Автори /
Мирослав Артимович (1949)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Запрошення
•
По клавішах життя
•
Під враженням…
•
Згадалося…
•
Всьому свій час
•
*** (з циклу "Парономазія")
•
Нічого нового...
•
Вікуй у славі…
•
Вінок сонетів ув акровіршах (на здобуття Нобелівської премії у номінації акровінкоплетіння:))
•
Марнота многослів’я
•
Початок і кінець
•
З весною!
•
Yesterday (вільний текст)
•
Ненаситним…
•
Стрітення (Радість Симеона)
•
Шаян*
•
Пропозиція*
•
Ця ніч…
•
Хто я?
•
***
•
***(з циклу «Парономазія»)
•
Етюд з натури
•
Різдвяна пісня єднання (з архіву)*
•
***
•
Окрилена будь! (з архіву)
•
Зима, чи жінка?..
•
Сумно…
•
Благовіст
•
*** (спроба подвійного акровірша)
•
*** (9 років тому)
Останній день старого року –
•
*** (9 років тому)
Останній день старого року –
•
Ребусом по ребусу
•
Диво в руках
•
Букетик для мами (пісня)
•
Сторож у раю
•
Хай живе! (про серйозне з усміхом)
•
Етюд
•
Депортація
•
Невідворотне
•
Ця жінка
•
Обраниця...
•
Бджолотерапія
•
Першоквітневе привітання Президента (травестійне)
•
Останній день березня
•
Арифметика літ (самоіронічне)
•
Сніговієва сімейка
•
Я світлію душею, коли усміхаєшся Ти… (пісня)*
•
Синонімічне
•
Не купуй кота в мішку (з циклу Прислів'янки)
•
"Язик до Києва доведе" (з циклу "Прислів'янки")
•
Уклін Кобзареві
•
Співцеві
•
Весна прийшла…
•
Вікування (З циклу «Прислів’янки»)
•
Самотність
•
Дитячі пацьорки-2
•
Медитація (з усміхом)
•
***
•
По Стрітенню
•
В санаторії (з усміхом)
•
***(з циклу «Парономазія»)
•
Едем (диптих)
•
На дурняк (З циклу «Прислів’янки»)
•
Урок співу (байка)
•
***
•
***
•
До віри (з циклу Парономазія*)
•
Подихи весни (пісенний текст)
•
Повернення
•
Стривожений сон (дружня пародія)
•
Дитячі пацьорки
•
***
•
Рік Новий «Старий» на носі!
•
Милому жіноцтву
•
Згадай…
•
Зима!
•
Запрошує «Слов’янка»!*
•
Відпускаю тебе (пародія)
•
Жденієво (диптих)
•
Крок до зірок (карпатський іронічний шлягер)
•
Многоліття!
•
***
•
***
•
День П’ятдесятниці
•
Вознесіння
•
Капкан принад (пародія)
•
Ранкове диво
•
Пелюсткова віхола
•
Я не був на війні…
•
Я світлію душею, коли усміхаєшся Ти…
•
Дві П’ятниці
•
Сьогодні…
•
Приснився сон… (пародія)
•
Метаморфоза побажань
•
Реверанс
•
Нескореній
•
Валторни весни
•
Ubi concordia, ibi victoria*
•
***
•
З новою збіркою! (акровітання)
•
Хай живе зимо́ви́й час!
•
***
•
Мелодія дощу
•
Нічний етюд
•
Кудлата «душа»
•
Завтра…
•
Ігореві Павлюку
•
Нема грибів
•
Серпнева ніч
•
Фанфари волелюбства*
•
Жито життя
•
Давайте... не давати…
•
***
•
Оаза любові
•
***
•
У пам’ять І.Д.Низовому*
•
Тіньова музика (пародія)
•
29 січня
•
Блага вість
•
Вставай і йди (рондо)
•
Запрошую на презентацію!
•
***
•
Запалімо свічу…
•
Вітаю!
•
Щось коїться не те…
•
Собаче...
•
***(З усміхом!)
•
Дякую!
•
Хрестять небо журавлі
•
***
•
***
•
Живлюще божевілля (карпатський етюд)
•
Не час…
•
ВІП*
•
Гуманітарний цинізм
•
***
•
***
•
Перемир'я?
•
Заступи, спаси, охорони…
•
До Воскресіння!
•
***
•
Повертають лелеки додому*
•
Мені наснився друг
•
Шашелям
•
Примара déjà vu?
•
***
•
***
•
Кривавий День Соборності
•
На Йордан*
•
Різдвяна пісня єднання
•
***
•
Різдв’яне віншування
•
***
•
Дух Майдану
•
Оскал
•
Початок...
•
Інавгурація
•
***
•
Поминки любові. Наслідки…
•
З іменинами!
•
***
•
Синонімічне
•
Спазм життя (майже_пародія)
•
Новоспеченому подружжю
•
Перша «трійка» в календарі
•
Може…(легкоіронічне)
•
Старі листи
•
***
•
Вимушений стриптиз (усмішка)
•
Калина
•
Жовтневий вернісаж
•
Воякам УПА*
•
Народження*
•
«Батьки»…
•
Орнітологічне (пародія)
•
***
•
Вітаємо!!!
•
***
•
Відлуння...
•
***
•
Вічне…сподівання (усміханка)
•
***
•
Нісе…нітниця
•
Ще недавно...*
•
Відпочив… (гумореска)
•
Сон Карпат
•
Вечір в горах
•
Еротично-гумористично (Сценка із подружнього життя)
•
Зелений світ
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Відлуння зустрічі
•
Вінок сонетів «Уставай, Україно!»
•
Сповідь їжачка
•
Першій вчительці (пісня)
•
З циклу «Намистинки для малят – і дівчаток і хлоп’ят»
•
Лінгвістично-географічні вправи
•
***
•
***
•
***
•
Не все одразу (мандрівний шлягер)
•
Споглядання
•
***
•
Трикрапка (пародія)
•
Пахощі хвої
•
На бамбетлі* (усмішка)
Ми на бамбетлі вдвох сиділи,
•
Спіть, малята...
•
Спогад з Високого Замку
•
Зв’язкова*
•
Моїй Жовкві (пісня)
•
У парку
•
Вишнева смакота
•
Конституція
•
Далі буде…
•
Я скучаю за вами…
•
Незаміжній
•
Цей день*
•
Байдикування
•
Ранок
•
***
•
Україно моя
•
Принади літа
•
Заручини
•
Відгомін травня
•
Травневе
•
Букетик для мами*
•
Осиротіла скрипка (пісня)
•
Творчий колапс
•
Вечір на дачі
•
Відлуння «Чарів ночі»
•
У німбі материнськім
•
Це вічне прагнення весни
•
Матерям
•
Віват Карпати*
•
***
•
***
•
Батькова груша
•
Страсна п’ятниця
•
***
•
Прощавай...
Ось і ти, побратиме, у засвіти вже одлетів:
•
Акторська гра
•
Абрикосова зваба
•
Операція «Вісла»*
•
Райське
•
Людська душа
•
***
•
Розкішне прядиво весни
•
Захмеління
•
Я - амазонка! (пародія)
•
Квітневе
•
Акторці (до дня народження)
•
Повір…
•
Біля люстерка (чоловічо-іронічне)
•
Білий щем
•
З першим квітня!
•
Ростемо…
•
Хресна дорога
•
Експеримент прозорості
•
***
•
Із днем Галини!
•
Собі (до дня народження)
•
Гріх
•
Зрада
•
Cherchez la femme
•
Присмак розставання
•
Перший місяць весни (ремікс)
•
Посвята
•
Не пеняйте на дощ
•
Весняні витівки зими (жарт)
•
Тарасові Петриненку до ювілею (акровітання)
•
Над «Кобзарем»
•
Восьмий день березня
•
Моїм дітям*
•
У храмі
•
З ювілеєм!
•
З весною!
•
Не блокуйте мене… (пародія)
•
Етюд
•
Сопілкар
•
На шальках терезів
•
Заєць –рекетир (пародія)
•
Епіграма для Галини
•
Малюкові
•
Слова крізь етер
•
На стрітення
•
Танго свічі
•
З весною в серці
•
Ранок на селі*
•
Зваба
•
Не відмовляйся від любові…
•
Сон…в риму
•
Береш тайм-аут…(не пародія)
•
Не дорікай…
•
Нічна ідилія (пародія)
•
Поспішаймо до матері
•
Утомлена зима
•
Казка снігу
•
Вітання з Буковеля
•
Кришталевий сад
•
Мій сад
•
СОН (іронічне)
•
***
•
Миттєвість щастя
•
По святах
•
Предтеча
•
Йордань
•
Віншування для колег із ПМ
•
Меланки
•
Благословення
•
Весілля
•
***
•
Родинна коляда*
•
Усмішка для Семена Саннікова*
•
Хай!
•
***
•
Ювілярові(акровітання)
•
Впізнаєте Миколая?
•
Молитва до Миколая
•
У колі любові
•
* * *
•
***
•
Творче безсоння
•
Догорала свічка…*
•
Михайлик
•
Листопадова ніч
•
Жнива*
•
На півдорозі
•
Прощальний вечір (шарж)
•
«Або - Або»*
•
Листопад
•
ДЯКА ЗА ЩИРІСТЬ
•
1-ГО ЛИСТОПАДА. НА ЦВИНТАРІ
•
ОСІННІЙ КОЛАЖ
•
ШЕПІТ ЛИСТЯ
•
ПРОЩАЛЬНА ФУГА
•
ВИБІР
•
***
•
ПИТИ ЩАСТЯ!
•
ЮВІЛЕЙ
•
УЖЕ ОСІНЬ?
Фарбують лист дерева і кущі –
•
МАНЖЕТИ СОВІСТІ
•
КРИК МОВЧАННЯ
•
ПЕРЕД ПАМ'ЯТНИКОМ
•
* * *
•
ЖУРАВЛІ ВІДЛІТАЮТЬ
•
ОСІННЯ ІДИЛІЯ
•
У ЛЬВОВІ ДОЩ
•
ОСІННІЙ НОКТЮРН
•
* * *
•
ШУКАЮ ГРИБИ
•
***
•
В КАРПАТИ!
•
***
•
ШУМ
•
СЕСТРІ ДО ЮВІЛЕЮ СЕРЙОЗНО-ЖАРТІВЛИВО
•
* * *
•
РЕЙС ЛЬВІВ — ЧІКАҐО — ЛЬВІВ
•
МІСТО В ПАРАСОЛЬКАХ (сонет)
•
***
•
ЗУСТРІВ Я ВАС … (із Ф. І. Тютчева)
•
АКТОРЦІ
•
ІМЕНИННИЦЯМ НАТАЛЯМ
•
ПОВАЖНОМУ ТРУДАРЕВІ
•
* * *
•
У НІЧ, КОЛИ ЦВІЛИ КАРПАТСЬКІ ЗОРІ
•
* * *
•
ОСІННІЙ СОНЕТ
•
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
•
***
•
СРІБНИЙ ДОЩ (із циклу «Пестощі хвиль»)
•
ЛІТО-ОСІНЬ
•
ЖУРАВЛИНА ДОЛЯ
•
АНГЕЛ ЛЮБОВІ (пісня)
•
***
•
ПАРАДУ НЕ БУДЕ
•
РАНОК. ДЕНЬ. ВЕЧІР. НІЧ
•
ДОТОРК МУЗИ
•
КАРПАТСЬКА РАПСОДІЯ КОХАННЯ
•
ІВАНОВІ ГЕНТОШУ
•
ПРОЩАННЯ З ЛІТОМ
•
* * *
•
СЕРПНЕВИЙ РОНДЕЛЬ
•
ІРОНІЧНЕ
•
POST SCRIPTUM
•
МУЗА
•
ЛЬВІВ
•
НЕНАСИТНІСТЬ
•
РИБАЛКА
•
ПУХНАСТІ ОСТРОВИ
•
ВТОМА
•
* * *
•
ЖАРТОМА ПРО СЕРЙОЗНЕ. СТВОРЕННЯ СВІТУ
•
СЕНС ЖИТТЯ
•
* * *
•
ПЕРЛИНА ДАНИЛА
•
ЗАБАВНИЙ ДО-МАЖОР
•
З УРОДИНАМИ!
•
МАРАФОН
•
АБЕТКА
•
ЗАЛИЦЯЛЬНИЦЯ-ОСІНЬ
•
РИБОЛОВЛЯ
•
ЗАХАРІЯ
•
ЗА МОВУ
•
ЯКБИ…
•
НАБРИДЛО
•
ПАРОДІЯ НА ВЛАСНОГО ВІРША (у відповідь на розлогі коментарі Гаррі Сідорова)
•
* * *
•
СІРІСТЬ
•
ДЕНЬ МАТЕРІ
Травневогроззя освятило землю,
•
***
•
ВОНА ІШЛА ПЕРЕДІ МНОЮ
Вона ішла переді мною.
•
КАРПАТСЬКИЙ ЕТЮД
•
***
•
ПЕСТОЩІ ХВИЛЬ
•
***
•
ФАНТАЗІЇ
•
* * *
Для чого ти прийшла в моє життя,
•
***
•
ТВІЙ ВІК
Як визначити справжній вік людини:
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Запрошую всіх охочих, котрі шпацируватимуть центральною частиною м. Львова
у п’ятницю 14 грудня 2018 року, на презентацію моєї чергової збірки поезій «Повінь осолоди» на 18.00 за адресою: м. Львів, вул. М. Грушевського, 5 (поблизу пам’ятника М. Грушевському).
у п’ятницю 14 грудня 2018 року, на презентацію моєї чергової збірки поезій «Повінь осолоди» на 18.00 за адресою: м. Львів, вул. М. Грушевського, 5 (поблизу пам’ятника М. Грушевському).
Життя і музика… Два паростки любові.
Один – від Бога, другий – із душі.
Один – від Бога, другий – із душі.
О, ці жінки… Окраса мельпомени…
Експресія, жіночність і любов…
Експресія, жіночність і любов…
Згадалося… –
Тоді ще був я сином…
Тоді ще був я сином…
Усьому час-пора під зонтом неба вічним –
Чи радості-печалі, чи плачу-реготні.
Чи радості-печалі, чи плачу-реготні.
Між бувалими
У вічнім русі світ природи –
Ніщо на місці не стоїть:
Ніщо на місці не стоїть:
Мигтять літа, мов кадри у кіно,
І кануть, ген за обрієм, у Лету.
І кануть, ген за обрієм, у Лету.
Магістрал («Віночок місяців»)
Не квапся, не квапся своїми устами
Метати слова перед Божим лицем.
Метати слова перед Божим лицем.
У діла всякого – початок і кінець.
Радієш ти, якщо початок добрий,
Радієш ти, якщо початок добрий,
Яка різниця – перший день,
Чи восьмий, чи тридцятий? –
Чи восьмий, чи тридцятий? –
О едем!
Милий спогад – учорашній день,
Милий спогад – учорашній день,
Потворний світ, коли ячить війна –
Розруха душ, свідомості гармидер:
Розруха душ, свідомості гармидер:
Не гріє світ…Життя утома...
Провалля часу…Вагота
Провалля часу…Вагота
Мій уклін, перлинко між перлин
У скарбонці див-дарів природи.
У скарбонці див-дарів природи.
Українське радіо «Культура»
день-у-день милýє ніжно слух –
день-у-день милýє ніжно слух –
…Ця ніч, як сон, у люлі неба,
як сяйво, згасле в мить одну…
як сяйво, згасле в мить одну…
Зарозумілість, гордовитість, чвань,
Пиха, чванливість, гонор, фанаберство –
Пиха, чванливість, гонор, фанаберство –
…воюють музи… на заклання…
бої вербальні до синців…
бої вербальні до синців…
Понад тобою біло – білі шати,
а брунька болю тихо ниє: ша…
а брунька болю тихо ниє: ша…
Стояв побіля урн зі смітниками
Неголений, занедбаний безхатько,
Неголений, занедбаний безхатько,
Тихо-тихо, мов пух, з неба сиплеться сніг,
Білим саваном землю встеляє:
Білим саваном землю встеляє:
Ой ці весни і літа,
Осені і зими
Осені і зими
Буяє душа і злітає у вись,
Енергія крил дивовижно нестримна,
Енергія крил дивовижно нестримна,
Зима, як жінка, міняє позу,
і витворяє такі дива…
і витворяє такі дива…
Хотів промовчати…Але ж…
Мовчанню теж межа буває,
Мовчанню теж межа буває,
Святочно дзвони видихнули з себе
Мелодію, що сколихнула небо
Мелодію, що сколихнула небо
Л юблю тебе, одну тебе люблЮ,
Юначі почуття спалю на попіЛ,
Юначі почуття спалю на попіЛ,
Останній день старого року –
Останній день старого року –
Такий удатний до портретних рим
І гострий на слівце, немов Солоха,
І гострий на слівце, немов Солоха,
Немало див дарує нам природа –
митець неперевершено-умілий:
митець неперевершено-умілий:
Буяє травень яблуневим цвітом,
не за горами довгождане літо.
не за горами довгождане літо.
Працює сторожем будинку –
відпочинкового, між гір,
відпочинкового, між гір,
Не піддаюсь…
Пручаюся…
Пручаюся…
Травнево-ніжна вишуканість гір.
Смереки урочисті, наче панни.
Смереки урочисті, наче панни.
Сьогодні в Україні відзначаються 70-ті роковини злочинної акції тогочасного комуністичного керівництва Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини – примусового переселення (депортації) українського населення (150 тис. чол.)з етнічних українських теренів Закезоння у північно-західні землі Польщі (колишні німецькі). Ще раніше – протягом 1944-1946 років (перший етап загальної символічної акції «Операція «Вісла») у різні регіони тодішньої УРСР було евакуйовано майже 500 тис. чол. Під цю м’ясорубку попали і мої батьки.
Тому добре знав з їх розповідей ще у дитячі та юнацькі роки про те пекло, яке довелося їм пережити.
Тому добре знав з їх розповідей ще у дитячі та юнацькі роки про те пекло, яке довелося їм пережити.
– Ти цар юдейський?
– Ти сказав… –
– Ти сказав… –
Ця жінка – пуп’янок розмаю,
весняний дзвін пташиних мов
весняний дзвін пташиних мов
Обраниця… Ще не жона –
смиренна діва, зірка рання…
смиренна діва, зірка рання…
Стою в саду. Напружуючи слух,
завмер під абрикосою і млію:
завмер під абрикосою і млію:
Дорогі мої вкраїнці!
Вже, мабуть, сто перший раз
Вже, мабуть, сто перший раз
Залицяльні наспіви пташині,
Воркування горлиці в саду,
Воркування горлиці в саду,
Мені давно не чотирнадцять*
й на сорок вісім* не утну,
й на сорок вісім* не утну,
Хуртови́на й Снігові́й, тобто мама й тато,
узялись навперебій діток рахувати.
узялись навперебій діток рахувати.
Даленіють за обрій літа, прудконогі, мов лані,
Наче сяйво туманне, дитинства зоря розтає,
Наче сяйво туманне, дитинства зоря розтає,
Розбишака – ой, ганьба,
зовсім сорому нема:
зовсім сорому нема:
На котячому базарі
Всі коти – то красота!
Всі коти – то красота!
Йде Миколка по дорозі,
Не ховає язика.
Не ховає язика.
Пливуть століття… Слово Кобзаря
Не потьмяніло в часі і на йоту –
Не потьмяніло в часі і на йоту –
Вода іскриста скелю б’є без тебе,
Оспіваний, вирує водограй…
Оспіваний, вирує водограй…
А там, на сході, хугою – бої…
Вона ж прийшла, жадано-досконала.
Вона ж прийшла, жадано-досконала.
Життя прожити – не поле перейти
Люблю самотність... Лоно тиші…
Коли розмашисто думкам…
Коли розмашисто думкам…
Їжачок
Тужить душа по Інні.
Тіло жадає Яни.
Тіло жадає Яни.
Коли непрохана болячка
нахабно лізе на рожен –
нахабно лізе на рожен –
Молоденький дубе, кучеряві шати,
Уві сні не чуєш? – йде весна косата!
Уві сні не чуєш? – йде весна косата!
Ну, ось і все. Останній день неволі.
Бо завтра – на свободу, і без пут.
Бо завтра – на свободу, і без пут.
Музика
Дорогою до Закарпаття
«З дурнем каші не звариш»
Почув якось тетеря солов’я:
– Хотів би заспівати так і я.
– Хотів би заспівати так і я.
Укрила землю пелена, немов сутана.
Регоче в небо сатана, від крові п’яний.
Регоче в небо сатана, від крові п’яний.
Ось іще один рік замітає сліди
На моїй посивілій стежині.
На моїй посивілій стежині.
Ніч ховається за ранок –
ось і день новий настав
ось і день новий настав
Прощально січень паркові стежини
висріблює перлинками зими,
висріблює перлинками зими,
Полинна твоя доля материнська,
о земле, – цвіту праведних дітей
о земле, – цвіту праведних дітей
Лежу, стривожений, у ліжку
І відчуваю – щось не так,
І відчуваю – щось не так,
Не цурайтеся водиці
У многолюдді жде Віфаварá,
Навспак вернула течія Йордану .
Навспак вернула течія Йордану .
Чарів новорічних свят
не сприймає лиш вар'ят,
не сприймає лиш вар'ят,
Хай горластий півень не тривожить зранку,
А пахуча кава - в постіль до сніданку,
А пахуча кава - в постіль до сніданку,
Відлунюють мотиви пережиті
і почувань веселкових розмай.
і почувань веселкових розмай.
На санчатах із гори
мчать ватаги дітвори,
мчать ватаги дітвори,
Якщо для тебе пісня — суть життя,
Ковток води джерельної у спеку,
Ковток води джерельної у спеку,
Ти засидівся, друже, у серці моїм,
Так замешкав, неначе удома.
Так замешкав, неначе удома.
Одна з перлинок Закарпаття –
Село Жденієво, а тут –
Село Жденієво, а тут –
М'ясо шкварчить, капле у жар жир –
Ось і шашлик, тільки на двох, ох…
Ось і шашлик, тільки на двох, ох…
Гуде хористів мелодійний вулик,
Аж на хвилину зупинився час:
Аж на хвилину зупинився час:
Літо до літа… Міцніє сімейний шов:
маєво літ – у стібку до стібка навзаєм.
маєво літ – у стібку до стібка навзаєм.
Ганити Конституцію дарма:
у ній права, свободи – для Людини.
у ній права, свободи – для Людини.
Єрусалим… Жде гурт учеників,
яких призвав Спаситель сього світу...
яких призвав Спаситель сього світу...
Вознісся… До Небес… Престолу Слави …
Праворуч від Отця – вже на віки…
Праворуч від Отця – вже на віки…
Явилося лице кохане,
В руках аж свище макогін:
В руках аж свище макогін:
Травневе солов’їне соло,
Травѝ покоси запахущі,
Травѝ покоси запахущі,
Пелюсткова віхола в саду,
Цвіту яблуневого розмай.
Цвіту яблуневого розмай.
Я не був на війні… Не отримав цілунку від кулі…
Не вгризався у землю під залповим щільним вогнем…
Не вгризався у землю під залповим щільним вогнем…
Даленіють за обрій літа, прудконогі, мов лані,
Наче сяйво туманне, дитинства зоря розтає,
Наче сяйво туманне, дитинства зоря розтає,
Ранкова свіжість. П’ятниця. Гудуть
невтомні бджоли в яблунево-цвітті…
невтомні бджоли в яблунево-цвітті…
Сьогодні Він – ще верхи на осляті –
осанну п’є: гуде Єрусалим…
осанну п’є: гуде Єрусалим…
Приснився сон мені якось: лежу, не спиться,
Аж глядь – не в спальні я – а на копиці,
Аж глядь – не в спальні я – а на копиці,
Літа спливають неустанно,
Танцюють дати гопака –
Танцюють дати гопака –
Самотнє ліжко… Хижі баракуди…
Безжально оре душу віщий сон…
Безжально оре душу віщий сон…
Незборна сила духу нескореного серця,
А очі – два озерця, де таїни глибінь,
А очі – два озерця, де таїни глибінь,
Намарно лютий тужився погрозами:
Не зміг-таки «полютувати» всмак,
Не зміг-таки «полютувати» всмак,
Вкотре граблі злоєхидно ошкірені
У споконвіку повчальній історії:
У споконвіку повчальній історії:
Схід, Захід, Південь, Північ – як одна
Освячена на всі часи родина:
Освячена на всі часи родина:
Бог дав Тобі талант народжувати слово,
Огранювать думки різцями диво-рим,
Огранювать думки різцями диво-рим,
Я – закону не порушник:
о четвертій встати рад
о четвертій встати рад
Пожовклий лист – прощально – менуетом
Гойдаючись, у мряковині щез
Гойдаючись, у мряковині щез
Заполонила ніч симфонія безкрая:
Алегро шумовиння – без паузи й на мент.
Алегро шумовиння – без паузи й на мент.
Тихе шемрання потічка .
сіє сіль Чумацький Шлях.
сіє сіль Чумацький Шлях.
Старі місця. Карпатські шати.
Наокруги – ані душі.
Наокруги – ані душі.
Тиждень –обійми гір і синьооке небо:
десь – у полуді хмар і показових сліз,
десь – у полуді хмар і показових сліз,
Як солодко закарбуватися у вічности,
Уп’явши слово у межу безмежжя:
Уп’явши слово у межу безмежжя:
Живильний дощик нині дивина –
такий жаданий, як небесна манна.
такий жаданий, як небесна манна.
Серпнева ніч така медвяна.
Як сито – зоряний покров.
Як сито – зоряний покров.
В серпневому сонці твоя золотіє краса,
А лет між народів аж ген піднебесно-орлиний,
А лет між народів аж ген піднебесно-орлиний,
П’янить веремії років терпкувате вино,
І жито життя в золотаве колосся увито,
І жито життя в золотаве колосся увито,
Вмикаю радіо, а рідше – телевізор
Й одразу вухо мовний покруч ріже -
Й одразу вухо мовний покруч ріже -
Вернувся у бронзі. Велично постав
На рідній горі Святоюрській.
На рідній горі Святоюрській.
Стоїть на узвишші околиці Львова
У небо задивлений храм –
У небо задивлений храм –
В обійсті літа порядкує липень -
Готує місце серпню, хоч-не-хоч.
Готує місце серпню, хоч-не-хоч.
У «тихім цвірінчанні» – все життя.
Здавалось – можна канути у Лету…
Здавалось – можна канути у Лету…
Не запитуй. Не квапся. Почуй – лине музика тіней:
з паралельних світів – як відлуння – один варіант:
з паралельних світів – як відлуння – один варіант:
…пам’ятний день
трагічний
трагічний
Ніч – як день – у посвіті зорі…
Світ завмер… Очікує на диво…
Світ завмер… Очікує на диво…
Вставай і йди... Не дай себе приспати.
Закутати думки у сонні шати.
Закутати думки у сонні шати.
Шановні колеги, дорогі друзі!
Пізнання істини – це путь
у неозорості. Авжеж.
у неозорості. Авжеж.
Запалімо свічу. За невинно загублені душі.
У хвилину мовчання скріпім у скорботі серця.
У хвилину мовчання скріпім у скорботі серця.
напів-ювілейні запалено свічі
і мить здивування заблисла в очах -
і мить здивування заблисла в очах -
Іде війна. Упень від крові п’яна.
Реальна, як невиграшне лото.
Реальна, як невиграшне лото.
Собача відданість – не фарс
не вигадка, не казка.
не вигадка, не казка.
Від Нінелі як кубіти –
Вам букет словесних квітів.
Вам букет словесних квітів.
Ось бреду, ледащо,
в пошуку гриба,
в пошуку гриба,
хрестять небо журавлі
понад горами
понад горами
Видиха тепло ліжник овечий.
Ручая невтомливий мотив.
Ручая невтомливий мотив.
Мовлено-написано немало…
Чи від цього збагатився світ?
Чи від цього збагатився світ?
Прорвало водогін. У небесах.
Сантехніків – катма: свята неділя.
Сантехніків – катма: свята неділя.
Йде війна. Сипле «градами» небо.
Ворог танками пре на нас.
Ворог танками пре на нас.
немає слів і сил нема
упень і розум не сприйма
упень і розум не сприйма
Троянський кінь з кремлівської конюшні
нахраписто розбризкує слюну,
нахраписто розбризкує слюну,
Здавалось – Конституцію таки
годилося б усталить на вікѝ.
годилося б усталить на вікѝ.
Вечоріє… Тихо обіймѝ.
У подружні загорни обìйми.
У подружні загорни обìйми.
тривожно й болісно мені
весна без цвіту
весна без цвіту
Ведмежої позбав любові й дружби:
твоя душа – в нечистого на службі.
твоя душа – в нечистого на службі.
Сичить московська злобна божевільня
і путінська словесна маячня –
і путінська словесна маячня –
…гарна давня казочка була
колисала трьох братів-народів
колисала трьох братів-народів
Повертають лелеки додому –
до покинутих осінню гнізд.
до покинутих осінню гнізд.
Мені наснився друг (душа його витає
за обріями довгих двадцять літ)...
за обріями довгих двадцять літ)...
«Людськії шашелі» озліло
заворушилися й гризуть
заворушилися й гризуть
На волі Юля. Це є плюс.
Бо усміхнулась доля
Бо усміхнулась доля
Смеркає і світає на Майдані,
пульсує дух звитяги, як ніде.
пульсує дух звитяги, як ніде.
Моя країна нині – наче море…
бензину, над яким висить сірник…
бензину, над яким висить сірник…
Святковий день… І перші жертви…
Страшна реальність, а не сон…
Страшна реальність, а не сон…
Хай благодать йорданської водиці
Гартує тіло, душу веселить,
Гартує тіло, душу веселить,
Тихо-тихо, мов пух, з неба сиплеться сніг,
Білим саваном землю встеляє:
Білим саваном землю встеляє:
В різдвяні шати одягнувся світ,
Вітаючи рожденного Месію,
Вітаючи рожденного Месію,
Здоров’я усім вам і світлої долі,
Хай пломінь душі не згасає ніколи,
Хай пломінь душі не згасає ніколи,
Хоча з небес не сіється пороша
і вікна не в морозних вітражах –
і вікна не в морозних вітражах –
Потужно «Слава Україні» лине,
колише стягів жовто-синіх лан,
колише стягів жовто-синіх лан,
…смердота зграйного оскалу
заповнила Верховну залу
заповнила Верховну залу
Озвалося ехо: «Танцюймо усі!»,
Розкрилля Майдану - у «дикому танці».
Розкрилля Майдану - у «дикому танці».
Ликуй, український народе!
Майбутнім пишайся своїм:
Майбутнім пишайся своїм:
Гей, ви, «подобіє» еліти,
не грайтеся судьбою, бо
не грайтеся судьбою, бо
До Вас я не звертаюся: “Шановний…”
І більше Президентом не назву:
І більше Президентом не назву:
Багатий, щедрий світ імен,
але сьогодні – на вершині
але сьогодні – на вершині
Живу в оазі – раю історичнім,
а схаменувся раптом – я сліпець:
а схаменувся раптом – я сліпець:
Борвій, завія, заметіль,
метелиця чи завірюха -
метелиця чи завірюха -
…вітру гортанний спіч
падає в ранок ніч
падає в ранок ніч
...оце так подія
оце так любов
оце так любов
Коли вже мав на світ явитись ти,
на зустріч зачекалася родина:
на зустріч зачекалася родина:
вечір до нічки лащиться
манять зірчаті шати
манять зірчаті шати
старі листи…
забуті на горищі…
забуті на горищі…
Буває, доля сказиться нараз. –
Усе… Кінець…Навік упала клямка…
Усе… Кінець…Навік упала клямка…
Цнотлива абрикоса до пори
у шатах красувалася – ти ба!
у шатах красувалася – ти ба!
Паленіють ягоди червоні,
а навколо – барволистий світ
а навколо – барволистий світ
Десниці Божій – «Алілуя!»
У небі - листяний вітраж….
У небі - листяний вітраж….
…Рідний край, земля – своя одвіку –
у тяжкому корчилась ярмі,
у тяжкому корчилась ярмі,
Місто п’є нічної тиші чар,
Ирій рим очікує на диво,
Ирій рим очікує на диво,
Йдуть вулицею двоє… Молоді…
І возика штовхають із малятком…
І возика штовхають із малятком…
Пародія
Мандрує жовтень вулицями міста,
у різнобарв’ї Замкова Гора.
у різнобарв’ї Замкова Гора.
Останній раунд. Золоте очко.
Козацький дух від гордості шаліє:
Козацький дух від гордості шаліє:
Осінь золоту літо бабине
Сонячним теплом своїм звабило,
Сонячним теплом своїм звабило,
…чи мені здалося
чи якесь відлуння
чи якесь відлуння
…і не жив у житті – а горів. І згорів…
Та лишився у небі зоріти….
Та лишився у небі зоріти….
Вона сьогодні з першеньким у парі
збирає листя, ловить павучків,
збирає листя, ловить павучків,
Згасає день. І відпочинку просить.
Аж раптом наростає з далини
Аж раптом наростає з далини
…ну ось і все
сиджу посе
сиджу посе
Ще недавно співав… Упивався життям…
Товариство було тобі миле…
Товариство було тобі миле…
Опухають руки, ноги,
бо – по кошику в руці,
бо – по кошику в руці,
Гори, вкриті перинами хмар,
засинають під музику зір.
засинають під музику зір.
…вечір… гори... шепіт річки…
сито неба угорі
сито неба угорі
–О, аж так!?.. Аж так глибоко!...
Відчуваєш глибину?
Відчуваєш глибину?
Зелений світ…Дарована оаза…
Впивайся, насолоджуйся, живи.
Впивайся, насолоджуйся, живи.
…стіжок смерекових полінець
і cухостою
і cухостою
Мої Карпати, мій стражденний раю!
Та ж ти – обитель Бога на землі.
Та ж ти – обитель Бога на землі.
…осіни мене осене
на осінній мотив
на осінній мотив
…Хай слова поетичного могуть
огранює складну житейську суть.
огранює складну житейську суть.
Попід знесінських* буків зелен-віти,
де давнини не вивітрився дух,
де давнини не вивітрився дух,
Магістрал (акросонет)
За що мене природа так скарала? –
У тіло натикала колючок.
У тіло натикала колючок.
Останній дзвоник возвістив про літо,
мандрівка у канікули відкрита:
мандрівка у канікули відкрита:
Ви майже рік дружили з букварем –
Черпали з нього пригорщі знання
Черпали з нього пригорщі знання
Верчу я головою на всі бОки:
де Схід, де Захід, Північ, Південь - де?
де Схід, де Захід, Північ, Південь - де?
Дослухаюсь до серця – воно стоголосить: «Нехай
не черствіє душа - осяває даровану мить!»
не черствіє душа - осяває даровану мить!»
Ти вже бачиш, розморена, сни
і витаєш у місячнім маєві,
і витаєш у місячнім маєві,
…здавалось, неба голубінь -
це дань щоденна Бога,
це дань щоденна Бога,
Жага зеленого туризму
зове повніш пізнать Вітчизну –
зове повніш пізнать Вітчизну –
Жіночі груди… Перса… Циці…
Приваба ваша надиха.
Приваба ваша надиха.
…танцює липень на помості неба
і навіть може втнути гопака
і навіть може втнути гопака
Не ставлю крапку на коханні.
Лише трикрапку… Я ж не лось...
Лише трикрапку… Я ж не лось...
Лоскотали небо верховіття сосен,
а гінке верхів’я легіт лоскотав,
а гінке верхів’я легіт лоскотав,
Ми на бамбетлі вдвох сиділи,
Ніч розп’яла диво-шати,
залітає сон до хати
залітає сон до хати
…друже не хмелій від поцілунку
загнуздай жагу свою стринож
загнуздай жагу свою стринож
Дівчатко ніжне, наче цвіт калини,
Із прізвищем козацьким — Козачок,
Із прізвищем козацьким — Козачок,
Одвіку кожного із нас,
Мов нареченого невіста,
Мов нареченого невіста,
Кружляє в парку білий пух тополі,
З ним заграє легенький вітерець,
З ним заграє легенький вітерець,
Живу на вишнях, як Антонич,
вже день у день. Та не хрущем.
вже день у день. Та не хрущем.
Згасає ніч. Гряде доба нова.
Запекла боротьба – до перемоги:
Запекла боротьба – до перемоги:
Гортаю роки-сторінки із альбому,
де кожна світлина – зупинена мить,
де кожна світлина – зупинена мить,
Я скучаю за вами, а значить, що я вас люблю.
Я скучаю за вами, бо…я так скучаю за вами.
Я скучаю за вами, бо…я так скучаю за вами.
Парубки! Протріть, нарешті, очі!
Відчиніть зашторені серця!
Відчиніть зашторені серця!
Цей весняний, цей сонячний день.
День,
День,
Лежу в саду, укритий небом,
спиваю сіна аромат
спиваю сіна аромат
…уночі бенкет правила гроза
умиває день ранок як сльоза
умиває день ранок як сльоза
Якщо душею ти ще не зачерствів,
І серце не лише ганяє кров,
І серце не лише ганяє кров,
“Україно моя!” — стільки мовлено раз,
стільки раз пролунало з ефіру,
стільки раз пролунало з ефіру,
Я купаюсь у запаху літа,
Як медовий нектар, його п’ю.
Як медовий нектар, його п’ю.
Ранкові трави, скупані у росах,
пороша пелюсткова посріблила:
пороша пелюсткова посріблила:
Кружля вишнева заметіль
у просинь неба,
у просинь неба,
І знову травня пахощі хмільні
вишнево-яблуневої метілі,
вишнево-яблуневої метілі,
Буяє травень яблуневим цвітом,
не за горами довгождане літо.
не за горами довгождане літо.
Жив музикант на світі —
від Бога музикант,
від Бога музикант,
Змілів поет. Як не було натхнення.
Мов п’яні - рими. Фрази – пустоцвіт.
Мов п’яні - рими. Фрази – пустоцвіт.
…весняний вечір догоря на дачі
вогонь у ватрі домліва ледачий
вогонь у ватрі домліва ледачий
Коли весною солов’ї
І плачуть, і сміються —
І плачуть, і сміються —
Як сонце, усміхається малюк,
А оченята — то живі вуглинки,
А оченята — то живі вуглинки,
Це вічне прагнення весни,
одвічне прагнення любові,
одвічне прагнення любові,
Шаліє травень у смарагдолисті,
пливуть сади у білій заметілі,
пливуть сади у білій заметілі,
У зелен-царство солов'їв
я поринаю,
я поринаю,
Бережіть у пам’яті минуле —
цей літопис власного життя,
цей літопис власного життя,
Весна тоді так солодко буяла,
Заливисто співали солов’ї,
Заливисто співали солов’ї,
Уперше груша зацвіла без батька,
ще молоденька – років їй зо сім,
ще молоденька – років їй зо сім,
Учора Ти апостолам промовив ще:
- Прийміть і їжте… Пийте… - А тепер
- Прийміть і їжте… Пийте… - А тепер
У часі розважання над життям,
що помиттєво скапує свічею,
що помиттєво скапує свічею,
Ось і ти, побратиме, у засвіти вже одлетів:
Акторська гра — мистецтво перевтілень,
де кожна роль — частинка твого «я».
де кожна роль — частинка твого «я».
Юна абрикоса
білоцвітнокоса
білоцвітнокоса
В квітнево-ярій зелені садів
іще Великдень майорів стодзвонно,
іще Великдень майорів стодзвонно,
...живу в раю – коли тебе любую,
рай пізнаю – коли тебе цілую,
рай пізнаю – коли тебе цілую,
… Людська душа… Невидима для смертних…
Та наче на долоні – перед Богом…
Та наче на долоні – перед Богом…
… ці обертони серця… ще…і ще…
сп’яніння від нектару насолоди…
сп’яніння від нектару насолоди…
Зима розтала непомітно,
і нить смарагдову пряде
і нить смарагдову пряде
Весна воскреслої природи...
І захмеління відчуттями,
І захмеління відчуттями,
Я – амазонка! Себто – войовнича!
Ніхто не загнузда мого коня.
Ніхто не загнузда мого коня.
Квітуче квітень квітне у квітках,
заквітчано квітує квіткодиво,
заквітчано квітує квіткодиво,
Не сумуй, що сіре небо,
а не сонячна блакить -
а не сонячна блакить -
Не вір, що років круговерть
змела чарівність і красу,
змела чарівність і красу,
О винахіднице отих словесних перлів
приваби досконалої і зваби!
приваби досконалої і зваби!
Білопухі сніги...
Біло сад побілів…
Біло сад побілів…
Сміється з нас природа: диваки!
Можливо, ви повірили у казку
Можливо, ви повірили у казку
Які ж бо підібрати тут слова,
коли душа від захвату співає:
коли душа від захвату співає:
Пророчу суть Писання не змінить...
Твоя молитва, звернена до Бога,
Твоя молитва, звернена до Бога,
ау, ау – лунає з гаю
ау, ау – аж б’є луна
ау, ау – аж б’є луна
Чи знову, Музо, явишся мені,
торкнешся ніжно струн душі незримих,
торкнешся ніжно струн душі незримих,
Ще спить весна у зимових перинах,
Ще морозець висріблює стежки,
Ще морозець висріблює стежки,
Чого мені ще треба у житті? —
Я маю вже усі його багатства.
Я маю вже усі його багатства.
Адам і Єва. Ідеальна пара.
Ні натяку гріховності в думках.
Ні натяку гріховності в думках.
Вже перший день опрісноків хилився долу,
вечірню тишу пив Єрусалим,
вечірню тишу пив Єрусалим,
Cherchez la femme: агов, кохана, де ти -
неуловима прудконога ламо?
неуловима прудконога ламо?
...вир почуттів
поділено навпІл
поділено навпІл
Перший місяць весни
так мережить уяву,
так мережить уяву,
Це затишне помешкання у центрі
зі скромною табличкою – «Музей»,
зі скромною табличкою – «Музей»,
…Не пеняйте на дощ
і у хмарах ув’язнене сонце -
і у хмарах ув’язнене сонце -
-Ну що, натішились весною?
То тіштесь далі — все дарма:
То тіштесь далі — все дарма:
Тобі «не можна не любити»,
А їй «не можна не цвісти»…
А їй «не можна не цвісти»…
Круговерть життя… Сивіють роки…
Час пливе у мерехтінні днів…
Час пливе у мерехтінні днів…
Весна шалено наступає,
аж березень уже упрів.
аж березень уже упрів.
У пам’яті зринають, як у сні,
далекі дні, що принесли новину,
далекі дні, що принесли новину,
Застигла музика у просторі склепінь,
І таїнство пісенної молитви,
І таїнство пісенної молитви,
Буяє пісні рідної краса:
її душа і сяйна, і полинна …
її душа і сяйна, і полинна …
Чи то Роза, чи то Клара
свято* вимріли у парі –
свято* вимріли у парі –
Не блокуйте мене… Вже не сила …
Бо інакше не мати вам спОкою.
Бо інакше не мати вам спОкою.
...Біліли перса. Пахло тіло
Ромашкою і чебрецем.
Ромашкою і чебрецем.
У тиші парку, в центрі міста Лева,
Де у сумній задумі - Каменяр,
Де у сумній задумі - Каменяр,
Усе життя, як шальки терезів:
на правій - лиш угодні Богу справи,
на правій - лиш угодні Богу справи,
Приперлося із лісу зайченя
(ну, зрозуміло, рекетир ще юний)
(ну, зрозуміло, рекетир ще юний)
Летять епіграми направо, наліво,
летять кольорово, летять чорно-біло.
летять кольорово, летять чорно-біло.
Так, малюку, дивує нас життя:
брунькує дні, а там – і рік за роком…
брунькує дні, а там – і рік за роком…
Час і віддаль… А чи — віддаль-час… —
Лакмусова стрічечка любові…
Лакмусова стрічечка любові…
Зиму обсіли втома і неврози,
а рештки сил тікають, хоч засни,
а рештки сил тікають, хоч засни,
Танцює полум’я свічі
повільне танго.
повільне танго.
Пташки в прогнозах - не акули,
чи, може, захмеліли вмить:
чи, може, захмеліли вмить:
Світало. Прокидалося село.
Досвітнє соло прогорланив півень.
Досвітнє соло прогорланив півень.
Для чого ти з’явилась, як мадонна?
Для чого усміхалася грайливо
Для чого усміхалася грайливо
Не відмовляйся від любові,
не утікай від неї - ні!
не утікай від неї - ні!
—Наснись мені! Наснись мені! —
кричу у сні несамовито.
кричу у сні несамовито.
Береш тайм-аут… І даремно ждати,
аж на табло засяє результат .
аж на табло засяє результат .
...не дорікай мені за крила
чи, радше, за відсутність крил:
чи, радше, за відсутність крил:
Пародія:
І солодко, і любо засинати
Під колискову, що співає мати,
Під колискову, що співає мати,
Долає січень фінішну пряму —
Йому на п'яти лютий наступає,
Йому на п'яти лютий наступає,
Ранок. Сутінь сіра неба.
Гір поважна сивина.
Гір поважна сивина.
На Буковелі, у колисці снігу,
де аж до літа сивіє зима,
де аж до літа сивіє зима,
…сліпить очі мій сад ложе снігу іскриться слюдою
блискотять у польоті лелітки із ангельських крил
блискотять у польоті лелітки із ангельських крил
Мете… Дерева у кришталь-намистах...
Уміло бешкетує сніговій...
Уміло бешкетує сніговій...
Якось вночі, в тихомареві сну
Я споглядав мізансцену чудну:
Я споглядав мізансцену чудну:
...Блаженний сон… Блаженний стан…
І милий голос - передзвін джерельця,
І милий голос - передзвін джерельця,
...Миттєвість щастя у полоні Часу,
де кожну мить поставлено на облік,
де кожну мить поставлено на облік,
…Відлунюють останні такти свята…
Різдво уже ярітиме у снах…
Різдво уже ярітиме у снах…
Юдейський край від подиву гуде,
укритий загадковості туманом:
укритий загадковості туманом:
Різдвяне сяйво лине краєм,
і рік Новий свої права
і рік Новий свої права
Хай рік Новий на прізвисько "Старий"
зашле вам посівальників до хати,
зашле вам посівальників до хати,
Прозора, ясновида небосинь
заполоняє. Будьмо всі веселі!
заполоняє. Будьмо всі веселі!
Я не можу не благословляти,
хоч уже поважний вік іде,
хоч уже поважний вік іде,
Гуло весілля в Кані Галілейській,
від щастя аж сіяла молода.
від щастя аж сіяла молода.
Десь колядка лине здалечà,
а у хаті палахтить свіча,
а у хаті палахтить свіча,
Різдвяна зірка вже на небозводі,
Щоб возвістити світові новину
Щоб возвістити світові новину
…не сповнились пророцтва давніх Майя,-
іще, напевно, трішки поживем:
іще, напевно, трішки поживем:
Хай рік Новий навіє міх здоров'я,
утіх намети, гумору коші,
утіх намети, гумору коші,
Хай сріблиться зима,
і піниться шампанське,
і піниться шампанське,
Ворохобні гарцюють літа,
Он як рясно оздоблені словом,
Он як рясно оздоблені словом,
Запитайте – в чому річ:
хто спішить до вас охоче,
хто спішить до вас охоче,
Святий Отче Миколаю!
Любиш Ти дітей, я знаю,
Любиш Ти дітей, я знаю,
Твої літа зізнатися готові:
«Цій жінці ще купатися в любові,
«Цій жінці ще купатися в любові,
Одвічне таїнство — народження дитини
Із плоті батька й матері. А рід
Із плоті батька й матері. А рід
Я вже не син. Я – чоловік в подружжі.
Я – батько. Я – дідусь. Але… не син.
Я – батько. Я – дідусь. Але… не син.
Знущається безсоння наді мною:
-Що, голубе, вовтузишся, не спиш?
-Що, голубе, вовтузишся, не спиш?
Догорала свічка в свічнику,
Плакала восковими сльозами,
Плакала восковими сльозами,
«Ну, пасуй м’яча сміліше, -
каже дядьо. – Копай, Міша!»
каже дядьо. – Копай, Міша!»
Четверта ранку. Пробудився я.
А сон подався геть – байдикувати.
А сон подався геть – байдикувати.
Багряне сонце запалило овид
і споглядає землю звіддаля.
і споглядає землю звіддаля.
…безжальна неміч тіла
пульсує пучка духу
пульсує пучка духу
Останній вечір байди б’ю у горах.
Прощально пломінь ватри дух пустив:
Прощально пломінь ватри дух пустив:
Безсонна ніч… Уже, мабуть,не спати…
Ніяк не обійти тебе, судьбо…
Ніяк не обійти тебе, судьбо…
… а жовтень відшумів багрянолисто,-
у парках порядкує листопад
у парках порядкує листопад
Лились слова у творче піднебесся,
кружляла поетична карусель,
кружляла поетична карусель,
…поминальний день
свічі молитвИ
свічі молитвИ
Природа замаїла пишні коси,
Вітрець же норовить їх розтріпать,
Вітрець же норовить їх розтріпать,
Ліс у шибку неба зазирає,
оглядає кучері барвисті:
оглядає кучері барвисті:
Брунатно килимом устелено весь парк,
Дерева розгубили пишні шати,
Дерева розгубили пишні шати,
Таке просте і звичне слово — ВИБІР,
Як тисячі простих і звичних слів.
Як тисячі простих і звичних слів.
Цей дощ у горах — зранку і надовго,
погожі дні закінчились, на жаль,
погожі дні закінчились, на жаль,
Падають каштани на бруківки Львова,
багряніють клени за твоїм вікном,
багряніють клени за твоїм вікном,
Хильнули зайвого роки -
до Вас пристали невпопад,
до Вас пристали невпопад,
Фарбують лист дерева і кущі –
Сидить костюм на ньому бездоганно,
сорочка білосніжна, аж разить…
сорочка білосніжна, аж разить…
Слова мовчать. Вони неначе сплять.
Чи на вустах зненацька зачаїлись?
Чи на вустах зненацька зачаїлись?
Схиляюсь перед постаттю Данила,
Осмислюю його величну роль:
Осмислюю його величну роль:
Трави в срібних росах, як у перлах,
Кутаються в ранішній туман,
Кутаються в ранішній туман,
Осінній день вже приглушив струну.
Ладналися в обійми сну Карпати.
Ладналися в обійми сну Карпати.
Осінь. Жовтень. Вітер. Хмари.
Часом сонце. Часом дощ.
Часом сонце. Часом дощ.
Осінній Львів, закоханий у дощ,
Аж проситься увічнитись у віршах.
Аж проситься увічнитись у віршах.
Дощить…
А ліс, увесь у сірій мряці, спить,
А ліс, увесь у сірій мряці, спить,
Вслухаюся в мелодію дощу,
В шум потічка гірського монотонний.
В шум потічка гірського монотонний.
Погляд мій, наче сканер, узлісся пасе:
відчуваю – грибочки вже близько.
відчуваю – грибочки вже близько.
…цей спокій затишку колиби,
цей запах сушених грибів,
цей запах сушених грибів,
Утікаю на тиждень в Карпати, -
у заманливе царство грибів.
у заманливе царство грибів.
…усі ми ходимо під Богом
аж доки не покличе нас
аж доки не покличе нас
Шумить потік.
І дощ шумить.
І дощ шумить.
Життя, як осінь, – то дощить, то ніжить,
а кожен день – нових емоцій світ,
а кожен день – нових емоцій світ,
Вкриває гори золота палітра,
Ранкова паморозь посріблює траву,
Ранкова паморозь посріблює траву,
Закуталось місто травневим туманом,
На серці — розлуки печать:
На серці — розлуки печать:
Спросоння місто плаче і сльозиться,
Скидаючись на сонну вереду.
Скидаючись на сонну вереду.
Вечірнє небо в зорях, наче сито,
Над горами, дрімаючи, висить,
Над горами, дрімаючи, висить,
Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
в остиглім серці ожило;
Н.Л.
Наша гордість і основа –
всі Наталі – Жриці Слова.
всі Наталі – Жриці Слова.
Вересневим туманом посріблений сад,
Журавлі помережили небо ключами,
Журавлі помережили небо ключами,
Погожий осінній вечір
Розсіяв на небі зорі,
Розсіяв на небі зорі,
Вона була тендітна і зваблива,
із витонченим профілем горянки,
із витонченим профілем горянки,
Я люблю розпалювати ватру,
Виклавши полінця у стіжок,
Виклавши полінця у стіжок,
Чаклунка-осінь барвами манить,
До літечка всміхається звабливо
До літечка всміхається звабливо
…місяць у повні,
нічка - як день,
нічка - як день,
Так поспішно літо відцвіло
Й осені свої вручило барви
Й осені свої вручило барви
Срібні зорі впали в море –
Наче срібний дощ пройшов.
Наче срібний дощ пройшов.
Ще літо по-серпневому палюче,
іще тримає осені удар.
іще тримає осені удар.
…вони ще тут – у небі, понад нами –
гуртуються рушати у політ…
гуртуються рушати у політ…
Коли на небі зіронька засяє,
Всміхнеться місяць молодий —
Всміхнеться місяць молодий —
…товчу завзято яблука в діжі
надутощокі та червонобокі
надутощокі та червонобокі
Двадцяту річницю своєї Держави
ти прагнеш відзначити, зболений люде,
ти прагнеш відзначити, зболений люде,
Заглядає ранок до твоїх вікон
І цілує заспані очиці:
І цілує заспані очиці:
...Жаданий доторк Музи до руки.
Чи до чола. Чи до душі естета.
Чи до чола. Чи до душі естета.
Завмерли смереки, як гострі ножі,
всміхалися зорі — такі, як коржі.
всміхалися зорі — такі, як коржі.
Іще серпнево нас голубить літо,
В покоси улягаються жита.
В покоси улягаються жита.
Ген, за виднокраєм
літа дні зникають,
літа дні зникають,
—Чому ти хвилюєшся, море?
Чому ти не маєш ні хвилі спокою,
Чому ти не маєш ні хвилі спокою,
влігся серпень мов зморений кіт
на долоні томливого літа
на долоні томливого літа
День в сутінках вечірніх домліва,
А ти в моїх обіймах умліваєш,
А ти в моїх обіймах умліваєш,
Все сказано… Чого ж іще чекати?..
Зашторено віконця почуттів…
Зашторено віконця почуттів…
Він так чекав її дзвінка.
І від чекання млоїло у грудях,
І від чекання млоїло у грудях,
Місто цвіте розкішними жінками. —
Як не впиватися цим дивом з усіх див?
Як не впиватися цим дивом з усіх див?
Шпилі смерек уп’ялися в глибінь
нічного неба, що ряхтить зірками,
нічного неба, що ряхтить зірками,
Ніч розкисла в ранковім тумані,
Світанкова зоря зайнялась.
Світанкова зоря зайнялась.
Пливуть пухнасті білі острови
в небесному безкраїм океані,
в небесному безкраїм океані,
Мліє ніч… Крізь сон я чую: «Сину…
Де ти, сину?.. Що за дивина?..» –
Де ти, сину?.. Що за дивина?..» –
...Це миле обличчя. Озерця очей.
Цей погляд, націлений в душу,-
Цей погляд, націлений в душу,-
Колись на світі не було нічого
Та, зрештою, і світу не було:
Та, зрештою, і світу не було:
—У чому сенс життя? — Прийти на світ
поневірятись, мучитись, страждати?
поневірятись, мучитись, страждати?
Буває — в ритм життя неждано
Вривається, немов борвій,
Вривається, немов борвій,
Куполами церков і шпилями костелів
Ти злітаєш у небо, мов свічі тополь,
Ти злітаєш у небо, мов свічі тополь,
ДО, РЕ, МІ, ФА, СОЛЬ, ЛЯ, СІ
Скачуть по сходинках,
Скачуть по сходинках,
Восково наливаються жита,
Іскристо пахнуть росяні світанки.
Іскристо пахнуть росяні світанки.
Тиждень збіг, як уві сні —
Заясніли вихідні:
Заясніли вихідні:
Для того, щоб навчитися читати,
Абетку треба досконало знати,
Абетку треба досконало знати,
Час не можна розтягти на п’яльцях,
Чи зопалу викинуть за пліт,
Чи зопалу викинуть за пліт,
О риболовле! Ти — в моїй уяві:
Перед очима скаче поплавок,
Перед очима скаче поплавок,
Старий Захарія і не збагне, чому
вночі й на мить не зміг очей склепити?
вночі й на мить не зміг очей склепити?
Не маю ані титулів, ні звань,
ні імені, яке б зі сну будило
ні імені, яке б зі сну будило
Не за горами вже той час,
коли двохсоті роковини
коли двохсоті роковини
Мені набридло гратись у сліпця,
Не помічати фальші та обману,
Не помічати фальші та обману,
—Як осягнути жінку? — промовчу. —
Чи ж осягнути неосяжні далі?
Чи ж осягнути неосяжні далі?
—Як осягнути жінку? — промовчу. —
Чи ж осягнути неосяжні далі?
Чи ж осягнути неосяжні далі?
Українським політикам
Травневогроззя освятило землю,
На все свій час: на радість, смуток
І слово щире - без прикрас,
І слово щире - без прикрас,
Вона ішла переді мною.
Карпатська ніч.
Зірок коралі.
Зірок коралі.
Батькові, у день 95-ліття.
Вітер хмарами малює
в небі чарівні етюди,
в небі чарівні етюди,
Чому ти, рідне слово, як в гостях,
Мов не у власній хаті — на постою,
Мов не у власній хаті — на постою,
Постріл очей — враз, наповал,
Порух плечей — пристрасть і шал,
Порух плечей — пристрасть і шал,
Для чого ти прийшла в моє життя,
Як мало треба для душі,
як мало треба:
як мало треба:
Як визначити справжній вік людини: