Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.01.30 06:08

Мужик

Змовкла раптово зозуля
Й більше уже не кує, –
Жалом розпеченим куля
Впнулася в серце твоє.
Нагло ходу зупинила
Й душу прорвала на крик,
Хоч богатирської сили
В тілі мав повно “Мужик”.

Артур Курдіновський

2025.01.30 05:39

Домовина (рондель)

У наглухо закритій домовині
Мене з'їдають білі черв'яки.
Я дописав усі свої рядки,
І чорна стрічка на моїй світлині.

Гниють печінка, серце і легені,
Від мене залишаються кістки.
У наглухо закритій домовині

Іван Потьомкін

2025.01.29 22:05

СОН ДИСТРИБЬЮТОРОВ

– Ну, что? – спросил я своего сослуживца, почти предвидя ответ. – Ужас, – как-то неохотно выдавил он из себя, и при этом, как мне показалось, его даже передернуло. Не понаслышке знал я,что Михаил всегда как-то болезненно неохотно расставался с деньгами,

Борис Костиря

2025.01.29 20:03

Незнайомець

Біля мого двору
щодня проїжджає
на велосипеді
якийсь чоловік.
Що приховує його відлога?
Таке враження, що там
не обличчя, а череп.
Там прихований

Володимир Бойко

2025.01.29 12:11

Неоднозначні думки - 2

Державна нація притягує чужих, бездержавна – відштовхує своїх. І українців і євреїв інстинкт виживання змушував приховувати своє походження. Пам’ять людства переобтяжена негативними ярликами. Потвори хоч і неповторні, але насамперед потворні.

Віктор Кучерук

2025.01.29 08:04

* * *

Лиш тільки пилом сніжним
Укритий зимний шлях,
Та і морозить ніжно
Всю зиму по ночах.
Морози десь позаду
Поскрипують ледь- ледь
І довгі снігопади
Не пнуться наперед.

Галина Кучеренко

2025.01.28 22:02

***

Створюють світ між собою,
Душі
Прагнуть єднання у тиші,
Подих
З’єднує такт в один порух,
Тнок -
Лід у гарячих руках тане...

Леся Горова

2025.01.28 21:35

Приснися

Я і північ .І з нами тиша.
Ці незвично безмовні ночі
Журно просяться у вікно.
Знову жду- ти мені напишеш
Що мене цілувати хочеш,
Я для тебе- хмільне вино.

Знов проснусь на твоїй подушці,

Іван Потьомкін

2025.01.28 21:23

ДОМОВИНА

Домовина – не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще артефакт для археолога
про епоху, в яку
небіжчику довелося жить.
Хрещеним був я в дитинстві,
а гріхи відмолюю і захисту
для себе і родини прошу

Борис Костиря

2025.01.28 20:14

Душа деревини

Деревина має свою душу,
яка прихована
і не піддається
на вмовляння.
Спробуй її розбудити,
відшукати.
Вона дається не кожному.
Душа деревини

Тетяна Левицька

2025.01.28 17:51

Сама

Верховодити мною не треба,
бо сама обираю кому
зоряницю дістати із неба,
чи тобі, а чи, може, йому.

Я сама вирішаю як бути,
з ким провести цю зоряну ніч —
зняти сукню, чи скинути пута —

Олена Побийголод

2025.01.28 13:59

Гомерова Одіссея: Розділ дев’ятий

Розповідь Одіссея: Кикони. Лотофаги. Циклоп)

1.
– Добре, усе вам повідаю...
Слухайте ж, добрі феаки:
в мандри я гнаний планидою;
звусь Одіссеєм з Ітаки.

Світлана Пирогова

2025.01.28 10:19

Чоловічі бажання

Пити фреш золотий надвечір'я,
не відводити очі від вікон,
не торкати чужого очіпка,
а гойдати фіраночку вітром,
і вдихати кохання крізь відстань.
Дочекатись приходу чаклунки,
що розкриє досяжності віко,
Й дарувати їй серця цілунки.-

Артур Курдіновський

2025.01.28 08:55

Цей світ

ЦЕЙ СВІТ

Цей світ складається зі слів,
Бездумно кинутих на вітер.
Похмурих днів, холодних злив,
Друкованих безликих літер.

Цей світ складається з людей,

Віктор Кучерук

2025.01.28 05:41

* * *

Півень щосил кукурікнув,
Різко хитнувши хвостом, –
І заяскравілись вікна
Вмить позолоченим склом.
Скрипають двері й дійниці
Дзенькають всюди в імлі, –
Довго ніколи не спиться
Трудівникам у селі…

Микола Соболь

2025.01.28 05:21

Вічне зло

Небо снігом торішнім
землю не вкриє ніяк.
Боже, прости нас грішних,
зішли свій єдиний знак.
Твердь небесну грімниця
розріже…
Вперед. Лети!
Б’є набатом дзвіниця

Козак Дума

2025.01.27 21:32

Шапіто

Пошматували мої ночі
червоні очі навісні,
а серце птахою тріпоче
і пам’ять потайки бурмоче,
і не радіється мені…

В імлі земної коловерті
усе являються у сні

Борис Костиря

2025.01.27 20:17

Виноград

Старий домашній виноград
торкається до тебе
терпким смаком.
Ти відчуваєш у ньому
живу плоть глибин землі.
Цей дикий виноград
для тебе дорожчий
за вишукані сорти.

Олена Побийголод

2025.01.27 15:04

Гомерова Одіссея: Розділ восьмий

День 33-й. Перебування у феаків)

1.
Ледве прокинувшись, славайсу,
вже Алкіной на кебеті
має... Ні, зовсім не каверзу!
Він – цінувальник бенкетів.

Віктор Кучерук

2025.01.27 05:38

* * *

Чомусь так боляче зробилось,
Що мимоволі входжу в раж, –
Непоказну одвічно щирість
Затьмила знову пишна фальш.
Учора правда зачаїлась
По закутках холопських душ,
Звідкіль дивилася несміло,
Як фальш громадиться чимдуж.

Сонце Місяць

2025.01.26 22:03

аллеманд

Дівчинка й хлопчик, граються разом & жодної тут риторики. Неминучий джінґлбелз на мить, ледь віддалік, за кадром. В цей раз без вокалів, із тонким аранжуванням скрипочками й віолончелями, неначе сам герр Моцарт пойнявся оце неминучістю та у власний смак р

Борис Костиря

2025.01.26 19:58

Дух і плоть

Дух і плоть борються,
як двоє немічних старців.
Вони шмагають один одного
батогами і стікають кров'ю.
Вони обидва спрофановані
і скомпрометовані.
Вони нагадують лицарів
із героїчним минулим

Ярослав Чорногуз

2025.01.26 18:49

Контрасти

В українських селах навіть і маля,
Любить, як в корівки вродиться теля.
В москалів дітисьок інша радість є,
Як на полюванні батько щось уб'є.

У казках Телесик Йвась - на диво всім
Зло перемагає розумом своїм.
А казки московські мов з'їдає рак,

Іван Потьомкін

2025.01.26 18:35

У Павільйоні Дітей

Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Сіренко

2025.01.26 17:28

Передмова до книги блискавок

Частуєш мене вином дощу,
Ніби то не зима, а маленький острів
У часопросторі життя орачів,
Ніби то Туамоту хлібних зерен,
Розбита скарбничка слів
Аборигенів заячих хащів:
Можу пригостити хлібом
Пеліканів моїх дерев’янів снів,

Світлана Пирогова

2025.01.26 16:43

Імпровізує січень

Імпровізує січень колажі,
туманом зверхньо ранок зустрічає,
а хтось рятується пахучим чаєм,
бо спліну лізуть довгі метражі.
Спадають краплі. Світлофор - живий,
і світла колір миготить невпинно.
Дерев старих намокли голі спини,
давно не має снігових

Олена Побийголод

2025.01.26 16:06

Гомерова Одіссея: Розділ сьомий

Вечір 32-го дня. В гостях у Алкіноя)

1.
Й знову – під маскою дівчини –
встряла Афіна, як фея:
повз гаражі, непомічено
в двір провела Одіссея.

Богдан Манюк

2025.01.26 14:59

***

Од нелюбові до любові
щось має статися у слові.
Чи просочитись мусить воском
воно, до сутінків приросле,
чи десь вогню гайне надбати,
щоб спопелити всі закляття,
або ж розсіється над домом,
скандальним вихором відомим.

Євген Федчук

2025.01.26 13:12

Похід Зопіріона на Ольвію в 331 році до нашої ери

З часів прадавніх, як з далекого Мілету
Сюди найперші поселенці прибули,
Вони величну тоді Ольвію звели,
Яку здолать не спромоглися грізні гети.
Тепер на березі широкого лиману,
Куди втіка швидкий, величний Гіпаніс
Стояло найвеличне з грецьких міст.

Віктор Кучерук

2025.01.26 07:47

* * *

Паросток надії
На кінець війни
Звеселяє мрії
І бентежить сни.
У душі людини
Все її життя
Уникає згину
Віра в майбуття...

Володимир Бойко

2025.01.26 00:17

Неоднозначні думки

Життя багатозначне. Однозначні тільки народження і смерть. Проминувши вхід, можна одразу піти на вихід. Філософ глибоко мислив, але мілко плавав. Поганий той диктатор, що не мріє стати Прокрустом. Дикому народові цивілізація лише шкодить. Н

Борис Костиря

2025.01.25 20:10

Кіт

Кіт як носій таємного знання,
як провідник у царство ночі.
Коли ти гладиш його,
наелектризовується цілий світ.
У його очах зібрані
людські особистості й типажі,
а кігті нагадують
всевишню кару.

Іван Потьомкін

2025.01.25 19:36

Якову Сусленському

«Незамінимі є!»-
Прийміте, Якове, цю істину до себе в гості.
«Незамінимі є!»-
Не солодко Вам буде з гостею цією там, у високості.
Бо я її ще й дещо приперчу:
«Не всіх за образом і на подобу Бога створено!
А тільки тих, хто, як і сам Господь,
Без п

Юрій Лазірко

2025.01.25 17:25

Тихо в душі

Тихо в душі - вже по грозі.
Холод пробігся по венах і зникла тривога.
Там у думках, прикрих словах
Ми забували себе і ту світлу дорогу...

Йшли по якій без нарікань
І застережень про даль невідому і втому...
Де ті мости в річки чекань?

Леся Горова

2025.01.25 13:48

Місячна ніч

Піду я до тебе по росяній стежці
Що зорі сплели зі своїх мерехтінь
І поруч присівши, скажу тобі те що
Ця стежка єдина в моєму житті.

Або попливу попід місячним сяйвом
Хмариною білою серед зірок,
Чи вітром полину полями, лісами

Олена Побийголод

2025.01.25 10:15

Гомерова Одіссея: Розділ шостий

День 32-й. На Схерії)

1.
Послані здавна на Схерію,
так і жили там феаки;
зайд всіх – здавали у мерію
(а москаляк – на гілляки).

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори на сторінці:

Діана Мед

2025.01.26

все і ні про що Владислав Про

2025.01.18

Отея Такумі

2025.01.15

Тарас Никифоренко

2025.01.02

Назар Нечипельський

2025.01.02

Андронік Страстотерпець

2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко

2024.12.25

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Огляд	Дата
Дігай Тетяна : "Наскрізний сюжет пропонованої статті – це спроба аналізу осучаснення літературного процесу на Тернопіллі, уявна подоро..."	2023.08.25