ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.10.26
14:06
У прийдешньому році було безліч нових знайомств. Безліч. І лише двоє схвально відгукнулись, вцілому, про поетичну творчість. Інші, а їх сотні, зацікавлені палітрою: я - тобі, ти - мені... кудою швидше і де дешевше. Я повинен не їх, а себе. І все таки:
2021.10.26
13:31
Невесела в пісні партитура,
Зруйнувала Єва мій барліг!
Бич кохання у руках Амура
Б'є мене по плечах навідліг
А мені ж на тижні сто годочків
Буде! Та для бога це пусте.
Скоро класти на гробок віночки,
Зруйнувала Єва мій барліг!
Бич кохання у руках Амура
Б'є мене по плечах навідліг
А мені ж на тижні сто годочків
Буде! Та для бога це пусте.
Скоро класти на гробок віночки,
2021.10.26
11:30
Народе мій, затурканий, забитий,
Скажи мені, а де кістки далеких
Героїв наших, що вмирали в битвах
За тебе, крізь віків шалений клекіт?
Я хочу знати, де вони, могили,
Хмельницького, Волошина, Мазепи,
Виговського і Полуботка? Сили
Скажи мені, а де кістки далеких
Героїв наших, що вмирали в битвах
За тебе, крізь віків шалений клекіт?
Я хочу знати, де вони, могили,
Хмельницького, Волошина, Мазепи,
Виговського і Полуботка? Сили
2021.10.26
11:07
Усміхнувся нам багряний ранок,
Сяє день привітно золотий.
Не ревнуй до осені, кохана,
Я люблю природу, як і ти.
Кажуть, Осінь — то вродлива пані,
Промайнув у гаї силует.
Може, то наснилась на світанні
Сяє день привітно золотий.
Не ревнуй до осені, кохана,
Я люблю природу, як і ти.
Кажуть, Осінь — то вродлива пані,
Промайнув у гаї силует.
Може, то наснилась на світанні
2021.10.26
05:57
Не порівнюй заметілі
вони різні у зими
на вікні малюнки лілій,
сірі з бовдурів дими,
шапки на лелечих гніздах,
на калині снігоцвіт…
ні проходу, ні під’їзду
до коханої воріт.
вони різні у зими
на вікні малюнки лілій,
сірі з бовдурів дими,
шапки на лелечих гніздах,
на калині снігоцвіт…
ні проходу, ні під’їзду
до коханої воріт.
2021.10.25
21:28
Уже в саду холоднувато,
Хоч сяє ніжність золота.
Все менше сонце зігрівати
Спроможне жовтого листа.
А він зіщулився і пада,
І сумно шурхотить з-під ніг...
Недовга осені ця влада,
Хоч сяє ніжність золота.
Все менше сонце зігрівати
Спроможне жовтого листа.
А він зіщулився і пада,
І сумно шурхотить з-під ніг...
Недовга осені ця влада,
2021.10.25
17:57
Облітають листочки
Із Франкового дуба.
Неба синя сорочка
Виглядає так любо.
Жовтим листом опалим
Тихий грається вітер.
Від святкового шалу
Обнімаються віти.
Із Франкового дуба.
Неба синя сорочка
Виглядає так любо.
Жовтим листом опалим
Тихий грається вітер.
Від святкового шалу
Обнімаються віти.
2021.10.25
14:37
Уже й не намагаюсь... не умію,
явити люду небо голубе
як той поет, що ілюструє мрію,
свою любов, і віру, і надію,
а заодно, навиворіт, себе.
Іще біжу, а не лежу... не їду...
роз’їхались навколишні сусіди...
явити люду небо голубе
як той поет, що ілюструє мрію,
свою любов, і віру, і надію,
а заодно, навиворіт, себе.
Іще біжу, а не лежу... не їду...
роз’їхались навколишні сусіди...
2021.10.25
12:58
Шаліє вітер. Листя із гілля
Безповоротно долу облітає...
Їх пригортає матінка-земля,
Що породила і домів чекає.
Ні кроку вбік. Не те, аби назад –
Життєвий шлях розверстаний до милі.
За хвилю – неминучий листопад.
Безповоротно долу облітає...
Їх пригортає матінка-земля,
Що породила і домів чекає.
Ні кроку вбік. Не те, аби назад –
Життєвий шлях розверстаний до милі.
За хвилю – неминучий листопад.
2021.10.25
12:15
Із Миколи Некрасова
- Ну, як життя, мужики?
- Жито, нівроку, чимале...
Та - не без лиха таки:
ліс в тебе, пане, покрали.
Звісно, як стався наклад -
- Ну, як життя, мужики?
- Жито, нівроку, чимале...
Та - не без лиха таки:
ліс в тебе, пане, покрали.
Звісно, як стався наклад -
2021.10.25
11:01
ось і осінь осіння оса
завмирає у жовтій жоржині
а над нею небесна яса
і вітри у тонкій одежині
завівають сичать гудуть
дощові тягнуть хмари на плечах
задуди пастушеньку в дуду
завмирає у жовтій жоржині
а над нею небесна яса
і вітри у тонкій одежині
завівають сичать гудуть
дощові тягнуть хмари на плечах
задуди пастушеньку в дуду
2021.10.25
10:28
коли дивишся з високої гори
в молоці туману ти бачиш море з якого
то там то тут виринають кораблі-будинки
вітри підганяють дахи-вітрила
і марево несе їх європами
залишаючи плями на сонці
коли дивишся на високу гору
в молоці туману ти бачиш море з якого
то там то тут виринають кораблі-будинки
вітри підганяють дахи-вітрила
і марево несе їх європами
залишаючи плями на сонці
коли дивишся на високу гору
2021.10.25
09:56
Це трапилося в потязі… Дорга…
Один студент, щ без кохання сох,
Із полки третьої побачив раптом нги
В рожевому обрамленні панчох.
То був капрон – пори тієї фішка.
Студент цього осмислити не встиг
І без вагання закохався в ніжки,
Один студент, щ без кохання сох,
Із полки третьої побачив раптом нги
В рожевому обрамленні панчох.
То був капрон – пори тієї фішка.
Студент цього осмислити не встиг
І без вагання закохався в ніжки,
2021.10.25
09:07
Подивись і подивуйся
Поглянь на кременчуцький падолист,
на двірника з граблями і лопатою.
Насипало багато. Подивись:
для нього ті, які під ноги падають –
сини дерев, природи, а по суті –
творіння рук. Листочки, що опали,
Поглянь на кременчуцький падолист,
на двірника з граблями і лопатою.
Насипало багато. Подивись:
для нього ті, які під ноги падають –
сини дерев, природи, а по суті –
творіння рук. Листочки, що опали,
2021.10.25
08:43
Привелось мне несколько раз дежурить с одним страшно любознательным человеком. Хоть он и не имел высшего образования, как это уже стало традицией в израильских фирмах по охране и уборке, но не страдал комплексом неполноценности, а старался наверстать упущ
2021.10.25
07:51
Насмітив і вже хоче тікати,
Хоч затриматися обіцяв
Мені місяць оцей жовтуватий,
Що до віку додав іще справ.
А спочатку був чистий і гожий,
І пахучий, мов крем на меду, –
Зрідка дощиком землю воложив
І не сіпав нічого в саду.
Хоч затриматися обіцяв
Мені місяць оцей жовтуватий,
Що до віку додав іще справ.
А спочатку був чистий і гожий,
І пахучий, мов крем на меду, –
Зрідка дощиком землю воложив
І не сіпав нічого в саду.
2021.10.25
05:47
Люди повинні залишатися людьми навіть у пеклі. І не думайте, що там тільки одних християн розпинають на дибах та вливають сірки у роти. Хоча християн - найбільше. Бо вони бувають такими крутіями, що йой!
Хоча багато хто і молиться Спасителеві, і причаст
2021.10.25
05:35
Ранок співає пісню,
чуєш її чи ні?
В осінь влюбився пізню
і дощі проливні.
Стали мені тумани
рідними, як село
та не введи в оману,
літечко відцвіло,
чуєш її чи ні?
В осінь влюбився пізню
і дощі проливні.
Стали мені тумани
рідними, як село
та не введи в оману,
літечко відцвіло,
2021.10.25
04:41
Якась дивакувата незалежність
до рук взяли мечі, поклали рала,
пішли на фронт, в тилу лишивши лежнів,
а тих війна втомила і дістала.
Нажерли сучі харі на бюджеті,
сховали награбоване в офшорах…
Спить воїн у землянці чи наметі,
над ним щодня кружляє
до рук взяли мечі, поклали рала,
пішли на фронт, в тилу лишивши лежнів,
а тих війна втомила і дістала.
Нажерли сучі харі на бюджеті,
сховали награбоване в офшорах…
Спить воїн у землянці чи наметі,
над ним щодня кружляє
2021.10.24
22:17
Частина перша
15.
Кажуть, що рікам довіряють сокровенні таємниці. Плине собі та чи інша ріка, шумить, від усього на світі відсторонюється і тільки небо високе бачить, очей своїх во
2021.10.24
20:31
ЛЂто 6374. Иде Асколдъ и Диръ на ГрЂкы
Повість минулих літ
Сьогодні, браття, я вам розповім,
Як Цареград – могутній і величний,
Який стояти міг,здавалось, вічно,
Схилився низько. І то перед ким?
Повість минулих літ
Сьогодні, браття, я вам розповім,
Як Цареград – могутній і величний,
Який стояти міг,здавалось, вічно,
Схилився низько. І то перед ким?
2021.10.24
20:16
Ховали воїна в селі.
Стояла мати ледь жива.
Дружина стомлена – в жалі,
і діти плакали малі,
і хтось якісь казав слова…
А в полі ще ішли жнива.
Кружляли в небі журавлі,
і, мов розпука вікова,
Стояла мати ледь жива.
Дружина стомлена – в жалі,
і діти плакали малі,
і хтось якісь казав слова…
А в полі ще ішли жнива.
Кружляли в небі журавлі,
і, мов розпука вікова,
2021.10.24
18:14
Торкаюсь ранку,
йду у білий світ.
Світ паморозі,
осені і неба...
Оголеність його
торкає нерва
оголених моїх
чутливих літ...
йду у білий світ.
Світ паморозі,
осені і неба...
Оголеність його
торкає нерва
оголених моїх
чутливих літ...
2021.10.24
17:56
випий піґулку на сон
відцурайся страху
хай відпочине тіло
приспиться біль
десь там на небі все важать -
не дали маху
кожній бо рані -
своя особлива сіль
відцурайся страху
хай відпочине тіло
приспиться біль
десь там на небі все важать -
не дали маху
кожній бо рані -
своя особлива сіль
2021.10.24
16:54
В останній понеділок травня
Солдатів згадуємо тих,
Які у пору помирання
Стрічали ангелів своїх.
Ворони закричать інакше,
Проявить негатив Господь.
Обличчя стануть ніжні, м’якші,
Солдатів згадуємо тих,
Які у пору помирання
Стрічали ангелів своїх.
Ворони закричать інакше,
Проявить негатив Господь.
Обличчя стануть ніжні, м’якші,
2021.10.24
13:37
Безмозкий член сім’ї
пив третю склянку зла,
наповнену слізьми його дружини.
Зеленої змії
вкусить пора прийшла, –
а жінка лиш давала сік ожини.
Небачений який
пив третю склянку зла,
наповнену слізьми його дружини.
Зеленої змії
вкусить пора прийшла, –
а жінка лиш давала сік ожини.
Небачений який
2021.10.24
12:52
Мій дуб зелений вже позолотів,
Осіннє листя простягнув до неба.
Немов кричить до всіх-усіх світів,
Що в єдності людей тепер потреба.
Щоб не робили з нас тих баранів,
Не запрягали у вози волами.
І щоб ніхто ніколи не посмів
Осіннє листя простягнув до неба.
Немов кричить до всіх-усіх світів,
Що в єдності людей тепер потреба.
Щоб не робили з нас тих баранів,
Не запрягали у вози волами.
І щоб ніхто ніколи не посмів
2021.10.24
12:49
Як не доганяй пропащий час,
а сьогодні догорає ватра...
ще учора біг у перший клас
і куди не відаю – до завтра.
Не перекопаю битий шлях,
а борги мої – майбутнє мито...
мрією витаю у серцях,
а сьогодні догорає ватра...
ще учора біг у перший клас
і куди не відаю – до завтра.
Не перекопаю битий шлях,
а борги мої – майбутнє мито...
мрією витаю у серцях,
2021.10.24
12:09
Колись, ти жінко, була вродлива —
Зелені очі на пів-лиця.
Волосся пишне, іще не сиве,
Зубці ламало у гребінця.
Уста вишневі налиті соком,
Усмішка мила, тендітна стать.
Мов тополина, струнка, висока,
Себе любила і благодать.
Зелені очі на пів-лиця.
Волосся пишне, іще не сиве,
Зубці ламало у гребінця.
Уста вишневі налиті соком,
Усмішка мила, тендітна стать.
Мов тополина, струнка, висока,
Себе любила і благодать.
2021.10.24
10:13
«Та невже ж ти, моя любко,
Недовірлива така,
Що ніяк не хочеш вірить
Словам щирим козака?
Ну, стояв я із другою
Аж до пізньої пори.
Не звірявся їй в любові,
А про друга говорив.
Недовірлива така,
Що ніяк не хочеш вірить
Словам щирим козака?
Ну, стояв я із другою
Аж до пізньої пори.
Не звірявся їй в любові,
А про друга говорив.
2021.10.24
07:46
Межи невмілими людьми
Гуляє сивий анекдотик
Про те, що всі жінки, як ми, –
Лише приємніші на дотик.
А я, між грішних і святих,
Весь час примножую набуток,
Бо завжди вмію кожну з них
Десь потай пальчиком торкнути…
Гуляє сивий анекдотик
Про те, що всі жінки, як ми, –
Лише приємніші на дотик.
А я, між грішних і святих,
Весь час примножую набуток,
Бо завжди вмію кожну з них
Десь потай пальчиком торкнути…
2021.10.24
07:18
Полює час на стомлених людей
йому плювати, що ти хочеш жити,
не дивиться араб, вірмен, юдей…
чи ти з народу, чи з монарха свити
вже, як прийшов, то душу із грудей
потягне нишком й викине на вітер…
І байдуже у пекло чи у рай.
йому плювати, що ти хочеш жити,
не дивиться араб, вірмен, юдей…
чи ти з народу, чи з монарха свити
вже, як прийшов, то душу із грудей
потягне нишком й викине на вітер…
І байдуже у пекло чи у рай.
2021.10.24
06:19
Із Миколи Некрасова
В столицях - шум, гримлять витії,
словесна точиться війна...
А там, у глибині Росії -
одвічна тиша сумотна.
Лиш вітер бавиться листвою
В столицях - шум, гримлять витії,
словесна точиться війна...
А там, у глибині Росії -
одвічна тиша сумотна.
Лиш вітер бавиться листвою
2021.10.23
19:09
Частина перша
13.
Зеновій Гречаник прокинувся задовго до світанку в холодному поту. Наснилося жахіття. Нібито йде берегом Золотої Липи, а вода в ріці почорніла — не каламутна, як б
2021.10.23
10:37
Московія у Заполяр’ї
будує газовий солярій...
усій Європі повезе...
у Пу-удава є сценарій,
як утеплити серпентарій,
але не оминути Зе.
Усе тому, що ми єдині...
яке нечуване добро!
будує газовий солярій...
усій Європі повезе...
у Пу-удава є сценарій,
як утеплити серпентарій,
але не оминути Зе.
Усе тому, що ми єдині...
яке нечуване добро!
2021.10.23
07:54
Палають хризантеми та жоржини,
хоч студить сонце вітровію свист.
До рук беру осінніх днів жарини:
о, як ти пахнеш з клену палий лист,
а цей – з берізки – сповнений печалі,
з осички ніби осінь – золотий…
Калина увібралася в коралі,
крик журавлиний в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...хоч студить сонце вітровію свист.
До рук беру осінніх днів жарини:
о, як ти пахнеш з клену палий лист,
а цей – з берізки – сповнений печалі,
з осички ніби осінь – золотий…
Калина увібралася в коралі,
крик журавлиний в
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
2016.03.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
 Огляди |
Дата |
|---|---|
|
Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора») та Міжнародний благодійний культурно-науковий родинн...
Майстерень Редакція |
2019.11.27 |
Актуальні теми:
Український прорив! Як створити в кожному селі, районі, місті, області територіальну громаду-власників, які є в Конституції, але майже відсутні в Україні!• Рейтингові голосування у рубриках
• Візьміть участь у конкурсі читацьких рецензій Української служби Бі-Бі-Сі
• Суспільно-політичний журнал "Український тиждень"
• Б. Д. Антоненко-Давидович "Як ми говоримо"
• Святослав Караванський:"Пошук українського слова"
• Пам'ять: Поезія з-за грат
• Пам'яті жертв Голодомору
 Останні надходження рецензій від авторів |
| Вибрані рецензії I |
| Вибрані рецензії II |
Орієнтовні рейтинги уподобань| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
 |
|
|
|
| Маслов Володимир | 5.43 | Забужко Оксана | 5.45 |
| Качмар Ольга | 5.43 | Чухран Михайло | 5.45 |
| Олещенко Тетяна | 5.43 | Гречкосій Анастасій | 5.45 |
| Білоус Зоряна | 5.43 | Кіс Олена | 5.45 |
| Доля Олег | 5.43 | Лівобережна Ірина Бондар | 5.45 |
| Марач Віктор | 5.43 | Матузок Любов | 5.45 |
| Куренівець Дмитро | 5.43 | Овчар Олеся | 5.45 |
| Білінська Ірина | 5.43 | Ель Зоряна | 5.45 |
| Мрія Мрій | 5.43 | Ткачук Олена | 5.45 |
| Матей Міла | 5.43 | Роман Василь | 5.45 |
| Перехожий Юрій | 5.43 | Бражник Ольга | 5.45 |
| Сидорович Леся | 5.43 | Ліпчинський Валентин | 5.44 |
| Бражник Ольга | 5.43 | Куренівець Дмитро | 5.44 |
| Невиліковна Мар'яна | 5.43 | Лимар Вікторія | 5.44 |
| Чаплинська Ярина | 5.43 | Федчук Євген | 5.44 |
| Алетея Маріанна | 5.43 | Басаргин Александр | 5.44 |
 |
|
|
|
| Статистика сайту |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Останні коментарі >> Наша ні про що розмовлялка >>
Менянин М
сказав(ла)
про критику
Концепция «Серебряного века» и акмеизма в записных книжках А. Ахматовой
, автор Ахматова Анна
(2021.07.03 16:53)
Виноградська Ніна
сказав(ла)
про критику
Поетика книги Ніни Виноградської "Я додому іду" (Автор - Людмила Єлисєєва)
, автор Виноградська Ніна
(2021.06.25 07:16)
Гупало Сергій
сказав(ла)
про критику
Поетика книги Ніни Виноградської "Я додому іду" (Автор - Людмила Єлисєєва)
, автор Виноградська Ніна
(2021.06.24 22:57)
Гупало Сергій
сказав(ла)
про критику
Поетика книги Ніни Виноградської "Я додому іду" (Автор - Людмила Єлисєєва)
, автор Виноградська Ніна
(2021.06.24 22:49)
Виноградська Ніна
сказав(ла)
про критику
Поетика книги Ніни Виноградської "Я додому іду" (Автор - Людмила Єлисєєва)
, автор Виноградська Ніна
(2021.06.24 21:34)
Виноградська Ніна
сказав(ла)
про критику
Поетика книги Ніни Виноградської "Я додому іду" (Автор - Людмила Єлисєєва)
, автор Виноградська Ніна
(2021.06.24 21:04)
Гупало Сергій
сказав(ла)
про критику
Поетика книги Ніни Виноградської "Я додому іду" (Автор - Людмила Єлисєєва)
, автор Виноградська Ніна
(2021.06.24 20:47)
Рецензії від головного редактора | Рецензія на | Автор і текст |
|---|---|
|
Антонич Богдан-Ігор
2010.10.25 12:49 |
"І. Калинець: "Б-І. Антонич"" |
|
Андрухович Юрій
2010.03.15 23:16 |
" Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" |
|
Вітмен Волт
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" |
|
Мордатенко Костянтин
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" |
Актуальне. Рецензії Концепция «Серебряного века» и акмеизма в записных книжках А. Ахматовой
Ахматова Анна
Ахматова Анна
Переглядів: 3177 | Коментарів: 1
Ост. коментар: М Менянин
Ост. коментар: М Менянин
Поетика книги Ніни Виноградської "Я додому іду" (Автор - Людмила Єлисєєва)
Виноградська Ніна
Виноградська Ніна
Переглядів: 637 | Коментарів: 8
Ост. коментар: Ніна Виноградська
Ост. коментар: Ніна Виноградська
Рубрики / Рецензії
АВТОРИ
(Початок: 2008.04.16, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
ВИДАННЯ
(Початок: 2008.04.16, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
ЛІТПРОЦЕСИ
(Початок: 2008.04.16, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Українська та давньослов'янська міфологія, рецензії
(Початок: 2011.01.25, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
Дамський клуб, рецензії
(Початок: 2011.02.24, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1948 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1948 seconds
1.
Как звон благовеста Софии
сквозь время несутся слова,
свой глас отдала ты России
имея для мира права.
2.
Как углей горящих жаровня
ты в строках горела сама:
по слогу для Пушкина ровня,