Автори /
Тетяна Левицька
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Усе при Вас
•
В обіймах мами
•
Безтілесний
•
Від роду до роду
•
Феромоновий
•
Не знаю...
•
Кохання з присмаком жалю
•
Згубна ніч
•
З Богом віч-на-віч
•
Двохсотому
•
Елегія осені
•
Що сталось з тобою...
•
Сильна
•
Без вороття
•
До неба
•
Зі сльозами на віях
•
Солодкий гріх
•
Сонцесяйний
•
Радониця
•
Я виходжу зі гри...
•
Не розказуй мені про любов
•
Між радістю і болем
•
Нам розлучатися пора...
•
Не ремствуй
•
Люби і тепер, як тоді
•
Се ля ві
•
Королева романсів
•
Березневий світ
•
Невзаємне кохання
•
Наснились чорні круки...
•
Сама вибирала
•
Попри все
•
Сторінки життя
•
Молитва матері — сага про солдата
•
Афіша
•
А ти спитай
•
Хіба пуста душа болить
•
Київстар
•
Без Бога
•
Усе стерплю
•
Жасминний сніг
•
Заповіт
•
Книга життя
•
М'ячик
•
В черзі за любов'ю
•
Інтернет
•
Багаття любові
•
Причал любові
•
Непотрібна
•
Два дні до грудня
•
Любов і Фікус
•
Сукня
•
Передчуття
•
Чорно-білий
•
Омана
•
Я їду до тебе, мамо
•
Забери в час розлуки...
•
Застудила душу осінь...
•
З надією в серці
•
На розі семи вітрів
•
Лікарі
•
Твій янгол
•
Моє небо
•
Несподівано
•
Осінній блюз
•
Графоман
•
Згорьований
•
Знахідка
•
Є ще люди...
•
Так хочу до тебе...
•
Нескорені
•
На терезах
•
Не люблю
•
Сонце оболок жене...
•
Дзвінок
•
Добре разом
•
Спільний оберіг
•
В саду
•
Довіряла щиро...
•
Моє
•
Доба
•
Прощення
•
Я вільна
•
Паперовий човник
•
Вузлик
•
Мій рай
•
Ні про що...
•
Шалена злива
•
О як пояснити...
•
Протистояння
•
Хочу...мрію...молюся...
•
Обмаль
•
Загубився
•
Крила
•
Без тебе
•
Сподівалася
•
Я божевільно його люблю...
•
Йди...
•
Рабиня любові
•
Міняю
•
Ягідний рай
•
Дві журби
•
Концерт
•
Ворожбитка
•
Якби ж ти знав
•
Передчуття біди
•
Коли ти ще мене любив...
•
Рідна хата
•
Скорботний
•
Ніколи не кажи ніколи
•
Магнолія
•
Квітень
•
Безутішно вертатись
•
Кровоточивий
•
Всім серцем
•
Мандрівка в минуле
•
Цілющий
•
Зайві слова
•
Усе як є
•
Фіалковий
•
Грішний світ
•
Хто любить
•
Не збагнути
•
Сам на сам
•
Скінчилось
•
Герою — слава!
•
Старість — радість
•
Люстро
•
Фарби любові
•
Землетрус у Туреччині
•
Не отруюй...
•
Я не знаю, що зі мною
•
П'ять зупинок до метро
•
Веселковий
•
Хто Вам сказав
•
Тільки сон
•
Як би ж його побачила
•
Кохана коханка
•
Ми ж домовлялися з тобою
•
Янгол
•
За нас
•
Засніжена рапсодія
•
Дзвінок з Італії
•
Залік
•
Святвечір
•
Останні дні календаря.
•
Сніжило
•
Немає світла
•
Перевтілення
•
А хто сказав, що він не мій?
•
Дивлюсь на світлину...
•
Герой України
•
Розлука на губах
•
А ти ж казав...
•
Червона рута
•
Лебідка
•
Цнотлива Лілея
•
Щастя на вістрі леза
•
Крутила голови отим...
•
Сльота
•
Повертайся
•
Вишневий
•
В душі — зима
•
П'янкий
•
Коханому
•
Не відвертайся небо
•
Дружня порада жінці
•
Пристрасний роман
•
Ніч
•
Занудила осінь...
•
Любімо світ
•
Без вини винний
•
Поряд
•
Скорботний
•
Сестринський
•
Нерозлийвода
•
Поминальний
•
Лісова замальовка
•
А раптом
•
Де зріла душа
•
Гербарії осені
•
Меланхолійний
•
На добру нічку, мамо
•
Спекотний
•
Монастир
•
Писати, чи ні?
•
Вислизує день
•
Спраглий день
•
Макраме
•
Кіноплівка
•
Російському солдату
•
Село на узліссі
•
Мовчання — золото
•
Я тут
•
Поет кохання!
•
Повітряна тривога
•
Спогад
•
Нарешті
•
Ти не клич...
•
Якби тебе любила
•
Небесні мемуари
•
На все воля Божа
•
Важке зерно
•
Ти не його...
•
Зорелітний
•
Стихія
•
Крик душі
•
Посивіла душа
•
Невідворотний
•
Довгоочікуване щастя
•
Хоч літа минають
•
Я не бачу тебе...
•
Присвячується Ларисі Петровій
•
Заздрість
•
Запашні слова
•
По лезу життя
•
Бурштинові коралі
•
Бентежна тиша
•
Істина
•
Багаття війни
•
Редакції ПМ
•
Лілейний
•
Не збагну
•
Дивосвіт
•
Береги розлуки
•
А ти ж казала, мамо...
•
До і потім
•
Сльози світу
•
А по той бік війни
•
О скільки тих було...
•
Біженці
•
Закрийте небо!
•
Зоряна любов
•
Єднаймося
•
Не здолати
•
Сповідальний
•
Тільки я і в полі маки
•
Ностальгійний
•
Здоров'я, чи — щастя?
•
Втрачаю
•
Біль
•
Поговорили
•
Снігуркою тану...
•
Закохана в музику
•
Розчарування
•
Невиліковні
•
Засніжений
•
Двобій
•
Яблуня
•
Лети, лети
•
Сатирику
•
Новорічна казка
•
Не йди з думок
•
Райська насолода
•
Плела вінок
•
Дякую сердечно!
•
Споглядаючи кохання
•
Майстер і Маргарита
•
Напередодні...
•
Самотня врода
•
Снігурка
•
Два береги любові
•
Кінь у яблуках
•
Шал веремії
•
Грудневий дощ
•
Надію не втратимо...
•
Крок
•
Літаю
•
Сніжний
•
Життя і вічність
•
Дитинний
•
Горю в тобі
•
Нетлінний
•
Любіть чоловіків
•
На струнах серця
•
Про мене знаєш...
•
Рано і пізно
•
Милосердний
•
Натхнення
•
Війнула тиша
•
Панчішки
•
Стара діва
•
Відчай
•
Незабутній романс
•
Цілунок любові
•
Пізня пора
•
Боже, дай....
•
Чорна кішка
•
Небесное счастье
•
Небесний
•
Нічний дзвінок
•
На півдорозі
•
Напиши, мій коханий...
•
Душить кашель...
•
Горобчик
•
Від осені до літа
•
Кропива та полуниця
•
Странный сон
•
Романтику
•
Преображение
•
Передосінній сум
•
Метелица
•
Мелодия души
•
Жовті валізи
•
Я не боюся
•
Остання осінь
•
Стара пісня
•
Посріблений
•
Негода
•
Трикутник
•
Стежа
•
Одночасно
•
За течією
•
Не щастить
•
Розлука
•
Туга самоти
•
Запізніле каяття
•
Липнева злива
•
Ненька
•
Діалог з душею
•
Курортний полонез
•
Притча -
•
Дружок
•
Осенняя зарисовка
•
Шипшина
•
Хвороба Альцгеймера
•
Сама
•
Від серця до серця
•
Вареники
•
Парадокс
•
Прелюдія осені
•
Право на щастя
•
На добру ніч...
•
Своєму серцю заборон не ставлю...
•
Він тільки - друг
•
Музика світання
•
Запах любові
•
Не соромся сказати - люблю
•
Матуся - оберіг
•
Вона хотіла
•
Спокусливий
•
Згорьований
•
Не чіпай лелеку
•
Подрузі
•
Дай Боже, цьому чоловіку...
•
Сновидіння
•
Благаємо у Бога...
•
У день святого Валентина
•
Вовкодав
•
Не перша я і не остання
•
Школа
•
За блаженством у черзі
•
Щедрі та багаті
•
Старі світлини
•
На відстанні мовчання
•
Життя - мить
•
Щедрий вечір
•
Новорічний
•
Заздрість
•
Я буду поряд
•
Сокровенне
•
Передноворічна феєрія
•
Петрівна
•
Ігуана і Іван
•
Лілея
•
Прозаїк і любов
•
Ожеледиця
•
Таргани
•
Не бійся сказати люблю
•
Навпроти він
•
Важкий вибір
•
Наболіло
•
Грішна
•
Океан душі
•
Альков кохання
•
Паркові озера
•
Трагедія
•
Не твоя
•
Поки про мене думаєш
•
Коли я піду
•
Між мною і небом
•
Огорну тебе теплом
•
Ружа
•
Білим на білому
•
Ляшкевичу Володимиру - головному редактору
•
Не ридай
•
Болісний
•
Моє містечко зорепадів
•
Різні
•
Безсоромник
•
Солодкий букет любові
•
Багряний
•
Скарб
•
Світлина
•
Чекаю
•
Віагра
•
Примадонна
•
Лікувався
•
Танцюй...
•
Діамантовий
•
А я йому скажу
•
Криниця любові
•
Бабине літо
•
Закоханий поет
•
Доторк
•
У світі
•
Кручина
•
Прозріння
•
Ти звикаєш
•
Поэт
•
Всього не заграбастаєш
•
Вибори
•
Роз'ятрений
•
Тримаймось люди
•
Все переживу
•
Пейзажний
•
Найкращі слова
•
Якби не ти
•
Самотність
•
Не хочеться прокидатись
•
Світлячок
•
За фіранками - осінь
•
Безпідставно
•
Я забула...
•
Як сумно без нього
•
Заміжня
•
Орхідеї
•
Віра...надія...любов...
•
Вірші
•
Волошкова пісня
•
По вірі
•
Дуже хвора
•
Незвична
•
Криниця
•
Пів неба
•
Яблука
•
Гадала на ромашці
•
Тужливий
•
Якби ж то можливо
•
Відплатила
•
Зорепадний
•
З роботи
•
Не віддавай
•
Він бачив, Він знав
•
Вересневий
•
Чорна хмара
•
Сила віри
•
Блаженство
•
Лебединий
•
Я марю тобою
•
У озері любові
•
Незнана
•
Вірю
•
Дивовижний
•
У розкоші хвиль
•
І все ж таки, тебе люблю
•
Не возвращайтесь
•
Горобине
•
Не бійся любові...
•
Ніч любові
•
Доленосний
•
Благословенне
•
Покара
•
Затишшя
•
Мій світ
•
Материнський заповіт
•
Шаленство
•
У ній...
•
Потопаю
•
Праведний
•
Липневий
•
Відсторонений
•
Світи мені
•
Подрузі
•
Незабудка
•
Милосердний
•
Фейсбук
•
Грім
•
Мій рай
•
Не говорите мне ...
•
Їй неба не досить
•
Натюрморт
•
Щаслива
•
Нема надії
•
Літаю
•
Пригорни мене, мамо
•
Ти листа напиши
•
Яке ж це літо
•
Світ малахітом
•
В колисці любові
•
Вишиванка
•
Вишивала
•
Минуле
•
Дорога до раю
•
Серцем для серця
•
Я така
•
Батьківське обійстя
•
Радість
•
Проста ромашка
•
Тихо - тихо
•
Стань над світом...
•
Весна з присмаком жалю
•
Хустка
•
Залюбила
•
Золота
•
Півень
•
Чому ти згадуєш...
•
Молитва
•
Благовіст
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Божевільний маестро
•
Люби мене мовчки...
•
Ностальгия
•
Заначка
•
Страховка
•
Ревнивий
•
Пахілько
•
Кавалери і наша Галя балувана
•
Птахолов
•
Коронавірус
•
Вогонь і вода
•
Не втрать душі
•
Он вже, любий...
•
Пандемія
•
Негода
•
Передчуття перемоги
•
Сповідальне
•
Нам одне без одного...
•
Пізнай любов
•
Серцю не накажеш
•
Міцні напої
•
По небу
•
Білий танок
•
Султан
•
На порозі
•
Від матері до доньки
•
Ревнивість
•
Пересічна
•
Метелики
•
Бог не прощає смертної вини
•
П'яна вишня
•
Я тебе люблю
•
Охиза
•
Печериця
•
Віддаляємся
•
Душею назовні
•
Зима не зимна
•
Діагноз
•
Прощення
•
Брудна порада
•
Запам'ятай мене такою...
•
Кохана, Муза і поет
•
Недосяжна
•
Пручатися долі
•
Не спиться
•
Мелодія дощу
•
Соловей
•
Лелека
•
Сонечку
•
Чайка
•
Свинцевий
•
Не бачу...
•
Зневіра
•
Залицяльник
•
Прощання з першим коханням
•
Вітрильний
•
Новорічний
•
Кутюр'є
•
Дуремар
•
Веремія
•
Від любові оживає все
•
Містерія
•
Не буди лихо
•
Довіряй
•
Навиворіт
•
Я з минулим була б...
•
Сплін
•
Презентація книги
•
Сьогодні
•
Бережіть те, що є
•
В могилу закопай
•
Причина
•
Омела
•
Невідворотне
•
Хоч ти не йди
•
Оксамитове тепло
•
Вибирай
•
Тебе люблю
•
Хочу душу розпізнати
•
Загубилась
•
Я перестала улыбаться
•
Ідеальний
•
Та байдуже...
•
Рано чи пізно...
•
Не розминутись
•
Українка
•
Хоче... Хочу....
•
Ти говорив
•
Зворушливо
•
Тещина любов
•
На волоску
•
Метушня
•
Без зайвих слів
•
Люблю не Вас
•
Розбита
•
У мушлі
•
Віра
•
Не приручай
•
Територія любові
•
Манівцями
•
Мартіні
•
Дві сльози
•
Матусі
•
Я...ТИ...Ми...
•
Пробач
•
Постріл
•
Сумне
•
Розхлюпаю любов
•
Едельвейс
•
Співанка
•
Заблукала
•
Три осені
•
Славень Україні
•
Поглядом
•
Аритмія
•
Жура
•
Імбирний
•
Зусилля
Коли не шукаєш - не знайдеш тоді.
•
Прислів'я
•
Не кличу
•
Ти все сказав
•
До болю
•
Любий мій
•
Не діли...
•
Жінка - ружа
•
Журавлиний
•
Мій скульпторе
•
Колісниця мрій
•
Біла ніч
•
Яблуко спокуси
•
Лугівка
•
На повітряній кулі
•
Наболіле
•
Два береги
•
Тримаюсь
•
Не может без меня
•
Ягоди
•
Все проти нас
•
На круги своя
•
Мара
•
Оберіг
•
Молитовний
•
Чуйний
•
Брусничний
•
Два крила
•
Поліфонія любові
•
Поговори...
•
На горбочку біла хата
•
Повість
•
Алхімія любові
•
Мне без тебя никак
•
Дощі
•
Аметистова мить
•
Рятівник
•
Не загасити бажання
•
По той бік...
•
Париж
•
Крадійка
•
Ноша
•
Перлинна любов
•
Щаслива
•
В обіймах Ероса
•
Не дотягнутися
•
Квітка - любов
•
Сумнів
•
Якби
•
Будь зі мною коханий...
•
Відтоді
•
Сердечне
•
Безпритульна
•
Душа болить...
•
Сонце
•
Триптих
•
Люди
•
О, Боже...
•
Не шукай на стороні
•
Лісоруб
•
Тужливе
•
Блюз
•
Вагання
•
Синя птаха
•
Другу
•
Христос воскрес!
•
Не забувай
•
Від янгола до...
•
Ми сідаємо в човен
•
Погляд
•
Я сідаю у човен...
•
Я можу
•
Ходять янголи по світу...
•
Я люблю чужого чоловіка
•
Бабця Ганна
•
Шалене
•
Тобою і небом...
•
Прости мені мамо.. .
•
Ми збережемо почуття
•
Думка
•
Рапсодія любові
•
Хто ти?
•
Со мной и без меня.
•
Не спи...
•
Гой - я, гой - я...
•
Мене люби!
•
Не дай Боже...
•
Усім
•
Малиновий
•
Березневий
•
На оксамиті неба
•
Зі мною і без мене
•
Тісно серцю...
•
Ніжність
•
Весняне
•
Мрія
•
Не бійся теплоти
•
Пробач
•
Гупі
•
Вона...
•
Лебеді
•
Одне небо на двох
•
Кохайте жінку
•
На різних берегах
•
Вірші
•
Синиця
•
Предтеча
•
Тобі
•
Господнє диво
•
Онкологія
•
Планида
•
Живи
•
Пейзажний
•
Кольори
•
Нічия
•
Невідправлений лист
•
Первоцвіт
•
Скорбота
•
Побачення
•
Порох
•
Осіння мелодія душі
•
Гравюра - сад
•
Спасибо тем, кто мной любим!
•
Крок
•
Бермуди
•
Картопелька
•
Сніг
•
А ти про мене думаєш
•
Черемха
•
Возрадуйся
•
Монолог Віслюка
•
Оаза щастя
•
Вивертаю мізки
•
Прозрій
•
Відлуння
•
Хрест
•
Гостинна
•
Життя на біс
•
Делікатеси
•
Гірчить калина
•
Що ти знаєш про мене...
•
Покрова
•
Осіннє
•
Сьогодні в батька день народження!
•
Жоржина
•
Сирітка з Ніжина
•
Дністер
•
Космічна бабця
•
На море
•
Коли розлучаються двоє
•
Бузкове щастя
•
Егоїст
•
Провокатор
•
Додому
•
Лабіринтами
•
Пишна вистава
•
Куріпка та Кречет
•
Слова самi поети!
•
Скипень безсоння
•
У батька очi волошковi...
•
Оплакую літа...
•
Хуртеча
•
Терпіння
•
Світоч душі
•
За хвилину до...
•
Ясеневий Романiв
•
Оболонь
•
мурка
(байка)
•
Дiєта
•
Травнева пiсня
•
А хто казав…
•
Райські яблучка
•
Черниця
•
А любов, як сонечко
•
Лелека
•
Накануне...
•
Вечорова
•
Помолись за мене
•
Слава Україні!
•
Люлі-люленьки
•
Стежка мамина
•
Лісовий масив
•
Бiлий вельон
•
Перевтілення
•
Гопачок від «Росави»
•
Метелик
•
Різдвяне
•
Ви пробачте мені...
•
Зимова елегія
•
Мамине подвір’я
•
Потяг в небо
•
Парко…
•
Круговерть
•
Забувай
•
Зцілення
•
Образа
•
Випадкова зустрiч
•
Каяття
•
Кохай мене
•
Вертатись додому
•
Прощание
•
Бузкова доля
•
Не отпущу
•
Дивна ніч
•
Повінь
•
Прикута
•
Омана
•
Турботливий тато
•
Серенада
•
Я – кремінь…
•
Студень
•
Снимая золотые аксельбанты...
•
Злітай
•
Вечірня
•
До храму
•
Насіннячко
•
Не наснись журбою...
•
Свiтло
•
Поэзия
•
Долю пишуть небеса
•
Коштовний свiт
•
Ідеальне пограбування
•
Поцілунок
•
На свiтi є такi мiсця
•
Втрачені крила
•
Відлига
•
Сумка
•
Озеро любові
•
Ничья
•
Вмирала мати
•
Вспомни
•
Хитрий пес
•
Не судилось
•
Якби я знала
•
Стихійне лихо
•
Квiтка
•
Горе-хатина
•
Iржавий свiт
•
Побачення
•
Сiмейнi вади
•
Сусiд
•
Любов у кулачках
•
Колискова
•
Сповiдь
Переглянути всі твори з цієї сторінки
У літнім парку повсякчас
Я задивляюся на Вас:
Я задивляюся на Вас:
Збирає серпень зорепад
В саду граблями,
В саду граблями,
На цьому, думала, усе...
Я розповім вам що до чого, —
Я розповім вам що до чого, —
Не треба чужими руками вогонь загрібати!
Хіба в "патріотів", котрі за кордон утекли,
Хіба в "патріотів", котрі за кордон утекли,
У серці відлунює пісня чаклунки —
струна обірвалася... тиша німа...
струна обірвалася... тиша німа...
Не знаю, чи здатна з тобою дружити,
хоча розумію з пів слова давно.
хоча розумію з пів слова давно.
Зламала жовтню два крила,
але нічого!
але нічого!
Повітряна сирена у столиці,
волає ніби в серце ніж всадили.
волає ніби в серце ніж всадили.
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
ладаном пахне мла,
Скажи, рідненький, як тобі живеться
у затишному зорянім раю?
у затишному зорянім раю?
Не треба так несамовито
шукати винних без вини,
шукати винних без вини,
Що сталось з тобою, чом губи холодні,
а очі сталеві всуціль — каламуть?
а очі сталеві всуціль — каламуть?
Тонула в чорнім океані,
а світ її благав.
а світ її благав.
Не залишай, хоч ти мене,
в біді, як сироту самотню.
в біді, як сироту самотню.
Ти, за справжню любов, не губи,
надихай, як бувало раніше,
надихай, як бувало раніше,
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
за те, що я стала нестримна, нервова.
Навіщо посадили у саду
для зла пізнання дерево спокуси?
для зла пізнання дерево спокуси?
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
порізно у цьому світі нас.
Віч-нà-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
лишатися лячно посеред жалів.
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
а святе почуття незбагненне.
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
бо блаженство злетіло раптово,
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
що заблукала в падолисті,
Нам розлучатися пора,
а я мов човен без весла
а я мов човен без весла
— Не будь солодкою — залижуть,
гіркою теж, бо заплюють.
гіркою теж, бо заплюють.
Бажаєш, щоб завше була
зорею лише твоєю.
зорею лише твоєю.
Забавлялись в круговерті,
а тепер пітьма довкруж —
а тепер пітьма довкруж —
(присвячується народній артистці України Світлані Мирводі)
Лебідкою густий туман
над озером розправив крила.
над озером розправив крила.
Поки вірю тобі, як собі — берегтиму
те, що небо в дари нам послало.
те, що небо в дари нам послало.
Наснились чорні круки, і до чого
те видиво, відразу не збагну?
те видиво, відразу не збагну?
Добряче залив рідний сала за шкуру,
А нині його доглядай.
А нині його доглядай.
Осінь "підмочила" репутацію,
а зима згадала всі гріхи.
а зима згадала всі гріхи.
Спогадом зринають два озерця,
та жену задуму навісну,
та жену задуму навісну,
Мамо рідна, помолися,
І мене Господь почує!
І мене Господь почує!
Дорогі друзі, 28.12.2023р о 14 годині в Національному літературному музеї, що знаходиться м. Київ. вул. Богдана Хмельницького 11, біля м. Театральна, відбудеться презентація пісні, кліпу " Молитва матері" сл. Тетяни Левицької, муз Александра Чернеги. Тож сердечно запрошую всіх бажаючих розділити зі мною цю подію. Вхід вільний. Пісню виконуватимуть: народна артистка України Світлана Мирвода і заслужений артист України Володимир Стельмах. У кліпі знімався заслужений артист України Дмитро Лінартович — офіцер ЗСУ.
В твоїх парцелах кублиться весна
і висіває день волошки зранку.
і висіває день волошки зранку.
Хіба пуста душа болить?
Не віриться, їй-богу!
Не віриться, їй-богу!
Слизький минаю тротуар
і гніваюся всує.
і гніваюся всує.
Упадеш горілиць у отави із веж,
мов комашка з високого дуба,
мов комашка з високого дуба,
Усе стерплю! Кажіть, кажіть,
і поливайте брудом!
і поливайте брудом!
Зимовий вечір, мов папір
на кришталевім тлі холоднім.
на кришталевім тлі холоднім.
Загрузла людяність в багні,
В колючих стеблах.
В колючих стеблах.
(присвячується Тетяні Фольварочній)
Тиша метеликом срібним по хаті
Сонно літає з кутка у куток,
Сонно літає з кутка у куток,
Хіба жебрачка, щоб любов святу
вимолювати на колінах в неба?
вимолювати на колінах в неба?
Місяць в темнім небі п'є кумис...
В оди не складаються катрени.
В оди не складаються катрени.
Читав мене, цікаву, по складах,
виношував у лоні серця — вірші,
виношував у лоні серця — вірші,
Сліди на узбережжі змила хвиля,
де в парі ми босоніж йшли убрід.
де в парі ми босоніж йшли убрід.
Видаляєш із чату життя
тих, кому і сама не потрібна.
тих, кому і сама не потрібна.
Зриває лист з календаря,
Два дні до грудня, місяць вповні,
Два дні до грудня, місяць вповні,
Впивалася блаженством кілька днів,
а потім поверталася додому,
а потім поверталася додому,
Прекрасна сукня жіночці пасує,
на витонченій талії, як влита,
на витонченій талії, як влита,
Безсоння висне хмаровинням,
у скроні стукає журба.
у скроні стукає журба.
Завіяв сніг, а на світанку
розтанув, як і не було.
розтанув, як і не було.
Принадний погляд і балаканина
лугівкою* у далеч невідому.
лугівкою* у далеч невідому.
Я іду додому, мамо,
Не спиняючись на мить,
Не спиняючись на мить,
Забери в час розлуки, що-небудь візьми,
ти на згадку відрадну від мене:
ти на згадку відрадну від мене:
Застудила душу осінь,
чутно інколи "кахи",
чутно інколи "кахи",
Тільки янголи можуть пройти
заміноване поле без втрати,
заміноване поле без втрати,
Стікають зливами хвилини
з долоні Божої руки,
з долоні Божої руки,
На відчай і біль, невгамовну тривогу
Рушає в дорогу швидка допомога.
Рушає в дорогу швидка допомога.
Як ти там на узбіччі дороги, мій зморений друже,
кольорові надії зів'яли в пожухлій іржі,
кольорові надії зів'яли в пожухлій іржі,
В очеретах виднокраю
хвилька ніжності тече.
хвилька ніжності тече.
За добро камінь в спину, ну що ж,
ніби звикла до цього, та прикро,
ніби звикла до цього, та прикро,
Стугонять небеса день у день,
шаленіє надворі вітрисько,
шаленіє надворі вітрисько,
Поет не може не писати,
все стерпить праведний папір —
все стерпить праведний папір —
(Присвячується сестричці Людмилі)
Вже осінь виплакала сльози,
схилили небо журавлі,
схилили небо журавлі,
Не винось свої сльози -- на люди
І ....поради в людей не питай.
І ....поради в людей не питай.
Так хочу до тебе, любий,
коли у душі клекоче,
коли у душі клекоче,
Єдиного сина плекала в любові.
А очі у нього були волошкові.
А очі у нього були волошкові.
Хай кине в мене камінь той, хто без гріха,
і я йому вклонюся ницо, як святому,
і я йому вклонюся ницо, як святому,
І чому ж ти не зводиш очей?
Не люблю похітливих усмішок,
Не люблю похітливих усмішок,
Сонце оболок* жене,
обрій висне лантухами,
обрій висне лантухами,
Порушив спокій несподіваний дзвінок,
і увірвалася у дім іржава осінь.
і увірвалася у дім іржава осінь.
Згадай, як добре нам було удвох
Світанки смакувати малинові,
Світанки смакувати малинові,
Присвячується сусідці Катерині Михайлівні
Ніжився у гамаку мармеладовім
ягідний вечір під кронами слив,
ягідний вечір під кронами слив,
Довіряла щиро, як недивно,
Таїну і друзям й ворогам.
Таїну і друзям й ворогам.
Хіба не бачили його:
Сердитим, чуйним, романтичним,
Сердитим, чуйним, романтичним,
Ніч безсонням ланцюгів
катувала в ліжечку;
катувала в ліжечку;
Попрощалася з бідою,
і сльозами здирки гою,
і сльозами здирки гою,
Я вільна, і дихаю легко,
пірнаю в простори, Лелеко,
пірнаю в простори, Лелеко,
Як люблю, то до нестями,
а як ні, то досхочу.
а як ні, то досхочу.
Закрий спочатку двері на замок,
А потім відкривай наступні дверці.
А потім відкривай наступні дверці.
Мій рай там, де знаходишся ти,
Де нема ностальгійного смутку,
Де нема ностальгійного смутку,
Ні про що не жалкую, що сталось — те сталось.
Скільки нитці не витись — настане кінець.
Скільки нитці не витись — настане кінець.
Грімниця небо наче змій
заполонила,
заполонила,
О як пояснити тобі делікатно,
щоб словом колючим тебе не образить?
щоб словом колючим тебе не образить?
Який сьогодні день: паркий, незвичний —
протистояння темряви і світла,
протистояння темряви і світла,
Коли Ви любите, ви нічого не хочете.
Ви просто любите!
Ви просто любите!
Таких, як ти, на світі обмаль:
Глибоких, світлих, загадкових.
Глибоких, світлих, загадкових.
Ніч плете павутину срібну,
Тінь ховається за дверима.
Тінь ховається за дверима.
Куди утікаєте стрімко літа?
За вами ніяк підоспіти несила.
За вами ніяк підоспіти несила.
Пломеніє сапфіровий
погляд навпроти,
погляд навпроти,
Недопещена, недолюблена,
у долонях — осінній щем.
у долонях — осінній щем.
Я божевільно його люблю,
і навіть більш ніж того хотіла б.
і навіть більш ніж того хотіла б.
Хто йде, той шлях здолати в змозі
Діставшись фінішу за крок,
Діставшись фінішу за крок,
Кому ти стелиш гобелени,
і віддаєш частину серця,
і віддаєш частину серця,
Міняю стильний хмарочос
На вікна з виглядом на море.
На вікна з виглядом на море.
У травах шовкових — на щастя підкова,
під плотом зубчастим — суниці медвяні,
під плотом зубчастим — суниці медвяні,
Чомусь згадалося... колись
Ми несподівано зійшлись,
Ми несподівано зійшлись,
Улюблений артист на сцені
співає про кохання,
співає про кохання,
Канув день вчорашній в Леті —
душогубкою* на дні.
душогубкою* на дні.
Якби ж ти знав, як я його люблю,
То не питав, чому іскряться очі,
То не питав, чому іскряться очі,
Нісенітниця голову точить,
зафарбовує думи ясні,
зафарбовує думи ясні,
Коли ти ще мене любив,
мій сумовитий друже,
мій сумовитий друже,
У засвітах мама і тато
плекають ясний верболіз.
плекають ясний верболіз.
Важкою скорботою тиша
стоїть на погості широкім,
стоїть на погості широкім,
Не журися, мій хлопчику милий,
чи хіба я крижина холодна,
чи хіба я крижина холодна,
Що за квітка, я гадаю,
білим снігом обважніла?
білим снігом обважніла?
Розхлюпував Квітень пахощі
у яблунях білоцвіту,
у яблунях білоцвіту,
Безутішно вертатись туди,
де на тебе ніхто не чекає,
де на тебе ніхто не чекає,
Ти не плач, що набридло жити,
Каяттям очищати душу!
Каяттям очищати душу!
Всім серцем тобі я належу!
Набриднув той "болиголов",
Набриднув той "болиголов",
Величні храми та собори,
Поділ... дніпровські крутосхили —
Поділ... дніпровські крутосхили —
Неба кран протікає, з сифона — крап... крап...
не дратує глуха послідовність.
не дратує глуха послідовність.
Втечемо ми на край світу
Від набридливих проблем,
Від набридливих проблем,
Якщо тобі набридла — повідом
усе як є — не вб'ють слова правдиві.
усе як є — не вб'ють слова правдиві.
Убогій лиха хуртовина
Сплела білий саван в саду,
Сплела білий саван в саду,
Вітер верби та води
Пустотливо куйовдив,
Пустотливо куйовдив,
Коли ви знаєте про мене
того, чого не знаю я,
того, чого не знаю я,
(присвячується сестрі — Людмилі)
Високої не гідна нагороди,
Не вішайте на груди ордени!
Не вішайте на груди ордени!
Не надивились в очі, ніч тужава
росою визирає із-під вій.
росою визирає із-під вій.
Ці очі будуть снитись вбивці —
відвагу дулом не зламаєш,
відвагу дулом не зламаєш,
Що ж ти, Танько, захандрила,
п'єш жури холодний чай?
п'єш жури холодний чай?
Не кажи мені люстро*, що я вже не та,
на чолі зморшок риски глибокі?
на чолі зморшок риски глибокі?
Без тебе важко і з тобою тяжко,
Хоч розіпни себе поміж беріз.
Хоч розіпни себе поміж беріз.
Руйнує місто землетрус,
Складаються будинки.
Складаються будинки.
Не отруюй мене більше болиголовом —
я і так на цім світі живу без вітрил.
я і так на цім світі живу без вітрил.
Вечір спив меланхолійно
апельсинове безмежжя,
апельсинове безмежжя,
Їду в маршрутці оранжевій,
Тиснява тисне збоку.
Тиснява тисне збоку.
Сяйво моє рожеве,
Трепет у кожнім слові,
Трепет у кожнім слові,
Більш не дзвоніть, будь ласка, не дзвоніть,
Подумаєш, колись ми цілувались,
Подумаєш, колись ми цілувались,
Це маячня, мій любий, тільки сон,
лякає привидом посеред ночі.
лякає привидом посеред ночі.
Напевно
Це на перехресті путана,
а ти його жінка кохана —
а ти його жінка кохана —
Ніхто із нас в житті не вічний,
та говорили, що в село
та говорили, що в село
Мобільний телефон мовчить,
Не дзвонить більше мама,
Не дзвонить більше мама,
Герой на цвинтарі лежить,
його життя — одна лиш мить
його життя — одна лиш мить
Сивий місяць в гамаку
колисає зірку,
колисає зірку,
— Мамо, чула, що на вас
Запустили дрони?
Запустили дрони?
Час не гоїть роз'ятрені рани,
мінливі літа навстріч.
мінливі літа навстріч.
Зібрала по засіках жалібний вірш,
й не знаю, як вік доживати?
й не знаю, як вік доживати?
У місті туман... Дощовиця марудна,
ген, заполонила дороги і сквери.
ген, заполонила дороги і сквери.
Сніжило... намела кругом
хурделиця парчеві шати.
хурделиця парчеві шати.
Немає світла і зв'язку,
без рук і ніг у цю хвилину,
без рук і ніг у цю хвилину,
Ти лапшу можеш вішати скільки завгодно,
окуляри рожеві розбила давно.
окуляри рожеві розбила давно.
Жену від нього вовчу зграю,
бо хто сказав, що він не мій,
бо хто сказав, що він не мій,
Дивлюсь на світлину, яка ж осяйна
у мальвах рожевих надій.
у мальвах рожевих надій.
Знов батько на фронт відсилає посилку.
Військові шоломи і бронежилет.
Військові шоломи і бронежилет.
Сніг падав навкруги безперестанку,
іскриста мжичка затуляла небосхил.
іскриста мжичка затуляла небосхил.
А ти ж казав, що в мене очі гарні —
зоря вечірня у смарагді трав?
зоря вечірня у смарагді трав?
Говорила завше мати, —
слухайся мене,
слухайся мене,
Під сузір'ям Стрільця
Народилася ця
Народилася ця
Ми познайомились давно,
ходили разом у кіно
ходили разом у кіно
— Ховай від всіх свою любов,
як у подушку сльози,
як у подушку сльози,
Крутила голови отим,
хто гарбузову кашу любить,
хто гарбузову кашу любить,
Дихає пластиком хата,
тишу чатує пітьма,
тишу чатує пітьма,
Повертайсь, чоловіче, у час лихоліть!
На поталу не кидай згорьовану матір,
На поталу не кидай згорьовану матір,
Темно, холодно, лячно у хаті.
Дотліває свіча край стола.
Дотліває свіча край стола.
Зійшовся на тобі весь білий світ.
Чому ж я не позбавилася муки
Чому ж я не позбавилася муки
Напідпитку... пробач... до такої не звик,
говорила про різне завзято.
говорила про різне завзято.
Крилата мрія, сонце в темнім царстві,
жива криниця у глухій пустелі.
жива криниця у глухій пустелі.
Ми плекали надію в долонях гарячих,
Закликали до миру своїх ворогів.
Закликали до миру своїх ворогів.
Це тільки, люба, у книжках
закохуються в квазімодо.
закохуються в квазімодо.
Картатий шалик на її плечах
не зігріває у холоднім барі.
не зігріває у холоднім барі.
Гарячою магмою небо розплавила,
змахнувши над обрієм чорним крилом.
змахнувши над обрієм чорним крилом.
Занудила осінь...смеркло,
на мою лиху біду.
на мою лиху біду.
Прощаю... каюсь... крайніх не шукаю,
Хоч помста здатна відшукати винних.
Хоч помста здатна відшукати винних.
Хірург зачинився в приймальні,
міцного налляв у чарину.
міцного налляв у чарину.
Завше поряд була з тобою,
витирала сльозу зрадливу,
витирала сльозу зрадливу,
Смерть твоя фізична —
Це моя духовна.
Це моя духовна.
Усе минеться, сестро, чуєш!
Пройде біда, сльоза сумна
Пройде біда, сльоза сумна
З материнського лона з'явились на світ —
Ти спокійна, а я — вередлива.
Ти спокійна, а я — вередлива.
У дім увірвався вихор,
задув поминальну свічку.
задув поминальну свічку.
Небо розсипало пір'я кульбаб
на бірюзово-небесну плахтину.
на бірюзово-небесну плахтину.
Якщо буду гратись з тобою в мовчанку,
Ти перший порушиш мовчання.
Ти перший порушиш мовчання.
"А Бог любить трійцю," — так батько казав,
Тому у родині дітей було троє.
Тому у родині дітей було троє.
Лелеча тінь за небокраєм
У хмарних сутінках мереж.
У хмарних сутінках мереж.
Дощі холодні — сивина
в березовім волоссі.
в березовім волоссі.
На добру нічку,
мамо, надобраніч.
мамо, надобраніч.
Яєшню смажить небосхил
для серпня, як не дивно,
для серпня, як не дивно,
Не ображайся на мене,
знаю, була не права!
знаю, була не права!
Свербіж
( Олександр Сушко )
( Олександр Сушко )
Ряхтять епізодів розчулені миті,
Вислизує день із долонь інстинктивно,
Вислизує день із долонь інстинктивно,
Прасує сонце випрану блакить,
Випарює з перистої хмарини
Випарює з перистої хмарини
Тужу, радію безупинно,
Плету із віршів макраме,
Плету із віршів макраме,
Повітря свіжого ковток,
І цілий світ у жменьці.
І цілий світ у жменьці.
Яка ж ти мерзото, російський солдате!
І як таких покидьків носить земля?!
І як таких покидьків носить земля?!
Село на мапі цяткою чорнила,
а придивитись ближче - без кінця.
а придивитись ближче - без кінця.
Мовчу — мовчання золотом,
червінцями на денці.
червінцями на денці.
Тиша свистить, наче рефері на стадіоні,
сонце малиновим джемом стекло у Дніпро.
сонце малиновим джемом стекло у Дніпро.
Мій друг уже давно — поет кохання,
Малює райдуги з яскравих слів.
Малює райдуги з яскравих слів.
Вдягало сонце
усемогутнє
усемогутнє
На бабці хусточка стара,
а очі, як у Бога,
а очі, як у Бога,
Гарячі сльози виплакала свічка...
Нарешті, подзвонив і відлягло.
Нарешті, подзвонив і відлягло.
Ти не клич мене, зоряний, у спориші —
в пережите зачинені дверці.
в пережите зачинені дверці.
Я зорі кинула б тобі до ніг,
Холодні зливи розвела руками,
Холодні зливи розвела руками,
Смокче ніч вим'я білої хмари,
В золотому сузір'ї — яса.
В золотому сузір'ї — яса.
Хоч станеться так, як повинно і бути,
На все воля Божа, на все!
На все воля Божа, на все!
Горить пшениця і ячмінь,
Овес палає й жито.
Овес палає й жито.
— Ти не його кохана Муза! —
Їй говорили небеса.
Їй говорили небеса.
У місті тиша, як в селі,
Та не літають журавлі
Та не літають журавлі
Гриміло у небесній високості,
Здригалася від жаху хмура вись.
Здригалася від жаху хмура вись.
Тиша у місті гнітюча,
Привидами — ліхтарі,
Привидами — ліхтарі,
Посивіла душа, відблудила,
І покинула зморене тіло.
І покинула зморене тіло.
Своя сорочечка до тіла ближче,
та вже навчилася терпіти біль.
та вже навчилася терпіти біль.
Шляхетний чоловік і жіночка тендітна,
Зустрілись восени на тротуарі долі.
Зустрілись восени на тротуарі долі.
Виноград здичавів, повсихали груші,
І корінням вишні з вербами сплелись.
І корінням вишні з вербами сплелись.
Я не бачу тебе більше поряд зі мною.
Ми, як небо й земля, та навіщо, чому?
Ми, як небо й земля, та навіщо, чому?
Лариса сплетена із протиріч —
То тиха річка, то бурхливе море.
То тиха річка, то бурхливе море.
Не заздрю тій, що коло тебе
Зігрітись хоче у хуртечу.
Зігрітись хоче у хуртечу.
Розкажи мені, любий,
ти за що вірно любиш?
ти за що вірно любиш?
За що, Боже, болем караєш?
Чи завше була неслухняна?
Чи завше була неслухняна?
Перебирає клавіші липневий дощ,
переливає шейкером* сипучі звуки,
переливає шейкером* сипучі звуки,
Сон стуляє утомлені очі.
За вікном, — комендантська година,
За вікном, — комендантська година,
Дикі люди на землі,
Хочуть миру — йдуть війною.
Хочуть миру — йдуть війною.
Я хочу прокинутися і сказати:
— Яким же потворним був цей явний сон!
— Яким же потворним був цей явний сон!
Дорога, шановна редакціє Поетичних Майстерень, зокрема головний редакторе ПМ — пане Володимире (Ляшкевич)! Звертаюся до Вас з проханням про підвищення статусу таким поетам, як — Микола Соболь, Нінель Новікова, Володимир Невесенко. Їх творчість — майстерна, заслуговує на статус — R2.
Микола Соболь — зареєструвався на сайті ПМ п'ять років тому. За цей час він досяг значних успіхів у поетичному слові. Його поезія — багатогранна, щира, чуйна. Нінель Новікова — дев'ять років шліфує свою майстерність на ПМ, перекладач, зріла поетеса. Володимир Невесенко — на поетичному сайті нещодавно, але його вірші — цікаві, колоритні, зворушливі.
Микола Соболь — зареєструвався на сайті ПМ п'ять років тому. За цей час він досяг значних успіхів у поетичному слові. Його поезія — багатогранна, щира, чуйна. Нінель Новікова — дев'ять років шліфує свою майстерність на ПМ, перекладач, зріла поетеса. Володимир Невесенко — на поетичному сайті нещодавно, але його вірші — цікаві, колоритні, зворушливі.
Не важливо, коли доля зводить мости,
Хоч на мить блисне промінь багряний.
Хоч на мить блисне промінь багряний.
Засинала під снігом суха ковила,
Гріла душу роз'ятреним віршем.
Гріла душу роз'ятреним віршем.
Так хочеться туди, де серце тане
У кетягах махрового бузку,
У кетягах махрового бузку,
А нам здавалось, любий, що війна
Ще день, чи два і скінчиться назАвжди.
Ще день, чи два і скінчиться назАвжди.
— А ти ж казала, мамо, добре діти,
Що ви не бачили смертей війни.
Що ви не бачили смертей війни.
Накритий стіл: Мартіні, шпроти,
І аромат гарячих страв.
І аромат гарячих страв.
Переймається Європа,
НАТО — співчуває,
НАТО — співчуває,
А по той бік війни —
На краєчку зими
На краєчку зими
О скільки тих було, що кануло у Леті
Без смутку на гучнім пероні сподівань,
Без смутку на гучнім пероні сподівань,
— Куди ж ми тікаємо, мамо?
—Війна!
—Війна!
Кіптява чорна, холодна зима,
Заполонили блакитну безмежність,
Заполонили блакитну безмежність,
Тебе люблю, ряхтію у душі
леліткою, неоновим світінням,
леліткою, неоновим світінням,
Єднаймося у смутку і любові,
Щоб нас не подолали вороги,
Щоб нас не подолали вороги,
До весни близенько, та зима
впеленала ліс в холодний саван.
впеленала ліс в холодний саван.
Тепло надворі, сльотава відлига
скрапує з даху в імлистий туман.
скрапує з даху в імлистий туман.
"Тільки я і в полі маки," —
не про мене, мила.
не про мене, мила.
Терпінням переповнилася чаша,
песцеві спогади сточила міль.
песцеві спогади сточила міль.
У неділю до обіду
сперечались два сусіди.
сперечались два сусіди.
Чи даремно шукали того, що немає у світі?
Міражем розпливлося і щезло у маренні снів.
Міражем розпливлося і щезло у маренні снів.
Це не просто негода, а схлипує серце у тиші,
І кладе на вівтар облямований смутою біль.
І кладе на вівтар облямований смутою біль.
— Як ти, любий?
— Та нічого,
— Та нічого,
Снігуркою тану, принижену, голу
не кинь на поталу відлизі дарма.
не кинь на поталу відлизі дарма.
( присвячується Тетяні Мирошниченко)
Що у житті тобі не додала?
Перцю, чи солі, медової ласки?
Перцю, чи солі, медової ласки?
Завше знайдеться хтось кращий!
Та хіба у цьому річ?
Та хіба у цьому річ?
Сніг летів з небес на доли,
На бруківки і дахи.
На бруківки і дахи.
Два Голуби не поділили Небо,
Так чубляться, що лускаються ребра.
Так чубляться, що лускаються ребра.
Колись гули джмелі в розлогій кроні,
і медоносні бджоли навесні.
і медоносні бджоли навесні.
Мій вірний друг давно — поет кохання,
Малює райдуги з яскравих слів.
Малює райдуги з яскравих слів.
Повчав сатирик ліриків поетів
як треба їм заточувать перо,
як треба їм заточувать перо,
Не дочуваю, салюти гуркочуть,
і перехожі тлумлять звуки фраз.
і перехожі тлумлять звуки фраз.
Гортає ніч альбом життя,
Чудові кадри.
Чудові кадри.
Той лютий розпочавсь з лихих завій.
Як завірюха вила сокровенне,
Як завірюха вила сокровенне,
Плела вінок із пелюсткових мрій,
Дзвіночків, льону, зірочок маруни.
Дзвіночків, льону, зірочок маруни.
Нарешті я виклала повністю корону сонетів — СВІТОЧ ДУШІ на Поетичних Майстернях. Сподіваюся, мої дорогі друзі, що Ви її змогли прочитали, хоча знаю по собі, як важко сприймати великі вінки сонетів.)))) Хочу подякувати моєму дорогому наставнику і близькому другу, який написав чудові, зворушливі передмови до моїх книг — СВІТОЧ ДУШІ і ДОЛЮ ПИШУТЬ НЕБЕСА — ЯРОСЛАВУ ЧОРНОГУЗУ, за колосальне терпіння, редагування та слушні поради! Його підтримку завше відчувала і відчуваю до цього часу. Головному редактору сайту — ПОЕТИЧНИХ МАЙСТЕРЕНЬ— ВОЛОДИМИРУ ЛЯШКЕВИЧУ, за змогу публікуватися на ПМ, і теж за підтримку та терпіння! Я дуже щаслива, що багато чого навчилася завдяки тим поетам з якими познайомилася та подружилася на цьому сайті. Навчилася не лише краще писати, а й спілкуватися з людьми. Сайт для мене став рідною домівкою. Тринадцять років пройшло відтоді, як я зареєструвалася на ПМ. Багато води утекло з того часу, багато людей прийшло і пішло з різних причин, але самі вірні, стійкі залишилися, незважаючи ні на що! Журавлі завше повертаються додому, то ж з нетерпінням чекаємо! Всім вклоняюся і люблю! Бажаю невичерпного натхнення, щастя, любові, Божих благословень, легкого пера, крилатої поезії на віки вічні! Обіймаю! З наступаючим Новим роком! Всіх благ!
І не здогадувалась ще тоді,
що десь моє кохання недалеко
що десь моє кохання недалеко
Ти вільний, Майстре, тільки пам'ятай,
що ланцюгом пов'язані ще дужче,
що ланцюгом пов'язані ще дужче,
Напередодні лиш зими,
(Давно не бачилися марно.)
(Давно не бачилися марно.)
Стан вродливої пані скрипковим ключем,
Груди пишними булками в блузі.
Груди пишними булками в блузі.
Зима мела дороги помелом,
Нудьга шугала протягом по хаті.
Нудьга шугала протягом по хаті.
На тебе, любий, схожа дуже,
Така ж нестримна і зухвала,
Така ж нестримна і зухвала,
Так далеко до втішного серця,
як зіркам до земного тяжіння.
як зіркам до земного тяжіння.
Звіром шугаєш по хаті,
Гасиш надії свічу.
Гасиш надії свічу.
Мжиці полуденна сивина
замутила органзове небо.
замутила органзове небо.
Щасливий квиток випадає нечасто,
Та кожен очікує кращої долі.
Та кожен очікує кращої долі.
Розпочинався весело роман,
Скінчився безутішно— драмою.
Скінчився безутішно— драмою.
Літаю, друже, там де сокіл,
Бо кліті чорної нема.
Бо кліті чорної нема.
Сивіють в полі полини —
На стеблах інею коралі.
На стеблах інею коралі.
Ми всі там будемо, та не одразу —
На небеса у черзі стоїмо.
На небеса у черзі стоїмо.
З дитинства я любила міркувати,
І копирсатися замріяно в собі.
І копирсатися замріяно в собі.
Гориш в мені свічею восковою,
Забувши, що на сході йде війна.
Забувши, що на сході йде війна.
Весен пісні журавлині
в щасті плекали удвох.
в щасті плекали удвох.
" Любите женщину за грех"
(Андрей Алейник.)
(Андрей Алейник.)
На струнах серця
Про мене знаєш, так багато,
бо кожна зморшка на обличчі
бо кожна зморшка на обличчі
Брели обніжком,
легітко ніжно
легітко ніжно
Зігрій, Милосердний, гріхи відпусти,
єлеєм змасти зашкарублі стигмати.
єлеєм змасти зашкарублі стигмати.
Пишу лиш про те, що на душу лягає,
В судинах відлунює болем,
В судинах відлунює болем,
З глухими стінами вела розмову —
Війнула тиша протягом услід.
Війнула тиша протягом услід.
Це трапилося в потязі… Дорòга…
Один студент, щò без кохання сох,
Один студент, щò без кохання сох,
Колись, ти жінко, була вродлива —
Зелені очі на пів-лиця.
Зелені очі на пів-лиця.
Щиро Бога прославляєм,
З чортом на колінах,
З чортом на колінах,
Поруч йдемо серед тихих хрущовок за руки,
і прохолода вечірня пронизує нас.
і прохолода вечірня пронизує нас.
Я пила — мандариновий фреш,
під платівку Енріко Карузо.
під платівку Енріко Карузо.
Місяць — дозрілою скибкою дині,
вікна — очицями в чорну пітьму.
вікна — очицями в чорну пітьму.
Ти віриш в Бога! — ну то й що?
І сатана у нього вірить.
І сатана у нього вірить.
Впала ніч на призьбу хати тінню,
увібравши неба оксамит.
увібравши неба оксамит.
Сон томится в объятьях ситца,
до утра не уснуть ранимой,
до утра не уснуть ранимой,
Може, завтра буде краще -
Ранок вечора мудріший.
Ранок вечора мудріший.
Відмиває серед ночі
світ шибки рясним плющем...
світ шибки рясним плющем...
Ховає осінь в темну тогу
змарнілий обрій самоти.
змарнілий обрій самоти.
Напиши, мій коханий,
що без мене погано,
що без мене погано,
Душить кашель ядучий, а жінка сумна
Загортає біль в ношену куртку.
Загортає біль в ношену куртку.
Коханий, вибачай сьогодні, певно,
Моє бажання спить, немов дитя.
Моє бажання спить, немов дитя.
В піднебессі птах сурмить,
кличе у мандрівку.
кличе у мандрівку.
Виріс в полі повзучий пирій,
проявляючи сутність ворожу.
проявляючи сутність ворожу.
Сон приснился на заре,
Что в дождливом сентябре
Что в дождливом сентябре
Свого романтика люблю, жалію,
І гладжу по голівці як болить.
І гладжу по голівці як болить.
День тяжело подымался с постели,
Сбросив с плеча фиолетовый плед.
Сбросив с плеча фиолетовый плед.
Лишилося літо на таці
ковтком «Шардоне» у бокалі.
ковтком «Шардоне» у бокалі.
Себя истязаю, поссорилась с Богом,
Забыла друзей и веселых подруг.
Забыла друзей и веселых подруг.
Сыграй опять мелодию любви,
На волнах всколыхнув былую нежность.
На волнах всколыхнув былую нежность.
Спаковує вересень жовті валізи,
прибрав із повітря заморену спеку.
прибрав із повітря заморену спеку.
Більш не боюся осуду людського!
Усе пізнала я: глумливий сміх,
Усе пізнала я: глумливий сміх,
Впала з неба зірка -
загадав бажання,
загадав бажання,
Чи нам, либонь, здавалося, що ми
немарно зліплені з одного тіста.
немарно зліплені з одного тіста.
Безсоння випарює мізки,
до ранку, неначе до Марсу.
до ранку, неначе до Марсу.
Негода розгулялася в саду,
обсипались незрілі сливи градом.
обсипались незрілі сливи градом.
В бермудському трикутнику тону,
чіпляючись єством за гребінь хвилі.
чіпляючись єством за гребінь хвилі.
На чорнім світла рисочка
загравою мигтить.
загравою мигтить.
Світає... думки чорним деком.
Ти близько, водночас далеко.
Ти близько, водночас далеко.
Вечір лугівкою за течією,
наздоганяє хвилястий потік.
наздоганяє хвилястий потік.
Повелась на генерала -
В генерала не "співало"...
В генерала не "співало"...
Шпилька - горицвітом
в пишному волоссі.
в пишному волоссі.
Розляглася на габі
туга, виснажена плоттю.
туга, виснажена плоттю.
Навіщо ж ти нагадуєш про те,
про що забути хочеться назАвжди?
про що забути хочеться назАвжди?
Відбивала знайомий ритм
на бруківках липнева злива.
на бруківках липнева злива.
В спустошеній хаті бабуся сама
когось виглядає щоденно.
когось виглядає щоденно.
- Я знаю, що він виїв очі тобі,
не думай про нього більше.
не думай про нього більше.
Тепле море... краля кльова...
Зразу взяв на абордаж.
Зразу взяв на абордаж.
В домініканській обителі, в місті Мілані,
створював дивний стінопис художник один.
створював дивний стінопис художник один.
В однієї подружньої пари
Десять років дітей не було.
Десять років дітей не було.
Дышат дымом равнины привольно
в день угрюмый, ненастьем несносен.
в день угрюмый, ненастьем несносен.
Я, так на ластівку хотіла бути схожа,
на крилах сподівань злетіти над полями,
на крилах сподівань злетіти над полями,
До будинку для літніх людей на світанку
день у день до дружини приходив дідусь.
день у день до дружини приходив дідусь.
Я прийшла у цей світ сама
Й полишатиму наодинці,
Й полишатиму наодинці,
Розбилося зими холодне скло,
Відлига із дахів збирає краплі.
Відлига із дахів збирає краплі.
Мамо, наліпи вареники
Під'їжджаємо до Жмеринки.
Під'їжджаємо до Жмеринки.
- Це - парадокс,
чим старшою стаю
чим старшою стаю
Я знала цю фею, - десь бачила.
Ішла понад гаєм у сукні червленій.
Ішла понад гаєм у сукні червленій.
Чи маємо право на радість, любов?
Чи, мо, животіти донині,
Чи, мо, животіти донині,
На добру нічку,
мамо, надобраніч.
мамо, надобраніч.
Своєму серцю заборон не ставлю,
лечу назустріч вітру, смерчу, зливі.
лечу назустріч вітру, смерчу, зливі.
Здавалось, друзі ми, не більш,
в кафе розмови про буденність.
в кафе розмови про буденність.
Доброго ранку, коханий!
Б'ється світанок у шибку.
Б'ється світанок у шибку.
Моє серце ще пахне твоїм,
поцілунки п'янкі відчуває.
поцілунки п'янкі відчуває.
Добери променисті слова
до натхнення крилатої рими.
до натхнення крилатої рими.
Матуся, бабця, роду оберіг -
усмішка добра, хусточка картата.
усмішка добра, хусточка картата.
Він так жагуче, солодко її любив,
та оминати інших не збирався.
та оминати інших не збирався.
Хоч на картах таро ворожи,
Дама пікова - горда, свавільна.
Дама пікова - горда, свавільна.
Думку пряду на кужіль,
після в'яжу з руна свити.
після в'яжу з руна свити.
Залиши ти лелеку у спокої.
Не скуби ти душі, бо, тобі
Не скуби ти душі, бо, тобі
Про тебе думаю весь час,
моя подруженько вразлива.
моя подруженько вразлива.
Дай Боже, цьому чоловіку
пізнати щастя неземне,
пізнати щастя неземне,
Сльози розсипали очі ці -
сивий туман поволокою.
сивий туман поволокою.
Благаємо у Бога благ земних,
у дзвони б'ємо, ниці чолобитні.
у дзвони б'ємо, ниці чолобитні.
Сніжило в небі неозорім,
мороз - художник пейзажист,
мороз - художник пейзажист,
Син приніс із лісу
Цуценя вовчиці.
Цуценя вовчиці.
Не перша я і не остання,
за мною руїни століть.
за мною руїни століть.
Троянди зібрані в саду
в букет, і я за руку,
в букет, і я за руку,
Гаргульї* крилаті, тремтіння долонь,
тернові сновиддя колючі.
тернові сновиддя колючі.
Так, не легко нам живеться,
та не голодаєм!
та не голодаєм!
В старенькім альбомі, розчулені миті
зібрало по крихтах, минуле життя.
зібрало по крихтах, минуле життя.
Буріє вечір, зірка сяйна
у небі краплею сльоти.
у небі краплею сльоти.
Твій годинник йшов повільно,
вибивав сріблясто - дзвін,
вибивав сріблясто - дзвін,
Небо трусить сніг лапатий,
розсипає чисту вату
розсипає чисту вату
В Новий рік рушай, Плането,
без боргів і без печалі!
без боргів і без печалі!
Забиваєш цвяхи у серце -
нелукавим, ясним, блаженним.
нелукавим, ясним, блаженним.
Я буду поряд в радощі і горі,
у мушлі шум прибою ми знайдем.
у мушлі шум прибою ми знайдем.
Розсипалось небо на друзки,
над головою, щоб знала,
над головою, щоб знала,
Зазирнула казка зранку
у віконні шиби.
у віконні шиби.
Раз Петрівна подалася
на елітний Спа-курорт,
на елітний Спа-курорт,
Друг подарував Івану -
симпатичну ігуану.
симпатичну ігуану.
Поцілована небом краса - кажуть люди,
дехто заздрить охоче пелюстям лілеї.
дехто заздрить охоче пелюстям лілеї.
У перукарню збігала, зробила макіяж,
вдяглася у коротку сукню, в сіточку панчохи.
вдяглася у коротку сукню, в сіточку панчохи.
Закрижаніло... каток... авжеж?
День зацукрований у ванілі.
День зацукрований у ванілі.
В бабці з дідом восени
завелися таргани.
завелися таргани.
Не бійся любові, вертатись додому,
упасти з вершини у прірву потому,
упасти з вершини у прірву потому,
Навпроти він... вино і груша зріла
в скляній тарелі на краю стола.
в скляній тарелі на краю стола.
- Зустрічаюсь одночасно
з мужиками обома!
з мужиками обома!
Пробач, білий світе, мабуть, наболіло,
прокралася в душу безбарвна зима.
прокралася в душу безбарвна зима.
Чого минуле те перебирати
і порпатись в брудній білизні болю?
і порпатись в брудній білизні болю?
Не відпливай до іншої води!
Маяк хоч вказує шляхи додому,
Маяк хоч вказує шляхи додому,
Ми нарізно плекали світ до того,
як доля привела нас у альков,
як доля привела нас у альков,
В "Паркових озерах" причаїлась тиша.
Явори високі спокій стережуть.
Явори високі спокій стережуть.
Дзвонить чоловік дружині!
Не ходи вервечкою за мною,
заросла стежина лободою.
заросла стежина лободою.
Артеріальний знов тиск низький,
клаустрофобія туги.
клаустрофобія туги.
Мороз на порозі збирає завії,
клубочиться в комині ватра.
клубочиться в комині ватра.
Між мною і небом гнучка тятива,
бодай не порветься завчасно,
бодай не порветься завчасно,
Огорну тебе теплом,
неймовірною любов'ю,
неймовірною любов'ю,
Була колись ти ружею,
що пнулася до неба.
що пнулася до неба.
Перший сніг, заметіль,
сліпить очі, сльозяться на вітру,
сліпить очі, сльозяться на вітру,
Дорогий, шановний редакторе "Поетичних Майстерень" пане Володимире! Хочу Вам щиро подякувати, що дослухалися до мого прохання і підвищили статус Ярославу Чорногузу! Дуже приємно, що наші думки співпадають і що сайт - "Поетичні Майстерні" підтримує поетів, які давно на сайті, пройшли чималий вишкіл, набулися досвіду та зросли у поетичному слові, які заслуговують на нагороди такі, як підвищення статусу!
Процвітання Вам, міцного здоров'я, щастя, любові, осяяних поезій!
Процвітання Вам, міцного здоров'я, щастя, любові, осяяних поезій!
Не ридай, моя ластівко, смуток мине,
перша зморшка, так личить печалі.
перша зморшка, так личить печалі.
Душа скніє, мре від печалі,
а що ж буде далі, що далі?
а що ж буде далі, що далі?
Щоб загубити перевтому
вгорі небесної безодні,
вгорі небесної безодні,
У тебе очі голубі,
її оливково-зелені.
її оливково-зелені.
Як у нашого у Женьки -
рудокосі і шатенки,
рудокосі і шатенки,
Застигне день у безгомінні,
розсипле сонця куркуму
розсипле сонця куркуму
Йдемо алеями у парку,
рука в руці твоїй - теплом.
рука в руці твоїй - теплом.
Сину у в'язницю написала мати,
що без нього важко землю обробляти.
що без нього важко землю обробляти.
Чоловік на "Сайт знайомств" -
зареєструвався.
зареєструвався.
Серед голубого плаю,
пристані свічних надій,
пристані свічних надій,
Кілька років у подружжя не було інтиму.
Побували в екстрасенса, з'їздили до Криму.
Побували в екстрасенса, з'їздили до Криму.
Пишалася словесністю Корова:
- Я, - незрівняна, в мене лепська мова!
- Я, - незрівняна, в мене лепська мова!
- Що з тобою трапилось,
чоловіче добрий?
чоловіче добрий?
Танцюй, щасливице, весільний вальс.
Кружляй і підкидай жарини в груди,
Кружляй і підкидай жарини в груди,
Не запитуй мене, де так пізно була
і чому діамантами очі іскряться?
і чому діамантами очі іскряться?
Цей чоловік колись любив мене,
а зараз просто дивиться на фото.
а зараз просто дивиться на фото.
Уже птахів не чути голоси,
довкіл сапфіровий туман розлігся.
довкіл сапфіровий туман розлігся.
Пожовкло волосся, мов листя кленове,
навколо очей ниточки променисті.
навколо очей ниточки променисті.
Сам Бог водив його пером барвистим,
чудові перла сипались з небес до ніг
чудові перла сипались з небес до ніг
На відстані не страшно, навіть, масно
торкатись виразок чужих насущних.
торкатись виразок чужих насущних.
Планета Земля не єдина родина.
Домівки людей потопають в деревах.
Домівки людей потопають в деревах.
Страшно до потери
мысли кутать в дрожь.
мысли кутать в дрожь.
Від мольфарки відунки очей не ховай
за лаштунками смутку побачить
за лаштунками смутку побачить
За вікном знов накрапує мжичка,
осінь вабить стриптизом в дібровах
осінь вабить стриптизом в дібровах
(Посвящается другу)
Всього не заграбастаєш! І скільки ж людям треба
для ситого життя - страждань, смертей, війни почвари?
для ситого життя - страждань, смертей, війни почвари?
На городі восени
овочі і бур'яни
овочі і бур'яни
Забувала оплакані вірші,
загортала самотність в папір,
загортала самотність в папір,
Косила наших пращурів війна,
Холера, тиф і знов біда настала.
Холера, тиф і знов біда настала.
Смілива, вільна, горда, все переживу,
лиш Бог опалені зламає крила!
лиш Бог опалені зламає крила!
Міліє швидко вечір, місяць гострить серп,
бруском скрегоче лунко, чи мені здалося.
бруском скрегоче лунко, чи мені здалося.
Ще день не щез конем перед очима,
ударивши копитом об ріллю,
ударивши копитом об ріллю,
Якби не ти, моє кохання пізнє,
ясна зоря, мелодії струна.
ясна зоря, мелодії струна.
Нічого вічного нема у світі цьому
від дня народження до поминальних днів.
від дня народження до поминальних днів.
Ти не буди мене даремно... Годі!
Дай додивитись кольорові сни,
Дай додивитись кольорові сни,
Тужить дощ за вікном,
тоскну музику грає на скрипці,
тоскну музику грає на скрипці,
Знаю, що в'ється усе по спіралі.
Бабине літо борвієм промчиться.
Бабине літо борвієм промчиться.
Не ревнуй мене, коханий,
коли приводу нема.
коли приводу нема.
Я забула хто є,
де коріння моє,
де коріння моє,
Як сумно без нього, мій Боже, і тоскно
торкатися музики безперестанку,
торкатися музики безперестанку,
Він знав, що ця жінка заміжня,
і зради їй не до снаги.
і зради їй не до снаги.
На підвіконні орхідеї
торкалися душі моєї.
торкалися душі моєї.
Віра
Прожити вік, не поле перейти.
Прожити вік, не поле перейти.
На білому аркуші рими довільно
малюю... стираю...малюю...стираю...
малюю... стираю...малюю...стираю...
Приніс лілеї
юнак дівчині,
юнак дівчині,
По вірі кожному дано
і хрест животворящий,
і хрест животворящий,
- Там болить а там пече -
подруга жаліється:
подруга жаліється:
Напевно, думав,
що я сумарна*,
що я сумарна*,
Криниця п'є в сосновім лісі роси,
а стежечка до неї заросла.
а стежечка до неї заросла.
Не питайте чому я покинула весни бузкові,
абрикосові сни і мережаних мальвів шиття.
абрикосові сни і мережаних мальвів шиття.
Таїла у серця схованці
пахучий бутон любові,
пахучий бутон любові,
У гаю, край села,
я зірвала ромашку шовкову,
я зірвала ромашку шовкову,
У нас все, нібито, гаразд,
біжу до тебе, як на свято.
біжу до тебе, як на свято.
Якби ж то можливо, туди повернутись,
де здерті колінця й у зачісці шпилька,
де здерті колінця й у зачісці шпилька,
Якби мене по справжньому любив -
не листувався б з іншими в приваті.
не листувався б з іншими в приваті.
Вмилось фіалкою стомлене сонце,
спати вляглось залюбки.
спати вляглось залюбки.
Блукаю запиленим містом, а спека
розтоплює бруки обабіч бульвару.
розтоплює бруки обабіч бульвару.
Вересневі калинові брості
напилися вже крові землі.
напилися вже крові землі.
Бог бачив її і такою,
якою не бачив ніхто.
якою не бачив ніхто.
Хтиве небо розгойдує явір
і зриває за обрієм час,
і зриває за обрієм час,
В небеса задивлялася сині,
як без вітру, вітрил і весла
як без вітру, вітрил і весла
Дай на скелі античного моря
дочекатись червоних вітрил,
дочекатись червоних вітрил,
Лицар вірності, мій, командоре,
неймовірна жага почуття,
неймовірна жага почуття,
Цілуй мене, солодкий, доки
татарське зілля стелить літо.
татарське зілля стелить літо.
Закотилося колесо сонця за хмари,
дощ періщить вночі, поливає бруківки.
дощ періщить вночі, поливає бруківки.
У озері любові
плескаємось удвох.
плескаємось удвох.
Не полишай смішну, незнану,
мені так затишно, чудово
мені так затишно, чудово
Все буде гречно... Правда! Вірю!
Бо що посієш, те й пожнеш.
Бо що посієш, те й пожнеш.
Вже дотліває серпень на осонні,
пливуть за обрій літа бригантини,
пливуть за обрій літа бригантини,
Нарешті на морі у розкоші хвиль,
голублять мене, піднімаючи вгору.
голублять мене, піднімаючи вгору.
"Я все одно тебе люблю,
Кохання сваркам – не підвладне..."
Кохання сваркам – не підвладне..."
Пленительных очей холодный изумруд -
былой загадки деревянная матрешка.
былой загадки деревянная матрешка.
П'ю валер'янку від серцебиття,
сльозі скотитись знову не дозволю.
сльозі скотитись знову не дозволю.
Не бійся любові, вертатись додому,
упасти з вершини у прірву потому,
упасти з вершини у прірву потому,
Чорнильну хусточку напнула ніч недбало
на гострі плечі й підморгнула висі.
на гострі плечі й підморгнула висі.
Вже прокинувся, любий? Глянь небо
розливає лавандові фарби
розливає лавандові фарби
Красива, бо ти мене пестиш,
даруєш чудесні слова,
даруєш чудесні слова,
Від сучки до сучки він бігав, мов пес,
а вдома чекала на нього родина.
а вдома чекала на нього родина.
Моя бентего, більше не побачиш
одчаю, суму і очей нудних.
одчаю, суму і очей нудних.
Вітер зриває слова
на перехресті поволі.
на перехресті поволі.
Казала мати: «Йди у люди, доню,
та довіряй не кожному із них.
та довіряй не кожному із них.
Нікому не вірю
давно, далебі,
давно, далебі,
У ній живе та дівчинка русява,
що інколи з’являється у сні…
що інколи з’являється у сні…
Нам було прекрасно, як ніколи,
обертом земля на віражі.
обертом земля на віражі.
Не лишай сироту на одинці з бідою,
хто підставить плече – знайде час молитвам.
хто підставить плече – знайде час молитвам.
Захлинаюся від щастя,
не питай чому ж?
не питай чому ж?
Мій примхливий, для тебе не шкода нічого,
тільки, гідність мою не топчи чобітком.
тільки, гідність мою не топчи чобітком.
Дай руку, сонце, і іди за мною,
не обертайся на презирство й сміх.
не обертайся на презирство й сміх.
(Світлані Кас'яненко)
Мне б отказаться от тебя хотя б на миг,
сердечный, влюбчивый, но я, не вправе
сердечный, влюбчивый, но я, не вправе
Посміхнися, не будь агресивним,
научися терпіти й прощати.
научися терпіти й прощати.
Континенти фейсбук поєднав. Тих людей,
що ворота відкрили у світ інстаграми.
що ворота відкрили у світ інстаграми.
Впало небо на місто –
кременисте, важке,
кременисте, важке,
У Софіївськім затишнім парку
ми з тобою алеями йдем.
ми з тобою алеями йдем.
Не говорите мне о том,
что я должна вам в этом мире:
что я должна вам в этом мире:
Тимчасове затемнення сонця минуло,
Розчахнув світ фіранки сапфірово-сині.
Розчахнув світ фіранки сапфірово-сині.
Асфальт гарячий, світлофор, гудок...
нестерпна спека палить мізки...
нестерпна спека палить мізки...
За вікнами пташиний щебет
все ближче й ближче до землі.
все ближче й ближче до землі.
Чому ж так важко на душі? -
Сама не знаю.
Сама не знаю.
Над колоритним чаруючим плаєм
у маркизетовій блузочці я,
у маркизетовій блузочці я,
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку – щасливу й сумну.
розкажи оксамитову казку – щасливу й сумну.
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Яке ж це літо?
З небес крізь сито
З небес крізь сито
Барвисте літо -
світ малахітом,
світ малахітом,
Ніч кине зажуру за ґрати,
розправивши хмари вітряк.
розправивши хмари вітряк.
Одягайте, люди, вишиванку
у буденні дні і на свята!
у буденні дні і на свята!
На твоїй гаптованій сорочці
вишивала райдуга ясу.
вишивала райдуга ясу.
Як забути минуле і стерти, коли
тінню ходить, мережиться перед очима,
тінню ходить, мережиться перед очима,
Як брат із сестрою,
чи батько з дочкою
чи батько з дочкою
Не шукала у мріях до щастя блаженства дороги,
хоч серпанкове літо за диво-водою спливло.
хоч серпанкове літо за диво-водою спливло.
Я така, як я є,
бачиш, щастя твоє,
бачиш, щастя твоє,
Батьківське обійстя вбране у бузок,
чутно віддалік, як пахне м'ятно.
чутно віддалік, як пахне м'ятно.
Знов тішуться вишні прийдешньому травню,
ген, сонячний зайчик стрибає в гіллях.
ген, сонячний зайчик стрибає в гіллях.
Проста Ромашка,
Нарцис - пихатий,
Нарцис - пихатий,
Тихо-тихо вечір плине
у обіймах самоти.
у обіймах самоти.
Стань над світом Мати Божа
у молитві і сльозах.
у молитві і сльозах.
Заблукала у травні в бузкових очах на світанку,
і не вибратись звідти, дорогу назад віднайти.
і не вибратись звідти, дорогу назад віднайти.
В холодну пору я не одягну
заквітчану тернову хустку синю.
заквітчану тернову хустку синю.
Чи для тебе ніхто, пустий звук, переляк,
якась дивна, чи мо - божевільна?
якась дивна, чи мо - божевільна?
(гумореска)
Лосніє хвіст і гребінець
стоїть неначебто корона.
стоїть неначебто корона.
Чому ти згадуєш анфас
тієї жінки, що у студень
тієї жінки, що у студень
Щиросердечно молюся Всевишньому я
аби грішному людству пробачив провини.
аби грішному людству пробачив провини.
Всевишню правду, віру розіп'яли,
І на поталу кинули любов.
І на поталу кинули любов.
Минали місяці згорьованих пісень,
і вітер полоскав дощі туманні.
і вітер полоскав дощі туманні.
Вікторія прокинулась, маестро грав
проникливе піано - віртуозно.
проникливе піано - віртуозно.
Чомусь не спалося Вікторії в цю ніч,
безсоння малювало штучні квіти
безсоння малювало штучні квіти
Зима ретельно чистила людські сліди,
Біліло за фіранками цнотливо.
Біліло за фіранками цнотливо.
Вікторія була середньою на зріст,
пшеничні коси - хвилями по плечі.
пшеничні коси - хвилями по плечі.
ІІ
Насолодитися, не випити до дна,
розкішна пава, зірка промениста,
розкішна пава, зірка промениста,
Люби мене мовчки, коханий, люби,
хай тиша замре на півслові.
хай тиша замре на півслові.
Ты не спрашивай больше, зачем она пьёт Амаретто,
и о прошлом не надо, давно все быльём поросло.
и о прошлом не надо, давно все быльём поросло.
У старій вітровці Вовка
заховав доляри,
заховав доляри,
Корисна річ страховка
( про Вовчика промовка),
( про Вовчика промовка),
Бабця плачучи прийшла
ввечері до хати.
ввечері до хати.
Жаліється дружині чоловік:
"Сьогодні знову від сусіда втік.
"Сьогодні знову від сусіда втік.
- Мамо, вийду за Степана,
хлопець дивної краси.
хлопець дивної краси.
Мені давно не дарували щастя.
Минали дні у тузі повсякчас
Минали дні у тузі повсякчас
Грішили, вірили в добро і зло,
водили в дитсадок дітей, онуків.
водили в дитсадок дітей, онуків.
Горобчиком витьохкує весна,
у сонці помарачевому мліє.
у сонці помарачевому мліє.
Лякали нас армагедоном
і пандеміями не раз.
і пандеміями не раз.
Он вже, любий, бачать, люди
хто твоя любаска
хто твоя любаска
Що ж це сталось, мама мія
у Європі - пандемія.
у Європі - пандемія.
Набридли крицеві дощі,
хмар бурих віхи,
хмар бурих віхи,
Зима здалась без бою, капітулювала,
відчутно у повітрі пахощі весни.
відчутно у повітрі пахощі весни.
Хоч і тіло в повій мармурове,
молоде, як ігристе вино,
молоде, як ігристе вино,
Нам одне без одного не бути,
а все інше можна пережити.
а все інше можна пережити.
Якщо хочеш пізнати любов
зазирни їй у вічі,
зазирни їй у вічі,
Не пишіть більше в чаті про те, що, я добра, вродлива,
саме те, що вам треба для серця і тіла й душі.
саме те, що вам треба для серця і тіла й душі.
Ти дійсно любиш лиш мене,
чи я із тих, кого ти любиш?
чи я із тих, кого ти любиш?
Іду по небу
назустріч долі,
назустріч долі,
Ми тремтіли душею,
вдихали п'янкі аромати
вдихали п'янкі аромати
Від розпачу, мамо, я майже не сплю,
нещастя причину шукаю в усьому,
нещастя причину шукаю в усьому,
Колишній на порозі з незабудками в руках
І безпорадно дивиться у василькові очі,
І безпорадно дивиться у василькові очі,
В сповиточку, люлі доню,
люлі немовлятко.
люлі немовлятко.
Я уявляю струм від доторкання губ,
мурах на блуднім тілі від блудливих пальців.
мурах на блуднім тілі від блудливих пальців.
Пастельні губи і мазок рум'янцю,
під макіяжем недосип щоденний.
під макіяжем недосип щоденний.
Без тебе дні журливі у мінорі,
з тобою день - казкова дивина.
з тобою день - казкова дивина.
Війна скінчиться, вбивце, у полон
здасися, не радій що снайпер схибив.
здасися, не радій що снайпер схибив.
Без тепла у травні втішно -
плоду не рости.
плоду не рости.
Ішла до тебе все життя крізь сон,
пустельну спеку, зливу, хуртовину,
пустельну спеку, зливу, хуртовину,
В хуртовинову ніч,
напростець,
напростець,
Ніколи не буде пручатися злу,
із власним терпінням боротись.
із власним терпінням боротись.
Віддаляємся, зрада,
ще страшніше ножа.
ще страшніше ножа.
Місяць - зримий пейзаж Фаберже,
чорна "Мазда" чекає за рогом.
чорна "Мазда" чекає за рогом.
Смеркло швидко,
цьогоріч -
цьогоріч -
В МСЕК прийшов мужчина славний,
заявив, що хворий вщент.
заявив, що хворий вщент.
Що ти важиш для мене збагнула відрадно,
як тікала підлога з-під ніг від одчаю.
як тікала підлога з-під ніг від одчаю.
Бабця плаче, що нема
чим за газ платити.
чим за газ платити.
Запам'ятай мене такою,
коли щасливою убрід
коли щасливою убрід
Цілу ніч не спав поет
вірш писав старанно,
вірш писав старанно,
Не діждешся вогненної страти,
хоч багаття горить - не чаклунка.
хоч багаття горить - не чаклунка.
У парку горобчиків щебет,
зернини і руки бліді.
зернини і руки бліді.
Чом не спиться? Свинцеві повіки
не стуляє роз'ятрений біль.
не стуляє роз'ятрений біль.
По мокрім щебеню, і що ж,
ніч на пуантах йде незграбно.
ніч на пуантах йде незграбно.
На повні груди соловей співав,
лилися трелі у саду веснянім.
лилися трелі у саду веснянім.
У блакиті лелека білий
світлу стежку шукає в рай.
світлу стежку шукає в рай.
Все буде добре, любий, чуєш?
І навіть краще, ніж колись.
І навіть краще, ніж колись.
Нащо, Чайко, втрачаєш волосся,
мов останню надію на завтра.
мов останню надію на завтра.
Збирають думи кучугури
свинцевих хмар холодну тугу.
свинцевих хмар холодну тугу.
Я не бачу тебе коло себе
ні сьогодні, ні завтра, ні після.
ні сьогодні, ні завтра, ні після.
Нікому не віриш - дивився у вічі -
зрадливі, лукаві. Мені довіряєш?
зрадливі, лукаві. Мені довіряєш?
Сватав сивий дідуган
кучеряву Надю.
кучеряву Надю.
Троянди у вазі рожева і біла -
обидві прекрасні, пахучі, яскраві.
обидві прекрасні, пахучі, яскраві.
Це все, що Ти приготував для мене, Боже, на землі?
Відразу, залпом випила життя, не схаменулась.
Відразу, залпом випила життя, не схаменулась.
Як, душе ти моя, без мене, як?
Все добре, чи приймаєш депресанти?
Все добре, чи приймаєш депресанти?
Онук, що у столиці модний кутюр'є,
приїхав у село провідать прабабусю.
приїхав у село провідать прабабусю.
Вона була мудрішою за ту,
з якою зустрічався у неділю.
з якою зустрічався у неділю.
У країні - чума,
віри, сонця нема,
віри, сонця нема,
Бережи, коханий, від біди,
Від сторонніх поглядів і фальші.
Від сторонніх поглядів і фальші.
Ви не подумайте про те,
що я спесива.
що я спесива.
Із суботи на неділю,
Вовка мучило похмілля.
Вовка мучило похмілля.
Не бійся, довіряй, і буде все гаразд.
І кінь спіткнеться враз не кажучи про жінку.
І кінь спіткнеться враз не кажучи про жінку.
Навиворіт вже вивертали, бач
в душі є виразки, вузли, рубці червлені,
в душі є виразки, вузли, рубці червлені,
Я з минулим була б задивляючись в очі, можливо,
розіллявшись рікою над тихою заводдю мрій.
розіллявшись рікою над тихою заводдю мрій.
Світань не поспішала розтуляти очі зранку.
Із торф'яної далі нишком пробирався сніг.
Із торф'яної далі нишком пробирався сніг.
Дорогі друзі, всіх запрошую на презентацію моєї нової книги, "Долю пишуть небеса", яка відбудеться 14 грудня о 15,00 у Національній Спілці письменників, вул. Банкова 2.
Рада Вас буду бачити, бо хто ж, як не Ви були поряд зі мною усі ці десять років перебування на сайті Поетичні майстерні. Від Вас отримувала і слушні поради, і підтримку. Особлива подяка головному редактору - Володимиру Ляшкевичу, Ярославу Чорногузу, Юрію Лазірку, Любові Бенедишин, Світлані Майї Залізняк, Івану Редчицю, Олександру Сушку, Серго Сокольнику, Миколі Соболю, Олександру Христенку, Ігорю Шосі, Івану Потьомкіну, Юрію Сидоріву і багатьом іншим за не байдужість та допомогу. Всіх дуже люблю, обіймаю, чекаю на зустріч!
Рада Вас буду бачити, бо хто ж, як не Ви були поряд зі мною усі ці десять років перебування на сайті Поетичні майстерні. Від Вас отримувала і слушні поради, і підтримку. Особлива подяка головному редактору - Володимиру Ляшкевичу, Ярославу Чорногузу, Юрію Лазірку, Любові Бенедишин, Світлані Майї Залізняк, Івану Редчицю, Олександру Сушку, Серго Сокольнику, Миколі Соболю, Олександру Христенку, Ігорю Шосі, Івану Потьомкіну, Юрію Сидоріву і багатьом іншим за не байдужість та допомогу. Всіх дуже люблю, обіймаю, чекаю на зустріч!
Сьогодні я до тебе не прийду,
щоб поглядом роз'ятрювати ватру
щоб поглядом роз'ятрювати ватру
Вірте в Бога і правду
і дасте собі раду,
і дасте собі раду,
Над річкою старе село узліссям,
гриби, чорниці і садів розмай.
гриби, чорниці і садів розмай.
Шляхетний і талановитий -
з життя найкраще ти береш.
з життя найкраще ти береш.
Смарагдова, розкішна омела -
душа у душу з в'язом пелехатим.
душа у душу з в'язом пелехатим.
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
як розчинюся в небесах навічно
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
для нас на біс зіграти водевіль.
І навіщо людям пекло,
коли поряд рай земний.
коли поряд рай земний.
А чи варто з тим дружити,
хто ножа стромляє в спину.
хто ножа стромляє в спину.
Сьогодні я ще більше, ніж учора,
тебе люблю, моє життя, люблю.
тебе люблю, моє життя, люблю.
Фантастичні гіацинти
уночі мара пряде.
уночі мара пряде.
Пливе по небу сірий пароплав,
за обрієм збирає сни багрові.
за обрієм збирає сни багрові.
Я перестала улыбаться,
писать стихи, любить людей.
писать стихи, любить людей.
І ультрамаринові очі небес,
і усмішка в нього медова.
і усмішка в нього медова.
Та байдУже мені з ким ти будеш свій вік доживати,
чи з тією, що крала тебе, чи з тобою пила.
чи з тією, що крала тебе, чи з тобою пила.
В бабине літо, у шаль міжсезоння,
кутає землю рудий листопад.
кутає землю рудий листопад.
Над тишею висне імла,
зими павутинка срібляста.
зими павутинка срібляста.
Ти знову хочеш
мене здолати
мене здолати
Він знає, що без нього, певно, згину
і листям опаду на плаху літа.
і листям опаду на плаху літа.
Ти говорив, любив мене,
що я найкраща в світі жінка.
що я найкраща в світі жінка.
З принципів своїх не зрушим -
друже, виставляй півлітру.
друже, виставляй півлітру.
Дочка провідує батьків, а мати
давай її смачненьким пригощати.
давай її смачненьким пригощати.
Не думала, що все банально скінчиться,
ховаючи у серці таїну.
ховаючи у серці таїну.
Зібрали швидко дні осінні
з городу стиглі врожаї.
з городу стиглі врожаї.
Не зловживай моїм терпінням -
минулі сни в перукаря.
минулі сни в перукаря.
Пробачте, друже, я люблю не Вас,
хоч як би Вам опівночі не снилось,
хоч як би Вам опівночі не снилось,
Не відпускала літо тепле,
отямилась, як вітром здуло.
отямилась, як вітром здуло.
Заховалася в мушлю від себе і спробуй дістати.
В недосяжності погляду, рук і мобільних мереж.
В недосяжності погляду, рук і мобільних мереж.
Щоб життя убачалося раєм,
не змарніло від горя чоло,
не змарніло від горя чоло,
Не приручай до себе, з мене досить
і крихти із долонь, і божевілля.
і крихти із долонь, і божевілля.
Віч-на-віч щастя слухаю сонет,
мій візаві - ясний, багатогранний.
мій візаві - ясний, багатогранний.
В межені* рік затихають оливкові води,
вітер зганяє у череду чорні отари.
вітер зганяє у череду чорні отари.
Доторкнися пелюсткових вуст
і метеликом забийсь в троянді,
і метеликом забийсь в троянді,
Як гуляв, аж гай гудів від хіті,
а співав, то мліли солов'ї.
а співав, то мліли солов'ї.
Шумний дощ стугонить, кучерявіє, хлюпає зливно,
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Моя нестримна течія о, як же я
не піддаватимусь спокусливій любові
не піддаватимусь спокусливій любові
Здавалося цей біль не проковтнути,
та сильний той, хто квітне чебрецем.
та сильний той, хто квітне чебрецем.
Сивим вороном
дощ невчасно.
дощ невчасно.
Надворі лине осінь
лірична, наче пісня
лірична, наче пісня
Блаженно ще жила б на цьому світі,
як дасть Господь, розхлюпати любов
як дасть Господь, розхлюпати любов
Не питай, мій ревнивий, про весни чудесні,
облетіли черемхою, сивим бузком.
облетіли черемхою, сивим бузком.
Ген, зозуленька за гаєм -
Накувала роки.
Накувала роки.
Ніч сузір'ям неоновим Кассіопеї,
заблукала мольфаркою з кошиком снів.
заблукала мольфаркою з кошиком снів.
Ще осінь дівчинкою в ластовинні
біжить в сандалях по колючім терню.
біжить в сандалях по колючім терню.
Україно, ти рахманна!
Посміхайся, сонце в скерцо!
Посміхайся, сонце в скерцо!
Я мучилась нав'язливими думами -
безсонням всоте розфарбовувала вірш.
безсонням всоте розфарбовувала вірш.
Знову літо залишило осені
чорнобривців серветки тернові.
чорнобривців серветки тернові.
Втрачати пізно, чи прийшла пора
триматись за обставини вагомі?
триматись за обставини вагомі?
Аби мене ніколи не забув,
твоє я серце кутаю у ніжність,
твоє я серце кутаю у ніжність,
Коли не шукаєш - не знайдеш тоді.
Де двоє там рада, де третя, там зрада.
Знайшлося б корито, а свині знайдуться.
Знайшлося б корито, а свині знайдуться.
Не кличу темні ночі -
самі приходять нині.
самі приходять нині.
Ти все сказав і навіть більше ніж хотів,
а після замовчав зненацька у зажурі.
а після замовчав зненацька у зажурі.
До млості, болю і до - зневіри,
тобі не вірю, собі не вірю.
тобі не вірю, собі не вірю.
Любий мій, не хворій, я для тебе, що хочеш, дістану.
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Не діли мене, мій щедрий, з вітром буйним,
з океаном, сонцем, смерчем, не діли.
з океаном, сонцем, смерчем, не діли.
Схилилась жінка над трояндовим кущем,
усмішка зігріває кожну квітку.
усмішка зігріває кожну квітку.
Не дістати з небес журавля,
що високо летить над землею.
що високо летить над землею.
Мій скульпторе, ліпи мене із глини,
Із крейди, алебастру і піску!
Із крейди, алебастру і піску!
Не вбивай кохання, ти ж не вбивця,
що чатує на косуль вночі.
що чатує на косуль вночі.
Переймайся не мною, коханий, бо я
над твоєю кружляю журбою.
над твоєю кружляю журбою.
Йому притаманно любити обох -
дружину чи музу, немає різниці,
дружину чи музу, немає різниці,
Смиренно лугівка* текла, струменіла,
у травостої ховаючи хвилі.
у травостої ховаючи хвилі.
Любов в гордім серці,
а сонце в очах.
а сонце в очах.
Літа відшуміли, за обрієм щезли.
Лелеки забули тутешні місцини,
Лелеки забули тутешні місцини,
Паленіли бурштиново,
присмак ночі на губах.
присмак ночі на губах.
Не впаду! Уже трималась
за життя прозорі весни,
за життя прозорі весни,
Ты в шоколаде, дом, семья, работа, все отлично,
И соразмерно движутся твои дела из года в год.
И соразмерно движутся твои дела из года в год.
Сіяла маки, а виросла гичка.
З дому тікала в небесну блакить.
З дому тікала в небесну блакить.
Хмурніє навкруги і вишні-сльози душать.
Ось-ось зірвемося зі скелі в рів імли.
Ось-ось зірвемося зі скелі в рів імли.
Ми необачно, на краю безодні,
хоч бурі не було і вечір тихий.
хоч бурі не було і вечір тихий.
Смеркається, сутінки лижуть шпалери.
Нас двоє в квартирі, та ні, нас не двоє.
Нас двоє в квартирі, та ні, нас не двоє.
Тихо, тихо пливуть за дощами дощі
у свинцевій, далекій розчахнутій висі.
у свинцевій, далекій розчахнутій висі.
Відведи у щастя,
де життя чудесне,
де життя чудесне,
Розкришила вічність зорі із фольги,
так рахманно, місячно, липнево!
так рахманно, місячно, липнево!
Ніч бруснична впала з неба
на землі старе пальто.
на землі старе пальто.
Черемха запашна перецвіла,
обсипалось пелюстя
обсипалось пелюстя
Пеньюар шовково-ніжний
одягає ніч духмяна.
одягає ніч духмяна.
Поговори зі мною, не мовчи, коханий,
про те, як плачуть верби над рікою.
про те, як плачуть верби над рікою.
На горбочку біла хата
тоне у саду.
тоне у саду.
В небеса упала горілиць,
хай вони жарини серця студять.
хай вони жарини серця студять.
В'яли лІта рясні спориші,
прохолодою дихала осінь.
прохолодою дихала осінь.
Ты близко и за морем в одночасье.
Мне плохо без...Мне без тебя никак,
Мне плохо без...Мне без тебя никак,
Бреду під парасолею... Куди? Для чого?
У скільки повернусь? Під ранок, чи вночі?
У скільки повернусь? Під ранок, чи вночі?
Дотики серця,
повне відерце
повне відерце
Він мене рятував від пустелі, наруги,
і жури безнадії, набридливих злив.
і жури безнадії, набридливих злив.
Знову цвітуть ярих весен рожеві каштани,
сонце в зеніті запалює все навкруги.
сонце в зеніті запалює все навкруги.
По той бік ріки-розлуки
ти, шовковий, чий?
ти, шовковий, чий?
У бірюзі Єлисейські Поля,
арка тріумфу і Ейфеля вежа.
арка тріумфу і Ейфеля вежа.
Вона в мене краде кохання і жде,
коли зашаріється вечір.
коли зашаріється вечір.
Світанкове проміння торкнулось ланіт
і повіки розплющило сонні.
і повіки розплющило сонні.
Не даруй жовті, любий, тюльпани,
ще далеко до туги розлук.
ще далеко до туги розлук.
Та жінка йшла вузенькою доріжкою,
вкривала радість осяйне лице.
вкривала радість осяйне лице.
В палких обіймах терпну, млію,
цілунком зваблюю вуста,
цілунком зваблюю вуста,
Смеркається, спиняє тиха ніч
минулого сум'яття каруселі.
минулого сум'яття каруселі.
Голубий серпанок спрагло із цеберця п'є
прохолодне, білорунне молоко туману.
прохолодне, білорунне молоко туману.
Навколішках спокутую провину,
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
Життя складається з осколків вітражів.
Іду по них на пальцях обережно.
Іду по них на пальцях обережно.
Будь зі мною, коханий,
Зачаровуй мене,
Зачаровуй мене,
Відтоді, як кольнуло
нестерпно у печінку
нестерпно у печінку
Ти - неба очі голубі,
а я - квітуча нива.
а я - квітуча нива.
Це дівчатко мале бур'яном на околиці,
кропивою посічене, різками бите.
кропивою посічене, різками бите.
Душа болить, передчуває домовину,
ще ніби все гаразд, а стислі сльози душать.
ще ніби все гаразд, а стислі сльози душать.
(Доросла казочка на дитячий манер)
Поміж небом
і землею -
і землею -
Есть те, которых я не разлюблю,
за кем скорблю, тревожусь, сожалею.
за кем скорблю, тревожусь, сожалею.
О, Боже, мій Боже,
що сталося, знаєш?
що сталося, знаєш?
Не шукай любові, любий,
десь на стороні.
десь на стороні.
Лісоруб з тебе вправний, мій друже,
тільки друзки летять, як з гармати.
тільки друзки летять, як з гармати.
Бог не Микитка
бачить все -
бачить все -
Марудні дощі - надокучливий блюз,
бажання з можливістю не співпадає.
бажання з можливістю не співпадає.
Вечір розтрушує паприку в небі,
перебирає думки-квасолини,
перебирає думки-квасолини,
У сапфіровім серці я тану,
ніжним поглядом щастя зігрітий.
ніжним поглядом щастя зігрітий.
Я тебе позвоню, пусть была не права,
но хочу, чтоб всегда были вместе
но хочу, чтоб всегда были вместе
На великдень срібні дзвони
небо розливає
небо розливає
Веснянку миють видноколи
у кришталевому вікні.
у кришталевому вікні.
Від янгола до стерви тільки крок,
коли відтято крила лебедині.
коли відтято крила лебедині.
Ми сідаємо в човен, і я не боюсь
грізних вод, що бентежать, лякають.
грізних вод, що бентежать, лякають.
Ти шукаєш в мені тихий шепіт дібров,
пелюсткову чарівність лілеї,
пелюсткову чарівність лілеї,
Я сідаю у човен
без весел, вітрил -
без весел, вітрил -
Ти здатен розбити серце
і вийняти здатен теж.
і вийняти здатен теж.
Ходять янголи по світу -
білосніжні крила,
білосніжні крила,
Сповіддю спокутувала гріх,
з молитвами протяг тихо хлипав.
з молитвами протяг тихо хлипав.
Не личить бабці Ганні
співати про любов!
співати про любов!
Знов шаленіє весна, розсипається сніжно.
Вишням розкішним недовго віночки плести.
Вишням розкішним недовго віночки плести.
Святою водою очищу пороги нудьги
і душу розкрию, щоб промені сонця впустити.
і душу розкрию, щоб промені сонця впустити.
Прости мені, мамо, і більше не плач,
не виправдала я твої сподівання.
не виправдала я твої сподівання.
Не обертайся ти назад
і не жалкуй, життя триває.
і не жалкуй, життя триває.
Приходиш раптово, ніяк не засну,
аж поки повіки не стулить світанок.
аж поки повіки не стулить світанок.
Бузок біліє в сонячнім саду,
і небеса прозорістю дивують.
і небеса прозорістю дивують.
Ти хто? Важке безсоння, сновидіння,
володар темряви чи світлий янгол?
володар темряви чи світлий янгол?
Со мной, мой ласковый, мечтаешь быть, как прежде.
Воркуем голубями, нежимся, а после
Воркуем голубями, нежимся, а после
Душе, не спи! Проспиш і перші півні
і сонця аличевого розмай.
і сонця аличевого розмай.
Я сама не своя,
гой-я, гой-я, гой-я -
гой-я, гой-я, гой-я -
Додолу на траву
дуб кинув жолуді.
дуб кинув жолуді.
Не дай Боже, рити
ворогові яму,
ворогові яму,
Перший варіант
Надвечір'ям у двері
постукає хтось.
постукає хтось.
Схожі на метеликів
фіалки волошкові,
фіалки волошкові,
І де ж ти був раніше,
коли писала вірші
коли писала вірші
З тобою, лагідний, незвіданий, я поруч,
воркуєм голубами, тішимось, а згодом -
воркуєм голубами, тішимось, а згодом -
Тісно серцю у грудях, не знаєш чому?
Ліки в шафі, така необачна.
Ліки в шафі, така необачна.
Світочу, всміхнися, хмарки розтопи!
Променем ласкавим сповивай безмежжя.
Променем ласкавим сповивай безмежжя.
Надворі весняні клопоти щоденні,
та дзвенить піснями небокрай.
та дзвенить піснями небокрай.
Покинула вдосвіта сонячна мрія!
Невже мої сни не належать мені?
Невже мої сни не належать мені?
Мовчи, закриємо наразі тему цю
За будь-яких обставин, ні півслова.
За будь-яких обставин, ні півслова.
Пробач, йому, Господи! Сили нема
дивитись, як ірод боїться
дивитись, як ірод боїться
Загубити валізу,
повір, не цунамі,
повір, не цунамі,
Вона могла чайкою стати весною,
молитися небу вночі чолобитно.
молитися небу вночі чолобитно.
В ритмі вальсу
граціозно
граціозно
Вже лютневі крижини -судоми зими
у відлизі серпанковій тануть.
у відлизі серпанковій тануть.
Кохайте жінку, дорогу найкращу!
Даруйте їй букети ніжності і щастя.
Даруйте їй букети ніжності і щастя.
Спілкуємось на відстані, а дні
мерехкотять дорожніми стовпами.
мерехкотять дорожніми стовпами.
Погоджуюсь на все, мені не стане гірше.
Візьми, що хочеш - стільки, скільки донесеш.
Візьми, що хочеш - стільки, скільки донесеш.
Я знала, що поряд, коли дуже важко,
зі мною була зачарована пташка.
зі мною була зачарована пташка.
Прийде завтра весна, хоч не амброво ще,
у повітрі запахло вербою,
у повітрі запахло вербою,
Жалість не любов, а штучні квіти,
і мене ніколи не жалій.
і мене ніколи не жалій.
Забудь про осінь,
весна на носі!
весна на носі!
В тобі не стільки болю, як в мені,
ховаю під перукою омани.
ховаю під перукою омани.
Сподівалася, літо попереду,
відбивалась від сонячних зайчиків.
відбивалась від сонячних зайчиків.
Мчать життя коліщата,
а ти в чорній габі.
а ти в чорній габі.
Зими набридло помело,
але наснилося село,
але наснилося село,
Синьою каймою
розлилася річка.
розлилася річка.
(Автопереклад)
(переклад)
Заквітло підвіконня цикламенами,
і у саду галявини пробились рястом
і у саду галявини пробились рястом
Я чекаю від тебе листа,
як чекають узимку на літо,
як чекають узимку на літо,
Признач мені побачення
на березі Дніпра.
на березі Дніпра.
Спалахував, неначе порох,
вона ховала сірники.
вона ховала сірники.
Золотий листопад на бруківку насипала осінь,
Милозвучні пісні навівають дощі скрипалю.
Милозвучні пісні навівають дощі скрипалю.
Іще конваліям тутешнім
не марився весільний сад,
не марився весільний сад,
Спасибо тем, кто мной любим!
Надежен, дорожит безмерно,
Надежен, дорожит безмерно,
Не суди і судимим не будеш,
крок від святості і до облуди!
крок від святості і до облуди!
Мені ділити
З дощами небо
З дощами небо
Мороз міцнів, сердитий лютий,
голодомор, пусте село.
голодомор, пусте село.
Склювали глід червоні снігурі
на білосніжнім полотні у сквері.
на білосніжнім полотні у сквері.
А ти про мене
думаєш хоч
думаєш хоч
Біло, запорошено
У саду моїм,
У саду моїм,
Святково церква виглядає,
Виблискує усе навкруг.
Виблискує усе навкруг.
Картаєте, що випив я шампань,
а до Різдва на п"янку - квота?
а до Різдва на п"янку - квота?
День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
сьогодні - втратив щастя шарм.
В домі безлад, брудний посуд,
ні чашки, ні миски.
ні чашки, ні миски.
Не зникло панство, множаться раби.
Пройшли віки, а мало, що змінилось.
Пройшли віки, а мало, що змінилось.
Не дай, Боже, як птаха дзвінка,
щебетати в діброві кохання.
щебетати в діброві кохання.
Не була наодинці з бідою,
Хрест обвуглений доля несла.
Хрест обвуглений доля несла.
Приїхала я по лисички
в село до рідної сестрички.
в село до рідної сестрички.
Осіння дума з року в рік
Гребе гербарії граблями.
Гребе гербарії граблями.
Нині у пошані кішки,
слимаки, сороконіжки.
слимаки, сороконіжки.
Гірчить калина на губах,
Сум за плечима.
Сум за плечима.
Що ти знаєш про мене?
Небагато, повір...
Небагато, повір...
В маминій долоні,
ніби на осонні,
ніби на осонні,
По склу босоніж йти вона не вміла.
Ніколи не водилася із тими,
Ніколи не водилася із тими,
1) На свято ми прийшли раніше за усіх,
Аби трояндами прикрасити кімнати.
Аби трояндами прикрасити кімнати.
Прослухати пісню можна за посиланням:
http://makrus-studio.com/node/2145
http://makrus-studio.com/node/2145
Красива, сонячна,
лише б радіти.
лише б радіти.
Над плесами Дністра величні Товтри
Ховають у габі сліди епох.
Ховають у габі сліди епох.
Стара бабуся (поліклінік жертва)
Застрягла у приймальні терапевта.
Застрягла у приймальні терапевта.
- Набридли, любий, будні,
Поїдемо на море.
Поїдемо на море.
Під укіс літо тисне педалі
в баритоновий рокіт грози…
в баритоновий рокіт грози…
I
Бузок рожевий, білий, пурпуровий
Бузок рожевий, білий, пурпуровий
В рідне селище Корчі
Син заїхав по харчі.
Син заїхав по харчі.
Подала у суд дружина
Та й на чоловіка.
Та й на чоловіка.
Додому я їду, на кожній зупинці
на крок наближаюсь до райських воріт,
на крок наближаюсь до райських воріт,
Лабіринтами темними ти блукав,
А над виходом хмари нависли.
А над виходом хмари нависли.
На ланах концерт давали... Весело? Та де там!
І ведучій відгукнулась із душком котлета.
І ведучій відгукнулась із душком котлета.
Птиця птиці говорила:
"Ти, Куріпко, рябокрила.
"Ти, Куріпко, рябокрила.
Слова самі поети! І не тільки ті,
які лоскочуть пестощами серце хтиве.
які лоскочуть пестощами серце хтиве.
Скипень безсоння, а дріжджі неспокою
зрощують ніч, на годиннику - вічність.
зрощують ніч, на годиннику - вічність.
У батька очі волошкові.
Таким ще синім льон цвіте.
Таким ще синім льон цвіте.
Оплакую літа,
вдивляючись у далечінь,
вдивляючись у далечінь,
Димарями кіпоть синя -
лютий курить люльку.
лютий курить люльку.
Равликом літо у тихе містечко,
сонце у небі ятрить, наче рана.
сонце у небі ятрить, наче рана.
Тільки світла душа колискові співає,
Людям сяє любов’ю, весняним розмаєм.
Людям сяє любов’ю, весняним розмаєм.
За хвилину до щастя його обійми,
Ще колиба весни в порцеляні магнолій.
Ще колиба весни в порцеляні магнолій.
На поліській землі,
Де в росі спориші,
Де в росі спориші,
Зачарована чайка на куполі вежі
зосередила погляд у срібну бистрінь.
зосередила погляд у срібну бистрінь.
(байка)
Подруги зустрілися, не бачились давненько.
Перша в тілі, друга – ні, як свічечка тоненька.
Перша в тілі, друга – ні, як свічечка тоненька.
Чарівний краю неозорий,
Омріяних земель кришталь!
Омріяних земель кришталь!
А хто казав,
що буде легко!
що буде легко!
Попід вербами несе ріка
спогадів горнятко.
спогадів горнятко.
Не таким Ти створив, Боже, світ,
Що сусідує поряд із нами.
Що сусідує поряд із нами.
http://makrus-studio.com/node/1382
У блакиті лелека біла
світлу стежку шукає в рай.
світлу стежку шукає в рай.
Накануне он приснился… Что ж теперь?
Приоткрыть роллеты неба в прошлое?
Приоткрыть роллеты неба в прошлое?
Лиш куряву прибив цей дощик вечоровий.
Пливе в калюжі біла хмарка-човен.
Пливе в калюжі біла хмарка-човен.
http://makrus-studio.com/node/1371
Буремний схід стужавів, посивів,
На териконах ранами садніє.
На териконах ранами садніє.
Присвячується моєму братику...
Стежка мамина квітами встелена…
Вмить життя обірвалось на слові.
Вмить життя обірвалось на слові.
На Лісовому гарно, Боже ж мій!
Пахтять каштани - свічечки крислаті.
Пахтять каштани - свічечки крислаті.
Ссилка на пісню:
http://makrus-studio.com/node/1317
http://makrus-studio.com/node/1317
Мій вітер на задвірках
ублажав химер,
ублажав химер,
На Романівськім довкіллі
Надривається струна,
Надривається струна,
Чутлива, щедра змалечку,
не пустоцвітна лялечка,
не пустоцвітна лялечка,
Розпрягає білих оленів
на дворі Різдвяна ніч.
на дворі Різдвяна ніч.
Ви пробачте мені за сльозу випадкову,
Недосяжні бажання, нестримні слова,
Недосяжні бажання, нестримні слова,
В лисої зими
на вустах застуда.
на вустах застуда.
Мамі не хочеться жити у місті -
Рідна земля і на старість опора.
Рідна земля і на старість опора.
Витає істини зола
над сьогоденням.
над сьогоденням.
Грузло сонце у болоті хмар,
Клен шугав сухі гелікоптери.
Клен шугав сухі гелікоптери.
В'яне світило хурмою
на підвіконні небес.
на підвіконні небес.
Забувай колишній...
Чом тобі не йметься
Чом тобі не йметься
Нарешті цей морок
за вікнами щез,
за вікнами щез,
Мовчиш...
Кольчугою на плечі
Кольчугою на плечі
Випадкова зустріч, випадкова,
Та чомусь не в'яжеться розмова.
Та чомусь не в'яжеться розмова.
Всесвіт запалив зірки -
Божі свічі храмові.
Божі свічі храмові.
Чаклує тиха ніч навколо груші,
бальзам нектару ллє у наші душі.
бальзам нектару ллє у наші душі.
Невже біля хати? не віриться, друже:
Роки, як дороги, біжать з-під коліс,
Роки, як дороги, біжать з-під коліс,
Сон одолеет, и ночь пряным ладаном
Будет клубить миражи.
Будет клубить миражи.
Греблі золота струна
непокоїть річку,
непокоїть річку,
По совести решил... Я поступила мудро,
В рассвет на одинокой станции сойдя.
В рассвет на одинокой станции сойдя.
Гуляє місяць в зорянім готелі,
гвоздикою сузір'я на тарелі.
гвоздикою сузір'я на тарелі.
Лукавила в житті чимало,
Пішла важка на сповідь.
Пішла важка на сповідь.
Барвінок обплітає викохані ружі,
А сива жінка все одно невтішно тужить.
А сива жінка все одно невтішно тужить.
Стелила зі суцвіть та трав
шовкову постіль.
шовкову постіль.
Треба швидко в дитсадочок одягатись Тані.
Вже мала стоїть в чоботях, гольфі, сарафані.
Вже мала стоїть в чоботях, гольфі, сарафані.
Відчиняй, кохана, двері,
Вийди на нараду,
Вийди на нараду,
Я – кремінь? Авжеж, не дитина,
Яку на плечах дужих ніс.
Яку на плечах дужих ніс.
Гайворони знахабнілі
доклювали студень,
доклювали студень,
Снимая золотые аксельбанты,
Укутывая вечер в паранджу,
Укутывая вечер в паранджу,
А навесні злітає й той,
Хто навіть в фізиці не тямить.
Хто навіть в фізиці не тямить.
Затримайся, вечір,
Корицю на плечі
Корицю на плечі
Моя кирпата дівчинко,
Цнотлива орхідеє,
Цнотлива орхідеє,
Жура, відрада, день і ніч
Зосібна зрошені.
Зосібна зрошені.
http://makrus-studio.com/node/1933
Літнє сонце бородою,
закуйовджено рудою,
закуйовджено рудою,
Все не то, все не то, все не то…
И смысл жизни играется в прятки.
И смысл жизни играется в прятки.
Заплела віночок
Молода черешня.
Молода черешня.
Йду від цивілізації
Та скреготу машин
Та скреготу машин
Натягнувши рукавиці,
Вдерся злодій до крамниці.
Вдерся злодій до крамниці.
http://makrus-studio.com/node/930
http://makrus-studio.com/node/576
Зневірена душа втрачає крила
Дорогою невдач, падінь, скорбот.
Дорогою невдач, падінь, скорбот.
Пропливла білугою
Березнева крига,
Березнева крига,
Аби копійку не втрачати,
Поперлася в село.
Поперлася в село.
Пірнув Морфей
у озеро любові.
у озеро любові.
Шут-король у плутовки-ладьи
Сладкий яд принимает по горсточке.
Сладкий яд принимает по горсточке.
Пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років
Безрассудно годы пролетели.
Пустота... И некого винить.
Пустота... И некого винить.
Ти жвавим песиком гайнув за хвіртку.
Виляючи хвостом, раптово втік.
Виляючи хвостом, раптово втік.
Ніч йоржисто розстелила
Ряску над водою,
Ряску над водою,
Якби я знала, де та квітка
Ховається казкова,
Ховається казкова,
За вікном шалена злива
Креше з кременя мечі.
Креше з кременя мечі.
В гай піду на полонину,
Простирадло кину,
Простирадло кину,
І
Занедбана хата в розлогім суцвітті
Занедбана хата в розлогім суцвітті
Не дивись, журлива, чорними очима,
Не кажи: «Іржавим бачу білий світ».
Не кажи: «Іржавим бачу білий світ».
Мигдальний вечір захмелів,
як наречений на весіллі,
як наречений на весіллі,
Придовбався чоловік в ранці до дружини,
До округлених сідниць, живота та спини.
До округлених сідниць, живота та спини.
Чоловіка Лідка має,
А сусід її – бой-френд,
А сусід її – бой-френд,
Наливчасті дівочі груди
Невдовзі приснуть молоком,
Невдовзі приснуть молоком,
http://makrus-studio.com/node/1378
О, Господи, зміни моє життя
Та прожени з душі лукаву зграю!
Та прожени з душі лукаву зграю!