Автори /
Олександр Сушко (1969)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Віват!
•
De profundis
•
Усе жінкам!!!
•
Добро і зло
•
Свято
•
Наболіло!
•
Покаянне
•
Утома
•
Спас
•
Не бійся!
•
Я - вогнептах!
•
Гризи!
•
Драма
•
Дорога
•
Журба
•
Гармонія
•
Треба
•
Літо
•
Велика любов!
•
Хрещення
•
Зміна таланту
•
Не лізь
•
Все що маю
•
Літній вечір
•
Вкуси!
•
Розплата
•
Глуха стіна
•
Милосердя
•
Свят, свят!
•
Іди...
•
Війна
•
Елізіум
•
Свят, свят!
•
Мово материнська
•
Коронавірус!
•
Хочу музики
•
Без поезії
•
Не хочу!
•
Байдуже
•
Володимир
•
Остання жертва
•
Попові Грицю
•
Доля - в твоїх руках!
•
Благодать
•
Сил нема
•
Лю-бо-о-ов!
•
Звільнення
•
Молись
•
Не рипайся!
•
Інсталяція
•
Божественне
•
Таліон
•
Ти куди?
•
Зрада
•
Річниця обрання
•
По приколу
•
Поезія чи проза?
•
З Днем поезії, друзі!
•
Шукайте вихід
•
Мамо, мамо...
•
Як і не було...
•
Сватання
•
Анум!
•
Так і треба?
•
Весна
•
Хай йому грець!
•
Ось і все
•
Печаль
•
Весна
•
Вологе
•
Не встати
•
Секонд
•
Правда
•
Не барись!
•
Парнусем лехайм!
•
Їж!
•
Весна
•
Обійми любові
•
Нірвана
•
А ну!
•
Обіймаю...
•
Не віддам!
•
Ранкове
•
Апетитне
•
Не винен...
•
Зайвий
•
Вогнептах
•
Согріши!
•
Летімо
•
Зима
•
Слава і Полтава
•
Мертві і живі
•
Без сил
•
Сучасність
•
Мова
•
Вогнептах
•
Похвалю
•
Відпусти!
•
Пора
•
Правда
•
Важкі труди
•
Людям
•
Сенс життя
•
Здаюсь!
•
Зима
•
Толерування глупства, або як позбутися самозакоханості
•
Гріх
•
Чар ночі
•
Нишкніть!
•
Кізка
•
Зупинись!
•
Не плач
•
Милосердя
•
Стань титаном!
•
Сон
•
Різдво
•
По Леті
•
Зайвий
•
До світла!
•
З Новим Роком!
•
Влада
•
Бусли і козли
•
Жага
•
Повернуся!
•
Моє життя
•
Нащо
•
Борги
•
Святий грішник
•
Сидорова коза
•
Зима
•
Патріот
•
Не лети!
•
Втрачені орієнтири
•
Зцілення
•
Невдале монашество
•
Дилема
•
Моя муза
•
Чужі та рідні
•
На колінах
•
Mеmento mori
•
Передрання
•
Льодостав
•
Брат
•
Тяжко
•
Пори року
•
Рапсодія кохання
•
Малюнок
•
Завтра...
•
Марно
•
Війна
•
Не нагадуй
•
Умовив!
•
Піст
•
Біго-о-ом!
•
Звикаю
•
Розпач
•
Вічність
•
Modus vivendi
•
Моя земля
•
Грішник
•
Хата
•
Воля
•
Малюнок
•
Скарб
•
Дніпро
•
Панахида
•
Сни
•
Істина
•
Не жалійся
•
Здаюся!
•
Пам'ять
•
Годі!
•
Моя війна
•
Може, годі?
•
Мир
•
Вічно
•
Любов до України
•
Дієта
•
Лета
•
Навчитель
•
КантаАбіле
•
Все одно
•
Лечу
•
Я тебе люблю-у-у-у!
•
Живий
•
Лети!
•
Ні те. ні се
•
Не лох
•
Звільни!
•
Погідне
•
Зз хмарами
•
Може, ти?
•
Втеча
•
Годі!
•
Люби!
•
Печаль
•
Я і осінь
•
Життєствердне
•
Мудрування мудреця
•
Чужі чи свої?
•
Зайвий
•
Пора
•
Кожному - своє...
•
Сузір'я слів
•
Алюзії
•
Війна і мир
•
Лагідне
•
Хахли
•
Сумління
•
Самота
•
То шо?
•
Істина
•
Годі!
•
Дійсність
•
Поважай!
•
Пора
•
Творчість
•
Сни
•
Сідай
•
Відкрита рана
•
Анум!
•
День народження
•
Коронний номер
•
Шальга
•
Вірую!
•
За!
•
Сумовите
•
Істина
•
Я прошу
•
Кинь каку!
•
Світло
•
Вересень
•
Прірва
•
Спектакль
•
Не пропаду!
•
Звільнення
•
Бережи
•
Біднятко
•
Неправда?
•
Час
•
Монашество
•
Вірність
•
Причина і наслідок
•
То шо?
•
Долоня
•
Тьху!
•
Дяка
•
Цей світ
•
Казка
•
Піду
•
Лірика
•
Натхнення і природа
•
Я - король!
•
Думкою багатію
•
Терпи
•
Карма
•
Наратив
•
Сни
•
Полегшення
•
Ти хто?
•
Зуби і добро
•
Слуга народу
•
"Пий, гуляй, веселись! Токар, слюсар - не журись!"
•
Страсті-мордасті
•
Розплата
•
Спочинок
•
Об'ївся
•
Геп!
•
До кінця
•
"Гуру"
•
Про любов, наче...
•
Там чи тут?
•
Гола правда
•
Мудромисліє
•
Сон чи дійсність?
•
Біль
•
Аполітичне (для укрпоезії)
•
Нелегка доля
•
Тіп-топ
•
Останній подих
•
Мовчання
•
Свій до свого, по своє
•
Можу все!
•
Доброта
•
Творчість
•
Гріх
•
Твори!
•
Рідні
•
Буде мир
•
"Ми іх сдєлалі!"
•
Страта
•
Скорбота
•
Встигнути
•
Сидір і його коза
•
Марно
•
Мрїї
•
Страждання
•
Грубіян
•
Утрачений рай
•
Про природу
•
Милосердя
•
Вибір
•
Киш!
•
Віра
•
Судьбина
•
Утома
•
Ходи на вареники!
•
Шпичка
•
Житіє моє
•
Анонс
•
Майбутнє
•
Люби!
•
Сидорова коза
•
Вічність
•
Хай пасеться
•
Невже?
•
Втішливе
•
Коштовності
•
Тризна по матері
•
Потік свідомості
•
Дарунок
•
Душа
•
Судьбина
•
Спочинок
•
Спогад про майбутнє
•
Вже біжу-у-у!
•
Увірував
•
Скарби
•
До світла!
•
Вибір
•
Капець!
•
Новорос
•
ТІТІКАКА
•
Було, минулося...
•
Мовчання - золото
•
Прозорінь
•
Геній
•
Яв
•
Про жіночу вроду і природу
•
Спец!
•
Ану!
•
Не у мене
•
Правда
•
Не тут
•
Журливе
•
Свої та чужі...
•
Вистава
•
О, музо!
•
Тиша
•
Гибіє талант!
•
Роздуми
•
Життя
•
Громадянин
•
Лірика
•
Нірвана
•
Мертві і живі
•
Байдуж
•
Полохливий муж
•
Більшість ...
•
Мовчання - золото!
•
Святе місце
•
Вистава
•
Справжня любов
•
Два кольори
•
Завтра
•
Пізно
•
Іди
•
Казка
•
Пріорітети
•
Любов живе!
•
Безгрішні
•
Журба
•
Алюзії
•
Карма
•
Характерник
•
Фінал
•
Думай!
•
Люби!
•
Кольори
•
Одна мить
•
Учись
•
Солодке лоно
•
Не бійся
•
Дивись
•
Покора
•
Весняний чар
•
Охвітнє
•
Розплата
•
Богиня
•
Полегшення
•
Ілюзії
•
За Вітчизну
•
Про природу
•
Крапка
•
Весняне
•
Геть негатив!
•
Якби молодість знала
•
Беріть
•
Світло
•
Сумовите
•
Пихокардія прогресує
•
Ти заслужив
•
Тривога
•
Only you!
•
Пихокардія
•
На грані
•
Пора
•
Фонтан життя
•
Їжте!
•
Тяготи
•
Вільний
•
Ква!
•
Судьбина
•
Ням-ням!
•
Ось так
•
Маска
•
Весна!
•
З якого дива?
•
Мелодія для скрипки
•
Все гаразд!
•
Засторога
•
За межею
•
Нехай
•
Ти і я
•
Я - жінка
•
Доброта
•
Трутні чи ні?
•
Декларативне
•
Втішливе
•
Оптимістичне
•
Буденне
•
Де правда?
•
Ти - геній!
•
Мрія
•
Грій мене, жінко!
•
*. *. ,*
•
Любити
•
Прощання
•
Чуваче!
•
Досить!
•
Без любові
•
Тепло
•
Вчися!
•
Сад
•
Далі буде
•
Не плач!
•
Світ
•
Так буде
•
Аз воздам
•
Єс!
•
Лютий
•
Ух!
•
Жертва
•
Цей світ
•
Сни
•
Молодість
•
Ожив!
•
Дар
•
Поезія чи проза?
•
Звільнення
•
Голос за жінок
•
Різдво
•
Кожному своє
•
Пора
•
Мудра жона
•
Клятва
•
Тривога
•
Новий рік
•
Пробудження
•
Віхола
•
Благодать
•
Добряк
•
Зима
•
Мовчання - золото!
•
Полегшення
•
Дружба
•
Війна
•
З любов'ю про любов
•
Сумно
•
Шанс
•
Мирова
•
Від сніданку до вечері
•
Томос, Фобос і Деймос
•
Відносне
•
Хрон
•
Батьки та діти
•
Жінка
•
Какофонія
•
Неук
•
Тра писати
•
"Коментування недоступне"
•
Молитва
•
Мовчання
•
Благодать
•
Поцілунок
•
Болить пальчик!
•
За упокій
•
Ідилія
•
Ідилія
•
До неба!
•
Вам не треба?
•
Не куняйте! Агов, поети!
•
Хороших снів!
•
Чому?
•
Байдужість
•
Молодість і старість
•
Майбутнє
•
До праці!
•
На крилі
•
Радість
•
Цей світ
•
Тантричне
•
Осінь та зима
•
Іззаду
•
Сонце чи місяць?
•
Сонцемісячні хлипи
•
Сонцемісячна голівка
•
Вояж
•
Муки творчості
•
Безвихідь
•
Випердос
•
О, море міа!
•
Повернення
•
Пока!
•
Про погоду і природу
•
Осінь, наче
•
Будете чи ні?
•
Ич, який!
•
Мир та любов
•
Розпач
•
За графіком
•
Судьба
•
Пологи-перелоги
•
Порадники
•
Сузір'я слів
•
Недопіїт
•
Поезія кохання
•
Бреши!
•
Щасливий сон
•
Безбожник
•
Тиша
•
Маки в житі
•
Какая разніца?
•
Любовний сюр на тему
•
Молитва
•
Урок
•
Народження
•
Під Щастям
•
Під Щастям
•
Учись, синку!
•
Плачте!
•
Сповідь солдата
•
Фатум
•
Перевиховання
•
Не відмовляй!
•
Пророк
•
Важко бути богом
•
Конхветка
•
Кольори
•
Живіть коханням
•
В сотні раз
•
Осінь
•
Нехай пише
•
Осінь
•
Провина
•
Чайок
•
Всесвіт
•
Солодкі мотиви
•
Брехня та правда
•
Благодать
•
Вистава
•
Життєдайне
•
Прощання з генієм
•
Осінь
•
Смерть поета
•
Профілактична стрижка
•
Прозорінь
•
Пурпурові вітрила
•
Природа
•
Фарисеї
•
Тяжка доля
•
Візит
•
Маєш право
•
У храмі
•
Про важливе
•
Реінкарнація
•
Мир
•
Народження
•
Світло
•
Подарунок неба
•
Батьки та діти
•
Кохання післявечорове
•
Про важливе
•
Крізь час
•
Поле
•
Непереможна зброя
•
Про авторські наголоси ( і не тільки)
•
Політ
•
Рятуймо!
•
Напасть
•
Перший дзвоник
•
Бред сивої кобили
•
Давай дружити!
•
Полюби Україну
•
Звикаймо, браття!
•
Не так!
•
Упізнав!
•
Амурна мудрість
•
Математичний підхід
•
Хотіла дружби
•
Без мух
•
Булька
•
Вкусю!
•
Пози і лози
•
Наче-неначе, мовби-немовби
•
Без фітнесу
•
На волі
•
Рибалка
•
Поспи
•
Ми друзі!
•
Торгуємо...
•
Роздуми
•
До вечора!
•
На, жери!
•
Нічого зайвого!
•
Не встиг...
•
Вибір мужа
•
Тяжкий вибір
•
Писунка
•
Пора
•
Не спи!
•
Роздуми
•
Закон рикошету
•
Немає часу
•
Важкі часи
•
Сумно
•
Неначе сонет...
•
До праці!
•
Чому?
•
Ожила!
•
Творчість
•
Дарма
•
Такі як я...
•
Хрест
•
Земне та небесне
•
Дощ
•
Рятуйте!
•
Слово
•
Собача солідарність
•
Столиця чи село?
•
Пастораль
•
Моя земля
•
Пегасовим улюбленцям
•
Писання
•
Конфуз
•
Не з тої ноги
•
Творча жага
•
Треба
•
Святі і грішні
•
Радість
•
Хтося
•
Спасіння
•
Борітеся!
•
Мама
•
Необережний чмих
•
Нещастя
•
Картина Босха
•
Нива кохання
•
Зміна стилю
•
"Вороги"
•
Ранок
•
Хоча б до ста...
•
Помилка
•
Правда
•
Про солодке
•
Про важливе
•
Геніальна вада
•
Весна!
•
Кохайтеся!
•
Пророцтво
•
8-ме березня!
•
На шмаття
•
Немає мух
•
Словоблудство
•
Безгрішність
•
Дороговказ
•
Люби Росію!
•
Зима
•
Оплески
•
Не та пір'їна
•
Про сумне
•
Циганчук
•
Всьо буде чотко!
•
Страхіття
•
Напоумив
•
Хвальковитий буслик
•
Я живу!
•
Кожному - своє
•
Мусони
•
Шолом алейхем!
•
Про вічне
•
Пора
•
Увіруй!
•
"Гробки"
•
Не судьба
•
Моя любове!
•
Конкурент
•
Повчальне
•
Прощай!
•
Присуд
•
Важливе
•
Пасажир
•
Одшептало
•
Лікування птаха
•
Навчи
•
Перебор
•
Не бачу
•
Пастель
•
"Графоманський клозет"
•
Шохи і тузи
•
Кон'юктура
•
Трохи млявий
•
Удвох краще
•
Несльозаве
•
Мій край
•
Сиди
•
Намріялося
•
Про сумне
•
Ясен
•
Не спи!
•
Чорні вітражі
•
І шо?
•
Житіє
•
Кожному своє?
•
Здаюся!
•
Вивчи!
•
Прозріння
•
Полегшення
•
Сумовите
•
Світло
•
Очищення
•
Тарас Бульба
•
Опукле
•
Спасайте!
•
Самота
•
З Різдвом!
•
Миру!
•
Розпач
•
Готель "Каліфорнія"
•
А, може?
•
Житіє
•
Це - любов!
•
Мудра жона
•
Господи, прости!
•
Поезія
•
Поневага
•
Таки потрібно
•
Живий!
•
Великодушність
•
Нема людини
•
Що далі?
•
Гуртом
•
Зима
•
Поза №5
•
Очікування
•
Тьху!
•
Леви та блохи
•
Без скрипки
•
Кінець світу
•
Потороча
•
Кожному - своє
•
Не хочу!
•
Кличуть
•
Циган зна...
•
Знову!
•
Аби любила
•
Село
•
Тікай!
•
Лише тінь
•
Мій сад
•
Прощай!
•
Чому?
•
Пізно
•
Тю!
•
Екстрасекс
•
Добре торгувалося!
•
Вірю
•
Загруз
•
Вихід є!
•
Гуп-анонси
•
Я чую
•
Хочу
•
Могильне фото
•
Хворію
•
Один
•
Мир
•
Осколок
•
Сивина у бороду
•
Боляче
•
Новий світ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Єрмакові - Президенту - слава!!!
Кукловоду циркачів - ура!!!
Кукловоду циркачів - ура!!!
Все минуще: боги, шепіт барв,
В путь останню вирушать лелеки...
В путь останню вирушать лелеки...
Поїли, сестри? А тепер - увага!!!
Ректиму надстрашну, важливу річ!
Ректиму надстрашну, важливу річ!
Найліпший прибуток на цьому світі приносить торгівля результатами чужої праці, себто барижництво. Перепродаж товарів першої необхідності, позичання грошей під проценти, споювання спраглих горілкою та затруювання тютюном - ось основа основ нашої економічної моделі господарювання. А той, хто цього не розуміє - буде з ранку до ночі кайлувати на городі та писатиме з горя вірші.
Отак як це роблю я. Зате сон маю кріпкий, погріб забитий бульбою та качанистою, а в кишені гуляє вітер. То чого печалитися?
Отак як це роблю я. Зате сон маю кріпкий, погріб забитий бульбою та качанистою, а в кишені гуляє вітер. То чого печалитися?
Відсутність глузду - горе для гаманця. Укотре переконуюся в цьому, спостерігаючи, як люди клюють на дешеву рекламну приманку товарів та послуг, і передвиборчі обіцянки майбутніх горе-керівників держави. А скільки тих забобонів у царині релігії! Скільки дурного, перекрученого, такого що на голову не налазить!
Підбив кума піти до церкви на всеношну, оскільки завтра Пасха (не плутати з паскою, бо це кондитерський виріб, а не свято, як дехто вважає).
Підбив кума піти до церкви на всеношну, оскільки завтра Пасха (не плутати з паскою, бо це кондитерський виріб, а не свято, як дехто вважає).
Не усі подохнуть на війні!
Не усі вмиватимуться кров“ю!
Не усі вмиватимуться кров“ю!
Покайтесь, українці, у гріхах!
Несіть хутчіше під амвон ковбаси.
Несіть хутчіше під амвон ковбаси.
То про кого ж писати? Про "любих" сусідів з Кремля?
То такі вовкулаки, що йой! Бачать всіх нас у трунах.
То такі вовкулаки, що йой! Бачать всіх нас у трунах.
А Спас прийшов. Отой, що яблуневий,
Дажбог Єгові плід пахкий віддав.
Дажбог Єгові плід пахкий віддав.
Дзьобають жабок у ставку лелеки,
Мені ж - табу. Друзяк своїх не їм.
Мені ж - табу. Друзяк своїх не їм.
Я з роду вогнептахів і жар-птиць,
Гніздо гранітне - у небесній тиші.
Гніздо гранітне - у небесній тиші.
Є в Едемі цар. Ума - палата,
У державних справах ні бум-бум.
У державних справах ні бум-бум.
Ох і ловко півень топче курку!
Зразу видно: в цьому ділі - ас.
Зразу видно: в цьому ділі - ас.
Був як тертушка залізна, нині - шовковий,
Навіть ворог - й той джергоче: "Ти - святий!".
Навіть ворог - й той джергоче: "Ти - святий!".
Хочу світла, радості та спокою,
По земельці йти легкими кроками,
По земельці йти легкими кроками,
Я - музикант. І це чудовий фах,
Пливе слухач у какофонні верші.
Пливе слухач у какофонні верші.
Тяжко, сестри. В голові бом-бом,
Носа й вухо чухаю коліном.
Носа й вухо чухаю коліном.
Може, я і справді не такий...
Вогнептах - не млявий сухоребрик!
Вогнептах - не млявий сухоребрик!
Розберімось хто насправді ти,
Чи достоєн жінчиної ніжки?
Чи достоєн жінчиної ніжки?
На вухо князю хором людожерці:
- Не бійся крові! В карі будь твердим!
- Не бійся крові! В карі будь твердим!
Порізано талант сатири лезами,
Під хвіст коту усі мої труди!
Під хвіст коту усі мої труди!
У дурня аж дзвенить у лобі,
Сховала маска розум, ніс.
Сховала маска розум, ніс.
Я - сірома скромна, не з тузів,
Тож під серцем заповіді Божі:
Тож під серцем заповіді Божі:
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
За осінню - зима, весна, питання...
Взяв у длані істини батіг
Та вперіщив дурня (буде вава):
Та вперіщив дурня (буде вава):
Свічка - Богові, свічка - чортові
(ох і ловко!),
(ох і ловко!),
Бач, я - глуха стіна,
В мороці ледве дихаю.
В мороці ледве дихаю.
Ворог підлий нічку горобину
Влаштував поміж святих могил.
Влаштував поміж святих могил.
Дрімаю. Сниться зграйка юних дів -
Із діда витискати будуть соки...
Із діда витискати будуть соки...
Шепче совість: - Не лякайсь.
Йди на фронт, бери повістку.
Йди на фронт, бери повістку.
Вимучує щодня душевний зудень,
Неначе пролетарія буржуй.
Неначе пролетарія буржуй.
Впустили в рай з гріхами! От так номер!
Ну, трохи побурчали - і усе
Ну, трохи побурчали - і усе
Дрімаю. Сниться зграйка юних дів -
Із діда витискати будуть соки...
Із діда витискати будуть соки...
О, рідне слово! Саду пишний цвіт!
Поети - це його почесні слуги.
Поети - це його почесні слуги.
Час важкий. Кермує сіра проза,
Загризає вірус! Алілуй!
Загризає вірус! Алілуй!
Не життя - якесь драглисте мливо,
Ляк діймає від дурних новин
Ляк діймає від дурних новин
Вечоріє. Заквітчана спальня,
Від інету голівка бо-бо.
Від інету голівка бо-бо.
Ех, лопух я! Хто б ума позичив?
Треба перевтілитись! Їй бо!
Треба перевтілитись! Їй бо!
Хеппі енд щасливий лиш в кіно,
Хочеш правди - то мене послухай:
Хочеш правди - то мене послухай:
Люблю одне - важке меча руків'я...
Сварога геть! Новий божок гряде!
Сварога геть! Новий божок гряде!
А уранці так пахне роса!
Пензель Божий врожевлює небо...
Пензель Божий врожевлює небо...
В окопи чорнориза не зови!
Є попадя, церковка, сала кусень.
Є попадя, церковка, сала кусень.
- Вийшла заміж я, мойри. А чи з тим...
- Ні. Змирися,- не нарікай.
- Ні. Змирися,- не нарікай.
Маю і сьогодні план амбітний,
Музі шепочу на вушко: - Вйо-о-о!
Музі шепочу на вушко: - Вйо-о-о!
Марш до хати і сиди опеньком,
Чи гнилим уклякни штурпаком.
Чи гнилим уклякни штурпаком.
Як таку не обцілуєш мавку?
Це ж - богиня! Оберіг краси!
Це ж - богиня! Оберіг краси!
Снилися море, пасати,
В небо по райдузі лізу...
В небо по райдузі лізу...
Невірці, православні чи погани -
Яка різниця? Всі - моя сім'я.
Яка різниця? Всі - моя сім'я.
У світі лихо! Горе від ума!
Кум хоче жити мінімум століття.
Кум хоче жити мінімум століття.
На столику Ніцше, над ліжком Далі та Роден..
Мистецька богема! Піїт за столом голозадий.
Мистецька богема! Піїт за столом голозадий.
Пляшка оковитої порожня
Сумно зирить у пустий гаман...
Сумно зирить у пустий гаман...
Лаштує підлість гешефти з казусів,
А профіцит із гучного галасу...
А профіцит із гучного галасу...
Писнув сонет. Колега: - Vas is das?
Де сонцесяйна лірика нірванна?
Де сонцесяйна лірика нірванна?
У лаврі - сатана, кремлівський тать,
Амвон у крові, паства на колінах...
Амвон у крові, паства на колінах...
На Печерську сієста. Фіскал підраховує скальпи,
Хабарі та пеню для голодних державних ротяк.
Хабарі та пеню для голодних державних ротяк.
Хочеш правди? Добре, розкажу
Скільки вона коштує сьогодні.
Скільки вона коштує сьогодні.
Поезія - це завжди неповторність,
А проза - юринда! Ні те, ні се!
А проза - юринда! Ні те, ні се!
Прийшла пора на небо. Що ж, нехай.
Можливо тут я Богові невгодний.
Можливо тут я Богові невгодний.
А істина сьогодні в реп'яхах,
На полотні між квіточками - плямка.
На полотні між квіточками - плямка.
Спокій. Сновидіння волосінь
В'ється, я біжу по ній у тиші.
В'ється, я біжу по ній у тиші.
З м'яса шкірка плаває у зупі,
Качка з очерету "Кря!" та "Кря!".
Качка з очерету "Кря!" та "Кря!".
Як пощастить - зірву сьогодні куш,
Вхоплю за гострі роги власне щастя.
Вхоплю за гострі роги власне щастя.
Бублком скрутила жінка ноги
І затято штудіює дзен.
І затято штудіює дзен.
Цар в офшорах грошики ловив,
А громаду аж хапає трясця.
А громаду аж хапає трясця.
Нарешті я - вояка запасний,
Чотар додому виштовхнув у плечі.
Чотар додому виштовхнув у плечі.
Бульки рожеві кличуть малювати,
А я не хочу - настрою нема.
А я не хочу - настрою нема.
Келих трунку - кринична живиця, п'янливий айран,
Упереміш прокляття, молитва та усмішки друзів недобрі.
Упереміш прокляття, молитва та усмішки друзів недобрі.
Вже котрий рік в моєї музи
Діра в осонценім раю...
Діра в осонценім раю...
Кажуть люди, я - слова художник,
Можу з титлів зварити борщ.
Можу з титлів зварити борщ.
Плаче над листком Наташка,
Ниють зуби кутні.
Ниють зуби кутні.
Незакінчена епістола...
Грім ударив, наче істина,
Грім ударив, наче істина,
То вверх, то вниз життєва карусель,
Ховає личко терція за квінту.
Ховає личко терція за квінту.
Читач від насолоди крекче "Ах!"
(терзало недаремно ніч натхнення).
(терзало недаремно ніч натхнення).
Немолодий, трухляві ниють крижні,
Хоча кохатись хочу аж бігом.
Хоча кохатись хочу аж бігом.
Нарешті! Ура! Алілуя!
Грипозна минулась халепа!
Грипозна минулась халепа!
Сатири плуг, як масло правду оре,
Нявчить котом розрізаний апломб.
Нявчить котом розрізаний апломб.
Скреснула крига і луснув терпіння пухир!
Люди - увага! Attention! Вніманіє! Ahtung!
Люди - увага! Attention! Вніманіє! Ahtung!
Не зогледівсь - промайнула осінь,
Через тиждень зиму вхопить грець.
Через тиждень зиму вхопить грець.
Ковдра є, подушка, тепла спальня,
Сам від сала,, наче колобок.
Сам від сала,, наче колобок.
В лобі заіржавів глузду вентиль?
Власні твори - згустки маячні?
Власні твори - згустки маячні?
Хресний шлях - у глибоких борознах,
Берці грузнуть в уламках скла..
Берці грузнуть в уламках скла..
У мене жінка - ружа! Айстра! Мальва!
Небесний дар! Богиня із трущоб!
Небесний дар! Богиня із трущоб!
Хочете шукати бліх у тексті?
Що ж, будь-ласка. . Та питаю вас:
Що ж, будь-ласка. . Та питаю вас:
Ох і попалася пещена дівчина -
Вічно холодна кухонна плита!
Вічно холодна кухонна плита!
І мир - не мир, і щастя ненадійне,
В пітьмі блукаю між мінорних нот.
В пітьмі блукаю між мінорних нот.
Відомо, що живі пророки зайві,
Завчив напам'ять ці слова гіркі.
Завчив напам'ять ці слова гіркі.
Схуднув від постувань на шабатурку,
Ледь не упав без життєвих ознак.
Ледь не упав без життєвих ознак.
Кум віршата плете, я ж плекаю чуттєву жагу,
Півстоліття проходжу в Амура еротики вишкіл.
Півстоліття проходжу в Амура еротики вишкіл.
Ох і чудесні перса в кокотки!
Заздрять по-чорному рай і тартар.
Заздрять по-чорному рай і тартар.
Сьогодні геть сумні віршата,
Сяйному настрою хана.
Сяйному настрою хана.
У слави є гидка, вельбучна тінь,
Немов собачий хвіст плететься ззаду.
Немов собачий хвіст плететься ззаду.
Митці розумують про вічне, аж морщать лоби,
Безділля рождає облудливе слово пророче.
Безділля рождає облудливе слово пророче.
Не кохаються бевзі ледачі,
А розумні - удень і вночі.
А розумні - удень і вночі.
З жиру казяться буржуї,
Люд аж вивалив баньки:
Люд аж вивалив баньки:
Нині воюють Словом
Без вояків і гармат.
Без вояків і гармат.
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
Ціна за красу і вади.
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
В безодні мрій затоплено причали,
Втонули в Леті роки молоді.
Втонули в Леті роки молоді.
Товпа булькоче: - Гетьмана на мило-о-о!
Та пізно. Бо у лобі ґлузду брак.
Та пізно. Бо у лобі ґлузду брак.
"Порохоботи" чи "ЗЕбіли"?
Біде чи золотий клозет?
Біде чи золотий клозет?
Свята у мене жінка! Роботяща!
А я у неї - форменне ледащо.
А я у неї - форменне ледащо.
Краще око вирвати за око
Чи по християнськи - зуб за зуб?
Чи по християнськи - зуб за зуб?
Цей світ для чесних воїнів - тюрма,
Майбутнє роду - в безкінечних війнах.
Майбутнє роду - в безкінечних війнах.
Здала Венера гарний прикуп -
Тілес опуклий контрабас.
Тілес опуклий контрабас.
Зима. Пора сумних пейзажних од,
Є муза, є стило, писемна ліра.
Є муза, є стило, писемна ліра.
Творчі почубеньки на сайті інколи викликають зачудування навіть у мене – сатирика з тридцятилітнім стажем написання та читання поетичних опусів.
І все б нічого, але вигуки «Ти ніц не розумієш в прекрасному!», «Тобі ще рости та рости до глибини моєї творчості!», «Я вищий на три порядки за цього підлого графомана, який дає вказівки знаному майстру пера!», «Я не беру до уваги критичних зауваг пана Сушка, бо вони поверхові та неграмотні!» - викликають у мене гомеричний сміх. Аж до гикавки. І в моїх колег також. Дмитро Васильович Павличко, після того як я йому прочитав останній твір генія, реготав годину, Ліна Василівна Костенко сором’язливо прикривала білозубу посмішку рукою, а я, дивлячись на них, від розчулення пустив сльозу.
І все б нічого, але вигуки «Ти ніц не розумієш в прекрасному!», «Тобі ще рости та рости до глибини моєї творчості!», «Я вищий на три порядки за цього підлого графомана, який дає вказівки знаному майстру пера!», «Я не беру до уваги критичних зауваг пана Сушка, бо вони поверхові та неграмотні!» - викликають у мене гомеричний сміх. Аж до гикавки. І в моїх колег також. Дмитро Васильович Павличко, після того як я йому прочитав останній твір генія, реготав годину, Ліна Василівна Костенко сором’язливо прикривала білозубу посмішку рукою, а я, дивлячись на них, від розчулення пустив сльозу.
У білім - чорне, світло - у пітьмі,
Писк моди - це пороки, хиби, вади.
Писк моди - це пороки, хиби, вади.
Я Чорногуза обчитався. Досить.
Лечу в Едем нірванний навпрошки.
Лечу в Едем нірванний навпрошки.
А вколо злостивці - обідрані, дляві,
Колеги - нездари! Труди їх безбарвні.
Колеги - нездари! Труди їх безбарвні.
Недомовки...напівнатяки...
Трохи глуму, бодня патоки.
Трохи глуму, бодня патоки.
Росте гора ушир і висоту,
Але негодна породити й мишу.
Але негодна породити й мишу.
Радіє ситий люд! Христос Воскрес!
Пейсах. Дзумить Спасителю осанна.
Пейсах. Дзумить Спасителю осанна.
Проповідує піп не те
(нащо слухати пустобріха?) :
(нащо слухати пустобріха?) :
Велелюбство - це священний дар,
Цнота - брама до чудес нірванних.
Цнота - брама до чудес нірванних.
Майдану - дуля! А убивцям - воля!
Намарно воював за цей народ.
Намарно воював за цей народ.
Ми - гої. Послідовники Іуди,
Своє - дурня, чортяче - ексклюзив.
Своє - дурня, чортяче - ексклюзив.
У світі - безлад, а в раю - курорт,
Пророки і святоші точать ляси.
Пророки і святоші точать ляси.
Забляшковано совість, у виярку сховано ґлузд,
Парасоля неправди прикрила сумління хламиду.
Парасоля неправди прикрила сумління хламиду.
Не знаю як - та мушу грати роль,
Штовхає муза до клавіатури
Штовхає муза до клавіатури
Цитриновий вівторок, Новий Рік...
В "Ашані" бум на харч, дитячі цяці.
В "Ашані" бум на харч, дитячі цяці.
Був і є по духу ти - кріпак,
Не козак завзятий - сонна рохля.
Не козак завзятий - сонна рохля.
Загубились ноти в партитурі,
Злущилася позлітка з віршат.
Злущилася позлітка з віршат.
Про зиму триста років не писав,
З весною спочиваю на перині.
З весною спочиваю на перині.
Вилетів з Парнасу, як із пращі,
В цім сатирик винен, а не ти.
В цім сатирик винен, а не ти.
Моє життя - доглянутий квітник,
Дружина в цьому царстві - королева.
Дружина в цьому царстві - королева.
Що ж, почнімо. У віконце глипніть,
Що там? Бомж під баком хліб жує?
Що там? Бомж під баком хліб жує?
Мацу для Мойші Ізя забодяжив,
З бичка у тісто доїть молоко.
З бичка у тісто доїть молоко.
В інтереті сидів допізна,
Час на святощі з любою згаяв
Час на святощі з любою згаяв
О, Сидоре! І де твоя коза?
Попастися потрібно вже скотині!
Попастися потрібно вже скотині!
В метеопоезії я - ас!
І в пейзажній ліриці нівроку.
І в пейзажній ліриці нівроку.
Дрижать коліна, на обличчях блідь,
Розлючені читці хапають сапи...
Розлючені читці хапають сапи...
На перині - диво. Обриси гітарні...
Зваблива чаклунка, ще не у літах.
Зваблива чаклунка, ще не у літах.
Стогне мряка-сльота, в ринві злякано вітер голосить,
І холодний туман лиже клуню у стилі ампір.
І холодний туман лиже клуню у стилі ампір.
Хоч був авторитетом у друзяк
І роздавав щедротно щиглі гарні -
І роздавав щедротно щиглі гарні -
Святе письмо. Про грішників абзац,
Читаю про пекельні муки знову.
Читаю про пекельні муки знову.
Важке питання. Думав цілу ніч.
Прострація...терзаю кума Гриця:
Прострація...терзаю кума Гриця:
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Ерато благородної невільник.
Патріотики впала з очей істерична полуда,
Малювати пером надокучило теми м'які.
Малювати пером надокучило теми м'які.
Я - Божий раб, слуга небес, невільник,
Шепоче отченаш щодня гортань.
Шепоче отченаш щодня гортань.
То, хто ж я, сестри? Штепсель? Тарапунька?
Беззубий пень? Із вусами хлоп'я?
Беззубий пень? Із вусами хлоп'я?
Зазирає в передзим'я
Місяченька ріг твердий.
Місяченька ріг твердий.
Ступаючи поміж кривавих цят
Вплітаю світло в музику мінорну.
Вплітаю світло в музику мінорну.
Проти кого тепер заряджати пістолі?
Хто мій друг незрадливий? Хто вчаєний тать?
Хто мій друг незрадливий? Хто вчаєний тать?
Сиджу всю ніч над вогником лампадним,
Від розпачу аж труситься губа.
Від розпачу аж труситься губа.
Що ж, сідай, побалакаймо. Пляшка
Хай сьогодні розв'яже язик.
Хай сьогодні розв'яже язик.
Весна в моїм сердечному саду!
Медами - солов'їне щебетання!
Медами - солов'їне щебетання!
Настрій - пастельна блакить.
Мить - і усе навпаки:
Мить - і усе навпаки:
Чалапаю понуро бездоріжжям,
У торбі міль та Божа благодать.
У торбі міль та Божа благодать.
Відкрито браму знань кривим ключем,
Підлість і зраду давно не хулю,
Обрано інший критерій.
Обрано інший критерій.
Розказати благає онук,
Як я був, колись, артилеристом...
Як я був, колись, артилеристом...
Я - геній. І у цьому вся біда,
Бо музи без трико такі лукаві!
Бо музи без трико такі лукаві!
Скніє пляшка від пива порожня,
Телевізор-гавкун "бу-бу-бу".
Телевізор-гавкун "бу-бу-бу".
Ковтніте чачі повний глечик,
Приклейте мешти до халяв
Приклейте мешти до халяв
Держава не держава - щось фантомне...
Рече паяц безтактно недожарт:
Рече паяц безтактно недожарт:
У нещастя і досі не віриться,
Але час в Україні лихий.
Але час в Україні лихий.
Що важливіше: Біблія? Бгахавадгіта? Коран?
Борщ наваристий з м'ясом чи з бульбою й морквою зупа?
Борщ наваристий з м'ясом чи з бульбою й морквою зупа?
На ковзанці печалей і тривог
Танцюють джигу розмисли житечні...
Танцюють джигу розмисли житечні...
Прошай, землице. Діл і поле
Державі цій не дорогі.
Державі цій не дорогі.
Ну, що ж, - душа від тіла відлетіла
В чистилище, де кубляться богИ.
В чистилище, де кубляться богИ.
Вікна-очі оскліли. Морозець краплини роси
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Чи стачить сил порвати ланцюги,
Як вмерти - гріх, а жити - неможливо?
Як вмерти - гріх, а жити - неможливо?
Настрій - пастельна блакить.
Мить - і усе навпаки:
Мить - і усе навпаки:
Дехто каже, що поет - це Бог.
Ні, він - бранець смертної юдолі,
Ні, він - бранець смертної юдолі,
Київ. Ранок. Поділ. Міст метро.
З кручі дивиться в темряву Либідь.
З кручі дивиться в темряву Либідь.
У храмі плаче Бог. Лунають меси звуки,
Кровиця ручаєм стікає на олтар
Кровиця ручаєм стікає на олтар
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
І забуттям переорано пам'ять.
Veritas in vino - це закон,
Для бульбульців - шлях до парадизу.
Для бульбульців - шлях до парадизу.
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Хто хвалою маже - той розпусник,
Марно піднімає в неті шум.
Марно піднімає в неті шум.
Хоч у венах голки - обманув таки я лікарів,
Полетів на могили святих крізь прочинену браму.
Полетів на могили святих крізь прочинену браму.
Я таки, панянки, пришелепа,
Розуму нема, хоч вік прожив.
Розуму нема, хоч вік прожив.
Я воюю за Неньку, черпаючи ложкою борщ,
Гладжу перса коханій у ліжку з м'якеньким матрасом.
Гладжу перса коханій у ліжку з м'якеньким матрасом.
Агов, колеги! Є рецепт для вас!
Відкрию тайну, щоб були у курсі:
Відкрию тайну, щоб були у курсі:
Мій брат по крові каже: - Напиши
Про безпринципну зраду чорнороту.
Про безпринципну зраду чорнороту.
На дубі за вікном усівся крук
І каркає на розпашілу жінку.
І каркає на розпашілу жінку.
Командує ординець зграї "Плі!".
Умер без болю. Мабуть, пощастило.
Умер без болю. Мабуть, пощастило.
Зоп'яну бовкнув кум, що геній я.
Насправді - бевзь. Не вірите? Даремно.
Насправді - бевзь. Не вірите? Даремно.
Відлебеділо сонячне кохання,
Огрійний перелесник став вайлом.
Огрійний перелесник став вайлом.
В амурних справах головне - режим,
За сотню років - жодного прогулу.
За сотню років - жодного прогулу.
На уламках казкової ліри сміється біда,
Без огрійної музики тріснула райдуга неба.
Без огрійної музики тріснула райдуга неба.
Міняю з бодуна життєве кредо,
В мистецтві перевтілення - ас! Спец!
В мистецтві перевтілення - ас! Спец!
У полотні не вистачає барв,
Маляр у носі мисль ворушить пальцем...
Маляр у носі мисль ворушить пальцем...
В Едемі тьма.. Блідавий місяць писком
Освітлює мій затишний альков.
Освітлює мій затишний альков.
Плутанина...фантазія? Яв?
Плине Летою чорна гондола.
Плине Летою чорна гондола.
Мй візаві потрапив на Парнас,
Підкинули по блату (справа звична).
Підкинули по блату (справа звична).
Вип'ю трохи кон'яку "Шабо"
І відкрию цікавезну тайну:
І відкрию цікавезну тайну:
І я не лох, і ви не лохи,
Усі ми, кажуть, о-го-го!
Усі ми, кажуть, о-го-го!
У дідугана всохлася кабака,
Бажання є, а сили ніц нема.
Бажання є, а сили ніц нема.
Я знаю день, коли мене не стане,
Влашую вам завчасно сабантуй.
Влашую вам завчасно сабантуй.
А графомань сьогодні - не харам,
Брудне письмо буяє, наче маки.
Брудне письмо буяє, наче маки.
У містичному ритмі хитається втомлений піп,
Паства шепче молитву стару перед ним на колінах.
Паства шепче молитву стару перед ним на колінах.
"...виходять з дупел перші холоди."
Сергій Осока
Сергій Осока
Писати? Не писати?.. досить глупства!
Перстом творця хай буде мій сусід
Перстом творця хай буде мій сусід
Втомився в ліжку гірше за кентавра,
Ще трохи - і настала би хана.
Ще трохи - і настала би хана.
Течуть слова...любов...душа...шарман,
Перо в руках митця, неначе віник.
Перо в руках митця, неначе віник.
Подивись - яка довкруж краса!
Ваблять очі китиці калини.
Ваблять очі китиці калини.
За роги, думав, долю ухопив,
Її хвоста на руку намотавши.
Її хвоста на руку намотавши.
Майстер спражній - мовчун,
То пощо балачки?
То пощо балачки?
Орда воює з нами вже не так -
Укладує у вустя чорні мати.
Укладує у вустя чорні мати.
Осиковий убито в груди клин,
Війна за мир...скінчився час ордалій.
Війна за мир...скінчився час ордалій.
На опалому листі вчаїлися краплі жури,
Підфарбовує охру багрянисту паморозь неба.
Підфарбовує охру багрянисту паморозь неба.
Вдягнув мороз ув іній сивий луг,
Свинцем гарячим ворог душу кропить.
Свинцем гарячим ворог душу кропить.
В Ерато дар лежить на терезах,
Вирішує чи дати... довго судить.
Вирішує чи дати... довго судить.
Простий селюк на фронті гине,
Команда ЗЕ, як завжди, пас.
Команда ЗЕ, як завжди, пас.
Я гетьманом ставати не хотів,
Але царя зробили мойші з пупса.
Але царя зробили мойші з пупса.
Саджав троянди цілий день на клумбі,
Втомився, сестри, аж немає слів.
Втомився, сестри, аж немає слів.
Чи ти людина? Ні, мара двонога!
Із вуст злітає "йоб" й огидне "бля".
Із вуст злітає "йоб" й огидне "бля".
Хто хоче золота - обряще,
У долі - стражник, злодій, кат.
У долі - стражник, злодій, кат.
В окопі плаче дощ, спинився час,
Шинкує ворог лютий душу сталлю.
Шинкує ворог лютий душу сталлю.
Піввіку не вилазив я з-за парти,
Став асом пишних од, а був профан.
Став асом пишних од, а був профан.
Пішачок загризає ферзя,
А тура доїдає коняку.
А тура доїдає коняку.
Я і осінь -братик і сестра.
Настрій - норовливої породи.
Настрій - норовливої породи.
На ґлузді луснула броня,
Регоче істина горбата:
Регоче істина горбата:
Бунтар я, браття. Змалку не такий
Як треба. Бачу зло під глянцем.
Як треба. Бачу зло під глянцем.
Зима на дзьобі. Чи на носі...
Калюжі в скалочках слюди.
Калюжі в скалочках слюди.
Без розумних не було би дурнів,
Без поетів - чесних трударів.
Без поетів - чесних трударів.
П'яткою намацав знов стезю,
Ледь не збила з пантелику брага.
Ледь не збила з пантелику брага.
Знову хвалять? Випий з глодом чаю
Й не вмикай хоч тиждень інтернет.
Й не вмикай хоч тиждень інтернет.
Пухнастий сніг, неначе дим,
Стікає ручаєм по голці...
Стікає ручаєм по голці...
Панянки пишуть віршики небо,
Аж цілу ніч мовчав, не набридав.
Аж цілу ніч мовчав, не набридав.
В житті погасла радісна парцела,
За обрій впало сонце-колобок.
За обрій впало сонце-колобок.
Ех, кохання, кохання! Ну хто я без тебе, скажи?
Ані бе, ані ме, працьовитий шматок протоплазми.
Ані бе, ані ме, працьовитий шматок протоплазми.
Без дум серйозних, може б і прожив
Своє життя, щасливо й безтурботно.
Своє життя, щасливо й безтурботно.
Цей трактат, панове, не еклога
Чи закон - словесний хараман.
Чи закон - словесний хараман.
Є роботящі телепні й пани,
Партійні бонзи й бевзі безідейні.
Партійні бонзи й бевзі безідейні.
Я не суддя і не коп,
Вирок - поблажливий докір.
Вирок - поблажливий докір.
Шеляга не вартий опус цей,
Про кохання в ньому ні словечка.
Про кохання в ньому ні словечка.
Здрастуй, осене! Втішливо бачити знов
Твій шикарний наряд. І минулий урізався в пам'ять...
Твій шикарний наряд. І минулий урізався в пам'ять...
Засумував мій друг, похнюпив носа,
Макітра сива лускає від дум.
Макітра сива лускає від дум.
Створив адамам Бог тендітних єв,
Тож не бурчи. Люби свою і крапка.
Тож не бурчи. Люби свою і крапка.
Був колись я, братику, дискант,
Згодом тенор, пам'ятаєш виступ?
Згодом тенор, пам'ятаєш виступ?
І знову бій. Повсюди вороги,
Свої, чужі...не бачу вже різниці.
Свої, чужі...не бачу вже різниці.
Піду у пущу пасти задніх,
Банкує нині Саловсмак.
Банкує нині Саловсмак.
Напишу цього разу без жартів,
Голу істину зрійте без шат.
Голу істину зрійте без шат.
Не хочу, сестри, вас лякати,
Та попередити все ж слід:
Та попередити все ж слід:
Поклон одважую поштиво,
Цілую любій кисть руки.
Цілую любій кисть руки.
Ледацюги чекають натхнення,
А у мене натхнення - щодня.
А у мене натхнення - щодня.
Влада як влада - і бреше, і краде в пітьмі,
Плямкають звично ротами реформ глашатаї.
Плямкають звично ротами реформ глашатаї.
Кучері стали аж білими,
В дзеркалі брат - сивий лунь.
В дзеркалі брат - сивий лунь.
Немає, кажуть, вогника без диму,
А мученика без тортур і плах.
А мученика без тортур і плах.
От і прийшов осінній вечір,
Присипав листячком рудим.
Присипав листячком рудим.
А влада гарна, сестри! Просто мед!
Не вірите? Дарма. Кажу вам правду.
Не вірите? Дарма. Кажу вам правду.
Читати на халяву люблять всі,
Купити кннжку - ні, немає грошей.
Купити кннжку - ні, немає грошей.
В обіймах вітру мрію між півоній,
Дивлюсь на зорі...ох, яка ж краса!
Дивлюсь на зорі...ох, яка ж краса!
То що - писати вірші далі?
Гаразд. Умощуй свій озадок.
Гаразд. Умощуй свій озадок.
Колись в альков не зачинялась хвіртка,
Тепер охляв, один я перст живу.
Тепер охляв, один я перст живу.
Вітаю небо помахом крила,
Пірнаю у захмар'я загадкове.
Пірнаю у захмар'я загадкове.
Прийшов жидок і каже : " Лан давай!
Комадують одині селюками,
Комадують одині селюками,
Втопити б чорну істину в вині,
Що всох Дніпро, тече степами Волга.
Що всох Дніпро, тече степами Волга.
Знаю, виснажливо слухати стогони правди,
З рідними душами часто зриваюсь на крик.
З рідними душами часто зриваюсь на крик.
Знов муза на софі зібралась тішить,
Та я утік подалі від гріха.
Та я утік подалі від гріха.
На Парнасі багнеться погрітись,
В безвісті сумній аж мерзне чуб.
В безвісті сумній аж мерзне чуб.
Від безділля люди пишуть вірші,
В голові клубочиться туман.
В голові клубочиться туман.
Із цицьками на Ви, бо кохання - це штука шалена,
У пошані м'які, виопуклені форми богинь.
У пошані м'які, виопуклені форми богинь.
ОбійдемОся без імпрези,
Бо ми не нація - раби.
Бо ми не нація - раби.
До хомута приєднано голоблі,
Ще років сто виплачувати борг.
Ще років сто виплачувати борг.
Вві сні кричав. Шептала жінка: - Годі!
Та скільки ж можна! Господи, прости!
Та скільки ж можна! Господи, прости!
В групі цій обожнюють любов,
Хай не справжню - та з ліричних віршів.
Хай не справжню - та з ліричних віршів.
Я для кошерних гоїв, мов шпичак,
Бо наскрізь бачу їх гендлярську вдачу.
Бо наскрізь бачу їх гендлярську вдачу.
Я не брехун - казкар або політик,
До істини прямую навпрошки.
До істини прямую навпрошки.
Подам свій голосок із тилу
Я ж - патріот, не "cosa nostra".
Я ж - патріот, не "cosa nostra".
Святкують безголів'я власне дурні,
Накрив державу блазенський ковпак.
Накрив державу блазенський ковпак.
Потрібне вухо. Хоч одне, лапате,
Бо чути перестав палких богинь.
Бо чути перестав палких богинь.
Від судьби не втечеш, борг до неба розставить акценти,
За несплату пеня невмолимо росте і росте.
За несплату пеня невмолимо росте і росте.
Чи здорові ми? Певно, що хворі,
Це - реальність сумна, не чутки.
Це - реальність сумна, не чутки.
Від мене пахне грибом, дубом,
Від жінки - шерстю (срамота!).
Від жінки - шерстю (срамота!).
Сатирична довбня - це святе!
Хочеш - по твоїх катренах гахну?
Хочеш - по твоїх катренах гахну?
Істина з-за рогу в тім'я "Бац!",
Зріє ґуля - влучно вцілив камінь.
Зріє ґуля - влучно вцілив камінь.
Друже! Музі час змінити позу,
Хутко зазирни у секс-альбом.
Хутко зазирни у секс-альбом.
То шо - за мною скучили? Отож!
Писати про любов лиш я умію.
Писати про любов лиш я умію.
Чого сумуєш? Маєш люкс-оселю,
Творив Господь. Тут якість о-го-го!
Творив Господь. Тут якість о-го-го!
Життєвий пруг - не виставка богемна,
Але і тут бувають ще дива.
Але і тут бувають ще дива.
- Куме! Що ти робиш пані Галі?
Ти ж невмійко! Чоловік-біда!
Ти ж невмійко! Чоловік-біда!
Лихо! Правди розсипались зерна!
Серед них пошукаю своє...
Серед них пошукаю своє...
Закіптюжений овид очорнено духом війни,
За грозою - гроза, а над мінами - трави та квіти.
За грозою - гроза, а над мінами - трави та квіти.
Гарне ліжко змайстрував "Ikea",
Зручно в ньому умостивсь під піччю.
Зручно в ньому умостивсь під піччю.
У корови роги є та вим'я,
А в поета - ручка і папір.
А в поета - ручка і папір.
- Альо? Альоша? Привіт! То що – програв мені парі? А я ж казав:
« Неси мішок грошви в офіс команди «ГЕ», допоможи майбутнім негрошовитим колегам пройти по мажоритарним округам. За це підеш у своєму окрузі під символікою вищезазначеної політсили».
« Неси мішок грошви в офіс команди «ГЕ», допоможи майбутнім негрошовитим колегам пройти по мажоритарним округам. За це підеш у своєму окрузі під символікою вищезазначеної політсили».
Тиші упіймати би луну
І шугнути в піднебесні висі...
І шугнути в піднебесні висі...
Правдою шпиняти - моветон,
А брехати, наче, не умію.
А брехати, наче, не умію.
Там, де совість і честь - квітне скверна,
Промінь світла упав у пітьму.
Промінь світла упав у пітьму.
Не жартун я, а серйозний хлопчик,
На Парнасі власна є тюрма.
На Парнасі власна є тюрма.
Кохана! Справам швах! Сідай і плач!
Терзає дідугана хоть до дрожу.
Терзає дідугана хоть до дрожу.
Будемо знайомі: я - аед,
Погляд - затуманено-журливий.
Погляд - затуманено-журливий.
Кохатися - ще та маруда,
Красу звільняю від одеж.
Красу звільняю від одеж.
Я - воїн. Ще учора був піїт,
В куточку пилом припада погруддя.
В куточку пилом припада погруддя.
Цвітом покрился яблуні,
Сад одягнув оксамит.
Сад одягнув оксамит.
Варить гарно в торгаша кебета,
Не потрібна бізнесу війна.
Не потрібна бізнесу війна.
Народець глупству, врешті, здався,
Голосував, мабуть, і ти...
Голосував, мабуть, і ти...
Заплановано в середу
Страту. Кличуть лакуз.
Страту. Кличуть лакуз.
Обізвався на ясені
Сич старий: - Будь біді!
Сич старий: - Будь біді!
Намалюю казку, для душі,
Я ж - митець, уява вельми буйна...
Я ж - митець, уява вельми буйна...
Останнім часом став я помічати, що не Сидір водить козу на вигон пастися, а коза Сидора. І це закономірно, оскільки тварина вгодована, повна дурної молодечої сили та вельми нахраписта. Увесь час підштрикує рогами лисого дідугана у м’якушки, немов каже: «Не будеш слухатися – загризу!».
А дід старенький, важко йому увесь час бігти попереду такої прудкої істоти. Втомлюється, часто зупиняється аби відхекатися. От тоді коза і волочить дідугана за собою на пасовисько по горбаках, оскільки для надійності Сидор обв’язав себе під ребрами налигачем з якимось мудрим морським вузлом. Інколи він і сам забуває як його розв’язати. А на ходу, коли зморшкуватий дупець жваво підплигує нерівностями - це зробити взагалі неможливо.
А дід старенький, важко йому увесь час бігти попереду такої прудкої істоти. Втомлюється, часто зупиняється аби відхекатися. От тоді коза і волочить дідугана за собою на пасовисько по горбаках, оскільки для надійності Сидор обв’язав себе під ребрами налигачем з якимось мудрим морським вузлом. Інколи він і сам забуває як його розв’язати. А на ходу, коли зморшкуватий дупець жваво підплигує нерівностями - це зробити взагалі неможливо.
Йшов на фронт козарлюга - жагучий брюнет,
А вернулася тінь. Голова - біла вата.
А вернулася тінь. Голова - біла вата.
Плете веселка сонячну габу,
Гроза минула, в піднебессі празник.
Гроза минула, в піднебессі празник.
На столі кав'яр і ананас,
Час іти з котом на променадик.
Час іти з котом на променадик.
З минувшини пораду пригадав,
Але запізно - обзавівся дітьми.
Але запізно - обзавівся дітьми.
За паяца свій голос віддав золотар із Полтави,
Нащо бевзю "Свобода"? Достатньо кумедної "ЗЕ".
Нащо бевзю "Свобода"? Достатньо кумедної "ЗЕ".
Дощить, столиця п'є небесну воду,
Між теплих циць сховався, мов ховрах.
Між теплих циць сховався, мов ховрах.
Кожен день один і той маршрут,
Там - біда, а тут - хапає трясця.
Там - біда, а тут - хапає трясця.
Ані стиць, ані бздиць,
Ані в тин, ні в ворота:
Ані в тин, ні в ворота:
От і вилізло шило із мішка. І штрикнуло мене прямо в зад. А я думав, що поети про політику не повинні ні говорити, ні писати. Не царська це справа . Еліта суспільства повинна писати про вірне кохання, нещасливу любов, запашні квіточки, кучеряві хмарки, сльози розпуки. розтерзану душу, розбите серце та інші речі, які не потребують розумової праці та відповідальності. І за це отримувати заслужені оплески розчуленого люду. Нині модератори груп прямо вказують: будете писати про політику – вилетите звідси довічно. Пишіть про ніщо. Творчість повинна бути м’якенькою як циця коханої, аби читачі сонливо плили в ній на хвилях солодкої патоки.
І тут на тобі! – читаю: « У першій сотні партії «ЗЕ» 73 єврея, 13 росіян, і аж 9 українців! А в Опозиційному блоці «За життя» - 43 єврея.
І тут на тобі! – читаю: « У першій сотні партії «ЗЕ» 73 єврея, 13 росіян, і аж 9 українців! А в Опозиційному блоці «За життя» - 43 єврея.
Тональність до мінор пасує будням,
А дням святковим - щебетливе ре...
А дням святковим - щебетливе ре...
Поглядом уперся під животик,
Перса хтиво пестять моцаки.
Перса хтиво пестять моцаки.
Хочеш оду про жінчину вроду?
В цьому ділі я гарний ашуг.
В цьому ділі я гарний ашуг.
Щоденно гавкаю на люд
І говорю ув очі "правду".
І говорю ув очі "правду".
Рятуйте, сестри! Бо ухопить грець!
Нема бажання брати в руки ручку!
Нема бажання брати в руки ручку!
З гілки ворона кряче,
Бекає щось коза...
Бекає щось коза...
Шановні друзі!
Ще у травні на «Книжковому арсеналі» в Києві, а потім у Спілці письменників України відбулася презентація моєї книжки «Вітражі». Не зогледівся, як майже увесь її тираж розкупили люди. Прошу вибачення у дописувачів сайту «Поетичні майстерні» за те, що не запропонував саме їм у першу чергу придбати її, оскільки ми тут всі свої люди, знаємо одне одного не один рік.
Ще у травні на «Книжковому арсеналі» в Києві, а потім у Спілці письменників України відбулася презентація моєї книжки «Вітражі». Не зогледівся, як майже увесь її тираж розкупили люди. Прошу вибачення у дописувачів сайту «Поетичні майстерні» за те, що не запропонував саме їм у першу чергу придбати її, оскільки ми тут всі свої люди, знаємо одне одного не один рік.
Отже, "кіборги" зайві, у тренді - "Квартал" і "Свати".
Зрада перемогла. Вмерла ніч за кривавим світанком,
Зрада перемогла. Вмерла ніч за кривавим світанком,
Дзбан життя давно вже не по вінця,
Випиває суєта літа.
Випиває суєта літа.
Коза рогами гахнула у тин,
Белькоче: - Помогти поетці мушу.
Белькоче: - Помогти поетці мушу.
Поклали в гріб. Живим! Ну ти прикинь!
І хутко до кафе ковтати брагу.
І хутко до кафе ковтати брагу.
Думав, що навшпиньки з хати зранку
Утечу хутенько від судьби.
Утечу хутенько від судьби.
Як сталось, що у зла слуга - добро?
Напохваті майстри в купипродайок?
Напохваті майстри в купипродайок?
Поважають того лише дуже,
В кого істина скніє в іржі.
В кого істина скніє в іржі.
Ця дорога веде у провалля, а інша у яр,
Крила зрізали гноми та пір'ям оперюють культі.
Крила зрізали гноми та пір'ям оперюють культі.
Тиша. Сповідь. Мій слухач - ця ніч,
Кінчиком крила стираю сльози.
Кінчиком крила стираю сльози.
І гримнув туш над генієм таки!
Сичать колеги, наче змії в кублах.
Сичать колеги, наче змії в кублах.
Я - вогнептах, дитина сонця,
Люблю цей світ, не вередун.
Люблю цей світ, не вередун.
І Бог, і сатана жадають душ,
Зривають їх, немов із клумби ружі.
Зривають їх, немов із клумби ружі.
Дідуганище я, а не мачо,
Вже такий собі - не о-го-го.
Вже такий собі - не о-го-го.
Лиш одній красуні не належу,
Жменя їх. А, може, трохи більш.
Жменя їх. А, може, трохи більш.
Кривавий сніг обарвлює пастелі,
Пропахла димом--порохом трава.
Пропахла димом--порохом трава.
Від сумних думок солоні нюні
Ллються у долоні шкарубкі.
Ллються у долоні шкарубкі.
У країні, де правлять пейса -
Звично сваряться хохлаки.
Звично сваряться хохлаки.
Все із золота у сусіда,
Наче в Мідаса - зуби, дім...
Наче в Мідаса - зуби, дім...
Весна! Гуде кульбабчине весілля!
Зима - навтьоки, з вирію - бузьки.
Зима - навтьоки, з вирію - бузьки.
Чому наш шлюб, як дикий мед гірчить?
Обняв жону, а от думками - в любки.
Обняв жону, а от думками - в любки.
Згубив до слави нитку Аріадни!
Оголосили музоньки війну!
Оголосили музоньки війну!
Кипить безсилим гнівом Україна,
Де спокій був - тепер бездонний вир...
Де спокій був - тепер бездонний вир...
ОЦЕ ЗГАДАВ, НІ СІЛО І НЕ ВПАЛО,
ЩО Я ПЕРЕД ВЕНЕРОЮ В БОРГУ.
ЩО Я ПЕРЕД ВЕНЕРОЮ В БОРГУ.
Віряни, звично, біля аналоя
П'ють кров Христову з почорнілих вен.
П'ють кров Христову з почорнілих вен.
- Тут не так! Треба з права на ліво!
І співати не "Тьох!" - просто "Фіть!"...
І співати не "Тьох!" - просто "Фіть!"...
На плечах святкова і біла як світ вишиванка,
Розплющую очі та чую грайливе "Привіт!".
Розплющую очі та чую грайливе "Привіт!".
А віршик гарний, наче,
Пригледівсь - у димах.
Пригледівсь - у димах.
Я не очікую чудес,
Життя і так - прекрасна казка.
Життя і так - прекрасна казка.
Знову на подвір'ї виє пес
Цапає зубами ногу босу.
Цапає зубами ногу босу.
Нині творчість - це жахні страждання,
Після ночі голова бо-бо.
Після ночі голова бо-бо.
Тьху ти! Не хочеться сексу ізнову?
Страхіття!
Страхіття!
Гримить гроза, залив окопчик дощ,
Втопилася веселка у розмаї.
Втопилася веселка у розмаї.
У кожного естетика своя -
Позлітний борщ чи глупство з вензельками.
Позлітний борщ чи глупство з вензельками.
Ліриці пасує з медом ванна,
Істині сумній - сусальний лак.
Істині сумній - сусальний лак.
Муза в сльози: - Скосили отави!
Замигичило, настрій дурний...
Замигичило, настрій дурний...
Бовдур! Цілий вік на владу гавкав!
Гриз КучмУ, тепер команду "ЗЕ".
Гриз КучмУ, тепер команду "ЗЕ".
Людям хліба і видовищ треба,
Люблять безголові тру-ля-ля.
Люблять безголові тру-ля-ля.
Несила цілий вік тягнути гуж,
Штани тримать не помагає пасок.
Штани тримать не помагає пасок.
Тихий київський ранок, гроза відгриміла вночі,
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
Знаю, гарно у тебе між цицями,
Бо вродливиця ще молода.
Бо вродливиця ще молода.
Перший крок у вічність, зиму, тишу...
Перший видих в сум і самоту.
Перший видих в сум і самоту.
В душі любові сяє чистий промінь
Веселкою в квітучому саду.
Веселкою в квітучому саду.
Ховає дід онука в домовину,
Простого воя - не з команди " Зе".
Простого воя - не з команди " Зе".
Втопилася хмаринка у розмаї,
Веселка в піднебессі майорить.
Веселка в піднебессі майорить.
Дзуміє бджілка над чолом поета,
Травиця пил із ніжок обміта.
Травиця пил із ніжок обміта.
Чи нам потрібні спокій, мир? Аякже!
Ми ж не шаленці, а здорові люди.
Ми ж не шаленці, а здорові люди.
Мій дід перевертається в гробу -
Скацапився онук, матюк у пащі.
Скацапився онук, матюк у пащі.
Президент - в ярмолці,
У прем'єра - пейса,
У прем'єра - пейса,
Не чіпай святого! Бо...святий!
Президент новий - чувак безгрішний.
Президент новий - чувак безгрішний.
Мовчати б варто. Щезнути. Прецінь
Ще маю честь - громадянин, не ватник.
Ще маю честь - громадянин, не ватник.
В колеги раж, щодня по три еклоги!
А в мене в голові один туман.
А в мене в голові один туман.
Хіба це нота до?
Не клякса на клавірі?
Не клякса на клавірі?
Весна-красна! Не вірите? Їй бо!
А нічка темна, час такий як треба...
А нічка темна, час такий як треба...
Знайомтеся, братове, я - хохляк,
Усе життя не вистачає грошей.
Усе життя не вистачає грошей.
Пішачок став ферзем. Королеві шахує тура,
Знову мат! Це ж укотре від відчаю стисло аорту!
Знову мат! Це ж укотре від відчаю стисло аорту!
В Полтаві ранок. Лапу лиже кіт,
Хоч і бродяга, та охайний котик.
Хоч і бродяга, та охайний котик.
Зайшов тихенько в жінчин будуар -
Лежить Амур-чужинець на Венері.
Лежить Амур-чужинець на Венері.
Вітер часу зніс верхівки щогл,
Від вітрил зостався тільки шалик.
Від вітрил зостався тільки шалик.
Я в меншості. Пишу пісні та вірші,
Пегас гарує в творчій борозні.
Пегас гарує в творчій борозні.
А між нами буяє любов,
Хоч недавно була тільки дружба.
Хоч недавно була тільки дружба.
Мисль розумна на папір повзе,
Склались естетичні горе-пазли.
Склались естетичні горе-пазли.
ОбрАзи, біль і страх - крихка слюда,
Живим - живе, минуле ж - чорна скверна.
Живим - живе, минуле ж - чорна скверна.
Втомилась ластівко? Лягай,
Зроблю масаж тобі й котові.
Зроблю масаж тобі й котові.
Хто сказав, що любов - це дурман,
Той зневаги та осуду вартий.
Той зневаги та осуду вартий.
Я ж неначе помер! Триста літ як уже поховали,
Пам'ятаю, як клали кацапи живим у труну.
Пам'ятаю, як клали кацапи живим у труну.
Вдягнули дурня у порфиру,
Вручили сало й коровай.
Вручили сало й коровай.
Ну як, в паяца гарна маска,
Ковпак і рваний комбідрес?
Ковпак і рваний комбідрес?
Проклюнулися ріжки в баранця,
А разом з ними тяга до ягничок.
А разом з ними тяга до ягничок.
Впала на аркуш поезії крапля,
Перезирнулись Венера й Ерот:
Перезирнулись Венера й Ерот:
Який же цей чудовий світ!
Достоєн полотна і вірша!
Достоєн полотна і вірша!
Уранці прочитав поез кіло,
Пегасик-реготун утік у небо.
Пегасик-реготун утік у небо.
Розкажу про капосне потроху,
З читачем контракт-ангажемент.
З читачем контракт-ангажемент.
Згар у серці. Сиплеться зола,
Непотрібен більше анестетик.
Непотрібен більше анестетик.
Я не біла ворона, лише не такий, як усі,
На усміхнену кривду спокійно дивитись не можу.
На усміхнену кривду спокійно дивитись не можу.
Лютуй, кохана, мовби та гюрза
І розцвітай від бійки, наче мальва.
І розцвітай від бійки, наче мальва.
В шибку дзьбом вистукує шпак,
Кличе стоси покинути книжні.
Кличе стоси покинути книжні.
Я людоловом був усе життя,
Невільницький налигач - красне слово.
Невільницький налигач - красне слово.
Радість німа померкла,
Чорно поліг курай.
Чорно поліг курай.
Тобі навіщо жінка здалась?
Як пупс? Придаток до трусів?
Як пупс? Придаток до трусів?
Задовбало в корінь кайлування,
На роботі, наче той ішак.
На роботі, наче той ішак.
Накладує рум'яна пишна краля,
Цибата, гостроноса і руда.
Цибата, гостроноса і руда.
Для війни є кворум,
Глашатаї в долі.
Глашатаї в долі.
Кажуть люди, два плюс два - чотири,
А у мене неодмінно п'ять:
А у мене неодмінно п'ять:
Сумую. На столі окраєць хліба,
Пройшли плачі, заламування рук.
Пройшли плачі, заламування рук.
Ізнов не спалось допізна,
Розхвилювався, наче хлопчик.
Розхвилювався, наче хлопчик.
З левиці впала машкара овеча,
На світі цим вона така одна.
На світі цим вона така одна.
Якби молодість знала...
Та вона ще дурна.
Та вона ще дурна.
Дочерпуйте мої джерельні води,
Все ваше,- не соромтеся, їй бо.
Все ваше,- не соромтеся, їй бо.
На полотні рожева пастораль.
На перший погляд, наче все чудово.
На перший погляд, наче все чудово.
Від раю загубилися ключі,
На самоті ковтаю гірко сльози.
На самоті ковтаю гірко сльози.
Єхидна вила: - Більше не прийду!
Бо сайтом критик нехороший повза.
Бо сайтом критик нехороший повза.
Судьба в обличчя кинула "ха-ха!",
Шансон укотре виборець забацав.
Шансон укотре виборець забацав.
Голосок народу - річ сакральна,
Претенденти - "люкс"! Хоч стій, хоч плач.
Претенденти - "люкс"! Хоч стій, хоч плач.
Судьбу свою одразу упізнав,
Як тільки упірнула длань під гетрики.
Як тільки упірнула длань під гетрики.
- У колеги музика не та!
Хоч не чула - гавкаю заочно.
Хоч не чула - гавкаю заочно.
Питання руба: жити нащо?
Котові все під хвіст піде.
Котові все під хвіст піде.
Сьогодні востаннє водитиму на екскурсію до пекла графоманів. Мій контракт закінчується, наймачі вдоволені, на рахунку в Приватбанку вже лежить немала сума, якої вистачить аби видати з десяток брошурок любовної лірики. За домовленістю з володарями геєни я не тільки показую страхіття, але й розказую за що саме того чи іншого грішника розпинають на дибі, вливають сірку до рота, полощуть кропивою зад або перекручують пальці на м’ясорубці.
Як і завжди, з неба звично опускається швидкісний ліфт з якого виходить черговий гурток недооцінених геніїв.
Як і завжди, з неба звично опускається швидкісний ліфт з якого виходить черговий гурток недооцінених геніїв.
Негода, саме час писати вірші,
Весна, а сніг стіною - ти прикинь!
Весна, а сніг стіною - ти прикинь!
До хребтів поприлипали ковбики,
Здихля, це, братове,- не поет.
Здихля, це, братове,- не поет.
Сизифові гора упала з пліч,
Вилазять з нір зацьковані таланти.
Вилазять з нір зацьковані таланти.
Час іти, відкрилася тюрма,
Змив з душі брудні шматочки піни.
Змив з душі брудні шматочки піни.
Спитаю в лоба, тільки не лякайтесь,
Хоч знаю - будуть дикі воплі, крик:
Хоч знаю - будуть дикі воплі, крик:
То, хочеш коханкою бути?
Подобаюсь, наче Амур?
Подобаюсь, наче Амур?
Для щупака плотвичка - ситний корм,
Тримає здобич живолуп на мушці.
Тримає здобич живолуп на мушці.
Ох і "набожний" люд!
Хрестоперстна молитва отари,
Хрестоперстна молитва отари,
Із карася зчищається луска
Не важко, а із окуня - погано.
Не важко, а із окуня - погано.
У небо сонце лізе вище й вище,
Весна-красна! Преблага пастораль!
Весна-красна! Преблага пастораль!
Ерот осліп! Любов збиває з курсу,
Ступає на слизьку стезю нога.
Ступає на слизьку стезю нога.
Тріолі та форшлаги вже не ті,
Елегії не чути в ґвалті торжищ.
Елегії не чути в ґвалті торжищ.
Ми, митці, прийшли у білий світ
Аби вам писати віршенята.
Аби вам писати віршенята.
Вибір без вибору. Шансів на щастя нема,
Байдуже - буде Абрам керувати чи Мойша...
Байдуже - буде Абрам керувати чи Мойша...
Ноти, акорди, теми,
Рими, абзаци, титли...
Рими, абзаци, титли...
Хочете відкрию вам секрет,
Вийду із хмільної офензиви?
Вийду із хмільної офензиви?
Дружина клопітка майнула треном,-
Усе по колу – діточки, плита…
Усе по колу – діточки, плита…
Я - берегиня, для сім’ї - свята,
Люби мене, мій муже кароокий.
Люби мене, мій муже кароокий.
Люди як люди, - на ближнього точать ножі,
Брешуть і крадуть потроху - нічого нового.
Брешуть і крадуть потроху - нічого нового.
Здрастуй, весно! Сапи та лопати
Просяться ізнову на межу.
Просяться ізнову на межу.
Чи Божий рай сотворено для зла?
Дніпром течуть біда і чорна зрада...
Дніпром течуть біда і чорна зрада...
Як набовкаю лишнє - покаюсь,
Без цензури тепер ні рядка.
Без цензури тепер ні рядка.
Втома, спати хочу, пісно в роті,
Голова тяжка, немов чавун.
Голова тяжка, немов чавун.
Весніє. В небо цілиться тюльпан,
Лебідок пара сіла на ставочок...
Лебідок пара сіла на ставочок...
Я знав, що із Майданом щось не так,
"Свої" своїм стріляли підло в спини..
"Свої" своїм стріляли підло в спини..
В Охотськім морі плава риба палтус,
Живе в Зімбабве тлустий павіан.
Живе в Зімбабве тлустий павіан.
Дурні хахли ділили булаву
І рвали одне одному горлянки.
І рвали одне одному горлянки.
Вижив. А мусив попасти на зуби Гекаті...
Слава героям! Із фронту вернувся! Ура!
Слава героям! Із фронту вернувся! Ура!
Кум бовкнув: " Я - поезії ікона!
Переступаю вічності межу...."
Переступаю вічності межу...."
Анумо у сторону жарти,
Бо тема серйозна, ще та:
Бо тема серйозна, ще та:
Я сьогодні піду і прощатися, мабуть, не буду,
Ще в обіймах твоїх, а думками давно вже не тут.
Ще в обіймах твоїх, а думками давно вже не тут.
В любовних іграх я естет-педант,
Кладу для втіхи в ліжко п'ять подушок.
Кладу для втіхи в ліжко п'ять подушок.
Музи заслабли, хворіє крилатий мій кінь,
Критик сказав, що віршую я дуже погано.
Критик сказав, що віршую я дуже погано.
Зійшла планета із орбіти,
Згоріли залишки добра.
Згоріли залишки добра.
Хіба погано жити у нірвані,
Без звинувачень та прощальних сцен?
Без звинувачень та прощальних сцен?
Вимучив елегію таки,
Прочитай, мій братику, не бійся.
Прочитай, мій братику, не бійся.
Закусила вудила поезія й риссю пішла,
Замітає хвостищем Пегас перелякані зорі.
Замітає хвостищем Пегас перелякані зорі.
Про кохання писати не хочу, а мушу,
Бо інакше втечуть геть усі читачі.
Бо інакше втечуть геть усі читачі.
Вчепивсь у Пегасову гриву,
Покинув обридлий Парнас.
Покинув обридлий Парнас.
Із правди здерто позолоту,
Як шовк вуалі із фати:
Як шовк вуалі із фати:
Прозрів. Тепер не бевзик-пришелепа,
Сатирик між поетів - глупства прес.
Сатирик між поетів - глупства прес.
Віршенята є в кожній книгарні,
Я ж відомий поет, а не штибз.
Я ж відомий поет, а не штибз.
Ой, не хлипай дружинонько люба!
Не кажи, що тебе не люблю!
Не кажи, що тебе не люблю!
Бенкетує зима. У хмарині зашпортався промінь,
Чорні вирви на полі пшеничному сніг обілив.
Чорні вирви на полі пшеничному сніг обілив.
І тем нема, і настрою, і часу -
Усе переточила суєта.
Усе переточила суєта.
Душу гаспид украв, я осліп і оглух, о мій Боже!
З рук упало перо, з вен порізаних витік талант.
З рук упало перо, з вен порізаних витік талант.
В багні рибар здіймає каламуть,
Щоб карасі не бачили підсаки.
Щоб карасі не бачили підсаки.
Нене, знов привиділася ти!
Хочу доторкнутися руками.
Хочу доторкнутися руками.
У дитинство вже не повернути,
Дідуган зробився з хлопчака.
Дідуган зробився з хлопчака.
Невдатної поезії нема,
Всі -генії, померли графомани.
Всі -генії, померли графомани.
Знову болісний крик несподівано спокій порушив,
На сеанс терапії отримав жмутину заяв.
На сеанс терапії отримав жмутину заяв.
Як правило, кортить писати зрання,
Але обсіли думоньки сумні:
Але обсіли думоньки сумні:
За пихату зневагу і купу образ аз воздам,
Недовіри вручаю заочно віршований вотум.
Недовіри вручаю заочно віршований вотум.
Що, давно свою красу не мацав?
- Руки геть! - кричить жона,- Не руш!
- Руки геть! - кричить жона,- Не руш!
Коли життя ламає долі щит
І хмара застеляє промінь сонця,
І хмара застеляє промінь сонця,
Поет із дуба у дитинстві впав,
Відтоді пише тільки про природу.
Відтоді пише тільки про природу.
Шановні друзяки-поети,
Дарую востаннє привіт.
Дарую востаннє привіт.
Ну хіба у тому є вина,
Що мій муж не воїн, а амеба?
Що мій муж не воїн, а амеба?
Ох і лютий поетів гурт!
Той сокиру несе, той лопату.
Той сокиру несе, той лопату.
Без ноги йде вояка із посохом,
Сивий чуб замітає чоло.
Сивий чуб замітає чоло.
Упав до ніг вінок зів'ялих снів,
Чуби хлоп'ят вгортаються ув іній.
Чуби хлоп'ят вгортаються ув іній.
Послав Господь не жінку, а козу,
Вертихвістку брикливу й гонористу.
Вертихвістку брикливу й гонористу.
Хоча з пієтетом природу не раз описав,
Аж серденько мліло від виряджених краєвидів.
Аж серденько мліло від виряджених краєвидів.
Осіяла істина проста,
А до цього був як пришелепа:
А до цього був як пришелепа:
Я - сатирик так собі, не дуже,
Для митців сучасних зам'який.
Для митців сучасних зам'який.
Сніжком замітає садочок півднЯ,
Аж гнуться обтяжені віти.
Аж гнуться обтяжені віти.
У правдоруба, браття,- все не так,
Трюїзмами одразу б'є у лоба.
Трюїзмами одразу б'є у лоба.
Сичить гадюка: "Будь!
Повзу саджати квіти.
Повзу саджати квіти.
За вікном сльозавить дощ рясний,
Сів, безногий, в ліжечку Прокруста.
Сів, безногий, в ліжечку Прокруста.
Я в переконаннях одинак,
Бо не хочу миру із ордою.
Бо не хочу миру із ордою.
Прийшла додому втомлена любов,
Вмостилася на ліжку-сексодромі.
Вмостилася на ліжку-сексодромі.
Війна на Парнасі! Кубло розсичалось гадюк!
Кусаються змії,- з пихою, вельбучним апломбом.
Кусаються змії,- з пихою, вельбучним апломбом.
От і все. Через тисячу років аж біль відпустив,
Чорнорота ненависть не глипає поглядом вовчим.
Чорнорота ненависть не глипає поглядом вовчим.
Укліщився в сідниченьку зоїл,
Щодня гризе мої творіння, злюка:
Щодня гризе мої творіння, злюка:
Замріявся (на те я і піїт),
Із пуза долина приємний буркіт.
Із пуза долина приємний буркіт.
Свобода, браття! Нумо у церкви!
Пірнімо купно в благодаті кубла!
Пірнімо купно в благодаті кубла!
Шукати глузд у глупстві я мастак,
Кладу осібно мухи та котлети.
Кладу осібно мухи та котлети.
Хрон (infernum) - це делікатес,
Чистить чакри творчості шалено.
Чистить чакри творчості шалено.
Доста глупства! Посивіли пейси,
Додалося у лобі ума.
Додалося у лобі ума.
Час минув еротичних поез,
Їх чимало писалося літом.
Їх чимало писалося літом.
Якщо поезії немає у душі -
Нелегко жити, серце в онімінні.
Нелегко жити, серце в онімінні.
Є в оркестрі скрипки та валторни,
Вік учились грати недарма.
Вік учились грати недарма.
Уночі поети нині сплять,
Перевірив - ніч сидів у неті.
Перевірив - ніч сидів у неті.
У гумористів клізмочки відерні
Лікують поетичний енурез.
Лікують поетичний енурез.
Кремлівський бог, насправді - сатана,
В прислужниках - пекельні людолови.
В прислужниках - пекельні людолови.
Люд обабіч пливе і від горя відводить свій погляд,
Щільно совісті глас огортає болотяна тиш.
Щільно совісті глас огортає болотяна тиш.
Випив мудрості піалу,
Вибився у люди:
Вибився у люди:
Вилазить боком, друзі, мартопляс,
Любові закортіло (навіжений!).
Любові закортіло (навіжений!).
Несу власну голову гордо!
Бо..."геній"! Об"їжджувач муз!
Бо..."геній"! Об"їжджувач муз!
Йшов 1992-й рік. В країні лютував економічний хаос. Ламалися стереотипи, людські долі, родини. Ще жили пліч-о-пліч кати та їхні жертви, не було збудовано квадрильйона квадратних метрів височенних парканів між однотипними садибами керівників підприємств та робітниками. І морок минулого ще дихав у потилицю громадянам, які вирішили будувати власну незалежну державу.
У восьмидесятишестилітньому віці помер академік Фіалко. Хороший був чоловік. Викладав теоретичну механіку та опір матеріалів у танковому училищі. Помер прямо під під'їздом нашого будинку, впавши під час розмови з моїм братом йому на руки. Оскільки ми були сусідами, то дружина покійного попросила мою матір допомогти з похороном. Звичайно, вона погодилася.
У восьмидесятишестилітньому віці помер академік Фіалко. Хороший був чоловік. Викладав теоретичну механіку та опір матеріалів у танковому училищі. Помер прямо під під'їздом нашого будинку, впавши під час розмови з моїм братом йому на руки. Оскільки ми були сусідами, то дружина покійного попросила мою матір допомогти з похороном. Звичайно, вона погодилася.
Жувалась костомаха досить довго,
М'якою стала, можна і ковтнуть.
М'якою стала, можна і ковтнуть.
Жувалась костомаха досить довго,
М'якою стала, можна і ковтнуть.
М'якою стала, можна і ковтнуть.
Без кохання щось воно не те,
Супом не привабить будня ложка.
Супом не привабить будня ложка.
У глибинах космічної плоті
Зорепадами крутить квазар.
Зорепадами крутить квазар.
Не тягніть на Парнас поета!
Не штовхайте в калашний ряд!
Не штовхайте в калашний ряд!
Синочкові забаглося борща
І часничку пахучого головку.
І часничку пахучого головку.
Ланцюг душевної неволі,
Напій гіркавий з полину...
Напій гіркавий з полину...
Ми зайняті. Гопак схрестили з вальсом,
Важлива справа! Котик скаже "Няв!"
Важлива справа! Котик скаже "Няв!"
Не пишуть про любов старі діди,
Посохли перевтомлені кабаки.
Посохли перевтомлені кабаки.
За книшем навідався в сільмаг,
Глянув ціни -тьохнуло під серцем.
Глянув ціни -тьохнуло під серцем.
- А хто він - Бог? Вселенський деміург?
Чи той, у кого Каїн був онучком?
Чи той, у кого Каїн був онучком?
Ось і перший сніжок. Дочекалася осінь сестриці,
По шовковому платтячку навхрест сорочі сліди.
По шовковому платтячку навхрест сорочі сліди.
Доста в чаті докучати людям,
Писунам влаштовувать парник.
Писунам влаштовувать парник.
Із мене досить ґвалту, революцій,
Кажу "Привіт!" - відповідають "Гав!".
Кажу "Привіт!" - відповідають "Гав!".
Сьогодні млявий. День рахую ґав.
Не вистачає, мо', тестостерона...
Не вистачає, мо', тестостерона...
Ранок. Спить утомлена столиця,
Сигаретний вруниться димок.
Сигаретний вруниться димок.
Історія страшна. Тож я присяду
І вип'ю для відваги грамів сто.
І вип'ю для відваги грамів сто.
Невідомо - правда це чи жарт,
Знамо тільки - місяць був уповні.
Знамо тільки - місяць був уповні.
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Ну ти подивися який борзописець!
Пером безупину шкребе!
Пером безупину шкребе!
А море штормить! Бурунами заплигує в небо,
Баклани та чайки сардинки хапають між хвиль.
Баклани та чайки сардинки хапають між хвиль.
У кота нірвана! Не буди!
Спить на пузі у вельбучній позі.
Спить на пузі у вельбучній позі.
Ніч дрімає. В хаті нітелень,
Лиш скрипить напівзакрита хвіртка.
Лиш скрипить напівзакрита хвіртка.
От нащо свиням гриви заплітати,
Підковувати змучену блоху?
Підковувати змучену блоху?
Зігнав сонливий усміх з писка,
Потер долоні шкарубкі.
Потер долоні шкарубкі.
Тікаю із тілесної тюрми,
На полі бою впав. Мабуть, убитий.
На полі бою впав. Мабуть, убитий.
Хазяїн бульбу насипає в лантух,
Багач! Не понтовитий фраєрок.
Багач! Не понтовитий фраєрок.
Застряг поміж трухлявих щогл,
Узяв фальшиву ноту:
Узяв фальшиву ноту:
У небесах - міжхмарна просинь,
На мештах - листячко руде.
На мештах - листячко руде.
Ось одягну хутенько плавки
Й відкрию, друзі, вам секрет:
Й відкрию, друзі, вам секрет:
Бреде крізь ніч хитлива постать
(почастували кум й кума).
(почастували кум й кума).
В любові не існує заборон,
Коханому належить все прощати.
Коханому належить все прощати.
Дружина - це трояндовий бутон,
Цей світ на ружі пишні пребагатий.
Цей світ на ружі пишні пребагатий.
Дуже ласий, сестри, до кохання,
В цій науці - геній! Патріарх!
В цій науці - геній! Патріарх!
Я - лагідний мужик, не злобний орк,
Є діточки, супружниця законна.
Є діточки, супружниця законна.
Зайшов на сайт - гримить стражденний стогін,
В Пегаса зляк, ірже з-під закарлюк.
В Пегаса зляк, ірже з-під закарлюк.
Маю, браття, дрібочку таланту,
Люди шепчуть: "Віршик не такий.
Люди шепчуть: "Віршик не такий.
В Ерато дар лежить на терезах,
Вирішує чи дати... довго судить.
Вирішує чи дати... довго судить.
Десант піїтів висадивсь на Марс,
Пригледівсь - українські графомани.
Пригледівсь - українські графомани.
Я - дід старий. Од вітру хилита,
Давно уже у пазусі не шастав.
Давно уже у пазусі не шастав.
Мужик я мудрий, писок вельми хитрий,
А люди як сварливі дітлахи.
А люди як сварливі дітлахи.
Амур життя, нарешті, освітив,
Чіпляється панчоха за ширінку.
Чіпляється панчоха за ширінку.
Попів у рясах трохи полякаю,
На грішників метатиму громи:
На грішників метатиму громи:
Не знаю- нині мир, а чи не мир,
Живий, а мо' купаюся у Леті...
Живий, а мо' купаюся у Леті...
У пам'яті айва завжди рясна,
Цвіте духм'яно, ніжно-білопінно...
Цвіте духм'яно, ніжно-білопінно...
"Яка різниця?"- каже сонна "вата"
Й уперто набивається в рідню.
Й уперто набивається в рідню.
Сьогодні в моді сюр, хрущі на маракуйї,
І під старовину обшмульганий кожух.
І під старовину обшмульганий кожух.
Прийшла охота рюмсати й мені,
Пустити хоч одну гарячу слізку.
Пустити хоч одну гарячу слізку.
Гуде народець: "Слава! Га-га-га-а!",
Кликуша із трибуни щось балака...
Кликуша із трибуни щось балака...
О, муже мій! Бери мене! Бери!
Впади росою на суху долину!
Впади росою на суху долину!
Я стріляю прицільно з гармати,
За щасливе майбутнє, цукерковий трон.
За щасливе майбутнє, цукерковий трон.
Я стріляю прицільно з гармати,
За щасливе майбутнє, цукерковий трон.
За щасливе майбутнє, цукерковий трон.
За дулю із маком іде боротьба,
Отримає облизня кожен.
Отримає облизня кожен.
Дружок гіркаву правду розказав,
(що ж - час від часу виють і собаки):
(що ж - час від часу виють і собаки):
Я сміюся крізь сльози, інакше поглине пітьма,
Ні на мить те, що бачив у пеклі, забути не можу...
Ні на мить те, що бачив у пеклі, забути не можу...
Моє місце не тут - біля ложки, каструлі й тарілки,
І не ручка з блокнотом являється сенсом життя.
І не ручка з блокнотом являється сенсом життя.
Без "мусі-пусі" - не життя. а сон,
Ерзац снаги, сироватка чуттєва.
Ерзац снаги, сироватка чуттєва.
Любить киця голівки від мойви
(треба якось погризти й собі).
(треба якось погризти й собі).
Дівочі мрії кубляться в лобах,
Дізнатись про одну хоча би хочу.
Дізнатись про одну хоча би хочу.
Нудьгуючи втелющився у шлюб,
Купив жоні фату в рожевих рюшах.
Купив жоні фату в рожевих рюшах.
Життя якесь не те. На букву Же.
Керують брехуняки-торбохвати.
Керують брехуняки-торбохвати.
Життя підступно поміняло колір,
Трагедія - на зміну вар'єте...
Трагедія - на зміну вар'єте...
Під років сто до істини доріс,
Второпав нащо в світі чорнобрива:
Второпав нащо в світі чорнобрива:
Не кусайте мене, дівчата,
Бо хороший, коли й не сплю.
Бо хороший, коли й не сплю.
Хочеться тепла краплину ще,
Щоб пахтіло липою, аїром...
Щоб пахтіло липою, аїром...
Я переплакав дощ. Роси було до біса,
Жона усеньку ніч втирала сопляки.
Жона усеньку ніч втирала сопляки.
На Дніпрі не видно голих торсів,
Повтікали, мабуть, в інтернет.
Повтікали, мабуть, в інтернет.
Покаюся. Ізнову, браття, винен,
А, може, то у мене їде дах?
А, може, то у мене їде дах?
З голодухи я тещу подряпав.
- Добре,-каже,- чекай, не кричи!
- Добре,-каже,- чекай, не кричи!
Красуню цілувати - чиста блаж!
Найліпше - у вишнево-спілі губи.
Найліпше - у вишнево-спілі губи.
Правду мовлю дурну, обсмалю на вогні кабана,
Повитягую з власних очиць шпичаки і колоди:
Повитягую з власних очиць шпичаки і колоди:
Бачу тему, аж перо дрижить
Поступово всі одкрию карти.
Поступово всі одкрию карти.
Тепер моя жона без целюліту,
Біля сапи ізвечора дріма.
Біля сапи ізвечора дріма.
Полтава. Ранок. Тиш. Аеродром.
На полі косить дід хазяйновитий.
На полі косить дід хазяйновитий.
Після втіхи - хропаки, нірвана...
Але я ще ласки не наївсь.
Але я ще ласки не наївсь.
Одчепилась мара аж під осінь,
Надто довго химеру терпів.
Надто довго химеру терпів.
Ось і літу кінець. Закрутив огірки, помідори,
Втретє викачав мед і картоплю у погріб поклав.
Втретє викачав мед і картоплю у погріб поклав.
На гостре каміння упав. Твердо.
Піджовує мовчки товпа.
Піджовує мовчки товпа.
А сьогодні віншую пернатих,
Горобцеві кришу коровай.
Горобцеві кришу коровай.
Мене Господь ліпив із глини,
Не знаю нащо, таїна.
Не знаю нащо, таїна.
Без Грея нудиться Ассоль,
Жує підсмажену оливку..
Жує підсмажену оливку..
Природа, звісно,- штука гарна,
Довкола хмари і дуби...
Довкола хмари і дуби...
В раю господарює банда -
Усе що маєм віддамо.
Усе що маєм віддамо.
З парубоцтва шугаю між перса дівочі,
Клав у ліжка, м'які спориші.
Клав у ліжка, м'які спориші.
Бачу острів журби. А довкруж море сліз,
Тут мій батько працює за плугом
Тут мій батько працює за плугом
Доліплюється образний кульбіт,
Крещендо у строфі заключній, гуркіт.
Крещендо у строфі заключній, гуркіт.
Христос уважно дивиться з ікон,
Тече народ - діди столітні, вдови...
Тече народ - діди столітні, вдови...
Левиці знають, що цікавить левів,
До кожного кота знайдуть ключа.
До кожного кота знайдуть ключа.
Гула дружина - як пила,
Іздох. Злетів у небо.
Іздох. Злетів у небо.
Усе гаразд. Машина є, курник,
Прагматик я розважливий, не цинік.
Прагматик я розважливий, не цинік.
Є правда щира. Є гидка олжа,
Жадоба у чуже встромляє ікла.
Жадоба у чуже встромляє ікла.
В мій Едем з усіх сторін - сліди,
Тирять гості рими, душу, капці.
Тирять гості рими, душу, капці.
Сьогодні, любі, вперше не брешу,
Із вуст злітає ваговита правда.
Із вуст злітає ваговита правда.
Будинок гарний, наче. Моноліт.
Та щойно опущу свої повіки,
Та щойно опущу свої повіки,
Узяв гітару, бринькнув ноту фа,
Жона підсіла на дубову лаву.
Жона підсіла на дубову лаву.
Бомжак окрада зухвало
Порожню сусідську дачу.
Порожню сусідську дачу.
Сідає сонце. Гасне яра мідь,
Летять ключі до вирію стокрилі.
Летять ключі до вирію стокрилі.
Утомлений. Спочину у житах,
Косити важко. Ех, - якби ж у парі!
Косити важко. Ех, - якби ж у парі!
Накричав поет на мене: - Геть!
Я - титан! А ти - зі скоморохів!
Я - титан! А ти - зі скоморохів!
Бреше з амвона пописько на паству,
А чи поет-бракороб не такий?
А чи поет-бракороб не такий?
Надійшла із тьми хвилина зла,
Крок - і провалився в темну прірву.
Крок - і провалився в темну прірву.
Жона не здається без бою,
На ложі кручуся як в'юн.
На ложі кручуся як в'юн.
Покопирсався донесхочу в носі,
Поспав, поїв (жона зварила плов).
Поспав, поїв (жона зварила плов).
Ось і перший дзвіночок - вистукує серце у грудях,
Потемніло в очах, а в легенях повітря нема.
Потемніло в очах, а в легенях повітря нема.
В лісах Зімбабве рижики доспіли,
Боровички вгорнулися в туман.
Боровички вгорнулися в туман.
Давайте обнімемось! Ну ж бо!
Забудем хвилини гіркі.
Забудем хвилини гіркі.
В Україні влада унікальна,
Голову зламав би й Архімед.
Голову зламав би й Архімед.
Я - людина! Не бридка свиня!
На нозі стирчить помитий палець.
На нозі стирчить помитий палець.
За Крим кацап отримує медаль,
А на Донбасі гра у "хрестик-нолик".
А на Донбасі гра у "хрестик-нолик".
Сатирики шматують всіх підряд,
Але в одного ніц немає шани.
Але в одного ніц немає шани.
Я - мудрий, битий часом ловелас,
Любов дозріла, чиста, без розпусти.
Любов дозріла, чиста, без розпусти.
Жона бува лукава - гірше дябла,
Як вип"ю - напада на неї сказ.
Як вип"ю - напада на неї сказ.
Вампірській дружбі швах прийшов, фінал,
Вельбучний рик за так уже не зійде.
Вельбучний рик за так уже не зійде.
Стало менше добра і гармонії,
Світу, мабуть, приходить кінець.
Світу, мабуть, приходить кінець.
Без слави жити - неймовірна мука,
Всім до лампади, а у мене стрес.
Всім до лампади, а у мене стрес.
Читаю графоманів - аж трясе!
Усе не так! Усі від мене гірші!
Усе не так! Усі від мене гірші!
Відпостував. Кріпився тиждень мужньо,
Город сапав, трудився як бджола.
Город сапав, трудився як бджола.
Кохану муха укусили,
Чи, гейби, зголоднілий гедзь.
Чи, гейби, зголоднілий гедзь.
Без фітнесу сьогодні пропадеш,
Не знає люд ні рала, ні лопати.
Не знає люд ні рала, ні лопати.
Вікно закрито. Човга тінь за склом,
Неситий погляд ковзає по шипці.
Неситий погляд ковзає по шипці.
Кигиче пісню діва бородата,
Сусід таких вподобує. Я - ні.
Сусід таких вподобує. Я - ні.
Сапали моркву й буряки,
Назавтра - кабачки та перці.
Назавтра - кабачки та перці.
Не сердся, струнка маракуйо!
Не дуйся, гостренький мій перчик!
Не дуйся, гостренький мій перчик!
Вважав, дурний, війна - для всіх війна,
Очільник - на коні, у перших лавах.
Очільник - на коні, у перших лавах.
За бунт розплата - дулі запашні,
Не буде жінці шуби із шиншили.
Не буде жінці шуби із шиншили.
Бігом нагодував свиню у клуні,
А то село аж збіглося на шум.
А то село аж збіглося на шум.
Язик у дурня, як ножака гостра,
Бундючних бевзів краще не займай.
Бундючних бевзів краще не займай.
Худнемо. Спадають ліф, труси,
Лазимо навприсядки на дачі.
Лазимо навприсядки на дачі.
А мені всього лиш двадцять років...
Про кохання мріялось дарма:
Про кохання мріялось дарма:
Ой, жіноцтво! Тяжко нам, біда!
Стало складно підчепити мужа.
Стало складно підчепити мужа.
Убережу невдаху-чоловіка
Од вибору ледачої жони:
Од вибору ледачої жони:
Не знав такої ще біди,
Став схожий на шамАна.
Став схожий на шамАна.
Люди люблять тістечка із кавою,
Шаурмою змащують персти.
Шаурмою змащують персти.
Життя гнітюче, як невдалий жарт,
Не садять нині злодіїв за грати.
Не садять нині злодіїв за грати.
Цієї днини - справжнє літо,
Уранці луг запнув туман.
Уранці луг запнув туман.
Будує люд катівні, Колізей,
Жує чуже, спливаючи від жиру.
Жує чуже, спливаючи від жиру.
Поети пишуть про кохання,
Народ на лірику підсів.
Народ на лірику підсів.
Сердитий песик ззаду покусав,
Встромив зубиська у побриті ноги.
Встромив зубиська у побриті ноги.
Мабуть, не обійтися без прологу -
Хліб не зросте, якщо не зоре плуг.
Хліб не зросте, якщо не зоре плуг.
Ковток вина терпкого? Кухоль браги?
Ти вибрав - пійло крапає з губи...
Ти вибрав - пійло крапає з губи...
Писати сів. Жона під ребра "тиць"
І каже: - Дуй хутчій надвір із хатки!
І каже: - Дуй хутчій надвір із хатки!
У віршуванні змалку вереда,
Слова смакую, начебто іриски.
Слова смакую, начебто іриски.
Година пізня. Третя чи опів...
Під ковдру заповзає хтива киця.
Під ковдру заповзає хтива киця.
Поетів я ізмалечку люблю,
Дядки нівроку, і тітки хороші.
Дядки нівроку, і тітки хороші.
Уми поснулих братчиків не руш,
Це - неживі, від подихів аж темно.
Це - неживі, від подихів аж темно.
У світі прагматичних торгашів
Купюрою губу одвислу пестив.
Купюрою губу одвислу пестив.
На хрестовині вИшу вже давно,
Цвяхи надійно вбито у кінцівки.
Цвяхи надійно вбито у кінцівки.
Присів на хмарку, бовтаю ногами,
Чешу пегасам гриви і хвости.
Чешу пегасам гриви і хвости.
Хотілося, братове, пописати,
Але сьогодні, мабуть, не судьба.
Але сьогодні, мабуть, не судьба.
Про що повинні думати мужі?
Хмарки у небі, вірші в позолоті?
Хмарки у небі, вірші в позолоті?
Не у висях чи в пеклі кати наші й судді,
І в раю не очікуймо благ.
І в раю не очікуймо благ.
Ізранку написалася мура,
В сльозавому топились молодиці...
В сльозавому топились молодиці...
Бісики пускає молодиця,
Усмішку дарує пречудову.
Усмішку дарує пречудову.
Од праці горб. Втомився, аж змалів.
Ручиці прикипіли до лопати.
Ручиці прикипіли до лопати.
Усе життя мій брат куняв-дрімав.
А як не спав - чуже хапав у руки.
А як не спав - чуже хапав у руки.
У нас прагматичне сторіччя,
Працюють дитина, спудей.
Працюють дитина, спудей.
Нема роботи.Друзів теж нема.
Сиджу один, дивлюся у віконце.
Сиджу один, дивлюся у віконце.
Волосся в носі більше не стрижу.
Підтоптаний. Дівчата до лампади.
Підтоптаний. Дівчата до лампади.
На Паску їв ковбасні пироги.
Хутенько ліг, ставатиму ізрання.
Хутенько ліг, ставатиму ізрання.
Я талановитий, ляпнула кума,
Геніально виплітаю оди.
Геніально виплітаю оди.
Весна. Город. Землі солодкий пах,
З лопатою утну сьогодні танець.
З лопатою утну сьогодні танець.
У скуф'ї піп навідався в сільмаг,
Вподобав мій пружний опуклий вигин.
Вподобав мій пружний опуклий вигин.
Від щастя на душі весна,
Свічуся, наче радій.
Свічуся, наче радій.
А Хтося мною хилита,
Ізбоку перегаром дише.
Ізбоку перегаром дише.
Признаюсь чесно - я жони боюсь.
А багнеться ковбасного кавалка.
А багнеться ковбасного кавалка.
Життя хохла оцінено в мідяк,
Москаль живцем із нього лупить шкіру.
Москаль живцем із нього лупить шкіру.
Не знаю - на добро, а, може й ні
(шляхи Господні неісповідимі) -
(шляхи Господні неісповідимі) -
Гармонію вкусила муха,
І ось тепер сумний фінал:
І ось тепер сумний фінал:
Наче-неначе,
Мовби-немовби...
Мовби-немовби...
Малює Босх, у голові туман,
У Вавілоні крики, гвалт, гармидер...
У Вавілоні крики, гвалт, гармидер...
Очицями краса на мене "блись" -
Пора кохатись, задзвенів будильник.
Пора кохатись, задзвенів будильник.
Перевзув Пегаса. Геть кирзу!
Не сатира - лірика у моді.
Не сатира - лірика у моді.
Ти мій ворог??? Друже, щоб ти скис!
Досить дутись, бо набудеш грижу.
Досить дутись, бо набудеш грижу.
Чи не забагато їмо?
Від цього кошлатяться вірші.
Від цього кошлатяться вірші.
Ой, весна! В тумані голова!
Липнуть вустя до рожевих щічок.
Липнуть вустя до рожевих щічок.
Мій ангеле! На волю одпусти!
Вже годі із нечистим грати в карти!
Вже годі із нечистим грати в карти!
Не бризкай людям правдою у вічі,
Бо наживеш одразу ворогів.
Бо наживеш одразу ворогів.
Зуб зламався у короні!
Ще й сповзає з вух!
Ще й сповзає з вух!
Шкрябну тонзуру мудрості за мить,
Із логікою кріпко обнімуся.
Із логікою кріпко обнімуся.
Хай гачка не відає карась,
А сокири - молода берізка.
А сокири - молода берізка.
Наснажуюсь південним вітерцем,
Війнув теплом ще заспаний Ярило.
Війнув теплом ще заспаний Ярило.
А любка щедро накладає плов,
Бо після ночі як голодний гризлі.
Бо після ночі як голодний гризлі.
Чи заговорить Україна рідною,
Якщо хохли втекли на чужину?
Якщо хохли втекли на чужину?
Не тішити дружину - моветон.
А тут весна! Чому б не привітати?
А тут весна! Чому б не привітати?
От нащо казати на предків "погани"?
Батькам забобонним обіцяно вила?
Батькам забобонним обіцяно вила?
Літаю, сестроньки! Ти ба!
Забув, коли цургикав пішки.
Забув, коли цургикав пішки.
Словесна стіна межи мною і світом прозора,
Полиці ж обтяжують Бгагавад-Гіта і Тора.
Полиці ж обтяжують Бгагавад-Гіта і Тора.
Я народився чистим. Без гріха.
І без гріха помру, як і належить.
І без гріха помру, як і належить.
Обходитися власним глуздом звик,
Вважав, що саме так і мусить бути.
Вважав, що саме так і мусить бути.
Ровеснику! Росію возлюби,
Так само, як вона кохає нас.
Так само, як вона кохає нас.
Морозяна хурделиця на вулиці,
До мене солодятко ніжно тулиться.
До мене солодятко ніжно тулиться.
Мовчати зручно. І проблем нема.
Пиши, колего, прудко що завгодно.
Пиши, колего, прудко що завгодно.
Усім потрібен гарний поплавок,
Без нього важко витягти рибину.
Без нього важко витягти рибину.
Аристократи духу вже не ті,
Письмо - і не письмо, якась гидота.
Письмо - і не письмо, якась гидота.
Ой, джані, джані! Крики, регіт, виски -
Циганський табір сходить на перон!
Циганський табір сходить на перон!
Йдуть у владу тільки шахраї?
Ледарі брехливі та підступні?
Ледарі брехливі та підступні?
Не писатиму усе підряд,
Гонорари дуже мені любі.
Гонорари дуже мені любі.
Бабця ще нівроку, молода,
Має кабанця, хазяйновита.
Має кабанця, хазяйновита.
У трупа раптом відновився пульс,
Букетами себе назвали мітли:
Букетами себе назвали мітли:
А кохана сьогодні гаряча,
Шалом дихає від божества.
Шалом дихає від божества.
Всім відомо: кожному - своє,
Графоману - сіра базгранина.
Графоману - сіра базгранина.
Легенькі мусони. А, може, пасати?
Читач нині сонний - все можна писати...
Читач нині сонний - все можна писати...
В цю країну більше не ходи -
Черваки в саду на кожній гілці.
Черваки в саду на кожній гілці.
Висотує до дна печаль і страх,
Коли в життя приходить чорна смуга.
Коли в життя приходить чорна смуга.
З небес послала доля віщий знак,
Уже приготував букет Венері.
Уже приготував букет Венері.
Народ у нас увірує в усе:
Добрезну тещу чи чортячі роги.
Добрезну тещу чи чортячі роги.
Кинуті лани, розбиті житла...
Вожаки лишили без гнізда.
Вожаки лишили без гнізда.
Заробила я лише на спред,
Цілий вік жила на шиї в нені.
Цілий вік жила на шиї в нені.
А шлях до сонця надто заважкий,
Усоте переписував лібрето.
Усоте переписував лібрето.
Колись у мавок перса обіймав,
А ночували у дубовій бані...
А ночували у дубовій бані...
Бажати лиха побратиму гріх,
Та несвідомо допустив промашку.
Та несвідомо допустив промашку.
Ох і чудово із цим Дон Жуаном!
Вірність - легкий вітерець.
Вірність - легкий вітерець.
Хронос гвалтує Гею,
Писок у милі-піні.
Писок у милі-піні.
Зима на ладан ще не дише,
Сніги в городах і садах.
Сніги в городах і садах.
Бринить щемка сльоза. На серці сум.
Порушились умить життєві плани.
Порушились умить життєві плани.
Куди, куди подівся мій талант?
Скінчилася м'яких сонетів ера.
Скінчилася м'яких сонетів ера.
У кожного несхожі болячки,
Надкуртуазні - в птаха-чорногуза.
Надкуртуазні - в птаха-чорногуза.
Я співати жалібно любив,
Плакали матуся й слухачі.
Плакали матуся й слухачі.
Голубцям потрібні фарш, капуста,
Музиканту - дудки і клавір.
Музиканту - дудки і клавір.
В дитинство від "прогнилих" не втечеш,
Хіба що впасти в безкінечну кому.
Хіба що впасти в безкінечну кому.
Мабуть, часи минули золоті,
На колодарі не розгледжу дати.
На колодарі не розгледжу дати.
Наш "графоманський клозет"
Шпетить огрядний поет.
Шпетить огрядний поет.
Вже підзабув, а чи таке було,
У коломийках головне - порядок.
У коломийках головне - порядок.
Оцицькував сонетами красу,
Підкови попідклепував Пегасу.
Підкови попідклепував Пегасу.
Дратує погляд у хребтину вовчий,
А я ж спокійний, чемний кіт-Баюн
А я ж спокійний, чемний кіт-Баюн
Я - хлопець файний, не ледащо,
Надибав молоду жону.
Надибав молоду жону.
Піїт попався супер-ас, наче,
Але від нього втік Пегас, плаче.
Але від нього втік Пегас, плаче.
Колиску обняло колюче терня,
І овид пломеніє від заграв.
І овид пломеніє від заграв.
Затягнуло країну димами,
І повніє кровиці ручай.
І повніє кровиці ручай.
Подобаються досі молоді,
Стрункі, опуклі, нечирякуваті.
Стрункі, опуклі, нечирякуваті.
Хрупа господар горішком,
Їдлом набита щока.
Їдлом набита щока.
Не остудив емоцій сон,
Оков забаглось Гіменеї.
Оков забаглось Гіменеї.
За тебе вороги піднімуть тост?
Із раєм пекло цьомається? Дружить?
Із раєм пекло цьомається? Дружить?
О! Шолом алейхем, Мойшо! Мир вам!
Зичу шастя й многії літА.
Зичу шастя й многії літА.
Сьогодні снився пес не на добро,
Ковтнув із кумом чикилдихи цебро.
Ковтнув із кумом чикилдихи цебро.
Намріялося щастя наяву,
Єпітрахіллю накривав нас равин.
Єпітрахіллю накривав нас равин.
На війну мені іти не можна.
- Заховайся,- радили жиди.
- Заховайся,- радили жиди.
Агов, товариство шановне!
Бон джорно! Парнусем лехайм!
Бон джорно! Парнусем лехайм!
Нащадки пажерливої орди
На суржику волають стоголосо.
На суржику волають стоголосо.
Давно молитись не ходив у храм.
Бурчали небеса "Грішити досить."
Бурчали небеса "Грішити досить."
Опанував таки абетку,
Але страждаю від гюрзи.
Але страждаю від гюрзи.
Писалося впотьмах. На посошок.
Мізинцем на нозі розчухав носа.
Мізинцем на нозі розчухав носа.
Прийшла орда з хрестами в отчий дім,
Сказала: "У Дніпро божків поганих!".
Сказала: "У Дніпро божків поганих!".
Поламалась ліра,
Не цвітуть сади.
Не цвітуть сади.
Кацапоязичіє - це гріх.
Де воно - там розбрат, зрада, крівця.
Де воно - там розбрат, зрада, крівця.
Замало у поезії вогню,
Мудрується сумне, про вишні сфери.
Мудрується сумне, про вишні сфери.
Піїт я скромний, наче, не буржуй,
Позаминулорічну їм тараньку.
Позаминулорічну їм тараньку.
За горлянку учепився час,
Скоро час лягати в домовину.
Скоро час лягати в домовину.
Іноси! Всіх вітаю із Різдвом!
Із Ханукою, Божичем, Мавлідом.
Із Ханукою, Божичем, Мавлідом.
Захотілося миру? То буде нам мир,
Із геєнни дарунки - снаряди, гармати.
Із геєнни дарунки - снаряди, гармати.
Качає баба прес. А мужики
Кладуть важезну штангу їй на груди.
Кладуть важезну штангу їй на груди.
Шлях пустельний, нірвана,
Чубом грається бриз.
Чубом грається бриз.
На мистецький Олімп не протовпиться плебс,
Під Парнасом невдаха чалапа.
Під Парнасом невдаха чалапа.
Погомонімо про високе,
Є відповідний антураж:
Є відповідний антураж:
Хай падає правда як ніж гільйотини,
Хай істини золото крапле з пера.
Хай істини золото крапле з пера.
Кохана каже: - Дряпай про любов,
І оминай важкі, гнітючі теми.
І оминай важкі, гнітючі теми.
Плює нечема люду у лоби,
Немає перешкоди нині хаму.
Немає перешкоди нині хаму.
"Троянди й виноград" писав хороший лірик.
Я теж, мабуть, поет. А фарби вже не ті.
Я теж, мабуть, поет. А фарби вже не ті.
Дурна товпа. Не відає краси.
Шанує тільки те, що можна зжерти.
Шанує тільки те, що можна зжерти.
Буває, затинається актор,
Або поет встругне сонет-шкарубу.
Або поет встругне сонет-шкарубу.
Вставай, лебідко! Годі спати!
У ковбиках уже бурчить!
У ковбиках уже бурчить!
Я - простий, просолений моряк.
Лаятись не буду, браття, мир вам.
Лаятись не буду, браття, мир вам.
Що краще: косовиця в полі,
Чи телевізор і софа?
Чи телевізор і софа?
Ми не лежали на Майдані,
І куля не попала в лоба.
І куля не попала в лоба.
Аж під хмари злітають орли,
Еверестом здираються шерпи.
Еверестом здираються шерпи.
Фата-моргана. Все довкруж мана.
Ще не старий, але в люстерці зморшки.
Ще не старий, але в люстерці зморшки.
Вечір - час найкращий для думок.
Розімліло вислизаю з ванни.
Розімліло вислизаю з ванни.
Ех, молоде-гаряче, рветься в бій.
Штовхає в спину у зірках барило.
Штовхає в спину у зірках барило.
Політична тусня. Крики, рейвах, бедлам,
Оселедці вигукують: - Мі-ха-а-а-а!
Оселедці вигукують: - Мі-ха-а-а-а!
На баобабі світом нудить шпак.
Під ним гарчать від люті кілька бестій.
Під ним гарчать від люті кілька бестій.
Я - скалозуб. Весела птаха.
Усяке скаче з-під пера.
Усяке скаче з-під пера.
Гризуться пси. Вояки терті.
Уміють вкласти у гроби.
Уміють вкласти у гроби.
Ох, і надудлився вина!
Аж пити вже не хочу!
Аж пити вже не хочу!
Хотів народитися жінкою,
Красою світити у світ.
Красою світити у світ.
Ти не друг! Шуруй із хати!
Пляшки й грошей ніц нема.
Пляшки й грошей ніц нема.
Нагорнуть локшини в таріль,
Кисляве пиво - хлюп у кварту.
Кисляве пиво - хлюп у кварту.
На картині пейзаж: верби, квіти,
Птеродактиль і три павуки:
Птеродактиль і три павуки:
Ще не обчистили коросту,
А на городи пре осот.
А на городи пре осот.
Ох, і тяжкі бувають пані!
Аж розболілась голова.
Аж розболілась голова.
Підкинула висока хвиля,
Штовхнула куля грудь бійцю:
Штовхнула куля грудь бійцю:
Чорт у пеклі топить сало.
На землі - його браток:
На землі - його браток:
Що краще, друзі: хрін чи редька?
Сатира? Лірика щемка?
Сатира? Лірика щемка?
У падолисті вчаєно печаль,
Тьмяні охра, памороззю скута.
Тьмяні охра, памороззю скута.
Джакузі. Куня емігрант-чистоплюй,
З Житомира втік до Парижа.
З Житомира втік до Парижа.
А пам’ятаєш - шили ми вітрила?
Стару сукенку мамину – під ніж.
Стару сукенку мамину – під ніж.
Не вибачив колегу. Маю зуб.
Пробачити не стачило уміння.
Пробачити не стачило уміння.
Матня монаха завжди на замку,
У помислах сумирний як овечка.
У помислах сумирний як овечка.
Я – чародій. На любощі неситий.
Шаманю потихеньку у кущах.
Шаманю потихеньку у кущах.
Соромиться іще народець красти.
У мене ж совість – лишній рудимент.
У мене ж совість – лишній рудимент.
Розбудили сон литаври мідні,
Світ пахкоче запахом айви.
Світ пахкоче запахом айви.
Ох, і грузько в болоті! Немає дороги і мосту.
У поезії також свої горбаки, мочарі.
У поезії також свої горбаки, мочарі.
Ми - нація бездарних жебраків?
Опришків і п'яниць - не полічити.
Опришків і п'яниць - не полічити.
Ох, і ласі нині кровососи –
Тягне на жіноче – у альков.
Тягне на жіноче – у альков.
Я чую як за мною ходить
Чмана кошлата, привид, тінь.
Чмана кошлата, привид, тінь.
Не люблю тебе. Піду.
Бо стара опецькувата.
Бо стара опецькувата.
На могильних фото ми хороші,
У житті, на жаль, усе не так.
У житті, на жаль, усе не так.
Хапко узяв кредит. А ти - плати!
Даниною обкладено онуків.
Даниною обкладено онуків.
До мене завітала самота,
У подарунок простягнула тишу.
У подарунок простягнула тишу.
Ну що, панове, крівцею впились?
Ковтали вволю, ляпки біля рота.
Ковтали вволю, ляпки біля рота.
Більш в окопі землю не гребу,
І не треба узувати берці.
І не треба узувати берці.
Тішусь, оглядаючи дівчат,
Хай краса щодня мозолить очі.
Хай краса щодня мозолить очі.
А кохана зовсім помарніла,
Тіні, зморшки всіяли чоло:
Тіні, зморшки всіяли чоло:
Чую сморід з люципера пащі,
Звуки єрихонської труби.
Звуки єрихонської труби.