
Що випаде – так і буде.

•  Індиґо

На іклах ветхих лисих жриць
пронумеровано народи.

•  До неба!

До неба вів гай,
де за зіркою зірка

•  Поцілунок

Ой, хамелеонся, скільки влізе.
Я тебе відчую, я радар.

•  Любити слід…

Любити слід,
але любити – слід,

•  Опус VІІ. Ливень, соединяющий жаждущих

За воду живую даже дождь кровь отдаёт.
Иначе капли подстерегут меня в пути.

•  Голубих очей океан

Час мине.
Ти пробачиш знов мене.

•  Течія

Я кладу тебе в човник,
і пускаю по річці,

•  Мамочко моя золота…

Мамочко моя золота!
І чого ж ми завше

•  На!

Не посміхайся у мене за спиною,
це однаково, що сліпому

•  Опус VІ. Рейд молитвы по жилам

Молитва совершила рейд по многим жилам
уже умирающего прошлого.

•  Очі

в озері ока острів – ти
вогка, холодна, вогка

•  Нічого, я виживу…

Нічого, я виживу.
Хоч серце урвало здоровий шмат мого здоров’я.

•  Затемнення душі. Палким серцям – віва́т…

Затемнення душі. Палким серцям – віва́т!
Трясеться ніч моя стеблинками повік.

•  Каяття

Наді мною Христос плакав…
Я ж негідне дитя Його рук!

•  За все йде розплата…

За все йде розплата,
за добре і зле.

•  Опус V. Огниво рук Андерсена

У двери́ огонь на цепи.
За порогом ночи блуждает птица с глазами.

•  Опус ІV. Нет пророчества, достойного сверчка

Сверчок как посредник
между буйством и увяданием

•  Опус ІІІ. Критикой не опрокинуть

Бутылка, ложка, селёдка.

•  Усе так просто…

Усе так просто.
Час кудись вітрує.

•  Не цікався й не сердься…

Не цікався й не сердься
з масюнького серця.

•  Опус ІІ. Победа белого отражения

Бьюсь горяче́й и прозрачней вазы.

•  Цілу ніч, не зімкнувши очей…

Цілу ніч, не зімкнувши очей,
я тебе переслухала.

•  Блазень

Не вистачало вільних місць
в апартаментах царських тих,

•  Опус І. Молодость, собранная по цветку

Завтра стол будет напоминать
лучший из букетов палисадник.

•  Їду в Київ…

Їду в Київ,
звідки влітку

•  Десь у середніх снах…

Десь у середніх снах
з’являється реальність,

•  У весільну подорож свою…

У весільну подорож свою
кличеш ти мене лише як свідка.

•  Фальшиве solo… noi

Увігнутий асфальт.
Калюжа голуба.

•  Боже, благослови Україну…

Благослови Україну.
Благослови моїх рідних.

•  Ти належиш моєму перу…

Ти належиш моєму перу.
Нам цікаво складати літопис.

•  Україна молода

Синє небо. Жовті луки.
Предковічний храм.

•  Вогні

Вогні-вогні, хто знає їх буття?
Вони, як люди, повсякчасно вперті.

•  Сон першого дня війни

Проста сільська хатня кімната,
мазана білою крейдою.

•  Ця світла ніч спіткала темний край…

Ця світла ніч спіткала темний край,
де ти молився на Північне Сяйво,

•  Чоло гречанки скульптор висікав…

Чоло гречанки скульптор висікав
з тупого й неслухняного каміння.

•  До друга

Я не писатиму тобі, мій друже, слів,
а тільки те, що зрію я очима.

•  Воспоминание

Я помню радость и тоску,
я помню счастье и тревогу,

•  Нехай у долоні твоїй спочиваю…

Нехай у долоні твоїй спочиваю.
Нехай очі ріжу тобі склом.

•  Віршик

Пишуть же люди віршики, –
нема куди душечці дітись!

•  Ґанок дзвенів кришталем…

Ґанок дзвенів кришталем
і, оздоблений сріблом, яскрився.

•  Нащо мій біль ти приспала

Нащо мій біль ти приспала
під колискову зорю?

•  Ліра

Сьогодні ліра не пішки ходила.
Допіру у ліри виросли крила.

•  Мій анґел живе на землі…

Мій анґел живе на землі.
Бо має крила малі.

•  Дякувати Богові. Дует

Дякувати Богові –
досі в силі договір,

•  Цитаты, афоризмы (1)

Когда у меня будут собственные ключи
от этого солнца, от этого неба,

•  Не поклоняйся вшам...

Не поклоняйся вшам,
изгрызшим голову твою

•  Дивна річ…

Дивна річ! А й досі пам’ятаю,
за яким ліском спить сущий жах!

•  І вже до тебе я холодний лід…

І вже до тебе я холодний лід.
Слід невловимий ти спіймала

•  Місто дихає гнилим…

Місто дихає гнилим.
Всі каналізації відкрито.

•  Журба рожевого желе

Найліпша Роль моя – це Ти!
І я спинився без мети.

•  Залишаю тебе…

Залишаю тебе,
моя найвродливіша пташко,

•  Чемно відмовився вечір від ночі…

Чемно відмовився вечір від ночі,
тихо покинув престол

•  Плач у туалеті

Безмозкий член сім’ї
пив третю склянку зла,

•  Патріотизм у апогеї…

Патріотизм у апоґеї.
Дружина шиє прапори

•  Я човгаю містом…

Я човгаю містом,
малюю колеса,

•  Кожен має свій піар…

Кожен має свій піар, свій манір під свій кошмар,
а обличчя власного не бачить.

•  Я – не поет, а час…

Я – не поет,
а час…

•  Я чую вас, кому потрібні вірші…

Я чую вас, кому потрібні вірші,
летючі фрази й дози антитез.

•  Очі знову…

Закарбовано очі в душі аж пророчій,
аж запеклій і вічній небесній душі.

•  Мені сниться – не насниться…

Мені сниться – не насниться
журавлиная криниця

•  Полюбилися двоє…

Полюбилися двоє.
І немає вже сну,

•  Серпневі сни

Я заблукала у серпневому бажанні
під зорепадом по нічному дну.

•  Я не оставлю слов…

Я не оставлю слов на зеркале помадой
и не оставлю слов, бегущих в проводах,

•  Дай, я буду таким, як хочу….

Дай, я буду таким, як хочу,
щоб не всі мене розуміли…

•  Висновки

Мінливість чужого щастя
у реґламентованості подій;

•  Ми побагатшали ще аж на мить…

Ми побагатшали ще аж на мить,
довгу, як ніч, де зірки – поцілунки,

•  Мандрівний монах кохає

Ніч перед брамою міста стояла,
м’яту холодную п’ятами м’яла.

•  Коста-Ріка

Через океани
з рифів і лагун

•  Але

"Але" з останньої сльози
спаде краплинкою роси.

•  Тиша

Стихає начебто. Крапка. Стихло.
Мені, коли тиша , так в очі – ями.

•  Держава, мов дерево…

Держава, мов дерево,
ширилася на чотири боки,

•  Мріє жадана…

Мріє жадана, ось золото,
здерте з твоїх куполів!

•  Поетом бути – то нещастя…

Поетом бути – то нещастя.
Чи щастя чути риму?

•  Ювіляру – Шептекіті!

Зливаєш сотні тон потів
у океан ударів серця!

•  Оклахома-сіті

В Оклахома-сіті
всі давно вже ситі,

•  Що не ніч…

Що не ніч – поїзди, поїзди
стуком рейковим сни відчиняють..,

•  Час розсекретив останки…

Час розсекретив останки –
це поховати їх час.

•  Що зробити

Провести́ рукою по корі,
босою ступнею по глиці,

•  Древнє вино, нарізане ножем…

Древнє вино, нарізане ножем,
тремтить на манежі дзеркального блюда.

•  Другий Перґамент

Ви не несіть свою високу моду,
не ждіть Пророка кроків по Русі, –

•  Епітафія 2

Такі, як ти, лише марнують час,
коли вирішують за мною полювати,

•  Епітафія

Вихор сплів надгробний вірш
на забутім кладови́щі

•  Я тут…

Я тут,
бодай мене взяли чорти!

•  Пані Інфузоріє…

Пані Інфузоріє?
Дні минають хутко?

•  ОЗ

Лягай в одежі освітлілі,
у – "порозумієш".

•  Добре, я твій, – а що́ без тебе…

Добре, я твій, – а що́ без тебе?
адже останні мої вуста.

•  Я зі мною живу…

Я зі мною живу,
на папері існую,

•  Каста па́ріїв

Ти з касти па́ріїв?
Ходи-но сюди.

•  Космос, удостоєний кількаярдів зірок…

Космос, удостоєний кількаярдів зірок,
не є, однак, ані Героєм Радянського Союзу,

•  На галявині в діброві…

"На галявині в діброві
сплять корови кольорові.

•  Кантата

Семиокий,
блаженний і неврівноважений знахар,

•  That's right

Я не маю про шо думать,
люблю

•  На вулиці, під брамою базару…

На вулиці, під брамою базару,
соромлячись, у сутінках стоїш

•  Повз грім собак у кліть промчу…

Повз грім собак у кліть промчу!
Віддихаюсь у цій неволі.

•  Штучні анґели

По два крила́ вмонтовано у спину.
По німбу вбито в голову цвяха́ми.

•  Народу 30-х – 70-х років

Йому на голову – лавровий німб,
на ноги – кайдани,

•  Ти кажеш по правді своїй…

Ти кажеш по правді своїй,
що спочатку

•  Джаз

Мої руки.
Підйомні крани

•  Перед тим, як піти у відпустку…

Перед тим, як піти у відпустку,
весь мій мозок нагадує пустку.

•  Та ж сама історія…

Та ж сама історія:
знову на морі я.

•  Май 13

Май тринадцяте.
Біда не від того числа!

•  Прощання з весною

Це була весна.
Це в її орґа́н

•  Дубчик

Ріс у лузі довгий дубчик.
Мав ще довші хвіст і чубчик.

•  Розбавляється барва бірюзова…

Розбавляється барва бірюзова
амадеусовим сонячним рондо.

•  Базарний день

Голосили всі коти
від такої красоти.

•  Кигичеш, чайко…

Кигичеш, чайко.
Годі! Годі! Годі!!

•  Хоча би вітер віяв…

Хоча би вітер віяв
та прогнав

•  Який веселий світ…

Який веселий світ.
А світ веселий.

•  Відцвітуть і ці сади…

Відцвітуть і ці сади…
облетять квіти,

•  Сплю в пелюстці екзотичній…

Сплю в пелюстці екзотичній
на вишневім долі.

•  Поламали бузок над криницею…

Поламали бузок над криницею,
обпатрошили – ані квіточки!..

•  Про́ща

Уко́тре я прощу́ тобі таке?
А слово в тебе, звісно, не тривке.

•  Чий сон не мине

Знову ніч пропливу
і до ранку причалю

•  Разлоґаліще

У ногах – незабудки.
У голові – глисти.

•  ЩÓ

Я спершу зрозумів,
що я пишу для себе —

•  Жасмин

Еміле-Еміле,
потрощені хвилі

•  Екскурсія

Каштани цвіли. Шаленіло життя.
По вулиці мчав вітруган.

•  Дощ цілує нам кінчики пальців

Прийди, в мій дім старий постукай,
спочинок дай душі.

•  У чорному тілі тримали тебе…

У чорному тілі тримали тебе,
тобою тебе обзивали на "бе",

•  Мелодія жалю

Усе мені не так…
Без тебе білий світ

•  День ударив у вікна…

День ударив у вікна, мов ядерний спа́лах.
Сонце виросло міцно, як атомний гриб.

•  Хай птаство виспіває мій затятий голос…

Хай птаство виспіває мій затятий голос,
хай молода весна змалює мій екстаз,

•  Бачте, сьогодні – війна…

Бачте, сьогодні – війна.
Клята!

•  Я палко вірю у твою невинність…

Я палко вірю у твою невинність,
твою весну вишневу цнотоцвіту.

•  Прононс 4

Я висуваю попередні припущення.

•  Мой дом

Мой дом для Вас всегда открыт.
Он ждёт с надеждой.

•  Покарання Господнє 2

Не без того, щоб любити,
ще не був, так будеш битий,

•  Покарання Господнє 1

Не без того, щоб грішити,
ти живеш і будеш жити.

•  Боже наш! *

Боже наш!
Не гнівайся – а змилуйся!

•  Дай чисту віру! *

Дай чисту віру
грішному миру,

•  Православний час *

Православний час
править при свічах –

•  Про що мій лист тобі говорить?

До тебе шлю п’янкі привіти
з найкращих наших слів,

•  Тост

Ото ідеш, а навкруги – весна,
нова, пахуча і різнокольорова…

•  Поквапся на сповідь…

Поквапся на сповідь.
Бо в мандри Христові

•  Засмаглі сосни сохнуть…

Засмаглі сосни сохнуть, сохнуть.
Від спеки вицвілий пісок.

•  Ставицькому

Не встиг Ти цей день зачепити
прожогим жестом, сценкою з життя.

•  Чорнобильські сомнамбули

Ніхто нічого ще не знав
ні сном - ні духом

•  Обличчя весни

На чолі весни стоїть зима,
наче льодом скута радість жінки,

•  Закон про сало

Ходить краля по селу,
носить думку чималу:

•  Оранжеве зелене реґі…

Оранжеве зелене реґі
далеко в парк у спогад восени

•  Правосуддя

Спокійно, я помиляюся.
Визнаючи неміч здійсненого,

•  Хандра

Тіло вживалося в світло
і спершу лежало.

•  Тугим вузлом зав’язані вуста…

Тугим вузлом зав’язані вуста,
кінці якого стягнуто жінками.

•  Я біля тебе

Я спав на вітах бірюзових літа.
Повз мене з неба падали зірки.

•  Олено!

Пташки уві сні
співають пісні,

•  Волевиявлення

Розбилося вікно.
Фуґас упав на стіл.

•  Ми пішли гуляти в ліс…

Ми пішли гуляти в ліс –
їжачок до нас приліз,

•  Авіалінія

Користолюбством вирізняєшся між інших…
Між іншим, величаво добра зовні…

•  Весна (2)

Дощі роз’їли землю і втопили.
Ми ходимо у вогкому взутті.

•  Мовчазний свідок

– Не звертаймо на нього уваги.
– А що він? Навмисне дражниться?..

•  Однак, три дні тривало це весілля…

Однак, три дні тривало це весілля?
склотару теж здаватимо три дні?

•  Я пла́чу не за тим…

Я пла́чу не за тим
безруким чоловіком,

•  Подоляночка

Я все скажу, бо не скажу нічого.
Моя любов маленькою була.

•  Ай, риба…

Ай, риба..,
ніби вдих у воді…

•  Хоккайдо

Терпне бамбукове листя,
мліють коліна холодні:

•  Православна весна…

Православна весна
у церковному сквері

•  Про Митця і про нарід, Україну і приплід

Ви не бачили Митця?
Не аматора – знавця!

•  Щастя було таким прозорим…

Щастя було таким прозорим,
ілюзо́рним, ледь ілюстрованим вами.

•  Ти – сон

Кохання – Тихий океан,
який нас викинув на сушу.

•  Оліґархічний час

Коли б змінився час, а не закон,
який до заскорузлості– первісний,

•  Якщо чорним ти будеш…

Якщо чорним ти будеш –
я чорнішою стану,

•  Не коханим ти став у моєму промінні…

Не коханим ти став у моєму промінні,
не яснішим ти був, хоч затьмарював довго,

•  Чому народилось так само…

Чому народилось так само
те, що померло так само?

•  Чим ти мовиш до мене, німий…

Чим ти мовиш до мене, німий,
коли облачу тебе в розкіш,

•  Любов, мов електронна гра…

Любов, мов електронна гра,
рідко закінчується додатковим часом.

•  Арканзас переміг…

Арканзас переміг;
етажерка; Плєханов, архаїка;

•  Не в театрі щастя…

Не в театрі щастя, а на вулиці,
й не на вулиці горе, а в театрі.

•  Колір коричне́вий…

колір коричне́вий
має сніг,

•  Цигарки…

Цигарки.
Пива пляшка.

•  Чому я гостро чую твій прихід…

Чому я гостро чую твій прихід
тепер, коли минуло все з тобою?

•  Прононс 15

З якимось урочи́стим нетерпінням
я знов долаю звивистість гори.

•  Турботи*

Світе милостивий! Жодної з причин
я не бачу, сивий… Тілько щастя плин…

•  Незакінчений вірш

Моя маленька музо,
ти прийшла?

•  На нагострених травах напружена шкіра…

На нагострених травах напружена шкіра
тебе вороного і ніжного

•  Коли кажуть: Я не ревную…

Коли кажуть: «Я не ревную», – не вірте.
Ревнощі стиха підточують щастя скирту,

•  Чому?

Чому твоє слово,
як сонце схололе,

•  Бездітність

Протяжливі звуки тонкі
застудженим голосом – ти.

•  Шовінь

Лупцює ретродощ по ши́бках – степ.
Ступає мокрий голуб підвіконням,

•  Висота

Ми згоріли у полум’ї щастя свого.
Ми, коханням окрилені, йшли на вогонь.

•  Заснув поет у світлій спальні літа…

Заснув поет у світлій спальні літа,
на кухні осені, в гостинній у зими, –

•  За поворотом сну

За поворотом сну
йде звивиста дорога.

•  Смерть мухи

Сліпа весняна мухо,
про тебе

•  Цокаючись з задзеркаллям

Цокаючись з задзеркаллям
чаркою оковитої,

•  Щось тебе не видно…

Щось тебе не видно, щось тебе не чутно.
А мені ж без тебе смутно, ой, як смутно.

•  Торкнешся вустами – розтану…

Торкнешся вустами – розтану
й незнано куди пропливу.

•  Тарасова гора

Аж поки сили вистачить в Дніпра
гонити в світ свої поспішні води,

•  Майорієш

Як добре, що ховатися не вмієш,
а в променях стоїш – і майорієш!

•  Я – яра…

Я – яра. Я – яскрава.
Готуюсь весну завагітнити.

•  Вона мала руки, мов дуги…

Вона мала руки, мов дуги,
привітно розкинуті влітку.

•  Квітка

Малесенька свіжа тендітна рослинка –
листочки ще менші на ній –

•  Весноводи ойдуть…

Весноводи ойдуть!
Сновигай по мені,

•  Ні, я ненавиджу…

Ні, я ненавиджу.
Безтямні очі опустились в яму…

•  Друге березня. Сон…

Друге березня. Сон.
Ви, мій любий герою,

•  Веснянка

Переливайся з себе – в мене,
цю кров поезії помнож,

•  Мрія сирого моря

Січень минув, як липень.
Лютий повторить серпень.

•  Зринув ранок на день…

Зринув ранок на день
з круговерті туману.

•  Прононс 2

Що таке «залога»?
Фінікійці,

•  Прононс 3

Слід свідчити відверто і зада́рма.

•  Хор

Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.

•  Він сидів, розбитий сонцем…

Він сидів, розбитий сонцем,
з синім оком, біля столу,

•  Корозія

Ось іржавого серця останні гудки
мене залізного.

•  Я приверну тебе оце до себе…

Я приверну тебе оце до себе
самим червінцем чи одним притулом,

•  Згага

Ступаємо ра́зом
однаково в сніг,

•  Перстень

Я перенесу перстень з руки на руку.
Зі своєї руки на руку свою.

•  Іро… Ні! Я?

Снідають снігом пні –
бути весні…

•  Любі у шлюбі

Попругою б’єш по руках, щоб не ліз!
Снуєш забобонів попону –

•  Щем

Поговорили і вода з водою,
і вітер з вітром,

•  Коло підніжжя колосальної свічки…

Коло підніжжя колосальної свічки –
воскові фігурки святих.

•  Покликання свого не розумію…

Покликання свого не розумію.
Занедбані слова, уривки почуттів.

•  Ти на підносі принесла мені – любов…

Ти на підносі принесла мені – любов.
Готуєш добре.

•  Той, хто гарячими руками…

Той, хто гарячими руками
торкається мене щоночі

•  Хула-хуп

Сумнівний, ти мій, і хиткий
хула-хуп, ти мій, хула-хуп…

•  Бомж

Час прийшов. Годинник став.
Кукурікають зозулі.

•  Прононс 6

Кімнатні ґазони з високим ворсом.
Альфа Центавра крізь абажур.

•  На четвертому спомині – гріх…

На четвертому спомині – гріх!
Більш, ніж тричі, для серця – занадто!

•  У катакомби смутку завели…

У катакомби смутку завели
мене не ревнощі,

•  Холодна пісня

Сніг і живі орхідеї –
мій архаїчний сон.

•  Усе обопільно…

Усе обопільно.
Підпільно.

•  На могилу з трав великих, синіх…

На могилу з трав великих, синіх,
чебрецем затоплену високим,

•  Дорогою у зоряний рай

Пролітають вітри від весни до весни.
Віддає все сповна нам земля восени.

•  Її вікно – щоразу без завіс…

Її вікно – щоразу без завіс,
щоранку навстіж дзенькає шибками,

•  Розл(у)ючення

А в сльозах, ой, не гарно додому йти…
Приходь до мене в радості

•  Деміург

Тоді я мову знаходив.
Шукав, як назвати серце.

•  Грулі

Вийшла з тільця білої кицьки
душа інша.

•  Безнатхненно

Возлетіла птаха
сама

•  Останній день своєї злої долі…

Останній день своєї злої долі
ти на пустій панелі провела,

•  Прононс 22

У небі – пташо́к недоліт,
в Европі – Хати́нь і Треблі́нка,

•  Поверни мені її в цілості…

Поверни мені її в цілості,
у придатності, у принадності,

•  Любов уві сні

Ти малював любов уві сні.
Ти цілував у вуста ясні.

•  Постскриптум

Фон червоний.
Ліхтарі гой-да, гой-да!!

•  Поету місце – в стратосфері…

Поету місце – в стратосфері!
Напівживий лечу до втрат.

•  До України

До України крок лише один
з усіх її вершин, з усіх глибин!

•  Бранець

О, вража душе!
О, харци́зо люта!

•  Там, де ти

Ні! Ти скорись мені –
такий мій наказ!

•  Море і мрія…

Море і мрія.
Зима і мороз.

•  Не гніти мені душу...

Не гніти мені душу,
замовкни, та й годі…

•  Горішня мрія

Горішня мрія!.. А слова ж які!
Але, повір, вона не за словами.

•  Університети червоніли…

Університети червоніли
від такої довгої хвали –

•  Не відмов мені…

Не відмов мені.
Не зумов мене.

•  Ой, не треба, не треба, не треба…

Ой, не треба, не треба, не треба
диким голосом рвати мене.

•  Господе, мій Боже, прости цю провину…

Господе, мій Боже, прости цю провину,
для очей цікавих зовні не значну́,

•  Де ти, щастя?

Я від злив потерпаю,
і грому боюся,

•  Галактична ніч…

Галактична ніч.
Почесне життя на планеті.

•  Окремішність і перевтома

Плакатиму – лише прочитаю тебе,
лише розгадаю той тай ієроґліфів…

•  Транс

З червоної лінії встануть перші слова –
ультимативна форма.

•  Моїми мріями не хтив…

Моїми мріями не хтив,
вони – мої високі гори –

•  Я від Слова Його довго живий…

Я від Слова Його довго живий
довше й слова промовлятиму.

•  Жовта пшениця, блакитне небо…

Жовта пшениця, блакитне небо.
Жовте сонце, блакитне море.

•  Меломáнія

Ти – мій !
І май це на увазі !

•  Інакший голос…

Інакший голос,
ти якого ось.

•  Епістоляр я, епістоляр…

Епістоляр я, епістоляр,
конвертами обвішаний.

•  Тонке́, ледь помітне торкання ранкове…

Тонке́, ледь помітне торкання ранкове,
мов промінь, мов сумнів, мов пересторога.

•  Не лишайся сама…

Не лишайся сама –
перекинеться ліжко.

•  Зізнатися у тому, що неправда…

Зізнатися у тому, що неправда!
Звести́ на себе на́клеп до знаття!

•  Коли горить престол…

Коли горить престол, і ти – на ні́м,
і слуги мчать з палаючого замку,

•  Надіє моя…

Надіє моя!
Я без тебе не я.

•  Апокаліпсис

Якщо змінити час трагічний
на – фантастичний,

•  Щодня він ходив на край світу…

Щодня він ходив на край світу
і щоразу запізнювався.

•  Засмучений, приречений…

– Засмучений, приречений,
занурений бездонно,

•  Луна вірменської землі

Печально і тривожно затрубила
погорблена земля Кавказьких гір –

•  Я винен кожній травинці…

Я винен кожній травинці,
кожній піщинці,

•  Прононс 1

День – суто кілер,
чиє потіння

•  Я зрозумів зими нестачу…

Я зрозумів зими нестачу,
коли бажав тобі: "На вдачу!"

•  Білорусія плаче…

Білорусія плаче.
Білі сльози стекли.

•  На відрозі чарівно́го сумніву…

На відрозі чарівно́го сумніву
постривай, моя лю́бко люби́сткова,

•  А чому у баби Соні…

А чому у баби Соні
ходять свині всі сторонні –

•  Мысли вдруг и мимолётно

Беседы с мнимым другом
рождают зависть и молву.

•  Прононс 5

Пане професоре, ви мерзляк?! –
мої щирі співчуття.

•  Під залізне іржання ранкових трамваїв…

Під залізне іржання ранкових трамваїв
ти схопилася з ліжка в зимовій Варшаві.

•  Гроза каламутна у небі сирому…

Гроза каламутна у небі сирому
з гримасою смерті над світом нависла.

•  Ковзанка

Не вмію на ковзанах їздити.
Ходити на ковзанах незвично.

•  Лісовик

Тільки туман.
Голі-голі дерева

•  На тім прощальному містку…

На тім прощальному містку
мене лише зима вітала,

•  Перша пісня Серафітуса

Хоч ми й одні з найдосконаліших створінь,
але від Бога ми лише маленька тінь.

•  Перша пісня Мінни

О, хто ти, любий Серафітусе,
хто ти?

•  А ти говориш…

Розплутати клубок мого життя
не зможе аніхто,

•  Зупиніться ось тут…

Зупиніться ось тут…
Подивіться: йому – дев’ятнадцять,

•  Бог підказав мій сенс…

Бог підказав мій сенс –
я втілив у слова.

•  Є – ніч

Є – ніч, облудлива химеро!
А в інший час не смій-таки

•  Не жахайся мене

Не жахайся мене.
Я не стільки страшний,

•  О, добре як, що любиш ти…

О, добре як, що любиш ти!
О, добре як!

•  Єдине, що вірно зроблю…

Єдине, що вірно зроблю –
Це запевню любов у любові.

•  Клопіт

Клопоту більше, ніж треба,
у прерозумних людей.

•  Оба́біч дороги вморожений місяць…

Оба́біч дороги вморожений місяць
мій погляд усо́тує хитрим промінням,

•  Коли я вітром оперезався…

Коли я вітром оперезався
і літати научався,

•  Плейбой

Я це вже бачив,
я це чув

•  Згадую тебе, мов прілу осінь…

Згадую тебе, мов прілу осінь.
Паростя осик навколо лісу.

•  Ліктик

Він міцно й владно
в бік рукою вп’явся.

•  Траєкторія

З-перед вістря гострого спису,
що насамперед,

•  Гамаши

Есть у маленькой Наташи
очень взрослые гамаши.

•  Спи, моя радосте, цить…

Спи, моя радосте, цить –
бо й простирадло вже спить.

•  Доля

На неоднаковому полі,
що сяє від зорі до сну,

•  Злам

Немає сумніву.
Червоні черевики

•  На лихолітті вдавлена нудьга…

На лихолітті вдавлена нудьга
уже створила деякі умови,

•  Культурне

Стає на ноги велика культура,
колосальна і довгострокова!

•  Я любив твої ноги в пуантах…

Я любив твої ноги в пуантах,
той балетний перебіг ніг,

•  Вибори або Як Петрович став народним депутатом

День виборів.
В червоному сільрада.

•  Колись

Колись
чекала ти

•  Сказ

Скажена сучара вкусила мене.
Я вкола зробив, тілько ж смерть не мине.

•  Експресоб’ява

Терміново потрібен закуток
для виробів з власної шкіри,

•  Коли ти тепер і зараз…

Коли ти тепер і зараз –
і більше ніколи для мене,

•  Очима зачарованого капітана

Корабельні вітрила –
полотна, розписані вітром;

•  Якби не твій глумливий вигук…

Якби не твій глумливий вигук,
що вдерся в аз, який ще вчу;

•  Дідусь у рожевому кепі…

Дідусь у рожевому кепі
навприсядки показав.

•  Одгові́р

Безбо́жниця, грі́шниця, вого́нь, різни́ця,
калейдоско́п, опу́дало, ґвалт, пропа́сниця,

•  Лет

Тільки тобою серце тліє
в цю темну

•  Невдача

Морок. Мороз. Ворони
кашляють на каштані.

•  Цвірінькнув годинник…

Цвірінькнув годинник,
і хвиля злетіла,

•  Сонне Царство

Ти пам’ятаєш, кішко, Сонне Царство?
Ані тобі турбот, ані мені тривог?

•  День без поезії

Розмножилися дні, –
що значить – «суєта».

•  Моя любове, не сліпа, а зряча…

Моя любове, не сліпа,
а зряча.

•  Вітражі

Після чорної й білої лжі
б’ються посуд, трюмо й вітражі,

•  Говорила змія зі змією…

Говорила змія зі змією
на краю кам’яної пустелі,

•  Якщо хочеш весь день собі зіпсувати…

Якщо хочеш весь день собі зіпсувати,
зранку покури – і лягай спати.

•  Не виходить легко…

Не виходить легко –
треба труд трудить.

•  Павук

Ото лізе павук по сходах,
от уже і десятий поверх,

•  Жінка хоче

– Скажіть,
чому ви не приєднуєтесь до компанії?

•  Не горюй, що загубив багато…

Не горюй, що загубив багато,
та й не бідкай, що те раптом сталося.

•  Змирає листя...

Змирає листя –
завмирає місто.

•  Ча-ча-ча

Чорний квадрат Малевича.
Віолончель Ростроповича.

•  Я кві́тну, люба радосте, й тужу…

Я кві́тну, люба радосте, й тужу
на купині́ бездонного болота.

•  Хто ти – не хочу навіть знати…

Хто ти – не хочу навіть знати.
Хто я – зумій запам’ятати.

•  Я намагаюся тебе плекати так…

Я намагаюся тебе плекати так,
щоб жодної пилинки не лягало

•  Лінощі велета

Лінощі велета, ніби вулкана, що спить,
ніби кита, що на хвилі розлігся роками,

•  Арсенальна станція метро…

Арсенальна станція метро.
Поїзд мчить за вітром під землею.

•  Шмат увірву твойого часу…

Шмат увірву твойого часу
дорогоцінного;

•  Жаль

Жаль, що на волі моя печаль,
що з нею знайомі всі,

•  Діамантове кольє

Зимове діамантове кольє,
холодних почуттів ясні крижинки.

•  Ґламур

Знов обличчя це – не налице́,
а навиворіт, як після лому!

•  Розпитаю я про себе в тебе сам…

Розпитаю я про себе в тебе сам –
кажуть, ти співаєш славу Небесам –

•  Мій перший загублений перстень…

Мій перший загублений перстень – це ти.
Любов – золота, а кохання – червінне.

•  У залах тихих дух мигдальний…

У залах тихих дух мигдальний,
старий ледачий вітерець

•  Ти даєш мені все…

Ти даєш мені все! Ти – мов сонце велике!
На палаючий день перероджуєш ніч

•  Шлях у Національні Збори

Який до Себе довгий марафон!
до справедливості, відваги і пожертви.

•  Змирає листя…

Змирає листя –
завмирає місто.

•  Туман

Опісля зливи в ліс осіла хмара,
суха і тиха, наче рання осінь.

•  Забираю слова…

Забираю слова,
вони занедужали, друже.

•  Талант і ґеній

Хай час прочинить двері після мене
для золотих беззахисних дітей.

•  Усе – твоє!

Твоїм є все занадто й досить,
елементарно над усе!

•  Винен

Поплещу я тебе по плечу,
ніби друга.

•  Завіса з дивної тканини…

Завіса з дивної тканини
оберне сцену – на вівтар,

•  Я – голова імперії моїх думок…

Я – голова імперії моїх думок,
колонізую простори нові́,

•  Хитрі очі

Заблукавши в тобі на пів дня й на пів ночі,
я ще глибше втрапляю в твої хитрі очі…

•  Колись любив я, в білому ходив…

Колись любив я, в білому ходив,
злости́вся – зодягався у червоне,

•  Скорпіон. 634.

Я залишився не тим, ким був.
Я залишився цим.

•  Відоме лише одне місце позбавлення волі…

Відоме лише одне місце позбавлення волі.
Серце, і тільки серце.

•  Шишкін

Розраду знайшла у полотнах Шишкіна
жіночка з хутора Усть-Мартишкіно.

•  Червоні прапори – і прапори

Червоні прапори – і прапори "Пори"!
Гранітний Ленін – Золота Софія!

•  Стріла летіла

Стріла летіла
Убити не хотіла.

•  Снобродство

Коли ти вказуєш іти на північ –
я вже на півдні попри все!

•  Заборонений лист

Знов з-під по́душки білої в чорну шухляду
замикаю листа, мов приховую зраду.

•  Китайська троянда вже губить листя…

Китайська троянда вже губить листя
од вітру, що з протягу вбіг у кімнату,

•  З апартаментів панни Гі…

З апартаментів панни Гі,
з якою ми романи пишем,

•  Просо

Простір просотано просом простим,
прісно просіяним – лиш прорости!

•  Садко

У рожевому трико
з шлейфом сонної пастелі

•  Щастя, від якого ти психічно втомлюєшся…

Щастя, від якого ти психічно втомлюєшся,
мешкає поруч у будинку номер сорок шість.

•  До кожного подвір’я…

До кожного подвір’я
дійшло таке повір’я:

•  Імпровіз

Точиться той імпровіз
крізь натомлені очі акторів –

•  Архів

У чорній книжці сатанинській,
у чорних списках демонів

•  Печія́ пече, а я пишу…

Печія́ пече, а я пишу.
Печія́ пече, я не лягаю.

•  Нена́висть і любов боролись на мечах…

Нена́висть і любов боролись на мечах –
і кожна за ім’я́ твоє стояла,

•  Заздрість

Ні слова – тобі, ні півслова – мені.
Бентежно напружені жести.

•  Хобот у вересі

Цвів верес.
Йшли тумани, мов слони.

•  Молочай

Ще буде час – й увійде в моду вірш,
захочуть люде говорити в риму.

•  Сам себе брешу…

Сам себе брешу (брехня маленька)…
На покотті слів тривала лжа

•  Я твій помічник, о, часу далекоглядний…

Я твій помічник, о, часу далекоглядний,
о, нескінченності лезо філіґранне!

•  У вітрилах оксамитових пальм…

У вітрилах оксамитових пальм,
на тлі зорі, яка так тонко тане,

•  Коли відцвітуть калачики…

Коли відцвітуть калачики
і лист з виноґрадних лоз,

•  Останній мій прихід…

Останній мій прихід
у нетутешній світ

•  Натомість – нерухомість…

Натомість – нерухомість.
Невичухана совість

•  Реґіна

Я чекав тебе, ще більше вчора.
День розкраяв на чотири зла.

•  Правда про Чиюсь Тінь

Чиясь Тінь так бездумно і скуто
відповзала все далі від Сонця

•  Сомбреро

Ворожи на кохання
в іспанській в’язниці

•  Гроші з’їли планету…

Гроші з’їли планету.
Планета у череві гро́шей.

•  Скандал

Я люблю його,
не заважайте

•  Акваланґістка

Одягла́ акваланґа, стрибну́ла!
Ніби в мушлю, у вухо морське!

•  Переступи через ґрань протиріч…

Переступи через ґрань протиріч –
і розцвітає вже інша країна,

•  Багатство

День побагатшав на Феба,
на перспективу лугів,

•  Я покажу вам той момент…

Я покажу вам той момент,
яким я був і ким я став.

•  Кархарадон

Шукачі перлин на східнім бе́резі
зустрічають сонце Полінезії –

•  На політичній мапі світу – ніби й лад…

На політичній мапі світу – ніби й лад:
ґіґантські є й дрібні держави та кордони;

•  Земле моя…

Ох… Ох… Земле моя.
Один, як перст, у тобі я.

•  Смерть

Стаю зорею.
Відчуваю легкість.

•  Недо́́сип

Кроки.
Ворухнувся ліфт.

•  Це ти показала, якою буваєш…

Це ти показала, якою буваєш,
коли завітаєш у постіль чужу?

•  Яблуко від яблуні…

яблуко
від яблуні

•  Виявити – сам собі я даю завда́ння…

Виявити – сам собі я даю завда́ння.
Виявити!

•  Над кожним днем ще вище небо…

Над кожним днем ще вище небо.
Бо нижчає земля.

•  Там-то і там-то…

Там-то і там-то,..
і я там буду…

•  Хресний хід

Біле каміння
у синьому небі –

•  Коли мій мозок розтане…

Коли мій мозок розтане
під сонцем твоєї любові,

•  Прононс 24

"У часи фінансово-промислового капіталу
і оліґархічно-стереоскопічного світобачення

•  Скарб мій

Хай кожен твій сон
обрамляється сірим папірусом ранку.

•  Художники з маленького села…

Художники з маленького села,
ви оприлюднили любов до світу.

•  Ідеале мій, ти, мов «Титаник»...

Ідеале мій, ти, мов «Титаник»,
який швидко іде на дно.

•  Оранжева сажа

Лежить картина,
чорна сажа.

•  Зрадниця

Триває правда з вуст моєї зрадниці,
але чи скоро голос мій признається,

•  Прононс 23

Бавлячись людським мозком,
усіма його відгалуженими збоченнями,

•  Хтось промине коханого в юрбі…

Хтось промине коханого в юрбі,
хтось не помітить датою папери,

•  Моє дитинство – сосни й небеса…

Моє дитинство – сосни й небеса
з хмарками, що заплутались в верхівках,

•  Кинь свій погляд небесний…

Кинь свій погляд небесний
на неї, засуджену зовсім –

•  Післямова

Я – поет. Але сила поета –
на Землі. І в імлі, бо в імлі…

•  Машиною часу…

Я повертаюся з тобою на чолі
у давнину запеклу і ворожу.

•  Сільська, весняна і весільна

Ой, тільки б не випав сніг літом,
ой, тільки б дощі – не зимою,

•  Хтось утішить тебе…

Хтось утішить тебе,
на комп’ютерну вілу запросить,

•  Собака плаче…

Собака плаче.
Собаку жалко.

•  Ще тихше…

Ще тихше, аніж ти мені подзвониш,
не спробую ніяк відповісти́.

•  Нісенітниця

Піч холодні млинці пече.
Сонце на схід заходить.

•  Лист

Вуста, помадою так старанно відтиснені
в кінці листа твого, нагадують печать.

•  Первісно інший прихожий

Первісно інший прихожий,
дійсно живий тут і тепер,

•  Я

Коли надходить натхнення –
я в очі беру ніч,

•  Руйнація

Строк гідності моєї сьогодні вийшов;
у генах,

•  Скна

Як незасіяна рілля,
до злив і сонця збайдужіла,

•  Розбрат

Не взнаки́ тобі плакати,
названий брате.

•  Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!..

Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!
П’ять пальців по руці – це все, що є.

•  Ех, ти, Скорпіоне…

Ех, ти, Скорпіоне!
Ти жалиш!

•  Вічно серце живе…

Вічно серце живе
по тілах по людськи́х,

•  Пісенька про прийми

А ти ж мною шила,
шила-вишивала

•  Мов гілочка плакуча…

Мов гілочка плакуча,
ти тулишся до мене,

•  Педагоґічне

Велика криса* не їла рису,
а виключно целофан.

•  Хай кожен день, мов скромна ікебана…

Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,

•  На горі козаки вогонь розкладали…

На горі козаки вогонь розкладали.
А в долині круки турок доїдали.

•  Багатокрапка…

Постав багатокрапку –
і замовч…

•  Вулиця Правди

По вулиці Правди –
дерева посадять,

•  На все свій час…

"На все свій час."
Так мовить Той, Хто Вічність.

•  Я плекаю тебе…

Я плекаю тебе,
із розсади думок вибираю одну –

•  А ось і ти, мій непоспішний ранку…

А ось і ти, мій непоспішний ранку,
дістав мене з нічної площини,

•  Схованка

Схований за ширмою старості,
вдало під смерть замаскований,

•  Мо’ років з п’ятнадцять ніхто не співав…

Мо’ років з п’ятнадцять ніхто не співав.
Село вимирало поволі.

•  Стривай, захоплена…

Стривай, захоплена!
Ти вже вогнем гориш.

•  32 сліди

І пройдячи́ ці тридцять два сліди,
огромні, злі, помножені на чудо,

•  Дзвонар

Я готуюсь до відходу,
кореґую час каплиці,

•  Не знаю…

Не знаю.
Як добре, що не знаю.

•  Ляпаси

Перший ляпас, якого отримав від тебе,
був пекучим, як сіль, зашарі́лось лице.

•  Над морем поздіймалися вітрила…

Над морем поздіймалися вітрила
земного ранку від земної ночі.

•  Так скупо відображені життя…

Так скупо відображені життя –
а смертю так нахабняче розвінчані?

•  Яка нея́сна глибина історії…

Яка нея́сна глибина історії!
Я́к завтрашні зірки закаламучені!

•  Понавизбирує цитат…

Понавизбирує цитат
моя любов у твій підручник,

•  Безпам’ятства глибока течія…

Безпам’ятства глибока течія
рубцює землі пращурів моїх.

•  Тавро

Коли відступить Борисфен,
синкопи хвиль заллють мольберт

•  Забувай минулий день

Розбуджу тебе вночі,
поцілунком привітаю,

•  Шедевр

У номінації шедеврів ти у списку.
На полотні їси квадратний виноґрад.

•  Світ, який освятити слід

Не стоятиме більш на заваді
ця невинна блакить небес.

•  Ясніє ніч від аури собору...

Ясніє ніч від аури собору.
Три ластівки обмилували хрест.

•  Ажіотаж без ажіотажу або Прости прасотнею

Не пропаґуй мене, а занотуй…
Прости прасотнею "прощай"!

•  Ти відшукай мій голос у траві…

Ти відшукай мій голос у траві,
завви́шки в світ.

•  Свята повія

Знала в небі тільки Бога,
грішна йшла лише на сповідь,

•  Ліщина

Ламають ліщину вже вко́тре підряд.
Уко́тре підряд знов горішнику ряд

•  Перша…

Перша.
Її світлість.

•  Ґеніальний спосіб був і є…

Ґеніальний спосіб був і є –
Книгою…

•  Лезо

Вічний голос замерз…
Звичний холод обрид…

•  Ховала ніч закохані дощі…

Ховала ніч закохані дощі
удалині, ген-ген поза лісами.

•  У деяких містах лежать мої листи…

У деяких містах лежать мої листи.
У декількох листах тісняться вірші.

•  Блокада

Тривога. День. Народження царя.
Сурмлять ґазети про блокаду міста.

•  Чай

Гірський
Гіркий.

•  Люди псуються…

Люди псуються. Годинники – теж.
Стрілка мінливо погрожує.

•  Ти промайнула пташкою у просинь…

Ти промайнула пташкою у просинь,
у провесінь,

•  Бокал

Тепер, коли осушено бокал,
коли по венах розлилась отрута,

•  А, може, потрібен нам був…

…А, може, потрібен нам був
струс мозку чи поглядів зсув,

•  Місія московіта

Підпалююся на вершині піку
Камінної Трагедії Підніжжя

•  Гадина

Немає тут нена́висті.
А гадина вкусила.

•  Сни мину…

Сни мину –
й повернуся до нього.

•  Свіфту

Сьогодні на світі – світ.
А на папері – діло.

•  Постукайте тихо у двері мої…

Постукайте тихо у двері мої.
Не будьте такі навіжені.

•  Дияволу

Ти – знавісні́ле вогнище вгоріле,
покинуте розбійниками в лісі!

•  Запали мені вогник…

Запали мені вогник!
Я в ньому згорю,

•  Рим

Де той Рим був?
У ті ще часи!

•  Інтоксикація

На Бога надійся – і сам не гріши.
Не плач і не смійся –

•  Проклинаючи некомпетентність слідчих…

Проклинаючи некомпетентність слідчих
у питаннях справи не своєї,

•  Будують і гризуть вітри…

Будують і гризуть вітри
чужою кров’ю вмиті ґрати.

•  І погас вогник…

І погас вогник.
То й що?

•  Ти життя в пеленý збирала…

Ти життя в пеленý збирала:
роси, сльози, німби, фібри.

•  Я дивуюся, що вже четвертий рік…

Я дивуюся, що вже четвертий рік
полягає у безодні часу!

•  Режисура

Різкий штрих. О́браз.
Герой, доведений до конвульсій,

•  Недомовки

Поста́ло світочі велика гра.
Привабливість життя людви

•  Чи

Ніко́ли чи ні́коли?
Ніко́му чи ні́кому?

•  Мінлива

Я всі ночі не сплю,
мов палаю в котлі…

•  Активне сонце золотить церковні бані…

Активне сонце золотить церковні бані,
вдаряє променем одним у Божу ціль!

•  З превеликим задоволенням…

З превеликим задоволенням
постану перед Вами в образі не то́му!

•  Тихою-тихою сапою…

Тихою-тихою сапою
ранок підходив, як фронт.

•  І пишу – і пишу…

І пишу – і пишу – і писатиму.
І складу – і складу – і складатиму.

•  Я не…

– Я не
– Не?

•  Бабусина молитва

Ви, зорі-зоряниці,
ви місяцеві сестриці,

•  Деінде

Деінде, та вже не в мене
лишайся й лишайся на́ ніч.

•  Є дві бандури…

Є дві бандури.
Кінь. І жінка.

•  У червоному не червоні

Ті, у червоному, ховали обличчя.
Копали траншеї ті, у червоному.

•  Діаґноз

Можна сказати, що тут психоз
з помітно вираженим орґазмом,

•  Розрослись кульбабки…

Розрослись кульбабки, викинули цвіт.
Ти – моє дитятко вже чимало літ.

•  Народилося третє диво!

Два ключі на пам’ять, без яких
не буває ні зими, ні літа.

•  Поли́н

На серці гірко сіється поли́н.
Я той чорнобиль п’ю з тобою разом

•  Судний день

Реліквія Божа, на бомжа схожа,
винесена на показ,

•  Я відчув подих Святого Духа…

Я відчув подих Святого Духа,
Він сказав: "А-а…" жіночим голосом.

•  Віра

Той, хто без віри існував –
йдучи на смерть – усе ж повірив.

•  Отченаш

Золотом пишеться Боже ім’я
і промовляється золотовусто.

•  Євжені

Є? – вже – ні
Банка ікри об підлогу скляну!

•  На крівлі сонячного ча́су…

На крівлі сонячного ча́су
рихтує свій фундамент Дух.

•  Яйце пасхальне…

Яйце пасхальне. Стіл дубовий.
Світлиця в білім полотні.

•  Я знав Марію ще святою…

Я знав Марію ще святою,
ще Богородицею знав,

•  Пливу всім плином по Тобі…

Пливу всім плином по Тобі,
де зупинилися два серця.

•  Ти лівшею лишаєшся чи правшею…

Ти лівшею лишаєшся чи правшею?

•  Рідкісна твань на болоті…

Рідкісна твань на болоті,
йдеш: під ногами – кров.

•  У бажаннях моїх загубися тепер…

У бажаннях моїх загубися тепер
і ховайся по снах таємничих.

•  Терпеціум мобіле...

Терпеціум мобіле –
серце бійця

•  Чао

Де ти ріс, коханий о’нарцис?
Де це швидко так сніги розтанули?

•  Не гречно…

Не гречно! Ні!
Забуду сам.

•  Ховаймося, люди, від смерті своєї…

Ховаймося, люди, від смерті своєї,
чужій – оддаваймо дану.

•  Как странно, каждый день под занавес уходит…

Как странно, каждый день под занавес уходит,
во тьме ночной растаяв пеленою,

•  Теологічний безлад

Піст потішний. Бог понурий.
Замість анґелів – тортури.

•  Народження

Ці вірші написалися не мною?
Не знаю. Може, й справді, це є так.

•  Даремне твоє обличчя…

Даремне твоє обличчя.
Воно не ціловане зовсім.

•  Старый дуб

Шелестя упругими ветвями,
укрывая от жары дневной,

•  Академіку А.Сахарову

І він побачив,
що рука його

•  Сон

Я в сон печальный погружён:
"Мой сад, мой дом пред мной сожжён.

•  Постать, спинившись на постаменті…

Постать, спинившись на постаменті,
довго чекала до себе параду…

•  Попід зіркою гірко́ю…

Попід зіркою гірко́ю,
понад гі́ркою парко́ю,

•  Мне Бог сослал небесную жену…

Мне Бог сослал небесную жену,
с которой я здесь похожу по дну –

•  Зустрівши кілька снів…

Зустрівши кілька снів, невидимих таких,
закутаних у превелебну ніч нечу́тно, –

•  В ночном саду мы встретились вдвоём…

В ночном саду мы встретились вдвоём:
рука в руке, и взгляд напротив взгляда,

•  Наперекір, усупереч…

Наперекір, усу́переч
мені відмовиш – ні!

•  Жирандолі

Миготіли жирандолі
у простій сільській стодолі.

•  Сльоза

Я загубив роки́
як слово поначалу,

•  Когда прилетят снегири…

Когда прилетят снегири,
гроздь алой рябины сорви.

•  Аби в твої вуста – та й правда…

Аби в твої вуста – та й правда..,
я б зосередився на них.

•  Чудо

Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,

•  Мудрість

"Так буде з кожним,
хто знатиме ознаку

•  Тини… Дірки…

Дірки…
В тинах дірки.

•  Отці

Стовпи стогнали, вкопані в степи,
прострумлено, заглиблено в роботу.

•  Ме-ке-ке

Ме-ке-ке!
Ме-ке-ке!

•  В усіх обрядах світу будь святим…

В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.

•  Не знал я, не думал, спасайся, беги…

Не знал я, не думал, спасайся, беги!
Откуда у нас, у поэтов, враги?

•  Весна

Я чую: йде весна,
нехай розтане сніг –

•  Воспоминанья наши стали...

Воспоминанья наши стали
по всей квартире вдоль стены.

•  З маленькою любов’ю

Створю тобі вірша
для тих, кому за тридцять,

•  Бог мне не враг…

Бог мне не враг и чёрт – не заяц,
но ты как древний царь Горох

•  Вічно сьогодні жива

Ліно! Найвища моя казко.
Шлейф по землі без Землі.

•  Мне хочется постичь…

Мне хочется постичь –
откуда вы пришли,

•  Робота сексота

Емансипація.
Колгоспознавство.

•  Усецільна

Драгуни – дні, драгуни – дні
то по тобі, то по мені!

•  Велика Ніч

Там, за вікном, живе Велика Ніч,
а я сховався тут і помираю.

•  Полуда

Горбатого чіпляли на хреста.
Він грішник і просив у себе вмерти.

•  Спокута

А зірки все кінчали життя самогубством,
відмовлялись від неба, за обрій котили.

•  Цей березень на рівностої днів…

Цей березень на рівностої днів
так задубів і так закрижанів,

•  Пролісок

На тлі твоєї сонної печалі
сповільнюється час, зникає рух,

•  И зачем такие нервы…

И зачем такие нервы?
И зачем такие дни?

•  Коротко кажучи

Кермую.
Друкую.

•  Лікареві Боткіну за його хворобу

Лікарня номер п’ять, святошинські ліси,
повітря дощове, палата паром дише,

•  Вогонь

Тремтять вогні в космічній далині –
дурманить ніч їх зоряне безсоння…

•  Ты помнишь, враг, те времена…

Ты помнишь, враг, те времена,
когда средь нас не шла война?

•  Як солодко відчути повне право…

Як солодко відчути повне право
на вільний дотик до хмільного тіла,

•  Індульґенція з Галілеї

Спимо смиренно ми
в сувоях чорних ґротів,

•  Якийсь таємний запах у весни…

Якийсь таємний запах у весни,
він проникає в душу, як проміння.

•  Цензура

1. Якби словами
такими

•  Відкинь щодення…

Відкинь щодення!
Твердощі ствердінь.

•  Термінатор у темряві…

Термінатор у темряві –
мама у валянках –

•  Откуда эти триста пять чертей…

Откуда эти триста пять чертей,
в охапке та́щащие ночь из-под ногтей?

•  Передчуття

На кінчиках пальців твоїх
миттєвості, стиснені в вічність.

•  Тринадцятий Перґамент

Візьми Шевченкові томи –
і плач над ними, плач над ними.

•  Древньокитайська притча на український лад

Коли всевладний майстер-Бог
створив в екстазі чоловіка,

•  Наречена

На вламаних гілках гойдалась наречена.
Сумного вітру тінь до світлих вуст зійшла.

•  Місячна пісня

Зорі в криниці холодні, як пальці.
Крик веселить село.

•  На пороге мирозданья…

На пороге мирозданья,
без тревоги, без страданья

•  Клён и берёза

Вот клён с берёзой над рекой стоят:
берёза низко ветви наклонила,

•  Любовь

О, устреми мой разум
и не прекословь.

•  Гірський кришталь

Гірський кришталь
утворений зі сліз Богів.

•  Третій Перґамент

У глухому куті
на колінах

•  Я не умею уходить…

Я не умею уходить
и притворяться чьей-то тенью.

•  Семь

Распечатанный мозг несёт наказание.
Первая ошибка – признание.

•  Докладно про погоду

Лавра всто́їть. Час розщепить стронцій.
Ще один легенький землетрус,

•  Сосна

Сосна по весні нацвілася так рясно,
так зелено-ясно пустилася росту,

•  Bye-bye, my February

Bye-bye, my February,
двадцять дев’ятий день.

•  Прононс 9

Уроки географії були мої улюблені.
З учителькою з Африки

•  Гавкіт

Вештався люд, і серед його слідів
я на нюх переслідував дві валянкові плямки.

•  Прононс 7

Ох, злісний час.
Для нас

•  У парниках огірки великі вироста́ють…

У парниках огірки великі вироста́ють,
і в’ються довго,

•  Я потерял один стих…

Я потерял один стих.
Ну да ладно.

•  Прононс 8

Пляшковий спосіб знайомства.

•  Відповідь

Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.

•  Дождь

Спасение в тебе, мой вечный дождь.
Моя беда, война, и боль, и ложь.

•  Едельвейс

Є висока гора Химера,
на піку якої крах,

•  Вдруг детство опрометчиво сбежало…

Вдруг детство опрометчиво сбежало.
На мраморную кость упало одеяло.

•  Це все. Зупинено усі дощі…

Це все. Зупинено усі дощі.
Правда у тім, що ти нікуди не підеш,

•  Співана поезія

Я кукурікнув!
Де - ци - бе - ло!

•  Вуж

Пливе мій вуж до витоків мистецтва,
звиваючись, незлякано пливе

•  Пустіть мене у вільну торгівлю…

Пустіть мене у вільну торгівлю!
Реалізуйте мене за вільними цінами!

•  О мой любимый день…

О мой любимый день,
искрящийся мираж,

•  Гм…

Гомер помер.
Але гм…

•  Блеф

Цей рух між елементами буття –
злиденний покер аж до самогубства –

•  Забвение

Совсем уж старая зима
уходит молча на покой.

•  Атестат

Ви вийшли вже в останнє із-за парти,
а далі – світ, який ще спробуй – взнай.

•  На тих бульварах, де зима й сніги…

На тих бульварах, де зима й сніги
давно розсілись по глибоких лавах,

•  Я с ветром полечу…

Я с ветром полечу –
так легче будет мне.

•  Іго-го!

Іго-го! Іго-го!
"Злізьте з коника мого!" –

•  Їжачок

Ми пішли гуляти в ліс –
їжачок до нас приліз,

•  Адамові. Посмертно

Тебе породили в Бедламі,
ти ріс у Бедламі, ти чах у Бедламі.

•  Ти – поте́ря…

Ти – поте́ря.
Ти – тетеря.

•  Когда прилетят снегири…

Когда прилетят снегири,
гроздь алой рябины сорви.

•  Коли сніг мерехтів…

Коли сніг мерехтів
з золотих обідків ліхтарів,

•  Вознесенье

Вознесенье!
Как далёк закат весенний.

•  Тихо-незаметно ночь уходит вдаль…

Тихо-незаметно
ночь уходит вдаль.

•  Істина

…однак померли твої арханґели,
безсмертя їх спіткала істина.

•  На повсякчас

Ти врятуй нас, Господи!
Розклади́ на ро́зклади!

•  Шостий Перґамент

Поклонюся Місяцеві, Сонцю і Зорям небесним,
од Кого Земля не віддільна.

•  Золотко моє заснуло в люлі…

Золотко моє заснуло в люлі,
яблучко затиснуло в руці,

•  Уж как любви ни жаль…

Уж как любви ни жаль,
но я не всемогущ.

•  Аморальний вчинок

І було світло в усьому домі,
на всіх поверхах світло сяяло.

•  Имя

Я – украинский поэт,
спешаще пишущий по-французски.

•  Перед великим завмирає час…

Перед великим завмирає час,
де кожна мить – скупенька панахида…

•  Дев’ятий Перґамент

І що́ розм’якшить серце кожне?
Що при Мериві було – не згадає ніхто?

•  Тебе

Подражая себе,
нет любви от любви.

•  Спи і сопи… (Моя ідилія)

Спи і сопи.
Це та ідилія моя,

•  Восьмий Перґамент

Чи мудре слово те?
Чи не мудре слово те?

•  Сопілка

Гей, ти моя сопілонько!
Я не вмію грати.

•  Гама

Ми звернулися до мами,
щоб і нас навчила гами,

•  Амнезія

Ані згадаю,
ані пригадаю.

•  Чупа-Чупс

– А чому Оленчин пупс
завжди смокче чупа-чупс?

•  Чуба́нь

Наш Чуба́нь такий чубатий!
Ну, такий уже чубатий!!

•  Горобина

За містом, серед лісу цвіте червоний хліб,
під зливою, під снігом без упину.

•  Щокою червінною рань притулилась до шибки…

Щокою червінною рань притулилась до шибки,
зіницею сонця ледь-ледь прозирає з пітьми,

•  Реквієм

Там є все.
Але ти – прочахла.

•  Ремінець

Загубився ремінець –
і знайшовся на кінець.

•  Мозаика

Сидит во кресле,
будто в туче дождь,

•  Мозаїка

Сидить у кріслі,
мов у хмарі дощ,

•  К◦

Сиґналом до збройного повстання
було вирішено оголосити сніг.

•  Хобі

Моя кімната – це Китай.
Китайські цигарки смердючі, жах!

•  В оплаканих межах

Зупинилися дні.
Ночей не суть.

•  Мораль

Вислуховую мораль.
Коло вуст, які ліворуч,

•  Серце

Правда,
що серце в неволю прагне.

•  Моцарт…

Моцарт.
Серенада тоді замовчаного серця,

•  Є ти, єдиний плоттю…

Є ти, єдиний плоттю,
собою ж – роздвоєний.

•  Прононс 12

Канвою яснобарвною ранковий обрій бравсь.
З-за горизонту дзизнув джміль кошлатий.

•  Героям Крут

На кривавому полі,
на горбочку край Крут

•  Колискова

Випити кави
й не спати, не спати.

•  Ілюмінацій грайво переморгується…

Ілюмінацій грайво переморгується,
тролейбуси скотилися у яр,

•  На обличчя накладаєш…

На обличчя накладаєш
грим старий

•  Ієроґліф

О, ієроґліфе злий!
Беззастережний оракуле!

•  У духовному спостереженні

Усе почалося зі слова – і скі́нчиться в слові.
Безмовна душа відійде́ у німі небеса.

•  Боже, любовь храни…

Боже, любовь храни,
ведь от неё все беды.

•  П’ятий Перґамент

Співайте, сини!
Ваші батьки – орфеї!

•  Як ікона вповні стане

Три лікті полотна
грубого сірого

•  Урбанавт

І навіть не поцікавилась.
Є коло у парку імені Ґолікава,

•  Поспіх удаваний твій

Збав ходу, і я поруч піду,
обережно ступаючи кроки,

•  Храм

Хвилями котиться,
множиться й божиться

•  Господня молитва – Людині

Людино, Пасхо Золота!
Яйце, невиїдене Змієм!

•  Робінзонада

На безлюддя сільських ландшафтів
визвірився собака на цепу,

•  Как много боль предáть…

Как много боль предáть!
Но окрестясь любовью

•  Ми по першому снігу…

Ми по першому снігу
протопчемо стежечку в рай,

•  Минута смерти…

Минута смерти… Наступила –
и миг короткий жизненной длины

•  А міст, взагалі, не існує у світі…

А міст, взагалі, не існує у світі, –
їх просто малюють, а потім будують.

•  Відстань

Відстань.
Кілометрів триста.

•  Зламаю плани…

Зламаю плани!
Більше незалежна!

•  Яма

Серце поступово відхиляється від норми,
а з ним – і бажання.

•  Різдво

У хлів увійшов – і осліп:
яскриться пшениці сніп!

•  Я не из тех, кто должен Вам, мой друг…

Я не из тех, кто должен Вам, мой друг!
Кто изыскал нужду в моих хоромах,

•  Єрусалим

Боже, дай мені змогу відвідати місце це.
Святині й руїни Твої, Боже, дай.

•  Отсечены все злые языки…

Отсечены все злые языки,
и мир в душе высок и прочен,

•  Воскресши у музі

Ваші сни обвисають верхівки ялинових крил.
Сни-сніги во зимі.

•  Коричнева зима

Різдво в теплі. Перетрудився грудень,
так ніби був найкращим двірником, –

•  Альпініст

Оскільки зима – це пора грітися,
вживати запаси раніше здобутого –

•  Літурґія

Я довго йшов сюди, на кладовище снів,
у невмирущу предковість і юність.

•  Країна Я

А замість яблук, груш, черешень, вишень
і плодів більш вишуканіших і гарних

•  Дві руки

Хто є Актором – той блукає в ро́лях.
Але Поет – щасливий, як Актор,

•  Чиясь поезія – закам’янілий ліс…

Чиясь поезія – закам’янілий ліс,
де кожен вірш – струнке ґранітне дерево,

•  Новий рік

Гірлянди словес на ялині гри –
цей Новий рік.

•  Мечеть…

Мечеть.
Коралові орнаменти небес.

•  У темний вечір я спіткав тебе…

У темний вечір я спіткав тебе –
як сонце серед ночі!

•  Аґонія або етюд з невипалих снігів

Дійду до крапки на дні калюжі.
Заграю на флейті етюд.

•  Сьомий Перґамент

Ти стаєш моєю душею.
Я щасливий під Богом стою.

•  Віола

На трьох вітрах заведена віола.
У двох руках і по одній струні

•  Случилось счастье...

Случилось счастье. Ночь ронимым тьмом
сверкнула в муть сосны, прордевшей ветхим.

•  Пласти

Кора дерев.
Кора земної кулі.

•  Осени маленький столбик…

Осени маленький столбик –
клёна вишнёвого ствол.

•  Життя – щасливе відчуття...

Життя – щасливе відчуття,
щасливе від життя.

•  Урок

А був би урок –
якби не оброк,

•  Тронна промова після інавгурації

Значить так!
Не смі́ти мені казати "ні"!

•  Фортеця

Ні, я люблю. І зрада була.
І напевне, що зрада була велика.

•  Гріх

Я є якоюсь мірою
і у деякій мірі.

•  Frivolus suite (из цикла «Вышгород»)

Когда поэт засел в тюрьму
чужих стихов и песнопений –

•  На тлі біди

Кремезний сон хропе у мавзолеї,
давно без нагляду "музейний експонат",

•  Мерцанье ума межи мрака извилин

Мерцанье ума межи мрака извилин
едва освещает пещерную живопись.

•  Паризька хроніка

Все! Відвисі́в причіпленим до неба
на заднім плані на початку дії!

•  Йде піт

Довго йде з тебе піт,
я тебе обіймаю,

•  Я чту места любви и столбенею…

Я чту места любви и столбенею
от пустоты твоих осенних глаз.

•  Ніколи не любіть динозаврів…

Ніколи не любіть динозаврів.
Не жалкуйте, що вони зникли.

•  Червоний буйвіл п’є…

Червоний буйвіл п’є.
Вже в озері нема.

•  Сонячний зайчик – пустуне́ць…

Сонячний зайчик – пустуне́ць
з мене – на тебе,

•  Повелеваю – жить!

Повелеваю – жить!
И с болью – расставаться!

•  Однаково тобі…

Однаково тобі.
Твій океан великий.

•  Без слів

Нащо мені твої слова?
Зараз німіє все.

•  Порожня банка

Порожня банка – ґеніальна річ!
холодна – лід,

•  Якби мені зір коршака…

Якби мені зір коршака,
зіниці – гострі шпиці –

•  Україно рідна!

Україно рідна –
Вкраїно моя,

•  Українська молитва

Ми зберемо́ся всі до купи
й піде́мо

•  Оце моє таке життя…

Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.

•  Фа́тум

Не розумію. Що це? Фа́тум?
Зла доля чи такий собі маразм

•  Молитва

Люди мої дорогі,
як багато серед вас людей

•  Коники

З хліба коники ліпив.
На одно́го наступив.

•  Етичний експромт

Між нами, акторами, кажучи,
усі вже давно є акторами.

•  Стовп…

… стовп,
холодний і невтішно сірий,

•  Світозарство…

Світозарство.
Коли без тебе світ цей перевернеться,

•  Анахорет

На вільховім атолі,
де чорний очерет,

•  Якщо цей день і означає щось…

Якщо цей день і означає щось,
так тільки те, що вже чомусь відсутнє,

•  Сквира

У наших краях – де до Києва пішки
вкрокуєш від рання до вечора з лишком,

•  Сиві́є осінь на схилі днів…

Сиві́є осінь на схилі днів.
Закляк у па́морозі цнотливий клімакс флори.

•  Холодне підземелля слів або Осінній розклад

Гриби. Соління грибів.
Холодне підземелля слів.

•  Блакитний корабель відчалив уночі…

Блакитний корабель відчалив уночі,
повільно і печально пливучи.

•  Листопад підсковзнувсь на підлозі Києва…

Листопад підсковзнувсь на підлозі Києва,
просто він хотів прошмигнути непомітно.

•  Час одяг міняти й манери…

Час одяг міняти й манери.
Попадали літні шпалери,

•  Ти – та…

Ти – та.
Тому й ненавиджу я іншу.

•  Осіння колисанка

Осінь моя пізня,
злякана зимою,

•  Поезії мої, але твої

Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.

•  Печаль

Печаль – це сумний чоловік, а не жінка.
Це віник в кутку, це вінок після року…

•  Прононс 19

Твоє тіло, мов луг.
У бокалах квіто́к,

•  Дарунок

Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?