Автори /
Тетяна Левицька
![]() |
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Від серця до серця
•
Вареники
•
Парадокс
•
Прелюдія осені
•
Право на щастя
•
На добру ніч...
•
Своєму серцю заборон не ставлю...
•
Він тільки - друг
•
Музика світання
•
Запах любові
•
Не соромся сказати - люблю
•
Матуся - оберіг
•
Вона хотіла
•
Спокусливий
•
Згорьований
•
Не чіпай лелеку
•
Подрузі
•
Дай Боже, цьому чоловіку...
•
Сновидіння
•
Благаємо у Бога...
•
У день святого Валентина
•
Вовкодав
•
Не перша я і не остання
•
Школа
•
За блаженством у черзі
•
Щедрі та багаті
•
Старі світлини
•
На відстанні мовчання
•
Життя - мить
•
Щедрий вечір
•
Новорічний
•
Заздрість
•
Я буду поряд
•
Сокровенне
•
Передноворічна феєрія
•
Петрівна
•
Ігуана і Іван
•
Лілея
•
Прозаїк і любов
•
Ожеледиця
•
Таргани
•
Не бійся сказати люблю
•
Навпроти він
•
Важкий вибір
•
Наболіло
•
Грішна
•
Океан душі
•
Альков кохання
•
Паркові озера
•
Трагедія
•
Не твоя
•
Поки про мене думаєш
•
Коли я піду
•
Між мною і небом
•
Огорну тебе теплом
•
Ружа
•
Білим на білому
•
Ляшкевичу Володимиру - головному редактору
•
Не ридай
•
Болісний
•
Моє містечко зорепадів
•
Різні
•
Безсоромник
•
Солодкий букет любові
•
Багряний
•
Скарб
•
Світлина
•
Чекаю
•
Віагра
•
Примадонна
•
Лікувався
•
Танцюй...
•
Діамантовий
•
А я йому скажу
•
Криниця любові
•
Бабине літо
•
Закоханий поет
•
Доторк
•
У світі
•
Кручина
•
Прозріння
•
Ти звикаєш
•
Поэт
•
Всього не заграбастаєш
•
Вибори
•
Роз'ятрений
•
Тримаймось люди
•
Все переживу
•
Пейзажний
•
Найкращі слова
•
Якби не ти
•
Самотність
•
Не хочеться прокидатись
•
Світлячок
•
За фіранками - осінь
•
Безпідставно
•
Я забула...
•
Як сумно без нього
•
Заміжня
•
Орхідеї
•
Віра...надія...любов...
•
Вірші
•
Волошкова пісня
•
По вірі
•
Дуже хвора
•
Незвична
•
Криниця
•
Пів неба
•
Яблука
•
Гадала на ромашці
•
Тужливий
•
Якби ж то можливо
•
Відплатила
•
Зорепадний
•
З роботи
•
Не віддавай
•
Він бачив, Він знав
•
Вересневий
•
Чорна хмара
•
Сила віри
•
Блаженство
•
Лебединий
•
Я марю тобою
•
У озері любові
•
Незнана
•
Вірю
•
Дивовижний
•
У розкоші хвиль
•
І все ж таки, тебе люблю
•
Не возвращайтесь
•
Горобине
•
Не бійся любові...
•
Ніч любові
•
Доленосний
•
Благословенне
•
Покара
•
Затишшя
•
Мій світ
•
Материнський заповіт
•
Шаленство
•
У ній...
•
Потопаю
•
Праведний
•
Липневий
•
Відсторонений
•
Світи мені
•
Подрузі
•
Незабудка
•
Милосердний
•
Фейсбук
•
Грім
•
Мій рай
•
Не говорите мне ...
•
Їй неба не досить
•
Натюрморт
•
Щаслива
•
Нема надії
•
Літаю
•
Пригорни мене, мамо
•
Ти листа напиши
•
Яке ж це літо
•
Світ малахітом
•
В колисці любові
•
Вишиванка
•
Вишивала
•
Минуле
•
Дорога до раю
•
Серцем для серця
•
Я така
•
Батьківське обійстя
•
Радість
•
Проста ромашка
•
Тихо - тихо
•
Стань над світом...
•
Весна з присмаком жалю
•
Хустка
•
Залюбила
•
Золота
•
Півень
•
Чому ти згадуєш...
•
Молитва
•
Благовіст
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Люби мене мовчки...
•
Ностальгия
•
Заначка
•
Страховка
•
Ревнивий
•
Пахілько
•
Кавалери і наша Галя балувана
•
Птахолов
•
Коронавірус
•
Вогонь і вода
•
Не втрать душі
•
Он вже, любий...
•
Пандемія
•
Негода
•
Передчуття перемоги
•
Сповідальне
•
Нам одне без одного...
•
Пізнай любов
•
Серцю не накажеш
•
Міцні напої
•
По небу
•
Білий танок
•
Султан
•
На порозі
•
Від матері до доньки
•
Ревнивість
•
Пересічна
•
Метелики
•
Бог не прощає смертної вини
•
П'яна вишня
•
Я тебе люблю
•
Охиза
•
Печериця
•
Віддаляємся
•
Душею назовні
•
Зима не зимна
•
Діагноз
•
Прощення
•
Брудна порада
•
Запам'ятай мене такою...
•
Кохана, Муза і поет
•
Недосяжна
•
Пручатися долі
•
Не спиться
•
Мелодія дощу
•
Соловей
•
Лелека
•
Сонечку
•
Чайка
•
Свинцевий
•
Не бачу...
•
Зневіра
•
Залицяльник
•
Прощання з першим коханням
•
Вітрильний
•
Новорічний
•
Кутюр'є
•
Дуремар
•
Веремія
•
Від любові оживає все
•
Містерія
•
Не буди лихо
•
Довіряй
•
Навиворіт
•
Я з минулим була б...
•
Сплін
•
Презентація книги
•
Сьогодні
•
Бережіть те, що є
•
В могилу закопай
•
Причина
•
Омела
•
Невідворотне
•
Хоч ти не йди
•
Оксамитове тепло
•
Вибирай
•
Тебе люблю
•
Хочу душу розпізнати
•
Загубилась
•
Я перестала улыбаться
•
Ідеальний
•
Та байдуже...
•
Рано чи пізно...
•
Не розминутись
•
Українка
•
Хоче... Хочу....
•
Ти говорив
•
Зворушливо
•
Тещина любов
•
На волоску
•
Метушня
•
Без зайвих слів
•
Люблю не Вас
•
Розбита
•
У мушлі
•
Віра
•
Не приручай
•
Територія любові
•
Манівцями
•
Мартіні
•
Дві сльози
•
Матусі
•
Я...ТИ...Ми...
•
Пробач
•
Постріл
•
Сумне
•
Розхлюпаю любов
•
Едельвейс
•
Співанка
•
Заблукала
•
Три осені
•
Славень Україні
•
Поглядом
•
Аритмія
•
Жура
•
Імбирний
•
Зусилля
Коли не шукаєш - не знайдеш тоді.
•
Прислів'я
•
Не кличу
•
Ти все сказав
•
До болю
•
Любий мій
•
Не діли...
•
Жінка - ружа
•
Журавлиний
•
Мій скульпторе
•
Колісниця мрій
•
Біла ніч
•
Яблуко спокуси
•
Лугівка
•
На повітряній кулі
•
Наболіле
•
Два береги
•
Тримаюсь
•
Не может без меня
•
Ягоди
•
Все проти нас
•
На круги своя
•
Мара
•
Оберіг
•
Молитовний
•
Чуйний
•
Брусничний
•
Два крила
•
Поліфонія любові
•
Поговори...
•
На горбочку біла хата
•
Повість
•
Алхімія любові
•
Мне без тебя никак
•
Дощі
•
Аметистова мить
•
Рятівник
•
Не загасити бажання
•
По той бік...
•
Париж
•
Крадійка
•
Ноша
•
Перлинна любов
•
Щаслива
•
В обіймах Ероса
•
Не дотягнутися
•
Квітка - любов
•
Сумнів
•
Якби
•
Будь зі мною коханий...
•
Відтоді
•
Сердечне
•
Безпритульна
•
Душа болить...
•
Сонце
•
Триптих
•
Люди
•
О, Боже...
•
Не шукай на стороні
•
Лісоруб
•
Тужливе
•
Блюз
•
Вагання
•
Синя птаха
•
Другу
•
Христос воскрес!
•
Не забувай
•
Від янгола до...
•
Ми сідаємо в човен
•
Погляд
•
Я сідаю у човен...
•
Я можу
•
Ходять янголи по світу...
•
Я люблю чужого чоловіка
•
Бабця Ганна
•
Шалене
•
Тобою і небом...
•
Прости мені мамо.. .
•
Ми збережемо почуття
•
Думка
•
Рапсодія любові
•
Хто ти?
•
Со мной и без меня.
•
Не спи...
•
Гой - я, гой - я...
•
Мене люби!
•
Не дай Боже...
•
Усім
•
Малиновий
•
Березневий
•
На оксамиті неба
•
Зі мною і без мене
•
Тісно серцю...
•
Ніжність
•
Весняне
•
Мрія
•
Не бійся теплоти
•
Пробач
•
Гупі
•
Вона...
•
Лебеді
•
Одне небо на двох
•
Кохайте жінку
•
На різних берегах
•
Вірші
•
Синиця
•
Предтеча
•
Тобі
•
Господнє диво
•
Онкологія
•
Планида
•
Живи
•
Пейзажний
•
Кольори
•
Нічия
•
Невідправлений лист
•
Первоцвіт
•
Скорбота
•
Побачення
•
Порох
•
Осіння мелодія душі
•
Гравюра - сад
•
Спасибо тем, кто мной любим!
•
Крок
•
Бермуди
•
Картопелька
•
Сніг
•
А ти про мене думаєш
•
Черемха
•
Возрадуйся
•
Монолог Віслюка
•
Оаза щастя
•
Вивертаю мізки
•
Прозрій
•
Відлуння
•
Хрест
•
Гостинна
•
Життя на біс
•
Делікатеси
•
Гірчить калина
•
Що ти знаєш про мене...
•
Покрова
•
Осіннє
•
Сьогодні в батька день народження!
•
Жоржина
•
Сирітка з Ніжина
•
Дністер
•
Космічна бабця
•
На море
•
Коли розлучаються двоє
•
Бузкове щастя
•
Егоїст
•
Провокатор
•
Додому
•
Лабіринтами
•
Пишна вистава
•
Куріпка та Кречет
•
Слова самi поети!
•
Скипень безсоння
•
У батька очi волошковi...
•
Оплакую літа...
•
Хуртеча
•
Терпіння
•
Світоч душі
•
За хвилину до...
•
Ясеневий Романiв
•
Оболонь
•
мурка
(байка)
•
Гумореска Про дiети
•
Травнева пiсня
•
А хто казав…
•
Райські яблучка
•
Черниця
•
А любов, як сонечко
•
Лелека
•
Накануне...
•
Вечорова
•
Помолись за мене
•
Слава Україні!
•
Люлі-люленьки
•
Стежка мамина
•
Лісовий масив
•
Бiлий вельон
•
Перевтілення
•
Гопачок від «Росави»
•
Метелик
•
Різдвяне
•
Ви пробачте мені...
•
Зимова елегія
•
Мамине подвір’я
•
Потяг в небо
•
Парко…
•
Круговерть
•
Забувай
•
Зцілення
•
Образа
•
Випадкова зустрiч
•
Каяття
•
Кохай мене
•
Вертатись додому
•
Прощание
•
Бузкова доля
•
Не отпущу
•
Дивна ніч
•
Повінь
•
Прикута
•
Омана
•
Турботливий тато
•
Серенада
•
Я – кремінь…
•
Студень
•
Снимая золотые аксельбанты...
•
Злітай
•
Вечірня
•
До храму
•
Насіннячко
•
Не наснись журбою...
•
Свiтло
•
Поэзия
•
Долю пишуть небеса
•
Коштовний свiт
•
Ідеальне пограбування
•
Поцілунок
•
На свiтi є такi мiсця
•
Втрачені крила
•
Відлига
•
Сумка
•
Озеро любові
•
Ничья
•
Вмирала мати
•
Вспомни
•
Хитрий пес
•
Не судилось
•
Якби я знала
•
Стихійне лихо
•
Квiтка
•
Горе-хатина
•
Iржавий свiт
•
Побачення
•
Сiмейнi вади
•
Сусiд
•
Любов у кулачках
•
Колискова
•
Сповiдь
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Розбилося зими холодне скло,
Відлига із дахів збирає краплі.
Відлига із дахів збирає краплі.
Мамо, наліпи вареники
Під'їжджаємо до Жмеринки.
Під'їжджаємо до Жмеринки.
- Це - парадокс,
чим старшою стаю
чим старшою стаю
Я знала цю фею, - десь бачила.
Ішла понад гаєм у сукні червленій.
Ішла понад гаєм у сукні червленій.
Чи маємо право на радість, любов?
Чи, мо, животіти донині,
Чи, мо, животіти донині,
На добру нічку,
мамо, надобраніч.
мамо, надобраніч.
Своєму серцю заборон не ставлю,
лечу назустріч вітру, смерчу, зливі.
лечу назустріч вітру, смерчу, зливі.
Здавалось, друзі ми, не більш,
в кафе розмови про буденність.
в кафе розмови про буденність.
Доброго ранку, коханий!
Б'ється світанок у шибку.
Б'ється світанок у шибку.
Моє серце ще пахне твоїм,
поцілунки п'янкі відчуває.
поцілунки п'янкі відчуває.
Добери променисті слова
до натхнення крилатої рими.
до натхнення крилатої рими.
Матуся, бабця, роду оберіг -
усмішка добра, хусточка картата.
усмішка добра, хусточка картата.
Він так жагуче, солодко її любив,
та оминати інших не збирався.
та оминати інших не збирався.
Хоч на картах таро ворожи,
Дама пікова - горда, свавільна.
Дама пікова - горда, свавільна.
Думку пряду на кужіль,
після в'яжу з руна свити.
після в'яжу з руна свити.
Залиши ти лелеку у спокої.
Не скуби ти душі, бо, тобі
Не скуби ти душі, бо, тобі
Про тебе думаю весь час,
моя подруженько вразлива.
моя подруженько вразлива.
Дай Боже, цьому чоловіку
пізнати щастя неземне,
пізнати щастя неземне,
Сльози розсипали очі ці -
сивий туман поволокою.
сивий туман поволокою.
Благаємо у Бога благ земних,
у дзвони б'ємо, ниці чолобитні.
у дзвони б'ємо, ниці чолобитні.
Сніжило в небі неозорім,
мороз - художник пейзажист,
мороз - художник пейзажист,
Син приніс із лісу
Цуценя вовчиці.
Цуценя вовчиці.
Не перша я і не остання,
за мною руїни століть.
за мною руїни століть.
Троянди зібрані в саду
в букет, і я за руку,
в букет, і я за руку,
Гаргульї* крилаті, тремтіння долонь,
тернові сновиддя колючі.
тернові сновиддя колючі.
Так, не легко нам живеться,
та не голодаєм!
та не голодаєм!
В старенькім альбомі, розчулені миті
зібрало по крихтах, минуле життя.
зібрало по крихтах, минуле життя.
Буріє вечір, зірка сяйна
у небі краплею сльоти.
у небі краплею сльоти.
Твій годинник йшов повільно,
вибивав сріблясто - дзвін,
вибивав сріблясто - дзвін,
Небо трусить сніг лапатий,
розсипає чисту вату
розсипає чисту вату
В Новий рік рушай, Плането,
без боргів і без печалі!
без боргів і без печалі!
Забиваєш цвяхи у серце -
нелукавим, ясним, блаженним.
нелукавим, ясним, блаженним.
Я буду поряд в радощі і горі,
у мушлі шум прибою ми знайдем.
у мушлі шум прибою ми знайдем.
Розсипалось небо на друзки,
над головою, щоб знала,
над головою, щоб знала,
Зазирнула казка зранку
у віконні шиби.
у віконні шиби.
Раз Петрівна подалася
на елітний Спа-курорт,
на елітний Спа-курорт,
Друг подарував Івану -
симпатичну ігуану.
симпатичну ігуану.
Поцілована небом краса - кажуть люди,
дехто заздрить охоче пелюстям лілеї.
дехто заздрить охоче пелюстям лілеї.
У перукарню збігала, зробила макіяж,
вдяглася у коротку сукню, в сіточку панчохи.
вдяглася у коротку сукню, в сіточку панчохи.
Закрижаніло... каток... авжеж?
День зацукрований у ванілі.
День зацукрований у ванілі.
В бабці з дідом восени
завелися таргани.
завелися таргани.
Не бійся любові, вертатись додому,
упасти з вершини у прірву потому,
упасти з вершини у прірву потому,
Навпроти він... вино і груша зріла
в скляній тарелі на краю стола.
в скляній тарелі на краю стола.
- Зустрічаюсь одночасно
з мужиками обома!
з мужиками обома!
Пробач, білий світе, мабуть, наболіло,
прокралася в душу безбарвна зима.
прокралася в душу безбарвна зима.
Чого минуле те перебирати
і порпатись в брудній білизні болю?
і порпатись в брудній білизні болю?
Не відпливай до іншої води!
Маяк хоч вказує шляхи додому,
Маяк хоч вказує шляхи додому,
Ми нарізно плекали світ до того,
як доля привела нас у альков,
як доля привела нас у альков,
В "Паркових озерах" причаїлась тиша.
Явори високі спокій стережуть.
Явори високі спокій стережуть.
Дзвонить чоловік дружині!
Не ходи вервечкою за мною,
заросла стежина лободою.
заросла стежина лободою.
Артеріальний знов тиск низький,
клаустрофобія туги.
клаустрофобія туги.
Мороз на порозі збирає завії,
клубочиться в комині ватра.
клубочиться в комині ватра.
Між мною і небом гнучка тятива,
бодай не порветься завчасно,
бодай не порветься завчасно,
Огорну тебе теплом,
неймовірною любов'ю,
неймовірною любов'ю,
Була колись ти ружею,
що пнулася до неба.
що пнулася до неба.
Перший сніг, заметіль,
сліпить очі, сльозяться на вітру,
сліпить очі, сльозяться на вітру,
Дорогий, шановний редакторе "Поетичних Майстерень" пане Володимире! Хочу Вам щиро подякувати, що дослухалися до мого прохання і підвищили статус Ярославу Чорногузу! Дуже приємно, що наші думки співпадають і що сайт - "Поетичні Майстерні" підтримує поетів, які давно на сайті, пройшли чималий вишкіл, набулися досвіду та зросли у поетичному слові, які заслуговують на нагороди такі, як підвищення статусу!
Процвітання Вам, міцного здоров'я, щастя, любові, осяяних поезій!
Процвітання Вам, міцного здоров'я, щастя, любові, осяяних поезій!
Не ридай, моя ластівко, смуток мине,
перша зморшка, так личить печалі.
перша зморшка, так личить печалі.
Душа скніє, мре від печалі,
а що ж буде далі, що далі?
а що ж буде далі, що далі?
Щоб загубити перевтому
вгорі небесної безодні,
вгорі небесної безодні,
У тебе очі голубі,
її оливково-зелені.
її оливково-зелені.
Як у нашого у Женьки -
рудокосі і шатенки,
рудокосі і шатенки,
Застигне день у безгомінні,
розсипле сонця куркуму
розсипле сонця куркуму
Йдемо алеями у парку,
рука в руці твоїй - теплом.
рука в руці твоїй - теплом.
Сину у в'язницю написала мати,
що без нього важко землю обробляти.
що без нього важко землю обробляти.
Чоловік на "Сайт знайомств" -
зареєструвався.
зареєструвався.
Серед голубого плаю,
пристані свічних надій,
пристані свічних надій,
Кілька років у подружжя не було інтиму.
Побували в екстрасенса, з'їздили до Криму.
Побували в екстрасенса, з'їздили до Криму.
Пишалася словесністю Корова:
- Я, - незрівняна, в мене лепська мова!
- Я, - незрівняна, в мене лепська мова!
- Що з тобою трапилось,
чоловіче добрий?
чоловіче добрий?
Танцюй, щасливице, весільний вальс.
Кружляй і підкидай жарини в груди,
Кружляй і підкидай жарини в груди,
Не запитуй мене, де так пізно була
і чому діамантами очі іскряться?
і чому діамантами очі іскряться?
Цей чоловік колись любив мене,
а зараз просто дивиться на фото.
а зараз просто дивиться на фото.
Уже птахів не чути голоси,
довкіл сапфіровий туман розлігся.
довкіл сапфіровий туман розлігся.
Пожовкло волосся, мов листя кленове,
навколо очей ниточки променисті.
навколо очей ниточки променисті.
Сам Бог водив його пером барвистим,
чудові перла сипались з небес до ніг
чудові перла сипались з небес до ніг
На відстані не страшно, навіть, масно
торкатись виразок чужих насущних.
торкатись виразок чужих насущних.
Планета Земля не єдина родина.
Домівки людей потопають в деревах.
Домівки людей потопають в деревах.
Страшно до потери
мысли кутать в дрожь.
мысли кутать в дрожь.
Від мольфарки відунки очей не ховай
за лаштунками смутку побачить
за лаштунками смутку побачить
За вікном знов накрапує мжичка,
осінь вабить стриптизом в дібровах
осінь вабить стриптизом в дібровах
(Посвящается другу)
Всього не заграбастаєш! І скільки ж людям треба
для ситого життя - страждань, смертей, війни почвари?
для ситого життя - страждань, смертей, війни почвари?
На городі восени
овочі і бур'яни
овочі і бур'яни
Забувала оплакані вірші,
загортала самотність в папір,
загортала самотність в папір,
Косила наших пращурів війна,
Холера, тиф і знов біда настала.
Холера, тиф і знов біда настала.
Смілива, вільна, горда, все переживу,
лиш Бог опалені зламає крила!
лиш Бог опалені зламає крила!
Міліє швидко вечір, місяць гострить серп,
бруском скрегоче лунко, чи мені здалося.
бруском скрегоче лунко, чи мені здалося.
Ще день не щез конем перед очима,
ударивши копитом об ріллю,
ударивши копитом об ріллю,
Якби не ти, моє кохання пізнє,
ясна зоря, мелодії струна.
ясна зоря, мелодії струна.
Нічого вічного нема у світі цьому
від дня народження до поминальних днів.
від дня народження до поминальних днів.
Ти не буди мене даремно... Годі!
Дай додивитись кольорові сни,
Дай додивитись кольорові сни,
Тужить дощ за вікном,
тоскну музику грає на скрипці,
тоскну музику грає на скрипці,
Знаю, що в'ється усе по спіралі.
Бабине літо борвієм промчиться.
Бабине літо борвієм промчиться.
Не ревнуй мене, коханий,
коли приводу нема.
коли приводу нема.
Я забула хто є,
де коріння моє,
де коріння моє,
Як сумно без нього, мій Боже, і тоскно
торкатися музики безперестанку,
торкатися музики безперестанку,
Він знав, що ця жінка заміжня,
і зради їй не до снаги.
і зради їй не до снаги.
На підвіконні орхідеї
торкалися душі моєї.
торкалися душі моєї.
Віра
Прожити вік, не поле перейти.
Прожити вік, не поле перейти.
На білому аркуші рими довільно
малюю... стираю...малюю...стираю...
малюю... стираю...малюю...стираю...
Приніс лілеї
юнак дівчині,
юнак дівчині,
По вірі кожному дано
і хрест животворящий,
і хрест животворящий,
- Там болить а там пече -
подруга жаліється:
подруга жаліється:
Напевно, думав,
що я сумарна*,
що я сумарна*,
Криниця п'є в сосновім лісі роси,
а стежечка до неї заросла.
а стежечка до неї заросла.
Не питайте чому я покинула весни бузкові,
абрикосові сни і мережаних мальвів шиття.
абрикосові сни і мережаних мальвів шиття.
Таїла у серця схованці
пахучий бутон любові,
пахучий бутон любові,
У гаю, край села,
я зірвала ромашку шовкову,
я зірвала ромашку шовкову,
У нас все, нібито, гаразд,
біжу до тебе, як на свято.
біжу до тебе, як на свято.
Якби ж то можливо, туди повернутись,
де здерті колінця й у зачісці шпилька,
де здерті колінця й у зачісці шпилька,
Якби мене по справжньому любив -
не листувався б з іншими в приваті.
не листувався б з іншими в приваті.
Вмилось фіалкою стомлене сонце,
спати вляглось залюбки.
спати вляглось залюбки.
Блукаю запиленим містом, а спека
розтоплює бруки обабіч бульвару.
розтоплює бруки обабіч бульвару.
Вересневі калинові брості
напилися вже крові землі.
напилися вже крові землі.
Бог бачив її і такою,
якою не бачив ніхто.
якою не бачив ніхто.
Хтиве небо розгойдує явір
і зриває за обрієм час,
і зриває за обрієм час,
В небеса задивлялася сині,
як без вітру, вітрил і весла
як без вітру, вітрил і весла
Дай на скелі античного моря
дочекатись червоних вітрил,
дочекатись червоних вітрил,
Лицар вірності, мій, командоре,
неймовірна жага почуття,
неймовірна жага почуття,
Цілуй мене, солодкий, доки
татарське зілля стелить літо.
татарське зілля стелить літо.
Закотилося колесо сонця за хмари,
дощ періщить вночі, поливає бруківки.
дощ періщить вночі, поливає бруківки.
У озері любові
плескаємось удвох.
плескаємось удвох.
Не полишай смішну, незнану,
мені так затишно, чудово
мені так затишно, чудово
Все буде гречно... Правда! Вірю!
Бо що посієш, те й пожнеш.
Бо що посієш, те й пожнеш.
Вже дотліває серпень на осонні,
пливуть за обрій літа бригантини,
пливуть за обрій літа бригантини,
Нарешті на морі у розкоші хвиль,
голублять мене, піднімаючи вгору.
голублять мене, піднімаючи вгору.
"Я все одно тебе люблю,
Кохання сваркам – не підвладне..."
Кохання сваркам – не підвладне..."
Пленительных очей холодный изумруд -
былой загадки деревянная матрешка.
былой загадки деревянная матрешка.
П'ю валер'янку від серцебиття,
сльозі скотитись знову не дозволю.
сльозі скотитись знову не дозволю.
Не бійся любові, вертатись додому,
упасти з вершини у прірву потому,
упасти з вершини у прірву потому,
Чорнильну хусточку напнула ніч недбало
на гострі плечі й підморгнула висі.
на гострі плечі й підморгнула висі.
Вже прокинувся, любий? Глянь небо
розливає лавандові фарби
розливає лавандові фарби
Красива, бо ти мене пестиш,
даруєш чудесні слова,
даруєш чудесні слова,
Від сучки до сучки він бігав, мов пес,
а вдома чекала на нього родина.
а вдома чекала на нього родина.
Моя бентего, більше не побачиш
одчаю, суму і очей нудних.
одчаю, суму і очей нудних.
Вітер зриває слова
на перехресті поволі.
на перехресті поволі.
Казала мати: «Йди у люди, доню,
та довіряй не кожному із них.
та довіряй не кожному із них.
Нікому не вірю
давно, далебі,
давно, далебі,
У ній живе та дівчинка русява,
що інколи з’являється у сні…
що інколи з’являється у сні…
Нам було прекрасно, як ніколи,
обертом земля на віражі.
обертом земля на віражі.
Не лишай сироту на одинці з бідою,
хто підставить плече – знайде час молитвам.
хто підставить плече – знайде час молитвам.
Захлинаюся від щастя,
не питай чому ж?
не питай чому ж?
Мій примхливий, для тебе не шкода нічого,
тільки, гідність мою не топчи чобітком.
тільки, гідність мою не топчи чобітком.
Дай руку, сонце, і іди за мною,
не обертайся на презирство й сміх.
не обертайся на презирство й сміх.
(Світлані Кас'яненко)
Мне б отказаться от тебя хотя б на миг,
сердечный, влюбчивый, но я, не вправе
сердечный, влюбчивый, но я, не вправе
Посміхнися, не будь агресивним,
научися терпіти й прощати.
научися терпіти й прощати.
Континенти фейсбук поєднав. Тих людей,
що ворота відкрили у світ інстаграми.
що ворота відкрили у світ інстаграми.
Впало небо на місто –
кременисте, важке,
кременисте, важке,
У Софіївськім затишнім парку
ми з тобою алеями йдем.
ми з тобою алеями йдем.
Не говорите мне о том,
что я должна вам в этом мире:
что я должна вам в этом мире:
Тимчасове затемнення сонця минуло,
Розчахнув світ фіранки сапфірово-сині.
Розчахнув світ фіранки сапфірово-сині.
Асфальт гарячий, світлофор, гудок...
нестерпна спека палить мізки...
нестерпна спека палить мізки...
За вікнами пташиний щебет
все ближче й ближче до землі.
все ближче й ближче до землі.
Чому ж так важко на душі? -
Сама не знаю.
Сама не знаю.
Над колоритним чаруючим плаєм
у маркизетовій блузочці я,
у маркизетовій блузочці я,
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку – щасливу й сумну.
розкажи оксамитову казку – щасливу й сумну.
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Яке ж це літо?
З небес крізь сито
З небес крізь сито
Барвисте літо -
світ малахітом,
світ малахітом,
Ніч кине зажуру за ґрати,
розправивши хмари вітряк.
розправивши хмари вітряк.
Одягайте, люди, вишиванку
у буденні дні і на свята!
у буденні дні і на свята!
На твоїй гаптованій сорочці
вишивала райдуга ясу.
вишивала райдуга ясу.
Як забути минуле і стерти, коли
тінню ходить, мережиться перед очима,
тінню ходить, мережиться перед очима,
Як брат із сестрою,
чи батько з дочкою
чи батько з дочкою
Не шукала у мріях до щастя блаженства дороги,
хоч серпанкове літо за диво-водою спливло.
хоч серпанкове літо за диво-водою спливло.
Я така, як я є,
бачиш, щастя твоє,
бачиш, щастя твоє,
Батьківське обійстя вбране у бузок,
чутно віддалік, як пахне м'ятно.
чутно віддалік, як пахне м'ятно.
Знов тішуться вишні прийдешньому травню,
ген, сонячний зайчик стрибає в гіллях.
ген, сонячний зайчик стрибає в гіллях.
Проста Ромашка,
Нарцис - пихатий,
Нарцис - пихатий,
Тихо-тихо вечір плине
у обіймах самоти.
у обіймах самоти.
Стань над світом Мати Божа
у молитві і сльозах.
у молитві і сльозах.
Заблукала у травні в бузкових очах на світанку,
і не вибратись звідти, дорогу назад віднайти.
і не вибратись звідти, дорогу назад віднайти.
В холодну пору я не одягну
заквітчану тернову хустку синю.
заквітчану тернову хустку синю.
Чи для тебе ніхто, пустий звук, переляк,
якась дивна, чи мо - божевільна?
якась дивна, чи мо - божевільна?
(гумореска)
Лосніє хвіст і гребінець
стоїть неначебто корона.
стоїть неначебто корона.
Чому ти згадуєш анфас
тієї жінки, що у студень
тієї жінки, що у студень
Щиросердечно молюся Всевишньому я
аби грішному людству пробачив провини.
аби грішному людству пробачив провини.
Всевишню правду, віру розіп'яли,
І на поталу кинули любов.
І на поталу кинули любов.
Минали місяці згорьованих пісень,
і вітер полоскав дощі туманні.
і вітер полоскав дощі туманні.
Вікторія прокинулась, маестро грав
проникливе піано - віртуозно.
проникливе піано - віртуозно.
Чомусь не спалося Вікторії в цю ніч,
безсоння малювало штучні квіти
безсоння малювало штучні квіти
Зима ретельно чистила людські сліди,
Біліло за фіранками цнотливо.
Біліло за фіранками цнотливо.
Вікторія була середньою на зріст,
пшеничні коси - хвилями по плечі.
пшеничні коси - хвилями по плечі.
ІІ
Насолодитися, не випити до дна,
розкішна пава, зірка промениста,
розкішна пава, зірка промениста,
Люби мене мовчки, коханий, люби,
хай тиша замре на півслові.
хай тиша замре на півслові.
Ты не спрашивай больше, зачем она пьёт Амаретто,
и о прошлом не надо, давно все быльём поросло.
и о прошлом не надо, давно все быльём поросло.
У старій вітровці Вовка
заховав доляри,
заховав доляри,
Корисна річ страховка
( про Вовчика промовка),
( про Вовчика промовка),
Бабця плачучи прийшла
ввечері до хати.
ввечері до хати.
Жаліється дружині чоловік:
"Сьогодні знову від сусіда втік.
"Сьогодні знову від сусіда втік.
- Мамо, вийду за Степана,
хлопець дивної краси.
хлопець дивної краси.
Мені давно не дарували щастя.
Минали дні у тузі повсякчас
Минали дні у тузі повсякчас
Грішили, вірили в добро і зло,
водили в дитсадок дітей, онуків.
водили в дитсадок дітей, онуків.
Горобчиком витьохкує весна,
у сонці помарачевому мліє.
у сонці помарачевому мліє.
Лякали нас армагедоном
і пандеміями не раз.
і пандеміями не раз.
Он вже, любий, бачать, люди
хто твоя любаска
хто твоя любаска
Що ж це сталось, мама мія
у Європі - пандемія.
у Європі - пандемія.
Набридли крицеві дощі,
хмар бурих віхи,
хмар бурих віхи,
Зима здалась без бою, капітулювала,
відчутно у повітрі пахощі весни.
відчутно у повітрі пахощі весни.
Хоч і тіло в повій мармурове,
молоде, як ігристе вино,
молоде, як ігристе вино,
Нам одне без одного не бути,
а все інше можна пережити.
а все інше можна пережити.
Якщо хочеш пізнати любов
зазирни їй у вічі,
зазирни їй у вічі,
Не пишіть більше в чаті про те, що, я добра, вродлива,
саме те, що вам треба для серця і тіла й душі.
саме те, що вам треба для серця і тіла й душі.
Ти дійсно любиш лиш мене,
чи я із тих, кого ти любиш?
чи я із тих, кого ти любиш?
Іду по небу
назустріч долі,
назустріч долі,
Ми тремтіли душею,
вдихали п'янкі аромати
вдихали п'янкі аромати
Від розпачу, мамо, я майже не сплю,
нещастя причину шукаю в усьому,
нещастя причину шукаю в усьому,
Колишній на порозі з незабудками в руках
І безпорадно дивиться у василькові очі,
І безпорадно дивиться у василькові очі,
В сповиточку, люлі доню,
люлі немовлятко.
люлі немовлятко.
Я уявляю струм від доторкання губ,
мурах на блуднім тілі від блудливих пальців.
мурах на блуднім тілі від блудливих пальців.
Пастельні губи і мазок рум'янцю,
під макіяжем недосип щоденний.
під макіяжем недосип щоденний.
Без тебе дні журливі у мінорі,
з тобою день - казкова дивина.
з тобою день - казкова дивина.
Війна скінчиться, вбивце, у полон
здасися, не радій що снайпер схибив.
здасися, не радій що снайпер схибив.
Без тепла у травні втішно -
плоду не рости.
плоду не рости.
Ішла до тебе все життя крізь сон,
пустельну спеку, зливу, хуртовину,
пустельну спеку, зливу, хуртовину,
В хуртовинову ніч,
напростець,
напростець,
Ніколи не буде пручатися злу,
із власним терпінням боротись.
із власним терпінням боротись.
Віддаляємся, зрада,
ще страшніше ножа.
ще страшніше ножа.
Місяць - зримий пейзаж Фаберже,
чорна "Мазда" чекає за рогом.
чорна "Мазда" чекає за рогом.
Смеркло швидко,
цьогоріч -
цьогоріч -
В МСЕК прийшов мужчина славний,
заявив, що хворий вщент.
заявив, що хворий вщент.
Що ти важиш для мене збагнула відрадно,
як тікала підлога з-під ніг від одчаю.
як тікала підлога з-під ніг від одчаю.
Бабця плаче, що нема
чим за газ платити.
чим за газ платити.
Запам'ятай мене такою,
коли щасливою убрід
коли щасливою убрід
Цілу ніч не спав поет
вірш писав старанно,
вірш писав старанно,
Не діждешся вогненної страти,
хоч багаття горить - не чаклунка.
хоч багаття горить - не чаклунка.
У парку горобчиків щебет,
зернини і руки бліді.
зернини і руки бліді.
Чом не спиться? Свинцеві повіки
не стуляє роз'ятрений біль.
не стуляє роз'ятрений біль.
По мокрім щебеню, і що ж,
ніч на пуантах йде незграбно.
ніч на пуантах йде незграбно.
На повні груди соловей співав,
лилися трелі у саду веснянім.
лилися трелі у саду веснянім.
У блакиті лелека білий
світлу стежку шукає в рай.
світлу стежку шукає в рай.
Все буде добре, любий, чуєш?
І навіть краще, ніж колись.
І навіть краще, ніж колись.
Нащо, Чайко, втрачаєш волосся,
мов останню надію на завтра.
мов останню надію на завтра.
Збирають думи кучугури
свинцевих хмар холодну тугу.
свинцевих хмар холодну тугу.
Я не бачу тебе коло себе
ні сьогодні, ні завтра, ні після.
ні сьогодні, ні завтра, ні після.
Нікому не віриш - дивився у вічі -
зрадливі, лукаві. Мені довіряєш?
зрадливі, лукаві. Мені довіряєш?
Сватав сивий дідуган
кучеряву Надю.
кучеряву Надю.
Троянди у вазі рожева і біла -
обидві прекрасні, пахучі, яскраві.
обидві прекрасні, пахучі, яскраві.
Це все, що Ти приготував для мене, Боже, на землі?
Відразу, залпом випила життя, не схаменулась.
Відразу, залпом випила життя, не схаменулась.
Як, душе ти моя, без мене, як?
Все добре, чи приймаєш депресанти?
Все добре, чи приймаєш депресанти?
Онук, що у столиці модний кутюр'є,
приїхав у село провідать прабабусю.
приїхав у село провідать прабабусю.
Вона була мудрішою за ту,
з якою зустрічався у неділю.
з якою зустрічався у неділю.
У країні - чума,
віри, сонця нема,
віри, сонця нема,
Бережи, коханий, від біди,
Від сторонніх поглядів і фальші.
Від сторонніх поглядів і фальші.
Ви не подумайте про те,
що я спесива.
що я спесива.
Із суботи на неділю,
Вовка мучило похмілля.
Вовка мучило похмілля.
Не бійся, довіряй, і буде все гаразд.
І кінь спіткнеться враз не кажучи про жінку.
І кінь спіткнеться враз не кажучи про жінку.
Навиворіт вже вивертали, бач
в душі є виразки, вузли, рубці червлені,
в душі є виразки, вузли, рубці червлені,
Я з минулим була б задивляючись в очі, можливо,
розіллявшись рікою над тихою заводдю мрій.
розіллявшись рікою над тихою заводдю мрій.
Світань не поспішала розтуляти очі зранку.
Із торф'яної далі нишком пробирався сніг.
Із торф'яної далі нишком пробирався сніг.
Дорогі друзі, всіх запрошую на презентацію моєї нової книги, "Долю пишуть небеса", яка відбудеться 14 грудня о 15,00 у Національній Спілці письменників, вул. Банкова 2.
Рада Вас буду бачити, бо хто ж, як не Ви були поряд зі мною усі ці десять років перебування на сайті Поетичні майстерні. Від Вас отримувала і слушні поради, і підтримку. Особлива подяка головному редактору - Володимиру Ляшкевичу, Ярославу Чорногузу, Юрію Лазірку, Любові Бенедишин, Світлані Майї Залізняк, Івану Редчицю, Олександру Сушку, Серго Сокольнику, Миколі Соболю, Олександру Христенку, Ігорю Шосі, Івану Потьомкіну, Юрію Сидоріву і багатьом іншим за не байдужість та допомогу. Всіх дуже люблю, обіймаю, чекаю на зустріч!
Рада Вас буду бачити, бо хто ж, як не Ви були поряд зі мною усі ці десять років перебування на сайті Поетичні майстерні. Від Вас отримувала і слушні поради, і підтримку. Особлива подяка головному редактору - Володимиру Ляшкевичу, Ярославу Чорногузу, Юрію Лазірку, Любові Бенедишин, Світлані Майї Залізняк, Івану Редчицю, Олександру Сушку, Серго Сокольнику, Миколі Соболю, Олександру Христенку, Ігорю Шосі, Івану Потьомкіну, Юрію Сидоріву і багатьом іншим за не байдужість та допомогу. Всіх дуже люблю, обіймаю, чекаю на зустріч!
Сьогодні я до тебе не прийду,
щоб поглядом роз'ятрювати ватру
щоб поглядом роз'ятрювати ватру
Вірте в Бога і правду
і дасте собі раду,
і дасте собі раду,
Над річкою старе село узліссям,
гриби, чорниці і садів розмай.
гриби, чорниці і садів розмай.
Шляхетний і талановитий -
з життя найкраще ти береш.
з життя найкраще ти береш.
Смарагдова, розкішна омела -
душа у душу з в'язом пелехатим.
душа у душу з в'язом пелехатим.
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
як розчинюся в небесах навічно
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
для нас на біс зіграти водевіль.
І навіщо людям пекло,
коли поряд рай земний.
коли поряд рай земний.
А чи варто з тим дружити,
хто ножа стромляє в спину.
хто ножа стромляє в спину.
Сьогодні я ще більше, ніж учора,
тебе люблю, моє життя, люблю.
тебе люблю, моє життя, люблю.
Фантастичні гіацинти
уночі мара пряде.
уночі мара пряде.
Пливе по небу сірий пароплав,
за обрієм збирає сни багрові.
за обрієм збирає сни багрові.
Я перестала улыбаться,
писать стихи, любить людей.
писать стихи, любить людей.
І ультрамаринові очі небес,
і усмішка в нього медова.
і усмішка в нього медова.
Та байдУже мені з ким ти будеш свій вік доживати,
чи з тією, що крала тебе, чи з тобою пила.
чи з тією, що крала тебе, чи з тобою пила.
В бабине літо, у шаль міжсезоння,
кутає землю рудий листопад.
кутає землю рудий листопад.
Над тишею висне імла,
зими павутинка срібляста.
зими павутинка срібляста.
Ти знову хочеш
мене здолати
мене здолати
Він знає, що без нього, певно, згину
і листям опаду на плаху літа.
і листям опаду на плаху літа.
Ти говорив, любив мене,
що я найкраща в світі жінка.
що я найкраща в світі жінка.
З принципів своїх не зрушим -
друже, виставляй півлітру.
друже, виставляй півлітру.
Дочка провідує батьків, а мати
давай її смачненьким пригощати.
давай її смачненьким пригощати.
Не думала, що все банально скінчиться,
ховаючи у серці таїну.
ховаючи у серці таїну.
Зібрали швидко дні осінні
з городу стиглі врожаї.
з городу стиглі врожаї.
Не зловживай моїм терпінням -
минулі сни в перукаря.
минулі сни в перукаря.
Пробачте, друже, я люблю не Вас,
хоч як би Вам опівночі не снилось,
хоч як би Вам опівночі не снилось,
Не відпускала літо тепле,
отямилась, як вітром здуло.
отямилась, як вітром здуло.
Заховалася в мушлю від себе і спробуй дістати.
В недосяжності погляду, рук і мобільних мереж.
В недосяжності погляду, рук і мобільних мереж.
Щоб життя убачалося раєм,
не змарніло від горя чоло,
не змарніло від горя чоло,
Не приручай до себе, з мене досить
і крихти із долонь, і божевілля.
і крихти із долонь, і божевілля.
Віч-на-віч щастя слухаю сонет,
мій візаві - ясний, багатогранний.
мій візаві - ясний, багатогранний.
В межені* рік затихають оливкові води,
вітер зганяє у череду чорні отари.
вітер зганяє у череду чорні отари.
Доторкнися пелюсткових вуст
і метеликом забийсь в троянді,
і метеликом забийсь в троянді,
Як гуляв, аж гай гудів від хіті,
а співав, то мліли солов'ї.
а співав, то мліли солов'ї.
Шумний дощ стугонить, кучерявіє, хлюпає зливно,
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Моя нестримна течія о, як же я
не піддаватимусь спокусливій любові
не піддаватимусь спокусливій любові
Здавалося цей біль не проковтнути,
та сильний той, хто квітне чебрецем.
та сильний той, хто квітне чебрецем.
Сивим вороном
дощ невчасно.
дощ невчасно.
Надворі лине осінь
лірична, наче пісня
лірична, наче пісня
Блаженно ще жила б на цьому світі,
як дасть Господь, розхлюпати любов
як дасть Господь, розхлюпати любов
Не питай, мій ревнивий, про весни чудесні,
облетіли черемхою, сивим бузком.
облетіли черемхою, сивим бузком.
Ген, зозуленька за гаєм -
Накувала роки.
Накувала роки.
Ніч сузір'ям неоновим Кассіопеї,
заблукала мольфаркою з кошиком снів.
заблукала мольфаркою з кошиком снів.
Ще осінь дівчинкою в ластовинні
біжить в сандалях по колючім терню.
біжить в сандалях по колючім терню.
Україно, ти рахманна!
Посміхайся, сонце в скерцо!
Посміхайся, сонце в скерцо!
Я мучилась нав'язливими думами -
безсонням всоте розфарбовувала вірш.
безсонням всоте розфарбовувала вірш.
Знову літо залишило осені
чорнобривців серветки тернові.
чорнобривців серветки тернові.
Втрачати пізно, чи прийшла пора
триматись за обставини вагомі?
триматись за обставини вагомі?
Аби мене ніколи не забув,
твоє я серце кутаю у ніжність,
твоє я серце кутаю у ніжність,
Коли не шукаєш - не знайдеш тоді.
Де двоє там рада, де третя, там зрада.
Знайшлося б корито, а свині знайдуться.
Знайшлося б корито, а свині знайдуться.
Не кличу темні ночі -
самі приходять нині.
самі приходять нині.
Ти все сказав і навіть більше ніж хотів,
а після замовчав зненацька у зажурі.
а після замовчав зненацька у зажурі.
До млості, болю і до - зневіри,
тобі не вірю, собі не вірю.
тобі не вірю, собі не вірю.
Любий мій, не хворій, я для тебе, що хочеш, дістану.
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Не діли мене, мій щедрий, з вітром буйним,
з океаном, сонцем, смерчем, не діли.
з океаном, сонцем, смерчем, не діли.
Схилилась жінка над трояндовим кущем,
усмішка зігріває кожну квітку.
усмішка зігріває кожну квітку.
Не дістати з небес журавля,
що високо летить над землею.
що високо летить над землею.
Мій скульпторе, ліпи мене із глини,
Із крейди, алебастру і піску!
Із крейди, алебастру і піску!
Не вбивай кохання, ти ж не вбивця,
що чатує на косуль вночі.
що чатує на косуль вночі.
Переймайся не мною, коханий, бо я
над твоєю кружляю журбою.
над твоєю кружляю журбою.
Йому притаманно любити обох -
дружину чи музу, немає різниці,
дружину чи музу, немає різниці,
Смиренно лугівка* текла, струменіла,
у травостої ховаючи хвилі.
у травостої ховаючи хвилі.
Любов в гордім серці,
а сонце в очах.
а сонце в очах.
Літа відшуміли, за обрієм щезли.
Лелеки забули тутешні місцини,
Лелеки забули тутешні місцини,
Паленіли бурштиново,
присмак ночі на губах.
присмак ночі на губах.
Не впаду! Уже трималась
за життя прозорі весни,
за життя прозорі весни,
Ты в шоколаде, дом, семья, работа, все отлично,
И соразмерно движутся твои дела из года в год.
И соразмерно движутся твои дела из года в год.
Сіяла маки, а виросла гичка.
З дому тікала в небесну блакить.
З дому тікала в небесну блакить.
Хмурніє навкруги і вишні-сльози душать.
Ось-ось зірвемося зі скелі в рів імли.
Ось-ось зірвемося зі скелі в рів імли.
Ми необачно, на краю безодні,
хоч бурі не було і вечір тихий.
хоч бурі не було і вечір тихий.
Смеркається, сутінки лижуть шпалери.
Нас двоє в квартирі, та ні, нас не двоє.
Нас двоє в квартирі, та ні, нас не двоє.
Тихо, тихо пливуть за дощами дощі
у свинцевій, далекій розчахнутій висі.
у свинцевій, далекій розчахнутій висі.
Відведи у щастя,
де життя чудесне,
де життя чудесне,
Розкришила вічність зорі із фольги,
так рахманно, місячно, липнево!
так рахманно, місячно, липнево!
Ніч бруснична впала з неба
на землі старе пальто.
на землі старе пальто.
Черемха запашна перецвіла,
обсипалось пелюстя
обсипалось пелюстя
Пеньюар шовково-ніжний
одягає ніч духмяна.
одягає ніч духмяна.
Поговори зі мною, не мовчи, коханий,
про те, як плачуть верби над рікою.
про те, як плачуть верби над рікою.
На горбочку біла хата
тоне у саду.
тоне у саду.
В небеса упала горілиць,
хай вони жарини серця студять.
хай вони жарини серця студять.
В'яли лІта рясні спориші,
прохолодою дихала осінь.
прохолодою дихала осінь.
Ты близко и за морем в одночасье.
Мне плохо без...Мне без тебя никак,
Мне плохо без...Мне без тебя никак,
Бреду під парасолею... Куди? Для чого?
У скільки повернусь? Під ранок, чи вночі?
У скільки повернусь? Під ранок, чи вночі?
Дотики серця,
повне відерце
повне відерце
Він мене рятував від пустелі, наруги,
і жури безнадії, набридливих злив.
і жури безнадії, набридливих злив.
Знову цвітуть ярих весен рожеві каштани,
сонце в зеніті запалює все навкруги.
сонце в зеніті запалює все навкруги.
По той бік ріки-розлуки
ти, шовковий, чий?
ти, шовковий, чий?
У бірюзі Єлисейські Поля,
арка тріумфу і Ейфеля вежа.
арка тріумфу і Ейфеля вежа.
Вона в мене краде кохання і жде,
коли зашаріється вечір.
коли зашаріється вечір.
Світанкове проміння торкнулось ланіт
і повіки розплющило сонні.
і повіки розплющило сонні.
Не даруй жовті, любий, тюльпани,
ще далеко до туги розлук.
ще далеко до туги розлук.
Та жінка йшла вузенькою доріжкою,
вкривала радість осяйне лице.
вкривала радість осяйне лице.
В палких обіймах терпну, млію,
цілунком зваблюю вуста,
цілунком зваблюю вуста,
Смеркається, спиняє тиха ніч
минулого сум'яття каруселі.
минулого сум'яття каруселі.
Голубий серпанок спрагло із цеберця п'є
прохолодне, білорунне молоко туману.
прохолодне, білорунне молоко туману.
Навколішках спокутую провину,
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
Життя складається з осколків вітражів.
Іду по них на пальцях обережно.
Іду по них на пальцях обережно.
Будь зі мною, коханий,
Зачаровуй мене,
Зачаровуй мене,
Відтоді, як кольнуло
нестерпно у печінку
нестерпно у печінку
Ти - неба очі голубі,
а я - квітуча нива.
а я - квітуча нива.
Це дівчатко мале бур'яном на околиці,
кропивою посічене, різками бите.
кропивою посічене, різками бите.
Душа болить, передчуває домовину,
ще ніби все гаразд, а стислі сльози душать.
ще ніби все гаразд, а стислі сльози душать.
(Доросла казочка на дитячий манер)
Поміж небом
і землею -
і землею -
Есть те, которых я не разлюблю,
за кем скорблю, тревожусь, сожалею.
за кем скорблю, тревожусь, сожалею.
О, Боже, мій Боже,
що сталося, знаєш?
що сталося, знаєш?
Не шукай любові, любий,
десь на стороні.
десь на стороні.
Лісоруб з тебе вправний, мій друже,
тільки друзки летять, як з гармати.
тільки друзки летять, як з гармати.
Бог не Микитка
бачить все -
бачить все -
Марудні дощі - надокучливий блюз,
бажання з можливістю не співпадає.
бажання з можливістю не співпадає.
Вечір розтрушує паприку в небі,
перебирає думки-квасолини,
перебирає думки-квасолини,
У сапфіровім серці я тану,
ніжним поглядом щастя зігрітий.
ніжним поглядом щастя зігрітий.
Я тебе позвоню, пусть была не права,
но хочу, чтоб всегда были вместе
но хочу, чтоб всегда были вместе
На великдень срібні дзвони
небо розливає
небо розливає
Веснянку миють видноколи
у кришталевому вікні.
у кришталевому вікні.
Від янгола до стерви тільки крок,
коли відтято крила лебедині.
коли відтято крила лебедині.
Ми сідаємо в човен, і я не боюсь
грізних вод, що бентежать, лякають.
грізних вод, що бентежать, лякають.
Ти шукаєш в мені тихий шепіт дібров,
пелюсткову чарівність лілеї,
пелюсткову чарівність лілеї,
Я сідаю у човен
без весел, вітрил -
без весел, вітрил -
Ти здатен розбити серце
і вийняти здатен теж.
і вийняти здатен теж.
Ходять янголи по світу -
білосніжні крила,
білосніжні крила,
Сповіддю спокутувала гріх,
з молитвами протяг тихо хлипав.
з молитвами протяг тихо хлипав.
Не личить бабці Ганні
співати про любов!
співати про любов!
Знов шаленіє весна, розсипається сніжно.
Вишням розкішним недовго віночки плести.
Вишням розкішним недовго віночки плести.
Святою водою очищу пороги нудьги
і душу розкрию, щоб промені сонця впустити.
і душу розкрию, щоб промені сонця впустити.
Прости мені, мамо, і більше не плач,
не виправдала я твої сподівання.
не виправдала я твої сподівання.
Не обертайся ти назад
і не жалкуй, життя триває.
і не жалкуй, життя триває.
Приходиш раптово, ніяк не засну,
аж поки повіки не стулить світанок.
аж поки повіки не стулить світанок.
Бузок біліє в сонячнім саду,
і небеса прозорістю дивують.
і небеса прозорістю дивують.
Ти хто? Важке безсоння, сновидіння,
володар темряви чи світлий янгол?
володар темряви чи світлий янгол?
Со мной, мой ласковый, мечтаешь быть, как прежде.
Воркуем голубями, нежимся, а после
Воркуем голубями, нежимся, а после
Душе, не спи! Проспиш і перші півні
і сонця аличевого розмай.
і сонця аличевого розмай.
Я сама не своя,
гой-я, гой-я, гой-я -
гой-я, гой-я, гой-я -
Додолу на траву
дуб кинув жолуді.
дуб кинув жолуді.
Не дай Боже, рити
ворогові яму,
ворогові яму,
Перший варіант
Надвечір'ям у двері
постукає хтось.
постукає хтось.
Схожі на метеликів
фіалки волошкові,
фіалки волошкові,
І де ж ти був раніше,
коли писала вірші
коли писала вірші
З тобою, лагідний, незвіданий, я поруч,
воркуєм голубами, тішимось, а згодом -
воркуєм голубами, тішимось, а згодом -
Тісно серцю у грудях, не знаєш чому?
Ліки в шафі, така необачна.
Ліки в шафі, така необачна.
Світочу, всміхнися, хмарки розтопи!
Променем ласкавим сповивай безмежжя.
Променем ласкавим сповивай безмежжя.
Надворі весняні клопоти щоденні,
та дзвенить піснями небокрай.
та дзвенить піснями небокрай.
Покинула вдосвіта сонячна мрія!
Невже мої сни не належать мені?
Невже мої сни не належать мені?
Мовчи, закриємо наразі тему цю
За будь-яких обставин, ні півслова.
За будь-яких обставин, ні півслова.
Пробач, йому, Господи! Сили нема
дивитись, як ірод боїться
дивитись, як ірод боїться
Загубити валізу,
повір, не цунамі,
повір, не цунамі,
Вона могла чайкою стати весною,
молитися небу вночі чолобитно.
молитися небу вночі чолобитно.
В ритмі вальсу
граціозно
граціозно
Вже лютневі крижини -судоми зими
у відлизі серпанковій тануть.
у відлизі серпанковій тануть.
Кохайте жінку, дорогу найкращу!
Даруйте їй букети ніжності і щастя.
Даруйте їй букети ніжності і щастя.
Спілкуємось на відстані, а дні
мерехкотять дорожніми стовпами.
мерехкотять дорожніми стовпами.
Погоджуюсь на все, мені не стане гірше.
Візьми, що хочеш - стільки, скільки донесеш.
Візьми, що хочеш - стільки, скільки донесеш.
Я знала, що поряд, коли дуже важко,
зі мною була зачарована пташка.
зі мною була зачарована пташка.
Прийде завтра весна, хоч не амброво ще,
у повітрі запахло вербою,
у повітрі запахло вербою,
Жалість не любов, а штучні квіти,
і мене ніколи не жалій.
і мене ніколи не жалій.
Забудь про осінь,
весна на носі!
весна на носі!
В тобі не стільки болю, як в мені,
ховаю під перукою омани.
ховаю під перукою омани.
Сподівалася, літо попереду,
відбивалась від сонячних зайчиків.
відбивалась від сонячних зайчиків.
Мчать життя коліщата,
а ти в чорній габі.
а ти в чорній габі.
Зими набридло помело,
але наснилося село,
але наснилося село,
Синьою каймою
розлилася річка.
розлилася річка.
(Автопереклад)
(переклад)
Заквітло підвіконня цикламенами,
і у саду галявини пробились рястом
і у саду галявини пробились рястом
Я чекаю від тебе листа,
як чекають узимку на літо,
як чекають узимку на літо,
Признач мені побачення
на березі Дніпра.
на березі Дніпра.
Спалахував, неначе порох,
вона ховала сірники.
вона ховала сірники.
Золотий листопад на бруківку насипала осінь,
Милозвучні пісні навівають дощі скрипалю.
Милозвучні пісні навівають дощі скрипалю.
Іще конваліям тутешнім
не марився весільний сад,
не марився весільний сад,
Спасибо тем, кто мной любим!
Надежен, дорожит безмерно,
Надежен, дорожит безмерно,
Не суди і судимим не будеш,
крок від святості і до облуди!
крок від святості і до облуди!
Мені ділити
З дощами небо
З дощами небо
Мороз міцнів, сердитий лютий,
голодомор, пусте село.
голодомор, пусте село.
Склювали глід червоні снігурі
на білосніжнім полотні у сквері.
на білосніжнім полотні у сквері.
А ти про мене
думаєш хоч
думаєш хоч
Біло, запорошено
У саду моїм,
У саду моїм,
Святково церква виглядає,
Виблискує усе навкруг.
Виблискує усе навкруг.
Картаєте, що випив я шампань,
а до Різдва на п"янку - квота?
а до Різдва на п"янку - квота?
День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
сьогодні - втратив щастя шарм.
В домі безлад, брудний посуд,
ні чашки, ні миски.
ні чашки, ні миски.
Не зникло панство, множаться раби.
Пройшли віки, а мало, що змінилось.
Пройшли віки, а мало, що змінилось.
Не дай, Боже, як птаха дзвінка,
щебетати в діброві кохання.
щебетати в діброві кохання.
Не була наодинці з бідою,
Хрест обвуглений доля несла.
Хрест обвуглений доля несла.
Приїхала я по лисички
в село до рідної сестрички.
в село до рідної сестрички.
Осіння дума з року в рік
Гребе гербарії граблями.
Гребе гербарії граблями.
Нині у пошані кішки,
слимаки, сороконіжки.
слимаки, сороконіжки.
Гірчить калина на губах,
Сум за плечима.
Сум за плечима.
Що ти знаєш про мене?
Небагато, повір...
Небагато, повір...
В маминій долоні,
ніби на осонні,
ніби на осонні,
По склу босоніж йти вона не вміла.
Ніколи не водилася із тими,
Ніколи не водилася із тими,
1) На свято ми прийшли раніше за усіх,
Аби трояндами прикрасити кімнати.
Аби трояндами прикрасити кімнати.
Прослухати пісню можна за посиланням:
http://makrus-studio.com/node/2145
http://makrus-studio.com/node/2145
Красива, сонячна,
лише б радіти.
лише б радіти.
Над плесами Дністра величні Товтри
Ховають у габі сліди епох.
Ховають у габі сліди епох.
Стара бабуся (поліклінік жертва)
Застрягла у приймальні терапевта.
Застрягла у приймальні терапевта.
- Набридли, любий, будні,
Поїдемо на море.
Поїдемо на море.
Під укіс літо тисне педалі
в баритоновий рокіт грози…
в баритоновий рокіт грози…
I
Бузок рожевий, білий, пурпуровий
Бузок рожевий, білий, пурпуровий
В рідне селище Корчі
Син заїхав по харчі.
Син заїхав по харчі.
Подала у суд дружина
Та й на чоловіка.
Та й на чоловіка.
Додому я їду, на кожній зупинці
на крок наближаюсь до райських воріт,
на крок наближаюсь до райських воріт,
Лабіринтами темними ти блукав,
А над виходом хмари нависли.
А над виходом хмари нависли.
На ланах концерт давали... Весело? Та де там!
І ведучій відгукнулась із душком котлета.
І ведучій відгукнулась із душком котлета.
Птиця птиці говорила:
"Ти, Куріпко, рябокрила.
"Ти, Куріпко, рябокрила.
Слова самі поети! І не тільки ті,
які лоскочуть пестощами серце хтиве.
які лоскочуть пестощами серце хтиве.
Скипень безсоння, а дріжджі неспокою
зрощують ніч, на годиннику - вічність.
зрощують ніч, на годиннику - вічність.
У батька очі волошкові.
Таким ще синім льон цвіте.
Таким ще синім льон цвіте.
Оплакую літа,
вдивляючись у далечінь,
вдивляючись у далечінь,
Димарями кіпоть синя -
лютий курить люльку.
лютий курить люльку.
Равликом літо у тихе містечко,
сонце у небі ятрить, наче рана.
сонце у небі ятрить, наче рана.
Тільки світла душа колискові співає,
Людям сяє любов’ю, весняним розмаєм.
Людям сяє любов’ю, весняним розмаєм.
За хвилину до щастя його обійми,
Ще колиба весни в порцеляні магнолій.
Ще колиба весни в порцеляні магнолій.
На поліській землі,
Де в росі спориші,
Де в росі спориші,
Зачарована чайка на куполі вежі
зосередила погляд у срібну бистрінь.
зосередила погляд у срібну бистрінь.
(байка)
Подруги зустрілися, не бачились давненько.
Перша в тілі, друга – ні, як свічечка тоненька.
Перша в тілі, друга – ні, як свічечка тоненька.
Чарівний краю неозорий,
Омріяних земель кришталь!
Омріяних земель кришталь!
А хто казав,
що буде легко!
що буде легко!
Попід вербами несе ріка
спогадів горнятко.
спогадів горнятко.
Не таким Ти створив, Боже, світ,
Що сусідує поряд із нами.
Що сусідує поряд із нами.
http://makrus-studio.com/node/1382
У блакиті лелека біла
світлу стежку шукає в рай.
світлу стежку шукає в рай.
Накануне он приснился… Что ж теперь?
Приоткрыть роллеты неба в прошлое?
Приоткрыть роллеты неба в прошлое?
Лиш куряву прибив цей дощик вечоровий.
Пливе в калюжі біла хмарка-човен.
Пливе в калюжі біла хмарка-човен.
http://makrus-studio.com/node/1371
Буремний схід стужавів, посивів,
На териконах ранами садніє.
На териконах ранами садніє.
Присвячується моєму братику...
Стежка мамина квітами встелена…
Вмить життя обірвалось на слові.
Вмить життя обірвалось на слові.
На Лісовому гарно, Боже ж мій!
Пахтять каштани - свічечки крислаті.
Пахтять каштани - свічечки крислаті.
Ссилка на пісню:
http://makrus-studio.com/node/1317
http://makrus-studio.com/node/1317
Мій вітер на задвірках
ублажав химер,
ублажав химер,
На Романівськім довкіллі
Надривається струна,
Надривається струна,
Чутлива, щедра змалечку,
не пустоцвітна лялечка,
не пустоцвітна лялечка,
Розпрягає білих оленів
на дворі Різдвяна ніч.
на дворі Різдвяна ніч.
Ви пробачте мені за сльозу випадкову,
Недосяжні бажання, нестримні слова,
Недосяжні бажання, нестримні слова,
В лисої зими
на вустах застуда.
на вустах застуда.
Мамі не хочеться жити у місті -
Рідна земля і на старість опора.
Рідна земля і на старість опора.
Витає істини зола
над сьогоденням.
над сьогоденням.
Грузло сонце у болоті хмар,
Клен шугав сухі гелікоптери.
Клен шугав сухі гелікоптери.
В'яне світило хурмою
на підвіконні небес.
на підвіконні небес.
Забувай колишній...
Чом тобі не йметься
Чом тобі не йметься
Нарешті цей морок
за вікнами щез,
за вікнами щез,
Мовчиш...
Кольчугою на плечі
Кольчугою на плечі
Випадкова зустріч, випадкова,
Та чомусь не в'яжеться розмова.
Та чомусь не в'яжеться розмова.
Всесвіт запалив зірки -
Божі свічі храмові.
Божі свічі храмові.
Чаклує тиха ніч навколо груші,
бальзам нектару ллє у наші душі.
бальзам нектару ллє у наші душі.
Невже біля хати? не віриться, друже:
Роки, як дороги, біжать з-під коліс,
Роки, як дороги, біжать з-під коліс,
Сон одолеет, и ночь пряным ладаном
Будет клубить миражи.
Будет клубить миражи.
Греблі золота струна
непокоїть річку,
непокоїть річку,
По совести решил... Я поступила мудро,
В рассвет на одинокой станции сойдя.
В рассвет на одинокой станции сойдя.
Гуляє місяць в зорянім готелі,
гвоздикою сузір'я на тарелі.
гвоздикою сузір'я на тарелі.
Лукавила в житті чимало,
Пішла важка на сповідь.
Пішла важка на сповідь.
Барвінок обплітає викохані ружі,
А сива жінка все одно невтішно тужить.
А сива жінка все одно невтішно тужить.
Стелила зі суцвіть та трав
шовкову постіль.
шовкову постіль.
Треба швидко в дитсадочок одягатись Тані.
Вже мала стоїть в чоботях, гольфі, сарафані.
Вже мала стоїть в чоботях, гольфі, сарафані.
Відчиняй, кохана, двері,
Вийди на нараду,
Вийди на нараду,
Я – кремінь? Авжеж, не дитина,
Яку на плечах дужих ніс.
Яку на плечах дужих ніс.
Гайворони знахабнілі
доклювали студень,
доклювали студень,
Снимая золотые аксельбанты,
Укутывая вечер в паранджу,
Укутывая вечер в паранджу,
А навесні злітає й той,
Хто навіть в фізиці не тямить.
Хто навіть в фізиці не тямить.
Затримайся, вечір,
Корицю на плечі
Корицю на плечі
Моя кирпата дівчинко,
Цнотлива орхідеє,
Цнотлива орхідеє,
Жура, відрада, день і ніч
Зосібна зрошені.
Зосібна зрошені.
http://makrus-studio.com/node/1933
Літнє сонце бородою,
закуйовджено рудою,
закуйовджено рудою,
Все не то, все не то, все не то…
И смысл жизни играется в прятки.
И смысл жизни играется в прятки.
Заплела віночок
Молода черешня.
Молода черешня.
Йду від цивілізації
Та скреготу машин
Та скреготу машин
Натягнувши рукавиці,
Вдерся злодій до крамниці.
Вдерся злодій до крамниці.
http://makrus-studio.com/node/930
http://makrus-studio.com/node/576
Зневірена душа втрачає крила
Дорогою невдач, падінь, скорбот.
Дорогою невдач, падінь, скорбот.
Пропливла білугою
Березнева крига,
Березнева крига,
Аби копійку не втрачати,
Поперлася в село.
Поперлася в село.
Пірнув Морфей
у озеро любові.
у озеро любові.
Шут-король у плутовки-ладьи
Сладкий яд принимает по горсточке.
Сладкий яд принимает по горсточке.
Пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років
Безрассудно годы пролетели.
Пустота... И некого винить.
Пустота... И некого винить.
Ти жвавим песиком гайнув за хвіртку.
Виляючи хвостом, раптово втік.
Виляючи хвостом, раптово втік.
Ніч йоржисто розстелила
Ряску над водою,
Ряску над водою,
Якби я знала, де та квітка
Ховається казкова,
Ховається казкова,
За вікном шалена злива
Креше з кременя мечі.
Креше з кременя мечі.
В гай піду на полонину,
Простирадло кину,
Простирадло кину,
І
Занедбана хата в розлогім суцвітті
Занедбана хата в розлогім суцвітті
Не дивись, журлива, чорними очима,
Не кажи: «Іржавим бачу білий світ».
Не кажи: «Іржавим бачу білий світ».
Мигдальний вечір захмелів,
як наречений на весіллі,
як наречений на весіллі,
Придовбався чоловік в ранці до дружини,
До округлених сідниць, живота та спини.
До округлених сідниць, живота та спини.
Чоловіка Лідка має,
А сусід її – бой-френд,
А сусід її – бой-френд,
Наливчасті дівочі груди
Невдовзі приснуть молоком,
Невдовзі приснуть молоком,
http://makrus-studio.com/node/1378
О, Господи, зміни моє життя
Та прожени з душі лукаву зграю!
Та прожени з душі лукаву зграю!