•  З Іосіфа Бродського. Пісня Берлінської стіни

Онде дім, який Джеків розніс фугас.
Онде мур, де зіжмаканий ціпне бакс,

•  З Іосіфа Бродського. На лекції. Тритон. Aere perennius

Позаяк помилки неминучі, мене легко сприйняти
за людину, котра стоїть перед вами в залі, заповненій

•  З Іосіфа Бродського. Вірші про іспанця Мігеля Сервета, єретика, спаленого кальвіністами

Достеменні випадки инколи стають притчами.
Ти вважав би усе це, певно, зайвим.

•  З Іосіфа Бродського. "Як славно звечора собі..." Дебют. Зі шкільної антології

Як славно звечора собі,
заплутавшись в своїй судьбі,

•  З Іосіфа Бродського.

Коньяк в графині личить янтарю,
що, далебі, Литві симптоматично.

•  З Іосіфа Бродського. Любов

Я двічі прокидався цеї ночі,
брів до вікна, і ліхтарі в вікні

•  З Іосіфа Бродського

Замість дикого звіра я входив у клітку,
випікав свої кличку й термін цвяхом в бараку,

•  З Іосіфа Бродського

Обстає прикордонне купиння вода
і випоює палені трави.

•  З Іосіфа Бродського. Одному тирану

Він тут бував: іще не в галіфе –
в пальті зі драпу; стриманий, сутулий.

•  З Іосіфа Бродського. Barbizon Terrace

Невеличкий дешевий отель у Вашингтоні.
Постояльці хроплять, не знімаючи на ніч

•  З Іосіфа Бродського. "Лишень попіл знає, що вигоріло дотла". Міхаілу Баришникову

Лишень попіл знає, що вигоріло дотла.
А я знаю своє, хай сліпуючи, наперед:

•  З Іосіфа Бродського. Сан-П’єтро

Третій тиждень туман пеленає білу
дзвіницю коричневого захланного містечка,

•  З Іосіфа Бродського. Пілігрими. Вірші під епіграфом

Мимо ристалищ, капищ,
мимо храмів і барів,

•  З Іосіфа Бродського. Мені говорять, від’їздити час.

Мені говорять, від’їздити час.
О, дякую. Авжеж, оце збираюсь.

•  З Іосіфа Бродського. Настає весна

Горезвісна ця голка, ці жадань горезвісні стоги при ній,
у півсвітлі міськім, у півмреві,

•  З Іосіфа Бродського. Тепер, стільки знаючи про моє

Тепер, стільки знаючи про моє
життя – про міста, про в’язниці,

•  З Іосіфа Бродського. Визначення поезії.

Запам’ятовувати краєвиди
за вікнами жіночих спалень,

•  З Іосіфа Бродського. Камені на землі

Це вірші про те, як лежать на землі камені,
пересічні камені, половина яких не бачить сонця,

•  З Іосіфа Бродського

Мені дорікали усим, крім хіба погоди,
і сам я грозив собі мздою, на свій манір.

•  З Іосіфа Бродського

Класичний наш балет є замком ліпоти,
чиїх тендітних жриць від буднів вечорові

•  З Іосіфа Бродського. Книга

Подорожній, нарешті, лаштує собі нічліг.
Чесняга-блондин не вдаря у багно лицем.

•  З Іосіфа Бродського.

Знов березень. І знову я служу.
Вітаю неталан свій при нагоді,

•  З Іосіфа Бродського. Сад. "Відкіль до нас прийшла зима..."

О, мій пустий, німий!
В осінній півімлі

•  З Іосіфа Бродського. Щодо пролитого молока

Я діждав Різдва, безутішний станом.
Видавець тягне з моїм романом.

•  З Іосіфа Бродського.

Люби вітчизну друзів мимохідь,
на станціях купуючи батони,

•  З Іосіфа Бродського.

Ти – вітер, друже. Я – ліс
твій. І звіяний лист,

•  З Іосіфа Бродського. У горах

Голубий саксонський ліс.
Порцелянна білизнá.

•  З Іосіфа Бродського. Розмова з небожителем

Тут, на землі,
де я і єресь ніс, і ставив свічі,

•  З Іосіфа Бродського.

Ніби денце стакана,
нагадуючи печать

•  З Іосіфа Бродського. "Разом із опаленням в кожнім домі..." Ritratto di donna

Разом із опаленням в кожнім домі
існує система відсутности. Сховані у стіні

•  З Іосіфа Бродського. Міст Прачок

На мості Прачок, де і ми були
вподібнювались стрілкам циферблата,

•  З Іосіфа Бродського. Доповідь для симпозіуму

Пропоную вам невеличкий трактат
щодо автономности зору. Зір автономний

•  З Іосіфа Бродського.

Пора року – зима. На кордонах супокій. Вві сні,
як у купелі в чімось заміжнім, в’язкім, як варенні.

•  З Іосіфа Бродського. Корнелію Долабелле

Добрий вечір, проконсуле або щойно прийняв був душ.
Полотенце зі мармуру, чим обернулась слава.

•  З Іосіфа Бродського. Зупинка в пустелі

Тепер так мало грека в Ленінграді,
що ми поруйнували Грецьку церкву,

•  З Іосіфа Бродського. Дедал у Сицилії

Усе життя він щось будував, щось винаходив.
То для критської цариці штучну корову,

•  З Іосіфа Бродського. Лідо

Іржавий румунський танкер, що борсається в лазурі,
як той стоптаний полуботок, що нехотя, та роззули.

•  З Іосіфа Бродського. Арія. "В цій маленькій кімнаті у поміч спомину..."

Иншої би співав
опери, типу Верді.

•  З Іосіфа Бродського. Янгол. Краєвид з пагорба. Запрошення до подорожі

Білий бавовняний янгол,
що досі висів у моїй комірчині

•  З Іосіфа Бродського. Виступ у Сорбонні.

Починати філософствувати слід, у ліпшому разі,
після п’ятдесяти. Вибудовувати модель

•  З Іосіфа Бродського. Валка. Ілюстрація (Л. Кранах «Венера з яблуками)

Скрип у гарби гучніш
у гущі тіней узбіч,

•  З Іосіфа Бродського. Скибочка медового місяця. Пісні щасливої зими

Не забувай по світах,
як б’є у пристань вода

•  З Іосіфа Бродського. Елегія

Сталість, власне, є еволюція принципу приміщення
у напрямку думки. Продовження квадрата або

•  З Іосіфа Бродського. Дерево

Безсенсове, злостиве віддаля,
безлисте, ледь не стадії вугля

•  З Іосіфа Бродського. Заувага до прогнозів погоди

Алея зі статуями з отверділої грязі,
схожими на обрубані дерева.

•  Романс Дон-Кіхота. Романс торгівця. Коментар."Уже кватирку сіпає Борей..."(З поеми "Хода")

О, списе мій, мій списе, ти давно
моя єдина зброя і майно.

•  З Іосіфа Бродського. Зоф'я

В Святвечір звався я на пироги.
За вікнами описував круги

•  З Іосіфа Бродського. "Коли вітер вщухає і грициків сім’ядолі..." Семенов

Коли вітер вщухає і грициків сім’ядолі
гамують жагу вологою, і нетоптаний ряст

•  З Іосіфа Бродського. Сонет (Я знову чую голос твій тужливий…)

Я знову чую голос твій тужливий
на пустирях, і гавкання бульдогів,

•  З Іосіфа Бродського. Postscriptum

Шкода, що тим, чим надило мене
твоє буття у світі цім, не стала

•  З Іосіфа Бродського. "В пустім, закритім на просушку парку..." ( Із циклу "З лютого по квітень". 2)

В пустім, закритім на просушку парку
вівчарка мов під’юджує хазяйку –

•  З Іосіфа Бродського. "Морозний вечір. Мости в тумані..." ( Із циклу "З лютого по квітень")

Морозний вечір.
Мости в тумані. Инколи, зі грота

•  З Іосіфа Бродського. Фонтан ( Із циклу "З лютого по квітень")

Тут бити мав фонтан, але не б’є.
Утім, і тут північна сирість наша

•  З Іосіфа Бродського. Вертумн. Портрет трагедії.

Вертумн

•  З Іосіфа Бродського. Лист до генерала Z

Генерале! Ці карти – лайно. Я пас.
Північ, знаєте, десь у Полярнім Крузі.

•  З Іосіфа Бродського. Ландсвер-Канал, Берлін

"Канал, де тупо утопили Розу
Л., як випалену папіросу,

•  З Іосіфа Бродського.

О, якби пташим співам та хмари не докучали,
і вічі та добачали, як синь, ясні,

•  З Іосіфа Бродського.

Ось і ти віддаляєшся, як розжалувана служниця,
ні! як станція з назвою "Виріца", або "Тарту".

•  З Іосіфа Бродського. Рембрандт. Офорти.Перед пам’ятником Пушкіну в Одесі

"Він був таким зухвалим, що запрагнув
себе пізнать..." Не більше, і не менше:

•  З Іосіфа Бродського

В цій кімнаті витав дух шмаття й сирої води,
і одна у кутку гукала мені: "Молодий!

•  З Іосіфа Бродського. Післямова до байки. Відповідь на анкету.

"Єврейська пташино, вороно,
куди тобі сиру шматок?

•  З Іосіфа Бродського. Горбунов і Горчаков (VІІІ - ХІV)

VІІІ Горбунов і ніч

•  З Іосіфа Бродського. Горбунов і Горчаков(І-VII)

І Горбунов і Горчаков

•  З Іосіфа Бродського. Зі смутком і ніжністю. Чаювання.

Вечеряли лапшею знов, і ти,
Міцкевичу, у роті й ріски

•  З Іосіфа Бродського. З циклу

На батьківщину виберешся. Геж,
з поверненням. Заваж в своїй манері,

•  З Іосіфа Бродського.

Піщані ці горби, ці зарослі сосни.
Сльотаві весни тут і сиро восени.

•  З Іосіфа Бродського. Північному краю

Краю глухий, укрий
глибше і дай ясу.

•  З Іосіфа Бродського.

Осінній вечір в скромному, утім,
містечкові, не байдужім до мапи

•  З Іосіфа Бродського. Пророцтво

Ми житимем удвох, на кілька миль
самі, за височенним валом дамби

•  З Іосіфа Бродського. Для шкільного віку. "Шум зливи притлумляє, далебі..."

Ти знаєш, у тенетах темноти
немога оку зчислити нараз,

•  З Іосіфа Бродського. Дві години в резервуарі

Я єсьм антифашист і антифауст.
Іх лібе жить, обожнюючи хаос.

•  З Іосіфа Бродського. В озернім краю. 1972 рік

У ті часи, в країні лікарів-
дантистів, чиїм донькам любі речі

•  З Іосіфа Бродського. Острів Прочида

Бухта у глухомані; які-небудь двадцять щогл.
Сушаться сіті – своячениці простині.

•  З Іосіфа Бродського. Колискова тріскового мису

Зі сходу краї Імперії поринають у ніч. Цикади
умовкають в траві газону. Платонічні цитати

•  З Іосіфа Бродського. Серпень

Невеличкі міста, де годі почути правду.
Та і куди вам вона, навіть якщо була.

•  І. Бродський. Із Альберта Айнштайна

Учора настало завтра, третьої пополудні.
Сьогодні уже "ніколи", скільки їх не лічи.

•  З Іосіфа Бродського. Вистава

Голово при Раднаркомі, Наркомосі, Мінзаксправі!
Цю місцину я пізнаю, як окраїну Китаю!

•  З Іосіфа Бродського. Присвячується Ялті

Історія у викладенім нижче
правдива. Позаяк, у наші дні,

•  З Іосіфа Бродського. Напучання

По дорозі ув Азії, ночуючи(був би дах)
в сінях, лазнях, лабазах – у теремах і хатах,

•  З Іосіфа Бродського. Вірші про зимову кампанію 1980-го року.

Швидкість кулі з падінням температури
дуже залежить від рис мішені,

•  З Іосіфа Бродського. Начерк

Холуй дрижить. Раби регочуть.
Кат, знай собі, сокиру точить.

•  З Іосіфа Бродського. Венеційські строфи (2)

Зваляний за ніч оболок підіймає мучнистий парус.
Від поляпасів пекаря блідувата щока

•  З Іосіфа Бродського. Венеційські строфи

Мокрі конов’язі пристані. Понурої їздової
грива змахує сутінь, буцім відгонить сон.

•  З Іосіфа Бродського. Шведська музика

Коли сніг замітає море і скрип сосни
полишає в повітрі слід глибший, чим санний полоз,

•  З Іосіфа Бродського. Курс акцій

О, як люб'язно в'є кілечка дим!
Ні понукань, ані керунку.

•  З Іосіфа Бродського. Станси

Ні країв, ні погостів
не піду обирать.

•  З Іосіфа Бродського. Загадка янголу

Світ укривал щеза зі сном.
І проступає неозоре

•  З Іосіфа Бродського.1 січня 1965 року

Забудуть волхви закут твій.
Зорина не розціпить вій.

•  З Іосіфа Бродського. Дорогою на Скирос

Я покидаю місто, як Тесей
свій Лабіринт, лишаю Мінотавра

•  З Іосіфа Бродського. Одісей Телемаку

Мій Телемаку,
прі за Трою край

•  З Іосіфа Бродського. Дідона та Еней. Зимового вечора в Ялті

Великий муж дивився у вікно,
але для неї світ кінчався краєм

•  З Іосіфа Бродського.

Голландія собою річ пласка,
і далі самохіть кохаючись у морі,

•  З Іосіфа Бродського. Елегія

Моя ти подруго, шинок все той же.
І патос у непотребі на стінах,

•  З Іосіфа Бродського. Два сонети

Великий Гектор смерти не уник.
Його душа пливе у темних водах,

•  З Іосіфа Бродського. 1 вересня 1939 року

День звався "перше вересня". Дітва
ішла, догідно осені, до школи.

•  З Іосіфа Бродського.

Спочатку виростуть гриби. Після
підуть дощі. Дай Боже, аби хтось,

•  З Іосіфа Бродського. На століття Анни Ахматової

Сторінку і вогонь, і жорна, і жнива,
сокири лезво і утятий нею волос –

•  З Іосіфа Бродського. Горби

Разом вони любили
на схил зійти. Кружкома,

•  З Іосіфа Бродського. Anno Domini

Провінція догулює Різдво.
Палац Намісника весь у омелі,

•  З Іосіфа Бродського.

Я обійняв ці плечі і заледь
оговтався у баченому мною,

•  З Іосіфа Бродського. Квінтет

Віко посіпується. Гортань
випорожняється тишею. Європейські міста

•  З Іосіфа Бродського. Нові станси до Августи

Вівторок осінь розпочав.
Дощило ніч.

•  З Іосіфа Бродського. Пісня порожньої веранди

Березень збіг, і пустий мій сад.
Птах старий, на купину сядь:

•  З Іосіфа Бродського.

Не зле огородившись від людей,
уник би і себе, аби спомігся.

•  З Іосіфа Бродського.

Тобі, коли мій голос відбринить
отак, що ані згуку, ні відлуння,

•  З Іосіфа Бродського.

У селах Бога доста, крім покуть,
усюди – далебі, даремні кпини.

•  З Іосіфа Бродського. Ісаак і Авраам

"Ходім, Ісаче. Чув? Додай ходи".
"Авжеж іду". – Луна у вітах мокрих

•  З Іосіфа Бродського. До віршів

Не полежите в столі? Ще б пак,
суперечите: "Був здраву,

•  З Іосіфа Бродського. Pоst aetatem nostram

"Імперія – країна тупаків".
Усякий рух зупинено з причини

•  З Іосіфа Бродського. Сидьма в тіні

Вітряно. Опостінь
рівняються по стіні

•  З Іосіфа Бродського. Хмари

Хмарна яса
Балтики влітку!

•  З Іосіфа Бродського. Лагуна

Три старенькі у кріслах глибоких, ревні
до в’язання, славлячи муки хресні;

•  З Іосіфа Бродського. Фонтан

З пащі лева
ручай не біжить і не чути рику.

•  З Іосіфа Бродського. Різдвяна зоря

У пору холодну, в місцині, гожіш иншої до жари,
ніж холоду, радше плоскої поверхнею, чим гори,

•  З Іосіфа Бродського. Подражаніє сатирам, принагідно з Кантемиром

Зла і добра, видний умом, грань пощо топчеш?
Та бо пора? Любий Дамон, глянь, на що ропчеш.

•  З Іосіфа Бродського

Ото мене і було,
що тобі у долоні,

•  З Іосіфа Бродського. Л. В. Ліфшицу

Я стояв на тім, що планида – гра.
Що навіщо риба, раз є ікра.

•  З Іосіфа Бродського. Пісня цноти, вона ж – досвіду

Ми у лузі грати в квача охочі,
кинув пальта долі, в одній сорочці.

•  З Іосіфа Бродського. Посвітач

Сатир, лишивши бронзовий струмок,
стискає канделябр на шість свічок,

•  З Іосіфа Бродського. Співи без музики

Коли ти поминеш мене
в краю чужім, хоча нівроку

•  З Іосіфа Бродського. На виставці Карла Вейлінка

Пейзаж, чи майже. Кількісно фігур
помалу убуває у довкіллі

•  З Іосіфа Бродського. Впівголоса – еге ж бо, не на весь –

Впівголоса – еге ж бо, не на весь –
навік прощаюсь зі твоїм порогом.

•  З Іосіфа Бродського. Тумасу Транстремеру

От і знов я стою під цим вицвілим німбом,
обважнілим, перистим, рихлим, єдиним хлібом

•  З Іосіфа Бродського. У розпал холодної війни

Хто там підсів до вікна на зеленім стулі?
В одіжі неохайний, думки – у сажі.

•  З Іосіфа Бродського. Похорон Бобо

Бобо померла, а шапки не геть.
Осмуті зі сутуг сухій не вийти.

•  З Іосіфа Бродського. Я розлякував ящірок в зарослях чапаралі…

Я розлякував ящірок в зарослях чапаралі,
кукукав у буцегарнях, перепливав моря,

•  З Іосіфа Бродського. Шість років по тому

Були так довго разом, що припав
на друге січня раз, і два вівторок,

•  З Іосіфа Бродського. Нове життя

В'яви, що війна закінчена, що запанував мир.
Що ти іще відбиваєшся в дзеркалі. Що сорока,

•  З Іосіфа Бродського. Пам’яті професора Браудо

Люди рідкісних фахів рідко, та помирають,
урівнюючи свій труд з рештою. Землю риють

•  З Іосіфа Бродського. Наступному століттю

Поступово з-під дійсности просочується невизначеність.
Ти огубиш ці буквиці, ці дещиці від пера,

•  З Іосіфа Бродського. Романс для Щуролова і Хору (З поеми "Хода")

Шум ходи,
шум ходи

•  З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень».

Затіють спір батьки вночі.
І фраз оривки, і плачі

•  З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень»

Пече повіддя мерзлу п’ясть.
Коневі ні у чім пенять.

•  З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень». Гаряча горожа

Сніги на каменів гряді.
Біліють падоли, бліді,

•  З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень». Зимове весілля

У січні бралась я. Моріг
топтався людом у дворі,

•  З Іосіфа Бродського. Пам’яті Кліффорда Брауна

О, це – не блюзова, це – холоднюча синь.
Це – барви Атлантики в середині

•  З Іосіфа Бродського. Cafe Trieste: San Fancisco

До рогу вулиць Грант і Вальєхо
я навідався, як те "echo"

•  З Іосіфа Бродського. Ex oriente

Так, буцім Лівій Тит який, і він
в шатрі своїм сидів, тримав незриму

•  З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота

Помер він в січні, на початку року.
Співав мороз під ліхтарем нівроку.

•  З Іосіфа Бродського. Кентаври

Наполовину красуня, наполовину софа, в своїм колі – Софа,
оглашаючи темінь вулиці, чиї вікна – почасти лиця,

•  З Іосіфа Бродського.

Крапка ураз оковирна, де край прямій.
Віко хапає простір, як повітря – зябра.

•  З Іосіфа Бродського. 24 грудня 1971 року

На Різдво всі знавці ворожби.
В бакалії насліджено й давка.

•  З Іосіфа Бродського. Розвиваючи Платона

Я б також пожив, Фортунатусе, в місті, в якім ріка
і висовувалась би зі під мосту, як з рукава – рука,

•  З Іосіфа Бродського. Велика елегія Джону Донну

Джон Донн заснув, поснуло все довкіл,
підлога, стеля, стіни, тиньк, картини,

•  З Іосіфа Бродського.

Вона зодяга панчохи, і заступає осінь;
капронові ниті сотає брук.

•  З Іосіфа Бродського. Післямова

Роки збігають. Бурі підмурки двірця
опоясує тріщина. Сліпа швачка стромляє урешті нитку

•  З Іосіфа Бродського. З натури

Сонце сідає, і бар на розі закрився.
Ліхтарі загораються, буцім вічі актриса

•  З Іосіфа Бродського. Стакан з водою

Ти стоїш у моєму стакані, водице,
і поблимуєш до мене, бранко труб і кранів,

•  З Іосіфа Бродського.

Октобер – час осмути і застуд,
а горобці – пролетарі пернатих –

•  З Іосіфа Бродського. Метелик

Сказати – мертвий ти?
Доби не жив, аж нумо...

•  З Іосіфа Бродського. Горіння

Зимний вечір. Дрівця,
феєрія вогняна –

•  З Іосіфа Бродського. Еклога 4-та (зимня)

Узимку смеркає разом після обіду.
За годину голодні нагадують зовні ситих.

•  З Іосіфа Бродського. Еклога 5-та (літня)

Чую твої пісні, комарине моє ти літо!
Заспані муравлі пітніють під куросліпом.

•  З Іосіфа Бродського. Лист до академії

Як це, бува, не провінційно, я
наполягаю, що існує птаха

•  З Іосіфа Бродського. Нова Англія

Хоча у цім ані сенсу, дерева собі ростуть.
І онде бо, під вікном, і ті, які оддаля.

•  З Іосіфа Бродського. Муха

Допоки ти співала – зосеніло.
Лучина пічку затопила.

•  З Іосіфа Бродського. Двадцять сонетів до Марії Стюарт

Марі, шотландці все-таки скоти.
В якім коліні пак, в картатім клані

•  З Іосіфа Бродського. Натюрморт

Речі та люди нам
застять світу. Що ті,

•  З Іосіфа Бродського. Ріки

Рослинність у моїм вікні! зелений колір!
Що задивитися у віть, що в корінь –

•  З Іосіфа Бродського. Самота

Коли слабує рівновагою
твоя пиха, до стіп вибаглива,

•  З Іосіфа Бродського.

Славімо прихід весни! Ополоснім лице,
чиряк припечім в'їдливим креозотом,

•  З Іосіфа Бродського. На повернення весни

Весна почалася зненацька, мовби за ніч у околі
зроблено по шпаківні тим, хто підспівує вéсні.

•  З Іосіфа Бродського. Моїй дочці

Дай мені ще життя, й наспіваюсь вволю
в кафе "Рафаелла". Або до столу

•  З Іосіфа Бродського. Елегія("Минуло десь близько року...)

Минуло десь близько року. Я навідався до місць битви,
до научених випрямляти крила під помах бритви

•  З Іосіфа Бродського. 1983

Перший день непарного року. Кулясті "ля"
опоясують дзвони і звіюються шар за шаром,

•  З Іосіфа Бродського.

Я чую не те, що ти вимовила, а голос.
Я бачу не те, що ти зодягла, але рівний сніг.

•  З Іосіфа Бродського.

Удруге до Різдва, неподалік
не угавають хвилі Понту.

•  З Іосіфа Бродського. "Урешті, було воно бозна де. Врешті... " Колискова

Урешті, було воно бозна де. Врешті
не важить, що віхоли вили тамтешні,

•  З Іосіфа Бродського.

Що треба для дива? Кожух чабана,
зо дрібку учора і дня, що мина

•  З Іосіфа Бродського.

Моя люба, я вийшов сьогодні пізно і все вже дихало
свіжим леготом вітру з вечорового океану.

•  З Іосіфа Бродського. Втеча до Єгипту (2)

Печера (який не який, – а дах!
не гірш дахів на прямих кутах!),

•  З Іосіфа Бродського. Атлантида

Рік від року мимо текла ріка,
до брижів падка, як стара щока.

•  З Іосіфа Бродського. Литовский ноктюрн: Томасу Венцлова

Каламутячи море,
рветься вітер, мов лайка з розквашених губ

•  З Іосіфа Бродського. Литовський дивертисмент. Томасу Венцлова

Непоказна, одна з морських країн.
Свій сніг, аеропорт і телефони,

•  З Іосіфа Бродського.

Пора ліку курчат яструбом; скирт у тумані,
міді у швах кишень, заскоченої на бриньчанні;

•  З Іосіфа Бродського.

Відмовою в ліку скорботному – жест
щедрот – скупієві на ролю! –

•  З Іосіфа Бродського. Листівка з міста К

Руїна є неспішна учта кисню
і часу. А новітній Архімед

•  З Іосіфа Бродського. Уривок

Уосени, коли не боязкі
на вітровії лиш нагі дерева,

•  І. Бродський. Примітки для енциклопедії. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"

І чарівна, і вбога сторона.
На Заході, як і на Сході – пляжі

•  І. Бродський.До Євгенія. Із циклу

Був я в Мексиці, здирався на піраміди.
Бездоганні за геометрією громади

•  І. Бродський. В отелі "Континенталь". Із циклу "Мексиканський дивертисмент"

Звитяга Мондріана. Стеклам в тон –
пир кубатури. Сам етер, наприклад,

•  І. Бродський. Мексиканський романсеро. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"

Кактус, пальма, агава.
Сонце встає зі Сходу,

•  І. Бродський. Мерида. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"

Коричневе місто, з вежі –
пальми і черепиця

•  І. Бродський. 1867. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"

В нічнім саду, де поспівають ґрона манго,
Максимільян танцює те, що стане танго.

•  І. Бродський.Гуернавака. Із циклу "Мексиканський дивертисмент"

В саду, де М., французький протеже,
палку красуню індіанської мав крови,

•  З Іосіфа Бродського.

Під розлогим в’язом зі шептами "че-ша-ща",
завсідник тієї кав’ярні, що познача

•  З Іосіфа Бродського. Римські елегії. П’яцца Маттеї

Ложе червонодереве в приватній квартирі в Римі.
Під стелею пил і кришталю острів.

•  З Іосіфа Бродського. Бюст Тиберія

Мої вітання і тисячоліть
по тім. Терпів і ти у шлюбі курву.

•  З Іосіфа Бродського. Незавершений уривок

О, аніяк не втіха, а жура
під'юджує подати опис вази.

•  З Іосіфа Бродського. Втеча до Єгипту

… погонич невидимо відки і виник.
В пустелі, обраниці див відповідних

•  З Іосіфа Бродського. Примітки папороті

За становищем пішака і здогадуєшся за короля.
За смугою долу оддалеки – що пильнуєш зі корабля.

•  З Іосіфа Бродського. Кінець прекрасної епохи

Позаяк у мистецтві поезії годі без слів,
я, один зі глухих, плішуватих, похмурих послів

•  З Іосіфа Бродського. На смерть Жукова

Бачу колони вкляклі онуків,
гріб на лафеті, огира круп.

•  З Іосіфа Бродського. П’яті роковини

Одна з падучих звізд, тим паче астероїд
піймає на собі осоловілий погляд.

•  З Іосіфа Бродського. Квітневе ( Із циклу "З лютого по квітень")

Я не вижив з ума
і цієї зими, а зима

•  З Іосіфа Бродського. Шипшина в квітні ( Із циклу "З лютого по квітень")

Кущу шипшини щовесни
не йнятиметься знати точно

•  З Іосіфа Бродського «...Навідав попіл я. Еге ж, чужий...»

Навідав попіл я. Еге ж, чужий.
А впав у вічі, візіями надив,

•  З Іосіфа Бродського.

Ти пізнаєш мене за почерком. В нашім ревнивім царстві
все під підозрою: підпис, папери, числа.

•  З Іосіфа Бродського.

Покажись мені в профіль. В профіль риси лиця
заввиграшки увиразнюються, горуючи над овалом

•  З Іосіфа Бродського.

Не прогадай з кімнатою, каючись за учинки.
Куди тобі сонце, палячи стільки "Шипки"?

•  З Іосіфа Бродского. Візантійське

Потяг із пункту А, витікши зі труби
тунелю, впадає у розпоясане ирієве широко,

•  З Іосіфа Бродского. Торс

Щойно инде надибуєш кам’яну траву,
оковирнішу в гладі мармуру, чим наяву,

•  З Іосіфа Бродського. На віа Джуліа

Дзвони досі непогамовні у місті тім, Теодоро,
не в етері ти буцім розвіялась пропелерчиком сніжинки,

•  З Іосіфа Бродського. Стрельна. Bagatelle*

Гілля глодин, що захльостує литі-ковані ґрати.
Безкінечність, що вісімкою ровера принюхується до коридору.

•  З Іосіфа Бродського. Спомин

Дім був стрибком геометрії у глухоніму зелень
парку, і знуджені статуї, начувані про гаї

•  З Іосіфа Бродського.

Як давно я топчу, видно по каблуку.
Павутинок і пальцем не збути з чола.

•  З Іосіфа Бродського.

Остиг киселевий берег. Никне у молоці
утопаюче місто. Видзвякуються куранти.

•  З Іосіфа Бродського.

…і Тебе в Віфлеємській вечірній юрбі
не пізнає ніхто: сірничина

•  З Іосіфа Бродського.

Бджоли не відлетіли, вершник не поскакав. В кофейні
"Янікулум" нове кодло, а ляси на давній фені.

•  З Іосіфа Бродського. Елегія ("Потали духу – викрики ума...")

Потали духу – викрики ума
і логіка – ви зайді не чужі,

•  З Іосіфа Бродського.

Осінь – погідна часина, щойно ви не ботанік,
а нічию штиблетів з паркетом уклав ботвинник:

•  З Іосіфа Бродського.Осінній крик яструба

Північно-західний вітер його підіймає над
сизим, ліловим, рудим, кервавим

•  З Іосіфа Бродського. Елегія ("Сон не йде, як згадаю твій голос, а не скажу...")

Сон не йде, як згадаю твій голос, а не скажу,
що хмелію. Що, буцім, природніше. Ба і зв’я́зки

•  З Іосіфа Бродського. В Італії

І я попожив у місті, з будівель чиїх росли
статуї, де по вулиці, з криком – "розтли! розтли!",

•  З Іосіфа Бродського. Пейзаж з паводком

Цілком типовий пейзаж, поліпшений мулом повеней.
Дерева, шпилі та бані, у маєвах оболонь.

•  З Іосіфа Бродського. Aqua vita nuova

Шепчу "прощай", бодай кому-аби.
Мани окрім твоєї, далебі,

•  З Іосіфа Бродського. Шеймасу Ґіні

Я прокинувся з гуками мев у Дубліні.
Удосвіта їх голоси ячали

•  Майдан 11.12.13

З десятого грудня
у ніч на сьогодні

•  Майдан

У Чорнеє море впадає Дніпро.
Для віча мостився майдан.

•  З Іосіфа Бродського. Листи династії Мінь

"Скоро тринадцять літ, як соловей зі кліті
вирвався і полетів. І ліки, на ніч зужиті,

•  З Іосіфа Бродського. Темза в Челсі

Листопад. Світило, здіймаючись натще, ще
завмирає на банці соди у склі аптеки.

•  З Іосіфа Бродського. Присвячується стільцю

Збіг березень. Приємна дивина:
роздався день. Нівроку й умлівіч.

•  З Іосіфа Бродського. Персидська стріла

Древко твоє зотліло, зотліло тіло,
тобою і не нанизане у врем’я оне.

•  З Іосіфа Бродського. Стрітення

Коли вона вперше до церкви внесла
дитя, то її дожидали з числа

•  З Іосіфа Бродського. Над східною рікою

Боячись розплескати, несу тім’яний біль
каламуті зимного дня і хвиль

•  З Іосіфа Бродського.

Сніг іде і лишає у меншости світ.
Годі ліпше пори Пінкертонам,

•  З Іосіфа Бродського.

Вечір. Руйнація геометрії.
Точка, що кут нанівець звела.

•  З Іосіфа Бродського. Полонез: варіації

Осінь твоєї півкулі ячить "курли".
На охлялій державі дає слабини підпруга.

•  З Іосіфа Бродського. Квіти

Квіт у його божевільній магії-квітуванні,
по якій у повітря за склом зім’ятий

•  З Іосіфа Бродського. Посвячується Піранезі

Чи то – місячний кратер, чи то – колізей; чи – ті
таки гори. І чоловік у пальті

•  З Іосіфа Бродського. Роттердамський денник

Дощ в Роттердамі. Сутінь. Середа.
Стискаю парасоля, звівши комір.

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Нівідкіля, з любов’ю, унадцяте, навмання,
бажаний мій, шанований, люба, неоковирні

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

...і на слові "грядущеє" російському словнику
чорна миша у поміч, раючи попелястій

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»:

Заморозки на ґрунті і облисіння лісу,
сіре небо подібне даховому залізу.

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Я уповні при глузді ще, та втомило літо.
Сорочину з комоди вдінеш, а день і кане.

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Ти забула село, що губилося у болоті
лісової губернії, де чучела на городі

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Щодо сяєва звізд, то воно завжди.
А чи певні в собі, у своєму сяйві,

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

У містечку, де смерть виїдала плішинами шкільні карти,
бруковиця лискуча, як фіш лускатий,

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Дерев’яний лаокоон, кинув під ноги гору з
пліч, підставляє їх велетенській хмарі. З мису

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Я родився і ріс в болотистій місцині, вабній
цинку-оливу хвиль, двоїстих у добіганні,

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Пізнаю і цей вітер у потіпаній ним траві,
вітровієві стеленій, мовби тій татарві.

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Поблизу океану, при світлі свічі; округ
люцерник зі острівцями щавії, конюшини.

•  З Іосіфа Бродського. Епітафія кентавру.

Назвати його нещасним, не кажучи, хто слухач,
що недо-пере-солити – аби не гірко.

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Як і співати що, то переміну вітру,
зі західного на східний, щойно підмерзлу віту

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Еге ж, пригріває. Пам'ять, як ті поля:
з межипіль злаки плевелів не охвітніш.

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Ніколи не буде запізно вийти з домівки на
вулицю, де оглядини навмання

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Темно-синій світанок у инеї вколо рами
нагадує вулицю з увімкненими ліхтарями,

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Згідно візій повітря, закрай землі
усюди. І заочі білий світ

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

А тому, що каблук полишає сліди – зима.
У речах дерев’яних заціплий в полі

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Північ кришить метал, та прощає скло.
Учить гортань вимовити "впусти".

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови».

Помого в немочі моя, моя, в немозі,
шлеї непірваній потуго в жилі,

•  І. Бродський. Різдвяний романс

Пливе у тузі неугавній
у цегляній товпі надсаду

•  І.Бродський. Із циклу «Частина мови»

Кількоро зауваг. У кутку – тепло.
Зір покладається на предмет.

•  К. Кавафіс «Грекофіл».

Пильнуй, щоб карбування якомога
було чіткішим. Як і велич в рисах.

•  І.Бродський. Листи римському другу

Нині вітряно і хвиля б’є навідліг.
Скоро осінь, все поміниться невдовзі.