•  Лічилка про війну

Як у дитячій лічилці –
Раз, два…

•  ***

Знаєш, та лярва вже і у сни приходить до мене…
Виганяє тебе з них – і хазяйнує, як собі хоче,

•  івано_яковичо_жовтень

Такий туман – убрід не перейти,
Півначерком – дерев дереворити,

•  Листопад. Жiноче

Земля вже відродила. Ані руш
В траві холодні тільця пізніх груш.

•  такі лапаті

Дні закороткі, буцім підстрижена власноруч гривка,
Ножиці тупі, пасма на кахелі, та й дідько із ними,

•  поза кадром

На цій зупинці автобус стоїть найдовше,
У водія ранковий перекур і кава у пластиковому стаканчику,

•  Good morning, city

Ці традиційні – 7.00 - мої ранки –
Як задавнені ранки,

•  жовта субмарина

Мала звичку в дитинстві – приміряти на себе чужі карколомні історії,
ніби мамині сукні, гарні та безнадійно завеликі,

•  як виноградинка

Сон-як-спогад,
сон_як_маленька ластівка попід стріхою,

•  бабине лiто

...Літо – вжить – пролетіло,
Ніби хюндай повз безіменну станцію –

•  боягузка

Дивне бажання, іще з дитинства, коли довго їхала потягом із батьками –
вийти

•  пір'ячко невагоме

Заховатись у цьому місті, як у плетеній рукавичці,
Де каміння дихає тепло, де у квітів – дівоча пам'ять,

•  буцім яблуко перше

Не пам'ятаючи снів і доріг, знов народитися на світанку,
табула раса чи траса ранку легка, повітряна, невагома,

•  екватор лiта

Літо витягує душу через соломинку,
Мучить надранок, на груди лягає перевертнем,

•  над прiрвою у життi...

Так буває. Такий собі час – ікс чи ігрек, може, інші літери алфабету,
Який перебути треба – як чуму, лютий місяць чи довгі, як лютий, місячні,

•  Богові сняться флокси.

За_в_мерти
в полуді цього спекотного полудня

•  Лолiта

- Ееее, мені би легеньке чтиво якесь... на літо…
- Ну то візьміть «Лоліту!»

•  маха оголена. золотi лови.

...Як заходила в річку – груди світилися молоком,
Пипки, як писочки, пнулися вгору, до Місяця,

•  тополинi ворожiння

Щороку, коли надходить пора тополиного пуху,
Навала білого_та_пухнастого,

•  вiха-вiхола

З думки на думку – аня_коза_дереза – стриб-скік,
Години-хвилини-роки – як колись не подав руки… –

•  нічна злива

Уночі була злива.
То небо кохалося із землею – навіжено, пажерливо, довго,

•  лiтнiй сон

...плями сонця – немов ластовиння на спориші,
ластівки розрізають небо кравецькими ножицями,

•  бузок

Лише не відводь очей, подивися на цей бузок
напередодні літа –

•  четвер

"Я помру в Парижі в четвер увечері".
Сесар Вальєхо

•  злива

Трах-тарах! –
Тидиш! –

•  казочка про хепі-енд

– Пі-пі-пі, –
мишка така норушка, що най їй грець!

•  кіно на дві серії

"Він повернувся" –
на цьому кадрі стихає музика, тло темніє,

•  гробки

Старенький цвинт;рик за селом – буцімто кошичок Великодній,
Попорані гробки – як пасочки –

•  весно-красна, прийди, ріднесенька

Що не кажи, моя коліжаночко кароока,
Та весна-красна – така гормональна морока!

•  операцiйна

– Не хвилюйтеся, все буде добре. З Богом, –
Санітарка у білому хвацько котить поперед себе залізну штукенцію,

•  петеушники

Обнімаю
вас,

•  монтаж

«Зроби-но монтаж, Біллі!» -
Прошу у Бога,

•  флейтистка

Якось так історично склалося,
що у тих загумінках, звідки я родом, що в тій родині, звідки я кров'ю,

•  бабусині капці

«Святий діду Миколаю,
принеси мені із раю:

•  Золота рибка

Жила тихо і непомітно,
Тицялась німим писком

•  щоденник

дорогі-любі кияни,
запрошую щиро на спільний творчий вечір Оксани Куценко і Ганни Осадко, який відбудеться уже сьогодні, 23 березня, о 18 годині у Будинку письменника (Банкова,2).

•  Дзеркало

Погляну в люстро – чи нема, чи є
Обличчя в рамі? І лице чиє

•  київ_весна

Замітають подоли спідниць
і Сирець, і Поділ,

•  Сарматське море

Знаєш, малий,
Усі ми живемо на дні сарматського моря,

•  ЗАПАХИ

Завжди велася на запахи,
йшла за ними на полювання,

•  Жмеринка

Містечко_в_пальтечку миршавім,
з пегасом на прапорі,

•  7 березня

Ох, ті мухи,
мухи–набридухи,

•  Голос_спортивного_коментатора

Не забуду ніколи:
Як вовняна нитка Голосу_спортивного_коментатора

•  майже колискова

Хлопчик, якого не знала,
бо він народився у іншу еру...

•  жінка

Говорила –
неначе ковил пестила:

•  мій ангел

Мій ангел
Із дерев'яним гребінцем у руках –

•  позитивнi рекомендацii щодо того, як пережити лютий

У середині лютого, коли до весни як до неба рачки,
І мінус двадцять чотири, і вже дістало,

•  Речi, якi я люблю робити з тобою

Наприклад:
...пити удвох глітвейн –

•  сад

Сплітались щовечора:
Пагони рук тяглися одне до одного

•  головний біль

Біль такий головний, що у скроні гепає – в-і-д-ч-и-н-і-т-ь!
Ей, альо гараж! Позасинали там? Від-чи-няй-те!

•  пост_святковий синдром

Дні_як_орда, всі на одне татарське лице,
З вищиром посмішки нетутешньої,

•  як сива галька

...тонка галузка посеред снігів -
як зморшечка_чи_риска поміж брів,

•  Щедрий вечiр

І знову зозулЕнька обліта
три сАди_три терЕми_три світлиці,

•  на чернетці зими

Де її знайти, скажи-но, точку оту,
крапку оту золоту

•  напередоднi Рiздва

...це так п-о-з-и-т-и-в-н-о:
зустрічати сніг, що падає за вікном,

•  Ви ще дізнаєтесь про те...

...і Бог одарить (чи ударить) січнем,
немов дарунком (як мечем двосічним) –

•  Колготки

Це ніколи не забувається –
Дитячі радянські колготки

•  про Божий світ

Мені подобається думати, що просто зараз, у цей от час,
коли я клямцаю на клаві, чекаючи обідньої перерви,

•  Аня_Мороз

Коли Бога ще не було, а Ленін жив вічно,
коли комп'ютери були великими й нереальними,

•  Дощ-снiг

Дощ-як-закоханість, дощ-як-криваве-танго,
що ритмом тамтамовим лупить у скроні,

•  Для Оксани Куценко

І шато, як шатро, і нічні шепотіння, тінь
від руки чи від птахи, і трави густі, як коси…

•  про мрію великооку

Білявий хлопчик зі сну –
Я з ним уже майже подружилася,

•  Жіночий світ

Подивися на глобус.
Це - довічно-вагітний, це звично_жіночий округлий світ,

•  Робітничі квартали

Робітничі квартали
прокидаються найраніше:

•  як сонце

Середньовіччя - вічне. Як тоді,
Пливуть тумани сонні по воді,

•  осінні мовчання

Суха трава втомилася рости,
і навіть ти втомився, навіть ти,

•  осіння молитва

Квіти, що заплющують очі на ніч,
Бо втомилися,

•  Оленка та її золоті кролики

для Олени Артемчук

•  Золоті геральдичні звірі

Золоті геральдичні звірі
з гобеленів зійшли –

•  дукачик на згадку

Поплавці захололих качок на осінній воді.
Та вода заколише – і лише,

•  банально про яблука

Бережи їх усіх, Боже:
клени притишені, що за єдину морозяну ніч листя усе згубили,

•  вереснева малина

довга, заплутана,перемелена,
ніби гендерна проза Оксани Забужко:

•  Справи на осінь

…збирати у пучечки полин, розтирати у пучках гірке-що-аж-сиве листя,
хоронити захололих метеликів, що Богові душі віддали

•  Далі буде

…у Місті_Кольору_Сепія,
в осені, що пахне кленами та корицею,

•  Лавандрин

18 вересня о 12.00, у Львові, у Конференц-залі Палацу Мистецтв - презентація поетично-кулінарного арт-буку "Лавандрин" Ганни Осадко та Олександри Шевченко (Ондо Лінде).
http://blog.i.ua/community/662/786001/

•  і нічого

...сиділа якось на високій кручі,
дерева і каміння обіруч,

•  снилося нині...

...снилося нині –
розмова із Господом Богом.

•  літературщина

Що ти побачиш, почувши:
«Старий і море?»

•  дівчинка вже велика

Дівчинка_вже_велика:
цукерку за щокою ховає, любов у серці тамує,

•  восьминога любов

Все немов у Шекспіра:
бо пожили так мало і болісно

•  перші повернення

...її перші повернення –
з піонерського табору в червні, із моря в липні,

•  колискова

...Милий хлопчику, спочинь-но, розчешу твої кучéрі,
поцілунки до вечері – то найкращий ліґумін,

•  у плавнях...

…у плавнях – прохолода і туман,
вода – як роси... Рисочки аїру

•  бути травою

Молода трава
головою пробила зимову землю –

•  Місто

Місто химерне,
де міми, жонглери, черниці;

•  Боженько_що_один_на_всіх

...Боженько_що_один_на_всіх:
без дискримінації за статтю, віком, расою та віросповіданням –

•  кропива дводомна

Росте
завжди самотою

•  весняні посівання

...кіт-вуркіт сидить на ґанку, миє вушка, миє щічки,
сонячні зайці стрибають з пучок пальців – раз-два-три,

•  лютневі пейзажі

...тут небо – як розбавлений кефір
з полиці супермаркету:

•  Метелику-Жуане, не боїшся?

Він переміг Господаря, і Церкву,
і ярмарковий натовп, що волав

•  гранатова любов

…надвечір цвіт граната принесла в мої покої вірна Маріквіта:

•  з лавандою...

вербовим прутиком - по глині...
заміси

•  перстень кинула в криницю

перстень кинула в криницю:
перса тугою повиті,

•  ворожила-замовляла...

...ворожила-замовляла, як мале дівчисько вперте: води-луки-тіло-руки, поєднайтесь в круговерті сну вабливого, щоб зранку не розплутати нікому...сонце знову ставить кому, і за коси витягає із намріяного раю, із придуманого дива...
За вікном – промерзла слива голо світиться від тиші, листя – покотом, і миші з поля, як з Єгипту, сунуть, морем-по стерні – до дому

•  вже

...вже
павутиння в Ірій відлетіло,

•  Флотилія фантому

наш п’яний корабель - флотилія фантому:
осінні авеню - погідлива ріка,

•  п'ятий океан

Маломовна дівчинка, що будує замок на березі океану –
зосереджено прикусує нижню губу, риючи фортечні рови,

•  де горохи білі

Найперше – запах. Липоцвітна мла,
що мляво вигинає жовту спину,

•  Хлопчик-Старий

.. худорлявий хлопчик-горобчик великоокий

•  Для О.К.

По снігу навпрошки...
Від підошов

•  Тотальне безсоння (день 15)

Тотальне безсоння – два тижні – куку, зозулько,
Ще ніч перебути – не полем брести навскіс,

•  Осінні парки

Три шпарівні ґаздині – сиві парки
Прядуть куделю осені у парку

•  допоки зеленою тушшю

Колись вони були кругленькі й барвисті,
І вона напихала їх повен рот,

•  без птахів_без листя_без трави

Торкаєшся мого обличчя, наче люстра у порожній залі –
Проводиш пальцями по гострих вигинах вилиць –

•  Осінні акварелі - І

замерзла лепеха у ноги босі,
лелеки відлетіли, легіт трав

•  Туман

...Білим кістяним гребенем чесатиму волосся осіннього туману,

•  ниточка із Божого вишиття

...та стежка – загублена біла нитка –

•  кольорові камінчики

…уже тиждень я відкладаю важливий телефонний дзвінок.
- Завтра, - кажу я собі,

•  Іріт

Ґвалтовна евакуація із міста гріха тривала.
Дівчата мишками наляканими носилися по хаті,

•  осінні алюзії

…відьмацьке наслання: і берег, і місячний мул,
Що шворку слідів загубивши, торкнувся губами

•  осіннє замовляння

Сивим дощем недремним,

•  до питання минучості життя

милий,
не життя минає. Ми минаємо неминуче –

•  Творення квазі-світу

Знаєш, це наче взяти великий аркуш паперу,
Ручку і ґумку. Для початку - намалювати сферу.

•  Море (Він_Вона_Воно)

Ти вже знаєш, що ця дорога тривала не ніч – завжди,
І несло мій плацкарт, і кидало аж до неба,

•  Буколіка Любові

- Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: «Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?»

•  непрочитана жінка

Втомишся, доки усе обійдеш – зали горішні, глухі оглухлі кути,
Перебереш, стоячи на драбинці – перші «у шкірі», у льоні – дальні,

•  кілька слів про марність поезії

То бавлянка сенсів, то бовтанка слів і значень,

•  ***

Безпритульно, як дощ на селі. Невилазна драгва.
На горищі товчеться куниця, а, може, ласка.

•  Цитадель

…перше весняне сонце вихлюпується на сонний брук
охайних містечок Австрії,_Чехії_Швейцарії_тощо,

•  бісер

Що ж тобі, любове моя, розказати?
За вікном півроку лежить скловата –

•  жити просто

Жити просто. Просто жити:

•  на дзвоник у тиші

- не хочу –
Пов’язка на очі до темряви ласа,

•  Welcome, драконе!

Відпусти із цепу дракона – най летить на всі чотири вітри,
у свій теплий драконячий вирій – на канари там чи багами.

•  Портрет-пейзаж-портрет

Вже води відійшли від берега, уже
вона відходить теж по ниточці алеї…

•  Вода і ковила

Той пагорб ковилою переріс –
Дивись: правічний мурашиний ліс,

•  Здрастуй, Любове

Вутле суденце – кораблик з кори,
в трюмі – олива і цина...

•  Блакитна троянда

– Блакитна троянда – це так небанально в банальному світі,
де місто і люди заснули...отак серед полудня …

•  на

На сніг упасти. Знизу догори
Дивитись – як спадає він донизу –

•  листопад. дерево. ріка.

Жовті долоні та дотиків чорна кора,
Крона-корона накрила півсвіту і небо…

•  колами по воді

колами по воді, павутинкою в небі, співом цикад,
низочкою слідів – бачиш: два по два…і впізнати годі…

•  крапка

у такі от бабино-літні, чи просто бабині вечори,
коли знаю, що не напишу більше ані словечка,

•  до вічної теми...

Нині Герда померла – така макоцвітна була!
Недотепа наївна, дурисвітка, дівка причинна!

•  Бо щастя - білий кролик...

ця гра уяви... літачок над лісом...
це дерево розлоге… і густа

•  1-2-3

коли думки сповільнять хід, коли води рука торкнеться ,
і кола по воді, і серце, і літачка у небі слід

•  Ганна-Галатея

Покличеш тихо: Галатеє-Ганно…
Немов хорал небесний Іоганна

•  Будяк

Це шарудить на ґанку осінь-мишка,
це листя поміж аркуші, це книжка,

•  Чи все-таки - втеча?

Насип мені, осене, золота в руки...подай:
копійку, людину, і небо прозоре, і віру,

•  Перед-осіннє

А знаєш… пояснень шукати – невдячна робота,
Бо літо – марнота, і осінь потому – марнота,

•  І кармін - вуста

Це наче вгору бігти на підборах,
Це Львів, бруківка і осінній порох,

•  Дівчинко-серце...

Дівчинко-серце, на шиї коралі –

•  Ніч Небесної Риби

Ніч перебути – і стати покірною.
Ніжність спливає рікою підшкірною

•  Медовий пилок

Блакитними крильцями щастя тріпоче… поклич

•  і т.д.

Вдих. І видих. І доста. І досвід стоїть на чатах,
А у чатах – глухе безгоміння – кричи та вий.

•  Це дихання відчути...

Це дихання відчути, а тоді
Пливти листочком жовтим по воді,

•  Ніжність

Хлопчик – кульбабка літа.
Хлопчик сміється досі.

•  Delete

Так розтиснути кулачок: лети.
І літо, журавлі, за ними – ти

•  Бо так

З життям і тобою дограти у довгу лозу –
Тікати-ловити немає ні сенсу, ні сили,

•  Мурашка

Це мурашка. Моя спина для неї як Незалежності чи яка інша площа,
Вона дереться хребтом, неначе узвозом Андріївським – вихід шукає.

•  Та, що перевертала пінгвінів. Глобальне потепління.

Бо ніхто не летить. Бо порожня, як серце, хата.
Бо не падають вже – і нема кого пере-вертати,

•  Літня буколіка

Горілиць лежу. Наче диким горошком,
Тобою душа обів’ється. Густе

•  Господар повертається

Яка ж дурепа! Ткала і порола,
Порола, ткала і порола знов…

•  Пісок-полин

Пісок. Полин. Де він – один.
І безмір моря, і мартин,

•  Джем любові

На тлі безсоння – тіло і оливи,
Бажання – як гарячка, хворобливе,

•  Сестро отруйнокровна

Тепло у роті, терпко, небо – рядно старе,
Болю іржава терка горло дере, дере.

•  Та, що перевертає пінгвінів, на вакаціях

Ключем злетівши, в шарлат вмочивши німе перо,
Ключі узявши, дійти до брами, а далі – раєм,

•  Медея

...Бо ще не знала. Бо усе було
Непевне, і нездержне, і пророче,

•  Bella donna

З гірчинкою твій вермут “Пий до Дна”
Ми навхильці п’ємо, і пляшка кволо

•  Троянське танго

Для танго потрібні двоє.
Ся ніч догорить, як Троя,

•  Та, що знову перевертає пінгвінів

Буде це, як в Писанні – смарагдом по білому. Снива
Упереміж з бурульками зблиснуть

•  Та, що перевертає пінгвінів

Континент як палата – перемерзле мовчання
і номер шостий,

•  Глечик

Відбатувати бритвою Оккама
Слова і снива, дотики і плечі,

•  Весняна буколіка

Теплий светр, а руки зимні,
і летять птахів ескадри –

•  Трансформація

Життя просте і кругле, мов капуста,
Бо ти – мала. А світ довкола – зимний.

•  І не спати

І не спати, і ревіти. У душі гуляє вітер.
Лютий – бачиш, знову лютий? – чорно-білий – шах і мат.

•  ***

…Забувати поденно – спочатку зникає лице,
Потім дотик, і запах, і безум вокзалів, і тиша,

•  ***

...і довго-довго пальці цілувати...
(ніч - безконечна. пальці - два по п"ять)

•  Риболовля

І листя торішнє, і небо горішнє
(Не Сьоме – до сьомого смертникам зась)

•  ***

Зимне місто відпустить мене, як священик – гріхи,
Перехрестить, відмовить молитву, розтулить долоню:

•  Синові

Січень-лютий, грип-вітрянка, до весни два тижні, милий,
Цятка-цятка, риска-риска... Спить кумедний Чингачгук...

•  Різдвяне

Вже й село колядками голосить,
Вже й упились дальні хутори,

•  Генеральне прибирання

Вибивати з голови дурниці,
наче бруд торішній з килимка!

•  ***

мій любий, ця вода така жива...

•  Гора Любові

Хатинка, як вовняна рукавичка.
Там тепло. Там спокійно. Там вогонь

•  Жінка зі снігу

Жінка зі снігу, з холоду жінка, жінка з щодення
Посуд помиє, діток розбудить, зварить варення,

•  ***

Смішне бажання! – Господи, прости –
До тебе, як до неба, прорости

•  І більше нікого

І це лиш початок...Сніги і відлиги...
Синиці на кленах...

•  Друга котяча елегія

...І таки дочекалися, чуєш? Кохання, весна,
Горобці верещали, дружина несла ахінею.

•  Перша котяча елегія

Він сидить за столом. Він у капцях. Бо він – удома.
Він тут вірші складає від ранку. А вже обід.

•  Місток

…бо вогонь перелічує пальці на білих ногах,
спершу злизує нігті, і вгору повзе - під спідницю.

•  Лист до друга

Найкращі новини – відсутність важливих новин:
Ще день розміняла, в кишеню відсипавши здачу,

•  Друга спроба медитації

У хвилі ввійду як у ніч, як у небо, як в хату-

•  Спроба медитації

На пляжі цьому, що за сотні миль
Від світу, де усе колись збулося,

•  No comments - 2

Так гостро пахне морем, світлий пане.
І бути чи не бути – вже не суть,

•  No comments - 1

1.
Є.М.

•  ...і ніч була тобою

…ще пам’ятаю – дихання спинила,
бо ніч жагуча… похапцем, стрімливо

•  Дрібно-дрібно...

Дрібно-дрібно ступати, як гейша. Слизька дорога
Не посипана сіллю. Так солодко їй нівроку!

•  Батьківщина

Стіну обвивши голими руками,
Замерз на грудки дикий виноград –

•  Гість

Ти кажеш: Думай і не схиб… Навіщо?
Коли душа – зотліле попелище,

•  ***

Зірватись раптом серед ночі: хто ти,
Мій невідомий, вінчаний колись?

•  Весілля

Ще так усе попереду було!
Продавши долю через білу браму,

•  Тиша

Голос повив барвінком…Голос повів у трави.
Голос – такий ласкавий! – плетиво плів лукаве,

•  Твій дотик такий...

Твій дотик такий несмілий, мій хлопчику сивочубий...
Цілуєш нечутно шию. І губи тремтять чомусь...

•  ***

Ах, який літачок над Парижем, який літачок
Пролітає, і тане, і крила у нього фанерні…

•  Ангіна

Чекати по черзі: канікул, снігів, Миколая…
Різдвяна зоря догорає. І світ догорає –

•  Сценарій

Ти побачиш усе: є вода піді мною і над –
Дощ небесний, джерела підземні. І цей листопад –

•  А життя назагал прекрасне...

…А життя назагал прекрасне…
Осінь листям вродила рясно,

•  Вересень

...Те дерево росте на дверях хати:
Листочки – хлопці, квіточки – дівчата...

•  Трипітака

Знов перехід. Бо виходів нема,
Коли земля волога і німа,

•  Шабат

...Монетка валідолу під язик –
І можна жити так, як жити звик,

•  ...Час брюту відійшов...

…Час брюту відійшов, і час вина,
І осінь – як кохання - промина,

•  Як білка...

Верлібри осені, і шал,
І ти - не Ромко - бабовал,

•  На розі вулиці...

…На розі вулиці Надії
стоїть кав’ярня “Два стільці”…

•  Виноград

...Чавила виноград - і ноги босі
Топтали стиглі ягоди на сік...

•  Копання картоплі

...Золотої осені у Волицях,
Де селяни на картоплю моляться,

•  Позачасся

...Так час піском між пальцями тече,
Так Бог кладе правицю на плече,

•  Безособове

І осінь пережити, як вітрянку,
І зиму перебути, як чуму,

•  Боа констріктор

Тихий голос – густий, мов бурштин,
і глибокий, як сніг, –

•  Той сон...

...Це все була мана, твоє наслання:
Серпнева спека, схожа на кохання,

•  Перед-зимове

...Вовняний светр торочиться – і нитка,
Як літо бабине – тікає з-під руки,

•  Зимове замовляння

Повні по вінця чари,
повні тобою сни…

•  Перший сніг

У тих безсніжжях – чорних і порожніх,
Де спогад суховієм обпече,

•  Моєму лицарю...

Чого тобі іще, мій лицарю у латах?
Чи загубив свій спис у очеретах мрій?

•  Зимова елегія

Того ранку нас розбудить сич…
- Ціхо-ціхо, спи, моя кохана…

•  Ритуальна любов

Тепер я вже знаю, на що вона схожа найбільше.
На паску.

•  Про траву

Коханий, лягай зі мною.
Я подихом і травою

•  Для Н.Б.

…Ну навіщо тобі цей задовбаний, ситий Париж?
Ця банальна романтика, напхана задом на палю?

•  Постедемське-3

Вродився Авель. Каїн підростав.
Дитячі гони між весняних трав!

•  Постедемське-2

…Ну, чоловік. Ну, син. Ну, смертний гріх…
У твому світі, Боже, сипле сніг

•  Ще одна варіація на едемську тему

Цей світ холодний, Господи, як Ти,
До Твого раю спалені мости,

•  Вільні...

…Там свічки вже горять в свічниках. І старенький слуга
нам готує постелю. Там стелі високі, як небо.

•  Для Х.Х.

У тих роках - буденних і блаженних,
У тих гріхах - твердих, немов горіх,

•  ***

Слова і славу, мову і обмову –
усе останнім снігом замете...

•  P.S.

Вже й Різдво проминуло. І ми розминулись-минулися,
І колядка - як латка. І бродить прогіркла кутя.

•  ***

Так іти через ніч –
і упасти на твому порозі

•  ***

...Три трупи риб у баняку з водою -
Шершаві спини зимні і масні…

•  Життєве...

Втекти в слова – і обдурити долю.
Хапатися руками за гріхи

•  Передсвятковий віршик про те, чого не буде (?)

Вечірнє місто місить мокре тісто,
Старій бруківці змащує суглоби…

•  Новорічна буколіка

Я в’язатиму светр зеленавих, як рай, кольорів,
Чорний кіт буде спати, згорнувшись на твоїх колінах,

•  Новий рік – 1998

І вже не диво – а просто димно.
І вже не сльози, а спертий біль.

•  ***

Холодний дотик змія і води...
Солодкий присмак стертої помади...

•  ...Цей сніг старий...

Цей сніг старий, немов єврейський Бог -
Холодний, мовчазний і невситимий…

•  Розмова з Євою за філіжанкою кави в барі "Едвін"

Кобіто Єво, майте чистий спокій –
Допоки Рай муркоче котеням

•  Одна із мрій...

Хай буде дорога! – розкреслена лезом дорога,
Червоне авто буде міряти ночі і дні,

•  ***

Розчавлене медуззя кленопаду —
В калюжах крові – скибочки відрад.

•  Істерика

І біль удрузки, мов зелену пляшку!
І кров у горлі тепла, аж пече!…

•  ***

Від життя ми хочемо життя
А від смерті хочемо безсмертя.

•  Королівські лови

В осінніх звабах, останніх ловах
Упало листя і ліс змалів.

•  Відхід

У човнику твоїх долонь гойдатись -
Залюблено, залюляно пливти

•  ***

Зим-зимовість. Слова минули.
Шарфосонність. Тепло руки.

•  ***

Я їм вже слова умерли.
Два холоди, наче шарфи,

•  ***

У Львові був дощ – і у Львові не було тебе…
Брудних парасоль ластовиння іржаво-руде,

•  ***

І дзвіниця захрипла на рання від пізніх дощів.
Чорнобривна печаль пелюстки недопалені губить.

•  Спроба спокуси

Твоя розмова втихла напівслові,
По плечах пальці танцювали вальс,

•  ***

Камбалу калабань – на пательню пісної ночі,
Жменю тертого болю – на зідраний пластир снів...

•  ***

Цей безконечний, наче дощ осінній,
Цей недоречний, наче голка в сіні -

•  Жовтень

Драглистий холодець брудних небес...
Приблуда-жовтень, як вошивий пес,

•  ***

Я хочу в Місто, де живуть дощі –
Протяжно-сірі, наче сни хасида,

•  ***

Привіт, покровитель німфеток!
Вітаю, ти знову перший...

•  ***

Ти ще не знаєш – завтра впаде сніг,
Я наворожу телефонну тишу

•  Памяті Хаміда Х.

В медвяних ріках і руках медвяних
Не злічених коханок некоханих –

•  Пізня осінь

Пізня осінь прогіркла – остання за день цигарка,
Гострий запах зіпрілого листя і твого тіла,

•  ***

Бо сказано було - це осінь.
Це час долюбити.

•  ***

І щось сказати не було вже сили...
Ворони обклювали небеса.

•  Зимова муркоталка до Кицяна

Кицесніже, білий Кицебоже!
Ляж на місто теплим животом...