•  Двісті десять років

Не віриться, що двісті десять років,
Пророче вам, а пам’ять не згаса.

•  Зупинимо геноцид

Над нами знов занесено меча,
Який рубає голови і долі.

•  Свічки поміж долонь

Сльозами путь устелено до миру.
Війною витікає з людства кров.

•  Крик сльози

По всіх кутках, де зойк мовчання,
Де стогін тиші, крик сльози.

•  Очі сині

Слова Ніни Виноградської
Музика Павла Якимчука

•  Мій дідусь

Я дуже схожа на свойого діда,
Така ж уперта, до роботи зла.

•  Поет і Слово

Коли в поета з болю мовкне серце,
До зброї Слово він бере у герці.

•  Цвіте герань

Стрибає дощ, стікаючи з плеча,
І падає на охололу землю.

•  Незмінний життєплин

Осінній Сейм і кольори осінні,
Засохли трави скрізь на берегах.

•  Запах ворожди

Безлистя душ, оголені слова,
Кричать безсило й мовчки падолистом.

•  Лютий

Лютневий день, що схожим є на вечір,
Зіває, бо не виспався вночі.

•  Спогад з давнини

В долонях літа ранки й вечори,
Що стежками щодня біжать до бору.

•  Колос любові

Земля чекає снігу – ковдри, хустки,
Щоби зігріти зерна і коріння,

•  Думки про мир

Думала, що утечу від себе,
Від своїх думок, надій, тривог.

•  Недоторкане небо

На калину вони прилягли, забіліли,
Червоніє тепер з-під холодних снігів…

•  Твої слова

Несказані слова живуть в мені,
Читала я їх у твоїх очах…

•  Я чую передзвін

Не сплять вітри, шугають поза лісом,
Сміється день, охриплий з холодів.

•  Після ювілею

Пожовтіло листя винограду,
Між зеленим сонце прогляда.

•  До подруги юності

Олександрі Підгайній

•  Осінь

Пахне туманним
Золотом просинь.

•  Весняна яса

Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів

•  Попіл від кохання

Поламав усі мої думки,
У минуле викинув надії.

•  Після перемоги

Чекаємо усі на перемогу,
На день отой, що є в житті один,

•  Не перерветься родовід

Позичили очей в Сірка,
Про гідність, честь не чули зроду.

•  Тіітка Валентина

Живе моя рідня у Пісках
Під час великої війни.

•  До подруги юності

Олександрі Підгайній

•  Сьогодення без чудес

Ударили у саме серце
Словами, що болять мені.

•  Я врятую себе

Я на ґудзики всі
Застебну свою душу.

•  Матусине слово

Згадайте, хто співав нам колискову,
З пелюшок вже до неї кожен звик.

•  Правило: анонсувати не більше одного твору на добу! До однокласниці

Олександрі Підгайній

•  В купе

В купе затишно, штори на вікні,
І чай з лимоном, ложечка в стакані.

•  Ідуть дощі

Сміятись, плакать чи радіти
Від щастя вдень, або вночі.

•  Мисливці

Ату! Ату! З рушницею в руці
Нас гонить влада до смертей, до прірви.

•  До сестри

Чужіємо з тобою, сестро,
На різних берегах ріки.

•  Літа в дозорі

Усе залишиться у слові,
Що склалося із різних букв:

•  Травневе тепло

Непостійне травневе тепло –
То зігріє, то кине у холод.

•  Замітають сліди

Ох місяць лютий, як же ти лютуєш,
Вбиваючи знедолений народ.

•  В безвість кинемо зграю

Сивина у солдатських очах,
Біль ховається в мужньому серці.

•  Мій дідусь

Я дуже схожа на свойого діда,
Така ж уперта, до роботи зла.

•  Після операції

Усе розбилось, вистрілило в ніч-
У поїзди, у трави, у кохання.

•  Воєнна проза

Не тане сніг, що ліг йому на груди,
На квіти, на волосся і лице.

•  Записане життя

Закипає сльоза, пахне холодом січень,
За вікном розляглися замети-сніги.

•  Мій родовід

Там пахне хліб соломою і піччю,
Там батько зранку набива косу,

•  В завірюху

Вітри летіли з крилами із віхол,
Чіплялись за пусті гаї, сади.

•  Слухайте пророків

Народу більше, ніж людей,
Живе сьогодні в Україні.

•  Я прийду

Україна горить у пекельнім вогні,
Хто поможе його загасити?

•  Зберегли основи

Вже скільки цих згорьованих століть
Ховали між світами Україну.

•  По-живому

Між двох епох стою на роздоріжжі -
Добра і зла чи миру і війни.

•  Вишнева колискова

Під ногами сніги розрипілись до крику,
У заметах мовчать і дерева, й кущі.

•  Задля свобод

Додому повернулись на щиті
Оті, що добровольцями спішили

•  Я вірю

Брехнею зорють, ненависть посіють
Посеред світу у часи війни.

•  Про мого дідуся Єгора

Я дуже схожа на свойого діда,
Така ж уперта, до роботи зла.

•  Рідна мова

Віками бита-перебита, мово,
Уярмлена знущанням ворогів.

•  Про свій ювілей

Ось їх сімдесят п'ять вже за спиною стали стіною,
Не згубилися в долі, а разом зібрались у світ.

•  Весняне

Ще залишились у мені
Твої слова, твої пісні.

•  Із полону

Повернулись воїни з полону,
На коліна впали на землі

•  Важкий день

Лютневий день, укутаний снігами,
Наскрізь пробитий пострілами куль,

•  Здирають з воїна сорочку

На частини рвуть мою державу
Інородці, люті вороги.

•  Одні вечори

Засмучений день у лютневім світанні
Блукає марою по згарищах хат.

•  Захищаємо всі батьківщину

Не потрібна убивча війна в кожен дім влізла, в душу і в хату,
Світ на друзки розбила вона з артилерії чи із гранати.

•  Настане весна

Розгулялась хуртовина, залітає у шпарки.
Снігом вкрилася долина аж до самої ріки.

•  Лютневе

Зі стріхи капає водичка,
Вже на даху розтанув сніг.

•  Свято Громовиці

Чи Громомовиця, чи Громниця,
Це давнє свято нині є.

•  Після війни

Все засипали сніги аж до небокраю,
Віддає зима борги білим урожаєм.

•  Дві самотності

Коханий мій, без тебе дуже гірко,
Сумна самотність мерзне у кутках.

•  Райські яблука

Райські яблука доспіли у моїм саду,
В день грудневий білий-білий я за ними йду.

•  Чай удвох

Я Вас покликала на чай,
Самотню душу словом гріти.

•  Пишу листа

На кленовому листі
Я пишу Вам листа.

•  Помини любові

Горить свіча у вечорі шовковім.
Пливуть осінні сутінки сумні.

•  В завірюху

Вітри летіли з крилами із віхол,
Чіплялись за пусті гаї, сади.

•  Українські Прометеї

У темні часи ясніше ми бачимо світлих людей,
Що Прометеями сяють, хоч кров їх стікає з грудей.

•  У блакить

Ще розсипаються слова,
Докупи треба їх зібрати,

•  Груднева моква

Замурзаний ранок заглянув до хати,
Цікаво йому, що тут діється знов.

•  Без Чорновола

Сьогодні живемо як живемо,
Виборюємо мир свій на війні

•  Воєнне Різдво

Різдвяний ранок в час війни,
Що пахне медом і бідою.

•  Онуці Амалії

Грудневий день звичайний в ті часи
Вдягнув свою забілену перуку.

•  Відбудую храм

Кришталеві думки пахнуть свіжим морозом,
Що приходить до нас із далеких світів

•  Після війни

Все засипали сніги аж до небокраю,
Віддає зима борги білим урожаєм.

•  Листопадова кава

Приморожений ранок. Листопадова кава.
Пульт до рук і чекаєш із фронту новини.

•  Донечці

Закінчує свій шлях цей листопад,
Іде у вічність день малий, осінній.

•  Молюсь за тебе

Коханий мій, цей синій небокрай
Сховав далеко всі мої тривоги.

•  У своїм раю

Тривога скрізь, по всій моїй державі,
З війни початку тут вона щодня,

•  До янгола

О, янголе, врятуй мою країну
Крильми своїми, де розгул біди.

•  Щоб мир вернувся

Відлітніло, відзолотіло,
Втекло з дощами в далину.

•  Життя на війні

Немає снігу. Чи збідніло небо,
Чи жаль йому солдатів у полях?

•  Найдорожче

Розсупонилось небо, посіяло сніг,
Все навкруг замело до малої дрібниці.

•  Сніг молодий

А сніг молодий вже лягає на віти
Тихенько, немов обіймає гілки.

•  Якби

Знов тиха журба осіння
Упала березам в коси.

•  Щорічна проза

Мовчать бруньки із тихих вічок,
Які заховані у вітах.

•  Пиляю дрова

Давно пішла в чужі світи Покрова
І жовтня вже скінчилася жорства.

•  Не скоро

Я хочу хліба з маминих долонь
І татової усмішки на вдачу.

•  А я своїм життям багата

Стирає пам’ять все минуле
Неначе дощик із вікна.

•  Озвучена краса

Чумацький шлях над жовтим-жовтим полем,
Що із небес здається золотим,

•  У Пісках

•  Вітри свободи

Схід сонця у пустелі без яси
Заглянув за високі піраміди.

•  Поранений Харків

Живемо серед вибухів, страху і горя.
Живемо вже якраз в епіцентрі біди.

•  Розчахнутий світ

Враз розчахнувся світ, мов та верба,
Донизу впали руки, ніби віти.

•  Відпустка

Я голову кладу в твої долоні
Пошерхлі, чорні, мов свята земля.

•  Зрадницька шушваль

Усі найкращі зараз на війні
І захищають люд, свою державу.

•  Вернись живим

Не кликала тебе і не чекала,
А ти зайшов раптово в мій вагон.

•  Кричать від болю колоски

Горять поля пшениченьки і жита,
Кричать від болю їхні колоски.

•  Рудбекія шовкова

Вже розцвіла рудбекія шовкова,
Сонця маленькі гріють нас теплом.

•  Зустріч

Очима вдарився об очі
Й відчув шалений біль в душі.

•  Падають зорі

П’янко і солодко пахне жасмин,
Зорями небо вже вишила ніч.

•  Не вдягне хомута

Поранені, нескорені, побиті
І зрадою, й підступністю русні.

•  Ми виживемо!

А світ мовчить, заляканий від зла,
Яке створило із добра руїну.

•  Осонцена краса

Замість остуди сонячне тепло
Зайшло до серця і зігріло душу.

•  Родина-ковила

Червневий день, ранкова прохолода,
Черешень грона між густим гіллям.

•  Кульбабами сміється день

Лоскочуть небо золоті Стожари,
Де на землі живе моя рідня,

•  Сумні дощі

Ідуть дощі, сумне ранкове небо
Висить над нами, як гірка печаль.

•  Іду одна

І якби я хотіла бути поруч
З тобою, сивим, ув оці роки.

•  Травень-захисник

Воїну-поету Олегові Бородаю

•  Чужолюби

Всіх привели до горя і до згуби,
До материнських сліз і до війни.

•  Сміється день кульбабами

Лоскочуть небо золоті Стожари,
Де на землі живе моя рідня,

•  Усе моє!

Хотіли у нас відібрати осінні вітри,
Струмочки весняні і келихи сонячних квітів,

•  Наповнені вітрила

Гіркий ужинок нині у державі,
Де замісився хліб наш на крові

•  Солдатські сльози

Якщо вже плаче воїн твій, країно,
То, значить, це такий вселенський біль

•  До війни не звикаєш

Після кожного вибуху щулиться, меншає хата.
Заховався в куточку невидимий нам домовик.

•  Іще немає

Нахабно так цей березневий сніг
Упав на сонну, не зігріту землю.

•  Кутасики

Кутасики на віточках вербових
Свої пухнасті носики відкрили.

•  Паморозь

Лютневий день, у паморозі віти,
Усе навкруг під ковдрою снігів…

•  Мовчазна мелодія

Прокинулася… Ти наснивсь мені,
Такий щасливий і звабливо-юний…

•  Пелюстки волошкові

У житах засиніли волошки і дивляться вгору,
Вибираючи синь із блакиті небесних очей.

•  Падає сніг

Тихо падає сніг на дерева і землю,
Заглядає у вічі ярів і лісів.

•  По дорозі додому

Тихий сонячний день і осіння дорога
Між зеленим і жовтим тихенько біжить.

•  Скучаю

День розбився на справи, на болі, на друзки,
Яблунь шепіт вечірній і шелест беріз.

•  Мати

Зупиніться на мить: перед вами краса,
Описати яку вам не стане сторінки.

•  Незламна

Ірині Довгань

•  Свобода у межах веж

День, розбризканий на хвилини,
І на миті розлитий теж,

•  Доньчина кава

Ранкова кава з рук моєї доні
Щасливим робить мій прийдешній день.

•  Стою між снігами

Хоч лютий на п’яти холодній зимі наступає,
У жмені снігів бачу сонце і квіти весни.

•  Записане життя

Закипає сльоза, пахне холодом січень,
За вікном розляглися замети-сніги.

•  В завірюху

Вітри летіли з крилами із віхол,
Чіплялись за пусті гаї, сади.

•  Я вам дякую, друзі

Я вам дякую, друзі, за ранок і вечір,
За барвінок хрещатий у нашім саду.

•  Вишнева колискова

Під ногами сніги розрипілись до крику,
У заметах мовчать і дерева, й кущі.

•  Дебіли

А люди наче подуріли,
Живуть, як в передсмертний день.

•  Свята правда

Зітерли все із пам’яті народу,
Ідея роз’єднання в них жива,

•  Сучасні чорні дошки України

І знову чорні дошки в Україні,
Занесене на них й моє село,

•  Байдужа Європа

Мені чужа, стурбована Європа,
Байдужа і до горя, і біди,

•  Звернення до казахів

Не співчуття – повага вам, казахи,
Бо маєте пошану до землі.

•  Зимовий вечір

За вікном сніговій розгулявся під вечір на диво,
І поглинула світ, огорнула пухнаста імла.

•  Повернення додому

Ромашки білі ген на виднокрузі
Розсипали на лузі пелюстки…

•  Добра людина

Найдорожча на світі ознака є – добра людина,
Що дається із долею разом від рідних батьків.

•  Колос любові

Земля чекає снігу – ковдри, хустки,
Щоби зігріти зерна і коріння.

•  Безсніжжя

Цілий день плакав дощ за вікном,
Гілка вишні тулилась до шибки.

•  Матері України

Ви думали, що будемо мовчати,
Злякаємося плісняви і зла,

•  Літа в дозорі

Усе залишиться у слові,
Що склалося із різних букв:

•  На чужині поховані герої

Народе мій, затурканий, забитий,
Скажи мені, а де кістки далеких

•  Дозріває калина

Облітають листочки
Із Франкового дуба.

•  До булави ще треба голови

Мій дуб зелений вже позолотів,
Осіннє листя простягнув до неба.

•  Очі сині

Очі сині мрію розтривожили,
Мов досвітнє небо, молоду.

•  Моя мелодія

Крізь жовте листя у саду
Іду до тебе, серцю любо.

•  Нероздільні

Я із тисячі рук розпізнаю твої дві долоні,
Що лягають мені на притишені зморені скроні.

•  Згадка

Я стільки літ не бачила тебе,
Та голосу твого я не забула.

•  Осонцене

Чужі слова і музика чужа,
Чужа душа, чужі страждання й болі…

•  Ходить осінь в садах

Ходить осінь в садах і розвішує жовті знамена,
Не цілована ще ні снігами, ні синню льодів.

•  У Львові

Осінній Львів. На Замковій горі
Жовто-блакитний стяг цілує вітер.

•  Ми хазяї у нашій хаті

Коли нацмени зневажають мову
Держави, що їм прихисток дала,

•  Нам тридцять років

Минуло тридцять зболених років,
Як відновили ми свою державу,

•  Доживають батьки

Двадцять перше століття іде по планеті
І живе в ньому люд між дощів і снігів.

•  Українка

Вона з тобою завжди поряд, жінка,
Дружина, друг твій вірний, зокрема.

•  Влітку

Іще медів липневих не допито,
Іще веселки в небі і громи.

•  Серпень

Серпень – місяць літа особливий…
Я іду по скошених житах.

•  На блюдечку

Вас убивають вдома, в рідній хаті,
І холодом, і голодом, усяк.

•  Свої лелеки

Радієш ти, що я у тебе є,
І я щаслива, що ти є у мене.

•  Листок із дерева

Листок маленький упаде
Із дерева, з малої гілки.

•  Ніч любові

А яблука доспілі у саду
Біліють, як вночі жіночі груди,

•  Спасівські пастушки

Сільським дітям присвячується

•  Мамине слово

Згадайте, хто співав нам колискову,
З пелюшок ще до неї кожен звик.

•  Самотність

Одна на море, з моря теж одна,
У натовпі іду, як у пустелі.

•  Кандидати в президенти

О, де ви ділись, ті, що перли буром,
До влади лізли, в "міні-королі"?

•  На меморіалі

І скільки тисяч різних тут імен,
Десяток букв – а в них чиєсь життя.

•  Коли були пороми

Із неба зорі прямо на крило
Старій розлогій і привітній груші.

•  Утрачений світ

Мій утрачений рай… Я була тут у ньому
І літала на крилах своєї любові.

•  Осипаються квіти півоній

Пошматований вітер утік за оті рубежі,
Де з тобою назавжди ми будемо знині чужі.

•  Рабами не ставайте

Нас із землею разом продали,
Не залишивши річки, лісу, хати.

•  Журавлі минулого

Відлетіли з України журавлі,
Не забрали наші болі і жалі.

•  Колись...

Катрусі Марійчук

•  На Сейму

Отут мій Сейм тече через віки,
І вигинає плавно русла спину.

•  Рятуй себе, народе мій!

Земля горить під нашими ногами,
Вся за віки у крові і в поту.

•  Чому?

Оце сини моєї України,
У госпіталі. В них немає ніг.

•  Зоря Андрія

Пам'яті воїна Андрія Бордюжа

•  Наймолодший Герой

Василю Тарасюку - захиснику

•  Убитий янгол

У країні про війну забули,
Всі до моря кинулися враз.

•  Двохсотий

Не дай вам бог в селі своїм чи в місті
Почути, там, де син воює ваш,

•  На Купала

На Купала ворожила долю
І Дажбогу всі несла дари.

•  Їх двісті вісімдесят п'ять

Їх двісті вісімдесят п’ять
Синів держави – у полоні.

•  Не плач, татусю

Пам'яті воїна Тараса Матвіїва

•  Полонені в Донецьку

Порушені всі заповіді світу,
Усі закони. Забрано права

•  На Сейму

Отут мій Сейм тече через віки,
І вигинає плавно русла спину.

•  Мої Піски

Моє заквітчане село,
Де я співала скрізь малою.

•  Продана земля

Ми безземельні, індіанці наче,
Віднині наша продана земля,

•  На дуель!

Ранковий дощ з великою грозою
Стрибав по вітах, танцював на листі.

•  Спогад з давнини

В долонях літа ранки й вечори,
Що стежками щодня біжать до бору.

•  Вічна ріка

Я знов повернулась
До краю свого і до дому,

•  Туман

Над верболозами туман,
А в тім тумані верболози.

•  Болить...

О, як же болить
ця роз'ятрена рана,

•  Щаслива пісня

Отам, де вдень світило сонце з неба,
Й ночами зорі падали в траву,

•  Літні дива

На нові покоси
Впали білі роси,

•  Гіркий вірш

Уже травичка стала зеленіти
І випурхнули котики вербові.

•  Приходь

•  Літо на вітах

Ще ранок зіває, заспався під зорями,
Лиш півні розхлюпують вранішню тишу.

•  Літаю в снах

А я у снах іще літаю, милий,
І сни мої щасливі, кольорові.

•  Сусідці Надії Стьобі

А верби на Спасівці пахнуть медово,
Зелена травичка заквітчує луг.

•  Черешень грона

Черешень грона так неспішно
Достигли в маминім саду.

•  Дві України

На морі і на теплому пісочку
Ти грієш пузо, п’єш своє пивко…

•  Жінка у роменовім вінку

Вона сама мов квіточка ромену
У білім сяйві сонця золотого.

•  Провіднику ОУН Євгену Коновальцю

І хай ще пройде днів багато й літ,
Вода річок тече з тоді й донині.

•  Сонцечас

Вечір витер усе, що під сонечком є,
В чорний колір всі фарби одразу.

•  На Трійцю

Цей теплий день, що вже умився сонцем,
Пропах канупером і м’ятою, любистком,

•  Це мій народ

Я хочу жити у своїй країні,
Щоб влада теж у ній була своя.

•  Прийде літо

Червневі грози і рясні дощі
Влаштовують щодня холодну купіль.

•  Вітер

Злий холодний вітер оббиває крила,
Шарпає гілками об моє вікно.

•  Запряжені янголи

Не залишили ніц святого,
Навіть янголів запрягли.

•  Відплатимо!

Прокляття вбивцям нашого народу,
Вони тут поряд з нами, вороги!

•  Почалося літо

•  Ідуть дощі

Сміятись, плакать чи радіти
Від щастя вдень, або вночі.

•  Злітають роки

Черешень грона так неспішно
Достигли в маминім саду.

•  Травневий вечір

Травневий вечір співає люлі,
Гойдає зорі в м'якій імлі.

•  Пора ромашок

Пора ромашок і півоній,
Весняний дивний зорепад.

•  Кожному своє

У кожного свій світ, своє життя,
Своя дорога і своя оселя.

•  Вогонь кохання

Чи роки, чи щасливі наші дні,
Сьогодні тут зозуля накувала,

•  Вперше

Чутке мартiнi гнало кров бажання
В кiмнатi, в центрi мiста, в темнотi .

•  Ідуть дощі

Сміятись, плакать чи радіти
Від щастя вдень, або вночі.

•  В купе

В купе затишно, штори на вікні,
І чай з лимоном, ложечка в стакані.

•  Пора!

Гуляє молодий патлатий вітер,
Збиває пелюстки останніх квітів.

•  Чумацький шлях

Муравський шлях, оспіваний віками,
Протоптаний ногами чумаків.

•  Терновий вогонь

Запалимо терновий свій вогонь,
Щоб освітити цілий світ до неба.

•  Проти себе

Плюємо на святе – на молитву, на пісню і мову,
На батьківський поріг, на криницю і на джерело.

•  І кров козацька струменіє в жилах

Щодня фейсбучну проглядаю стрічку,
Новини світові, що є на часі.

•  Де ви були?

Пам’яті воїна Ярослава Журавля

•  Холодний часоплин

А холоди не вписуються в літо,
Щоденні вже набридли всім дощі.

•  Прийде літо

•  Безцінна

Оця земля, що нам хлібами родить,
Та їй немає, людоньки, ціни.

•  Вишиванкові розмаї

Вишивали мою Україну
Матері з давніх сивих століть.

•  Непогасима ватра

Ота гірка, заглиблена любов,
До вас, тієї, що чорніше ночі

•  Вечірній дощ

У наші душі лив холодний дощ,
Стікали краплі на рамена, спини.

•  Несподіванка

Гортає вітер листя, наче ноти,
Витрушує мелодію із віт.

•  Коли?

Коли б іще сміялась я так гірко,
І плакала так солодко, коли?

•  Прощання

•  Танці в калюжі

А дощ іде веселий і стрімкий,
Уже вдесяте миє квіти, листя,

•  Тепло для Франка

Іван Франко стояв біля воріт,
Удалину дивився, в сіру осінь,

•  Все віддали?

Продати матір і свою колиску,
Продати землю і свою державу?

•  Травневе

Кульбабами зазолотився день,
З небесним сонцем обнялись земнії.

•  Одна іду

І якби я хотіла бути поруч
З тобою, сивим, ув оці роки.

•  Вишиванкові розмаї

Вишивали мою Україну
Матері з давніх сивих століть.

•  Порубані слова

Порубала слова на букви
І розсипала у саду.

•  Прилетіли додому лелеки

Повернулись до Пісок лелеки,
Ходять пішки по рідній землі.

•  Поетичний бойкот

Застигли букви, не стають в слова,
Ховаються крапки і знаки, й коми.

•  Треба об'єднатись

Найбільше убиває всіх зневіра,
Бо забирає віру і надію,

•  На самотньому пероні

Я – на самотньому пероні,
Байдужім до розлук і сліз…

•  Пройде це...

Все пройде, люди, все минає в світі,
І блазні підуть з цього шапіто.

•  Якби до ніг не впало небо

Хіба б тужила я отак,
Якби до ніг не впало небо?

•  Для планети лиш мить

Я на струнах дощу вам зіграю пісні про кохання,
Він водою омиє всі трави і яблуні, й клени.

•  Тимчасова влада

Той заєць, що лякливим був завжди, народ привів до горя і біди,
Бо вовк відсутнім був і на хвилину поставив за кермо цього зайчину.

•  Березневі дощі

У березні забрьохані дощі
Купаються у весняних калюжах.

•  Я горнулась до тебе

Як зацькований звір,
Я ховаюсь від тебе.

•  Найрідніший знайомий

Ми з тобою уже не чекали кохання,
Усього надивились: і горя, і літ...

•  З тобою я щасливою була

Ми випадково стрілися тоді…
Була весна. І дощ, і парасоля.

•  В ліфті стоїмо

Обнявшись, в ліфті стоїмо.
Для нас ця мить, як подарунок.

•  Іще немає

Нахабно так цей березневий сніг
Упав на сонну, не зігріту землю.

•  Кутасики

Кутасики на віточках вербових
Свої пухнасті носики відкрили.

•  Я - українка

Я – берегиня, мати, просто жінка,
В якої доля писана в селі.

•  Поріг

Усе в нас починається з порога
У рідній хаті, де жили й росли.

•  Батьківська хата

Сміялась хатина, раділа від щастя,
Бо в пісню сплітались її голоси.

•  Суть життя

Чорний згусток журби у коханих зіницях,
Що сльозою тече з-під натомлених вій.

•  Убитий народ

Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени

•  Березневе безсоння

Північ снує павутини безсоння,
В кожній калюжі відбитки зірок.

•  Мерцишора

В Болгарії є свято Мерцишори,
У березневий перший день весни,

•  Весняний настрій

Крім сонечка, ніхто не ходить в гості,
До мене прилітають лиш вітри.

•  передвесняне

У вікна сонце променями лине,
Шугає всюди вітер весняний.

•  Сини в снігах

Вони стоять, морозами сповиті,
Заметені снігами в холоди.

•  Матусин хліб

Липневий день ще спить. Четверта ранку.
Матуся встала, вже підходить хліб.

•  Закрита школа

Самотня стоїть під густими вітрами,
І вікнами дивиться у далину.

•  В день закоханих

к-н. Войтенко О. 1984 р.н.
ст. с-т. Олексієнко В. 1987 р.н.

•  Музика завій

Сніги мовчать, як падають згори,
Вночі і вдень влітаючи в шпарини.

•  Розіп'ята Україна

Витоптали душу України,
Зайди, ворогів страшна орда.

•  Життя у смужку

А сльози ллються, бо тебе нема,
І безпорадно вітер б’є у вікна.

•  Минає все

Минає все, минають речі, люди,
Минає світ, в якому я жила.

•  Зимочас

Звичайний день січневий. Вранці кава,
Фейсбук, сніданок. За вікном трава

•  Не збулось

Двадцять перше століття іде по планеті
І живе в ньому люд між дощів і снігів.

•  Тетянин день

Ще пролісок не скоро в очі гляне,
Іще снігами повниться земля.

•  Я тебе чекала стільки літ

Я тебе чекала стільки літ,
Виглядала із усіх сторін.

•  Молитва

У кожнім домі є своя печаль
І злети щастя, і своє падіння.

•  Зимові квіти

Ніде ні листочка, ні згадки про літо…
Вже й вітер покинув наш зболений сад.

•  Де порятунок?

Чи це початок, чи кінець кінця —
Бо цар наш — голий і ніщо не вдієш?!

•  Я - гілка роду

Я не меншина у своїй державі,
Я - гілка роду з глибини століть,

•  Ні!

1
Наївних слів самообман,

•  І ви тоді згадаєте мене

Серпневий день так швидко промайне.
Скупає Вас в теплі останнім літо.

•  Наступите ізнову

Усе святе вкраїнське - на смітник!
І ні до чого всі перестороги.

•  Поможіть мені

Мовчати й плазувати я не зможу,
Коли щодня вбивають на війні!

•  А він іде!

А він іде, збуваючись у світі,
Перед народом, що за ним в рядах.

•  Метуть сніги

Метуть, метуть сніги, остуджуючи душу,
Ховаючи минуле в заметах, у ярах.

•  Відкриті брами

Втекли хвилини із мого життя,
Зібрались в купу, стали з них години.

•  Втрачені душі

Цю втрату душ розпочали не ми,
А ті, хто підло вліз у владні кола.

•  Морозний хміль

Нарешті сніг за синіми вітрами
Засипав землю, впав у ручаї.

•  Не збулось

Двадцять перше століття іде по планеті
І живе в ньому люд між дощів і снігів.

•  Хто винуватий?

Коханий мій, за вікнами зима,
Різдвяний вечір. Сумно в нашій хаті.

•  Український Ісус

А ми ще віримо й тепер
В неукраїнського Ісуса.

•  Святвечір

Різдвяний вечір. Тихо у кімнаті,
Маленька свічка на пустім столі.

•  Кожному своє

У кожного свій світ, своє життя,
Своя дорога і своя оселя.

•  Доні

З’явилась на світ цей за день до зими,
І осінь раділа зі мною появі

•  Хліб зі сльозами

Не із троянди розпочався світ,
А із ромашок, зірваних у лузі.

•  Журавлина від Валентини

Серед лісів і посеред боліт
Краплини крові ягід журавлини,

•  Онука

Як солодко мовить і тепло сміється онука,
У хаті від того розсипав мов хтось пелюстки.

•  Пом'янімо убитих голодом

А день сьогодні той, моя матусю,
Коли сльозами повниться цей світ.

•  Убили народ

Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени

•  Мовчазні жорна

Застигла від болю пилипівська ніченька чорна,
А в хаті всі вікна посліпли, снігами он їх замело.

•  Вірю

В чиїсь слова, холодні, як вужі,
Що лізуть в душу без чуття і міри,

•  Ви і ти

У тихім шепоті трави,
Де квітам сонячно цвісти,

•  Покликала на чай

Я вас покликала на чай,
Самотню душу словом гріти.

•  Пишу листа

На кленовому листі
Я пишу вам листа.

•  На самотньому пероні

Я - на самотньому пероні,
Байдужім до розлук і сліз...

•  Рідновірам

Молилися ми не чужим богам,
А Небу, Сонцю, Дощику і Морю.

•  Ходить серпень

Серпень пахне свіжими отавами
І ожинами чорніє у лісах.

•  У прірву

Летить цей світ у прірву небуття,
Його спинити вже ніщо не зможе.

•  Проїздом

Печаль листопадова,
Пізня осіння журба,

•  Нероздільні

Я із тисячі рук розпізнаю твої дві долоні,
Що лягають мені на притишені зморені скроні.

•  Мова про мову

Як націю з населення створити,
Коли повсюду розбрат і війна?

•  Безголові

Нема жалю віднині ні до кого,
Бо цей народ - незмінний раб століть.

•  Де ти, Україно?

Трьома Голодоморами випалили душу,
У серцях заляканих поселили страх.

•  Після літа

Доспілі яблука в саду,
Зриває з віт моя онука.

•  Український Ісус

А ми ще вірим дотепер
В неукраїнського Ісуса.

•  Вертаю додому

Уже недалеко. До рідного дому дорога
Веде по Сумщині крізь осінь, дуби і терни.

•  Кривавий серпень

Кривавий серпень, де щодня убиті,
Де янголи щодень у небеса!

•  Поранені соняхи

Мільйонами сонць схилилось над вбитими небо,
Прострелені соняхи вниз всі голівки свої.

•  Населення і народ

Населення – це ще не є народ,
Отой, що на майданах, повних виру,

•  Проїхали станцію

У всесвіту безмежний день осінній,
І листопаду жовтий кососік.

•  На батьківщині

Така жадана всім земля батьків,
Вода кринична, Сейм і рідна мова.

•  Де наші боги?

•  Скоро осінь

На хвилину душа зупинила свій погляд на літо,
Що сміється в житах і милується сонцем в саду.

•  Поламані брами

Завжди любив носити на руках
Мене, худеньку і тонку стеблину.

•  Нам ще рано до зір

Розсипається день на години, хвилини і миті,
І наповнює кошик простого людського життя.

•  Сонце

Кордони у світі проходять по серцю людей,
Під шляхом Чумацьким вони спочивають до ранку.

•  На Спаса

Яблука на Спаса пахнуть у світлиці,
Поряд з ними груші й оченята слив.

•  Місце життя

Висить у небі зірка пелехата,
А все навкруг закуталось в туман.

•  Літаю в снах

А я у снах іще літаю, милий,
І сни мої щасливі, кольорові.

•  Остання світлина

Останні їхні погляди на світ,
На день серпневий, сонечко і друзів…

•  Спогад

Той день сміявся голосом твоїм,
Яснів твоєю усмішкою, друже.

•  Болить

Болить ріка і заболіло небо,
Дощами з хмар течуть мої жалі.

•  Місце життя

Висить у небі зірка пелехата,
А все навкруг закуталось в туман.

•  Друг

•  Помолимося

Помолимося за померлих, друзі,

•  Сон на війні

•  Перекотиполе

Холодний неочікуваний вітер
Весною залетів після тепла,

•  Не приходь

Не приходь, вітром скінчені лови,
Не спіши, я далеко уже.

•  Повір!

Коханням нашим – сонцем об траву,
Ударив ти, як м’ячиком дитячим.

•  За небокраєм

Розквітну, забуяю, оживу,
Засяю словом, одягнусь у пісню.

•  На Великдень

Ці п’ять років, моя матусю мила,
Як вас уже немає на землі.

•  Чужі в світлиці

Було усяких у моїй державі,
Із заходу і сходу тут були.

•  Після виборів

Вже плюєм на святе – на молитву, на пісню, на мову,
На батьківський поріг, на криницю і на джерело.

•  Всесвітня рана

Моя плането, в тебе є доволі –
Пісень і квітів, хліба на столі.

•  Мисливці

Ату! Ату! З рушницею в руці
Нас гонить влада до смертей, до прірви.

•  Забуде світ

У просторі розтанули слова
Невидимі, вони ще мають владу.

•  Скільки?

Коли диявол вже сидить на троні,
Із булавою владною в руці –

•  Раби

Ми є раби чужинської моралі,
Від цього вже не відхреститись нам.

•  Хата під стріхою

Із хат оцих давно вже відлетіли
Сини і доньки в невідомий світ.

•  Спогад

Ганяє вітер, зносить у замети
Пухнастий сніг у вибалках, ярах.

•  Українським чоловікам

Та, що вмирала за оцей народ,
Йдучи у бій свідомо — українка,

•  Словесна зграя

Коли слова збираються у зграю,
Це не потік, а це - стрімка ріка,

•  Моя стражденна земле

На згарищі лиш попіл. Кропива
Колись, як військо стане, створить хащі.

•  Не знала

Надломлене слово
Підпалює душу.

•  Коні дитинства

Я до Пісок приїду сьогодні,
Де вишнева в садах заметіль.

•  Останній день

Вогнем холодним обпекло мене
І викинуло на узбіччя долі.

•  У Ніни іменини

Вагатись - ні хвилини,
Зібралась - і пішла.

•  Важкі кайдани

За сніг зелений і червоний дощ
Плачу сльозами навпіл з самотою,

•  Дві самотності

Коханий мій, без тебе дуже гірко,
Сумна самотність мерзне у кутках.

•  Пам'ять

Палахкотіло, гуркотіло,
На цілий світ отак гуло.

•  Гроші

•  Перехрестя правди

Чому сльоза стікає із очей?
Тому, що гірко-солоно у світі.

•  Сумна згадка під Новий рік

Не відпускає час, моє минуле
Із кожної щілини вигляда.

•  Світ незмінно живе

Ми співали завжди,
Повертаючись з клубів у селах.

•  Пам'ять

Я крізь роки лечу до тебе знову
Моє минуле десь у тих світах,

•  Позбігались роки

Засміялись роки і втішаються разом у зграї,
Пересмішники долі, що я називаю життям.

•  Перерваний політ

Ну от і все. Життя їх перервалось.
У небесах закінчився політ.

•  Я прийду

На перший сніг лягає світла тінь,
Холодний грудень вже почав забави.

•  Рік

Січе січневим снігом снігопад
Літами ловко ловить липне лютий

•  По отавах

Трималась за віти
Безлисті, осінні.

•  Стіни із розлук

Я все сказала поглядом своїм,
І на слова не витрачала сили.

•  Після кохання

Кричить душа, обпалена тобою,
Сльозами вітікає, мов ріка.

•  Перекотиполе

Холодний неочікуваний вітер
Весною залетів після тепла,

•  Харківське новорічне

Ви чомусь мовчите,
А могли би сказати хоч слово.

•  Ще

Ще земля не степліла
І повняться холодом ранки,

•  Ходить осінь

Ходить осінь в садах і розвішує жовті знамена,
Не цілована ще ні снігами, ні синню льодів.

•  Вборони

Моя любове сонячна,
На крилах

•  Вільний вітер

Де сохне вітер на мотузці дня,
Простуджений, хапає всіх за поли.

•  За межі

Зав'язавши слова
У тугий і заплутаний вузол,

•  Розлюблена

Розлюблена… Але ж була кохана.
Розлюблена… Як боляче, як жаль.

•  Ковчег дитинства

Зелений дощ і сива далечінь,
Світ кольоровий, різнобарвна злива,

•  Ковчег дитинства

Зелений дощ і сива далечінь,
Світ кольоровий, різнобарвна злива,

•  Артист читає вірші

Артист читає вірші про любов.
То голос гасне, то злітає дзвінко.

•  Коханий мій

Коханий мій, вже не злетять ніколи
Назустріч руки-крила, а душа

•  Поетові болі

І про сонце, і про хмари
Написав поет не раз.

•  Вітер осені

А вітер плакав дощиком холодним,
На плечі вулиць падав і на трави.

•  Повертайся

Крізь прохолоду хмаровиння – просинь
До врунистих смарагдових отав.

•  Це ще не осінь

Олександрі Кірій

•  Дві осені

Ітиме дощ тепер, мабуть, до ранку,
А вишня гілочкою стукатиме в шибку,

•  Птах дитинства

Батьківський дім, як празникова хустка,
Бо в нім на стінах квітли рушники...

•  Вогонь великий свічка збереже

Про нас напишуть, як усе мине -
Сніги розтануть і осінні зливи

•  Дочекаємось

Розсипається дощ, мов крізь сито, над лісом, полями,
Де узліссями синьо у світ поглядають терни.

•  Доні

Старий Єлєць у день осінній
Убрався в молоді сніги.

•  Початок

Поглянь, уже ранкові роси,
Сльозою впали на лице.

•  Після тебе

Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.

•  Отак і є

•  Я є!

День усміхнувся маленьким промінчиком сонця,
Листом дубовим у парку, вишневім – в саду.

•  Не знала

Надломлене слово
Підпалює душу.

•  Не знала

Надломлене слово
Підпалює душу.

•  Стерте минуле

В лікарні – жодного люстерка,
На себе глянути, а де?

•  Болюча самотність

Пелюстками вітрисько у серпні ще бавиться, цвітом,
Де на вулицях яблука падають у кропиву.

•  Незмінний світ

Ніхто не зміг
Цей світ змінити досі,

•  Дідусь у метро

Єгорові Кабаненку, моєм удідусеві

•  Чорний світ

Який ти чорний,
Білий-білий світе,

•  Осінній дарунок

Спасибі вам за ваші добрі очі,
За теплий погляд і ласкаву річ.

•  Надвечір'я

Життя мойого надвечір'я -
До вікон схилена верба.

•  Літній сніг

Відчуєш серед літа сніг зими -
Одягнеться у плач весела пісня

•  Закон бумеранга

Закон бумеранга у всесвіті діє завжди,
Його не відмінять страхи чи якісь заборони.

•  Чужі

І що ви тут зібралися міняти,
Мокшанські діти, з палестинських гір?

•  Врятуємо країну?

На вістрі часу і на вістрі дня
Опинишся ти раптом у негоду,

•  Липневе поле

За сонцелітом прийде жовта осінь,
А потім землю замете зима...

•  Літній вечір

Розхлюпав день і тишу, і тепло,
Із хмари сипав дощик півгодини.

•  Іду по літу

Іду по літу,
Потраплю в липень,

•  На часі

До столу буде вам хлібина,
А взимку борщ і тепла піч,

•  Соняшники над окопом

Над окопом соняхи схилились,
Заглядають в очі воякам.

•  Хата дитинства

Село моє, найкращі тихі Піски,
І ліс, і Сейм, і золоті поля.

•  У столиці

Столиця, ніби мачуха, чужа,
Чужі будинки, вулиці і люди.

•  Батьківщина

Там сонечка маленькі у траві
З кульбаби ткали золоті мережки.

•  Без людей

Палало небо. Вітер плакав.
Дощі сміялися з небес.

•  Спогад

Серпневий ранок, вкутаний у спеку,
Ще на траві не висохла роса.

•  Зраджені янголи

Не залишили ніц святого,
Навіть янголів запрягли.

•  На Купала

На Купала ворожила долю
І Дажбогу всі несла дари.

•  Рідновірам

•  Живі кати мого народу

Ви ще живі, кати мого народу,
Бо проросли в онуках, у синах.

•  Без тата

Заплакане обличчя у вікні,
А від фіранки протяг – не відчути.

•  Про рідне

У тім краю,
Де ріки

•  Таємна війна

Вогнем і мечем захищали державу
І гасли зірниці в очах вояків.

•  Розвеснилося

Бузковий час, травнева заметіль,
Серед смарагду – золоті кульбаби.

•  Без перемін

На вістрі часу і на вістрі дня
Опинишся ти раптом у негоду,

•  Кримські татари

Куди ж цим людям дітися тепер?
Росія викидає їх із хати.

•  Травневе тепло

Непостійне травневе тепло –
То зігріє, то кине у холод.

•  Євшанова гіркота

Гіркотою росте у країні євшанове зілля,
Харалужні мечі не рятують народ від біди.

•  Розцвітає черешня

Розцвітає черешня у нашім саду,
Білим цвітом траву навкруги засипає.

•  Де ти?

Бджолиний рій
Заплутався у платті

•  Скам'яніла

У загравах століть
Відбивалися коні і люди,

•  Війна через роки

Дев’яте травня… Сімдесят років
Ясніла нам далека перемога…

•  Кульбаби

Впаду на землю
Й сонця булаву

•  На козацькому цвинтарі

Козацький цвинтар. Вікові хрести
Вросли наполовину в рідну землю.

•  І народить мати

Панує травень на моїй землі,
Цвіте бузком і гронами калини.

•  Сад майбутнього

У вагоні на візочку
В вишиванці сивий дід

•  Поетові болі

І про сонце, і про хмари
Написав поет не раз.

•  Мамина журба

Під матусині вікна підкралась журба,
В шибку стукає часто дощами-сльозами.

•  Скінчилося?

СКІНЧИЛОСЯ?

•  По дорозі в Сибір

Ти, мій народе, битий-перебитий,
Що босоногим кинутий в сніги.

•  Травнева заметіль

Травневий вечір співає люлі,
Гойдає зорі в м’якій імлі.

•  Після виборів

Вже плюєм на святе – на молитву, на пісню, на мову,
На батьківський поріг, на криницю і на джерело.

•  Поміж нами

•  Сніг у долі

•  Батуринська трагедія

Над Батурином гори горя,
Понад Сеймом туманів сльози.

•  Сини, сини...

•  Батьківщина

Там сонечка маленькі у траві
З кульбаби ткали золоті мережки.

•  Перед Паскою

Сміється день вишнево й абрикосово,
Весна буяє і чекає див.

•  Розлетілись вітри

Розлетілись вітри по світах, ніби діти від неньки,
Понесли дух змагальний з собою і радість свобод.

•  На козацькому цвинтарі

Козацький цвинтар. Вікові хрести
Вросли наполовину в рідну землю.

•  Троянський кінь

Впускаємо троянського коня
У дім наш, у світлицю, в серце й душу.

•  Батьківські віконця

Зашифрований час у великому місті,
Кожен день боротьба у собі і з собою.

•  На Паску

Ці п’ять років, моя матусю мила,
Як вас уже немає на землі.

•  Звідки правда?

Ніхто не чує і не хоче чути,
Ніхто не бачить, бо кругом сліпці.

•  Без коханого

•  Все попереду

Березневий туман вже заліг над світами,
Кучугури снігів почорніли і тануть.

•  Життєдайні дощі

За снігами дощі все помиють навколо –
І сади, і поля, і дороги, і поле.

•  Свій до свого

Народе мій, що вже дійшов до краю,
З голодоморів, злиднів і брехні.

•  Чужі в світлиці

Було усяких у моїй державі,
Із заходу і сходу тут були.

•  Убите слово

А час іде, усе минає,
І мова тихо помирає...

•  Відродимося!

Поборемо усіх, відродимося знов,
Держава зацвіте, полита не сльозами.

•  Все попереду

Березневий туман вже заліг над світами,
Кучугури снігів почорніли і тануть.

•  Пробач, Небесна Сотне

Небесна сотня дивиться у вічі
Батькам, убивцям, владним ворогам.

•  Життя у смужку

А сльози ллються, бо тебе нема,
І безпорадно вітер б’є у вікна.

•  Моя стражденна земле

На згарищі лиш попіл. Кропива
Колись, як військо стане, створить хащі.

•  Я - гілка роду

Я не меншина у своїй державі,
Я - гілка роду з глибини століть,

•  Після виборів

Вже плюєм на святе – на молитву, на пісню, на мову,
На батьківський поріг, на криницю і на джерело.

•  Що виберемо, українці?

Стояв Майдан. Горіли шини,
Молились наші матері.

•  Наповнені вітрила

Гіркий ужинок нині у державі,
Де замісився хліб наш на крові

•  До плеча плече

Свинарчуків ганяють по країні,
Усіх, що обкрадали вояків.

•  Перевертні

Мовчать залякані поети,
Полову сіють навкруги.

•  Об'єднайтесь, хлопці!

В напівживій країні учинили лови
Злодії, злодюжки з маленьких партійОк.

•  Бійцю "Тихону"

•  Проста людина

А хто вона, ота проста людина,
Що дім будує, випікає хліб?

•  Повторять все

Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.

•  Не старцюю

Сніги лежать. Іще пора безлиста.
Весна далеко…Квіти…Лобода…

•  Раби

Ми є раби чужинської моралі,
Від цього вже не відхреститись нам.

•  Харків'яни мої

Є красиві міста, і багатші, і, мабуть, тепліші,
В них живуть і сміються, щасливих чекають хвилин.

•  Убите слово

А час іде, усе минає,
І мова тихо помирає...

•  Мисливці

Ату! Ату! З рушницею в руці
Нас гонить влада до смертей, до прірви.

•  Мої западенці

В глибині душі, на самім денці,
Бережу повагу до основ,

•  Вірші з колючками

із гіркою долею своєю
прожила я непросте життя

•  Забуде світ

У просторі розтанули слова
Невидимі, вони ще мають владу.

•  Змініть іконостас

Як виживаєш, націє рабів,
Тих, що за гречку продали свободу

•  Скільки?

Коли диявол вже сидить на троні,
Із булавою владною в руці –

•  Поминальний день

Пробач, матусю, в поминальний день
Є скибка хліба на столі і є водичка.

•  Останній день

Вогнем холодним обпекло мене
І викинуло на узбіччя долі.

•  Прощальне

І рветься серце і душа болить,
І зрозуміти ще ніяк не хоче.

•  Повторять все

Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.

•  Рідні Піски

За Білопіллям Ворожба´ встає,
Нові Вірки, а там вже дуже близько,

•  Скільки?

Коли диявол вже сидить на троні,
Із булавою владною в руці –

•  Не спіть, українці!

Ви здуру кладете життя і тіло,
І вірите в облудливі слова.

•  Вдовине

Моя журо, моя печаль без краю,
Мій чорний біль віднині, як мана.

•  Телеграма

Ізранку дощ — то буде день погожий,
В дорогу дощ — щаслива буде путь.

•  Спинений життєплин

Ввібрався світ в оцю безмежну тишу,
А небокрай - у сиву далечінь.

•  Cпиняю час

•  Забуде світ

У просторі розтанули слова
Невидимі, вони ще мають владу.

•  Пам'яті убитих на війні

Шматок металу, невелика куля,
Життя спинила, поламала рід.

•  Мисливці

•  Біла ворона

•  Материна молитва пораненому

Синочку наш, захиснику, солдате,
Не покидай так рано білий світ.

•  Передзим'я почуттів

Іще сніги не впали на охололу землю,
Дощами потихеньку скрізь осінь полива.

•  Відзолотіло

Принишкло все в осінню днину,
Трава пожухла, голий ліс.

•  Щорічні переміни

Всьому радію – хлібу, солі,
Врожаю краю золотого,

•  У передзим'ї

Іще сніги не впали на охололу землю,
Осінніми дощами хмарина омива.

•  Чужі

Спокійно розійшлися і без сліз,
Неначе все життя були чужими.

•  Молитви чужим богам

Чужим богам довірили серця
З народження до самого кінця.

•  Осінній кососік

Надлягають, гуснуть хмари,
Розгостився тучний дощик.

•  Без тебе

Я руки прстягаю уві сні,
Біжу тебе, щасливого, стрічати.

•  Не забракне

Коли зрозумію,
Що вільна і вже не люблю,

•  Скерцо болю

Синдром поламаного серця
Від горя й бід знаходить нас.

•  Посестри

Я сотні разів поклонялась і сонцю й тобі,
Змішала світи, що, здавалось, не схожі разюче.

•  Тамаролі

І де вони взялися в нашій долі,
Бо спасу нам від них ніде нема.

•  Зійде сонце

Тече сльоза, стікає в ній печаль,
Моя біда все ходить біля хати,

•  * * *

Мов над садом осіннім пташина,
Проскочило літо.

•  Війна з минулого

Cніги упали у життєве літо
На білий цвіт і на червоні вишні.

•  Дві осені

Ітиме дощ тепер, мабуть, до ранку,
А вишня гілочкою стукатиме в шибку,

•  Бабусин часник

•  Ніколи

Ми випадково стрілися тоді…
Була весна. І дощ, і парасоля.

•  Шукаю порятунку

Коханий мій, ніколи не злетять
Мої тобі назустріч руки-крила.

•  Як?

О, як же болить
ця роз’ятрена рана,

•  Осіінні мрії

А вітер плакав дощиком холодним,
На плечі вулиць падав і на трави.

•  Антиподи

Добро і зло – ці вічні антиподи
Живуть незмінно скрізь поміж людьми.

•  На цвинтарі

На цвинтарі квітує деревій,
Спориш і конюшина край огради.

•  Сумно

•  Втрачені душі

Цю втрату душ розпочали не ми,
А ті, хто підло вліз у владні кола.

•  Болюча самотність

Пелюстками вітрисько у серпні ще бавиться, цвітом,
Де на вулицях яблука падають у кропиву.

•  В чистий четвер

Будила мама о четвертій ранку,
Була готова вже для нас купіль.

•  Давайте разом!

Врожай зібрали. Скошена стерня
Чекає осінь і чекає плуга,

•  Дякую

•  Жадання

•  Викреслюю

Несу твою вину - свою біду,
Через дощі, сніги і літню спеку.

•  Прокиньтеся!

Четвертий рік у селах і в містах
Всі цвинтарі у паперових квітах.

•  Чи зрозуміють?

•  Отруєний

•  Вдома

•  До народу

Моя державо, все у тебе є –
І нафта, й газ, і землі багатющі.

•  Серпневе

•  Все неминуще

•  Стиглий вік

Вже за плечима стиглий вік,
Недавно зовсім був зеленим.

•  Зламані крила

•  Травневе тепло

Непостійне травневе тепло –
То зігріє, то кине у холод.

•  Мама

Хусточка біла,
Сиве волосся,

•  Де ти?

Бджолиний рій
Заплутався у платті

•  Моє чаклунство

Я в дитинстві росла
У бабуні-ворожки,

•  Матусин урожай

Як сонце позолотить верхівки на тополях
І листя затріпоче у сонячній канві,

•  Родинне

Чи сніг лапатий,
Чи травневий дощ

•  Вперше

Я вперше приїжджаю не до мами,
А до її могили і хреста.

•  Письменницькі бур'яни

Ви на колінах біля трону квилите,
Долоні простягнули для прохань.

•  Розмова з дідом

І коли я стою наодинці зі зболеним світом,
То регоче печаль і волає розбита душа.

•  На Спасівці

На тій землі, де пахнуть чисті роси,
Де соняшник у вікна загляда.

•  Горнуться вишні

А ранок вже залебедів
І небосвіт розквітнув сонцем.

•  Про рідне

У тім краю,
Де ріки

•  Спомин про батька

1

•  По дорозі додому

Німують хати в Україні
Пустими вікнами зіниць.

•  Перекотиполе

•  Міжсезоння

Березневий туман розіслався над містом,
Дотають у садочках останні сніги.

•  Земля

Ми з прадавніх часів поклонялись вогню і водиці,
Що текла-струменіла з холодних прозорих джерел.

•  Наповнені вітрила

Гіркий ужинок нині у державі,
Де замісився хліб наш на крові

•  Закопана сокира

Виціловує вітер осінній яблуням пучки,
Виграє золотим і червоним у нашім саду.

•  Думай!

Йде Україна мовби по болоту,
Затягує її бездонна твань.

•  Пора!

А хто тепер нам вигострить сокиру,
Хто поведе в розкрилля добрих літ?

•  В тераріумі

Сучасний тераріум нашої влади —
Шипуче зміїне кубло,

•  Неправда

Неправду одягли на голі плечі,
Брехнею підперезались – і в путь!

•  "Плине кача"

„Плине кача...”в Україні
Крізь ліси і гори.

•  Мамина молитва

Сльоза упала на холодний сніг,
Що під солдатом розтає від крові…

•  За межі

Зав'язавши слова
У тугий і заплутаний вузол,

•  Ще скільки?

•  Де жалоба?

У небеса пішло сьогодні сім
Синів найкращих рідної держави.

•  Криваві сніги

Пам'яті Андрія Кизило з Умані,
позивний «Орел»

•  Невмирущий

Світлої пам'яті "кіборга" Ігоря Брановицького

•  Біла вишиванка

Вишиває по білому білим зима,
Білі шапки вдягла на калинові грона.

•  Не впадемо

Давали знак народу небеса,
Щоб зрозуміли, хто прийшов до влади.

•  Без перемін

На вістрі часу і на вістрі дня
Опинишся ти раптом у негоду,

•  Ми будемо!

І скільки нас розсипано в світах,
В яких краях з нас проростали зерна!

•  Зупинений день

Пам'яті воїна Леоніда Проводенка

•  Харківське новорічне

Ви чомусь мовчите,
А могли би сказати хоч слово.

•  На Різдво

Яке Різдво, коли у нашу хату
Непрохана прийшла раптова смерть,

•  На Миколая

Сніги летять над Харковом грудневим,
У місті всюди біла круговерть.

•  За що?

•  Незабутнє

•  Рубають ліс у Харкові

1
За дубом кат з сокирою стоїть,

•  Річниця

Мартіні смак і запах полину,
Розталий шоколад в моїх долонях.

•  Сон

•  Мамині думи

•  Спомин

Палахкотіло, гуркотіло,
На цілий світ отак гуло!

•  Без назви

А серце мовчки молиться в раю
Твоїх очей і рук твоїх крилатих,

•  Кропива

•  Розгарячені

Щодня убиті і поранені
На цій страшній війні, АТО.

•  Не перервалася

Для чого так летіти крізь літа,
Збивати ноги, втому гамувати,

•  Не буде

Спіткнулась.
Упала.

•  Перемир'я

Свободівцю-харків'янину Мирославові Мислі,
що загинув від ворожої кулі під час перемир'я

•  Матерям Росії

Усі, хто вірив телевізору,
І заробити захотів,

•  Прокиньтеся!

Вже третій рік у селах і в містах
Всі цвинтарі у паперових квітах.

•  Смертельне перемир'я

Мир на папері - це не мир в житті,
Бо куля-дура прочитать не вміє,

•  Матерям убитих

•  Пробачте, мамо!

Достойно відійшли в свої світи
Сільські жінки з розпухлими руками.

•  Вогонь великий свічка збереже

Про нас напишуть, як усе мине -
Сніги розтануть і осінні зливи

•  Пам'яті Володимира Данилова, десантника 81 бригади

І скільки ще таких смертей
Впадуть у серце України,

•  Віктору Тютюну

До ваших гір в уяві прилечу,
Де чорно сяють ягоди ожини.

•  Вишивала долю

Сорочку шила білим і по білому
І згадувала мамин заповіт:

•  Віктору Марінчаку

У що вдивляєтеся, отче,
Чи схвилювала Вас біда?

•  До матерів

Ось, матері, де нині наші діти,
Покриті лише прапором і все.

•  Материна молитва

Уже немає сліз від болю,
Уже душа неначе твердь.

•  Відшуканий "грааль"

Квітневий вечір. Дощ і вітер.
В усьому холод і печаль.

•  Коли?

Іде Хрещатиком колона -
Солдати, матері, батьки.

•  Світлої пам’яті Володимира Рибака, що загинув від рук ворогів за наш Український Прапор.

Заплаче кров’ю і калина
Від болю матері, жалю,

•  Ми є!

Моя країно, зболена від ран,
Від зрадників і злодіїв у владі.

•  Душі твоєї тепле літо

Початок осені. Початок
Дощів холодних і негод,

•  Чорний світ

Який ти чорний,
Білий-білий світе,

•  Усі однакові

Іду дорогою своєю:
Підйоми, спуски, степ, вода.

•  Передосіннє

А дощ холодний з неба випада
На лист зелений, на м’які отави.

•  Люблю тебе

•  У Харкові рубають ліс

1

•  Осінній дарунок

•  Отак

•  Я виходжу

Натикаюсь на грати очей
І з байдужості зітканий голос.

•  Спогад

Серпневий ранок, вкутаний у спеку,
Ще на траві не висохла роса.

•  Левові Скопу

Ви - наче Бог, що ангелів приносить,
І погляд Ваш зорить із глибини.

•  Посестри

•  Не було вогню

•  Тобі

Пірнає день у річку ночі,
А зорі пахнуть полинами.

•  І буде син!

Іще історія запише
В життя у ваші смертний гріх,

•  Згусток смерті

Світлої пам’яті Івана Вітішина,
бійця 80-ї аеромобільної бригади

•  Пробач, мій брате

Світлої пам'яті Присяжнюка Руслана,
бійця 90 батальйону

•  Восени

•  Станемо!

Душа вітрами потолочена,
Обпалена слізьми пожеж.

•  І народить мати

•  Вдовине

Намалюю щастя на обличчі,
Зафарбую болі у душі,

•  Коли?

•  Батьківщина

Там сонечка маленькі у траві
З кульбаби ткали золоті мережки.

•  Сон-трава

•  Розцвітає рута

У горах знову розцвітає рута,

•  До солдата

Синочку наш, захиснику, солдате,
Ти як отам, на тій страшній війні?

•  Безкрилля

•  Весняне безсоння

Весна у білому вбранні
Не забарилась, трудівниця.

•  Холодний квітень

Після зими холодний дощ на віти
І на солдатські стомлені тіла.

•  * * *

Іду одна, не зраджена ніким,
Мені також не зрадити нікого.

•  Життєве поле

Зерном розсипане життя -
Засіяне пшеничне поле.

•  Очікування

Вже березень розвісив довгі віти,
Вдягнув берези й вільхи у сережки.

•  Мій ковчег

Зелений дощ і сива далечінь,
Світ кольоровий, різнобарвна злива,

•  Війна

Життя народу схилено на плаху,
Попід хрестами тисячі синів.

•  Код вічності

Переплакано, пережито,
Пепесіяно стільки літ.

•  Чекаю

Я ще тебе не бачила ніколи,
Але я знаю - ти на світі є.

•  Наша Надія

Вдалося захопити їм Надію,
Та на спасіння віра є у нас.

•  Cлова

А після нас лишаються слова,
Що переходять у безмірну вічність.

•  Cловесна зграя

Коли слова збираються у зграю,
Це не потік, а мов стрімка ріка.

•  Невипадкова зустріч

А ви мене наповнювали світлом,
Теплом очей і лагідністю слів.

•  Сповідь

Якою є кохана ваша жінка,
Котрій до ніг ви кинули цей світ-

•  Твоя зоря

Я молюся завжди,
Бо мені ця Холодна гора

•  Чужі небеса

•  Павіан

Не підстаркуватий, а старий,
Павіан із ласими очима.

•  Іще далеко

Грудневий Харків. Надвечір̛,я.
Трамваї сонно шелестять.

•  Минуле

А давнина ще стукає у двері
Дощем чи снігом, поглядом твоїм.

•  Заметена спокута

Моя любов - заметена спокута,
Засипана снігами забуття.

•  Після перемоги

Іще впадуть у землю спілі зерна,
Хлібами знов розродиться земля.

•  Синиця в руках

Крізь білий сніг
Біжу назустріч вітру,

•  Харківське новорічне

Ви чомусь мовчите,
А могли би сказати хоч слово.

•  Я -небайдужа

Закреслити минуле – ще не все,
Бо є ще пам’ять, врешті, маєш серце.

•  Зло

•  Не карай війною

•  Жива

•  У відпустці

Іще чотири дні в раю
Свого села, своєї хати,

•  Листя опало

Опало листя з дерева свободи,
Хоч не пора, ще осінь вдалині.

•  Айстри

•  Жителям Донбасу

Війну не кличте в рідний дім -
В палац, квартиру, в сад і в хату.

•  Вперше

•  Незмінний світ

Ніхто не зміг
Цей світ змінити досі,

•  Купальський день

•  Свято душі

•  Урок життя

•  Літнє

•  Невтішне літо

•  Нерідна всім

•  Бабусина прикмета

•  Іду по літу

Іду по літу,
Потрапляю в липень,

•  Не карай війною

•  Ніякий

•  Без матусі

•  Липневе поле

За сонцелітом прийде жовта осінь,
А потім землю замете зима...

•  Без сина

БЕЗ СИНА

•  Липневе поле

•  Твоя зоря

•  НАДВЕЧІР’Я

•  БЕЗНАДІЯ

Липневий день
Спокійно зігріва.

•  ЗЛОВЛАДА

Яке розчарування від „свобод”
Рідні моєї, що від батька й діда

•  РІЧКА ЗРАДИ

А річку зради не перепливти,
У ній, на жаль, немає переправи.

•  Донині

Розпинали, рвали тіло,
З-під гвіздків юшила кров.

•  Плине кача...

•  Коли?

А дні завжди вигулькують із ночі,
Коли ранкова устає зоря.

•  Воєнний березіль

На вокзалі безхатченки гріються в сонці,
На пожухлій траві розіклали скарби.

•  Вічне

Ніщо не вічне, крім ганьби!
Вона, відомо достеменно

•  Відійшло

Ще на щоці не висохла журба
І сліпнуть очі від жалю, розпуки.

•  Матусин хліб

Коли матуся різала хлібину,
То притискала до своїх грудей.

•  Ми всі Волноваха

Життя людей покладено на плаху.
Не воїнів, а матерів, батьків.

•  До руських жінок

Іде війна. Страшна сучасна бійня.
У мій народ стріляє "старший брат".

•  Ти тільки знай

Гойдає вітер липові сережки,
Окраєць літа ще в запасі є.

•  Піднімемось!

Сльозою густо солена хлібина
І брак повітря в хаті, що пуста.

•  Уривки з поеми "Голодомор"

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не поодинці.

•  Б.ю у дзвони

Б.ю у дзвони дощу,
Запізнілі тумани гукаю,

•  Прожити

Отави пахнуть, зеленіють густо,
Озимина зійшла вже на ріллі.

•  Болить

Болить ріка і заболіло небо,
Дощами з хмар течуть мої жалі.

•  Зимові строфи

Спішу до Лисої гори,
Додому йду, в свою Голгофу.

•  Важливо

Це ж треба так -
Мов недруг, телефон

•  Дитинства день

Вузенька річка,
Чиста мир-вода.

•  Згадає

Розіб,є час тягар важких сумлінь,
Все підбере одвічна річка Лета.

•  Осінь душі

Олександрові Олехо

•  Неспокій душі

Я визнаю, то, може, був мій гріх,
Але заміни я би не хотіла.

•  Невчасний сніг

Завжди невчасно випадає сніг,
Хоч календар уже означив зиму.

•  Мовчання

Твої слова тікають з долі,
Мовчать приречено, до сліз.

•  Моя печаль сльозою розцвіла

Моя печаль сльозою розцвіла,
Невтримною, гарячою, гіркою.

•  Маки війни

Є така прикмета у народу -
Як багато маку край доріг,

•  Маки війни

Є така прикмета у народу -
Як багато маку край доріг,

•  Свободи вірус

Яке страшне оце спекотне літо
Для всіх родин, в які прийшли гроби.

•  Хліб дитинства

Духмяний запах аж лоскоче ніздрі -
Гарячий хліб і золота скоринка!

•  Осіннє

Оця печаль, розчинена в журбі
Осінніх днів, укутаних в тумани.

•  Сині квіти

Малює мати квіти на стіні,
Щоби цвіли, синіли в зимну пору...

•  Спогад

Той день сміявся голосом твоїм,
Яснів твоєю усмішкою, друже.

•  Листок з верби

Мені від вас не треба і "аби",
Ви - просто спогад, схожий на минуле.

•  Після двобою

За небокрай, за обрій, за межу,
Пішов мій біль назавжди із тобою.

•  Після Москви

Москва позаду. І моя рідня
Уже без мене зустрічає осінь.

•  Що на порозі?

Врожай зібрали. Осінь на порозі.
Спекотні дні. Іще гуляє літо.

•  Все спочатку

Іще дощі проллються тут не раз,
А з ними в унісон заплачуть вікна.

•  Сонце на двох

А ваші очі, то зірниці дві,
Мені давно вже прикрашають світ.

•  Після війни

Яке страшне оце спекотне літо
Для всіх родин, в які прийшли гроби.

•  Вставайте!

В державі люди
Ще не всі єдині,

•  Я - частина України

Я - донька, мати, я - сестра, дружина,
Я - гілка з дерева держави Україна.

•  Я - частина України

Я - донька, мати, я - сестра, дружина,
Я - гілка з дерева держави Україна.

•  Попіл війни

В оцю страшну для нас годину
Затихло і принишкло скрізь.

•  Попіл війни

В оцю страшну для нас годину
Затихло і принишкло скрізь.

•  Чого чекати Україні?

СМіється день крізь заметіль травневу
І виростає листя із роси.

•  Не їдьте в гості до Росії

Не їдьте в гості до Росії,
Щоб не боліла так душа.

•  Отака пора

Пора і гірка й тривожна
В країні моїй залягла.

•  Кожному своє

Радіє люд - прийшов месія!
Кримнаш! Іще б чогось якби!

•  Неприбрана душа

Осінній холод
Ув усі шпарини

•  Чи це початок?

Чи це початок, чи кінець кінця -
Король ваш голий і ніщо не вдієш?!

•  Воно вже є!

Народе мій! Розсипаний бур,ян
Проріс навкруг і витісняє квіти,

•  Воно вже є!

Народе мій! Розсипаний бур,ян
Проріс навкруг і витісняє квіти,

•  Україно, повстань!

Україно, прокинься!
Повстань у борні,

•  Чи це початок?

Чи це початок, чи кінець кінця -
Король ваш голий і ніщо не вдієш?!

•  Літній сніг

Відчуєш серед літа сніг зими -
Одягнеться у плач весела пісня.

•  Пухлина влади

Сучасна влада - ракова пухлина,
Що в тіло України уп,ялась.

•  Письменницькі бур,яни

Ви на колінах біля трону квилите,
Долоні простягнули для прохань.

•  Роду нема переводу

Хоч козацькому роду
Переводу нема,

•  Роду нема переводу

Хоч козацькому роду
Переводу нема,

•  Амалія

У Греції далекій та близькій до морів
Гречанку синьооку на березі я стрів.

•  Чоловікам України

Та, що вмирає за оцей народ,
Йдучи на смерть свідомо - українка,

•  Чоловікам України

Та, що вмирає за оцей народ,
Йдучи на смерть свідомо - українка,

•  Пора!

А хто тепер нам вигострить сокиру,
Хто поведе в розкрилля добрих літ?

•  Проста правда

В глибини душ заглянеш - у віконце,
Побачиш там, які то трударі.

•  Напів...

Напівпуста ця склянка, напівповна?
Та відповідь у кожного своя...

•  Мурахи і слони

Мурахи ми перед слонами влади,
Вони не чують всіх людських волань.

•  Без тебе

Я руки простягаю уві сні,
Біжу тебе, щасливого, стрічати.

•  Одна

На перехресті - всі мої шляхи,
Є праведність на них і є гріхи...

•  Біомаса

Упита пивом безморальна зграя.
Не навчена любові. За собою

•  Молилася

Молилася,
Щоб опіки душі

•  Гіркий вірш

Уже травичка стала зеленіти
І випурхнули котики вербові.

•  Об,єднаймося

То, може, об,єднаємося,
Люди,

•  Розкіш

На півгодини
Я собі дозволю

•  Розкіш

На півгодини
Я собі дозволю

•  Туга

Ще у Москві великі кучугури,
Дерева чорні, ніби з-під золи.

•  Історія

Історія - правдива жінка,
В минуле завжди утіка...

•  Понад Россю

Уже у верб зарожевіли віти,
В сережках вільха, ніби молода.

•  Сережки літа

Червоні вишні -
Сережки літа,

•  Плакала зима

Мороз і лід, і лагідні дощі
Перетворилися в разочок віршів.

•  Де ти?

Бджолиний рій заплутався
У платті

•  Маски

Хіба у маски є обличчя,
Хіба у неї є душа?

•  Чи це початок?

Чи це початок, чи кінець кінця -
Король ваш голий і ніщо не вдієш?!

•  Після

Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.

•  Ніщо не вічне

Ніщо не вічне крім ганьби.
Вона,відомо достеменно,

•  Крик сльози

По всіх кутках, де зойк мовчання,
Де стогін тиші, крик сльози,

•  Грати твоїх очей

Натикаюсь на грати очей
І з байдужості зітканий голос.

•  Фортеця

Я вірила, що я живу в фортеці,
Де чути шелест ангелових крил.

•  Закутий Прометей (Prometeus desmoes) Юрієві Луценку

Prometeus desmotes - у нас в Україні
Актуально, як в давні Есхіла часи.

•  Тераріум влади

***

•  Павлові Якимчуку на вічний спомин

Павлові Якимчуку на вічний спомин

•  Річка маминого слова.

Річка маминого слова.

•  Весною

Запахне росами трава,
І двері в дім відкриє вітер,

•  ***

Розквітне сад
У дощопад,

•  Нехай...

Ковток
Надії –

•  Моя мелодіія

Крізь жовте листя у саду
Іду до тебе, серцю любо.

•  Розмова з дідом

І коли я тепер наодинці зі зболеним світом,
То регоче печаль і волає розбита душа.

•  До українців

Писав колись Павло Тичина
І це на серце всім лягло:

•  ДО ПРЕЗИДЕНТІВ

Агов, президенти, ви де?, – кличуть люди.
Працюйте для нас, бо вас швидко забудуть.

•  Мить

узнати б день, отой один, коли
рідня і друзі сядуть за столи,

•  Піднімайтеся

Прокотилася
Наче з гір вода.

•  Відчуваю життя

Зорі в трави лягли
І розсипались сяйвом у росах.

•  Я до тебе іду

Скіфська земле моя,
Що в віках золотилась житами

•  Відьма

Удвох відвідавши гріха,
Не кинемося враз на плаху,

•  Зоряна пісня

Мріють зорі...
А хто їх

•  Батьківська доля

Сільські дівчата, купані в любистку,
У водах із криниці, джерела,

•  Агонія

Це вже не смішно. Вже і сліз нема,
Взяли у зашморг рідну Україну.

•  Моїй столиці

Ще Київ спить, між пагорбів дрімає,
Обійми вже розкрилили мости.

•  Розстріляне жито

Сніги розвіяним
Плащем

•  Вже літа віддзвонили у дзвоники

Вже літа віддзвонили у дзвоники,
Накупалися зорі з Ковша.

•  Із осені

Дорога сіра,
Сірі небеса.

•  Петрові батоги

Ще не цвіли петрові батоги,
Ще наливалось у колоссі жито,

•  Заплакані дощі

Ще приповзуть забрьохані дощі,
Впадуть до ніг струмків брудним потоком.

•  Передзим'я

Вже падолист
Гойдається

•  Артист читає вірші про любов

....Співаю.А у залі плаче жінка.
....І це дорожче за усі жюрі.

•  Нас там нема

Ще непомітні часу зміни
Там, де жили мої батьки…

•  Я думала...

Я думала, що стихли грози,
Розтанув сніг, стекла вода.

•  ====

Коханий мій, вже не злетять ніколи
Назустріч руки-крила, а душа

•  Мисливець

Ти вистрілив у мене,
Як я була в польоті.

•  ------

Осінніх квітів жар горить,
останніх квітів.

•  ***

Уже весна...
А я цвісти не в змозі...

•  Приходь

...І пташкою заб'ється серце,
До ніг кленовий лист впаде.

•  -------

У вітру спитала:
- Де він?

•  Зустріч

Очима вдарився об очі
Й відчув шалений біль в душі.

•  Ти де ?

Ти десь там… Де ти, де?
( Леся Романчук)

•  Білопілля моє

Білопілля моє, синьоокий мій край
Із лісами, сокирками в житі.

•  Ти - все

Все почалося з тебе -
Зима і першоцвіт,

•  * * *

Захлинається
Кров.

•  Рід гончарів

Мій дід і батько
З роду гончарів.

•  Бездомні

Холодний ранок. І тепло
Усім потрібне, щоб зігрітись.

•  Гірка правда

Любов Вороненко написала
2008.03.01 21:33

•  Нащо тобі любов

Нащо тобі любов, коли ти весь – омана?
Шукаєш зиску, а вона – печаль?

•  А зорі пахнуть полинами...

Пірнає день у річку ночі,
А зорі пахнуть полинами.

•  ***

I чорнобривці, i тюльпани
Цвітуть у маминім саду.

•  Трансерфінг реальності

Учора січень, а сьогодні лютий,
В обід – сніги, під вечір – течія.

•  Заморожені квіти

Лежать на снігу
Заморожені квіти,

•  МОЄ ЧАКЛУНСТВО

Я в дитинстві росла
у бабуні-ворожки,

•  Антивірш до останньго вірша Володимира Гнєушева

Вірш Володимира Гнєушева:
1.

•  Антивірші-2

Незадоволена собою.
Я вже стомилась від атак,

•  ***

В чиїсь слова, холодні, як вужі,
Що лізуть в душу без жалю і міри,

•  ***

Не розквітла б
Сама -

•  Уривки з поеми

ІІ
Сидить стара бабуся у садочку,

•  Калина на мосту

Колише вітер жовтий день
І спіють в теплому осонні

•  ***

Окрайця щастя
вистачить мені.

•  Антивірші

1
Згоріло все...І догоря душа,