Поеми - Вибрані твори - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2022.10.13 19:17

Гуня (хроніка козацької війни)

Скільки раз нас закликали: «Повстань, Україно!»,
Скільки раз ми піднімались і на смерть ішли
І мільйонами під ноги недругам лягли
Аби лише не стояла вона на колінах.
Скільки раз ми піднімались – стільки й помирали,
Щоб до рук комусь віддати кляту бу

Євген Федчук

2022.09.15 19:16

Кохання?

Він був козак, вона – вельможна пані
Та ще різниця чимала в літах,
Але коли народиться кохання,
Хіба воно про те кого пита?
Так уже сталось в ту тривожну осінь,
Як Хмель з полками під Замостя став
І самій Польщі бачить довелося
Стихію бунту в полум

Ігор Герасименко

2022.05.22 14:52

Небо кульбабине

О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять,
а відпочинеш уночі, бо ці
рослинки, як
мандрівника і лірника, цікавлять

і спалюють, і створюють мене,
і генерують мрії незгасимі.
Цей полудень чарівний не мине.

Ярослав Чорногуз

2022.04.26 06:54

Ліки від війни

Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --
Україно моя ти стражденна,
Ну за що розпинають тебе?!

Ну за що знов тобі — стільки горя? -
Очі виплакав я у журбі.
То — сусід бездуховний і хворий
Так озлоблено заздрить тобі.

Іван Потьомкін

2022.04.19 13:57

ІСУС В Ірода АНТИПИ

Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Євген Федчук

2022.02.06 20:17

Миколка - джура козацький

Усілись діти коло печі,
Коло старого дідуся
І напосілася малеча
На нього галаслива вся:
- Повідай казочку, дідусю,
Таку, яку ніхто не чув!
А дід підкручує все вуса.
Біля печі оце б заснув
Та не дають ці охламони,

Тетяна Левицька

2021.12.30 21:09

СВІТОЧ ДУШІ — магістрал магістралів

КОРОНА СОНЕТІВ
СВІТОЧ ДУШІ

Магістрал (І)

Розбилося зими холодне скло,
Відлига із дахів збирає краплі.
Шпак розганяє зоряним крилом

Тетяна Левицька

2021.12.27 09:07

Сповідь — чотирнадцятий вінок корони сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

ЧОТИРНАДЦЯТИЙ ВІНОК

СПОВІДЬ

І (XIV)

Дай золотитись у твоїй любові
Трояндою, коханий. Тільки ти

Євген Федчук

2021.12.26 19:39

Олег

Вступ

Каган Дір мовчки їхав на коні
Попереду цілої кавалькади.
Гучні розмови чулися позаду,
Всі здобич обговорювали радо.
А в нього очі все одно сумні,
Не дивлячись на полювання вдале.
Везли позаду турів, кабанів,

Ігор Герасименко

2021.12.22 10:39

Друге грудня

Друге, нам не віриться, що грудня.
Дні зимові грюкають-видзенькують.
Дві симфонії – грибна й городня –
«смачно» диригуються виделкою.

Що моїй душі в негоду взути?
Скрізь, о, не зими замерзла злість,
а навколо і на серці – всюди
осені вляглись

Тетяна Левицька

2021.12.21 23:06

ЗОЛОТИТИСЯ В ЛЮБОВІ — тринадцятий вінок корони сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

ТРИНАДЦЯТИЙ ВІНОК

ЗОЛОТИТИСЯ В ЛЮБОВІ

І (XIII)

Допоки не порветься щастя нить,
Снагу черпатимемо із криниці.
В траві кульбаба жовта мерехтить,

Тетяна Левицька

2021.12.08 09:48

ЩАСТЯ НИТЬ — дванадцятий вінок корони сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

ДВАНАДЦЯТИЙ ВІНОК

ЩАСТЯ НИТЬ

І (XII)

Квітує ніжність в малиновім слові.
Ти говори, коханий, це – бальзам

Тетяна Левицька

2021.12.05 11:07

ЧАРІВНА КАНТАТА — одинадцятий вінок ( корона сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

ОДИНАДЦЯТИЙ ВІНОК

ЧАРІВНА КАНТАТА

І (XI)

До серця серцем щемно притулись,
Зліпили нас із однієї глини.

Євген Федчук

2021.12.02 20:16

Ромейський орел

Весна вступала у свої права.
Хоча вітри ще прохолодні дули
Та вже зеленим килимом трава
Укрила степ, уже тепло відчула.
На сонці вигріваючи боки,
Широкі балки розляглися степом,
Спускаючись неквапно до ріки.
Кому-кому, а їм, напевно, тепло.
Не те,

Тетяна Левицька

2021.11.30 18:20

ДО СЕРЦЯ СЕРЦЕМ — десятий вінок ( корона сонетів — СВІТОЧ ДУШІ)

ДЕСЯТИЙ ВІНОК

ДО СЕРЦЯ СЕРЦЕМ

І (X)

Весна пісні сплітала колискові,
Кульбаб краплини сонця – у траві.

Євген Федчук

2021.11.28 20:26

Гостомисл

не зовсім історична поема, навіяна першим Майданом)

Історія повторюється двічі.
А, може, й не історія, а так.
Когось я, може, надто возвеличив,
Когось пр

Євген Федчук

2021.11.25 20:07

Рід

Як денний гамір, врешті, у теремі стихав,
То Святослав маленький, набігавшися вволю,
Награвшись, до кормильця до Асмуда сідав
Чи поряд на колоду, чи то травою долі
Та й слухав, слухав, доки аж зорями зряснить
Небесний звід над ними, цікаві оповідки.

Євген Федчук

2021.11.21 19:55

Рогволд

Старий князь Рогволд в теремі сидів.
Вже сутінки вечірні наступали
Та він свічки палити не велів,
Думки у голові його снували
Та спогади про все життя його,
Що, як для руса, виявилось довгим.
Однолітків нема ні одного,
Мабуть, уже на світі окрім нь

Тетяна Левицька

2021.11.19 11:37

КОЛИСКОВІ МРІЇ дев'ятий вінок, корна сонетів СВІТОЧ ДУШІ

ДЕВ’ЯТИЙ ВІНОК

КОЛИСКОВІ МРІЇ

І (IX)

Злітала мрія в неосяжну вись,
Та не одна, тих мрій було багато.

Тетяна Левицька

2021.11.16 13:32

НАТХНЕННИЙ — восьмий вінок корони сонетів — "СВІТОЧ ДУШІ"

ВОСЬМИЙ ВІНОК

НАТХНЕННИЙ

І (VIII)

Ніч розсипала зорі оксамитні,
Чумацький шлях вершками замутнів.

Тетяна Левицька

2021.11.15 10:42

ВИПРОБОВУВАННЯ ЖИТТЯМ — сьомий вінок корони сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

СЬОМИЙ ВІНОК

ВИПРОБОВУВАННЯ ЖИТТЯМ

І (VII)

Грибні дощі кропили помелом.
Підкралася хвороба ненароком
І вдарила по голові, як лом.

Тетяна Левицька

2021.11.10 10:18

ЛЕБЕДИНИЙ — шостий вінок. Корона сонетів " СВІТОЧ ДУШІ"

І (VI)

Ромашки, беладонна, маки – в житі.
Безмежжя чисте, хоч увись злети.
Щоб крилами тебе заворожити
І підкорити сходи висоти.

У погляді – зелені хризоліти.
Пшеничні кучері, вуста – меди.

Євген Федчук

2021.11.07 19:52

Рюрик

Сице бо тии звахуся Варязи Русь, яко се
друзии зовутся Свие, друзии же
Урмане, Анъгляне, друзии Гъте, тако и си.

Повість минулих літ

Варязьке море видавалося спокійним,
Легкий східняк ледь-ледь вітрило надим

Іван Потьомкін

2021.11.01 18:33

Юдей на польському престолі

«Раббі, погляньте! Лежить хтось біля єшиви!»
«Негайно ж несіть до мого покою!»
На ранок протверезивсь молодик.
Раббі запросив до столу, дав чарку на похмілля.
«Хто ти?- спитав.- Побутом яким тут опинився?»
« З Польщі я. Може, щось про Радзивіллів чул

Тетяна Левицька

2021.10.16 10:22

СОН - п'ятий вінок — (корона сонетів — "СВІТОЧ ДУШІ")

П'ЯТИЙ ВІНОК

І (V)

Між нами веремії не було,
Не перейшла дорогу чорна кішка,
Не підгорів пиріг, в пательні – плов.
Хіба що міцно затягнула віжки.

Тетяна Левицька

2021.10.15 13:08

БЕРЕГ СПОДІВАННЯ — четвертий вінок (корона сонетів — " СВІТОЧ ДУШІ")

ЧЕТВЕРТИЙ ВІНОК

БЕРЕГ СПОДІВАННЯ

І (lV)

Мені без тебе у печалі жити,
І рахувати смутку дні нудні.

Тетяна Левицька

2021.10.14 18:26

ЯБЛУКО СПОКУСИ - третій вінок ( корона сонетів — " СВІТОЧ ДУШІ))

ТРЕТІЙ ВІНОК
ЯБЛУКО СПОКУСИ

I (III)
Впади, коханий, сонцем на чоло,
І розбуди цілунком на світанні.
На вітах абрикосовий кулон
Повисне величезним запитанням.

Тетяна Левицька

2021.10.14 10:17

БЕЗСОННЯ ( другий вінок) корона сонетів —" Світоч душі"

ДРУГИЙ ВІНОК

БЕЗСОННЯ

І (ІІ)

Птахи кружляють вальси у блакиті,
Та вечір гасить сонце вусібіч.
Спливають марень образи розмиті,

Тетяна Левицька

2021.10.13 10:49

Курличуть весни - перший вінок

ПЕРШИЙ ВІНОК

КУРЛИЧУТЬ ВЕСНИ

І (I)

Розбилося зими холодне скло
Об пектораль сусального світила.

Євген Федчук

2021.10.10 18:57

Третій центр Русі

Задумавшись сидів полянський князь
В своїй світлиці за столом дубовим,
На двері поглядаючи щораз,
Вслухаючись до кроків знову й знову.
Від роздумів вже й сивіти почав,
Шукаючи, як би біді зарадить.
Вже і старійшин скільки раз збирав
Отут в світлиці

Євген Федчук

2021.09.30 20:36

Русь

Якби піднятись в небеса орлом
Та ще й над часом аби мати владу,
Віки й віки лишаючи позаду.
Аби роки, як листя листопаду
Опали й оголили, що було
Колись давно. Давно уже настільки,
Що хто й повірить, що було воно.
Щоб вітер часу, як п’янке вино
Зв

Ірина Вовк

2021.08.23 20:02

«Кроковеє колесо». Фінал

О Колесо Кроковеє*, на диво,
в тобі ще є кресало і огниво,
і ти стоїш – і бачиш вище тину,

чи ти згори розгледіло людину?

Яка вона на відстані космічній,
І хто вона в дорозі пересічній:
піщинка пилу, спора в оболонці?..

Ніна Виноградська

2021.07.30 20:53

Іван Сірко у Чорній Долині

Вів Сірко сім тисяч душ полонених з Криму,
Із татарської неволі і від караїмів.
Скільки років люд сердешний провів у полоні
І від щастя, від свободи, сльозоньки солоні

На стемнілих з горя лицях висихали з сонця.
Бо за довгими степами, у чужій сторо

Ірина Вовк

2021.07.15 19:34

"Кроковеє колесо: дорога"

… Рятуй мене, Дорого, від голгоф!
– Тобі куди?
– Туди, де Саваоф! …

Країнами, епохами, віками –
з гори в долину, де біліють Храми.
Продовж дощу, вітрів і снігопаду
ховають Храми стежечку до Саду.
А я блукаю – Стежечку шукаю,

Євген Федчук

2021.05.13 20:40

Зрада

СВЕНЕЛЬД

В лЂто 6430 [922].Игорь же сЂдяше в КиевЂ княжа, и воюя на Древяны и на УгличЂ . И бЂ у него воевода, именемь СвЂнделдъ …

В лЂто 6453. Ольга же бяше в КиевЂ съ сыномъ своимъ дЂтьскомъ Святославомъ, и кормилець бЂ его Асмудъ и воевода бЂ Сви

Серго Сокольник

2021.03.26 20:34

Медіа

маленька андеграундна еротична іронічна поема***

...як на ложі ми можем
Розважатися...
-Боже,
Треба б вимкнути просто
Клятий "медіапростір"!..
Бо...
..............................................

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів