Поеми - Вибрані твори - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2023.12.05 05:58

Серцевий напад

Біль нестерпний пронизує груди.
У безвихіддя сіре лице.
Не питаю чи завтра ще буде.
Дотліває життя каганцем.

Поторочею брама відкрита.
Це дорога в Едемські сади?
Хтось на брилі стоїть моноліту,
Миколаю, Святителю, ти?

Віктор Кучерук

2023.12.05 05:41

Справжня зима

Зима вибілює дороги,
Скрипить морозами щомить, -
Тремтить живе все від незмоги
Себе надійно захистить.
Щодня безжалісно лютують
Лихі вітри серед зими,
Можливо, завтра, як статуї,
В снігах зупинимося ми.
Бо вибиваємо зубами

Володимир Бойко

2023.12.04 21:39

Гіркі думки - 2

Російський розмір не вписується у людський вимір. Росія – держава зі страху. Усе огидне, на жаль, виявляється комусь корисним. Межа між ілюзією і реальністю насправді усвідомлюється небагатьма. Українська повінь настільки потужна, що здатна р

Марія Дем'янюк

2023.12.04 20:17

Вічна розмова

У сні я дитина, бо маю матусю і тата...
Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
Відчути твій подих і теплі долоні на скроні,
У вічі твої зазирнути небесно-бездонні,
Промовити ніжне: мамуню, люблю, пам'ятаю...
Й почути омріяне: доню, рідненька, я зн

Марія Дем'янюк

2023.12.04 20:17

Вічна розмова

Вікторія Лимар

2023.12.04 18:57

БІЛЯВИЙ КРАСЕНЬ

Грайливий красень – пухнастий, білий.
Спостерігаю, немов у сні.
Тримають віти його уміло,
так досконало, без метушні.

Куди не глянеш – полотна сніжні…
Бешкетник-вітер – партнер у грі.
Злітало листя на цьому тижні.
Звичайна справа о цій порі.

Козак Дума

2023.12.04 18:51

Експерт

У мене є один дружок,
що любить мед із цукром.
Його я кличу «ворожок»,
а він мене – «злим укром».

Ми ніби небо і земля,
немов вода і камінь.
Він – жирне «золоте теля»,
я ж тішуся байками…

Козак Дума

2023.12.04 15:19

Не гарантія

Наявність мозку, навіть у людини,
іще не є ознакою ума!.

Леся Горова

2023.12.04 11:44

Присок

Мені неждано присок ти залишив.
Не гріє, перетлілий, та на мить
Буває, затріщить жарина в тиші,
А схочеш пригасити- заболить .

Тьмяніє ватра. Як би відвернути
Скоріше з місця, де сіріє згар.
Не хочу класти в нього й крихти труту,
Не хочу знов за

Сергій Губерначук

2023.12.04 10:59

Біля тебе

Де літо
гойдає бірюзові віти,
де з неба
в безодню падають зірки,
засну я,
немов ледь-ледь помітний вітер,
у вербах
навколо райської ріки.

Наталія Кравченко

2023.12.04 10:57

Благодатний вогонь

Йде до нас благодатна сила, То й сходить на Землю благодатний вогонь Та із неба віддавши надію, І захоплені люди радіють: Їхні проблеми земні Господь слухає Та всі в добре вірять - і так буде. Розсипається темрява, Випаровується сморід диму, І зни

Світлана Бур

2023.12.04 10:06

Зима вишивала кохання на щастя

Засніжене місто - зими вишивання,
Нитками біленькими на полотні.
І сонця проміння в природному жанрі
Так мило всміхнулось тобі і мені.

Засніжене місто, і вишивка сріблом
Сліпучо блищить на вчорашнім снігу.
Без тебе не можу, й тобі я потрібна,
Те

Іван Потьомкін

2023.12.04 08:43

Псалом 6 Для диригента. На струнних інструментах. На октаву. Псалом Давидів

Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C

Олена Побийголод

2023.12.04 07:24

1937. Пісенька

Із Данила Хармса

З домівки вийшов індивід –
людина, як така –
і у похід,
і у похід
пустився пішака.

Він йшов, забувши про спочив, –

Микола Соболь

2023.12.04 05:43

Розмова з ніччю

Поговори зі мною, ноче,
про зорепадів буревії,
що небо трусить неохоче,
не полишаючи надії,
останню скинути додолу
й пітьма заволодіє світом
і буде темно, як ніколи,
і холодом пройметься літо,
і скрижаніють наші душі,

Віктор Кучерук

2023.12.04 05:36

На погоду

Небо хмариться, певно, на сніг,
Чи дощитиме знову до ночі?..
Відучора суглоби ще й ніг
Крутить так, що ходити не хочу.
Заховавши в долонях лице
І удвоє від болю зігнутий, –
Я шукаю гаряче слівце,
Щоб погоді оцій дорікнути.
Бо на диво мінлива вона

Ярослав Чорногуз

2023.12.04 00:17

Диво неймовірних чар

Твоя душа - як бісеринки-зорі,
На темнім небі блискітки ясні,
То пісня у розквітлому мажорі
Являється принадливо мені...

Тональності, як хвилі на Босфорі,
Переливаються у вишині.
Небесний спів на лагідній опорі
Хто ни

Ігор Деркач

2023.12.03 22:16

Зі скрині Пандори

Кацапія бажає договору,
аби і не було кінця війні,
і не горіти у її вогні,
а те, що є у ящику Пандори,
само повилізає навесні.

***
Поки небо укриває хмара,
ПеПео під нею береже

Тетяна Левицька

2023.12.03 20:21

Непотрібна

Видаляєш із чату життя
тих, кому і сама не потрібна.
Викидаєш чуття на сміття,
бо любити нікого не здібна.
Помічати навколишній світ,
кошенят у під'їзді приблудних.
Роздобріла, як здобний бісквіт,
на солодких напоях і студнях.
Задубіла душа, чи т

Микола Дудар

2023.12.03 18:24

***

Десь на схилах Дніпра
Так багато чого…
Сколупати би грам
Із століть одного.
І пожити б, пройтись
Без ніяких там "щоб"
І Дніпровую вись
Зберегти від хвороб.
Ну а ще в кілька слів,

Ярослав Чорногуз

2023.12.03 17:17

Дивлюся надвір я*

Дивлюся на двір я,
Та й думку гадаю,
Чому не ведмідь я,
Чом спать не лягаю?

Зайшов би чудово
У тихий барліг,
І в сплячку зимову
Надовго б заліг.

Євген Федчук

2023.12.03 16:34

Легенда про авдіївські пагорби

Дощ сіється з кошлатих сірих хмар.
Затіявсь з ночі й без перепочину.
Вже б чи пішов? Як влітку – на годину.
А тут ще й холод, аж із рота пар.
В тісному шанці сховку не знайти.
Хоч під ногами ще калюж немає,
Але земля вологи набирає.
Тож з’являться,

Борис Костиря

2023.12.03 16:05

Маски

Шкода, що це медичні маски,
а не театр но і кабукі,
по вінця налитий трагізмом.
Маска дозволяє приховати
справжню сутність людини.
Можна зробити маски
постійними атрибутами життя.
Від цього нічого не змінилося б.
Люди і так їх постійно одягають.

Юрій Левченко

2023.12.03 16:05

Усе , або - нічого!

Біль- чоловічого роду,
його я відчув сповна.
Вбиває він твою вроду,
у очі проникла вина...
На поминки зву любові
всіх тих, хто її ховав -
вас, хлопчики випадкові,
хто вміли знайти слова ,
що легко лягали на душу,

Володимир Бойко

2023.12.03 12:31

Московитські парадокси - 8

Якби коти мітили території так само захланно, як москалі, світ обернувся би на которосію. Чи не кожна нація претендує на певну винятковість, та лише у московитів вона доведена до повного ідіотизму. Загадковість російської душі полягає у нездатності

Наталія Кравченко

2023.12.03 12:05

Блискавка

По бездонному небу темному гуркотить грім, То блищить гроза на бездонному небі темному зірниці Та грім блискавкою блищить у небі далі висоти… Так дурить нас, від народження планети у небі вона творить багаття І від часів початку народження в небі ї

Козак Дума

2023.12.03 09:39

Бом-бем-бум*

Учора бачив сон прекрасний –
Москва горіла як сірник,
палало так на площі Красній,
що з мавзолею чувся крик!
Ніхто не вижив – всі згоріли,
Рогозін, Путін і Собчак,
а ще – біля стіни ялини
горіли офігенно так!

Світлана Бур

2023.12.03 09:13

Зажурений перон і паралелі

Зажурений перон, неначе пустка,
Хоч гамірно навкруг і шумно.
Ще кілька діб тому, мов сонця згусток,
Радів. Чому ж тепер так сумно?

Не врівноважити тривогу бумом.
Ця благодать лиш тілу, звісно.
А для душі б тепла живлющий струмінь.
Любові сяйво й

Леся Горова

2023.12.03 09:00

Чекаю

Ти руку підстав під сніг
То сотні листів моїх,
І в кожному про моє кохання .
Сніжинкою звіддалік
Цілунок на щоки ліг
І крапля то чи сльоза стікає.

Скоріше вернись живим,
В розлуці вже скільки зим

Віктор Кучерук

2023.12.03 06:19

Заспіваймо разом

Скраю поля в стиглім житі
Примостився серед літа
Й на сопілці радісно заграв, –
І нестримно та бадьоро,
Як пташки, знялися вгору
Ніжні звуки зроджених октав.
На закличний спів сопілки
Позлітались перепілки
І співати також почали, –

Микола Соболь

2023.12.03 05:59

Снігопад

Переінакшити усе
й забути стріти Новоріччя,
кипить, бурлить життя столичне,
сніги мороз у небі тче,
але тому я не радію,
він після висипле завію,
ворона казиться натще,
така вона груднева байка
жупан одяг старий бабайко,

Іван Потьомкін

2023.12.02 22:59

***

Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Наталія Кравченко

2023.12.02 16:29

Божа дорога

На небі бачу зараз Молочний шлях Дивлюся на Божу дорогу і мовчу, Але я слухаю його Чумацький шлях Навколо тиша, тільки звучить, співаючи пісню свою зоряний промінь, Та пробудивши зоряну думку вуальки, То розпростер на небі Молочний шлях, І знаю, р

Світлана Бур

2023.12.02 11:41

Чого являєшся (глоса)

Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні.
Сумні, немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
І.Я. Франко.

Кохання, ніби полум'я в і

Ольга Олеандра

2023.12.02 09:40

Запрошення

Вікно відкриваю снігові безпосередньо у душу.
Заходь і ти.
Бо ти, як і він, буваєш ледь стерпно колючим.
А я все одно (чуєш, все одно) тебе, як і його, люблю.

Бо він, як і ти, може бути осяйним,
пухнастим,
турботливим,
може заслонити та берегти,

Леся Горова

2023.12.02 08:11

Слова

Мої слова - то шурхіт очеретів,
Ріка, що з небом змішана тече.
Відбиток в ній купальниці відвертий,
Дивися, не здіймаючи очей .

На плесі - брижі, значить слово вітер.
Під берегом пісок - то слово час.
Верба у воду мочить пару літер-
Любов і Ласк

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів